ОСОБЛИВОСТІ КАТЕГОРІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ПРАВОСВІДОМОСТІ ЮРИСТА : ОСОБЕННОСТИ КАТЕГОРИАЛЬНОЙ СТРУКТУРЫ ПРАВОСОЗНАНИЯ ЮРИСТА



  • Название:
  • ОСОБЛИВОСТІ КАТЕГОРІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ПРАВОСВІДОМОСТІ ЮРИСТА
  • Альтернативное название:
  • ОСОБЕННОСТИ КАТЕГОРИАЛЬНОЙ СТРУКТУРЫ ПРАВОСОЗНАНИЯ ЮРИСТА
  • Кол-во страниц:
  • 164
  • ВУЗ:
  • ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ



    На правах рукопису


    КОБЕЦЬ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ


    УДК [159.922+340.11]:17.022.1-057.36




    ОСОБЛИВОСТІ КАТЕГОРІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ПРАВОСВІДОМОСТІ ЮРИСТА





    Спеціальність 19.00.06 - юридична психологія




    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук



    Науковий керівник:
    Бочарова Світлана Петрівна
    доктор психологічних наук, професор


    Харків-2007










    ЗМІСТ
    ВСТУП .......................................................................................................... 4
    РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
    ПРАВОСВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ ЮРИСТА ......................................12
    1.1. Дослідження проблеми правосвідомості суб'єктів
    правозастосовної системи в сучасній психологічній літературі........................ 12
    1.2. Соціальна природа концептуального змісту правосвідомості........... 35
    1.3. Системний аналіз структури професійної правосвідомості і
    діяльності особистості юриста.............................................................................. 45
    Висновки по першому розділу....................................................................... 59
    РОЗДІЛ 2. ЕТАЛОНИ ПРАВОСВІДОМОСТІ ЯК ЧИННИКИ РЕГУЛЯЦІЇ ФАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ПРАВОЗАСТОСОВНОЇ СИСТЕМИ................................................................ 62
    2.1. Професіографічний аналіз структури фахової діяльності прокурора.................................................................................................................62
    2.2. Соціальна детермінація категоріальних структур правосвідомості професіонала в галузі прокурорської діяльності................80
    2.3. Еталони правосвідомості як психологічний механізм саморегуляції і соціальної оцінки особистості прокурора..................................90
    2.4 Суб'єктивно-психологічна детермінація професійної
    правосвідомості працівника прокуратури.......................................................... 101
    Висновки по другому розділу............................................................................... 106
    РОЗДІЛ 3. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ
    КАТЕГОРІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ПРАВОСВІДОМОСТІ
    ПРАЦІВНИКІВ ПРОКУРАТУРИ.....................................................................108
    3.1 Загальна характеристика методів дослідження................................. 108
    3.2. Особливості мотиваційно-цільової сфери майбутніх юристів
    та працівників прокуратури...................................................................................115
    3.2.1. Визначення типу мотивації юристів.................................................115
    3.2.2. Особливості професійної спрямованості юристів...........................120
    3.3. Вивчення когнітивних механізмів правосвідомості майбутніх
    юристів та працівників прокуратури.................................................................... 123
    3.3.1. Особливості інтелектуального розвитку юристів............................ 123
    3.3.2. Вивчення семантичних особливостей правознавчих конструктів юристів..................................................................................................................... 125
    3.4. Визначення комунікативних здібностей працівників прокуратури............................................................................................................. 134
    3.5. Визначення особливостей емоційних станів працівників прокуратури............................................................................................................. 137
    Висновки по третьому розділу.................................................................... 142
    ВИСНОВКИ................................................................................................ 145
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................... 148
    ДОДАТКИ .................................................................................................. 165
    Додаток А. Анкета вивчення мотивації професійного вибору студентів юридичного факультету і професіоналів-юристів............................................. 166
    Додаток Б. Задані конструкти (уявлення про професіонала)................. 168
    Додаток В. Обчислення декларованих рангів конструктів (група працівників прокуратури). Сумарна матриця.................................................... 170
    Додаток Г. Кластерний аналіз сумарної матриці (студентів 2 курсу).. 172
    Додаток Д. Кластерний аналіз сумарної матриці (студентів 4 курсу).. 173
    Додаток Ж. Кластерний аналіз сумарної матриці (слухачів КПК)....... 174
    Додаток З. Кластерний аналіз сумарної матриці (працівників прокуратури)......................................................................................................... 175
    Додаток И. Опитувальник ДДО (Є.О. Клімов)....................................... 176
    Додаток К. Діагностика емоційного «вигоряння» особистості (В.В.Бойко)........................................................................................................... 180
    Додаток Л. Оцінка комунікативних та організаторських схильностей (опитувальник КОС) ........................................................................................ 189
    Додаток М. Акти реалізації результатів дослідження.......................... 196









    ВСТУП
    Актуальність теми дослідження. Соціально-економічна і політична ситуація в Україні, реформування органів правоохоронної та правозастосовної системи відповідно до задач побудови правової демократичної держави потребують змін у кадровому забезпеченні, розробки й застосування нових підходів і засобів виховання та використання персоналу, формування високого рівня розвитку правосвідомості юристів-професіоналів. Фахова юридична діяльність ставить перед людиною значні вимоги і накладає певний вплив на її особистість і весь спосіб життя.
    В перехідний період соціально-економічних і політичних змін в суспільстві спостерігається напружена ситуація в формуванні правосвідомості певної частини населення, особливо молоді, порушення раніше засвоєних моральних стереотипів соціальної поведінки і затруднення в формуванні нових, значне підвищення рівня правопорушень і злочинності. В певній мірі ці процеси навіть стосуються деякої частини працівників правозастосовної системи у формі різних проявів професійної деформації. Тому проблема досягнення високого професіоналізму і компетентності представників юридичних професій стає однією з найбільш важливих у плані професійного відбору кадрів. Найбільше це стосується працівників прокуратури, здійснюючих контроль за процесами правосуддя, професійно-юридична підготовка й психологічна культура яких є найважливішою в забезпеченні ефективності правозастосовної системи держави.
    Проблему правової самосвідомості в галузях загальної та юридичної психології досліджували О.М. Бандурка, С.П. Бочарова, В.Л. Васильєв, А.В. Дулов, М.І. Єнікєєв, О.В. Землянська, А.Ф. Коні, В.Н. Кудрявцев, В.В. Романов, М.В. Кроз, О.Д. Сафін, А.М. Столяренко, Д.П. Котов, М.В. Костицький, М.М. Коченов, І.А. Кудрявцев, В.Є. Коновалова, А.В. Шепітько, А.Р. Раті­нов, Л.Б. Філонов, І.Н. Шахриманьян, Г.Н. Шиханцов, А.Б. Глоточкин, В.Г. Дєєв, В.Ф. Пирожков, П.Г. Пономарьов, С.А. Тарарухин, О.В. Тімченко, М.Г. Самойлов, Я.Й. Родзівідло та ін.
    Правова самосвідомість — сфера індивідуальної свідомості, що відбиває правову дійсність у формі юридичних знань, оцінних відносин до права і практики його застосування, правових установок і ціннісних орієнтацій, що регулюють людську поведінку в юридично значущих ситуаціях. Специфікою цієї сфери свідомості є правове опосередкування й усвідомлення соціальних явищ, співвіднесення їх із правовими вимогами, із уявленнями їх необхідності і границь правового регулювання, із правовими оцінками і відносинами. Важливо відзначити, що правова самосвідомість є система правових понять та уявлень, властивих кожній конкретній людині, вона не є простим відображенням спільної, групової правосвідомості. Її важливими характеристиками є рівень сформованості категоріальної структури. Індивідуальна правосвідомість проявляється в поведінкових актах особистості. Правова самосвідомість, як професійна якість юристів, зокрема спеціалістів в галузі прокурорської діяльності, відрізняється від правової самосвідомості законослухняного громадянина об’ємом, глибиною та формалізованим характером знань принципів та норм права, вмінням їх застосовувати.
    Однак, в існуючих джерелах не досить повно і змістовно розкрито специфічність фахової діяльності юриста, не створено її чіткої професіографічної моделі, чіткої класифікації професійно важливих якостей працівників цього профелю, зокрема вивчення проблеми правосвідомості працівника прокуратури. Тому розкриття функціональної структури правосвідомості фахівця прокурора є актуальною, але не вирішеною задачею дослідження в галузі юридичної психології.
    Таким чином, актуальність дослідження зумовлено: наявністю суперечностей між правовими нормами та їх застосуванням; недостатньою розробленістю проблеми фахової діяльності юриста правозастосовної системи; потребою розробки й обґрунтування особливості категоріальної структури правосвідомості юриста (на прикладі особистості працівників прокуратури).
    Тема затверджена рішенням вченої ради Харківського національного університету внутрішніх справ від 28 жовтня 2005 року, протокол №11 і узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №2 від 27.02.2007 року).
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з „Пріоритетними напрямами наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 роки”, Наказом Генерального прокурора України №5 від 05.10.98 р. „Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України”, Законом України „Про прокуратуру”, Законом України від 12 червня 2001 року „Про внесення змін в Закон України „Про прокуратуру”, планом наукових досліджень лабораторії соціальної та психологічної роботи в органах внутрішніх справ України Харківського національного університету внутрішніх справ.
    Мета дослідження розкрити зміст і сутність правової свідомості особистості юриста і визначити особливості категоріальної структури правосвідомості працівника прокуратури.
    Завдання дослідження:
    1. Показати стан проблеми правосвідомості в сучасній психологічній літературі і розкрити сутність і функціональну роль правосвідомості особистості юриста - працівника прокуратури;
    2. Провести професіографічний аналіз діяльності прокурора і побудувати її професіограму і психограму;
    3. Здійснити системний аналіз категоріальної структури правосвідомості особистості юриста і розробити відповідну функціональну модель;
    4. Визначити роль еталонів правосвідомості як чинників регуляції і саморегуляції фахової діяльності працівника прокуратури;
    5. Розробити методичний комплекс з діагностики рівня розвитку елементів правосвідомості як професійно важливих якостей особистості прокурора.
    Об’єкт дослідження - професійна діяльність працівників правозастосовної системи, здійснюючих прокурорські функції.
    Предмет дослідження особливості категоріальної структури правосвідомості особистості працівника прокуратури.
    Гіпотеза дослідження полягає в тому, що надійність і ефективність праці юриста, зокрема фахівця в галузі прокурорської діяльності, суттєво залежить від рівня сформованості категоріальної структури правосвідомості як основи спрямованості і саморегуляції його професійної правозастосовної діяльності.
    Методологічною і теоретичною основою дослідження є загальнопсихологічні положення про особистість, діяльність і поведінку людини (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, Б.Г. Ананьєв, Г.С. Костюк та ін.); системний підхід в психології (П.К.Анохін, М.О. Бернштейн, С.П. Бочарова, Є.П. Ільїн, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко, В.Д.Шадріков, Н.В. Чепєлєва); діяльностний підхід в галузі правозастосовної фахової діяльності та проблем правосвідомості особистості (О.М. Бандурка, С.П. Бочарова, В.Л. Васильєв, О.В. Землянська, О.В. Дулов, М.І. Єнікєєв, В.Е. Коновалова, М.В. Костицький, В.С. Медвєдєв, Є.М. Потапчук, О.Р. Ратінов, В.В. Романов, О.Д. Сафін, О.В. Тімченко, та ін.).
    Методи дослідження. У роботі був використаний комплекс методів:
    - теоретичні - системний аналіз, спостереження, узагальнення, порівняння, систематизація отриманої інформації та її інтерпретація, структурно-функціональне моделювання;
    - емпіричні - бесіда, інтерв’ю, експертна оцінка, психодіагностика, анкетування.
    - методи математичної статистики кореляційний, кластерний, факторний аналіз.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
    уперше: визначено сутність, зміст і функціональна роль правосвідомості суб’єктів правозастосовної системи; здійснено системний аналіз структури професійної діяльності і правосвідомості особистості юристів; визначено і систематизовано об’єктивні і суб’єктивні чинники розвитку правосвідомості особистості прокурора; досліджено проблему еталонів правосвідомості як чинників організації і самоконтролю фахової діяльності прокурора.
    уточнені: поняття і зміст „професійна правосвідомість”, „професійна мотивація і спрямованість юриста”, „професійно важливі властивості особистості юриста”, „професійна діяльність прокурора”, „еталони правосвідомості працівника прокуратури”, „категоріальна структура особистості прокурора”.
    розроблено: модель фахової діяльності прокурора, що відбиває взаємодію концептуального змісту правосвідомості з усіма функціями системи правозастосовної діяльності (психограма); структурно-функціональна модель організації правозастосовної діяльності працівника прокуратури.
    удосконалені: психологічні знання про залежність рівня розвитку компонентів правосвідомості працівників правозастосовної системи з функціями їх фахової діяльності. Емпіричним шляхом доведено провідну роль мотиваційної, комунікативної, емоційної, інтелектуальної сфер особистості в розвитку професійної правосвідомості прокурора.
    дістали подальшого розвитку: теоретичні уявлення про психологічну сутність особливостей категоріальної структури правосвідомості юриста; система психологічних чинників формування професійної правосвідомості особистості прокурора.
    Вірогідність і надійність результатів дослідження. Відповідність отриманих емпіричних результатів забезпечувалася достатньо репрезентативною вибіркою досліджуваних, а також якісним і кількісним аналізом результатів дослідження. Для обробки даних був застосований сучасний апарат багатовимірної статистики, кореляційний і кластерний аналіз, факторний аналіз.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці: комплексу методів визначення рівня правосвідомості як професійно важливої властивості особистості прокурора; вивчення мотивації професійного відбору студентів юридичного факультету і професіоналів юристів; факторів фахового становлення правосвідомості прокурора; категоріальної структури особистості прокурора; практичних рекомендацій психологам правозастосовних органів з визначення професійної придатності претендента на посаду прокурора з урахуванням рівнів сформованості правосвідомості.
    Результати дослідження впроваджено на факультетах підготовки студентів-юристів, на курсах підвищення кваліфікації професійних прокурорів і в практичній діяльності працівників прокуратури, а саме: у навчально-виховний процес підготовки фахівців юристів Бердянського інституту підприємництва, Азовського регіонального інституту управління (м. Бердянська), Київського Національного університету імені Т.Г. Шевченка; в практичній діяльності працівників прокуратур: Київського району м. Сімферополя (акт реалізації №9 від 04.05.2007р.), Ленінського району м. Запоріжжя (акт реалізації № 23 від 17.05.2007р.), Бердянська міжрайонна природоохоронна прокуратура Запорізької області (довідка № 1240/31-06 вих від 04.10.2006р.), Бердянського району Запорізької області (довідка № 16/1904 вих 06 від 28.11.2006р.).
    Дослідження проводилось у три етапи: 1 етап (2003-2004 pp.). Вивчення наукових джерел; розробка теоретичної моделі дослідження; підбір методик збору емпіричного матеріалу, його накопичення; спостереження за особливостями професійної діяльності працівників прокуратури;
    2 етап (2004-2005 pp.): розкриття сутності і функціональної ролі правосвідомості особистості працівника прокуратури; проведення системного аналізу і розробка схеми моделі категоріальної структури правосвідомості особистості працівника прокуратури; визначення ролі еталонів правосвідомості як чинника регуляції і саморегуляції фахової діяльності працівника прокуратури; проведення професіографічного аналізу фахової діяльності прокурора і побудува її моделі;
    З етап (2005-2006 pp.): проведення емпіричного дослідження: мотиваційно-цільової сфери, особливостей професійної спрямованості, визначення комунікативних здібностей, особливостей емоційних станів, інтелектуального розвитку майбутніх юристів і працівників прокуратури, вивчення семантичних особливостей категоріальної структури правосвідомості прокурора, кластерний аналіз; побудова психологічного профілю працівника прокуратури.
    Експериментальною базою проведеного дослідження були студентиюристи 2 і 4 курсів Бердянського інституту підприємництва, Азовського регіонального інституту управління (м. Бердянськ), студенти Київського Національного університету імені Т.Г. Шевченка (54 особи), прокурори-професіонали, працівники прокуратури м. Бердянська, м. Запоріжжя, м. Сімферополя (50 осіб); слухачі факультету підвищення кваліфікації Академії прокуратури України (м. Київ, 52 особи). Всього прийняло участь у дослідженні 156 осіб.
    Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто здійснено теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми, що вивчається, розроблено методичний комплекс та проведено емпіричне дослідження, математичну обробку матеріалів і написано текст дисертації. У тезах „Проблеми правового врегулювання психічної безпеки в Україні”, написаних в співавторстві з М.В.Банчук, особистий внесок здобувача становить 50%, у тезах „Структурно-системні функціональні зв’язки правосвідомості і права”, та статтях: „Структура професійної правосвідомості юриста”, „Еталони правосвідомості як психологічний механізм саморегуляції соціальної оцінки особистості професіонала”, „Професіографічний аналіз діяльності суб’єктів правоохоронної діяльності”, „Загальна соціально-психологічна характеристика професійної діяльності прокурора”, „Особливості категоріальності структури правосвідомості юриста (на прикладі діяльності працівника прокуратури)” авторський внесок здобувача.
    Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та отримані в ході проведення дослідження результати пройшли апробацію на 3 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Актуальні наукові проблеми управління у перехідний період співробітництва України і Кітаю” (Краматорськ, 2004р.); „Wyksztlcenie I nauka bez granic - 2005” (Дніпропетровськ Przemysl - Praha, 2005 р.); „Реабилитация и абилитация человека. Социально-психологическая безопасность и психическое здоровье” (Київ, 2006 р. ).
    Публікації. Основні результати дослідження відображені у 8 публікаціях, 4 з яких опубліковано у фахових наукових виданнях з психологічних наук, затверджених ВАК України.
    Структура та обсяг дисертації: дисертація складається зі вступу, 3 розділів, що включають 12 підрозділів, висновків, списку літератури, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 203 сторінки тексту, містить 18 малюнків, 8 таблиць. Список бібліографічних джерел містить 207 найменувань, в тому числі 10 іноземними мовами.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1.Системний аналіз професійної діяльності фахівця юриста доводить, що ця діяльність є багаторівневим ієрархічним утворенням, в якому правосвідомість є компонентом вищого, соціально-психологічного рівня організації поведінки особистості. У постійній взаємодії з іншими рівнями розвитку особистості, як цілісної функціональної системи, правосвідомість фахівця виступає психологічним механізмом мотивації і саморегуляції професійної діяльності.
    2. Правосвідомість юриста - працівника прокуратури слід розглядати як особливу форму свідомості, яка, в зв’язку з впливом ряду об’єктивних (соціальних) і суб’єктивних (психологічних) факторів, має специфічну категоріальну структуру, що складається з комплексу базових правових понять категорій.
    Аналіз об’єктивних факторів розвитку правосвідомості юриста дозволяє в якості основних детермінант цього процесу виділити систему таких суспільних явищ, як соціально-економічну структуру суспільства, рівень і категоріальну структуру суспільної правосвідомості, норми моралі і права, систему загальної і професійної освіти. Найважливішими суб’єктивно-психологічними факторами розвитку правосвідомості особистості прокурора є система засвоєних ним правових понять-категорій і принципів, на яких заснована психологічна структура його професійної правозастосовної діяльності.
    3.Професіографічний аналіз діяльності працівників прокуратури дозволяє визначити систему професійно-важливих якостей особистості фахівця і побудувати відповідну структурно-функціональну модель, в якій відображена структура мотиваційно-цільових, когнітивних, комунікативних і регуляторних процесів, що створюють функціональний механізм певного виду правозастосовної діяльності.
    Вивчення категоріальної структури індивідуальної правосвідомості працівників правозастосовної системи дозволяє визначити якість їх ділових і моральних критеріїв, потенційні можливості розвитку професіоналізму, підвищити ефективність професійного відбору до певних видів юридичної праці, зокрема до виконання обов’язків прокурора.
    4. Побудована схема-модель правозастосовної діяльності показує, що правосвідомість прокурора не є відокремленою якістю, а формується і функціонує в єдності і взаємодії з мотиваційними (аферентними), праксичними (еферентними), операційними і оцінювальними (рефлексивними) компонентами його професійних дій. Тому методи психодіагностики, що застосовуються для визначення професійної придатності прокурора, повинні мати комплексний характер і відповідати змісту і структурі професіограми, де відображені професійно-важливі якості особистості фахівця.
    5.Проведене емпіричне дослідження дозволило визначити рівні сформованості мотиваційно-цільових, когнітивних, комунікативних, і регуляторних процесів досліджуваних юристів з різними рівнями професійної підготовки студентів, слухачів курсів підвищення кваліфікації і працівників прокуратури.
    Одержані дані показують, що з накопиченням правових знань і практичного досвіду значно зростає рівень адекватної мотивації до правозастосовної діяльності і кореляція типу мотивації з показниками професійної спрямованості на роботу в умовах спілкування і взаємодії з людьми. Професійна мотивація правозастосовника, спрямовуючи його діяльність на певні соціально-правові задачі, закріплюється і розвивається в залежності від одержаного досвіду роботи, свідомої оцінки суб’єктом своєї професійної придатності й особистісних перспектив.
    6.Вивчення когнітивних механізмів правосвідомості показує перевагу середнього рівня інтелекту кожної групи досліджуваних, що є достатнім показником для навчання і професійної діяльності в правозастосовній сфері. Серед досліджуваних є певна група осіб з підвищеним інтелектом, які спроможні оптимально використовувати свій розумовий потенціал.
    Вивчення семантичних конструктів досліджуваних прокурорів показує, що категоріальні конструкти професійних уявлень доповнюються і уточнюються в процесі набуття професійного досвіду. В категоріальній структурі правосвідомості прокурора здатність до рефлексивної оцінки своїх якостей як особистості професіонала, повинна формуватися вже на початкових етапах професійного розвитку як елемент правової і психологічної культури правозастосовника.
    7. Рівень розвитку комунікативних здібностей досліджуваних юристів показує, що коефіцієнт схильності до спілкування і взаємодії досить високий, тоді як коефіцієнт організаторських схильностей досягає переважно тільки середнього рівня. Це зумовлено змістом професійного досвіду, який більш спрямований на спілкування і взаємодію з людьми, ніж на організаторські функції керування колективом.
    8.Вивчення емоційної саморегуляції досліджуваних прокурорів показує здатність більшості з них до саморегуляції своїх емоційних станів в ситуації впливу стрес чинників. В той же час значна частина досліджуваних мають певні труднощі в емоційній витримці, що вказує на необхідність спеціальних тренінгів для розвитку протидіяння входу в стресовий стан.
    9.Емпіричне дослідження професійно-важливих особливостей працівників прокуратури дозволяє будувати узагальнений психологічний профіль кожного досліджуваного претендента на навчання і професійну правозастосовну діяльність з врахуванням такої складної професійно важливої якості, як семантична (категоріальна) структура його правосвідомості.








    ЛІТЕРАТУРА

    1. Абульханова - Славская К.А. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980.- 334 с.
    2. Акімова Л.М. Влада: деякі психологічні аспекти // Наукові праці МАУП / Редкол.: М.Ф. Головатий (гол. ред..) та ін.. Вип. 6: Соціально-психологічні проблеми вдосконалення управлінської діяльності. К., 2003. С. 32-34.
    3. Алексеев С.С. Теория права. Х.: Бек Харьков, 1994.- 223 с.
    4. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1980. 230 с.
    5. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. - M.: Наука, 1977.-380c.
    6. Ананьев Б.Г. Психология чувственного познания. - M.: Изд-во Академии педагогических наук РСФСР, 1960. - 486 с.
    7. Андреева Г.М. Социальная психология: Учебник для факультетов психологии университетов. М.: Изд-во МГУ, 1980. 415 с.
    8. Артемьева Е.Ю. Психология субъективной семантики. М.: МГУ, 1980. 126 с.
    9. Анохин П.К. Биология и нейрофизиология условного рефлекса. М.: Медицина, 1968. 547 с.
    10. Асмолов А.Г. По ту сторону сознания: методологические проблемы неклассической психологии. - М.: Смысл, 2002. - 480 с.
    11. Бабкова В.С. Організаційно-правові проблеми контролю в прокурорській діяльності: Автореф. дис. ... канд.. юрид. наук. Харків, 1998. 17 с.
    12. Бандурка А.М., Друзь В.А. Психология власти: Учеб.пособие для вузов. Харьков: Ун-т внутр.дел, 1998.- 328 с.
    13. Бандурка А.М., Бочарова С.П, Землянская Е.В. Психология управления. Харьков: ООО «Фортуна пресс», 1998. 464 с.
    14. Бандурка А.М., Бочарова С.П, Землянская Е.В. Юридическая психология: Учебник. Харьков: Изд-во Нац. ун-та внутр.дел, 2001. - 640 с.
    15. Балл Г.О. Теория учебных задач. М.: Педагогика, 1990. 184 с.
    16. Барко В.І. Професійний відбір кадрів до органів внутрішніх справ (психологічний аспект). К.: Ніка-Центр, 2002. 296 с.
    17. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика. М.: Класс, 2001. 396 с.
    18. Бодалев А.А. Психология общения. М.: Изд-во «ИПП»; Воронеж: НПО «Модэк», 1996. -256с.
    19. Болл Т. Власть // Политич. исследов. 1993.- №5.- С. 36-42.
    20. Бочарова С.П. Память в процессах обучения и профессиональной деятельности. - Тернополь: Астон, 1998. - 351 с.
    21. Бочарова С.П. Психология и память. Теория и практика для обучения и работы. Х.: Изд-во Гуманитарный центр, 2007. - 384 с.
    22. Блонский П.П. Избранные психологические произведения. - M.: Просвещение, 1987. 547с.
    23. Брунер Дж. Психология познания: Пер. с англ. - M.: Прогресс, 1977. - 416c.
    24. Бурлачук Л.Ф. Психологическая диагностика интеллекта и личности. К.: Здоровье, 1989. 168 с.
    25. Ван Дейк T.A. Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ. - M.: Прогресс, 1989.-312c.
    26. Васильев В.Л. Юридическая психология. 3-е изд.- СПб: Издательство «Питер», 2000. 624 с.
    27. Васильев В.Л. Психологическая культура прокурорско следовательской деятельности. Учебное пособие. СПб: 1998. - 59 с.
    28. Васильєв Г.А. Прокуратура як гарант законності в державі // Вісник прокуратури. 2003. - №12. С.5-7.
    29. Веденеев И.А. Типы акцентуации характера в структуре нормативного и противоправного поведения: Дис канд. психол. наук: 19.00.01/ Университет внутренних дел. Харьков, 1998. 187 с.
    30. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: Изд-во МГУ, 1990. 288 с.
    31. Вировере А. Методика Дж. Келли в исследовании студенческих групп. Когнитивные стили: Тез. научно - практического семинара/ Под ред. В.Колга.- Таллин, 1986.-C. 148-151.
    32. Выготский Л.С. Мышление и речь // Собр.соч.: В 6 т. - M.: Педагогика, 1984. - Т. 2. с. 361.
    33. Гегель Г.В. Феноменологія духу / З нім. П. Таращук; Наук. ред. пер. Ю. Кушаков. К.: Вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2004. 548 с.
    34. Гегель Г.В.Ф. Основи філософії права або природне право і державознавство. К., 2000. С.96.
    35. Глушаченко С.Б., Ромашов Р.А. Право как элемент общечеловеческой культуры // История государства и права. 2003. - №6. С. 2 3.
    36. Гриб В.В. Факторы, влияющие на формирование юристов // История государства и права. 2003. - №6. С. 17 19.
    37. Гуменюк О.Є. Психологія впливу: Монографія.Тернопіль: Економічна думка, 2003. 304 с.
    38. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. М.: Педагогика, 1972. - 423с.
    39. Донченко О.А., Романеско Ю.В. Архетипи соціального життя і політика (Глибинні регулятиви психополітичного повсякдення). К.: Либідь, 2001.- 334 с.
    40. Долгова А.И. Знать и исполнять закон. М.: Юридическая лит., 1987. - 200с.
    41. Долежав В., Косюта М., Конституційна реформа і функції прокуратури. // Прокуратура. Людина. Держава.- 2004. - №12. С.27-32.
    42. Дунас Т., Руденко М., Участь прокурора у цивільному процесі // Прокуратура. Людина. Держава. - 2005. - № 6. С.55-64.
    43. Ефремова Г.Х., Ратинов А.Р. Изучение правосознания и общественного мнения о преступности и деятельности правоохранительных органов. Пособие по методологии и методики исследований. М.: 1989.
    44. Закон України від 05.11.1991р. „Про прокуратуру”.
    45. Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про прокуратуру”// Голос України. 2001. № 134.- 31 липня.
    46. Закон України „Про внесення змін до Конституції України”// Голос України. 2004. № 271 - 8 грудня.
    47. Запорожцева Г.С., Запорожцев С.Г., Проблеми професiйного вiдбору в органи внутрiшнiх справ // Вiсник Одеського iнституту ВС. 1997.- №1. С. 142-154.
    48. Иванова Е.Н Технология психологической оценки профессионала // Вопросы психологии. 1991.-- №4. -- С.64-76.
    49. Иберла К. Факторный анализ. М.: Статистика, 1980.- 217 с.
    50. Климов Е.А Психология профессионального самоопределения. Ростов н. Дону: Феникс,1996.- 512 с.
    51. Клочков В.Г. Історія прокуратури України: Монографія. 3 тє вид., перероб. і доп. - К.: НТВ „Правник”, 2004. - 246 с.
    52. Кобець О.В. Вплив правових норм на формування правосвідомості особистості // Проблеми сучасної психології. Зб.наук.пр.-Ялта.-2005-Вип.7.- Ч.І С. 135-144.
    53. Кобець О.В. Структура професійної правосвідомості юриста // Педагогіка і психологія. Формування творчої особистості: проблеми і пошуки. Зб.наук.пр.-Київ-Запоріжжя.-2005-Вип.36. С.389-398.
    54. Кобець О.В. Еталони правосвідомості як психологічний механізм саморегуляції соціальної оцінки особистості професіонала. // Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія.-Харків: ХНПУ, 2005 р. Вип.15.- Частина ІІ. С.20-26.
    55. Кобець О.В. Професіографічний аналіз діяльності суб’єктів правозастосовної діяльності // Проблеми освіти: Наук.-медод.зб. К.: Наук.-метод.центр вищої освіти - 2004.-Вип.38. с.280-286.
    56. Кобець О.В. Структурно-системні функціональні зв’язки правосвідомості і права// MATERIAL II MIEDZYNARODOWEJ NAUKOVO-PRAKTYCZNEJ KONFERENCJI „Wyksztlcenie I nauka bez granic - 2005”. Tom 20. Psychologia i socjologia.- Przemysl: Sp. Z o.o. „Nauka I studia”.-2005. S. 45-47.
    57. Кобець О.В. Загальна соціально-психологічна характеристика професійної діяльності прокурора// Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Психологія.- Харків:ХНУ -2006 р. Вип.35. №718. С.42-47.
    58. Кобець О.В. Особливості категоріальності структури правосвідомості юриста (на прикладі діяльності працівника прокуратури)// Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія.-Харків: ХНПУ, 2006. Вип.17. С.53-63.
    59. Кобець О.В. Проблеми правового врегулювання психічної безпеки в Україні. Реабилитация и абилитация человека. Социально-психологическая безопасность и психическое здоровье: Сборник научных работ/Под ред. Казакова В.Н. Киев: КВІЦ, 2006. С.32-38.
    60. Козлова И.Н Личность как система. Некоторые вопросы психологической теории Дж. Келли // Системные исследования Ежегодник.- 1976. - №2. - С. 128-148.
    61. Косенко Е.Л., Коврига Н.В. Емоційний інтелект: концептуалізація феномену, основні функції: Монограф.- К.: Вища шк.., 2003. 125 с.
    62. Костенко О.М. Основне питання правознавства з позиції соціального натуралізму / Проблеми філософії права. К.: Червнівці, 2003. - Т.І.
    63. Косюта М.В. Прокурорська система України в умовах демократичного суспільства. Одеса, 2002. С 52.
    64. Косюта М.В. Проблеми та шляхи розвитку прокуратури України в умовах побудови демократичної держави: Дис. ... докт. юрид. наук. Одеса, 2002. 467 с.;
    65. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К.: Радянська школа, 1989. 608 с.
    66. Конопкин О.А Психологические механизмы регуляции деятельности.- М.: Наука, 1980. 256 с.
    67. Кон И.С. В поисках себя: Личность и ее самосознание. М.: Политиздат, 1984. 335 с.
    68. Корольчук М.С. Актуальні проблеми психофізіології діяльності. К.: МО України, 1997. 165 с.
    69. Корнякова Т., Трансформація та значення функції нагляду за додержанням прав і свобод громадян // Прокуратура. Людина. Держава. - 2005. - №5. С.3 - 8.
    70. Кремінь В.Г., Максименко С.Д., Голубко В.Б. Психологія професійної діяльності офіцера. Хмельницьк: ХАПВУ, 2000. 356 с.
    71. Кривобок В. Актуальні питання визначення статусу прокуратури України в умовах перехідного періоду // Право України. 2000. - №10. С.87.
    72. Кудрявцев В.Н Правовое поведение, норма и патология. М.: Наука, 1982.- 234 с.
    73. Левандовский Н.Г. О корректности применения факторного анализа и о критериях факторизации // Вопросы психологии. - 1980. - № 5. -С. 138-142.
    74. Леонтьев A.A. Психолингвистические проблемы семантики. - M.: Наука, 1983.-456 c.
    75. Леонтьев A.A. "Единицы" и уровни деятельности // Вестник МГУ. Сер. 14. Психология. - 1978.-№ 2.-C. 3-13.
    76. Леонтьев A.H. Психология образа // Вестник МГУ. Сер. 14. Психология.- 1979.-№2.-С. 3-13.
    77. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личности. М.: Политиздат, 1975.- 304 с.
    78. Леонтьев Д.А Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. М.: Смисл, 1999. 487 с.
    79. Ломов Б.Ф Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1984.- 444 с.
    80. Ломов Б.Ф., Сурков E.H. Антиципация в структуре деятельности. - М.: Наука, 1980. -328 c.
    81. Ломов Б.Ф О системном подходе в психологии// Вопросы псих.-1975.-№2.- с.32-45
    82. Лурия А.Р. Язык и сознание.- 2-е изд. - М.: Изд-во МГУ, 1998.-336 с.
    83. Макаренко П.В Професiйна концепцiя в майбутнiх фахiвцiв правоохороноi дiяльностi.: Автореф.дис. канд.психол.наук. - Харкiв, НУВС.- 2001.- 19 с.
    84. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: В 2 т. Т. 1: Теоретико-метологічні проблеми генетичної психології. К.: Форум, 2002. 319 с.
    85. Максименко С.Д. Проблема прогнозування психічного розвитку: природа, генезис, перспективи // Актуальні проблеми психол.: Т.6. Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога (Зб. наук. праць) / За заг. ред.. Максименка С.Д. Вип.. 3. Ч. 1. К.: BONA MENTE, 2002. С.3-10.
    86. Маркова А.К Психология профессионализма .- М.: Прогресс, 1996. - 318с.
    87. Марочкін І.Є. та ін. Організація роботи в органах прокуратури: Навч. посіб. Харків, 2002. С.40.
    88. Маноха І.П. Психологія потаємного „Я”. К.: Поліграф книга, 2001.- 448.с.
    89. Мандрыков В.Д. Психологический анализ деятельности как системы// Психологический журнал. 1980.- № 3.- С.24-29.
    90. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы / Пер. с англ. М.: Смысл, 1999. 425 с.
    91. Мацумото Д. Психология и культура. СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. С.54-72.
    92. Мейерс Д. Социальная психология / Пер.с англ.- СПб.: Питер, 1996. 684 с.
    93. Мельничук В., Фисько И., Самсонкин В. Профотбор и профессия// Охрана труда. 1999. - №3.- С.12-19.
    94. Менегетти А. Онтопсихология, политика, экономика. К.: Славянская ассоциация онтопсихологии, 1999. 173 с.
    95. Медвєдєв В.С Проблеми профессiйноi дефомацii спiвробiтникiв органiв внутрiшнiх справ ( теоретичнi та прикладнi аспекти ) . К.: НАВС Украiни 1996.- 192с
    96. Москаленко А.П. Профессиональный отбор сотрудников в ОВД.: Автореф. дис. ... канд. психол. наук,. - УНПА, 2003.- 19 с.
    97. Москаленко А.П., Кобзін Д.О. Професійна адаптація працівників ОВС Методичні рекомендації / За заг. ред. проф. Соболева В.О. - Харків. Ун-т внутр справ, 2000. - 70 с.
    98. Москаленко А.П., Кобзін Д.О. Стародубцев А.А. Професійна мотивація працівників органів внутрішніх справ: вивчення та корекція. Науково - практичний посібник -X.: Ун-т внутр. справ, 1999. - 98с.
    99. Моляко В.А. Психология конструкторной деятельности. М.: Машиностроение, 1983.- 134 с.
    100. Миллер Дж., Галлантер У., Прибрам К., Планы и структура поведения - М.: Прогресс, 1981.- 230 с.
    101. Мурашова С.А Проблемные аспекты современного правопонимания // История государства и права.- 2003.- №6.- С 11-12.
    102. Мюллер П. и др. Таблицы по математической статистике: Пер. с англ. - M.: Финансы и статистика, 1982. - 278 с.
    103. Мясищев B.H. Личность и неврозы. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1960. - 426 с.
    104. Найссер У. Познание и реальность. М.: Прогресс.1964.- 236с.
    105. Налимов В.В. Спонтанность сознания: Вероятностная теория смыслов и смысловая архитектонника личности. М.: Прометей, 1989. 288 с.
    106. Наказ Генерального прокурора України №3/4 від 28.10.02 "Про організацію прокурорського нагляду за виконанням законів у сфері боротьби з корупцією”.
    107. Наказ Генерального прокурора України №1 від 19.01.04 "Про організацію роботи та контроль виконання в органах прокуратури”.
    108. Наказ Генерального прокурора України №2 від 25.02.04 р. „Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України”.
    109. Наказ Генерального прокурора України №3гн від 30.03.04 "Про завдання та організацію роботи прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ”.
    110. Наказ Генерального прокурора України №8 від 23.04.04 р. „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян”.
    111. Наказ Генерального прокурора України №1491-ц від 14.05.04 "Про єдину систему підвищення кваліфікації прокурорськослідчих кадрів органів прокуратури України”.
    112. Некоторые проблемы подготовки кадров в высших учебных заведениях системы МВД Украины. A.M. Бандурка, П.И. Орлов // Человеческий фактор в повышении эффективности деятельности правоохранительных органов. Матер. Междунар. науч.- практ. конф. Луганск, 1995. - С. 26-31.
    113. Науменко Т.В. Психологические методы воздействия на массовую аудиторию // Вопр. психол. 2003. - №6. С. 63-71.
    114. Общая психодиагностика. / Под ред. А А. Бодалева, В.В. Столина. М.: МГУ, 1987. -304с.
    115. Основи психології: Підручник / За заг. ред.. О.В. Киричука, В.А. Роменця. 2-ге вид.- К.: Либідь, 1996.- 632 с.
    116. Окунь Ян. Факторный анализ. M.: Статистика, 1974 - 200 с.
    117. Оль П.А. Эмпирическая и теоретическая типология правопонимания: проблема видового соотношения // История государства и права. 2003. - № 4 . С.6-9.
    118. Озерський І.В. Взаємодія слідчого з органами дізнання в системі МВС України.: Автореф. дис. ... канд. юрид. н. - Київ, 2003.- 20 с.
    119. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління: Посіб. К.: Академвидав, 2003.- 568 с.
    120. Остапчук В. Роботу з кадрами на якісно новий рівень. // Прокуратура. Людина. Держава.- 2004. - №12. С.17-19.
    121. Панкратов A.B. Индивидуальная система деятельности и когнитивные структуры профессионала // Когнитивные стили: Тез. научно-практического семинара / Под ред. В. Колга. - Таллин, 1986. - С. 184-187.
    122. Парамей Г.В. Применение многомерного шкалирования в психологических исследованиях // Вестник МГУ. Сер. 14: Психология. - 1983. - № 2. - С.57-70.
    123.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины