Шульга Любов Володимирівна. Юридико-психологічна характеристика адвокатської діяльності : Шульга Любовь Владимировна. Юридико-психологическая характеристика адвокатской деятельности



  • Название:
  • Шульга Любов Володимирівна. Юридико-психологічна характеристика адвокатської діяльності
  • Альтернативное название:
  • Шульга Любовь Владимировна. Юридико-психологическая характеристика адвокатской деятельности
  • Кол-во страниц:
  • 193
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
  • Год защиты:
  • 2014
  • Краткое описание:
  • Шульга Любов Володимирівна. Юридико-психологічна характеристика адвокатської діяльності.- Дисертація канд. юрид. наук: 19.00.06, Нац. акад. внутр. справ. - Київ, 2014.- 193 с.


    МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
    НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ



    На правах рукопису

    ШУЛЬГА ЛЮБОВ ВОЛОДИМИРІВНА

    УДК 159:347.965

    ЮРИДИКО-ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
    АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

    19.00.06 – юридична психологія

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
    юридичних наук



    Науковий керівник
    Казміренко Людмила Іванівна,
    кандидат психологічних наук, професор




    Київ – 2014








    ЗМІСТ

    ВСТУП 3
    РОЗДІЛ 1. НОРМАТИВНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АДВОКАТА В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ 10
    1.1 Сучасний стан наукових досліджень та історичні передумови формування уявлень про роль адвоката-правозахисника в соціальному та правовому контексті 11
    1.2 Сучасний стан нормативно-правового регулювання та структурно-функціональний аналіз діяльності адвоката 32
    Висновки до розділу 1 61
    РОЗДІЛ 2. ЮРИДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АДВОКАТА 63
    2.1 Соціальна сутність та психологічна структура діяльності адвоката з надання правової допомоги 64
    2.2. Психологічні особливості адвокатської діяльності та її вимоги до особистості фахівця 89
    Висновки до розділу 2 110
    РОЗДІЛ 3. ВИКОРИСТАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ ЯК УМОВА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ ПРАВООХОРОННОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ 114
    3.1 Зміст та основні складові загальної психологічної культури адвоката 115
    3.2 Особливості спеціальної психологічної підготовленості адвоката 138
    Висновки дорозділу3 156
    ВИСНОВКИ 159
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 164
    ДОДАТКИ 179








    ВСТУП

    Актуальність теми. Зміцнення української держави, докорінні зміни правосвідомості громадян, реформування судової системи передбачають удосконалення форм і методів діяльності адвокатів, висувають високі вимоги до їх професійної підготовки, ділових та персональних якостей, ораторського мистецтва та психолого-правової культури.
    В останні десятиліття чисельність адвокатів в Україні збільшилася завдяки підготовці фахівців на юридичних факультетах і в спеціалізованих ВНЗ та складання кваліфікаційного іспиту молодими спеціалістами. Ця тенденція частково обумовлена тим, що значно зросла популярність зазначеного виду юридичної діяльності, зокрема, через стереотипні уявлення про високий соціальний імідж та великі матеріальні статки адвокатів, але збільшення кількості не приводить автоматично до зростання якості: внаслідок цього значна кількість адвокатів-початківців потребує підвищення рівня професійної кваліфікації.
    Практика свідчить, що на початку своєї кар’єри більшість молодих адвокатів стикаються зі значними труднощами, пов’язаними не тільки з відсутністю професійного досвіду, але й із їх психологічною непідготовленістю до вирішення низки комунікативних, когнітивних та емоційних проблем, супутніх виконанню професійних функцій, це зумовлено тим, що при підготовці юристів взагалі і адвокатів, зокрема, акцент робиться, переважно, на засвоєнні студентами сукупності юридичних знань, частково – формуванні професійних вмінь і навичок, в той час як розвиток професійно значущих якостей залишається поза межами навчального процесу. Внаслідок цього значній кількості адвокатів притаманні негативні незацікавленість у результатах діяльності, відсутність професійно-психологічної орієнтованості та прагнення враховувати психологічні моменти, що виникають у зв’язку з кримінальним провадженням чи наданням іншої правової допомоги громадянам.
    Особистість адвоката та специфічність його діяльності завжди привертали увагу дослідників в галузі права. У роботах юристів, поряд із питаннями правового регулювання адвокатської діяльності, розглядались її психологічні та етичні аспекти, підкреслювалася значимість характеристик особистості, що впливають на ефективність праці (Я. С. Аврах, М. А. Барщевський, В. В. Бедь, Т. В. Варфоломєєва, І. В. Гессен, М. Г. Казаринов, А. Ф. Коні, В. Д. Спасович, Ф. Н. Плевако та ін.).
    Психологами визначені методологічні засади аналізу професійної діяльності в цілому (О. М. Леонтьєв, Є. А. Клімов, В. О. Бодров, А. В. Карпов та ін.); юридичними психологами розглянуті особливості діяльності правника та розроблені професіограми та психограми представників різних фахових напрямів (В. Г. Андросюк, Д. О. Александров, В. Л. Васильєв, М. І. Єнікеєв, Ю. Б. Ірхін, Л. І. Казміренко, В. О. Коновалова, М. В. Костицький, В. В. Кощинець, В. Я. Марчак, В. С. Медведєв, В. Ю. Шепітько та ін.). При цьому специфіка діяльності та вимоги, які пред’являються до особистості адвоката в сучасних умовах, залишаються поза проблемним полем юридико-психологічних досліджень. Зазначене вище зумовлює актуальність обраної теми дисертації.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до «Державної цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської інтеграції та євроатлантичного співробітництва України на 2008–2015 рр.», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. № 974; Указу Президента України «Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян»» від 18 лютого 2002 р. № 143; «Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 р.», затвердженої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 p. №1 209-р; Переліку пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 рр., затвердженого наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347,
    а також плану науково-дослідних робіт кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ. Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Національної академії внутрішніх справ (протокол № 1 від 25 січня 2011 р.).
    Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у наданні юридико-психологічної характеристики діяльності адвоката та розробці пропозицій і рекомендацій щодо її вдосконалення.
    Відповідно до мети, необхідним є вирішення таких задач:
    – висвітлити сучасний стан наукових досліджень та історичні передумови формування уявлень про роль адвоката-правозахисника в соціальному та правовому контексті;
    – охарактеризувати стан нормативно-правового регулювання та надати структурно-функціональний аналіз діяльності адвоката;
    – визначити соціальну сутність та психологічну структуру діяльності адвоката з надання правової допомоги;
    – встановити психологічні особливості адвокатської діяльності та її вимоги до особистості фахівця;
    – надати характеристику змісту та основних складових загальної психологічної культури адвоката;
    – запропонувати авторське розуміння спеціальної психологічної підготовки адвоката.
    Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають при здійсненні адвокатської діяльності.
    Предмет дослідження – юридико-психологічна характеристика адвокатської діяльності.
    Методи дослідження. В дисертації застосовано комплекс взаємопов’язаних методів, зокрема: історико-правовий – для аналізу сучасного стану наукових досліджень та встановлення історичних передумов формування уявлень про роль адвоката-правозахисника в соціальному та правовому контексті (підрозділ 1.1); порівняльно-правовий та структурно-функціональний – для надання характеристики сучасного стану нормативно-правового регулювання та здійснення структурно-функціонального аналізу діяльності адвоката (підрозділ 1.2); формально-логічний – для визначення соціальної сутності та психологічної структури діяльності адвоката з надання правової допомоги (підрозділ 2.1); логіко-юридичний – для опису змісту та основних складових загальної психологічної культури адвоката (підрозділ 3.1); психологічного моделювання – для висвітлення психологічних особливостей адвокатської діяльності та її вимог до особистості фахівця, визначення особливостей спеціальної психологічної підготовленості адвоката (підрозділи 2.2 та 3.2); юридико-психологічні методи – для вивчення й узагальнення громадської думки щодо ефективності діяльності адвоката-захисника, визначення психологічних засад адвокатської діяльності та її вимог до особистості фахівця (підрозділи 2.1 та 2.2); методи математичної статистики – для кількісної порівняльної оцінки і якісного аналізу одержаних результатів (підрозділи 2.1 та 2.2).
    Емпірична база дослідження включає узагальнені результати: опитування 160 адвокатів для визначення основних параметрів соціальної сутності діяльності з надання правової допомоги; анкетування 87 адвокатів із стажем роботи понад 3 роки для встановлення переліку професійно значущих якостей; комп’ютеризованого інтерв’ю 400 респондентів для встановлення факторів психологічної готовності адвоката до вирішення професійних завдань (метод CATI, обробка проводилася за статистичною програмою ОСА); психо-діагностичного опитування 400 адвокатів із використанням методики вивчення емоційної стійкості та тесту самооцінки сили волі М. М. Обозова.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням юридико-психологічних засад удосконалення діяльності адвоката.
    Зокрема:
    вперше:
    – здійснена систематизація законодавчого регулювання функціонування адвокатури та адвокатської діяльності країн світу (Російська Федерація, Республіка Молдова, Казахстан, Білорусь, Чеська Республіка, Японія);
    – встановлено основні характеристики соціальної сутності діяльності з надання правової допомоги та представлена класифікація адвокатів за цим параметром;
    – обґрунтовано специфічність «суб’єкт – суб’єктної» взаємодії в системі «адвокат – клієнт»;
    – визначено сукупність психологічних особливостей, притаманних лише адвокатській діяльності;
    – висвітлено специфіку міжрольових конфліктів адвоката;
    удосконалено:
    – розуміння правової природи, соціальної сутності та суспільних функцій адвокатури як правового інституту та визначення її змісту;
    – уявлення про функції (правозахисну, представницьку, консультативну) та основні напрями діяльності адвоката;
    – розмежування понять «кваліфікованість» та «професійність» адвоката;
    – психологічну характеристику різновидів (структурних компонентів) адвокатської діяльності;
    – психограму адвоката;
    – бачення основних процедурних та змістовних складових захисної промови адвоката;
    дістало подальший розвиток:
    – історичні аспекти становлення інституту адвокатури та адвокатської діяльності в соціальному і правовому контексті, форм її організації та принципів;
    – морально-психологічні принципи діяльності адвоката та підстави настання його дисциплінарної відповідальності;
    – положення про гарантії, інтереси, права та обов’язки адвоката;
    – перелік професійно-психологічних чинників, які визначають ефективність діяльності адвоката з надання правової допомоги;
    – концепція меж судового та позасудового захисту;
    – уявлення про специфіку та межі адвокатської таємниці.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в роботі висновки та пропозиції можуть використовуватися за такими напрямами:
    у правозастосовчій діяльності – для дотримання інтересів клієнта і підвищення іміджу адвокатури запропоновано розробити систему критеріїв адвокатської діяльності на нормативно-правовому рівні у вигляді «Етичних норм професійної поведінки адвоката», що відображали б загальноприйняті міжнародні адвокатські деонтологічні стандарти (акт впровадження Адвокатського об’єднання «Астур Лекс» від 10 квітня 2014 р. № 1/04, акт впровадження ТОВ «Українське юридичне партнерство» від 18 квітня 2014 р.);
    у навчальному процесі – при викладанні дисциплін «Юридична психологія», «Професійна психологічна підготовка адвокатів», «Професійна етика» (акт впровадження у навчальний процес Національної академії внутрішніх справ від 25 червня 2014 р.).
    Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідались на: Міжнародній науковій конференції «Тенденції розвитку наукових досліджень» (м. Київ, 21 лютого 2011 р.); Міжнародній науковій конференції «Наука – ХХІ століття. Випуск 2» (м. Київ, 27 червня 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Фундаментальні та прикладні психологічні дослідження в практиках провідних наукових шкіл: реалії та перспективи» (м. Макіївка, 21–22 грудня 2012 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми юридичної психології» (м. Київ, 25 квітня 2014 р.).
    Публікації. Основні положення дисертації відображено у дев’яти публікаціях: чотири з них – статті у наукових фахових виданнях МОН України, одна – стаття в іноземному виданні (Російська Федерація, м. Москва), чотири – тези виступів на конференціях.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертаційній роботі запропоновано юридико-психологічну характеристику адвокатської діяльності, сформульовані теоретичні положення та практичні рекомендації, що відповідають вимогам наукової новизни й мають значення для науки та юридичної практики. Визначено концептуальні засади використання психологічних знань як умови підвищення ефективності адвокатської діяльності на сучасному етапі розвитку правоохоронної системи України.
    На підставі проведеного дослідження зроблені наступні висновки.
    1. Аналіз законодавчих актів про адвокатуру й адвокатську діяльність держав континентальної системи права засвідчує, що інститут адвокатури існує у вигляді сукупної діяльності осіб, які отримали статус адвоката, та системи органів, функціонування якої пов’язане з регулюванням діяльності вказаних осіб. Інститут адвокатури, як і сама система регулюючих органів, у всіх державах ґрунтується на засадах самостійності, незалежності, переважно самостійного фінансування та самоврядності. Основними завданнями адвокатури є захист прав, свобод та інтересів осіб (у будь-яких формах, не заборонених законом) на основі національного та міжнародного законодавства. Основні принципи діяльності адвокатів, у своїй більшості, є як юридичними, так і морально-психологічними, та визначають формування у них певних норм та особливостей професійної поведінки.
    2. Своєю діяльністю адвокати сприяють як відновленню прав, так і покращенню стилю та форм функціонування державних правоохоронних органів, оскільки виявлення за клопотаннями, поданнями, скаргами адвокатів дійсних фактів справи надає можливість встановити повну картину правопорушення і відновити справедливість у суспільстві. Зважаючи на це, можна стверджувати, що адвокатська діяльність представлена як у правовій, так і в соціальній площині суспільного життя. В цьому сенсі правозахисна діяльність адвокатів є певною складовою правоохоронної діяльності.
    3. Адвокати є виразниками проблем, що турбували людство від самого початку його існування: пошук справедливості, свободи та правди, пошук балансу між свободами та правами конкуруючих осіб. Захищаючи людей, які потерпіли від насилля, приниження, посягання на свободу особистості, адвокати виступають захисниками певних загальнолюдських цінностей, прагнучи до підтримання соціальної справедливості. Тому соціальна сутність діяльності адвоката визначається, насамперед, її гуманістичним призначенням, що полягає в здійсненні правового захисту особи задля справедливого вирішення конфлікту між нею та суспільством, керуючись принципом презумпції невинуватості.
    Між тим, немає підстав для виділення соціальної діяльності як окремого різновиду діяльності адвоката: будь-яка професійна діяльність розгортається в соціальному просторі та є соціальною за своїм призначенням і сутністю. Адвокат не докладає якихось окремих «соціальних» зусиль, не користується специфічними «соціальними» методами і засобами, не досягає відокремлених «соціальних» цілей.
    4. Структурними компонентами адвокатської діяльності є наступні: пізнавальна; комунікативна; конструктивна; організаторська; профілактична (виховна), пізнавальний та комунікативний її різновиди слід вважати основними, інші – допоміжними (забезпечуючими). Згідно проведеного експертного оцінювання, професійно значущі якості адвоката презентують: пізнавальну діяльність (12 позицій із мінімальним значенням 3,7 балів та максимальним – 4,3 балів); комунікативну діяльність (9 позицій із мінімальним значенням 3,6 балів та максимальним – 4,4 балів); конструктивну діяльність (6 позицій з мінімальним значенням 3,9 балів та максимальним – 4,2 бали), організаторську діяльність (7 позицій із мінімальним значенням 3,6 балів та максимальним – 4,2 балів).
    5. Діяльність адвоката представлена суб’єкт – суб’єктною взаємодією,
    що потребує розуміння та встановлення неповторності кожної людини,
    її ставлення до оточуючих та самого себе, суб’єктивного сприймання зовнішніх впливів та реагування на них. При цьому індивідуальність людини проявляється в її психофізіологічних особливостях, в особливостях пізнавальної та емоційно-вольової сфер, самосвідомості (самооцінки, рівня домагань, самоконтролю) та спрямованості мотивації. Відповідно, більшість вирішуваних адвокатом професійних завдань має творчий (багатоваріантний) характер та потребує значних інтелектуальних зусиль.
    6. Психограма адвоката представлена такими основними властивостями: здатність тривалий час зберігати стійку увагу, незважаючи на виснаженість та сторонні подразники; стійкість до фізичних та психічних навантажень; здатність до тривалої розумової роботи без погіршення якості, зниження темпу; здатність до тривалого збереження високої активності; низька навіюваність, здатність не підкорятись впливу, особливо з боку авторитетних осіб; наполегливість у подоланні труднощів. При цьому, на думку адвокатів Західного та Центрального регіонів України, найбільш значущими є комплекс професійних якостей, що пов’язані з сформованістю емоційної стійкості; на думку адвокатів Південного та Східного регіонів України – з високим рівнем розвиненості вольових якостей.
    7. Діяльності захисника притаманні міжрольові конфлікти, не властиві іншим правоохоронним професіям: він не може відмовитися від захисту, навіть, всупереч внутрішньому переконанню; інтереси підзахисного є для нього вищими, аніж встановлення істини у справі; він повинен зберігати адвокатську таємницю, навіть якщо це стосується відомих йому фактів недостовірності документів та матеріалів, що виправдовують підзахисного. Окрім того, дотримання високих моральних принципів певним чином вступає в протиріччя з необхідністю вироблення нового типу професійної моралі адвокатів, що ґрунтувалася б на ідеології трудової активності в умовах ринкових відносин.
    8. Для дотримання інтересів клієнта і підвищення іміджу адвокатури вважаємо за необхідне визначити та закріпити систему критеріїв у вигляді «Етичних норм професійної поведінки адвокатів», що відображали б загальноприйняті міжнародні адвокатські деонтологічні стандарти. Такі норми становлять собою набір правил, які визначають базові стандарти юридичної етики та професійної відповідальності для адвокатів в Україні. Їх наявність полегшить загальний дискурс про правову етику та моральну відповідальність адвокатів.
    9. Запропоновано наступну структуру «Етичних норм професійної поведінки адвокатів»:
    – загальні положення;
    – основні норми професійної поведінки адвоката;
    – відносини адвоката з клієнтами;
    – відносини адвоката з іншими учасниками процесу;
    – професійна таємниця адвоката;
    – підтримка цілісності професії;
    – відповідальність за порушення норм професійної поведінки адвокатів.
    10. Зміст та форма захисної промови в певному сенсі є результатом спеціальної професійно-психологічної підготовленості адвоката, тобто сукупним наслідком професійно-психологічного відбору, професійно-психологічної підготовки та психологічного супроводження діяльності. Можна констатувати, що жоден із цих компонентів сьогодні в підготовці адвокатів України не представлений. Через дефіцит психологічного знання вони (навіть, рейтингові та високооплачувані) виглядають у кримінальному та цивільному процесі безпорадними з точки зору володіння психологічними знаннями, вміннями та навичками, тому часто змушені вибудовувати стратегію та тактику захисту на обвинуваченні (влади, політиків, судової системи, корумпованості суспільства тощо), звертанні до тяжкого стану здоров’я підсудного з метою викликати настрої співчуття, але частіше – виключно на нормах права та з застосуванням юридичної термінології.
    11. Спеціальна психологічна підготовленість адвоката провинна бути представлена, насамперед, комунікативною компетентністю та вміннями використання психологічної інформації у цілях захисту. Для її цілеспрямованого формування слід: по-перше, здійснювати професійно-психологічний відбір кандидатів на навчання та одержання дозволу на зайняття адвокатською діяльністю із метою встановлення вихідного рівня означених складових не нижче середніх значень; по-друге, запровадити спеціальну психологічну підготовку як самостійний напрям професійної підготовки фахівців-адвокатів.
    12. Основними завданнями психологічної підготовки адвоката є: розвиток професійно-психологічної орієнтованості особистості як діагностичного показника розвиненості загальної психологічної культури особистості; формування вмінь та навичок використання психологічних методів і засобів для підвищення ефективності вирішення професійних завдань; формування комунікативної компетентності та адекватної самооцінки; формування психологічної стійкості щодо впливу характерних для адвокатської діяльності негативних чинників, здатності діагностувати та корегувати свої емоційні стани; тренування професійно важливих якостей (професійної спостережливості, професійної пам’яті, психологічної надійності та ін.).








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Конституція України, прийнята згідно Закону України від 28.06.1996 № 254л/96-ВР (зі змінами та доповненнями від 12.04.2012, підстава v009p710-12) / Верховна Рада України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254k/96-вр
    2. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу:
    http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/4651-17.
    3. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу:
    http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/1618-15.
    4. Про адвокатуру : Закон України від 19.12.1992 № 2887-XII (втратив чинність) [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу :
    http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2887-12.
    5. Про адвокатуру та адвокатську діяльність : Закон України від 05.07.2012 № 5076-17 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу :
    http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5076-17.
    6. Про безоплатну правову допомогу : Закон України від 02.06.2011 № 3460-VI [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу :
    http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3460-17.
    7. Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції : Закон України вiд 17.07.1997 № 475/97-ВР [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу:
    http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/475/97-вр.


    8. Про Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури і Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури : Указ Президента України від 05.05.1993 р. № 155/93 (втратив чинність) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://zakon0.rada.gov.ua/ laws/show/155/93.
    9. Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України : Указ Президента України від 31.10.2012 № 620/2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://zakon0.rada.gov.ua/ laws/show/620/2012.
    10. Конституция СССР (принята на внеочередной седьмой сессии Верховного Совета СССР девятого созыва 07.10.1977) [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
    http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/cnst1977.htm.
    11. Об адвокатуре в СССР : Закон СССР от 30.11.1979 № 1165-X / Верховна Рада України [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: був 4
    http://www.jurbase.ru/texts/sector175 /tez75047.htm.
    12. Об адвокатуре : Закон Республики Молдова от 19.07.2002 № 1260 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://base.spinform.ru/show_doc.fwx?rgn=5110.
    13. Об адвокатской деятельности и адвокатуре в Российской Федерации : Федеральный закон Российской Федерации от 31.05.2002 г. № 63-ФЗ [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://base.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc;base=LAW;n=121949.
    14. Об улучшении правовой работы в народном хозяйстве : Постановление ЦК КПСС, Совмина СССР от 23.12.1970 № 1025 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://base.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc;base=ESU;n=1657.

    15. Положення про адвокатуру УРСР, затверджене Законом УРСР від 31.10.1980 № 1050-X [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://search.ligazakon.ua/l_doc2. nsf/link1 /T801050.html.
    16. Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затверджений постановою Кабінету Міністрів Українивід 18 квіт. 2012 р. № 305 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/305-2012-п.
    17. Правила адвокатської етики, затвердженіУстановчим з’їздом адвокатів України 17.11.12 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://vkdka.org/pravil-advokatskoji-etiki.
    18. Правила адвокатської етики, схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовт. 1999 р., протокол №6/VI від 1-2 жовтня 1999 року (втратили чинність) [Текст] / Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України. – К., 2009. – С. 2.
    19. Роз’яснення Міністерства юстиції України від 28.02.2013 № 0006323-13 «Реформування системи доступу до адвокатської професії та дисциплінарної відповідальності адвокатів» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://zakon0.rada.gov.ua/ laws/show/n0006323-13.
    20. Абрамович С. Д. Риторика [Текст] : учеб. пособие / С. Д. Абрамович, М. И. Гураль, М. Ю. Чикарькова. – Черновцы: Рута, 2000. – 84 с.
    21. Аврах Я. С. Психологические проблемы защиты по уголовным делам [Текст] / Я. С. Аврах. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1972. – 106 с.
    22. Агарков М. М. Проблема злоупотребления правом в советском гражданском праве [Текст] / М. М. Агарков // Известия АН СССР, Отделение экономики и права. – 1946. – № 6. – С. 424–436.

    23. Адвокат колорадського стрільця: процес має йти в суді, а не у ЗМІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://1tv.com.ua/uk/ euronews/ 2012/07/ 24/24511.
    24. Адвокатура в Україні [Текст] // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2010. – № 1. – С. 11–58.
    25. Андреевский В. Основы теории юридической природы адвокатуры: история и современность [Текст] / В. Андреевский // Юридическая практика. – 2005. – № 13. – С. 13–14.
    26. Андросюк В. Г. Психологія слідчої діяльності [Текст] : навч. посіб. / В. Г. Андросюк. – К. : Вид-во УАВС МВС України, 1994. – 106 с.
    27. Анищенко И. И. Правовой режим профессиональной тайны [Текст] / И. И. Анищенко // Труды юридического факультета СевКавГТУ : сб. науч. тр. – Ставрополь : СевКавГТУ, 2004. – Вып. 3. – С. 42–52.
    28. Аракелян М. Р. Сравнительная адвокатура : курс лекций [Текст]/ М. Р. Аракелян. – Одеса: Юридична література, 2009. – 240 с.
    29. Астапенко М. П. Краткая история адвокатуры Дона (1873–2000) [Текст] / М. П. Астапенко, Е. М. Астапенко, Д. П. Баранов. – Ростов-на-Дону : Приазовский край, 2000. – 272 с.
    30. Бакаянова Н. М. Этические принципы адвокатуры в Украине [Текст] / Н. М. Бакаянова. – Одеса : Юридична література, 2005. – 151 с.
    31. Барщевский М. Ю. Адвокат, адвокатская фирма, адвокатура [Текст] : учеб. пособие / М. Ю. Барщевский. – М. : Белые альвы, 1995. – 144 с.
    32. Барщевский М. Ю. Адвокатская этика [Текст] / М. Ю. Барщевский. – 2-е изд., испр. – М. : Профобразование, 2000. – 312 с.
    33. Бедь В. В. Використання адвокатом захисником психологічних знань у кримінальному процесі : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 19.00.06 / Віктор Васильович Бедь ; Нац. акад. внутр. справ України. – К., 1999. – 21 с.
    34. Бова Є. Ю. Організація безоплатної правової допомоги в Україні на сучасному етапі : основні напрями реформування [Текст] / Є. Ю. Бова // Вісник Академії адвокатури України. – 2006. – Вип. 3 (7). – С. 142–148.
    35. Богачев А. Б. История адвокатуры [Текст] / А. Б. Богачев // Український адвокат. – 2007. – № 5. – С. 6–14.
    36. Бодалев А. А. Восприятие и понимание человека человеком [Текст] / А. А. Бодалев. – М. : МГУ, 1982. – 199 с.
    37. Бойков А. Д. Роль защитника в предупреждении преступлений [Текст] / А. Д. Бойков. – М. : Юридическая литература, 1971. – 112 с.
    38. Большой юридический энциклопедический словарь [Текст] / авт. и сост. А. Б. Барихин. – М. : Книжный мир, 2004. – 719 с.
    39. Бриков М. В. Психологічний зміст професійної діяльності слідчих прокуратури України [Текст] / М. В. Бриков // Зб. наук. праць К-ПНУ ім. Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. – 2010. – Вип. 8. – С. 97–98.
    40. Буше д’Аржи А.-Г. История сословия адвокатов. Главная идея адвокатской профессии [Електронний ресурс] / А.-Г. Буше д’Аржи. – Режим доступу :
    http://www.oldlawbook.narod.ru/ avocat.htm.
    41. ВарфоломеєваТ. В. Історія адвокатури України [Текст] / Т. В. Варфоломеєва, О. Д. Святоцький, В. С. Кульчицький та ін. – К. : СДМ-Студіо, 2002. – Ч. 1. – 286 с.
    42. Васильев В. Л. Юридическая психология [Текст] : учеб. для вузов / В. Л. Васильев. – М. : Юридическая литература, 1991. – 464 с.
    43. Васильев В. Л. Юридическая психология [Текст] : учеб. пособие / В. Л. Васильев. – СПб. : Питер, 2009. – 608 с.
    44. Венгриняк Х. Бути чи не бути? Рекламування послуг адвокатів та юридичних компаній [Текст] / Х. Венгриняк // Юридична газета. – 2010. – № 21. – С. 1.
    45. Власенко С. Адвокат – защитник прав человека [Текст] / С. Власенко, А. Резников // Юридическая практика. – 2004. – № 50. – С. 7.
    46. Власов И. С. Организация адвокатуры в зарубежных странах [Текст] / И. С. Власов, В. З. Ульянов. – М. : ВНИИСЗ,1972. – 70 с.
    47. Воеводин Л. Д. Юридический статус личности в России [Текст] / Л. Д. Воеводин. – М. : Издательство МГУ ; Издательская группа ИНФРА-М–НОРМА, 1997. – 304 с.
    48. Воробьев А. В. Теория адвокатуры [Текст] /А. В. Воробьев, А. В. Поляков, Ю. В. Тихонравов. – М. : Грантъ, 2002. – 496 с.
    49. Гармаев Ю. П. Незаконная деятельность адвокатов в уголовном судопроизводстве [Текст] / Ю. П. Гармаев. – Иркутск : ИПКПР ГП РФ, 2005. – 390 с.
    50. Гессен И. В. Ахиллесова пята адвокатской этики [Електронний ресурс] / И. В. Гессен // Еженедельная юридическая газета «Право». – № 4. – 25 янв. 1915 г. – С. 205–206. – Режим доступу :
    http://www.oldlawbook.narod.ru/ avocat.htm.
    51. Головатий С. П. Верховенство права [Текст] : моногр. ; у 3-х кн. / С. П. Головатий. – К. : Фенікс, 2006. – 1747 с.
    52. Горовець Є. Міф про непідприємницький характер адвокатської діяльності: причини, аргументи і наслідки [Текст] / Є. Горовець // Юридичний журнал. – 2006. – № 3. – С. 78–86.
    53. Грибанов В. П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав [Текст] / В. П. Грибанов // Осуществление и защита гражданских прав. – М. : Статут, 2001. – С. 48–49.
    54. Гриценко Т. Б. Риторика [Текст] : навч. посіб. / Т. Б. Гриценко. − К. : НАУ, 2006. – 123 с.
    55. Грудцына Л. Ю. Адвокатура, нотариат и другие институты гражданского общества в России [Текст] : монография / Л. Ю. Грудцына. – М. : Деловой двор, 2008. – 183 с.
    56. Гусарєв С. Д. Юридична діяльність : методологічні та теоретичні аспекти [Текст] / С. Д. Гусарєв. – К. : Знання, 2005. – 375 с.
    57. Гусарєв С. Д. Юридична діяльність: методологічні та теоретичні аспекти : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.01 / Станіслав Дмитрович Гусарєв ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 2007. – 35 с.
    58. Даниленко С. Адвокат – це професійність і відповідальність: питання кваліфікації адвоката з огляду на іноземний досвід [Текст] / С. Даниленко // Юридична газета. – 2010. – № 7. – С. 10.
    59. Дмитриев Ю. А. Правоохранительные органы Российской Федерации [Текст] : учебник / Ю. А. Дмитриев, М. А. Шапкин. – 6-е изд., стереот. – М. : «Омега-Л», 2007. – 381 с.
    60. Дулов А. В. Судебная психология [Текст] / А. В. Дулов. – Минск : Высшая школа, 1975. – 462 с.
    61. Енгалычев В. Ф. Содержание и информационно-методическое обеспечение образовательной программы по юридической психологии [Текст] / В. Ф. Енгалычев // Актуальные проблемы сферы психологии права. – Калуга : Изд-во Калужск. пед. ун-та, 1998. – С. 64–68.
    62. Еникеев М. И. Общая и юридическая психология [Текст] : учебник / М. И. Еникеев. – М. : Юридическая литература, 1996. – 560 с.
    63. Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката [Текст] : у 2 ч. / О. Д. Святоцький, Т. Г. Захарченко, С. Ф. Сафулько та ін. ; за заг. ред. С. Ф. Сафулька. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. – Ч. 1. – 616 с.
    64. Заднепровский А. П. Обеспечение сохранения адвокатской тайны и действие презумпции невиновности. Гарантия или декларация? [Текст] / А. П. Заднепровский // Адвокат. – 2002. – №2–3. – С. 46–49.
    65. Зубра А. С. Ораторское искусство [Текст] / А. С. Зубра. – 2-е изд. – Минск : Дикта, 2008. – 288 c.
    66. Иванова М. В. Историко-правовые аспекты становления адвокатуры России : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / М. В. Иванова ; Акад. МВД СССР. – М., 1998. – 179 с.
    67. Ильин Е. П. Дифференциальная психология профессиональной деятельности [Текст] / Е. П. Ильин. – СПб. : Питер. – 2008. – 432 с.
    68. Иоффе О. С. Пределы осуществления субъективных гражданских прав [Текст] / О. С. Иоффе, В. П. Грибанов // Советское государство и право. – 1964. – № 7. – С. 80–85.
    69. Ірхіна С. М. Профорієнтація та професійно-психологічний відбір в органах внутрішніх справ України [Текст] : навч. посіб. / С. М. Ірхіна. – К. : РВЦ КНУВС, ДП «Друкарня МВС», 2007. – 92 c.
    70. Казаринов М. Г. Защитительные речи советских адвокатов [Текст] / М. Г. Казаринов. – М. : Госюриздат, 1956. – 256 c.
    71. Камю А. Г. «О профессии адвоката» (первое письмо Камю). – ст. 52 [пер. вып. по изд. : De la profession d’advocat (1te letter de Camus)], Dupin, Andre Jean Jaques. Profession d’advocat. – 3-ed. – Bruxelles, Hauman, 1834. – S. 185–193 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://oldlawbook.narod.ru/ avocat.htm.
    72. Климов Е. А. Психология профессионала [Текст] / Е. А. Климов. – М. : Институт практической психологии ; Воронеж : НПО «МОДЕК», 1996. – 400 с.
    73. Кожевников М. В. История советского суда [Текст] / М. В. Кожевников. – М. : Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – 376 c.
    74. Кони А. Ф. На жизненном пути [Текст] / А. Ф. Кони. – СПб. – 1913. – Т. 1. – 750 c.
    75. Кони А. Ф. Нравственные начала в уголовном процессе / А. Ф. Кони // Избр. произведения в 2 томах. Т. 1. – М., 1959 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://vivovoco.rsl.ru/ vvpapers/bio/koni/ afkoni_e.htm
    76. Коновалова В. О. Юридична психологія [Текст] : підруч. для студ. / В. О. Коновалова, В. Ю. Шепітько. – Х. : Право, 2008. – 240 с.
    77. Король В. В. Засада гласності кримінального судочинства України : поняття, зміст, підстави обмеження [Текст] : монографія / В. В. Король. – Івано-Франківськ : Плай, 2003. – 256 с.
    78. Котикова О. М. Формування змісту вищої юридичної освіти на основі структурно-функціонального аналізу професійної діяльності юриста [Текст] / О. М. Котикова // Наукa і освіта : наук.-практ. журн. – 2010. – №4–5. – С. 105–107.
    79. Кощинець В. В. Спеціальні психологічні знання в кримінальному процесі: теоретичні засади та практичні проблеми [Текст] : навч. посіб. / В. В. Кощинець, В. Я. Марчак. – Чернівці : Рута, 2007. – 215 с.
    80. Красникова Е. А. Этика и психология профессиональной деятельности [Текст] : учебник / Е. А. Красникова. – М. : Форум, Инфра-М, 2003. – 208 с.
    81. Кучерена А. Г. Адвокатура [Текст] : учебник / А. Г. Кучерена. – М. : Юристъ, 2004. – 351 с.
    82. Левитан К. М. Юридическая педагогика [Текст] : учебник / К. М. Левитан. – М. : Норма, 2008. – 432 с.
    83. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность [Текст] / А. Н. Леонтьев. – М. : Политиздат, 1975. – 304 с.
    84. Логінова С. М. Адвокатська таємниця : теорія і практика : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Світлана Миколаївна Логінова ; Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. – К., 2002. – 19 с.
    85. Лубшев Ю. Ф. Курс адвокатского права [Текст] : учеб. для студ. вузов / Ю. Ф. Лубшев. – М. : ООО «Профобразование», 2003. – 392 с.
    86. Максименко С. Д. Загальна психологія [Текст] : навч. посібник / С. Д. Максименко, В. О. Соловієнко. – К. : МАУП, 2000. – 256 с.

    87. Марчак В. Я. Використання спеціальних психологічних знань у досудовому слідстві [Текст] / В. Я. Марчак. – Чернівці : Рута, 2005. – 152 с.
    88. Мейер Д. И. Русское гражданское право [Текст] : в 2-х ч. / Д. И. Мейер. – М. : Статут, 2003. – 246 с. (Классика российской цивилистики)
    89. Меркулова С. Н. Уголовно-правовая охрана профессиональной тайны : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Светлана Николаевна Меркулова ; Нижегор. акад. МВД России. – Нижний Новгород, 2007. – 18 с.
    90. Михайловская Н. Г. Искусство судебного оратора [Текст] / Н. Г. Михайловская, В. В. Одинцов. – М. : Юридическая литература, 1981. – 176 с.
    91. Моисеенко Г. З. О процессуальном статусе адвоката в уголовном процессе [Текст] / Г. З. Моисеенко // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Юридические науки». – 2010. – Т. 23 (62). – № 2. – С. 249–253.
    92. Мокина Т. В. Профессиональная тайна как объект правового регулирования [Текст] / Т. В. Мокина // Юридические науки : проблемы и перспективы : материалы междунар. заоч. науч. конф. (Пермь, март 2012). – Пермь : Меркурий, 2012. – С. 52–55.
    93. Об ораторском искусстве [Текст] / авт.-сост. А. В. Толмачев. – М. : Госполитиздат, 1959. – 273 с.
    94. Обрізан Н. М. Адвокатська таємниця у кримінальному процесі [Текст] / H. М. Обрізан // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 6. – С. 144–147.
    95. Онищенко Г. Проблема встановлення межі здійснення суб’єктивного цивільного права [Текст] / Г. Онищенко // Юридичний журнал. – 2006. – № 5. – С. 24–25.
    96. Основи загальної та юридичної психології [Текст] : навч. посібн. / Н. Р. Бобечко, В. П. Бойко, І. В. Жолнович [та ін.] ; за ред. В. Т. Нора. – К. : Алерта ; ЦУЛ, 2011. – 227 с.
    97. Офіційний web-портал Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://vkka.gov.ua.
    98. Павлов И. П. Мозг и психика [Текст] : Избранные психологические труды / И. П. Павлов ;под ред. М. Г. Ярошевского. – М. : Институт практической психологии, 1996. – 317 с.
    99. Петрухин И. Л. Личные тайны (человек и власть) [Текст] / И. Л. Петрухин. – М. : Институт государства и права Российской Академии наук, 1998. – 232 с.
    100. Пилипенко Ю. С. Особенности профессиональных тайн [Текст] / Ю. С. Пилипенко // Законодательство и экономика. – 2008. – № 3. – С. 45–46.
    101. Пирожков В. Ф. Криминальная психология [Текст] : в 2 кн. / В. Ф. Пирожков. – М. : Ось, 2001. – 704 с.
    102. Риторика загальна та судова [Текст] : навч. посіб. / С. Д. Абрамович, В. В. Молдован, М. Ю. Чикарькова. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 416 с.
    103. Рожнов А. А. Уголовно-правовая охрана профессиональной тайны : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Артемий Анатольевич Рожнов ; Ульяновск. гос. ун-т. – Ульяновск, 2002. – 206 с.
    104. Романов В. В. Юридическая психология [Текст] : учебник / В. В. Романов. – М. : Юристъ, 2002. – 488 с.
    105. Романов В. В. Юридическая психология [Текст] : учебник / В. В. Романов. – М. : Юристъ, 1998. – 436 с.
    106. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии [Текст] / С. Л. Рубинштейн. – М.-Л. : Учпедгиз, 1935. – 496 с.
    107. Руденко М. М. Класифікація методів психологічного впливу в оперативно-розшуковій діяльності [Текст] / М. М. Руденко // Вісник Запорізьк. юрид. ін-ту Дніпропетр. держ. ун-ту внутр. спр. – 2009. – № 1. – С. 142–143.
    108. Рясенцев В. А. Условия и юридические последствия отказа в защите гражданских прав (к ст. 5 Основ гражданского законодательства Союза ССР и союзных республик) [Текст] / В. А. Рясенцев // Советская юстиция. – 1962. – № 9. – С. 8–9.
    109. Саломов Б. Адвокатская деятельность, её гарантии и социальная защита адвокатов в Республике Узбекистан (опыт и проблемы) : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.11 / Бахром Саломов ; Министерство юстиции Республики Узбекистан, Ташкент. гос. юрид. ин-т. – Ташкент, 2005. – 45 с.
    110. Свиридов Б. Реформа адвокатури: народження в муках [Текст] / Б. Свиридов // Правовий тиждень. – 2008. – № 27(100). – С. 21–35.
    111. Сергеев В. И. Адвокат и адвокатура [Текст] : учеб. пособие / В. И. Сергеев. – М. : ЮНИТИ, 2003. – 427 c.
    112. Синєокий О. В. Індивідуальні умови професійної деформації особистості адвоката [Текст] / О. В. Синєокий // Форум права. – 2008. – № 2. – С. 425.
    113. Скакун О. Ф. Юридическая деонтология [Текст] : учебник / О. Ф. Скакун, Н. І. Овчаренко. – Х. : Основа, 1999. – 304 с.
    114. Смирнова Е. Э. Становление специалиста [Текст] / Е. Э. Смирнова. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1989. – 136 с.
    115. Смолькова И. В. Тайна: понятие, виды, правовая защита [Текст] / И. В. Смолькова // Юридический терминологический словарь-комментарий. – М. : Луч, 1998. – С. 58–61.
    116. Состязательность в уголовном судопроизводстве [Текст] / сост. С. В. Слинько. – Харьков : Арсис ЛТД, 2005. – 752 с.
    117. Соціологічне опитування адвокатів [Текст] // Наша спілка. – 2009. – № 3. – С. 13.
    118. Стефанчук М. О. Межі здійснення суб’єктивних цивільних прав [Текст] : монографія / М. О. Стефанчук. – К. : Алерта ; КНТ ; Центр учбової літератури, 2008. – 184 с.
    119. Стефанчук М. О. Межі здійснення суб’єктивних цивільних прав : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Микола Олексійович Стефанчук ; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 2006. – 20 с.
    120. Стецовский Ю. И. Адвокатура и государство [Текст] / Ю. И. Стецовский. – М. : Юристъ, 2007. – 603 с.
    121. Стецура Р. Брейвік виголосив 30-хвилинну промову в суді [Електронний ресурс] / Р. Стецура. – Режим доступу :
    http://epochtimes.com.ua/ world/conflicts/breyvik-vigolosiv-30-khvilinnu-promovu-v-sudi-102745.html.
    122. Столяренко А. М. Психологические приемы в работе юриста : практ. пособ. [Текст] / А. М. Столяренко. – М. : Юрайт, 2000. – 288 с.
    123. Строгович М. С. Процессуальное положение и процессуальные функции защитника [Текст] / М. С. Строгович // Курс советского уголовного процесса. – М. : Наука, 1968. – Т. 1. – С. 287–294.
    124. Тацій Л. В. Юридична природа адвокатури в системі захисту прав і свобод людини і громадянина : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Лариса Василівна Тацій ; Акад. прав. наук України, Ін-т держ. будівн. та місц. самовр. – Х., 2008. – 20 с.
    125. Турченко О. Щодо поняття професійної таємниці [Текст] / О. Турченко // Правничий часопис Донецького університету : наук. журн. – 2008. – № 1. – С. 53–60.
    126. Фіолевський Д. П. Адвокатура [Текст] : підручн. / Д. П. Фіолевський. – К. : Алерта ; Прецедент, 2006. – 486 с.
    127. Хабибуллин В. М. Предмет адвокатської таємниці [Текст] / В. М. Хабибуллин // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 5 (125). – С. 163–165.
    128. Хоміцька З. М. Словник латинських юридичних висловів [Текст] / З. М. Хоміцька. – Х. : Право, 2005. – 272 с.
    129. Чащин А. Н. Стратегия и практика адвокатской деятельности [Текст] : учеб. пособие / А. Н. Чащин. – М. : Дело и сервис, 2008. – 272 с.
    130. Чуфаровский Ю. В. Юридическая психология [Текст] : учеб. пособие для юрид. вузов / Ю. В. Чуфаровский. – М. : Право и Закон, 1997. – 320 с.
    131. Чуфаровский Ю. В. Юридическая психология. Вопросы и ответы [Текст] / Ю. В. Чуфаровский. – М. : Эксмо, 2005. – 256 с.
    132. Шагиев Б. В. Адвокатура : независимость и принадлежность к правоохранительным органам [Текст] / Б. В. Шагиев, Е. М. Глушкова // Ученые труды Российской Академии адвокатуры и нотариата. – 2011. – № 3 (22). – С. 12–16.
    133. Шафир Г. М. Защитник – активный участник процесса доказывания в уголовном судопроизводстве [Текст] / Г. М. Шафир // Вопросы экспертизы в работе защитника : сб. статей. – 1970. – № 6. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та. – С. 10–26.
    134. Шиманська Н. Психологічні основи судового слідства в суді першої інстанції [Текст] / Н. Шиманська // Вісник Вищої ради юстиції. – 2008. – № 34. – С. 8–14.
    135. Шиханцов Г. Г. Юридическая психология [Електронний ресурс] /Г. Г. Шиханцов. – Режим доступу :
    http:// yurpsy.fatal.ru/ help/bib/shihan/21.htm
    136. Шкарупа В. К. Адвокатура України [Текст] : навч. посіб. / В. К. Шкарупа. – К. : Знання, 2008. – 398 с.
    137. Юридична психологія [Текст] : підруч. / за заг. ред. Л. І. Казміренко, Є. М. Моісеєва. – К. : КНТ, 2007. – 360 с.
    138. Яновська О. Г. Адвокатура України [Текст] : навч. посіб. / О. Г. Яновська. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 280 с.
    139. Яртых И. С. Адвокатура и власть [Текст] / И. С. Яртых. – М. : Юрлитинформ, 2003. – 176 с.
    140. Nathanson Stephen. Non-trial Advocacy: A Case Study Approach. – London, 2011. – 225 p.
    141. Schopfer V. Switzerland (56/1997/840/1046) 20 May 1998 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http:// www.hrcr.org/ safrica/ expression/schopfer_switzerland.html.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины