ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ : ОСОБЕННОСТИ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ ДЕТЕЙ СТАРШЕГО ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА с общим недоразвитием речи



  • Название:
  • ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ
  • Альтернативное название:
  • ОСОБЕННОСТИ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ ДЕТЕЙ СТАРШЕГО ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА с общим недоразвитием речи
  • Кол-во страниц:
  • 283
  • ВУЗ:
  • ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ НАПН УКРАЇНИ
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ НАПН УКРАЇНИ

    На правах рукопису


    АНДРУСИШИНА ЛАРИСА ЄВГЕНІВНА

    УДК: 159.922.76 - 056.26 - 053.4:616.89 - 008.434 (043.3)

    ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
    ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ


    19.00.08 - спеціальна психологія

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата психологічних наук


    Науковий керівник:
    Соботович Євгенія Федорівна,
    доктор педагогічних наук, професор,
    член-кореспондент АПН України


    Київ – 2012






    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІКИ УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ………………………………………..4
    ВСТУП……………………………………………………………….......................5
    РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ…………………13
    1.1. Сучасні погляди на психо-нейро-лінгвістичні механізми мовленнєвої діяльності……………………………….....................................................13
    1.2. Теоретичний аналіз проблеми розвитку пізнавальної діяльності при системному порушенні мовлення у спеціальній психології…………...32
    1.3. Проблеми діагностики пізнавальних процесів у осіб з порушеннями мовлення в спеціальній психології………………………………………60
    Висновки до першого розділу………………………………………………....68
    РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ СФОРМОВАНОСТІ ПІЗНАВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ……………………………………………………………..72
    2.1. Обґрунтування змісту експериментального дослідження……………...72
    2.2. Завдання та методика експериментального дослідження………............83
    2.3. Результати констатувального експерименту та їх аналіз……………….90
    2.4. Групові та індивідуально-типологічні показники рівня сформованості пізнавальних процесів у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення…………..........................................................155
    Висновки до другого розділу………………………………………………...166
    РОЗДІЛ 3. ПРОГРАМА З ПОДОЛАННЯ ТА УПЕРЕДЖЕННЯ ПОРУШЕНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ………………………………….170
    3.1. Основні напрями та зміст загальнофункціонального корекційного блоку……………………………………………………………………...171
    3.2. Основні напрями та зміст спеціального корекційного блоку................194
    Висновки до третього розділу……………………………………………..…208
    ВИСНОВКИ…………………………………………………………..................210
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….213
    ДОДАТКИ……………………………………………………………………….246





    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

    ЗНМ – загальний недорозвиток мовлення.
    НМР – нормальний мовленнєвий розвиток.
    ТПМ – тяжкі порушення мовлення.
    ЗПР – затримка психічного розвитку.
    ВПФ – вищі психічні функції.





    ВСТУП

    Актуальність дослідження. Сучасні тенденції дослідження порушень мовленнєвого розвитку дітей представлені інтеграцією психологічних, психолінгвістичних, нейропсихологічних та лінгвістичних підходів до визначення механізмів, динаміки та особливостей цих розладів, що знаходить своє відображення і практично реалізується у корекційній роботі. Особлива увага належить визначенню взаємозв’язку мислення та мовлення, які відповідно до вікової динаміки розкриваються у структурі психічного та психологічного розвитку дитини. Водночас, суперечливі тенденції в наукових обґрунтуваннях щодо первинності та вторинності порушень мовлення і мислення впливають на якісні та кількісні показники реалізації корекційної роботи, що, насамперед, спрямована на корекцію дефекту і не завжди враховує ті основні чинники, які зумовлюють його підсилення.
    Беручи до уваги значне збільшення чисельності дітей із такою тяжкою формою мовленнєвої патології як загальне недорозвинення мовлення (ЗНМ), з одного боку, а також сучасні стратегії реформування освіти – з другого, які створюють необхідні передумови до активної інтеграції дітей із ЗНМ у загальноосвітній простір та відображені в світлі оновленої парадигми гуманістично зорієнтованого навчання (Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, 2006), постає потреба всебічного вивчення цього порушення з метою розроблення ефективних методів діагностики та корекційної допомоги.
    Проблема діагностики та корекції інтелектуального розвитку дітей з особливостями психофізичного розвитку є чи не найбільш актуальною в дослідженнях (Т. П. Вісковатова, І. Т. Власенко, Т. В. Єгорова, В. І. Лубовський, А. Г. Обухівська, Т. В. Розанова, Н. М. Стадненко, В. М. Синьов, Т. В. Сак, Т. В. Скрипник, І. М. Соловйов, В. В. Тарасун, Т. А. Фотєкова, О. П. Хохліна та ін.). Аналіз науково-теоретичних результатів досліджень інтелектуального розвитку дітей із ЗНМ засвідчив, що на сучасному етапі значна увага приділяється вивченню внутрішніх механізмів мовленнєвого порушення. Дослідження специфіки порушення загального недорозвинення мовлення дітей шляхом визначення загальнофункціональних (пам'ять, мислення, увага) та специфічних (аналітико-синтетична діяльність слухового та мовнорухового аналізаторів, сукцесивний та симультанний аналіз і синтез) механізмів мовленнєвої діяльності відображені у наукових доробках Л. І. Бартєнєвої, В. К. Воробйової, Ю. В. Рібцун, Є. Ф. Соботович, В. В. Тищенко, Л. І. Трофименко та ін.
    Л. М. Єфіменкова, Н. С. Жукова, О. М. Мастюкова, В. В. Тарасун, В. В. Юртайкін та ін. відстоюють позицію, згідно з якою порушення когнітивних складових психічної діяльності дитини у дошкільному віці не лише ускладнює становлення усної форми мовленнєвої діяльності, а й перешкоджає успішному оволодінню програмними знаннями, уміннями та навичками, що й обумовлює недостатню готовність дітей із ЗНМ до навчання у школі. Позиція щодо впливу інтелектуальних особливостей на розвиток писемного мовлення відображена у дослідженнях А. Гермаковської, В. М. Ільяної, Р. І. Лалаєвої, М. А. Медведєвої, М. М. Русецької, А. А. Тараканової та ін., які зазначають, що дефіцитарність когнітивної бази при ЗНМ є однією із причин стійкої неуспішності учнів цієї категорії і, передусім, з предметів мовного циклу.
    Як свідчить аналіз науково-теоретичних джерел з проблеми інтелектуальної діяльності дітей із ЗНМ найбільш охопленою дослідженнями є саме популяція школярів, що підтверджує нагальну потребу шкільної практики щодо корекції актуальних і профілактики можливих труднощів у навчанні цих логопатів (Н. Ц. Васілєва, І. Т. Власенко, О. Р. Даніленкова, Н. В. Левонтіна, О. М. Мастюкова, Л. І. Переслені, І. В. Рівіна, Т. А. Фотєкова, О. Л. Черкасова, Л. М. Шипіцина, М. В. Шевченко та ін.).
    Наразі у спеціальній психології та корекційній педагогіці практично відсутні дослідження особливостей інтелектуального розвитку дітей дошкільного віку із ЗНМ. Існує незначна кількість досліджень, які визначали лише певний феномен у розвитку дітей із ЗНМ. Йдеться про системне вивчення дошкільників із ЗНМ (старшої вікової групи), яке проводилося лише з нейролінгвістичних позицій (Т. М. Волковська, В. В. Тарасун), комплексне дослідження невербального інтелекту молодших дошкільників (Ю. В. Рібцун) та окремі роботи загального та психолінгвістичного спрямування (Ю. Ф. Гаркуша, В. А. Ковшиков, О. М. Мастюкова, Т. Н. Синякова, Є. Ф. Соботович, Л. Є. Томме, О. Н. Усанова та ін.).
    Проблема механізмів, структури та динаміки інтелектуального розвитку при ЗНМ, її невирішеність досить деструктивно позначається на корекційно-виховному процесі і гальмує психічний розвиток цих дітей. Доречно зазначити, що неврахування особливостей інтелектуального розвитку при загальному недорозвиненні мовлення на етапі дошкільного віку зумовлює недостатню ефективність корекційної роботи, яка на сьогодні залишається зорієнтованою, головним чином, на усунення мовленнєвої симптоматики. З огляду на це, виникає потреба у цілісному комплексному дослідженні з урахуванням диференційованого характеру структури комунікативно-мовленнєвих процесів і психологічних механізмів їх реалізації, особливостей інтелектуального розвитку, які впливають на формування та функціонування мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку із ЗНМ та визначенні оновленого змісту корекційної роботи. Відтак, актуальність проблеми, її практична значущість та недостатня розробленість обумовили вибір теми дослідження: “Особливості інтелектуального розвитку дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення”.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
    Роботу виконано згідно з планом досліджень Інституту спеціальної педагогіки НАПН України “Теоретичні та методичні засади освіти дітей з особливими освітніми потребами” та з комплексною темою лабораторії логопедії Інституту спеціальної педагогіки НАПН України “Науково-методичне забезпечення навчання дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку різних вікових груп” (Державний реєстраційний номер 0109U000283).
    Тему дисертації затверджено рішенням вченої ради Інституту спеціальної педагогіки НАПН України (протокол № 4 від 30.05.2011 р.) та узгоджено у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол № 6 від 14.06.2011р.).
    Мета дослідження полягає у визначенні особливостей інтелектуального розвитку дітей дошкільного віку із ЗНМ та обґрунтуванні системи кореційно-розвивальної роботи з подолання та запобігання порушень інтелектуального розвитку у логопатів цієї категорії.
    Відповідно до мети дослідження були окреслені такі завдання:
    1) здійснити теоретичний аналіз та узагальнення наукових джерел з проблеми інтелектуального розвитку дітей дошкільного віку із ЗНМ та на основі наявних наукових результатів розробити теоретичну модель дослідження інтелектуального розвитку дітей дошкільного віку із ЗНМ;
    2) розробити та адаптувати систему психологічної діагностики інтелектуального розвитку дітей дошкільного віку із ЗНМ;
    3) експериментальним шляхом визначити особливості інтелектуального розвитку дітей дошкільного віку із ЗНМ відповідно до специфіки їхніх мовленнєвих порушень;
    4) розробити та обґрунтувати систему корекційно-розвивального впливу з подолання та запобігання порушень інтелектуального розвитку дітей цієї категорії.
    Об’єкт дослідження: пізнавальна діяльність дошкільників із ЗНМ.
    Предмет дослідження: пізнавальні процеси дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.
    Теоретико-методологічну основу дослідження склали концептуальні положення: про основні закономірності психічного розвитку дитини в онтогенезі (Л. С. Виготський, П. Я. Гальпєрін, Д. Б. Ельконін, О. В. Запорожець, О. М. Леонтьєв, Ж. Піаже); про діалектичний взаємозв’язок мислення і мовлення (Б. Ф. Баєв, Л. С. Виготський, М. І. Жинкін, С. Д. Кацнельсон, О. М. Леонтьєв, Ж. Піаже, О. О. Потебня, С. Л. Рубінштейн та ін.); про роль мислення та інших психічних функцій у засвоєнні та використанні мови (Дж. Баттеруорт, Дж. Брунер, Д. Б. Ельконін, О. В. Запорожець, О. О. Леонтьєв, Д. Слобін, М. Томаселло, О. М. Шахнарович та ін.); про структуру мовних знань, психологічні механізми їх засвоєння на практичному рівні оволодіння мовленнєвою діяльністю (Т. В. Ахутіна, Л. С. Виготський, Дж. Грін, І. О. Зимняя, О. О. Леонтьєв, О. Р. Лурія, Д. Слобін, Є. Ф. Соботович, О. М. Шахнарович та ін.); про системну ієрархічну будову вищих психічних функцій, загальні та специфічні закономірності атипового розвитку, діяльнісно-комунікативний підхід до аналізу порушень психічного розвитку, поетапне формування розумових дій (П. К. Анохін, Л. С. Виготський, П. Я. Гальпєрін, О. О. Леонтьєв, В. І. Лубовський, О. Р. Лурія та ін.); про специфічну структуру цілісного дефекту при ЗНМ (Н. Ц. Васілєва, Т. М. Волковська, О. М. Корнєв, О. М. Мастюкова, Є. Ф. Соботович, Т. А. Фотєкова та ін.); про нормативні показники і критерії мовленнєвого розвитку дитини дошкільного віку (Є. Ф. Соботович).
    Методи дослідження. Для реалізації мети і завдань дослідження було використано комплекс методів: теоретичних: аналіз (логіко-теоретичний, порівняльний) та систематизація психолого-педагогічних джерел для розкриття сутності проблеми інтелектуальної діяльності дітей із ЗНМ; синтез, абстрагування та конкретизація – для обґрунтування моделі мовленнєвої діяльності на практичному (неусвідомленому) рівні її засвоєння; емпіричних: спостереження, бесіда та збір анамнестичних даних з метою визначення стратегії експериментального дослідження; психологічний експеримент у констатувальній частині дослідження – для вивчення стану сформованості пізнавальних процесів у старших дошкільників із ЗНМ; статистичні: кількісне та якісне оброблення даних експерименту з метою виявлення особливостей інтелектуального розвитку дітей із ЗНМ.
    Експериментальна база та організація дослідження: експериментальне дослідження проводилося на базі дошкільних навчальних закладів компенсуючого типу для дітей з тяжкими порушеннями мовлення №139 і №753 м. Києва та загальноосвітнього дошкільного закладу №580, школи-садка “Берегиня” м. Києва. У експериментальному дослідженні брали участь 114 дошкільників шостого року життя (68 дітей із ІІІ рівнем загального недорозвитку мовлення та 46 дітей із нормальним мовленнєвим розвитком).
    Наукова новизна та теоретична значущість роботи полягає у тому, що:
    вперше:
    - інтегровано та змодельовано результати досліджень мовленнєвої діяльності на практичному (неусвідомленому) рівні її засвоєння;
    - розроблено психодіагностичний комплекс із визначення особливостей інтелектуального розвитку дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ;
    - охарактеризовано особливості інтелектуального розвитку дітей цієї категорії, з урахуванням яких визначено та обґрунтовано основні напрями корекційно-розвивальної роботи з подолання та упередження порушень інтелектуального розвитку дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення;
    поглиблено та уточнено:
    - положення щодо взаємообумовленості мислення та мовлення в онтогенезі дитини, положення психологічної діагностики інтелектуального розвитку дітей дошкільного віку із ЗНМ;
    - положення щодо корекційно-розвивального впливу на порушення мовлення дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ;
    подальшого розвитку набули:
    - положення системно-діяльнісного підходу в діагностиці та корекції інтелектуальних порушень за наявності мовленнєвого дефекту дітей старшого дошкільного віку.
    Практичне значення здобутих результатів полягає у тому, що:
    - розроблено та апробовано психологічний інструментарій діагностики інтелектуального розвитку старших дошкільників із ЗНМ, що може використовуватися як складова комплексного психологічного обстеження дітей з нормальним та порушеним мовленнєвим розвитком;
    - визначено специфіку структури мовленнєвого дефекту, що впливає на інтелектуальний розвиток дитини у дошкільному віці;
    - отримані у процесі дослідження результати можуть бути використані в оновленні змісту корекційних програм навчання та виховання старших дошкільників із ЗНМ; у психолого-педагогічній практиці спеціальних та масових дошкільних і шкільних навчальних закладів, психолого-медико-педагогічних консультацій тощо;
    - результати дослідження використовуються під час читання лекційних курсів (“Логопедія”, “Спеціальна психологія”) студентам педвузів та психологам і логопедам курсів підвищення кваліфікації працівників освіти.
    Вірогідність здобутих результатів забезпечується: науково-теоретичним обґрунтуванням вихідних положень дослідження; застосуванням комплексу взаємодоповнювальних методів, адекватних меті, предметові та завданням дослідження; поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричного матеріалу; ефективністю експериментальної роботи у спеціальних дошкільних закладах.
    Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на звітній науковій конференції Інституту спеціальної педагогіки АПН України “Спеціальна освіта в Україні: погляд у майбутнє” (м. Київ, 2004 р.), Всеукраїнському методологічному семінарі АПН України “Психолого-педагогічні засади розвитку особистості в освітньому просторі” (м. Київ, 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених Інституту спеціальної педагогіки НАПН України “Спеціальна освіта у контексті сучасних тенденцій дитиноцентризму” (м. Київ, 2010 р.); серпневій конференції “Теоретичні та науково-методичні засади навчання дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення” (м. Київ, 2011 р.); VII Міжнародній науково-практичній конференції “Корекційна освіта: історія, сучасність та перспективи розвитку” (м. Кам’янець-Подільський, 2012 р.).
    Результати дослідження отримали схвалення на засіданнях лабораторії логопедії Інституту спеціальної педагогіки НАПН України (2009-2011 рр.).
    Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено у 13 одноосібних публікаціях, з них – 7 статей опубліковано у фахових виданнях.
    Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (315 найменувань на 32 сторінках, з них 4 зарубіжних), додатків на 38 сторінках. Повний обсяг дисертації складає 283 сторінок. Основний текст викладено на 212 сторінках.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Проведене дослідження дало підстави зробити такі висновки:
    1. Діагностика інтелектуальної діяльності дітей із ЗНМ на сучасному етапі не є цілісною і системною, що підтверджується розмаїттям застосування диференціально-рівневого, диференціально-типологічного, формалізованого підходів, та, відповідно свідчить про відсутність єдиної позиції у вирішенні цієї проблеми. Специфіка порушення мовлення при ЗНМ потребує якісно-кількісної рівневої оцінки базових структурних компонентів психічної діяльності дітей дошкільного віку, яка має визначатися за допомогою спеціальних психометричних методів діагностики інтелектуальної діяльності, що сприятиме розробленню психокрекційних технологій зі своєчасної корекції та реабілітації мовленнєвих порушень та психолого-педагогічного супроводу дітей дошкільного віку із ЗНМ.
    2. Особливості інтелектуального розвитку дітей дошкільного віку із ЗНМ обумовлюються станом сформованості операцій мислення, довільної пам’яті та уваги на вербальному та невербальному рівнях їх прояву та базисних компонентів розвитку мовленнєвої діяльності дітей із ЗНМ. Компонентами інтелектуальної діяльності є пізнавальний та мовленнєвий. Пізнавальний компонент представлений операційно-мисленнєвим, інформаційним критеріями та критерієм саморегуляції. Диференціація цих критеріїв представлена визначеними показниками за кожним із них, що і складають особливості інтелектуальної діяльності дітей дошкільного віку із ЗНМ. Мовленнєвий компонент представлений фонологічним, лексичним та граматичним критеріями, що співвідносяться з рівнями системи мовлення.
    3. Комплексне дослідження пізнавальних процесів дало змогу виявити системний характер їх порушення у більшості старших дошкільників із ЗНМ ІІІ рівня і отримати нові експериментальні дані про стан сформованості їх окремих складових напередодні вступу названої категорії дітей до школи. Основними показниками інтелектуальної діяльності дітей із ЗНМ є: стан сформованості операцій порівняння, узагальнення, класифікації, аналогії, сукцесивного та симультанного аналізу і синтезу на вербальному та невербальному рівнях; обсяг зорової та словесної пам’яті, процеси заучування, ретенції та репродукції, опосередковане запам’ятовування; стійкість, продуктивність, переключення та розподіл уваги.
    Результати констатувального дослідження засвідчили, що для більшості старших дошкільників із ІІІ рівнем ЗНМ характерний середній рівень сформованості процесів пізнавальної діяльності, що виявляється у системному характері їх порушення: якісно однорідними проявами структури дефекту були виражена недостатність операцій мислення, недостатній обсяг пам’яті зорової та акустичної модальності, патологічний (регідний та інактивний) характер мнестичних процесів, несформованість довільної уваги.
    4. Специфіка інтелектуальної діяльності дітей дошкільного віку із ЗНМ характеризується вадами усного мовлення до яких належать: недостатня диференційованість, дифузність семантичних полів; затримка темпів становлення лексичної системності, що проявляється у наявності значної кількості синтагматичних асоціативних зв’язків та домінуванні асоціацій тематичного типу; обмеженість кола словесних асоціацій парадигматичного типу; присутність вербальних парафазій; труднощі активізації активного і пасивного словника; труднощі тонкої диференціації семантично близьких словотворчих афіксів (морфологічна парафазія); спотворення синтаксичної структури речення; труднощі декодування логіко-граматичних (квазіпросторових) конструкцій.
    5. Програма з подолання та запобігання порушень інтелектуального розвитку дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ґрунтується на системі цілеспрямованого психолого-педагогічного впливу і містить загальнофункціональні або комплексні технології та спеціальні технології, що спрямовані на підвищення ефективності формування пізнавальних і мовленнєвих процесів як основних структурних складових готовності дитини до навчання у школі. Комплексні технології спрямовані на забезпечення корекції та розвитку пізнавальних процесів дитини дошкільного віку із ЗНМ, розлади у функціонуванні яких обумовлюються як мовленнєвими, так і функціональними порушеннями розвитку пізнавальної діяльності загалом. Основними сферами застосування технологій є пізнавальна діяльність, зокрема, оптимізація операційно-мисленнєвої її складової, оптимізація процесів запам’ятовування та відтворення інформації, оптимізація саморегуляції шляхом формування довільної уваги. Спеціальні технології з підвищення інтенсивності інтелектуального розвитку спрямовані на формування навичок диференційованого сприйняття предметів та предметної співвіднесеності слова, процесів актуалізації зорово-предметних образів та їх мовленнєве опосередкування, системи вербальних смислових зв’язків.
    6. Своєчасне виявлення особливостей інтелектуального розвитку, розподіл за рівнем сформованості пізнавальних процесів дає можливість реалізувати диференційований підхід у корекції загального недорозвинення мовлення і на його основі розробити цілеспрямовані методики корекційно-попереджувального та розвивального навчання дітей старшого дошкільного віку із цією формою мовленнєвого порушення.

    Проведене дослідження не вичерпує усі аспекти корекції пізнавальної діяльності дошкільників із ЗНМ. Зокрема, із зазначених позицій можуть досліджуватися: інтелектуальний розвиток дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ; раннє прогнозування та попередження шкільної неуспішності у дітей-логопатів з предметів мовного циклу; формування когнітивних передумов опанування дошкільниками із тяжкими порушеннями мовлення писемних форм мовленнєвої діяльності (читання і письма). Перспективу подальшого дослідження вбачаємо й у створенні спеціалізованого корекційного блоку програм навчання та виховання старших дошкільників із ЗНМ, у якому були б репрезентовані суттєві аспекти інтелектуальної підготовки дітей зазначеної категорії до навчання у школі.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Баєв Б. Ф. Психологія внутрішнього мовлення / Б. Ф. Баєв. – К. : Рад. шк., 1966. – 192 с.
    2. Брунер Дж. С. Онтогенез речевых актов / Дж. С. Брунер // Психолингвистика / общ. ред. А. М. Шахнаровича. – М. : Прогресс, 1984. – С. 21–47.
    3. Выготский Л. С. Мышление и речь / Л. С. Выготский // Собр. соч. : в 6 т. / Л. С. Выготский. – М., 1982. – Т. 2 : Проблемы общей психологии. – С. 5–361.
    4. Жинкин Н. И. Механизмы речи / Н. И. Жинкин. – М. : Изд во АПН РСФСР, 1958. – 370 с.
    5. Кацнельсон С. Д. Сознание – мышление – язык – речь / С. Д. Кацнельсон // Семинар по психолингвистике : тезисы докладов / Ин-т языкознания АН СССР. – М., 1966. – С. 56–68.
    6. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики / А. Н. Леонтьев. – 2-е изд., доп. – М. : Мысль, 1965. – 572 с.
    7. Лубовский В. И. Генетические корни мышления и речи в свете развития психолингвистических способностей у аномальных детей / В. И. Лубовский // Тезисы докладов к V Всесоюзному съезду психологов СССР / АПН СССР. – М., 1977. – С. 134–135.
    8. Лурия А. Р. Мозг человека и психические процессы. Т. 1. Нейропсихологические исследования / А. Р. Лурия. – М. : АПН РСФСР, 1963. – 479 с.
    9. Пиаже Ж. Генетический аспект языка и мышления / Ж. Пиаже // Психолингвистика / общ. ред. А. М. Шахнаровича. – М. : Прогресс, 1984. – С. З25 – 335.
    10. Потебня А. А. Мысль и язык / А. А. Потебня. – К. : Синто, 1993. – 192 с.
    11. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологи / С. Л. Рубинштейн. – СПб. : Питер, 2009. – 713 с. : ил. – (Сер. “Мастера психологии”).
    12. Слобин Д. Психолингвистика / Д. Слобин, Дж. Грин ; под общ. ред. А. А. Леонтьева. – М. : Прогресс, 1976. – 350 с.
    13. Щерба Л. В. Языковая система и речевая деятельность / Л. В. Щерба. – Л. : Наука, 1974. – 428 с.
    14. Леонтьев А. Н. Общее понятие о деятельности / А. Н. Леонтьев // Основы теории речевой деятельности / отв. ред. А. А. Леонтьев. – М., 1974. – С. 5–20.
    15. Жинкин Н. И. Речь как проводник информации / Н. И. Жинкин. – М. : Наука, 1982. – 157 с.
    16. Зимняя И. А. Психологические аспекты обучения говорению на иностранном языке / И. А. Зимняя. – М. : Просвещение, 1978. – 159 с.
    17. Уланович О. И. Психолингвистика : учеб. пособие / О. И. Уланович. – Минск : Изд во Гревцова, 2010. – 240 с. : ил.
    18. Леонтьев А. А. Общая психология: личность и деятельность / А. А. Леонтьев // Язык и речевая деятельность в общей и педагогической психологии : избр. психол. тр. / А. А. Леонтьев. – М. ; Воронеж, 2003. – С. 17–32.
    19. Леонтьев А. А. Психолингвистические единицы и порождение речевого высказывания / А. А. Леонтьев. – М. : Наука, 1969. – 307 с.
    20. Леонтьев А. А. Язык, речь, речевая деятельность / А. А. Леонтьев. – М. : Просвещение, 1969. – 214 с.
    21. Зимняя И. А. Лингвопсихология речевой деятельности / И. А. Зимняя. – М. : Изд во НПО “МОДЭК”, 2001. – 432 с.
    22. Пиаже Ж. Речь и мышление ребёнка / Жан Пиаже. – М. : Педагогика-Пресс, 1994. – 528 с. – (Сер. “Психология: Классические труды”).
    23. Леонтьев А. А. Психологическая структура значения / А. А. Леонтьев // Семантическая структура слова : психолингвистические исследования / отв. ред. А. А. Леонтьев ; АН СССР. – М., 1971. – С. 7–18.
    24. Леонтьев А. А. Слово в речевой деятельности / А. А. Леонтьев. – М. : Наука, 1965. – 245 с.
    25. Лурия А. Р. Язык и сознание / А. Р. Лурия ; под ред. Е. Д. Хомской. – Ростов-на-Дону : Феникс, 1998. – 416 с.
    26. Фрумкина Р. М. Смысл и категоризация / Р. М. Фрумкина // Психолингвистика : учеб. для студентов высш. учеб. заведений / Р. М. Фрумкина. – М., 2001. – С. 58–63.
    27. Кольцова М. М. Обобщение как функция мозга / М. М. Кольцова. – М. ; Л. : Наука, 1967. – 190 с.
    28. Маркова А. К. Психология усвоения языка как средства общения / А. К. Маркова. – М. : Педагогика, 1974. – 240 с.
    29. Серебренников Б. А. Роль человеческого фактора в языке: язык и мышление / Б. А. Серебренников ; отв. ред. В. М. Солнцев. – М. : Наука, 1988. – 242 с.
    30. Рубинштейн С. Л. Мышление, язык и речь / С. Л. Рубинштейн // Принципы и пути развития психологии / С. Л. Рубинштейн. – М. : Изд во Академии наук СССР, 1959. – С. 102–115.
    31. Запорожец А. В. Некоторые психологические вопросы сенсорного воспитания в раннем дошкольном возрасте / А. В. Запорожец // Сенсорное воспитание дошкольников / под. ред. А. В. Запорожца, А. П. Усовой. – М., 1963. – С. 30–56.
    32. Истомина З. М. Формирование дифференцировочных реакций на чувственные признаки у детей раннего возраста / З. М. Истомина // Мышление и речь : сб. ст. / под ред. Н. И. Жинкина, Ф. Н. Шемякина. – М., 1963. – С. 153–172.
    33. Обухова Л. Ф. Этапы развития детского мышления / Л. Ф. Обухова. – М. : Изд во Моск. ун та 1972. – 151 с.
    34. Пономарёв Я. А. Знания, мышление и умственное развитие / Я. А. Пономарёв. – М. : Просвещение, 1967. – 264 с.
    35. Чуприкова Н. И. Принцип словесно-знаковой сигнализации, речевое общение и умственное развитие / Н. И. Чуприкова // Вопр. психологии. – 1983. – № 5. – С. 19–29.
    36. Зимняя И. А. Смысловое восприятие речевого сообщения / И. А. Зимняя // Смысловое восприятие речевого сообщения (в условиях массовой коммуникации) : [монография] / отв. ред.: Т. М. Дридзе, А. А. Леонтьев. – М., 1976. – С. 32–33.
    37. Соколов А. Н. Внутренняя речь и мышление / А. Н. Соколов. – М. : Просвещение, 1968. – 248 с.
    38. Ушакова Т. Н. Речь как когнитивный процесс и как средство общения / Т. Н. Ушакова // Когнитивная психология : материалы советско-финского симпозиума / отв. ред.: Б. Ф. Ломов, Т. Н. Ушакова, В. А. Барабанщиков. – М., 1986. – С. 131–143.
    39. Ананьев Б. Г. К теории внутренней речи в психологии // Учён. зап. ЛГПИ им. А. И. Герцена. – Л., 1946. – Т. 53. – С. 338–358.
    40. Лурия А. Р. Основные проблемы нейролингвистики / А. Р. Лурия. – М. : Изд во Моск. ун та, 1975. – 253 с.
    41. Ушакова Т. Н. Проблема внутренней речи / Т. Н. Ушакова // Вопр. психологии. – 1985. – № 2. – С. 39–51.
    42. Гальперин П. Я. К вопросу о внутренней речи / П. Я. Гальперин // Доклады АПН РСФСР. – 1961. – № 4. – С. 134–138.
    43. Жинкин Н. И. Внутренние коды языка и внешние коды речи / Н. И. Жинкин // Вопр. языкознания. – 1964. – № 6. – С. 36.
    44. Глухов В. П. Кодовые единицы внутренней речи. Теория Н. И. Жинкина об особых кодах внутренней речи // Основы психолингвистики : учеб. пособие для студентов пед. вузов / В. П. Глухов. – М., 2005. – § 4. – С. 237–252.
    45. Кацнельсон С. Д. Типология язика и речевое мышление / С. Д. Кацнельсон. – Л. : Наука, 1972. – 216 с.
    46. Леонтьев А. А. Речевая деятельность / А. А. Леонтьев // Основы теории речевой деятельности / отв. ред. А. А. Леонтьев. – М., 1974. – С. 21–28.
    47. Рябова (Ахутина) Т. В. Механизмы порождения речи по данным афазиологии / Т. В. Рябова (Ахутина) // Хрестоматия по нейропсихологии / отв. ред. Хомская Е. Д. ; Ин-т общегуманитар. исслед., Моск. психол.-соц. ин-т – М., 2004. – С. 545–555.
    48. Бергельсон М. Б. Прагматический принцип “Приоритета” и его отражение в грамматике языка / М. Б. Бергельсон, А. Е. Кибрик // Известия АН СССР. Сер.: Литература и язык. – 1981. – Т. 40, № 4. – С. 343–354.
    49. Зимняя И. А. Функциональная психологическая схема формирования и формулирования мысли посредством языка / И. А. Зимняя // Исследование речевого мышления в психолингвистике / под ред. Е. Ф. Тарасова. – М., 1985.– С. 85–99
    50. Ушакова Т. Н. Когнитивные модели речеязыковых структур и процессов / Т. Н. Ушакова // Психолингвистика : учеб. для вузов / под ред. Т. Н. Ушаковой. – М., 2006. – С. 179–185.
    51. Хомский Н. Синтаксические структуры / Н. Хомский // Новое в лингвистике / сост. В. А. Звегинцев. – М., 1962. – Вып. 2. – С. 137–159.
    52. Кубрякова Е. С. Модели порождения речи и главные отличительные особенности речепорождающего процесса / Е. С. Кубрякова // Человеческий фактор в языке. Язык и порождение речи / АН СССР, Ин-т языкознания ; отв. ред. Е. С. Кубрякова. – М., 1991. – С. 21–81.
    53. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник / Ф. С. Бацевич. – 2-ге вид., доповнен. – К. : Академія, 2009. – 376 с. – (Сер. “Альма-матер”).
    54. Кубрякова Е. С. Номинативный аспект речевой деятельности / Е. С. Кубрякова ; отв. ред. Б. А. Серебренников. – М. : Наука, 1986. – 158 с.
    55. Выготский Л. С. Развитие высших психических функций / Л. С. Выготский. – М. : Изд во АПН РСФСР, 1960. – 500 с.
    56. Лубовский В. И. Развитие словесной регуляции действий у детей (в норме и патологии) / В. И. Лубовский. – М. : Педагогика, 1978. – 224 с.
    57. Выготский Л. С. Орудие и знак в развитии ребёнка / Л. Г. Выготский // Собр. соч. : в 6 т. / Л. С. Выготский. – М., 1984. – Т. 6. – С. 5–90.
    58. Давидович Л. Р. К вопросу об особенностях мышления при моторной алалии на поздних этапах речевого развития / Л. Р. Давидович // Расстройства речи и методы их устранения : cб. тр. Моск. пед. ин-та им. В. И. Ленина / под ред. С. С. Ляпидевского, С. Н. Шаховской. – М., 1975. – С. 31–37.
    59. Орфинская В. К. Принципы построения дифференциальной методики обучения алаликов на основании лингвистической классификации форм алалии / В. К. Орфинская // Учён. зап. ЛГПИ им. А. И. Герцена. – Л., 1963. – Т. 256. – С. 297–308.
    60. Соботович Е. Ф. Особенности психического и речевого развития детей с моторной алалией / Е. Ф. Соботович, М. В. Рождественская // Вопр. дефектологии / Київ. пед. ін-т ім. О. М. Горького. – К., 1975. – Вып. 10. – С. 70–86.
    61. Трауготт Н. Н. Нарушения слуха при сенсорной алалии и афазии / Н. Н. Трауготт, С. И. Кайданова. – Л. : Наука, 1975. – 180 с.
    62. Жинкин Н. И. Интеллект, язык и речь / Н. И. Жинкин // Нарушение речи у дошкольников / сост. Р. А. Белова-Давид. – М., 1972. – С. 9–31.
    63. Леонтьев А. А. Психолингвистика / А. А. Леонтьев. – Л. : Наука, 1967. – 118 с.
    64. Слобин Д. Психолингвистика / Д. Слобин, Дж. Грин ; под общ. ред. А. А. Леонтьева. – М., 1976. – С. 269–323.
    65. Сахарный Л. В. Введение в психолингвистику : курс лекций / Л. В. Сахарный. – Л. : Изд во Ленингр. ун та, 1989. – 184 с.
    66. Хомский Н. Синтаксические структуры / Н. Хомский // Новое в лингвистике / сост. В. А. Звегенцев. – М., 1962. – Вып. 2. – С. 137–159.
    67. Леонтьев А. А. Исследование детской речи / А. А. Леонтьев // Основы теории речевой деятельности / отв. ред. А. А. Леонтьев. – М., 1970. – С. 312–317.
    68. Эльконин Д. Б. Развитие речи в дошкольном возрасте / Д. Б. Эльконин. – М. : Изд во АПН РСФСР, 1958. – 115 с.
    69. Соботович Е. Ф. Психолингвистическая структура речевой деятельности и механизмы её формирования / Е. Ф. Соботович. – К. : ИЗМН, 1997. – 44 с.
    70. Шахнарович А. М. Языковая способность человека: онтогенетический аспект / А. М. Шахнарович // Психолингвистический анализ семантики и грамматики : на материале онтогенеза детской речи / А. М. Шахнарович, Н. М. Юрьева. – М., 1990. – С. 19–58.
    71. Лисина М. И. Проблемы онтогенеза общения / М. И. Лисина. – М. : Педагогика, 1986. – 144 с.
    72. Bever T. G. The cognitive basis for linguistic structures / T. G. Bever // Cognition and the Development of Language / Editor J. R. Hayes. – New York, 1970. – Р. 279–362.
    73. Дружинин В. Н. Когнитивные способности: структура, диагностика, развитие / В. Н. Дружинин. – М. : ПЕРСЭ ; СПб. : ИМАТОН-Маркет, 2001. – 223 с.
    74. Холодная М. А. Психология интеллекта: парадоксы исследования / М. А. Холодная. – Томск : Изд во Томск. ун та ; М. : Барс, 1997. – 392 с.
    75. Вятютнев М. Н. Понятие о языковой компетентности в лингвистике и методика преподавания иностранных языков / М. Н. Вятютнев // Иностр. яз. в шк. – 1975. – № 6. – С. 55.
    76. Зимняя И. А. Психология обучения неродному языку (на материале русского языка как иностранного) / И. А. Зимняя. – М. : Рус. яз., 1989. – 219 с.
    77. Леонтьев А. А. Внутренняя речь и процессы грамматического порождения речевого высказывания / А. А. Леонтьев // Вопросы порождения речи и обучения языку / под ред. А. А. Леонтьева, Т. В. Рябовой. – М., 1967. – С. 6–17.
    78. Шахнарович А. М. Психолингвистический анализ семантики и грамматики : на материале онтогенеза речи / А. М. Шахнарович, Н. М. Юрьева. – М. : Наука, 1990. – 167 с.
    79. Шахнарович А. М. Онтогенез семантики / А. М. Шахнарович // Психолингвистические проблемы семантики / под ред. А. А. Леонтьева, А. М. Шахнаровича. – М., 1983. – С. 181–220.
    80. Основы теории речевой деятельности / отв. ред. А. А. Леонтьев. – М. : Наука, 1974. – 368 с.
    81. Зимняя И. А. Психология обучения неродному языку (на материале русского языка как иностранного) / И. А. Зимняя. – М. : Рус. яз., 1989. – 219 с.
    82. Залевская А. А. Проблемы психолингвистики : учеб. пособие / А. А. Залевская. – Калинин : КГУ, 1983. – 135 с.
    83. Ахутина Т. В. Порождение речи. Нейролингвистический анализ синтаксиса / Т. В. Ахутина. – М. : Изд во Моск. ун та, 1989. – 215 с.
    84. Леонтьев А. А. Фазовая структура речевого акта и природа планов / А. А. Леонтьев, Т. В. Рябова // Планы и модели будущего в речи : (материалы к обсуждению). – Тбилиси, 1970. – С. 27–32.
    85. Цветкова Л. С. Нейропсихологическая реабилитация больных. Речь и интеллектуальная деятельность / Л. С. Цветкова. – М. : Изд во Моск. ун та, 1985. – 328 с.
    86. Леонтьев А. А. Исследование грамматики / А. А. Леонтьев // Основы теории речевой деятельности / отв. ред. А. А. Леонтьев. – М., 1974. – С. 312–317.
    87. Леонтьев А. А. Психологические проблемы порождения фразы / А. А. Леонтьев // Язык, речь, речевая деятельность / А. А. Леонтьев. – М., 1969. – Гл. 3, § 3. – С. 112–125.
    88. Соботович Е. Ф. Психолого-педагогические основы коррекции нарушений формирования грамматического строя речи у детей : дисс… д-ра пед. наук : 13.00.03 – специальная педагогика / Е. Ф. Соботович. – М., 1984. – 486 с.
    89. Соботович Е. Ф. Формирование перцептивного и смыслового уровня восприятия речи (слов) в процессе онтогенеза / Е. Ф. Соботович, И. Э. Соботович // Інтеграція аномальної дитини в сучасній системі соціальних відносин : зб. наук. пр. Ін-ту дефектології / відп. ред. В. І. Бондар. – К., 1994. – С. 271–273.
    90. Сохин Ф. А. О формировании языковых обобщений в процессе речевого развития / Ф. А. Сохин // Вопр. психологии. 1959. – № 5. – С. 112–123.
    91. Шахнарович А. М. К проблеме развития речи в онтогенезе / А. М. Шахнарович, В. В. Лебединский // Проблемы психолингвистики / отв. ред. Ю. А. Сорокин, А. М. Шахнарович. – М., 1975. – С. 112–124.
    92. Цейтлин С. Н. Язык и ребёнок: лингвистика детской речи : учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений / С. Н. Цейтлин. – М. : Гуманитар. издат. центр ВЛАДОС, 2000. – 240 с.
    93. Столярова И. В. Явление сверхгенерализации в речи ребёнка / И. В. Столярова // Детская речь: проблемы и наблюдения : межвуз. сб. науч. тр. / отв. ред. С. Н. Цейтлин. – Л., 1989. – С. 110–118.
    94. Леонтьев А. А. Язык и речевая деятельность в общей и педагогической психологии : избр. психол. тр. / А. А. Леонтьев. – М. : Изд во Моск. психол.-соц. ин та ; Воронеж : Изд во НПО “МОДЭК”, 2003. – 536 с. – (Сер. “Психологи России”).
    95. Соботович Є. Ф. Формування семантичної структури слова у дітей з вадами мовленнєвого розвитку / Є. Ф. Соботович // Теорія і практика сучасної логопедії : зб. наук. пр. / Ін-т спец. педагогіки АПН України. – К., 2005. – Вип. 2. – С. 3–17.
    96. Шахнарович А. М. К проблеме психолингвистического анализа детской речи : автореф. дисс… канд. филол. наук / А. М. Шахнарович. – М., 1974. – 24 с.
    97. Егоров Т. Г. Очерки обучения детей чтению / Т. Г. Егоров. – М. : Учпедгиз, 1953. – 144 с.
    98. Лурия А. Р. Письмо и речь: нейролингвистические исследования : учеб. пособие для студентов психол. фак. высш. учеб. заведений / А. Р. Лурия. – М. : Академия, 2002. – 352 с.
    99. Лурия А. Р. Основы нейропсихологии / А. Р. Лурия. – М. : Изд во Моск. ун та, 1973. – 374 с.
    100. Залевская А. А. Слово в лексиконе человека : психолингвистическое исследование / А. А. Залевская. – Воронеж : Изд во Воронеж. ун та, 1990. – 206 с.
    101. Новикова Н. Б. К исследованию обучаемости иностранному языку у детей с задержкой психического развития / Н. Б. Новикова // Дефектология. – 1978. – № 6. – С. 3–10.
    102. Выготский Л. С. Развитие высших форм внимания в детском возрасте / Л. С. Выготский // Психология внимания : хрестоматия по психологии / под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. Я. Романова. – М., 2001. – С. 467–506.
    103. Баскакова И. Л. Внимание дошкольника, методы его изучения и развития. Изучение внимания школьников / И. Л. Баскакова. – М. : Изд во “Институт практической психологии” ; Воронеж : НПО “МОДЭК”, 1995. – 64 с.
    104. Общая психология : в 7 т. Т. 4. Фаликман М. В. Внимание / под ред. Б. С. Братуся. – М. : Адемия, 2006. – 480 с.
    105. Брунер Дж. Онтогенез речевых актов / Дж. Брунер // Психолингвистика / общ. ред. А. М. Шахнаровича. – М., 1984. – С. 21–47.
    106. Гальперин П. Я. К проблеме внимания / П. Я. Гальперин // Доклады АПН РСФСР. – 1958. – № 3. – С. 534–542.
    107. Гальперин П. Я. Экспериментальное формирование внимания / П. Я. Гальперин, С. Л. Кабыльницкая. – М. : Изд во МГУ, 1974. – 101 с.
    108. Ломов Н. Ф. Антиципация в структуре деятельности / Н. Ф. Ломов, Е. Н. Сурков. – М. : Наука, 1980. – 280 с.
    109. Соколов Е. Н. Механизмы памяти / Е. Н. Соколов. – М. : Изд во Моск. ун та, 1969. – 175 с.
    110. Фейгенберг И. М. Вероятностное прогнозирование и преднастройка к движениям / И. М. Фейгенберг, В. А. Иванников. – М. : Изд-во МГУ, 1978. – 112 с.
    111. Аминев Г. А. Вероятностная организация центральных механизмов речи / Г. А. Аминев. – Казань : Изд во Казан. ун та, 1972. – 159 с.
    112. Фейгенберг И. М. Вероятностное прогнозирование в деятельности мозга / И. М. Фейгенберг // Вопр. психологии. – 1963. – № 2. – С. 59–67.
    113. Винарская Е.Н. Клинические проблемы афазии / Е.Н. Винарская. – М.: Медицина, 1971. – 216 с.
    114. Тищенко В. В. Інтелектуальний компонент у структурі діяльності використання мови у дітей з нормальним та порушеним розумовим розвитком / В. В. Тищенко // Теорія і практика сучасної логопедії : зб. наук. пр. / Ін-т спец. педагогіки АПН України. – К., 2005. – Вип. 2. – С. 17–27.
    115. Ломов Б. Ф. Память и антиципация / Б. Ф. Ломов // Исследование памяти / отв. ред. Н. Н. Корж. – М., 1990. – С. 45–53.
    116. Прогноз в речевой деятельности / [авт. кол.: Р. М. Фрумкина и др.]. – М. : Наука, 1974. – 239 с.
    117. Леонтьев А. А. Основы психолингвистики / А. А. Леонтьев. – Изд. 3-е. – М.: Смысл; СПб.: Лань, 2003. – 287 с.
    118. Ейгер Г. В. Механизмы контроля языковой правильности высказывания / Г. В. Ейгер. – Х. : Основа, 1990. – 184 с.
    119. Лында А. С. Дидактические основы самоконтроля в процессе самостоятельной учебной работы учащихся / А. С. Лында. – М. : Высш. шк., 1979. – 155 с.
    120. Никифоров Г. С. Некоторые аспекты самоконтроля / Г. С. Никифоров // Вестн. Ленингр. ун та. – 1975. – № 5. – С. 95–100.
    121. Ульенкова У. В. Особенности формирования саморегуляции в интеллектуальной деятельности шестилетних детей, воспитывающихся в разных педагогических условиях / У. В. Ульенкова // Психологические особенности шестилетних детей с задержанным темпом психического развития / под ред. У. В. Ульенковой, Н. А. Цыпиной, Т. И. Чирковой и др. – Горький, 1988. – С. 5–26.
    122. Зимняя И. А. Самоконтроль как компонент речевой деятельности и уровни его становления / И. А. Зимняя, И. И. Китросская, К. А. Мичурина // Иностр. яз. в шк.. – 1970. – № 4. – С. 52–57.
    123. Соботович Е. Ф. О механизмах формирования фонематического восприятия у детей в процессе онтогенеза / Е. Ф. Соботович, И. Э. Соботович // Інтеграція аномальної дитини в сучасній системі соціальних відносин : зб. наук. пр. Ін-ту дефектології / відп. ред. В. І. Бондар. – К., 1994. – С. 267–271.
    124. Ощущение // Большой психологический словарь / под ред. Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко ; [сост. и общ. ред.: Б. Г. Мещеряков, В. П. Зинченко]. – 3-е изд., доп. и перераб. – СПб., 2007. – С. 363.
    125. Бернштейн Н. А. Физиология движений и активности / Н. А. Бернштейн. – М. : Наука, 1990. – 493 с.
    126. Лурия А. Р. Высшие корковые функции человека и их нарушения при локальных поражениях мозга / А. Р. Лурия. – М. : Изд во Моск. ун та, 1975. – 374 с.
    127. Якобсон Р. О. Избранные работы / Р. О. Якобсон – М. : Прогресс, 1985. – 460 с.
    128. Солнцев В. М. Язык как системно-структурное образование / В. М. Солнцев ; отв. ред. В. Н. Ярцева. – М. : Наука, 1977. – 341 с.
    129. Головин Б. Н. К вопросу о парадигматике и синтагматике на уровнях морфологии и синтаксиса / Б. Н. Головин // Единицы разных уровней грамматического строя языка и их взаимодействие / отв. ред.: В. Н. Ярцева, Н. Ю. Шведова. – М., 1969. – С. 73–87.
    130. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : підручник / Ф. С. Бацевич. – 2 ге вид., доповн. – К. : Академія, 2009. – 376 с. – (Сер. “Альма-матер”).
    131. Кочерган М. П. Загальне мовознавство : підручник / М. П. Кочерган. – 3 тє вид. – К. : Академія, 2008. – 464 с. – (Сер. “Альма-матер”).
    132. Венгер Л. А. Восприятие и обучение / Л. А. Венгер. – М. : Просвещение, 1969. – 365 с.
    133. Венгер Л. А. О способах зрительного восприятия формы предметов в раннем и дошкольном возрасте / Л. А. Венгер // Развитие познавательных и волевых процессов у дошкольников / под ред. А. В. Запорожца, Я. З. Неверович. – М., 1965. – С. 81–159.
    134. Запорожец А. В. Развитие восприятия и деятельность / А. В. Запорожец // Вопр. психологии. – 1967. – № 1. – С. 11–16.
    135. Зинченко В. П. Формирование зрительного образа / В. П. Зинченко, Н. Ю. Вергилес. – М. : Изд во Моск. ун та, 1969. – 106 с.
    136. Цветкова Л. С. Нейропсихологическая реабилитация больных. Речь и интеллектуальная деятельность / Л. С. Цветкова. – М. : Изд во Моск. ун та, 1985. – 327 с.
    137. Цветкова Л. С. Афазия и восстановительное обучение : учеб. пособие для студентов дефектол. фак. пед. ин-тов / Л. С. Цветкова. – М. : Просвещение, 1988. – 207 с.
    138. Соботович Е. Ф. Нарушения речевого развития у детей и пути их коррекции : учеб. метод. пособие / Е. Ф. Соботович. – К. : ИСДО, 1995. – 204 с.
    139. Гируцкий А. А. Нейролингвистика : пособие для студентов вузов / А. А. Гируцкий, И. А. Гируцкий. – Минск : ТетраСистемс, 2010. – 192 с.
    140. Гвоздев А. Н. Вопросы изучения детской речи / А. Н. Гвоздев. – М. : Изд во АПН РСФСР, 1961. – 471 с.
    141. Швачкин Н. Х. Развитие фонематического восприятия в раннем возрасте / Н. Х. Швачкин // Известия АПН РСФСР. – 1948. – № 13. – С. 101–133.
    142. Розенгард-Пупко Г. Л. Формирование речи у детей раннего возраста / Г. Л. Розенгард-Пупко. – М. : Изд во АПН РСФСР, 1963. – 95 с.
    143. Лисина М. И. Возрастные и индивидуальные особенности общения со взрослыми у детей от рождения до 7 лет : автореф. дисс… д-ра пед. наук / М. И. Лисина. – М., 1974. – 36 с.
    144. Левина Р. Е. Об изучении и обучении детей с глубокими расстройствами речи / Р. Е. Левина // Известия АПН РСФСР. – 1945. – Вып. 4. – С. 45.
    145. Лубовский В. И. О роли второй сигнальной системы в выработке условных связей у нормального и умственно отсталого ребёнка / В. И. Лубовский // Доклады АПН РСФСР. – 1957. – № 2. – С. 163–166.
    146. Трауготт Н. Н. Результаты изучения различных форм патологии речи / Н. Н. Трауготт, С. И. Кайданова, И. К. Самойлова // Совещание по вопросам физиологии и патологии речевой деятельности : тезисы. – Л., 1955. – С. 44–45.
    147. Орфинская В. К. Принципы построения дифференцированной методики обучения алаликов на основе лингвистической классификации форм алалии / В. К. Орфинская // Уч. зап. ЛГПИ им. А. И. Герцена, 1963. – Т. 256. – С. 241–270.
    148. Хватцев М. Е. Как предупредить и устранить недостатки голоса и речи у детей / М. Е. Хватцев. – М. : Изд во АПН РСФСР, 1962. – 88 с.
    149. Николаева Е. И. Влияние социального окружения и латеральных признаков на выраженность речевых проблем у мальчиков и девочек дошкольного и младшего школьного возраста / Е. И. Николаева, Т. В. Гудкова // Дефектология. – 2009. – № 2. – С. 27–35.
    150. Проблемы психофизиологии развития познавательных процессов у детей со сложными нарушениями / Григорьева Л. П…, Рожкова Л. А…, Фильчикова Л. И., Фишман М. Н. // Дефектология. – 2002. – № 4. – С. 3–14.
    151. Корнев А. Н. Основы логопатологии детского возраста: клинические и психологические аспекты / А. Н. Корнев. – СПб. : Речь, 2006. – 380 с.
    152. Crago M. B. From families to phenotypes: Theoretical and clinical implication of research into the genetic basis of specific language impairment / M. B. Crago, M. Gopnik // Specific language impairment in children. Communication and language interventions series / R. V. Watkins, M. L. Rice (Eds.). – Baltimore, 1994. – V. 4. – P. 35–51.
    153. Dalby M. Etiologic studies in language retarded children / M. Dalby // Neuropaediatrie (supplement). – 1977. – V. 8. – P. 499–500.
    154. Глезерман Т. Б. Сенсорные нарушения речи / Т. Б. Глезерман // Мозговые дисфункции у детей : нейропсихологические аспекты / Т. Б. Глезерман. – М., 1983. – Гл. 2 : Нейропсихологическое, психометрическое и генеалогическое изучение легкого интеллектуального недоразвития. – С. 31–39.
    155. Мастюкова Е. М. Роль генетических факторов в этиологии речевых и интеллектуальных нарушений у детей / Е. М. Мастюкова, А. Г. Московкина // Основы генетики : клинико-генетические основы коррекционной педагогики и специальной психологии : учеб. пособие / Е. М. Мастюкова, А. Г. Московкина ; под ред. В. И. Селивёрстова, Б. П. Пузанова. – М., 2003. – Гл. 9. – С. 254–288.
    156. Голод В. И. Особенности функциональной асимметрии мозга в речевых процессах у детей школьного возраста при недоразвитии речи / В. И. Голод // Дефектология. – 1983. – № 5. – С. 22–27.
    157. Алле А. Х. Изучение формирования доминантности полушарий по речи методом дихотического прослушивания : автореф. дисс. … канд. психол. наук / А. Х. Алле. – М., 1980. – 23 с.
    158. Функциональная асимметрия мозга и её связь с развитием речи у детей / Хризман Т. П. [и др.] // Вопр. психологии. – 1983. – № 5. – С. 110–115
    159. Пічугіна Т. В. Використання електрофізіологічних досліджень функціонального стану мозку у дітей в диференціальній діагностиці порушень мовлення / Т. В. Пічугіна, Л. О. Мов’як // Зб. наук. пр. Кам’янець-Поділ. держ. ун ту. Сер. соціально-педагогічна / Кам’янець-Поділ. держ. ун т. – Кам’янець-Подільський, 2007. – Вип. 7. – С. 378–380.
    160. Шипицына Л. М. Нейропсихологические аспекты диагностики детей в процессе коррекционно-развивающего обучения / Л. М. Шипицына // Дефектология. – 1999. – № 5. – С. 3–10.
    161. Шеремет М. К. Асиметрія півкуль головного мозку / М. К. Шеремет, М. В. Рождественська // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти колекційної роботи у спеціальній школі : наук.-метод. зб. / за ред. Бондаря В. І., Засенка В. В. – Запоріжжя, 2006. – Вип. 8, Т. 2. – С. 76–84.
    162. Хавин А. Б. Развитие полушарной доминантности по речи в онтогенезе / А. Б. Хавин // Функциональная ассиметрия и адаптация человека : тр. Моск. НИИ психиатрии МЗ РСФСР / отв. ред. А. А. Портнов. – М., 1976. – Т. 78. – С. 105–106.
    163. Зайцева Л. М. О межполушарных отношениях биопотенциалов мезга у детей при восприятии и воспроизведении вербальних сигналов / Л. М. Зайцева // Функциональная ассиметрия и адаптация человека : тр. Моск. НИИ психиатрии МЗ РСФСР / отв. ред. А. А. Портнов. – М., 1976. – Т. 78. – С. 107–109.
    164. Семаго Н. Я. Особенности становления межфункциональных взаимодействий у детей с вариантами отклоняющегося развития / Н. Я. Семаго, М. М. Семаго // Теория и практика оценки психического развития ребёнка : дошкольный и младший школьный возраст / Н. Я. Семаго, М. М. Семаго. – СПб., 2006. – С. 107–110.
    165. Функциональная асимметрия мозга при нарушениях речевого и слухового развития / сост.: В. И. Голод, Р. И. Мачинская, М. Н. Фишман. – М. : Наука, 1992. – 140 с.
    166. Фишман М. Н. Функциональное состояние коры и регуляторных структур ствола мозга у детей с нарушениями речевого развития / М. Н. Фишман // Физиология человека. – 2001. – Т. 27, № 5. – С. 30–34.
    167. Фотекова Т. А. Состояние и динамика высших психических функций у школьников с общим недоразвитием речи и задержкой психического развития / Т. А. Фотекова // Дефектология. – 2003. – № 1. – С. 23–33.
    168. Корнев А. Н. О влиянии фактора половой принадлежности на распространённость и клиническую симптоматику некоторых форм резидуально-органических поражений головного мозга у детей / А. Н. Корнев // Психика и пол детей и подростков норме и патологии / Ленингр. педиатр. мед. ин-т. – Л., 1986. – С. 69–73.
    169. McCardle P. Hormonal Influence on Language development in physically advanced children / P. McCardle, В. Wilson // Brain and Language. – 1990. – V. 38, № 3. – P. 410–423.
    170. Белова-Давид Р. А. Клинические особенности детей дошкольного возраста с недоразвитием речи / Р. А. Белова-Давид // Нарушения речи у дошкольников / сост. Р. А. Белова-Давид. – М., 1972. – С. 32–81.
    171. Мастюкова Е. М. Основы психоневрологического понимания общего недоразвития речи / Е. М. Мастюкова // Психология детей с отклонениями и нарушениями психического развития / сост. и общ. ред. В. М. Астапова, Ю. В. Микадзе. – СПб., 2002. – С. 236–250.
    172. Гуровец Г. В. Клинико-педагогическая характеристика детей, страдающих моторной алалией : автореф. дисс... канд. пед. наук / Г. В. Гуровец. – М., 1974. – 20 с.
    173. Корнев А. Н. О систематике клинических форм недоразвития речи у детей / А. Н. Корнев // Расстройства речи: клинические проявления и методы коррекции : сб. науч.тр. / Санкт-Петербург. НИИ уха, горла, носа и речи. – СПб., 1994. – С. 135–145.
    174. Алексикова Р. А. Состояние здоровья детей с расстройствами речи, посещающих специальные детские сады и группы / Р. А. Алексикова, Н. Б. Бушанская // Гигиена и санитария. – 1980. – № 5. – С. 74–75.
    175. Трауготт Н. Н. Нарушение слуха при сензорной алалии и афазии : экспериментально-клиническое исследование / Н. Н. Трауготт, С. И. Кайданова. – Л. : Наука, 1975. – 180 с.
    176. Куссмауль А. Расстройства речи : опыт патологии речи / А. Куссмауль // Хрестоматия по логопедии (извлечения и тексты) : учеб. пособие : в 2 т. / под ред. Л. С. Волковой, В. И. Селиверстова. – М., 1997. – Т. 2. – С. 142–146.
    177. Мастюкова Е. М. Медицинский подход к проблеме общего недоразвития речи / Е. М. Мастюкова // Жукова Н. С. Преодоление общего недоразвития речи у дошкольников : кн. для логопеда / Н. С. Жукова, Е. М. Мастюкова, Т. Б. Филичева. – М., 1990. – С. 11–24.
    178. Рожкова Л. А., Нейрофизиологические критерии оценки уровня развития механизмов когнитивной деятельности у детей в аспекте проблем дифференциальной диагностики / Л. А. Рожкова, Л. И. Переслени // Дефектология. – 2001. – № 4. – С. 3–14.
    179. Рожкова Л. А. Особенности реактивности полушарий мозга при восприятии зрительной вербальной информации у детей с нарушениями речи и памяти / Л. А. Рожкова // Дефектология. – 2000. – № 2. – С. 13–21.
    180. Рожкова Л. А. Нейрофизиологические механизмы внимания при восприятии зрительной вербальной информации у детей с нарушениями речевого развития / Л. А. Рожкова // Дефектология. – 2004. – № 5. – С. 16–26.
    181. Кожушко Н. Ю. Опыт применения транскраниальных микрополяризаций у детей с нарушениями психического развития / Н. Ю. Кожушко // Дефектология. – 2008. – № 1. – С. 34–40.
    182. Мастюкова Е. М. Онтогенетический подход к структуре дефекта при моторной алалии / Е. М. Мастюкова // Дефектология. – 1981. – № 6. – С. 13–20.
    183. Переслени Л. И. Клинико-физиологический и психолого-педагогический анализ структуры дефекта познавательной деятельности в 3 случаях разных форм речевой патологии / Л. И. Переслени, Е. М. Мастюкова, Л. А. Рожкова, Т. А. Фотекова // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. – 1996. – Т. 96, № 2. – С. 49–53.
    184. Исаев Д. Н. Психическое недоразвитие у детей / Д. Н. Исаев. – Л. : Медицина, 1982. – 223 с.
    185. Ковшиков В. А. Экспрессивная алалия / В. А. Ковшиков. – Л. : Просвещение , 1985. – 96 с.
    186. Ковалёв В. В. Интеллектуальная недостаточность при общих недоразвитиях речи (синдромы алалии) / В. В. Ковалёв // Психиатрия детского возраста : (руководство для врачей) / В. В. Ковалёв. – Изд. 2-е перераб. и доп. – М., 1995. – С. 373–375.
    187. Мастюкова Е. М. Основные формы двигательных, речевых и интеллектуальных нарушений у детей с анте- и перинатальным поражением мозга / Е. М. Мастюкова // Дефектология. – 1977. – № 5. – С. 33–37.
    188. Белякова Л. И. Классификация речевых нарушений в отечественной и зарубежной традиции / Л. И. Белякова, Ю. О. Филатова // Дефектология. – 2007. – № 4. – С. 3–9.
    189. Левина Р. Е. Общее недоразвитие речи / Р. Е. Левина, Н. А. Никашина // Основы теории и практики логопедии / под ред. Р. Е. Левиной. – М., 1968. – Гл. 3. – С. 67–165.
    190. Логопедия : учеб. для студентов дефектол. фак. пед. высш. учеб. заведений / под ред. Л. С. Волковой. – М. : ВЛАДОС, 2007. – 703 с.
    191. Левина Р. Е. Разграничение аномалий речевого развития у детей / Р. Е. Левина // Дефектология. – 1975. – № 2. – С. 12–16.
    192. Винарская Е. Н. Раннее речевое развитие ребёнка и проблемы дефектологии: периодика раннего развития : кн. для логопеда / Е. Н. Винарская. – М. : Просвещение, 1987. – 159 с.
    193. Соботович Е. Ф. Формирование правильной речи у детей с моторной алалией : учеб. пособие / Е. Ф. Соботович ; отв. ред. Н. Н. Трауготт. – К. : КГПИ им. А. М. Горького, 1981. – 149 с.
    194. Филичева Т. Б. Логопедическая робота в специальном детском саду / Т. Б. Филичева, Н. А. Чевелёва. – М. : Просвещение
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины