ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ДАКТИЛЬНОГО ТА МІМІКО-ЖЕСТОВОГО МОВЛЕННЯ У МАЙБУТНІХ СУРДОПЕДАГОГІВ : ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ дактильного и мимико-жестов РЕЧИ У БУДУЩИХ сурдопедагогов

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

Горлачов Олександр Сергійович

УДК 378.091.12:376–056.263–051:81’221.2

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ
ДАКТИЛЬНОГО ТА МІМІКО-ЖЕСТОВОГО МОВЛЕННЯ
У МАЙБУТНІХ СУРДОПЕДАГОГІВ

19.00.08 – спеціальна психологія
дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник –
доктор психологічних наук,
професор Фомічова Людмила Іванівна

Київ - 2012

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………….…………………………4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕНЬ ДАКТИЛЬНОГО ТА МІМІКО-ЖЕСТОВОГО МОВЛЕННЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНОГО ФЕНОМЕНУ...........................................................11
1.1. Психологічні засади використання дактильного та міміко-жестового мовлення в сурдопедагогічній діяльності….…………….……......11
1.2. Дактильне мовлення як предмет вивчення студентами-сурдопедагогами…………………………………………………………………16
1.3. Структура і характеристика міміко-жестового мовлення……...….33
Висновки до розділу 1…………………………………………………..…40
РОЗДІЛ 2. ДАКТИЛЬНЕ ТА МІМІКО-ЖЕСТОВЕ МОВЛЕННЯ В СТРУКТУРІ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ-СУРДОПЕДАГОГІВ…….....42
2.1. Дактильне мовлення: структура та топоніміка…….……………....42
2.2. Міміко-жестове мовлення як знакова характеристика….....….......55
Висновки до розділу 2…………………………………………………......80
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ДАКТИЛЬНОГО ТА МІМІКО-ЖЕСТОВОГО МОВЛЕННЯ У МАЙБУТНІХ СУРДОПЕДАГОГІВ……………………………………..……………………..84
3.1. Теоретичні підходи та опис методики констатувального експерименту……………………………………………..……………………...84
3.2. Аналіз становлення у студентів-сурдопедагогів дактильного та міміко-жестового мовлення…………………………………………………......95
Висновки до розділу 3………………………………………………........122
РОЗДІЛ 4. ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ-СУРДОПЕДАГОГІВ ДАКТИЛЬНОГО ТА МІМІКО-ЖЕСТОВОГО МОВЛЕННЯ………..…………………………..124
4.1. Теоретичні підходи та опис методики формувального експерименту………………………………………………………………...….124
4.2. Формування професійної майстерності з дактильного та міміко-жестового мовленням у студентів-сурдопедагогів…….……………………..140
4.2.1. Формування у студентів-сурдопедагогів орієнтування в інформації з видів мовлення.……………………………………………..……141
4.2.2. Формування у студентів-сурдопедагогів умінь застосовувати теоретичні положення дактильного та міміко-жестового мовлення в сурдопедагогічній діяльності.………………………………...….150
4.2.3. Формування у студентів-сурдопедагогів умінь модифікувати знакові засоби………………………………….………………160
4.2.4. Формування у студентів-сурдопедагогів умінь кодувати і перекодовувати знакові засоби..........................................................................169
4.3. Аналіз результатів контрольного експерименту з формування у студенів-сурдопедагогів дактильного та міміко-жестового мовлення…..178
Висновки до розділу 4………………………………………………..…..183
ВИСНОВКИ…………………………………………..……………………..…185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...…192
ДОДАТКИ……………………………………………………...………………216
ДОДАТОК А…………………………………………………...……...…217
ДОДАТОК Б…………………………………...……………………...…246
ДОДАТОК В…………………………………...……………………...…252
ДОДАТОК Д…………………………………...……………………...…260

ВСТУП
Актуальність дослідження. Входження української системи освіти в сучасний єдиний європейський освітній простір є складовою частиною процесу європейської інтеграції України. Досягнення даної мети можливе за умови модернізації всіх ланок освітнього процесу України, що сприятиме як загальному розвитку освіти, так і розв’язанню проблем, що існують в окремих її галузях. Актуальним питанням, що потребує глибокого теоретичного аналізу та експериментального вивчення, є система підготовки майбутніх сурдопедагогів, визначення місця, ролі та структури навчання у вищому навчальному закладі (ВНЗ) дактильного та міміко-жестового мовлення.
Однією зі складових професійної майстерності в цілому (В.І.Бондар [10], В.М.Синьов [177], Л.І.Фомічова [198], М.К.Шеремет [204]) та сурдопедагогів зокрема, є формування знань з дактильного та міміко-жестового мовлення, знання їхньої структури, особливостей, відмінностей від словесного мовлення. Виходячи із професійного орієнтування у видах мовлення (А.М.Гольдберг [47], С.А.Гончаренко [174]), зокрема, дактильного та міміко-жестового мовленя, майбутній сурдопедагог має ефективно здійснювати вибір виду мовлення відповідно конкретним завданням корекційного змісту. Тому здійснення аналізу дактильного та міміко-жестового мовлення як навчального предмету у вищому навчальному закладі, розкриття структури, основних характеристик дактильного та міміко-жестового мовлення є нагальною потребою сурдопсихології.
Доведено, що становлення інтелекту в нормі онтогенезу і в патології (В.М.Синьов [177], Л.І.Фомічова [199]) опосередкований мовним та мовленнєвим розвитком (Р.М.Боскіс [15], Т.В.Розанова [173], Л.Й.Тигранова [183], Л.І.Фомічова [197], Ж.І.Шиф [205], М.К.Шеремет [204]), що зумовлює вивірення сурдопедагогом корекційної складової навчально-виховного процесу спеціальної школи для дітей з вадами слуху, до чого фахівці мають бути підготовленими ще на етапі навчання у вищому навчальному закладі (В.І.Бондар [8], С.А.Гончаренко [48]). Сурдопедагог повинен володіти дактильним та міміко-жестовим мовленням, оскільки специфічний розвиток усного (Ф.Ф.Pay [168], Б.Д.Корсунська [112], Е.І.Леонгард [130], Н.Ф.Слезіна [169]) і писемного (А.М.Гольдберг [47], А.Г.Зікєєв [93]) мовлення осіб з вадами слуху на різних вікових етапах має настільки суттєві відмінності від розвитку в нормі онтогенезу (Л.С.Виготський [30], P.M.Боскіс [15], С.О.Зиков [95], Т.В.Розанова [173], І.М.Соловйов [164], Ж.І.Шиф [205]), що склалася практика використання даних специфічних форм мовлення (Й.Ф.Гейльман [37], Г.Л.Зайцева [72], Р.Г.Краєвський [114]) у всіх сферах життя і діяльності осіб з вадами слуху.
Увага до проблеми набуття студентами-сурдопедагогами професійної майстерності в оволодінні дактильним та міміко-жестовим мовленням детермінована тим, що підготовка сурдопедагога у ВНЗ є визначальною і провідною у появі новоутворень, пов’язаних з вивченням нового виду мовлення.
Отже, психологічна значущість та актуальність проблеми вивчення особливостей формування дактильного та міміко-жестового мовлення у майбутніх сурдопедагогів в період навчання у ВНЗ та її недостатня розробленість у спеціальній психології зумовили вибір теми даного дослідження: «Психологічні особливості формування дактильного та міміко-жестового мовлення у майбутніх сурдопедагогів».
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до плану науково-дослідних робіт кафедри сурдопедагогіки Інституту корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (науковий напрям – «Навчання, виховання, соціальна та трудова адаптація дітей з дефектами розумового та фізичного розвитку») та затверджена Вченою радою університету (протокол № 5 від 29 січня 2009 р.).
Тему дисертаційного дослідження узгоджено в Міжвідомчій Раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №8 від 22 грудня 2009 р.).
Мета дослідження полягає у з’ясуванні психологічних особливостей становлення та цілеспрямованого формування дактильного та міміко-жестового мовлення як професійної складової у майбутніх сурдопедагогів під час навчання у ВНЗ.
Відповідно до визначеної мети були сформульовані основні завдання дослідження:
1. Проаналізувати і систематизувати дослідження з дактильного та міміко-жестового мовлення.
2. Дослідити структуру та здійснити опис виявлених характеристик дактильного та міміко-жестового мовлення осіб з вадами слуху.
3. Розробити методику діагностики становлення та цілеспрямованого формування дактильного та міміко-жестового мовлення у студентів-сурдопедагогів
4. Виявити психологічні закономірності оволодіння студентами-сурдопедагогами дактильним та міміко-жестовим мовленням.
Об'єктом дослідження є процес підготовки майбутніх сурдопедагогів у вищому навчальному закладі.
Предметом дослідження виступають психологічні засади оволодіння дактильним та міміко-жестовим мовленням студентами-сурдопедагогами.
Теоретико-методологічну основу дослідження склали: вчення про обумовленість становлення мислення, мовлення та інтелекту (Л.С.Виготський [28], О.О.Леонтьєв [133], О.Р.Лурія [135], Ж.Піаже [161]), проблема мови і мовлення (О.О.Леонтьєв [132], М.І.Жинкін [70], Л.В.Щерба [206]), суб’єкт-суб’єктна парадигма навчального процесу у ВНЗ як умова розвитку дитини (А.О.Вербицький [21]), теорія корекційної складової навчання і виховання дітей з психофізичними вадами розвитку (В.І.Бондар [10], В.М.Синьов [177], Л.І.Фомічова [198], М.К.Шеремет [204]); теорія знакового опосередкування розвитку дитини з сенсорною депривацією в онтогенезі (Л.С.Виготський [29], Л.І.Фомічова [197]), теорія поетапного формування розумових дій (П.Я.Гальперін [32]).
Методи дослідження:
- теоретичні: вивчення, аналіз, узагальнення, систематизація і порівняння вітчизняних та зарубіжних психологічних літературних джерел із проблеми дослідження з метою з’ясування теоретико-методологічних засад формування дактильного та міміко-жестового мовлення у майбутніх сурдопедагогів;
- емпіричні: констатувальний, формувальний, контрольний експеримент, тестування, аналіз, узагальнення, систематизація з метою виявлення основних характеристик дактильного та міміко-жестового мовлення як навчального предмету;
- методи обробки даних: кількісний та якісний аналіз результатів експериментального дослідження за допомогою статистичних методів.
Експериментальна база дослідження.
Дослідження проводилось на базі Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова в три етапи: початковий (пошуковий), експериментальний (дослідно-експериментальний), заключний (узагальнюючий).
В експериментальному дослідженні було задіяно 1567 студентів-сурдопедагогів 1-6 курсів денної, заочної форм навчання та спецкурсу (друга вища освіта) Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П.Драгоманова.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше:
- визначено особливості становлення дактильного та міміко-жестового мовлення у майбутніх сурдопедагогів, показники, рівні, критерії та психологічні засади формування в процесі підготовки у вищому навчальному закладі у майбутніх сурдопедагогів професійної майстерності з дактильного та міміко-жестового мовлення; описано топоніміку і здійснено класифікацію дактильного мовлення різних мов і країн світу.
- подальшого розвитку дістали суб’єкт-суб’єктна реалізація підготовки фахівців-сурдопедагогів; аналіз структури дактильного та міміко-жестового мовлення як навчального предмету;
- удосконалено психодіагностичний інструментарій вивчення рівня сформованості у студентів-сурдопедагогів дактильного та міміко-жестового мовлення.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у можливості використання обґрунтованої та практично перевіреної комплексної системи навчання студентів-сурдопедагогів дактильному та міміко-жестовому мовленню як однієї із професійних характеристик фахівця. Отримані теоретичні та експериментальні дані надають можливість удосконалення системи підготовки сурдопедагогів.
Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладів у процесі викладання таких навчальних дисциплін: «Сурдопереклад», «Дактильне та жестове мовлення», «Практикум з дактильної мови в дошкільних закладах».
Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчальний процес підготовки майбутніх сурдопедагогів та підвищення кваліфікації сурдопедагогів і сурдопсихологів, організацію навчання сурдоперекладачів Інституту корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка № 79/11 від 5 жовтня 2011 р.).
Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечується комплексним використанням методів і методик, адекватних меті і завданням дослідження, репрезентативністю вибірки досліджуваних, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих даних, застосуванням методів математичної статистики.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні положення апробовані на міжнародних науково-практичних конференціях: «Другі міжнародні драгоманівські читання» (Київ, 2006), «Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами» (Київ, 2006), «Інформаційні технології та електронне навчання: лідерство та розвиток життєвих компетенцій нечуючих» (Київ, 2006), «Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами» (Київ, 2007), «Інноваційні технології в навчанні» (Алушта, 2008), «Сучасні тенденції розвитку спеціальної освіти» (Кам’янець-Подільський, 2008), «Внесок наукових шкіл НПУ імені М.П.Драгоманова у розвиток світової та вітчизняної дефектології» (Київ, 2010), «Share Music – Ukraine, 2011» (Київ, 2011); всеукраїнських науково-практичних конференціях та семінарах: «Всеукраїнські педагогічні читання» сурдопедагогів (Ужгород, 2006; Миколаїв, 2007; Калуш, 2008; Київ, 2009; Теребовля, 2010; Володимир-Волинський, 2011); «Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України» (Ялта, 2006), «Особистість в освіті та соціальних відносинах» – «Наукові школи в системі підготовки сурдопедагогічних кадрів України» (Київ, 2010); «Електронне навчання та розвиток життєвих компетенцій молоді з вадами слуху» (Львів, 2005), «Історичні та науково-практичні аспекти розвитку корекційного навчання та виховання дітей з вадами слуху» (Чернівці, 2008), «Технології інтелектуальної діяльності» (Київ, 2009), «Дошкільний заклад для дітей з порушеннями слуху на сучасному етапі розвитку освіти в Україні» (Полтава, 2010). Проміжні та кінцеві результати дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на секційних засіданнях звітно-наукових конференцій НПУ імені М.П.Драгоманова «Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету» (Київ, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012) та засіданнях кафедри сурдопедагогіки Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П.Драгоманова.
Публікації. Основний зміст і результати дослідження відображено у 8 публікаціях автора, із них 1 навчальна програма (у співавторстві), 7 статей (одноосібних), серед яких – 3 у фахових наукових виданнях України, 2 – у наукових збірках, матеріалах науково-практичних конференцій, 2 – тез доповідей.
Структура та обсяг дисертації. Зміст дисертаційного дослідження викладено на 299 сторінках загального і 191 сторінці основного тексту. Робота містить вступ, чотири розділи, висновки, список використаних джерел (234 найменування, із них 27 іноземних), 4 додатки на 84 сторінках, 4 таблиці, 57 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Теоретичний аналіз свідчить, що психологічні засади підготовки сурдопедагогів до засвоєння дактильного та міміко-жестового мовлення дотепер не досліджувались.
Проведений аналіз здійснених досліджень показав неоднозначність підходів до оцінки ролі дактильного та міміко-жестового мовлення у розвитку навчання та спілкування осіб з вадами слуху.
2. Доведено, що поява дактильного алфавіту в середні віки пов’язана з діяльністю чернечих орденів (трапісти, бенедиктинці, цистеріанці), що давали обітницю мовчання. І лише, з початком індивідуального навчання деякі сурдопедагоги починають використовувати дактилологію як допоміжний засіб в педагогічному процесі.
3. В сурдопедагогіці питання використання дактильного та міміко-жестового мовлення в різних сферах діяльності осіб з вадами слуху піднімалось і розглядалось в різноманітних площинах у зв’язку з різною метою досліджень. Відзначається одностайність дослідників дактильного та міміко-жестового мовлення в тому, що дані невербальні системи спілкування є допоміжним засобом у процесі спеціального корекційного навчання і виховання дітей з вадами слуху, а виступають провідними лише у випадку здійснення безпосереднього процесу міжособистісної комунікації.
4. Аналіз психологічної літератури засвідчив необхідність класифікації дактильних абеток різних мов і країн світу, а також виділення структурних складових дактильного та міміко-жестового мовлення.
5. Здійснивши системне дослідження дактильного та міміко-жестового мовлення в дисертаційному дослідженні запропоновано визначення таких понять: дактильна абетка, дактилема, міміко-жестове мовлення, жестове позначення слова, базовий знак, а також виокремлено одиницю творення жесту, що названо терміном «РуТРУМ». Термін утворено на основі перших літер складових частин жестового позначення слова: рука, тулуб, рух, українська, мова відповідно.
6. Внаслідок системного аналізу різноманіття зібраних дактильних абеток світу нами було визначено чотири основні позиції характеристики дактильних алфавітів різних мов і країн світу. Перша позиція включає в себе розподіл всього різноманіття мовленнєвих основ різних алфавітів світу, що розрізняються особливостями позначення літерних знаків. Було виділено основні чотири групи алфавітів, розподіл яких ґрунтується на розрізненні відповідно чотирьох груп графічних знаків. Наступною позицією дослідження дактильних алфавітів різних мов і країн світу було обрано характер відтворюючих засобів: за допомогою якої частини тіла утворюється дактильний знак. Третьою позицією обрано кількісний аналіз задіяних у відтворенні дактилем пальців руки або рук, так як саме кількість використаних у дактилемі пальців несе смислове навантаження на дактильний знак. І четвертою позицією було визначено характер руху, тобто наявність або відсутність руху кисті руки під час відтворення дактилеми.
Аналіз майже 180 дактильних абеток дав можливість у дослідженні зробити висновок про те, що дактильна абетка відображає на відміну від вербальної абетки не лише мову, а й країну, регіон та спільноту. Тому дактильні абетки уособлюють у собі чотири ознаки: мову, країну, регіон, спільноту. На основі даного підходу здійснено топонімічний аналіз дактиль них абеток різних мов і країн світу.
7. Запропонована у дослідженні класифікація міміко-жестового мовлення складається з основних трьох структурних елементів, які мають наступне змістове наповнення: місце творення (над головою; голова; шия; верхня частина тулуба; середня частина тулуба; перед тулубом; район живота; район пояса; район ніг), рухові органи творення (включення в рух: активні, пасивні; назва органу творення: рука, пальці, частини голови, частини тулуба) і спосіб творення (наявність - відсутність руху у творенні: статичні, динамічні; взаємне розташування частини тіла стосовно одна одної (поєднання органів): кисть, пальці, рука, руки, частини тулубу – руки (рука) – кисть, частина голови – руки (рука) – кисть; види рухів: напрям, ритм, форма, циклічність).
На основі запропонованих підходів до класифікації міміко-жестового мовлення у дослідженні виявлено уточнюючі характеристики структурних елементів українського міміко-жестового мовлення і проведено системне порівняння міміко-жестового мовлення і української вербальної мови, що показало існування певних типових відмінностей, а саме: міміко-жестове мовлення характеризується тим, що для значного обсягу слів української мови використовується один і той же знак міміко-жестового мовлення, що у подальшому складає значні труднощі у передачі точності думки та точності виділення смислу. Дане явище у дослідженні позначено терміном «регресивна полісемія знаків міміко-жестового мовлення»; міміко-жестове мовлення характеризується тим, що в процесі невербального спілкування виникає необхідність введення інших додаткових слів, а без них фіксується неадекватне розуміння контексту. Дане явище дістало назву у дослідженні як «вимушена деталізація»; розрізнення синонімічного ряду у вербальному мовленні відбувається лише за умов введення пояснення на основі міміко-жестового мовлення. Дане явище позначено як «синонімічна невідповідність» або «спрощеність синонімічного ряду»; всі абстрактні і всі узагальнюючі слова української мови не завжди мають аналоги у міміко-жестовому мовленні. Тому, переклад (сурдопереклад) не завжди передає повну семантику і рівень абстрагування, зафіксований у даних словах. Дане явище позначено як «причинно-наслідкове опорне опосередкування абстрактних понять»; в міміко-жестовому мовленні відсутня багатозначність і варіативність мови, що притаманні як українській мові, так і багатьом мовам світу. Дане явище позначено у дослідженні як «смислова ідентифікація»; в міміко-жестовому мовленні простежується відсутність родо-видових узагальнень, що позначено у дослідженні терміном «спрощення узагальнення переліком»; в міміко-жестовому мовленні можна спостерігати заміну родо-видового узагальнення на простий перелік складників, коли узагальнюючий знак передається за допомогою пояснюючого знаку і жесту-вказівки «різний». Дане явище у дослідженні позначено терміном «зниження рівня узагальнення та абстрагування»; міміко-жестове мовлення характеризується відсутністю ряду конкретних понять слів української мови за наявності узагальнюючого їх знаку в міміко-жестовому мовленні. Дане явище позначено терміном «недиференціація узагальнення»; міміко-жестове мовлення як знакова форма є допоміжним засобом передачі інформації дітям і дорослим з вадами слуху, так як міміко-жестове мовлення не зберігає форми видозміни частин мови, які позначені жестом. Дане явище названо як «граматична деструктуризація»; структура міміко-жестового мовлення вимагає авторської видозміни, особливо при перекладі. Дане явище позначено як «насиченість авторською інтерпретацією».
8. Здійснивши теоретичний аналіз досліджень з лінгвістики, психолінгвістики, психології, сурдопедагогіки і сурдопсихології була розроблена авторська методика констатувального експерименту, яка охоплювала чотири серії, по 20 типів завдань, спрямованих на діагностику: знань дактильного та міміко-жестового мовлення; вмінь застосовувати дактильне та міміко-жестове мовлення в усіх сферах життєдіяльності осіб з вадами слуху; вмінь студентів-сурдопедагогів модифікувати дактильну та міміко-жестову системи, тобто вміння навчити іншого; вмінь кодувати і перекодовувати вербальну і невербальну системи спілкування. Апробація методики показала її діагностичну доцільність і тому може бути використана у подальшому в процесі підготовки студентів-сурдопедагогів.
9. Результати дослідження показали, що відмінності у динаміці формування дактильного та міміко-жестового мовлення у студентів-сурдопедагогів пов’язані з такими психологічними чинниками, як: міра орієнтованості в існуючій об’єктивній інформації, перехід від теорії до практики, уведення в комплекс знакових засобів, систематизація знакових засобів, які у дослідженні позначені як психологічні критерії та механізми формування.
Перший критерій, «міра орієнтованості в існуючій об’єктивній інформації» про дактильне та міміко-жестове мовлення, для зручності використання у тексті дисертації в аналізі окремих експериментальних даних, позначено терміном «інформативний». Даний критерій позначає те, що саме студент знає з дактильного та міміко-жестового мовлення. Другий критерій, «характер переходу від теорії до практики» стосовно уявлень про дактильне та міміко-жестове мовлення позначено терміном «комунікативний». Даний критерій позначає таку характеристику як спосіб, підходи, специфіку застосування дактильного та міміко-жестового мовлення студентом-сурдопедагогом. Третій критерій є процес «уведення дактильного та міміко-жестового мовлення у комплекс знакових засобів», що позначено у тексті дисертаційного дослідження терміном «проективний». Даний критерій розкриває дані як сам студент модифікує дактильне та міміко-жестове мовлення відповідно конкретним обставинам Тобто йдеться про модифікацію, видозміну знаків. Останній, четвертий критерій є процес «систематизації знакових засобів» дактильного та міміко-жестового мовлення, що позначено у тексті дисертаційного дослідження терміном «трансформативний». За допомогою четвертого критерію аналізується характер виокремлення технології кодування мовленнєвих потоків та перекодування мовлення. Тобто йдеться про кодування і перекодування знаків.
10. За результатами аналізу даних констатувального експерименту була виявлена відмінність між студентами-сурдопедагогами під час вивчення ними дактильного та міміко-жестового мовлення, яка проявилась в зафіксованих у дослідженні 4 рівнях сформованості дактильного та міміко-жестового мовлення у майбутніх сурдопедагогів, які описані нижче і визначені як: недостатній, фрагментарний, частково-комплектний, повно-логічний.
Недостатній є найнижчим, першим рівнем. Майбутні сурдопедагоги, які перебувають на недостатньому рівні мають лише поодинокі, випадкові, несистемні знання з дактильного та міміко-жестового мовлення, що є негативним явищем. Фрагментарний – другий рівень. У студентів-сурдопедагогів наявні досить неадекватні, суттєві помилки у дактильному та міміко-жестовому мовленні. Частково-комплектний – третій рівень. Студенти показують адекватні знання з дактильного та міміко-жестового мовлення, але вони використовуються не в повному обсязі, так як є частково усвідомленими. Повно-логічний – четвертий, найвищий рівень. Студентам на даному рівні притаманна адекватність розуміння і застосування дактильного та міміко-жестового мовлення.
11. Відповідно виявленим в процесі констатувального експерименту рівням (недостатньому, фрагментарному, частково-комплектному, повно-логічному) було здійснено кількісний і якісний аналіз виконання робіт студентами-сурдопедагогами стаціонарного, заочного сурдовідділень та спецфакультету (друга вища освіта), який засвідчив, що серед студентів-сурдопедагогів різних курсів і різних форм навчання, наявна значна відмінність у рівні володіння дактильним та міміко-жестовим мовленням як структурним чинником педагогічної майстерності. Відмінність полягає у рівні наявних знань, умінь і навичок з дактильного та міміко-жестового мовлення та педагогічного досвіду студентів.
12. Методика формувального експерименту складалася з чотирьох логічно пов’язаних етапів формування, кожен з яких складався з чотирьох субтестів, а кожен субтест містив по 10 завдань. Перший етап спрямований на формування умінь у студентів-сурдопедагогів оперувати відповідниками вербального і дактильного та міміко-жестового мовленням, про що свідчать уміння знати, застосовувати, модифікувати, кодувати і перекодовувати дактильну та жестову системи. Другий етап – на формування у студентів-сурдопедагогів умінь використовувати структуру дактильного та міміко-жестового мовлення, про що свідчать уміння знати, застосовувати, модифікувати, кодувати і перекодовувати структуру дактильної та жестової систем. Третій етап – на формування уміння перекладати студентами-сурдопедагогами дактильне та міміко-жестове мовлення на словесне і навпаки, про що свідчать уміння знати, застосовувати, модифікувати, кодувати і перекодовувати словесні тексти на дактильні та жестові і навпаки (сурдопереклад). Четвертий етап – на формування у студентів-сурдопедагогів умінь володіти методикою навчання (застосування у навчанні) дактильного та міміко-жестового мовлення, про що свідчать уміння знати, застосовувати, модифікувати, кодувати і перекодовувати методику навчання дактильної та жестової систем.
13. Проведений контрольний експеримент з метою порівняння даних за результатами кількісного і якісного аналізу, засвідчив ефективність експериментального навчання. Контрольний експеримент доводить, що здійснене дослідження підтвердило гіпотезу про наявність психологічних засад і механізмів появи педагогічної рефлекії, які виступають детермінантами підвищення темпу динаміки засвоєння у студентів-сурдопедагогів дактильного та міміко-жестового мовлення як однієї із професійних характеристик фахівця.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Анисимова А.Н. Лингвистическая подготовка дефектологов как необходимое условие их профессиональной компетентности / А.Н. Анисимова // Дефектология. – 2003. – № 5. – С. 32–37.
2. Базоев В.З., Паленный В.А. Человек из мира тишины / В.З. Базоев, В.А. Паленный. – М. : ИКЦ «Академкнига», 2002. – 816 с.
3. Баранова Н.Ю., Емец М.М. Использование жестовой речи в общении с детьми с синдромом Дауна / Н.Ю. Баранова, М.М. Емец // Речевая деятельность в норме и патологии: Матер. межотрасл. науч.-метод. конф., Санкт-Петербург, 11-13 нояб., 1998. – СПб, 1999. – С.146–150.
4. Басова А.Г. Особенности жестикулярно-мимической речи у учащихся приготовительного класса школы для глухих / А.Г. Басова // Вопросы сурдопедагогики. – М. : МГПИ им. В.И.Ленина, 1976. – С. 13–30.
5. Басова А.Г., Геранкина А.Г. Исторические данные об отношении сурдопедагогов к дактильной и жестовой форме речи в обучении глухих / А.Г. Басова, А.Г. Геранкина // Вопросы сурдопедагогики. – М., 1970. – С. 13–19.
6. Басова А.Г., Егоров С.Ф. История сурдопедагогіки : Учеб. пособие для студентов дефектол. фак. пед. ин-тов / А.Г. Басова, С.Ф. Егоров. – М. : Просвещение, 1984. – 295 с., ил.
7. Березенская Л.П. Жестовая речь как одно из средств общения слабослышащих школьников / Л.П. Березенская // Дефектология. – 1994. – № 3. – С. 59–61.
8. Бондар В.І. Зв’язок педагогічної науки з практикою як умова розробки нових технологій спеціальної освіти / В.І. Бондар // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі : наук.–метод. зб. / за ред. В.І.Бондаря, В.В.Засенка. – К., 2004. – Т.1. – С. 3-6.
9. Бондар В.І. Особливості формування трудової компетенції розумово відсталих учнів : навч. посібник. – К. : МП «Леся», 2010. – 168 с.
10. Бондар В.І. Проблеми корекційного навчання у спеціальній педагогіці : метод. посібник / В.І. Бондар. – К.: Наш час, 2005. – 176с.
11. Бондар В.І. Психолого-педагогічні основи розвитку дітей в системі М.Монтессорі : навч. посібник. – Полтава : РВВПДАА, 2009. – 252 с.
12. Боскис P.M. Дифференцированное обучение детей с нарушениями слуха в специальных школах / Р.М. Боскис // Учителю о детях с нарушениями слуха / Боскис P.М. – М. : Просвещение, 1988. – С. 26–48.
13. Боскис Р.М. Американские сурдопедагоги о дактилологии / Р.М. Боскис // Дефектология. – 1970. – № 1. – С. 63–69.
14. Боскис Р.М. Мимическая речь глухонемых / Р.М. Боскис // Глухие и слабослышащие дети / Боскис P.М. – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1963. – С. 100–114.
15. Боскис Р.М. О развитие словесной речи глухонемого ребёнка / Р.М. Боскис. – М. : Учпедгиз, 1939. – 84 с.
16. Боскис Р.М., Морозова Н.Г. О развитии мимической речи глухонемого ребёнка и её роли в процессе обучения и воспитания глухонемых / Р.М. Боскис, Н.Г. Морозова // Обучение и воспитание глухих / сост. : А.И. Дьячков, А.Д. Доброва, Я.А. Новиков. – М. : Учпедгиз, 1959. – С. 99–112.
17. Вавилова І. Жестомімічна мова / І. Вавилова // Світогляд : Науково-популярний журнал. – 2008. – № 2 . – С. 43.
18. Васильев И.А. Требования, которые должен предъявлять себе учитель у глухонемых на уроках / И.А. Васильев // Хрестоматия по истории воспитания и обучения глухонемых детей в России / сост. : А.И. Дьячков, А.Д. Доброва. – М. : Учпедгиз, 1949. – С. 132–139.
19. Ватага С. Букварь русского жестового языка / С. Ватага. – Архангельск : Правда севера, Арханг. отд-ние Всерос. об-ва глухих, 2010. – 96 с.
20. Ватага С. Краткий словарь русского жестового языка / С. Ватага. – Архангельск, Арханг. отд-ние Всерос. об-ва глухих, 2008. – 205 с.
21. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе : контекстный поход / А.А. Вербицкий. – М. : Высшая школа, 1991. – 208 с.
22. Визначення потенційних можливостей в умовах шкільного навчання : науково-методичний посібник Інституту психології Г.С.Костюка АПН України / за ред. С.А.Гончаренко. – К. : НПЦ Перспектива, 2008. – 66 с.
23. Вопросы сурдопедагогики : История и современность : Межвузовский сб. научно-методических работ / отв. ред. Е.Г. Речицкая. – М. : Прометей, 2001. – 280 с.
24. Воскресенский А.Л. Жестовая речь – язык или знаковая система? / А.Л. Воскресенский // Компьютерная лингвистика и интеллектуальные технологии : Тр. Междунар. конференции Диалог’2004 («Верхневолжский», 2 – 7 июня 2004 г.) / под ред. И.М. Кобозевой, Н.И. Лауфер, В.П. Селегея. – М. : Наука, 2004. – С. 121–125.
25. Воскресенский А.Л. Компьютерный банк жестовой речи / А.Л. Воскресенский // Компьютерная лингвистика и интеллектуальные технологии: Тр. Междунар. конференции Диалог’2003 (Протвино, 11-16 июня 2003 г.) / под ред. И.М. Кобозевой, Н.И. Лауфер, В.П. Селегея. – М. : Наука, 2003. – С. 688–691.
26. Выготский Л.С. Избранные психологические исследования. Мышление и речь. Проблемы психологического развития ребенка / Л.С. Выготский; под ред. А.Н. Леонтьева, А.Р. Лурия. – М. : Издательство АПН РСФСР, 1956. – 520 с.
27. Выготский Л.С. К вопросу о речевом развитии и воспитании глухонемого ребенка / Л.С. Выготский // Собр. соч. : В 6 т. – М. : Педагогика, 1983. – Т. 5. Основы дефектологии. – С. 329–330.
28. Выготский Л.С. Мышление и речь : психологические исследования / Л.С. Выготский; ред. Г.Н. Шелогурова; Худож. И.Е. Смирновой. – М. : Лабиринт, 1996. – 416 с.
29. Выготский Л.С. О развитии речи глухих / Л.С. Выготский // Дефектология. – 1994. – №4. – С. 88–90.
30. Выготский Л.С. Проблемы дефектологи / Л.С. Выготский; сост., авт. вступ. ст. и библиогр. Т.М. Лифанова; авт. коммент. М.А. Степанова. – М. : Просвещение, 1995. – 527 с.
31. Выготский Л.С. Собрание починений : в 6-ти т. Т. 5. Основы дефектологи / Л.С. Выготский; гл. ред. Запорожец А.В.; АПН СССР. – М. : Педагогика, 1983. – 367 с.
32. Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий / П.Я. Гальперин // Исследования мышления в советской психологии / Под ред. Е.В. Шороховой. – М. : Наука, 1966. – С. 236-276.
33. Гейльман И.Ф. Ваш друг – жестика : Словарь, упражнения, разговорник / И.Ф. Гейльман; оформление В.Сычева – СПб. : ЛИО «Редактор», 2002. – 176 с.
34. Гейльман И.Ф. Дактилология. Учебное пособие / И.Ф. Гейльман. – Л. : ЛВЦ ВОГ, 1981. – 88 с.
35. Гейльман И.Ф. Знакомьтесь: ручная речь. Учебное пособие / И.Ф. Гейльман. – М. : Загрей, 2001 – 172 с.
36. Гейльман И.Ф. Изучаем жестуно. Учебное пособие / И.Ф. Гейльман. – Л. : ЛВЦ ВОГ, 1980. – 88 с.
37. Гейльман И.Ф. Ручная азбука и речевые жесты глухонемых / И.Ф. Гейльман. – М. : КОИЗ, 1957. – 596 с.
38. Гейльман И.Ф. Специфические средства общения глухих. Дактилология и мимика. Учебное пособие. Часть I / И.Ф. Гейльман. – Ленинград, ЛВЦ ВОГ, 1975. – 167 с.
39. Гейльман И.Ф. Специфические средства общения глухих. Дактилология и мимика. Учебное пособие. Часть II / И.Ф. Гейльман. – Ленинград, ЛВЦ ВОГ, 1977. – 180 с.
40. Гейльман И.Ф. Специфические средства общения глухих. Дактилология и мимика. Учебное пособие. Часть III / И.Ф. Гейльман. – Ленинград, ЛВЦ ВОГ, 1978. – 225 с.
41. Гейльман И.Ф. Специфические средства общения глухих. Дактилология и мимика. Учебное пособие. Часть IV / И.Ф. Гейльман. – Ленинград, ЛВЦ ВОГ, 1979. – 219 с.
42. Геранкина А.Г. Дактильная форма речи и ее усвоение / А.Г. Геранкина // Вопросы дефектологии. – М. : МГПИ им. В.И. Ленина, 1964. – С. 68.
43. Геранкина А.Г. Практикум по дактильной речи. Пособие для преподавателей дефектолог. фак-тов пед. ин-тов / А.Г. Геранкина. – М. : Просвещение, 1972. – 64 с.
44. Геранкина А.Г. Применение дактильно-жестового перевода как вспомогательного средства в вечерних школах для глухих : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук : 14.00.13 «нервные болезни» / А.Г. Геранкина. – М., 1966. – 18 с.
45. Герасименко Ю.А. Теоретические аспекты формирования речи неслышащих: психологический аспект роли жестовой речи в мыслительной и мнемической деятельности неслышащих учащихся / Ю.А. Герасименко // Перспективы развития практической психологии. – Шадринск, 2001. – Ч. 1. – C. 127–133.
46. Герасимова Ф.М. Особенности овладения дактилологией и первичными обобщениями детьми 3-х лет на первом году обучения // Формирование речи у глухих дошкольников / Ф.М. Герасимова; под ред. Г.Л. Выгодской, Б.Д. Корсунской. – М. : Просвещение, 1964. – 88 с.
47. Гольдберг А.М. Особенности самостоятельной письменной речи глухих школьников / А.М. Гольдберг. – М. : Просвещение, 1968. – 238 с.
48. Гончаренко С.А. Діагностика актуального інтелектуального розвитку та потенційних можливостей дітей: виклики комп'ютерного часу / С.А. Гончаренко, Л.О. Кондратенко // Актуальні проблеми психології : збірник / Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України ; ред.: С.Д. Максименко, М.Л. Смульсон. . – К, 2007. – Т. 8 : Психологічна теорія і технологія навчання, Вип. 3. – С. 27–34.
49. Горбунова Е.А., Речицкая Е.Г. Совершенствование самостоятельной работы студентов-сурдопедагогов при изучении специальных дисциплин / Е.А. Горбунова, Е.Г. Речицкая // Дефектология. – 1983. – № 2. – С. 71–74.
50. Гренюк Л.С. Мотиваційна готовність студентів-сурдопедагогів до професійної діяльності (на матеріалі звуковимови) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.08 – «спеціальна психологія» / Л.С. Гренюк. – К., 2011. – 20 с.
51. Григорьева Т.А. Жестовая речь как средство интенсификации развития глухих младших школьников / Т.А. Григорьева // Пачатковая школа. – 1995. – №10. – С. 41–45.
52. Григорьева Т.А., Русакович И.К. Жестовый язык как предмет изучения: эксперимент в специальной школе / Т.А. Григорьева, И.К. Русакович // Весці БДПУ. – 2007. – № 3 (53). Серыя 1. – С. 3–7.
53. Гроза Э.П. Изучение контингента студентов заочного обучения – важное условие выбора путей совершенствования подготовки учителей для специальных школ / Э.П.Гроза // Учитель-дефектолог: современные проблемы подготовки и совершенствования работы. – М. : Прометей, 1990. – С. 52–80.
54. Давиденко Т. П. Курс «Жестовый язык в образовании глухих» / Т.П. Давиденко // Социальная и профессиональная реабилитация в системе специальных учреждений : Материалы межрегиональной конф. / сост. Карпенко А.А., Пермякова И.С. – Новосибирск : Ин-т соц. реабилитации НГТУ, 1998. – С. 15–16.
55. Дефектологический словарь / под ред. А.И. Дьячкова. – М., 1970. – 504 с.
56. Дефектология. Словарь-справочник : Учебное пособие / авт.-сост. С.С. Степанов; под ред. Б.П. Пузанова. – М. : Изд-во ТЦ Сфера, 2005. – 208 с.
57. Діагностика потенційних можливостей учнів в умовах сучасного навчання : науково-методичний посібник Інституту психології Г.С.Костюка АПН України / за ред. С.А.Гончаренко. – Частина 2. – К. : НПЦ Перспектива, 2007. – 96 с.
58. Димскис Л.С. Изучаем жестовый язик : Учеб. пособие для студ. дефектол. фак. высш. пед. учеб. Заведений / Л.С. Димскис. – М. : Издательский центр «Академия», 2002. – 128 с.
59. Димскис Л.С. Пропедевтика изучения письменной системи жестового язика / Л.С. Димскис // Дефекталогия. – 2003. – № 2. – С.9–21.
60. Димскис Л.С. Система обучения жестовой речи студентов-дефектологов : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук : 13.00.03 «коррекционная педагогика» / Л.С. Димскис. – М., 2000. – 18 с.
61. Дмитрієва І.В. Корекція художнього сприймання розумово відсталих підлітків засобами образотворчого мистецтва : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец.13.00.03 «корекційна педагогіка». – К., 2002. – 19 с.
62. Дьячков А.И. Воспитание и обучение глухонемых детей / А.И. Дьячков. – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1957. – 348 с.
63. Дьячков А.И. Системы обучения глухих детей / А.И. Дьячков. – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1961. – 247 с.
64. Жестова мова й сучасність : збірник наукових праць. Вип. 1 / Ін-т спец. педагогіки АПН України; редкол. В.І. Бондар [та ін.]. – К. : Поліграфічний центр УТОГ, 2006. – 176 с.
65. Жестова мова й сучасність : збірник наукових праць. Вип. 2 / Ін-т спец. педагогіки АПН України; редкол. В.І. Бондар [та ін.]. – К. : ПП «Актуальна освіта», 2007. – 284 с.
66. Жестова мова й сучасність : збірник наукових праць, випуск 3 / ред. кол., головний ред. Засенко В.В. – К. : Педагогічна думка, 2008. – 192 с.
67. Жестова мова й сучасність : збірник наукових праць / головний редактор Засенко В.В. – Вип. 4. – К. : Центродрук, 2009. – 349 с.
68. Жесты: Словарь-справочник: 472 слова / Моск. гор. правление ВОГ. – М. : Загрей, 1995. – 32 с.
69. Жесты: тематический словарь жестового языка глухих России / В.З. Базоев; МГО ВОГ. – М. : Сопричастность, 2001. – 150 с.
70. Жинкин Н.И. Язык - речь - творчество : избранные труды / Н.И. Жинкин; Сост., науч. ред., примечания С.И. Гиндина. – Москва : Лабиринт, 1998. – 368 с.
71. Зайцева Г.Л. Выражение пространственных отношений в мимико-жестикуляторной речи глухих / Г.Л. Зайцева // Специальная школа, вып 5. – 1968. – С. 70–77.
72. Зайцева Г.Л. Жестовая речь в системе обучения и воспитания взрослых глухих учащихся : автореф. дис. на соиск. учен. степ. доктора пед. наук : спец. 13.00.03 «коррекционная педагогика» / Г.Л. Зайцева. – М., 1988. – 32 с.
73. Зайцева Г.Л. Жестовая речь. Дактилология : Учеб. для студ. высш. учеб. Заведений / Г.Л. Зайцева. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – 192 с.
74. Зайцева Г.Л. Зачем учить глухих детей жестовой речи? / Г.Л. Зайцева // Дефектология. – 1995. – № 2. – С. 3–8.
75. Зайцева Г.Л. Использование жестовой речи на уроках литературы в вечерних школах глухих и слабослышащих : Учеб.-метод. пособие / Г.Л. Зайцева. – Л. : ЛВЦ ВОГ, 1981. – 51 с.
76. Зайцева Г.Л. К вопросу о синтаксисе жестового языка глухих / Г.Л. Зайцева // Дефектология. – 1974. – № 3. – С. 7–13.
77. Зайцева Г.Л. Курс «Русский жестовый язык» (экспериментальная программа для школ глухих детей) / Г.Л. Зайцева // Дефектология. – 2002. – № 1. – С. 32–42.
78. Зайцева Г.Л. Лингвистические проблемы изучения жестового языка глухих / Г.Л. Зайцева // Дефектология. – 1983. – № 5. – С. 13–21.
79. Зайцева Г.Л. Международная конференция по билингвистическому обучению глухих детей / Г.Л. Зайцева // Дефектология. – № 6. – 1996. – С. 83.
80. Зайцева Г.Л. Методы изучения системы жестового общения глухих / Г.Л. Зайцева // Дефектология. – 1987. – № 1. – С. 3–11.
81. Зайцева Г.Л. Некоторые особенности жестовой речи глухих при выражении пространственных отношений / Г.Л. Зайцева // Новые исследования в психологии и возрастной физиологии АПН СССР. – 1971. – № 1 (3). – С. 163–167.
82. Зайцева Г.Л. О термине «мимико-жестикуляторная речь» глухих / Г.Л. Зайцева // Дефектология. – 1973. – № 3. – С. 13 – 21.
83. Зайцева Г.Л. Основные аспекты изучения жестового языка глухих в американской сурдопедагогике / Г.Л. Зайцева // Дефектология. – 1976. – № 2. – С. 82–85.
84. Зайцева Г.Л. Особенности жестового языка глухих при выражении пространственных отношений / Г.Л. Зайцева // Дефектология. – 1969. – № 4. – С. 15–20.
85. Зайцева Г.Л. Понимание и воспроизведение глухими учащимися вечерних школ содержания текста, переданного жестовой речью / Г.Л. Зайцева // Дефектология. – 1978. – № 5. – С. 9–18.
86. Зайцева Г.Л. Проблема словесно-жестового билингвизма глухих / Г.Л. Зайцева // Современные исследования по проблемам учебной и трудовой деятельности аномальных детей : Тезисы докладов. – М. : АПН СССР, 1990. – С. 105–106.
87. Зайцева Г.Л. Проблемы «тотальной коммуникации» / Г.Л. Зайцева // Дефектология. – 1982. – № 5. – С. 76–79.
88. Зайцева Г.Л. Словесно-жестовое двуязычие глухих / Г.Л. Зайцева // Дефектология. – 1992. – № 4. – С. 5–11.
89. Зайцева Г.Л., Слезина Н.Ф. Мимико-жестовая речь глухих / Г.Л. Зайцева, Н.Ф. Слезина // Психология глухих детей. – М. : Педагогика, 1971. – С. 240–248.
90. Зайцева Г.Л., Фрумкина Р.М. Психолингвистические аспекты изучения жестового языка / Г.Л. Зайцева, Р.М. Фрумкина // Дефектология. – 1981. – № 1. – С. 14–21.
91. Замфиров М., Съева С. Жестов речник по Човекът и природата, Физика и Астрономия / М. Замфиров, С. Съева. – София : Алтера, 2004. – 460 с.
92. Засоби альтернативної комунікації для розумово відсталих: мова жестів // Соціальні послуги на рівні громади осіб з інтелектуальною недостатністю / за ред. акад. Синьова В.М. – К., 2004. – С. 217–225.
93. Зикеев А.Г. Теоретические основы обучения языку глухих учащихся начальных классов / А.Г. Зикеев // Обучение учащихся подготовительного, I – IV классов школы глухих. – М. : Просвещение, 1984. – С. 8–28.
94. Знак и общение: сборник статей / ред. А.А. Брудный. – Фрунзе : Илим, 1974. – 115 с.
95. Зыков С.А. Обучение глухих детей языку по принципу формирования речевого общения / С.А. Зыков. – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1961. – 360 с.
96. Зыков С.А. Устная, письменная и дактильная формы речи в обучении глухонемых детей / С.А. Зыков // Известия АПН РСФСР. – М. : АПН РСФСР, 1959. Вып. 104. – С. 119.
97. Зыков С.А. Язык как учебный предмет в школе для глухих детей / С.А. Зыков // Методика обучения глухих детей языку. – М. : Просвещение, 1977. – С. 5–51.
98. Иванов Вяч.Вс. Чет и нечет: Асимметрия мозга и знаковых систем / Вяч.Вс. Иванов. – М. : Сов. радио, 1978. – 184 с.: ил.
99. Иссакова О.П. Элементы жестово-мимической системы как значимые компоненты интонационно-стилистических вариантов высказывания : (На материале рус. яз.) : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук : 10.02.01 «русский язык» / О.П. Иссакова. – М., 2003. – 25 с.
100. Іванюшева Н.В., Кульбіда С.В. Українська дактильна абетка / Н.В. Іванюшева, С.В. Кульбіда. – К. : Київська Русь, 2005. – 64 с.
101. Йоханссон И. Словарь жестов : пособие по обучению детей жестовой речи / И. Йоханссон. – СПб. : Ин-т раннего вмешательства, 2001. – 111 с. : ил.
102. Каверина И.В. Проблема использования дактильной речи в младших классах школы для глухих детей / И.В. Каверина // Дефектология. – 1993. – № 3. – С. 42–46.
103. Киммельман В.И. Исторические изменения жестов в русском жестовом языке / В.И. Киммельман // Четвертая Конференция по типологии и грамматике для молодых исследователей. Материалы (Санкт-Петербург, 01–03 ноября 2007 г.). – СПб. : «Нестор – История», 2007. – С. 93–97
104. Книга жестов для неслышащих людей / авт.-сост. Р.Г. Маринина. – Д. : «Издательство Сталкер», 2004. – 320с.: ил.
105. Колесник И.П. Социализация личности глухого школьника / И.П.Колесник. – К. : Мальва-ОСО, 1994. – 118 с.
106. Колтуненко И.В., Марциновская Е.Н. Симпозиум, посвященный 150-летию Братиславской школы для глухих / И.В. Колтуненко, Е.Н. Марциновская // Дефектология. – 1987 – № 2. – С. 87-91.
107. Комарова А.А. Некоторые факты из истории руського жестового языка / А.А. Комарова // Материалы Третьего Московского симпозиума по истории глухих. – М. : Загрей, 2000. – С. 93–98.
108. Корсун С.В., Гинзберг И.А. Азбука для неслышащего малыша / С.В. Корсун, И.А. Гинзберг. – М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2005. – 127 с.
109. Корсунская Б.Д. Воспитание глухого дошкольника в семье / Б.Д. Корсунская. – М. : Педагогика, 1970. – 192 с., с илл.
110. Корсунская Б.Д. Значение дактилологии в развитии слухового восприятия дошкольника с недостатками слуха / Б.Д. Корсунская // Седьмая научная сессия по дефектологии 25-28 марта 1975 г. Современное состояние исследований в изучении, обучении, воспитании и трудовой подготовке детей с нарушениями умственного и физического развития : Тезисы докладов. – М. : НИИД АПН СССР, 1975. – С. 105–106.
111. Корсунская Б.Д. Использование дактильной формы речи при обучении и воспитании глухого дошкольника в семье / Б.Д. Корсунская // Дефектология. – 1970. – № 6. – С. 21–29.
112. Корсунская Б.Д. Методика обучения глухих дошкольников речи / Б.Д. Корсунская. – М. : Просвещение, 1969. – 296 с.
113. Корсунская Б.Д. Методические указания к использованию дактильной речи в обучении глухонемых дошкольников / Б.Д. Корсунская // Специальная школа, вып. 3 (97). – 1960. – С. 5–11.
114. Краєвський Р.Г. Мова жестів глухих / Р.Г. Краєвський. – К. : Рад. школа, 1964. – 220 с.
115. Краєвський Р.Г. Соотношение педагогической науки и педагогической практики / Р.Г.Краєвський. – М. : Знание, 1997. – 64 с.
116. Крайнин В.А., Крайнина З.М. Человек не слышит / В.А. Крайнин, З.М. Крайнина. – М. : Знание, 1984. – 144 с.
117. Круглов Ю.Г., Пивоварова Н.П. Проблемы подготовки учителей-дефектологов в педагогических институтах / Ю.Г. Круглов, Н.П. Пивоварова // Дефектология. 1986. – № 1. – С. 4–10.
118. Кузьмичева Е.П. Обучение глухих детей грамоте в условиях формирования речи на дактильной основе : автореферат дисс. на соискание учен. степени канд. пед. наук : 13.00.03 «коррекционная педагогика» / Е.П. Кузьмичева. – М., 1966. – 21 с.
119. Кульбіда С.В. Українська дактилологія / С.В. Кульбіда // Дефектологія. – 2003. – № 2. – С. 34–36.
120. Кульбіда С.В. Білінгвальне навчання нечуючих: стан, перспективи розвитку / С.В. Кульбіда // Дефектологія. – 2006. – № 3. – С. 2–3.
121. Кульбіда С.В. Вивчення європейського досвіду використання жестової мови у навчанні нечуючих / С.В. Кульбіда // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 19, Корекційна педагогіка та психологія. – К. : НПУ, 2007. – Вип. 7. – С. 45–50.
122. Кульбіда С.В. Використання і вивчення жестової мови в Україні / С.В. Кульбіда // Наше життя. – 2004. – № 26. – С. 3–4.
123. Кульбіда С.В. Джерельна база формування терміну жестова мова / С.В. Кульбіда // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та психологія. Зб. Наукових праць. – К. : НПУ імені М.П.Драгоманова, 2008. – № 9. – С. 58–62.
124. Кульбіда С.В. До питання про білінгвістичне навчання нечуючих / С.В. Кульбіда // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: Тези доповідей. – К. : Університет «Україна», 2003. – С. 163–164.
125. Кульбіда С.В. Дотримання мовленнєвої норми під час опанування дактиля нечуючими учнями / С.В. Кульбіда // Дефектологія. – 2008. – №3. – С. 34–40.
126. Кульбіда С.В. Поліпшення якості навчання глухих дітей шляхом використання жестової мови / С.В. Кульбіда // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі : Наук. – метод. зб. : Вип. 6 / за ред. В.І. Бондаря, В.В. Засенка. – К., 2005. – С. 333–337.
127. Кульбіда С.В. Правила дактилювання / С.В. Кульбіда // Дефектологія. – 2006. – №1. – С. 39–41.
128. Кульбіда С.В. Українська дактилологія : Науково-методичний посібник / С.В. Кульбіда. – К. : Педагогічна думка, 2007. – 256 с.
129. Кульбіда С.В. Теоретико-методичні засади використання жестової мови у навчанні нечуючих : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : 13.00.03 «корекційна педагогіка» / С.В. Кульбіда. – К., 2010. – 43 с.
130. Леонгард Э.И. Я не хочу молчать: Из опыта работы [по организации процесса обучения глухих и слабослышащих детей] / Э.И.Леонгард, Е.Г.Самсонова, Е.А.Иванова. – М. : Просвещение, 1990. – 109 с.
131. Леонтьев А.А. Деятельный ум: (Деятельность, Знак, Личность) / А.А. Леонтьев. – М. : Смысл, 2001. – 380 с.
132. Леонтьев А.А. Психолингвистика / А.А. Леонтьев. – Ленинград : Наука, 1967. – 116 с.
133. Леонтьев А.А. Язык и речевая деятельность в общей и педагогической психологии : Избранные психологические труды / А.А. Леонтьев. – М. : Изд. Московский психолого-социальный институт, Воронеж : НПО «МОДЭК», 2001. – 448 с.
134. Лобурець І.М. Розвиток самостійності та творчої активності студентів на лабораторних заняттях з курсу «Методика розвитку слухового сприймання» / І.М.Лобурець // Психологія і педагогіка: спеціальні. – Кн. 2. – К., 1999. – С. 54-59.
135. Лурия А. Р. Язык и сознание / А.Р. Лурия // под ред. Е.Д. Хомской. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1979. – 320 с.
136. Луцко Е.В., Максименко Ю.П., Щур Р.И. Методические рекомендации по изучению в Украинском обществе глухих минимума дактильно-жестового языка / Е.В. Луцко, Ю.П. Максименко, Р.И. Щур. – К. : УТОГ, 1983.
137. Луцько К.В. Говори. Думай. Запам'ятовуй. Проб. посібник для учнів з вадами слуху, педагогів та батьків / К.В. Луцько. – Ірпінь : ПЕРУН, 1995. – 240 с. : іл.
138. Луцько К.В. Говори. Думай. Запам'ятовуй. Проб. посібник для учнів з вадами слуху, педагогів та батьків / К.В. Луцько. – Київ; Ірпінь : ВТФ «ПЕРУН», 1997. – 240 с.: іл. Рос. мовою.
139. Луцько К.В. Слово та символ у системі формування інтелектуальної діяльності глухої дитини / К.В. Луцько // Дефектологія. – 1999. – № 3. – С. 32–35.
140. Максименко Ю.П. та ін. Азбука жестів / Ю.П. Максименко, Н.В. Іванюшева, Р.І. Щур. – К. : Рад. шк., 1990. – 24 с.
141. Малина Л.О. Психологічна грамотність як професійна якість дефектолога / Л.О. Малина // Психологія та педагогіка: спеціальні. – К. : Науковий світ, 1999. – С. 58-61.
142. Манышев М.Н. Против прожектерства в сурдопедагогике / М.Н. Манышев // Дефектология. – 1989 – № 2. – С. 28–32.
143. Марциновская Е.Н. Влияние дактилирования на воспроизведение