Беспалько Андрій Олександрович Відновлення копінг-ресурсів учасників бойових дій на етапі психологічної декомпресії : Беспалько Андрей Александрович Восстановление копинг-ресурсов участников боевых действий на этапе психологической декомпрессии Bespalko Andriy Oleksandrovych Restoration of coping resources of combatants at the stage of psychological decompression

Краткое описание

Беспалько Андрій Олександрович, начальник науково-дослідного
відділу дослідження проблем психології науково-дослідного управління
військово-гуманітарних досліджень науково-дослідного центру
Військового інституту Київського національного університету імені
Тараса Шевченка, тема дисертації: «Відновлення копінг-ресурсів
учасників бойових дій на етапі психологічної декомпресії»,
(053 Психологія). Спеціалізована вчена рада ДФ 26.001.277 Київського
національного університету імені Тараса Шевченка

Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Міністерство оборони України Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
БЕСПАЛЬКО АНДРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
УДК 159.923:351.746.1(043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
ВІДНОВЛЕННЯ КОПІНГ-РЕСУРСІВ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ НА ЕТАПІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДЕКОМПРЕСІЇ
спеціальність 053 - психологія 05 - соціальні та поведінкові науки
Подається на здобуття наукового ступеня доктора філософії (PhD). Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело А.О. Беспалько
Науковий керівник - Сафін Олександр Джамільович, доктор психологічних наук, професор
Київ - 2021

ЗМІСТ
ВСТУП 16
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ СТАНУ ДОСЛІДЖЕНОСТІ ПРОБЛЕМИ КОПІНГУ ОСОБИСТОСТІ У ПСИХОЛОГІЇ 23
1.1 Психологічні ресурси особистості як об’єкт психологічного дослідження 23
1.2 Психічне виснаження як наслідок участі комбатанта у бойових діях 48
1.3 Психологічна декомпресія як перший етап у системі відновлення психофізіологічного стану комбатантів, що брали участь
у проведенні ООС 67
Висновки до розділу 1 85
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ПСИХІЧНОГО ВИСНАЖЕННЯ КОМБАТАНТІВ 89
2.1 Програма та діагностичний інструментарій визначення психічного виснаження у військовослужбовців Збройних Сил України після їхнього виходу із району бойових дій 89
2.2 Аналіз результатів діагностики витрат особистісних копінг- ресурсів комбатантів у перші дні після їхньої участі у бойових
діях 102
Висновки до розділу 2 131
РОЗДІЛ 3 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДНОВЛЕННЯ ОСОБИСТІСНИХ КОПІНГ-РЕСУРСІВ КОМБАТАНТІВ НА ЕТАПІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДЕКОСПРЕСІЇ.. 133
3.1 Алгоритм роботи з відновлення особистісних копінг-ресурсів комбатантів на етапі психологічної декомпресії 133
3.2 Програма відновлення копінгу комбатантів на етапі психологічної декомпресії 140
3.3 Експериментальна верифікація авторської програми: динаміка основних показників та інтерпретація одержаних результатів 153

15
Висновки до розділу 3 167
ВИСНОВКИ 171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 176
ДОДАТКИ 203

Список литературы

ВИСНОВКИ
171
Результати, отримані під час проведення дисертаційного дослідження, надали можливість сформулювати висновки, які свідчать про виконання поставлених завдань та досягнення мети дослідження.
1. Поняття «копінг-ресурси» в літературі пов’язують із фізичним (здоров’я, витривалість, готовність до фізичних навантажень) і психологічним (рівень емоційно -вольового контролю, когнітивний розвиток, мотиваційно -смислові та адаптивні спроможності) станами особи та її соціальним функціонуванням. Копінг-ресурси узвичаєно поділяти на дві загальні підгрупи: зовнішні (соціальні) та внутрішні (особистості).
Установлено, що основними властивостями копінг -ресурсів є індивідуальність, обмеженість, здатність до формування та видозмінення, взаємозамінність та відновлюваність. Ми визначили, що особистісні копінг- ресурси - це сукупність певних цінностей та резервів особистості, що надають можливість суб’єкту діяльності задовольняти життєві потреби, успішно протистояти зовнішнім та внутрішнім викликам (загрозам), що виникають під час функціонування у професійній та соціальній діяльності.
Психологічними детермінантами виснаження особистісних копінг- ресурсів є такі: екстраординарні стресогенні чинники бойових дій, надмірне психофізіологічне навантаження, професійна дезадаптація. Виснаження ми розглядаємо як проміжний стан між нормальним функціонуванням і патологією, який супроводжується тимчасовими змінами у психофізіологічному стані людини, що призводить до зниження якості трудової діяльності та негативних психофізіологічних змін. Основними проявами виснаження є зміни, що виникають і функціонують у двох планах - соціальному та психологічному і проявляються у поведінковій реакції особи на несприятливі (загрозливі) зовнішні та внутрішні обставини. Розуміння взаємозалежності стану виснаження організму від наявних особистісних

172
копінг-ресурсів та їх зовнішніх проявів було покладено в підґрунтя концептуального задуму емпіричного дослідження.
2. У результаті констатувального експерименту встановлено, що стан витрат особистісних копінг-ресурсів військовослужбовця, який щойно брав участь у бойових діях негативно впливає на оцінку суб’єктивного рівня його благополуччя (суб’єктивне задоволення від функціонування у професійному середовищі, задоволеність соціальним статусом, психічним та фізичним здоров’ям, відпочинком). Зокрема, 10,4 % респондентів зазначили наявність проблем із сном та підвищеною дратівливістю, 8,7 % - наявність нав’язливих думок, 3,7 % - відсутністю інтересу до соціального функціонування та наявність апатії. За результатами опитувальника «SF-36. Оцінка якості життя» 100 % респондентів оцінюють суб’єктивну якість особистого життя як знижену, за жодною шкалою із шкал середнє значення суб’єктивного рівня життя не сягає норми, а 11,61% з них отримали незадовільні показники щодо психічного компоненту.
Установлено, що виснаження копінг-ресурсів спричинює негативні зміни за такими параметрами: збільшення рівня тривожності, дисгармонія цілісності структури особистісного «Я», зниження адаптаційного потенціалу особистості, зниження параметрів самоактуалізації. Зокрема, близько третини респондентів мають занижені показники за шкалами методики «Адаптивність», зокрема «Нервово-писхічна стійкість» - 31,1 %,
«Комунікативний потенціал» - 29,6 %, «Морально-етична нормативність» -
10,1 %. У 20,2 % військовослужбовців виявлено ознаки депресивних розладів, 47,7 % схильні до прояву надмірної пильності, 34,3 % - до перебільшеного реагування, у 24,5 % респондентів виявлено порушення пам’яті та концентрації уваги, а підвищений рівень загальної тривожності встановлено у 23,9 % учасників констатувального експерименту. Отримані результати засвідчують надмірну завантаженість емоційної та когнітивної сфер учасника бойових дій.

173
Загалом за результатом комплексного діагностування особового складу на етапі психологічної декомпресії у 71,1 % встановлено такий рівень психофізіологічного стану, що перебуває в межах норми а 1,5 % особового складу було рекомендовано направити на додаткове дослідження, 27,4 % - залучити до проведення експериментального дослідження.
3. За результатами емпіричного дослідження було розроблено алгоритм роботи по відновленню особистісних копінг-ресурсів комбатантів на етапі психологічної декомпресії. Запропонований алгоритм містить три блоки: інформаційно-організаційний, практичний та результативний. Орієнтовний час на практичну реалізацію сягає до 14 діб, під час яких офіцеру-психологу (психологу) необхідно опрацювати актуальний теоретичний матеріал з проблем психічного виснаження та відновлення особистості, сформувати мету та основні завдання, підготувати та затвердити план роботи, практично реалізувати діагностичні та корекційні етапи і здійснити узагальнення отриманих результатів.
4. На основі розробленого алгоритму роботи по відновленню особистісних копінг-ресурсів комбатантів було розроблено програму відновлення копінг-ресурсів та корекції психічного стану військовослужбовців на етапі психологічної декомпресії, в основу якої покладено положення про максимальне саморозкриття особистості, створення сприятливого психологічно -педагогічного та соціального середовищ на етапі безпосередньої реалізації. При цьому рушійною силою своєчасного та якісного відновлення є процес саморозвитку військовослужбовця. Основними компонентами усвідомленої регуляції є сприйняття ними мети та основних завдань цієї програми. Механізми самоусвідомлення, саморозвитку, самоприйняття і прийняття інших є провідними в цьому процесі.
За результатами експериментального дослідження констатовано ефективність запропонованих психологічних засобів програми відновлення

174
особистісних копінг-ресурсів та корекції психічного стану комбатантів на етапі психологічної декомпресії.
Реалізація запропонованої програми надала можливість якісно підвищити рівень психічного компоненту суб’єктивної оцінки якості життя, яка в експериментальній групі покращилася на 5,6 % із ^ - 35,7 (5 - 6,46) до ^
- 37,7 (5 - 4,11), де статистично значиму різницю вибіркових показників зафіксовано на рівні р > 0,05 із значенням - 1,9; комунікативного потенціалу
- на 11,72 % із ^ - 4,35 (5 - 1,72) до ^ - 4,86 (5 - 1,56), де статистично значиму різницю вибіркових показників зафіксовано на рівні р >0,1 із значенням -1,67; морально-етичної нормативності - на 12,45 % ^ - 4,74 (5 - 1,74) до ^ - 5,33 (5 - 1,37), де статистично значиму різницю вибіркових показників зафіксовано на рівні р > 0,05 із значенням - 2,05. Також вдалося знизити рівень надмірної пильності на 6,09 % із ^ - 2,96 (5 - 0,58) до ^ - 2,79 (5 - 0,52), де статистично значиму різницю вибіркових показників зафіксовано на рівні р > 0,1 із значенням 1,697; перебільшеного реагування - на 8,4 % із ^ - 2,58 (5 - 0,71) до ^ - 2,38 (5 - 0,39), де статистично значиму різницю вибіркових показників зафіксовано на рівні р>0,05 із значенням - 1,91; тривожності - на 11,16 % із ^ - 2,49 (5 - 0,82) до ^ - 2,24 (5 - 0,72), де статистично значиму різницю вибіркових показників зафіксовано на рівні р > 0,1 із значенням -1,71.
Спрямованість авторської програми на саморозвиток, самовдосконалення та самоусвідомлення респондентів зумовило позитивні зрушення у виборі профільного вектору копінг-стратегій комбатантів, зокрема: самоконтроль на 7,44 % із ^ - 57,16 (5 - 15,38) до ^ - 61,41 (5 - 13,14), де статистично значиму різницю вибіркових показників зафіксовано на рівні р > 0,1 із значенням -1,61; пошук соціальної підтримки - на 7,14 % із ^ - 55,47 (5 - 13,24) до ^ - 59,43 (5 - 12,23), де статистично значиму різницю вибіркових показників зафіксовано на рівні р > 0,1 із значенням -1,69; планування вирішення проблем - на 9,1 % із ^ - 66,28 (5 - 17,11) до ^ - 72,31 (5 - 16,46), де статистично значиму різницю вибіркових показників

175
зафіксовано на рівні р > 0,05 із значенням - 1,95; позитивна переоцінка - на 5,17 % із ^ - 64,41 (5 - 10,9) до ^ - 67,74 (5 - 11,25), де статистично значиму різницю вибіркових показників зафіксовано на рівні р > 0,1 із значенням - 1,63.
Отже, за результатами експериментальної верифікації авторської програми відновлення копінг-ресурсів та корекції психічного стану ми встановили, що найбільш перспективним напрямом роботи є діяльність, яка спрямовується на розвиток самоусвідомленості й самовизначеності учасників бойових дій, індивідуальний пошук шляхів для самовдосконалення, підвищення рівня соціально -психологічної адаптованості респондентів, відновлення і збільшення відповідальності за стан особистого здоров’я, нарощування мотиваційних здібностей та зміну ставлення до негативного набутого досвіду. Застосування програми сприяє кращому самоусвідомленню військовослужбовця, підвищує рівень його самосвідомості, сприяє стабілізації процесу його відновлення та підвищенню рівня соціально-психологічної адаптованості.
Перспективи подальших досліджень в обраному напряму вбачаємо у вивченні параметрів психічного виснаження комбатантів, удосконаленні системи психічного відновлення особистості на етапі психологічної декомпресії, формуванні дієвої системи психологічного супроводу учасників бойових дій, розробленні системи планування, організації та проведення відновлювальних заходів з військовослужбовцями Збройних сил та інших військових формувань України по завершенню ротації до району проведення операції Об’єднаних сил.