ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ АДАПТАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ : ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ АДАПТАЦИИ РАБОТНИКОВ ОРГАНОВ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ К ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБОРОНИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

КОТЛЯР ЮРІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ

УДК 159.9 : 351.74

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ АДАПТАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

19.00.09 – психологія діяльності в особливих умовах

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
доктор психологічних наук, доцент
Малхазов Олександр Ромуальдович

КИЇВ – 2012

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ АДАПТАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11
1.1 Концептуальні підходи до вивчення проблеми адаптації особистості 11
1.2 Системні засади дослідження адаптації працівників органів внутрішніх справ до професійної діяльності 28
1.3 Адаптаційні можливості працівників органів внутрішніх справ у психологічному вимірі 32
Висновки до першого розділу 39
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ, ЕТАПИ, МЕТОДИ, ПРОГРАМА ТА МОДЕЛЬ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ АДАПТАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 41
2.1 Організація та етапи дослідження психологічних чинників адаптації працівників органів внутрішніх справ до професійної діяльності 41
2.2 Принципи дослідження психологічних чинників адаптації працівників органів внутрішніх справ до професійної діяльності 49
2.3 Теоретико-методологічні основи побудови факторної моделі психологічних чинників адаптації працівників органів внутрішніх справ 52
2.4 Методи та методики дослідження психологічних чинників адаптації працівників органів внутрішніх справ до професійної діяльності 58
Висновки до другого розділу 65
РОЗДІЛ 3. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ АДАПТАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 67
3.1. Порівняльний аналіз розвитку психологічних характеристик представників груп з різним рівнем адаптованості до професійної діяльності 67
3.2 Порівняльний аналіз кореляційних зв’язків психологічних параметрів представників різних за успішністю адаптації груп 105
3.3 Аналіз психологічних чинників, що впливають на успішність адаптації працівників органів внутрішніх справ до професійної діяльності 125
Висновки до третього розділу 149
ВИСНОВКИ 153
ДОДАТКИ 156
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 195

ВСТУП

Актуальність теми. Випускники вищих навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ (МВС) України переживають труднощі щодо реалізації фахових знань в умовах функціонування практичних підрозділів. Ґрунтовне ознайомлення вчорашніх курсантів з особливостями професійної діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ, зазвичай, відбувається під час безпосереднього виконання службових обов’язків. При цьому, у працівників органів внутрішніх справ (ОВС) виникають певні адаптаційні бар’єри професійно-психологічного характеру. Насамперед це стосується працівників оперативних і слідчих підрозділів, діяльності яких найбільшою мірою характерні психічне та фізичне перенавантаження, ризик для здоров’я і життя. Зазначене може призводити до незадоволення професійною діяльністю, зниження її ефективності, плинності кадрів серед працівників ОВС, тощо.
Філософсько-методологічні питання адаптації людини розглядали Г.О. Балл, О.Б. Георгієвський, Г.В. Ложкін, М.А. Малахов, В.М. Невмер-жицький, В.В. Стасюк, Є.Ф. Сулімов, О.Ф. Хміляр та ін. Психологічні аспекти проблеми адаптації досліджували Г.М. Андреєва, О.Г. Здравомислов, С.Д. Максименко, та ін. Аспекти професійної адаптації працівників і службовців проаналізовано в дослідженнях Н.А. Агаева, Т.А. Кухарева, К.К. Платонова, В.В. Синявського та ін. Проблему пристосування до особливих умов життєдіяльності розглядали Л.І. Аболін, Н.І. Наєнко, В.І. Осьодло, С.І. Яковенко та ін. Результати дослідження адаптаційних процесів під час навчання відображено в працях Л.Г. Єгорова, О.В. Іванової, В.В. Конопльова, Г.П. Медведєва, Б.Г. Рубіна та ін.
Дослідження, проведені науковцями впродовж останніх років, підтверджують, що проблема адаптації працівників до служби в ОВС, оптимізація їх адаптаційних можливостей і підвищення ефективності діяльності не втратили актуальності. Проте досі не створено науково-методологічного та методичного підґрунтя для якісної оцінки процесу адаптації працівників. Оцінки результатів адаптації працівників ОВС до професійної діяльності, зазвичай, відображають у формулюваннях на кшталт: «задоволений або незадоволений роботою», «бачить або не бачить перспективи професійного зростання». Такі оцінки не можна інтерпретувати однозначно та вважати об’єктивним показником їх ефективності. Як свідчать дослідження ряду авторів (О.М. Кокун, О.Р. Малхазов, К.Л. Федоров та ін.), така система оцінювання потребує якісних змін.
Аналіз наукових праць у галузі психології праці, психології праці в особливих умовах, психофізіології та соціальної психології дає підстави стверджувати, що питанню психологічної адаптації працівників ОВС до професійної діяльності повсякчас приділяли увагу науковці (В.Г. Андросюк, В.І. Барко, А.І. Кітов, М.В. Макаренко та ін.). Слід зазначити, що більшість досліджень спрямована на вивчення проблем соціальної або соціально-психологічної адаптації.
Проаналізувавши зазначені праці, можна констатувати, що під час психологічного забезпечення процесу адаптації працівників ОВС постає низка невирішених актуальних питань, а проблема психологічних чинників, що впливають на успішність їх адаптації до професійної діяльності, залишається недостатньо дослідженою.
Зокрема, подальшого наукового вирішення потребують питання визначення критеріїв та рівнів адаптованості працівників ОВС, виокремлення та конкретизації психологічних чинників адаптації молодих працівників, з урахуванням специфіки різних напрямів професійної діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, що й зумовлює актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ на період 2004–2010 рр., 2010–2014 рр. (накази МВС України від 5 липня 2004 р. № 755, від 29 липня 2010 р. № 347), Положення про службу психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України (наказ МВС України від 28 липня 2004 р. № 842), Програми психопрофілактичної роботи з особовим складом органів та підрозділів внутрішніх справ України на 2008–2012 рр. (наказ МВС України від 7 квітня 2008 р. № 161).
Тему дисертаційного дослідження затверджено рішенням вченої ради Академії управління МВС від 4 березня 2009 р. (протокол № 2) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні НАПН України (23 лютого 2010 р., протокол № 1).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення факторної моделі психологічних чинників адаптації працівників органів внутрішніх справ з високим рівнем адаптації до професійної діяльності.
Відповідно до мети, у ході дослідження вирішувалися такі завдання:
1) проаналізувати концептуальні підходи до визначення психологічної сутності процесу адаптації та чинників його ефективності;
2) обґрунтувати теоретичну модель психологічних чинників, що впливають на успішність адаптації працівників ОВС, та обрати дослідницький інструментарій для її верифікації;
3) виявити зв’язки між індивідуально-психологічними характеристиками та рівнем адаптації;
4) побудувати факторну модель психологічних чинників адаптації працівників органів внутрішніх справ до професійної діяльності;
Об’єкт дослідження − процес психологічної адаптації працівників органів внутрішніх справ до професійної діяльності.
Предмет дослідження – психологічні чинники адаптації працівників органів внутрішніх справ до професійної діяльності.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань дослідження було використано комплекс теоретичних та емпіричних методів, а також методів статистичної обробки даних.
Теоретичні методи дослідження (аналіз, синтез, систематизація, інтерпретація, порівняння й узагальнення) використано для визначення концептуальних підходів до вирішення проблеми психологічних чинників адаптації працівників органів внутрішніх справ до професійної діяльності, виявлення специфічних аспектів професійної адаптації працівників міліції.
Емпіричні методи дослідження (анкетування, тестування) застосовано для виявлення найбільш значущих психологічних показників ефективності адаптації працівників органів внутрішніх справ до професійної діяльності.
Використання факторного аналізу дало змогу виділити найбільш значущі психологічні чинники адаптації працівників органів внутрішніх справ до професійної діяльності.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні сукупності поставлених завдань і засобів їх виконання. Дисертація є першим комплексним дослідженням психологічних чинників адаптації працівників органів внутрішніх справ до професійної діяльності.
Результатом здійсненого дослідження стало формулювання нових у теоретичному аспекті та важливих для практики положень і висновків, а саме:
вперше:
 запропоновано набір тестів для експрес-діагностики психологічних чинників адаптації працівників органів внутрішніх справ до професійної діяльності;
 виявлено основні індивідуально-психологічні чинники, що впливають на процес адаптації працівників органів внутрішніх справ до професійної діяльності;
 визначено факторні моделі психологічних чинників для курсантів і молодих працівників ОВС із високим, середнім та низьким рівнями адаптаційних можливостей до професійної діяльності;
уточнено:
 поняття «адаптація працівника органів внутрішніх справ до професійної діяльності», яке розглянуто як професійно-психологічне пристосування особистості до роботи в ОВС, що сприяє ефективному виконанню професійних обов’язків з найменшими психолого-психофізіологічними витратами;
 психологічний зміст і структуру адаптації працівників органів внутрішніх справ до професійної діяльності;
 методи, прийоми та засоби психологічного забезпечення адаптації працівників органів внутрішніх справ до професійної діяльності;
набули подальшого розвитку:
 система психологічного забезпечення адаптації працівників органів внутрішніх справ до професійної діяльності;
 уявлення про психологічні чинники, що впливають на адаптацію
працівників органів внутрішніх справ до професійної діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дослідженні положення, висновки та пропозиції можуть бути використані:
 у практичній діяльності служби психологічного забезпечення МВС України – для діагностики й оцінювання адаптаційно значущих психологічних чинників для курсантів ВНЗ і молодих працівників ОВС, для психологічного забезпечення адаптації працівників ОВС до умов професійної діяльності (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 15 квітня 2011 р.);
 у науковій діяльності Державного науково-дослідного інституту МВС України – під час виконання науково-дослідних робіт фахівцями лабораторії психологічного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ (акт впровадження Державного науково-дослідного інституту МВС України від 7 квітня 2011 р.);
 у навчальному процесі – під час проведення занять для курсантів психологічних факультетів та слухачів магістратури вищих навчальних закладів (ВНЗ) МВС України (акт впровадження Кіровоградського юридичного інституту Харківського Національного університету внутрішніх справ від 20 квітня 2011 р.);
 у сфері науково-дослідної діяльності – як основа для здійснення подальших наукових досліджень проблем психологічних чинників, що впливають на адаптацію працівників органів внутрішніх справ до професійної діяльності;
 у нормативно-правовому регулюванні  для підвищення ефективності психологічного забезпечення адаптації працівників органів внутрішніх справ до професійної діяльності.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення дисертації оприлюднено у виступах на: міжнародній науково-практичній конференції «IV Міжнародна конференція молодих науковців» (м. Київ, 2001 р.); науково-практичних конференціях: «Молода Українська держава на межі тисячоліть: погляд в історичне майбутнє демократичної, правової держави Україна» (м. Львів, 2001 р.), «Захист прав, свобод і законних інтересів громадян України в процесі правоохоронної діяльності» (м. Донецьк, 2001 р.), «Проблеми підвищення ефективності державного управління в правоохоронній діяльності» (м. Київ, 2006 р.), «Філософські, методологічні та психологічні проблеми права» (м. Київ, 2008 р.), «Актуальні проблеми управління та службово-оперативної діяльності органів внутрішніх справ у сучасний період розвитку державності України» (м. Київ, 2008 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання управління органами внутрішніх справ у сучасних умовах» (м. Київ, 2009 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання запобігання і протидії торгівлі людьми» (м. Київ, 2010 р.).
Основні положення та результати дисертації обговорено на розширеному засіданні кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ.
Публікації. Зміст і результати дисертаційного дослідження відображено у десяти одноосібних наукових публікаціях автора та двох у співавторстві (у яких автору належить у кожній з них по п’ятдесят відсотків викладеного матеріалу), у збірниках наукових праць і матеріалах науково-практичних конференцій, шість із них – статті у фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів і десяти підрозділів, висновків, трьох додатків, списку використаних джерел – 184 найменування. Основний зміст дисертації становить 156 сторінок. Робота містить 10 таблиць, 4 додатки, 3 рисунки.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні здійснено комплексний науково-теоретичний і практичний аналіз проблематики психологічних чинників, що впливають на успішність адаптації працівників ОВС до професійної діяльності, унаслідок якого сформульовано такі висновки.
1. Концептуальним підходом дослідження визначено індивідуально-типологічний підхід до оптимізації адаптаційних можливостей, якій базується на визначенні трьох рівнів адаптованості: адаптивного, середньоадаптивного, не адаптивного; двокільцевій, багаторівневій, ієрархічній, циклічній, матричній функціональній системі організації побудови та управління руховою діяльністю; ідеї психофізіологічного забезпечення діяльності людини та побудови універсального алгоритму адаптації особистості. Такий аналіз дав змогу розглядати адаптацію працівників, як професійно-психологічне пристосування особистості до роботи в ОВС, що сприяє ефективному виконанню професійних обов’язків з найменшими психолого-психофізіологічними витратами.
2. Обґрунтовано теоретичну модель психологічних чинників, що впливають на успішність адаптації працівників ОВС, до складу якої увійшли: емоційна стабільність, рефлексивність, комунікативні здібності, активність, високий рівень домагань.
Доведено, що для якісного проведення експрес-діагностики щодо виявлення психологічних чинників, які впливають на успішність адаптації працівників ОВС до професійної діяльності доцільно використовувати опитувальники Г. Айзенка, ЛеонгардаШмишека, Л. Терстоуна, Я. Стреляу, теппінг-тест (модифікації О.В. Родіонова).
3. Виявлено достовірні зв’язки між індивідуально-психологічними характеристиками та рівнем адаптації працівників практичних підрозділів ОВС. Досліджувані групи ОВРА та ОСРА достовірно різняться між собою за такими параметрами: прагнення до домінування (лідерства) (P