ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖИТТЄВОЇ СТІЙКОСТІ МОРЯКІВ – ЖЕРТВ ПІРАТСЬКОГО ПОЛОНУ : ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЖИЗНЕННОЙ СТОЙКОСТИ МОРЯКОВ - ЖЕРТВ ПИРАТСКОГО ПЛЕНА

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЦИВІЛЬНОГО
ЗАХИСТУ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ПОБІДАШ Андрій Юрійович

УДК 159.9: 159.94

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖИТТЄВОЇ СТІЙКОСТІ МОРЯКІВ – ЖЕРТВ ПІРАТСЬКОГО ПОЛОНУ

Спеціальність 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах»

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник
Оніщенко Наталія Вікторівна

Харків – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………… 5
РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СУЧАСНОГО ПІРАТСТВА ……………………………………………………………….
13
1.1. Соціально-психологічні детермінанти сучасного піратства у берегів Сомалі …………………..………….………………………………
16
1.2. Психологічна характеристика сучасних піратських угруповань ….
1.3. Психологія піратського полону ………………………………………
Висновки за розділом……………………………………………………… 23
37
59
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ТА МЕТОДИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ……………………………...…….
63
2.1. Життєва стійкість як особистісний потенціал, що дозволяє вижити моряку в умовах піратського полону …………………………………..…
2.2. Організація емпіричного дослідження ………………………………
2.3. Характеристика методів дослідження особливостей життєвої стійкості моряків – жертв піратського полону …………………………
Висновки за розділом ……………………………………………………...
63
70

75
90
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ПІРАТСЬКОГО ПОЛОНУ НА ПСИХІЧНИЙ СТАН МОРЯКІВ ……...……………………………
93
3.1. Порівняльна характеристика використовуваних терористами та піратами методів психологічного впливу на заручників та полонених ..
3.2. Особливості динаміки психічного стану моряків, які перебували в полоні у піратів ……………………………………………...……………..
Висновки за розділом ……………………………………………………...
93

105
134
РОЗДІЛ 4. ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ МОРЯКІВ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЛИ У ПІРАТСЬКОМУ ПОЛОНІ ……...………………………………….……

136
4.1 Аналіз психологічних наслідків, що знайшли прояв у моряків, які пережили ситуацію піратського полону…………………………………..
136
4.1.1. Вивчення неусвідомленого ставлення моряків до піратського полону……………………………………………………
4.1.2. Особливості неусвідомленого компоненту самосприйняття та самооцінки моряків в аспекті пережитої травматичної ситуації піратського полону……………………………………………………
4.2. Аналіз рівня життєстійкості моряків – жертв піратського полону.
4.3. Виділення основних компонентів і наповнення структури життєстійкості моряків, які перебували в ситуації піратського полону..
4.4. Оцінка основних компонентів життєвої стійкості моряків, які перебували в піратському полоні ………………………………………..
4.4.1. Особливості адаптивності моряків – жертв піратського полону………………………………………………………………….
4.4.2. Особливості нервово-психічної стійкості моряків, які набули досвід перебування в піратському полоні ………………….
4.5. Особливості копінг-поведінкових стратегій моряків – жертв піратського полону …………………………………………………...……
4.6. Структура життєвої стійкості моряків, які перебували в піратському полоні ………………………………….……………………..
Висновки за розділом ………………………………………….…………..

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….. 200
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………… 206
ДОДАТКИ ………………………………………………………………… 229
Додаток А. Визначення деяких термінів, що характеризують піратство.
Додаток Б. Стисла історія виникнення піратства………………………...
Додаток В. Сомалі у цифрах……………………………………………….
Додаток Г. Статистика піратських нападів……………………………….
Додаток Д. Основні міжнародні документи до рекомендацій по захисту торгових суден від нападів піратів і озброєних грабіжників у територіальних морях та внутрішніх водах ряду держав……………... 230
233
235
236

238
Додаток Е. Несмертельні засоби захисту судна від нападів піратів…….
Додаток Ж. Феноменологія понять «стійкість» та «психологічна стійкість»……………………………………………………………………
Додаток З. Теоретичні засади розвитку феномена «hardiness» у загальносвітовій психологічній науці……………………………………..
З.1. Концепція подолання кризових ситуацій В. Франкла…………
З.2. Концепція «Мужність бути» П. Тілліха………………………...
З.3. Концепція салютогенезу А. Антоновського……………………
З.4. Підхід до управління стресом Дж. Грінберга…………………..
Додаток К. Сучасні закордонні дослідження феномена «hardiness»……
Додаток Л. Співвідношення поняття «життєстійкість» зі спорідненими категоріями філософської і психологічної наук………………………….
Додаток М. Особливості неусвідомленого компоненту самосприйняття та самооцінки моряків, що не зазнали травматичного впливу піратського полону…………………………………………………………
АКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ...…………...………………………………… 242

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Проблема збереження життєвої стійкості (надалі — життєстійкості) моряків, які стали жертвами піратського полону, стає дедалі актуальнішою у світлі останніх світових подій. Згідно зі статистикою кількість жертв піратських злочинів по всьому світу лише в 2010 році збільшилася на 10 %. За даними Міжнародного морського бюро, за 2010 рік 4185 моряків було атаковано та обстріляно піратами, захоплено в полон 1190 моряків, загинуло від рук піратів 8 моряків.
Наведені лише за минулий рік дані свідчать про достатньо суттєвий масштаб піратської загрози та її наслідків. Занепокоєння викликає і поступове зростання кількості жертв піратів, розширення географії їхньої діяльності та погіршення поводження із захопленими моряками.
Ситуація піратського полону є надзвичайно стресогенною для моряка, оскільки вийти з неї абсолютно неушкодженою як у фізичному, так і в психологічному плані людині складно. Тож проблема життєстійкості особистості стає особливо актуальною та виходить на перший план наукового осмислення, а потреба її подальшого дослідження не викликає сумнівів.
Таким чином, існує об’єктивна необхідність вивчення змісту життєстійкості моряків, які опинилися в умовах піратського полону. Більш детального розгляду потребують і питання, які стосуються пошуку взаємозв’язків між життєстійкістю особистості, її компонентами й особистісними особливостями моряків, а також розкриття соціально-психологічних детермінант і критеріїв життєстійкості.
У теоретичному плані проблему життєстійкості особистості та її взаємозв’язку з особистісними особливостями та ресурсними компонентами розроблено недостатньо. До сьогодні серед науковців немає єдиної думки щодо визначення самого поняття «життєстійкість». Цей феномен у науковій літературі часто замінюється різними термінами, такими як «життєздатність», «зрілість» тощо. Тому є потреба в уточненні і самого поняття.
За нашими даними, відсутні дослідження проявів життєстійкості при переживанні особистістю ситуації захоплення в заручники та перебування людини в полоні. Нам не вдалося виявити психологічних праць, які містили б порівняльний аналіз проявів життєстійкості та її структурних компонентів у фахівців, професійна діяльність яких протікає в умовах екзистенціальної загрози.
Відомо, що руйнівний вплив стрес-факторів, невміння долати перешкоди, низька життєстійкість можуть призвести до неадекватних реакцій, до формування руйнівних установок особистості фахівця (Б. Г. Ананьєв, І. В. Дубровіна, Г. В. Жарков, С. Д. Максименко, В. С. Медведєв, Є. М. Потапчук, О. В. Тімченко, С. І. Яковенко та ін. [7; 106; 108; 109]). А це надалі провокуватиме розвиток негативних психічних станів і виникнення загальної дезадаптації у представника професій екстремального профілю.
У сучасній психології проблему особливо важких і екстремальних життєвих ситуацій вивчає багато дослідників, які спираються на такі поняття, як «копінг-стратегії», «стратегії опанування важких життєвих ситуацій», «посттравматичний стресовий розлад» (Ф. Е. Василюк, М. Ш. Магомед-Емінов, С. М. Миронець, М. М. Решетніков, О. В. Садковий, О. І. Склень, Н. В. Тарабрина та ін. [75]). Вказана проблематика здебільшого розглядається з точки зору профілактики психічних порушень, що виникають у результаті впливу екстремальних факторів.
На сьогодні категорія життєстійкості стає предметом вивчення як вітчизняних, так і закордонних дослідників. Вона розглядається і як певний ступінь «живучості» (Л. А. Александрова), і як «відвага бути» (П. Тілліх), і як «рішучість» (Дж. Грінберг), і як «здатність до подолання самого себе» (Д. О. Леонтьєв), і як «почуття зв’язаності» (А. Антоновський), і як «ключовий ресурс» (С. Мадді).
Проблема життєстійкості набула розвитку в дослідженнях російських колег Д. О. Леонтьєва та О. І. Рассказової. Саме ці автори вказують на те, що життєстійкість особистості як об’єкт психологічного дослідження знаходиться на перетині теоретичних поглядів екзистенціальної психології та прикладної галузі психології стресу та його опанування.
Коло досліджень проблеми особистісних ресурсів протидії життєвим і професійним стресам розглянуто в працях К. О. Абульханової-Славської, Л. О. Китаєва-Смика, В. М. Корольчука, О. Б. Леонова, Д. О. Леонтьєва, С. Д. Максименка, В. І. Моросанової, В. П. Москальця, В. Г. Нікіфорова, Є. М. Потапчука, І. І. Приходька, М. В. Савчина, В. В. Стасюка, О. В. Тімченка, М. І. Томчука та ін., але слід зазначити, що наукові роботи із вказаної проблематики не охоплюють питань збереження життєстійкості осіб, які опинились у ситуації полону. У наведених працях не вивчалися проблеми протидії особистості зовнішнім негативним впливам у контексті збереження її життєстійкості взагалі та психічного здоров’я зокрема [3; 104; 105; 107; 110; 111; 112; 113; 117; 118; 119; 120; 121; 122].
Усе вищезазначене зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, визначення об’єкта та предмета, формулювання гіпотези, постановку мети та завдань наукового пошуку.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Національного університету цивільного захисту України (НУЦЗУ) та одного з пріоритетних напрямків роботи Міжнародної програми «Гуманітарна відповідь морському піратству», до складу національної робочої групи якої входять працівники науково-дослідної лабораторії екстремальної та кризової психології НУЦЗУ.
Матеріали дослідження використано при опрацюванні науково-дослідної роботи «Розробка методичних рекомендацій із надання психологічної допомоги населенню, постраждалому внаслідок надзвичайної ситуації» (РК № 0107U0100625).
Тема дисертаційного дослідження затверджена (протокол № 7 від 25.12.2008 р.), скоригована (протокол № 17 від 30.05.2011 р.) вченою радою Національного університету цивільного захисту України та погоджена на засіданні бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 7 від 27.09.2011 р.).
Мета дослідження: на основі теоретико-методологічного аналізу проблеми виживання в надскладних екстремальних умовах розробити й обґрунтувати структуру життєвої стійкості моряка як особистісного потенціалу подолання негативного впливу ситуації піратського полону.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що життєва стійкість особистості моряка в умовах піратського полону забезпечується високим рівнем розвитку її основних структурних компонентів і залежить від вольового й адаптаційного потенціалів, а також соціально-перцептивних здібностей фахівця.
Завдання дослідження:
1. Провести психологічний аналіз сучасного піратства, визначити соціально-психологічні детермінанти виникнення цього явища біля берегів Сомалі, надати психологічну характеристику сучасних піратських угруповань і визначити психологічні особливості піратського полону.
2. Шляхом критичного аналізу відповідних наукових джерел розкрити сучасні підходи до вивчення проблеми життєвої стійкості особистості, зокрема структури та особливостей її прояву в екстремальних умовах життєдіяльності.
3. Визначити основні фази піратського полону та особливості їх впливу на психічний стан полонених моряків.
4. Дослідити віддалені наслідки піратського полону на особистість моряка, який пережив дану ситуацію, що виходить за межі звичайного людського досвіду.
5. Вивчити структурні компоненти життєстійкості особистості моряків – жертв піратського полону.
Об’єкт дослідження — життєва стійкість особистості.
Предмет дослідження — життєва стійкість як особистісний потенціал моряків – жертв піратського полону.
Методологічною основою роботи є загальні принципи психологічної науки (детермінізму, відображення, активності, системного підходу тощо).
Теоретичною основою дослідження стали: положення, що пов'язані з розробленою у вітчизняній психології теорією єдності психіки й діяльності (Б. Г. Ананьєв, Л. С. Виготський, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, Б. Ф. Ломов та ін. [7]); теоретичні положення загальної і генетичної психології, що розкривають закономірності розвитку особистості як суб’єкта власної життєдіяльності (С. Л. Рубінштейн, С. Д. Максименко та ін. [128; 129]); концептуальні положення щодо життєстійкості особистості (А. Антоновський, М. Лааб, Д. О. Леонтьєв, С. Мадді, та ін. [63; 64; 65; 66; 67; 68; 76; 77; 178; 179; 180]); положення, що пов'язані з концепцією психологічного стресу (Г. Сельє, C. D. Spielberger, R. Lazarus; В. В. Суворова, Н. І. Наєнко; Л. О. Китаєв-Смик; В. О. Бодров, А. Б. Леонова та ін. [192]) та концепція відстрочених реакцій на травматичний стрес (посттравматичних стресових реакцій) (Ф. В. Бассін, Д. Вільсон, М. Горовиць, Б. Грін, Д. Лінді, Л. А. Пергаменщик, Н. В. Тарабрина, Ч. Фіглі, З. Фрейд, Д. Шпігель та ін. [8]).
Суттєве значення для дослідження мали дані щодо психологічних закономірностей праці моряка (М. С. Корольчук, Е. М. Псядло, А. П. Страхов, Л. М. Шафран та ін. [56; 171]); особливих психічних станів і реакцій, що спостерігаються в ризиконебезпечних ситуаціях (Ю. О. Олександровський, Г. О. Балл, М. Д. Левітов, С. І. Миронець, Є. М. Потапчук, О. Д. Сафін, С. І. Яковенко та ін. [108]); праці сучасних вітчизняних психологів з теорії та практики психологічної допомоги (О. Ф. Бондаренко, В. О. Лефтеров, І. І. Приходько, Н. В. Чепелєва, Т. С. Яценко та ін. [149; 175; 176]).
У процесі роботи використовувались такі методи дослідження:
 теоретичного характеру: аналіз наукової літератури, психологічний аналіз законодавчих і нормативно-правових документів щодо організації сучасного пароплавства, узагальнення отриманої інформації, системний аналіз й інтерпретація даних;
 емпіричного характеру: а) діагностичні: методи експертної оцінки та анкетування щодо вивчення особливостей життєстійкості моряків, які перебували в піратському полоні;
б) психодіагностичні: з метою визначення рівня вираженості основних структурних компонентів життєстійкості моряків використано «Тест життєстійкості» (адаптація Д. О. Леонтьєва, О. І. Рассказової); для дослідження особливостей нервово-психічної стійкості моряків застосована методика «Прогноз»; вивчення особливостей адаптивності особистості фахівця здійснено за допомогою багаторівневого особистісного опитувальника (МЛО) «Адаптивність» (А. Г. Маклаков та С. В. Чермянін); з метою вивчення особливостей копінг-поведінки в ситуації стресу використано методику «Копінг-поведінка у стресових ситуаціях» (С. Норман, Д. Ф. Ендлер, Д. А. Джеймс, М. І. Паркер (адаптований варіант Т. О. Крюкової)); для визначення ставлення досліджуваних до значущих понять, явищ, людей використаний «Кольоровий тест відносин» (КТВ) Є. Ф. Бажина та О. М. Еткінда; щоб виявити особливості самооцінки та самосприйняття моряків, була застосована проективна малюнкова авторська методика Т. С. Яценко «Я-реальне, Я- ідеальне»; вивчення особливостей психічних та емоційних станів моряків у ситуації піратського полону здійснено за допомогою авторської методики вільної розповіді на тему: «Як я вижив у піратському полоні», аналіз автобіографічних розповідей і ретроспективне інтерв’ю;
 методи математичної статистики: t-критерій Стьюдента, коефіцієнт кореляції Пірсона, φ-критерій Фішера, факторний аналіз. Статистична обробка отриманих даних проводилася за допомогою комп’ютерної програми SPSS 8.0.
Наукова новизна роботи.
Вперше:
- проведено психологічний аналіз сучасного піратства на теоретико-методологічному, концептуальному, психолого-віктимологічному та «технологічному» рівнях;
- здійснено інтегроване вивчення основних фаз піратського полону та особливостей їх впливу на психічний стан полонених моряків;
- виявлено психологічні особливості структурних компонентів життєвої стійкості моряків – жертв піратського полону.
Уточнено:
- уявлення про сутність і структуру життєстійкості фахівців, чия професійна діяльність протікає в екстремальних умовах;
- систему наукових поглядів щодо закономірностей впливу екстремальних умов професійної діяльності моряків на їхню життєстійкість.
Дістали подальшого розвитку:
- сучасні підходи щодо психологічного супроводу професійної діяльності моряків.
Практична значущість дослідження. Отримані емпіричним шляхом дані та сформульовані на їх основі теоретичні висновки можуть бути використані при розробці рекомендацій і цільових програм щодо мінімізації негативних психологічних наслідків діяльності моряків у надзвичайних ситуаціях, викликаних подіями соціального походження.
Визначені в ході дослідження основні фази піратського полону та особливості їх впливу на психічний стан полонених моряків дозволяють розробляти спеціальні програми підготовки моряків до виживання в умовах, які виходять за межі звичайного людського досвіду.
Крім того отримані результати можуть використовуватися при розробці психологічних заходів у межах відновлювального періоду для моряків, які стали жертвами піратського полону.
Результати дослідження використовуються у професійно-психологічній підготовці плавскладу до рейсу Федерацією морських професійних спілок України (акт впровадження № 2-17/1 від 21.12.2011 р.) та у навчальному процесі Азовського Морського інституту Одеської національної морської академії при вивченні дисципліни «Соціально-психологічні технології управління колективом», професійно-психологічній підготовці плавскладу до рейсу та у якості рекомендацій при професійному психологічному відборі моряків (акт впровадження № 1/4 від 17.11.2011 р.).
Особистий внесок. У статті «Влияние психологических установок на процесс волевого поведения в чрезвычайных ситуациях», написаній у співавторстві з І. О. Поляковим, автором проаналізовані існуючі в сучасній вітчизняній науці погляди на процес вольової поведінки суб’єкта в умовах надзвичайної ситуації, а також вплив установок на вищезазначений процес.
Апробація роботи. Основні результати роботи та матеріали проведених досліджень розглядалися на засіданнях науково-дослідної лабораторії екстремальної та кризової психології і науково-практичних семінарах Національного університету цивільного захисту України (2011-2012 рр.); у доповідях і повідомленнях на 13 Всеукраїнській науково-практичній конференції рятувальників (Київ, 2011 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції «Пожарная безопасность: проблемы и перспективы» (Воронеж, РФ, 2011 р.), на Всеросійській науково-практичній конференції «Социально-психологическая помощь населению в чрезвычайных ситуациях» (Уфа, РФ, 2011 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції «Психологическое здоровье и благополучие нации: проблемы, реалии и перспективы» (Донецьк, 2011 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції «Психологічні особливості особистості в умовах трансформації суспільства» (Макіївка, 2012 р.), на IV науково-практичній конференції «Наукове забезпечення діяльності внутрішніх військ МВС України» (Харків, 2012 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено в 14 публікаціях, 6 із яких – статті у фахових наукових виданнях, 8 – тези доповідей на наукових конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Феномен піратства має міждисциплінарну природу і психологічна наука ще повинна знайти своє місце в ряді інших наук, які вивчають проблеми сучасних флібустьєрів і розробляють засоби протидії захопленню суден і потраплянню екіпажів у піратський полон. Суть соціального замовлення психологічній науці на сьогодні якраз і повинна полягати в тому, щоб розкрити природу піратства XXI століття, запропонувати силовим структурам ефективні засоби протистояння йому, а самим морякам, які побували в піратському полоні, надати дієву допомогу з відновлення порушеного психічного здоров’я.
1. З точки зору психології під піратством ми розуміємо спосіб життя, мислення і здійснення людиною особливої діяльності, включаючи її мотиви та виправдання тих, хто використовує піратство як мету (іноді як самоціль) і засіб для досягнення своїх потреб та інтересів.
З психологічної точки зору сучасні піратські угруповання можна розподілити на три основні групи: ситуативну злочинну групу (звичайні злочинці, які скоюють примітивні дії з метою елементарної наживи, наприклад, крадуть щось із судна); організовану злочинну групу (члени організованих піратських угруповань, які проводять складні операції і розумно розпоряджаються викраденим); злочинну організацію (представники напіввійськових формувань, які іноді навіть можуть мати якийсь офіційний статус).
Основними соціально-психологічними детермінантами, що сприяють розвитку сучасного піратства біля берегів Сомалі, є безкарність діяльності піратських угруповань з боку міжнародних організацій; соціально-економічний занепад, розруха та низький рівень життя в Сомалі; фактична бездіяльність з боку адміністрацій сомалійських автономій; зацікавленість молодих сомалійців в участі в піратських рейдах (піратська діяльність виступає для них єдиною можливістю досягти значного успіху з невеликим рівнем витрат).
Піратський полон є особливим видом протиправної діяльності, головною об’єктивною метою якої є досягнення піратами через залякування інших людей особистого збагачення.
Піратський полон відрізняється від інших злочинів (наприклад, захоплення заручників терористами) тим, що страх сам по собі не розглядається піратами як основна мета їх діяльності. Захоплення моряків здійснюється не заради самого страху, а є своєрідним об’єктивним важелем цілеспрямованого впливу на судновласника і світове співтовариство з метою збагачення, при якому створення обстановки страху необхідне піратам як засіб її досягнення.
2. На поведінку моряка, який опинився в ситуації піратського полону, впливають вроджені і набуті психологічні особливості (темперамент, задатки, характер), стійкі мотиви поведінки (сформовані стереотипи, виховання), його соціальний статус тощо.
Визнання своїх реальних можливостей, прийняття реальності власної вразливості, суб’єктивна готовність до будь-яких зовнішніх змін, у тому числі й до того, що зміни можуть виявитися непередбачуваними, а збіг обставин – несприятливим, дозволяють морякам мінімізувати вплив піратського полону на їх фізичне і психічне здоров’я. При цьому у моряків, що потрапили до піратського полону, включається так званий «особистий код виживання» – особливий паттерн структури установок і навичок, який дозволяє людині перетворити зміни, що відбуваються з нею в умовах полону, в її можливості.
Вказаний «код виживання» є, за своєю суттю, відображенням життєвої стійкості моряка, яка дозволяє йому взаємодіяти з середовищем і відчувати суб’єктивне відчуття живучості.
Під феноменом «життєстійкість моряка» ми розуміємо особистісний потенціал фахівця, що набуває якостей копінг-ресурсу в контексті адаптаційного процесу до умов піратського полону.
3. Перебування моряків у полоні проходить за певними фазами, що змінюють одна одну. Залежно від особливостей протікання фаз піратського полону та їх тривалості змінюється й динаміка психічних станів моряків. Так, на фазі захоплення судна в 75,91% випадків у моряків відзначалися напруга та максимальна мобілізація внутрішніх ресурсів. Також спостерігались страх, паніка та ступорозні реакції. Моряками ця фаза відзначена, як найнебезпечніша з усіх. На фазі пограбування кают у моряків найчастіше фіксуються прояви занепокоєння та придушення нестримного бажання протидії піратам. У момент, коли обидві сторони розуміють, що їм доведеться бути певний час разом, настає фаза оцінки один одного. Саме в цей період у більшості моряків фіксуються прояви страху та тривоги, вони говорять про відчуття власної безпорадності та приреченості через зневіру в можливе визволення. Деякі з полонених відзначали, що почували себе дуже самотніми, адже гостро потребували підтримки близьких і родичів. При настанні фази взаємних поступок у більш, ніж чверті полонених моряків, з’являється впевненість у собі, адже вони починають усвідомлювати, що потрібні піратам для отримання викупу. У моряків зростає показник стану стомлюваності, частіше фіксуються злість і агресія. На фазі розподілу ролей, коли екіпаж вже досить тривалий час знаходиться в полоні, відзначаються прояви стану піднесення (здебільшого у молодих моряків, які наполягають на самостійному знищенні піратів та визволенні корабля). Разом з цим у кожного третього члена екіпажу відзначаються прояви депресивних станів, байдужість до того, що відбувається. На цій фазі у моряків досить помітним є стан зосередженості, який, на відміну від запальних молодих фахівців, найчастіше відзначався саме в досвідченої частини екіпажу. Загальне загострення ситуації міжособистісної взаємодії серед моряків свідчить про настання фази чвар серед екіпажу. На цьому етапі доводиться стикатись з виникненням агресивних проявів у моряків, які іноді досить важко ними контролюються. Також у 37,25% полонених моряків саме на цій стадії помічено прояви стану мобілізації розумових і фізичних ресурсів, а у кожного четвертого фіксуються депресивні прояви та стан апатії. Довгоочікуваною для моряків є фаза викупу та визволення. На цій фазі одна третина полонених характеризується слабкістю, знесиленням. Приблизно така ж кількість бранців вирізняється станом піднесення, що супроводжується підвищенням настрою, покращенням опірності психіки негативним впливам.
4. Дослідження віддалених наслідків піратського полону на особистість моряка полягало у вивченні ставлення колишніх бранців до ситуації полону, а також особливостей самосприйняття в аспекті пережитої психотравмуючої ситуації.
Узагальнення результатів неусвідомленого ставлення моряків до ситуації полону показало, що у своїй переважній більшості полон характеризується моряками як ситуація, що викликає фізичний дискомфорт або хворобу, відчуття втрати коренів і підтримки близьких людей. Така ситуація активізує прагнення до успіху в моряків, до набуття життєвих благ та до активних дій. Разом з цим ми констатуємо, що наявність втоми й перенесеного стресу в моряка після полону зумовлює бажання відгородитися, звільнитися від обов’язків, закритися від зовнішніх впливів. У зв’язку з цим виникає бажання досягти емоційного комфорту, стабільності. Такі особливості зумовлюються наявністю в моряків таких асоціацій з полоном, як нервове та фізіологічне виснаження, напруженість, пригніченість, необхідність відстоювати власну позицію та боротьба за виживання.
Аналіз особливостей Я-концепції моряків, які пережили ситуацію піратського полону, показав наявність у них ознак психічної травми на фоні гострого бажання позбавитися не тільки розмов, а й думок про подію, що виходить за межі їх звичайного досвіду. Надто актуальною серед цієї категорії фахівців стає потреба в підвищенні рівня впевненості в собі та своїх силах, а також відчуття власної захищеності.
Щодо емоційно-вольової сфери моряків можна сказати, що більшість моряків, які перебували в піратському полоні, характеризуються агресивністю, схильністю до конфліктної поведінки та внутрішньою напругою. У моряків спостерігається бажання позбутись власних негативних емоційних проявів і станів.
У межах соціальних взаємин колишні бранці демонструють вибірковість у встановленні контактів (у кожного десятого спостерігаються бажання ізолюватися та відсторонитися від того, що відбувається навколо). Майже у всіх полонених моряків відзначається потреба в реадаптації до соціуму.
В аспекті оцінки власної часової перспективи колишніми полоненими помічено домінування спрямованості на минуле, на спогади про нормальне життя «до полону». Разом з тим у більшості моряків відзначається бажання закритися від негативного впливу піратського полону в минулому та будувати своє майбутнє без впливу пережитої ними травматичної ситуації.
5. Аналіз рівнів виразності шкал життєстійкості показав, що найвищий прояв у моряків – жертв піратського полону, знайшли показники «залученості» та «контролю». Така шкала, як «прийняття ризику», є більш виразною в контрольній групі моряків. При розробці рангової структури якостей, які забезпечують життєстійкість моряка в ситуації піратського полону встановлено, що найважливішими серед них є витримка, здатність контролювати ситуацію, організованість, професійна компетентність, вміння зберігати спокій, лідерські якості, сміливість, готовність прийти на допомогу, толерантність та холоднокровність.
Факторну структуру життєвої стійкості моряка, який пережив ситуацію піратського полону утворили три основні компоненти: «вольовий потенціал», «адаптаційний потенціал» і «соціально-перцептивні здібності», які в свою чергу відповідають показникам основних шкал категорії життєстійкості, що були виділені С. Мадді, а саме: адаптивні характеристики відповідають шкалі «контроль», вольові – шкалі «залученість», соціально-перцептивні – шкалі «прийняття ризику».
При аналізі якості взаємозв’язків психологічних компонентів, що зумовлюють життєстійкість моряка в ситуації полону, ми відзначили існування низки достовірних кореляційних плеяд, розгляд яких дозволив встановити, що максимально сильним є взаємозв’язок життєстійкості особистості з її адаптаційним потенціалом, рівнем нервово-психічної стійкості особистості та її самооцінкою. Крім того життєстійкість моряка визначається й обранням в стресовій ситуації такого типу копінг-поведінки, як «вирішення завдання».
Встановлено, що найбільш важливим компонентом у збереженні життєстійкості особистості моряка в ситуації піратського полону є його адаптаційний потенціал.
Потребує подальшого дослідження проблема розробки та створення відповідних програм підготовки моряків до дій у ситуаціях піратського полону, а також програм, спрямованих на навчання моряків навичкам збереження власної життєстійкості в різноманітних екстремальних ситуаціях.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. 100 дней в плену у сомалийских пиратов: [Електронный ресурс]. – Режим доступа: http://navoine.ru/articles/1470. Дата обращения: 19.09.2011.
2. Абабков, В. А. Адаптация к стрессу. Основы теории, диагностики, терапии / Абабков В.А., Перре М. – СПб.: Речь, 2004. – 166 с.
3. Абульханова-Славская, К. А. Стратегии жизни / Абульханова-Славская К.А. – М.: Мысль, 1991. – 299 с.
4. Александрова, Л. А. К концепции жизнестойкости в психологии / Александрова Л.А. // Сибирская психология сегодня: Сб. научных трудов. Вып. 2 / под ред. М.М. Горбатовой, А.В. Серого, М.С. Яницкого. – Кемерово: Кузбассвузиздат, 2004. – С. 82-90.
5. Александрова, Л. А. К осмыслению понятия «жизнестойкость личности» в контексте проблематики психологии способностей / Л.А. Александрова // Психология способностей: современное состояние и перспективы исследований: материалы научной конференции, посвященной памяти В.Н. Дружинина. – М.: «Институт психологии РАН», 2005. – С. 16-22.
6. Александрова, Л. А. О составляющих жизнестойкости личности как основе ее психологической безопасности в современном мире / Л.А. Александрова // Известия ТРТУ. Тематический выпуск «Гуманитарные проблемы современной психологии». – Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2005. – № 7 (51). – С. 83-84.
7. Ананьев, Б. Г. Человек как предмет познания / Б.Г. Ананьев. – СПб.: Питер, 2001. – 288 с.
8. Ананьевские чтения – 2008: Психология кризисных и экстремальных ситуаций: междисциплинарный подход //Материалы научно-практической конференции «Ананьевские чтения – 2008» / Под редакцией Л.А. Цветковой, Н.С. Хрусталёвой. – СПб.: Издательство С.-Петербургского университета, 2008. – 840 с.
9. Андреева, Т. В. Жизнестойкость детей: Семейная психология: Учебное пособие / Т.В. Андреева. – СПб.: Речь, 2004. – С. 206-207.
10. Анцыферова, Л. И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысление, преобразование ситуации и психологическая защита / Анцыферова Л.И. // Психологический журнал. – 1994. – Т. 14. – № 2. – С.309-334.
11. Анцыферова, Л. И. Сознание и действия личности в трудных жизненных ситуациях / Анцыферова Л.И. // Психологический журнал. – 1996. – № 1. – С. 3-12.
12. Апресян, Ю. Д. Новый большой англо-русский словарь / под. ред. Ю.Д. Апресяна, Э.М. Медникова. – М.: Русский язык, 1993. – Т. I. – 944 с.
13. Асмолов, А. Г. Психология личности: Принципы общепсихологического анализа / А.Г. Асмолов. – М.: Смысл, 2001. – 416 с.
14. Бабочкин, П. И. Становление жизнеспособной молодежи в динамично изменяющемся обществе / П.И. Бабочкин. – М.: Социум, 2000. – 176 с.
15. Балабанов, О. О. Правові основи підготовки, працевлаштування та праці моряків / О.О. Балабанов, Н.О. Балабанова. – Одеса: Фенікс, 2011. – 200 с.
16. Басанец, Н. Г. Руководство для офицера по охране судна (Ship Security officer – SSO) : Учеб. Пособ. / Басанец Н.Г., Марков С.А. – Одесса: Фенікс, 2010. – 256 с.
17. Биленчук, П. Д. Транснациональная преступность: состояние и трансформация: Учебное пособие / Биленчук П.Д., Еркенов С.Е., Кофанов А.В. – К.: Атика, 1999. – 272 с.
18. Богомаз, С. А. Жизнестойкость человека как личностный ресурс совладания со стрессами и достижения высокого уровня здоровья / С.А. Богомаз // Материалы научно-практических конгрессов 4 Всероссийского форума «Здоровье нации – основа процветания России», 2008. – Т. 2. – С. 24-27.
19. Бодалев, А. А. Вершина в развитии взрослого человека: характеристики и условия достижения / А.А Бодалев. – М.: Флинта; Наука, 1998. – 168 с.
20. Бодалев, А. А. Как становятся великими или выдающимися? /А.А. Бодалев, Л.А. Рудкевич. – М.: Изд-во Института Психотерапии, 2003. – 287 с.
21. Бодалев, А. А. О человеке в экстремальной ситуации (эмоциональная и интеллектуальная составляющая отношения в выборе поведения) / А.А. Бодалев // Мир психологии. – 2002. – № 4 (32). – С. 127-134.
22. Борьба с пиратством ИноСМИ сообщают // Морской информационный бюллетень. – № 2. – Одесса: ФМПСУ, 2009. – С. 19.
23. Борьба с пиратством: новейшие данные // Морской. – 2011. – № 17-18. – Одесса: ЧППОМ. – С. 36-37.
24. Бубенко, В. Ю. Саморегуляция: виды и содержание / Бубенко В.Ю., Козлов В.В. // Человеческий фактор: Проблемы психологии и эргономики. – 2003. – № 1. – С. 5-7.
25. Будаков, М. О. Морское пиратство: что делать мировому сообществу и Украине?/ М.О. Будаков // Морской информационный бюллетень. – № 1. – Одесса: ФМПСУ, 2011. – С. 20-21.
26. Бурлачук, Л. Ф. Психология жизненных ситуаций / Бурлачук Л.Ф., Коржова Е. Ю. – М.: Российское педагогическое агентство, 1998. – 263 с.
27. Бурлачук, Л. Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. – СПб.: Питер, 1999. – 528 с.
28. Быть пиратом — нелегкая работа: [Електронный ресурс]. – Режим доступа: http://navoine.ru/articles/1449. Дата обращения: 30.09.2011.
29. В цифрах // Морской. – 2010. – № 8. – Одесса: ЧППОМ. – С. 2-3.
30. Войтенко, М. Вызов морскому сообществу / М. Войтенко // Морской флот. – № 1. – Москва: Марин-Пресс, 2009. – С. 53-57.
31. Всё, что необходимо знать о психологическом состоянии моряков // Морской. – 2011. – № 16/1. – Одесса: ЧППОМ. – С. 10-11.
32. Горбачевич, К. С. Словарь синонимов русского языка / Горбачевич К.С. – М.: Эксмо, 2009. – 608 с.
33. Гримак, Л. Резервы человеческой психики: Введение в психологию активности / Гримак Л. – М.: Политиздат, 1989. – 319 с
34. Гришина, Н. В. Психология социальных ситуаций / [Сост. Н.В. Гришина]. - СПб.: Питер , 2001. – 403 с.
35. Даль, В. И. Толковый словарь живого русского языка. – 7-е изд. / В.И. Даль – М.: Русский язык, 1980. – Т. 3. – 555 с.
36. Двинин, О. Опасные фазы пиратского плена / [О. Двинин, М. Григор’єв, М. Наконечний, В. Никольський] // Морской флот. – №3-4. – Москва: Марин-Пресс, 2009. – С. 41-43.
37. Дробижева, Л. М. Политический экстремизм и терроризм: социальные корни проблемы. / Л.М. Дробижева, Э.А. Паин // Век толерантности: научно-публицистический вестник. – №5. – М.: МГУ, 2003. – С. 26.
38. Дробинина, Л. В. Взаимосвязь жизнестойкости, удовлетворенности жизнью и субъективного благополучия у жителей региона Сибири / Л.В. Дробинина // Мат-лы XIV Международной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Ломоносов-2007». Секция «Психология». – М.: МГУ, 2007. – С. 458-459.
39. Дробинина, Л. В. Возрастные особенности жизнестойкости / Л.В. Дробинина // Актуальные проблемы психологии активности личности: Материалы Всероссийской науч.-практ. конф. с междунар. участием / под. ред. СБ. Малых, В.И. Гребенниковой, Е.А. Белан, Е.В. Харитоновой. –Краснодар: Кубанский гос. ун-т, 2009. – С. 46-51.
40. Дробинина, Л. В. Жизнестойкость как интегральная характеристика инновативной компоненты личности / Л.В. Дробинина // Проблемы актуализации молодежного потенциала в условиях инновационного развития России: Мат-лы Молодежного сибирского психологического Форума (г. Томск, 28-29 ноября 2007 г.) / Под ред. С.А. Богомаза, Ю.В. Сметановой. – Томск: Дельтаплан, 2007. – С. 92-97.
41. Дробинина, Л. В. Изучение взаимосвязи жизнестойкости и креативности как характеристик инновативной компоненты личности / Л.В. Дробинина // «Студенты в научном поиске». Мат-лы 4-й Всерос. студенческой науч.-практич. конф. / Под ред. Р.А. Ахмерова, Е.Д. Дорофеева, СП. Дырина: в 2-х т. – Набережные Челны: Изд-во Института управления, 2007. – Т.1: Психология. – С. 60-62.
42. Дробинина, Л. В. Особенности базисных убеждений у людей с высокой жизнестойкостью / Л.В. Дробинина // Психология – наука будущего: Материалы II Международной конференции молодых ученых (г. Москва, 30-31 октября 2008г.) / Под ред. А.Л. Журавлева, Е.А. Сергиенко, А.С. Обухова. – М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2008. – С. 128-130.
43. Если вам звонит пират, или алгоритм действий для тех, чье судно угнали: [Електронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.korabel.ru/news/comments/esli_vam_zvonit_pirat_ili_algoritm_deystviy_dlya_teh_che_sudno_ugnali.html. Дата обращения: 29.09.2011.
44. Ефремова, Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный / Т. Ф. Ефремова. – 2-е изд., стереотип. – М. : Русский язык, 2001. – 989 с.
45. Иванов, П. Н. Ретроспективное интервью как метод изучения мышления / П.Н. Иванов // Проблемы мышления в производственной деятельности. – Ярославль: изд-во ЯрГУ, 1980. – С. 117-119.
46. Ильинский, И. М. О воспитании жизнеспособных поколений российской молодежи / И.М. Ильинский // Государство и дети: реальность России. – М.: Российское педагогическое агентство, 1995. – 234 с.
47. Ильясов, Ф. Н. Терроризм – от социальных оснований до поведения жертв / Ф.Н. Ильясов // Социологические исследования. – №6. – М.: РАН, 2007. – С. 78–86.
48. Івченко, В. «Пиратский бизнес» обрастает связями / В. Івченко // Морской информационный бюллетень. – № 2. – Одесса: ФМПСУ, 2009. – С. 16-17.
49. Калинина, Н. В. Тренинг жизненной стойкости в развитии социальной компетентности подростков / Н.В. Калинина // Сельская школа. – 2006. – №2. – С. 120-128.
50. Калинина, Н. В. Формирование жизненной стойкости личности в подростковом и юношеском возрасте / Н.В.Калинина // Стратегии формирования антикризисного поведения подростков и молодежи: Материалы IV Областной научно-практической конференции психологов системы образования. – Ульяновск: ИПК ПРО, 2001. – С. 35-49.
51. Карпушина, Л. В. Взаимосвязи личностных ценностей и жизнестойкости учащейся молодежи (кросскультурный аспект) / Л.В. Карпушина // Человек. Образование. Профессия: тез. докл. V Международной научно-практической конференции (6-8 июля 2009 г.). – М.: ПИ РАО, МГППУ, 2009. – С. 222-225.
52. Кожевникова, Е. Ю. Психологические ресурсы в преодолении трудных жизненных ситуаций / Е.Ю. Кожевникова // Психология ХХI века: Тез. международной науч.-практ. конф. студентов и аспирантов. – СПб., 2002. – С. 106-108.
53. Козлов, В. В. Социальная работа с кризисной личностью: Методическое пособие / Козлов В.В. – Ярославль, 1999. – 238 с.
54. Кокун, О. М. Психофізіологія: Навчальний посібник / О.М. Кокун. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 184 с.
55. Коржова, Е. Ю. Психология жизненных ориентаций человека / Е.Ю. Коржова; Российский гос. пед. ун-т им. А. И. Герцена. – СПб.: Изд-во Русской христианской гуманитарной акад., 2006. – 383 с.
56. Корольчук, М. С. Психофізіологія діяльності : Підручник / М.С. Корольчук. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 400 с.
57. Коростылева, Л. А. Особенности стратегий самореализации и стили человека // Психологические проблемы самореализации личности. Вып. 4 / под ред. Е.Ф.Рыбалко, Л.А.Коростылевой. – СПб.: Изд-во СПбГУ, 2000. – С. 47 - 61.
58. Коростылева, Л. А. Уровни самореализации личности // Психологические проблемы самореализации личности. Вып. 4 / под ред. Е.Ф.Рыбалко, Л.А.Коростылевой. – СПб.: Изд-во СПбГУ, 2000. – С. 21–46.
59. Крюкова, Т. Л. Возрастные и кроскультурные различия в стратегиях совладающего поведения / Татьяна Леонидовна Крюкова // Психологический журнал. – 2005. – Т.26. – №2. – С.5-15.
60. Крюкова, Т. Л. Психология совладающего поведения / Т.Л. Крюкова; М-во образования и науки Рос. Федерации, Костром. гос. ун-т им. Н. А. Некрасова. – Кострома : КГУ им. Н.А. Некрасова, 2010. – 294 с.
61. Куликов, Л. В. Здоровье и субъективное благополучие личности / Куликов Л.В. // Психология здоровья / Ред. Г. С. Никифоров. – СПб., Изд-во СПбГУ, 2000. – С. 405-442.
62. Куликов, Л. В. Психогигиена личности: Основные понятия и проблемы: Учебное пособие / Куликов Л.В. – СПб.: Изд-во СПбГУ, 2004. – 464 с.
63. Леонтьев, Д. А. Жизнетворчество как практика расширения жизненного мира / Д.А. Леонтьев // 1-я Всероссийская научно-практическая конференция по экзистенциальной психологии: материалы сообщений под ред. Д.А. Леонтьева, Е.С. Мазур, А.И. Сосланда. – М.: Смысл, 2001. – С. 100-109.
64. Леонтьев, Д. А. Личностное в личности: личностный потенциал как основа самодетерминации: Ученые записки кафедры общей психологии МГУ им. М.В. Ломоносова. Вып. 1 / под ред. Б.С. Братуся, Д.А. Леонтьева. – М.: Смысл, 2002. – 407 с.
65. Леонтьев, Д. А. Моделирование «экзистенциальной дилеммы»: эмпирическое исследование личностного выбора / Леонтьев Д.А., Мандрикова Е.Ю. // Вестник Моск. ун-та. Сер. 14. «Психология». – 2005. – №4. – С. 37-42.
66. Леонтьев, Д. А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности / Леонтьев Д.А. – М.: Смысл, 2003. – 487 с.
67. Леонтьев, Д. А. Тест жизнестойкости / Леонтьев Д.А., Рассказова Е.И. – М.: Смысл, 2006. – 63 с.
68. Леонтьев, Д. А. Шанс для творчества / Д.А. Леонтьев // Конфликт в конструктивной психологии: тезисы докладов и сообщений на 2-й научно-практической конференции по конструктивной психологи (г. Красноярск, 7-10 июня 1990 г.). – Красноярск, 1990. – С. 17-20.
69. Лепешкин, Н. Я. Психологические основы терроризма и антитеррористической деятельности в современных условиях: учебно-методическое пособие / Н.Я. Лепешкин, В.Г. Василин, А.И. Обирин, В.Е. Талынев; под ред. проф. И.Ф. Ярулина. – Хабаровск: Хабаровский пограничный институт Федеральной службы безопасности Российской Федерации, 2008. – 348 с.
70. Либина, Е. В. Стили реагирования на стресс: психологическая защита или совладание со сложными обстоятельствами? / Либина Е.В., Либин А.В. // Либин А.В. (Ред). Стиль человека: психологический анализ. – М.: Смысл, 1998. – С. 190-205.
71. Логинова, М. В. Влияние жизнестойкости на успешную адаптацию личности студента к условиям обучения в ВУЗе / Логинова М.В. // Журнал «Гуманитарные и социально-экономические науки». – № 6. – Ростов-на-Дону, 2009. – С. 36-39.
72. Логинова, М. В. Жизнестойкость как внутренний ключевой ресурс личности / Логинова М.В. // Вестник Московского Университета МВД России. – № 6. – 2009. – С. 19-22.
73. Логинова, М. В. Жизнестойкость как выход за пределы самого себя и реализация человеческой сущности / Логинова М.В., Одинцова М.А. // Психология человека в современном мире. Том I. Комплексный и системный подходы в исследованиях психологии человека. Материалы Всероссийской юбилейной научной конференции, посвященной 120-летию со дня рождения С.Л. Рубинштейна. – М.: Институт психологии РАН, 2009. – С. 266-272.
74. Логинова, Н. А. Психобиографический метод исследования и коррекции личности: Учебное пособие / Логинова Н.А. – Алматы: Казак университету, 2001. – 172 с.
75. Магомед-Эминов, М. Ш. Личность и экстремальная жизненная ситуация / Магомед-Эминов М.Ш. // Вестник Моск. ун-та. Сер. 14, Психология. –1996. – № 4. – С. 26-35.
76. Мадди, Сальвадоре Р. Смыслообразование в процессе принятия решений / Мадди Сальвадоре Р. // Психологический журнал. – 2005. – № 6. – Т.26. – С. 87-101.
77. Мадди, Сальвадоре Р. Теории личности: сравнительный анализ Мадди Сальвадоре Р. [Пер. с англ.]. – СПб., 2002. – 567 с.
78. Маклаков, А. Г. Личностный адаптационный потенциал: его мобилизация и прогнозирование в экстремальных условиях / Маклаков А.Г. // Психологический журнал. – 2001. – Т. 22. – № 1. – С. 16-24.
79. Максимова, В. Н. Движение к взрослости: критерии и этапы / Максимова В.Н. // Мир психологии. – 2002. – № 3 (31). – С. 239-245.
80. Мандрикова, Е. Ю. Виды личностного выбора и их индивидуально-психологические предпосылки: автореф. дис. … канд. психол. наук: 19.00.01 – Общая психология, психология личности, история психологии / Е.Ю. Мандрикова. – М., 2005. – 27 с.
81. Матеюк, О. А. Аналіз соціально-психологічних методів впливу на особистість / Матеюк О.А., Потапчук Є.М. // Психологія. Збірник наукових праць. – К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, випуск 3 (10), 2000. – С. 54-57.
82. Медведева, Е. В. Взаимосвязь ценностно-смысловых ориентации и жизнестойкости инвалидов / Е.В. Медведева // Материалы Всероссийской научно-практической конференции. – 2008. – Выпуск 2. – C. 172-177.
83. Морское пиратство сегодня // Морской. – 2010. – № 8. – Одесса: ЧППОМ. – С. 14-15.
84. Морской разбой новый виток борьбы за спокойное море // Морской. – 2011. – № 14-18. – Одесса: ЧППОМ. – С. 16-18.
85. Моряки «Арианы»: «Любимая пытка пиратов – связывать и бросать на раскаленную палубу»: [Електронный ресурс]. – Режим доступа: http://odessa.kp.ua/daily/130110/209781. Дата обращения: 27.09.2011.
86. Муздыбаев, К. З. Стратегия совладания с жизненными трудностями / Муздыбаев К.З. // Журнал социологии и социальной антропологии. – 1998. – Том 1. – Вып. 2. – С. 27-30.
87. Муздыбаев, К. З. Стратегия совладения с жизненными трудностями / Муздыбаев К.З. // Журнал социологии и социальной антропологии. – 1998. – № 2. – С. 58-67.
88. Мэй, Р. Мужество творить / Р. Мэй: [Пер. с англ.]. – М.: Институт общегуманитарных исследований, 2008. – 160 с.
89. Мэй, Р. Открытие бытия / Р. Мэй: [Пер. с англ.]. – М.: Институт общегуманитарных исследований, 2004. – 224 с.
90. Наливайко, Т. В. К вопросу осмысления концепции жизнестойкости С. Мадди / Наливайко Т.В. // Вестник интегративной психологии. Тезисы. – 2006. – Вып. 4. – С. 127-130.
91. Наливайко, Т. В. Смысл понятия жизнестойкость и связь ее с некоторыми чертами и свойствами личности / Наливайко Т.В., Наливайко Е.И. // Психолого-педагогические исследования в системе образования: Материалы Всероссийской научно-практической конференции: В 5 ч. Ч. 1 / Акад. повышен, квалиф. и перепод. раб. образ.; Южно-Уральск. гос. ун-т; Челяб. гос. пед. ун-т; Челяб. ин-т доп. проф.-пед. образ.; Отв.ред. Д.Ф.Ильясов. – Москва–Челябинск: Изд-во «Образование», 2004. – С. 95-98.
92. Никифоров, Г. С.Психология здоровья: [учеб. пособие] / под ред. Г.С. Никифорова. – Санкт-Петербург: Речь, 2006. – 479 с.
93. Новейший философский словарь: 3-е изд., исправл. – Мн.: Книжный Дом, 2003. – 1280 с.
94. О проблеме пиратства у побережья Сомали: [Електронный ресурс]. – Режим доступа: http://navoine.ru/articles/1708. Дата обращения: 23.09.2011.
95. Ожегов, С. И. Толковый словарь русского языка: 80 000 слов и фразеологических выражений / под. ред. С.И. Ожегова, Н.Ю. Шведовой // Российская академия наук. Институт русского языка им. В. В. Виноградова. – 4-е изд., дополненное. – М.: Азбуковник, 1999. – 944 с.
96. Ольшанский, Д. В. Психология терроризма / Д.В. Ольшанский. – СПб.: Питер, 2001. – 288 с.
97. Осин, Е. Н. Смыслоутрата как переживание отчуждения: структура и диагностика: автореф. дис. … канд. психол. наук: 19.00.01 – Общая психология, психология личности, история психологии / Е.Н. Осин. – М., 2007. – 23 с.
98. Парсонс, Т. О структуре социального действия / Т. Парсонс; пер. с англ. – М.: Торнтон и Сагден, 2000. – 335 с.
99. Петровский, А. В. Психология: Словарь 2-е издание исправленное и дополненное / А.В. Петровский, М.Г. Ярошевский. – М.: Политиздат, 1990. – 494 с.
100. Пиратство – 2008: беспрецедентные итоги // Бюллетень госфлотинспекции Украины. – 2009. – № 1-2. – С. 35-47.
101. Пираты — фактор национальной безопасности Украины: [Електронный ресурс]. – Режим доступа: http://2000.net.ua/2000/aspekty/amplituda/70643. Дата обращения: 17.09.2011.
102. Письмо моряка из Калининграда. Защита от пиратов: [Електронный ресурс]. – Режим доступа: http://navoine.ru/articles/1236. Дата обращения: 24.09.2011.
103. Политика ITF в отношении сомалийских пиратов // Морской. – 2011. – № 14-18. – Одесса: ЧППОМ. – С. 8-9.
104. Потапчук, Є. М. Відповідальність як ознака зрілості фахівця / Потапчук Є.М. / Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України: Всеукраїнська науково-практична конференція [Серія: Психолого-педагогічні й філологічні науки], (Хмельницький, 19 листопада 2010 р.) / Державна Прикордонна служба України, національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. – Хмельницький: НАДПСУ, 2010. – С. 167-168.
105. Потапчук, Є. М. Вплив соціально-психологічного клімату колективу на психічне здоров’я особистості / Потапчук Є.М. // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. – К., 2003, т. V, ч. 2. – С. 337-342.
106. Потапчук, Є. М. Кризові стани у поведінці людини / Потапчук Є.М. // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / За ред. Максименка С. Д. – К., 2001, т. ІІІ, ч. 8. – С. 350–354.
107. Потапчук, Є. М. Професіоналізм керівника як необхідна умова збереження психічного здоров’я підлеглого / Потапчук Є.М. // Збірник наукових праць № 18, ч. ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2001. – С. 303-306.
108. Потапчук, Є. М. Прояви психічних розладів у людини та їх соціальна небезпека / Потапчук Є.М. // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. – К., 2002, т. ІV, ч. 7. – С. 210–214.
109. Потапчук, Є. М. Психічне здоров’я особистості: від норми до розладу / Потапчук Є.М. // Психологія. Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, випуск 13, 2001. – С. 59–62.
110. Потапчук, Є. М. Самовиховання як необхідна умова самозбереження особистості / Потапчук Є.М. // Збірник наукових праць №24, ч. ІІ. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2002. – С. 250-254.
111. Потапчук, Є. М. Сім’я як суб’єкт збереження психічного здоров’я особистості / Потапчук Є.М. // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. За ред. Максименка С. Д. – К, 2002, т. ІV, ч. 6. – С. 214–218.
112. Потапчук, Є. М. Теоретичні основи соціально-психологічної системи збереження психічного здоров’я військовослужбовців / Потапчук Є.М. // Психологія. Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, випуск 23, 2004. – С. 253–260.
113. Потапчук, Є. М. Теорія та практика збереження психічного здоров’я військовослужбовців: Монографія / Є.М. Потапчук – Хмельницький: Вид-во Національної академії ДПСУ, 2004. – 323 с.
114. Потапчук, Є. М. Юридичні та психологічні аспекти шантажу / Потапчук Є.М. // Науковий вісник Державної прикордонної служби України / Науково-практичний альманах. – Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, 2009. – №3. – С. 42-49.
115. Практикум по психологии состояний: учебн. пособ. / Под ред. проф. А.О. Прохорова. – СПб: Речь, 2004. – 480 с.
116. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. / Под ред. Д.Я. Райгородского – Самара.; Издательский Дом "Бахрах-М", 2011. – 672 с.
117. Приходько, І. І. Виявлення загроз психологічній безпеці особистості / І.І. Приходько // Психологія національної безпеки : ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. (м. Львів, 22-23.09.2009 р.): тези доп. – Львів, 2009. – С. 88-90.
118. Приходько, І. І. Гносеологія проблеми психологічної безпеки особистості в сучасних наукових дослідженнях / І.І. Приходько // Соціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти: матеріали наук.-практ. конф. Харків. нац. ун-т. внутр. справ (м. Харків, 24.04.2009 р.). – Харків, 2009. – С. 183-188.
119. Приходько, І. І. Концептуальний підхід для систематизації поняття психологічної безпеки людини / І.І. Приходько // Проблеми екстремальної та кризової психології. – Вип. 8. – Харків: НУЦЗУ, 2010.  С. 91-98.
120. Приходько, І. І. Небезпеки і загрози для психологічної безпеки особистості / І.І. Приходько // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. – Вип. 1. – Львів: ЛДУВС.  2009. – С. 37-48.
121. Приходько, І. І. Психологічна безпека як найважливіша умова підвищення ефективності праці персоналу, задіяного в екстремальних видах діяльності (теоретико-методологічний аспект) / І.І. Приходько // Психологічне супроводження оперативно-розшукової діяльності : тези доп. всеукраїнської наук.-практ. конф. (28.11.2008 р., м. Київ). – К.: КНУВС, 2008. – С. 32-33.
122. Приходько, І. І. Теоретико-методологічні основи вивчення та визначення категорії «психологічна безпека» персоналу, задіяного в екстремальних видах діяльності / І.І. Приходько // Психологічні технології в екстремальних видах діяльності: тези доп. V міжнар. наук.-практ. конф. (2829.05.2009 р., м. Донецьк). – Донецьк: ДЮІ ЛДУВС, 2009. – С. 24-26.
123. Пытки моряков пиратами становятся обычным делом: [Електронный ресурс]. – Режим доступа: http://navoine.ru/articles/1539. Дата обращения: 12.09.2011.
124. Рассказова, Е. И. Жизнестойкость и выбор будущего в процессе реабилитации / Рассказова Е.И. // Гуманитарные проблемы современной психологии: Известия Таганрогского радиотехнического университета. – 2005. – № 7. – С. 124–126.
125. Рахимова, P. M. Молодежная политика ВУЗа среднего города / P.M. Рахимова // Ежегодная научная конференция Сорокинские чтения. – М.: МГУ им. Ломоносова, 2002.
126. Ребер, А. Большой толковый психологический словарь / Ребер Артур, – М.: Вече, 2000. – Т. 2. – 560с.
127. Рекомендуемая практика по защите от пиратов судов и судовладельцев // Морской информационный бюлетень. – №1. – Одесса: ФМПСУ, 2009. – С. 18-21.
128. Рубинштейн, С. Л. Бытие и сознание. Человек и мир / С.Л. Рубинштейн. – СПб.: Питер, 2003. – 512 с.
129. Рубинштейн, С. Л. Основы общей психологии / С.Л. Рубинштейн. – СПб.: Питер, 2000. – 712 с.
130. Рыльская, Е. А. Жизнеспособность человека в представлениях обыденного сознания / Е.А. Рыльская // Вестник МГОУ. – Серия «Психологические науки», 2008. – С. 100-106.
131. Самая любимая пытка пиратов: привязать руки к ногам и бросить на раскаленную палубу на 20 минут - моряки «Арианы»: [Електронный ресурс]. – Режим доступа: http://most-odessa.info/articles/interview/3044.html#. Дата обращения: 15.09.2011.
132. Сафин, И. В. Современные превентивные методы по защите морских судов от нападения и захвата пиратами / И.В. Сафин // Судовождение: Сб. научн. трудов / ОНМА Вып. 17. – Одесса: «ИздатИнформ», 2009. – С. 164–173.
133. Сбор подписей под петицией ITF против морского пиратства // Морской. – 2010. – № 8. – Одесса: ЧППОМ. – С. 12-13.
134. Свидетельство участника событий // Морской информационный бюллетень. – № 2. – Одесса: ФМПСУ, 2010. – С. 24.
135. Сидоренко, Е. В. Методы математической обработки в психологии / Сидоренко Е.В. – СПб.: Речь, 2001. – 350 с.
136. Симонов, А. П. Использование теории интегральной индивидуальности в юридической психологии / Индивидуальность человека: условия проявления и развития / Симонов А.П. – Пермь, 1988. – С. 16.
137. Ситаров, В. А. Воспитание жизнеспособных поколений: позиция И.М. Ильинского / В.А. Ситаров // Знание. Понимание. Умение. – Гуманитарные науки. – М. – 2006. – № 3. – С. 23-28.
138. Собчик, Л. Н. Метод цветовых выборов – модификация восьмицветового теста Люшера. Практическое руководство. / Собчик Л.Н. – СПб.: Речь, 2007. – 128 с.
139. Собчик, Л. Н. Введение в психологию индивидуальности. / Собчик Л.Н. – М.: ИПП-ИСП, 2000. – 512 с.
140. Сова, Ю. И. Смысловая саморегуляция жизнестойкого отношения студента к кризисным ситуациям: дис. ... канд. психол. наук: 19.00.13 – Психология развития, акмеология / Ю.И. Сова. – Тамбов, 2009. – 228 с.
141. Современный толковый словарь. – М.: Большая Советская Энциклопедия, 1997. – 6110 с.
142. Сомалийские пираты и их визави. Всего лишь замечательный бизнес: [Електронный ресурс]. – Режим доступа: http://navoine.ru/articles/1671. Дата обращения: 16.09.2011.
143. Сотниченко, Д. М. Жизнестойкость как психологический феномен. Его значение в современных условиях службы в Армии / Сотниченко Д.М. // Вестник ТГПУ. – 2009. – Выпуск 8 (86). – С. 104-107.
144. Спиридонов, Ю. А. Феномен «укорененности в бытии»: онтологический анализ: дис. ... канд. филос. наук: 09.00.01 – Онтология и теория познания / Ю.А. Спиридонов. – Саратов, 2004. – 152 с.
145. Стецишин, Р. И. Личностно-психологические ресурсы жизнестойкости (на примере личности врача-клинициста): автореф. дис. ... канд