СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНІ ФАКТОРИ ПЕРВИННОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ КУРСАНТІВ ДО УМОВ НАВЧАННЯ ТА СЛУЖБИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ МНС УКРАЇНИ : СОЦИАЛЬНО-ДЕМОГРАФИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ ПЕРВИЧНОЙ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ АДАПТАЦИИ КУРСАНТОВ К УСЛОВИЯМ ОБУЧЕНИЯ И СЛУЖБЫ В ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ МЧС УКРАИНЫ

Краткое описание

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ
На правах рукопису

Хмиров Ігор Михайлович

УДК 159. 9: 159.94

СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНІ ФАКТОРИ ПЕРВИННОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ КУРСАНТІВ ДО УМОВ НАВЧАННЯ ТА СЛУЖБИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ МНС УКРАЇНИ

Спеціальність 19.00.09
«Психологія діяльності в особливих умовах»

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
доктор психологічних наук, професор
Тімченко Олександр Володимирович

Харків - 2013

ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП………………………………………………………………………….5
РОЗДІЛ І. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ
ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ………….13
1.1 Сучасні уявлення про психологічну адаптацію особистості
у вітчизняних та зарубіжних наукових дослідженнях……………………...13
1.2 Психологічна адаптація особистості до діяльності
в екстремальних умовах ……………………………………………………...31
1.3 Сутність, зміст та основні фактори процесу первинної
психологічної адаптації курсантів до навчального процесу та
проходження служби у ВНЗ МНС України ………………………………..41
Висновки до розділу…………………………………………………...55
РОЗДІЛ ІI. РОЗРОБКА ОЦІНЮВАЛЬНОЇ МОДЕЛІ
ПЕРВИННОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ КУРСАНТІВ
ДО УМОВ НАВЧАННЯ ТА СЛУЖБИ У ВНЗ МНС УКРАЇНИ………....59
2.1 Характеристика основних етапів дослідження ………………...59
2.2 Розробка системи оцінювання рівня первинної
соціально-психологічної адаптації курсантів Національного
університету цивільного захисту України ………………..........................60
2.3 Характеристика груп досліджуваних …………...……………...67
2.4 Характеристика методів дослідження…………………………..69
Висновки до розділу………………………………………………….73
РОЗДІЛ ІII. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРВИННОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ
АДАПТАЦІЇ КУРСАНТІВ ДО УМОВ НАВЧАННЯ ТА СЛУЖБИ
У ВНЗ МНС УКРАЇНИ…………………………………………………….75
3.1 Вивчення умов успішності первинної психологічної
адаптації курсантів до навчання та проходження служби
у ВНЗ МНС України ………………………………………………………75
3.2 Вивчення якості первинної психологічної адаптації
курсантів за рівнем виразності її основних ознак у досліджуваних
з різними демографічними характеристиками…………………………...84
3.3 Особливості протікання первинної психологічної адаптації
курсантів в умовах змінних (динамічних) факторів
соціального середовища……………………………………………….......89
3.4 Особливості змін, які відбуваються під впливом
соціально-демографічних факторів первинної психологічної адаптації
на рівні інтегрального показника суб’єктивного благополуччя……......99
3.5 Характеристика динаміки емоційного інтелекту курсантів
на різних етапах первинної психологічної адаптації……………….......102
3.6 Особливості змін вольового потенціалу курсантів
під впливом соціально-демографічних факторів первинної
психологічної адаптації………………………………………………......105
3.7 Характеристика змін на рівні когнітивної сфери курсантів
під час проходження етапів первинної психологічної адаптації….......108
3.8 Академічна успішність як індикатор якості первинної
психологічної адаптації курсантів до умов навчання та проходження
служби у ВНЗ МНС України………………………………………….....110
3.9 Соціальна ідентичність курсантів ВНЗ МНС України
як фактор первинної психологічної адаптації……………………….....118
3.10 Забезпечення оптимізації процесу психологічної
адаптації та готовності курсантів до виконання професійної
діяльності в екстремальних умовах……………………………....….....131
Висновки до розділу…………………………………………….....141
ВИСНОВКИ……………………………………………………………...147
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………......155
ДОДАТКИ……………………………………………………………......174

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

МНС – Міністерство надзвичайних ситуацій України .
НУЦЗУ – Національний університет цивільного захисту України.
ППА – первинна психологічна адаптація.
НС – надзвичайна ситуація.
КТВ – колірний тест відношень.
БОО-АМ – багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність».
НПС – нервово-психічна стійкість.
КЗ – комунікативні здібності.
МН – моральна нормативність.
ОАП – особистісний адаптивний потенціал.
СБ – суб'єктивне благополуччя.
ЕК – емоційний комфорт.
КМБ – курс молодого бійця.
SPSS 8.0. – комп'ютерна програма статистичної обробки отриманих даних.

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Систему навчання у вищому навчальному закладі Міністерства надзвичайних ситуацій України можна представити згідно концептуальних положень розбудови національної системи освіти та програми оптимізації МНС як сукупність взаємопов’язаних складових, що функціонує в нашій державі відповідно до притаманних закономірностей та принципів з метою ефективної підготовки фахівців-рятувальників. Одним з резервів підвищення ефективності підготовки майбутніх фахівців рятувальних підрозділів є оптимізація адаптації курсантів до навчання у вищих навчальних закладах системи МНС (ВНЗ системи МНС). Отже, від її успішності залежить якість знань, умінь, навичок та загальна професійна спрямованость майбутнього фахівця-рятувальника.
Дослідження процесу адаптації набувають останнім часом особливої актуальності у зв'язку зі зростанням інтенсивності дії та збільшенням числа факторів, які посилюють динамічність співвідношення людини і навколишнього середовища, а отже обумовлюють підвищені вимоги до адаптаційних механізмів особистості. Постійні зміни зовнішнього середовища вимагають від людини тих чи інших форм реакцій, що в залежності від характеру адаптації можуть бути більш або менш адекватними.
Зауважимо, що система адаптації має достатньо складну структуру, яка містить в собі декілька аспектів: соціально-психологічний, організаційний, психофізіологічний, професійний, технологічний. Ці аспекти набувають особливого значення в комплексі первинної адаптації особистості до нових умов життєдіяльності.
Розглядаючи питання первинної адаптації юнаків саме до умов навчання та проходження служби у ВНЗ системи МНС, слід відмітити, що насичена програма першого року навчання закладає рівень навчальних знань курсантів, що є необхідним для подальшого фундаментального засвоєння всієї сукупності навчальних дисциплін. У свою чергу знання, одержані курсантами вже на першому курсі, визначають якість подальшого процесу навчання і залежать здебільшого від швидкої та успішної адаптації майбутніх рятувальників до нових різноманітних факторів: рівня первинної підготовки, їхньої здатності засвоювати навчальний матеріал, строків підготовки, матеріальної бази, умов побуту, служби тощо.
При цьому у вітчизняній науці накопичено значний потенціал знань, необхідний для постановки та вирішення досліджуваної проблеми. Сьогодні проблема адаптації активно вивчається за наступними напрямами:
 адаптація як біологічне пристосування до середовища (B.І Бурков, В.Т. Мурза, І.Д. Калайков);
 адаптація як суто фізіологічна особливість, перебудова фізіологічних систем організму, що забезпечує «доцільне пристосування до нових умов життя» (П.К. Анохін, В.П. Казначеєв, І.П. Павлов, О.О. Ухтомський);
 адаптація як пристосування людини до соціального середовища (Ю.О. Александровський, Г.А. Андрєєва, С.Д. Артемов, В.І. Плотніков, Г.І. Царегородцев);
 адаптація як процес активної взаємодії індивіда і соціального оточення (на відміну від ставлення до неї як до простого пристосування) (Г.О. Бал, Ф.Б. Березін, Л.Ф. Бурлачук та ін.);
 адаптація як одночасно динамічний процес і результат стану адаптованості (К.А. Абульханова-Славська, А.Б. Георгієвський; А.Г. Маклаков, А.А. Налчаджян);
 адаптація як механізм розвитку особистості (О.І. Зотова, П.K. Кряжева, А.А. Реан).
Питання адаптації курсантів до навчання та служби у ВНЗ силових міністерств та відомств були предметом дослідження у працях Г.І. Васильєва, О.В. Іванової, В.В. Конопльова, О.О. Назарова, В.Я. Яблонко та ін. При цьому досліджувався здебільшого психологічний аспект цього питання, який практично, окрім роботи О.О. Назарова, не стосувався курсантів вищих навчальних закладів Міністерства надзвичайних ситуацій України.
На наш погляд, окремої уваги у вивченні проблем первинної адаптації особистості заслуговують питання аналізу її умов та факторів, зокрема її соціально-демографічних особливостей. На жаль, нам доводиться констатувати, що до сьогодні в сучасній вітчизняній психологічній науці не розкриті питання взаємозв’язку ступеня усвідомленості курсантом свого професійного вибору та якістю його адаптації; не виявлено впливу на первинну адаптацію курсантів таких характеристик як місце проживання, стать особистості тощо.
Усе вищезазначене й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, визначення об’єкта і предмета, формулювання гіпотези, постановку мети і завдань наукового пошуку.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до плану науково-дослідної діяльності Національного університету цивільного захисту України та пов'язана з реалізацією Загальнодержавної цільової програми розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 р. № 1156-р.
Тему дисертаційного дослідження обговорено та затверджено на засіданні Вченої ради Національного університету цивільного захисту України (протокол № 12 від 29 серпня 2012 року) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук НАПН України (протокол № 7 від 25 вересня 2012 року).
Мета дослідження: на основі теоретико-методологічного аналізу проблеми первинної психологічної адаптації особистості до нових умов життєдіяльності дослідити особливості її прояву у курсантів ВНЗ МНС України залежно від основних соціально-демографічних факторів, що її обумовлюють.

Завдання дослідження:
 Шляхом критичного аналізу відповідних наукових джерел розкрити сучасні підходи до вивчення проблеми первинної психологічної адаптації особистості до нових соціальних умов;
 Розробити оцінювальну модель первинної психологічної адаптації особистості та обґрунтувати критерії дослідження її рівнів;
 Дослідити особливості прояву первинної психологічної адаптації курсантів ВНЗ системи МНС в залежності від основних соціальних та демографічних факторів, що її обумовлюють;
 На основі аналізу динамічних характеристик оточення, в яких здійснюється життєдіяльність курсантів, дослідити особливості протікання всіх етапів первинної психологічної адаптації за допомогою вивчення основних її критеріїв;
 Розробити рекомендації щодо оптимізації процесу психологічної адаптації та готовності курсантів до навчання і проходження служби у ВНЗ системи МНС та виконання професійної діяльності в екстремальних умовах.
Об’єкт дослідження – первинна психологічна адаптація особистості.
Предмет дослідження – соціальні та демографічні фактори первинної психологічної адаптації курсантів до умов навчання та служби у вищих навчальних закладах МНС України.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що первинна психологічна адаптація курсантів до умов навчання та проходження служби у вищих навчальних закладах МНС України обумовлена великою кількістю факторів, серед яких соціально-демографічні детермінанти займають провідні позиції. Такі особливості як місце проживання, усвідомленість професійного вибору, соціальний статус та професійна ідентифікація особистості впливають на успішність процесу психологічної адаптації курсантів вже на початковому етапі навчання.
Методологічні засади дослідження становлять положення про соціальну природу особистості, положення теорії наукового пізнання щодо єдності діяльності суб’єктивного і об’єктивного, свідомості й особистості.
Теоретичні засади дослідження склали:
 психологічна теорія єдності діяльності і свідомості (Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн та ін.);
 принцип системного підходу в педагогіці і психології (Г.К. Середа, Б.Ф. Ломов та ін.);
 концепція соціально-психологічних особливостей адаптації як процесу активного пристосування індивіда до умов соціального середовища (Ф.Б. Березін, В.І. Брудний, О.Г. Мороз та ін.);
 підходи щодо соціально-психологічної адаптації курсантів в освітніх закладах закритого типу (Г.І. Васильєв, О.В. Іванова, О.О. Назаров, В.Я. Яблонко та ін.),
 а також адаптації до умов професійної діяльності (С.О. Казьмірчук, В.В. Конопльов, І.І. Ліпатов, О.П. Савченко, А.В. Чернікова, В.С. Штифурак, Т.Д. Щербан та ін.)
Методи дослідження. У процесі роботи використовувались як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження:
1) теоретичного характеру: аналіз наукової літератури, психологічний аналіз та психологічна експертиза законодавчих та нормативно-правових документів стосовно організації процесу навчання та служби курсантів у ВНЗ МНС України, узагальнення отриманої інформації, системний аналіз та інтерпретація даних;
2) емпіричного характеру: а) діагностичні: метод аналізу документації, метод спостереження, методи експертної оцінки та анкетування щодо вивчення особливостей процесу навчання та проходження служби курсантів у ВНЗ МНС, а також з метою вивчення самооцінки рівня первинної адаптації, ставлення до обраної професії та процесу навчання;
б) психодіагностичні: багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» (БОО-АМ) (А.Г. Маклаков та С.В. Чермянін) - для дослідження особливостей адаптаційних можливостей курсантів-першокурсників з урахуванням соціально-психологічних і деяких психофізіологічних характеристик, що відображають узагальнені особливості їх нервово-психічного і соціального розвитку; «Діагностика вольового потенціалу особистості» - для дослідження особливостей емоційно-вольової сфери курсантів в аспекті її впливу на процес адаптації до нових умов життєдіяльності; соціометрія (соціометричне опитування) (Дж. Морено) - для визначення особистісного статусу, авторитету кожного члена курсантського підрозділу; «Шкала суб'єктивного благополуччя» - для вимірювання емоційного компонента суб'єктивного благополуччя або емоційного комфорту досліджуваних; методика діагностики емоційного інтелекту (Н. Холл) - для виявлення здатності розуміти ставлення курсантів, яке передається в емоціях, та керувати емоційною сферою на основі прийняття рішень; методика «Діагностика особистісної креативності» - для визначення таких особливостей курсантів як: уява, складність, схильність до ризику; методика «Хто Я?» (М. Кун, Т. Макпартленд) - застосовувалась для виявлення основних векторів соціально-професійних видів ідентифікації курсантів на різних етапах первинної психологічної адаптації до умов навчання та проходження служби у ВНЗ МНС; Колірний тест відносин (КТВ) (Є.Ф. Бажин, А.М. Еткінд) - для оцінки таких показників первинної психологічної адаптації курсантів, як задоволеність службою і взаєминами в колективі;
в) методи математичної статистики: t-критерій Стьюдента, коефіцієнт кореляції Пірсона, факторний аналіз, φ - критерій Фішера. Статистична обробка отриманих даних проводилася за допомогою комп’ютерної програми «SPSS 8.0» та пакета Microsoft Excel.

Наукова новизна роботи:
Вперше:
- визначено та науково обґрунтовано комплекс соціально-демографічних факторів, що впливають на процес адаптації курсантів до навчання та служби у ВНЗ системи МНС;
Уточнено:
- уявлення про сутність та критерії первинної психологічної адаптації курсантів, які навчаються та проходять службу у ВНЗ МНС України;
- систему наукових поглядів щодо оцінки показників первинної психологічної адаптації.
Дістали подальшого розвитку:
- сучасні підходи щодо психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів ВНЗ МНС України.
Практична значущість дослідження полягає у розробці оцінювальної моделі первинного адаптаційного процесу, яка може використовуватись при створенні програми психологічного супроводу курсантів під час їх навчання на перших курсах навчального закладу системи МНС України.
Крім того, отримані емпіричним шляхом дані та сформульовані на їх основі теоретичні висновки можуть бути використані при розробці рекомендацій та цільових програм щодо мінімізації негативних психологічних наслідків впливу особливих умов життєдіяльності на особистість курсанта.
Впровадження результатів дослідження здійснено в навчально-виховний процес Національного університету цивільного захисту України (акт впровадження № 5/13 від 21.01.2013.) та інших відомчих вищих навчальних закладів (акт впровадження Науково-методичного центру навчальних закладів МНС України № 01/82 від 25.10.2012.).
Особистий внесок здобувача. Наведені в роботі наукові матеріали та дані є самостійним внеском автора у вирішення проблеми, що досліджується. Дисертантом самостійно проведено теоретичний аналіз проблеми дослідження, підібрано методи вивчення поставленої проблеми, виконано всі емпіричні дослідження, зроблено порівняльний кількісний та якісний аналіз отриманих результатів.
Усі опубліковані праці за темою дисертації є одноосібними.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та результати дослідження розглядались і обговорювались на засіданнях та наукових семінарах науково-дослідної лабораторії екстремальної та кризової психології Національного університету цивільного захисту України.
Основні результати роботи та її окремі фрагменти викладались автором на 4 міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: на Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології» (23 квітня 2009 р., Україна, м. Херсон), на V Міжнародній науково-практичній конференції «Психологічні технології в екстремальних видах діяльності» (28-29 травня 2009 р., Україна, м. Донецьк), Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія та практика ліквідації надзвичайних ситуацій» (4 грудня 2009 р., Україна, м. Черкаси), на Міжнародній науково-практичній конференції «Харківська школа психології: спадщина і сучасна наука» (19-20 жовтня 2012 р., Україна, м. Харків).
Публікації. Основні результати дослідження викладено у 11 наукових працях, з них 7 статей опубліковано у наукових фахових виданнях із психологічних наук.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне узагальнення та вирішення наукової проблеми, що полягає в розкритті особливостей основних соціально-демографічних факторів, що обумовлюють первинну психологічну адаптацію курсантів до навчання та служби у вищих навчальних закладах системи МНС України.
1. На основі аналізу наукових джерел було проведено вивчення проблеми первинної психологічної адаптації особистості до нових умов життєдіяльності. Встановлено, що категорія адаптації займає одне з провідних місць у питаннях дослідження особистості і є однією з найважливіших міждисциплінарних наукових проблем, які на сьогодні достатньо інтенсивно досліджуються на медико-біологічному, соціально-економічному, психолого-педагогічному та соціально-психологічному рівнях.
В межах вивчення даної категорії можна виділити три основних підходи: перший напрям досліджень пов’язаний з вивченням фізіологічного аспекту адаптації; у другому, клініко-психологічному напрямі дослідження адаптації, предметом вивчення є здебільшого інтрапсихічна адаптація суб'єкта, зміна потребово-мотиваційної сфери особистості, встановлення контакту суб'єкта із власним «Я»; у третьому підході, який можна назвати психологічним, велику кількість робіт присвячено вивченню соціально-психологічної адаптації до умов виробничої та навчальної діяльності.
Встановлено, що у структурі адаптаційного процесу виділяються наступні підсистеми: фізіологічна, соціальна і психічна адаптація, а іноді до цього додають ще й психофізіологічну і соціально-психологічну адаптацію. Різні автори, відзначаючи їх взаємозв'язок, в той же час вказують і на їх відносну незалежність.
Враховуючи поліморфність визначення категорії «адаптація», відзначимо, що цей термін може використовуватися для позначення: процесу активного пристосування індивіда до умов нового середовища; результату цього процесу (стан відносної рівноваги між середовищем і організмом); результату еволюційного процесу – адаптаціогенезу. При цьому більшість дослідників виділяє три основних рівні (аспекту) адаптації: психічний, психофізіологічний і соціально-психологічний, маючи на увазі, що в цілому вони утворюють єдиний адаптаційний процес.
При вивченні даної категорії відносно проблеми екстремальних ситуацій та психології діяльності в особливих умовах термін «адаптація» використовується як для позначення процесу, механізму взаємодії організму і несприятливих факторів середовища, так і для позначення результату цього процесу.
Аналіз зазначених підходів дозоляє говорити про власне розуміння адаптації до навчання та служби у ВНЗ МНС як процесу прилучення до професійної діяльності, до умов, обов'язків служби, як процесу, що обумовлює успішність діяльності курсанта в межах існуючих у колективі умов, вимог та норм без шкоди для власного фізичного і психічного здоров'я.
2. Враховуючи велику кількість підходів до розуміння як власне категорії адаптації особистості, так і критеріїв оцінки її успішності, було проведено процедуру розробки оцінювальної моделі первинної психологічної адаптації курсантів з урахуванням ознак визначення її рівнів. За допомогою експертного оцінювання визначено, що оцінку первинної психологічної адаптації курсантів слід проводити за наступними показниками: рівень успішності навчання курсантів; оцінка особистості курсанта в аспекті дотримання дисципліни та виконання наказів командирів; оцінка особистості курсанта однокурсниками в аспекті особливостей встановлення та підтримання міжособистісних відносин у курсантській групі, авторитету серед товаришів.
Отриманий загальний перелік ознак або критеріїв первинної психологічної адаптації першокурсників НУЦЗУ дозволив виділити їх підгрупи для більш диференційованого вивчення особливостей первинної психологічної адаптації: критерій якості, що вивчається крізь ефективність навчання та проходження служби курсантами; критерій ставлення – полягає в емоційному самопочутті, морально-психологічному стані та задоволеності діяльністю; критерій здоров’я – це стан фізичного та психічного здоров’я.
Зазначені критерії можна співвіднести з основними рівнями прояву адаптації: психологічним, соціальним та фізіологічним.
При визначенні основних якостей, що обумовлюють успішність первинної психологічної адаптації, встановлено, що основними з них є такі якості, які можна віднести до групи соціально-демографічних факторів, а саме: соціально-професійна ідентифікація, соціометричний статус, самооцінка.
3. Дослідження успішності первинної психологічної адаптації курсантів в залежності від соціально-демографічних детермінант проводилось шляхом вивчення особливостей самооцінки, соціометричного статусу курсантів та їх неусвідомлюваного ставлення до нових умов життєдіяльності у ВНЗ МНС.
Показано, що за допомогою методу самооцінки ступеня власної адаптації до умов навчання та проходження служби виявлено меншу кількість курсантів з низьким рівнем адаптації. За результатами соціометричного методу зафіксовано більшу кількість курсантів з низьким рівнем адаптації, а за даними колірного тесту відносин відмічено виразність всіх трьох рівнів адаптації.
Встановлено, що курсанти з високим рівнем первинної психологічної адаптації достатньо якісно включилися до системи професійних та міжособистісних відносин, вони достатньо позитивно ставляться до служби та навчання у ВНЗ МНС. За даними соціометричного дослідження показано, що в першій групі досліджуваних відмічено переважну кількість курсантів як з високим, так і майже високим (вище середнього) соціометричним статусом.
Вивчення неусвідомлюваного ставлення курсантів до процесу навчання та навколишнього середовища дозволило виявити переважну задоволеність взаєминами з оточуючими.
Більшість курсантів, які характеризуються середнім рівнем первинної психологічної адаптації, позитивно ставиться до служби у вищому навчальному закладі системи МНС, їх приваблює реальна можливість професійного зростання. При цьому лише третина курсантів-першокурсників даної групи задоволені взаємовідносинами в колективі і службою в цілому; інші 70% займають нейтральну позицію. За даними соціометричного дослідження встановлено, що більше половини досліджуваних даної групи мають середній соціометричний статус.
Переважна більшість курсантів із низьким рівнем первинної психологічної адаптації амбівалентно ставиться до служби в цілому і взаємовідносин у колективі. Серед відносин, якими задоволені курсанти даної групи, можна назвати взаємини у взводі і з командиром взводу, тобто найближчі взаємини. Соціометричне опитування показало, що одна чверть курсантів даної групи займають середнє положення в міжособистісних відносинах, друга – низьке і половина опитаних – позицію у міжособистісних стосунках, яку можна оцінити як нижче середнього.
Крім того, встановлено чітко обумовлений зв’язок показників і соціально-демографічних характеристик особистості (соціометричний статус) та ступеня задоволеності обраною професією з рівнем адаптації як на суб’єктивному (самооцінка), так і на об’єктивному (експертна оцінка) рівнях її оцінювання.
4. Вивчення впливу зовнішніх факторів на процес первинної психологічної адаптації курсантів до умов навчання та проходження служби у ВНЗ МНС засвідчило тісний взаємозв’язок між зазначеними категоріями. Показано, що провідним соціальним фактором, що впливає на адаптацію курсанта, є специфіка освітньої організації. Головними особливостями вищого навчального закладу системи МНС України, є те, що, окрім знайомства курсантів з новими навчальними предметами, відбувається їх перший контакт із професійними факторами, повністю змінюється соціальне оточення. Наведені особливості в межах дослідження первинної психологічної адаптації курсантів вивчались за допомогою показників емоційно-діяльнісної адаптації курсантів, емоційно-вольових змін особистості, соціально-професійної ідентифікації, стану здоров’я та якості міжособистісних відносин у колективі. Задля цього за допомогою групи експертів перший рік перебування курсанта у вищому навчальному закладі системи МНС України було розподілено на етапи, пов'язані з особливостями проходження навчання та служби. Кожен з етапів адаптації в цей період характеризується різноманітними соціальними умовами, які можна представити як соціальні фактори первинної психологічної адаптації.
Аналіз динаміки адаптивного потенціалу за 1-й рік навчання показав, що на 1-му етапі адаптаційні можливості курсантів істотно виражені, що обумовлено мобілізацією внутрішніх ресурсів, пов'язаною з мотивацією успішного навчання, елементом новизни ситуації, ідеалізацією професії, наявністю уявлення про героїчний характер професії рятувальника МНС України.
На 2-му етапі настає фаза виснаження, тому адаптивний потенціал значно знижується. Потім, у зв'язку зі змінами умов життєдіяльності, навчання й побуту, адаптивний потенціал знову відновлюється. Однак на 3-му етапі він знижується практично до рівня 2-го етапу. При цьому показник нервово-психічної стійкості має схожу динаміку з параметром адаптивного потенціалу в ході навчання курсантів. При аналізі показника «комунікативні здібності» відзначено схожість його динаміки з адаптивним потенціалом. В цілому показники адаптивності курсантів у перший рік навчання мають свою динаміку, яка не носить лінійного характеру, що обумовлено такими факторами як умови організації навчального процесу та життєдіяльності, з одного боку, – соціальний фактор, і якісними психологічними відмінностями суб'єктів – з іншого, – демографічний фактор.
Показано, що динаміка зміни емоційного стану суб'єктивного благополуччя курсантів структурно наближена до розглянутої динаміки адаптаційного процесу.
Результати, отримані в ході дослідження емоційного інтелекту, дозволяють, перш за все, відзначити практично лінійне зростання емоційної обізнаності протягом усіх етапів первинної адаптації. Досвід емоційних переживань особистості робить її більш зрілою, що цілком закономірно у процесі онтогенезу та професіогенезу, як у нашому випадку. Саме з цієї причини курсанти в кінці першого року навчання (на четвертому етапі адаптації) мають максимальний показник за даною шкалою, а у курсантів на етапі КМБ вона представлена негативною кореляційною залежністю. Подібна тенденція спостерігається і в умінні розпізнавати емоції інших людей, що обумовлено емоційною обізнаністю в цілому і досвідом, що здобувається у спілкуванні.
Доведено, що на 1-му етапі первинної адаптації вольовий потенціал курсантів представлений на рівні, який відповідає нормативному. На 2-му етапі цей показник представлений на рівні трохи нижче середнього (нормативного), а на 3-му етапі їх вольовий потенціал відновлюється до нормативного. На 4-му етапі показник вольового потенціалу дещо знижується.
Аналіз динаміки успішності курсантів показав, що вона відповідає динаміці адаптаційних процесів, з одного боку, відображаючи успішність адаптації до навчального процесу, а з іншого боку, створює той емоційний настрій, який сприяє або, навпаки, погіршує реалізацію адаптаційного потенціалу особистості.
Вивчення особливостей змін у формуванні ідентичності курсантів на всіх етапах первинної психологічної адаптації показало, що на 1-му етапі адаптації ідентифікаційні основи носять скоріш за все маргінальний характер, відображаючи зміни соціального статусу при вступі до вишу і, в той же час, спираючись на почуття приналежності до сім'ї. Курсанти на цьому етапі в більшості випадків характеризують себе таким чином: «Я – син своїх батьків, чоловік, молодий, українець». На 2-му етапі на достатньо високому рівні представлено статеворольову та соціально-статусну ідентифікацію. У цей період істотно знижується ідентифікація із сім'єю, з цивільним життям. Частіше зустрічаються і позиції, які характеризують етнічну приналежність і патріотичні тенденції. На 3-му етапі курсанти набувають професійної ідентичності, відбувається зміна структури самосвідомості, змінюється набір ідентифікаційних пріоритетів. На цьому етапі ідентифікаційні основи майбутнього рятувальника мають позитивну динаміку і супроводжуються істотним зростанням емоційної зрілості, підвищенням вольового потенціалу, мотиваційноі готовності. На 4-му етапі у деякої частини досліджуваних відбувається переосмислення вибору життєвого шляху, відбувається зростання базисної ідентифікації, яка полягає у відносно вузькій локалізованості і забезпечує тлумачення соціальної реальності на рівні спільнот; відбувається мотивація самозахисту, цінностей особистого життя, здоров'я, безпеки та захищеності.
Пошук змінних, що визначають успішність первинної психологічної адаптації курсантів у процесі навчання, показав, що її здебільшого визначають такі характеристики як професійна ідентифікація, міжособистісний або соціальний статус, емоційно-діяльнісна адаптивність, емоційний інтелект, індекс здоров'я, схильність до ризику, задоволеність професією та вольовий потенціал.
5. Основою рекомендацій щодо оптимізації процесу психологічної адаптації та готовності курсантів до навчання та проходження служби у ВНЗ МНС й виконання професійної діяльності в екстремальних умовах став психологічний супровід цього процесу, основним засобом якого є комплексний підхід. До складу супроводу входять наступні напрям: соціально-психологічна діагностика, соціально-психологічне консультування, соціально-психологічне просвітництво, соціально-психологічна профілактика та розвиваюча робота. Як основні технології психологічного супроводу процесу первинної психологічної адаптації запропоновано: адаптаційний тренінг, профілактичний тренінг спілкування, тренінг моделювання майбутнього.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів заявленої проблеми. Перспективними напрямами подальших наукових пошуків є:
- розробка диференційованих програм психопрофілактики дезадаптації курсантів на перших етапах їх професіогенезу;
- створення прогностичної моделі успішності первинної психологічної адаптації курсанта до особливих умов навчання та служби з урахуванням специфічних особливостей обраної професійної діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская, К. А. О субъекте психической деятельности / Абульханова-Славская К.А. – М.: Наука, 1973. – 288 с.
2. Авцын, А. П. Адаптация и дезадаптация с позиции патологии / Авцын А.П. // Клиническая медицина. – 1974. – № 5. – С. 3-15.
3. Айдаралиев, A. A. Адаптация человека к экстремальным условиям: Опыт прогнозирования / Айдаралиев A.A., Максимов А.Л. – Л.: Медицина, 1982. – 302 с.
4. Александрович, П. И. Психологический анализ трудностей адаптации военнослужащих к армейской жизнедеятельности / Александрович П.И., Малютин А.Г., Сенокосов Ж.Г. – Рига: Рижское высшее военно-политическое училище им. С.С. Бирюзова, 1991. – 89 с.
5. Александровский, Ю. А. Психогении в экстремальных ситуациях / Александровский Ю.А., Лобастов О.С., Спивак Л.И., Щукин Б.П. – М.: Медицина, 1991. – 156 с.
6. Александровский, Ю. А. Состояние психической дезадаптации и их компенсация / Александровский Ю.А. – М.: Наука, 1976. – 129 с.
7. Алёшин, С. А. Информационный стресс: практические рекомендации / Алёшин С.А. – М.: ГИНФО, 2000. – 35 с.
8. Анохин, П. К. Механизмы и принципы целенаправленного поведения / Анохин П.К. – М.: Наука, 1972. – 258 с.
9. Анохин, П. К. Проблемы принятия решений / Анохин П.К. – М.: Наука, 1976. – 305 с.
10. Анохин, П. К. Узловые вопросы теории функциональной системы / Анохин П.К. – М.: Наука, 1980. – 348 с.
11. Антропова, М. В. Работоспособность учащихся в процессе учебной и трудовой деятельности / Антропова М.В. – М.: Просвещение, 1968. – 249 с.
12. Артемов, С. Д. Социальные проблемы адаптации подростков /Артемов С.Д. // Вопросы духовной культуры советских рабочих. – Свердловск, 1969. – 175 с.
13. Асеев, В. Г. Мотивационная регуляция поведения личности / Асеев В.Г. // Лекции к изучению курсов по специальности «Психология». Выпуск 1. / Под ред. А.А. Деркача. – М.: Изд-во РАГС, 2004. – 100 с.
14. Асеев, В. Г. Мотивация поведения и формирования личности / Асеев В.Г. – М., 1976. – С. 157.
15. Асеев, В. Г. Теоретические аспекты проблемы адаптации. В кн.: Адаптация учащихся и молодежи к трудовой и учебной деятельности / Асеев В.Г. – Иркутск, 1986. –С. 5-16.
16. Баевский, P. M. Принципы исследования степени адаптации организма к условиям длительного космического полета / Баевский P.M. // Стресс и адаптация. – Кишинев: Штиинца, 1978. – С. 56-72.
17. Баевский, P. M. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии / Баевский Р.М. – М.: Медицина, 1979. – 316 с.
18. Бажин, Е. Ф. Цветовой тест отношений: метод, рекомендации / Бажин Е.Ф., Эткинд A.M. – Л.: ЛГУ, 1985, – 120 с.
19. Базылевич, Т. Ф. О целостности индивидуальности и влиянии радиации на активированность мозга / Базылевич Т.Ф., Асеев В.Г., Бодунов М.В. // Психологический журнал. –1993. – Т. 14. – № 2. – С. 25-34.
20. Байбородова, Л. В. Воспитательный процесс в современной школе: учебное пособие / Байбородова Л.В., Рожков М.И. – изд. 2-е, испр. и доп. – Ярославль: Издательство ЯГПУ им. К.Д. Ушинского, 1998. – 356 с.
21. Балл, Г. А. Понятие адаптации и его значение для психологии личности / Балл Г.А. // Вопросы психологии. – 1989. – № 1. – С. 92-100.
22. Березин, Ф. Б. Методика многостороннего исследования личности / Березин Ф.Б., Мирошников М.П., Рожанец Р.В. – М.: Наука, 1994. – 115 с.
23. Березин, Ф. Б. Психологическая и психофизиологическая адаптация человека / Березин Ф.Б. – Л.: Наука, 1988. – 270 с.
24. Бернар, К. (Bernard C.) Курс общей физиологии. Жизненные явления, общие животным и растениям [Пер. с франц.] – Спб., 1878. – 316 с.
25. Будасси, С. А. Способ исследования количественных характеристик в группе / Будасси С.А. // Вопросы психологии. – 1971. – № 3. – С. 138-143.
26. Бурков, В. Л. Биологическая адаптация человека как особая форма взаимосвязи / Бурков В.Л., Мурза В.Т. // Философские проблемы современного естествознания. – Киев. – 1988. – Вып. 67. – С. 21-34.
27. Бурлачук, Л. Д. Психология жизненных ситуаций: Учебное пособие / Бурлачук Л.Д., Коржова Е.Ю. – М.: Российское педагогическое агентство, 1988. – 263 с.
28. Бушов, Ю. В. Психологическая устойчивость человека в особых усло¬виях деятельности: оценка и прогноз / Бушов Ю.В. – Томск: Изд-во Том. ун-та, 1992. – 176 с.
29. Бушурова, В. Г. Индивидуально-личностные предпосылки успешности обучения и адаптации курсантов морских училищ / Бушурова В.Г., Широкова И.К. // Современные проблемы прикладной социологии и социальной психологии. – Л. – 1984. – С. 121-122.
30. Відношення до життя та смерті в умовах надзвичайної ситуації: ціннісно-смисловий аспект: Монографія / [Лєбєдєв Д.В., Лєбєдєва С.Ю., Назаров О.О., Оніщенко Н.В., Садковий В.П., Садковий О.В., Тімченко О.В.]. - Х.: УЦЗУ, 2009. - 128 с.
31. Волкова, М. Г. Адаптация курсантов военного ВУЗа в условиях изменения социальной среды: автореф. дис. на соиск. учен. степ. к.психол.н.: спец. 19.00.05 / Волкова Марина Геннадьевна. – Ярославль, Яросл. гос. ун-т им. П.Г. Демидова, 2003. – 22 с.
32. Гаркави, Л. Х. Адаптационные реакции и резистентность организма / Гаркави Л.Х., Квакина Е.Б., Уколова H.A. – Ростов-на-Дону, 1979. – 120 с.
33. Генкин, A. A. Прогнозирование психофизиологических состояний / Генкин A.A., Медведев В.И. – М.: Медицина, 1973. – 320 с.
34. Георгиевский, А. Б. Эволюция адаптации. Историко-методологические исследования / Георгиевский А.Б. – Л., 1989. – 187 с.
35. Глоточкин, А. Д. Общественное мнение, групповое настроение, традиции в воинском коллективе / Глоточкин А.Д. – М.: ВПА, 1971. – 186 с.
36. Годфруа, Ж. Что такое психология: / Годфруа Ж. // В 2-х т. Т. 1. пер. с франц. – М.: Мир, 1992. – 376 с.
37. Головин, H. H. Исследование боя. Исследование деятельности и свойств человека как бойца / Головин H.H. – СПб.: тип. В. Березовского, 1907. – 190 с.
38. Горбов, Ф. Д. К характеристике психического состояния человека в усложненных условиях деятельности / Горбов Ф.Д., Матова М.А. // Вопросы психологии. – 1971. – №2. – С. 88-97.
39. Грачев, В. А. Управление профессиональной подготовкой пожарных на основе исследования закономерностей их физической работоспособности: автореф. дисс. … на сосиск. учен. степ. канд. техн. наук: спец. 05.13.10 / Грачев Владимир Анатольевич. – Москва, Академия ГПС МВД РФ, 2001. – 23 с.
40. Гребенюк, О. С. Развитие индивидуальности курсантов в вузе МВД / Гребенюк О.С, Прозоров А.В. // Психопедагогика в правоохранительных органах: науч.-практ. журн. – Омск: Изд-во Омской академии МВД России, 2000. – № 1 (13). – С. 61-65.
41. Григорьевских, B. C. Надежность труда как главный показатель прогнозирования поведения человека в экстремальных условиях / Григорьевских B.C., Минаев А.Н. // Проблемы оценки функциональных возможностей человека и прогнозирование здоровья. – М.: Медицина, 1985. – С. 121-123.
42. Давыдовский, И. М. Приспособительные процессы в патологии / Давыдовский И.М. // Вестник АМН СССР. – 1962. – № 4. – С. 27-37.
43. Давыдовский, И. М. Проблемы причинности в медицине / Давыдовский И.М. – М., 1965. – С. 75.
44. Демина, Л. Д. Психологические аспекты индивидуальной профессиональной адаптации: учебное пособие / Демина Л.Д. – Барнаул, 1990. – 112 с.
45. Дикая, Л. А. Функциональная межполушарная асимметрия мозга человека в динамике обучающего видеотренинга: дисс. ... канд. психол. наук. Спец.: 19.00.02 / Дикая Л.А. – Ростов-на /Д., РГУ, 1996. – 164 с.
46. Дикая, Л. Г. Особенности регуляции функционального состояния оператора в процессе адаптации к особым условиям Дикая Л.А. // Психологические проблемы деятельности в особых условиях – М.: Наука, 1985. – С. 63-89.
47. Дикая, Л. Г. Регулирующая роль образа эмоционального со-стояния в экстремальных условиях деятельности / Дикая Л.Г., Семикин В.В. // Психологический журнал. – 1991. – №1. – С 55-56.
48. Дикая, Л. Г. Теоретические и экспериментальные проблемы управления психическим состоянием человека Дикая Л.Г., Гримак Л.П. // Психические состояния и эффективность деятельности – М.: Наука, 1983. – С. 27-32.
49. Дичев, Т. Г. Проблема адаптации и здоровье человека / Дичев Т.Г., Тарасов К.Е. – М.: «Медицина», 1976. – 184 с.
50. Дутов, В. И. Психофизиологические и гигиенические аспекты деятельности человека при пожаре / Дутов В.И., Чурсин И.Г. – М.: Науч.-практич. центр «Защита», 1992. – 320 с.
51. Дьяченко, М. И. Готовность к деятельности в напряженной ситуации. Психологический аспект / Дьяченко М.И., Кадыбович Л.A., Пономаренко В.А. – Минск: «Университетское», 1976. – 206 с.
52. Дьяченко, М. И. Психологический анализ боевой деятельности советских воинов: автореф. дисс. … на соиск. учен. степ. докт. психол. наук / Дьяченко М.И. – М.: ВПА, 1969. – 19 с.
53. Егоров, Л. Г. Социальная адаптация молодежи в социалистических воинских коллективах: (Социологический анализ): автореф. дисс. … на сосиск. учен. степ. канд. филос. наук: / спец Егоров Л.Г. – М., 1975. – 24 с.
54. Екстремальна психологія: підручник / За заг. ред. проф. О.В. Тімченка - К.: ТОВ "Август Трейд", 2007. - 502 с.
55. Екстремальна та кризова психологія: Термінологічний словник / За заг. ред. проф. О.В. Тімченка. – Х.: ХНАДУ, НУЦЗУ, 2010. – 291 с.
56. Жданов, И. А. Адаптация и прогнозирование деятельности. Международный фонд конверсии / Жданов И.А. – Казань: Изд-во Казан, ун-та, 1991. – 128 с.
57. Завалова, Н. Д. Психология формирования специальных навыков и действий в нестандартных ситуациях полета / Завалова Н.Д., Пономаренко В.А. // Космическая биология и авиакосмическая медицина. – 1973. – № 3. – С.3-10.
58. Загрядский, В. П. Адаптация как физиологическая основа боевой подготовки / Загрядский В.П. // Военно-медицинский журнал. – 1974. – № 3. – С. 46-48.
59. Загрядский, В. П. Избранные лекции по физиологии военного труда / Загрядский В.П. – Л.: Наука, 1972. – 131 с.
60. Знаков, В. В. Понимание воинами-интернационалистами ситуаций насилия и унижения человеческого достоинства / Знаков В.В. // Психологический журнал. – 1989. – №4. – С. 108-116.
61. Зотова, О. И. Методы исследования социально-психологических аспектов адаптации личности: Методология и методы социальной психологии / Зотова О.И., Кряжева И.К. – М.: Просвещение, 1977. – С. 173-188.
62. Казначеев, В. П. Биосистема и адаптация / Казначеев В. П. – Новосибирск: Наука, 1983. – 286 с.
63. Казначеев, В. П. Современные аспекты адаптации / Казначеев В.П. – Новосибирск: Наука, 1980. – 191 с.
64. Казначеев, В. П. Функциональная асимметрия и адаптация человека / Казначеев В.П., Чуприкова Л.П. – М., 1976. – С. 10-16.
65. Калайков, И. Д. Цивилизация и адаптация / Калайков И.Д. – М.: Прогресс, 1984. – 240 с.
66. Кандыбович, С. Л. Психолого-акмеологические основы управленческой деятельности командира войск РХБ защиты / Кандыбович С.Л. – М.: ВУ. – 236 с.
67. Кандыбович, С. Л. Формирование профессионально-психологической готовности курсантов к службе в войсках / Кандыбович С.Л., Попов М.Н. – М., 1999. – 23 с.
68. Кассиль, Г. Н. Внутренняя среда организма / Кассиль Г.Н. – М.: Наука, 1978. – 224 с.
69. Каширин, В. П. Самоутверждение курсантов / Каширин В.П. – М.: ВПА, 1984. – 156 с.
70. Китаев-Смык, Л. А. К вопросу о методах оценки психологического состояния летчика при аварийной ситуации в полете / Китаев-Смык Л.А., Неумывакин И.П., Пономаренко В.А. // Проблемы инженерной психологии. – Л.: Наука, 1964. – С. 61-62.
71. Китаев-Смык, Л. А. Психология стресса / Китаев-Смык Л.А. – М.: Наука, 1983. – 480 с.
72. Китаев-Смык, Л. А. Стресс войны: Фронтовые записи врача-психолога / Китаев-Смык Л.А. – М., 2001. – 150 с.
73. Климук, П. И. Морально-политическая и психологическая подготовка к космическим полетам / Климук П.И. // Психологический журнал. – 1980. – Т.1. – №6. – С. 113-118.
74. Клочко, В. Е. Исследование инновационного потенциала личности: концептуальные основания / В.Е. Клочко, Э.В. Галажинский // Сибирский психологический журнал. – 2009. – № 33. – С. 6-13.
75. Клочко, В. Е. Самореализация личности: системный взгляд / Клочко В.Е., Галажинский Э.В. – Томск: Изд-во Томского ун-та, 1999. – 154 с.
76. Клочко, В. Е. Самореализация личности: системный взгляд / Клочко В.Е., Галажинский Э.В.; под редакцией Г.В. Залевского. – Томск: Издательство Томского университета, 1999. – 154 с.
77. Коробейников, М. П. Психологические проблемы подготовки советских воинов к современной войне: автореф. дисс. … на сосиск. учен. степ. докт. психол. наук / Коробейников М.П. – М.: ВПА, 1970. – 20 с.
78. Коробейников, М. П. Современный бой и проблемы психологии / Коробейников М.П. – М.: Воениздат, 1972. – 186 с.
79. Короленко, Ц. П. Психофизиология человека в экстремальных услови¬ях / Короленко Ц.П. – Л.: Медицина, 1978. – 210 с.
80. Корф, H. A. О воспитании воли военачальников / Корф H.A. – СПб.: тип. В. Березовского, 1906. – 110 с.
81. Корф, Н. А. Пригодность к военной профессии / Корф H.A // Военный вестник. – 1983. – №4. – С. 41-43.
82. Космолинский, Ф. П. Эмоциональный стресс при работе в экстремальных условиях / Космолинский Ф.П. – М.: Медицина, 1976. – 192 с.
83. Костюк, А. И. Адаптация и военная служба / Костюк А.И. // Вестник ПВО. – 1973. – №11. – С. 49-52.
84. Котик, Б. С. Межполушарное взаимодействие у человека / Котик Б.С. – Ростов-на-Дону: РГУ, 1992. – 176 с.
85. Котик, М. А. Психология и безопасность / Котик М.А. – Таллин: Валгус, 1981. – 439 с.
86. Кочергина, A. B. Психофизиологическая и психологическая дифференциальная диагностика ПТСР: дисс. … канд. психол. наук.: спец / Кочергина Алла Валентиновна. – ПТУ, 2000. – 138 с.
87. Крайг, Г. Психология развития / Крайг Г. – СПб.: Питер, 2000. – 987 с.
88. Кризова психологія: навчальний посібник /За заг. ред. проф. О.В. Тімченка. – Х.: НУЦЗУ, 2010. - 401 с.
89. Кузнецов, А. Г. К физиологии экстремальных воздействий на организм. Экологическая физиология человека. Адаптация человека к экстремальным условиям среды / Кузнецов А.Г. – М., 1979. – С. 5-21.
90. Кулагин, Б. В. Методологические основы профессионального психологического отбора военных специалистов / Кулагин Б.В. // ВМЖ. – 1986. – № 10. – С. 13-16.
91. Кулагин, Б. В. О структуре и задачах военной психофизиологии Кулагин Б.В. // ВМЖ. – 1984. – №9. – С. 35-37.
92. Лебедев, В. И. Личность в экстремальных ситуациях / Лебедев В.И. – М.: Политиздат, 1989. – 304 с.
93. Лебедев, В. И. Этапы психической адаптации в измененных условиях существования / Лебедев В.И. // Вопросы психологии. – 1980. – № 4. – С. 50-59.
94. Леонова, А. Б. Психологическая диагностика функционального состояния человека: автореф. дисс. ... на сосиск. учен. степ. канд. психол. наук: / Леонова А.Б. – МГУ, 1984. – 18 с.
95. Леонова, А. Б. Функциональные состояния человека в трудовой деятельности / Леонова А.Б., Медведев В.И. – М.: МГУ, 1981. – 112 с.
96. Леутин, В. П. Адаптационная доминанта и функциональная асимметрия мозга / Леутин В.П. // Вестник АМН. – 1998. – Т.10. – С. 10-14.
97. Леутин, В. П. Психофизиологические механизмы адаптации и функциональная асимметрия мозга / Леутин В.П., Николаева В.Н. – Новосибирск: Наука, 1988. – 192 с.
98. Ломов, Б. Ф. Особенности деятельности космонавта в полете / Ломов Б.Ф. – М.: Наука, 1976. – 276 с.
99. Ломов, Б. Ф. Теория функциональных систем в физиологии и психологии / Ломов Б.Ф. – М.:ВШ, 1978. – 306 с.
100. Ломов, Б. Ф. Человек и техника / Ломов Б.Ф. – Л.: ЛГУ, 1963. – 280 с.
101. Ломов, Б. Ф. Экспериментально-психологические исследования в авиации и космосе / Береговой Г.Т., Завалова И.Д., Ломов Б.Ф., Пономаренко В.А. – М.: ВШ, 1978. – 138 с.
102. Лурия, А. Р. Основы нейропсихологии / Лурия А.Р. – М.: МГУ, 1973. – 380 с.
103. Маклаков, А. Г. Личностный адаптационный потенциал: его мобилизация и прогноз в экстремальных условиях / Маклаков А.Г. // Психологический журнал. – 2001. – № 1. – С. 16-24.
104. Маклаков, А. Г. Общая психология / Маклаков А.Г. – СПб.: Питер, 2000. – 582 с.
105. Маклаков, А. Г. Основы психологического обеспечения профессионального здоровья военнослужащих: дисс. ... доктора психол. наук: 19.00.03 / Маклаков Анатолий Геннадиевич. – СПб, 1996. – 392 с.
106. Марищук, В. Л. Напряженность в полете / Марищук В.Л. – М.: Просвещение, 1969. – 310 с.
107. Махнев, М. В. Медико-социальные аспекты адаптации военнослужащих / Махнев М.В., Махнев А. В. // Военно-мед. журнал. – 2000. – № 9. – С. 57-64.
108. Медведев, В. И. Классификация поведенческой адаптации / Медведев В.И. // Физиология человека. – 1981. – № 3. – С. 27-37.
109. Медведев, В. И. Компоненты адаптационного процесса / Медведев В.И., Марьянович Л.Т., Аверьянов B.C. – Л.: Наука, 1984. – 111 с.
110. Медведев, В. И. Психологические реакции человека в экстремальных условиях. Экологическая физиология человека. Адаптация человека к экстремальным условиям среды / Медведев В.И. – М., 1979. – С. 525-570.
111. Медведев, В. И. Устойчивость физиологических и психологических функций человека при действии экстремальных факторов / Медведев В.И. – Л.: Наука, 1982. – 280 с.
112. Меерсон, Ф. З. Адаптация, стресс и профилактика / Меерсон Ф.З. – М.: Наука, 1981. – 278 с.
113. Мильман, В. Э. О некоторых методах изучения индивидуально-психологических различий, влияющих на поведение в стрессовой ситуации / Мильман В.Э. // Вопросы психологии. – 1968. – № 2. – С. 160-167.
114. Миронець, С. М. Негативні психічні стани рятувальників в умовах надзвичайної ситуації: Монографія / Миронець С.М., Тімченко О.В. - К.: ТОВ "Видавництво "Консультант", 2008. - 232 с.
115. Миррахимов, М. М. Об адаптивной способности физиологических систем организма к формированию адаптации в норме и патологии / Миррахимов М.М. // Высокогорная адаптация и дезадаптация. – Фрунзе, 1984. – С. 3-20.
116. Мозжухин, A. C. Характеристика функциональных резервов человека / Мозжухин A.C. // Проблемы резервных возможностей человека. – М.: ВНИИФК, 1982. – С. 43-50.
117. Моляко, В. А. Паника в условиях экологического бедствия / Моляко В.А. // Психологический журнал. – 1992. – Т. 13. – № 2. – С. 66-73.
118. Муцинов, С. С. Молодые воины: воспитание и адаптация в коллективе / Муцинов С.С. – М.: Институт военной истории МО СССР, 1989. – 86 с.
119. Мясищев, В. Н. Личность и неврозы / Мясищев В.Н. – Л.: ЛГУ, 1960. – 426 с.
120. Наенко, Н. И. Психическая напряженность / Наенко Н.И. – М.: МГУ, 1976. – 218 с.
121. Наенко, Н. И. Способы оценки показателей состояний напряжения в работе человека-оператора / Наенко Н.И., Овчинникова О.В. // Проблемы инженерной психологии. – М.: Наука, 1967. – С. 58-77.
122. Назаров, О. О. Динаміка первинної психологічної адаптації до умов навчання та служби в навчальних закладах МВС України: автореферат на здобуття наукового ступеня канд. психол. наук / О.О. Назаров – Харків, 2000. – 18 с.
123. Налчаджян, А. А. Социально-психическая адаптация личности: формы, механизмы и стратегии / Налчаджян А.А. – Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1988. – 263 с.
124. Небылицын, В. Д. Актуальные проблемы дифференциальной психофизиологии / Небылицын В.Д. // Вопросы психологии. – 1971. – № 6. – С. 3-11.
125. Небылицын, В. Д. Избранные психологические труды / Небылицын В.Д. – М.: Наука, 1990. – 308 с.
126. Небылицын, В. Д. К изучению надежности работы человека-оператора в автоматизированной системе / Небылицын В.Д. // Вопросы психологии. – 1961. – № 6. – С. 9-17.
127. Новиков, B. C. Физиология экстремальных состояний / Новиков B.C., Горанчук В.В., Шустов Е.Б. – СПб.: Наука, 1998. – 250 с.
128. Новиков, M. А. Психологический отбор и комплектование экипажей / Новиков M.А., Лосев A.A. // Результаты медицинских исследований, выполненных на орбитальном научно-исследовательском комплексе «Салют-6». – М.:«Наука», 1986. – С. 31-35.
129. Нурмагамбетова, С. А. Социально-психологические аспекты психической дезадаптации военнослужащих на начальных этапах срочной службы / Нурмагамбетова С.А. // Аспирант и соискатель. – 2002. – № 1. – С. 221-224.
130. Орбели, Л. А. Избранные труды / Орбели Л.А. – Т.3. – М.: Наука, 1964. – 302 с.
131. Основи психологічного забезпечення діяльності МНС: підручник / За заг.ред. В.П. Садкового. - Х.: УЦЗУ, 2009. - 244 с.
132. Павлов, И. П. Двадцатилетний опыт объективного изучения высшей нервной деятельности поведения животных / Павлов И.П. – М.: Медгиз, 1951. – 507 с.
133. Петровский, А. В. История и теория психологии / Петровский А.В., Ярошевский М.Г. – Ростов-на-Дону, 1966. – 501 с.
134. Платонов, К. К. Краткий словарь психологических понятий / Платонов К.К. – М.: Просвещение, 1981. – 286 с.
135. Платонов, К. К. Психология летного труда / Платонов К.К. – М.: Медгиз, 1960. – 256 с.
136. Полянский, В. Н. Психический элемент в области фортификации и его влияние на фортификационные формы / Полянский В.Н. – СПб., 1912. – 160 с.
137. Пономаренко, В. А. Готовность к опасности / Пономаренко В.А., Завалова Н.Д. // Авиация и космонавтика. – 1970. – № 3. – С. 10-11.
138. Попов, В. Е. Психологическая реабилитация военнослужащих после экстремальных воздействий: дисс. ... канд. псих. наук: / Попов В.Е. – М., 1992. –214 с.
139. Почебут, Л. Г. Показатели адаптации личности в коллективе / Почебут Л.Г., Бородко A.A. // Экспериментальная и прикладная психология. Вып. ІІ. Личность и деятельность. – Л.: ЛГУ, 1982. – С. 146-151.
140. Проблемы психологии воинского коллектива / Отв. ред. В.В. Шеляга. – М.: Воениздат, 1973. – 208 с.
141. Психические состояния /Отв. ред. Л.В. Куликов. – СПб.: Речь, 2001. – 480 с.
142. Психологические проблемы деятельности в особых условиях/ Ред. Б.Ф. Лапов, Ю.М. Забродин. – М.: Наука, 1985. – 232 с.
143. Психология экстремальных ситуаций: Хрестоматия /Сост. А.Е. Тарас, К.В. Сельченок. – М.: ACT, 2001. – 480 с.
144. Психологічні особливості базових копінг-стратегій та особистісних копінг-ресурсів працівників пожежно-рятувальних підрозділів МНС України: Монографія / [Назаров О.О., Оніщенко Н.В., Садковий В.П., Садковий О.В., Склень О.І., Тімченко О.В.]. - Х.: Вид-во УЦЗУ, 2008. - 221 с.
145. Психопатология боевой травмы / Ред. Э.М. Залкинд. – Молотовск, 1946. – 112 с.
146. Райе, Ф. Психология подросткового и юношеского возраста / Райе Ф. – СПб.: Питер-Пресс, 1997. – 608 с.
147. Ремшмидт, X. Подростковый и юношеский возраст. Проблемы становления личности / Ремшмидт X. – М.: Просвещение, 1994. – 319 с.
148. Решетников, М. М. Значение психологической установки на переработку информации при профотборе / Решетников М.М. // ВМЖ. –1984. – № 7. – С. 15-28.
149. Решетников, М. М. Психофизиологические аспекты состояния, поведения и деятельности пострадавших в очаге бедствия / Решетников М.М. // Психологический журнал. – 1989. – Т. 10. – № 4. – С. 125-128.
150. Рогов, Е. И. Настольная книга практического психолога в образовании / Рогов Е.И. – М.: ВЛАДОС, 1995. – 529 с.
151. Роджерс, К. Становление человека / Роджерс К. – М.: Прогресс, 1994. – 480 с.
152. Самонов, А. П. Психологическая подготовка пожарных / Самонов А.П. – М.: Стройиз-дат, 1982. –80 с.
153. Самонов, А. П. Психология для пожарных. Психологические основы подготовки пожарных к деятельности в экстремальных условиях / Самонов А.П. – Пермь: ООО НТЦ промышленной безопасности КРОМ-С, 1999. – 600 с.
154. Селье, Г. На уровне целого организма / Селье Г. – М.: Наука, 1972. – 208 с.
155. Сенокосов, Ж. Г. Адаптация молодых воинов / Сенокосов Ж.Г. // Вестник ПВО. – 1989. – №4. – С. 59-61.
156. Сеченов, И. М. Избранные произведения / Сеченов И.М. – М.: Просвещение, 1953. – 333 с.
157. Симонов, А. П. Об эффективности деятельности в экстремальных условиях / Симонов А.П. // Новые исследования в психологии. – 1979. – №1. – С. 89-95.
158. Симонов, П. В. Эмоциональный мозг / Симонов П.В. – М.: Наука, 1981. – 215 с.
159. Слоним, А. Д. Физиологические адаптации и поддержание вегетативного гомеостаза / Слоним А.Д. // Физиология человека. – 1982. – Т.8. – № 3. – С. 355-358.
160. Соловьев, И. В. Психологическая адаптация военнослужащих внутренних войск МВД России к служебно-боевой деятельности в условиях вооруженного конфликта: дисс