ОСОБИСТІСНІ ЗМІНИ У ПОСТРАЖДАЛИХ УНАСЛІДОК НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ : ЛИЧНОСТНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ У ПОСТРАДАВШИХ ВСЛЕДСТВИЕ ЧРЕЗВЫЧАЙНОЙ СИТУАЦИИ

Краткое описание

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ШЕВЧУК Анатолій Михайлович

УДК 159.9:159.94

ОСОБИСТІСНІ ЗМІНИ У ПОСТРАЖДАЛИХ
УНАСЛІДОК НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ

Спеціальність 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах»

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Назаров Олег Олександрович
кандидат психологічних наук, професор

Харків – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ПІДВАЛИНИ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ НА ОСІБ, ЯКІ ОПИНИЛИСЯ В ОСЕРЕДКУ ТРАГЕДІЇ 13
1.1. Загальна характеристика понять «екстремальна ситуація» та «надзвичайна ситуація» в аспекті психологічної безпеки особистості 13
1.2. Психічна травма як чинник розвитку особистісних змін у постраждалих від надзвичайної ситуації 28
1.3. Особистісні зміни у постраждалих від надзвичайної ситуації 33
1.3.1. Психосоматичні порушення у постраждалих унаслідок надзвичайної ситуації 39
1.3.2. Психологічні особливості осіб, постраждалих унаслідок надзвичайної ситуації 49
Висновки до розділу 1. 62
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 64
2.1. Загальна характеристика надзвичайної ситуації техногенного походження 64
2.2. Характеристика груп досліджуваних 70
2.3. Характеристика методів дослідження 71
2.4. Методи статистичної обробки даних 79
Висновки до розділу 2.... 80
РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБИСТІСНИХ ЗМІН У ПОСТРАЖДАЛИХ УНАСЛІДОК ВИБУХУ У ЖИТЛОВОМУ БУДИНКУ 81
3.1. Особливості функціонального стану постраждалих унаслідок надзвичайної ситуації 81
3.2. Характеристика психосоматичних змін, які зафіксовані у постраждалих різних категорій 88
3.3. Специфіка психологічних характеристик постраждалих унаслідок надзвичайної ситуації 96
3.3.1. Визначення особливостей копінг-поведінки осіб, постраждалих від надзвичайної ситуації 107
3.4. Вивчення наявних психологічних трансформацій в особистісній структурі постраждалих різних категорій 116
3.4.1. Характеристика ціннісно-смислової сфери постраждалих унаслідок надзвичайної ситуації 122
3.4.2. Характеристика змін у сфері міжособистісних взаємовідносин осіб, постраждалих унаслідок надзвичайної ситуації 137
3.5. Структура особистісних трансформацій у постраждалих унаслідок надзвичайної ситуації 140
Висновки до розділу 3 147
РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ З ОСОБАМИ, ПОСТРАЖДАЛИМИ УНАСЛІДОК НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ 151
Висновки до розділу 4 179
ВИСНОВКИ 180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 184
ДОДАТКИ 212

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ І ПОЗНАЧЕНЬ

ДСНС України - Державна служба України з надзвичайних ситуацій

ГУ (У) ДСНС України – Головне управління (Управління) Державної служби України з надзвичайних ситуацій

НС – надзвичайна ситуація

МПЗ – механізми психологічного захисту

ПТСР – посттравматичний стресовий розлад

ЧАЕС – Чорнобильська атомна електростанція

ВСТУП

Актуальність теми. В сучасному світі з його напруженою соціально-економічною ситуацію, безробіттям, росту смертності і злочинності, локальними війнами, терористичними актами, природними і техногенними катастрофами люди все частіше підпадають під вплив гострих і/чи хронічних психотравмуючих ситуацій. Зростання в останні роки в Україні числа екстремальних ситуацій диктує необхідність підготовки фахівців, здатних надавати екстрену психологічну допомогу жертвам подібних ситуацій, а для забезпечення ефективності цього процесу вкрай актуальними сьогодні є проведення досліджень, суб’єктами яких були б саме люди, які отримали важку психічну травму від пережитої трагедії.
Катастрофа літака ТУ-154 «Пулковських авіаліній» 22 серпня 2006 р. під Донецьком була першою трагедією в нашій державі, на ліквідацію якої були залучені екстремальні психологи ДСНС України. З того часу на всі надзвичайні ситуації регіонального або державного рівня виїжджають екстремальні психологи ДСНС для своєчасного й дієвого надання невідкладної психологічної допомоги населенню, яке волею долі опинилося в осередку лиха, а також здійснення психологічного супроводу постраждалих у посткатастрофний період.
Найбільш резонансними надзвичайними ситуаціями, де працювали психологи ДСНС України, були: вибухи на артилерійських складах у м. Лозова Харківської та с. Новобогданівка Запорізької областей, підтоплення в Західній та Південній Україні (Вінницька, Львівська, Миколаївська, Херсонська області), вибухи побутового газу в житлових будинках Дніпропетровська та Євпаторії, трагедії на шахтах Донеччини.
Наслідки впливу на людей життєнебезпечних ситуацій, подібних до вищевказаних, не обмежуються широким спектром можливих психічних та психосоматичних розладів: надзвичайні ситуації, головним змістом яких можна назвати екзистенціальну загрозу, зачіпають усі рівні людського функціонування (фізіологічний, особистісний, міжособистісної й соціальної взаємодій) та детермінують стійкі особистісні зміни у тих, хто безпосередньо пережив стрес, у членів їх сімей і в очевидців трагедії. Останні накладаючи відбиток на індивіда, можуть змінювати його поведінку та поглиблювати наявні психосоматичні й психічні розлади, сприяти їх хронізації, а також призводити до формування психологічної дезадаптації і зниження життєдіяльності людини (Ю. О. Александровський, Л. І. Анциферова, Г. Ю. Фоменко, Х. Б. Ахмедова, Є. Г. Гриневич, Л. Ф. Шестопалова Н. В. Тарабріна, В. А. Кожевнікова, В. С. Підкоритов, П. В. Волошин, В. О. Лефтеров, О. В. Тімченко, В. П. Садковий, Г. О. Токман).
Незважаючи на значну кількість наукових праць присвячених вивченню питань впливу наслідків екстремальних подій на психіку людини (Р. В. Кадиров, І. Г. Малкіна-Пих, В. П. Вишневская, О. Р. Охременко, А. Б. Смирнов, М. Ш. Магомед-Еминов, М. С. Корольчук, Л. А. Перелигіна, О. П. Євсюков, Є. М. Потапчук, О. Д. Сафін, О. О. Назаров, С. М. Миронець) комплексного вивчення віддалених наслідків впливу на особистість, яка пережила надзвичайну подію, на теперішній час не проводилось. Недостатньо вивчено особливості змін особистості в залежності від ступеня власної втрати, які сфери особистості найбільш схильні до трансформацій в результаті впливу психотравмуючих чинників, який характер, динаміка цих змін, їх місце і роль у формуванні та перебігу посттравматичних чи психосоматичних порушень.
Дослідження цієї проблеми дозволить практичним психологам системи ДСНС оптимізувати свою діяльність з надання психологічної допомоги постраждалим в осередку трагедії й організувати необхідний психологічний супровід професійної діяльності фахівців, які виконують свої професійні обов'язки в умовах проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
Актуальність дослідження зумовлена:
– зростаючими вимогами держави й суспільства щодо вдосконалення системи попередження надзвичайних ситуацій та оптимізації діяльності спеціальних органів і структур стосовно надання своєчасної психологічної допомоги населенню постраждалому в надзвичайних ситуаціях;
– недостатністю науковою інформації й малою кількістю відповідних досліджень проблеми вивчення психічних і психосоматичних змін, що відбуваються з постраждалими, які опинилися в осередку надзвичайної ситуації;
– необхідністю вдосконалення діяльності екстремальних психологів ДСНС України, головною метою яких є надання своєчасної психологічної допомоги постраждалому населенню.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Робота виконана відповідно до плану наукової й науково-організаційної діяльності Національного університету цивільного захисту України і пов'язана з реалізацією Загальнодержавної цільової програми розвитку цивільного захисту на 2009 – 2013 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 р. за № 1156-р.
Матеріали дослідження використано при опрацюванні науково-дослідних робіт «Розробка рекомендацій щодо психологічного забезпечення проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків руйнування житлових будівель» (РК № 0107U003095) і «Розробка активних методів формування теоретичних знань з надання екстреної психологічної допомоги населенню, постраждалому внаслідок надзвичайної ситуації» (РК № 0110U001296).
Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні вченої ради Національного університету цивільного захисту України (протокол № 7 від 29 листопада 2010 р.), скориговано на засіданні вченої ради Національного університету цивільного захисту України (протокол № 8 від 23 грудня 2010 р.) й узгоджено Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень із педагогічних і психологічних наук АПН України (протокол № 3 від 29 березня 2011 р.).
Мета дослідження: грунтуючись на вивченні впливу надзвичайних ситуацій, що несуть у собі реальну екзистенціальну загрозу для пересічних громадян, дослідити характер особистісних змін серед різноманітних груп постраждалого населення.
Завдання дослідження:
– шляхом критичного аналізу відповідних наукових джерел розкрити особливості особистісних змін постраждалих від надзвичайної ситуації в аспекті їх психічних та психосоматичних порушень;
– встановити особливості особистісних змін серед постраждалого населення залежно від ступеня власної втрати;
– побудувати послідовну структуру трансформацій, що відбуваються з особистістю, яка пережила надзвичайну ситуацію;
– розробити програму з психологічної корекції постраждалих унаслідок надзвичайної ситуації.
Гіпотеза дослідження. Особистісні зміни, що відмічаються у постраждалих від НС, є похідними від пережитої особистістю психічної травми й залежать від її глибини або інтенсивності. Психічні зміни є своєрідною відповіддю на надсильний психологічний стрес і є первинними у трансформаційній структурі особистісних особливостей постраждалого. Вони викликають у нього певні соматичні порушення і впливають на якість життєдіяльності.
Об'єктом дослідження виступають особистісні зміни постраждалого унаслідок надзвичайної ситуації техногенного походження.
Предмет дослідження становлять психологічні особливості особистісних змін постраждалих різних категорій унаслідок надзвичайної ситуації техногенного походження.
Методологічним підгрунтям дисертаційного дослідження послужили: (а) комплексний підхід до вивчення особистості, психологічного детермінізму, розвитку, єдності свідомості та діяльності, активності, системності, комплексності (К. А. Абульханова-Славська, Б. Г. Ананьєв, Л. І. Анциферова, Л. С. Виготський, Б. Ф. Ломов, С. Л. Рубінштейн); б) теорії розвитку та формування особистості (Б. Г. Ананьєв, О. О. Леонтьєв, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко, Т. М. Титаренко та ін.); концепція особистісного змінювання (Л. Гринберг, Р. Родес, Р. Девіс, Т. Міллон, Р. Куртіс, У. Овертон, А. Півчевич, П. В. Лушин, Т. Б. Карцева); (в) теорія переживання криз (Р. Ассаджіолі, Б. С. Братусь, Ф. Є. Василюк, В. Л. Марищук, К. Роджерс, Н. В. Тарабріна, В. Франкл); (г) учення про стрес (Л. А. Китаєв-Смик, Г. Сельє, О. В. Тімченко); (д) дослідження психологічної адаптації окремого індивіда й цілих груп до нових умов життєвого середовища (В. А. Ананьєв, Ф. Б. Березін, В. В. Гриценко, Є. К. Зав’ялова, О. О. Налчаджян); (е) теоретичні положення психології здоров’я (В. О. Ананьєв, Г. С. Нікіфоров); (є) наукові положення про психічні стани й реакції, що спостерігаються в екстремальних ситуаціях (Г. О. Балл, М. Д. Левітов, В. С. Медведєв, Ю. О. Александровський, С. І. Яковенко та ін.); (ж) підходи, що розкривають психологію розвитку й життєвого шляху особистості й активності суб’єкта життєдіяльності у критичних ситуаціях (Л. Ф. Бурлачук, О. О. Кронік, В. О. Моляко, А. В. Петровський, О. Д. Сафін, В. С. Мєдвєдєв, Л. В. Сохань, В. О. Татенко, О. В. Тімченко, Т. М. Титаренко, С. І. Яковенко, В. Франкл та ін.).
Суттєвий вплив на дослідження справили праці сучасних дослідників щодо теорії і практики психологічної допомоги (О. Ф. Бондаренко, В. Г. Панок, В. А. Агарков, Є. Г. Гриневич, Г. В. Католик, А. А. Осипова, В. О. Лефтеров, І. Г. Малкіна-Пих, Н. В. Оніщенко, О. В. Тімченко, М. С. Корольчук, В. М. Крайнюк, С. Ю. Лєбєдєва, М. І. Лім та ін.).
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися методи теоретичного (аналіз, синтез, порівняння, систематизація та узагальнення науково-теоретичних і спеціальних дослідних даних тощо) та емпіричного дослідження (спостереження, бесіда, тестування, опитування, різні модифікації методів самооцінювання та взаємооцінювання, статистичні методи).
Для досягнення цілей дослідження застосовувався наступний комплекс психодіагностичних методик: «Анкета самооцінки станів» (АСС) – для оцінки дезадаптаційних порушень у осіб, які перебували в екстремальних умовах; «Домінуючий засіб вирішення життєвих проблем» – для оцінки параметрів стану постраждалих в надзвичайній ситуації; «Соматизовані психічні порушення» (СПП) – для виявлення ролі та значення соматичного та психічного компонентів у структурі психопатологічних проявів у постраждалих; «Гіссеновський перелік скарг» – для визначення суб’єктивної картини фізичних страждань осіб та виявлення скарг, що можуть бути викликані як фізичними, так і психічними чинниками; «Діагностика домінуючого стану» (ДС) – для визначення характеристик настрою та інших характеристик особистісного рівня психічних станів; «Діагностика типологій психологічного захисту» ( Р. Плутчик, адаптація Л. І. Васермана, О. Ф. Єришева) – для вивчення особливостей неусвідомленого компоненту поведінки у стресових ситуаціях; «Копінг-поведінка в стресових ситуаціях» (Адаптований варіант Т. Л. Крюкової) – для вивчення особливостей поведінки особистості в ситуації стресу; «Стратегії подолання стресових ситуацій» (C. Хобфолл) – для дослідження індивідуальних поведінкових моделей вирішення ситуацій; «Супровід» – для виявлення осіб з дезадаптаційними порушеннями, які не досягли нозологічного рівня; «Спіраль життєвих потрясінь» – для виокремлення чинників, що впливають на зміни особистісного сприйняття оточуючого світу й самого себе у людей, які пережили в своєму житті психотравмуючі події; «Методика ірраціональних переконань Елліса», спрямована на виявлення базальних переконань та уявлень про деякі прояви життєдіяльності, які виходять за межі контексту актуальної ситуації; «Дослідження ціннісних орієнтацій М. Рокича» (МДЦО), що грунтується на прямому ранжуванні списків цінностей особистості.
Надійність і вірогідність результатів забезпечувалися методологічним обґрунтуванням вихідних положень, відповідністю використаних методів меті й завданням дослідження, репрезентативністю вибірки й застосуванням методів статистичної обробки даних.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що уперше у вітчизняній психологічній науці:
 виділено та охарактеризовано особливості поведінки осіб, які пережили трагічну подію, й наведено характеристику основних реакцій людини на надзвичайну ситуацію техногенного походження;
 визначено та проаналізовано специфіку особистісних змін у постраждалих залежно від ступеня перенесеної психічної травми;
 здійснено інтегроване вивчення особливостей впливу умов надзвичайної ситуації на психічний і психосоматичний стан постраждалого.
Уточнено й конкретизовано уявлення про умови й чинники розвитку особистісних змін у осіб, які стали жертвами надзвичайної ситуації техногенного походження.
Подальшого розвитку набули сучасні підходи щодо підвищення рівня ефективності надання екстреної психологічної допомоги різним категоріям постраждалих від надзвичайної ситуації техногенного походження й подальшого психологічного супроводження осіб, які зазнали психічної травми.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони: (а) дають можливість підвищити ефективність надання невідкладної психологічної допомоги постраждалим від надзвичайної ситуації; (б) сприяють ефективній організації психологічного супроводження постраждалих різних категорій; (в) дозволяють розробити підходи психологічної корекції постраждалих осіб, які зазнали психічних травм різного ступеню та інтенсивності.
Одержані результати й висновки доцільно використовувати при розробці рекомендацій і цільових програм щодо мінімізації негативних психологічних наслідків в осіб, які пережили надзвичайну ситуацію.
Особистий внесок здобувача. Наведені в роботі наукові матеріали й дані є самостійним внеском автора у вирішення досліджуваної проблеми. Дисертантом самостійно виконано теоретичний аналіз порушеної проблеми, підібрано методи її вивчення, виконані всі емпіричні дослідження, проведено порівняльний кількісний і якісний аналіз отриманих результатів.
Впровадження результатів дослідження здійснено в систему психологічного забезпечення професійної діяльності працівників пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України в областях (акт впровадження Науково-методичного центру навчальних закладів МНС України від 15.02.12 року).
Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі при проведенні психологічної підготовки з слухачами, які проходять навчання за програмою перепідготовки та підвищення кваліфікації та курсантами Вінницького вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (акт впровадження від 26.06. 2012 року).
Публікації. Основні положення дисертації викладені у 12 публікаціях, 7 з яких – статті у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, 5 – тези доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, 4-х розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Рукопис дисертації містить 225 сторінок машинописного тексту (з них 183 основного тексту). Ілюстративний матеріал подано у 21-й таблиці та 13-ти рисунках. Список використаних джерел містить 266 найменувань, з яких 30 – іноземною мовою.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й вирішення наукової проблеми, що виявляється в розкритті питання впливу негативних умов надзвичайної ситуації на психічний і психосоматичний стан постраждалих різних категорій й розроблення трансформаційної структури особистісних змін, що відбуваються з людиною на тлі впливу перенесеної нею психічної травми.
1. Вплив екстремальних ситуацій на людей, які опинились в осередку надзвичайних ситуацій, як і механізми розвитку у них психосоматичних порушень, на сьогодні залишаються недостатньо вивченими. Можемо лише констатувати, що, по-перше, у відповідної частини осіб розвиток хворобливих психопатологічних станів пов'язано із психічною травматизацією після перебування в умовах надзвичайної ситуації, по-друге, окремі люди відчувають помітні психологічні проблеми у період як безпосереднього впливу екстремальних чинників, так і реадаптації до звичайних умов життя. Порушення виявляються на психологічному (поведінковому) рівні як-от: зниження настрою, постійна тривога, агресивність, зловживання спиртними напоями, внутрішньосімейні та міжособистісні конфлікти тощо.
Психологічна реакція на травму включає в себе 3 відносно самостійні фази, що дозволяє охарактеризувати її як розгорнутий у часі процес. Психічна травма може кардинально змінювати ставлення людини до минулого, сучасності, майбуття. У певний момент життя вона переживає психотравму, що викликає найсильніші почуття. Травматичний стрес за інтенсивністю пережитого співвідноситься з усім попереднім життям. Через це травматичний досвід здається найсуттєвішою подією життя, що розділяє життя індивіда на події, що сталися до і після надзвичайної ситуації. Отримана травма змінює бачення не тільки минулого, сьогодення, але й майбутнього. Людина, яка отримала психотравму, відчуває себе не такою, якою вона була вчора.
При вивченні впливу надзвичайної ситуації на психічний стан постраждалої людини під особистісними змінами ми розуміємо трансформацію внутрішніх складників особистості під потужним впливом зовнішніх чинників. Головною детермінантою таких змін у постраждалих треба назвати саме надзвичайну подію, або ситуацію екзистенціальної загрози, яка стає чинником психотравми для індивіда. Особистісні зміни – це позитивні й негативні трансформації особистості, що зумовлюються зовнішніми обставинами, які виходять за межі звичайного її досвіду. Під особистісними змінами також маються на увазі внутрішні глибинні перетворення, що відбуваються в людині, внаслідок набутого життєвого досвіду в аспекті ситуацій, які виходять за межі звичайних умов її життєдіяльності, неочікуваних поворотів у житті, психічних травм тощо.
2. Вивчення характеру особистісних змін постраждалих залежно від ступеня їх власної втрати унаслідок трагедії дозволило виділити низку особливостей. Найгострішою та часто неадекватною спостерігалась реакція на екстремальну подію у постраждалих, які під час трагедії втратили все своє майно й у тих у кого внаслідок останньої загинула близька людина. Найбільш адекватну реакцію на надзвичайну ситуацію демонстрували ті, хто ввійшов до групи свідків трагедії.
Подібну тенденцію зафіксовано і при описі самооцінок власного самопочуття постраждалих. Своє самопочуття як гарне в 1-й групі оцінюють близько 10% з усіх досліджуваних; у 2-й таких досліджуваних було трохи менше половини; у 3-й групі – їх достовірна більшість. Найгірше всіх почувається більшість саме тих постраждалих, яких було віднесено до 1-ї групи досліджуваних; достовірно рідше так оцінюють своє самопочуття ті, хто стали свідками трагедії.
Характеристика домінуючих станів постраждалих показала, що серед тих, хто отримав найбільшу психічну травму, максимально вираженими є шкали «ТО» – тонус та шкала «ПО» – образ самого себе. Ці обстежувані демонструють занижену критичність у самооцінюванні, недостатню його адекватність. Це говорить про те, що при загальній зібраності й намаганні контролювати себе в умовах надзвичайної ситуації, постраждалі 1-ї групи виявилися емоційно нестійкими та психологічно слабкими.
У досліджуваних 2-ї групи спостерігається оптимальний показник за шкалами «ТО» – тонус та «АК» – ставлення до життєвої ситуації, що підкреслює наявність внутрішніх сил у постраждалих для подолання виниклих труднощів. У 3-й групі досліджуваних загальний стан визначають шкали «АК» – ставлення до життєвої ситуації і «ЗД» – задоволеність/незадоволеність життям.
Аналіз даних, що свідчать про зміни, зафіксовані на психосоматичному рівні, показав, що найвищий прояв астенічних розладів демонстрували більшість постраждалих 1-ї групи, найменшу – 3-ї групи. Ознак депресивних розладів майже не зафіксовано (зустрічались лише поодинокі випадки). Найвищий прояв симптомів іпохондрії відмічено понад половини віднесених до 2-ї групи випробуваних. Найменшу чисельність досліджуваних з такими симптомами маємо у 3-й групі.
Найсильніші порушення в комунікативній, діяльнісній і психосоматичній сферах зафіксовано в 1-й групі постраждалих; на другому місці по виразності цих симптомів є досліджувані 2-ї групи; на-третьому безпосередні свідки надзвичайної ситуації.
Дослідження ціннісно-смислової царини досліджуваних розкрило пряму орієнтацію постраждалих саме на ті ціннісні орієнтири, які після трагедії стали для них украй актуальними – сім’я, здоров’я, позитивне ставлення до інших, упевненість у собі й у власних силах.
3. При розробці послідовної структури психічних, соматичних та особистісних трансформацій перш за все враховувалася реакція людини на пережиту трагічну подію. Залежно від цього відслідковувались основні особливості на кожному з рівнів трансформації, які в подальшому зіставлялися з категоріями, до яких було віднесено учасників дослідження.
Одержані результати підтвердили, що найглибші зміни на всіх рівнях спостерігаються у переважній більшості саме тих постраждалих, хто під час трагедії втратив своїх рідних, близьких або отримав травми.
З метою корекції та відновлення оптимального психічного і психосоматичного станів постраждалих унаслідок надзвичайної ситуації, підвищення ефективності їх реадаптації їх реадаптації до умов повсякденної життєдіяльності розроблено та впроваджено дводенний тренінговий курс.
Потребують подальшого вивчення:
– питання можливих змін у постраждалих унаслідок надзвичайної ситуації на емоційному й когнітивному рівнях особистості;
– проблема розроблення, апробації та впровадження спеціальних психокорекційних заходів, спрямованих на супроводження тих, хто вижив та на роботу з патологічним горем.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агарков, В. А. Базовые принципы психотерапии последствий психической травмы. Память после психотравмирующего переживания: / В. А. Агарков // Вопросы психологии экстремальных ситуаций: научн.-практ. журнал. – М.: Деловая Пресса, 2010. – № 3. – С. 7–16.
2. Александровский, Ю. А. Предболезненные состояния и пограничные психические расстройства (этиология, патогенез, специфические и неспецифические симптомы, терапия): практ. руководство / Ю. А. Александровский. – М.: Литтерра, 2010. – 272 с.
3. Александровский, Ю. А. Посттравматическое стрессовое расстройство и общие вопросы развития психогенных заболеваний / Ю. А. Александровский // Российский психиатрический журнал. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2005. – №1. – С. 4-12.
4. Александер, Ф. Психосоматическая медицина. Принципы и применение / Ф. Александер; [пер. с англ. А. М. Боковикова, В. В. Старовойтова]; под ред. С. Л. Шишкина. – М.: Ин-т ОГИ, 2006. – 336 с.
5. Андронникова, О. О. Психологическая безопасность образовательной среды и её роль в формировании и обучении личности (статья) / О. О. Андронникова // Актуальные проблемы специальной психологии образовании: материалы VI и VII межрегиональных научно-практических конференций «Здоровьесберегающие технологи в семье и в школе (1-2 ноября 2006 г. и 26-27 ноября 2007 г.). – Новосибирск: НГПУ, 2008. – С. 19-27.
6. Антропов, Ю. Ф. Психосоматические расстройства: курс лекций / Ю. Ф. Антропов. – М. Наука, 2003. – 58 с.
7. Антонова-Турченко, О. Г. Конфлікт. Посттравматичний стрес: шляхи їх подолання: навч. посіб. / О. Г. Антонова-Турченко, І. В. Ващенко. – К.: Знання, 1998. – 289 с.
8. Антипов, В. В. Психологическая адаптация к экстремальным ситуациям: моногр. / В. В. Антипов. – М.: Владос, 2004. – 174 с.
9. Анцыферова, Л. И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование ситуаций и психологическая защита / Л. И. Анцыферова // Психология социальных ситуаций: хрестоматия: [сост. Н. В. Гришина]. – Санкт-Петербург: Питер, 2005. – с. 309-333.
10. Ахмедова, Х. Б. Посттравматические личностные изменения у гражданских лиц, переживших угрозу жизни / Х. Б. Ахмедова // Вопросы психологии. – М., 2004. – № 3. – С. 93–102.
11. Баева, И. А. Экстремальная ситуация в контексте психологии безопасности / И. А. Баева // Психология экстремальных ситуаций; под ред. В. В. Рубцова, С. Б. Малых. – М.: Психол. инстит. РАО, 2007. – С. 110 – 124.
12. Баева, И. А. Психология безопасности: теоретическая основа практической помощи человеку в экстремальной ситуации / И. А. Баева // Журнал практического психолога. – М.: ИГ-СОЦИН, 2008. – № 4. – С. 8-26.
13. Баева, И. А. Психологическая безопасность образовательной среды: учебное пособие / И. А. Баева, Е. Н. Волкова, Е. Б. Лактионова; под ред. И. А. Баевой. – М.: Экон-Информ, 2009. – 247 с.
14. Базылевич, Т. Ф. Типологические аспекты индивидуальных различий в системной детерминации травматического стресса / Т. Ф. Базылевич, М. Б. Бодунов, О. В. Гусева // Психология травматического стресса сегодня: тез. докл. междунар. конф.: – К., 1992. – С. 9-10.
15. Балл, Г. О. Сучасний гуманізм і освіта: навч.-методич. посіб. / Г. О. Балл. – Рівне: Ліста-М, 2003. – 128 с.
16. Балабанова, Л. М. Особистість суб'єкта правоохоронної діяльності в аспекті динамічних перетворень у системі Міністерства внутрішніх справ / Л. М. Балабанова // Право і Безпека. – Харків: ХНУВС, 2012. – № 1. – с. 287- 292.
17. Бермант-Полякова, О. В. Посттравма. Диагностика и терапия: моногр. / О. В. Бермант-Полякова. – СПб.: Речь, 2006. – 247 с.
18. Березанцев, А. Ю. Некоторые психосоматические аспекты посттравматических стрессовых расстройств / А. Ю. Березанцев // Российский психиатрический журнал. – 2002. – № 5. – С. 4-7.
19. Березин, Ф. Б. Психическая и психофизическая адаптация человека: учебн. пособ. / Ф. Б. Березин. – СПб.: Медицина, 2008. – 268 с.
20. Бех, І. Д. Виховання особистості: навч.-метод. видання: у 2 кн. / І. Д. Бех.– К.: Либідь, 2003. – Кн. 1: Особистісно-орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. – 280 с.
21. Богданова, М. В. Саморегуляция личности: от защит к созиданию: моногр. / М. В. Богданова, Е. Л. Доценко. – Тюмень, 2010. – 204 с.
22. Божович, Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте: монограф. / Л. И. Божович. – М.: Питер, 2009. – 398 с.
23. Борчук, Н. И. Медицина эсктремальных ситуаций: учеб. пособ. / Н. И. Борчук. – Минск: Выш. шк., 1998. – 240 с.
24. Бройтигам, В. Психосоматическая медицина: краткий учебник / В. Бройтигам, П. Кристиан, М. Рад – М.: ГЭОТАР Медицина, 2009. – 376 с.
25. Булах, І. С. Психологічні основи особистісного зростання підлітків : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра психол. наук за спец.: 19.00.07 / Ірина Сергіївна Булах. – К. 2004. – 42 с.
26. Бурлачук, Л. Ф., Михайлова Н. Б. «К психологической теории ситуации» / Л. Ф. Бурлачук., Н. Б. Михайлова // Психологический журнал. –М.: Инстит. психолог. РАН, 2002. – Т. 23, №1. – С. 5-17.
27. Бурлачук, Л. Ф. Психология жизненных ситуаций: учеб. пособ. / Л. Ф. Бурлачук, Е. Ю. Коржова. – М.: Рос. пед. агентство, 1998. – С. 10-11.
28. Бурлачук, Л. Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. – СПб.: Питер, 2011. – 339 с.
29. Варбан, Є. О. Стратегії подолання життєвих криз в юнацькому віці: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук / Євген Олександрович Варбан. – К., 2009. – 20 с.
30. Варій, М. Й. Загальна психологія: підр. [для студ. вищ. навч. закл.] / М. Й. Варій. – [3-тє вид.]. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 1007 с.
31. Вассерман, Л. И. Внутренняя картина болезни в структуре качества жизни у больных с соматической патологией / Л. И. Вассерман, Е. А. Трифонова, В. Л. Федорова // Сибирский психологический журнал. – НИ Томск. гос. универ., 2008. – № 27. – С. 67-71.
32. Вассерман, Л. И. Психологическая диагностика индекса жизненного стиля: моногр. / Л. И. Вассерман, О. Ф. Ерышев, Е. Б. Клубова. – СПб. НИПНИ им. В. М. Бехтерева, 2005. – 50 с.
33. Василюк, Ф. Е. Жизненный мир и кризис: типологический анализ критических ситуацій / Ф. Е. Василюк // Психолог. журн. – М.: Инстит. психолог. РАН, 2005. – № 3 – 349 с.
34. Відношення до життя та смерті в умовах надзвичайної ситуації: ціннісно-смисловий аспект: моногр. / [Д. В. Лєбєдєв, С. Ю. Лєбєдєва, О. О. Назаров, Н. В. Оніщенко, В. П. Садковий, О. В. Садковий, О. В. Тімченко]. – Х.:УЦЗУ, 2009. – 128 с.
35. Вишневская, В. П. Изменения психических процессов и состояний у лиц, подвергшихся радиационному воздействию / В. П. Вишневская // Рос. психиатр. журн. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006. – № 3. – С. 11-15.
36. Волошин, П. В. Медико-психологические аспекты экстремальных событий и проблема посттравматических стрессовых расстройств / П. В. Волошин, Л. Ф. Шестопалова, В. С. Подкорытов // Международн. медиц. журн. – Х.:, 2000. – № 3. – С. 31-34.
37. Воронин, В. Н. К определению психологического понятия ситуации / В. Н. Воронин, В. Н. Князев // Актуальные вопросы организационно-психологического обеспечения работы с кадрами. – М.:, 1989. – С. 121-126.
38. Гиндикин, В. Я. Соматические и соматоформные психические расстройства: справочник / В. Я. Гиндикин. – М.: Триада; 2000. – 256 с.
39. Говорушкин, С. Н. Некоторые особенности медико-психологической реабилитации участников локальных конфликтов / С. Н. Говорушкин, Ю. В. Алексеенко, А. А. Пашков, А. Г. Щуко // Социально-психологическая реабилитация населения, пострадавшего от экологических и техногенных катастроф: тез. матер. междунар. науч. конф. – М.: НИО.: 1996. – С. 135.
40. Горбань, Є. М. Організація психолого-психіатричної та психотерапевтичної допомоги постраждалим внаслідок техногенних аварій та катастроф: проблеми та перспективи / Є. М. Горбань, С. І. Табачніков, Є. Г. Гриневич та ін. // Журн. практичн. лікаря. – К:, 2003. – № 1. – С. 2-5.
41. Грачев, Г. Личность и общество: информационно-психологическая безопасность и психологическая защита: моногр. / Г. Грачев. – Москва: ПЕР СЭ, 2003. – 303 с.
42. Гриневич, Є. Г. Оцінка ефективності надання психолого-психіатричної та психотерапевтичної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій / Є. Г. Гриневич // Журн. психіатрії та мед. психології. – ДонГМУ, 2007. – № 1 (17). – С. 32 – 40.
43. Гриневич, Є. Г. Комплексна психотерапевтична та соціально-психологічна допомога постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій, техногенних аварій та катастроф / Є. Г. Гриневич // Таврический журн. психиатрии. – Сімферополь, 2007. – V.11, № 1 (38) – 2 (39). – С. 68 – 76.
44. Групповая психотерапия: учеб. пособ. / под ред. Б. Д. Карвасарского. – [2-е изд., перер. и доп.]. – СПб.: Питер, 2007. – 672 с.
45. Гуревич, П. С. Психология чрезвычайных ситуаций: учеб. пособ. для студентов вузов / П. С. Гуревич. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007. – 495 с.
46. Данилов, А. Профилактика боевых психических травм в ВС США / А. Данилов // Зарубежное военное образование. – М.: Красная звезда, 1991. – № 9. – С. 11-16.
47. Дикая, Л. Г. Психологическая саморегуляция функционального состояния человека: моногр. / Л. Г. Дикая. – М.: Изд-во. Института психологии РАН, 2003. – 318 c.
48. Дьяченко, М. И. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях. Психологический аспект: моногр. / М. И. Дьяченко, А. А. Кандыбович, В. А. Пономаренко. – Минск: БГУ, 2005. – 348 с.
49. Екстремальна психологія: підручник / [О. П. Євсюков, А. С. Куфлієвський, Д. В. Лєбєдєв та ін.]; за ред. О. В.Тімченка. – К.: ТОВ «Август трейд», 2007. – 502 с.
50. Екстремальна та кризова психологія: термінологічний словник / за заг. ред. О. В. Тімченка. – Х.: ХНАДУ, НУЦЗУ, 2010. – 291 с.
51. Экстренная психологическая помощь пострадавшим в чрезвычайных ситуациях: учеб. пособ. / под. ред. Бордик И. В., Матафонова Т. Ю. – М.: ООО «Сам полиграфист», 2009. – 249 с.
52. Эллис, А. Рационально-эмоциональная поведенческая терапия: руководство для психотерапевтов / А. Эллис, К. Макларен; пер. с англ. Н. Б. Ярошевской. – Ростов н/Д: Феникс, 2008. – 157 с.
53. Ениколопов, С. Н. Психотерапия при посттравматических стрессовых расстройствах / С. Н. Ениколопов // Российский психиатр. журн. – М:, 1998. – № 3. – С. 50-56.
54. Євсюков, О. П. Специфіка особистісних змін, що відбуваються з людьми, які пережили психічну травму / О. П. Євсюков, В. П. Садковий // Проблеми екстремальної та кризової психології. – Харків: УЦЗУ, 2010. – Вип.7. – С. 121-129.
55. Євсюков, О. П., Назаров О. О. Дезадаптивні нервово-психічні стани, що виникають у працівників МНС України після виконання задач з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації / О. П. Євсюков, О. О. Назаров // Проблеми екстремальної та кризової психології. – Харків: УЦЗУ, 2007. – Вип.2. – С. 127-138.
56. Елисеев, Ю. Ю. Психосоматические заболевания:справочник / Ю. Ю. Елисеев. – М.: «Эксмо», 2003. – 608 с.
57. Жабокрицький, С. В. Судова психіатрія: навч. посіб. / С. В. Жабокрицький, А. П . Чуприков. – К.: МАУП, 2004. – 176 с.
58. Заіка, В. М. Особливості трансформації особистості людини в ході вирішення життєвої кризи: метод. матер. / В. М. Заіка. – [вид. 3-е, доп]. – Полтава, 2006. – 100 с.
59. Зинченко, Ю. П. Основы безопасности личности и общества: моногр. / Ю. П. Зинченко, О. Ю. Зотова. – М.: Акад. повыш. квал. и переподг. работн. образ., 2010. – 292 с.
60. Исаев, Д. Н. Эмоциональный стресс. Психосоматические и соматопсихические расстройства у детей / Д. Н. Исаев. – СПб.: Речь, 2005. – 400 с.
61. Кабаченко, Т. С. Психология управления: учеб. пособ. / Т. С. Кабаченко. – М.: Педагог. Общ. России, 2003. – 88 с.
62. Кадыров, Р. В. Проблема экстремальности в современной психологической науке / Р. В. Кадыров // Личность в экстремальных словиях и кризисных ситуациях жизнедеятельности: сборн. научн. статей межд. науч.-практ. конфер.; под ред. Р. В. Кадырова. – Владивосток: Мор. гос. ун-т им. адм. Г. И. Невельского, 2011. – С. 40-45.
63. Казакова, С. Е. Особенности иммунного статуса у ликвидаторов последствий аварий на ЧАЭС, страдающих нервно-психическими расстройствами: автореф. дис. на соиск. уч. степ. док. мед. наук / С. Е. Казакова. – Луганск, 1993. – 19 с.
64. Калошин, В. Ф. Як долати стрес у педагогічній діяльності / В. Ф. Калошин // Практична психологія та соціальна робота. – К.: «Социс-Прес», 2004. – № 8. – С.58-68.
65. Каплан, Г. И. Клиническая психиатрия: учеб. пособ. [в 2-х т.] / Г. И. Каплан, Б. Дж. Сэдок; пер. с англ. В. Б. Стрелец. – М. «Медицина». Т. 2 – 2002. – 523 с.
66. Католик, Г. В. Техногенні катастрофи: психологічна допомога очевидцям, та постраждалим: наук.-метод. збірн. / Г. В. Католик, І. О. Корнієнко. – 2-ге вид., допов. – Львів: Червона калина, 2003. – 124 с.
67. Кириленко, Т. С. Пошук гармонії: емоційні переживання та стани особистості (вчинково-орієнтований підхід): моногр. / Т. С. Кириленко // – К.: Видавн.-поліграф. центр «Київський університет», 2004. – С. 55.
68. Китаев-Смык, Л. А. Психология стресса. Психологическая антропология стресса: моногр. / Л. А.Китаев-Смык. – М.: Академический Проект, 2009. – 475 с.
69. Кожевнікова, В. А. Особливості особистості та поведінкові зміни у осіб, що пережили екстремальні події: дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук за спец.: 19.00.04 / В. А. Кожевнікова. – Х.: АМН України; Інститут невр., психіатр. і наркол., 2006. – 186 с.
70. Кожевникова, В. А. Особенности и закономерности трансформации ценностно-смысловой сферы у лиц, переживших экстремальные события // В. А. Кожевникова. − Вісн. Харківського націон. університету. Серія «Психологія». – 2003. – № 599. – С. 160-162.
71. Козяр, М. М. Цивільний захист: пожежно-рятувальна справа: ілюстрований словник-довідник / М. М. Козяр, А. А. Шадрін, І. М. Кочан. – Львів: Сполом, 2006. – Ч.1. – 568 с.
72. Кокун, О. М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини: психофізіологічний аспект забезпечення діяльності: моногр. / О. М. Кокун – К.: Міленіум, 2004. – С. 57.
73. Колодзин, Б. Как жить после травмы. Проблемы военной психологии: хрестом. / Б. Колодзин; сост. К. В. Сельченок; под ред. А. Е. Тараса. – Минск: Харвест, 2003. – С. 207 – 319.
74. Конюхов, Н. И. Словарь справочник по психологии / Н. И. Конюхов. – М., 1996. – 160 с.
75. Короленко, Ц. П. Психофизиология человека в экстремальных условиях : моногр. / Ц. П. Короленко. – Л. Наука, 1978. – С. 14.
76. Корольчук, М. С. Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах: навч. посіб. для студентів ВНЗ / М. С .Корольчук, В. М. Крайнюк. – К.: Ніка-центр, 2006. – 580 с.
77. Котенёв, И. О. Психологические последствия воздействия чрезвычайных обстоятельств на личный состав органов внутренних дел: автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. психол. наук / И. О. Котенёв. – М.: Акад. МВД России, 1994. – 22 с.
78. Краснянская, Т. М. Психология экстремальности: личность, субъект, безопасность: монограф. / Т. М. Краснянская. – Пятигорск: ПГЛУ, 2011. – 327 с.
79. Кречмер, Э. Медицинская психология: учеб. пособ. / Э. Кречмер; [пер. с нем.]. – СПб.: Союз, 1998. – 460 с.
80. Кремень, М. А. Проблема экстремальности и безопасность личности / М. А. Кремень, А. П. Герасимчик // Вестник Московского университета. Сер. 14. Психология. – М:, 2011. – № 4. – С. 39-42.
81. Кризова психологія: навч. посіб. / за заг. ред. О. В. Тімченка. – Х.: НУЦЗУ, 2010. – 401 с.
82. Кришталь, В. В. Психосоматическая патология: генез и подходы к коррекции / В. В. Кришталь // Международный медицинский журнал. – Донецк: ДонМГУ, 2001. – № 1. – С. 37-40.
83. Кровяков, В. М. Психотравматология. Психическая травма, психогении в этиопатогенетических механизмах развития психических расстройств: монограф. / В. М. Кровяков. – М.: Наука, 2005. – 290 с.
84. Крюкова, Т. Л. Психология совладающего поведения: моногр.: / Т. Л. Крюкова. – Кострома: Студ. операт. полиграф. «Авантитул», 2004. – 344 с.
85. Кулаков, С. А. Основы психосоматики: учеб. пособ. / С. А. Кулаков. – Спб.: «Речь», 2007. – 288 с.
86. Куликов, Л. В. Психология личности в трудах отечественных психологов: хрестоматия / Л. В. Куликов. – [ 2-е изд., перераб. и доп].– СПб.: «Питер», 2009. – 460 с.
87. Куликов, Л. В. Психогигиена личности. Вопросы психологической устойчивости и психопрофилактики: учеб. пособ. / Л. В. Куликов. – СПб.: «Питер», 2004. – 464 с.
88. Кучер, А. А. Постановка проблемы посттравматического стресового расстройства / А. А. Кучер // Реабилитационный вестник. – 2002. – №2 (5). – С. 10.
89. Лазарус, Р. Теория стресса и психофизиологические исследования: сб. науч. статей / Р. Лазарус // Эмоциональный стресс; пер. с англ., переизд. 1970 г. – СПб.: Питер, 2007. – 328 с.
90. Лазебная, Е. О. Травматическая стрессовая ситуация и посттравматический адаптационный процесс / Е. О. Лазебная // Психология состояний: хрестоматия; [под ред. А. Прохорова]. – М.: ПЕРСЭ; СПб.: Речь, 2004. – С. 373-385.
91. Лебедев, В. И. Личность в экстремальных условиях: моногр. / В. И. Лебедев. – М.: Политиздат, 2005. – 304 с.
92. Лебедев, В. И. Экстремальная психология. Психическая деятельность в технических и экологически замкнутых системах: учебник /В. И. Лебедев. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 431 с.
93. Лебєдєва, С. Ю. Надання екстреної психологічної допомоги постраждалим при надзвичайних ситуаціях / С. Ю. Лєбєдєва, М. І. Ткач // Проблеми екстремальної та кризової психології. – Х.:УЦЗУ, 2009. – Вип. 6 –С. 73-78.
94. Леонова, А. Б. Функциональные состояния человека в трудовой деятельности / А. Б. Леонова, В. И. Медведев – М.: МГУ, 1981. – 112 с.
95. Лефтеров, В. О. Психологічні детермінанти загибелі та поранень працівників органів внутрішніх справ: моногр. / В. О. Лефтеров, О. В. Тімченко. – Донецьк: ДІВС МВС України, 2002. – 324 с.
96. Лефтеров, В. О. Особистісно-професійний розвиток фахівців екстремальних видів діяльності: дис. ... доктора психол. наук за спец.: 19.00.06 / Василь Олександрович Лефтеров. – К., 2008. – 428 с.
97. Лефтеров, В. О. Механізми впливу психологічного тренінгу на особистість / В. О. Лефтеров // Актуальні проблеми психології. – Т. Х: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія; за ред. С. Д. Максименка. – К., 2008. – Ч. 5. – С. 324-330.
98. Либин, А. В. Дифференциальная психология: на пересечении российских, еропейских и американских традиций: учеб. пособ. для студентов вузов, обучающихся по направлению и специальностям психологии / А. Либин. – [4-е изд., испр. и доп] – М.: Эксмо, 2006. – 542 с.
99. Либина, А. А. Стиль реагирования на стресс: психологическая защита или совладение сосложными обстоятельствами / А. А. Либина, А. В. Либин // Стиль человека: психологический анализ; [под. ред. А. В. Либина]. – М.: Смысл, 1998. – С. 190-204.
100. Лім, М. І. Особливості надання екстреної психологічної допомоги постраждалим при аваріях на шахтах Донеччини: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. психол. наук за спец.: 19.00.09 / Марина Іванівна Лім, – Х., НУЦЗУ, 2011. – 23 с.
101. Лушин, П. В. Личностные изменения как процесс: теория и практика: моногр П. В. Лушин. – Одесса: Аспект, 2005. – 334 с.
102. Магомед-Эминов, М. Ш. Феномен экстремальности / М. Ш. Магомед-Эминов. – [2-е изд., испр. и доп.]. – М.: Психологическая Ассоциация, 2008. – 218 с.
103. Магомед-Эминов, М. Ш. Трансформация самоидентичности личности при горе / М. Ш. Магомед-Эминов // Развитие личности. – 2009. – №1. – С. 110-120.
104. Магомед-Эминов, М. Ш. Определение экстремальной ситуации / М. Ш. Магомед-Эминов // Российский психологический журнал. – 2009. – №2. – С. 17-24.
105. Макаревич, О. П. Психологія перемоги: моногр. / О. П. Макаревич. – К.: ДАКККіМ, 2006. – 312 с.
106. Маклаков, А. Г. Проблемы прогнозирования психологических последствий локальных военных конфликтов / А. Г. Маклаков // Психология экстремальных ситуаций: хрестомат.; [сост. А. Е. Тарас, К. В. Сельченок]. –М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2001. – С.460-476.
107. Максименко, С. Д. Психологія особистості: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / С. Д. Максименко, К. С. Максименко, М. В. Папуча; за ред. С. Д. Максименка – К.: ТОВ «КММ», 2007. – 296 с.
108. Малкина-Пых, И. Г. Психологическая помощь в кризисных ситуациях: справоч. практ. психолога / И. Г. Малкина-Пых. – М.: Эксмо, 2010. – С. 174-181.
109. Малкина-Пых, И. Г. Экстремальные ситуации: справоч. практ. психолога / И. Г. Малкина-Пых. – М. : Эксмо, 2005. – 960 с.
110. Малкина-Пых, И.Г. Психосоматика: справоч. практ. психолога / И. Г. Малкина-Пых. – М.: Эксмо, 2010. – 1024 с.
111. Малкина-Пых, И. Г. Психология поведения жертвы: справоч. практ. психолога / И. Г. Малкина-Пых. – М.: Изд-во Эксмо, 2006. – 1008 с.
112. Маноха, І. П. Психологія потенціалу індивідуального буття людини: онтологічно орієнтований підхід: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. д-ра психол. наук за спец.: 19.00.01 / Ірина Петрівна Маноха. – Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2003. – 48 с.
113. Маслоу, А. Мотивация и личность: моногр. /А. Маслоу; [пер. с англ. 3-е изд]. – СПб.: Питер, 2006. – 352 с.
114. Международная классификация болезней (МКБ-10). Классификация психических и поведенческих расстройств: клинические описания и указания по диагностике; [под ред. Ю. Л. Нуллера, С. Ю. Циркина]. – К.: Факт, 1999. – 272 с.
115. Миронець, С. М. Негативні психічні стани рятувальників в умовах надзвичайної ситуації: моногр. / С. М. Миронець, О. В. Тімченко. – К.: ТОВ «Август Трейд», 2008. – 249 с.
116. Миронець, С. М. Аналіз понятійного апарату надзвичайних ситуацій та їх психологічні аспекти / С. М. Миронець // Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук. праць Інст. психол. ім. Г. С. Костюка АПН України; за ред. С. Д. Максименка. – К.:«ГНОЗІС», 2002 – т. IV, ч. 4. – С. 170.
117. Михайлов, Б. В. Психосоматические расстройства как общесоматическая проблема / Б. В. Михайлов // Доктор. – 2002. – № 6. – С. 9-13.
118. Михайлов, Б. В. Посттравматические стрессовые расстройства в Украине / Б. В. Михайлов, В. Г. Черкасов, М. В. Маркова, Ю. Н. Астапов. и др. // Архів психіатрії. – К.:, 2001. – № 1. – С. 14-19.
119. Михайлов, Б. В. Соматоформні розлади – сучасна загальномедична проблема / Б. В. Михайлов, І. М. Сарвір, О. С. Баженов, Н. В. Мирошніченко // Укр.мед. часопис. – К.:, 2003. – № 3. – С. 73-76.
120. Міненко, О. О. Особистісне змінювання в процесі професійної підготовки студентів-психологів: автореф. дис...на здобуття наук. ступ. канд. психол. наук за спец.: 19.00.07 / Ольга Олександрівна Міненко. – Націон. педаг. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К.:, 2004. – 21 с.
121. Москалець, В. П. Структурно-функціональна організація особистості / В. П. Москалець // Психологія і суспільство. – 2010. – № 2. – С. 20-25.
122. Москалець, В. П. Суїцид як психологічний феномен: посібник для студентів ВНЗ / В. П. Москалець. – Психологія суїциду. – К., 2004. – С. 7–19.
123. Назаров, О. О. Динаміка первинної психологічної адаптації до умов навчання та служби в навчальних закладах МВС України: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. психол. наук за спец.: 19.00.01 / Олег Олександрович Назаров. – Х.: Універс. внутрішн. справ, 2000. – 18 с.
124. Наенко, Н. И. Психическая напряженность: моногр. / Н. И. Наенко. – М.: МГУ, 2006. – 112с.
125. Налчаджян, А. А . Психологическая адаптация: механизмы и стратегии / А. А. Налчаджян – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Эксмо, 2010. – 368 с.
126. Напрєєнко, О. К. Клінічна характеристика варіантів перебігу ПТСР / О. К. Напрєєнко, Т. С. Марчук // Архив психиатрии. – К.:, 2002. – №1(28). – С. 118-119.
127. Наприев, И. Л. Образ-Я и стилевые особенности деятельности сотрудников органов внутренних дел в экстремальных условиях: моногр.: И. Л. Наприев, Е. В. Луценко, А. Н. Чистилин. – Краснодар: КубГАУ, 2008. – С. 49.
128. Національний класифікатор ДК 019: 2010. «Класифікатор надзвичайних ситуацій»: наказ Держспоживстандарту України від 11.10.2010 N 457 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://document.ua/klasifikator-nadzvichainih-situacii-dk-019-2010-doc45963.html.
129. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2011 році. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.mns.gov.ua /files/ prognoz/ report/2011/avtor.pdf.
130. Небылицын, В. Д. Психофизиологические исследования индивидуальных различий: сборн.науч. трудов; [переизд. 1976 г.] / В. Д. Небылицын. – М.: Директ-Медиа, 2008. – 649 с.
131. Немов, Р. С. Психология: учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений / Р. С. Немов. – В 3 кн. – Кн. 3: [4-е изд.]. Психодиагностика. Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – 640 с.
132. Нуркова, В. В. Автобиографическая память в трудной ситуации: новые феномены / В. В. Нуркова, К. Н. Василевская // Вопросы психологии. – 2003. – № 5. – С. 95-102.
133. Ожегов, С. И. Словарь русского языка. / С. И. Ожегов. – М.: Оникс, Мир и Образование. – 2008. – 1200 с.
134. Олпорт, Г. Становление личности: избранные труды / Г. Олпорт; [пер с англ. под общ. ред. Л. В. Трубицыной и Д. А. Леонтьева]. – Смысл, 2006. – 462 стр.
135. Оніщенко, Н. В. Основні проблеми організації надання екстреної психологічної допомоги постраждалим в умовах надзвичайної ситуації / Н. В. Оніщенко, О. В. Тімченко // Проблеми екстремальної та кризової психології. – Х.: НУЦЗУ, 2011. – Вип.10.– 268 с. – С. 63-70.
136. Осипова, А. А. Справочник психолога по работе в кризисных ситуациях / А. А. Осипова. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. – 315 с.
137. Осухова, Н. Г. Психологическая помощь в трудных и экстремальных ситуациях: учебн. пособие для студ. высш. учебн. заведений / Н. Г. Осухова. – [2-е изд., испр.]. – М.: Изд. центр «Академия», 2007. – 288 с.
138. Охременко, О. Р. Діяльність у складних, напружених та екстремальних умовах: моногр. / Р. О. Охременко. – К.: Нац. акад. оборони України, 2004. – 210 с.
139. Пергаменщик, Л. А. Кризисная психология: учеб. пособ. / Л. А. Пергаменщик. – Минск: Вышэйшая школа, 2004. – 288 с.
140. Перелыгина, Л. А. К проблеме психологической безопасности личности: матер. междунар. науч.-практ. конф. / Л. А. Перелыгина. – Краснодар: Кубанский гос. ун-т, 2012. – С.99-101.
141. Перелигіна, Л. А. Структурні показники психологічного здоров'я особистості: / Л. А. Перелигіна // Проблеми екстремальної та кризової психології. – Х.: НУЦЗУ, 2011. – Вип.10. – 325 с.
142. Петрюк, П. Т. Психосоматические расстройства: вопросы дефиниции и классификации / П. Т. Петрюк, И. А. Якущенко // Вестник Ассоциации психиатров Украины. – 2003. – № 3–4. – С. 133-140.
143. Питлюк-Смеречинська, О. Д. Особистісні зміни в умовах позбавлення волі 2005 года: автореф. дис...на здобут. наук. ступ. канд. психол. наук за спец.: 19.00.01 / Олександра Дмитрівна Питлюк-Смеречинська. – К.: Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України, 2005.–19 с.
144. Пограничная психическая патология в общемедицинской практике: практ. пособ.; под. ред. А. Б. Смулевича. – М.: Русский врач, 2000. – С. 78-105.
145. Полетаева, А. В. Особенности смысложизненных ориентаций лиц с признаками посттравматического стрессового расстройства / А. В. Полетаева. – Методологические проблемы современной психологии: иллюзии и реальность: материалы Сибирского психологического форума. – Томск: 2004. – С. 430-437.
146. Попов, Ю. В. Реакции на стресс / Ю. В. Попов, В. Д. Вид // Современная клиническая психиатрия. – 2005. – № 2. – С. 9-13.
147. Портнова, А. Г. Психологическая защита в контексте социально-психологической адаптации и развития личности: моногр. / А. Г. Портнова, А. М. Богомолов. – Т.: Томск. Гос. пед. универ., 2008. – 188 с.
148. Посттравматичні стресові розлади: діагностика, лікування, реабілітація: метод. рекоменд. / за ред. П. В. Волошина, Л. Ф. Шестопалової, В. С. Підкоритова та ін. – Х.: , 2002 – 47 с.
149. Посттравматическое стрессовое расстройство. Диагностика и реабилитация: метод. руковод. / под ред. Т. Ю. Матафонова, М. В. Павлова, К. В. Засыпкина– М., 2005. – 117 с.
150. Потапчук, Є. М. Теорія та практика збереження психічного здоров’я військовослужбовців: моногр. / Є. М. Потапчук. – Вид-во Нац. акад. ДПСУ, 2004. – 429 с.
151. Потапчук, Є. М. Прояви гострого горя у поведінці прикордонників / Є. М. Потапчук // Психологія: збірн. наук. праць. – К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2001. – Вип. 14.– С. 404 – 407.
152. Потапчук, Є. М. Душевне благополуччя та шляхи його збереження // Психологія: збірн. наук. праць. – К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2003. – Вип. 19 – С. 3-5.
153. Правдина, Л. Р. Психология экстремальных ситуаций: учеб. пособ. / Л. Р. Правдина, О. С. Васильева. – Ростов-на-Дону, 2007. – 149 с.
154. Практикум по психологии менеджмента и профессиональной деятельности / [под ред. Г. С. Никифорова, М. А. Дмитриевой, В. М. Снеткова]. – СПб.: Речь, 2001. – С. 276-282.
155. Практикум по психологии состояний: учеб. пособ. / под ред. А. О. Прохорова. – СПб.: Речь, 2004. – С. 34-62.
156. Пригожин, А.И. Социодинамика катастроф / А.И. Пригожин // Социологические исследования. – 1989. – № 3. – С. 35.
157. Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями. Постанова КМУ від 24 березня 2004 р. N 368: із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 297 (297-2009-п) від 02.04.2009. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/368-2004-п.
158. «Про аварійно-рятувальні служби: [закон України, 14. 12.1999 р., № 1281-XIV] // Відомості Верховної Ради України, 2000 р. – № 4. – ст. 25.
159. «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» [закон України, 8.06. 2000 р., № 1809-III] // Відомості Верховної Ради України, 2000 р. – № 40. – ст. 337.
160. Психодиагностические методы в практике клинических психологов: учебное пособие / [под ред. проф. В. Л. Ситникова]. – СПб.: ЛГУ им. А. С. Пушкина, 2005. – 116 с.
161. Психологические тесты. В 2 т. / [под ред. А. А. Карелина]. – М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2007. – Т.1. – 312 с.
162. Психология экстремальных ситуаций: хрестоматия / [сост. А. Е. Тарас, К. В. Сельченок]. – Минск: Харвест, М.: ACT, 2004. – 480 с.
163. Психология: учебник / [под ред. А. А. Крылова]. – М.: ТК Велби, Проспект, 2006. – 752 с.
164. Психологічні особливості базових копінг-стратегій та особистісних копінг-ресурсів працівників пожежно-рятувальних підрозділів МНС України: моногр. / [Назаров О. О., Оніщенко Н. В., Садковий В. П., Садковий О. В., Склень О. І., Тімченко О. В.]. – Х.: Вид-во УЦЗУ, 2008. – 221 с.
165. Психологическая защита в чрезвычайных ситуациях: учеб. пособ. / [под ред. Л. А. Михайлова]. – Спб.: Питер, 2009. – 256 с.
166. Психология экстремальных ситуаций: сборн. науч. трудов / [под. ред. В. В. Рубцова, С. Б. Малых]. – М.: Психол. инст. РАО, 2007. – 304 с.
167. Психологія суїцидальної поведінки: посібн. / [Лєбєдєв Д. В., Назаров О. О., Тімченко О. В., Христенко В. Є., Шевченко І. О.]. – Харків: УЦЗУ, 2007. – 129 с.
168. Психология личности в трудах зарубежных психологов / [сост. и общая ред. А. А. Реана]. – СПб.: Питер, 2000. – 320 с. – (Серия «Хрестоматия по психологии»).
169. Психологія особистості: словник-довідник / [за ред. П. П. Горностая, Т. М. Титаренко]. – К.:, 2001. – 320 с.
170. Психосоматика: Взаимосвязь психики и здоровья: хрестоматия / [ сост. К. В. Сельченок]. – Минск: Харвест, 2005. – 640 с.
171. Психосоматические и соматоформные расстройства в реабилитологии (диагностика и коррекция): моногр. / [ М. М. Олейникова, А. А. Михайлова, В. Г. Зилов и др.]; под ред. А. А. Хадарцева. – Тула: ГУИПП Тульский полиграфист, 2003. – 119 с.
172. Пушкарев, А. Л. Посттравматическое стрессовое расстройство: диагностика, психофармакотерапия, психотерапия: рекомендации по социальной адаптации и самопомощи / А. Л. Пушкарев, В. А. Доморацкий, Е. Г. Гордеева; ред. Б. А. Казаковцев. – М.: Изд-во инстит. психотерапии, 2000. – 113 с.
173. Райгородский, Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: учеб. пособ. / Д. Я. Райгородский. – Самара: Изд. Дом «БАХРАХ», 2006. – 672 с.
174. Решетников, М. М. Психическая травма: моногр. / М. М. Решетников. – СПб.: Восточно-Европейский Институт Психоанализа, 2006. – 322 с.
175. Рибалка, В. В. Теорії особистості у вітчизняній психології: навч. посіб. / В.