ПРОФЕСІОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРГОВО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ СЛУЖБИ ЕКСТРЕНОГО ВИКЛИКУ МНС УКРАЇНИ : ПРОФЕСИОГРАФИЧНИЙ АНАЛИЗ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ РАБОТНИКОВ ДЕЖУРНО-ДИСПЕТЧЕРСКОЙ СЛУЖБЫ ЭКСТРЕННОГО ВЫЗОВА МЧС УКРАИНЫ



  • Название:
  • ПРОФЕСІОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРГОВО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ СЛУЖБИ ЕКСТРЕНОГО ВИКЛИКУ МНС УКРАЇНИ
  • Альтернативное название:
  • ПРОФЕСИОГРАФИЧНИЙ АНАЛИЗ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ РАБОТНИКОВ ДЕЖУРНО-ДИСПЕТЧЕРСКОЙ СЛУЖБЫ ЭКСТРЕННОГО ВЫЗОВА МЧС УКРАИНЫ
  • Кол-во страниц:
  • 219
  • ВУЗ:
  • УНІВЕРСИТЕТ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • УНІВЕРСИТЕТ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ


    На правах рукопису


    Гонтаренко Людмила Олександрівна

    УДК 159.9: 159.94

    ПРОФЕСІОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРГОВО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ СЛУЖБИ ЕКСТРЕНОГО ВИКЛИКУ МНС УКРАЇНИ


    Спеціальність 19.00.09
    "Психологія діяльності в особливих умовах"


    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата психологічних наук


    Науковий керівник:
    НазаровОлегОлександрович, кандидат психологічних наук, доцент


    Харків - 2008












    ЗМІСТ








    Стор.




    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


    6




    ВСТУП


    7




    РОЗДІЛ I. Професійний відбір до професій екстремального профілю діяльності та проблема його ефективності


    17




    1.1. Сутність і значення професійного психологічного відбору


    17




    1.2. Основні завдання та рівні професійно-психологічного відбору


    26




    1.3. Особливості професійного відбору до пожежно-рятувальних підрозділів США та Великобританії


    36




    1.4. Система професійного відбору в МНС України: сучасний стан та проблеми


    43




    1.5. Сучасні підходи щодо професіографічного опису професій екстремального профілю


    55




    Висновки за розділом


    60




    РОЗДІЛ II. Організація та методи емпіричного дослідження



    62




    2.1. Характеристика психологічних засобів і методик щодо професіографічного аналізу діяльності працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України


    62






    2.2. Обсяг, умови та загальна характеристика дослідження


    72




    Висновки за розділом


    75




    РОЗДІЛ III. Професіографічний аналіз диспетчерського виду діяльності в системі МНС України


    77




    3.1. Особливості професійної діяльності працівників чергово-диспетчерських служб екстреного виклику МНС України


    77




    3.2. Джерела комплектування служби та плинність кадрів у чергово-диспетчерських службах екстреного виклику МНС України


    81




    3.3. Умови діяльності працівників чергово-диспетчерських служб екстреного виклику МНС України і професійна незадоволеність


    84




    3.4. Напруженість праці працівників чергово-диспетчерських служб екстреного виклику МНС України


    87




    3.5. Психограма працівника чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України


    89




    Висновки за розділом


    97




    РОЗДІЛ ІV. Психологічні характеристики працівників чергово-диспетчерських служб екстреного виклику МНС України


    100




    4.1. Особливості експертної оцінки професійно важливих якостей працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України


    101




    4.2. Особливості мотиваційного профілю працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України


    105




    4.3. Вивчення рівню емпатійних тенденцій працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України


    116




    4.4. Особливості ситуаційної та особистісної тривожності у працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України


    118




    4.5. Особливості представленості когнітивної складової в структурі професійно важливих якостей працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України


    121




    4.5.1. Особливості розвиненості якостей уваги у працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України


    123




    4.5.2. Індивідуальний профіль виразності якостей аудиювання у працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України


    127




    4.5.3. Визначення об’єму оперативної пам’яті у працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України


    129




    4.6. Особистісні особливості працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України


    132




    4.6.1. Загальна характеристика психологічних типів фахівців "Служби 112"


    134




    4.6.2. Загальна характеристика психологічних типів працівників чергово-диспетчерської служби


    145




    4.7. Структура індивідуально-психологічних особливостей працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України


    157




    4.8. Розробка та обґрунтування математичної моделі прогнозування ефективності професійної діяльності працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України


    159




    Висновки за розділом


    162




    Висновки


    164




    Додатки


    170




    Додаток А. Вихідні данні процедури лінійної регресії


    171




    Додаток Б. Витяг з наказу МНС України від 23.02.2004 №89 "Про затвердження Інструкції з організації психологічного забезпечення службової діяльності аварійно-рятувальних служб"


    173




    Додаток В. Загальна характеристика навчально-тренінгової програми для фахівців "Служби 112"


    174




    Додаток Г. Довідка про оперативну обстановку та вжиті заходи щодо ліквідації наслідків НС з 22.10.2007р. по 29.10.2007р.


    193




    Додаток Д. Надзвичайні ситуації на 30 вересня 2007 року у порівнянні з тим же періодом 2006 року


    194




    Додаток Е. Акти впровадження результатів дисертаційного дослідження


    197




    Додаток Ж. Анкета



    201




    Додаток З. Аналіз дзвінків у чергово-диспетчерську службу Харківської області за жовтень 2007 року


    202




    Список використаної літератури


    203









    ВСТУП

    Актуальність дослідження. У листопаді 2005 року, завдяки спільним зусиллям МНС України та Харківської обласної державної адміністрації, у місті Харкові була створена нова на теренах України "Служба 112".
    "112" - це телефон нової Харківської служби порятунку - сполучної ланки між тими, хто потрапив у надзвичайну ситуацію, і тими, хто може й повинен з обов'язку служби їм допомогти. Аналіз діяльності знов створеної міської служби порятунку довів, що робота всіх систем екстреного виклику стала ефективніше, чим підтверджено необхідність та доцільність об'єднання всіх чергово-диспетчерських служб в єдину. Стало очевидним, що дана служба дозволяє місцевим органам влади забезпечити належний рівень захисту населення та територій, підвищити ефективність управління рятувальними силами в надзвичайних і непередбачених ситуаціях. Достатньо сказати, що сьогодні, завдяки єдиній телефонній службі, рятувальні підрозділи можуть виїхати на місце події протягом декількох хвилин.
    При створенні та запровадженні нової чергово-диспетчерської служби 30 фахівців Харківської служби порятунку "112" пройшли спеціальну професійну підготовку. Сьогодні у постійній готовності до дій шість працівників одночасно чергують на лінії "112", ще чотири - їх підмінюють. На моніторі перед кожним оператором знаходиться таблиця із зазначенням відповідних оперативних служб міста та області: ДАІ, УМВС, "Швидка допомога", санепідемстанція, "Харківобленерго", "Міськелектротранс", "Харківгаз", КП ПТП "Вода", "Міськсвітло", "Теплові мережі" тощо.
    При створенні Харківської служби порятунку "112" був врахований багаторічний досвід роботи аналогічних служб інших країн, у тому числі і російських колег.
    З цього приводу слід згадати історію Московської служби порятунку "0911" (МСП), яка розпочала свою діяльність більше 10 років тому. Її поява була продиктована самим життям...
    У той осінній день 13 листопада 1995 року в Північному Чертаново (Москва) трапилась сильна пожежа, після чого вийшов з ладу магістральний телефонний кабель. Понад мільйон людей на два тижні опинилися відрізаними від зовнішнього світу. І тоді на допомогу місцевій владі прийшли автомобілісти та радіоаматори. До того моменту кореспонденти СіБі-зв'язку були об'єднані в єдиний координаційний центр, який, власне, і став прообразом Інформаційного центру Московської служби порятунку. У ті тривожні дні тільки по лінії Швидкої допомоги було врятовано більше ста осіб. До кінця листопада 1995 року зв'язок був відновлений, але люди за звичкою у всіх екстрених випадках продовжували звертатися до інформаційного центру. Так виникла унікальна технологія обробки екстреної інформації та народилася принципово нова методика роботи в умовах величезного мегаполіса.
    За минулі роки роботи у складі Московської служби порятунку було створено універсальний міський центр, до якого було підключено практично всі існуючі мережі радіо та дротового зв'язку для прийому повідомлень про надзвичайні події, заведено прямі канали з основними міськими оперативними та аварійними службами. Центр оснащений сучасним телекомунікаційним і комп'ютерним обладнанням, в його роботі використовуються системи супутникової навігації й спеціалізоване апаратно-програмне забезпечення власного виробництва. До Інформаційного центру Московської служби порятунку підключені абоненти всіх основних провайдерів зв'язку: ММТС, мобільного, оптоволоконного, а також радіоаматори СіБі-діапазону.
    При цьому, за висновками керівників оперативно-рятувальних служб та формувань міста, найважливішою ланкою у забезпеченні ефективної діяльності Московської служби порятунку є чергово-диспетчерський персонал, від професіоналізму якого залежать сотні та тисячі людських життів.
    Московську службу порятунку часто називають аналогом американської служби "911". Принцип роботи дійсно схожий: щодня в цілодобовому режимі інформаційний центр приймає та відпрацьовує десятки тисяч повідомлень про надзвичайні події. Оператори зв'язку та оперативні чергові аналізують інформацію, що надходить, та, в разі необхідності, підключають оперативні, аварійні та комунальні служби Москви та Підмосков'я, а також координують їхні дії безпосередньо на місті події. Але є й відмінність від роботи американських колег: діяльність Московської служби порятунку не обмежується тільки роботою Інформаційного центру. В її складі є свої групи оперативного реагування професіоналів-рятувальників, здатних оперативно діяти у різноманітних екстремальних ситуаціях.
    Робота Московської служби порятунку почалася із загальнонародного пориву надати допомогу людям, з якими сталося лихо. Дотепер громадяни-добровольці надають величезну допомогу в роботі Московської служби порятунку. З їхнього числа формується інститут резервістів Московської служби порятунку. Використовуючи стільникові телефони й аматорські радіостанції, вони передають до Інформаційного центру відомості про всі події, свідками яких вони стали. Деякі добровольці проходять спеціальну підготовку в навчально-методичному центрі Московської служби порятунку та, у вільний від роботи час, беруть участь у проведенні аварійно-рятувальних робіт разом зі штатними рятувальниками.
    Досвід Московської служби порятунку сьогодні дозволяє здійснити цілу низку заходів в межах пілотного проекту, яким є Харківська служба порятунку 112, що реалізується МНС разом із Харківською обласною адміністрацією, Харківським міськвиконкомом, іншими службами міста та області.
    За результатами ретельного вивчення досвіду роботи Харківської служби порятунку "112" та інших аналогічних служб, МНС України заплановано створити подібні служби ще в десяти великих містах України насамперед, у Львові, Донецьку та Сімферополі.
    Досвід діяльності служб порятунку та, в першу чергу, їх чергово-диспетчерських підрозділів, доводить, що сьогодні актуальною є проблема забезпечення належної професійної та психологічної готовності персоналу, що реалізується через систему професійного відбору та психологічного супроводу цього складного та неймовірно важливого виду діяльності.
    У зв'язку з вищевикладеним, практично важливим стає на сьогодні професіографічний опис саме цього виду професійної діяльності в межах нашого дослідження, у якому проведено аналіз одного з основних видів діяльності в системі МНС України - диспетчерської діяльності, спрямованої на організацію ліквідації наслідків надзвичайних подій після одержання первинної інформації.
    Актуальність дослідження обумовлена:
    - зростаючими вимогами держави й суспільства щодо ефективності діяльності органів та підрозділів цивільного захисту у справі запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків;
    - практично відсутніми психологічними дослідженнями основних видів діяльності в межах МНС України, у тому числі і диспетчерського виду діяльності, від ефективності якого значною мірою залежать результати дій за призначенням оперативно-рятувальних підрозділів та формувань;
    - необхідністю удосконалення діяльності служби психологічного забезпечення МНС України, насамперед, у розрізі здійснення професійного психологічного відбору персоналу та психологічного супроводження його діяльності.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідної роботи Університету цивільного захисту України та пов'язане з реалізацією Концепції реформування системи підготовки кадрів МНС України на 2003-2008 рр., що схвалена рішенням колегії МНС України від 22.05.2003 р. №6, а також Програми розвитку системи освіти й наукової діяльності навчальних закладів й навчально-методичних установ МНС України на 2003-2008 рр., затвердженої наказом МНС України від 11.09.2003 р. №338.
    Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Академії цивільного захисту України (протокол № 4 від 21 грудня 2005 р.).
    Метою дослідження є комплексна оцінка організаційно-правових та індивідуально-психологічних особливостей діяльності персоналу чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України та розробка на основі цього професіографічного опису даного виду діяльності.
    Гіпотеза дослідження полягає у тому, що ефективність професійної діяльності персоналу чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України, як однієї з основних в ланцюгу дій всіх оперативно-рятувальних підрозділів щодо реагування на надзвичайні ситуації, залежить від комплексу професійно важливих якостей працівників, який, за результатами професіографічного опису, має використовуватися при професійно-психологічному відборі та психологічному супроводженні діяльності персоналу.
    Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі:
    - шляхом критичного аналізу відповідних літературних джерел розкрити сучасні підходи щодо організації цілеспрямованого професійно-психологічного відбору кандидатів на службу до професій екстремального профілю діяльності, у тому числі і МНС України;
    - розкрити особливості професійної діяльності працівників чергово-диспетчерських служб екстреного виклику МНС України;
    - визначити основні професійно-психологічні якості працівників чергово-диспетчерських служб екстреного виклику МНС України;
    - виявити провідні мотиви професійного вибору працівників чергово-диспетчерських служб екстреного виклику МНС України;
    - виділити та охарактеризувати основні психологічні типи працівників чергово-диспетчерських служб екстреного виклику МНС України;
    - розробити алгоритм (вирішальне правило) отримання психологічної інформації стосовно придатності особистості до диспетчерського виду діяльності в межах МНС України.
    Об’єкт дослідження: професійна діяльність персоналу чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України.
    Предмет дослідження: об’єктивні та суб’єктивні детермінанти ефективності та успішності професійної діяльності персоналу чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України.
    Методи дослідження:
    - теоретичного характеру: системний аналіз наукової літератури, нормативно-правових актів, що регламентують діяльність "Служби 112", порівняння, узагальнення, систематизація отриманої інформації та її інтерпретація;
    - емпіричного характеру:
    а) діагностичні: методи експертної оцінки та анкетування щодо вивчення особливостей професійної діяльності персоналу чергово-диспетчерських служб, їх професійно важливих якостей; опитувальник
    В. Мільмана (Мотиваційний профіль особистості) та професіографічний опитувальник О. Ліпмана для вивчення мотиваційного компонента особистості працівника чергово-диспетчерської служби та побудови професіограми його діяльності;
    б) психодіагностичні: стандартизований метод дослідження особистості (варіант MMPI, запропонований Л. Собчик); Методика "Короткий відбірковий тест" (КВТ), що є адаптованим російською мовою варіантом інтелектуального тесту загальних здібностей Вандерліка; методика "Червоно-чорні таблиці" (Е. Шульте, за модифікацією В. Марищука та І. Сисоєва), націлена на вивчення особливостей перемикання уваги; методика "Заплутані інструкції", націлена на оцінку властивостей слухової уваги за результатами правильності виконання інструкцій; "Індивідуальний профіль слухача" - методика, що дозволяє шляхом самооцінки основних якостей аудиювання визначити рівень розвитку певних професійно важливих якостей (ПВЯ); методика оцінки об’єму оперативної пам’яті; "Дослідження рівня емпатійних тенденцій"; методика "Дослідження тривожності" (Ч.Д. Спілбергера, адаптований варіант Ю.Л. Ханіна).
    - методи математичної статистики: t-критерій Стьюдента, коефіцієнт кореляції Пірсона, кутове перетворення Фішера, множинний регресійний аналіз. Статистична обробка отриманих даних проводилася за допомогою комп’ютерної програми SPSS 8.0.
    Методологічною основою даного дослідження виступили:
    - положення, що пов'язані із розробленою у вітчизняній психології теорією єдності психіки і діяльності ( Б.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський,
    Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов та ін.);
    - теоретичні положення загальної та генетичної психології, що розкривають закономірності розвитку особистості, як суб’єкта власної життєдіяльності (С.Л. Рубінштейн, С.Д. Максименко та ін.);
    - теоретичні уявлення щодо інтегративності особистісного підходу до психологічного аналізу діяльності (Б.Г. Ананьєв, В.С. Мерлін, К.К. Платонов, С.Л. Рубінштейн та ін..), психологічне системне дослідження діяльності (С.Г. Геллерштейн, В.Я. Дилерський) та положення системогенетичної концепції (В.Д. Шадриков);
    - системно-структурний підхід щодо вивчення психологічної готовності до діяльності (О.Д. Ганушкін, М.І. Д'яченко, Л.С. Нерсесян, В.М. Пушкін, О.Д. Сафін, М.І. Томчук та ін.).
    Наукова новизна роботи полягає в тому, що:
    - вперше:
    на основі комплексного підходу, що полягає в дослідженні декількох рівнів (соціологічного, соціально-психологічного та власне психологічного), здійснено професіографічний опис діяльності персоналу чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України та виявлено комплекс відповідних професійно важливих психологічних якостей працівників;
    встановлено зв'язок між професійно важливими психологічними якостями персоналу чергово-диспетчерських служб та їх професійною успішністю, а також запропоновано авторську типологію персоналу за індивідуально-психологічними ознаками;
    - уточнені уявлення про умови та фактори забезпечення ефективності професійної діяльності працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України;
    - дістали подальшого розвитку сучасні підходи щодо професійно-психологічного відбору та психологічного забезпечення службової діяльності персоналу органів та підрозділів МНС України.
    Практичне значення дисертаційного дослідження. На основі комплексного підходу, що полягає в дослідженні декількох рівнів (соціологічного, соціально-психологічного та власне психологічного), здійснено професіографічний опис діяльності персоналу чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України.
    Виявлено комплекс відповідних професійно важливих психологічних якостей працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України, що обумовлюють успішність їх професійної діяльності.
    Розроблено та запропоновано алгоритм (вирішальне правило) отримання психологічної інформації стосовно придатності особистості до диспетчерського виду діяльності в межах МНС України.
    Крім того, отримані дані можуть послужити основою для розробки психопрофілактичних і реабілітаційних заходів для працівників чергово-диспетчерських служб екстреного виклику МНС України.
    Особистий внесок автора. У статті "Особливості професійної діяльності працівників чергово-диспетчерських служб екстреного виклику МНС України", написаній у співавторстві з Назаровим О.О., автору належить виділення основних детермінант ефективності та успішності професійної діяльності працівників чергово-диспетчерських служб екстреного виклику МНС України.
    У статті "Использование психотренингових технологий в формировании профессионально важных качеств сотрудников службы "112", написаній у співавторстві з Циркуленко І.С., автором розкрито причинний зв'язок негативних психічних станів з успішністю виконання професійної діяльності працівників чергово-диспетчерської служби.
    Апробація роботи. Основні результати роботи та її окремі фрагменти апробовані на 4 міжнародних, міжвузівських та регіональних науково-практичних конференціях та наукових семінарах, зокрема на І міжвузівській науково-практичній конференції "Формування та розвиток особистості в умовах вищих навчальних закладів МНС України" (Харків: АПБУ, 2003), на всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасні психопедагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України (Хмельницький, 2007), на ІІІ міжнародній науково-практичній конференції: "Психологические тренинговые технологии в правоохранительной деятельности: научно-методические и организационно-практические проблемы внедрения и использования, перспективы развития" (Донецк, 2007), на науково-практичній конференції МНС України "МНС України: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку (Харків, 2007).
    Результати дисертаційного дослідження використовуються в процесі психологічного забезпечення діяльності "Служби 112" ГУ МНС України в Харківській області (акт впровадження № 21/ 061 від 14 червня 2007 р.), а також застосовано під час моніторингу психічних станів диспетчерів та радіотелефоністів пожежно-рятувальних та аварійно-рятувальних підрозділів ГУ МНС України в Полтавській області (акт впровадження № 17/2507 від 22 травня 2007 р.).
    Професіографічний опис діяльності персоналу чергово-диспетчерської служби екстреного виклику та результати аналізу особливостей професійної діяльності фахівця-диспетчера схвалені Науково-методичним центром навчальних закладів МНС та направлені до ГУ МНС України у Львівській, Донецькій областях та АР Крим як рекомендації для використання при створенні чергово-диспетчерських служб екстреного виклику МНС та професійному відборі працівників цих служб (акт впровадження № 23/77 від 17 квітня 2007 р.).
    Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Університету цивільного захисту України при підготовці фахівців-психологів за спеціалізацією "Екстремальна та кризова психологія", а саме при викладанні навчальних дисциплін Психологічна служба” та Психологія організації”, а також при проведенні спеціальних психологічних тренінгів для практичних психологів МНС України, які проходять курси підвищення кваліфікації на факультеті післядипломної освіти університету (акт впровадження №12/37 від 6 червня 2
  • Список литературы:
  • висновки

    У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в професіографічному аналізі діяльності працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС та розробці алгоритму (вирішального правила) отримання психологічної інформації стосовно придатності особистості до диспетчерського виду діяльності в межах МНС України.
    І. Загально-теоретичний та методологічний рівень професіографічного опису діяльності працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України дозволив сформулювати ряд положень, що сприяють більш повному розумінню цієї проблеми у сфері психологічних досліджень в межах спеціальності 19.00.09 "Психологія діяльності в особливих умовах".
    1. За сучасними поглядами, система професійного відбору в професії екстремального профілю діяльності включає соціально-демографічний, медичний, освітній, психологічний, власне професійний і спеціальний види відбору. Окреме та одне з центральних місць у системі професійного відбору посідає саме професійно-психологічний відбір.
    Професійно-психологічний відбір - це комплекс заходів, що здійснюється з метою оптимізації процесу прийняття кадрових рішень та дозволяє виявити ступінь придатності кандидата до певної професійної або навчальної діяльності (з урахуванням конкретних умов даної діяльності) на підставі даних, отриманих із використанням психодіагностичних методів.
    Основними завданнями професійно-психологічного відбору є: вивчення діяльності (професійної або навчальної) з огляду на вимоги, що висуваються даною діяльністю до особистісних якостей, психологічних здібностей, психофізичних можливостей людини; підбір адекватного методичного інструментарію, що найбільш точно діагностує якості, визначені на попередньому етапі; проведення комплексу заходів із застосуванням обраного методичного інструментарію; узагальнення та аналіз отриманих даних.
    На сьогодні система професійного відбору до підрозділів МНС України являє собою процедуру, яка складається із декількох послідовних етапів (відбірна співбесіда, соціально-правовий аспект відбору, медичний відбір, конкурсно-екзаменаційний відбір, психологічний відбір), на кожному з яких приймається цілком самостійне та незалежне рішення про придатність кандидата до служби. При цьому саме професійно-психологічний відбір до МНС Україні перебуває в стадії становлення, не маючи на цей час достатньої самостійності, науково обґрунтованих критеріїв і належного нормативно-правового забезпечення.
    Діагностичний інструментарій професійно-психологічного відбору до МНС сьогодні не спирається на специфічні особливості професійної діяльності фахівців різного профілю (професії) та вимоги до їх особистісних якостей, які можуть здобуватись лише шляхом професіографічного опису психологічних вимог професії до діяльності та особистості людини за кожною спеціальністю в межах МНС України.
    2. Аналіз результатів експертних оцінок фахівців, структури дій та реальної практичної роботи персоналу чергово-диспетчерських служб екстреного виклику МНС України, а також умов несення диспетчерської служби та їх негативного впливу на особовий склад чергової зміни (в першу чергу стосовно її напруженості та негативних наслідків, до яких вона призводить) дозволили встановити відмінності диспетчерського виду діяльності в МНС України від традиційної операторської діяльності, а саме за наявністю активного пошуку оперативної інформації, багаторазового тиражування даного активного пошуку, наявністю групового виконавчого механізму при ліквідації надзвичайної ситуації, що має власну психологічну активність (мотиви, настанови, знання, досвід, дисциплінованість).
    Вищезгадане, у сукупності із розширеним аналізом організаційно-штатної і функціональної побудови оперативно-рятувальної служби, а також нормативно-правових актів МНС України, які регулюють її діяльність, довело, що диспетчерський вид діяльності за змістом значною мірою відрізняється від діяльності фахівців інших підрозділів МНС України та пред’являє високі вимоги (вище середніх) до пізнавальних психічних процесів, комунікативних і моторних здібностей, емоційних і особистісних якостей працівника.
    3. Серед основних, максимально значущих, професійно важливих якостей працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України виділяються: атенційні якості (уміння розподіляти увагу при виконанні декількох функцій, завдань в умовах крайнього дефіциту часу; здатність швидко перемикати увагу з одного виду діяльності на інший; здатність тривалий час зберігати стійку увагу, незважаючи на утому та сторонні подразники), спостережливість (професійна спостережливість; уміння вибирати при спостереженні інформацію, необхідну для розв'язання даної проблеми), мнемічні якості (здатність протягом тривалого часу утримувати в пам'яті багато інформації; здатність точно відтворювати матеріал в потрібний момент; здатність помічати зміни в обстановці, не зосереджуючи свідомо на них увагу; здатність відразу точно передати те, що чув лише один раз; здатність легко запам'ятовувати словесно-логічний матеріал (терміни, дати, цифри, П. І. Б.); здатність до вибіркового відтворення потрібного в конкретний момент матеріалу), моторні якості (уміння швидко записувати; стійкість до статичних навантажень; погодженість рухів із процесом сприйняття; швидка реакція на раптову візуальну інформацію за допомогою певних рухів; швидка реакція на несподівану аудіальну інформацію за допомогою певних рухів), імажинітивні якості (здатність знаходити нові незвичайні рішення; здатність прогнозувати результат подій з урахуванням їхньої ймовірності), інтелектуальні якості (уміння бачити декілька можливих шляхів і подумки вибирати найефективніший; уміння вибирати з великого обсягу інформації ту, котра необхідна для вирішення завдання; уміння визначити характер інформації, необхідної для ухвалення рішення; здатність до переведення інформації з однієї модальності в іншу; здатність прийняти правильне рішення при нестачі необхідної інформації або відсутності часу на її осмислення; здатність схопити суть основних взаємозв'язків, властивих проблемі; здатність розглянути проблему з декількох різних точок зору), емоційні якості (урівноваженість, самовладання в конфліктних ситуаціях), вольові якості (здатність брати на себе відповідальність у складних ситуаціях; здатність об'єктивно оцінювати свої досягнення, сили та можливості; здатність до тривалої розумової роботи без погіршення якості, зниження темпу; здатність до тривалого збереження високої активності (енергетичність); уміння відстоювати свою точку зору; швидка адаптація до нових умов; завзятість у подоланні труднощів; збереження зібраності в умовах, стимулюючих збудження), мовні якості (уміння давати чіткі, ясні формулювання при стислому викладі інформації; уміння логічно викладати свої думки у розгорнутій формі (доповідь, звіт); уміння вести діалог, аргументувати, доводити свою точку зору; відсутність дефектів мови, гарна дикція) та комунікативні якості (здатність до швидкого встановлення контактів з новими людьми; уміння вести ділову бесіду, переговори; уміння дати об'єктивну оцінку діям інших людей; здатність схиляти до себе людей, викликати у них довіру; здатність розумно сполучати ділові та особистісні контакти з оточуючими; уміння погоджувати свої дії з діями інших людей; уміння дохідливо донести до слухача свої думки та наміри; здатність швидко знайти потрібний тон, доцільну форму спілкування залежно від психологічного стану та індивідуальних особливостей співрозмовника; здатність розуміти підтекст того, що сказав співрозмовник).
    4. Провідними мотивами професійного вибору працівників чергово-диспетчерських служб екстреного виклику МНС України, що сприяють високому рівню професійної діяльності та обумовлюють професіоналізм особистості, є: прагнення морального задоволення від роботи; схильність до воєнізованої служби; прагнення до порядку, організованості, стабільності, до роботи, що пов’язана з наданням допомоги людям; бажання зробити професійну кар’єру; романтична мрія; прагнення до справедливості, правди та бажання змінити суспільство на краще.
    Аналіз мотиваційних профілів, пов'язаних із трудовою діяльністю працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України, свідчить, що професійна діяльність задовольняє потреби життєзабезпечення, статусні потреби, потреби в спілкуванні, загальній активності та актуалізує потребу в самореалізації та соціальній корисності. У той же час достатньо напруженою і незадоволеною є потреба в комфортних умовах праці. У цілому задовільна розвиваюча особистість професійна (робоча) структура мотивів призводить до того, що у повсякденному житті (а вона є в три рази тривалішою за часом) структура у певному змісті перетворюється, тобто в ній починають домінувати мотиви потреби, життєзабезпечення, додаткового заробітку, поліпшення умов життя та комфорту. Мотиви росту, розвитку, незважаючи на наявність вільного часу, редуційовані (вони задовольняються у професійній діяльності).
    Вважаємо, що виявлена у ході дослідження мотиваційна структура особистості працівників чергово-диспетчерської служби надалі дозволить використовувати її для індивідуально-психологічного вивчення кандидатів до диспетчерського виду діяльності в системі МНС України й, можливо, для розробки критеріїв професійної придатності фахівця.
    ІІ. Проекція загальнотеоретичних і методологічних положень та висновків, зроблених у процесі дослідження, дозволила одержати ряд результатів, що повніше розкривають специфіку професійної діяльності фахівців чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України, та надати низку практичних рекомендацій психологам МНС з питань організації професійно-психологічного відбору та подальшого психологічного супроводу персоналу диспетчерського виду діяльності в системі МНС України. У ході дослідження:
    - визначено наявність двох ключових аспектів, які впливають на рівень придатності персоналу до роботи в складі чергово-диспетчерських служб екстреного виклику МНС України, а саме: медико-гігієнічного (здатність переносити без серйозних наслідків для здоров'я добові чергування в умовах високого рівня нервово-психічної напруженості та періодичного порушення циклу "сон - пильнування") та особистісного (сумісність особи із даною службою);
    - виділені та охарактеризовані: сутність та особливості інформації, що надходить до диспетчера; основні етапи роботи з нею (прийом, реєстрація, облік, розгляд, прийняття рішення); характерні професійні помилки диспетчерів; фактори, що віктимізують ситуацію надзвичайної події з боку працівників чергово-диспетчерських служб екстреного виклику; об’єктивні та суб’єктивні умови успішної ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
    - виділені та описані основні психологічні типи працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України, які мають загальні психологічні особливості, а саме: активно-послідовний, тривожно-інтровертований, імпульсивний та активно-імпульсивний типи працівників серед фахівців "Служби 112"; імпульсивно-гіпостенічний, пасивно-залежний, невротично-боязливий та гіпертимний типи працівників серед фахівців чергово-диспетчерської служби;
    - розроблено та запропоновано алгоритм (вирішальне правило) отримання психологічної інформації стосовно придатності особистості до диспетчерського виду діяльності в межах МНС України.
    Потребує подальшої розробки питання створення професіограм основних спеціальностей в межах МНС України.









    Список використаної літератури

    1. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. М.: Мысль, 1980. 243 с.
    2. Аксенова Е.А. Базаров Т.Ю. и др. Управление персоналом в системе государственной службы: Учебное пособие. М.: ИПК госслужбы, 1997. 220с.
    3. Ананьев Б.Г. Психологическая структура человека как субъекта // В кн. Человек и общество. Вып. 2, Л.: ЛГУ, 1967. 142 с.
    4. Ананьев Б.Г. Психология и проблемы человекознания. СПб., 2002. 242 с.
    5. Анастази А. Дифференциальная психология. Индивидуальные и групповые различия. М.: Апрель-Пресс, 1997. 475 с.
    6. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. СПб. :Питер, 2003. 687 c.
    7. Анастази А. Психологическое тестирование. М.: Педагогика 1982. Т.2. 452 с.
    8. Антипов В. В. Психологическая адаптация к экстремальным ситуациям. М.: Владос, 2002. 174 c.
    9. Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования. М.: Изд-во моск. ун-та, 1984. 242 с.
    10. Атутов П.Р., Климов Е.А. Проблемы психологического обеспечения подготовки к труду и выбору профессии // Вопросы психологии, 1984. №1. С. 12-19.
    11. Бадоев Т.Л. Диагностика структуры мотивов трудовой деятельности: Автореф. дисс. ... канд. психол. наук. Л.: Изд-во Ленинград. ун-та. 1988. 20 с.
    12. Балин В.Д.,Гайда В.К., Гербачевский В.К. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии: Учеб. пособие для вузов по направлению и специальности "Психология" Под ред.: А. А. Крылов, С.А. Маничев . -2-е изд., доп. и перераб. СПб. :Питер, 2003. 559 c.
    13. Березин Ф.Б., Мирошников М.П., Соколова Е.Д. Методика многостороннего исследования личности (структура, основы интерпретации, некоторые области применения). М.: «Фолиум», 1994. — 175 с.
    14. Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. М.: Наука, 1999. 187 с.
    15. Бечасний В.Н., Лефтеров В.А., Литвинова Г.А. Тренинговые методы подготовки руководителей органов внутренних дел: теория и практика: Учебно-методическое пособие / Пер. с укр. Донецк: ДЮИ ЛГУВД, 2007. 332 с.
    16. Психологические исследования проблемы профессионализации личности // Психологические исследования проблемы формирования личности профессионала / Под ред. В.А. Боброва и др. М.: Наука, 1991. С. 3-18.
    17. Бовин Б.Г. Проведение психологического отбора в высшие школы милиции на основе определения интеллектуально-мотивационной готовности к обучению. М.: МГУ, 1989. С. 16-25.
    18. Бовин Б.Г. Современное состояние профессионального отбора в органы внутренних дел // В сб. Научно-техническое обеспечение функций государственной противопожарной службы. М., 1996. - С. 278-285.
    19. Бодалев А.А., Столин В.В. Общая психодиагностика. СПб.: Изд-во "Речь", 2000. 440 с.
    20. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности. М.: ПЕР СЭ, 2001. 254 с.
    21. Бодров В.А. и др. Психологический отбор лётчиков и космонавтов. М.: ПЕР СЭ, 1984. 94 с.
    22. Бодров В.А. Основные принципы разработки системы психологического отбора операторов и его проведения // Проблемы формирования профпригодности специалистов. М.: ПЕР СЭ, 1985. С. 31-34.
    23. Бодров В.А., Писаренко Ю.Э. Структурно-динамическая концепция психологического прогнозирования профессиональной пригодности операторов // В сб. Развитие идей Б. Ф. Ломова в исследованиях по психологии труда и инженерной психологии. Материалы I научных Ломовских чтений. М.: Изд. Моск. ун-та, 1992. 97 с.
    24. Бодров В.А., Сыркин Л.Д. Диагностика и прогнозирование профессиональной мотивации в процессе психологического отбора // Психологический журнал. 2003. Том 24. №1. С. 73-82.
    25. Большой толковый психологический словарь Т.2 (П-Я); Пер. с англ. /Ребер Артур. - ООО «Издательство «Вече», 2001. 560 с.
    26. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика. СПб.: Питер, 2002. — 352 с.
    27. Бурлачук Л.Ф., Морозов СМ. Словарь-справочник по психодиагностике. СПб.: Питер. 2001. 339 с.
    28. Варламов В.А., Бовин Б.Г., Зыбковец Л.Я. и др. Отчёт о научно-исследовательской работе "Дифференцированный психофизиологический отбор кандидатов на учёбу в специализированные ВУЗы МВД СССР и их дальнейшая профориентация. УДК 612,821,88:658, 311.4, N гос. регистрации 0386.0187. М.: МВД, 1990. 185 с.
    29. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. 97 с.
    30. Волкова Н.А..Кораблина Е.П. Значение профессиональных качеств в процессе адаптации к трудовой деятельности //Психологическое обеспечение трудовой деятельности /Под ред. А.А. Крылова. Л.: Изд-во Ленинград. Ун-та, 1987. С. 91-93.
    31. Волковинский Г.А. Мотивация военно-профессионального самосовершенствования. М.: Воениздат, 1994. 112 с.
    32. Гайда В.К., Захаров В.П. Психологическое тестирование. Л.: Изд-во ЛГУ, 1982. 101 с.
    33. Глуханюк Н.С., Дьяченко Е.В., Семенова С.Л. Практикум по общей психологии: Учеб. Пособие. 2-е изд., перераб. и доп М. :МПСИ, 2003. 219 c.
    34. Гонтаренко Л.О. До проблеми психологічних особливостей діяльності персоналу чергово-диспетчерської служби "112" МЧС України // Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції „Сучасні психопедагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України”. Хмельницький: Видав-во Нац. академ. Держ. Прикорд. служби України імені Б. Хмельницького, 2007. С. 107-108.
    35. Гонтаренко Л.О. Використання психотренінгових технологій у психологічному забезпеченні діяльності служби екстреного виклику "112” МНС України // МНС України: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку. Матеріали науково-практичної конференції Харків: УЦЗУ, 2007. С. 216-218.
    36. Гонтаренко Л.О. До проблеми професійного добору до пожежно-рятувальних підрозділів в Україні, США та Великобританії // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. Харків: ПУПС, 2007. Вип. 1(27). С. 199 207.
    37. Гонтаренко Л.О., Циркуленко И.С. Использование психотренинговых технологий в формировании профессионально важных качеств сотрудников службы "112" // Психологические тренинговые технологии в правоохранительной деятельности: научно-методические и организационно-практические проблемы внедрения и использования, перспективы развития: Материалы ІІІ международной научно-практической конференции. Донецк, 24-26 мая 2007 года. Донецк: Донецкий юридический институт ЛГУВД. 2007. С. 226 230.
    38. Гонтаренко Л.О. Психологічні аспекти фахового відбору в чергово-диспетчерські підрозділи МНС України // Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія, Медична психологія / За ред. С.Д. Максименка, М.В. Папучі. Київ-Ніжин: Видавництво НДУ; ДС "Міланік”, 2007. Том 10. Вип.1 С. 56-59.
    39. Гонтаренко Л.О. Психологічні характеристики працівників чергово-диспетчерських служб екстреного виклику МНС України // Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України./ За ред С.Д. Максименка К.: Міленіум, 2006. Вип. 27 С. 343-354.
    40. Гонтаренко Л.О. Деякі підходи щодо побудови психограми працівників чергово-диспетчерської служби екстреного виклику МНС України // Збірник наукових праць інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України./ За ред С.Д. Максименка К.:”Логос”, 2006, т.7. Вип.9 С. 43-53.
    41. Гонтаренко Л.О. До проблеми соціально-психологічного супроводу професійної кризи / Організація виховної роботи у вищих навчальних закладах МВС України: Матеріали науково-практичної конференції. Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ. 2002. С. 115-117.
    42. Гуревич К.М. Некоторые психофизиологические вопросы формирования оператора // Психофизиологические вопросы становления профессионала. М.: Советская Россия, 2, 1976. С. 86-94.
    43. Деревянко Е.А. Интегральная оценка работоспособности при умственном и физическом труде. М.: Экономика, 1976. 75 с.
    44. Деркач А.А., Зазыкин В.Г. Профессионализм деятельности в особых и экстремальных условиях М.: Узд-во РАГС. 1998. 223 с.
    45. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників МНС України 07.10.04 наказ № 100. К.: МНС України. 96 с.
    46. Дмитриева М.А. Крылов А.А. Нафтульев А.И. Психология труда и инженерная психология. Л.: Изд-во Ленинград. Ун-та, 1979. 224 с.
    47. Дубровский В.И. Реабилитация в спорте. М.: МГУ 1991. 93 с.
    48. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А., Пономаренко В.А. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях: психологический аспект. Минск: Изд-во Университетское, 1985. - 206 с.
    49. Дьяченко М.И. Адаптация к экстремальной ситуации //Материалы IV Всесоюзного съезда общества психологов. Тбилиси: Мецниереба, 1971. С. 85-85.
    50. Екстремальна психологія: Підручник / За заг. ред проф. О.В.Тімченка К.: ТОВ Август трейд”, 2007. 502 с.
    51. Елисеев О.П. Конструктивная типология и психодиагностика личности. Под ред. В.Н. Панферова. Псков: Изд-во ПОИУУ, 1994. 280 с.
    52. Забродин Ю.М. Методологические проблемы психологического анализа и синтеза человеческой деятельности // Вопросы кибернетики. Эффективность деятельности оператора, 1982. С. 49-23.
    53. Завалишина Д.Н. Структура надежности умственной деятельности оператора // Надежность и эффективность комплексных систем "человек - техника". Л.: Изд-во ЛГУ, 1971. С.16-17.
    54. Зазыкин В.Г. Деятельность специалистов в особых условиях: психолого-акмеологияеские основы. М.: РАГС, 1994. 57 с.
    55. Зараковский Г.М. Психофизиологический анализ трудовой деятельности. М.: Прогресс, 1966. 68 с.
    56. Зараковский Г.М., Медведев В.И., Мунипов В.М. Принципы эргономического описания деятельности оператора // Эргономика. М., 1971. Т. 2. С. 48-61.
    57. Зеличенко А.И., Шмелёв А.Г. К вопросу о классификации мотивационных факторов трудовой деятельности и профессионального выбора // Вестник МГУ. Серия 14. Психология. 1987. - №4. С. 23-26.
    58. Зеер Е.Ф. Психология профессий. М. :Академический Проект, 2003. 330 с.
    59. Зинченко В.П., Мунипов В.М., Гордон В.И. Исследование визуального мышления // Вопросы психологии. 1973, №2. С.3-14.
    60. Иванова Е.М. и др. Спецпрактикум по психологическому изучению профессиональной деятельности. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. 65 с.
    61. Иванова Е.М. Психотехнология изучения человека в трудовой деятельности. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1995. 135 с.
    62. Ильин Е.Л. Успешность деятельности компенсации и компенсаторные отношения // Вопросы психологии. 1983. - № 5. С. 15-18.
    63. Ильин Е.П. Психология индивидуальных различий. СПб. :Питер, 2004. 700 c.
    64. Капустина А.М. Социально-психологическая диагностика профессиональных качеств личности.: Автореф. дис... канд. психол. наук. Л.: ЛГУ, 1985. 16 с.
    65. Кемпбелл Д.Т. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях. М.: Прогресс, 1980 387 с.
    66. Климов Е.А. О структуре профессиональной пригодности //Проблемы формирования профпригодности специалистов. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1985. С. 123-125.
    67. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения М.: Академия, 2004. 302 c.
    68. Климов Е.А. Психология профессионала. М.: Наука, 1996. 168 с.
    69. Ковалевский В. Методологические проблемы профессионального психологического отбора военнослужащих // Военная мысль. 1974. №1. С. 71-80.
    70. Коваленко А.С. Проблемы совершенствования деятельности штабных аппаратов органов внутренних дел в современных условиях // Штабная практика, 1993. - 27 с.
    71. Корольчук М.С., Крайнюк В.М. Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Ніка Центр, 2006. 580 с.
    72. Косачёв В.Е., Агапов И.В., Усов В.М. Квалиметрический подход к изучению профессионально важных качеств // Развитие идей Б.Ф. Ломова в исследованиях по психологии труда и инженерной психологии. Материалы I научных Ломовских чтений. М.: Наука, 1992. С. 148-154.
    73. Котелова Ю.В. Очерки по психологии труда: учебное пособие /Под ред. Е.М.Ивановой. М.: Изд-во Московского Ун-та, 1986. 118 с.
    74. Котик М.А. Психология защищенности человека от опасности в профессиональной деятельности.: Автореф. дис. ...докт. пси-хол. наук. Л.: ЛГУ, 1985. 156 с.
    75. Котов З.П., Вейтнере И.А. Профессиограммы для операторов счетно-вычислительной техники, водителей троллейбусов и трамваев. Рига.: Валгус, 1972. 84 с.
    76. Крайнюк В.М. Психологія стресостійкості особистості: Монографія. К.: Ніка Центр., 2007. 432 с.
    77. Кудрин И.Д., Кулагин Б.В., Дьяконов И.Ф. К вопросу о профессиональном отборе военнослужащих // ВМЖ, 1983. №5. С. 46-47.
    78. Кузьмина З.В. Исследования самооценки личности в условиях успеха и неудачи //Новые исследования в психологии, 1974. С. 34-37.
    79. Кулагин Б.В. Основы профессиональной психодиагностики. Л.: Медицина, 1984. 443 с.
    80. Лефтеров В.О. Психологічні тренингові технології в органах внутрішніх справ: Монографія: У 2-х т. Т. 1: Методологія психотренингу та його використання у професійно-психологіяному розвитку персоналу, задіяного в екстремальних видах діяльності. Донецьк: ДЮІ, 2007. 242 с.
    81. Ларцев М.А. Психофизиологическая экспертиза профессиональных контингентов, участвующих в ликвидации ЧС. Методические рекомендации МР№96266. М.: ВЦМК "Защита", 2000. 25 с.
    82. Лебедев В.И. Экстремальная психология. М.: ЮНИТИ, 2001. 431 с.
    83. Левитов Н.Д. О психических состояниях человека. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1964. 170 с.
    84. Леонова А.Б. Психодиагностика функциональных состояний человека. М.: МГУ, 1984. 200 с.
    85. Леонтьев А.Н. Глава о способностях (рецензия на рукопись Н.С. Лейтеса) // Вопросы психологии. 2003. №2. С. 7-13.
    86. Леонтьев А.Н. О проблеме способностей (К замечаниям Б.М. Теплова по поводу рецензии на главу для учебника) // Вопросы психологии. 2003. №2. С. 20-31.
    87. Леонтьев Д.А. Методика изучения ценностных ориентации //Практикум по психодиагностике. Конкретные психодиагностические методики. М.: Изд-во Моск. ун-та,, 1989. С. 147-159.
    88. Личность воина: Методики психологического и психофизиологического обследования. М.: Воениздат, 1990. 76 с.
    89. Ломов Б.Ф. Системность в психологии: Избр. психол. тр. М.: МПСИ, 2003. 423 c.
    90. Ломов Б.Ф. О путях построения теории инженерной психологии на основе системного подхода //В кн: Инженерная психология: теория, методология, практическое применение. Л.: Изд-во ЛГУ, 1977. С. 31-55.
    91. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1984. 444 с.
    92. Лучшие психологические тесты для профотбора и профориентации. Петрозаводск: "Петроком", 1992. 318 с.
    93.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины