Особливості впливу стрибків з парашутом на психічний стан та індивідуально-психологічні властивості особистості : Особенности влияния прыжков с парашютом на психическое состояние и индивидуально-психологические свойства личности

Краткое описание

СЛОВ‘ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Альохіна Наталія Вікторівна

УДК 159.93 371.381

Особливості впливу стрибків з парашутом на психічний стан
та індивідуально-психологічні властивості особистості

19.00.09 психологія діяльності в особливих умовах

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник Мамічева Олена Володимирівна,
кандидат психологічних наук, доцент

Харків, 2008

ЗМІСТ

ВСТУП...........................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ЕКСТРЕМАЛЬНІ СИТУАЦІЇ Й ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДЕЙ В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ.10
1.1. Екстремальні ситуації і їх вплив на психіку людей....10
1.2. Процес формування екстремальної стійкості особистості
до стресогенних чинників..25
1.3. Соціально-психологічна значимість екстремальних видів спорту..32
1.3.1. Соціально-психологічна значимість діяльності особового складу аеромобільних підрозділів.36
1.4. Вплив стрибків з парашутом на особистісні якості й особливості поведінки парашутистів.........41
Висновки за розділом...60
РОЗДІЛ 2. ПСИХОЛОГІЧНА ХАРКТЕРИСТИКА СПЕЦИФІКИ ПІДГОТОВКИ ПАРАШУТИСТІВ......62
2.1. Методи й організація дослідження.62
2.2. Аналіз системи підготовки починаючих парашутистів в Україні.65
2.2.1. Опис і психологічний аналіз фаз парашутного стрибка66
2.2.2.Структура всебічної підготовленості починаючих парашутистів..70
2.2.3. Психічний стан починаючого парашутиста під час виконання стрибків.76
2.3. Специфіка служби в аеромобільних військах і особливості впливу стрибків з парашутом на психіку воїнів-десантників79
Висновки за розділом..88
РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ СТРИБКІВ З ПАРАШУТОМ НА ПСИХІКУ СПОРТСМЕНІВ І ДЕСАНТНИКІВ.....90
3.1. Мотивація здійснення стрибків з парашутом і готовність до ризику парашутистів..90
3.2. Зміни психічних станів при виконанні стрибків з парашутом у спортсменів і десантників.97
3.3. Результати корекції негативних змін у психіці парашутистів за допомогою програми цілеспрямованої екстремальної професійно-психологічної підготовки.125
Висновки за розділом144
ВИСНОВКИ148
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..153
ДОДАТОК...166

ВСТУП

Актуальність дослідження. На сьогодні десятки тисяч людей змушені здійснювати свою професійну діяльність у складних умовах. При цьому, якщо в цих умовах діяльність викликає надмірні нервово-психічні або фізичні напруги, супроводжується ризиком одержання травм, поранень або навіть існує загроза життю, такі умови дослідники визначають як екстремальні або надекстремальні (О.М.Столяренко, 2002), особливі (П.А. Корчемний, А.П. Єлисєєв,2000) і ризиконебезпечні (О. В. Тімченко, 2000). Вплив цих умов діяльності на психіку вивчався у фахівців великої кількості професій: пожежники-рятувальники (В.П. Садковий, 2005), військові (Н.В. Тарабріна, 1996; А.Г.Караяні, 2006; Р.А. Абдурахманов, 1992, 1998), працівники правоохоронних органів (М.Г. Логачов, 2001) та інші.
У більшості досліджень, присвячених цій тематиці, встановлені факти негативного впливу на психіку фахівців стресогених умов діяльності (В.І.Лебедєв, 1999, 2001, І.Г.Малкіна-Пих, 2005). Причому, у багатьох з них виявлені пролонговані негативні зміни в психіці, що проявляються у формі посттравматичних стресових розладів (B.L. Green, 1992; Н.В.Тарабріна, 1997; М.О.Соловйов, 2000). А наявність предпатологічних і патологічних змін психіки може викликати й соматичні розлади й патології (J.A. Jensen, 1994; Є.М.Черепанова, 1996; Г.О.Осипова, 2005). Безумовно, такі люди вимагають лікування, при цьому виникають фінансові, юридичні, медичні й соціальні проблеми. Тому очевидно, що одним із завдань психологічної науки є виявлення умов порушення психіки, що відбувається в особливих умовах діяльності, й відповідно пошук шляхів і способів профілактики й психокорекції вже наявних негативних змін.
Не вимагає доказів існування екстремальності в практиці парашутизму, хоча є спеціальні дослідження, в яких показано, що стрибки з парашутом відносяться до діяльності в особливих умовах (А. С. Гуськов, 1984). Разом з тим, аналіз літератури свідчить про те, що проблема психологічного забезпечення парашутистів, особливостей їхньої психологічної підготовки й реакції психіки на стрибки з парашутом далека від остаточного вирішення (І.І.Лисов,1990).
Існуючі роботи за цією тематикою здебільшого присвячені питанням фізичної й технічної підготовки парашутистів (А.В.Барабанщиков, 1982; А.С.Гуськов, 1982; Г.Г.Серебряніков, 1990), або являють собою посібники і довідники з випробування парашутів (Г.Н. Дмитрієв, 1971; В.А.Смирнов, 1989). Проблеми психології парашутного спорту в літературі частково висвітлені, хоча ці роботи 20-30-річної давнини (А.С.Гуськов, 1976; Л.П.Гримак, 1986; В.Г.Кузнєцов, 1986; Г.Е.Леєвик, 1981, 1986).
Що стосується досліджень з психології стрибків з парашутом у десантників, то тут практично відсутні системні розробки і є лише окремі дані (С. В. Захарик, 1993, 1994; А. В. Чирва, 2003).
У зв'язку із вище зазначеним своєчасним і досить актуальним є вивчення впливу стрибків з парашутом на психологічні стани, якості й властивості особистості парашутистів. При цьому залишається не вирішеним цілий ряд питань, наприклад: як впливає специфіка даного виду спорту на нервово-психічну стійкість спортсменів; яку роль грає мотивація стрибків з парашутом у їхньому здійсненні; чи можна за допомогою одержуваних у процесі стрибків з парашутом психічних напруг «витиснути» уже наявні до цього негативні нервово-психічні зміни; чи існують розходження в сприйнятті й психологічних зрушеннях, що викликаються стрибками, у новачків і досвідчених парашутистів, у спортсменів і військових і т.ін.
Цілком очевидно, що змусити себе пірнути з літака в безодню, випробувати вільне падіння й паріння під куполом парашута, безумовно, оплачується «дорогою ціною» (негативними зрушеннями в психіці). І тому досить актуальним є пошук шляхів і методів зменшення, послаблення цих зрушень, підвищення стресостійкості, корекції психічних перенапруг і, в остаточному підсумку, навчання парашутистів психічної саморегуляції (Є.М.Черепанова, 1995).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках теми: „Професійний відбір у Збройні сили України призовників та кандидатів на військову службу за контрактом” (№ держреєстрації 0101V000226) та теми 2.4.12.1 „Психолого-педагогічне обґрунтування підвищення ефективності спортивної діяльності та відновлюваних процесів після фізичних навантажень” (№ державної реєстрації 0106V011985).
Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Слов’янського державного педагогічного університету (протокол № 7 від 1 березня 2007 р.).
Об'єкт дослідження психологічне забезпечення стрибків з парашутом.
Предмет дослідження зміни, що виникають у психічних станах та індивідуально-психологічних якостях парашутистів.
У зв'язку з актуальністю й відсутністю системних даних за зазначеною проблемою в даній роботі була поставлена мета:
Мета дослідження з’ясувати вплив стрибків з парашутом на психічний стан і якості особистості парашутистів і обґрунтувати способи їхньої корекції.
Гіпотезою дослідження є припущення, що стрибки із парашутом мають негативний вплив на психічний стан та індивідуально-психологічні властивості парашутистів, і корекція цих негативних змін дозволить оптимізувати тренувальний процес і підвищити рівень стресостійкості осіб, які стрибають із парашутом.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:
1) Аналіз сучасного розв’язання проблеми психологічної оптимізації діяльності, що протікає в особливих умовах і, зокрема, в осіб, що стрибають з парашутом.
2) З’ясувати зміст, структуру та значення психологічної готовності парашутистів до здійснення стрибка.
3) Визначити особливості впливу стрибків з парашутом на психічний стан і якості особистості спортсменів-парашутистів та військовослужбовців аеромобільних військ.
4) Обґрунтувати способи корекції й оптимізації прояву негативних змін, що виникають у психіці спортсменів-парашутистів і військовослужбовців аеромобільних військ.
Методи дослідження. Для реалізації поставлених завдань застосовувалися наступні методи дослідження:
а) теоретичного характеру: аналіз наукової літератури, узагальнення отриманої інформації;
б) емпіричного характеру: діагностичні методи (анкетування, інтерв’ювання), психодіагностичні методи, обсерваційні методи (спостереження), психокорекційні методи впливу;
в) одержані кількісні дані оброблялись методами математичної статистики.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше:
- здійснено порівняльний психологічний аналіз змін, що виникають у психіці спортсменів-парашутистів і військовослужбовців аеромобільних військ;
- показано, що якість і ступінь прояву змін у психіці досліджених осіб залежить від кількості виконаних стрибків, тобто в міру збільшення досвідченості негативні зміни в психіці парашутистів зменшуються (послабляються);
- встановлено, що мотивація діяльності, здійснюваної в особливих умовах, відіграє визначальну роль у характері вираження особистісних якостей і властивостей і в ступені прояву психологічних станів;
- показана можливість і обґрунтовані технології психологічної корекції негативних змін, що виникають у психіці спортсменів-парашутистів і військовослужбовців аеромобільних військ, і виявлені шляхи оптимізації процесу стрибків з парашутом;
дістало подальший розвиток:
- теоретичні надбання, що існують в психології діяльності в особливих умовах, про індивідуально-психологічні особливості особистості парашутистів; для них характерні: емоційна стійкість, емпатийність, товариськість, готовність до ризику й ін.;
- вчення про стрес, зокрема, про механізми стресостійкості психіки парашутистів, діяльність яких здійснюється в особливих умовах.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що спортсмени-парашутисти і їхні інструктори, а також інструктори з стрибків з парашутом у десантних частинах, можуть використати експериментально обґрунтовану програму цілеспрямованої екстремальної професійно-психологічної підготовки, яка сприяє підвищенню нервово-психічної стійкості і забезпечує психологічну корекцію негативних змін у психіці осіб, що стрибають із парашутом.
Отримані фактичні дані про інтенсивність прояву психічних станів при стрибках з парашутом можуть бути використані в наукових дослідженнях із психології екстремальних видів діяльності. Результати емпіричної частини дослідження можна застосувати в навчальному процесі університетів спортивного й військового профілю.
Основні положення і результати дослідження впроваджені у вищих навчальних закладах: Харківському національному університеті внутрішніх справ (прот.№8 від 14.03.08), Університеті цивільного захисту України (прот. №7 від 18.01.08) та в Харківській державній академії фізичної культури (прот. №3 від 15.10.07).
Апробація результатів дослідження. Результати, отримані в дослідженні, доповідались і розглядались на засіданнях кафедр загальної і прикладної психології Університету цивільного захисту України та кафедри педагогіки і психології Харківської державної академії фізичної культури (2004-2007).
Емпіричні дані, отримані автором, доповідались на міжнародній науково-практичній конференції „Наука: теории и практика” (Бєлгород, 2005), міжвузівській науково-практичній конференції „Психологія діяльності в особливих умовах” (Харків, 2006), 1-й міжнародній науково-практичній конференції „Становление современной науки” (Дніпропетровськ, 2006).
Публікації. Головні положення дисертаційної роботи викладено в шістьох публікаціях, з них три у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 177 сторінок тексту, містить 6 рисунків та 24 таблиці. Список використаних джерел складає 180 найменувань, з них іноземних джерел 43.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Отримані в дисертаційному досліджені результати свідчать про важливу роль мотивації в здійсненні стрибків з парашутом. Встановлено якості й стани особистості, характерні для починаючих і досвідчених парашутистів, показано різний ступінь їхнього прояву у спортсменів і десантників. Експериментально обґрунтована можливість застосування програми цілеспрямованої екстремальної професійно-психологічної підготовки для корекції негативних змін у психіці парашутистів.
1. На сьогодні в психологічній науці не існує чіткого, загальноприйнятого уявлення про поняття «екстремальні ситуації» та «діяльність в особливих умовах». Переважна більшість дослідників вважають, що перебування та діяльність людей в екстремальних ситуаціях призводить до виникнення і збільшення ступеня прояву негативних психічних якостей, розладів психіки і розвитку посттравматичного стресового синдрому.
Підкреслюючи соціально-психологічну значимість екстремальних видів спорту та аеромобільних підрозділів, дослідники відмічають здатність парашутистів самореалізувати свої можливості, самоактуалізуватися. У дослідженнях впливу стрибків з парашутом наводяться дані про надмірні нервово-психічні навантаження, про негативні зміни в психофізіологічній сфері парашутистів, але майже не розробляються сучасні технології корекції психологічних розладів.
Також залишаються невирішеними питання особливостей впливу стрибкової діяльності на осіб з різною кількістю виконаних стрибків, різних за віком, статтю. Не існує порівняльних досліджень впливу стрибків з парашутом на спортсменів та військовослужбовців.
2. Значну роль у попереджені негативного впливу стрибків з парашутом відіграє мотиваційна сфера особистості. Показано, що 64,7% спортсменів-парашутистів основним мотивом свого приходу до парашутного спорту вважають наявність можливості випробувати себе, одержати незвичайні, нові «гострі» відчуття, реалізувати власні можливості, самоствердитися, самоактуалізуватися. Мотиву втечі від життєвих потрясінь і кризових ситуацій віддали перевагу 15,8% опитаних спортсменів. Вони переконані, що той спектр емоцій, який вони відчувають при стрибках з парашутом, послабляє й «заглушає» нервово-психічну напругу, викликану впливом стресогенних, сімейних та побутових чинників.
Мотив приходу до парашутного спорту, що є результатом впливу друзів, підтримало 4,6% парашутистів, а реалізацію мрії дитинства - 7,3%, при цьому мотив стати чемпіоном або видатним спортсменом, був властивий лише 6,1% опитаних. Отже, основний мотив занять парашутним спортом визначається бажанням ствердження власного «Я». Однак із придбанням досвіду у парашутистів відбувається зміна мотивації. Так, у початківців, як спортсменів, так і десантників, мотивація до успіху й втечі від невдач нижче, ніж у досвідчених, тобто цей показник росте, а готовність до ризику з досвідом навпаки знижується.
Головним розходженням у мотивації до стрибків з парашутом у спортсменів є добровільне бажання самоствердитися, і вимушене виконання цієї діяльності, яке обумовлене військовими наказом, у десантників. Саме це розходження є основним і визначає ступінь прояву психологічних процесів і станів у досліджуваних осіб, а ставлення до стрибків детермінує наявність більшої кількості негативних змін у психіці воїнів-десантників, ніж у спортсменів-парашутистів.
3. Спортсмени-початківці завжди відрізняються від спортсменів, які не займаються парашутним спортом, наявністю яскраво виражених у структурі їхньої особистості якостей, таких як незалежність, авантюризм, ігнорування реальної небезпеки, прагнення до ризику. У них показники тривожності, фрустрації, агресивності й ригідності вищі. Із набуттям досвіду стрибків ці якості послабляються й проявляються менш інтенсивно.
У десантників-початківців рівень прояву негативних якостей психіки вище, ніж у спортсменів. Разом з тим, тривалі заняття парашутним спортом призводять до досить істотних розходжень (у порівнянні з контрольною групою) у ступені прояву таких негативних якостей, як невротичність, спонтанна й реактивна агресивність, депресивність, дратівливість, тривожність і фрустрованість. Це ставить дослідників перед необхідністю пошуку шляхів і способів попередження розвитку наявних негативних змін у психіці парашутистів, обґрунтування методів виявлення й розробки технологій їхньої психологічної корекції.
4. Стрибки з парашутом характеризуються наявністю високого ступеня екстремальності, однак цей вид діяльності викликає й позитивні зміни у психіці парашутистів. Вони полягають в інтенсивному прояві зібраності, самоконтролю, емоційній стійкості, впевненості в собі, сміливості, стресостійкості. Стрімкі позитивні емоції, що відчувають парашутисти (особливо досвідчені) після вільного паріння в небі й після вдалого приземлення, є прекрасною умовою для формування почуття комфортності й емоційного тонусу, інтересу й нервово-психічної стійкості.
Тому особи, які займаються стрибками з парашутом як видом діяльності в особливих умовах, мають бути готовими йти на ризик, на випробування власних можливостей; вони високо цінують перемогу над собою, мало піклуються про себе, при цьому проявляють високий ступінь альтруїзму й емпатії. Парашутисти - типові екстраверти, вони легко товаришують з іншими, адаптивні, мають швидку реакцію на зовнішні обставини й гнучкість поведінки.
Однак рівень прояву перерахованих якостей і станів особистості у воїнів-десантників у порівнянні зі спортсменами-парашутистами значно нижчий. Пояснюється це як приходом у спортивний клуб парашутистів осіб, схильних до лідерства, авантюризму, здатних і бажаючих ризикувати, так і їхньою позитивною мотивацією до екстремальних впливів, які вони сподіваються одержати. Саме тому при відборі як у спортивний клуб парашутистів, так і на службу в десантні війська, варто звертати увагу на наявність і високий ступінь прояву названих якостей у майбутніх спортсменів і військовослужбовців.
5. Негативні зміни в психіці осіб, які стрибають з парашутом, можна корегувати за допомогою програми цілеспрямованої екстремальної професійно-психологічної підготовки. Програма, що проводилась зі спортсменами-парашутистами й воїнами-десантниками, дозволила підвищити мотивацію до успіху, до втечі від невдач і визначила більш холоднокровне ставлення до ризиконебезпечних умов. Після застосування програми у досліджених осіб на краще змінилося їх ставлення до життєвих цінностей, особливо до стрибків із парашутом.
У результаті проведення програми серед спортсменів-парашутистів і воїнів-десантників відбулося ослаблення ступеня прояву таких станів і якостей особистості, як підозрілість, ригідність, напруженість, гіперзбудливість, дратівливість, агресивність, депресивність, тривожність, фрустрованість. Одночасно запропонована програма сприяла підвищенню рівня виразності товариськості, емоційної стійкості, урівноваженості, маскулінізму, відкритості, екстравертованості, незалежності, самовпевненості, сміливості, активності, самоконтролю. При цьому ефективність впливу програми на психіку у спортсменів була вище, ніж у десантників.
6. На сьогодні серед молодих людей існує велика кількість осіб, які жадають виявити себе в екстремальних ситуаціях, прагнуть до одержання «гострих» відчуттів. Представниками правоохоронних органів вони відносяться до «групи ризику», тому що їхні асоціальні й протиправні дії можуть затягнути їх у мережу злочинного світу, токсикоманію й наркоманію.
Тому завданням державної важливості є своєчасне виявлення цих осіб і їхніх пристрастей до дій у ризиконебезпечних умовах і залучення до занять екстремальними видами спорту й, зокрема, парашутним. Внаслідок цього ці люди знайдуть можливість діяти в складних небезпечних умовах, максимально виявити свої здібності й самоактуалізуватися. Заняття парашутним спортом дозволять їм суспільно і юридично прийнятним способом одержати «гострі» відчуття, реалізувати свій особистісний потенціал. Саме в цьому полягає роль парашутного спорту як виду діяльності, що дозволяє здійснити профілактику протиправної поведінки молоді.
Перспектива подальшого розвитку досліджень передбачається у вивченні особливостей впливу стрибків з парашутом на осіб різного віку, статі та рівня підготовленості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдурахманов Р.А. Психологические проблемы послевоенной адаптации ветеранов Афганистана //Психологический журнал. 1992. Т.13, №1. С.131-134.
2. Абдурахманов Р.А. Стрессовые состояния в боевой обстановке и их психологические последствия //Мир психологии. 1998. №2. С.131-134.
3. Аболин Л.М. Эмоциональная устойчивость и пути ее повышения. //Вопросы психологии. 1989. №4. С.118-124.
4. Александровский Ю.А., Лобасов О.С., Спивак Л.И., Щукин Б.П. Психогении в экстремальных условиях. М.: Медицина, 1991. 254 с.
5. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства. М.: Медицина, 1993 399 с.
6. Алексеев А.В. Преодолеть себя. М.: РиО, 2003 317 с.
7. Алфимова М.В., Трубников В.И.. Психогенетика агрессивности. //Вопросы психологии, 200. - №6. С.112-123.
8. Антоняк Ю.М. Жестокость в нашей жизни. М.: Инфра-М, 1995 271 с.
9. Артемьев В.А., Назаренко О.Н. Роль психофизической подготовленности в формировании адаптивного поведения в экстремальных ситуациях. //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Зб.наук.праць за ред..Єрмакова С.С. Харків-Донецьк, 2005. - №22. С.80-81.
10. Бандурка О.М., Венедиктов В.С., Тімченко О.В., Христенко В.Є. Екстремальна юридична психологія в діяльності персоналу органів внутрішніх справ України. Науково-практ.посібник. Вид-во Нац.ун-ту внутр. Справ, Харків. 2005 319 с.
11. Барабанщиков А.В., Белоусов Н.А., Сысоев В.В. Готовность к прыжку с парашютом. М.: ДОСААФ, 1982 216 с.
12. Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль. СПб.: Прайм ЕВРОЗНАК, 2001 512 с.
13. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. «Университетская книга» - АСТ, СПб-М, 2000 345 с.
14. Бодров В.А. Когнитивные процессы и психический стресс. //Психологический журнал. 1996. Т.17, №4. С.64-75.
15. Бодров В.А.Психология профессиональной пригодности. М.: Инфра-М, 2001 286 с.
16. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика. К.: Укртехпресс, 1997 246 с.
17. Борисов Е.М. Профессионализм в парашютном спорте. М.: ФиС, 1989 301 с.
18. Булкин В.А., Иванова И.В. Оперативная оценка готовности спортсменов к предстоящей тренировочной деятельности. //Теория и практика физической культуры. 1996. - №7 С.40-45.
19. Бурко М.Е. Страх. //М.: ФиС, -1996, №7 201 с.
20. Бэрон Р. Агрессия. СПб: Питер, 2000 372 с.
21. Войков А.А. Человек и парашют. М.: ДОСААФ, 1977 97 с.
22. Воронова В.И., Шутова С.Е. Особенности проявления внимания у спортсменов высокой квалификации. //К.: Наука в олимпийском спорте. 2004. - №4. С.76-81.
23. Воронова Д.Я. Самосовершенствование в спорте. М.: Инфра-М, 2006 294 с.
24. Гаврилин В.М. Медали, завоеванные в небе. М.:ДОСААФ, 1978 62 с.
25. Гачдиш Д.Г., Магомедов Я.Д. Человек в экстремальных ситуациях. М.: Знание, 1991 236 с.
26. Гримак Л.П. Психологическая подготовка парашютиста. М.: ДОСААФ, 1986 128 с.
27. Гримак Л.П. Резервы человеческой психики. М.: ДОСААФ, 1989 425 с.
28. Гринберг Д. Управление стрессом. СПб.: Питер, 2002 496 с.
29. Гриновский Я.Д. Отношение к окружающим в сложных условиях. М.: Академия, 2006 317 с.
30. Грунов В.В. Особенности адаптации человека в особых условиях деятельности. СПб.: Речь, 2005 200 с.
31. Горбунов Д.И. Устойчивость эмоционального состояния спортсменов в условиях соревнований. СПб. Метод. научн-практ.конф. ПГУФК, 2004. С.24-29.
32. Гостюшкин Ю.Б. Готовность к опасности. М.: Раим, 2007 307 с.
33. Гостюшин А.В. Энциклопедия экстремальных состояний. М.: Зеркало, 1994 426 с.
34. Гуськов А.С., Смирнов В.А. Подготовка парашютиста. Учебно-метод.пособ. М.: ДОСААФ, 1976 143 с.
35. Гуськов А.С. Подготовка спортсмена-парашютиста. М.:ДОСААФ, 1984 175 с.
36. Дашкевич О.В. Эмоциональная регуляция деятельности в экстремальных условиях. //Автореф. дис. Докт.псих.наук. 19.00.09. М., 1985 36 с.
37. Дикая Л.Б., Мохнач А.В. Отношение человека к неблагоприятным жизненным событиям и факторы его формирования. // Психолог. журнал, 1996. Т.17. - №13. С.137-148.
38. Дичев В.И. За высотою высота. Махачкала.: Даг., 1987 105 с.
39. Дмитриев Г.Н. Начинающему парашютисту. М.: ДОСААФ, 1971 97 с.
40. Забелин В.А. Испытание на прочность. М.Рост, 2005 302 с.
41. Завалова Н.Д. Характеристика поведения летчика при усложнении обстановки полета. //Вопросы психологии, 1993, №4 С.45-50.
42. Захарик С.В. Формирование психологической устойчивости у воинов-десантников к влиянию факторов современного боя. //Автореф.дисс. канд.псих.наук: 19.00.09. М., 1993 20 с.
43. Захарик С.В. Формирование психологической устойчивости у воинов-десантников. М., МГУГЗ, 1994 240 с.
44. Ильин Е.П. Состояние страха и испуга как проблема психологии спорта. //Спорт в современном обществе. Материалы симпозиума. М., 1999. С.41-43.
45. Ильин Е.П. Должны ли спортсмены сохранять олимпийское спокойствие при своих победах, согласно информационной «теории эмоций» П.В.Симонова. //Ананьевские чтения 2000. Тезисы научно-практ.конф., СПб., 2000 С.23-26.
46. Ильин Е.П. Структура эмоциональности как свойства личности. //Психологические проблемы самореализации личности. СПб.: Из-во СПбГУ, 2001. Вып 5. С.30-38.
47. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. СПб.: Питер, 2002 752 с.
48. Исоев В.П. Спортивное мастерство и мотивация. СПб.: Питер, 2006 296 с.
49. Койтанов К.Ф. Под куполом парашюта. М.: ДОСААФ, 1984 134 с.
50. Калмыкова Е.С., Падун М.А. Качество привязанности как фактор устойчивости к психической травме //Журнал практической психологии и психоанализа, 2002, №1 С.47-54.
51. Караяни А.Г., Сыромятников И.В. Прикладная военная психология СПб.: Питер, 2006 480 с.
52. Картамышев П.В., Игнатович М.В., Оркин А.И. Методика летного обучения. М.: Транспорт, 1987 279 с.
53. Каторн Е.Д. Проблемы психорегуляции и управления деятельностью квалифицированных спортсменов. М.: ФиС, 1993 37 с.
54. Киевский В.В. Психологические основы физической культуры. М.: Рост, 2005 312 с.
55. Китаев-Смык Л.А. Миг свободного парения. М.: Знание сила, 1981 - №2. С.19-23.
56. Клегг Б. Стресс менеджмент. СПб.: Нева, 2003 193 с.
57. Климова Т.М. Физическая подготовка спортсменок в классическом парашютизме. //Автореф. дисс. Канд.пед.наук: 13.00.02. Краснодар, 1995 23 с.
58. Ключников С. Держи стресс в кулаке. Как извлечь выгоду из стрессов. СПб.: Питер, 2002 192 с.
59. Краев И.Ц. Поведение спортсмена в экстремальной ситуации. М.: Рост, 2006 307 с.
60. Ковальский Н.Н. Месяц под куполом парашюта. М.: ДОСААФ, 1973 49 с.
61. Корольчук М.С., Крайнюк В.М. Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах. К.: Ніка-центр, 2006 508 с.
62. Карчемный П.А., Елисеев А.П. Психологическая устойчивость в чрезвычайных ситуациях. Новогорск, 2000 347 с.
63. Кочергин З.В. Эмоциональная реактивность спортсмена. М.: Смысл, 2006 254 с.
64. Крюкова С.П. Личность в экстремальных условиях. М.: Рост, 2005 168 с.
65. Кузнецов В.Г., Паламарчук М.А., Ступницкая С.Ф. Психологическая подготовка и отбор спортсменов авиационного профиля. Метод.пособие. М.:ДОСААФ, 1986 94 с.
66. Лазарус Р.С. Индивидуальная чувствительность и устойчивость к стрессу. //Психологические факторы на работе и охрана здоровья. М.: Женева, 1989. С.47-65.
67. Лебедев В.Н. Постижение личности. М.: Наука, 1999 248 с.
68. Лебедев В.Н. Экстремальная психология. М.: Юнита-Дона, 2001 431 с.
69. Леевик Г.Е. Исследование личностных особенностей спортсменов методом моделирования. //Автореф.дисс.канд.псих.наук:19.00.01. М., 1981 14 с.
70. Леевик Г.Е. Личность и деятельность спортсмена-парашютиста. М.: ДОСААФ, 1986 152 с.
71. Леонова А.Б., Кузнецова А.С. Психопрофилактика стрессов. М.: Аист, 1993 313 с.
72. Лисов И.И. Свободный полет. М.: Молодая гвардия, 1979 223 с.
73. Лисов И.И.Избранницы неба (о женщинах-парашютистках). М.Патриот, 1990 223 с.
74. Логачев М.Г. Психологічна підготовка особового складу спеціальних підрозділів ОВС до дій в екстремальних ситуаціях. //Автореф.дисс.канд.псих.наук: 19.00.06 2001 21 с.
75. Ложкин Г.В. Психологический потенциал квалифицированного спортсмена. //VIII Междунар. Конгресс «олимпийский спорт и спорт для всех». М.: Спорт Академ Пресс, 2003. С.272-273.
76. Ложкин Г.В. Волянюк Н.Ю., Бузник А.И. Эмоциональный ресурс тренера профессионала. //Фізична культура, спорт та здоров’я нації. Зб.наук.праць. Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2004, - вип..5. С.377 381.
77. Ложки Г.В., Гринь А., Колосов А. Когнитивный ресурс квалифицированного спортсмена. //Наука в олимпийском спорте. 2005. - №2. С.47-52.
78. Маклаков А.Г. Личностный адаптационный потенциал: его мобилизация и прогнозирование в экстремальных условиях. // Психолог. журнал., 2001. Т.22, №1 С.104 116.
79. Марищук В.Л., Евдокимов В.И. Поведение и саморегуляция человека в условиях стресса. СПб.: Сентябрь, 2001 260 с.
80. Малкина-Пых И.Г. Экстремальные ситуации. Справочник практического психолога. М.: Из-во Эксимо, 2005 960 с.
81. Мишин Г.И. Как преодолеть стрессы. М.: Союз, 2003. 224 с.
82. Міщенко В.В. Спортивні здобутки України. //Матер.наук.-практ.конф. Чернігів, 2001. С.56-58.
83. Никифоров Г.С. Надежность профессиональной деятельности. СПб.:Нева. 386 с.
84. Никифоров Г.С.(ред) Психологическая устойчивость личности. Вып. Психология здоровья. СПб.: Питер, 2006 С.104-125.
85. Осипова А.а. Справочник психолога по работе в кризисных ситуациях. Ростов-на-Дону: Феникс, 2005 315 с..
86. Петрушин В.И. Музыкальная психотерапия. Теория и практика. М.: Владос, 1999-326 с.
87. Платонов К.К. Проблемы способностей. М.: Наука, 1972 312 с.
88. Платонов К.К. Структура и развитие личности. М.: Наука, 1986 256 с.
89. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. К.: «Олимпийская литература», 1997 583 с.
90. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения. К.: «Олимпийская литература», 2004 808 с.
91. Пономаренко В.А. Психология духовности профессионала. _ М.: Изд.дом «Русский врач», 1997 296 с.
92. Пономаренко В.А. Страна Авиация черное и белое. М.: Наука, 1995 288с.
93. Проблемы и пути повышения психической устойчивости летного состава авиации РВСН: учебно-метод.пособие под ред.Г.П.Кочергина. М.: МОРФ, 2000 136 с.
94. Психологический отбор в парашютном спорте. М.: ДОСААФ, 1988 38 с.
95. Пуховский Н.Н. Психопатологические последствия чрезвычайных ситуаций. М.: Академический проект, 2000 306 с.
96. Пушкарев А.Л., Доморацкий В.А., Гордеева Э.Г. Посттравматическое стрессовое расстройство: диагностика, психофармакотерапия, психотерапия. М.: Изд. И-та психотерапии, 2000 296 с.
97. Родионов А.В. Психологические основы тактической деятельности в спорте. //Теория и практика физической культуры. 1993. - №2. С.7-10.
98. Родионов А.В. Психофизическая тренировка. М.: Дор, 1995 211 с.
99. Родионов А.В. Практическая психология физической культуры и спорта. Махачкала: Юпитер, 2002 318 с.
100. Радионов А.В. Психология физического воспитания и спорта. М.: Академический Проект, Фонд «Мир», 2004 576 с.
101. Розов В.І. Психологічний аналіз адаптивності в екстремальних умовах //Автореф.дисс. канд..псих.наук:19.00.09. К.:, 1993 20с.
102. Розов В.І. Адаптивні антистресові психотехнології. К.: Кондор, 2005 278 с.
103. Романюк В.Г. Заметки парашютиста-испытателя. М.: Воениздат, 1973 304 с.
104. Ромек В.Г., Кондратович В.А., Крукович Е.И. Психологическая помощь в кризисных ситуациях. СПб.: Речь, 2004 408 с.
105. Рудный Н.М. Психология военного летчика. М.: Воениздат, 1983 80 с.
106. Рутман Э.М. Надо ли убегать от стресса? М.: ФиС, 1990 246 с.
107. Садковой В.П. Особливості прояву посттравматичних стресових розладів у працівників пожежно-рятувальних підрозділів МНС України. //Автореф.дисс. канд..псих.наук: 19.00.09 - Харків, 2005 18 с.
108. Самойлов М.Т., Перелигіна Л.А. Заняття спортом як екстремальний вид діяльності. В сб. Проблеми екстремальної та кризової психології. Харків, 2007 віп.2 С.184-188.
109. Самойлов М.Т., Альохіна Н.В. Специфіка служби в аеромобільних військах та особливості впливу стрибків з парашутом на психіку воїнів-десантників. В сб. Проблеми екстремальної та кризової психології. Харків, 2006. вип.1. С.265-275.
110. Самсонов В.П. О надежности психофизиологических показателей в спорте. Матер.наук.-практ.конф. «Спорт в современном обществе». М.: 2003. С.74-77.
111. Сандамирский М.Е. Защита от стресса. М.: Из-во ин-та психотерапии, 2001. 336 с.
112. Селье Г. Психофизиология стресса. М.: Мир, 1991 546 с.
113. Серебряников Г.Г. Парашютный спорт. Учебное пособие. М.: Патриот, 1990. 224 с.
114. Смирнов В.А. Справочник инструктора-парашютиста М.: ДОСААФ, 1989. 220 с.
115. Соловьев И.О. Посттравматический стрессовой синдром: причины, условия, последствия, оказание психологической помощи и психореабилитация. М., 2000. 576 с.
116. Соловьева С.Л. Психология экстремальных состояний. СПб., Элби, 2003. 501 с.
117. Сопов В.Ф. Психологические состояния в спортивной деятельности как функциональные образования и их классификация. //Вестник спортивной науки, 2004. - №2. С.54-60.
118. Сопов В.Ф. Психические состояния в напряженной профессиональной деятельности. М.: Академический Проект; Трикста, 2005. 128 с.
119. Сторчиенко П.А. Записки парашютиста. М.: ДОСААФ, 1974. 111 с.
120. Столяренко А.М. Экстремальная психопедагогика. М.: Юнити-Дана, 2002. 607 с.
121. Тарабрина Н.В. Психологические последствия войны. //Психологическое обозрение, 1996. - №1. С.28-29.
122. Тарабрина Н.В., Лазебная Е.О., Зеленова М.Е. Психологические характеристики лиц, переживших военный стресс. //Труды ин-та психологии РАН. М., 1997. С.254-262.
123. Тарасов Е.А. Как победить стресс. М.: Айрис-Пресс, 2002. 352 с.
124. Тимченко А.В. Психологические аспекты состояния, поведения и деятельности людей в экстремальных условиях и методы их коррекции. Харьков, УВД, 1997. 184 с.
125. Тімченко О.В. Основні психологічні стани, що знижують ефективність діяльності особового складу підрозділів особливого ризику. //Вісник Харківського державного ун-ту, 2000, №472. С.134-136.
126. Тімченко О.В. Синдром посттравматичних стресових порушень: концептуалізація, діагностика, корекція та прогнозування. Монографія. Харків: Вид-во Універ.Внутр.справ, 2000 286 с.
127. Туревский И.М. Структура психофизической подготовленности человека //Автореф.дисс.канд.пед.наук: 13.00.06. М., 1998 48 с.
128. Ужберг Р.С., Гоулд Д. Основы психологии спорта и физической культуры. Киев: «Олимпийская литература», 2001 335 с.
129. Ушаков И.Б. Комбинированные воздействия в экологии человека и экстремальной медицине. М.: ИПЦ «Издат-центр», 2003 485 с.
130. Фельдман Б.М. Прикоснуться к облакам. М.: ДОСААФ, 1982 40 с.
131. Хорник К. Невротическая личность нашего времени. Самоанализ. М.: Мысль, 1984. 380 с.
132. Хронология мировых парашютных рекордов, установленных советскими парашютистами в 1932-1982 гг.Сборник. М.: ДОСААФ, 1982. 57 с.
133. Черепанова Е.М. Самореализация и самопомощь при работе в экстремальных условиях. М.: Мысль, 1995. 407 с.
134. Черникова О.А. Эмоциональные состояния в спорте. //Спортивная психология в труд