ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ПРОЦЕСУ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ТАКТИЧНИХ ЗАДАЧ ОФІЦЕРОМ : ОСОБЕННОСТИ ЭМОЦИОНАЛЬНОЙ РЕГУЛЯЦИИ ПРОЦЕССА РЕШЕНИЯ ТАКТИЧЕСКИХ ЗАДАЧ Офицеры

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

КАПОСЛЬОЗ Григорій Вікторович

УДК: 159.94:355.4/.5](477)

ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ПРОЦЕСУ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ТАКТИЧНИХ ЗАДАЧ ОФІЦЕРОМ

19.00.09 психологія діяльності в особливих умовах

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
КРУЖЕВА Тетяна Володимирівна
кандидат психологічних наук, доцент

Київ 2008

ЗМІСТ

стор

ВСТУП.

4

РОЗДІЛ 1. ЕМОЦІЙНА РЕГУЛЯЦІЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ.......................................................................

10

1.1. Теоретичний аналіз процесу розв’язування задачі...........................

11

1.2. Особливі умови розв’язування тактичної задачі...............................

24

1.3. Емоційна регуляція діяльності в особливих умовах.........................

41

Висновки до першого розділу....................................................................

47

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ ПІД ЧАС РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ..........................................................................................................

49

2.1. Принципи та програма дослідження процесу емоційної регуляції розв’язування задач........................

50

2.2. Обґрунтування методу дослідження емоційної регуляції процесу розв’язування тактичних задач .............................................

64

2.3. Методи та методики моніторингу процесу емоційної регуляції розв’язування тестових задач

71

Висновки до другого розділу......................................................................

91

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ПРОЦЕСУ РОЗВ’ЯЗАННЯ ТАКТИЧНИХ ЗАДАЧ ОФІЦЕРОМ..

92

3.1. Особливості інтеграції емоційних властивостей офіцера з іншими показниками, що характеризують особистість.........................................

92

3.2. Особливості та тенденції емоційної регуляції діяльності офіцера спрямованої на розв’язання тактичних задач

96

3.2.1. Особливості зв’язку психологічних характеристик офіцера з результативністю розв’язання тактичних задач та психологічними показниками діяльності офіцера в процесі її розв’язування .

97

3.2.2. Порівняльний аналіз психологічних показників діяльності офіцера спрямованої на розв’язання тактичної задачі та результативності її розв’язання......

105

3.2.3. Динаміка значень адекватності сприйняття та відповіді відносно рівня емоційного збудження, що спостерігається у офіцерів

111

3.3. Кількісні та якісні характеристики емоційної регуляції розв’язання тестових задач..

122

3.3.1. Значення метричних показників емоційного процесу на момент виконання тестових випробувань...............................................................

123

3.3.2. Динаміка показників емоційного процесу під час розв’язання сенсорно-перцептивних, емоційно-образних та когнітивно-знакових задач..

129

3.3.3. Зв’язки між результативністю розв’язання офіцерами різних типів випробувань ..........................................

137

3.3.4. Оптимальні значення показників емоційної регуляції діяльності офіцера спрямованої на розв’язання тестових задач............................

142

3.4. Механізми емоційної регуляції процесу розв’язування задач..

153

3.5. Рекомендації щодо оптимізації розв’язання тактичних задач офіцером, шляхом діагностики та корекції параметрів емоційного процесу..........................................................................................................

168

Висновки до третього розділу....................................................................

171

ВИСНОВКИ.

172

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....................................................

175

ВСТУП

Актуальність теми. Відомо, що у перші 1520 хвилин після виникнення екстремальної ситуації в 7090 % військовослужбовців спостерігається зниження контролю над своїми діями. Втрата офіцером самоконтролю навіть на короткий час, за існуючих форм та способів застосування збройних сил, може призвести до поразки у бою. Проте значна частина офіцерів навіть у надекстремальних умовах зберігає самовладання, правильно оцінює ситуацію, діє чітко і рішуче, що забезпечує стабільність результативності діяльності, а в окремих випадках створює умови для її підвищення. Вирішення проблеми виявлення оптимальних значень параметрів функціонування психіки офіцера за таких умов, зокрема під час розв’язання тактичних задач, дасть змогу забезпечити цілеспрямовану корекцію даних параметрів.
Проблема діагностики особливостей функціонування психіки офіцера в процесі розв’язання тактичної задачі має два основних аспекти: неможливість фіксувати мисленнєвий процес на момент розв’язання тактичної задачі та відсутність чітких ознак його оптимальності. Оскільки підвищене емоційне напруження, емоційні переживання, негативні емоційні стани, емоційний стрес розглядаються як характерні прояви порушення психічної діяльності в екстремальних умовах, то оцінка показників процесу емоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання тактичних задач, дозволить значною мірою вирішити другий аспект проблеми (встановити ознаки оптимальності функціонування психіки офіцера в процесі розв’язання тактичних задач).
Як один з продуктивних, теоретично обґрунтованих підходів до оцінки показників емоційної регуляції процесу розв’язання тактичних задач можна розглядати теорію емоційного процесу (Л.М.Веккер [39], Г.Х.Шингаров[234], Я.Рейковський [188]). Реалізація даного підходу вимагає проведення системного дослідження особливостей емоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання тактичних задач, виявлення залежності між показниками емоційного процесу та результативності діяльності офіцера, визначення оптимальних значень показників емоційного процесу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукової і науково-технічної діяльності Національної академії оборони України, в рамках науково-дослідних робіт: 1)Професійний відбір у Збройних Силах України призовників та військовослужбовців на військову службу за контрактом” (реєстраційний номер 0101U000226); 2) Інформаційно-пропагандистське забезпечення військ (сил)” (Наказ начальника Головного управління з гуманітарних питань та соціального захисту Генерального штабу Збройних Сил України № 89 від 25.01.2004 р.).
Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (протокол № 5 від 29.05.2003 р.) та узгоджена рішенням міжвідомчої ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 23.09.2003 р.).
Об’єкт дослідження емоційна регуляція службової діяльності офіцера.
Предмет дослідження психологічні особливості емоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання тактичних задач.
Мета дослідження полягає у визначенні оптимальних значень показників емоційного процесу, які співвідносяться з високою результативністю розв’язання тактичних задач офіцером.
Як робоча гіпотеза висунуто припущення, що в особливих умовах діяльності емоційний процес забезпечує свідоме відображення суб’єктивно-значимих елементів задачної ситуації, супроводжує формування внутрішньої мотивації, цілей діяльності, процеси утворення та вибору альтернатив, а його показники відображають як психологічні, так і фізіологічні характеристики діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання тактичних задач.
Відповідно до поставленої мети визначені завдання дослідження:
1. Здійснити теоретичний аналіз місця та ролі емоційної регуляції діяльності офіцера у процесі розв’язування задач в особливих умовах.
2. Визначити показники оцінки емоційного процесу та результативності розв’язання тактичних та тестових задач.
3. Побудувати модель, яка відображає зміни значень показників емоційного процесу під час розв’язування тактичних задач.
4. Встановити особливості емоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання тактичних задач.
5. Розробити практичні рекомендації щодо діагностики показників емоційного процесу під час розв’язання задач.
Методологічною основою даної роботи є: системний підхід у філософії (Г.П. Щедровицький [237], А.І. Уйомов [224]), психології (П.К.Анохін [10], Б.Ф.Ломов [145], К.В Судаков [212], В.Д. Шадріков [230], Г.А.Голіцин [53]); генетичний метод”, який включає історичний (філогенетичний), онтогенетичний та мікрогенетичний рівні аналізу (Л.С.Виготський [43], Г.С.Костюк [127], С.Д.Максименко [151], М. Коул [128]); експериментально-генетичний метод (С.Д.Максименко [152]), задачний підхід щодо дослідження діяльності (Г.О.Балл [23]).
Теоретичною основою дослідження стали концептуальні положення щодо розуміння процесу розв’язування задач (О.К.Тихомиров[219], Р.Бенерджи[26], Г.С.Альтшуллер[7], А.Ф.Есаулов[240], Г.О.Балл[22], А.Б.Коваленко[114], В.Н.Пушкін[185], С.Л.Рубінштейн[191], Ю.Козелецький[116], А.М.Довгялло[48], Л.М.Фрідман[], Є.І.Машбіц[157], Ю.М.Швалб[232], О.Р.Лурія[146], Л.С.Цвєткова [146], І.М.Семенов[198], Я.А.Пономарьов[175]) та емоційної регуляції діяльності (В.Джемс[60], П.К.Анохін[9], А.І.Кіколов[107], І.А.Васильєв[36], В.Л.Поплужний[37], О.К.Тихомиров[218], П.В.Сімонов[202], В.В.Клименко[110], Л.М.Аболін[1], Є.М.Соколов[204], О.М.Леонтьєв[138], К.Е.Ізард[79], Є.П.Ільїн[81], В.К.Вілюнас[41], Я.Рейковський[188], Б.І.Додонов[63], В.Е.Клочко[217]).

Методи дослідження:
а) теоретичні: аналіз наукової літератури за темою дослідження та узагальнення отриманої інформації, системний аналіз та інтерпретація отриманих даних, класифікація, структурно-функціональне моделювання;
б) емпіричні: метод експертних оцінок, аналіз результатів службової діяльності, експеримент і методи психодіагностики: тест інтелекту Прогресивні матриці Равена”, методика діагностики предметних та комунікативних аспектів темпераменту людини В.М.Русалова, опитувальник діагностики типологій психологічного захисту Р.Плутчика, методика оцінки компонентів самосвідомості Особистісний диференціал” Е.Ф.Бажана та Л.М.Еткінда, опитувальник виявлення типу біоритму людини відносно характеристик її сну Сови-жаворонки”, методики оцінки об’єму короткочасної та довгострокової зорової пам’яті на числа М.С.Корольчука, методика самооцінки рівня тривожності Ч.Спілбергера, Ю.Ханіна, методика оцінки самопочуття, активності і настрою САН” В.А.Доскіна, Н.О.Лаврєнтьєвої, В.Б.Шарай та М.П.Мірошнікова, диференціальні шкали емоцій за К.Ізардом, методика визначення і оцінки лабільності нервової системи Тепінг-тест” Є.П.Ільїна, опитувальник оцінки потреби в досягненні Ю.М.Орлова та методика оцінки мотивації схвалення Д.Марлоу і Д.Крауна.
в) математичні: обчислення первинних статистик, кореляційний, факторний аналізи, моделювання.
Наукова новизна одержаних результатів.
Вперше:
обґрунтовано зміст показника рівень усвідомлення офіцером свого стану”, його використання для оцінки емоційного процесу, запропоновано математичну модель його обчислення;
визначено оптимальні значення показників емоційної регуляції діяльності офіцера в процесі розв’язування тактичних і тестових (сенсорно-перцептивних, емоційно-образних та когнітивно-знакових) задач.
Уточнені уявлення про функції та роль емоційного процесу в регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання тактичних задач.
Дістали подальшого розвитку підходи щодо вибору показників оцінки емоційного процесу та фіксації їх значень.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні:
підходу до систематизації екстремальних факторів, які визначають особливі умови розв’язання тактичних задач, актуалізують емоційну регуляцію діяльності офіцера. Підхід впроваджено в практику на матеріалі навчальної діяльності курсантів та слухачів вищих військових навчальних закладів;
загального алгоритму діагностики показників емоційного процесу, який дав змогу оптимізувати психодіагностичну та психокорекційну роботу військового психолога у ході оцінювання емоційної регуляції діяльності офіцера;
шкали експертних оцінок діяльності офіцера в процесі розв’язування тактичних задач”, використання якої дозволяє оптимізувати оцінку діяльності офіцерів у ході проведення командно штабних навчань;
комплексу тестових випробувань і математичної моделі обрахунку динамічних показників емоційного процесу, які можуть бути використані у ході подальших експериментальних досліджень психологічних показників процесу емоційної регуляції діяльності особистості на сенсорно-перцептивному, емоційно-образному, когнітивно-знаковому рівнях очікування відповіді.
Результати дослідження впроваджені у Військовому гуманітарному інституті Національної академії оборони України (акти реалізації від 23.09.2003 року та 27.10.2003 р.), Львівському інституті Сухопутних військ (акт реалізації від 4.09.2007 р.), Національній академії оборони України (акти реалізації від 3.10.2007 р.), вч А1641 (акт реалізації від 13.09.2002 р.), вчА2167 (акт реалізації від 14.10.2007 р.).
Апробація результатів дослідження. Отримані результати та висновки дослідження доповідалися на засіданнях кафедри психології Військового гуманітарного інституту Національної академії оборони України, кафедри суспільних наук Національної академії оборони України, лабораторії вікової психофізіології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Основні положення і висновки дослідження викладені автором на Міжнародній науково-практичній конференції Організаційна психологія: інноваційні підходи та технології” (Київ, 2002 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога” (Київ, 2002р.); VIКостюківських читаннях Психологія у XXI столітті: перспективи розвитку” (Київ, 2003 р.); Міжнародній науковій конференції Управління великими соціальними системами і гуманітарно-технічна еліта” (Харків, 2003р.); Міжнародній науковій конференції Філософія освіти і гуманітарно-технічна еліта” (Треті кримські педагогічні читання) (Харків, 2003р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції Сучасні проблеми психофізіологічного забезпечення діяльності” (Київ, 2003р.); конференції з проблем практичної психології Терапія душі 2” (Екологічна фасілітація особистісного розвитку”) (Одеса, 2005 р.); І Всеукраїнській науково-практичній конференції Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє” (Київ, 2005 р.); науково-практичній конференції факультету підготовки фахівців з гуманітарних питань Національної академії оборони України „Модернізація змісту морально-психологічного забезпечення діяльності військ (сил) в умовах переходу Збройних Сил України на контрактну основу комплектування” (Київ, 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції Сучасні проблеми психологічного та психофізіологічного забезпечення діяльності” (Київ, 2007 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено у 14 наукових працях: 9 статей у наукових фахових виданнях з психологічних наук, 4 статті у матеріалах наукових конференцій, 1 тези доповіді на науковому семінарі.

Структура та обсяг роботи: дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (257 найменувань) і додатків. Обсяг основного змісту роботи 174 сторінки. Дисертація містить 11 таблиць, 7 рисунків та схем, 8 додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове розв’язання важливого наукового завдання щодо визначення оптимальних значень показників емоційного процесу, встановлення особливостей емоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання тактичних задач. Систематизація підходів до вивчення означеної проблеми свідчить, що діяльність офіцера, спрямована на розв’язання тактичної задачі, полягає у трансформації задачної ситуації з метою виділення умов та вимог тактичної задачі, їх зближення, порівняння, зіставлення та співвіднесення, включення (шляхом переформулювання) в єдину систему відносин, а також визначенні найкращого варіанта поєднання форм та способів зміни параметрів функціонування системи військового призначення. Вона супроводжується низкою екстремальних факторів, серед яких виділено такі групи: сприйняття задачної ситуації, проблемної ситуації, формування оптимального варіанта сполучення форм і способів застосування системи військового призначення, реалізації порядку дій щодо зміни умов бойової обстановки (за порядком включення у процес розв’язування тактичної задачі) та ситуаційні, предметні, інформаційні (за відображенням шляхів впливу на процес розв’язування тактичних задач). Емоційна регуляція актуалізується під впливом екстремальних факторів, які викликають зміни в організмі чи у його взаєминах із зовнішнім середовищем, відіграє особливу роль у розв’язуванні тактичних задач, формуючи специфічні фільтри”, які сприяють підсиленню одних та девальвації інших аспектів обстановки, спричиняють суб’єктивне викривлення інформації.
2. Визначено такі показники оцінки емоційного процесу та результативності розв’язування задач: 1) під час розв’язування тактичних задач рівень емоційного збудження; оцінка часу, оцінка за навчання, адекватність сприйняття та відповіді; 2) під час розв’язування тестових завдань рівень збудження, рівень усвідомлення свого стану, площа контакту фізіологічного стану та його психічного відображення; середня абсолютна похибка, середня відносна помилка, сума амплітуд відхилень показника від попереднього значення, сумарне відхилення від еталону; рівень відповідності показників емоційного стану, що отримані в результаті виконання проективних методик та усвідомлюваних (самозвіт) оцінок стану респондента, показників емоційного стану, що отримані унаслідок виконання проективних методик та оцінки фізіологічного стану респондента (за допомогою апаратурних методик); множина варіантів вирішення тестових випробувань, що продукуються респондентом.
3. Встановлено, що емоційний компонент” є інтегральним параметром в описі факторної структури психофізіологічних характеристик офіцерів, який поєднується із показниками самооцінки свого стану, інтелекту, лабільності нервової системи, мотивації. Результативність процесу розв’язування тактичних задач перебуває у зворотній залежності (р ≤ 0,05) від окремих індивідуальних якостей (соціальної емоційності, емоційної стійкості), а також в прямій залежності (р ≤ 0,05) від цілісних підсистем індивідуальних характеристик (самооцінки рівня розвитку емоційних властивостей, афективно-інтелектуальної), до складу яких входить емоційний компонент.
4. Побудовано модель зміни значень показників емоційного процесу під час розв’язування тактичних задач, що відображає мінімальні, максимальні, середньостатистичні та оптимальні значення параметрів емоційного процесу на етапі сприйняття задачної ситуації, формування та реалізації розв’язання тактичної задачі, а також на сенсорно-перцептивному, емоційно-образному, когнітивно-знаковому рівнях взаємодії задачі та офіцера. Побудована модель дозволяє встановити особливості емоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання тактичних задач:
а) емоційний процес забезпечує” процес розв’язування тактичної задачі, а параметр рівень емоційного збудження” є індикатором його завершеності;
б) оптимальні значення рівня емоційного збудження для тактичних задач становлять 1316 умовних одиниць (за методикою спостереження за емоційним збудженням);
в) на етапі сприйняття задачі емоційний процес забезпечує максимальне відображення у свідомості офіцера фізіологічного стану організму; на етапі формування та вибору альтернатив мінімальне; на етапі відповіді середній рівень відображення фізіологічного стану організму у свідомості офіцера (пояснюється необхідністю зворотного зв’язку);
г) процес розв’язування буде ідеальним (проте сумнівно досяжним) у випадку, коли конкретний етап розв’язування тактичної задачі (тип тестової задачі) розв’язуватиметься на рівні емоційної регуляції, що йому відповідає.
5. Встановлено, що діагностику показників емоційного процесу доцільно здійснювати шляхом: а) спостереження (у ході оцінювання емоційної регуляції діяльності офіцера в реальних умовах); б) фіксації показників фізіологічного збудження, самооцінки свого стану та подальшого їх перетворення за допомогою математичної моделі розрахунку параметрів: рівень збудження”, рівень усвідомлення офіцером свого стану”, площа контакту фізіологічного стану та його психічного відображення” (під час проведення діагностики індивідуальних особливостей емоційної регуляції діяльності офіцера). Запропонований у дисертації підхід передбачає визначення ступеня відхилення показників емоційного процесу від оптимальних та його врахування під час визначення мети, напрямку та інтенсивності заходів корекції.
Подальші перспективи досліджень проблеми емоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язування тактичних задач, ми вбачаємо у подальшому підвищенні валідності та надійності інструментарію діагностики показників емоційного процесу: рівень збудження”, рівень усвідомлення свого стану”, площа контакту фізіологічного стану та його психічного відображення”, розробленні цілісної програми оптимізації емоційної регуляції процесу розв’язування тактичних задач офіцером на фізіологічному, психічному та психологічному рівнях впливу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аболин Л.М. Эмоциональная устойчивость в напряжённой деятельности, ее психологические механизмы и пути повышения: Автореф. дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.01 / НИИ ОПП АПН СССР. Казань, 1990. 35 с.
2. Аболин Л.М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1987. 262 с.
3. Аболин Л.М. Методики изучения эмоций в спорте. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1985. 100 с
4. Агафонов А.Ю. Человек, как смысловая модель мира. Пролегомены к психологической теории смысла. Самара: БАХРАХ-М, 2000. 336 с.
5. Акинщикова Т.И. Соматическая и психофизиологическая организация человека. Л.: Медицина, 1977. 160 с.
6. Александровский Ю.А., Лобастов О.С., Спивак Л.И., Щукин Б.П. Психогении в экстремальных условиях. М.: Медецина, 1991. 96 с.
7. Альтшуллер Г.С. Основы изобретательства. Воронеж: Центрально-Чернозёмное книжное изд-во, 1964. 236 с.
8. Андреев Г.Г., Любарский М.Г. Вопросы контроля состояния человека инструментальным методом при производстве психологической экспертизы // Судебная экспертиза. V сборник проблемно-научных работ по судебной экспертизе. М.: Медицина, 1977. С. 136139.
9. Анохин П.К. Эмоции // БМЭ. М., 1964. Т. 35. С. 339340.
10. Анохин П.К. Философские аспекты теории функциональной системы. М.: Наука, 1978. 320 с.
11. Анохин П.К. Проблема принятия решения в психологии и физиологии // Проблемы принятия решения. М.: Наука, 1976. С. 716.
12. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем. М.: Медецына, 1975. 448 с.
13. Анциферова Л.И. Системный подход в психологии личности.// Принцип системности в психологических исследованиях. - М.: Наука, 1990. С. 6176.
14. Аракелов Г.Г., Шотт Е. А. КГР при эмоциональных, ориентировочно двигательных реакциях.// Психологический журнал. 1996. № 2. С. 1219.
15. Аракелов Г.Г. Стресс и его механизмы // Вестн. Московского Ун-та. Серия 14. Психология. 1995. № 4. С. 4554.
16. Арсеньев А.С. Проблема цели в воспитании и образовании // Философско-психологические проблемы развития образования. М.: Наука, 1981. 86 с.
17. Асмолов А.Г. Психология личности: Принципы общепсихологического анализа: Уч. пособие. М.: МГУ, 1990. 367 с.
18. Ахутин В.М. Инженерная физиология и моделирование систем организма. Новосибирск: Наука, 1987. 220 с.
19. Баевский РМ., Кириллов О. И., Клецкин С.3. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе. М.: Наука, 1984. 221 с.
20. Балл Г.А. Нормы деятельности и творческая активность личности // Вопросы психологии. 1990. № 6. С. 2537.
21. Балл Г.А. Теория учебных задач. Психолого-педагогический аспект. М.: Педагогика, 1990. 184 с.
22. Балл Г.А. Основы теории задач. (Система основных понятий; психолого-педагогический аспект). 19.00.07. Дисер. доктора психологических наук. К., 1990. 386 с.
23. Балл Г.А. О психологическом содержании понятия задача” // Вопросы психологии. 1970. № 6. С. 7585.
24. Балабанова Л.М. Категория нормы в исследовании и регуляции функциональных состояний человека: Дис... д-ра психол. наук: 19.00.02 / Университет внутренних дел. Х., 2001. 429 с.
25. Беллман Р., Заде Л. Принятие решений в расплывчатых условиях // Вопросы анализа и процедуры принятия решений. М.: Мир, 1976. С. 172215.
26. Бенерджи Р. Теория решения задач: Пер. с англ. М.: Мир, 1972. 223с.
27. Блінов О.А. Формування емоційної стійкості у військовослужбовців аеромобільних військ під час повітрянодесантної підготовки. Дис канд. психол. наук: 20.00.02. К., 1999. 240 с.
28. Блінов О.А. Організація надання психологічної допомоги військовослужбовцям у воєнний час. К.: НАОУ, 2006. 88 с.
29. Бондаревская Е.В. Ценностные основания личностно ориентированного воспитания // Педагогика. 1995. № 4. С. 2936.
30. Бреслав Г.М. Психология эмоций. М. Смысл; Академии, 2004. 544 с.
31. Бунак В.В. Нормальные конституциональные типы в свете данных о релированности отдельных признаков // Ученые записки МГУ. - М.: Изд-во МГУ, 1940.-вып.34.-150с.
32. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика: учебник для вузов. СПб.: Питер, 2005. 351 с.
33. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. К.: Наукова думка, 1989. 200 с.
34. Бурлачук Л.Ф., Михайлова Н.Б. К психологической теории ситуации // Психологический журнал. 2002. №1. С. 517.
35. Варданян Б.Х. Механизмы регуляции эмоциональной устойчивости // Категории, принципы и методы психологии. Психические процессы. М., 1983. С. 542543.
36. Васильев И.А. Роль интеллектуальных эмоций в регуляции мыслительной деятельности // Психологический журнал. 1998. №4. С. 4960.
37. Васильев И.А., Поплужный В.Л., Тихомиров О.К. Эмоции и мышление. М.: МГУ, 1980. 192 с.
38. Варій М.Й. Морально-психологічний стан військ та його оцінка. Дис. ...докт. психол. наук. К., 1997. 478 с.
39. Веккер Л.М. Психика и реальность: единая теория психических процессов. М.: Смысл; Per Se, 2000. 452 с.
40. Вилюнас В.К. Психология эмоций. СПб.: Питер, 2006. 496 с.
41. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений / Под ред. Овчинниковой. М.: Издательство МГУ, 1976. 143 с.
42. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: МГУ, 1990. 288 с.
43. Выготский Л.С. Проблема емоций. // Вопросы психологии. 1958. №3. С. 1419.
44. Выготский Л.С. Спиноза и его учение об эмоциях в свете современной психоневрологии // Вопросы философии. 1970. №6. С. 1116.
45. Военный энциклопедический словарь. Редкол.: А.П. Горкин, В.А.Золотарев и др. М.: Большая российская энциклопедия, РИПОЛ КЛАССИК”, 2002. С. 189, 1467.
46. Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий // Исследования мышления в советской психологии. М.: Наука, 1966. 476 с.
47. Гельгорн Э., Луфборроу Дж. Эмоции и эмоциональные расстройства: Нейрофизиологические исследования. М.: Мир, 1966. 328 с.
48. Гергей Т., Довгяло А.М. К проблемологическим основам искусственного интеллекта и совместного решения задач человеком и вычислительной машиной // Теория задач и способов их решения. К.: Институт кибернетики АН УССР, 1973. С. 2334.
49. Гергей Т., Машбиц Е.И. Место задачи в деятельности // Теория задач и способов их решения. К.: Институт кибернетики АН УССР, 1973. С. 313.
50. Гозман Л.Я. Психология эмоциональных отношений. М.: Изд-во МГУ, 1987. 174 с.
51. Гостюшин А. Энциклопедия экстремальных ситуаций. М.: Зеркало, 1994. 442 с.
52. Готтсданкер Р. Основы психологического эксперимента: Учебное пособие: Пер. с англ. М.: МГУ, 1982. 464 с.
53. Голицин Г.А. Петров В.М. Гармония и алгебра живого. М.: Знание, 1990. 234 с.
54. Грот Н. Психология чувствований // Психология эмоций. Тексты / Под редакцией В.К.Вилюнас, Ю.Б.Гиппенрейтер. М.: Изд-во МГУ, 1984. С. 6483.
55. Гурова Л.Л. Исследование мышления как решение задач. Автореферат дис. док. психологических наук ..... М., 1976. 47 с.
56. Данилова Н.Н. Психофизиологическая диагностика функциональных состояний. М.: МГУ, 1992. 124 с.
57. Данилова Н.Н. Психофизиология. М: Аспект Пресс, 2000. 460 с.
58. Дашкевич О.В. Эмоциональная регуляция деятельности в экстремальных условиях: Автореф. дис д-ра. психол. наук: 19.00.01 / Моск. гос. центр. ин-т физич. культуры. М., 1985. 36 с.
59. Деркач А.А., Зазыкин В.Г. Профессионализм деятельности в особых и экстремальных условиях (психолого-акмеологические основы). М.: РАГС, 2003. 153 с.
60. Джемс У. Психология / Под ред. Л.А. Петровской. Москва: Педагогика, 1991. 369с.
61. Дикая Л.Г. Семыкин В.В. Особенности и эффективность разных форм психической саморегуляции в экстремальных условиях деятельности // Эмоциональная регуляция учебной деятельности. М., 1987. С. 1524.
62. Дикая Л.Г. Особенности регуляции функционального состояния оператора в процессе адаптации к особым условиям // Психологические проблемы деятельности в особых условиях / Отв. ред. Б.Ф. Ломов, Ю.М.Забродин. М.: Наука, 1985. С. 6390.
63. Додонов Б И. В мире эмоций. К.: Политиздат Украины, 1987. 140 с.
64. Додонов Б.И. Классификация эмоций при исследовании эмоциональной направленности личности // Вопросы психологии. 1975. № 6. С. 1521.
65. Дозорцев В.М. Динамическое моделирование в оптимальном управлении и автоматизированном обучении операторов технологических процессов. Ч.1. Задачи оптимального управления // Приборы и системы управления. 1996. №7. С. 4651.
66. Дозорцев В.М. Динамическое моделирование в оптимальном управлении и автоматизированном обучении операторов технологических процессов Ч.2. Компьютерные тренажеры реального времени. // Приборы и системы управления. 1996. № 8. С. 4150.
67. Дружинин В.В. Мотивация и деятельность в чрезвычайных ситуациях. М., 1992. 186 с.
68. Дружинин В.В., Конторов Д.С. Идея, алгоритм, решение. М.: Воениздат, 1972. 41 с.
69. Друзь В.А. Анализ общих принципов функциональных отношений систем организма в динамике: Дис. ... докт. биол. наук: 05.13.09 / Харьков, 1986. 422 с.
70. Дункер К. О процессах решения практических проблем // Хрестоматия по общей психологии. Психология мышления / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.В.Петухова. М.: МГУ, 1981. С. 258268.
71. Дьякова В.В., Сысоев В.П. Оценка зависимости физиологических показателей от индивидуально-личностных особенностей в обстановке психоэмоционального напряжения // Матер, конфер. молодых физиологов и биохимиков России. СПб, 1995. С. 6572.
72. Дьяченко М.И. Психолого-педагогические основы деятельности командира. М.: Воениздат, 1977. 167 с.
73. Екстремальна психологія: підручник / за заг. Ред. Проф. О.В. Тимченка К.: ТОВ Август Трейд”, 2007. 502 с.
74. Епифанов Е.Г., Шпагонова Н.Г. Влияние музыки на эффективность решения когнитивной задачи // Психологический журнал. 2002. Т. 23, №3. С.105112.
75. Забродин Ю.М. Процессы принятия решения на сенсорно-перцептивном уровне // Проблемы принятия решения. М.: Наука, 1976. С. 3356.
76. Забродин Ю.М., Лебедев А.Н. Психофизиология и психофизика. М: Наука, 1977. 170 с.
77. Загальна психологія: Підручник для студентів вищ. Навч. закладів / С.Д.Максименко, В.О. Зайчук, В.В. Клименко, В.О. Соловієнко та інші: За ред. С.Д. Максименка. К.: Форум, 2000. 543 с.
78. Зараковский Г.М., Медведев В.И. Психолого-физиологическое содержание деятельности оператора // Инженерная психология. М.: 1977. С.101-119.
79. Изард К.Э. Психология эмоций: Пер. с англ. СПб.: Питер, 2000. 464 с.
80. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. СПб.: Питер, 2000. 512 с.
81. Ильин Е. П. Эмоции и чувства. СПб: Питер, 2001. 752 с.
82. Ильин Е.П. Психофизиология физического воспитания (факторы влияющие на эффективность деятельности). М.: Педагогика, 1983. 223 с.
83. Исаев Д.Н. Психосоматическая медицина детского возраста. СПб.: Специальная литература, 1996. 454 с.
84. Казаченко Н.П. Помехоустойчивость человека в экстремальных условиях деятельности: Автореф. дис. ... канд. психол. наук. Л., 1977. 16с.
85. Кант И. Сочинения: В 6 т. / Под ред. В.Ф. Асмуса и др. М.: Мысль, 1966. Т. 5. 546 с.
86. Калашник Я.М. Патологический афект // Психология эмоций. Тексты / Под редакцией В.К. Вилюнас, Ю.Б. Гиппенрейтер. М.: Изд-во МГУ, 1984. С.220228.
87. Калюжный Л.В. Эмоции как составной компонент функциональной системы поведенческого акта // Системный анализ механизмов поведения. М.: Наука, 1979. С. 232241.
88. Капосльоз Г.В. Теоретико-методологічні аспекти дослідження системи Прийняття рішення” // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. К., 2002. Т. IV, Ч. 6. С. 9499.
89. Капосльоз Г.В. Рівні прийняття рішення (психологічний аспект дослідження) // Актуальні проблеми психології. Том I: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К.: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2002. Ч.7. С. 225233.
90. Капосльоз Г.В. Психофізіологічні особливості емоцій як фактор вибору (прийняття рішення) // Актуальні проблеми психології. Том V: Психофізіологія. Медична психологія. Генетична психологія / За ред. Максименка С.Д. К.: Нора-прінт, 2002. Частина I. С. 4149.
91. Капосльоз Г.В. Нові аспекти дослідження процесу розв’язування тестових завдань // Актуальні проблеми психології. Том V: Психофізіологія. Медична психологія. Генетична психологія / За ред. Максименка С.Д. К.: Міленіум, 2003. Частина 2. С. 6170.
92. Капосльоз Г.В. Психологічні аспекти вирішування тактичних задач // Актуальні проблеми психології: Т. 6. Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога. (Збірник наукових праць) / За заг.ред. С.Д. Максименка. К.: BONA MENTE, 2002. Вип. 3. (1 частина). С. 101106.
93. Капосльоз Г.В. Спонукальні аспекти емоційних явищ // Вісник Київського міжнародного університету. Серія: Педагогічні науки. Психологічні науки. К.: КиМУ, 2003. Вип. 3. С. 100106.
94. Капосльоз Г.В. Аналіз спонукання як детермінанти поведінки особистості в психологічній літературі // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Збірник наукових праць / За ред. Л.Л.Товажнянського та О.Г. Романовського. Вип. 3(7). Харків: НТУ ХПІ, 2004. С. 121127.
95. Капосльоз Г.В. Динаміка психофізіологічних параметрів емоційної регуляції процесу розв’язування задач в особливих умовах // Актуальні проблеми психології. Том V: Психофізіологія. Медична психологія. Генетична психологія / За ред. Максименка С.Д. К.: Міленіум, 2005. Випуск 4. С. 5464.
96. Капосльоз Г.В. Особливості взаємозв’язку результативності розв’язання задач з психофізіологічними параметрами особистості // Вісник. Збірник наукових статей Київського міжнародного університету. Серія: Психологічні науки. К.: КиМУ, 2006. Випуск8. С. 95106.
97. Капосльоз Г.В. Особливі умови розв’язування тактичних задач офіцером // Вісник Національної академії оборони України: Зб. наук. праць. К., 2007. №2 (4). С. 6470.
98. Капосльоз Г.В. Принципи експериментально-генетичного методу в дослідженні прийняття рішення // Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку: Матеріали VІ Костюківських читань (28-29 січня 2003 р.). К.: Міленіум, 2003. Т. 2. С. 6367.
99. Капосльоз Г.В. Особливості психологічної оцінки процесу розв’язування тактичних задач офіцером // Наука і освіта. Одеса: ПНЦ АПН України, 2005. № 3-4. С. 162164.
100. Карамушка Л.М. Психологічні основи управління закладами середньої освіти. Дис доктора психологічних наук: 19.00.05. К., 2000. 481 с.
101. Караяни А. Г. Влияние боя на психику воина. К чему готовятся военнослужащие в зарубежных армиях // Ориентир. 1994, август. С. 7678.
102. Карпов А.В. Процессы принятия решений в структуре управленческой деятельности // Психологический журнал. 2000. №1. С. 63-77.
103. Карпов А.В. Психология принятия управленческих решений / Под ред. д-ра психол. наук, академика РАО, проф. В.Д. Шадрикова. М.: Юристь, 1998. 440 с.
104. Карпухина А.М., Чепа М.-Л.А. Теоретические и практические аспекты мониторинга состояния детей из зон жесткого радиационного контроля // Чернобыльская катастрофа и медико-психологическая реабилитация пострадавших: Тез. докл. Межд. конференции. Минск, 1992. С. 6164.
105. Карпухіна А.М. Про підходи до розв’язання проблеми моніторингу і корекції психофізіологічного, фізіологічного, психологічного і соціально-психологічного статусу дітей та підлітків з зони жорсткого радіаційного контролю (ЗЖРК) // Соціально-психологічна реабілітація дітей і підлітків, що постраждали від Чорнобильської катастрофи. К., 1992. С. 1936.
106. Кенон В. Физиология эмоций. Телесные изменения при боле, голоде, страхе и ярости. Л.: Прибой, 1927. 158 с.
107. Киколов А.И. Умственный труд и эмоции. М.: Медицина, 1978. 366с.
108. Киселёв Ю.Я. Оценка эмоционального возбуждения в реальных условиях спортивной деятельности // Стресс и тревога в спорте. М.: Физкультура и спорт, 1983. С. 99107.
109. Клапаред Э. Психология эмоций. М., 1984. 220 с.
110. Клименко В.В. Психомоторные способности юного спортсмена. К.: Здоров’я, 1987. 168 с.
111. Корольков А А., Петленко В.П. Философские проблемы теории нормы в биологии и медицине. М.: Медицина, 1977. 392 с.
112. Кириленко Т.С.. Афективна сфера особистості // Психологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів освіти / Відповідальний редактор Ю.Л.Трофімов. К.: Либідь, 2000. 560 с.
113. Китаев-Смык Л.А. Психология стресса. Л.: Наука, 1983. 368 с.
114. Коваленко А.Б. Психологія розуміння творчих задач. Дис доктора психологічних наук: 19.00.01. К., 2000. 415 с.
115. Козаков В.А., Дзвінчук Д.І. Мета як основний фактор ефективного освітнього менеджменту // Освіта і управління. 1997. Т.1, № 3. С. 3135.
116. Козелецький Ю. Психологическая теория решений: Пер. с польского. М.: Прогрес, 1979. 504 с.
117. Кокун О.М. Сучасні теоретико-методологічні основи моніторингу психофізіологічного стану // Актуальні проблеми психології: Наук. зап. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. К.: Нора-Друк, 2001. Вип. 21. С. 119122.
118. Кокун О.М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини: психофізіологічний аспект забезпечення діяльності: Монографія. К.: Міленіум, 2004. 265 с.
119. Кокун О.М. Оптимізація адаптаційних можливостей учнів та студентів: Методичні рекомендації. К.: Міленіум, 2004. 54 с.
120. Короленко Ц.П. Крайние варианты нормы психофизиологической адаптации к экстремальным условиям // Психология экстремальных ситуаций. Хрестоматия / сост. А.Е. Тарас, К.В. Сельченок. М.: АСТ Мн.: Харвест, 2002. С. 135154
121. Короленко Ц.П. Психофизиология человека в экстремальных условиях. Л.: Медецина, 1981. 234 с.
122. Корольков А. А., Петленко В.П. Философские проблемы теории нормы в биологии и медицине. М.: Медицина, 1977. 392 с.
123. Корольчук М.С. Психофізіологія працездатності корабельних спеціалістів в екстремальних умовах: Автореф. дис. ...доктора психол. наук: 19.00.02 / Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 1996. 33 с.
124. Корольчук М.С. Ефективість збереження і відновлення працездатності операторів для роботи в екстремальних умовах // Матер, наук. конфер. Індивадуально-психофізіологічні властивості людини та професійна діяльність. К.-Черкаси, 1997. С. 6574.
125. Корольчук М.С. Актуальні проблеми психофізіології військової діяльності. К.: КВГІ, 1996. 164 с.
126. Корольчук М.С., Крайнюк В.М. Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Ніка-Центр, 2006. 580 с.
127. Костюк Г.С. Принципы развития в психологии // Методологические проблемы психологии. М.: Наука, 1969. С. 118152.
127. Костюхина М.Б. Динамика коэффициентов кросскорреляции биопотэциалов при мысленном воспроизведении эмоциональных состояний у человека // Матер.конфер.молодых физиологов и биохимиков России. СПб, 1995. 3139.
128. Коул М. Культурно-историческая психология / Пер. с англ. М., 1997. 432 с.
129. Кружева Т.В. Капосльоз Г.В. Моделювання емоційного компоненту з метою психологічної підтримки прийняття управлінського рішення // Актуальні проблеми психології. Т.1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К.: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2002. Ч. 6. С. 3035.
130. Кружевая Т.В. Регуляция внимания операторов путём воздействия на биологически активные точки кожи: Дис. канд. психол. наук: 19.00.01. К., 1990. 225 с.
131. Крюгер Ф. Сущность эмоционального переживания // Психология эмоций. Тексты / Под редакцией В.К. Вилюнас, Ю.Б. Гиппенрейтер. М.: Изд-во МГУ, 1984. С. 108120.
132. Кузнєцов Л.Н. Формирование состояний психологической готовности к боевым действиям у офицеров-операторов в процессе боевого дежурства: Дис. канд. психол. наук. М., 1989. 284 с.
133. Курепина М.М., Воккен Г.Г. Анатомия человека: Учебник для биол. фак. пед. ин-тов. 4-е изд., перераб. М.: Просвещение, 1979. 304 с.
134. Лазарус Р. Теория стресса и психофизиологические исследования // Эмоциональный стресс: Пер. с англ. / Под. ред. Л.Леви. Л.: Медицина, 1970. С. 178208.
135. Лебедев В.И. Личность в экстремальных условиях. М.: Политиздат, 1989. 304 с.
136. Левитов Н.Д. О психологических состояниях человека. М.: Просвещение, 1964. 344 с.
137. Леонова А.Б. Психодиагностика функциональных состояний человека. М.: Наука, 1984. 200 с.
138. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы и эмоции: конспект лекций. М.: Изд-во МГУ, 1971. 39 с.
139. Леонтьев А.Н., Судаков К.В. Эмоции // БСЭ. М., 1978. Т. 30. С.169.
140. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения: В 2-х т. М.: Педагогика, 1983. 456 с.
141. Леонтьев Д.А. Гордон Олпорт архитектор психологии личности // Психологический журнал. 2002. Т. 23, № 3,. С. 2330.
142. Леутин В.П., Николаева Е.И. Психофизиологические механизмы адаптации и функциональная асимметрия мозга / Отв. ред. В.А. Матюхин. - Новосибирск: Наука, 1990. 193 с.
143. Линдсей П., Норман Д. Переработка информации у человека: Пер. с англ. М., 1974. 550 с.
144. Ложкін Г.В. Психологічне супроводження військовослужбовців в діяльності за екстремальних умов. К.: МОУ, 2003. 218 с.
145. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Педагогика, 1984. 445 с.
146. Лурия А.Р., Цветкова Л.С. Нейропсихологический анализ решения задач. М.: Просвещение, 1966. 291 с.
147. Лурия А.Р. Диагностика следов аффекта // Психология эмоций. Тексты. М.: МГУ, 1984. С. 228234.
148. Магомед-Эминов М.Ш. Личность и экстремальная жизненная ситуация // Вести. Московск. ун-та. 1996. Сер.14. Психология, № 4. С. 2635.
149. Макаренко Н.В. Психофизиологические функции человека и операторский труд. К.: Наукова думка, 1991. 215 с.
150. Макаревич О.П. Психологія регуляції поведінки особистості у складних ситуаціях. К.: Оріяни, 2001. 224 с.
151. Максименко С.Д. Проблема метода в возрастной и педагогической психологии // Вопр. психол. 1998. № 4. С. 3139.
152. Максименко С.Д. Генетичне дослідження психіки // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології: Матер. Міжнар. каук. конф., присвяченої 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка С.Д. Максименка (17-18 грудня 2001 р., м. Київ). К.: Міленіум, 2002. Т. 1. 412 с.
153. Малхазов О.Р. Психологія та психофізіологія управління руховою діяльністю: Монографія. К.: Євролінія, 2002. 320 с.
154. Мардерштейн И.Г. К трактовке нормы в анатомии человека // Арх. О. 1965. Т.49, вып. 12. С. 8387.
155. Марищук В.Л., Евдокимов В.И. Поведение и саморегуляция человека в условиях стресса. СПб.: Сентябрь, 2001. 260 с.
156. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. М., 1972. 225с.
157. Машбиц Е.И. Психологический анализ учебной задачи // Сов. педагогика. 1973. № 2. С. 5865.
158. Машбиць Ю.І. Довизначення учбової задачі як психологічний механізм навчання // Творча спадщина Г.С. Костюка та сучасна психологія. До 100 річчя від дня народження акад. Г.С. Костюка. Матеріали ІІІ з’їзду т-ва психологів України. К., 2000. С. 121122.
159. Медведев В.И. психологические реакции человека в экстремальных условиях // Экологическая физиология человека. Адаптация человека к экстремальным условиям среды. М.: Наука, 1979. С. 625672.
160. Меницкий Д.Н. Принципы саморегуляции функциональных систем // Системный анализ механизмов поведения. М.: Наука, 1979. С. 8191.
161.