ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СТРЕСОСТІЙКОСТІ МАЙБУТНІХ ПРАВООХОРОНЦІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ : ОСОБЕННОСТИ РАЗВИТИЯ стрессоустойчивости БУДУЩИХ ПРАВООХРАНИТЕЛЕЙ В ПРОЦЕССЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ

Краткое описание

УНІВЕРСИТЕТ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ
На правах рукопису
УДК 159.947:355.01
КІМ КАТЕРИНА ВОЛОДИМИРІВНА
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СТРЕСОСТІЙКОСТІ
МАЙБУТНІХ ПРАВООХОРОНЦІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
19.00.09 психологія діяльності в особливих умовах
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Харків 2008

ЗМІСТ

ВСТУП ...........................................................................................................

4

РОЗДІЛ1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ СТІЙКОСТІ ДО СТРЕСУ ................................................

12

1.1.Професійне становлення правоохоронця під час навчання у вищому навчальному закладі .......................................................................

12

1.2.Основні детермінанти стійкості до стресу ...........................................

33

Висновки за розділом ....................................................................................

55

РОЗДІЛ2 ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТІЙКОСТІ ДО СТРЕСУ ЯК ПРОФЕСІОНАЛЬНО-ЗНАЧИМОЇ ЯКОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПРАВООХОРОНЦЯ НА ЕТАПІ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ .............................................................................

58

2.1.Організація і методи емпіричного дослідження ..................................

58

2.2.Інтерпретація та аналіз даних емпіричного дослідження стійкості до стресу у курсантів вищого навчального закладу як майбутніх правоохоронців ..............................................................................................

87

Висновки за розділом ....................................................................................

114

РОЗДІЛ3 ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ СТІЙКОСТІ ДО СТРЕСУ У СЛУХАЧІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МВС УКРАЇНИ ............................................................................................

116

3.1.Реалізація програми з розвитку стійкості до стресу у курсантів вищих навчальних закладів МВС України .................................................

116

3.2.Удосконалювання технології саморегуляції психічної стійкості до стресу ..............................................................................................................

128

3.3.Реалізація моделі особистісно-орієнтованого розвитку майбутнього правоохоронця ........................................................................

145

Висновки за розділом ....................................................................................

162

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ............................................................................

167

ДОДАТКИ .....................................................................................................

171

Додаток А. Тренінгова програма з розвитку стійкості до стресу під час навчання у вищому навчальному закладі .............................................

172

Додаток Б. Таблиця значень кореляційних зв'язків між показниками стійкості до стресу і шкалами, що характеризують індивідні властивості .....................................................................................................

200

Додаток В. Кореляційна матриця значень за результатами факторного аналізу у структурі стійкості до стресу майбутніх правоохоронців ........

205

Додаток Д. Кореляційна матриця значень за результатами факторного аналізу стійкості до стресу майбутніх правоохоронців .............................

217

Додаток Ж. Зміст чотирьохфакторної структури стійкості до стресу майбутніх правоохоронців під час навчання ..............................................

219

Додаток З. Зміст трьохфакторної структури стійкості до стресу курсантів з низькими і середніми показниками стійкості до стресу ........

221

Додаток К. Зміст трьохфакторної структури стійкості до стресу курсантів з високими показниками стійкості до стресу ............................

223

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................................

225

ВСТУП
Актуальність дослідження. Поступове реформування суспільних інститутів української держави на засадах світових та європейських стандартів, зокрема, правоохоронних органів, висунуло на одне із пріоритетних місць інтерес до наукової розробки і практичної реалізації проблематики щодо психологічного забезпечення різних аспектів, пов'язаних із зазначеною проблематикою. У зв'язку із цим необхідним є дослідження специфіки професійних і особистісних якостей майбутніх працівників та співробітників правоохоронних органів України. Актуальність дослідження стійкості до стрес-факторів на етапі професіоналізації курсантів вищих навчальних закладів МВС, СБУ, ДПСУ та інших міністерств та відомств держави обумовлена, насамперед, тим, що їх професійна діяльність є одним з напружених (у психологічному аспекті) видів соціальної діяльності і входить до групи професій екстремального профілю. Висока стресонасиченість правоохоронної діяльності обумовлена через присутність у її складі таких стрес-агентів, як: соціальна оцінка, невизначеність, повсякденна рутина, ризик для життя та здоров'я і т.п. Тому стійкість до стресу, високий рівень професійної адаптації, на думку В.І.Барка, В.С.Медвєдєва, Є.М.Потапчука, О.Д.Сафіна, О.В.Тімченка, С.І.Яковенка та інших вітчизняних дослідників, визнається одним з головних факторів професійної придатності до правоохоронної діяльності, що дозволяє розглядати стійкість до стресу (фрустраційну толерантність) як професійно значиму якість особистості.
Як показав проведений аналіз літератури з проблеми, на цей час, з одного боку, накопичена значна кількість результатів багатопланових досліджень, присвячених вивченню стійкості до стресу, а з іншого боку багато авторів відзначають складність, суперечливість і недостатність концептуальних та методологічних розробок даного психологічного феномену. Тим часом, використання даних про рівень стійкості до стресу і факторів, що детермінують її, отриманих при обстеженні працівників ризиконебезпечних професій, являє собою певну цінність із погляду надійності прогнозування наступної реальної діяльності. У цьому сенсі певний інтерес представляють дослідження, виконані Ю.В.Галімовим, С.Б.Олексієнком, О.І.Скленєм та іншими науковцями [47; 139; 164 та ін.]. Безумовно, в процесі професійного навчання структура стійкості до стресу та її рівень можуть зазнавати певних змін, однак, структура стійкості до стресу буде трансформуватися відповідно до вже наявних особистісного і суб'єктно-діяльнісного утворень, що детермінують її. Урахування виявлених особливостей може стати основою як для цілеспрямованої роботи з курсантами з осмислення і перетворення структури стійкості до стресу і факторів, що спричиняють її (протягом періоду навчання), так і для диференційованого прогнозування професійно-психологічної відповідності курсантів вищих начальних закладів правоохоронних структур держави.
Дослідження рівня і структури стійкості до стресу цієї категорії курсантів дозволить на ранніх етапах оптимізувати вибір і специфіку потенційного професійного місця діяльності і, тим самим, захистити як самого претендента від непосильної за психологічними параметрами роботи, так і суспільство від негативних наслідків його психологічної невідповідності. Тому варто звернути увагу на те, що освіта повинна припускати інтеграцію професійного навчання з формуванням і розвитком особистості курсантів. Специфіка майбутньої професії вимагає від курсанта, поряд з необхідним обсягом професійних знань, певного рівня соціально-психологічної компетентності. У зв'язку з цим, у процесі навчання курсанта необхідний розвиток умов, що стимулюють його як професійний, так і особистісний розвиток.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалось відповідно до Концепції психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ України, затвердженої рішенням колегії МВС України від 03.02.1997р. №2КМ/2; рішення колегії МВС України від 29.11.2003 р. №8КМ/1 "Про результати роботи та подальший розвиток служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України". Тема дисертаційного дослідження узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №6 від 17.06.2008 року).
Мета та завдання дослідження.
Мета дослідження полягає у теоретичному та експериментальному обґрунтуванні психологічних можливостей розвитку стійкості до стресу у курсантів правоохоронних органів держави під час їх навчання у вищому навчальному закладі.
Завдання дослідження:
здійснити теоретичний аналіз проблеми стійкості до стресу на етапі навчання курсантів у вищих навчальних закладах;
розробити і реалізувати адекватну предмету дослідження програму емпіричного дослідження, у ході якого визначити фактори, що детермінують рівень стійкості до стресу у курсантів під час їх навчання у вищих навчальних закладах;
розробити тренінгову програму з розвитку стійкості до стресу у курсантів під час їх навчання у вищих навчальних закладах і визначити її ефективність.
Об'єкт дослідження: стійкість до стресу у курсантів під час їх навчання у вищих навчальних закладах.
Предмет дослідження: розвиток стійкості до стресу як професійно значимої якості майбутнього правоохоронця.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що стійкість до стресу є професійно значимою якістю курсанта як майбутнього працівника (співробітника) правоохоронних органів держави. Технологія розвитку стійкості до стресу під час навчання курсанта у вищих навчальних закладах сприяє його професійному розвитку і є ефективним способом профілактики професійної стагнації.
Методологічна основа дисертаційного дослідження представлена теоретичними положеннями О.Р.Ратінова, Д.П.Котова, Г.Г.Шиханцева, К.М.Гуревича, В.В.Романова, О.В.Тімченка про визнання стійкості до стресу однією з головних детермінант професійної придатності та успішності у здійсненні правоохоронної діяльності.
Теоретична основа вивчення психологічного аспекту професійного становлення майбутнього правоохоронця під час його навчання у вищих навчальних закладах представлена у роботах Є.А.Климова (особистісні аспекти стадії адепта, критерії адекватності професійної придатності), Р.В.Габдреєва (психологічні резерви професійної підготовки), Е.Ф.Зеєра, В.О.Бодрова, М.С.Глуханюк (психологічні основи професійної відповідності), Є.П. Ільїна, І.М.Фейгенберга, Л.М.Корнеєвої, О.М.Борисової (проблема компенсації професіонально-психологічної невідповідності), В.В.Романова, М.В.Кроза, О.Р.Ратінова, Л.М.Собчик та ін. (критерії психологічної оцінки кадрів для правоохоронних органів), В.С.Медвєдєва (психологічні аспекти профілактики професійної деформації) та ін.
При аналізі проблеми стійкості до стресу були розглянуті основні точки зору на визначення стійкості до стресу в інтерпретації В.Е.Мільмана, В.Г.Норакідзе, Л.С.Славиної, В.Л.Марищука, R.В.Саttell, J.P.Guilford, П.Фрес та ін., а також напрямків, що вивчають стійкість до стресу (традиційно-аналітичний, системно-регулятивний, системно-структурний); основні групи умов, що впливають на рівень стійкості до стресу.
Певний інтерес при аналізі проблеми представили для нас основні положення про особистісні та суб'єктно-діяльнісні характеристики, що визначають ступінь стійкості до стресу, серед яких: темпераментальні властивості (О.В.Махнач і Ю.В.Бушов, В.І.Моросанова, Є.М.Коноз), окремі риси характеру (Б.О.Вяткін, А.Б.Леонова), мотиваційно-потребнісна сфера (А.О.Реан, О.А.Баранов, Т.Шибутані, Я.Рейковський), рівень тривожності (Л.Д.Гіссен, Н.Д.Левітов та ін.), локус контроль (В.Л.Марищук, О.М.Боковіков, А.О.Реан), самооцінка (А.К.Маркова, К.Левін та ін.), інтелектуальний рівень особистості (Р.Лазарус, Т.А.Немчин, Я.Рейковський, М.Д.Дворяшина, Т.В.Корнілова), комунікативний потенціал суб'єкта (Л.О.Китаєв-Смик, Т.Рібо, А.Г.Маклаков).
Методи дослідження. Рішення поставлених завдань здійснювалося за допомогою наступних методів:
оглядово-аналітичне теоретичне дослідження психологічної літератури з досліджуваної проблеми з використанням категоріального апарату і загальнопсихологічних принципів;
емпіричне дослідження рівня стійкості до стресу та індивідних, особистісних і суб'єктно-діяльнісних характеристик, що обумовлюють її, шляхом використання комплексу діагностичних методик:
Шкала психосоціального стресу, особистісний опитувальник „Ваше самопочуття” (О.С.Копіна, О.О.Суслова, Є.В.Заїкіна), Шкала самооцінки здоров'я для дослідження рівня психосоціального стресу;
особистісний опитувальник 16 РF Р.Кеттела (модифікована форма В), Шкала нервово-психічної стійкості, МОО „Адаптивність” А.Г.Маклакова та С.В.Чермяніна, показник емоційного комфорту-дискомфорту; методика СПА (К.Роджерса, Р.Даймонда) для вивчення рівня стійкості до стресу;
Шкала реактивної та особистісної тривожності (Особистісний опитувальник П.Д.Спілберга, модифікований Ю.Л.Ханіним), Шкала ригідності; особистісний опитувальник „Діагностика ригідності” М.Айзенка, Шкала „прийняття інших і самоприйняття” для вивчення особистісних властивостей;
опитувальник для виміру результуючої тенденції мотивації досягнення А.Мехрабіана, Шкала задоволеності ОЖП, особистісний опитувальник „Ваше самопочуття” (О.С.Копіна, О.О.Суслова, Є.В.Заїкіна), Шкала, що визначає показник моральної нормативності, Шкала, що визначає рівень прагнення до домінування; методика СПА (К.Роджерс, Р.Даймонд), особистісний опитувальник УСК (Дж.Роттер), методика самооцінки своїх професійних якостей, модифікована на основі методики І.Т.Дембо-С.Л.Рубінштейн, експертне оцінювання виразності професійних якостей у курсантів майбутніх правоохоронців, особистісний опитувальник „ДМО” Т.Лірі, модифікований варіант М.Саллівена, в інтерпретації Л.М.Собчик.; шкала „комунікативних особливостей” для дослідження суб’єктно-діяльнісних якостей.
Дослідження рівня психосоціального стресу проводилося нами за допомогою особистісного опитувальника „Ваше самопочуття” (О.С.Копіна, О.О.Суслова, Є.В.Заїкін), що включає шкалу психосоціального стресу Л.Рідера і шкалу самооцінки здоров'я. Показник стійкості до стресу досліджувався нами за допомогою декількох методик: особистісний опитувальник 16 РF Р.Кеттела (модифікована форма В), багаторівневий особистісний опитувальник „Адаптивність” А.Г.Маклакова та С.В.Чермяніна, методика діагностики соціально-психологічної адаптації (К.Роджерс, Р.Даймонд);
методи математичної статистики (кореляційний аналіз, факторний аналіз), що забезпечують якісний і кількісний аналіз результатів.
Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у тому, що:
уперше досліджено факторну структуру стійкості до стресу курсантів вищих навчальних закладів правоохоронних органів, загальні і спеціальні механізми, що детермінують рівень стійкості до стресу майбутніх правоохоронців під час їх навчання у вищому навчальному закладі; розроблена та апробована тренінгова програма з розвитку стійкості до стресу на стадії професіоналізації у курсантів вищих навчальних закладів правоохоронних органів держави;
уточнено структурний зміст стійкості до стресу під час навчання курсантів у вищому навчальному закладі, що сприяє поглибленню уявлень про особливості стійкості до стресу на етапі професіоналізації;
отримали подальший розвиток уявлення про зміст структури стійкості до стресу майбутніх правоохоронців з різним рівнем стійкості до стресу під час навчання у вищому навчальному закладі а також про основні підходи до вивчення проблеми стійкості до стресу на етапі професіоналізації особистості.
Практична значимість отриманих результатів дослідження полягає у тому, що вони створюють можливість їх використання для розробки програми моніторингу з метою дослідження ступеня адекватності рівня стійкості до стресу майбутніх правоохоронців. Отримані дані можуть бути використані при практичній реалізації психологічної корекції (включаючи самокорекцію), спрямованої на підвищення стійкості до деструктивного впливу стрес-факторів, що виникають на етапі професіоналізації і відповідно до більш високого професійного розвитку. Отримані дані можуть бути використані при розробці спецкурсу для психологів правоохоронних органів. Дані дослідження можуть бути враховані психологами та педагогами вищих навчальних закладів у практичних і наукових працях із проблем підготовки курсантської молоді до протидії негативному впливу стрес-факторів підвищеної інтенсивності.
Основний внесок здобувача. У науковій статті "Психосемантичний аналіз поняття "стресостійкість" у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі", написаній у співавторстві з А.І.Черняком, особистий внесок здобувача полягає в узагальненні зарубіжного досвіду щодо аналізу феномену та дефініції, що означає стійкість до стрес-факторів підвищеної інтенсивності.
У науковій статті "Про результати реалізації програми з формування стійкості до стресу у курсантів вищих навчальних закладів МВС України", написаній у співавторстві з А.І.Черняком, особистий внесок здобувача полягає у висвітленні результатів реалізації програми з формування стійкості до стресу у курсантів вищих навчальних закладів МВС України.
Апробація та реалізація роботи. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на наукових конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми екстремальної та кризової психології" (листопад 2007 року), м.Харків, IV Міжнародній науково-практичній конференції "Психологічні технології в екстремальних видах діяльності" (травень 2008 року), м.Донецьк. Матеріали дисертаційного дослідження використовуються під час проведення тренінгових занять с курсантами Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ у науково-дослідному центрі психотренінгових технологій та включена у навчальний курс "Тренінг із професійно-психологічної підготовки працівників ОВС" (акт впровадження від 17 липня 2008 року), а також у навчально-виховному процесі курсантів навчально-наукового інституту психології, менеджменту, соціальних та інформаційних технологій та навчально-наукового інституту слідства та дізнання Харківського національного університету внутрішніх справ при викладенні навчальних дисциплін "Соціально-психологічний тренінг", "Професійно-психологічна підготовка працівників міліції", "Психологія допиту", "Психологія слідчої діяльності" (акт впровадження від 22 вересня 2008 року).

Публікації. За результатами дослідження автором опубліковано чотири наукові статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, дві тези доповідей на наукових конференціях.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1.Не дивлячись на різноманіття визначень поняття стійкості до стресу, представлених у науковій літературі, більшість дослідників сходиться на думці про те, що це комплексна властивість, риса особистості, обумовлена як зовнішніми, так і внутрішніми факторами, які у свою чергу детермінують рівень стійкості особистості, а так само ефективність і результативність її діяльності в екстремальних умовах. Стійкість до стресу як комплексне, інтегральне утворення, обумовлена наявністю властивостей та якостей особистості, що детермінують рівень стійкості до екстремальних факторів. Найбільш значимими з них є особистісні і суб'єктно-діяльнісні характеристики, що обумовлюють ступінь стійкості до стресу, серед яких: темпераментальні властивості, окремі риси характеру, мотиваційно-потребнісна сфера, рівень тривожності, локус контролю, самооцінка, інтелектуальний рівень особистості, комунікативний потенціал суб'єкта. Дані, отримані в ході теоретичного дослідження, підтверджують припущення про можливість і доцільність розвитку стійкості до стресу як професійно важливої (значимої) якості на етапі професіоналізації.
Теоретичний аналіз проблеми розвитку стійкості до стресу у курсантів під час навчання у вищих навчальних закладах дозволяє розглядати професійне становлення майбутнього правоохоронця як частину процесу професіоналізації, що полягає у спрямованому розвитку особистості. В процесі професіоналізації розв'язується специфічний комплекс протиріч між вимогами майбутньої професійної діяльності і професійного співтовариства та власними сформованими властивостями, якостями, можливостями і здібностями, індивідуальним стилем поведінки, спілкування і досвідом. Одним зі значимих етапів професіоналізації є період професійної підготовки. Саме на цьому етапі передбачається розвиток професійно важливих особистісних якостей, їхнє структурування у систему; формування професійної придатності як системної організації суб'єкта у специфічному професійному середовищі.
2.Основу конструктивних механізмів стійкості до стресу курсантів вищих навчальних закладів складають високий рівень сформованості професійних навичок і вмінь та його адекватна самооцінка, інтровертованість, інтервальний локус контролю, мотивація досягнення успіху, високий інтелектуальний розвиток, адекватна моральна нормативність, високий рівень розвитку комунікативних навичок. Саме ці механізми дозволяють продуктивно вирішувати проблемні професійні ситуації і завдання, що у свою чергу сприяє професійному росту та особистісній самореалізації, тоді як їхня відсутність або не достатньо високий рівень розвитку сприяє домінуванню ситуаційних способів подолання стресу (перекладання відповідальності, відхід від труднощів, екстрапунктивний і покірно-сором'язливий стиль поведінки і тощо), що гальмує їхнє професійне становлення та особистісний розвиток. На основі отриманих в ході кореляційного і факторного аналізу результатів необхідним, на наш погляд, є розробка і впровадження програми психологічних тренінгів, спрямованої на пошук резервних можливостей, на підвищення стійкості до стресу майбутніх правоохоронців.
3.Одним із факторів, що визначають рівень психічної стійкості людини до стресу, є ступінь розвитку її саморегулятивних можливостей. Цим і викликано те, що серед засобів, використовуваних для підвищення психічної стійкості людини, провідне місце останнім часом зайняли засоби та методи психічної саморегуляції (аутогенне тренування, психорегулююче тренування та ін.), дія яких спрямована безпосередньо на вдосконалювання та тренування регулятивних механізмів людини. В основі психічної саморегуляції лежить акт психологічного самовпливу з метою регуляції станів, реакцій, дій, діяльності того, хто нею займається. Аналіз джерел наукової інформації дозволяє визначити метод психічної саморегуляції як систему прийомів психічного самовпливу, що навчає управлінню деякими вегетативними функціями та психічними процесами. В аспекті розвитку стійкості до стресу майбутнього правоохоронця важливо забезпечити не лише контекстне забезпечення саморегуляції його психічної стійкості, але й використання цілеспрямованих психотехнологій. Відповідно до цього провідним системоутворюючим елементом особистісно-орієнтованого розвитку майбутнього правоохоронця є рефлексія особистості і процесів професійної діяльності.
На основі висновків, отриманих у ході кореляційного і факторного аналізу, була розроблена та апробована програма психологічних тренінгів, спрямована на пошук резервних можливостей, що підвищують стійкість до стресу курсантів-правоохоронців. Після апробації зазначеної програми зміст факторної структури стійкості до стресу курсантів-правоохоронців експериментальної групи значно наблизився і став схожим з факторною структурою стійкості до стресу курсантів вищих навчальних закладів з високим рівнем стійкості до стресу. Це свідчить про адекватність та ефективність програми поетапного розвитку стійкості до стресу на етапі професійного навчання поряд з іншими впливами у скорочений термін і дозволяє стверджувати, що розвиток стійкості до стресу у курсантів-правоохоронців під час навчання у вищих навчальних закладах носить не стихійний характер, а формується поетапно через підвищення рівня усвідомлення особистісних особливостей і зміни взаємодії і взаєморозташування особистісних і суб'єктно-діяльнісних утворень у структурі стійкості до стресу курсантів вищих навчальних закладів.
Розглядаючи модель як емпіричну знакову структуру, вважаємо, що вона містить у собі чотири основні складові: мотиваційно-ціннісний компонент; психічну стійкість майбутнього чи сучасного правоохоронця та його професіональну компетентність; модель особистісно-орієнтованого розвитку і професіоналізації; зміст саморегуляції психічної стійкості правоохоронців і професіоналізації у контексті їх професійної діяльності. Усі ці компоненти наповнені конкретним змістом і у своїй сукупності утворюють модель особистісно-орієнтованої професіоналізації працівників правоохоронних органів. Центральною ланкою у даній схемі є характеристики психічної стійкості та професійної компетентності правоохоронця, для розвитку яких створені моделі індивідуально-професійного розвитку. Реалізація потенціалу моделі здійснюється поетапно, кінцевим результатом якої є психічна стійкість і професійна компетентність сучасного правоохоронця.
4.Таким чином, в результаті проведеного дослідження отримала емпіричну підтримку висунута на початку роботи гіпотеза про те, що стійкість до стресу є професійно значимою якістю, яка справляє позитивний вплив на етапі професіоналізації. Індивідні, особистісні і суб'єктно-дяльнісні характеристики, що наповнюють зміст стійкості до стресу, по-різному можуть визначати реальну поведінку потенційного правоохоронця в обраній ним діяльності, відповідно до наявного рівня розвитку представлених якостей, ступеня їхньої структурованості та усвідомленості.

Основними напрямками подальших досліджень із зазначеної проблематики можуть бути: узагальнення і створення системної моделі, що могла б змістовно відобразити особливості функціонування організму і психічної детермінації професійного стресу на всіх рівнях та етапах його розвитку серед представників конкретних видів правоохоронної діяльності; методологічні проблеми виміру професійного стресу серед представників різних правоохоронних міністерств та відомств.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. АболинЛ.М., НикифоровВ.Е. О выборе адекватных методов обработки и анализа результатов тестирования устойчивых характеристик эмоционального поведения // Новые исследования в психологии. 1977. №2.
2. Абульханова-СлавскаяК.А. Стратегии жизни. М., 1991.
3. АйрапетьянцВ.А. Нейрофизиологические и вегетативные проявления психоэмоционального напряжения у взрослых и детей. // Журнал высшей нервной деятельности. 1977. Вып.2.
4. АбабковВ.А., ПерреМ. Адаптация к стрессу. Основы теории, диагностики, терапии. Спб.: Речь, 2004. 166 с.
5. Актуальные проблемы стресса. Кишинев: Штиинца, 1976. АлександровскийЮ.А., ЛобастоеО.С., СпивакЛ.И., ЩупинП.Б. Психогении в экстремальных условиях. М.,1991.
6. АлександровскийЮ.А. Пограничные психические расстройства. - М.: Зевс, 1997. - 570 с.
7. АлександровЮ.В. Професійна деформація співробітників органів внутрішніх справ і шляхи її корекції: Автореф. дис. ...канд. психол. наук: 19.00.06 / Нац. ун-т внутр. справ. Х., 2003. 18 с.
8. АлиевХ.М. Защита от стресса: Как сохранить и реализовать себя в современных условиях. М.: Мартин: Полина, 1996. 239 с.
9. АлиевХ.М. Метод Ключ. Защита от стресса или как сохранить и реализовать себя в современных условиях. Казань, 2005.
10. АминевН.А., ИзюмоваС.А. О физиологической природе связей между эмоциональной устойчивостью и свойствами нервной системы человека // Вопросы психологии. 2000. №5. С.128-133.
11. АнаньевБ.Г. Психология и проблемы человекознания. М., 1996.
12. АнохинП.К. Очерки по физиологии функциональных систем. - М.: Медицина, 1975. - 447 с.
13. Антология современной психологии / Отв. ред. Р.В.Габдреев. Казань, 2001.
14. АпчелВ.Я., ЦыганВ.Н. Стресс и стрессоустойчивость человека. СПб.: ВМА, 2002. 86 с.
15. АракеловГ.Г. Стресс и его механизмы // Вестник МГУ. Сер. 14. Психология. 2000. №4.
16. АнцыфероваЛ.И. Личность в тяжелых жизненных условиях: переосмысление, преобразование ситуации и психологическая защита // Психологический журнал. 1994. Т.15, № 1.
17. Артем'євВ.О. Стан страху та його роль у правоохоронній діяльності працівників ОВС: Автореф. дис. ...канд. психол. наук: 19.00.06 / Нац. ун-т внутр. справ. Х., 2003. 20 с.
18. АршавскийИ.А. Механизмы и особенности физиологического и патологического стресса в разные возрастные периоды // Актуальные проблемы стресса. Кишинев, 1976.
19. БабахайЮ.С. Оперативная устойчивость и эмоциональный стресс // Вопросы психологии. 2001. №3.
20. БаевскийР.М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии. М.: Медицина, 1979. 298 с.
21. БажинЕ.Ф., ГолынкинаЕ.А., ЭткиндА.М. Метод исследования уровня субъективного контроля // Психологический журнал. 2001. Т.5, №3. С.152-162.
22. БалабановаЛ.М. Категория нормы в исследовании и регуляции функциональных состояний человека: Дис. ...доктора психол. наук: 19.00.02 / Университет внутренних дел. Х., 2001. 429 с.
23. БалашовВ.А. Формирование профессиональных качеств у слушателей-пограничников в процессе профессионального обучения: Дисканд. пед. наук: 20.01.06 / АПВУ. Хмельницький, 1996. 263 с.
24. БаркоВ.І. Психологія управління персоналом органів внутрішніх справ (проактивний підхід): (Монографія). К.: НІКА-ЦЕНТР, 2003. 448 с.
25. БелеевГ.С. Психологическая саморегуляция. Екатеринбург, 2000.
26. БерезинФ.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека. СПб.: Наука, 1998.
27. БобневаМ.И. Психологический стресс: развитие учения и современное состояние проблемы. М., Институт психологии РАН, 1995.
28. БобровВ.В. Информационный стресс. М., 2000.
29. БобровВ.А., ОбозновА.А. Система психической регуляции стрессоустойчивости человека-оператора // Психологический журнал. 2000. №4. С.27-34.
30. БовинБ.Г., М'якихН.И., СафроновА.Д. (ред.) Основные виды деятельности и психологическая пригодность к службе в системе органов внутренних дел. М.: НИЦ проблем медицинского обеспечения, 1997. 342 с.
31. БодровВ.А. Психологический стресс: развитие и преодоление. М.: ПЕР СЭ. 2006 528 с.
32. БожовичЛ.И. Устойчивость личности, процесс и условия ее формирования // 18-й международный психологический конгресс. Симпозиум 35. М.,1996.
33. БоковиковА.М. Модус контроля как фактор стрессоустойчивость при компьютеризации профессиональной деятельности // Психологический журнал. 2000. №1.
34. БондаренкоО.Ф. Психологічна допомога особистості / Навчальний посібник для студентів. Харків: "Форма", 1996. 239 с.
35. БорисоваЕ.М. О роли профессиональной деятельности в формировании личности // Психология формирования и развития личности / Под. ред. Л.И.Анцыферовой. М.: Наука, 1981.
36. БоришевскийМ.Й. Развитие саморегуляции поведения школьников: Дис. в форме доклада на соиск. уч. ст. д-ра психол. наук. 19.00.07. К., 1982. 77 с.
37. БороздинаЛ.В., ЗалученоваЕ.А. Увеличение индекса тревожности при расхождении уровней самооценки и притязаний // Вопросы психологии. 2002. №1.
38. БучекЛ.І. Аналіз емоційної стійкості як прояву особливостей саморегуляції особистості: Дис. ...канд. психол. наук: 19.00.01 / Київський ун-т ім.Т.Шевченка. К., 1993. 161 с.
39. ВарданянБ.Х. Механизмы регуляции эмоциональной устойчивости // Категории, принципы и методы психологии. Психические процессы. М., 1983.
40. ВасильевИ.А. К вопросу об индикаторах эмоциональных состояний // Психологические исследования. М.: Изд-во МГУ, 1973. Вып.4.
41. ВасильевИ.А., ПоплужныйВ.Л., ТихомировО.К. Мышление и эмоции. М., 1980.
42. ВасилюкФ.Е. Психология переживания. М.: Изд-во Моск. Университета, 1984.
43. ВилюнасВ.К. Психология эмоциональных явлений. М.: МГУ, 1976.
44. ВиноградоваЛ.В. Когнитивные аспекты субъективного отражения эмоционально трудных жизненных ситуаций: Дис. ...канд. психол. наук.: 19.00.01 / Киевский ун-т им.Т.Шевченко. К., 1995. 184 с.
45. ГабдреевР.В. Моделирование в познавательной деятельности студентов. Казань, 1983.
46. ГаджиеваН.М., НикитинаН.Н., КислинскаяН.В. Основы самосовершенствования: Тренинг самосознания. Екатеринбург: Деловая книга, 1998. 144 с.
47. ГалімовЮ.А. Психологічне прогнозування надійності діяльності офіцерів оперативно-розшукових підрозділів Державної прикордонної служби України. Дис. ...канд. психол. наук. 19.00.09. - НА ДПСУ ім.Богдана Хмельницького, Хмельницький, 2004. 147 с.
48. ГеллерИ.И. Переживания как категория общей психологии: Дис. ...канд. психол. наук 19.00.07 / Одес. ун-т им. Мечникова. Одесса, 1993. 178 с.
49. ГенковскаяВ.М. Особенности саморегуляции как формы психической устойчивости личности в стрессовых ситуациях. Дисс. ...кан. психол. наук. 19.00.01. К., 1990. 182 с.
50. ГичунВ.С. Особенности современной системы психогигиены и психопрофилактики среди военнослужащих срочной службы: Дис. ...канд. мед. наук: 14.01.16 / Украинский НИИ клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии. Харьков, 1998. 206 с.
51. ГорбовФ.Д., ЛебедевВ.И. Психоневрологические аспекты труда операторов. М.: Медицина. 1975.
52. ГрановскаяP.M., НикольскаяИ.М. Защита личности: психологические механизмы. СПб.: Знание, 1998. 128 с.
53. ГримакЛ.П. Резервы человеческой психики: Введение в психологию активности. 2-е изд., доп. М.: Политиздат, 1989. 319 с.
54. ГремлингС., АуэрбахС. Практикум по управлению стрессом. СПб.: Питер, 2002. 240 с.
55. ГринбергД. Управление стрессом. СПб.: Питер, 2004. 496 с.
56. ДанчукМ.Д. Психологічні особливості виникнення і подолання корупційного делікту правоохоронців. Дис. ...канд. психол. наук. 19.00.09. / Національна академія Прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Хмельницький, 2007. 170 с.
57. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій. К.: Держстандарт України, 2002.
58. ДикаяЛ.Г. Системно-деятельностная концепция саморегуляции психофизиологического состояния человека // Проблемность в профессиональной деятельности. М., 1999.
59. ДикаяЛ.Г. Становление новой системы психологической регуляции в экстренных условиях деятельности // Принцип системности в психологических исследованиях. М.,1990.
60. ДубоваІ.О. Психологічні особливості професійного спілкування працівників міліції в екстремальних умовах: Автореф. дис. ...канд. психол. наук: 19.00.06 / Нац. акад. внутр. справ України МВС України. К., 2003. 19 с.
61. Екстремальна юридична психологія в діяльності персоналу ОВС; БандуркаО.М., ВенедіктовВ.С., ТімченкоО.В., ХристинкоВ.Є. Харків: Вид-во Національного університету внутрішніх справ, 2005. 371 с.
62. Екстремальна психологія: Підручник / за заг. ред. О.В.Тімченка; ЄвсюковО.П., А.С.Куфлієвський, Д.В.Лєбєдєв та ін. К.:. ТОВ "Август Трейд", 2007. 502 с.
63. ЗанковскийА.Н. Профессиональный стресс и функциональные состояния // Психологические проблемы профессиональной деятельности. М.: Наука, 1991. С. 144156.
64. ЗапорожцевЄ.Г. Психологічні особливості діяльності керівника органів внутрішніх справ України: Дис. ...канд. юрид. наук: 19.00.06 / Національна академія внутрішніх справ. К., 2000. 214 с.
65. ЗапорожцеваГ.Є. Психологічний аналіз професійної діяльності дільничного інспектора міліції та визначальні умови її удосконалення: Автореф. дис. ...канд. психол. наук: 19.00.06 / Нац. акад. внутр. справ України. К., 1999. 17 с.
66. ЗазыкинВ.Г. Деятельность специалистов в особых условиях: психолого-акмеологияеские основы. — М.: РАГС, 1994. 57 с.
67. ЗеерЭ.Ф. Психологическое становление личности инженера-педагога: текст лекций / СИПИ. Свердловск: СИПИ, 1987.
68. 3еленоваМ.Е., ТабаркинаН.В., Лазебная О.А.Психологические особенности посттравматических стрессовых состояний у участников войны в Афганистане // Психологический журнал. 1997. №2.
69. 3ибельманП.Б. Эмоциональная устойчивость оператора // Очерки психологии труда. Под. ред. МилерянаЕ.А. М.,1974.
70. ИванниковВ.А. Психологические механизмы волевой регуляции. М., 1991.
71. ІвановаО.В. Соціально-психологічна адаптація курсантів у вищому закладі освіти МВС як етап професійного становлення майбутніх співробітників пенітенціарної системи: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.06 / Нац. акад. внутр. справ України. К., 1999. 16 с.
72. ИвановаЕ.М. Основы психологического изучения профессиональной деятельности. - М.: МГУ, 1987. - 342 с.
73. ИльинЕ.П. Оптимальные состояния человека как психофизиологическая проблема // Психологический журнал, 1981. Т.2, №5. С.35-42.
74. КарвасарскийБ.Д. Неврозы: руководство для врачей. М., 1990.
75. КарповА.В. Психологический анализ трудовой деятельности. - Ярославль: ЯрГУ, 1988. - 77 с.
76. КельбяВ.Г. Виховання професійних якостей у майбутніх офіцерів оперативно-розшукових органів Прикордонних військ України: Автореф. дис. ...канд. пед. наук: 20.02.02 / Національна академія Прикордонних військ України ім. Б. Хмельницького. - Хмельницький, 2002. - 18 с.
77. КиндрасГ.П., ТураходжаевА.М. Влияние посттравматических стрессовых расстройств на адаптацию воинов ветеранов войны в Афганистане // Соц. и клин. психиатрия. 1992. №1.
78. Китаев-СмыкЛ.О. Психология стресса. М., 1983. 368 с.
79. КирьяковаЕ.Н. Проявление риска в деятельности специалистов опасных профессий: Дисс. канд. психол. наук: 19.00.03. М.: Институт психологии РАН, 2003. 242 с.
80. КлимовЕ.А. Развивающийся человек в мире профессий. Обнинск, 1993.
81. КлимовЕ.А. Психология профессионального самоопределения. Р.-н.-Д., 1996.
82. КлимовЕ.А. Введение в психологию труда. Учебник. М., 1998.
83. КовригаН.В. Стресозахисна та адаптивна функції емоційного інтелекту: Автореф. дис. ...канд. психол. наук: 19.00.01 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2003. 20 с.
84. КоксТ. Стресс. М., 1981.
85. КомпанецВ.С. Психофизиологические критерии умственного утомления и их профориентационная значимость: Дис. ...доктора психол. наук: 19.00.02 / Институт психологии им.Г.С.Костюка АПН Украины; Винницкий гос. мед. Ин-т им.Н.И.Пирогова. К., 1996. 442 с.
86. КондрюковаВ.В. Психологічні особливості професійної діяльності та основи формування майстерності інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ України: Автореф. дис. ...канд. психол. наук: 19.00.06 / Нац. акад. внутр. справ України МВС України. К., 2003. 19 с.
87. КонопкинО.А. Психологические механизмы регуляции деятельности. М. 1980. 256 с.
88. КонопльовВ.В. Психологічна адаптація курсантів ВНЗ МВС України до діяльності підрозділів кримінальної міліції: Автореф. дис. ...канд. психол. наук: 19.00.06 / Нац. акад. внутр. справ України. К., 1999. 16 с.
89. КорнєвО.М. Професійно-психологічна підготовка працівників підрозділів швидкого реагування міліції України: Автореф. дис. ...канд. психол. наук: 19.00.06 / Нац. акад. внутр. справ України МВС України. К., 2001. 18 с.
90. КокуринА. Психологическое обеспечение экстремальной деятельности // Развитие личности, 2004. № 4. С.190-204.
91. КокунО.М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини: психофізіологічний аспект забезпечення діяльності: (Монографія). К.: Міленіум, 2004. 265 с.
92. КорневаЛ.Н. Самооценка как механизм регуляции профессиональной деятельности // Вестн. Ленингр. ун-та. Сер. 6. 1989. − Вып.4. − №27. С.1216.
93. КретчакО.М. Психологічний аналіз професійної діяльності міліціонерів ДСО при МВС України та визначальні умови її удосконалення: Автореф. дис. ...канд. психол. наук: 19.00.06 / Нац. акад. внутр. справ України. К., 2003. 17 с.
94. КришевичО.В. Психологічні аспекти розв'язання конфліктів у слідчій діяльності МВС України: Автореф. дис. ...канд. юрид. наук: 19.00.06 / Нац. акад. внутр. справ України. К., 2002. 17 с.
95. КорольчукМ.С., КрайнюкВ.М. Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Ніка-Центр, 2006. 580 с.
96. КороленкоЦ.П. Психофизиология человека в экстремальных условиях. М.: Медицина, 1999. 271 с.
97. КуликовЛ.В. Личностный фактор в преодолении стресса // Актуальные проблемы психологической теории и практики / Под ред. А.А.Крылова. СПб.: СпбГУ, 1995. С.9299.
98. ЛадановИ.Д. Управление стрессом. М.: Профиздат, 1998. 141 с.
99. ЛазарусР. Индивидуальная чувствительность и устойчивость к психологическому стрессу // Психологические факторы на работе и охрана здоровья. М.,1989.
100. ЛазарусР. Теория стресса и психофизиологические исследования // Эмоциональный стресс. Л., 1970. С.127-208.
101. ЛазебнаяЕ.О., ЗеленоваМ.Е. Военно-травматический стресс: особенности посттравматической адаптации участников боевых действий // Психологический журнал. 1999. №5.
102. ЛебедевИ.Б. Копинг-поведение сотрудников ОВД: (Монография). М.: Московская академия МВД России, 2000. 300 с.
103. ЛевинК. Теория поля в социальных науках. СПб., 2000. С.81-106.
104. ЛевитовН.Д. О психических состояниях человека. М.,1964.
105. ЛеоноваА.Б. Комплексная стратегия анализа профессионального стресса: от диагностики к профилактике и коррекции // Психологический журнал. 2004. №2. С.75-85.
106. ЛеонтьевА.Н. О формировании способностей // Вопросы психологии. 1960. №1.
107. ЛефтеровВ.О. Психологічні причини загибелі та поранень працівників органів внутрішніх справ: Автореф. дис. ...канд. психол. наук: 19.00.06 / Нац. ун-т внутр. справ. Х., 2001. 19 с.
108. ЛогачовМ.Г. Психологічна підготовка особового складу спеціальних підрозділів ОВС до дій в екстремальних ситуаціях: Автореф. дис. ...канд. психол. наук: 19.00.06 / Ун-т внутр. справ. Х., 2001. 16 с.
109. ЛогвиноваН.Ю. Особенности ценностной системы личности в условиях хронического психоэмоционального напряжения: Дис... канд. психол. н.: 19.00.01 - Харьков: УниВД , 1998. - 212 с.
110. ЛомовБ.Ф. Личность в системе личностных отношений // Психологический журнал. 1981. Т.2, №3. С.3-17.
111. МакаревичО.П. Психологічна підготовка особистості до поведінки у складних ситуаціях: Навчально методичний посібник. К.: ВГІ НАОУ, 2000. С.77-78.
112. Малкина-ПыхИ.Г. Экстремальные ситуации. М.: Изд-во Эксмо, 2005. 960 с.
113. МаклаковА.Г. Личностный адаптационный потенциал: его мобилизация и прогнозирование в экстремальных условиях // Психологический журнал. 2001. №1.
114. МаксименкоС.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, програми, процедури / Навч. посібник для вищої школи. К.: Наукова думка, 1998. 226 с