ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ПОСТТРАВМАТИЧНИХ СТРЕСОВИХ РОЗЛАДІВ У ПРАЦІВНИКІВ ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ МНС УКРАЇНИ : ОСОБЕННОСТИ ПРОЯВЛЕНИЯ ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИХ СТРЕССОВЫХ РАССТРОЙСТВ У РАБОТНИКОВ ПОЖАРНО-СПАСАТЕЛЬНЫХ ПОДРАЗДЕЛОВ МЧС УКРАИНЫ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

САДКОВИЙ Володимир Петрович

УДК 159.9:613:316.37:338:24

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ПОСТТРАВМАТИЧНИХ СТРЕСОВИХ РОЗЛАДІВ У ПРАЦІВНИКІВ ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ МНС УКРАЇНИ

19.00.09 психологія діяльності в особливих умовах

Д И С Е Р Т А Ц І Я

на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Перелигіна Ліна Анатоліївна,
доктор біологічних наук,
доцент

Харків 2005

З М І С Т

ВСТУП.....................................................................................................................4
Розділ 1. науково-історичні та теоретико- методологічні
основи концепції пОСТтравматичних стресових
РОЗЛАДІВ..............................................................................................................12
1.1. Категорії стресу та посттравматичного стресу у сучасній
психологічній науці.........................................................................12
1.2. Міжнародна класифікація хвороб (10-го перегляду) і
травматичний стрес.........................................................................24
1.3. Науково-історичний аналіз досліджень психогенних
розладів, що виникають у різних катастрофічних ситуаціях
і під час війн (початок - кінець ХХ століття)...............................34
1.3.1. Особливості дослідження проблеми психогенних втрат серед
учасників і ветеранів бойових дій..............................................34
1.3.2. Особливості дослідження психогенних розладів воєнної
етіології серед цивільного населення.......................................70
1.3.3. Особливості дослідження психогенних розладів, що
розвиваються в життєво небезпечних ситуаціях екологічних і
техногенних катастроф ..............................................................73
1.3.4. Особливості дослідження психогенних розладів, що
виникають у процесі оперативно - службової діяльності
поліцейських і працівників ОВС ...............................................76
1.3.5. Особливості дослідження психогенних розладів, що виникають
серед працівників пожежно-рятувальних підрозділів...............80
ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ..............................................................................83
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ТА МЕТОДИ ЕМПІРИЧНОГО
ДОСЛІДЖЕННЯ..................................................................................................85
2.1. Побудова дослідження та загальна характеристика учасників
дослідження....................................................................................85
2.2. Обґрунтування методів дослідження.........................................87
ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ.............................................................................
РОЗДІЛ 3. СПЕЦИФІКА ДІЯЛЬНОСТІ МНС УКРАЇНИ В
НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ, ВИКЛИКАНИХ ПОДІЯМИ
СОЦІАЛЬНОГО, ПРИРОДНОГО ТА ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ......104
3.1. Структура, професійні обов’язки та робоче навантаження
пожежно-рятувальних підрозділів МНС України......................104
3.2. Класифікація ризиконебезпечних ситуацій, що виникають у
діяльності працівників пожежно-рятувальних підрозділів МНС
України та їх психологічний аналіз.............................................111
3.3. Основні психічні стани та реакції, що виникають у працівників
пожежно-рятувальних підрозділів МНС України в
ризиконебезпечних ситуаціях службово-бойової діяльності ....119
3.4. Специфіка праці працівників пожежно-рятувальних підрозділів
у надзвичайній ситуації................................................................129
ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ.............................................................................142
розділ 4. ДІАГНОСТИКА ТА ПРОФІЛАКТИКА
ПОСТТРАВМАТИЧНИХ СТРЕСОВИХ РОЗЛАДІВ У ПРАЦІВНИКІВ
ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ МНС УКРАЇНИ ....................144
4.1. Основні психічні стани, що виникають у працівників пожежно-
рятувальних підрозділів в умовах роботи щодо ліквідації
надзвичайних ситуацій...................................................................144
4.2. Діагностика посттравматичних стресових розладів та
особливості їх прояву у пожежних-рятувальників, які приймали
участь у ліквідації надзвичайної ситуації....................................167
4.3. Корекція і профілактика посттравматичних стресових розладів у
працівників пожежно-рятувальних підрозділів..........................189
ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ.............................................................................197
ВИСНОВКИ........................................................................................................199 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................204

ВСТУП

На сучасному етапі існування та розвитку держави виникає загострення суперечностей між природою і суспільством, що призводить до великих катастроф, стихійних лих та інших надзвичайних ситуацій, які потребують негайного реагування. Для своєчасної та умілої ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій повинні залучатись добре підготовлені фахівці, які вимушені працювати в екстремальних умовах, де діє велика кількість стресогенних чинників.
До таких професій належить професія пожежних-рятівників. Праця цих людей здійснюється в ризиконебезпечних умовах: дія високої температури, задимленість, небезпека попасти під уламки будівель, загроза поранитись або загинути.
У працівників цієї служби також досить велике робоче навантаження. Так, протягом 2003 року підрозділами пожежної охорони МНС України було ліквідовано 52054 пожежі та врятовано життя 7543 громадянам. В цих умовах праці у робітників пожежно-рятувальних підрозділів виникають великі нервово-психічні напруження, які детермінують негативні зміни в психіці з можливою трансформацією в посттравматичні стресові розлади. Ці розлади, безумовно, повинні підлягати психокорекції, а боротися з їх виникненням треба заходами психопрофілактики.
Актуальність дослідження. Проблема медико-психологічних наслідків перебування людини в критичних і екстремальних ситуаціях, що загрожують її життю і здоров'ю, у даний час відноситься до числа найбільш актуальних в зв’язку з великою кількістю стихійних і антропогенних катастроф, критичних інцидентів, які трапляються у житті суспільства. Стрес, що переживається людиною в подібних ситуаціях, одержав позначення травматичного, тобто здатного викликати в людини психічну травму.
Після пережитої психічної травми розвиваються порушення всіх рівней функціонування (фізіологічного, особистісного, рівня міжособистісної і соціальної взаємодії), які приводять до стійких особистісних змін не тільки у тих людей, що безпосередньо пережили стрес, але й в очевидців, членів їхніх родин, рятувальників і ін. А в тих, хто пережив травматичний стрес, з великою долею ймовірності з’являється комплекс симптомів, який одержав назву "посттравматичний стресовий розлад" - ПТСР (Posttraumatic Stress Disorder - PTSD). Критерії діагностики цього розладу були включені в американський національний діагностичний психіатричний стандарт (Diagnostical and Statistical Mannual of Mental Disorders) і знаходяться в ньому дотепер. З 1994 р. ці критерії включені в європейський діагностичний стандарт МКХ-10. В європейських країнах число осіб з посттравматичними стресовими розладами досягає до 2-5 % від чисельності усього населення. Відзначена обставина диктує необхідність інтенсифікації вивчення посттравматичних стресових розладів у нашій країні.
Концепція посттравматичних стресових розладів, яка виникла в останнє десятиліття, ввійшла в число найважливіших загальномедичних і соціально-психологічних проблем. У зв'язку з цим стає зрозумілою необхідність подальшого вивчення посттравматичних стресових розладів і, у першу чергу, питань їх діагностики і психокорекції. Разом з тим, як випливає з аналізу проблеми, найбільш інтенсивні розробки в цій області ведуться за кордоном, у той час як у нашій країні цій проблемі присвячені одиничні публікації.
Так, аналіз літератури свідчить, що вивчення питань, пов’язаних з посттравматичним стресовим синдромом, здійснювалось, головним чином, внаслідок аналізу службової діяльності військових або працівників міліції [117; 130; 138]. Існують також дослідження прояву цього феномена внаслідок дії катастроф [175], у жертв злодіяння і сексуального насилля [215] та радіаційних лих [126; 148].
Однак стосовно виникнення та особливостей прояву посттравматичних стресових розладів у пожежних-рятувальниікв в літературі є лише одиничні свідчення. Це, головним чином, роботи російських психологів та психотерапевтів [63; 64; 84]. Актуальність цієї проблеми визначається необхідністю розробки заходів психологічної корекції посттравматичних стресових розладів з урахуванням специфіки умов праці, що їх викликають, та особливостей перебігу у пожежних-рятувальників. Дійсна потреба в цьому продиктована досить частим погіршенням здоров’я працівників цієї служби. Глибоке вивчення умов виникнення, особливостей прояву та пошуку шляхів боротьби з посттравматичними стресовими розладами викликане також фрагментарним освітленням в літературі даних стосовно вирішення цієї проблеми.
Актуальність розробки цієї проблеми в Україні викликана також важливим значенням її для удосконалення та зміцнення системи психологічної підготовки особового складу підрозділів пожежно-рятувальної служби, для оптимізації їх праці в шкідливих та небезпечних умовах професійної діяльності, що становить одну з основних задач в психології праці в особливих умовах.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Академії цивільного захисту України і відповідає одному з пріоритетних напрямків наукових досліджень, затверджених МНС України. Проблема, яка вирішується в дисертації, пов’язана також з реалізацією Концепції реформування системи підготовки кадрів МНС України на 2003-2008 рр., що схвалена рішенням колегії МНС України від 22.05.2003 р. № 6, а також Програми розвитку системи освіти та наукової діяльності навчальних закладів і навчально-методичних установ МНС України на 2003-2008 рр., затвердженої наказом МНС України від 11.09.2003 № 338.
Об’єкт дослідження особистість працівників пожежно-рятувальних підрозділів МНС України.
Предмет дослідження посттравматичні стресові розлади, що виникають у працівників пожежно-рятувальних підрозділів після ліквідації надзвичайних ситуацій.
Мета дослідження виявити особливості прояву посттравматичних стресових розладів у працівників пожежно-рятувальних підрозділів МНС України та обґрунтувати методи психокорекційної та психопрофілактичної роботи з ними.
Для реалізації цієї мети необхідно було вирішити наступні задачі:
1. Здійснити теоретичний аналіз психологічних засад сучасної концепції посттравматичних стресових розладів. Провести класифікацію найбільш поширених ризиконебезпечних ситуацій та здійснити їх психологічний аналіз.
2. З’ясувати умови та специфіку діяльності працівників пожежно-рятувальних підрозділів та виявити стресогенні фактори, які призводять до виникнення у них пост травматичних стресових розладів.
3. Провести емпіричне дослідження негативних психічних станів, що виникають у працівників пожежно-рятувальних підрозділів в умовах ліквидації надзвичайної ситуації.
4. Обгрунтувати особливості прояву посттравматичних стресових розладів серед працівників пожежно-рятувальних загонів МНС України, які безпосередньо приймали участь у ліквідації наслідків надзвичайної події.
5. Обґрунтувати необхідність психологічної корекції посттравматичних стресових розладів у працівників пожежно-рятувальних підрозділів МНС України та забезпечення заходів з їх профілактики.
Гіпотеза дослідження передбачається, що специфіка професійної діяльності, що здійснювалась в умовах надзвичайної та ризиконебезпечної ситуації, є головним джерелом виникнення у працівників пожежно-рятувальних підрозділів негативних змін в психіці. Останні можуть трансформуватися в посттравматичні стресові розлади, глибина і частота прояву яких залежить від рівня стресогенності, тривалості і масштабів надзвичайної ситуації та від індивідуально-психологічних особливостей сприйняття її учасниками тих подій.
Методи дослідження. В роботі використовувались наступні методи дослідження:
- теоретичні: аналіз наукової літератури, інструкцій, наказів та статутів;
- емпіричні: спостереження, бесіди, інтерв’ювання, тестування за методикою І.О.Котенева, шкалою оцінювання впливу травматичної події (переглянутої), опитувальника психологічно травмуючих подій, які переживають пожежники; методика на з’ясування агресивності Басса-Дарки, опитувальник „Адаптивність”; метод колірного тесту відношень; методика „Загальне здоров’я”.
- математичні: статистичний та кореляційний аналізи.
Дослідження було здійснено за участю 150 пожежників-рятувальників особового складу зведених загонів міст Запоріжжя й Мелітополя, які безпосередньо брали участь у ліквідації надзвичайної ситуації, що трапилась 6 травня 2004 року в Мелітопольском районі Запорізької області. Контрольну групу склали 60 працівників районних пожежних частин м.Харкова. Таким чином загальна кількість учасників дослідження становила 210 чоловік.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що
вперше:
- проведено змістовний аналіз концептуальних положень щодо врахування негативних психічних станів та реакцій, що виникають у особового складу, задіяного в ліквідації наслідків надзвичайної події;
- класифіковані найбільш поширені ризоконебезпечні ситуації, які виникають у діяльності працівників пожежно-рятувальних загонів МНС України та надано їх психологічний аналіз.
- здійснено діагностику посттравматичних стресових розладів у пожежних-рятувальників, які безпосередньо приймали участь у ліквідації надзвичайної події, пов’язаної з підвищеним ризиком для життя;

уточнено:
- зміст основних наукових понять, що використовуються в межах сучасної соціально-психологічної концепції стресу та концепції посттравматичних стресових розладів;
- можливості використання сучасних психодіагностичних методів для виявлення негативних психічних станів та посттравматичних стресових розладів;
подальшого розвитку набули:
- основні напрямки надання психопрофілактичної та психокорекційної роботи серед особового складу працівників ризиконебезпечних професій.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони дали можливість:
- підвищити ефективність системи психологічного забезпечення діяльності особового складу в умовах ризиконебезпечної ситуації на основі визначення негативних психічних станів, що виникають у працівників пожежно-рятувальних підрозділів МНС України безпосередньо в зоні надзвичайної події;
- оптимізувати діяльність керівного складу та практичних психологів МНС України щодо діагностики, корекції і профілактики посттравматичних стресових розладів серед особового складу в умовах виконання складних задач та після їх завершення;
- впровадити в практику роботи практичних психологів МНС України запропонованої батареї психодіагностичних методик для виявлення негативних психічних станів та реакцій серед особового складу безпосередньо в зоні надзвичайної події.
Результати дослідження впроваджено до системи психологічного забезпечення діяльності МНС України та в роботу Головного управління МНС України в Харківській області (акт впровадження № 32/5 від 12 грудня 2004 р.).
Основні положення дисертаційної роботи реалізовуються в навчально-методичній роботі в Академії цивільного захисту України (акт впровадження № 11 від 10 листопада 2004 р.).
Особистий внесок здобувача.
Автором особисто здійснений теоретичний аналіз літератури, виконані всі емпіричні дослідження, проведена математична обробка матеріалів, написаний текст дисертації і формування висновків.
Апробація результатів дослідження.
Результати дисертаційної роботи докладались на засіданнях кафедри прикладної психології та загальної психології і педагогіки Національного університету внутрішніх справ, кафедри спеціальної підготовки академії цивільного захисту України; у доповідях і повідомленнях на І міжнародному науково-практичному семінарі керівників кафедр безпеки життя та діяльності людини „Вдосконалення наукових та нормативно-методичних засад функціонування освітнього напрямку „Безпека життя та діяльності людини” (м. Харків, Академія цивільного захисту України, 2004); на І Всеукраїнському науково-практичному семінарі „Створення системи забезпечення психологічної надійності персоналу. Організація та проведення психопрофілактичних роботи в органах внутрішніх справ України” (Київ: КІВС, 2003 р.); на І міжвузівській науково-практичній конференції „Формування та розвиток особистості в умовах вищих навчальних закладів МНС України” (м. Харків, Академія цивільного захисту України, 2003).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в 6 публікаціях, з них одна монографія, 4 статті у фахових наукових виданнях з психологічних наук.
Структура роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел літератури. Загальний обсяг роботи становить 224 сторінки машинописного тексту, містить 20 рисунків, 16 таблиць. Список використаних джерел складає 214 найменувань, з них 67 іноземних джерел.
Розділ I
науково-історичні та теоретико-методологічні основи концепції пОСТтравматичних стресових РОЗЛАДІВ

Матеріали цього розділу містять науково-історичний аналіз літературних джерел, в яких наведені матеріали досліджень психогенних розладів, що виникають у різних екстремальних ситуаціях і під час війн. Проведено порівняльний аналіз особливостей психогенних розладів, виявлених у представників різних професійних груп (ветеранів бойових дій, працівників ОВС, працівників пожежно-рятувальних підрозділів), а також у цивільного населення.

Наводиться також зміст категорій стресу, травматичного стресу та посттравматичного стресу, з описом їх відзнак та особливостей прояву. Розглядається концепція посттравматичних стресових розладів, стадії їх формування та основні симптоми.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснене обґрунтування негативного впливу на психіку умов праці фахівців ризиконебезпечних професій. Виявлений обсяг професійного навантаження, специфіка праці та її стресогенні чинники, які викликають виникнення посттравматичних стресових розладів у пожежних-рятувальників. Установлені особливості прояву цих розладів та рекомендуються методи їх профілактики і психокорекції. Одержані фактичні дані дозволяють зробити наступні висновки.
1. Посттравматичні стресові розлади являють собою стійкі негативні зміни в психіці, які проявляються через місяці і навіть роки у осіб, що перенесли психічну травму. Вважається, що посттравматичні стресові розлади мають характерні прояви у вигляді типових симптомокомплексів: вторгнення, уникання та гіперзбудження, при наявності яких у досліджуваних діагностуються згадані розлади. Більшість авторів вважають, що головними чинниками, що детермінують виникнення посттравматичних стресових розладів, являються екстремальні або стресогенні умови, які діяли на психіку індивіда.
В більшості досліджень, присвячених проблемі посттравматичних стресових розладів, не наводяться особливості прояву їх симптомів в зв’язку з професійною діяльністю досліджуваних осіб. Це стосується і пожежних, тобто аналізу впливу специфіки їх професійної діяльності на виникнення і прояв цього феномена практично не проводилось.
2. Ризиконебезпечні умови та стресогенні чинники професійної діяльності пожежних-рятувальників призводять до виникнення у них негативних психічних станів, які трансформуються в типові посттравматичні стресові розлади. Виявлення симптомів цих розладів можливе при використанні застосованих в дисертації методів дослідження з обов’язковим врахуванням специфіки праці згаданих фахівців.
3. Посттравматичні стресові розлади за рівнем сформованості, частоти та інтенсивності прояву різні і їх відрізнення детермінуються стресогенними чинниками. Дослідження специфіки трудової діяльності пожежних-рятувальників дозволило виділити чинники, які від неї залежать, а самі вони являються стресогенними, так як мають на цих осіб сильний психологічний вплив:
- наявність постійної дії стресу очікування на бойових чергуваннях, який викликає зсув психофізіологічних показників на рівень значно нижчій від норми;
- кожний виїзд на гасіння пожежі проходить в незвичайній, досить часто складній ситуації. Тобто її новизна вимагає лабільності пристосовчих механізмів бійців, гнучких і винахідливих дій з напругою психічних можливостей;
- різко негативний вплив оточуючого середовища, задимленість, загазованість, висока температура, можливості поразки електричним струмом, вибухом газу і т.ін., що значно підвищує стресогенність впливу на психофізіологічні параметри життєдіяльності людини;
- постійна зміна ситуації, нестача інформації, великі операціональні навантаження: емоційні, когнітивні, вольові, фізичні;
- усвідомлення постійної небезпеки і загрози для здоров’я та життя: ризик отруїтись, попасти під завали будівель, отримати поранення;
- коливання в надійності, узгодженості і взаємо порозумінні дій з колегами по службі;
- безпосередня участь в спасінні громадян, переживання загибелі товаришів по службі, дітей, жінок;
- потрібність самовладання для мобілізації на високо ризиковані дії, можливо без підтримки колег та при великому дефіциті часу на прийняття рішення;
- розуміння особистої відповідальності, небажання отримати стягнення при розборі дій бійців після пожежегасіння.
4. Виявлений у досліджених осіб посттравматичний стресовий синдром проявлявся у вигляді трьох типових симптомокомплексів: „вторгнення”, „уникання” та „гіперзбудження”. Емпіричним шляхом показано, що у працівників пожежно-рятувальних підрозділів, які брали участь у складному пожежегасінні та ліквідації надзвичайної ситуації, вказані групи симптомів проявлялись частіше і були більш інтенсивними, ніж у осіб з групи контролю. Так, симптоми з групи „вторгнення” були більшими в 3,26 рази, „уникання” в 2,06 рази, а „гіперзбудження” в 2,12 рази.
Реакції симптомокомплексу „уникання” проявлялись в униканні спогадів про пережите, труднощах при спогадах, почуттях відторгненості; симптоми з групи „вторгнення” виражались в переживаннях при спогадах, жахливих сновидіннях, оживленні минулого; симптомокомплексу „гіперзбудження” проявлявся в реакціях роздратованості, злості, збільшеного переляку та порушеннях сну.
5. Прояв посттравматичних стресових розладів у працівників пожежно-рятувальних підрозділів, супроводжувався негативними змінами в психоемоційній сфері, стані здоров’я та рівні адаптації. Досліджений контингент фахівців характеризувався підйомом рівня агресивності у вигляді вербальної агресії, яка притаманна 89 % працівників, негативізму 82%, образи 79%. Між агресивними реакціями досліджених виявлений позитивний кореляційний зв’язок. Так, непряма агресія зв’язана з вербальною агресією, з дратівливістю, негативізмом, образою та почуттям вини.
Стресогенні фактори професійно діяльності негативно впливають і на процеси саморегуляції, психічної втомлюваності, тривожності та працездатності. Емпіричним шляхом показано, що рівень тривожності у осіб з експериментальної групи працездатності та психічної стомлюваності, в порівнянні з контролем, збільшився в 1,5 рази, а показники саморегуляції в 2 рази. На половину гіршою становиться вегетативна регуляція функцій (в контролі 2,5 в експерименті 1,2 умовних одиниць). Відповідно знижуються і можливості адаптації осіб експериментальної групи. Коефіцієнт адаптації у них рівняється 0,21, а в групі контролю 0,46 умовних одиниць.
Негативні зміни в психіці, які спостерігались у пожежників-рятівників після участі у складному пожежегасінні, викликають погіршення і показників здоров’я. Встановлений зв’язок між зростанням депресивності (в 2,5 рази) та тривожності і безсоння ( в2,3 рази) і підйомом рівня соматичних симптомів в 1,8 рази. При цьому загальний рівень здоров’я також знижується майже вдвічі.
6. У працівників пожежно-рятувальних підрозділів виявлені особливості прояву посттравматичних стресових розладів. Слід зазначити, що вивчені розлади спостерігаються в більшості фахівців, чия професія пов’язана з ризиком: у слідчих, саперів, працівників міліції, військових. Порівняння отриманих нами даних з результатами, які одержані при дослідженні військових та міліціонерів показало, що у пожежників-рятівників симптоми посттравматичного стресового синдрому проявляється частіше та інтенсивніше. Так, рівень тривожності у ветеранів афганських подій рівнявся 6,9; у міліціонерів, які приймали участь в бойових діях в колишній Югославії 8,6, у пожежників-рятівників 8,9 умовних одиниць. Стосовно депресії також: у перших 15,4, у других 18,4, а в третіх 25,6 балів. Тобто умови виконання своїх робочих обов’язків пожежниками-рятівниками призводили до такого ступеня стресогенності, що за глибиною дії на психіку вона була не більшою.
До особливостей прояву посттравматичних стресових розладів у пожежних-рятівників відноситься також відсутність у них схильності до суїциду, алкоголізму, токсикоманії та наркоманії, які зафіксовані у ветеранів війн.
У них також не проявляються, виявлені в учасників бойових дій, такі симптоми, як „вина того хто вижив” та „бий і біжи”. До особливостей прояву цих симптомів також відноситься відсутність у пожежників-рятувальників негативної дії на психіку правової регламентації, вплив якої виявлений у міліціонерів.
7. З метою запобігання розвитку посттравматичних стресових розладів у пожежних-рятівників з ними слід проводити психопрофілактичну роботу. Ефективність цієї роботи буде вищою, якщо цим працівникам роз’яснити умови виникнення та особливості прояву симптомів згаданих розладів. В підвищенні психічної резистентності та стресостійкості велике значення має спеціальна психологічна підготовка фахівців, які будуть працювати в ризиконебезпечних умовах та приймати участь у ліквідації надзвичайних ситуацій.
При наявності у працівників пожежно-рятівних підрозділів посттравматичних стресових розладів їх треба своєчасно діагностувати, для чого можна скористатись методами, які застосовувались в нашій роботі. Психологічну корекцію у постраждалих можна здійснювати за допомогою методів нейролінгвістичного програмування, використовуючи один з його прийомів (шестикроковий рефреймінг) можна навчити пацієнта контролювати свій психоемоційний стан та рівень адаптації. Якщо постраждалі засвоять методи релаксації та аутогенного тренування, то в поєднанні з раціональною психокорекцією можна досягти істотного послаблення таких симптомів, як депресія, тривога та безсоння.
Прояв типових симптомів посттравматичного стресового синдрому: „вторгнення”, „уникання” та „гіперзбудження” можна коректувати за допомогою метода когнітивно-біхевіоральної психотерапії та де брифінгу.
Потребують подальшого вивчення:
- розробка методів та рекомендацій з психокорекції та реабілітації постраждалих пожежних-рятівників, з обов’язковим врахуванням специфіки та стресогенних чинників їх праці.
- професіограмма та психограмма пожежника-рятувальника.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдурахманов Р.А. Психологические проблемы послевоенной адаптации ветеранов Афганистана // Психол. журн. - 1992. - Т. 13, №1. - С. 131-134.
2. Абдурахманов Р.А.Стрессовые состояния в боевой обстановке и их психологические последствия // Мир психологии. 1998. - № 2. - С.86-88.
3. Агарков В.А., Тарабрина Н.В. Опросник перитравматической диссоциации // «Посттравматический и поствоенный стресс. Проблемы реабилитации и социальной адаптации участников чрезвычайных ситуаций: междисциплинарный подход»: Материалы III научно-практической конференции. - Пермь, 1998. - С. 1-2.
4. Айдаралиев А.А., Максимов А.Л. Адаптация человека к экстремальным условиям (опыт прогнозирования). - Л.: Наука, 1988 С. 76 - 123.
5. Александровский А. Состояния психической дезадаптации и их компенсация. М.: Наука, 1976. 272 с.
6. Александровский Ю. А. Психоневрологические расстройства при аварии на Чернобыльской АЭС // Медицинские аспекты аварии на Чернобыльской АЭС. К.: Здоровье, 1988. С.171 - 177.
7. Александровский Ю.А., Румянцева Г.М., Щукин Б.П. Медико-психологическая помощь во время и после стихийных бедствий и катастроф // Военно-медицинский журнал. 1990. - № 8. С. 73-76.
8. Александровский Ю.А., Лобастов О.С., Спивак Л.И., Щукин Б.П. Психогении в экстремальных условиях. М.: Медицина, 1991. 96 с.
9. Бандурка О.М. Діяльність органів внутрішніх справ у надзвичайних ситуаціях. - Харків, 1993. 212 с.
10. Безродный В.И. Исследование психологических факторов травматизма подземных горнорабочих: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.03. / Институт психологии АН СССР. М., 1980. 20 с.
11. Белик Я. Я. Психическая саморегуляция в экстремальных условиях деятельности: Научно-аналитический обзор. - М.: Академия МВД СССР, 1988. 47 с.
12. Беляев Д.К. Некоторые генетико- эволюционные проблемы стресса и стрессируемости // Вестник АМН СССР. - 1979. - № 7. - С. 9-14.
13. Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека. - Л.: Наука, 1988. - 270 с.
14. Бовин Б.Г., Рябов С.А.. Профессиональный отбор сотрудников, работающих в условиях хронической экстремальности (психологический аспект) // Проблемы профилактики дезадаптации и профессиональной деформации у сотрудников органов внутренних дел: Сборник научных трудов. М.: НИИ МВД России, - 1993. - С. 38 - 44.
15. Бодров В.А. Психологический стресс: развитие учения и современное состояние проблемы. - М.: ИП РАН, 1995. - 128 с.
16. Бодров В.А. Информационный стресс: Учебное пособие для вузов. - М.: ПЕРСЭ, 2000. - 352 с.
17. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика. К.: Укртехпресс, 1997. 274 с.
18. Бондаренко А.Ф. Социальная психотерапия личности. К.: КГПИИЯ, 1991. 188 с.
19. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. СПб.: Питер, 1997. 336 с.
20. Васильев Л.В. Юридическая психология. СПб.: Питер, 1997. 656 с.
21. Василюк Ф.Е. Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций). - М.: МГУ, 1984. - 200 с.
22. Вилюнас В.К., Овчинникова О.В. Некоторые теоретические вопросы изучения стресса // Научная сессия, посвященная дню радио и дню связиста. - М., 1972. - С.46 - 51.
23. Волович В.Г. Человек в экстремальных условиях природной среды. М.: Мысль, 1983. 203 с.
24. Гольман С.В. Неврозы военного времени // Психозы и психоневрозы войны / Под ред. В.П. Осипова. Л.-М.: Наука, 1934. - С. 41-66.
25. Гостюшин А. Энциклопедия экстремальных ситуаций. - М.: «Зеркало», 1994. 422 с.
26. Диагностика, профилактика и коррекция стрессовых расстройств среди сотрудников государственной противопожарной службы МВД России /Под ред. Г.В.Прокопенко. М.: ВНИИПО МВД России, 1999. 186 с.
27. Дикая Л.Г. Особенности регуляции функционального состояния оператора в процессе адаптации к особым условиям // Психологические проблемы деятельности в особых условиях /Под ред. Б.Ф. Ломова, Ю.М. Забродина. - М.: Наука, 1985. - С. 63-90.
28. Дикая Л.Г. Становление новой системы психической регуляции в экстремальных условиях деятельности // Принцип системности в психологических исследованиях. - М.: Наука, 1990. - С. 103 - 114.
29. Дикая Л.Г., Гримак Л.П. Теоретические и экспериментальные проблемы управления психическим состоянием человека // Психические состояния и эффективность деятельности. - М.: Изд-во АН СССР, 1983. - С. 28 - 54.
30. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А., Пономаренко В.А. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях: Психологический аспект. Минск: Изд-во университета, 1985. 206 с.
31. Дикая Л.Г., Махнач А.В.. Отношение человека к неблагоприятным жизненным событиям и факторы его формирования // Психологический журнал. - 1996. - Т. 17, № 3. - С. 137-148.
32. Дикая Л.Г., Семикин В.В. Регулирующая роль образа функционального состояния в экстремальных условиях деятельности // Психологический журнал. - 1991. - Т.12, № 1. - С. 55 - 65.
33. Дикая Л. Г., Солмошина О.М. Изучение психофизиологических механизмов регуляции функциональных систем в особых условиях // Системный подход к психофизической проблеме. М.: Наука, 1982. С. 46 - 59.
34. Забезпечення особистої безпеки працівників органів внутрішніх справ при виконанні службових обов’язків: Науково-практичні рекомендації /Під ред. М.І.Ануфрієва, Я.Ю. Кондратьєва. К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1999. 72 с.
35. Забродин Ю.М., Зазыкин В.Г. Основные направления исследований деятельности человека - оператора в особых и экстремальных условиях. - М.: Наука, 1985. - С. 5 - 16.
36. Занковский А.Н. Профессиональный стресс и функциональные состояния // Психологические проблемы профессиональной деятельности. - М.: Наука, 1991. - С. 144 - 156.
37. Захаров Б.В., Кучер А.А. Особенности боевой психической травмы и способы психологической реабилитации военнослужащих // Мир психологии. 1998. - № 2. - С. 81-82.
38. Захарова Л.Н. Психические состояния в экстремальных условиях деятельности пожарных: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.06 - М.: 1990. 24 с.
39. Зеленова М.Е., Лазебная E.О., Тарабрина Н.В. Психологические особенности посттравматических стрессовых состояний у участников войны в Афганистане // Психологический журнал. - 1997. - Т. 18, № 2. - С. 34-49.
40. Исаев Д.Н. Психосоматическая медицина детского возраста. - СПб: Специальная литература, 1996. - С. 12-43.
41. Каменченко П.В. Психические нарушения при травматических ампутациях конечностей: Дис канд. мед. наук. - М., 1992. - 164 с.
42. Катков В., Пантелеев А., Стешина И. Синдром посттравматических стрессовых нарушений (PTSD): состояние проблемы в отечественной и зарубежной психологии. Пермь: Наука, 1996. 382 с.
43. Киндрас Г.П., Тураходжаев А.М. Влияние посттравматических стрессовых расстройств на адаптацию воинов ветеранов войны в Афганистане // Социальная и клиническая психиатрия. - 1992. - № 1. - С. 33-36.
44. Киселев Ю. Я. Оценка эмоционального возбуждения в реальных условиях спортивной деятельности // Стресс и тревога в спорте. М.: Физкультура и спорт, 1983. С. 99 - 107.
45. Китаев-Смык Л. А. Психология стресса. М.: Наука, 1984. 360 с.
46. Китаев Смык Л.А. Стресс войны: Фронтовые наблюдения врача психолога. М.: Рос. ин-т культурологии, 2001. 80 с.
47. Кокс Т. Стресс. М.: Медицина, 1981. С. 26 - 59.
48. Колодзин Б. Как жить после психической травмы. М., 1992. 192 с.
49. Коробейников М.П. Психология человека в экстремальных условиях. Л.: Наука, 1978. С. 9 - 84.
50. Короленко Ц.П. Психофизиология человека в экстремальных условиях.- Л.: Медицина, 1978. 271 с.
51. Космополинский Ф.П. Эмоциональный стресс при работе в экстремальных условиях. - М.: Медицина, 1976. - 191 с.
52. Костюк А.Л. Анализ причин неврозов и астеноневротических состояний периода адаптации у военнослужащих и некоторые вопросы военной психогигиены и психопрофилактики: Дис канд. мед. наук - Л, 1969. 187 с.
53. Котенев И.О. Опросник травматического стресса для диагностики психологических последствий несения службы сотрудниками ОВД в экстремальных условиях. Методическое пособие. - М.: Академия МВД России, 1996 а. 56 с.
54. Котенёв И.О., Богданова М.Б. Террористический акт в Буденновске: постстрессовые состояния у работников милиции // Известия МЦПО и КНИ при ГУК МВД России. - 1996 б. - № 3. - С. 49-56.
55. Котенев И.О. Психологическая диагностика постстрессовых состояний. Пермь, 1998. - 42 с.
56. Краснов В.Н., Юркин М.М., Войцех В.Ф. и др. Психические расстройства у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Социальная и клиническая психиатрия. 1993. - № 1. С. 5-10.
57. Краснянский А.Н. Посттравматические стрессовые расстройства (обзор литературы) // Синапс. 1993. - № 3. - С. 14 - 34.
58. Кришталь М.А. Особливості ергономічного забезпечення підготовки пожежників: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.03 / Киівський университет ім. Т. Шевченка. Київ, 1997. 18 с.
59. Лазарус Р. Теория стресса и психофизиологическое исследование // Эмоциональный стресс. - М.: Наука, 1970. - С. 178-209.
60. Лазарус Р.С. Индивидуальная чувствительность и устойчивость к стрессу // Психологические факторы на работе и охрана здоровья. - М.-Женева, 1989. - С. 121 - 126.
61. Лебедев В.И. Личность в экстремальных условиях. - М.: Политиздат, 1989. 303 с.
62. Леви М.В., Ловчан С.И. Методика оценки травматического опыта пожарных // Посттравматический и поствоенный стресс. Проблемы реабилитации и социальной адаптации участников чрезвычайных ситуаций: междисциплинарный подход: Материалы III науч.-практ. конф. Пермь, 1998. С. 26-27.
63. Леви М.В., Агарков В.А., Малиновская О.Н. Некоторые случаи посттравматического стрессового расстройства у пожарных // Посттравматический и поствоенный стресс. Проблемы реабилитации и социальной адаптации участников чрезвычайных ситуаций: Материалы IV научно-практической конференции. - Пермь, 1999 а. - С. 1-4.
64. Леви М.В. Исследование посттравматических стрессовых расстройств у пожарных России // Социально-психологическая реабилитация населения, пострадавшего от экологических и техногенных катастроф: Материалы 4-й международной конференции. - Минск, 1999 б. - С. 120.
65. Леонова А.Б., Медведев В.И. Функциональные состояния человека в трудовой деятельности. - М.: МГУ, 1981. - 112 с.
66. Леонова А.Б., Кузнецова А.С. Психопрофилактика неблагоприятных функциональных состояний человека. М.: МГУ, 1987. 105 с.
67. Леонова А.Б. Психологические средства оценки функциональных состояний человека: Дис д-ра психол. наук:19.00.01. М.: ИП АН СССР, 1988. 428 с.
68. Леонова А.Б., Кузнецова А.С. Психопрофилактика стрессов. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1993. - 123 с.
69. Логачов М.Г. Психологічна підготовка особового складу спеціальних підрозділів ОВС до дій в екстремальних ситуациях: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.06 / Університет внутрішні справ. Харків, 2001. 16 с.
70. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. - М.: Наука, 1984. 414 с.
71. Ломов Б.Ф. Вопросы общей, педагогической и инженерной психологии. - М.: Педагогика, 1991. - 296 с.
72. Лоренсо Р.А. Психологічні основи міжнародних реабілітаційних програм для потерпілих від крупномасштабних критичних інцидентів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Університет внутрішні справ. Харків, 2000. 14 с.
73. Лысенко В.И., Тимченко А.В., Яковенко С.И. Посттравматические стрессовые расстройства. Харьков, 1999. 31 с.
74. Люмберг Л. Стресс: его военные следствия, медицинские аспекты проблемы // Эмоциональный стресс. М.: Медицина, 1970. С. 255-260.
75. Максименко С.Д., Зайчук В.О., Клименко В.В., Соловієнко В.О. Загальна психологія. Підручник. К.: Форум, 2000. 543 с.
76. Марищук В.Л. Психологические основы формирования профессионально значимых качеств: Автореф. дис... доктора психол. наук: 19.00.01.- Л., 1982.- 20с.
77. Марищук В.Л. Перераспределение функциональных резервов в организме спортсмена как показатель стресса // Стресс и тревога в спорте: Междунар. сб. научн. ст. - М.: Физкультура и спорт, 1983. - С. 72 - 87.
78. Марьин М.И., Гегель А.Л., Апостолова Л.О. Результаты оценки функционального состояния и работоспособности пожарных // Проблемы пожарной безопасности зданий и сооружений. - М.: ВНИИПО, 1990 а. - С. 243.
79. Марьин М.И., Ловчан С.И., Ефанова И.Н., Гегель А.Л., Апостолова Л.О. Влияние экстремальных условий труда на функциональное состояние пожарных и разработка методического комплекса восстановления их работоспособности // Экстремальная физиология, гигиена и средства индивидуальной защиты человека: Материалы III Всесоюзной конференции. - М.: 1990 б. - С. 423.
80. Марьин М.И. Критерии оценки тяжести труда пожарных // Пожарное дело. 1990 в. - № 3. - С. 32.
81. Марьин М.И., Соболев Е.С. Исследование влияния условий труда на функциональное состояние пожарных // Психологический журнал. 1990 г. Т. 11, № 1. - С. 102-108.
82. Марьин М.И., Ловчан С.И. Подготовка и психологическое обеспечение готовности пожарных АЭС к работе в экстремальных условиях // Подготовка и переподготовка эксплуатационного персонала АЭС по пожарной безопасности, подготовка и тренировка состава - пожарных команд. - М., 1991. - С. 14-27.
83. Марьин М.И., Ловчан С.И., Ефанова И.Н. Влияние условий труда на Чернобыльской АЭС в послеаварийный период на психическое состояние работников пожарной охраны // Психологический журнал. -1992. - Т. 13, № 4. - С. 75-77.
84. Марьин М.И., Леви М.В., Тарабрина Н.В., Агарков В.А. Методический комплекс для выявления групп риска развития посттравматических стрессовых расстройств среди сотрудников ГПС // Проблемы подготовки кадров для пожарной охраны: Материалы науч.-практ. конференции. - М, 1998. - С. 111-113.
85. Медведев В.И. Психологические реакции человека в экстремальных условиях // Экологическая физиология человека. Адаптация человека к экстремальным условиям среды. М.: Наука, 1979. С. 625 - 672.
86. Медведев В.И. Чернобыльская тетрадь // Новый мир. 1989. - № 6. С. 3 - 6.
87. Медведев В.И. Устойчивость психических и физических функций человека при действии экстремальных факторов. Л.: Нака, 1992. - С.43 - 61.
88. Медикаментозная коррекция состояний психической дезадаптации у сотрудников пожарной охраны в напряженных и экстремальных условиях деятельности: Методические рекомендации. М.: ВНИИПО, 1992. 72 с.
89. Меерсон Ф. З. Адаптация, стресс и профилактика. М.: Наука, 1981. 278 с.
90. Меерсон Ф. З., Пшенникова М.Г. Адаптация к стрессовым ситуациям и физическим нагрузкам. М.: Медицина, 1988. 256 с.
91. Международная классификация болезней (МКБ-10). Классификация психических и поведенческих расстройств. Исследовательские диагностические критерии. СПб.: ВОЗ, Женева, 1995. 56 с.
92. Метод преодоления стресса после критических ситуаций // Борьба с преступностью за рубежом (по материалам зарубежной печати). Ежемесячный информационный бюллетень. - М., 2000. - № 1. С. 20-22.
93. Методический комплекс для выявления групп риска развития посттравматических стрессовых расстройств /М.И.Марьин, М.В.Леви, Н.В.Тарабрина, В.А.Агарков // Проблемы подготовки кадров для пожарной охраны: Материалы науч.-практ. конф. М., 1998. С. 111-113.
94. Мягких Н.И. Организационно-методические вопросы медико-психологической реабилитации сотрудников ОВД с посттравматическими стрессовыми нарушениями // Психологическая диагностика и коррекция постстрессовых состояний: Материалы семинара. - М.: Академия МВД России, 1997. - С. 17-24
95. Наенко Н.И. Психическая напряженность. М.: Изд-во Московского университета, 1976. 112 с.
96. Назаров О.О. Динаміка первинної психологічної адаптації до умов навчання та служби в навчальних закладах МВС України: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Університет внутрішні справ. Харків, 2000. 18 с.
97. Небылицин В.Д. Основные свойства нервной системы человека. Монография. - М.: Просвещение, 1966. - 383 с.
98. Небылицын В.Д. Психофизиологические исследования индивидуальных различий. - М.: Наука, 1976. - 336 с.
99. Небылицин В.Д. Избранные психологические труды. - М.: Педагогика, 1990. - 408 с.
100. Немчин Т.А. Пути и средства управления нервно-психическим напряжением // Экспериментальная и прикладная психология. 1979. - № 9. С. 72 86.
101. Немчин Т.А. Состояния нервно - психического напряжения. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1983. - 166 с.
102. Николов А.И., Мойкин Ю.В. Факторы трудового процесса и профилактика их неблагоприятного воздействия // Руководство по гигиене труда: В 2-х т. - Т.1. - М.: Медицина, 1987. - С. 312 - 364.
103. Онтогенетические и генетико-эволюционные аспекты нейроэндокринной регуляции стресса /Науменко Е.В., Вигаш М, Поленов А.Л. и др. - Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1990. - 230 с.
104. Паронянц Т.П. Возникновение и проявление посттравматических стрессовых расстройств у работников органов внутренних дел в условиях выполнения миротворческой миссии ООН (на примере бывшей Югославии): Дисканд.психол.н.: 19.00.06. Харьков, 2004. 209 с.
105. Пищелко А.В. Психология посттравматического стресса: Учебное пособие. Домодедово: Республиканский институт повышения квалификации работников МВД