ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ВІЙСЬКОВОГО ПРОФІЛЮ : ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ РАЗВИТИЯ УПРАВЛЕНЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ МАГИСТРОВ ВОЕННОГО ПРОФИЛЯ



  • Название:
  • ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ВІЙСЬКОВОГО ПРОФІЛЮ
  • Альтернативное название:
  • ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ РАЗВИТИЯ УПРАВЛЕНЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ МАГИСТРОВ ВОЕННОГО ПРОФИЛЯ
  • Кол-во страниц:
  • 225
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ОБОРОНИ УКРАЇНИ
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ОБОРОНИ УКРАЇНИ



    На правах рукопису


    МАЦЕВКО Тарас Михайлович



    УДК 355.237:159.9](477)






    ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ УПРАВЛІНСЬКОЇ
    КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ВІЙСЬКОВОГО ПРОФІЛЮ


    19.00.09 психологія діяльності в особливих умовах






    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата психологічних наук










    Науковий керівник:
    доктор педагогічних наук, професор
    ЯГУПОВ Василь Васильович







    Київ 2007













    З М І С Т




    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


    4




    ВСТУП


    5




    РОЗДІЛ 1. УПРАВЛІНСЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАГІСТРІВ ВІЙСЬКОВО-СОЦІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЯК ПРОБЛЕМА ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ....




    11




    1.1. Поняття професійна компетентність” фахівця у психологічних дослідженнях....



    11




    1.2. Психологічна характеристика особливих умов управлінської діяльності офіцерів військово-соціального управління ......



    22




    1.3. Сутність, зміст і структура управлінської компетентності офіцерів військово-соціального управління .....................



    35




    Висновки до першого розділу


    48




    РОЗДІЛ 2.ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ВІЙСЬКОВО-СОЦІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ





    51




    2.1. Модель розвитку психологічних компонентів управлінської компетентності у майбутніх магістрів військово-соціального управління



    51




    2.2. Організація дослідження й обґрунтування психодіагностичного апарату визначення розвиненості психологічних компонентів управлінської компетентності у майбутніх магістрів військово-соціального управління .





    71




    2.3. Методичні основи тренінгу розвитку психологічних компонентів управлінської компетентності майбутніх магістрів військово-соціального управління ....




    91




    Висновки до другого розділу......


    115




    РОЗДІЛ 3.ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ПСИХОЛОГІЧНИХ КОМПОНЕНТІВ УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ВІЙСЬКОВО-СОЦІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ...





    117




    3.1. Особливості розвиненості психологічних компонентів управлінської компетентності майбутніх магістрів ВСУ ...



    117




    3.2. Методика експерименту щодо розвитку психологічних компонентів управлінської компетентності майбутніх магістрів військово-соціального управління.................................................................




    137




    3.3. Перевірка ефективності експериментальної програми розвитку психологічних компонентів управлінської компетентності майбутніх магістрів військово-соціального управління




    156




    3.4. Методичні рекомендації щодо розвитку управлінської компетентності військових фахівців..



    173




    Висновки до третього розділу.


    179




    ВИСНОВКИ ...


    184




    ДОДАТКИ...


    188




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..


    203









    ВСТУП


    Актуальність теми. Сучасний стан Збройних сил України (ЗСУ) та реалії ХХІ століття вимагають якісно нових підходів щодо підготовки офіцерського складу, організації виховного процесу, налагодження та впровадження організаційних, виховних і соціально-психологічних технологій, які могли б забезпечувати не лише виконання завдань їхнього широкомасштабного реформування, але й сприяли б всебічному розвиткові особистості офіцера та його успішній самореалізації в соціальному та військово-професійному середовищі. Якісна професійна підготовка офіцерів у системі військової освіти неможлива без дослідження низки психолого-педагогічних проблем, серед яких важливе місце посідає формування та розвиток управлінської компетентності фахівців у сфері військово-професійної діяльності.
    Останнім часом інтерес до вивчення природи компетентності людини в різних видах фахової діяльності стрімко зростає. Про це свідчить значний обсяг наукових і методичних публікацій (К.О.Абульханова-Славська [4], А.О.Деркач [34], Д.Б.Ельконін [247], І.О.Зимня [70], І.А.Зязюн [74, 75], А.К.Маркова [93, 94], Л.М.Мітіна [108, 109], Л.А.Петровська [122], М.О.Холодна [238], А.В.Хуторський [163, 164], М.А.Чошанов [165] та ін.).
    Разом з тим на багато проблемних питань щодо підготовки офіцерів до управлінської діяльності взагалі та магістрів військово-соціального управління (ВСУ) зокрема поки що не мають наукового розв’язання. Застосування стандартних, апробованих принципів, методів і форм їх підготовки, формування шаблонних стилів управління, які орієнтовані на типові ситуації, в сучасних умовах вкрай недостатньо. Необхідність розвитку управлінської компетентності у майбутніх магістрів військового профілю зумовлено цілою низкою причин: зміною традиційних ціннісних орієнтацій в суспільстві, що призвело до розуміння неможливості досягнення ефективних результатів виключно авторитарними методами (Ю.М.Ємельянов [60], В.О.Татенко [226], Т.М.Титаренко [230]); існуючі рівні й стандарти професійної підготовки суб’єктів управління не відображають сучасних вимог до їхньої майбутньої діяльності (Е.Ф.Зеєр [69], І.О.Зимня [70], Л.М.Карамушка [81, 82], Н.Л.Коломінський [92]); особливими умовами функціонування військових формувань, які вимагають від суб’єктів військового управління гнучкого корегування управлінських рішень, здатності комплексно оцінювати ситуацію в обмеженому часовому та інформаційному просторі, високої відповідальності за результати власної управлінської діяльності (О.В.Бойко [23], П.А.Корчемний [39], О.Д.Сафін [205], І.ІЄфремов [40] В.В.Ягупов [249]).
    Діяльність офіцера військового управління складається з різноманітних дій і операцій з порівняно незначною частотою їх повторення, що ускладнює набуття відповідних практичних навичок і вмінь, потребує для їх підготовки більше часу, ніж це необхідно для інших професій і спеціальностей (М.І.Д’яченко [58], Г.В.Ложкін [121], Я.В.Подоляк [178], О.Д.Сафін [205], В.В.Стасюк [221], В.В.Ягупов [252] тощо). Це вимагає чіткого визначення критеріїв управлінської компетентності магістрів ВСУ, з’ясування психологічних особливостей її розвитку під час професійної підготовки.
    Актуальність дослідження психологічних особливостей управлінської компетентності магістрів військового профілю, гостра потреба переосмислення традиційних уявлень щодо її формування, протиріччя між соціальною потребою якісних змін у професійній підготовці офіцерів і станом їх компетентності як управлінців, недостатній рівень теоретичної розробленості цього наукового напрямку зумовили вибір теми дисертаційного дослідження Психологічні особливості розвитку управлінської компетентності майбутніх магістрів військового профілю”
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах планів наукової та науково-технічної діяльності Національної академії оборони України (НАОУ). Дисертант брав участь у науково-дослідній роботі Організація інформаційно-пропагандистського забезпечення повсякденної діяльності військ (сил)” (шифр Пропаганда”, № 375/2 від 24.09.2003 року), яка проводилася на замовлення Головного управління з гуманітарних питань і соціального захисту ЗС України Генерального штабу ЗС України. Підготовлено підрозділи 2.2.1.Особистість як об’єкт інформаційно-психологічного впливу” (проміжний звіт від 17.04.2005 року) та підрозділи 2.4.1. Основи системного підходу як методологія побудови динамічної моделі психологічного впливу” і 2.4.3. Діагностика об’єкту інформаційно-психологічного впливу” (проміжний звіт від 14.12.2005 року).
    Тема дисертації затверджена Вченою радою Національної академії оборони України (протокол № 6 від 29.11.2004 року) та узгоджена рішенням Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 25.04.2006 року).
    Мета дослідження: теоретично обґрунтувати й емпірично визначити психологічні особливості розвитку управлінської компетентності майбутніх магістрів військово-соціального управління.
    Об’єкт дослідження: управлінська компетентність майбутніх магістрів військового профілю.
    Предмет дослідження: психологічні особливості розвитку управлінської компетентності майбутніх магістрів військово-соціального управління.
    Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:
    1. Проаналізувати сучасний стан розробленості проблеми управлінської компетентності у науковій літературі.
    2. З’ясувати психологічні характеристики особливих умов управлінської діяльності офіцерів військово-соціального управління оперативно-тактичного рівня.
    3. Визначити структуру управлінської компетентності майбутніх магістрів військово-соціального управління та обґрунтувати її психологічний зміст.
    4. З’ясувати особливості розвитку психологічних компонентів управлінської компетентності у майбутніх магістрів військово-соціального управління.
    5. Розробити й експериментально перевірити програму розвитку психологічних компонентів управлінської компетентності у майбутніх магістрів військово-соціального управління.
    Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс методів теоретичного й емпіричного дослідження. Серед теоретичних методів були такі: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація теоретичних даних (виявлення стану досліджуваної проблеми, підходів до аналізу компетентності, визначення основних понять дослідження). Емпіричні методи: психологічне діагностування за методиками Спрямованість особистості” В.Смекали та М.Кучери, Мотивація досягнення успіху” та Мотивація уникнення невдач” Т.Елерса, Діагностування соціально-психологічної адаптації” К.Роджерса та Р.Даймонда, Стиль саморегуляції поведінки” В.І.Моросанової та Є.М.Коноз, Дослідження соціального інтелекту” Дж.Гілфорда та М.Саллівена, Опитувальник структури темпераменту” В.М.Русалова, „Локус контролю” О.Г.Ксенофонтової, „Знаходження кількісного вираження самооцінки” С.Будассі; констатувальний і формувальний експерименти (дослідження параметрів психологічних компонентів управлінської компетентності, розробка і впровадження програми їх розвитку); статистичні методи обробки експериментальних даних, кореляційний аналіз, методика перекладу вихідних параметрів у якісно однорідні кількісні значення. Для статистичного опрацювання була використана комп’ютерна програма SPSS 10.0 for Windows.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше обґрунтовано психологічний зміст і структуру управлінської компетентності майбутніх магістрів військово-соціального управління, уточнено особливості розвитку в них психологічних компонентів управлінської компетентності, визначено критерії та показники розвиненості психологічних компонентів управлінської компетентності. Набули подальшого розвитку методи формування управлінської компетентності у майбутніх магістрів військово-соціального управління.
    Теоретичне значення дослідження полягає у: з’ясуванні сучасного змісту поняття управлінська компетентність магістрів військово-соціального управління” та обґрунтуванні психологічних умов її розвитку; розробленні змісту розвитку управлінської компетентності у слухачів НАОУ у вигляді психологічного супроводу та методичних засад розвитку цієї компетентності, сутність яких полягає в моделюванні управлінської діяльності офіцерів ВСУ у формі квазіуправлінських завдань, забезпеченні та корегуванні образів майбутньої управлінської діяльності, розвитку здібностей до самооцінювання, організації навчальної діяльності слухачів в управлінських командах; врахуванні їх індивідуально-психологічних особливостей і професійного досвіду.
    Практичне значення одержаних результатів полягає у: практичній реалізації результатів дослідження в процесі професійної підготовки майбутніх магістрів військово-соціального управління у Національній академії оборони України (акт від 06.08.2007 року); врахуванні результатів дослідження в процесі опрацювання варіативних частин освітньо-кваліфікаційних характеристик і освітньо-професійних програм підготовки фахівців оперативно-тактичного та тактичного рівнів (довідка № 150/НМЦ/94 від 25.04.2007 року); розробці програми розвитку психологічних компонентів управлінської компетентності слухачів, науково-методичних рекомендацій та їх впровадженні в систему професійної підготовки офіцерів ВСУ військових частин (з’єднань), закладів, установ ЗСУ, офіцерів кадру і запасу у ВНЗ України, що підтверджено відповідними актами.
    Апробація результатів дисертації. Хід і основні результати дослідження доповідались і були схвалені на таких конференціях: науково-практичній конференції Система морально-психологічного забезпечення діяльності військ (сил): сучасний стан та перспективи розвитку” (Київ, 2005р.); І всеукраїнській науково-практичній конференції Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє” (Київ, 2005р.); ІІ-ІІІ наукових конференціях Харківського університету Повітряних Сил ім. І.Кожедуба (Харків, 2006р., 2007р.); всеукраїнській науково-теоретичній конференції Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України” (Хмельницький, 2006р.); міжнародній науково-практичній конференції Україна в євроінтеграційних процесах” (Київ, 2007р.); всеукраїнській науково-практичній конференції Соціально-психологічні проблеми молоді ХХІ століття” (Київ, 2007р.).

    Публікації. Основні результати дослідження знайшли своє відображення в 12 одноосібних публікаціях автора у збірниках наукових праць і матеріалах наукових конференцій, з них сім − у наукових виданнях, затверджених ВАК України.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    На основі здійсненого дослідження зроблено такі узагальнюючі висновки:
    1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо розвитку управлінської компетентності майбутніх магістрів військового профілю, що виявляється в аналізі сучасного стану розробленості проблемного питання управлінської компетентності у науковій літературі; з’ясуванні психологічних характеристик особливих умов управлінської діяльності офіцерів ВСУ оперативно-тактичного рівня та визначенні основних вимог, які висуваються нею до рівня їх професійної підготовленості; визначенні сутності, змісту і структури управлінської компетентності майбутніх магістрів ВСУ та обґрунтуванні її психологічних компонентів і критеріїв розвиненості; з’ясуванні психологічних особливостей розвитку в них компонентів управлінської компетентності; розробленні й експериментальній перевірці ефективності програми розвитку психологічних компонентів управлінської компетентності у майбутніх магістрів ВСУ.
    2. У результаті теоретичного аналізу проблеми з’ясовано, що дослідження компетентності особистості у вітчизняній психології, в основному, пов’язані з науковими пошуками у сфері професійної компетентності фахівців. Основні підходи до розуміння професійної компетентності розглядають її як: сукупність знань і вмінь, які визначають результативність професійної діяльності фахівця; комплекс професійних знань і професійно значущих та особистісних якостей фахівця, прояв єдності його професійної та загальної культури; інтегративна характеристика фахівця, що визначає його здатність успішно здійснювати професійну діяльність.
    3. Показано, що під управлінською компетентністю майбутнього магістра ВСУ слід розуміти прояв, якість і рівень засвоєння ним компетенції управлінської діяльності офіцера ВСУ на оперативно-тактичному рівні, яка визначається вимогами до керівника, обсягом його управлінських функцій, умовами управлінської діяльності, уявленнями про ефективність цієї діяльності, що сформовані у військово-професійному середовищі.
    4. На основі теоретичного аналізу встановлено, що особливі умови управлінської діяльності офіцера ВСУ визначаються опосередкованим зв’язком між метою діяльності офіцера ВСУ та очікуваними результатами функціонування частин (з’єднань); специфічністю об’єктів впливу; жорсткою регламентованістю діяльності суб’єкта управління; інтенсивністю функціонування психіки офіцера, високою інтелектуальною напруженістю при реалізації ним основних управлінських функцій; специфічністю засобів досягнення мети соціального управління у військовій сфері.
    5. Доведено, що основною метою розвитку управлінської компетентності майбутніх магістрів ВСУ є формування у них здатностей здійснювати управління процесами гуманітарного та соціального розвитку військовослужбовців, соціальними та соціально-психологічними процесами у військових колективах в особливих умовах функціонування військових частин (з’єднань). Управлінська компетентність магістра військово-соціального управління це інтегральна характеристика його професійної підготовленості, основним критерієм якої є готовність до управління виховним процесом, соціально-психологічними й соціальними явищами у військових частинах (з’єднаннях). Визначено, що до психологічної структури управлінської компетентності магістра ВСУ належать мотиваційний, когнітивний, емоційно-вольовий, операційно-діяльнісний та особистісний (суб’єктний) компоненти, які тісно пов’язані з основними структурними елементами управлінського процесу.
    6. Аналіз результатів діагностування рівнів управлінської компетентності у майбутніх магістрів військово-соціального управління за психологічними показниками дав можливість з’ясувати такі психологічні особливості їх розвитку: а) у мотиваційному компоненті: мотиваційні реакції досліджуваних є амбівалентними; неоднозначне співвідношення рівнів мотивації досягнення та мотивації уникнення невдач (35,0% слухачів мають перевагу у мотивації досягнення успіху, ще 28,6% однакові показники рівнів мотивації досягнення успіху та мотивації уникнення невдач, а 36,4% перевагу у мотивації уникнення невдач); переважне прагнення до особистої переваги і престижу; б) в емоційно-вольовому компоненті: переважно високий рівень адаптаційних здібностей (Ме=139+11) і середній рівень загального рівня саморегуляції (Ме=36+5); в) у когнітивному компоненті: за достатньо розвинутих інтелектуальних якостей щодо прогнозування та аналізу ситуацій соціальної взаємодії (Ме=11+1,5), на недостатньому рівні розвиненості є здатності, які складають основу невербальної та вербальної чутливості (Ме=9+1,5); г) в операційно-діяльнісному компоненті: офіцери мають недостатній набір комунікативних програм (95,4% мають середні та низькі показники за шкалою соціальної пластичності); д) в особистісному компоненті: інтернальність у професійній сфері є низькою (Ме=6+1), переважає висока та неадекватно висока самооцінка (Ме=0,76+0,03).
    7. Доведено, що управлінська компетентність офіцерів формується як результат взаємодії комплексу психологічних умов професійної підготовки в НАОУ і забезпечується: співвідношенням професійної підготовки із цілеспрямованим впливом щодо розвитку основних психологічних властивостей майбутніх магістрів ВСУ; впровадженням методів аналізу та моделювання проблемних ситуацій; використанням програми розвивального тренінгу, що дозволяє формувати мотиваційний, когнітивний, емоційно-вольовий, операційно-діяльнісний й особистісний компоненти управлінської компетентності; включенням тренінгової роботи в проведення занять із професійної підготовки.
    8. Розроблена та впроваджена програма тренінгу управлінської компетентності, яка охоплює блоки: Вступ до тренінгу управлінської компетентності”, Управлінська компетентність як результат професійної підготовки”, Психологічний розвиток управлінської компетентності”, Усвідомлена трансформація” та забезпечує на статистично значущому рівні вдосконалення управлінської підготовки майбутніх магістрів ВСУ за показниками мотивації досягнення, невербальної та вербальної чутливості, інтегральної оцінки рівня соціального інтелекту, інтернальності у професійній сфері.

    До перспективних напрямів дослідження можна віднести: розробку системи й алгоритмів психологічного забезпечення професійної підготовки офіцерів щодо розвитку їх професійної компетентності до дій в екстремальних умовах; обґрунтування психологічних особливостей формування і розвитку основних складових професійної компетентності магістра ВСУ; створення системної моделі розвитку професійної компетентності на всіх рівнях та етапах становлення військового керівника, в різних умовах і ситуаціях його діяльності.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины