ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИНИКНЕННЯ І ПОДОЛАННЯ КОРУПЦІЙНОГО ДЕЛІКТУ ПРАВООХОРОНЦІВ : ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ Возникновения и ПРЕОДОЛЕНИЕ коррупционной деликтами ПРАВООХРАНИТЕЛЕЙ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Данчук Михайло Дмитрович

УДК 159.9: 159.947:351.086:343.23.01

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ВИНИКНЕННЯ І ПОДОЛАННЯ КОРУПЦІЙНОГО ДЕЛІКТУ
ПРАВООХОРОНЦІВ

Спеціальність 19.00.09
Психологія діяльності в особливих умовах”

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Шимко Віталій Артурович,
кандидат психологічних наук

Хмельницький 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ..................................................

4

ВСТУП ........................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1. КОРУПЦІЙНИЙ ДЕЛІКТ ЯК НАУКОВО-ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА .....................................................................

11

1.1. Теоретико-психологічні підходи щодо девіантної поведінки ........

11

1.2. Корупційна поведінка правоохоронців як предмет психологічного дослідження ...............................................................................

24

1.3. Корупційний делікт правоохоронців як прояв девіантної поведінки ...............................................................................................................

35

1.4. Методика дослідження психологічних особливостей корупційного делікту правоохоронців ...............................................................

48

Висновки з розділу ...................................................................................

57

РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ КОРУЦІЙНОГО ДЕЛІКТУ В ПРАВООХОРОННОМУ СЕКТОРІ .........

58

2.1. Аналіз соціальних характеристик корупційного делікту правоохоронців .....................................................................................................

58

2.2. Вивчення структури корупційного делікту правоохоронців як соціально-психологічного явища ........................................................................

73

2.3. Емпіричне дослідження соціально-психологічних особливостей корупційного делікту правоохоронців ...............................................................

79

Висновки з розділу

108

РОЗДІЛ 3. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ДОСДЖЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ КОРУПЦІЙНОГО ДЕЛІКТУ ПРВООХОРОНЦІВ та психологічні особливості ЙОГО ПОДОЛАННЯ .....................................................................................................

110

3.1. Контент-аналітичне вивчення проявів корупційного делікту ........

110

3.2. Аналіз індивідуально-психологічних характеристик суб’єктів корупціонерів ........................................................................................................

117

3.3. Дослідження особливостей особистісної детермінації корупційного делікту ...........................................................................................

129

3.4. Психологічні особливості подолання корупційного делікту правоохоронців .....................................................................................................

168

Висновки з розділу ...................................................................................

177

ВИСНОВКИ ..............................................................................................

179

ДОДАТКИ ..................................................................................................

181

Додаток А. Види кримінального корупційного делікту правоохоронців .....................................................................................................

182

Додаток Б. Характерна мета ККД правоохоронців .................................

185

Додаток В. Контент-аналіз інформаційних повідомлень експертів ......

188

Додаток Д. Показники психодігностичних профілів (корупційна група) .

198

Додаток Е. Критерії математичної обробки ............................................

207

Додаток Ж. Результати математико-статистичної обробки показників профілів суб’єктів корупційної групи (середньостатистичні значення показників) ............................................................................................................

208

Додаток К. Результати математико-статистичної обробки показників профілів суб’єктів корупційної групи (типи корупціонерів) ...........................

214

Додаток Л. Результати математико-статистичної обробки показників профілів суб’єктів корупційної групи (коефіцієнт кореляції Пірсона) ..........

291

Додаток М. Показники профілів Кеттелла, Леонгарда-Шмішека (контрольна група) ...............................................................................................

407

Додаток Н. Показники профілів ММРІ (контрольна група) ..................

412

Додаток П. Класифікація основних напрямків подолання корупційного делікту правоохоронців ...............................................................

414

Додаток Р. Акти реалізації ........................................................................

424

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..............................................

429

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

КДП

корупційний делікт правоохоронців

АКД

адміністративний корупційний делікт

ККД

кримінальний корупційний делікт

АКДП

адміністративний корупційний делікт правоохоронців

ККДП

кримінальний корупційний делікт правоохоронців

ІК

індекс корумпованості правоохоронних органів

ОЗУ

організовані злочинні угрупування

ВСТУП

Актуальність теми. Життя будь-якого суспільства характеризується наявністю негативних соціально-психологічних відхилень, одним з яких є корупція [1]. Історико-правові дослідження свідчать, що корупція й держава народжуються одночасно. Шарль Монтеск’є писав: „...відомо вже з досвіду віків, що будь-яка людина, яка володіє владою, схильна зловживати нею, і вона буде йти у цьому напрямку, поки не досягне належної їй межі” [2].
Корупція одна з найнебезпечніших проблем сучасності, для України, вона стала чинником, що реально загрожує національній безпеці і конституційному ладу нашої держави [3].
Торкаючись проблем протидії корупції в Україні, необхідно зазначити, що з часу проголошення незалежності нашої держави створено відповідну правову базу [47] та спеціальні структури для боротьби з корупцією [4], утворено Тимчасову депутатську комісію Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю, корупцією і хабарництвом [8], Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю та Міжвідомчий науково-дослідний центр з проблем боротьби з організованою злочинністю [9; 10], підписано й ратифіковано ряд міжнародних конвенцій про міждержавне співробітництво [1113].
Проте, здійснювані заходи не дали відчутних позитивних результатів масштаби корупції не зменшилися [1416], її прояви набули більш небезпечного характеру [1721], корупція вразила правоохоронні органи [22].
Ефективна протидія корупції неможлива без глибокого науково обґрунтованого забезпечення антикорупційної діяльності. Значний внесок у дослідження проблем корупції зробили такі українські науковці, як Л.Аркуша, О.Гіда, О.Додуров, В.Лукомський, М.Мельник, Є.Невмержицький, О.Новаков, А.Сафроненко, О.Терещук, В.Тимошенко, С.Шагунова. Помітний вклад у вирішення цього завдання також внесли Л.Багрій-Шахматов, М.Бажанов, Ю.Баулін, В.Борисов, В.Гаращук, П.Гега, В.Глушков, В.Голіна, І.Даньшин, А.Закалюк, В.Зеленецький, О.Кальман, М.Камлик, В.Клименко, В.Корж, М.Коржанський, О.Литвак, П.Матишевський, Г.Матусовський, В.Навроцький, Г.Омельченко, С.Омельченко, А.Редька, І.Сервецький, Є.Скулиш, О.Свєтлов, М.Хавронюк та інші.
Разом із тим, ця проблема досліджувалась ними з позицій кримінології, кримінального права та інших галузей права, і на сьогодні теоретично недорозробленими взагалі або малодослідженими залишаються психологічні чинники корупції в правоохоронних органах явища визнаного у 2003 році на найвищому державному рівні проблемою національної безпеки [22].
У Доповідній Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України (2004 рік) вказувалось, що однією з найбільш актуальних проблем для України залишається незадовільний стан боротьби з корупцією, яка вразила багато сфер життя суспільства і держави та акцентовано увагу на тому, що дедалі більше доводиться говорити про корупцію у правоохоронних органах і судовій системі нашої країни [23].
Результати опитування громадської думки, проведеного у 2005 році міжнародною організацією „Transparency International” засвідчили, що пересічні українці рахують найбільш корумпованими державними органами міліцію, суди та митницю [24]. Стурбований цим, Президент України у Посланні до Верховної Ради України наголосив про необхідність подолання корупції у самих правоохоронних органах [25].
Минулого року кожен п’ятий протокол про корупційні діяння був складений стосовно того, хто повинен боротись з корупцією, тобто правоохоронця. Протягом останніх трьох років спостерігається небезпечна тенденція протидія корупції послабилась на фоні зростання корумпованості правоохоронних органів.
Небезпечність поширення корупції в правоохоронних органах, що загрожує паралічем загальнодержавній системі боротьби з корупцією вимагає вдосконалення механізму попередження корупційних деліктів в системі правоохоронних органів, зокрема, його психологічної складової.
Тому, дослідження психологічних чинників корупційного делікту правоохоронців з погляду на теоретичну, соціальну і практичну значимість проблеми попередження корупції в правоохоронних органах є актуальним, і отримані результати матимуть практичне застосування.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, здійснені в межах дисертації, проводились відповідно п.13.6 плану Науково-дослідної роботи Національної академії Служби безпеки України на 20032007 рр. (№20/96 від 06.02.03 р.) та п. 7.8. Науково-дослідної роботи з оперативно-психологічних проблем „Навігатор” (технічне завдання №25/118 від 02.02.05 р.).
Тема дисертації затверджена Вченою радою Національної академії Служби безпеки України у редакції „Корупційний делікт як прояв девіантної поведінки та шляхи її профілактики (психологічний аспект)” (протокол №11 від5.11.2003р.), уточнена Вченою радою Національної академії Служби безпеки України у редакції „Психологічні особливості корупційного делікту правоохоронців” (протокол №4 від 19.04.2007р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні АПН України (протокол №2 від 22.05.2007р.).
Об’єкт дослідження генез та прояви корупційного делікту правоохоронців.
Предмет дослідження психологічні особливості виникнення та подолання корупційного делікту правоохоронців.
Мета дослідження. Виявлення психологічних особливостей виникнення корупційного делікту правоохоронців та розробка практичних рекомендацій щодо його подолання.
Гіпотеза дослідження. Корупційний делікт правоохоронців має психологічну природу і його детермінація відбувається на двох рівнях: соціально-психологічному та індивідуально-психологічному. Шляхи подолання корупційного делікту визначаються особливостями зазначеної детермінації.
Відповідно до сформульованої мети та висунутої гіпотези визначено завдання дослідження:
1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз наявних психологічних підходів щодо вивчення корупційної поведінки.
2. Провести соціально-психологічний аналіз характеристик корупційного делікту в правоохоронному секторі.
3. Дослідити психологічні особливості суб’єктів корупційного делікту правоохоронців.
4. Розробити для суб’єктів протидії корупції в правоохоронному секторі практичні рекомендації щодо подолання корупційного делікту.
Методологічну та теоретичну основу дослідження склали принцип системного підходу в психології (Б.Ломов, С.Максименко, В.Шадріков, Г.Щедровицький та ін.); принцип єдності психіки та діяльності (Л.Виготський, Г.Костюк, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн); положення: диспозиційної концепції (В.Ядов); ціннісно-нормативного підходу (Ю.Клейнберг, О.Ратінов).
Методи дослідження. Для розв’язання сформульованих у дослідженні завдань, перевірки гіпотези були застосовані такі методи: теоретичні: аналіз наукової літератури та нормативно-правових актів, що стосуються боротьби з корупцією; узагальнення отриманої інформації; системний аналіз та інтерпретація отриманих даних; класифікація; емпіричні: метод експертних оцінок, спостереження (вивчення соціально-психологічних особливостей корупційного делікту правоохоронців); контент-аналіз (типологізація проявів корупційного делікту правоохоронців); психодіагностичне тестування методики 16-факторний опитувальник Кеттелла (форма „В”), опитувальник ММРІ, тест Леонгарда-Шмішека (вивчення індивідуально-психологічних особливостей корупціонерів-правоохоронців); математико-статистичної обробки даних (критерії біноміальний та Пірсона обробка показників психодіагностичних профілів та квантифікованих висновків контент-аналізу), критерій Фішера та метод рангової кореляції Спірмена визначення статистичної розбіжності між показниками „корупційної” та „контрольної” груп).
Наукова новизна одержаних результатів:
уперше досліджено психологічні особливості корупційного делікту правоохоронців; встановлено два рівня його детермінації соціально-психологічний та індивідуально-психологічний; виявлено, що індивідуально-психологічні чинники є первинними і зумовлюють схильність до проявів корупційного делікту, а соціально-психологічні визначають його формально-змістовні характеристики; з’ясовано, що є два види індивідуально-психологічних чинників такі, що зумовлюють схильність до корупційного делікту взагалі (загальна детермінація) та такі, що зумовлюють схильність до проявів за конкретним типом (диференціальна детермінація);
уточнено соціально-психологічну типологізацію проявів корупційного делікту;
дістали подальшого розвитку психологічні погляди на корупційну поведінку правоохоронців та шляхи її подолання. Виділено два напрямки подолання корупційного делікту: психодіагностична ідентифікація на етапі відбору в правоохоронні органи осіб, схильних до корупційного делікту та їхнє відсторонення від проходження служби в підрозділах, що перебувають під значним впливом соціально-психологічних корупційних чинників; визначення та мінімізація впливу соціально-психологічних чинників.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблені психологічні рекомендації дають дієвий інструментарій посадовим особам правоохоронних органів щодо профілактики корупційного делікту правоохоронців.
Наукові результати дисертаційного дослідження впроваджено в оперативно-службову діяльність Служби безпеки України (акт про впровадження НКЦ „Інститут оперативної діяльності та державної безпеки” Служби безпеки України від 18.05.2007р.), учбовий процес Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету (акт про впровадження від 25.05.2007р.), діяльність Експертно-психологічної служби Військово-медичного управління Служби безпеки України (акт про впровадження від 03.08.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. У статті „Щодо питання про індивідуально-психологічні особливості правоохоронців-корупціонерів”, що написана у співавторстві з ВШимком, особистий внесок здобувача полягає у розкритті індивідуально-психологічних особливостей правоохоронців-корупціонерів. У статті „Щодо диференціально-психологічного дослідження закономірностей корупційного делікту правоохоронців та психологічні особливості його подолання”, що написана у співавторстві з Є.Потапчуком та В.Шимком, здобувачем розкрито кореляції між індивідуально-психологічними особливостями правоохоронців-корупціонерів та конкретними типами корупційного делікту.
Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідались та обговорювались на Міжнародній науково-практичній конференції „Психологічні тренінгові технології у правоохоронній діяльності: науково-методичні та організаційно-практичні проблеми впровадження і використання, перспективи розвитку” (Донецьк, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції „Психологічні аспекти національної безпеки” (Львів, 2007) та на Міжвузівській науково-практичній конференції „Психологія діяльності в особливих умовах” (Харків, 2006).
Результати дослідження обговорювались на засіданнях спеціальної кафедри оперативної психології Національної академії Служби безпеки України упродовж 20042007 рр.
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладені в 5наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені ВАК України як фахові у галузі психології та 2-х тезах доповідей на наукових конференціях (2 у співавторстві).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів теоретичного та емпіричного дослідження психологічних особливостей корупційного делікту правоохоронців дозволило зробити такі висновки:
1.Знайшла підтвердження основна гіпотеза про те, що корупційний делікт правоохоронців має психологічну природу, тобто зумовлений психологічними чинниками. Детермінація корупційного делікту відбувається на двох рівнях: соціально-психологічному та індивідуально-психологічному.
2.Психологічні детермінанти корупційного делікту правоохоронців є ієрархізованими. Індивідуально-психологічні чинники є первинними та такими, що зумовлюють схильність до проявів корупційного делікту. Соціально-психологічні чинники визначають формально-змістовні характеристики корупційного делікту.
3.Соціально-психологічні чинники, що впливають на виникнення корупційного делікту правоохоронців детерміновані на макро- і мікрорівнях. Чинники макрорівня обумовлені факторами: політичними, економічними, соціальними, правовими, адміністративними та морально-ідеологічними. Чинниками мікрорівня є: можливості для корупційної діяльності, що визначають характер корупційного делікту правоохоронців; неефективність системи контролю службової діяльності; послаблення ролі керівника; негативна соціально-психологічна атмосфера в колективі. Соціально-психологічні чинники є визначальними при виборі способу вчинення КДП.
4.Індивідуально-психологічна детермінація корупційного делікту відбувається на загальному та диференціальному рівнях. Визначено два типи індивідуально-психологічних чинників: такі, що зумовлюють загальну схильність до корупційного делікту (загальна детермінація); такі, що зумовлюють схильність до проявів корупційного делікту за конкретним типом (диференціальна детермінація).
5. Загальну схильність до корупційного делікту виявляють правоохоронці з акцентовано-вираженими гіпертимними, демонстративними, ригідними та дистимічними рисами характеру.
6.Диференціальний рівень передбачає наступні зв’язки між індивідуально-психологічними особливостями правоохоронців та типами корупційного делікту: домінантність хабарництво, лобізм; пармія хабарництво; харрія бізнес; алаксія зв’язки та сприяння діяльності організованих злочинних угрупувань; праксернія розкрадання.
7.З урахуванням виявлених особливостей виникнення корупційного делікту правоохоронців розроблено рекомендації за наступними напрямками його подолання: психодіагностичне виявлення, на етапі відбору в правоохоронні органи осіб, схильних до корупційного делікту (акцентованих за гіпертимністю, демонстративністю, дистимічністю і ригідністю) та відсторонення цих кандидатів від проходження служби в підрозділах, що перебувають під значним впливом соціально-психологічних корупційних чинників мікрорівня; виявлення та мінімізація впливу соціально-психологічних чинників мікрорівня.
Перспективами подальшої розробки та дослідження проблеми виникнення і подолання корупційного делікту правоохоронців є: дослідження індивідуально-психологічних особливостей правоохоронців-корупціонерів інших органів; деталізація основних напрямків його подолання; виявлення особливостей нових психологічних чинників мікрорівня; дослідження вікового та гендерного аспекту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Багрій-Шахматов Л.В. Корупція як соціальна патологія // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою. К., 2001. Т. 22. С. 4952.
2.Волженкин Б.В. Коррупция. СПб: Юр. ин-т Ген. Прокуратуры РФ, 1998. 44 с.
3. Мельник М.І. Корупція корозія влади (соціальна сутність, тенденції та наслідки, заходи протидії): Монографія. К.: Юридична думка, 2004. 400 с.
4. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 5 жовтня 1995 р. №356/95-ВР // Відомості Верховної Ради України, 1995. № 34. С. 266.
5.Про Концепцію подолання корупції в Україні „На шляху до доброчесності”: Указ Президента України від 11 вересня 2006 р. № 742/2006 Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/p_4908.html. Заголовок з екрану.
6. Концепція боротьби з корупцією на 1998-2005 рр.: Указ Президента України від 24 квітня 1998 р. № 367/98 // Офіційний вісник. 1998. № 17. С.621.
7. Про подання органами виконавчої влади звітів про виконання вимог Закону „Про боротьбу з корупцією”: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 вересня 1999 р. № 1785 // Офіційний вісник, 2000. № 6. С. 208.
8. Про утворення Тимчасової депутатської комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю, корупцією і хабарництвом: Постанова Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2894-ХІІ // Відомості Верховної Ради України, 1993. № 9. С. 71.
9.Про Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю: Указ Президента України від 26 листопада 1993 р. № 561/93 Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg= 561%2F93&p=1158829501607929. Заголовок з екрану.
10. Указ Президента України від 1 грудня 1994 р. № 714/94 „Про Міжвідомчий науково-дослідний центр з проблем боротьби з організованою злочинністю”.
11. Рамкова Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти організованої злочинності від 21 липня 1997 р. // Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію / Упоряд. М.І. Камлик та ін.; за ред. Б.В. Романюка та М.І. Камлика. К.: Школяр, 1999. С. 6879.
12. Конвенція про корупцію у контексті кримінального права: прийнята Радою Європи (м. Страсбург) 4 листопада 1998 р. і відкрита для підписання 27 січня 1999 р. // Матеріали Міжнародного семінару „Антикорупційне розслідування та стратегія попередження корупції” (15-16 травня 2002 р.). Київ. С. 4961.
13. Конвенція про корупцію у контексті цивільного права: прийнята Радою Європи (м. Страсбург) 4 листопада 1998 р. і відкрита для підписання 27 січня 1999 р. // Матеріали Міжнародного семінару „Антикорупційне розслідування та стратегія попередження корупції” (15-16 травня 2002 р.) Київ. С. 6267.
14. Камлик М.І., Невмержицький Є.В. Корупція в Україні. К.: Т-во „Знання”, КОО, 1998. 187 с.
15. Борисов В., Кальман О. Громадське суспільство та питання подолання корупції // Вісник Академії правових наук України, 2005. № 2 С.168 173.
16. Таций В.Я., Борисов В.И. Научное обеспечение в Украине: Громадська експертиза // Актуальні проблеми боротьби з корупцією в Україні. К.: 2004. Вип. 4. С. 4448.
17. Маркєєва О.Д. Корупція в Україні: національні та міжнародні засоби протидії // Боротьба з організованою злочинністю та корупцією (теорія і практика). К., 2005. № 12. С. 2532.
18. Камлик М.І., Марценко Є.В. Стан протидії корупції та шляхи її подолання // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). К., 2006. № 13. С. 2432.
19. Ткач В. Корупція серед державних службовців: реалій, шляхи подолання // Вісник державної служби України. К., 2004. № 4.
20. Романюк Б.В. У боротьбі з організованою злочинністю та корупцією важливі конкретні дії // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). К., 2004. № 9. С. 1833.
21. Кальман О.Г. Стан і перспективи організаційно-правового забезпечення протидії та запобігання корупції в Україні // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). К., 2007. № 15. С. 3950.
22. Кучма Л.Д. Незалежність України і виклики сьогодення // Урядовий кур`єр, 2003. 27 серпня.
23. Стан боротьби з корупцією: Доповідна Президенту України. // Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України, 2004. 5 с.
24. Коррупция осталась стабильной // Зеркало недели, 2005. № 48.
25. Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році: Послання Президента України до Верховної Ради. К.: Інформ.-вид. центр Держкомстату України, 2005. 182 с.
26. Словарь практического психолога. / Б.В. Шапарь М: ООО „Издательство АСТ”; Харьков: „Торсинг”, 2004. 734 с.
27. Моргун В.Ф., Седых К.В. Деликвентный подросток. Полтава, 1995. 161 с.
28. Пряхіна Н.О. Психологічна характеристика девіацій як перешкод на шляху самореалізації особистості // Проблеми загальної та педагогічної психології. К., 2005. Т. VIІ, Вип. 2. С. 200206.
29. Тарновська О.С. Девіантна поведінка підлітків і превентивна робота: Навч.-метод. посіб. / Чернівецький нац. ун-т ім. Юрія Федьковича Чернівці: Рута, 2003. 82 с.
30. Психологія девіантної поведінки неповнолітніх: причини, умови виникнення, шляхи профілактики / Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України; Національна академія внутрішніх справ України / Малкова Т.М., Федорова В.П., Семенець Т.В., Годованець В.Ф. К., 1999. 95 с.
31. Курята Ю.В. Соціально-психологічний зміст процесу соціалізації в сучасних умовах // Проблеми загальної та педагогічної психології. К., 2004. Т. VI, Вип. 4. С. 164169.
32. Поснова Т. Політична соціалізація: проблеми теорії і практики // Проблеми загальної та педагогічної психології. К., 2005. Т. VIІ, Вип. 2. С.215 224.
33. Максимова Н.Ю. Психологія адиктивної поведінки: Навч. посібник: Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. К.: ВПЦ „Київський ун-т”, 2002. 308 с.
34. Швець А. Профілактика девіантних форм поведінки студентів // Проблеми загальної та педагогічної психології. К., 2005. Т. VIІ, Вип. 2. С.343348.
35. Павелкін В.Р. Методологічні та теоретичні засади дослідження агресії й агресивної поведінки // Проблеми загальної та педагогічної психології. К., 2004. Т. VI, Вип. 4. С. 215224.
36. Хозраткулова І.А. Психолого-педагогічні критерії виявлення різних форм насильницької поведінки серед підлітків // Проблеми загальної та педагогічної психології. К., 2005. Т. VIІ, Вип. 2. С. 294303.
37. Ткач Б.М. Індивідуально-психологічні властивості та соціально-психологічні чинники адитивної поведінки учнівської молоді поведінки // Проблеми загальної та педагогічної психології. К.: 2004. Т. VI, Вип. 4. С.334339.
38. Ратинов А.Р. К ядру личности преступника: В сб. „Актуальные проблемы уголовного права и криминологии”. М., 1981. С. 8185.
39. Кудрявцев В.Н. Причинность в криминологии. М., 1968. 72 с.
40. Игошев К.Е. Психология преступных проявлений среди молодежи. М., 1971. 68 с.
41. Ратинов А.Р. Личность преступника: психологические аспекты: В кн.: „Новая конституция и актуальные вопросы борьбы с преступностью”. Тбилиси, 1979. 258 с.
42. Ситковская О.Д. Психология уголовной ответственности. М.: Норма, 1998. 272 с.
43. Юридична психологія: Підручник для студ., слухачів та курсантів юрид. вищ. навч. закладів і фак. / Національна академія внутрішніх справ України / Андросюк В. Г., Казміренко Л. І., Кондратьєв Я. Ю., Костицький М. В., Тарарухін С. А. К.: Ін Юре, 2000. 351 с.
44. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Юридическая психология: Учеб. для вузов / Национальный ун-т внутренних дел. Х.: Издательство Национального университета внутренних дел, 2001. 640 с.
45. Чуфаровский Ю.В. Юридическая психология: Учеб. пособие для юрид. вузов. М.: Право и Закон, 1997. 320 с.
46. Васильев В.Л. Юридическая психология: Учебник для студ. вузов, обуч. по спец. „Юриспруденция”. 5-е изд., доп. и перераб. СПб.: Питер, 2002. 654 с.
47. Коновалова В.О. Шепітько В.Ю. Юридична психологія: Академічний курс: Підр. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. К.: Концерн „Видавничий дім „Ін-Юре”, 2004. 424 с.
48. Прикладная юридическая психология: Учеб. пособие для вузов / Под ред. проф. А.М. Столяренко М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. 639 с.
49. Коновалова В.Е. Правовая психология: [Учеб. пособие для юрид. вузов и фак., обучающихся по спец. «Правоведение»]. Х.: „Основа” при ХГУ, 1990. 198 с.
50. Чуфаровский Ю.В. Психология оперативно-розыскной и следственной деятельности: Учеб. пособие. М.: Проспект; ТК Велби, 2004. 208 с.
51. Психологічні особливості організованих злочинних об`єднань (використання психологічних знань у протидії організованій злочинності): Наук.-практ. посіб. / За ред. Я.Ю.Кондратьєва, С.Д.Максименка, Б.В.Романюка. К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002. 466 с.
52. Клейнберг Ю.А. Психология девиантного поведения: Учеб. пособие для вузов. М.: ТЦ Сфера, 2001. 160 с.
53. Змановская Е.В. Девиантология: (Психология отклоняющегося поведения): Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. М.: Издательский центр „Академия”, 2003. 288 с.
54. Менделевич В.Д. Психология девиантного поведения. Учеб. пособие. - СПб.: Речь, 2005. 445 с.
55. Дюркгейм Э. Самоубийство: Социологический этюд / В.А. Луков (подгот.), А.Н. Ильинский (пер. с фр.). СПб.: Союз, 1998. 496 с.
56. Дюркгейм Э. Социология. Ее предмет, метод, предназначение / А.Б.Гофман (пер.). М.: Канон, 1995. 352 с.
57. Мертон Р. Социальная теория и социальная структура (фрагменты) / В. Тачер (ред.); НАН Украины, Институт социологии. К.: Абрис, 1996. 109с.
58. Парсонс Т. О структуре социального действия / В.Ф. Чеснокова, С.А.Беланковский (ред.). М.: Академический Проект, 2002. 879 с.
59. Зотова О.И. Зарубежные теории отклоняющегося поведения: В кн.: „Психологические проблемы социальной регуляции поведения”. М.: 1976. С. 344-348.
60. Бандура А. Теория социального научения. / Пер. с англ. Спб.: Евразия. 2000. 320 с.
61. История зарубежной психологии, 30-е-60-е г. XX в. Тексты: [Сб. ст.] / Под ред. П. Я. Гальперина. М.: Изд-во МГУ, 1986. 342 с.
62. Франкл В. Человек в поисках смысла: Сб. / пер с англ. и нем. Общ. ред. Л.Я. Гозмана, Д.А. Леонтьева. М.: Прогресс, 1990. 368 с.
63. Роджерс К. Р. Взгляд на психотерапию. Становление человека: Пер. с .англ. / Общ. ред. и предисл. Е.И. Исениной. М.: Изд. группа „Прогресс”, 1994. 480 с.
64. Классики мировой психологии: Биограф. энциклопед. словарь В.А.Сонин, Л. М. Шлионский. СПб.: Речь, 2001. 282 с.
65. Фрейд 3. Вступ до психоаналізу: Лекції зі вступу до психоаналізу з новими висновками / п. Таращук (пер.). К.: Основи, 1998. 709 с.
66. Фрейд 3. Основные принципы психоанализа / А. Хомчек, Е. Глушак (пер.) М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 1998. 283 с.
67. Фрейд З. Психология бессознательного: Сб. произведений / Сост., научн. Ред., авт. вступ. М.Г. Ярошевский. М.: Просвещение,1990. 448 с.
68. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии / А.М. Боковиков (пер. с нем.). М., 1995. 296 с.
69. Психология индивидуальных различий: Тексты / Под. Ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.Я. Романова. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. С. 252261.
70. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия: Учеб. пособие для студ. и аспирантов психол. фак. а также слушателей курсов психол. дисциплин на гуманитар. фак. вузов РФ. СПб.: Питер, 1997. 336 с.
71. Корнилова Т.В., Смирнов С.Д. Методологические основы психологии. СПб: Питер, 2006. 320 с.
72. Саенко Е.В. Девиантное поведение подростков старшеподросткового возраста: В кн.: Записки практических психологов г. Твери и области. Тверь, 1977. С. 105109.
73. Полис А.Ф. Единство социального и биологического в гармоническом развитии личности. Рига, 1981. 186 с.
74. Гилинский Я.И. Девиантность и социальный контроль в России (ХIХ - ХХ в.в.): тенденции и социологическое осмысление. СПб.: Алетейя, 2000. 384 с.
75. Гилинский Я.И. Девиантология: социология преступности, коррупции, наркотизма, проституции, самоубийств и других „отклонений”. СПб.: Юрид. центр Пресс, 2004. 518 с.
76. Гребеньков Г.В., Белова А.А. Введение в юридическую психологию (психология девиантного поведения): Учеб. пособие / Донецкий ин-т экономики и хозяйственного права. Донецк: ДИЭХП, 2002. 82 с.
77. Ківенко Н.В., Лановенко І.І., Мельник П.В. Девіантна поведінка: Сучасна парадигма. Ірпінь : Академія держ. податкової служби України, 2002. 240 с.
78. Менделевич В.Д. Психология девиантного поведения: Учебн. пособ. М.: МЕДпресс, 2001. 432 с.
79. МедведевВ.С. Психология профессиональной деформации сотрудников органов внутренних дел: Дис. ...д-ра психол. наук: 19.00.06 / Киевский ин-т внутренних дел при Национальной академии внутренних дел Украины. К., 1999. 412 л.
80. Ваврик Т.Ю. Психологічна діагностика та корекція схильності до девіантної поведінки працівників органів внутрішніх справ України: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.06 / Національна Академія внутрішніх справ України. К., 2004. 19 с.
81. Мельник М.І. Корупція: сутність, поняття заходи протидії: Монографія. К.: Атіка, 2001. 304 с.
82. Невмержицький Є.В. Корупція як соціально-політичне явище: особливості проявів і механізмів подолання в сучасній Україні: Дис. ... канд. політ. наук: 23.00.02 / Ін-т держ. і права НАН України. К., 1999. 19 с.
83. Political corruption: A hand book / - Ed. by Heldenheimer A.J. Oxford. Transaction. 1985. P. 15.
84. Nye J. Corruption and political development: a cost analysis // American Political Science. 1967. № 12 (61). P. 417.
85. Мартыненко М. Коррупция как девиантное поведение // Закон. Финансы. Налоги. 2000. № 5. С. 7.
86. Фридрих Ф. Теоретические проблемы детерминации поведения: В кн. „Исследования проблем молодежи в ГДР”. М., 1976. С. 46
87. Борейша Е.И. Социальные нормы как регулятор поведения личности: В кн.: Психолого-педагогические аспекты многоуровневого образования. Тверь, 1998. Т. 11. С. 176183.
88. Корченков В.В. Социальное регулирование девиаций: структура, процессы. / Ф.И. Шарков (научн. ред.). М., 2000. 236 с.
89. Ядов В.А. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности. Л., 1979. 344 с.
90. Ядов В.А. Социологические исследования. М.: Наука, 1972. 239 с.
91. Шнейдер Л.Б. Девиантное поведение детей и подростков. М.: Академический проект: Трикста, 2005. 336 с.
92. Короленко Ц.П., Донских Т.А. Семь путей к катастрофе: Деструктивное поведение в современном мире. Новосибирск: Наука ОО, 1990. 224 с.
93. Лютий В.П. Соціальна робота з групами девіантної поведінки. К., 2000. 50 с.
94. Зелинский А.Ф. Криминальная психология: Научн-практ. изд. К.: Юринком Унтер, 1999. 240 с.
95. Елизаров А.Н. Имиджмейкинг и психологические причины коррупции // ИМИДЖЕЛОГИЯ-2006: Актуальные проблемы социального имиджмейкинга: Материалы Четвертого Международного симпозиума по имиджелогии /Под ред. Е.А. Петровой. - М.: РИЦ АИМ, 2006. - С. 8385.
95. Петелина Л.В. Изучение и предупреждение коррупции в правоохранительных органов: Автореф. дис канд. юр. наук: 12.00.08 / Омский юр. ин-т. Омск, 1998. 18 с.
96. Антонян Ю.М. Типология коррупции и коррупционного поведения. Режим доступу: http://www.council.gov.ru/kom_home/kom_mol/skor/ antonyan.htm. Заголовок з екрану.
97. Левик Б.С. Проблеми боротьби з корупцією // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою. К., 2001. Т. 22. С. 7475.
98. Клименко Н.И. Криминалистическое знание в структуре профессиональной подготовки следователя: Учебн. пособ. К.: Вища шк., 1990. 103 с.
99. Адлер Альфред. Практика и теория индивидуальной психологии / А.М.Боковиков (пер.). М., 1995. 296 с.
100. Кудрявцев В.Н. Социальные деформации. Инст-т государства и права РАН, 1992. 133 с.
101. Асмолов А.Г. Психология личности: Учебник. М.: Изд-во МГУ, 1990. 367 с.
102. Социальная психология. Ключевые идеи / Р.А. Бэрон, Д. Бирн, Б.Т.Джонсон; А.Д. Дмитриева, М. Потапова (пер. с англ.). 4. изд. СПб. и др.: Питер. 2003. 504 с.
103. Мосійчук Т.Є. Соціологія девіантної поведінки: Метод. посіб. / Одеський національний ун-т ім. І.І. Мечникова. Інститут соціальних наук. Кафедра соціології. О., 2005. 38 с.
104. Данчук М.Д. Психологічна структура корупційного делікту // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту ім. Г.С. Костюка АПН України. / За ред. Максименка С.Д. К., 2005. Т. VIІ., Вип. 2. С. 3340.
105. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. 1993. № 52. С. 490.
106. Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей: Закон України від 20 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 15. С. 190.
107. Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією: Постанова Пленуму Верховного суду України від 25 травня 1998р. № 13 // Матеріали Міжнародного семінару „Антикорупційне розслідування та стратегія попередження корупції” (15-16 травня 2002 р.). К., 2002. С. 4248.
108. Модельный закон о борьбе с коррупцией: принят на 13-м пленарном заседании Межпарлам. Ассамбл. государств-участников СНГ 3 апреля 1999 г. (Постановл. N 13-4). Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua. Заголовок з екрану.
109. Осипова Н. Особливості руйнівного характеру розширеного відтворення корупції // Інформаційний бюлетень: Період. вид. МНДЦ з проблем боротьби з орг. злоч. К., 2002. №7. С. 93100.
110. Ломоть И.В. Характеристика феноменологических свойств коррупции // Інформаційний бюллетень: Період. вид. МНДЦ з проблем боротьби з орг. злоч. К., 2002. № 7. С. 101106.
111. Айзенстат Стюарт. Необходимость соблюдения законности и борьбы с корупцией в условиях современной мировой экономики // Інформаційний бюллетень: Період. вид. МНДЦ з проблем боротьби з орг. злоч. К., 2002. № 6. С. 8997.
112. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративні порушення в системі корупційного делікту // Боротьба з організованою злочинністю та корупцією (теорія і практика). К., 2002. № 5. С. 1322.
113. Коментар судової практики в кримінальних та адміністративних справах. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1995-1997) / Відп. ред. В.Т. Маляренко. К.: Юрінком Інтер, 1998. 288 с.
114. Астафьев Л.В. О понятии коррупции // Коррупция в России: состояние и проблемы / Мат. научн.-практ. конференц. (26-27 марта 1996 г.). М.: Моск. Ин-т МВД России, 1996. С. 103106.
115. Мейтус В.Ю. Коррупция. Экономический и информационный аналіз. К.: Нора-принт, 2003. 258 с.
116. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради. 1994. №11. С. 50.
117. Маланов С.В. Методологические и теоретические основы психологии: Учеб. пособие. М.: Изд. Московского псих.-соц. ин-та; Воронеж: Изд. НПО «МОДЭК», 2005. 336 с.
118. Экспериментальная психология / Роберт Солсо, Кимберли Маклин. 8-е изд. доп., перераб. СПб.: Прайм-Еврознак, 2006. 480 с.
119. Исследование об уровнях коррупции в различных странах // Інформаційний бюллетень: Період. вид. МНДЦ з проблем боротьби з орг. злоч. К., 2002. № 1 С. 100102.
120. Камерер М. Новый подход облегчает измерение коррупции // Государственное управление в переходных экономиках. К.: Междунар. центр перспект. исслед., 2004. С. 4748.
121. Мельников В.М., Ямпольский Л.Т. Введение в экспериментальную психологию личности: Учеб. пособие для слушателей ИПК преподавателей пед. дисциплин ун-в и пед. ин-тов. М.: Просвещение, 1985. 319 с.
122. Погодин Г.В. Контент-анализ документов: Лекция. Мн.: ИНБ РБ, 1996 31 с.
123. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. СПб.: ООО «Речь», 2000. 350 с.
124. Данчук М.Д. Теоретичні підходи до вивчення проблеми девіантної поведінки // Зб. наук. пр. Хмельницький: Вид. ХНАДПС України ім. Б. Хмельницького, 2004. № 31. Частина ІІ. С. 7073.
125. Данчук М.Д. Щодо психологічних особливостей корупційного делікту правоохоронців // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. наукових праць К., НПУ імені М.П.Драгоманова, 2007. № 18 (42) С. 191197.
126. Звіт про виконання Закону України „Про боротьбу з корупцією” за 12 місяців 2000 року: форма № 1 кор, Держкомстат України. 4 с.
127. Звіт про виконання Закону України „Про боротьбу з корупцією” за 12 місяців 2001 року: форма № 1 кор, Держкомстат України. 4 с.
128. Звіт про виконання Закону України „Про боротьбу з корупцією” за 12 місяців 2002 року: форма № 1 кор, Держкомстат України. 4 с.
129. Статистичний звіт про виконання Закону України „Про боротьбу з корупцією” за 12 місяців 2003 року: форма № 1 кор, Держкомстат України. 4 с.
130. Статистичний звіт про виконання Закону України „Про боротьбу з корупцією” за 2004 рік: форма № 1 кор, Держкомстат України. 4 с.
131. Статистичний звіт про виконання Закону України „Про боротьбу з корупцією” за 2005 рік: форма № 1 кор, Держкомстат України. 4 с.
132. Статистичний звіт про виконання Закону України „Про боротьбу з корупцією” за 2006 рік: форма № 1 кор, Держкомстат України. 4 с.
133. Звіт про розгляд судами справ на виконання Закону України „Про боротьбу з корупцією” за 2004 рік: форма № 1к, Держкомстат України. 2 с.
134. Звіт про розгляд судами справ на виконання Закону України „Про боротьбу з корупцією” за 2005 рік: форма № 1к, Держкомстат України. 2 с.
135. Інформація про стан роботи правоохоронних органів по виконанню Закону України „Про боротьбу з корупцією” за 2004 рік. К.: Деп. інформ. технол. МВС України, 2004. 20 с.
136. Гадойбоєв С.А. Поняття та причини корупції серед особового складу органів внутрішніх справ України // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. 2005. № 5. С. 3622.
137. Доля Л.М. Корупція в Україні: стан і проблеми // Боротьба з організованою злочинністю та корупцією (теорія і практика). К., 2004. № 10. С. 2129.
138. Чи зможе корупція перемогти Юрія Луценка. Режим доступу: http://www.svobodaslova. ictv.ua . Заголовок з екрану.
139. Лихоимцев С. Ее величество Взятка // Бизнес № 17. 2004. С. 17
140. Злочинність в Україні: Стат. Збірник / Державний комітет статистики України: Відп. за випуск І.В. Калачова. К., 2005. 104 с.
141. Зайналабидов А.С. Коррупция в современном российском обществе: системный анализ // Борьба с коррупцией на Юге России как системная проблема. Препятствия и стратегии: Мат. междунар. научн.-практ. конф. 2001. С. 2735.
142. Івано-Франківськ: суддя незаконно ввозив іномарки. Режим доступу: http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/category?cat_id=39575. Заголовок з екрану.
143. Інтерв'ю газеті „Бізнес” заступника Голови Служби безпеки України, начальника Головного управлінняя по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Валерія Підболячного. Режим доступу: http://www.sbu.gov.ua/ sbu/control/uk/publish/article?art_id=53645&cat_id=49644. Заголовок з екрану.
144. Интервью заместителя председателя СБУ начальника управления „К” Валерия Пидболячного журналу „Профиль-Украина”: „Коррупция не уменьшается”. Режим доступу: http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/ article?art_id =49645&cat_id=49644. Заголовок з екрану.
145. Смирнова І.В. Наркорупція як невід’ємна складова системи наркобізнесу в Україні // Боротьба з організованою злочинністю та корупцією (теорія і практика). К., 2004. № 10. С. 3037.
146. У Криму затримано 7 співробітників міліції, які підозрюються у контрабанді наркотиків. Режим доступу: http://www.sbu.gov. ua/sbu/control/uk/publish/category?cat_id=39575. Заголовок з екрану. 15 березня 2006 р.
147. У Криму наркоторгівців забезпечували „перевертні в погонах”. Режим доступу: http://ua.proua.com/news/2006/09/04/140426.html. Заголовок з екрану.
148. „Ударили” по коррупции / Зеркало недели. 2006. 11 - 17 ноября.
149. Щодо затримання співробітника міліції. Режим доступу: http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=53030&cat_id=47486. Заголовок з екрану.
150. Правоохоронець обіцяв не порушувати кримінальну справу за хабар. Режим доступу: http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/ category?cat_id=39575. Заголовок з екрану.
151. Припинено діяльність подружжя хабарників. Режим доступу: http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/category?cat_id=39575. Заголовок з екрану.
152. Затримано інспектора ДПС за вимагання хабара. Режим доступу: http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/category?cat_id=39575. Заголовок з екрану.
153. У Києві затримано хабарника. Режим доступу: http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/category?cat_id=39575. Заголовок з екрану.
154. Вимагачів захопили на дитячому майданчику. Режим доступу: http://www.sbu.gov.ua/sbu/ control/uk/publish/category?cat_id=39575. Заголовок з екрану.
155. За півроку служби податківець навчився вимагати хабарі. Режим доступу: http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/category?cat_id=39575. Заголовок з екрану.
156. Материнський вирок // Хрещатик. 12 квітня 2005 р.
157. Участковый организовал убийство ради квартиры // Сегодня. 27 квітня 2007 р.
158. Перевертні у міліцейських погонах // Волинь. 18 квітня 2007 р.
159. У Львові викрили найбільший за останні роки відстійник крадених автомобілів. Режим доступу: http://ntn.tv/news/kriminal/07/05/15/18/55.html. Заголовок з екрану.
160. Кримські міліціонери допомагали міжнародним злочинцям // Газета по-українськи. 24 січня 2007 року.
161. Судами винесено вироки за корупційні діяння, викриті Службою безпеки України. Режим доступу: http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/k/publish/ category?cat_id=39575. Заголов