Приходько Ігор Іванович. Психологічна безпека персоналу екстремальних видів діяльності (на прикладі військовослужбовців внутрішніх військ МВС України) : Приходько Игорь Иванович. Психологическая безопасность персонала экстремальных видов деятельности (на примере военнослужащих внутренних войск МВД Украины)

Краткое описание

Приходько Ігор Іванович. Психологічна безпека персоналу екстремальних видів діяльності (на прикладі військовослужбовців внутрішніх військ МВС України).- Дис. д-ра психол. наук: 19.00.09, Держ. служба України з надзв. ситуацій, Нац. ун-т цив. захисту України. - Х., 2014.- 443 с.

Міністерство внутрішніх справ України
Академія внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України

На правах рукопису

ПРИХОДЬКО ІГОР ІВАНОВИЧ

УДК 159.9 – 057.36 (477)

ПСИХОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ПЕРСОНАЛУ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ (НА ПРИКЛАДІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МВС УКРАЇНИ)

19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах»

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук

Науковий консультант
Тімченко Олександр Володимирович
доктор психологічних наук,
професор

Харків  2014
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ………...………………………………………
ВСТУП…………………………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЛЮДИНИ………………………………………………………………..
1.1 Психологічний аналіз законодавчих і нормативно-правових документів, що визначають забезпечення безпеки людини ………………………………………..
1.1.1 Міжнародне нормативно-правове регулювання безпеки людини…....
1.1.2 Законодавче і нормативно-правове забезпечення безпеки громадян України……………………………………………………………………………….
1.2 Феноменологія категорії безпеки особистості у психологічних дослідженнях…………………………………………………………………………
1.2.1 Генезис безпеки людини в наукових дослідженнях…………………...
1.2.2 Визначення поняття категорії безпеки в сучасних наукових дослідженнях і головні підходи до її забезпечення…………………………….....
1.3 Теоретичні й методологічні підходи щодо вивчення та визначення категорії «психологічна безпека»…………………………………………………..
1.3.1 Аналіз сучасних наукових досліджень проблеми психологічної безпеки людини……………………………………………………………………...
1.3.2 Небезпека і загроза психологічній безпеці особистості……………....
1.3.3 Роль індивідуально-психологічних особливостей та особистісних характеристик людини у процесі формування, розвитку й підтримання її психологічної безпеки……………………………………………………………….
Висновки за розділом………………………………………………………………..
РОЗДІЛ 2 НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПЕРСОНАЛУ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ………………………………………………………………………...
2.1 Психологічні особливості службово-бойової діяльності військовослужбовців внутрішніх військ МВС України та її вплив на психологічну безпеку особового складу…….………………………...…………..
2.2 Технологія, методи та групи емпіричного дослідження психологічної безпеки фахівців екстремальних видів діяльності ………………………...……..
Висновки за розділом………………………………………………………………...
РОЗДІЛ 3 ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МВС УКРАЇНИ В ЗВИЧАЙНИХ ТА ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ ДІЯЛЬНОСТІ……………….
3.1 Розробка структурно-функціональної трансформаційної моделі психологічної безпеки особистості фахівця екстремального виду діяльності з використанням психосемантичного методу та методики незакінчених речень...
3.1.1 Структурно-функціональна модель психологічної безпеки особистості фахівця екстремального профілю у звичайних умовах діяльності...
3.1.2 Структурно-функціональна модель психологічної безпеки особистості фахівця екстремального профілю в особливих умовах діяльності...
3.2 Особливості структурних компонентів психологічної безпеки особистості у військовослужбовців внутрішніх військ МВС України з різним соціально-професійним статусом у звичайних умовах діяльності…………………………...
3.2.1 Особливості морально-комунікативного компонента психологічної безпеки особистості у військовослужбовців внутрішніх військ МВС України з різним соціально-професійним статусом…………………………………………..
3.2.2 Особливості мотиваційно-вольового компонента психологічної безпеки особистості у військовослужбовців внутрішніх військ МВС України з різним соціально-професійним статусом…………………………………………..
3.2.3 Особливості ціннісно-смислового компонента психологічної безпеки особистості у військовослужбовців внутрішніх військ МВС України з різним соціально-професійним статусом………………………………………………….
3.2.4 Особливості компонента внутрішнього комфорту психологічної безпеки особистості у військовослужбовців внутрішніх військ МВС України з різним соціально-професійним статусом…………………………………………..
3.3 Особливості структурних компонентів психологічної безпеки особистості у військовослужбовців внутрішніх військ МВС України з різними професійними функціями та типом професійного ризику у звичайних умовах діяльності……………………………………………………………………………..
3.3.1 Особливості морально-комунікативного компонента психологічної безпеки особистості у військовослужбовців внутрішніх військ МВС України з різними професійними функціями та типом професійного ризику……………...
3.3.2 Особливості мотиваційно-вольового компонента психологічної безпеки особистості у військовослужбовців внутрішніх військ МВС України з різними професійними функціями та типом професійного ризику……………...
3.3.3 Особливості ціннісно-смислового компонента психологічної безпеки особистості у військовослужбовців внутрішніх військ МВС України з різними професійними функціями та типом професійного ризику……………...
3.3.4 Особливості компонента внутрішнього комфорту психологічної безпеки особистості у військовослужбовців внутрішніх військ МВС України з різними професійними функціями та типом професійного ризику……………...
3.4. Типізація функціональної організації психологічної безпеки особистості у військовослужбовців внутрішніх військ МВС України…………………………..
3.5 Динаміка та трансформація структурних компонентів психологічної безпеки особистості у військовослужбовців внутрішніх військ МВС України під час виконання службово-бойових завдань в екстремальних умовах………...
3.5.1 Динаміка та трансформація компонента внутрішнього комфорту психологічної безпеки особистості у військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, які перебувають в екстремальній ситуації…..................................
3.5.2 Динаміка та трансформація ціннісно-смислового компонента психологічної безпеки особистості у військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, які перебувають в екстремальній ситуації………………………..
3.5.3 Динаміка та трансформація мотиваційно-вольового компонента психологічної безпеки у військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, які перебувають в екстремальній ситуації………………………………
3.5.4 Динаміка та трансформація морально-комунікативного компонента психологічної безпеки особистості у військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, які перебувають в екстремальній ситуації………..........................
Висновки за розділом………………………………………………………………..
РОЗДІЛ 4. ПСИХОМЕТРИЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ ДІАГНОСТИЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ОСОБИСТОСТІ ФАХІВЦЯ ЕКСТРЕМАЛЬНОГО ВИДУ ДІЯЛЬНОСТІ………
4.1 Структура та зміст методики «Діагностика психологічної безпеки особистості» фахівця екстремального виду діяльності…………………………...
4.2 Визначення показників якості методики «Діагностика психологічної безпеки особистості» фахівця екстремального виду діяльності та її стандартизація………………………………………………………………..............
4.2.1 Обґрунтування надійності методики «Діагностика психологічної безпеки особистості» фахівця екстремального виду діяльності………………….
4.2.2 Обґрунтування валідності методики «Діагностика психологічної безпеки особистості» фахівця екстремального виду діяльності…………………
4.2.3 Стандартизація методики «Діагностика психологічної безпеки особистості» фахівця екстремального виду діяльності…………………………...
4.3 Диференційна здатність методики «Діагностика психологічної безпеки особистості» фахівця екстремального виду діяльності…………………………...
4.3.1 Можливість використання методики «Діагностика психологічної безпеки особистості» для диференціювання вибірки військовослужбовців за типами організації психологічної безпеки особистості…………………………...
4.3.2 Можливість використання методики «Діагностика психологічної безпеки особистості» для визначення особливостей психологічної безпеки особистості у військовослужбовців з різним соціально-професійним статусом..
4.3.3 Можливість використання методики «Діагностика психологічної безпеки особистості» для визначення динаміки психологічної безпеки особистості під час діяльності в екстремальних умовах………………………….
4.4 Методика «Експрес-діагностика психологічної безпеки особистості» фахівця екстремального виду діяльності…………………………………………..
4.5 Автоматизація психодіагностичного інструментарію визначення психологічної безпеки особистості фахівця екстремального виду діяльності…..
4.5.1 Загальна структура автоматизованого психодіагностичного комплексу «Психологічна безпека особистості»………………………………….
4.5.2 Структура баз даних та їх взаємозв’язок в автоматизованому психодіагностичному комплексі «Психологічна безпека особистості»…………
4.5.2.1 Вибір форматів зберігання даних………………………………….
4.5.2.2 Структура зберігання інформації у тематичних таблицях бази...
4.5.3 Особливості побудови інтерфейсу автоматизованого психодіагностичного комплексу «Психологічна безпека особистості»…………
Висновки за розділом………………………………………………………………..
РОЗДІЛ 5. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ СЛУЖБОВО-БОЙОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МВС УКРАЇНИ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ВИСОКОГО РІВНЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ …………………………………………………………………………….
5.1 Комплексна програма формування, розвитку, підтримання та збереження психологічної безпеки особистості у персоналу екстремальних видів діяльності……………………………………………………………………………..
5.1.1 Психологічне інформування про особливості екстремальних ситуацій...
5.1.2 Відтворення психологічних факторів екстремальної ситуації у процесі тренувань………………………………………………………………………………
5.1.3 Методи ідеомоторного тренування……………………………………….
5.2 Соціально-психологічний тренінг «Спокій та порядок» для формування, розвитку, підтримання та збереження психологічної безпеки особистості у військовослужбовців внутрішніх військ МВС України…………………………..
Висновки за розділом……………………………………………………………......
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….............. 7
8

25

25
25

30

47
47

50

63

63
73

78
85

89

92

113
124

126

128

128

153

166

168

176

195

201

212

212

216

227

231

237

257

258

272

274

280
296

315

315

318

318

321

333

337

338

340

341

347

351

352

354
355
356

358
364

366

366
370

372
377

381
394
395
404

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації вперше теоретично узагальнено і запропоновано нове вирішення наукової проблеми психологічної безпеки персоналу екстремальних видів діяльності, яка полягає у розробці її структурно-функціональної трансформаційної моделі, вивченні механізму функціонування системи психологічної безпеки особистості у різних умовах професійної діяльності, типізації та прогнозування продуктивності психологічної безпеки особистості, у виявленні закономірностей динаміки психологічної безпеки особистості у звичайних та екстремальних умовах діяльності.
І. Загально-теоретичний та методологічний рівень розгляду проблеми психологічної безпеки персоналу екстремальних видів діяльності дозволив сформулювати низку положень, що сприяють більш повному розумінню цієї проблеми у сфері психологічних досліджень.
1. Результати теоретичного дослідження порушеної проблеми дають підстави для виокремлення психологічного феномену безпеки людини, яку ми розуміємо як загальну захищеність від небезпек фізичного та психічного функціонування особистості. Індивідуальний рівень безпеки людини регулюється її потребою в самозбереженні та виступає як резерв безпеки людини в ситуаціях, коли соціально орієнтовані способи досягнення безпеки не знаходять належного застосування через різні обставини.
Захищеність є потенційною можливістю психіки людини протистояти небезпекам, її можна розглядати як один із можливих, але не обов’язково гарантованих варіантів реагування на небезпеку і є результатом вже практичної реалізації цих можливостей.
Виявлені недоліки в організаційно-правовому регулюванні діяльності з забезпечення особистої безпеки людини не дозволяють у сучасних умовах у повному обсязі вирішити питання забезпечення психологічної безпеки суб’єкта професійної діяльності екстремального профілю. Потрібно закласти надійне підґрунтя для створення такої системи, яка б акумулювала зусилля та ресурси всіх суб’єктів національної безпеки для забезпечення психологічної безпеки людини, особливо персоналу, діяльність якого пов’язана з екстремальними умовами.
Систематизація наукових досліджень дозволила запропонувати власне визначення психологічної безпеки особистості фахівця екстремального виду діяльності як складної багаторівневої динамічної системи, що відображає ступінь психічної захищеності людини, її здатність підтримувати оптимальний рівень функціонування, можливість усувати зовнішні та внутрішні загрози, які виникають, зберігати на достатньо стійкому дієздатному рівні виконання службово-бойових завдань у звичайних та екстремальних умовах.
2. Метою розбудови системи психологічної безпеки людини є створення безпечних умов для її життєдіяльності та здійснення вибору, який визначатиме напрямок подальшої самореалізації особистості та її безпеку.
Для її реалізації потрібно використовувати потенціал чотирьох структурно-функціональних компонентів психологічної безпеки особистості в звичайних умовах діяльності: морально-комунікативного, мотиваційно-вольового, ціннісно-смислового та внутрішнього комфорту. Під час діяльності людини в екстремальних умовах, коли відбувається трансформація системи психологічної безпеки особистості та утворення інших чотирьох структурно-функціональних компонентів, використовується потенціал: морально-вольової урегульованості, стратегій подолання стресових ситуацій, ціннісно-смислового компоненту та посттравматичного зростання / регресу.
3. Запропонована структурно-функціональна трансформаційна модель психологічної безпеки особистості фахівця екстремального виду діяльності дає змогу об’єднати існуючі у сучасній психологічній науці концепції життєздатності (Б. Г. Ананьєв, І. М. Ільїнський), життєстійкості (С. Мадді, Д. О. Леонтьєв), оптимального смислу життя (В. Е. Чудновський) та конфліктного смислу «Я» (В. В. Столін). У кожній з вищезазначених концепцій зроблено акцент на реалізацію того чи іншого механізму забезпечення безпеки особистості, що співвідноситься з завданнями окремих елементів загальної системи психологічної безпеки особистості.
4. Ефективним механізмом формування системи психологічної безпеки особистості виступає її соціалізація, яка вносить певні обмеження у можливості самореалізації особистості (сприяє реалізації формальних статусів особистості, соціального рівня «Я»). Обминути данні обмеження допомагає механізм рефлексії, який сприяє реалізації особистісного рівня «Я». Саме рефлексія є джерелом трансформації системи психологічної безпеки особистості, у тому числі і при її реалізації в екстремальних умовах діяльності.
Ефективність функціонування системи психологічної безпеки особистості персоналу екстремальних професій залежить від балансу між ризиконебезпечністю діяльності та створеними для її нівелювання умовами праці: проведення цілеспрямованої професійної підготовки до дій у типових екстремальних ситуаціях; час, що виділяється на відновлення; можливість для емоційного відреагування пережитих стресових ситуацій; спроможність отримання підтримки від соціального оточення; ефективність заходів психологічного супроводження діяльності тощо. Відсутність такого балансу призводить до таких типів деформації психологічної безпеки особистості, як «перекошення», «розщеплення», «сплощення».
Значна інтенсивність специфічної діяльності може призводити до надмірного посилення одних якостей і знецінювання інших, при цьому в компоненті внутрішній комфорт, який виконує регулюючу функцію в структурі психологічної безпеки особистості, позитивна самооцінка може зберігатися за рахунок дії механізму суб’єктивної значущості параметрів самооцінювання. Однак такі «перекоси» негативно позначаються на можливостях особистості реалізуватися в інших сферах, не пов’язаних з професією (наприклад, ускладнюють створення родини).
Високі вимоги, що висуваються під час професіоналізації до одних структурних елементів психологічної безпеки особистості (професійних знань та вмінь) і низькі до інших (цінностей, що реалізуються у професійній діяльності) можуть стати причиною «розщеплення» структури психологічної безпеки особистості. До «розщеплення» також можуть привести і протиріччя між високою соціальною значущістю професійної місії фахівця екстремального виду діяльності та його захищеністю від зовнішніх корекційних впливів суспільства (наприклад, це стосується військовослужбовців, інформація про діяльність яких не є відкритою).
В умовах дії надмірних, повторних стрес-факторів система психологічної безпеки особистості може остаточно збіднити, «сплощитися». При цьому характерним стає зменшення кількості важливих для особистості мотивів і цінностей, обмеження взаємодії: за кількістю соціальних об’єктів, з якими підтримується зв’язок, та того, що стає приводом для взаємодії, викривлення уявлення про себе (зменшення кількості «Я-образів», з якими ідентифікується особа, неадекватне уявлення себе через дію захисних механізмів самосвідомості).
5. Для позначення здатності до відновлення системи психологічної безпеки особистості пропонується використання терміну «пружність системи психологічної безпеки особистості», що відображує процес динаміки та трансформації системи психологічної безпеки особистості під час впливу екстремальних факторів зовнішнього середовища. При цьому, на певний час система психологічної безпеки особистості «стискується», і таким чином захищається від небезпек зовнішнього середовища; коли гостра фаза минає, система знову «розтискується» та відновлюється. Після дії помірного стресу дана система не лише відновлюється, але й дає помітний приріст і певне зростання, стає більш диференційованою, забезпечує більшу здатність для розвитку особистості, підвищує якість взаємодії з оточуючим соціальним середовищем. Проте після дії надсильних або хронічно тривалих, повторювальних негативних впливів ця система не завжди спроможна відновитися до початкового рівня: може залишатися зі «сплощеною» ціннісно-смисловою сферою, термінальною мотивацією, обмеженою соціальною взаємодією та однобоким уявленням людини про себе. У результаті чого зменшується кількість «Я»-образів, з якими ідентифікується особа, виникає неадекватне уявлення про себе через дію захисних механізмів самосвідомості, з’являються ознаки, характерні для посттравматичного стресового розладу або професійної деформації особистості.
Здатність до самовідновлення системи психологічної безпеки особистості персоналу екстремального профілю діяльності залежить: від режиму праці та можливостей для відпочинку, спілкування з референтною групою та самореалізації в інших сферах життєдіяльності, а також від того, наскільки під час професіоналізації система психологічної безпеки особистості сприяла формуванню механізмів емоційного відреагування на стресові впливи та здатності залучати зовнішні і внутрішні ресурси для їх подолання.
ІІ. Проекція теоретичних положень та висновків, зроблених під час емпіричного дослідження, дозволила одержати результати, які повніше розкривають процеси функціонування системи психологічної безпеки особистості фахівця екстремального виду діяльності у різних умовах, та надати низку практичних рекомендацій щодо її формування, розвитку, підтримки та збереження.
1. У ході дослідження динаміки структурних компонентів системи психологічної безпеки особистості військовослужбовців внутрішніх військ МВС України у звичайних умовах професійної діяльності виявлено певні закономірності та напрями розвитку цієї системи у фахівців з різним соціально-професійним статусом та типом професійної діяльності (ризику) у залежності від ступеня активності професіоналізації. Пасивний напрям є наслідком некритичного засвоєння вироблених у професійній групі вимог для збереження індивідуальної безпеки особистості, що передбачає точне їх відтворення, який буде ефективним тільки за умов формування навичок забезпечення безпеки життєдіяльності та дисциплінованості при дотриманні правил безпечної поведінки. Активний напрям є результатом свідомого ставлення особою цілей і вирішення завдань своєї професійної групи та вимог, що забезпечують безпеку життєдіяльності в обраній професії, в основі якого лежить здатність до рефлексії та довіра до власних пріоритетів, компетентності та досвіду.
Невдале формування системи психологічної безпеки особистості у процесі професіоналізації може призводити до неадекватної дії її регулюючого компоненту внаслідок домінування в ньому захисних механізмів свідомості. На емоційному рівні такі військовослужбовці відчуватимуть тривожність, незадоволеність собою і тим, як складається їх життя. На рівні взаємодії з соціальним середовищем вони прагнутимуть самоствердитися за рахунок осіб, залежних від них, демонструватимуть свою владу і вплив чи, навпаки, прагнутимуть їм догодити, щоб відновити фрустрований позитивний образ власного «Я». Це негативно позначатиметься як на виконанні службово-бойових завдань, так і на спроможності військовослужбовця забезпечити власну психологічну безпеку, створенні сприятливих ситуацій для самореалізації.
Психологічна безпека особистості, яка адекватно та активно розвивається у процесі професіоналізації, передбачатиме наявність розвиненої рефлексії, зменшення протиріч у структурі самосвідомості, набуття довіри до себе, власній кваліфікації та досвіду, що дозволить сприймати складні професійні ситуації як такі, що підтверджують високий професійний рівень фахівця, сприяють самовдосконаленню. Усвідомлення набутого професійного досвіду дозволяє військовослужбовцю будувати добре диференційований професійний образ світу, прогнозувати події власного життя, уникати небажаних для самореалізації ситуацій, розбудовувати соціально-психологічне середовище за власним планом та виконувати провідну роль у стосунках із іншими. Такі військовослужбовці відкриті новому досвіду, новим способам взаємодії, вони не бояться нових завдань, складних життєвих ситуацій. Побудовані стосунки з оточуючим середовищем не лише дозволяють у складних ситуаціях залучати власний зовнішній ресурс (допомогу від соціального оточення), але й сприяють постійному збагаченню особистості фахівця. При реалізації професійних дій ці військовослужбовці орієнтуються не лише на окремі цілі професії, але й на те, яке чільне місце у суспільстві повинні посідати внутрішні війська, повага до них з боку держави відновлює смисл обраної ними професійної діяльності.
2. Використання кластерного аналізу та порівняння кореляційних матриць, які містять взаємозв’язки між показниками психодіагностичних методик, що увійшли до тестової батареї дослідження структурних компонентів психологічної безпеки особистості, дозволило виділити три типи організації психологічної безпеки особистості військовослужбовців ВВ МВС України: продуктивний, репродуктивний і непродуктивний та надати кожному з них психологічну характеристику.
Для прогнозування продуктивності організації психологічної безпеки особистості фахівця екстремального виду діяльності проведено регресійний аналіз, за результатами якого складено рівняння регресії та визначено норми рівнів психологічної безпеки особистості в залежності від типів їх організації (в умов. од.): від 0 до 1,5 – продуктивний; від 1,5 до 2,5 – репродуктивний; від 2,5 та більше – непродуктивний тип організації психологічної безпеки особистості.
3. Результати дослідження дозволили визначити особливості функціонування, трансформації та динаміки структурних компонентів психологічної безпеки особистості у військовослужбовців ВВ МВС України з різним рівнем професійної підготовки й особистісної зрілості в екстремальних умовах. Виявлено, що актуалізація ресурсів системи психологічної безпеки особистості в екстремальній ситуації відбувається від зовнішнього (морально-комунікативного) компоненту до глибинного (ціннісно-смислового) компоненту, де її рухомою силою є компонент внутрішнього комфорту, який стає важелем контролю реалізації обраного шляху розвитку і самореалізації в конкретних умовах. Адекватність дії цього компоненту в екстремальних умовах залежить від здатності особистості утримувати баланс між рефлексією (контролем, збільшенням пошукової активності для визначення відповідного ситуації способу дії) і довірою до себе (своїм цінностям, компетентності).
Актуалізація глибинного компоненту психологічної безпеки особистості призводить до постановки екзистенційних питань про правильність вибору шляху розвитку, самореалізації. Впевненість у виборі веде до консолідації усіх наявних ресурсів особистості в напряму захисту обраного життєвого шляху та цінностей життя, сприяє більш високим темпам її відновлення і посттравматичного зростання системи психологічної безпеки особистості.
Розвинений морально-комунікативний компонент психологічної безпеки особистості в екстремальних умовах дозволяє залучати зовнішні ресурси (допомогу) для подолання стресової ситуації. Збережені стосунки з середовищем після пережитої екстремальної ситуації стають підґрунтям для відновлення особистості. Здатність залишатися після екстремальної ситуації у межах прийнятної поведінки для своєї соціальної групи суттєво впливає на статус особи в цій групі.
4. На основі структурно-функціональної трансформаційної моделі психологічної безпеки особистості розроблена методика «Діагностика психологічної безпеки особистості» фахівця екстремального виду діяльності, яка дозволяє визначати окремі структурні компоненти психологічної безпеки особистості за різними шкалами та індекс психологічної безпеки особистості, їх динаміку при виконанні особовим складом завдань у різних умовах діяльності. Вона є чутливою до особливостей психологічної безпеки особистості в осіб з різним соціально-професійним статусом та типом професійного ризику, здатна диференціювати обстежуваних за типами організації її продуктивності та визначати рівень психологічної безпеки особистості.
Для оперативного визначення рівня психологічної безпеки особистості фахівця ризиконебезпечного профілю, прогнозування можливості його перебування та ефективної діяльності в екстремальній ситуації запропоновано скорочений варіант основної методики  тест «Експрес-діагностика психологічної безпеки особистості». Результати проведених досліджень валідності, надійності та стандартизації розроблених методик дозволяють запропонувати їх використання з метою прогнозування вірогідності психологічно небезпечної поведінки фахівця екстремального виду діяльності під час виконання службово-бойових завдань в різних умовах діяльності.
Застосування автоматизованого психодіагностичного комплексу «Психологічна безпека особистості» дає психологу потужний інструмент для визначення типу організації продуктивності та рівня психологічної безпеки особистості фахівця екстремального виду діяльності, дозволяє проводити масові групові обстеження і виявляти особливості динаміки психологічної безпеки особистості у групах випробуваних у звичайних умовах діяльності, прогнозувати можливі зміни рівня психологічної безпеки особистості в екстремальних ситуаціях.
5. Розроблена комплексна програма психологічного супроводу службово-бойової діяльності військовослужбовців ВВ МВС України дозволяє формувати, розвивати, підтримувати та зберігати психологічну безпеку особистості під час їх діяльності у звичайних та екстремальних умовах. Авторський психологічний тренінг «Спокій та порядок» показав високу ефективність для підвищення рівня психологічної безпеки особистості у військовослужбовців ВВ МВС України, які приймали безпосередню участь у виконанні службово-бойових завдань з охорони громадського порядку та забезпечення безпеки при проведенні Чемпіонату Європи з футболу в 2012 році.
Перспективними напрямами подальших наукових пошуків є дослідження особливостей функціонування психологічної безпеки особистості у суб’єктів інших видів екстремальної діяльності, наукова і прикладна розробка психологічних шляхів і засобів підвищення ефективності професійної діяльності фахівців екстремального профілю, здійснення їх цілеспрямованої екстремальної психологічної підготовки.