Сергієнко Олександр Олександрович Психопрофілактика та психокорекція професійного відчуження у працівни­ків Державної служби України з надзвичайних ситуацій : Сергиенко Александр Александрович психопрофилактика и психокоррекция профессионального отчуждения у работников Государственной службы Украины по чрезвычайным ситуациям

Краткое описание

Сергієнко Олександр Олександрович, викладач-мето- дист навчально-методичного відділу Національного універ­ситету цивільного захисту України: «Психопрофілактика та психокорекція професійного відчуження у працівни­ків Державної служби України з надзвичайних ситуацій» (19.00.09 - психологія діяльності в особливих умовах). Спецрада К 64.707.02 у Національному університеті ци­вільного захисту України

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НА ДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
СЕРГІЄНКО Олександр Олександрович
УДК 159.9: 159.94
ДИСЕРТАЦІЯ
ПСИХОПРОФІЛАКТИКА ТА ПСИХОКОРЕКЦІЯ ПРОФЕСІЙНОГО ВІДЧУЖЕННЯ У ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З
НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
Спеціальність 19.00.09 - «Психологія діяльності в особливих умовах» Подається на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Дисертація містить результати власних досліджень.
Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
О.О. Сергієнко
Науковий керівник Перелигіна Ліна Анатоліївна,
доктор біологічних наук, професор
Харків - 2019

ЗМІСТ
ВСТУП 19
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОГО ВІДЧУЖЕННЯ ФАХІВЦІВ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ 27
1.1. Аналіз наукових підходів до вивчення професійного відчуження
в зарубіжній та вітчизняній психологічній літературі 27
1.2. Вплив діяльності в особливих умовах на формування професійного відчуження 45
1.3. Професійне відчуження як втрата професійної ідентичності 59
1.4. Психологічні технології профілактики і корекції професійного відчуження працівників ДСНС 69
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 77
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕТАПІВ, МЕТОДІВ І МЕТОДИК ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ГРУП ДОСЛІДЖУВАНИХ 79
2.1. Методологічні принципи, організація та методи дослідження 79
2.2. Дослідження особливостей прояву професійного відчуження у працівників ДСНС 92
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 101
РОЗДІЛ 3. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЯВУ ПРОФЕСІЙНОГО ВІДЧУЖЕННЯ У ПРАЦІВНИКІВ ДСНС 102
3.1. Дослідження особливостей прояву професійного відчуження в особистісній сфері 102
3.2. Дослідження особливостей прояву професійного відчуження у мотиваційній сфері 116
3.3. Дослідження особливостей прояву професійного відчуження у когнітивній сфері 121
3.4. Дослідження особливостей прояву професійного відчуження у ціннісно-смисловій сфері 139

17
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 164
РОЗДІЛ 4. ПСИХОКОРЕКЦІЯ ТА ПСИХОПРОФІЛАКТИКА ПРОФЕСІЙНОГО ВІДЧУЖЕННЯ 166
4.1. Програма психокорекції та психопрофілактики професійного відчуження у працівників ДСНС 166
4.2. Програма психопрофілактики і психокорекції професійного відчуження у працівників ДСНС 175
4.3. Апробація програми психокорекції професійного відчуження працівників ДСНС 184
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 186
ВИСНОВКИ 190

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо визначення психологічних особливостей прояву професійного відчуження у працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
1. Аналіз теоретичних підходів до проблеми професійного відчуження довів багатозначність та невизначеність терміну «професійне відчуження» в сучасних психологічних дослідженнях. Встановлено, що професійне відчуження - це втрата ідентичності з професією й професійним співтовариством у цілому, яка проявляється у зміні професійної «Я-концепції» як системи сполучених з оцінкою уявлень пожежного-рятувальника про себе як про особистість і як суб'єкта екстремальної професійної діяльності.
В контексті професійної діяльності професійне відчуження розглядають з точки зору професійної деструкції особистості, яка включає в себе особистісний, ціннісно-смисловий, когнітивний та мотиваційний компоненти.
Серед основних соціально-психологічних детермінант професійного відчуження особистості працівника ДСНС виділяються: екстремальний
характер професійної діяльності; соціально-економічна ситуація; професійно- просторове середовище; вікові зміни; кризи професійного розвитку.
В екстремальних умовах діяльності професійне відчуження стає фактором, що перешкоджає здійсненню ефективної професійної діяльності, і ця обставина проявляється в широкому діапазоні наслідків - від професійного маргіналізму, викривлення ціннісних норм особистості до втрати професійної ідентичності.
2. У результаті кластерного аналізу було сформовано дві групи досліджуваних: першу групу склали працівники ДСНС, що ідентифікують себе з професією, другу групу - працівники ДСНС з ознаками професійного відчуження.
Досліджувані першої групи мають чітко виражені показники за статусом «досягнута (сформована) професійна ідентичність», а за статусами «дифузна

191
професійна ідентичність» та «мораторій (криза професійного вибору)» показники низькі.
Досліджувані другої групи мають полярно виражені результати: чітко виражені показники за статусами «дифузна професійна ідентичність» та «мораторій» (криза професійного вибору) і низькі показники за статусом «досягнута (сформована) професійна ідентичність».
3. Дослідження особистісної структури рятувальників з різним рівнем професійного відчуження показало, що особи, які ідентифікують себе із професією, достатньо стабільні в поведінці, цінують ввічливість та проявляють повагу під час спілкування та взаємовідносин у колективі, активні в професії. Рятувальники з ознаками професійного відчуження здебільшого пасивні, самотні, виснажені та «закриті» від професійного соціуму. Вони не отримують задоволення від своєї діяльності.
У осіб які ідентифікують себе з професією достатньо розвинута потреба в досягненні цілей та успіху в професійній діяльності. Вони більш мотивовані та «віддані» своїй справі. Зі свого боку рятувальники з ознаками професійного відчуження налаштовані на пасивність та невдачу, не отримують задоволення від своєї діяльності та незацікавлені в досягненні професійних цілей.
Працівники, які ідентифікують себе з професією, більш позитивно сприймають та оцінюють образ пожежного-рятувальника ніж працівники з ознаками професійного відчуження. Вони ототожнюють себе з професійною діяльністю рятувальника, проявляють увагу й інтерес до цієї діяльності. У працівників з ознаками професійного відчуження менш розвинена ідентифікація з професією та у відносинах з коллегами, тому вони проявляють агресивність та відстороненість.
Рятувальники, які ідентифікують себе з професією - дружні, солідарні, толерантні та стабільні у відносинах з колегами. Під час виконання службових обов’язків та взаємодії з особовим складом проявляють ефективність та відповідальність. Дані фахівці мають чітку сформовану стратегію щодо самовдосконалення та досягнення успіхів у професійній діяльності. У

192
працівників з ознаками професійного відчуження не сформована професійна ідентичність. Під час виконання завдань за призначенням та професійної взаємодії в колективі вони пасивні до власного розвитку, невідповідальні та недисципліновані, самостійні та імпульсивні, менш свідомі, менше доброзичливі та більш агресивні в порівнянні з працівниками, які ідентифікують себе з професією. Такі особистісні цінності та смислові утворення фахівців з ознаками професійного відчуження свідчать про наявність у них внутрішнього конфлікту та незадоволеності професією, що заважає їм раціонально реалізовувати свій потенціал і успішно вирішувати професійні завдання.
4. Результати проведеного дослідження дозволили розробити програми психокорекції та психопрофілактики професійного відчуження у працівників ДСНС. Основними завданнями комплексного психопрофілактичного впливу була редукція поточного рівня професійного відчуження, зниження темпів розвитку та запобігання виникненню професійного відчуження у працівників ДСНС. Метою психокорекційної роботи була трансформація професійного відчуження в професійну ідентичність або мінімізація його прояву в рятувальників.
Кількісний та якісний аналіз отриманих після психокорекції результатів достовірно довів доцільність та ефективність розробленої програми.
Перспективними напрямами подальших наукових пошуків є розробка алгоритму організації та проведення психопрофілактичної й психокорекційної роботи з фахівцями різних підрозділів ДСНС з урахуванням особливостей їх професійної діяльності.