ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ САМОЦІННОСТІ ОСОБИСТОСТІ В ПРОЦЕСІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ : ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ РАЗВИТИЯ САМОЦЕННОСТИ ЛИЧНОСТИ В ПРОЦЕССЕ СОЦИАЛИЗАЦИИ

Краткое описание

КИЇВСКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

На правах рукопису

ПРОСАНДЄЄВА Людмила Євгеніївна

УДК 159.923+316.61+73

ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ САМОЦІННОСТІ ОСОБИСТОСТІ В ПРОЦЕСІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук

Науковий консультант –
Бех Іван Дмитрович,
доктор психологічних наук, професор,
дійсний член НАПН України

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 5
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ САМОЦІННОСТІ
ОСОБИСТОСТІ В ПРОЦЕСІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ 15
1.1. Філософсько-психологічні концепції розвитку самоцінності
особистості 18
1.2. Зарубіжні та вітчизняні дослідження проблеми визначення сутності
самоцінності та її структури 42
1.3. Соціалізація як детермінанта розвитку самоцінності
особистості 66
1.4. Психологічна сутність криз самоцінності особистості в процесі
соціалізації 79
1.5. Генезис самоцінності особистості в період дорослішання 88
1.5.1. Передумови становлення самоцінності в дитинстві 89
1.5.2. Особливості становлення самоцінності особистості
в підлітковому віці 99
1.5.3. Розвиток самоцінності особистості в юнацькому віці 107
Висновки до першого розділу 112

РОЗДІЛ ІІ КОНЦЕПТУАЛЬНА ПАРАДИГМА РОЗВИТКУ
САМОЦІННОСТІ ОСОБИСТОСТІ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ
ОНТОГЕНЕЗУ 116
2.1. Особистісно-ціннісний підхід до розвитку самоцінності особистості
періоду дорослішання в процесі її соціалізації 117
2.2. Обґрунтування принципів розвитку самоцінності особистості 125
2.2.1. Принцип автономізації-соціалізації власного
«Я» особистості 125
2.2.2. Принцип обумовленості самореалізації самоцінності
особистості різними стратегіями її поведінки 139
2.3. Психологічна модель генезису самоцінності особистості періоду
дорослішання в процесі соціалізації 150
Висновки до другого розділу 167

РОЗДІЛ ІІІ ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНЕЗИСУ
САМОЦІННОСТІ ОСОБИСТОСТІ
ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ 172
3.1. Методологічні та методичні аспекти дослідження самоцінності
особистості підлітка 172
3.2. Специфіка розвитку самоцінності підлітка в соціальному та
особистісному просторах 190
3.3. Психологічні особливості генезису структурних складових
самоцінності особистості підлітка 215
3.4. Типи самоцінності особистості підлітка та їх зв’язок із стратегіями
поведінки 252
Висновки до третього розділу 266

РОЗДІЛ IV ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ РОЗВИТКУ
САМОЦІННОСТІ ОСОБИСТОСТІ
ЮНАЦЬКОГО ВІКУ 268
4.1. Особливості впровадження методології та методик дослідження
самоцінності юнака 268
4.2. Розвиток самоцінності юнака в соціальному та особистісному
просторах 281
4.3. Особливості розвитку структурних складових самоцінності особистості
юнака 305
4.4. Типологічні характеристики самоцінності особистості юнака. 340
Висновки до четвертого розділу 353
РОЗДІЛ V ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД РОЗВИТКУ
САМОЦІННОСТІ ОСОБИСТОСТІ ПЕРІОДУ
ДОРОСЛІШАННЯ У ПРОЦЕСІ ЇЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ 355
5.1. Теоретико-методологічні засади психологічного супроводу розвитку
самоцінності особистості підлітків та юнаків 355
5.2. Якісні зміни в розвитку самоцінності підлітків експериментальної та
контрольної груп 363
5.3. Специфіка розвитку самоцінності юнаків експериментальної й
контрольної груп 380
5.4. Практичні рекомендації психологам, вихователям, вчителям з розвитку
самоцінності особистості періоду дорослішання 392
Висновки до п’ятого розділу 398

ВИСНОВКИ 400
ДОДАТКИ 406
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 420

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі цивілізаційного розвитку важливого значення набувають соціальні, моральні, психологічні аспекти процесу розвитку особистості. У ХХІ столітті на історичну арену вихо¬дить новий соціальний тип особистості, здатної до інноваційного мислення, рефлексії та самореалізації. Проте психологи констатують, що в результаті трансформації сучасного суспільства (переживання значних соціальних та екологічних катаклізмів) спостерігається криза самоцінності, яка передусім пов’язана з порушенням ідентичності, що може призвести до знецінення особистості. У зв’язку з цим пріоритетними постають завдання створення умов для якісно нової підготовки молодих людей до життя, їх вміння орієнтуватися у світі ринкових відносин, масових системних комунікацій, суперечливому суспільно-політичному житті, несприятливому екологічному середовищі, не втрачаючи при цьому індивідуальної своєрідності, власної неповторності та духовності.
Реалізація окреслених завдань виховання молоді неможлива без поглибленого науково-психологічного опрацювання проблеми розвитку самоцінності особистості в процесі соціалізації. В руслі педагогічної та вікової психології важливо обґрунтувати сутність та місце самоцінності в структурі самосвідомості молодої людини, визначити її вплив на стратегії власної поведінки, виявити генезис, індивідуальні відмінності розвитку зазначеного феномену.
Аналіз наукових джерел за окресленою тематикою дозволив виокремити певні підходи до розв’язання проблеми самоцінності особистості. Досягнення філософії полягають в обґрунтуванні поглядів на соціальну та духовну сутність буття людини (С.К’єркегор, Ф.Ніцше, М.Хайдеггер), свободи особистості та її самозбагачення, самовідтворення, самооновлення в соціальному вимірі (М.О.Бердяєв, О.Ф.Лосєв, Ж.-П.Сартр), діалогізму в розумінні особистістю нескінченності змісту «Я-іншого» (М.М.Бахтін), зорієнтованості особистості на суб’єктивне, внутрішнє – «енергія зусилля над самим собою» (М.Мамардашвілі), пошуку індивідом духовності в умовах глобальної цивілізації (В.Є.Барановський, Л.П.Буєва, Ю.Н.Волков, С.П.Курдюмов, І.Р.Пригожин).
Історичний зріз досягнень вивчення феномену самоцінності особистості у світовій та вітчизняній психології простежується у змістовому контексті психоаналітичної психології, біхевіоризмі, гуманістичної психології й екзістенціоналізмі. Найвиразніше феномен самоцінності особистості обгрунтований у межах гуманістичного підходу.
В контекст поняття самоцінності особистості покладене розуміння її як найвищої цінності, що пов’язано з узгодженим співвідношенням «Я»-фізичного, «Я»-соціального, «Я»-духовного. Причому такий «баланс» актуалізується завдяки наступним показникам особистісного розвитку: велика інтегрованість, цілісність особистості, постійне змінювання як вільний рух в процесі «самоактуалізації потенціалів людини» (А. Маслоу ); еволюціонуюча, гетеростатична природа особистості, існування її в якості процесу, а не сталої сутності (К.Роджерс, Р. Мей, Р. Ассаджолі); вихід за межі себе (трансцендентність) як творчий характер життєдіяльності (А.Ленгле); «всезростаюча відкритість досвіду», тобто розширення зв'язків ціннісного «Я» з навколишнім світом (Г. Оллпорт). Виходячи з цього, джерелом розвитку самоцінності особистості визнаються не лише природні потенціали людини, а й соціальні впливи. Відтак, чим інтенсивніший контакт людини із соціумом, тим гостріше постає завдання збереження власної самоцінності та унікальності. В такому контексті розвиток самоцінності можливий лише за допомогою відстоювання особистісних меж і знаходження своєї власної, відмінної від «мови мас», - онтологічної мови індивідуальної самоцінності. Саме у двоєдиному відтворенні соціального та індивідуального й аналізується розвиток самоцінності особистості.
На противагу представникам гуманістичної психології, російські та вітчизняні вчені досліджували генезис самоцінності особистості залежно від соціальних джерел впливу, що сприяють активній творчій самореалізації її соціального досвіду в спілкуванні та діяльності, визначенню життєвих орієнтирів, засвоєнню цінностей, установок, стратегій поведінки в суспільстві. Розвиток самоцінності особистості визначався, з одного боку, як процес входження, індивідуалізації та інтеграції особистості в нових умовах соціального середовища (А.В.Петровський), з іншого – як процес становлення особистісних якостей індивіда засобами соціалізації, навчання та виховання (К.О.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, Л.І.Божович, А.В.Брушлінський, О.В.Запорожець, Я.Л.Коломінський, Г.С.Костюк). В цьому зв’язку процес розвитку самоцінності особистості в період дорослішання пов’язувався з формуванням соціальної позиції (Д.Й.Фельдштейн), конструюванням різних образів «Я» у структурі «Я-концепції» (І.С. Кон, Н.П.Рязанова), формуванням ціннісно-смислової сфери самосвідомості (І.Д.Бех, Б.С.Братусь, Н.І.Нєпомнящая, С.Д.Максименко), становленням творчого та духовного конструктів самосвідомості (Е.О.Помиткін, Т.О.Флоренська, В.М.Ямницький), розвитком самооцінки, самоставлення, самоповаги (М.Й.Боришевський, А.В. Захарова, О.Б.Орлов).
Дослідження самоцінності особистості у віковій та педагогічній психології визначають соціально-психологічні умови її самоствердження й самовизначення в період дорослішання (Г.С. Абрамова, Т.П. Гаврилова, В.С.Мухіна, Г.М.Прихожан, О.В. Сохань, Г.А. Цукерман), аналізують самоцінність у взаємозв’язку з розвитком самосвідомості підростаючої особистості (Г.Крайг, М.Кле, Ф.Райс, Х.Ремшмідт).
На сучасному етапі психологія самоцінності особистості вивчається у контексті виявлення і формування ціннісно-смислової сфери людини. Так, з числа російських вчених питанню становлення і розвитку самоцінності особистості присвятили свої дослідження В.В.Знаков, В.Е.Клочко, В.Т.Кудрявцев, Н.І.Нєпомнящая, О.О.Сергієнко, з українських – Г.О.Балл, І.Д..Бех, О.Л. Кононко, В.В.Рибалка, В.О.Татенко, котрі визначають генезис самоцінності особистості як динамічний взаємозв’язок самосвідомості суб'єкта й глибинних шарів його психіки. Як стверджують українські психологи, особистісною передумовою розвитку самоцінності виступає процес становлення самосвідомості, зокрема її епіцентру – образу «Я».
Водночас, незважаючи на підвищення наукового інтересу до проблематики самоцінності особистості, оцінка стану досліджуваної проблеми свідчить про те, що до сьогодні ні загальна, ні педагогічна психологія не мають цілісної концепції та системи практичних заходів з формування самоцінності в період дорослішання. Поза увагою залишається наукове обгрунтування психологічного супроводу розвитку самоцінності підлітків та юнаків у процесі соціалізації. Це вимагає теоретико-експериментального дослідження самоцінності особистості як системного психологічного явища, особливостей її генезису в результаті зміни ціннісних соціально-психологічних пріоритетів.
Таким чином, актуальність названої проблеми, її недостатнє теоретичне і практичне вивчення й зумовили вибір теми нашого дослідження «Психологічні засади розвитку самоцінності особистості в процесі соціалізації» та потребу в ліквідації тих прогалин, які мають місце в царині вивчення і розвитку самоцінності особистості як складного психологічного утворення особистості.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у руслі теми Київського національного університету культури і мистецтв «Трансформаційні процеси в культурі та мистецтвах України» (Державний реєстраційний №0107И009539). Тему дослідження затверджено Вченою радою Київського національного університету культури і мистецтв (протокол № 2 від 30.12.2004 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №1 від 25.01 2005).
Мета дослідження полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні та експериментальному вивченні генезису, структури, закономірностей, механізмів, форм та типів самоцінності особистості, розробці та впровадженні системи психологічного супроводу ефективного розвитку самоцінності особистості періоду дорослішання.
У відповідності з цією метою були сформульовані наступні завдання дослідження:
1) здійснити аналіз проблеми розвитку самоцінності особистості в контексті наукових підходів філософії, соціології та психології, визначити психологічний зміст поняття «самоцінність особистості», обґрунтувати концептуальну парадигму та вихідні положення розвитку цього феномену особистості періоду дорослішання в процесі соціалізації;
2) розробити психологічну модель розвитку самоцінності особистості підліткового та юнацького віку;
3) обґрунтувати критерії, рівні та показники розвитку самоцінності особистості в період дорослішання;
4) визначити методи психодіагностики самоцінності особистості підліткового та юнацького віку;
5) експериментально дослідити особливості розвитку, структуру, форми, типи самоцінності особистості та здійснити обґрунтування механізмів, закономірностей цього особистісного утворення у підлітків та юнаків;
6) розробити та впровадити систему психологічного супроводу розвитку самоцінності особистості періоду дорослішання в процесі соціалізації.
На початку дослідження були сформульовані припущення загальнотеоретичного та прикладного характеру.
Загальнотеоретична гіпотеза. Розвиток особистості нерозривно пов’язаний зі становленням її самоцінності, що позначається на формуванні особистісних новоутворень, перебігу вікових та психосоціальних криз. Джерелом розвитку самоцінності особистості є ціннісне «Я». Генезис особистості періоду дорослішання зумовлений якісним розвитком її самоцінності. Цей розвиток являє собою процес самоусвідомлення та ціннісного самоставлення до власного «Я», що актуалізує нові рівні відкриття у самому собі особистісних цінностей і смислів та піднімає особистість до осмисленого самопереживання сутності свого ціннісного «Я», внутрішньої свободи та самореалізації.
Прикладна гіпотеза. Психологічний супровід розвитку самоцінності особистості підлітків та юнаків залежить від ефективності конструктивних змін їх ціннісного «Я», що включає самореалізацію самоцінності особистості різними стратегіями поведінки (зокрема альтруїстичною та конструктивною). При цьому особистість реалізує власну цінність шляхом автономізації – соціалізації власного «Я» особистості (автономного освоєння соціального та автономного відтворення чи відторгнення соціального). Динаміка розвитку самоцінності особистості актуалізується за умов емпатійного розуміння, визнання і прийняття вихователем самоцінності особистості кожного вихованця, побудові взаємодій на гуманістичних положеннях особистісно- ціннісного підходу.
Об’єкт дослідження – самоцінність особистості як психологічний феномен.
Предметом дослідження виступають психологічні засади розвитку самоцінності особистості в процесі соціалізації.
Для реалізації окреслених завдань, перевірки сформульованих гіпотез було використано комплекс методів: теоретичні - аналіз і узагальнення наукових даних з проблеми розвитку самоцінності особистості, синтез, порівняння; емпіричні - спостереження, моделювання, анкетування, бесіда, інтерв’ю, експертна і групова оцінка, констатувальний та формувальний експерименти. Обробка кількісних даних проводилася за допомогою методу варіаційної статистики - кореляційного аналізу.
На різних етапах дослідження було використано низку психодіагностичних методик, зокрема, методика Ш.Шварца «Ціннісні орієнтації», тест Д.М.Леонтьєва «Смисложиттєві орієнтації», методика Х.Ніємі «Роздуми про сенс життя» (діагностика соціального простору особистості); методика Г.С.Нікіфорова «Події мого життя», опитувальник С.К. Нартової-Бочавер «Суверенність психологічного простору» (діагностика особистісного простору); «Опитувальник креативності» Д.Джонсона в модифікації Е. Тунік, опитувальник Н.Холла «Емоційний інтелект», опитувальник особистісної орієнтації Е.Шострома (адаптований Д.Джоунс, Р.Крендалл, Ю.Є.Альошиною, І.С.Булах), методика «Дослідження комунікативних і організаторських здібностей» (КОЗ-І) В.В. Синявського, Б.О.Федоришина, опитувальник О.В. Зверькова і Е.В. Ейдмана «Вольова саморегуляція» (діагностика складових самоцінності); методика Г.А.Цукерман «Я очима інших людей», авторська експериментальна методика «Мої роздуми про самоцінність» (діагностика ціннісного «Я»), методика NEO-FFІ в апробації Д. Люсіна (діагностика стратегій поведінки).
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась в Київській гімназії № 287, середній загальноосвітній школі № 205 м. Києва, Вишнівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 1 Київської області, Вишнівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 4 Київської області. Всього учасниками емпіричного дослідження стали 197 підлітків та 194 юнаків різного віку, з них 12-13 років -70 осіб, 13-14 років - 63 особи, 14-15 років - 64 особи, 15-16 років - 69 осіб, 16-17 років - 64 особи, 17-18 років – 61 особа. Дослідження здійснювалося впродовж 2003-2010 років.
Наукова новизна та теоретична значущість одержаних результатів полягають у тому, що:
- вперше проведено системне теоретико-експериментальне дослідження генезису та психологічних закономірностей розвитку самоцінності особистості в період дорослішання; обґрунтовано особистісно-ціннісний підхід до вивчення процесу розвитку самоцінності особистості, розроблено основні вихідні положення про автономізацію-соціалізацію власного «Я» особистості, обумовленість самореалізації самоцінності особистості різними стратегіями поведінки (адаптативною-неадаптативною, альтруїстичною-егоїстичною, конструктивною-деструктивною); створено психологічну модель самоцінності особистості, обґрунтовано складові її структури (когнітивна, що у своєму розвитку проходить такі рівні як самоаналіз, самоусвідомлення, саморозуміння; емоційна, що відбиває рівні самовідчуття, самоприйняття, самоставлення; мотиваційна, що охоплює потреби у самовизначенні, самоактуалізації, самореалізації; комунікативна, що стимулює самовиявлення, самопрезентацію, самоствердження; регулятивна, що включає самоспрямованність, самоорганізацію, самоконтроль); виокремлено такі форми самоцінності як саморефлексія, самоінтерес, самоповага, гідність, впевненість в собі; виявлено специфіку ціннісного «Я» як генерального «ядра» самоцінності; визначено особливості розвитку самоцінності особистості на етапах підліткового та юнацького віку; обґрунтовано психологічні механізми (саморефлексію, самоінтеграцію) розвитку самоцінності особистості в період дорослішання; визначено критерії (емоційно-ціннісне ставлення до себе, ціннісно-смислове ставлення до себе, ціннісно-смислове ставлення до інших) та рівні (високий, середній, низький) розвитку самоцінності особистості.
- поглиблено та уточнено категоріальний апарат, психологічний зміст понять «самоцінність особистості», «розвиток самоцінності особистості», «криза самоцінності особистості», систему психологічних уявлень про значущість процесу соціалізації для розвитку самоцінності особистості;
- подальшого розвитку набули погляди щодо методології та методів психологічного супроводу розвитку самоцінності підлітків та юнаків; обґрунтування положень особистісно зорієнтованого виховання сучасних підлітків та юнаків.
Практичне значення дослідження полягає, передусім, у тому, що розроблена програма психологічного супроводу «Розвиток самоцінності особистості в період дорослішання» може бути використана у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи, профтехучилищ, ВНЗ та їх психологічних служб. Розроблені експериментальні авторські проективні методики психологічної діагностики самоцінності особистості підлітків та юнаків «Мої роздуми про самоцінність», «Дослідження самоцінності особистості» (ДСО) можуть використовуватись практичними психологами, вчителями, викладачами, методистами в системі психологічних служб закладів освіти. Розроблені спецкурси «Індивідуальне консультування», «Філософія виховання» можуть бути включені до навчальних планів ВНЗ. Результати дослідженя можуть використовуватися також в процесі викладання дисциплін «Педагогічна та вікова психологія», «Загальна психологія», «Практична психологія» та ін.
Психологічні рекомендації для психологів, вихователів, соціальних педагогів, батьків за програмою психологічного супроводу «Розвиток самоцінності особистості в період дорослішання» можуть впроваджуватися у професійній роботі з депривованими підлітками та юнаками з метою покращення їхньої соціалізації, адаптації до навчально-виховного процесу.
Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалися на 5 Міжнародних науково-практичних конференціях, 6 Всеукраїнських науково-практичних конференціях, а також виступах на радіо у тематичних програмах, присвячених проблемам розвитку самоцінності особистості. Основні наукові підсумки дослідної роботи обговорювалися на звітних науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів, докторантів Київського національного університету культури і мистецтв (м.Київ, 2003-2011 рр.), засіданнях кафедри соціології та соціальних технологій Національного авіаційного університету (2009-2011 рр.).
Основні висновки, рекомендації та розробки впроваджено у навчально-виховний процес та діяльність психологічних служб Київської гімназії № 287 (довідка № 191 від 01.12. 2011 р.), середньої загальноосвітньої школи № 205 м. Києва (довідка № 152 від 30.11.2011 р.), Вишнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Київської області (довідка № 170 від 09.12.2011 р.), Вишнівської загальноосвітньої школі І-ІІІ ступенів № 4 Київської області (довідка № 481 від 08.12.2011 р.), у навчальний процес Національного авіаційного університету (довідка № 12.191/12-11 від 08.12.2011 р) та Київського Національного університету культури і мистецтв (довідка № 2057 від 16.12.2011).
Публікації. Результати дослідження висвітлені у 40 публікаціях, у тому числі одній монографії, 23 одноосібних статтях у наукових фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України, 8 матеріалах конференцій. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук «Подолання депривації підлітків у процесі культурно-дозвіллєвої діяльності» була захищена у 2001 році, її матеріали у тексті докторської дисертації не використовувались.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (490 найменування, з них 27 – іноземними мовами), 12 додатків на 14 сторінках. Дисертація викладена на 468 сторінках (з них основного тексту 405 сторінок), містить 23 таблиці та 21 рисунок на 36 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнено та експериментально вирішено проблему розвитку самоцінності особистості в процесі соціалізації, сформульовано особистісно-ціннісний методологічний підхід щодо дослідження цього феномену, виявлено механізми, закономірності, структуру, типологію самоцінності особистості підлітків та юнаків, розроблено та експериментально апробовано програму психологічного супроводу розвитку самоцінності особистості в процесі соціалізації.
1. В сучасних умовах самоцінність молоді динамічно трансформується під впливом потоку ЗМІ, інноваційних технологій, які активізують процеси самоусвідомлення, самоствердження, самореалізації людини. Самоцінність розглядається як важливе психологічне утворення, що виникає на основі самосприйняття, самооцінки Я-образу, оцінок референтного оточення. Самоцінність - одна зі складових суб'єктного ядра особистості й структури її самосвідомості, механізм керування поведінкою. На рівні самосвідомості самоцінність проявляється у стратегіях поведінки особистості й соціальній діяльності. Самоцінність - це впевненість людини у власній значущості, особистісній цінності, і ця цінність - її власне «Я», самоідентичність.
2. Вивчення самоцінності особистості здійснено на основі особистісно-ціннісного підходу, сутність якого полягає у визнанні людини як найвищої цінності, її прав на вільний розвиток, прояв своїх духовних потреб, здібностей, утвердження духовно-ціннісного «Я» у соціальній взаємодії. Основу особистісно-ціннісного підходу складає сукупність вихідних теоретичних положень про закономірності, структуру, функціонування і розвиток самоцінності особистості, він полягає у особистісній інтерпретації цінностей і сенсів життя, відтворенні ціннісно-смислової сфери особистості та індивідуального способу розуміння буття. Вихідними принципами цього підходу визначено наступні: автономізація-соціалізація власного «Я» особистості (автономне освоєння соціального та автономне відторгнення й відтворення соціального); обумовленість самореалізації самоцінності особистості різними стратегіями її поведінки (адаптативною-неадаптивною, альтруїстичною-егоїстичною, конструктивною-деструктивною).
3. Психологічна модель самоцінності особистості в руслі особистісно-ціннісної парадигми утворюється зі складових, які реконструюються у такому діалектичному взаємозв’язку: когнітивна – відбиває такі рівні розвитку самоцінності, як самоаналіз, самоусвідомлення, саморозуміння; емоційна – охоплює рівні самовідчуття, самоприйняття, самоставлення; мотиваційна – відображає потреби у самовизначенні, самоактуалізації, самореалізації; комунікативна -самовиявлення, самопрезентацію, самоствердження; регулятивна - самоспрямованість, самоорганізацію, самоконтроль. Виокремлено такі форми розвитку самоцінності як: саморефлексія, самоінтерес, самоповага, гідність, впевненість в собі; виявлено сутність ціннісного «Я» як генерального «ядра» самоцінності.
Генезис особистості зумовлений якісним розвитком самоцінності особистості, який являє собою процес самоусвідомлення та ціннісного самоставлення до власного «Я», що актуалізує нові рівні відкриття у самому собі особистісних цінностей і смислів та піднімає особистість до осмисленого самопереживання сутності свого «Я», внутрішньої свободи та самореалізації.
4. Особливості функціонування структури самоцінності особистості в період дорослішання характеризуються ускладненням когнітивної, емоційної, мотиваційної, комунікативної складових, форм саморефлексії, самоінтересу, самоповаги, гідності, впевненості в собі завдяки зорієнтованості особистості на нові соціальні умови життєдіяльності, формування нових соціальних ролей, засвоєння та осмислення ціннісного «Я».
Психологічними механізмами розвитку самоцінності особистості в період дорослішання виступають саморефлексія та самоінтеграція; критеріями цілісності її розвитку - емоційно-ціннісне ставлення до себе, ціннісно-смислове ставлення до себе, ціннісно-смислове ставлення до інших; рівнями розвитку ціннісного «Я» -високий, середній, низький.
5. Підлітковий етап генезису самоцінності має особливу значущість для розвитку особистості, оскільки саме на цій стадії ціннісне «Я» підлітка піднімається на якісно новий ступінь, що знаменує початок особистісної зрілості. Відтепер ціннісне «Я» значною мірою впливає на весь процес подальшого становлення самоцінності. Підліткова стадія розвитку самоцінності визначає не лише шляхи її подальшого удосконалення, але й значною мірою окреслює психічний розвиток особистості в цілому. Отже, при переході від однієї вікової стадії розвитку до іншої відбувається послідовне ускладнення, розширення всіх складових самоцінності та підвищення її ролі в процесі соціалізації особистості періоду дорослішання.
Механізмами розвитку самоцінності в підлітковому віці є:
- саморефлексія, як синтезуючий аналіз внутрішньої реальності, який розширює уявлення про власне «Я» і сприяє осмисленню і переосмисленню ціннісного особистісного смислу. Основою саморефлексії самоцінності підлітків є значущі соціальні взаємини з однолітками та батьками, власні емоційно-ціннісні переживання, осмислення внутрішнього світу. Таке ускладнення зумовлено збагаченням соціального «Я», морального «Я» і духовного «Я», що відображають нові ціннісні знання підлітка про самого себе.
- самоінтеграція, що полягає в об’єднанні (інтеграції) системи форм самоцінності особистості підлітка з тими цінностями, які презентовані соціумом, референтною групою, особистістю. Механізм самоінтеграції діє як поступова двостороння трансформація соціального простору в напрямку наближення його до особистісного простору і, навпаки, в протилежному напрямку, а також об’єднання всіх самостійних і водночас взаємопов’язаних і взаємозумовлених складових самоцінності в єдину цілісність. Цей процес спонукає зміни в ціннісному «Я» згідно з прийнятими підлітком загальнолюдськими цінностями.
Для підлітків характерні такі закономірності розвитку самоцінності:
- становлення самоцінності відбувається при поступових ускладненнях її структури, при цьому домінантними виступають комунікативна, емоційна, когнітивна складові моделі самоцінності;
- ускладнення структури самоцінності підлітків позначається на якісних перетвореннях їх ціннісного «Я», що пов’язано з трансформаціями та генезисом самоцінності підлітків;
- певні типи самоцінності підлітка актуалізують самореалізацію стратегій поведінки, що визначає особливості їх соціалізації в довкіллі.
6. Розвиток самоцінності у ранньому юнацькому віці детермінований не лише відповідним рівнем розвитку всіх складових самоцінності особистості в цілому, а й результатами розвитку попередніх менш складних етапів самоцінності. Між усіма етапами розвитку самоцінності завжди зберігається глибока внутрішня наступність. Отже, безперервний характер розвитку, наступність окремих онтогенетичних етапів дають змогу розглядати генезис самоцінності як психічний процес, що поступово розгортається в часі та характеризується дедалі складнішими формами (самоповагою, впевненістю в собі та ін.) й особливостями прояву серцевини самоцінності – її ціннісного «Я». Водночас із тенденцією до інтегративності всіх складових самоцінності в процесі дорослішання простежується й інша, не менш важлива тенденція їх диференціації, тобто кожна із складових самоцінності набуває більш чіткіших особливостей функціонування і розвитку.
Механізмами розвитку самоцінності в ранньому юнацькому віці є:
- самоінтеграція самоцінності юнаків, яка реалізується у напрямку прийняття та засвоєння загальнолюдських цінностей (соціальний та особистісний простір), осмислення набутих потреб (мотиваційна складова), розширення і збагачення уявлень про внутрішній світ (когнітивна складова), емоційного прийняття майбутнього (емоційна складова). Інтеграція стимулює розвиток ціннісного «Я» юнаків, окреслює напрямки реалізації самоцінності особистості;
- саморефлексія самоцінності в юнацький період, що спрямована на осмислення простору і часу (особистісний простір), самопізнання та саморозуміння майбутнього потенційного «Я» (когнітивна складова), довільний самоконтроль (регулятивна), взаємовідносини між людьми і позитивну оцінку нового зв’язку ціннісного «Я» із соціальним оточенням (комунікативна складова), осмислення внутрішніх потенційних ресурсів та реальної ситуації самореалізації духовного «Я» (мотиваційна складова).
Розвиток самоцінності в ранньому юнацькому віці характеризується такими закономірностями:
- розвиток самоцінності відбувається при поступових ускладненнях її структури, при цьому домінантними виступають мотиваційна, регулятивна, когнітивна складові моделі самоцінності;
- зміни структури самоцінності позначаються на якісних перетвореннях ціннісного «Я» (відбувається прийняття, реалізація (утвердження) ціннісного «Я»), що втілюються у динамічних трансформаціях самоцінності юнаків та значно підсилюють її розвиток;
- типи самоцінності юнака (самоцінність професійної діяльності, самоцінність духовно-особистісного зростання) актуалізують стратегії (конструктивні-деструктивні, альтруїстичні-егоїстичні) поведінки та впливають на ефективність соціалізації в оточуючому соціальному просторі.
7. Психологічний супровід розвитку самоцінності особистості має базуватися на механізмах і закономірностях її функціонування, поєднувати профілактичні та розвивальні методики, спрямовані на роботу психолога з підлітками та юнаками, їхніми батьками, класним керівником, вчителями, іншими учасниками навчального процесу.
Програма психологічного супроводу розвитку самоцінності дозволяє досягнути таких змін ціннісного «Я» особистості, котрі спрямовані на позитивні зрушення особистісного розвитку, на зняття внутрішніх протиріч становлення їх власного «Я», вироблення власної автономної позиції, а також актуалізацію конструктивних і альтруїстичних стратегій поведінки, що призводять до позитивних змін особистісного розвитку, осмислення майбутнього потенційного «Я».
Ефективність психологічного супроводу визначають: актуалізація розвитку когнітивної, мотиваційної, комунікативної, регулятивної складових самоцінності, механізмів її функціонування, відновлення рівноваги автономізації-соціалізації власного «Я» особистості, закріплення самореалізації самоцінності особистості у соціальному просторі за допомогою конструктивних і альтруїстичних стратегій поведінки, формування стійкого емоційно-позитивного переживання та ціннісно-смислового ставлення до власного «Я» та «Я-іншого».
Авторська програма психологічного супроводу «Розвиток самоцінності особистості в період дорослішання» для підлітків та юнаків охопила комплекс профілактичних та розвивальних методик, спрямованих на запобігання відхилень поведінки, особистісних дисгармоній, орієнтацію у виборі життєвих цінностей, вирішення екзистенціальних запитів, набуття особистісної та професійної ідентичності.
Профілактичні заходи, що реалізовувалися у навчальній діяльності, включали тематичні бесіди, оптимізацію навчального процесу за окремими предметами в напрямку активізації механізмів саморефлексії, самоідентифікації розвитку самоцінності, розширення меж її структурних компонентів. Особистісно-розвивальні заходи програми психологічного супроводу включали використання методів когнітивної та поведінкової психології, сугестії, а також психотренінги тілесної релаксації, вибору життєвої перспективи, емоційно-вольового контролю поведінки, соціальної адаптації.
Впровадження програми психологічного супроводу актуалізує механізми самоідентифікації, саморефлексії, сприяє цілісному розвитку самоцінності особистості. Відбувається актуалізація розвитку структурних компонентів моделі самоцінності особистості, механізмів її функціонування, автономізація-соціалізація власного «Я» особистості, самореалізація самоцінності особистості конструктивними та альтруїстичними стратегіями поведінки. Це позначається на успішності соціалізації підлітків та юнаків, їх особистісному розвитку, позитивному емоційно-ціннісному та ціннісно-смисловому ставленні до себе.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми розвитку самоцінності особистості. Детального вивчення потребують питання, що окреслені у нашій роботі лише у загальних рисах — генезис самоцінності на початкових етапах онтогенезу дитини, значення самоцінності особистості в дошкільному віці. Подальшого теоретичного осмислення та експериментального вивчення потребують питання функціонування самоцінності особистості в похилому віці, вдосконалення методів психодіагностики та психокорекції досліджуваного феномену та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Ю. Г. Психология среды : истоки и направления / Ю. Г. Абрамова // Вопросы психологии. – 1995. – № 2. – С. 130–137.
2. Абулъханова-Славская К. А. Мировозренческий смысл и научное значение категории субъекта / Ксения Александровна Абульханова-Славская // Российский менталитет : вопросы психологической теории и практики : [сб. ст.] / Рос. акад. наук, Ин-т психологии ; [под ред. К. А. Абульхановой и др.]. – М., 1997. – С. 56–75.
3. Абулъханова-Славская К. А. Принцип субъекта в отечественной психологии / К. А. Абулъханова-Славская // Психология. – 2005. – Т. 2, № 4. – С. 3–21.
4. Абулъханова-Славская К. А. Рубинштейн - ретроспектива и перспектива / Ксения Александровна Абульханова-Славская // Проблема субъекта в психологической науке / под ред. А. В. Брушлинского, М. И. Воловиковой. – М., 2000. – С. 13–27.
5. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / Ксения Александровна Абульханова-Славская. – М. : Мысль, 1991. – 299, [2] с.
6. Адлер А. Понять природу человека [перевод] / Альфред Адлер. – СПб. : Прогресс, 1997. – 251, [3] с.
7. Аксенова Ю. А. Символы мироустройства в сознании детей / Юлия Александровна Аксенова. – М. : Деловая книга, 2000. – 267, [1] с.
8. Амонашвили Ш. А. Психологические основы педагогики сотрудничества : кн. для учителя / Шалва Александрович Амонашвили. – К. : Освіта, 1991. – 111 с.
9. Амяга Н. В. Самораскрытие педагога в общении со старшеклассниками : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. психол. наук : спец. 19.00.05 «Социальная психология» / Н. В. Амяга. – М., 1989. – 22 с.
10. Ананьев Б. Г. Психология и проблемы человекознания : избранные психологические труды / Борис Герасимович Ананьев ; Российская акад. образования ; Московский психолого-социальный ин-т ; под ред. А. А. Бодалева. – М. : Изд-во Московского психолого-социального ин-та ; Воронеж : МОДЭК, 2008. – 431 с.
11. Андерсон Д. Р. Когнитивная психология / Джон Р. Андерсон ; [пер. с англ. С. Комарова]. – СПб. : Питер, 2002. – 492 c.
12. Андреева Г. М. Психология социального познания / Галина Михайловна Андреева. – М. : Аспект Пресс, 2000. – 287, [1] с.
13. Андреева Г. М. Социальная психология / Галина Михайловна Андреева. – М : Аспект Пресс, 2002. – 363 с.
14. Анцыферова Л. И. Колберга о моральном сознании и нравственном поведении человека / Людмила Ивановна Анцыферова / Дифференциальная психология : хрестоматия / сост. С. К. Нартова-Бочавер. – М., 2008. – С. 351–362.
15. Анцыферова Л. И. Некоторые теоретические проблемы психологии личности / Людмила Ивановна Анцыферова // Психология личности : хрестоматия / Ред. Д. Я. Райгородский. – Самара, 2004. – Т. 2. – С. 329–342.
16. Анцыферова Л. И. Развитие личности и проблемы геронтопсихологии / Людмила Ивановна Анцыферова. – М. : Ин-т психологии РАН, 2004. – 413, [1] с.
17. Асеев В. Г. Личность и значимость побуждений [монография] / Владимир Георгиевич Асеев. – М. : Ин-т психологии РАН, 1993. – 223 с.
18. Асмолов А. Г. Культурно-историческая психология и конструирование миров : Психолог. Психопедагог. Психоисторик / Александр Григорьевич Асмолов. – М. : Ин-т практ. психологии ; Воронеж : МОДЭК, 1996. – 768 с.
19. Асмолов А. Г. ХХІ век: психология в век психологии / А. Г. Асмолов // Вопросы психологи. – 1999. – № 1. – С. 3–12.
20. Ассаджиоли Р. Психосинтез : теория и практика. От душевного кризиса к высшему "Я" : [сборник] / Роберто Ассаджиоли. – М. : РЕФЛ-бук, 1994. – 311, [2] с.
21. Ахмеров Р. А. Биографические кризисы личности : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. психологических наук : 19.00.01 «Общая психология, психология личности, история психологии» / Р. А. Ахмеров. – М., 1994. – 24 с.
22. Ахундов М. Д. Концепции пространства и времени : истоки, эволюция, перспективы / Мурад Давудович Ахундов. – М. : Наука, 1982. – 222, [2] с.
23. Бакиров В. С. Ценностное сознание и активизация человеческого фактора / Виль Савбанович Бакиров. – Харьков : Вища школа, 1988. – 147 с.
24. Бакурадзе О. М. Истина и ценность / О. М. Бакурадзе // Вопросы философии. – 1996. – № 7. – С. 45–48.
25. Балл Г. А. Психологическое содержание личностной свободы: сущность составляющие / Г. А. Балл // Психологический журнал. – 1997. – Т. 18, № 5. – С. 7–19.
26. Балл Г. О. Діалогічні універсалії сучасного гуманізму / Г. О. Балл // Гуманітарні науки. – 2001. – № 1. – С. 4–11.
27. Бандура А. Теория социального научения / Альберт Бандура. – СПб. : Евразия, 2000. – 318, [1] с.
28. Барановский В. Ф. Духовность личности в системе современных общественных отношений : монография / Василий Федорович Барановский. – К. : Правник- НАВСУ, 1998. – 141 с.
29. Бахтин М. М. К вопросам самосознания и самооценки / Михаил Михайлович Бахтин // Автор и герой : к философским основам гуманитарных наук / сост. С. Бочаров. – М., 2000. – С. 241–248.
30. Бахтин М. М. К философии поступка / Михаил Михайлович Бахтин // Философия и социология науки и техники : ежегодник : 1984–1985. – М., 1986. – С. 80–138.
31. Белинская Е. П. Взаимосвязь ценностных ориентаций и образа социального мира / Е. П. Белинская // Мир психологии. – 2004. – № 3 (39). – С. 96–102.
32. Бергер П. Социальное конструирование реальности : трактат по социологии знания / П. Бергер, Т. Лукман ; пер. Е. Руткевич. – М. : Медиум, 1995. – 333 с.
33. Бердяев Н. А. Истина и откровение. Пролегомены к критике Откровения / Николай Александрович Бердяев. – СПб. : РХГИ, 1996. – 384 с.
34. Бердяев Н. А. О рабстве и свободе человека / Николай Александрович Бердяев. – М. : АСТ : ХРАНИТЕЛЬ, 2006. – 316 с.
35. Бердяев Н. А. Самопознание : опыт философской автобиографии / Николай Александрович Бердяев. – М. : Книга, 1991. – 445 с.
36. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание : [пер. с англ.] / общ. ред., вступ. ст. [с. 5–24] В. Я. Пилиповского. – М. : Прогресс, 1986 – 420, [2] с.
37. Бех І. Д. Біля витоків сутності особистості / І. Д. Бех // Шлях освіти. – 1999. – № 2. – С. 10–14.
38. Бех І. Д. Виховання особистості : у 2 кн. / Іван Дмитрович Бех. – К. : Либідь, 2003– .– Кн. 1: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. – 2003. – 280 с.
39. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання / Іван Дмитрович Бех. – К. : ІЗМН, 1998. – 204 с.
40. Бех І. Д. Психологічна суть гуманізму у вихованні особистості / І. Д. Бех // Педагогіка і психологія. – 1994. – № 3. – С. 3–12.
41. Блонский П. П. Избранные педагогические произведения / Павел Петрович Блонский. – М. : АПН РСФСР, 1961. – 696 с.
42. Богданович Н. В. Субъект как категория отечественной психологии : история и современное состояние : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. психологических наук : 19.00.01 «Общая психология, психология личности, история психологии» / Н. В. Богданович. – М., 2004. – 19 с.
43. Богоявленская Д. Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества / Диана Борисовна Богоявленская. – Ростов н/Д : Изд-во Рост. ун-та, 1983. – 173 с.
44. Божович Л. И. Избранные психологические труды : проблемы формирования личности / Лидия Ильинична Божович ; под ред. Д.И. Фельдштейна. – М. : Междунар. пед. акад., 1995. – 209 с.
45. Борисова Л. Г. Экономическое поведение выпускников средних школ в условиях становления рыночных отношений / Борисова Людмила Глебовна. – Новосибирск ; Бердск : [б. и.], 1999. – 62, [2] с.
46. Бондарчук О. І. Експериментальна психологія : курс лекцій / Олена Іванівна Бондарчук. – К. : МАУП, 2003. – 118 с.
47. Боришевський М. Й. Психологічні механізми розвитку особистості / М.Й. Боришевський // Педагогіка і психологія. – 1996. – № 3. – С. 26–33.
48. Боришевський М. Й. Соціально-психологічна сутність та ґенеза духовності особистості / Мирослав Йосипович Боришевський // Проблеми загальної та педагогічної психології. – К., 2009. – Т. 11, ч. 5. – С. 50–59.
49. Бочоришвили Т. Г. Проблема объективности ценности : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филос. наук : спец. 09.00.05 «Этика» / Т. Г. Бочоришвили. – Тбилиси, 1988. – 25 с.
50. Братусь Б. С. Русская, советская, российская психология : конспективное рассмотрение / Борис Сергеевич Братусь. – М. : Московский психол.-соц. ин-т : Флинта, 2000. – 85 с.
51. Братченко С. Л. Личностный рост и его критерии / С. Л. Братченко, М. Р. Миронова // Психологические проблемы самореализации личности : [сб. ст.] / под ред. А. А. Крылова, Л. А. Коростылевой. – СПб, 1997. – С. 38–46.
52. Бронфенбреннер У. Два мира детства : дети в США и СССР [пер. с англ.] / Ури Бронфенбреннер. – М. : Прогресс, 1990. – 167 с.
53. Брушлинский А. В. Гуманистичность психологической науки / А. В. Брушлинский // Психологический журнал. – 2000. – Т. 21, № 3. – С. 43–48.
54. Брушлинский А. В. Избранные психологические труды / Андрей Владимирович Брушлинский. – М. : ИП РАН, 2006. – 621 с.
55. Брушлинский А. В. Психология субъекта / Андрей Владимирович Брушлинский. – СПб. : Алетейя, 2003. – 268, [1] с.
56. Бубнова С. С. Ценностные ориентации личности как многомерная нелинейная система / Светлана Сергеевна Бубнова. – М. : ИП РАН, 1998. – 24 с.
57. Будилова Е. А. Философские проблемы в советской психологии / Е.А. Будилова, Е. В. Шорохова. – Москва : Наука , 1972. – 336 с.
58. Будинайте Г. Л. Личностные ценности и личностные предпочтения субъекта / Г. Л. Будинайте, Т. В. Корнилова // Вопросы психологии. – 1993. – № 5. – С. 99–105.
59. Буева Л. П. Социальная среда и сознание личности / Людмила Пантелеевна Буева. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1988. – 268 с.
60. Буева Л. П. Человек, деятельность и общение / Людмила Пантелеевна Буева. – М. : Мысль, 1978. – 216 с.
61. Булах І. С. Психологічні основи особистісного зростання підлітків : дис. … доктора психол. наук : 19.00.07 / Ірина Сергіївна Булах. – К., 2004. – 582 с.
62. Булах І. С. Психологія особистісного зростання підлітка : монографія / Ірина Сергіївна Булах. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2003. – 340 с.
63. Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Л.Ф.Бурлачук, С. М. Морозов. – СПб. : Питер, 2006. – 519 с.
64. Бучило Н. Ф. Аксиология / Нина Федоровна Бучило // Философия : учеб. пособие для вузов / [Бучило Н. Ф., Кириллов В. И., Лапина Т. С. и др.]. – М., 1998. – С. 241–264.
65. Буякас Т. М. Опыт утверждения общечеловеческих ценностей - культурных символов в индивидуальном сознании / Т. М. Буякас, О. Г. Зевина // Вопросы психологии. – 1997. – № 5. – С. 44–55.
66. Буякас Т. М. Проблема и психотехника самоопределения личности / Т. М. Буякас // Вопросы психологии. – 2002. – № 2. – С. 28–39.
67. Ванцвайг П. Десять заповедей творческой личности / Поль Вайнцвайг ; пер. с англ. : С. Л. Лойко, Ф. Б. Сарнова. – М. : Прогресс, 1990. – 187с.
68. Варга А. Я. Системная семейная психотерапия : краткий лекционный курс / Анна Яковлевна Варга. – СПб. : Речь, 2001. – 114 с.
69. Василюк Ф. Е. Методологический смысл психологического кризиса / Ф. Е. Василюк // Вопросы психологии. – 1996. – № 6. – С. 25–40.
70. Василюк Ф. Е. Психология переживания : анализ преодоления критических ситуаций / Федор Ефимович Василюк. – М. : Изд-во МГУ, 1984. – 200 с.
71. Василюк Ф. Е. Психотехника выбора / Федор Ефимович Василюк // Психология с человеческим лицом : гуманистическая перспектива в постсоветской психологии [сб. ст.] / под ред. Д. А. Леонтьева, В. Г. Щур. – М., 1997. – С. 284–314.
72. Визгин В. П. Истина и ценность / Виктор Павлович Визгин // Ценностные аспекты развития науки / отв. ред. Н. С. Злобин, В. Ж. Келле. – М., 1990. – С. 36– 51.
73. Визгина А. В. Проявление личностных особенностей в самоописаниях мужчин и женщин / А. В. Визгина, С. Р. Пантилеев // Вопросы психологии. – 2001. – № 3. – С. 91–100.
74. Вікова та педагогічна психологія : навч. посібник / [Скрипченко О. В., Долинська Л. В., Огороднійчук З. В. та ін.]. – К. : Просвіта, 2001. – 416 с.
75. Водопьянова Н. Е. Активная жизненная позиция личности и профессиональная адаптация в условиях социально-экономического кризиса / Н. Е. Водопьянова // Психологические проблемы самореализации личности / [под ред. А. А. Реана, Л. А. Коростылевой]. – СПб., 1998. – Вып. 2. – С. 144–153.
76. Возняк В. Философско-педагогические размышления / В. Возняк // Философская и социологическая мысль. – 1996. – № 7-8. – С. 201–205.
77. Воломеев С. А. Профессия как фактор самореализации личности : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филос. наук : спец. 09.00.11 «Социальная философия» / С. А. Воломеев. – М, 1998. – 23 с.
78. Вольф К. Ф. Теория зарождения / Каспар Фридрих Вольф ; под ред. Е.Н. Павловского. – М. : Изд-во АН СССР, 1950. – 630, [2] с.
79. Выготский Л. С. Вопросы детской психологии / Лев Семенович Выготский. – СПб. : Союз, 1999. – 220 , [2] с.
80. Выготский Л. С. Психология развития человека / Лев Семенович Выготский. – М. : Смысл : Эксмо, 2005. – 1136 с.
81. Выжлецов Г. П. Аксиология : становление и этапы развития / Г. П. Выжлецов // Cоциально-политический журнал. – 1995. – № 6. – С. 61–73.
82. Гаврилова Т. П. Личностные трудности и проблемы подростков / Т. П.Гаврилова // Психологическая наука и образование. – 1997. – № 3. – С. 104–109.
83. Галажинский Э. В. Проблема уровней самореализации человека : ценностно-смысловой контекст / Эдуард Владимирович Галажинский // Ценностные основания психологической науки и психология ценностей : [сб. ст.] / отв. ред. В. В. Знаков, Г. В. Залевский ; РАН, Ин-т психологии. – М., 2008. – С. 123–147.
84. Гегель Г. В. Ф. Эстетика : в 4 т. / Георг Вильгельм Фридрих Гегель. – М. : Искусство, 1968– .– Т. 3. – 1971. – 624 с.
85. Гелъфман Э. Г. Психодидактика школьного учебника : интеллектуальное воспитание учащихся / Э. Г. Гельфман, М. А. Холодная. – СПб. : Питер, 2006. – 384 с.
86. Гельвеций К. А. Сочинения : в 2 т. / Клод Адриан Гельвеций. – М. : Мысль, 1974– .– Т. 2 : О человеке. – 1974. – 688 с.
87. Гинзбург М. Р. Психологическое содержание личностного самоопределения / М. Р. Гинзбург // Вопросы психологии. – 1994. – № 3. – С. 43–52.
88. Головаха Е. И. Психология человеческого взаимоотношения / Е. И. Головаха, Н. В. Панина. – К. : Украина, 2002. – 222 с.
89. Головінський І. Педагогічна психологія / Іван Головінський. – К. : Аконіт, 2003. — 288 с.
90. Горбачев В. Г. Философская картина мира. Человек во Вселенной / Владимир Григорьевич Горбачев // Основы философии : курс лекций / Владимир Григорьевич Горбачев. – М., 1998. – С. 63–83.
91. Грофф С. За пределами мозга : рождение, смерть и трансцеденции в психотерапии / Станислав Грофф ; пер. с англ. А. Андрианова. – М. : Изд-во Трансперсонального ин-та, 1993. – 497 с.
92. Гудиев А. А. Исследование ценностных ориентации руководителя : теоретико-методологический и экспериментальный подход : науч.-метод. пособие / Артур Ахполович Гудиев. – Владикавказ : Сев.-Осет. гос. ун-т, 2003. – 159 с.
93. Гуманистические тенденции в развитии непрерывного образования взрослых в России и США [сб. ст.] / под. ред М. В. Кларина, Н. И.Семенова. – М. : ИТПИМИО, 1994. – 189 с.
94. Гурджиев Г. И. Беседы с учениками : Париж. 1941-1946 гг. / Георгий Иванович Гуджиев ; [пер. с англ. . Э. Ермакова и др.] // Вестник грядущого блага. Беседы с учениками : Париж. 1941-1946 гг. / Георгий Иванович Гуджиев ; [пер. с англ. . Э. Ермакова и др.]. – М., 2011. – С. 93–336.
95. Давыдов В. В. Развивающее образование: теоретические основания преемственности дошкольной и начальной школьной ступеней / В. В.Давыдов, В. Т. Кудрявцев // Вопросы психологии. – 1997. – № 1. – С. 3–18.
96. Дерев’янко С. П. Емоційний інтелект як чинник соціально-психологічної адаптації особистості до студентського середовища : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психолог. наук : 19.00.05 «Соціальна психологія; психологія соціальної роботи» / С. П. Дерев’янко. – К., 2009. – 20 с.
97. Дерманова И. Б. Некоторые аспекты феномена самореализации / И. Б. Дерманова, Л. А. Коростылева // Психологические проблемы самореализации личности : [сб. ст.] / под ред. А. А. Крылова, Л. А. Коростылевой. – СПб., 1997. – С. 20–37.
98. Детская психология : учеб. пособие / под ред. Я. Л. Коломинского, Е. А. Панько. – Минск : Университетское, 1988. – 398 с.
99. Джеймс М. Рожденные выигрывать : трансакционный анализ с гештальтупражнениями / М. Джеймс, Д. Джонгвард.; пер. с англ. Б. Е. Волынского ; общ. ред. и послесл. Л. А. Петровской. – М. : Прогресс : Универс, 1993. – 332 с.
100. Джеймс У. Психология : [пер. с англ.] / Уильям Джеймс. – М. : Гаудеамус : Акад. Проект, 2011. – 316 с.
101. Дженнингс С. Сны, маски и образы : практикум по арт-теарпии / С. Дженнингс, А. Минде ; [пер. с англ. И. Динерштейн]. – М. : Эксмо, 2003. — 377 с.
102. Джибладзе Г. Н. Социальные структуры и ценностные ориентации в науке / Георгий Николаевич Джибладзе // Ценностные аспекты развития науки [сб. ст.] / АН СССР, Ин-т истории естествознания и техники ; отв. ред. Н. С. Злобин, В. Ж. Келле. – М., 1990. – С. 197–211.
103. Джидарьян И. А. Категория активности и ее место в системе психологического знания / Инна Александровна Джидарьян // Категории материалистической диалектики в психологии / отв. ред. Л. И. Анцыферова. – М., 1988. – С. 56–88.
104. Динамика ценностных ориентаций молодежи в трансформирующемся обществе / [Бабосов Е. М., Бабосов С. Е., Бубнов Ю. М. и др.]. – Минск : Современное слово, 2001. – 159 с.
105. Долгова В. И. Проблемы формирования готовности к инновационной деятельности / В. И. Долгова // Социально-психологические проблемы ментальности : материалы III Междунар. науч. конф. – Смоленск, 1998. – С. 167–171.
106. Долинська Л. В. Самосвідомість та “Я-концепція” особистості / Л. В. Долинська // Загальна психологія : навч. посіб. / [Скрипченко О., Долинська Л., Огороднійчук З. та ін.]. – К., 1999. – С. 356–360.
107. Дольто Ф. На стороне подростка / Франсуаза Дольто ; [пер. с фр. А. К. Борисовой]. – СПб. : Петербург-XXI в. ; М. : АГРАФ, 1997. – 277 с.
108. Донченко Е. А. Личность : конфликт, гармония / Е. А. Донченко, Т. М. Титаренко. – К. : Политиздат, 1989. – 173 с.
109. Донченко Е. А. Социетальная психика / Елена Андреевна Донченко ; НАН Украины, Ин-т социологии. – К. : Наук. думка, 1994. – 208 с.
110. Дружинин В. Н. Когнитивные способности : структура, диагностика, развитие / Владимир Николаевич Дружинин. – М. : Per se ; СПб. : ИМАТОН, 2001. – 223 с.
111. Дубравська Д. М. Основи психології : навч. посіб. / Дося Михайлівна Дубравська. – Львів : Світ, 2001. – 280 с.
112. Духовно ценностные ориентиры массовых действий людей : тез. докл. респ. межвуз. науч. конф. (19–21 мая 1992 г.) : в 2 ч. / [редкол. : Кирвель Ч. С. и др.]. – Гродно : ГГУ, 1992– .– Ч. 1. – 1992. – 270 с. Ч. 2. – 1992. – 165 с.
113. Дырин С. П. Ценностно-мотивационные характеристики работников современных российских предприятий / Сергей Петрович Дырин // Актуальные проблемы психологии на современном этапе общественного развития : [сб. науч. тр.]. – Казань, 2003. – С. 122–138.
114. Дюркгейм Э. Ценностные и “реальные“ суждения / Эмиль Дюркгейм // Социологические исследования. – 1991. – № 2. – С. 106–114.
115. Егорова JI. С. Жизненные стратегии : гендерный аспект / Лариса Станиславовна Егорова. – Иваново : Юнона, 1999. – 60 с.
116. Емоційний розвиток дитини / упоряд. : С. Максименко [та ін.]. – К. : ГЛАВНИК, 2004. – 112 с.
117. Ермолаева М. В. Психология развития : метод. пос. для студ. заоч. и дистанц. форм обуч. / Марина Валерьевна Ермолаева. – М. : МПСИ ; Воронеж : МОДЭК, 2003. – 376 с.
118. Життєва компетентність особистості : наук.-метод. посіб. / ред. Л. В. Сохань [та ін.] ; Науково-методичний центр середньої освіти. – К. : Богдана, 2003. – 520 с.
119. Життєві кризи особистості : у 2 ч. : наук.-метод. посібник / наук. ред. : Л. В. Сохань, І. Г. Єрмаков ; ред. В. М. Доній ; Ін-т змісту і методів навчання. – К. : ІЗМН, 1998– .– Ч. 1 : Психологія життєвих криз особистості. – 1998. – 354 с.
120. Журавлев К. В. Субъективность как граница: топологическая и генетические модели / К. В. Журавлев, А. Ш. Тхостов // Психологический журнал. – 2003. – Т. 24, № 3. – С. 5–12.
121. Журавлева Н. А. Динамика ценностных ориентаций личности в российском обществе / Надежда Анатольевна Журавлева. – М. : Изд-во ИП РАН, 2006. – 333, [1] с.
122. Завалишина Д. Н. Полисистемный подход к исследованию решения мыслительных задач / Д. Н. Завалишина // Психологический журнал. – 1995. – Т. 16, № 6. – С. 32–42.
123. Залевский Г. В. Теория субъекта и фиксированные формы поведения / Г. В. Залевский // Психологический журнал. – 2003. – Т. 24, № 3. – С. 32–36.
124. Залесский Г. Е. Ценностно-мотивационные аспекты деятельности теории учения / Г. Е. Залесский // Вестник Московского университета. Сер. 14, Психология. – 1998. – № 2. – С. 58–67.
125. Запорожец А. В. Научная концепция исследования НИИ дошкольного воспитания АПН СССР / А. В. Запорожец // Психология в детском саду. – 2000. – № 2-3. – С. 5–20.
126. Зауш-Годрон Ш. Социальное развитие ребенка / Шанталь Зауш-Гордон ; [пер. с фр. Т. Смолянская]. – СПб. : Питер, 2004. – 122 с.
127. Захарова А. В. Формирование самооценки в учебной деятельности / Аида Васильевна Захарова // Психологические проблемы учебной деятельности школьника : [сб. ст.] / под ред. В. В. Давыдова ; Акад. пед. наук СССР ; НИИ общей и пед. психологии. – М., 1977. – С. 242–249.
128. Здравомыслов А. Г. Потребности. Интересы. Ценности / Андрей Григорьевич Здравомыслов. – М. : Политиздат, 1986. – 223 с.
129. Зейгарник Б. В. Очерки по психологии аномального развития личности / Б. В. Зейгарник, Б. С. Братусь. – М. : Изд-во Московского ун-та, 1980. – 157 с.
130. Зейгарник Б. В. Теория личности Курта Левина / Блюма Вульфовна Зейгарник. – М. : МГУ, 1981. – 117 с.
131. Зеньковский В. В. Проблемы воспитания в свете христианской антропологии / Василий Васильевич Зеньковский. – М. : Изд-во Свято-Владимир. Братства, 1993. – 222, [2] с.
132. Зинченко В. П. Системный анализ в психологии? / В. П. Зинченко // Психологический журнал. – 1991. – Т. 12, № 4. – С. 120–139.
133. Злобiна О. Г. Особистість сьогодні : адаптація до суспільної нестабільності / О. Г. Злобіна, В. О. Тихонович ; НАН України ; ін-т соціології. – К. : [б. в.], 1996.– 100 с.
134. Знаков В. В. Психология понимания : проблемы и перспективы / Виктор Владимирович Знаков. – М. : Изд-во ИП РАН, 2005. – 446, [1] с.
135. Знаков В. В. Психология субъекта и психология человеческого бытия / Виктор Владимирович Знаков // Субъект, личность и психология человеческого бытия : [сб. ст.] / под ред. В. В. Знакова, З. И. Рябикиной. – М., 2005. – С. 9–44.
136. Знаков В. В. Самопознание субъекта / В. В. Знаков, Е. А. Павлюченко // Психологический журнал. – 2002. – Т. 23, № 1. – С. 31–41.
137. Знаков В. В. Субъект-объектные и субъект-субъектные типы понимания высказываний в межличностном общении / Виктор Владимирович Знаков // Психология индивидуального и группового субъекта / под ред. А. В. Брушлинского. – М., 2002. – С. 144–160.
138. Знаков В. В. Ценности как проблема психологии человеческого бытия / Виктор Владимирович Знаков // Ценностные основания психологической науки и психология ценностей : [сб. ст.] / Рос. акад. наук, Ин-т психологи ; отв. ред. В. В. Знаков, Г. В. Залевский. – М., 2008. – С. 83–93.
139. Золотухина-Аболина Е. В. О специфике высших духовных ценностей / Е. В. Золотухина-Аболина // Философские науки. – 1987. – № 4. – С. 11–18.
140. Зотов В. В. Взаимосвязь интеллекта и творческого потенциала в социализации и самореализации личности : автореферат дис. на соискание ученой степени канд. социолог. наук : спец. 22.00.06 «Социология культуры» / В. В. Зотов. – СПб., 1997. – 23 с.
141. Зязюн І. А. Краса педагогічної дії : навч. посібник для вчителів, аспірантів, студ. серед. та вищих навч. закладів / І. А. Зязюн, Г. М. Сагач ; АПН України, Ін-т педагогіки і психології професійної освіти. – К. : Наук. думка, 1997. – 302 с.
142. Зязюн І. А. Педагогіка добра: ідеали і реалії : наук.-метод. посіб. / Іван Андрійович Зязюн. – К. : МАУП, 2000. – 312 с.
143. Ильин Е. Н. Шаги навстречу : из опыта работы учителя / Евгений Николаевич Ильин. – М. : Просвещение, 1986. – 32 с.
144. Кабаченко Т. С. Методика «Ценностные регуляторы организационного поведения» персонала / Татьяна Сергеевна Кабаченко // Современная психология : состояние и перспективы исследований : материалы юбилейной науч. конф. ин-та психологии РАН, 28-29 янв. 2002 г. – М., 2002. – Ч. 3. – С. 280–299.
145. Каган М. С. Мир общения : проблемы межсубъектных отношений / Моисей Самойлович Каган. – М. : Политиздат, 1988.– 315 с.
146. Как справится со стрессом / Д. Фонтана. Как справиться с кризисом / Г. Перри. Как жить с вашей болью / А. Брум, Х. Джеллико ; [к сб. в целом : Британ. психол. о-во ; пер. с англ. Т. Марютина]. – М. : Педагогика-пресс, 1995. – 351 с.
147. Кальной И. И. Проблема «бытия мира» и «бытия в мире» // Философия для аспирантов : учебник / И. И. Кальной, Ю. А. Сандулов. – СПб., 2003. – С. 257–301.
148. Калюткин Ю. Н. Ценностные ориентиры и когнитивные структуры в деятельности учителя / Ю. Н. Калюткин, В. П. Бездухов. – Самара : Изд-во Сам ГПУ, 2002. – 400 с.
149. Кант И. Автономия воли как высший принцип нравственности. Гетерономия воли как источник всех ненастоящих принципов нравственности / Иммануил Кант // Сочинения : в 6 т. / Иммануил Кант. – М., 1965. – Т. 4, ч. 1. – С. 283–284.
150. Капська А. Й. Розвиток творчої активності підлітків через творчу діяльність (конкурс знавців цікавинок та ребусів) : метод. материал / А. Й. Капська //