ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СТАВЛЕННЯ ЛІТНЬОЇ ЛЮДИНИ ДО СМЕРТІ : ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ ОТНОШЕНИЕ ПОЖИЛОГО ЧЕЛОВЕКА К СМЕРТИ



  • Название:
  • ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СТАВЛЕННЯ ЛІТНЬОЇ ЛЮДИНИ ДО СМЕРТІ
  • Альтернативное название:
  • ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ ОТНОШЕНИЕ ПОЖИЛОГО ЧЕЛОВЕКА К СМЕРТИ
  • Кол-во страниц:
  • 212
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г. С. КОСТЮКА
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г. С. КОСТЮКА


    На правах рукопису


    КОВАЛЕНКО-КОБИЛЯНСЬКА ІРИНА ГЕНРІХІВНА

    УДК 159.922.63:128


    ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ
    СТАВЛЕННЯ ЛІТНЬОЇ ЛЮДИНИ ДО СМЕРТІ

    19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
    психологічних наук



    Науковий керівник
    Смульсон Марина Лазарівна
    доктор психологічних наук, професор,
    член-кореспондент НАПН України



    Київ – 2012







    ЗМІСТ
    Вступ 4
    Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕННЯ
    ПРОБЛЕМИ СТАВЛЕННЯ ДО СМЕРТІ У ПЕРІОД
    ПІЗНЬОГО ГЕРОНТОГЕНЕЗУ
    1.1. Філософське осмислення страху смерті у старості 11
    1.2. Феноменологія переживання страху смерті у старості 16
    Висновки до 1 розділу 35
    Розділ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ СТАВЛЕННЯ ДО СМЕРТІ У ПЕРІОД
    ПІЗНЬОГО ГЕРОНТОГЕНЕЗУ
    2.1. Програма і методи дослідження 38
    2.2. Визначення чинників адекватного ставлення до смерті
    2.2.1. Локус контролю 47
    2.2.2. Гендерні відмінності 50
    2.2.3. Вік 52
    2.2.4. Освіта 56
    2.2.5. Соціокультурне оточення 59
    2.2.6. Релігійність 70
    2.3. Психологічні особливості переживання втрат
    у період пізнього геронтогенезу 77
    2.4. Акцентуації особистості в період пізнього геронтогенезу 84
    2.5. Типи переживання смерті 93
    Висновки до 2 розділу 98
    Розділ 3. ТЕХНОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ
    ЛЮДЕЙ У ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ ГЕРОНТОГЕНЕЗУ
    3.1. Диференціація надання специфічної психологічної допомоги
    з урахуванням особливостей індивідуума 102
    3.2. Особливості використання існуючих адаптаційних методик
    у завершальній фазі геронтогенезу 110
    3.3. Формування адекватного ставлення до природної смерті
    3.3.1. Інконгруентність вербалізації смерті
    і реального ставлення до неї 119
    3.3.2. Особливості сприйняття концепту «смерть» 131
    3.3.3. Антиципація завершення власного буття 134
    3.3.4. Корекція Я-образу 143
    3.4.Терапія соціокультурним оточенням 154
    Висновки до 3 розділу 165
    Висновки 168
    Додатки 171
    Література 193








    Вступ
    Актуальність дослідження. У ХХ столітті вперше відзначено тенденцію до старіння населення планети, яка у ХХІ столітті стає дедалі поширенішою. За прогнозами ООН до 2025 року порівняно з 1950 роком чисельність людей у віці 80 років зросте у 10 разів, при тому, що населення планети – лише у 3 рази. Збільшення тривалості життя людини потребує вирішення багатьох питань і сприяє актуалізації геронтопсихологічних проблем. Старість в онтогенезі людини виступає як механізм, який пов’язує життя і смерть. Усвідомлення того, що життя небезмежне, особливо чітко й остаточно з’ясовується людиною саме у період пізнього віку. Воно може спрацювати як «погранична ситуація» і сприяти радикальним змінам у характері життя індивіда, його поглядах, надати життю глибинної і нової перспективи або привнести у життя безвихідність. Фізична смерть руйнує людину, проте ідея смерті може її рятувати (І. Ялом). Таким чином, у період пізнього віку серед інших важливих проблем гостро постає проблема ставлення людини похилого віку до власної природньої смерті.
    Проблема ставлення людини до смерті й досі залишається недостатньо вивченою. Існує два основних аспекти: ставлення до втрат і до власної смерті. Ставлення до втрат можна вважати більш дослідженим аспектом проблеми (І.Л. Анциферова, Р.М. Грановська). Психологами розроблено методики для допомоги людям, які зазнали втрат у результаті смерті близької людини. З’ясовано, що патерни переживання горя суттєво відрізняються залежно від особистості людини, статі, культурних традицій тощо. Важливе значення для ставлення до втрат має також те, наскільки померлий був емоційно близькою людиною. Більшість методик, які розроблені для вивчення впливу на життєдіяльність індивіда усвідомлення ним втрати близької людини, спрямовані для надання психологічної допомоги переважно людям молодого та середнього віку. Ці методики не повністю враховують установки, інтереси та інші психологічні характеристики літньої людини. Деякі дослідження, які проводилися з метою вивчення ставлення індивідуума до втрат, дали змогу зробити висновок, що у літніх людей переживання горя відбувається відносно спокійніше порівняно з переживанням втрат у молодому та середньому віці (Р. Калиш).
    Інший аспект проблеми – ставлення до власної смерті у пізньому віці – вивчено недостатньо. Але саме це питання стає актуальним для літньої людини, бо в цьому віковому періоді смерть є логічним завершенням життя, літня людина відчуває неминучість можливої близької смерті. Досягнувши віку 85–100 років, людина стоїть на порозі біологічного ліміту часу, який визначається індивідуальними, спадковими та видовими властивостями. Ставлення літньої людини до власної смерті може набувати різних форм – від остракізму до десенсибілізації до смерті. За даними психологічних досліджень, у пізньому віці до багатьох проблем, які властиві також іншим віковим періодам, додається збільшення рівня острахів і підвищена тривожність, яка може бути зумовлена тривогою смерті, мати прихований характер, сприяти специфічним змінам в емоційній сфері людини (прояви вікової депресії, негативне сприйняття оточуючих) і як наслідок, – стати патогенним фактором, який впливає на підвищення психосоматичних захворювань (М.Ф. Шахматов). Підвищена тривога смерті спостерігається у людей, які не прийняли старість як природний етап життя, не можуть адаптуватися до неї, бачать у старості лише негативні моменти
    (Е. Еріксон). За даними статистики у людей, які досягли віку 65–75 років, порівняно з іншими віковими категоріями потреба у медичній допомозі збільшується у 10 разів.
    Тривога смерті має особистісний характер, збільшує відчуття самотності, яке у похилому віці зумовлено не так об’єктивною відсутністю близької людини, як неможливістю розділити з іншими присутність у своїй свідомості очікуваного закінчення життя (І.Г. Малкіна-Пих). Вона може бути настільки значною, що на заперечування смерті витрачається значна частина життєвої енергії (І. Ялом). Адекватне ставлення людини до смерті може запобігати характерним для пізнього віку специфічним змінам в емоційній сфері людини. Іншою реакцією на ставлення до смерті у період пізньої дорослості може стати суїцид (І. Ялом, В.Є. Каган). Індивідуальні відмінності у ставленні до смерті в літніх людей можуть бути зумовлені темпераментом, ступенем і змістом релігійності, екзистенціальною системою особистості тощо (К. Юнг, І. Ялом). Коли людина адекватно сприймає природність смерті, то й страх смерті відпадає сам собою (Дж. Руйнуотер).
    Період пізнього віку – один з важливих етапів онтогенезу людини, який порівняно з іншими періодами вікової психології вивчено недостатньо. Без всебічного дослідження цього періоду життя неможливо побудувати концепцію психологічного розвитку «позитивного старіння». Враховуючи тенденцію до старіння населення, основне завдання у період пізнього віку — зробити так, щоб життя літньої людини було активним, наповнити його сенсом (Е. Еріксон, М.Л. Смульсон, Н.Х. Александрова, О.В. Краснова та ін.). Однак бракує досліджень у галузі психологічної допомоги людям у період пізньої дорослості в питанні адекватного сприйняття втрат і власної смерті. Отже, розглядувана проблематика є гостро актуальною, як з соціальної точки зору, так і з науково-психологічної, що і обумовило вибір теми дослідження «Психологічні чинники ставлення літньої людини до смерті».
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
    Дисертаційне дослідження виконане в межах комплексних тем лабораторії когнітивної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України «Соціально-психологічні чинники розуміння та інтерпретації особистого досвіду» (державний реєстраційний номер 0104U000222) та «Розуміння та інтерпретація життєвого досвіду як чинник розвитку особистості» (державний реєстраційний номер 0108U000310).
    Тему дисертації «Психологічні чинники ставлення літньої людини до смерті» затверджено вченою радою Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України (протокол № 2 від 23 лютого 2006 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол № 5 від 30 червня 2006 р.).
    Об’єкт дослідження: ставлення літньої людини до життя і смерті.
    Предмет дослідження: психологічні чинники ставлення людини похилого віку до втрат і власної природньої смерті.
    Мета дослідження – визначити психологічні чинники ставлення людини похилого віку до смерті і ступінь їхнього впливу на зміни у внутрішньому світі особистості.
    Гіпотеза дослідження. Якщо у період пізнього віку існують певні психологічні чинники, які здійснюють вплив на ставлення до смерті, а процес їх впливу може мати як адаптаційну, так і дивергентаційну тенденції, то їх виявлення і психологічна корекція надасть людині можливість адекватно сприймати проблему неминучості смерті.
    Досягнення мети передбачає вирішення таких завдань:
    1. Провести теоретичний аналіз психологічних концепцій ставлення до смерті людини похилого віку.
    2. Розробити методи визначення основних чинників ставлення літньої людини до смерті.
    3. Провести дослідження ставлення людини похилого віку до смерті залежно від різних чинників, зокрема сімейного стану, рівня освіти, ступеня та змісту релігійності тощо.
    4. Розробити технології психологічної підтримки людей у завершальному періоді геронтогенезу.
    Теоретико-методологічною основою дослідження виступають: концепція саморозвитку особистості Г.С. Костюка і підходи генетичної психології до розвитку особистості упродовж усього життя (Л.І. Анциферова, П.Б. Балтес, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко), геронтопсихологічні дослідження проблем старіння і смерті (Ф. Ар’єс, Д.Б. Бромлей, М.Б. Єрмолаєва, І.С. Кон, І.Г. Малкіна-Пих, Є.Ф. Рибалко, В.А. Роменець, М.Л. Смульсон, Я. Стюарт-Гамільтон, В.В. Фролькіс, М.Т. Шахматов, О.П. Щотка, К. Юнг, І. Ялом), визначення місця духовності в самоздійсненні особистості (М.Й. Боришевський, А.В. Гнездилов, С.Л. Франк, І. Ялом), підходи гуманістичної психології до психологічної підтримки в періоди вікових криз (Г.О. Балл, Е. Еріксон, А. Маслоу, К. Роджерс. Т.М. Титаренко, В. Франкл, К. Юнг, І. Ялом), наративні технології психологічної підтримки в старості (М.Л. Смульсон, Н.В. Чепелєва).
    У дослідженні застосовано комплекс методів: теоретичні – системно-структурний аналіз наукових джерел з проблеми дослідження та систематизація теоретичних даних; емпіричні (для дослідження психологічних чинників у заключному періоді геронтогенезу, які мають вплив на ставлення до природної смерті у зв’язку з обмеженням видового ліміту) спостереження, клінічна бесіда, психодіагностичне тестування, анкетування; математично-статистичні.
    Організація та експериментальна база дослідження. У дисертаційному дослідженні, яке було проведено на базі соціальних служб м. Києва протягом 2005–2010 років, взяли участь 117 досліджуваних у віці 85–109 років (чоловіків – 34, жінок – 83). Підбір досліджуваних здійснювався з урахуванням репрезентативності вибірки за критеріями ставлення до релігії, освіти, соціального становища, соціокультурного оточення. Програма дослідження складається з двох етапів – пілотажного (вибірка – 10 осіб представників вікових груп 25–50 років) та основного (вибірка – 117 осіб представників періоду пізнього геронтогенезу – 85–109 років).
    Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечені методологічним обґрунтуванням вихідних положень, гіпотези та завдань дослідження, відповідністю методів дослідження його меті та завданням; поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричних даних, застосуванням сучасних методів математичної статистики.
    Наукова новизна і теоретичне значення дослідження. На основі здійсненого дослідження поглиблено уявлення вікової психології про період пізнього геронтогенезу (85–109 років). Показано варіативність змісту поняття «адекватне ставлення до смерті» та динаміку його переживань дуже старими людьми. Виявлено психологічні чинники ставлення літньої людини до втрат і власної природної смерті. Вперше у процесі вивчення життєдіяльності у завершальному періоді пізнього геронтогенезу враховано чинник соціокультурного оточення. Доведено, що тривога/страх смерті є основоположним чинником, який впливає на життя індивідуума в завершальному періоді геронтогенезу і прямо пропорційно залежить від віку; що ставлення до смерті практично не детермінується особистісними властивостями та емоційною спрямованістю. Показано, що гендерні особливості сприйняття власної смерті є універсальними і виявляються в різних культурах. Принципові відмінності в рамках однієї культури відсутні. При порівнянні чинників, що визначають ставлення до смерті, детермінуючими є релігійність та тип соціокультурного оточення.
    Показано більш високу ефективність індивідуальної недирективної психотерапії для психологічної підтримки осіб в період пізнього геронтогенезу порівняно з методами групової психотерапії, при цьому психологічна допомога має диференціюватися залежно від рівня когнітивної складності суб’єкта.
    Практичне значення одержаних результатів. Доведено ефективність запропонованого нами психодіагностичного інструментарію для оцінки ставлення до смерті у період пізнього геронтогенезу. Результати дослідження можуть знайти застосування при розробці соціальних програм оптимізації міжособистісних відносин для використання в практичній роботі психологів, які займаються проблемами геронтогенезу, а також в підготовці спецкурсів з психології особистості і психологічного консультування як представників пізнього геронтогенезу, так і осіб в інших періодах онтогенезу.
    Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження успішно впроваджено протягом 2010–2011 рр. у навчальний процес ВНЗ «Інститут екології та медицини» з метою підвищення якості загальнопсихологічної підготовки студентів медичного факультету (довідка № 142 від 31.05.2011), в роботу Київського пансіонату ветеранів праці (довідка № 64 від 27.04.2011).
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації дістали своє відображення в публікаціях автора, доповідались та обговорювалися на засіданнях лабораторій когнітивної психології і нових інформаційних технологій навчання Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Теоретичні та експериментальні результати дослідження доповідалися на: 1-й Київській Міжнародній конференції з практичної психології «Я. Взаємини. Любов» (Київ, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції «Ґенеза буття особистості» (Київ, 2006), науково-практичній конференції «Нові технології навчання: психологічні проблеми», (Київ, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції «Методологічні засади практичної психології» (Переяслав-Хмельницький, 2008), Міжнародному конгресі з психотерапії «Проблемы и тенденции в современной отечественной психотерапии» (Артек, 2008), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми екологічної психології (Київ, 2008), наукового семінару фонду Глушкова «Проблеми розвитку розуму і взаємодії розумних систем та підсистем» (Київ, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції «Успішність особистості: потенціал та обмеження» (Київ, 2010), ХVII та ХХ Міжнародних наукових конференціях ім. проф. Сергія Бураго «Мова і культура» (Київ, 2008, 2011).
    Публікації. Основний зміст та результати дисертаційного дослідження викладено у 8 наукових працях, 5 з яких – статті у фахових наукових виданнях, включених до переліку, затвердженого МОНмолодьспорту України, 3 – статті і тези доповідей у збірниках наукових праць.
    Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів та загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації викладено на 211 сторінках. Основний обсяг дисертації складає 160 сторінок. Роботу ілюструють: 1 рисунок, 3 таблиці (2 сторінки), 3 схеми (2 сторінки). Додатки займають 21 сторінки. Список використаних джерел містить 208 найменувань.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У висновках до дисертації сформульовано підсумки проведеного дослідження, які висвітлюють проблематику та загальну структуру роботи. Проведений аналіз проблеми дає змогу стверджувати таке:
    1. Розвиток особистості – пролонгований в онтогенезі процес, який неможливо розглядати без урахування його завершального періоду – геронтогенезу. Кожному періоду онтогенезу відповідає певна провідна діяльність, у досліджуваному періоді – це адекватне прийняття неминучості природної особистої смерті. Проблеми, що стосуються ставлення людини в пізньому віці до власної, природної смерті поза патологічними реакціями недостатньо досліджені. Враховуючи трансцендентальність проблеми (особистий апокаліпсис), індивідуум у завершальному періоді геронтогенезу гостро потребує надання специфічної психологічної допомоги.
    2. Розроблено методи та проведено дослідження ставлення індивідуума до особистої природної смерті (вичерпання видового ліміту) в завершальному періоді геронтогенезу (85-109 років) і визначено чинники, які впливають на сприйняття небуття особистого буття. Проаналізовано ієрархічну структуру чинників – віку, гендерних відмінностей, сімейного стану, рівня освіти, релігійності, локусу контролю і ступінь їх впливу на зміни у внутрішньому світі особистості, які можуть мати як адаптаційну, так і дивергентаційну тенденції. Вперше досліджено психологічний вплив соціокультурного оточення на прийняття індивідуумом факту природної особистої смерті. Виявлено провідний критерій ставлення до смерті – екстернальну спрямованість особистості (ступінь релігійності). Визначено патерни поведінки індивідуума у зв’язку з досліджуваною проблемою.
    3. У процесі дослідження апробовано існуючі методики надання допомоги термінально хворим і встановлено, що їх вплив не має пролонгованої дії, яка є необхідною в період геронтогенезу. Визначено психологічні умови, обґрунтовано й апробовано концептуальну модель психологічної корекції, яка спрямована на нівеляцію відчуття страху природної смерті у представників пізнього віку. Доведено, що для адекватного сприйняття індивідуумом проблеми, що постала, надання специфічної психологічної допомоги потрібно диференціювати залежно від рівня когнітивної складності і світогляду індивідуума. Психологічна робота з адекватного сприйняття особистої смерті повинна проводитися в певній послідовності і містити такі етапи:
    • конгруентність вербалізованого і реального ставлення до особистої смерті;
    • визначення особистого сприйняття концепту «смерть» і виявлення індивідуальної ієрархії страхів, пов’язаних з цією проблемою;
    • антиципація – створення гіпотетичного «сценарію» бажаної смерті з «означенням» меж свого життя;
    • робота, спрямована на корекцію Я-образу, з метою гармонізації глибинного Я.
    4. В результаті проведеної роботи сформульовано вимоги до надання специфічної психологічної допомоги індивідуумові в завершальному періоді онтогенезу. Найбільш ефективним є застосування принципу індивідуального недирективного консультування із залученням у процес психокорекції позитивно налаштованого соціокультурного оточення.
    5. Без всебічного дослідження завершального періоду онтогенезу і його важливої складової – ставлення до природного завершення життя, неможливо побудувати концепцію психологічного розвитку «позитивного старіння». Враховуючи європейську тенденцію до старіння населення, одне з основних завдань психологічної допомоги людям у період пізньої дорослості полягає у формуванні адекватного сприйняття особистої природної смерті. Результатом надання психологічної допомоги є підвищення якості життя представників пізнього віку і, враховуючи психологічну взаємозалежність людей, купірування геронтофобії у представників інших вікових когорт.
    Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів розглядуваної проблеми. Перспективою подальших досліджень є створення циклу тренінгів для психологів з метою оволодіння уміннями та навичками роботи з представниками періоду пізнього геронтогенезу.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Абрамова Г. С. Возрастная психология / Г. С. Абрамова. – Екатеринбург : Деловая книга, 2002. – 704 с.
    2. Абульханова К. А. Время личности и время жизни / К. А. Абульханова, Т. Н. Березина. – СПб., 2001. – 304 с.
    3. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Абульханова-Славская. – М. : Мысль, 1991 – 299 с.
    4. Александрова М. Д. Проблемы социальной и психологической геронтологии / М. Д. Александрова. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1974. 136 с.
    5. Александрова Н. Х. Субъекность на поздних этапах онтогенеза / Н. Х. Александрова. – Нижний Новгород : Нижегородский гуманитарный центр, 2000. – 125 с.
    6. Альперович В. Д. Геронтология. Старость. Социокультурный портрет / В. Д. Альперович. – М. : Изд-во ПРИОР, Экспертное бюро, 1998. – 272 с.
    7. Альперович В. Д. Проблемы старения: демография, психология, социология / В. Д. Альперович. – М. : Издательство АСТ, 2004. – 352 с.
    8. Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды : в 2-х т. / Б. Г. Ананьев ; под ред. А. А. Бодалева, Б. Ф. Ломова. – М. : Педагогика, 1980. – Т. 1. – 230 с.
    9. Ананьев Б. Г. Психология и проблемы человекознания / Б. Г. Ананьев. – М.–Воронеж : МПСИ, 1996. – 235 с.
    10. Анурин В. Некоторые проблемы социологии старости: сб. материалов конференции: «Пожилые люди взгляд в XXI век» / В. Анурин ; под. ред. проф. З. С. Саралиевой. – Н.Новгород : Изд-во НИСОЦ, 2000. –С. 114–117.
    11. Анцыферова Л. И. Развитие личности и проблемы геронтопсихологии / Л. И. Анцыферова. – изд. 2-е, испр. и доп. – М. : Изд-во «Институт психологии РАН», 2006. – 512 с.
    12. Анцыферова Л. И. Новые стадии поздней жизни: время теплой осени или суровой зимы? / Л. И. Анцыферова // Психологический журнал. – 1994. – Т. 15, № 3. – С. 99–105.
    13. Анцыферова Л. И. Психология старости: особенности развития личности в период поздней взрослости / Л. И. Анцыферова // Психологический журнал. – 2001. – Т. 22, № 3. – С. 86–99.
    14. Анцыферова Л. И. Поздний период жизни человека: типы старения и возможности поступательного старения личности / Л. И. Анцыферова // Психологический журнал. – 1996. – Т. 17, № 6. – С. 60–71.
    15. Анцыферова Л. И. Человек перед лицом жизни и смерти / Л. И. Анцыферова // Российский менталитет: вопросы психологической теории и практики. – М., 1997. – С. 39–48.
    16. Архипова О. В. Работа с терминальными больными в пансионатах общего типа и психологическое приготовление к смерти / О. В. Архипова // Психология зрелости и старения. – 2007, № 1. – С. 64–99.
    17. Арьес Ф. Человек перед лицом смерти [Электронный ресурс] / Ф. Арьес. – Режим доступу :
    http://www.e-reading.org.ua/book.php?book=148384.
    18. Багмет І. М. Індивідуальні та гендерні відмінності альтруїзму-егоїзму особистості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук / І. М. Багмет. – Одеса : Вид-во. МДГУ ім. Петра Могили, 2004. – 18 с.
    19. Балл Г. А. Понятие адаптации и его значение для психологи личости / Г. А. Балл // Вопросы психологи. – 1984. – № 1. – С. 92–100.
    20. Балл Г. А. Рациогуманистическая ориентация в научной деятельности психологов / Г. А. Балл // Журнал практикующего психолога. – Вып. 17. – 2010. – С. 43–61.
    21. Балл Г. О. Актуальні методологічні питання дослідження моралі і моральної поведінки / Г. О. Балл // Соціальна психологія. – 2007. – № 9 (Спец. вип.) – С. 14–22.
    22. Балтес П. Б. Всевозрастной подход в психологии развития: исследования динамики подъемов и спадов на протяжении жизни / П. Б. Балтес // Психологический журнал. – М. – 1994. – Т. 15, № 1. – С. 27–35.
    23. Бацман Р. Духовные проблемы пожилых людей / Р. Бацман // Проблемы старости: духовные, медицинские и социальные аспекты : сб. трудов / под ред. А. В. Флинта. – М. : Свято-Дмитриевское училище сестер милосердия, 2003. – С. 53–92.
    24. Белоусов С. А. Духовная зрелость личности и отношение к смерти / С. А. Белоусов // Психология зрелости и старения. – 1998, № 4. – С. 47–64.
    25. Бердяев Н. А. Смысл творчества (опыт философской автобиографии) / Н. А. Бердяев. – М. : Междунар. Отношения, 1990. – 336 с.
    26. Березин Ф. Б. Методика многостороннего исследования личности / Ф. Б. Березин, М. П. Мирошников, Р. В. Рожанец. – М. : Медицина, 1976. – 176 с.
    27. Бехтерев В. М Избранные труды по психологии личности : в 2-х т. / В. М. Бехтерев. – СПб. : Алетейя, 1999. – Т. 1. : Психика и жизнь. – 256 с.
    28. Бехтерев В. М. Бессмертие человеческой личности как научная проблема / В. М. Бехтерев // Психика и жизнь. Избранные труды по психологии личности – СПб. : Алетейя, 1999. – 374 с.
    29. Биксон Т. К. Жизнь старого и одинокого человека / Т. К. Биксон, Л. Н. Перло, К. С. Рук, Ж. Р. Гудчайлдс // Лабиринты одиночества. – М. : Прогресс, 1989. – С. 512–551.
    30. Боришевський М. Й. Дорога до себе. Від основ суб’єктності до вершин духовності / М. Й. Боришевський. – К. : ВЦ Академія, 2010. – 416 с.
    31. Боришевський М. Й. Духовність особистості: соціально-психологічна сутність, детермінанти становлення та розвитку / М. Й. Боришевський // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / за ред. С. Д. Масименка. – К., 2007. – Т. ІХ, ч. 5. – С. 8–29.
    32. Бороздина Л. В. Самооценка в возрасте второй зрелости / Л. В. Бороздина, О. Н. Молчанова // Вестник МГУ. – Сер. 14. – Психология. – 1997. – № 1. – С. 27–43.
    33. Боули Джон Создание и разрушение эмоциональных связей / Джон Боули ; пер. с англ. В. В. Старовойтова. – 2-е изд. – М. : Академический Проект, 2004. – 232 с.
    34. Брянчанинов И. Слово о человеке [Электронный ресурс] / И. Брянчанинов. – Режим доступа : http://sbiblio.com/biblio/archive/brjanchininov_slovo/
    35. Волкова Т. Н. Социальные и психологические проблемы старости / Т. Н. Волкова // Вопросы психологии. – 2005. – № 2. – С. 118–126.
    36. Вульф Л. С. Одиночество пожилых людей / Л. С. Вульф // Социальное обеспечение. – 1998. – № 5. – С. 49–59.
    37. Глуханюк Н. С. Поздний возраст и стратегия его освоения / Н. С. Глуханюк, Т. Б. Гершкович. – 2-е изд. доп. – М. : Московский психолого-социальный институт, 2003. – 112 с.
    38. Гнездилов А. В. Психология и психотерапия потерь : пособие по палиативной медицине для врачей, психологов и всех интересующихся проблемой / Андрей Владимирович Гнездилов. – СПб. : Речь, 2002. – 161 с. – (Art-терапия).
    39. Грановская Р. М. Психологическая защита / Р. М. Грановская. – Санкт-Петербург : Речь, 2007. – 476 с.
    40. Грмек М. Д. Геронтология – учение о старости и долголетии / М. Д. Грмек. – М. : Наука, 1964. – 132 с.
    41. Гроф С. Человек перед лицом смерти / С. Гроф, Дж. Хэлифакс ; пер. с англ. А. И. Неклесса. – М. : Изво-во Транспернационального Института, 1966. – 246 с.
    42. Гуссерль Э. Феноменология внутреннего сознания времени / Эдмунд Гуссерль // Собр. соч. – М., 1994. – Т. 1. – 369 с.
    43. Демичев А. Дискусы смерти. Введение в философскую танатологию / А. Демичев. – СПб. : Инапресс, 1997. – 270 с.
    44. Донченко Е. А. Личность: конфликт, гармония / Е. А. Донченко, Т. М. Титаренко. – 2-е изд., доп. – К. : Политиздат Украины, 1989. – 175 с.
    45. Дорцен Э. Ван Практическое экзистенциональное консультирование и психотерапія / Э. Ван Дорцен. – Ростов-на-дону : Ассоциация экзистенционального консультирования, 2007. – 216 с.
    46. Ермилов В. А. Долголетие и творчество / В. А. Ермилов. – М. : Наука, 2003. – 203 с.
    47. Ермолаева М. Практическая психология старости / М. Ермолаева. – М. : Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. – 320 с.
    48. Ермолаева М. В. Методы психологической регуляции эмоциональных переживаний в старости / М. В. Ермолаева // Психология зрелости и старения. – 1999. – № 1 (5), весна. – С. 22–48.
    49. Ермолаева М. В. Современные технологии психологического консультирования и психотерапии пожилых людей / М. В. Ермолаева. – М. : Издательство Московского психолого-социального института ; Воронеж : Издательство НПО «МОДЭК», 2007. – 96 с.
    50. Желателев Д. В. Психологическое сопровождение умирающих: помощь завершать / Д. В. Желателев // Психологическая газета. – 2002, № 7-8. – С. 36–38.
    51. Зощенко М. Избранное / М. М. Зощенко. – Донецк : Донеччина, 1994. – 287 с.
    52. Калмыкова Е. С. Нарратив в психотерапии: рассказы клиентов о личной истории / Е. С. Калмыкова, Е. Менгенталер // Психологический журнал. – 1998. – Т. 19, № 5. – С. 97–103.
    53. Карандашев В. Н. Жить без страха смерти / В. Н. Карандашев. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Смысл ; Академический проект, 1999. – 335 с.
    54. Карсаевская Т. В. Коллизии старости в условиях глобализации / Т. В. Карсаевская // Философия старости: геронтософия : сб. материалов конференции «Актуальные проблемы геронтологии и гериатрии». – СПб., 2002. – Вып. 24. – С. 64–66. – (Серия «Symposium»).
    55. Карюхин Э. В. Потребности пожилых людей в медико-социальной помощи / Э. В. Карюхин // Проблемы старости: духовные, медицинские и социальные аспекты : сб. трудов / под ред. А. В. Флинта. – М. : Свято-Дмитриевское училище сестер милосердия, 2003. – С. 25–29.
    56. Кемпер И. Страх психотерапевта перед темой смерти: Случай из практики / И. Кемпер // Психология старости и старения : хрестоматия / сост. О. В. Краснова, А. Г. Лидерс. – М. : Академия, 2003. – С. 335–338.
    57. Керкхоф А. Возможности предотвращения суицида среди людей пожилого возраста / А. Керкхоф, Р. Диекстра, П. Хиршхорн // Психология старости и старения : хрестоматия / сост. О. В. Краснова, А. Г. Лидерс. – М. : Академия, 2003. – С. 344–348.
    58. Коваленко-Кобилянська І. Г. Особливості сприйняття успішності у період пізнього геронтогенезу (85-108). Успішність особистості: потенціал та обмеження / І. Г. Коваленко-Кобилянська // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції “Успішність особистості: потенціал та обмеження”, Київ, 2010, – С. 107–108.
    59. Коваленко-Кобилянська І. Г. Інконгруентність вербалізації смерті і реального ставлення до неї у період пізнього геронтогенезу / І. Г. Коваленко-Кобилянська // Мова і культура. – К. : Вид. дім Д. Бураго, 2011. – Вип. 14 – Т. V (151). – С. 10–16.
    60. Коваленко-Кобилянська І. Г. Специфіка надання психологічної допомоги з урахуванням особливостей пізнього геронтогенезу [Електронний ресурс] / І. Г. Коваленко-Кобилянська // Технології розвитку інтелекту: електронне наукове фахове видання. – К. – 2011. – Т. 1. – № 2. – режим доступу : http://psytir.org.ua/index.php/technology_intellect_develop/article/view/43.
    61. Коваленко-Кобилянська І. Г. Деякі аспекти впливу психологічного стану літньої людини на її ставлення до смерті / І. Г. Коваленко-Кобилянська // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. академіка С. Д. Максименка. – К. : Главник, 2008. – Т. Х, вип. 3.– С. 296–303.
    62. Коваленко-Кобилянська І.Г. Дослідження рівня страху смерті в період пізнього геронтогенезу / І. Г. Коваленко-Кобилянська // Актуальні проблеми психології. Психологічна теорія і технологія навчання : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка, М. Л. Смульсон. – К. : Міленіум, 2007. – Т. 8, вип. 4. – С. 85–91.
    63. Коваленко-Кобилянська І. Г. Залежність між тривогою смерті і демографічними факторами у період пізнього геронтогенезу / І. Г. Коваленко-Кобилянська // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. – К. : Логос, 2008. – Т. 7, вип. 15. – С. 129–132.
    64. Коваленко-Кобилянська І. Г. Особливості надання психологічної допомоги в період пізнього геронтогенезу / І. Г. Коваленко-Кобилянська // Науковий Часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки : зб. наук. праць. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. – № 22 (46). – С. 86–92.
    65. Коваленко-Кобылянская И. Г. Смерть в контексте геронтопсихологии / И. Г. Коваленко-Кобилянська // Наукові записки Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України / за ред. академіка С. Д. Максименка. – К. : Міленіум, 2006. – Вип. 29. – С. 173–181.
    66. Козлов A. A. Старость: социальная разобщенность или целостность? (Теории и традиции западной социальной геронтологии) / A. A. Козлов // Мир психологии. – 1999. – № 2. – С. 80–96.
    67. Кон И. С. В поисках себя. Личность и ее самосознание / И. С. Кон. – М. : Прогресс, 1990. – 367 с.
    68. Концевой В. А. Актуальные аспекты проблемы депрессий позднего возраста / В. А. Концевой, О. Б. Яковлева // ХII съезд психиатров России. – М., 1995. – С. 436–437.
    69. Кораблина Е. П. Искусство исцеления души: Этюды о психологической помощи / Е. П. Кораблина, И. А. Акиндинова, А. А. Баканова ; под ред. Е. П. Кораблиной. – СПб. : Изд-во РГПУ им. Герцена А.И. ; Союз, 2001. – 319 с.
    70. Корнилова Л. Е. Самоучитель стареющего человека. Эскиз индивидуального подхода / Л. Е. Корнилова. – К. : Научно-изд. центр Национальной б-ки Украины им. В.И.Вернадского, 2004. – 246 с.
    71. Костенко К. В. Осмысленность жизни, субъективные оценки условий жизни и удовлетворенностью жизни в позднем возрасте / К. В. Костенко // Проблема смысла в науках о человеке (к 100-летию Виктора Франкла). – М. : Смысл, 2005. – С. 145–148.
    72. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г. С. Костюк. – К. : Рад. школа, 1989. – 608 с.
    73. Костюк Г. С. Принцип развития в психологии / Г. С. Костюк // Методологические и теоретические проблемы психологии. – М. : Наука, 1969. – С. 118–152.
    74. Краева М.А. Тренинг познавательных процессов лиц пожилого и старческого возраста / М. А. Краева, Т. О. Тарасова, Е. А. Чижова ; под ред. И. М. Никольской. – СПб. : Речь, 2003. – 62 с.
    75. Крайг Г. Психология развития / Г. Крайг. – 7-е изд. – СПб. : Питер, 2000. – 988 с. ; СПб. : Питер, 2003. – 992 с. : ил. – (Серия «Мастера психологии»).
    76. Краснова О. В. Проблемы семейной помощи и ухода за пожилыми людьми / О. В. Краснова // Психология зрелости и старения. – 2001, № 2 (14), лето. – С. 5–41.
    77. Краснова О. В. Исследование идентификации пожилых людей / О. В. Краснова // Психология зрелости и старения. – 1997, № 3. – С. 68–84.
    78. Краснова О. В. История старости как история формирования аттитюдов к пожилым и старикам в обществе / О. В. Краснова // Психология зрелости и старения. – 2001, №1 (13), весна. – С. 28–41.
    79. Краснова О. В. Практикум по работе с пожилыми людьми: опыт России и Великобритании / О. В. Краснова. – Обнинск : Принтер, 2001. – 231 с.
    80. Кузнецов М. А. Эмоциональная память : монография / М. А. Кузнецов. – Харьков : Крок, 2005. – 568 с. : ил.
    81. Купер К. Индивидуальные различия / К. Купер ; пер. с англ. Т. М. Матюриной ; под ред. И. В. Равич-Щербо. – М. :Аспект Прогресс, 2000. – 527 с.
    82. Курцмен Дж. Да сгинет смерть! / Дж. Курцмен, Ф. Гордон. – М. : Мир, 1982. – 216 с.
    83. Кьеркегор С. Страх и трепет : сборник из трёх произведений / С. Кьеркегор ; пер. с датск. Н. В. Исаевой, С. А. Исаева. – М. : Культурная революция, 2010. – 488 с.
    84. Лаврикова И. Н. О смерти. О власти, а также некоторые размышления о пользе страха смерти / И. Н. Лаврикова. – Тверь : ТРТУ, 2001. – 80 с.
    85. Леонтьев Д. А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности / Д. А. Леонтьев. – М. : Смысл, 1999. – 487 с.
    86. Либерман Я. Л. Прогрессивные методы мотивирования жизненной активности в период поздней взрослости / Я. Л. Либерман, М. Я. Либерман. – Екатеринбург : Банк культурной информации, 2001. – 104 с.
    87. Лидерс А. Г. Возрастно-психологические особенности консультирования пожилых людей / А. Г. Лидерс // Психология зрелости и старения. – 1998, № 4. – С. 13–22.
    88. Линде Н. Д. Что это такое – психологическая проблема? / Н. Д. Линде // Психология в вузе. – 2005. – № 2. – С. 79–105.
    89. Максименко С. Д. Генеза здійснення особистості / С. Д. Максименко. – К., 2006. – 255 с.
    90. Максименко С. Д. Генетическая психология (методологическая рефлексия проблем развития психологии) / С. Д. Максименко. – М. : Рефл-бук ; К. : Ваклер, 2000. – 320 с.
    91. Максимова С. Г. Социально-психологические проблемы в геронтологии / С. Г. Максимова. – Барнаул : Изд-во Алт. ун-та, 2001. – 223 с.
    92. Малкина-Пых И. Г. Телесная терапия / И. Г. Малкина-Пых. – М. : Эксмо, 2007. – 752 с.
    93. Малкина-Пых И. М. Кризисы пожилого возраста / И. М. Малкина-Пых. – М. : Эксмо, 2005. – 368 с.
    94. Марцинковская Т. Д. Особенности психического развития в позднем возрасте / Т. Д. Марцинковская // Психология старости и старения : хрестоматия / сост. О. В. Краснова, А. Г. Лидерс. – М. : Академия, 2003. – С. 127–130.
    95. Маслоу А. Дальние пределы человеческой психіки / А. Маслоу. – СПб : Изд. группа «Евразия, 1997. – 430 с.
    96. Мастерство психологического консультирования / под ред. А. А. Бадхена, А. М. Родиной. – СПб. : Речь, 2007. – 240 с.
    97. Мечников И. И. Этюды о природе человека / И. И. Мечников. – М. : Издательство академии наук СССР, 1961. – 290 с.
    98. Мечников И. И. Этюды оптимизма / И. И. Мечников. – М. : Главная редакция литературы на иностранных языках издательства «Наука», 1988, 328 с.
    99. Минигалиева М. Р. Психологическая помощь умирающим и их родным / М. Р. Минигалиева // Психология зрелости и старения. – 2002, № 2 (22). – С. 133–156.
    100. Моляко В. О. Стратегії творчої діяльності: школа / за ред. В. О. Моляко. – К. : Освіта України, 2008. – 702 с.
    101. Морозов А. Ю. Страх смерті як екзистенційна проблема. Морально-етичні аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.07 “етика” / А. Ю. Морозов ; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К., 2007. – 20 с.
    102. Немчин Т. А. Состояния нервно-психического напряжения / Т. А. Немчин. – Л. : Изд-во Ленингр. Ун-та, 1983. – 167 с.
    103. Нуркова В. В. Свершенное продолжается. Психология автобиографической памяти личности / В. В. Нуркова. – М., 2000. – 228 с.
    104. Пепло Л. Н. Одиночество и самооценка / Л. Н. Пепло, М. Мицели, Б. Мораш // Лабиринты одиночества. – М. : Прогресс, 1989. – С. 169–191.
    105. Петрарка Франческо Канцоньере - Моя тайна, или Книга бесед о презрении к миру. - Книга писем о делах повседневных. - Петрарка Ф. Старческие письма / Ф. Петрарка ; вступ. ст., сост. О. А. Дорофеев ; худож. В. Сухарев. – М. : Рипол Классик, 1999. – 734 с. : ил. – (Бессмертная библиотека. Зарубежные классики). – Альтернативное название : Стихи. Сонеты. Размышления/ Петрарка.
    106. Петровская Л. А. Теоретические и методические проблемы социально-психологического тренинга / Л. А. Петровская. – М. : Из-во Моск.ун-та, 1982 – 168 с.
    107. Пигров К. С. Экзистенциальный смысл настоящей старости / К. С. Пигров // Философия старости: геронтософия : сб. матер. конф. –СПб. : Санкт-Петербургское философское общество, 2002. – Вып. 24. – С. 3–6. – (Серия «Simposium»).
    108. Поднебесная Е. Б. Особенности эмоционального состояния лиц поздних возрастов, проживающих в условиях дома-интерната / Е. Б. Поднебесная // Психология зрелости и старения. – 2002, № 2 (18), лето. – С. 77–83.
    109. Попов Г. А. Что стоит за вопросом о жизни и смерти в религиозно-философском учении Л.Н.Толстого / Г. А. Попов // Философские науки. – 2004. – № 3. – С. 48–62.
    110. Порсева Х. О. Психологічні характеристики ціннісних орієнтацій осіб похилого віку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук спец. : 19.00.07 “педагогічна та вікова психологія” / Х. О. Порсева ; Інститут педагогіки та психології професійної освіти АПН України. – К., 2005. – 21 с.
    111. Проблеми психологічної герменевтики : монографія / за ред. Н. В. Чепелєвої. – К. : Міленіум, 2004. – 276 с.
    112. Проблемы старости: духовные, медицинские и социальные аспекты : сб. трудов / под ред. А. В. Флинта. – М. : Свято-Дмитриевское училище сестер милосердия, 2003. – 256 с.
    113. Пряжников Н. С. Личностное самоопределение в преклонном возрасте / Н. С. Пряжников // Мир психологии. – 1999. – №2. – С. 111–123.
    114. Психиатрия пожилого возраста : в 2-х т. : пер. с англ. / под общей ред. В. Позняка. – К. : Сфера, 2001. – Т. 1. – 416 с.
    115. Психология старости и старения: хрестоматия : для студ. психол. фак. вузов / сост. О. В. Краснова, А. Г. Лидерс. – М. : Академия, 2003. - 412 с.
    116. Пухальская Б. М. Психологические особенности пожилых и старых людей / Б. М. Пухальская // Старость : популярный справочник ; пер. с польск. – М. : Научн. изд-во «Большая Российская Энциклопедия», 1996. – С. 95– 127.
    117. Пэрриш-Харра Кэрол У. Смерть и умирание: новый взгляд на проблему / У. Пэрриш-Харра Кэрол. – М. : Институт общегуманных исследований, 2003. – 220 с.
    118. Распутин В. Последний срок [Электронный ресурс] / В. Распутин. – Режим доступу : http://bookz.ru/authors/rasputin-valentin/posledni_742/1-posledni_742.html.
    119. Ратушний І. О. Життєве середовище сучасної старої людини / І. О. Ратушний // Актуальні проблеми психології. Екологічна психологія : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. – К. : Міленіум, 2003. – Т. 7, вип. 1. – С. 360–367.
    120. Рахальский Ю. Е. Депрессии позднего возраста: социально-психологический подход / Ю. Е. Рахальский // Депрессии позднего возраста. – М., 1983. – С. 103–107.
    121. Рейнуотер Дж. Это в ваших силах. Как стать собственным психотерапевтом [Электронный ресурс] / Дж. Рейнуотер. – Режим доступу : http://www.paratnova.ru/?s=25&d_id=601.
    122. Риман Ф. Основные формы страха / Ф. Риман ; пер. с нем. Э. Л. Гушанского. – М. : Алетейа, 1998. – 336 с.
    123. Роджерс К. Консультирование и психотерапия. Новейшие подходы в области практической работы : пер. с англ. / К. Роджерс. – М. : Психотерапия, 2006. – 512 с.
    124. Розанов В. В. Опавшие листья / В. В. Розанов. – М. : ООО «Издательство ACT», 2004. – 383 с.
    125. Розин В. М. Размышления о смерти и бессмертии на рубеже третьего тысячелетия / В. М. Розин // Философские науки. – 2004. – № 7. – С. 132–151.
    126. Роменец В. А. Жизнь и смерть. Постижение разумом и верой / В. А. Роменец. – 2.-е изд. – К. : Либідь, 2003. – 230 с.
    127. Рощак К. Психологические особенности личности в пожилом возрасте : автореф. дис. на соискан. учен. степени канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «педагогическая и возрастная психология» / К. Рощак. – М., 1990. – 19 с.
    128. Рубакин А. Похвала старости / А. Рубакин. – М. : Советская Россия, 1979. – 224 с.
    129. Рыбакова H. A. Проблема старости в европейской философии: от античности до современности / H. A. Рыбакова. – СПб. : Алетейя, 2006. – 288 с.
    130. Рыбакова H. A. Феномен старости / H. A. Рыбакова. – М.-Псков, 2000. – 169 с.
    131. Рыбалко Е. Ф. Возрастная и дифференциальная психология : учебное пособие / Е. Ф. Рыбалко. – Л. : Изд-во Ленинград. ун-та, 1990. – 256 с.
    132. Сапогова Е. Е. Психология развития человека / Е. Е. Сапогова. – М. : Аспект-Пресс, 2005. – 460 с.
    133. Сартр Ж. П. Бытие и ничто: Опыт феноменологической онтологии / Ж. П. Сартр ; пер. с фр., предисл., примеч. В. И. Колядко. – М. : Республика, 2004. – 639 с. – (Мыслители ХХ века).
    134. Сенека JI. A. Нравственные письма к Луцилию / Л. А. Сенека ; пер. с лат. С. Ошерова. – М. : ACT, 2006. – 408 с.
    135. Симонова H. H. Пожилые в семье: взаимоотношения между поколениями / H. H. Симонова // Социально-экономические проблемы нетрудоспособных. – М., 1991. – С. 79–87.
    136. Славская А. Н. Личность как субъект интерпретации / А. Н. Славская. – Дубна : Феникс+, 2002. – 240 с.
    137. Смит Э. Д. Стареть можно красиво / Э. Д. Смит. – М. : Кром-Пресс, 1995. – 146 с.
    138. Смульсон М. Л. Екзистенційне наповнення наративу старості / М. Л. Смульсон // Актуальні проблемі психології. Психологічна герменевтика / за ред. Н. В. Чепелєвої. – К. : Міленіум, 2005. – Т. 2, вип. 3. – С. 106–109.
    139. Смульсон М. Л. Оповіді старих людей про своє життя: психологічний аналіз / М. Л. Смульсон, І. О. Ратушний // Мова і культура : науковий щорічний журнал. – К. : Видавничий дім Дмитра Бурого, 2003. – Вип. 6. – Т.ІІ Психологія мови і культури. Мова и засоби масової комунікації. – С. 19–25.
    140. Смульсон М. Л. Смисл життя у структурі ментальної моделі світу старої людини / М. Л. Смульсон // Актуальні проблеми психології: Психологічна герменевтика : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. Н. В. Чепелєвої. – К. : Міленіум, 2006. – Т. 2, вип. 4. – С. 36–44.
    141. Смульсон М. Л. Специфіка ментальної моделі світу в старості / М. Л. Смульсон // Наукові студії з соціальної та політичної психології. – К., 2006. – Вип. 13 (16). – С. 139–155.
    142. Смульсон М. Л. Старість – домагання жити / М. Л. Смульсон // Психологія життєвих домагань : матеріали семінару Інституту соціальної та політичної психології – К., 2003. – С. 183–192.
    143. Соммерз-Фралаган Дж. Клиническое интервьюирование / Дж. Соммерз-Фралаган, Р. Соммерз-Фралаган. – 3-е изд. ; пер. с англ. – М. : Издательский дом «Вильямс», 2006. – 672 с.
    144. Сонин М. Л. Пожилой человек в семье и обществе / М. Л. Сонин, А. А. Дыскин. – М., 1984. – 173 с.
    145. Страх / сост. П. С. Гуревич. – М. : Алетейа, 1998. – 408 с.
    146. Страшникова К. А. Социально- психологическая помощь и поддержка пожилых в культурной среде / К. А. Страшникова, М. М. Тульчинский // Психология старости и старения : хрестоматия / сост. О. В. Краснова, А. Г. Лидерс. – М. : Академия, 2003. – С. 392–396.
    147. Стюарт-Гамильтон Я. Психология старения / Я. Стюарт-Гамильтон. – СПб. : Питер, 2002. – 256 с.
    148. Сурожский Антоний Труди / Антоний Сурожский. – М. : Практика, 2002. – 1080 с.
    149. Танатотерапия в публикациях / Редакционная коллегия В. Ю. Баскаков, Е. Э. Газарова ; АНО Институт танатотерапии при участии Института общегуманитарных исследований, 2006. – 62 с.
    150. Тащёва А. И. Эмпирическое исследование возрастной динамики смысложизненных представлений от юности к пожилому возрасту / А. И. Тащёва // Психология зрелости и старения. – 2002. – № 2 (18), лето. – С. 84–109.
    151. Титаренко Т. М. Життєві кризи: технологія консультування / Т. М. Титаренко. – К. : Главник, 2007. – Друга частина. – 176 с.
    152. Титаренко Т. М. Сучасна психологія особистості / Т. М. Титаренко. – К. : Марич, 2009. – 232 с.
    153. Тихонов Г. М. Одиночество и старость: проблема стереотипа // Клиническая геронтология : научно-практический журнал. – М. : НЬЮДИАМЕД. – 2006. – Т. 12, № 11, ноябрь. – С. 68–73.
    154. Толстой Л. Н. Избранные философские произведения / Л. Н. Толстой ; сост., авт. вступ. ст. Н. П. Семыкин. – М. : Просвещение, 1992. – 528 с.
    155. Трубников Н. Н. О смысле жизни и смерти / Н. Н. Трубников. – М. : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 1996. – 383 с.
    156. Условия жизни и пожилой человек / Е. И. Стеженская, В. В. Крыжановская и др.; под ред. Д. Ф. Чеботарева. – М. : Медицина, 1978. – 217 с.
    157. Фейфел Г. Смерть – релевантная переменная в психологии / Г. Фейфел // Экзистенциальная психология / под ред. Мэя Ролло. – М. : Апрель Пресс ; ЭКСМО-Пресс, 2001. – 624 с.
    158. Филозов А. А. Терапия творческим самовыражением как аспект психологической помощи в домах-интернатах / А. А. Филозов // Психология зрелости и старения. – 2002, №3 (19), осень. – С. 151–162.
    159. Франк С. Л. Духовные основы общества / С. Л. Франк — М. : Республика, 1992. – 510 с.
    160. Франкл В. Доктор и душа / В. Франкл ; пер. с англ. А. А. Бореев – СПб. : Издательство Ювента, 1997. – 287 с.
    161. Франкл В. Основы логотерапии. Психотерапия и религия / В. Франкл. – СПб. : Речь, 2000. – 286 с.
    162. Франкл В. Человек в поисках смысла / В. Франкл ; пер. с англ. – М. : Прогресс, 1990. – 367 с.
    163. Фрейд З. Мы и смерть // Рязанцев С. танатологія (учение о смерти). – СПб, 1994. – С. 5–27.
    164. Фридман Д. Конструирование иных реальностей. Истории и рассказы как терапия / Д. Фридман, Д. Комбс. – М., 2001. – 368 c.
    165. Фролькис В. В. Системный подход, саморегуляция и механизмы старения / В. В. Фролькис // Геронтология и гериатрия. – К., 1985. – С. 12–23.
    166. Фролькис В. В. Старение и увеличение продолжительности жизни / В. В. Фролькис. – Л. : Наука, 1988. – 176 с.
    167. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности / Э. Фромм. – М., 1994. – 235 с.
    168. Фромм Э. Бегство от свободы. Человек для себя / Э. Фромм ; пер. с англ. Д. Н. Дудинский. – Мн. : ООО "Попурри", 1998. – 672 с.
    169. Хойфт Г. Геронтопсихосоматика и возрастная психотерапия / Г. Хойфт, А. Крузе, Г. Радебольд. – М. : ACADEMIA (Издательский Центр “Академия”), 2003. – 370 с.
    170. Холостова Е. И. Социальная работа с пожилыми людьми / Е. И. Холостова. – М. : ИТК «Дашков и К», 2008. – 346 с.
    171. Цицерон. О старости, о дружбе, об обязанностях / М. Цицерон. М. : Наука, 1975. – 248 с.
    172. Чепелева Н. В. Психологические механизмы понимания и интерпретации личного опыта / Н. В. Чепелева // Актуальні проблеми психології. – Т. 2. Психологічна герменевтика / за ред. Н. В. Чепелєвої. – К., 2002. – Вип. 2. – С. 3–13.
    173. Чепелєва Н. В. Методологічні основи дослідження особистості у контексті психологічної герменевтики / Н. В. Чепелєва // Наукові записки Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України. – К., 2009. – Вип. 37. – С. 21–31.
    174. Чудновский В. Э. К проблеме адекватности смысла жизни / В. Э. Чудновский // Мир психологии. – № 2. – С. 74–80.
    175. Шамионов Р. М. Психология субъективного благополучия личности / Р. М. Шамионов. – Саратов : Из-во Сарат. ун-та, 2004. – 180 с.
    176. Шахматов Н. Ф. Психическое старение: счастливое и болезненное / Н. Ф. Шахматов. – М. :Медицина, 1996. – 304 с.
    177. Шахматов Н. Ф. Старение – время личного познания вечных вопросов и истинных ценностей / Н. Ф. Шахматов // Психология зрелости и старения. – 1998. – №2. – С. 14–20.
    178. Швейцер А. Благоговение перед жизнью / А. Швейцер. – М. : Прогресс, 1992. – 576 с.
    179. Шенкао М. А. Смерть как социокультурный феномен / М. А. Шенкао. – К. : Ника-Центр, Эльга; М. : Старклайт, 2003. – 320 с.
    180. Щотка О. П. Образ старості в індивідуальній свідомості практичних психологів / О. П. Щотка //Актуальні проблеми психології: Психологія особистості / за ред. С. Д. Максименка, М. В. Папучі. – Ніжин, 2009. – Т. 11, вип. 2. – С. 305–312.
    181. Щотка О. П. Молодий психолог та літній клієнт: від упередженості до діалогу / О. П. Щотка // Актуальні проблеми психології : зб. наукових праць Ін-ту психології імені Г. С. Костюка. – Київ–Ніжин, 2008. – С. 346–350
    182. Эйдемиллер Э. Г. Психология и психотерапия семьи / Э. Г. Эйдемиллер, В. В. Юстицкис. – СПб. : Питер, 1999. – 315 с.
    183. Эльконин Б. Д. Введение в психологію развития / Б. Д. Эльконин. – М. : Тривола, 1994 – 168 с.
    184. Эмманс Р. Психология высших устремлений: мотивация и духовность личности / Р. Эмманс ; пер с анг. ; под ред. Д. А. Леонтьева. – М. : Смысл, 2004 – 416 с.
    185. Эпштейн М. К философии возраста. Фрактальность жизни и периодическая таблица возрастов / М. Эпштейн // Звезда. – 2006. – № 4. – С. 200–211.
    186. Эриксон Эрик Г. Детство и общество / Э. Г. Эриксон ; пер. А. А. Алексеев ; науч. ред. А. А. Алексеев. – 2-е изд., перераб. и доп. – СПб. : Ленато : Фонд "Университет. кн.", 1996. – 592 с.
    187. Юнг К. Г. Проблемы души нашего времени : пер. с нем. / К. Г. Юнг ; предисл. А. В. Брушлинского. – М. : Издательская группа «Прогресс», «Универс», 1996. – 336 с.
    188. Ялом И. Вглядываясь в солнце. Жизнь без страха смерти / Ирвин Ялом ; [пер. с анг. А. Петренко]. – М. : Эксмо, 2008. – 352 с.
    189. Ялом И. Экзистенциональная психотерапия / И. Ялом ; пер. с англ. Т. С. Драбкиной. – М. : Независимая фирма «Класс», 2005. – 576 с.
    190. Янкелевич В. Смерть / В. Янкелевич. – М. : Литературный институт им. А. М. Горького, 1999. – 435 с.
    191. Ясперс К. Общая психопатология : пер. с нем. / К. Ясперс. – М. : Практика, 1997. – 1056 с.
    192. Baltes P. B., Baltes M. M. Psychological perspectives on successful aging. In P. B Baltes & M. M. Baltes (Eds.). Successful aging. – N.Y.: Camdridge Univ. Press, 1990.
    193. Baltes P. B. The aging mind: Potential & limits. Gerontologist, 993, 33(5), Р. 580–594.
    194. Betts D. Art therapy assessments and rating instruments: Do they measure up?// The Arts in Psychotherapy, 2006, Vol. 33, P. 422–434.
    195. Bodner E., Iancu I., Gilboa A., Sarel A., Mazor A., Amir D. Finding words for emotions: The reactions of patients with major depressive disorder towards various musical excerpts. // The Arts in Psychotherapy. 2007, Vol. 34, P. 142–150.
    196. Bromley D. B. The psychology of human aging. – London, 1966. – 381 p.
    197. Daykin N., Bunt L., Clean S. Music and healing in cancer care: A survey of supportive care providers // The Arts in Psychotherapy. 2006. Vol. 33, P. 402–413.
    198. Ericson E. H. The Life Cycle Completed: A Review. – N.Y. : Norton, 1982. – 246 p.
    199. Kalish R. The new ageism and the failure. Models and polemic. Gerontologist, 19, 1979, Р. 398–401.
    200. Krout R. Music listening to facilitate relaxation and promote wellness: Integrated aspects of our neurophysiological responses to music // The Arts in Psychotherapy. 2007. Vol. 34, P. 134–141.
    201. Lerner R. M. Plasticity, person-context relations and cognitive training in the aged years. Developmental Psychology, 1990, 26, Р. 911–915.
    202. Mulder Th., Hochstenbach J.B.H., Heuvelen M.J.G. Otter Motor imagery: The relation between age and imagery capacity//Human Movement Science 26 (2007), Р. 203–211.
    203. Muri S. Beyond the face: Art therapy and self-portraiture // The Arts in Psychotherapy. 2007. Vol. 34, P. 331–339.
    204. Peck R. C. Psyhological developments in the second half of live. In B.L. Neugarten. Middle age and aging. Chicago: University of Chicago Press, 1968.
    205. Reynolds F., Lim K.. Contribution of visual art-making to the subjective well-being of women living with cancer: A qualitative study // The Arts in Psychotherapy. 2007. Vol. 34, P. 1–10.
    206. Sakaki T., Ji Y., Ramirez S. Clinical application of color inkblots in therapeutic storytelling//The Arts in Psychotherapy 2007. Vol. 34, P. 208–215.
    207. Schneider B, Daneman M., Murphy D. Speech Comprehension Difficulties in Older Adults: Cognitive Slowing or Age- Related Changes in Hearing? // Psychology and Aging Copyright 2005 by the American Psychological Association 2005, Vol. 20, No. 2, Р. 261–271.
    208. Talwar S. Accessing traumatic memory through art making: An art therapy trauma protocol (ATTP)// The Arts in Psychotherapy 34 (2007) 22–35.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины