Діагностика і корекція внутрішніх суперечностей особистості засобами психодрами у процесі активного соціально-психологічного навчання : Диагностика и коррекция внутренних противоречий личности средствами психодрамы в процессе активного социально-психологического обучения

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

На правах рукопису

БОГДАН ТЕТЯНА ВІКТОРІВНА
УДК 159.964.22

Діагностика і корекція внутрішніх суперечностей особистості засобами психодрами у процесі активного соціально-психологічного навчання

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

19. 00. 07 – педагогічна та вікова психологія

Науковий керівник:
Мелоян Анаїт Едуардівна,
кандидат психологічних наук, доцент

Черкаси – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ І КОРЕКЦІЇ ВНУТРІШНІХ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ…………………………………………..11
1.1. Генезис розвитку особистості в ракурсі її внутрішніх тенденцій…………………………………………………………………………11
1.2. Феномен внутрішніх суперечностей психіки особистості..……………...18
1.3. Діагностика і корекція в контексті глибинно-психологічного пізнання..26
1.4. Специфіка використання психодрами у психотерапії та психокорекції…………………………………………………………………….36
1.5. Особливості застосування активного соціально-психологічного навчання у професійній підготовці майбутніх практичних психологів………………...52
Висновки до першого розділу…………………………………………………..61
РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ ПСИХОДРАМИ У ПРОЦЕСІ ГЛИБИННОГО ПІЗНАННЯ ПСИХІКИ (НА ЕМПІРИЧНОМУ МАТЕРІАЛІ АСПН)……………………………….…………………..……………………….63
2.1. Психодрама у процесі активного соціально-психологічного навчання………………………………………………………………………….63
2.2. Внутрішні суперечності психіки суб’єкта і їх дослідження в процесі психодрами………………………...…………………………………………….82
2.3. Захисна система суб’єкта як детермінанта внутрішньої суперечливості психіки………………………………………………………...............................95
Висновки до другого розділу………………………………………………….107
РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ПСИХОДРАМИ У ПІЗНАННІ ВНУТРІШНІХ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ ПСИХІКИ СУБ’ЄКТА…..109
3.1. Специфіка застосування психодрами у глибинно-психологічному пізнанні………………………………………………………………………….109
3.1.1. Використання психодрами в процесі психоаналізу малюнків………………………………………………………………………...109
3.1.2. Пізнання суперечностей за допомогою психоаналізу неавторських малюнків та роботи з іграшкою……………………………….117
3.1.3. Топологічне моделювання сім’ї як форма психодрами………...136
3.1.4. Психоаналіз казки про власне життя як форма психодраматичної діагностико-корекційної роботи………………………………………………150
3.2. Дослідження діагностико-корекційних можливостей психодрами в нівелюванні внутрішніх суперечностей психіки суб’єкта…………………..161
3.3. Рекомендації психологам-практикам на основі дисертаційного дослідження……………………………………………………………………..177
Висновки до третього розділу…………………………………………………184
ВИСНОВКИ…………………………………………………...………………..187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...191
ДОДАТКИ…………………………………………………………………...….213

ВСТУП

Актуальність теми. Практична психологія передбачає надання дієвої психологічної допомоги особистості в орієнтації на дослідження і корекцію індивідуальних неповторних якостей з урахуванням особливостей глибинно-психологічних феноменів. У дисертаційній роботі досліджено специфіку використання психодраматичних прийомів у форматі психодинамічної теорії та відповідної методології, яка є передумовою ефективності активного соціально-психологічного навчання (АСПН), як частини професійної підготовки студентів – майбутніх практичних психологів з орієнтацією на розуміння цілісної психіки в єдності її суперечливих тенденцій.
Тривалий час у полі зору науковців знаходилась класична психодрама Я. Л. Морено та аналіз її результативності у пізнанні глибинних характеристик психіки протагоніста. З’ясовано її центрованість на сюжетно-поведінкових аспектах пізнання, що є недостатнім для проникнення в діагностично-корекційну сутність об’єктивування внутрішніх суперечностей цілісної психіки в її свідомих та несвідомих виявах. З’ясовано відсутність ґрунтовного, системного дослідження методу психодрами у ракурсі її спрямованості на пізнання внутрішніх суперечностей психіки особистості.
Дослідження феномену внутрішніх суперечностей психіки представлено у працях А. Адлера, Е. Берна, О. О. Бодальова, М. Кляйн, О. С. Кочаряна, А. Лоуена, В. М. Лейбіна, С. Мадді, С. Д. Максименка, А. Маслоу, В. Райха, К. Роджерса, С. Л. Рубінштейна, А. Фрейд, З. Фрейда, К. Хорні, К. Г. Юнга, Т. С. Яценко та інших. Метод психодрами потрапляє в коло наукових інтересів Е. Барц, А. Блатнера, П. П. Горностая, М. Карп, П. Ф. Келлермана, Д. Кіппера, Г. Лейтс, З. Т. Морено, Г. Рабеля, П. Холмса, А. Шутценбергер, та інших. Можна констатувати розбіжності в наукових поглядах, що стосуються як самого визначення методу психодрами, так і багатьох її аспектів, зокрема, цілей психодрами, її місця серед інших методів, спрямування на досягнення терапевтичних (корекційних) завдань, використання інтерпретації, доцільності уведення психодраматичних прийомів, позиції керівника (нейтральність чи активність), ролі психодрами у результативності терапії (корекції) тощо.
Аналіз наукової літератури доводить, що науковці не ставили проблему використання психодрами в діагностико-корекційному процесі у поєднанні з іншими методиками, зорієнтованими на пізнання внутрішньої суперечливості цілісної психіки, що обумовлює актуальність теми даної дисертаційної роботи: «Діагностика і корекція внутрішніх суперечностей особистості засобами психодрами у процесі активного соціально-психологічного навчання».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематики наукових досліджень кафедри практичної психології Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького (номер держреєстрації 23452 U 264) згідно з планом НДР Академії педагогічних наук України з напряму «Науково-методичне забезпечення національної системи психологічних служб» («Теоретико-методологічні засади групової психокорекції»). Тему дисертації затверджено Вченою радою Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького (протокол № 1 від 30 серпня 2005 року) й узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 7 від 30 вересня 2008 року).
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – визначити діагностико-корекційні можливості психодрами у форматі активного соціально-психологічного навчання як частини професійної підготовки майбутніх психологів.
Мета роботи конкретизується в таких задачах дослідження:
1) розкрити сутність феномену внутрішніх суперечностей психіки особистості і виявити специфіку їх діагностики та корекції шляхом використання психодрами у глибинно-корекційній практиці за методом активного соціально-психологічного навчання;
2) здійснити аналіз теоретико-методологічних моделей застосування методу психодрами у психотерапії та психокорекції;
3) виявити особливості застосування АСПН-психодрами в контексті професійної підготовки майбутніх практичних психологів;
4) представити ефективність особистісної психокорекції студентів – майбутніх фахівців-психологів у процесі АСПН та сформулювати відповідні рекомендації на основі результатів дослідження.
Об’єкт дослідження – внутрішні суперечності особистості.
Предмет дослідження – специфіка застосування психодрами у процесі АСПН з метою об’єктивування та корекції внутрішніх суперечностей психіки майбутніх практичних психологів.
Методологічну і теоретичну основу дослідження склали: концептуальні положення розвитку та формування особистості (Б. Г. Ананьєв, О. Г. Асмолов, Л. Ф. Бурлачук, Г. С. Костюк, О. С. Кочарян, С. Д. Максименко, В. М. М’ясищев, С. Л. Рубінштейн, та інші); основні положення про зв’язок свідомої та несвідомої сфер психіки (О. Ф. Бондаренко, С. Д. Максименко, Ф. В. Бассін, В. М. Лейбін, К. Хорні, А. Фрейд, З. Фрейд, К. Юнг, Т. С. Яценко та інші); концепції соціалізації особистості (Б. Г. Ананьєв, С. Д. Максименко, М. І. Пірен та інші), базові принципи особистісної психокорекції психологів у процесі професійної підготовки (В. Г. Панок, В. А. Семіченко, О. Г. Солодухова, Т. С. Яценко та інші); положення про особливості становлення особистості у студентському віці (А. С. Абрамова, Б. Г. Ананьєв, О. І. Божович, О. К. Дусавицький, Г. С. Костюк, О. С. Кочарян, В. Г. Панок, О. Г. Солодухова, Т. С. Яценко та інші); психодинамічна теорія (наукова школа Т. С. Яценко: С. М. Аврамченко, К. А. Бабенко, Л. Л. Бондаревська, Т. В. Горобець, Н. В. Дметерко, І. В. Євтушенко, І. В. Калашник, С. Ш. Раджабова, О. О. Святка, О. Г. Стасько, Л. Г. Туз, О. М. Усатенко, С. Г. Харенко та інші).
Методи дослідження. Для розв’язання окреслених завдань використовувався комплекс теоретичних і емпіричних методів:
теоретичні методи: аналіз, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення теоретико-методологічних засад досліджуваної проблеми;
емпіричні методи: включене спостереження, бесіда, психодіагностика, метод АСПН, що охоплює різні методики – аналіз з використанням комплексу тематичних малюнків, неавторського малюнка та іграшки, казку про власне життя; аналіз роботи з метафоричним матеріалом (предметними моделями, каменями); структурно-семантичний аналіз емпіричного матеріалу з метою пізнання внутрішньої суперечності психіки;
математично-статистичні методи: методи описової статистики, кореляційного та факторного аналізу. Статистичний аналіз даних та графічна презентація результатів здійснювались за допомогою пакету статистичних програм SPSS 13.0.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:
• доведено ефективність психодрами в контексті цілісного психокорекційного процесу за методом активного соціально-психологічного навчання в об’єктивуванні та корекції внутрішніх суперечностей психіки особистості;
• деталізовано особливості проявів внутрішньої суперечливості психіки у двох провідних тенденціях: «до сили» та «до слабкості», що знаходять вияв у супутніх тенденціях «до людей» і «від людей», «до життя» та «до психологічної смерті»;
• виявлено особливості використання психодрами в АСПН, головними з яких є: спрямування на глибинно-психологічне пізнання внутрішніх суперечностей особистості та їх передумов, інтерпретація отриманого матеріалу, відсутність чіткого розмежування стадій психодраматичної роботи, націленість на роботу з психічно здоровими людьми.
Подальшого розвитку набули уявлення про:
• особливості психологічних захистів у контексті впливу на формування внутрішніх суперечностей особистості, а саме: розкрито їх інтеграційну функцію, що полягає у відступах від реальності та викривленні соціально-перцептивної інформації як передумову виникнення внутрішньої суперечливості психіки;
• можливості об’єктивування внутрішніх суперечностей особистості за допомогою психодрами у поєднанні з іншими методиками АСПН, зокрема, аналізом тематичних малюнків, роботою з неавторськими малюнками, іграшками, казкою про власне життя, топологічною моделлю сім’ї тощо;
• результативність психодрами в контексті АСПН у виявленні глибинних детермінант внутрішньої суперечливості психіки (особистісної проблеми) суб’єкта, як от: стосунків зі значущими дорослими в дитячому віці (об’єктні відношення) та едіпальної залежності.
Удосконалено уявлення щодо:
особливостей застосування психодрами у контексті АСПН з метою діагностики і корекції внутрішніх суперечностей особистості, а саме: відмінностей класичної психодрами та психодрами в АСПН; специфічних психодраматичних прийомів, що застосовуються в активному соціально-психологічному навчанні; можливостей синтезування психодрами з іншими методиками АСПН.
Практичне значення одержаних результатів. У роботі запропоновано рекомендації майбутнім практичним психологам, спрямовані на оптимізацію діагностико-корекційного процесу взаємодії психолога і суб’єкта. Теоретичні та емпіричні результати дослідження використано в таких навчальних психолого-педагогічних дисциплінах: «Основи психокорекції», «Метод АСПН», «Практикум з групової психокорекції», «Методи роботи з психомалюнком та предметною моделлю», «Психотерапія та психокорекція особистості суб’єкта», «Супервізорська практика: психодрама».
Основні наукові положення роботи впроваджено в навчально-виховний процес Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького (акт № 315/03 від 29 жовтня 2010 року), Черкаського кооперативного економіко-правового коледжу (акт № 42/01-12 від 16 січня 2010 року), Слов’янського державного педагогічного університету (довідка № 68-11-282 від 27 грудня 2011 року).
Особистий внесок здобувача. У навчальному посібнику здобувача «Концептуальні засади і методика глибинної психокорекції: Підготовка психолога-практика: Навч. посіб.», написаній у співавторстві з Т. С. Яценко, Б. Б. Іваненко та ін., авторові належить збір, аналіз та узагальнення емпіричного матеріалу. У статті «Можливості застосування психодраматичнх прийомів в груповій роботі за методом активного соціально-психологічого навчання», написаній у співавторстві з О. В. Нечипоренком, автором здійснено постановку проблеми та обробку отриманих результатів. У статті «Застосування методу психодрами з метою подолання соціальної дезадаптації», написаній у співавторстві з К. А. Бабенко, особистий внесок автора полягає в аналізі наукової літератури з досліджуваного питання.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати було висвітлено й обговорено на: Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології» (2004 р., Херсон), VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта – 2005» (2005 р., Дніпропетровськ), Міжнародній науково-практичній конференції «Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків» (2005 р., Житомир), науково-практичній конференції «Гендерні основи духовного розвитку сім’ї» (2006 р., Черкаси), Сімнадцятій науковій секції Осередку Наукового товариства імені Шевченка у Черкасах (2006 р., Черкаси), засіданнях кафедри практичної психології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
Публікації. Основні положення дисертації викладено у 18 публікаціях, з них 1 посібник, рекомендований МОН України, 12 статей, опублікованих у фахових виданнях України, та 5 тез доповідей.
Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (237 найменувань українською та іноземними мовами) та 11 додатків, що охоплюють 8 таблиць, 46 рисунків, 8 стенограм роботи психолога. Основний текст дисертації викладено на 190 сторінках, він містить 19 таблиць на 23 сторінках, 14 рисунків на 11 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації презентовано теоретичне узагальнення і здійснено практичне розв’язання наукової проблеми діагностики і корекції внутрішніх суперечностей особистості засобами психодрами у процесі активного соціально-психологічного навчання. Результати наукового пошуку свідчать про успішне виконання визначених завдань і досягнення мети дослідження, що дає підстави для наступних висновків.
1. Здійснений аналіз виявив розбіжності у трактуванні поняття «внутрішні суперечності особистості», що обумовлює складнощі у практичному дослідженні та нівелюванні негативних наслідків даного феномену. Найбільш повно дослідження внутрішньо-особистісних суперечностей представлено у концепції глибинної психології, основні положення якої знайшли подальше відображення у психодинамічній теорії Т. С. Яценко. Психодинамічна теорія реалізується у методі активного соціально-психологічного навчання (АСПН), що відноситься до групових форм психокорекційної роботи. Метод АСПН передбачає цілісний підхід до дослідження внутрішньо-особистісних характеристик суб’єкта з орієнтацією психокорекційного процесу на виявлення внутрішніх суперечностей психіки з метою подальшої корекції.
2. Згідно з психодинамічною теорією Т. С. Яценко, внутрішня суперечливість психіки об’єктивується у двох провідних тенденціях: «до сили» та «до слабкості». Останні знаходять вияв у супутніх тенденціях: «до людей» і одночасно – «від людей»; «до життя» і «до психологічної смерті». Суперечливість психіки виявляється у невідповідності намірів (цілей) засобам їх досягнення. У професійно-психологічній діяльності наявність таких тенденцій є руйнівною з огляду на порушення можливостей об’єктивного сприймання проблематики іншої людини. Деструктивні тенденції психіки, пов’язані із її внутрішньою суперечливістю, є небажаними для студентів – майбутніх практичних психологів, професія яких ґрунтується на спілкуванні, що виступає інструментом професійної взаємодії.
3. Аналіз емпіричного матеріалу доводить, що підготовка майбутніх фахівців-психологів у групі активного соціально-психологічного навчання є ефективною не лише завдяки загальним методологічним засадам, а й застосуванню окремих методик. На особливу увагу заслуговує психодрама, що відзначається високою діагностико-корекційною спроможністю. Психокорекційна робота з використанням психодрами дозволяє майбутньому практичному психологу не лише успішно здійснювати власну психокорекцію, але й пізнавати специфіку професійної роботи.
4. Емпіричний матеріал дозволив виділити наступні психодраматичні прийоми, що застосовуються в АСПН: самопрезентація протагоніста; монолог-звертання протагоніста до самого себе (до значущої людини), втіленого в образ малюнка (іграшку); «оживлення» персонажів (неавторського) малюнка (іграшки); діалог двох чи декількох персонажів (озвучується протагоністом, психологом та учасниками групової роботи); діалог з персонажем малюнка (іграшкою), що втілюють протагоніста чи значущу для нього особу; діалог з частиною власного «Я» протагоніста, презентованого іграшкою чи персонажем малюнка; презентація «другого «Я» протагоніста при допомозі іграшки (персонажа малюнка, каменя, тощо); психодраматична взаємодія фігур, що представляють топологічну модель сім’ї; казка про власне життя як психодраматична методика; психодраматичне дублювання; інтерпретація через втілення психолога в роль протагоніста (важливої для нього особи), образ малюнка чи іграшку та інші.
5. Психодрама в діагностико-корекційному процесі АСПН ґрунтується на теоретико-методологічних засадах психодинамічної теорії Т С. Яценко та відповідної методології, а в поєднанні з іншими методиками набуває якісно нової форми, що суттєво відрізняє її від класичної психодрами. Особливості психодрами в рамках методу АСПН: орієнтація на виявлення психодинамічних параметрів поведінки в їх суперечливій сутності; націленість на роботу з клієнтами, що знаходяться в межах психічної норми; відсутність чіткого розмежування робочих фаз; виділення рольової гри в окрему методику, що зорієнтована на професійні та соціальні проблеми; недирективна позиція керівника; неможливість залучення спеціально підготованих осіб; обов’язковий аналіз поведінкового матеріалу; націленість на гармонізацію психіки за рахунок допомоги в розв’язанні внутрішніх суперечностей.
6. Психодрама виступає діагностичним критерієм психокорекційної результативності. За допомогою введення психодраматичних прийомів психолог має змогу перевірити, наскільки прогресує саморефлексія респондента і одночасно стимулювати її. Таким чином, психодрама, включившись у методологічну систему АСПН, відіграє водночас діагностичну і корекційну роль, що сприяє гармонізації психіки суб’єкта.
7. Психодрама ефективно синтезується з іншими методиками АСПН, як от: аналіз тематичних малюнків, робота з неавторським малюнком, іграшкою, топологічною (просторовою) моделлю сім’ї, аналіз казки про власне життя, робота з каменями. Таке поєднання забезпечує можливість багаторівневого розширення поля свідомості майбутнього психолога-практика відповідно до вимог позитивної дезінтеграції та вторинної інтеграції психіки, що сприяє розвитку соціально-перцептивного (рефлексивного) інтелекту і є підґрунтям для подальшої самокорекції.
8. Результати обробки тестових методик та аналізу самозвітів учасників груп АСПН засвідчили корекційну ефективність психодрами, яка застосовується в цілісному процесі АСПН у сукупності з іншими його методиками. Дослідні дані підтверджують взаємозв’язок між застосуванням психодраматичних прийомів та результативністю психокорекції, що дає змогу констатувати діагностико-корекційну ефективність психодрами в об’єктивуванні внутрішніх суперечностей психіки особистості, як показників об’єктивної дезінтегрованості психіки, що зумовлює негативні емоційні стани суб’єкта, зокрема, тривожність, регресивність,
9. Дисертаційне дослідження дало змогу розробити рекомендації психологам-проактикам, що сприятимуть успішному здійсненню глибинно-психологічного пізнання за методом АСПН та опануванню майстерністю проведення АСПН та окремих його методик, зокрема, психодрами. Рекомендації покликані сприяти студентам – майбутнім практичним психологам у розумінні власної особистості та інших людей, гуманістичній спрямованості професійної діяльності, здатності до самореалізації у соціально-значущій сфері, поглибленню самоусвідомлення та розвитку соціально-перцептивного інтелекту.
Перспективи наукових досліджень убачаємо в подальшому вивченні виявів суперечливих тенденцій психіки суб’єкта й можливостей їх нівелювання у процесі психокорекції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Г. С. Практическая психология Учебник для студен¬тов вузов. – Изд 6-е., перераб. и доп. / Абрамова Г. С. – М : Академический Проект, 2001. – 480 с.
2. Абульханова-Славская К. А. Развитие личности в процессе жизнедеятельности / Абульханова-Славская К. А. // Психология формирования и развития личности. – М, 1981. – С. 19 – 44.
3. Аврамченко С. М. Пізнання внутрішньої суперечливості психіки суб’єкта методом психомалюнку: Автореф. дис. … канд. психол. наук: 19.00.07. / С. М. Аврамченко – Івано-Франківськ, 2004. – 20 с.
4. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологи / Адлер Альфред – М.: Фонд «За экономическую грамотность», 1995. – 296 с.
5. Айхингер А., Холл В. Детская психодрама в индивидуальной и семейной психотерапии в детском саду и школе. Пер с нем. – М.: Генезис, 2005. – 336 с.
6. Ананьев Б. Г. Психологическая структура личности и ее становление в процессе индивидуального развития человека / Ананьев Б. Г. // Психология личности в трудах отечественных психологов. [Составитель Куликов Л. В.]– СПб.: Издательство «Питер», 2000. – 480 с. – (Серия «Хрестоматия по психологии»).
7. Андерсен Хайн М. Трансактный анализ и психодрама: союз, который хорошо работает / Андерсен Хайн М. // Психодрама и современная психотерапия. – 2003. – № 1, – С. 36-51.
8. Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Проблема конфликта: аналитический обзор, междисциплинарный библиографический указатель / Анцупов А. Я., Шипилов А. И. – М.: ГАВС, 1992. –230 с.
9. Аристотель. Метафизика. Сочинения: В 4 т. / Аристотель. – М.: Мысль, 1976. – Т. 1. – 550 с.
10. Ассаджоли Р. Психосинтез // Вопросы психологии, – 2001.– 324 с.

11. Асмолов А. Г. Психология личности / Асмолов А. Г. – М.: МГУ, 1990. – 367 с.
12. Бабенко К. А. Взаємозв’язок механізмів символізації змісту несвідомого (на матеріалі психоаналізу комплексу тематичних психомалюнків): Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Бабенко К. А. – К., 2007 – 20 с.
13. Барц Э. Игра в глубокое: Введение в психодраму / Эллинор Барц. [Пер. с нем. К.Б. Кузьминой]. — М.: Независимая фирма «Класс», 2004. – 278 с. (Библиотека психологии и психотерапии).
14. Бассин Ф. В. О «силе Я» и психологической защите / Ф. В. Бассин // Самосознание и защитные механизмы личности : хрестоматия / [автор-сост. Д. Я. Райгородский]. – Самара : БАХРАХ-М, 2003. – С. 3 – 12.
15. Бауэр В., Дюмотц И., Головин С. Энциклопедия символов / Бауэр В., Дюмотц И., Головин С. – М.: КРОН-ПРЕСС, 1995. – 512 с.
16. Бедненко Г. Б. Смысл мифа и мифодрама / Бедненко Г. Б. // Психодрама и современная психотерапія, 2004. – №3. – С. 5–10.
17. Берн Э. Групповая психотерапия: Пер с англ. / Берн Э. – М.: Академический Проект, 2000. – 464 с.
18. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы: Пер. с англ. / Берн Э. [Общ. ред. М. С. Мацковского]. – СПб: Специальная Литература, 1995. – 396 с.
19. Бетенски М. Что ты видишь?: Новые методы арттерапии / Бетенски М. – М.: Независимая фирма «Класс», 2002. – 188 с.
20. Бехтерев В. М. Психологическое определение личности / Бехтерев В. М. // Психология личности в трудах отечественных психологов. [Составитель Куликов Л. В.] – СПб.: Издательство «Питер», 2000. – 480 с. – (Серия «Хрестоматия по психологии»).
21. Біла О. Г. Психокорекційні можливості методу активного соціально-психологічного навчання (на матеріалі підготовки психологів-практиків): Автореф. дис. … канд. психол. наук: 19.00.07 / Біла О. Г. – К., 2002. – 19 с.
22. Білуха Т. І. Розвиток особистості майбутнього психолога-практика засобами корекційно-виховного впливу: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Білуха Т. І. – Івано-Франківськ, 2006. – 20 с.
23. Блатнер А. Теоретические основы психодрамы / Блатнер А. // Психодрама и современная психотерапия. – 2003. № 4. – С. 4–14.
24. Блюм Г. Психоаналитические теории личности / Блюм Г. – М.: Издательство «КСП», 1996. – 247 с.
25. Бодалев А. А. Психология о личности / Бодалев А. А. – М.: МГУ, 1988. – 188 с.
26. Богдан Т. В. Психодрама в контексті методу активного соціально-психологічного навчання / Богдан Тетяна Вікторівна // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: 3б. наукових праць. – К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. – № 8 (32). – С. 202 – 206.
27. Богдан Т. В. Глибинно-психологічне пізнання психіки методом психодрами (на матеріалі активного соціально-психологічного навчання) / Богдан Т. В. // Гуманітарні науки: Науково-практичний журнал № 2 (12) / 2006 – C. 46 – 51.
28. Богдан Т. В. Психодрама у контексті різних напрямків групової психокорекційної роботи / Богдан Т. В. // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: 3б. наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. – № 14 (38). – С. 76 – 80.
29. Богдан Т. В. Можливості застосування психодраматичнх прийомів в груповій роботі за методом активного соціально-психологічого навчання / Богдан Т. В., Нечипоренко О. В. // Актуальні проблеми психології. Том X. Частина 1 / За ред. академіка С. Д. Максименка. – К.: Главник, 2007. – 320 с. – С. 6 – 11.
30. Богдан Т. Упередження синдрому психічного вигорання методом психодрами / Богдан Т. В. // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: 3б. наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. – № 19 (43). – С. 55 – 58.
31. Богдан Т. В. Теорія об’єктних відношень та психодрама / Богдан Т. В. // Актуальні проблеми психології. Том X. Випуск 3 / За ред. академіка С. Д. Максименка. – К.: Главник, 2008. – 400 с. – С. 59 – 64.
32. Богдан Т. В. Функційні особливості методу психодрами у процесі психокорекційної роботи / Богдан Т. В. // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: 3б. наукових праць. – К.: НПУ імені М П. Драгоманова, 2009. – № 24 (48). – С. 296 – 300.
33. Богдан Т. В. Застосування методу психодрами з метою подолання соціальної дезадаптації / Богдан Т. В., Бабенко К. А. // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 447–448. Педагогіка та психологія. – Чернівці: ЧНУ, – 2009. – 229 с. – С. 45–51.
34. Богдан Т. В. Глибинно-психологічне пізнання психіки з використанням методу психодрами / Богдан Т. В. // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. – Зб. статей. – Ялта: РВВ КГУ, 2009. – Вип. 21. – Ч. 1. – 219 с. – С. 124–133.
35. Бондаревська Л. Л. Переживання у структуруванні системних характеристик підсвідомого (на матеріалі АСПН): Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Бондаревська Л. Л. – Івано-Франківськ, 2007. – 20 с.
36. Браун Дж., Кристенсен Д. Теория и практика семейной психотерапии / Браун Дж., Кристенсен Д. – СПб.: Питер, 2001. – 352 с.
37. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь-справочник по психодиагностике / Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М.– СПб.: Питер Ком, 1999. – 528 с.
38. Бьюдженталь Дж. Искусство психотерапевта / Бьюдженталь Дж. – СПб.: Питер, 2001 – 360 с.
39. Вікова та педагогічна психологія: Навчальний посібник / [О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін.]. – К.: Просвіта, 2001. – 416 с.
40. Винникотт Д. Игра и Реальность / Винникотт Д. – М.: Институт Общегуманитарных Исследований, 2002. – 288 с.
41. Выготский Л. С. Психология / Выготский Л. С. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. – 1008 с.
42. Гайслер Ф. Социодрама – общественно-политическая игра / Гайслер Ф. // Психодрама и современная психотерапия, 2003. № 4 (5). – С. 50–68.
43. Гегель Г. В. Ф. / Гегель Георг Вильгельм Фридрих: Соч. – Т. 5. – М – Л., 1937. – 520 с.
44. Глузман О. В., Мелоян А. Е., Туз Л. Г. Агресія та її глибинно-психологічні джерела: [Навч. посіб.] / О. В. Глузман, А. Е. Мелоян, Л. Г. Туз. – К.: Освіта України, 2006. – 256 с.
45. Гонеев А. Д. Основы коррекционной педагогики: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / А. Д. Гонеев, Н. И. Лифинцева, Н. В. Ялпаева; Под ред. В. А. Сластенина. – 3-е изд., перераб. – М.: Издательский центр «Академия», 2004. – 272 с.
46. Горностай П. П. Личность и роль: Ролевой подход в социальной психологи личности / Горностай П. П. – К.: Интерпресс ЛТД, 2007. – 312 с.
47. Горобець Т. В. Соціально-перцептивні деформації – епіфеномен психічних захистів: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Горобець Т. В. – Івано-Франківськ, 2008. – 20 с.
48. Гринсон Р. Р. Техника и практика психоанализа / Ральф Р. Гринсон. – Воронеж: НПО «МОДЭК», 1994. – 491 с.
49. Гришина Н. В. Психология конфликта / Гришина Н. В. – СПб.: Питер, 2000. – 464 с.
50. Гройсман А. Л. Основы психологии художественного творчества: Учебное пособие / А. Л. Гройсман – М., «Когити – Центр», 2003. – 187 с.
51. Грофф С. Космическая игра: Исследование рубежей человеческого сознания / Станислав Грофф : пер. с англ. О. Цветковой. – М. : Ин-т трансперсональной психологии, Изд-во САТТВА, 2000. – 256 с. – (Серия «Тексты Трансперсональной Психологии»)
52. Гулдинг М., Гулдинг Р. Психотераия нового решения. Теория и практика / Гулдинг М., Гулдинг Р.; [Пер. с англ.] – М.: Независимая фирма «Класс», 1997. – 288 с.
53. Гундертайло Ю. Д., Скнар О. Н. Опыт групповой работы с образом «Амазонка» / Гундертайло Ю. Д., Скнар О. Н. // Психодрама и современная психотерапия, 2004. – №3. – С. 64–69.
54. Дженнингс С., Минде А. Сны, маски и образы: Практикум по арттерапии / Дженнингс С., Минде А. – М.: Независимая фирма «Класс», 2003. – 204 с.
55. Дметерко Н. В. Особистісна проблема як об’єкт пізнання практичного психолога / Дметерко Н. В. // Актуальні проблеми психології / За ред. С. Д. Максименка. – К.: Главнік, 2008. – Т. 10. – Вип. 3. – С. 202 – 203.
56. Дмитриев А. В., Кудрявцев В. Н. Введение в общую теорию конфликтов / Дмитриев А. В., Кудрявцев В. Н. – М.: МАЭП, ИИК «Калита» «Собрание», 1998. – 158 с.
57. Долгополов Н. Б. Сотворение мира. Футуропрактика: проэктирование «новых миров» с детьми и взрослыми / Долгополов Н. Б. // Гештальтподход и психодрама в образовании. – М., 1997. – С. 12.
58. Долгополов Н. Б. Футуропрактика: стадии психотерапевтической работы (шестиступенчатая модель) / Долгополов Н. Б. // Журнал практического психолога. – 2002. № 2 –3. – С. 154 – 165.
59. Зажирко М. П. Глибинно-психологічні передумови активізації процесу спілкування (акмеологічний підхід): Автореф. Дис. … канд. психол. Наук: 19.00.07 / Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України. – К., 1998. – 20 с.
60. Зейгарник Б. В. Патопсихологический метод в изучении личности / Зейгарник Б. В. // Психология личности в трудах отечественных психологов. [Составитель Куликов Л. В.]– СПб.: Издательство «Питер», 2000. – 480 с. – (Серия «Хрестоматия по психологии»).
61. Зейгарник Б. В. Теории личности / Зейгарник Б. В. – М.: МГУ, 1982. – 127 с.
62. Євтушенко І. В. Роль архетипної символіки у вираженні інтимних почуттів суб’єкта до близьких йому людей (на основі дослідження міфів, казок та психомалюнків): Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Євтушенко І. В. – К., 2004. – 20 с.
63. Іваненко Б. Б. Особистісна психокорекція майбутнього практичного психолога засобами активного соціально-психологічного навчання: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Іваненко Б. Б. – К., 2005. – 20 с.
64. История философии: Энциклопедия / [Сост. А. А. Грицанов].— Мн.: Интерпрессервис; Книжный Дом. 2002. — 1376 с. — (Мир энциклопедий).
65. Истратова О. Н. Справочник по групповой психокоррекции / О. Н. Истратова, Т. В. Эксакусто. – Ростов н/Д.: Феникс, 2006. – 443 с. [1] с. – (Справочник).
66. Йорда К. Мотивационно-теоретические подходы / Йорда К. // Эрлахер-Фаркас Б., Йорда К. Монодрама: Исцеляющая встреча; От психодрамы к индивидуальной психотерапии – К.: Ника – Центр, 2004. – 292 с.
67. Йорда К. Ролевая теория / Йорда К. // Эрлахер-Фаркас Б., Йорда К. Монодрама: Исцеляющая встреча; От психодрамы к индивидуальной психотерапии / Эрлахер-Фаркас Б., Йорда К.– К.: Ника – Центр, 2004. – С. 92 – 103.
68. Калашник І. В. Глибинно-психологічні витоки тенденції особистості до психологічної смерті : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 – «Педагогічна та вікова психологія» / І. В. Калашник. – К., 2008. – 22 с.
69. Кант И. Критика чистого разума / Кант Иммануил. – Симферополь: «Реноме», 1998. – 528 с.
70. Капрова А. Психоанализ в гостях у волшебной сказки / Анна Капрова // Психоаналіз: часопис. – № 1, 2003. – Київ, Українська Асоціація Психоаналізу. – С. 24 – 31.
71. Карвасарский Б. Д. Психотерапевтическая энциклопедия / Карвасарский Б. Д. – СПб.: Питер Ком, 1998. – 752 с.: (Серия «Мастера психологии»)
72. Келлерман П. Ф. Психодрама крупным планом: анализ терапевтических механизмов / Келлерман П. Ф. – М.: Независимая фирма «Класс», 1998. – 240 с.
73. Келлерман П. Ф. Социодрама / Келлерман П. Ф. // Психодрама и современная психотерапия, 2004. – № 4. – С. 7–21.
74. Келли Дж. Психология личности. Теория личностных конструктов / Келли Дж. – СПб: Речь, 2000. – 249 с.
75. Кипнис М. Театр как инструмент решения конфликтов и способ сомовыражения / Кипнис М. – М.: Ось – 89, 2002. – 192 с.
76. Кинг М., Цитренбаум Ч. Экзистенциальная гипнотерапия / Кинг М., Цитренбаум Ч. – М.: НФ «Класс», 1998. – 224 с.
77. Киппер Д. Клинические ролевые игры и психодрама / Киппер Д. – М.: Независимая фирма «Клас», 1993. – 224 с.
78. Кисарчук З. Г. Развитие чувства доверия в психодраматической группе: теоретические аспекты / Кисарчук З. Г. // Психодрама и современная психотерапия. – 2002. – № 1. – С. 40–45.
79. Кляйн М. Зависть и благодарность. Исследование бессознательных источников / Кляйн М. – СПб.: Б.С.К., 1997. – 96 с.
80. Кляйн М. Заметки о некоторых шизоидных механизмах / Кляйн М. // Кляйн М., Айзекс С., Драйвери Дж., Хайманн П. Развитие в психоанализе. – М.: Академический Проект, 2001. – С. 424-467.
81. Ковалев А. Г. Психология личности / Ковалев А. Г. – М.: Педагогика, 1970. – 319 с.
82. Конфликтология / [Под ред. А. С. Кармина]. – СПб.: Лань, 1999. – 448 с.
83. Коновалова О. А. Глибинно-психологічне пізнання феномену експектацій методом активного соціально-психологічного навчання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 “Педагогічна та вікова психологія” / О. А. Коновалова. – К., 2002. – 18 с.
84. Кононова М. М. Глибинні детермінанти психічної дезадаптації суб’єкта: Автореф. дис. … канд. психол. наук: 19. 00. 07. / М. М. Кононова – Івано Франківськ, 2009. – 18 с.
85. Концептуальні засади і методика глибинної психокорекції: Підготовка психолога-практика: Навч. посіб. / [Т. С. Яценко, Б. Б. Іваненко, С. М. Аврамченко та ін.]; за ред. Т.С. Яценко – К.: Вища шк., 2008. – 342 с.: іл.
86. Конюхов Н. Н. Словарь-справочник практического психолога / Конюхов Н. Н. – Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 1996. – 224 с.
87. Костюк Г.С. Избранные психологические труды. – М.: Педагогика, 1988. – 304 с.
88. Костюк Г С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Костюк Г. С. – К.: Прогрес, 1989. – 412 с.
89. Краткий психологический словарь / [Сост. Л. А. Карпенко; под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского]. – М.: Политиздат, 1985. – 431 с.
90. Кратохвил С. Психотерапия семейно-сексуальных дисгармоний / Кратохвил С. – М.: ЭКСМО-Пресс, 1991 – 270 с.
91. Кроль Л. Образы и метафоры в интегративной гипнотерапии / Кроль Л. – М.: НФ «Класс», 1999. – 182 с.
92. Кэлвин С., Гарднер. Теории личности / Холл К.С., Линдсей Г. – М: КСП +, 1997. – 719 с.
93. Кьеркегор С. Наслаждение и долг / Кьеркегор С. – К., 1994. – 504 с.
94. Лазурский А. Ф. О составе личности / Лазурский А. Ф. // Психология личности в трудах отечественных психологов. [Составитель Куликов Л. В.] – СПб.: Издательство «Питер», 2000. – 480 с. – (Серия «Хрестоматия по психологии»).
95. Лаертский Д. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов / Лаертский Д. – М., 1986. – 348 с.
96. Лапланш, Ж.-Б. Понталис. Словарь по психоаналізу / Лапланш, Ж.-Б. Понталис. – М.: Высшая школа, 1996. – 624 с.
97. Лейбин В. М. Классический психоанализ: история, теория, практика / Лейбин В. М. – М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2001. – 1056 с.
98. Лейбин В. М. Словарь-справочник по психоаналізу / Лейбин В. М. – СПб: Питер, 201. – 688 с.
99. Лейтс Г. Психодрама: теория и практика. Классическая психодрама Я.Л. Морено: [Пер. с нем.] / Лейтс Г. – М.: «Прогресс», «Универс», 1994. – 352 с.
100. Леонтьев Д. А. Личность: человек в мире и мир в человеке / Леонтьев Д. А. // Психология личности: Сборник статей. – М.: ООО «Вопросы психологи», 2001. – С. 151–161.
101. Ложкин Г. В., Повякель Н. И. Практическая психология конфликта / Ложки Г. В., Повякель Н. И. – Киев: МАУП, 2000. – 256 с.
102. Лопухина Е., Михайлова Е. Один день в психодраматической реальности / Елена Лопухина, Екатерина Михайлова // «Играть по-русски». Психодрама в России: истории, смыслы. Символы (коллективная монография) / [Составители Е. В. Лопухина, Е. Л. Михайлова]. – М.: Независимая фирма «Класс», 2003. – 320 с.
103. Лоуэн А. Язык тела / Лоуэн А. – СПб.: Гуманитарное агентство «Академический проэкт», 1997. – 383 с.
104. Лурия А. Р. Природа человеческих конфликтов. Объективное изучение дезорганизации поведения человека / Лурия А. Р. – М.: Когито-Центр, 2002. – 526 с.
105. Мадди Сальваторе Р. Теории личности: сравнительный анализ. / Магди С. Р. – СПб.: Издательство «Речь», 2002. – 539 с.
106. Максименко О. Г. Теорія дитячо-батьківських стосунків в глибинної психології (на прикладі оральної стадії розвитку особистості) / Максименко О. Г. // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова, серія №12. Психологічні науки: Зб. наукових праць. – К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2010. – №29 (53). – С. 106 – 113.
107. Максименко О. Г. Формування психологічного захисту особистості в онтогенезі / Максименко О. Г. / Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. – Серія №12. Психологічні науки: Зб. наукових праць. – К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2009. – №24 (48). – С. 229 – 236.
108. Максименко С. Д. Генезис существования личности / Максименко С. Д. – К.: Издательство ООО КММ, 2006. – 240 с.
109. Мамардашвили М. Лекции по античной философии / Мамардашвили М. – М., 1997. – 320 с.
110. Марино Р. Ф. История доктора Джей Л. Морено – создателя психодрамы, социометрии и групповой психотерапии / Марино Рене Ф. / [Пер. с англ. М. И. Завалова]. – М.: Независимая фирма “Класс”, 2001. – 152 с. – (Библиотека психологии и психотерапии, вып. 78).
111. Маслоу А. Самоактуализация / Маслоу А. // Психология личности. Тексты. – М.: МГУ, 1982. – С. 108–117.
112. Маслоу А. Мотивация и личность / Маслоу А. – СПб.: Питер, 2003. – 340 с.
113. Медведев В. А. Там, на неведомых дорожках... Психоанализ сказки: профилактика, диагностика и терапия / Медведев В. А. // Психологическая газета. Спб., Иматон. – 1996. – № 6 (9) . – С. 8–13.
114. Менегетти А. Образ и бессознательное: Учебное пособие по интерпретации образов и сновидений / Менегетти А. [Пер. с итал.]. – М.: ННБФ «Онтология», 2002. – 224 с.
115. Мелоян А. Е. Проблеми агресії в глибинній психології / Мелоян А. Е. // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: 3б. наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. – № 14 (38). – С. 181 – 184.
116. Морено З. Т. Время, пространство, реальность и семья. Психодрама с вновь сложившейся семьей / Морено З. Т. // Психодрама: вдохновение и техника / Под ред. П. Холмса и М. Карп – М.: НФ «Класс», 1997. – 288 с.
117. Морено Я. Психодрама – М.: Апрель-Пресс, ЭКСМО – Пресс, 2001. – 528 с.
118. Морено Дж. Социометрия: Экспериментальный метод и наука об обществе / Морено Дж. – М., 1958. – С. 58.
119. Московцева-Бойко О. В., Загряжская Э. О. Род Эдипа: послания античности / Московцева-Бойко О. В., Загряжская Э. О. // Психодрама и современная психотерапия, 2004. – №3. – С. 45–107.
120. Мошенская Л. В. Диагностические возможности комплекса тематических психорисунков в исследовании глубинных аспектов психики: Дис. … канд. психол. наук: 19.00.07 / Мошенская Л. В.– К., 1998. – 254 с.
121. Мясищев В. Н. Личность и неврозы / Мясищев В. Н. – Л.: ЛГУ, 1960. – 426 с.
122. Мясищев В. Н. Понятие личности в аспектах нормы и патологи / Мясищев В. Н. – Л., 1966. – 183 с.
123. Нельсон-Джоунс Р. Теория и практика консультирования / Нельсон-Джоунс Р. – СПб.: Питер, 2000 – 380 с.
124. Ницше Ф. Сочинения: В 2 т. / Ницше Ф. – М.: Мысль, 1990. – Т. 2. – 658 с.
125. Новейший философский словарь / [Сост. А. А. Грицанов]. – Мн.: Изд. В. М. Скакун, 1998. – 896 с.
126. Обухов Я. Л. Значение первого года жизни для последующего развития ребенка (обзор концепции Д. Винникотта) / Обухов Я. Л. // Школа здоровья. – 1997. – № 1. – С. 14–17.
127. Обухов Я. Л. Основи символдрами. Вступ до основного ступеня : навч. посіб. / Яков Леонідович Обухов. – К. : Главник, 2007. – 112 с. – (Серія «Психологічний інструментарій»
128. Огороднов Л. М., Щурова К. В. Социодраматическое действо «Война асов и ванов» / Огороднов Л. М., Щурова К. В. // Психодрама и современная психотерапія, 2004. – №3. – С. 57–63.
129. Олпорт Г. Личность в психологии. – СПб., 1998. – 345 с.
130. Осипова А. А. Общая психокоррекция: Учебное пособие для студентов вузов / Осипова А . А. – М.: ТЦ «Сфера», 2001. – 512 с.
131. Панок В., Уманець Л. Особистість практикуючого психолога. Психотерапевтична ситуація. Основи практичної психології: Підручник. / Панок В. Г., Уманець Л. І. – К.: Либідь, 1999. – 428 с.
132. Пезешкиан Н. П. Психосоматика и позитивная психотерапия. / Пезешкиан Н. П. / [Пер. с нем. Т. В. Куличенко]. – М.: Медицина, 1996. – 464 с.; ил.
133. Первин Л., Джон О. Психология личности: Теория и исследования / Первин Л., Джон О. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 607 с.
134. Перлз Ф., Гудмен П., Хефферлин Р. Практикум по гештальттерапии / Перлз Ф., Гудмен П., Хефферлин Р. – СПб.: Петербург-ХХІ век, 1995. – 448 с.
135. Перлз Ф. Теория гештальттерапии / Фредерик Перлз. – М. : Институт общегуманитарных исследований, 2001. – 379 с.
136. Петровський А. В. Возможности и пути построения общепсихологической теории личности / Петровський А. В. // Психология личности: Сборник статей. – М.: ООО «Вопросы психологи», 2001. – С. 136–150.
137. Питцеле П. Подростки изнутри. Интрапсихическая психодрама / Питцеле П. // Психодрама: вдохновение и техника / Под ред. П. Холмса и М. Карп – М.: НФ «Класс», 1997. – 288 с.
138. Поливанова К. Н. Психология возрастных кризисов: Учеб. пособие для высш. пед. учеб. заведений / Поливанова К. Н. – М.: Издательский центр «Академия», 2000. – 184 с.
139. Пріц А., Викукаль Е. Груповий психоаналіз: Теорія. Техніка. Застосування / А. Пріц, Е. Викукаль: пер. Г. Котовскі / [наук. ред. : С. Грабовська, Г. Католик]. – Львів : Астролябія, 2006. – 312 с.
140. Прукнер Х. «Лев Бернард» – Работа с детьми с использованием монодрамы / Прукнер Х. // Эрлахер-Фаркас Б., Йорда К. Монодрама: Исцеляющая встреча; От психодрамы к индивидуальной психотерапии – К.: Ника – Центр, 2004. – C. 192 – 207.
141. Психоанализ. Популярная энциклопедия. – М.: Олимп; ООО «Фирма «Издательство АСТ», 1998. – 592 с.
142. Психодрама: вдохновение и техника / [Под ред. П. Холмса, М. Карп]. – М.: Независимая фирма «Класс», 2000. – 288 с.
143. Психологическая энциклопедия. 2–е изд. / [Под ред. Р. Корсини, А. Ауэрбаха]. – СПб.: Питер, 2003. – 1096 с.
144. Психологічна енциклопедія / [Автор-упор. О. М. Степанов]. – К.: Академвидав, 2006. – 424 с.
145. Психология личности: Словарь-справочник / [Под. ред. П. П. Горностая, Т. М. Титаренко]. – К.: Рута, 2001. – 320 с.
146. Психология личности. Т. 2. Хрестоматия. – Самара: Издательский Дом «Бахрах–М», 2002. – 544 с.
147. Психология. Словарь / [Под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского]. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Политиздат, 1999. – 494 с.
148. Психотерапевтическая энциклопедия / [под ред. Б. Д. Карвасарского].¬ – СПб. : Питер, 1999. – 743 с.
149. Психотерапия : учебник для вузов / Л. Ф. Бурлачук, А. С. Кочарян, М. Е. Жидко. – СПб. : Питер, 2003. – 472 с. – (Серия «Учебник нового века»)
150. Рабель Г. Корни психотерапии на примере психодрамы / Рабель Г. // Эрлахер-Фаркас Б., Йорда К. Монодрама: Исцеляющая встреча; От психодрамы к индивидуальной психотерапии / Эрлахер-Фаркас Б., Йорда К. – К.: Ника – Центр, 2004. – 292 с.
151. Райкрофт Ч. Критический словарь психоанализа / Райкрофт Ч. – СПб.: Восточно-Европейский Институт Психоанализа, 1995. – 250 с.
152. Райх Вильгельм. Анализ личности / Райх В. – М.: КСП+; СПб.: Ювента, 1999. – 333 с.
153. Ранк О. Травма рождения / Отто Ранк : пер. с англ. О. Ложкиной ; под ред. В. Медведева. – М. : Аграф, 2004. – 400 с. – (Серия «Imago»).
154. Рибалка В. В. Теорії особистості у вітчизняній психології: [Навч. посіб.] / Рибалка В. В. – К.: ІПППО АПН України, 2006. – 400 с.
155. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека / Роджерс К. – М.: Издательская группа «Прогресс», «Универс», 1994. – 480 с.
156. Ромек В. Бихевиоральная психодрама. Использование техник психодрамы в поведенческом тренинге / Ромек В. // Психологія Загальнодержавна науково-популярна газета, 2002, 10 (42) – С. 19–20.
157. Ромек Е. Психотерапия и культура / Ромек Елена // Психологія. Загальнодержавна науково-популярна газета, 2002, № 10 (42). – С. 22–28.
158. Рубинштейн С. Л. Теоретические вопросы психологии и проблема личности / Рубинштейн С. Л. // Психология личности: Сборник статей. – М.: ООО «Вопросы психологи», 2001. – С. 5–12.
159. Рубинштейн С. Л. Бытие и сознание. Человек и мир / Рубинштейн С.Л. – СПб.: Питер, 2003. – 512 с.
160. Рудестам К. Групповая психотерапия / Рудестам К. – СПб.: Питер, 2001. – 384 с.
161. Сатир В., Бэндлер Р., Гриндер Д. Семейная терапия. Практическое руководство / Сатир В., Бэндлер Р., Гриндер Д.; [Пер. с англ.] – М.: Институт Общегуманитарных Исследований, 2008 – 244 с.
162. Сенека. Философские трактаты / Сенека. [Пер. с лат.] – СПб.: Алетейя, 2000. – 398 с.
163. Сергієнко І. М. Глибинно-психологічні передумови ставлення суб’єкта до інших людей (на матеріалі активного соціально-психологічного навчання) Дис. … канд. психол. Наук: 19.00.07 – педагогічна і вікова психологія – черкаси, 2004. – 221 с.
164. Симонова Е., Спильная И. Мирный атом или Групповая работа в психодраматической клиентской группе / Елена Симонова, Ирина Спильная // «Играть по-русски». Психодрама в России: истории, смыслы. Символы (коллективная монография) / [Составители Е.В. Лопухина, Е.Л. Михайлова]. – М.: Независимая фирма «Класс», 2003. – 320 с.
165. Симунова Н. Г. Из опыта использования психодрамы на уроках в школе / Симунова Н. Г. // Журнал практического психолога. – № 1–2, – 2002. – С. 176–182.
166. Сковорода Григорій. Твори: У 2 т. – К.: ТОВ «Видавництво «Обереги», 2005. – Т. 2. – С. 121 – 133.
167. Словарь практического психолога / [Сост. С. Ю. Головин]. – Минск: Харвест, М.: ООО «Издательство АСТ», 2001. – 800 с.
168. Спиноза Б. Избранные произведения / Спиноза Б. – М., 1957. – Т. 2. – С. 7–8.
169. Солодухов В. Л. Метафоричність казки як засіб активного соціально-психологічного навчання: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07. – Івано-Франківськ, 2006. – 20 с.
170. Спилбергер Ч. Д. Концептуальные и методологические проблемы исследования тривоги // Стресс и тревога в спорте. — М., 1983. — С. 12 – 24.
171. Старшенбаум Г. В. Психотерапия в группе / Геннадий Владимирович Старшенбаум. – М. : Изд-во Института психотерапии, 2005. – 320 с. – (Серия «Золотой фонд психотерапии»)
172. Стасько О. Г. Психологічна значущість умовних цінностей та їх вплив на формування ідеалізованого «Я» особистості / Стасько О. Г. / Нац. пед. університет ім. М.П. Драгоманова. – К., 2006. – 20 с.
173. Столин В. В. Самосознание личности / Столин В. В. – М.: Изд-во Московского университета, 1983. – 284 с.
174. Тайсон Р., Тайсон Ф. Психоаналитические теории развития / Тайсон Р., Тайсон Ф. – Екатеринбург: Деловая книга, 1998. – 528 с.
175. Татенко В. А. Психология в субъективном измерении / Шатенко В. А. – К.: Издательский центр «Просвита», 1996. – 403 с.
176. Теслюк П. В. Полівалентність змісту символіки тематичних психомалюнків (на матеріалі професійної підготовки психологів-практиків): Автореф. дис ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Теслюк П. В. / Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України. – К., 2000. – 20 с.
177. Туз Л. Г. Психоаналітична інтерпретація як засіб корекції поведінки учасників активного соціально-психологічного навчання: Автореф. дис. … канд. психол. наук: 19. 00. 07. / Л. Г. Туз – Київ. Л. Г. – 20 с.
178. Узнадзе Д.Н. Психологические исследования. – М.: Наука, 1966. – 452 с.
179. Усатенко О. М. Супервізорство у фаховій підготовці психолога-практика: Автореф. дис. … канд. психол. наук: 19. 00. 07. / О. М. Усатенко – Луцьк, 2010. – 20 с.
180. Фальова О. Є. Психологічні особливості особистісного розвитку студентів різних спеціальностей у навчальному процесі вищого навчального закладу: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / О. Є. Фальова. – Харків, 2006. – 20 с.
181. Философский словарь / [авт.–состав. И. В. Андрущенко и др.]. – К.: А.С.К., 2006. – 1056 с.
182. Философский словарь / [Под ред. И. Т. Фролова]. – 5-е изд. – М.: Политиздат, 1987. – 590 с.
183. Философский энциклопедический словарь / [Под редакцией: Л. Ф. Ильичева]. / – М.: Советская энциклопедия, 1983. – 840 с.
184. Фрейд А. Психология «Я» и защитные механизмы / Фрейд А. – М.: Педагогика-Пресс, 1993. – 546 с.
185. Фрейд А. Теория и практика детского психоанализа / Фрейд А. – М.: ООО Апрель Пресс, ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, 1999. – Т.2. – 400 с.
186. Фрейд З. Анализ фобии пятилетнего мальчика. Психология бессознательного: Сб. призведений / Фрейд З. [Сост., научн. ред. М. Г. Ярошевский]. – М.: Просвещение, 1990. – 448 с.
187. Фрейд З. Введение в психоанализ: Лекции / Фрейд З. – СПб.: Питер, 2002. – 384 с.
188. Фрейд З. Влечения и их судьба / Фрейд З. – М.: ЭКСМО-ПРЕСС, 1999. – 432 с.
189. Фрейд З. Мы и смерть. По ту сторону принципа наслаждения / Фрейд З. // С. Рязанцев Танатология – наука о смерти / С. Рязанцев. – СПб., 1994. – 380 с.
190. Фрейд З. Недовольство культурой / Фрейд З. // Психоанализ. Религия. Культура. – М.: Ренессанс, 1992. – 296 с.
191. Фрейд З. Очерки по психологии сексуальности / Фрейд З. – Мн.: ООО Попурри, 1997. – 480 с.95. Фрейд З. Я и Оно / Фрейд Зигмунд. // Психология бессознательного. – М: Просвещение, 1990. – С. 425–440.
192. Фрейд З. Основные психологические теории в психоанализе / Фрейд Зигмунд. // З. Фрейд. Избранное. – М.: Внешторгиздат, 1990. – 448 с.
193. Фрейд З. Массовая психология и анализ человеческого «Я» / По ту сторону принципа удовольствия / Фрейд З. – М.: Прогресс, 1992 – С. 425–440.
194. Фрейд З. Тотем и табу: Сб. / Фрейд З. – М.: Олимп; ООО «Издательство АСТ – ЛТД», 1998. – 448 с.
195. Фромм Э. Анатомия челевеческой деструктивности / Фромм Э. – М.: Республика, 1994. – 447 с.
196. Фромм Э. Душа человека / Фромм Эрих – М.: Республика, 1992. – 430 с.
197. Фромм Э. Психоанализ и этика / Фромм Э. – М.: Республика, 1993. – 455 с.
198. Харенко С. Г. Психологічні особливості та корекція емоційних станів підлітків (засобами активного соціально-психологічного навчання): Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07/ Харенко С. Г. – Івано-Франківськ, 2008. – 20 с.
199. Хеллингер Б. Порядки любви: Разрешение семейно-системных конфликтов и противоречий. / Берт Хеллингер – М.: Изд-во Института Психотерапии, 2003. – 400 с.
200. Хиллман Дж. Архетипическая психология / Дж. Хиллман. / [Пер. с англ. Ю. Донца и В. Зеленского].— СПб.: Б.С.К., 1996 – 157 с.
201. Холмс П. Внутренний мир снаружи: Теория объектных отношений и психодрама / Холмс Пол; [Пер. с англ. Р.Р. Муртазина]. — М.: Не¬зави¬симая фир¬ма «Класс», 1999. — 288 с. — (Библиотека психологии и психотерапии, вып. 74).
202. Хорни К. Женская психология. Т. 1 / Хорни К. – Санкт-Петербург: Восточно-Европейский Інститут Психоанализа, 1993 – 221 с.
203. Хорни К. Наши внутренние конфликты. Конструктивная теори