РОЗВИТОК ЕМПАТІЇ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА ЯК ЧИННИК ЙОГО САМОРЕГУЛЯЦІЇ : РАЗВИТИЕ ЭМПАТИИ ПРАКТИЧЕСКОГО ПСИХОЛОГА КАК ФАКТОР ЕГО САМОРЕГУЛЯЦИИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ»

На правах рукопису
СУХЕНКО ЯНА ВАЛЕРІЇВНА
УДК 159.923.5

РОЗВИТОК ЕМПАТІЇ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА ЯК ЧИННИК ЙОГО САМОРЕГУЛЯЦІЇ

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Лушин Павло Володимирович,
доктор психологічних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ
Вступ 3
Розділ 1. Теоретичні засади розвитку емпатії як чинника саморегуляції особистості практичного психолога 11
1.1. Концептуальні підходи у вирішенні проблеми саморегуляції особистості в сучасних наукових дослідженнях 11
1.2. Аналіз феноменологічної природи, структурно-динамічних і функціональних особливостей емпатії, її ролі в психологічному консультуванні 26
1.3. Розвиток колективного суб’єкта як основний психосоціальний механізм розвитку емпатії 38
Висновки до розділу 1 53
Розділ 2. Емпіричне дослідження емпатійної обумовленості саморегуляції в практичних психологів 56
2.1. Процедура дослідження: етапи, методичний інструментарій 56
2.2. Особливості емпатії практичних психологів 60
2.3. Особливості саморегуляції практичних психологів 70
2.4. Взаємозв’язок між емпатією та саморегуляцією в практичних психологів 83
Висновки до розділу 2 96
Розділ 3. Програма розвитку емпатії і саморегуляції в практичних психологів 99
3.1. Досвід моделювання програми формувального експерименту 99
3.2. Опис програми «Емпатійні джерела саморегуляції» 118
3.3. Методичні рекомендації щодо запровадження програми та аналіз її результативності 127
Висновки до розділу 3 139
Висновки 142
Список використаних джерел 146
Додатки 165

ВСТУП

Актуальність теми. Психологічна служба є органічною складовою системи освіти України. Задекларовані в статті 6 Закону України «Про освіту» принципи гуманістичного характеру освіти, пріоритету загальнолюдських духовних цінностей, життя та здоров’я людини, свободи розвитку особистості й адаптивності системи освіти до рівня та особливостей розвитку особистості визначають головну місію психологічної служби. Вона полягає в забезпеченні розвиваючого характеру освіти, тобто в створенні психолого-педагогічних умов для успішного вирішення завдань навчання та розвитку учнівської молоді.
Практичний психолог забезпечує реалізацію цієї місії в навчальному закладі через здійснення психодіагностичного, корекційно-розвивального, консультативного, просвітницького, профілактичного та навчального напрямків роботи. Якість виконання кожного з них і ефективність роботи в цілому визначається особистісним потенціалом фахівця, насамперед, такими його особистісними якостями як емпатія та саморегуляція.
Дане твердження має вагомі підстави: психологу часто доводиться працювати з людьми, що опинилися в складних обставинах, утратили життєві орієнтири та внаслідок цього перебувають у напруженому емоційному стані, песимістично налаштовані, розгублені, психічно та фізично знесилені. Розвинена емпатія, з одного боку, дає можливість відчути та зрозуміти внутрішній світ іншої людини, її емоції, смисли і переживання, а з іншого боку, постійне та надмірне включення в кризові ситуації клієнтів і їх супровід містить у собі небезпеку для психофізичного стану самого практичного психолога. Отже, за такої логіки, регуляторно-особистісний потенціал емпатії набуває виключного значення в діяльності практичного психолога.
Більшість попередніх досліджень емпатії були спрямовані на вивчення її природи (А. А. Бодальов, В. В. Бойко, Т. П. Гаврилова, Л. П. Журавльова, В. А. Лабунська, К. Р. Роджерс, Т. І. Пашукова, А. П. Сопіков, Т. Шибутані), зв’язку з альтруїстичними та егоїстичними тенденціями в поведінці людини (П. Амато, Д. Батсон, Т. П. Гаврилова, Л. П. Журавльова, Д. Майєрс, Д. А. Х’юстон, Р. Чіальдіні, М. Шаллер), механізмів розвитку на різних етапах онтогенезу (Т. П. Гаврилова, Л. П. Журавльова, В. А. Петровський, Н. І. Сарджавеладзе, А. П. Сопіков); форм прояву та засобів їх фіксації (В. В. Бойко, У. Бронфенбренер, Т. П. Гаврилова, Л. П. Журавльова, О. А. Орищенко), функції в розвитку та вихованні особистості (Л. П. Журавльова, А. В. Петровський, М. В. Редмонд), використання в якості інструмента оптимізації взаємодії та спілкування (А. К. Бохарт, Т. П. Гаврилова, Х. Кохут, В. А. Лабунська, П. В. Лушин, Л. А. Петровська, Л. А. Регуш, К. Р. Роджерс). Окремі наукові розвідки були присвячені дослідженню різних характеристик емпатії в залежності від типу темпераменту (Е. Кречмер, В. І. Кротенко, Л. Б. Малицька, О. П. Саннікова, І. П. Твердохлєбова, І. М. Юсупов), віку (Т. В. Василішина, Т. П. Гаврилова, А. Е. Штеймець), моральних властивостей, особливостей мотивації (П. Бенсон, Б. І. Додонов, В. В. Колпачніков, М. С. Яницький). Дослідження гендерного аспекту підтверджують відмінності між суб’єктами спілкування в проявах емпатії (А. А. Багмет, Т. П. Гаврилова, Е. І. Ільїн, Л. Б. Ткачук, М. В. Удовенко). Специфіка майбутньої або теперішньої діяльності також розглядається як підстава для з’ясування різниці в проявах інтегральних характеристик емпатії в суб’єктів ускладненого та неускладненого спілкування (Т. В. Василішина, Л. П. Журавльова, С. П. Іванова, С. М. Максимець).
Діапазон досліджень саморегуляції в психологічній науці є також досить широким і включає розгляд таких її видів як сенсомоторна (О. А. Конопкин, В. Є. Чудновський), вольова (В. К. Калін, В. О. Іванніков, В. І. Селіванов), емоційна (О. О. Прохоров, О. Я. Чебикін), мотиваційно-смислова (О. Г. Ксенофонтова), моральна (Б. С. Братусь, П. М. Якобсон), особистісна (К. О. Абульханова-Славська, М. Й. Боришевський, І. І. Чеснокова), інтелектуальна (В. О. Моляко, Н. І. Пов’якель, О. К. Тихомиров) та ціннісна (І. С. Кон, В. Є. Семенов, В. А. Ядов). Найбільш ґрунтовно проблематика саморегуляції досліджується в теорії усвідомленої регуляції довільної діяльності, її закономірностей та механізмів О. О. Конопкіна, концепції стилю саморегуляції довільної активності людини В. І. Моросанової, системно-діяльнісній концепції психічної саморегуляції функціонального стану Л. Г. Дикої, диспозиційній теорії соціальної регуляції поведінки особистості В. О. Ядова, концепції регуляції соціальної поведінки особистості М. М. Ярушкіна, теорії смислу Д. О. Леонтьєва, теорії особистісного змінювання П. В. Лушина.
Вивченню різних аспектів особистості та професійної діяльності практичного психолога, зокрема проблемам професійного становлення та зростання, підготовки та перепідготовки, визначення змісту, функцій, основних напрямків роботи та оцінці її ефективності, присвячені роботи вітчизняних науковців: А. Ф. Бондаренко, О. І. Бондарчук, Ж. П. Вірної, Л. М. Карамушки, П. В. Лушина, С. Д. Максименка, В. Г. Панка, Н. А. Побірченко, Н. І. Пов’якель, О. П. Сергєєнкової, І. А. Слободянюка, Ю. І. Юрченка.
У досить широкому спектрі теоретико-емпіричних розвідок чинників саморегуляції особистості зв'язок між нею та емпатією як соціально-психологічною властивістю, що може виконувати регуляторну функцію, розглядався лише опосередковано. Наприклад, В. І. Моросанова намагалася пов’язати основні особистісні диспозиції, зокрема альтруїзм, зі специфічними структурами індивідуальних особливостей саморегуляції. Л. П. Журавльова досліджувала взаємозв'язок між успішністю в професійній діяльності, одним із параметрів якої є вольова регуляція поведінки, та емпатією.
Важливість та необхідність вирішення проблеми виявлення психологічних умов розвитку емпатії практичного психолога та з’ясування характеру її співвідношення з особистісною саморегуляцією обумовили вибір теми кандидатської дисертації «Розвиток емпатії практичного психолога як чинник його саморегуляції».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в 2006–2011 р.р. у межах комплексних науково-дослідних тем Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України «Психологічні засади стимулювання особистісного розвитку управлінських кадрів (в умовах післядипломної педагогічної освіти)» (державний реєстраційний номер 0106U002456, 2006–2008 р.р.) та «Формування психологічної компетентності керівників закладів освіти в системі післядипломної педагогічної освіти» (державний реєстраційний номер 0109U003632, 2009–2011 р.р.).
Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Університету менеджменту освіти НАПН України (протокол №6 від 20.06.2007 р.) та узгоджено в бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №8 від 30.10.2007 р.).
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити особливості розвитку емпатії практичного психолога як одного з чинників саморегуляції його особистості.
Відповідно до мети дослідження було поставлено такі задачі:
1. Здійснити теоретичний аналіз наукових досліджень щодо проблеми емпатії і саморегуляції особистості.
2. Дослідити особливості емпатії і саморегуляції як особистісно-професійних властивостей практичного психолога.
3. Провести диференціально-психологічний аналіз емпатії та з’ясувати особливості взаємозв’язків між емпатією та саморегуляцією практичного психолога.
4. Розробити та апробувати програму розвитку емпатії і саморегуляції практичних психологів закладів освіти.
Об’єкт дослідження – саморегуляція особистості практичного психолога.
Предмет дослідження – розвиток емпатії практичного психолога як чинник його саморегуляції.
Теоретико-методологічними засадами дослідження є культурно-історична теорія розвитку психіки людини Л. С. Виготського, теорія усвідомленої регуляції довільної діяльності, її закономірностей і механізмів О. О. Конопкіна, концепція стилю саморегуляції довільної активності людини В. І. Моросанової, теорія емпатії особистості Л. П. Журавльової, кліент-центрований підхід К. Р. Роджерса та екофасилітативний підхід П. В. Лушина до вирішення проблем особистості.
Методи дослідження. Для досягнення мети та розв’язання поставлених завдань використовувалися такі методи: теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація наукових даних для з’ясування змісту понять емпатія, саморегуляція, колективний суб’єкт; моделювання під час створення моделі емпатійної обумовленості саморегуляції особистості практичного психолога та описової динамічної моделі вирішення проблемних ситуацій у двовимірному просторі емпатії і саморегуляції; емпіричні: спостереження, тестування, метод експертного оцінювання, бесіда, експеримент (констатувальний і формувальний), спрямовані на вивчення особливостей розвитку емпатії і саморегуляції практичних психологів закладів освіти; кількісної обробки даних із подальшою інтерпретацією їх якісних показників і змістовим узагальненням: визначення описових статистик, U-критерій Манна-Уітні, T-критерій для незалежних вибірок, непараметричний критерій знакових рангів Вілкоксона для виявлення значущих відмінностей в параметрах емпатії і саморегуляції у виділених групах досліджуваних; інтерпретаційних: якісний аналіз, встановлення структурних зв’язків між показниками емпатії і саморегуляції практичних психологів. Статистична обробка даних здійснювалася за допомогою статистичної програми SPSS (версія 17.0).
Експериментальна база дослідження: дослідно-експериментальною роботою на базі Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського було охоплено 200 практичних психологів навчальних закладів Полтавської області, із них 63 практичних психолога взяли участь як у констатувальному, так і у формувальному експерименті.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що: уперше визначено поняття «аутоемпатія», що представляє собою вищу форму розвитку емпатії, виступає елементом складної системи забезпечення Я-Ти зв’язку людини зі світом і специфічною формою відображення суб’єктивної реальності, якою є власний внутрішній світ людини; описано 12 емпатійних портретів практичних психологів, які відображають цілісний діапазон емпатійного реагування особистості в різних життєвих і професійних ситуаціях і задають напрямки її розвитку; виявлено на основі аналізу емпіричних даних існування прямих, зворотних і нелінійних зв’язків між емпатією як соціально-психологічною властивістю особистості та саморегуляцією особистості практичного психолога; побудовано описову динамічну модель вирішення проблемних ситуацій особистістю у двовимірному просторі емпатії і саморегуляції; удосконалено підходи до розробки програми формувального експерименту в частині використання інтроспективно-рефлексивного аналізу власного досвіду як одного із засобів моделювання; дістали подальший розвиток уявлення про інтерсуб’єктну природу саморегуляції, про розвиток колективного суб’єкта як механізм розвитку емпатії (на основі встановлення відповідності між типами емпатійних ставлень і типами колективного суб’єкта).
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці та апробації програми розвитку емпатії як чинника саморегуляції практичного психолога «Емпатійні джерела саморегуляції». Розроблена програма може бути корисною в діяльності керівників обласних, районних (міських) психологічних служб, спрямованій на підвищення рівня професійної майстерності практичних психологів; у навчальному процесі на курсах підвищення кваліфікації практичних психологів у закладах післядипломної педагогічної освіти. Результати дисертаційної роботи також можуть бути використані під час вивчення дисциплін «Загальна психологія», «Педагогічна психологія» та «Вікова психологія» у процесі підготовки практичних психологів у вищих навчальних закладах.
Результати дослідження впроваджено в навчальний процес підвищення кваліфікації практичних психологів у Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського (довідка про впровадження від 06.03.2012 р. №365); у навчальний процес підготовки практичних психологів у Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка (довідка про впровадження від 12.04.2012 р. №1768/01-30/53), у навчальний процес підготовки студентів психологічного відділення та відділення менеджерів Одеського інституту Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» (довідка про впровадження від 12.03.2012 р. №01-04-13/46).
Особистий внесок здобувача у працях, написаних у співавторстві, полягає у загальній ідеї твору, редагуванні, написанні 4 статей, що висвітлюють особливості навчання в школі екологічної фасилітації, та написанні заключного розділу в науково-популярному виданні: Живая книга. Личные алгоритмы экофасилитации [Текст]. Т. 1 / [Антонова Е. В., Болычева Е. В., Бричник В. А. и др.] ; под ред. П. В. Лушина, Я. В. Сухенко. – Киев, 2012. – 204 с.
Апробація результатів дисертації відбувалась у формі доповідей на Міжнародних науково-практичних конференціях: «Особистісне зростання і гуманізація стосунків між поколіннями» (Полтава, 2007 р.), «Актуальні проблеми психології толерантності в ХХІ столітті» (Луцьк, 2008 р.), «Психолого-педагогічний супровід фахового зростання особистості в системі неперервної професійної освіти» (Київ, 2009 р.), «Інтеграція змісту освіти на засадах освіти для сталого розвитку» (Полтава, 2012 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Психолого-педагогічний супровід профілізації освіти: теорія і практика» (Полтава, 2008 р.); Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Психолого-педагогічні проблеми творчого та духовного розвитку особистості в сучасному освітньому просторі» (Полтава, 2009 р.); Звітній науковій конференції ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» на тему: «Розвиток післядипломної педагогічної освіти в Україні: стан, проблеми, перспективи» (Київ, 2010), ІІ Травневому форумі вчених і практиків «Екопсихея» (Київ, 2012). Основні результати наукових досліджень доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри загальної і практичної психології Інституту менеджменту та психології Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено у 8 наукових працях, із них 6 – у наукових фахових виданнях і 1 науково-популярне видання у співавторстві.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загального висновку, списку використаних джерел (193 найменування, із них 18 - іноземною мовою) і додатків. Загальній обсяг дисертаціі становить 175 сторінок, з них – 145 сторінки основного тексту. Робота містить 7 таблиць, 5 рисунків і 11 додатків на 11 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні представлене теоретичне узагальнення та експериментальне вирішення проблеми розвитку емпатії практичного психолога як чинника його саморегуляції, що передбачало: аналіз концептуальних підходів у вирішенні проблеми саморегуляції особистості, феноменологічної природи, структурно-динамічних і функціональних особливостей емпатії, а також її ролі в психолого-педагогічній взаємодії; емпіричне дослідження емпатійної обумовленості саморегуляції; розробку та апробацію програми розвитку емпатії у практичних психологів. Результати теоретичного та експериментального дослідження засвідчили вирішення поставлених завдань і дали підстави для таких висновків:
1. Установлено, що дослідження індивідуальної саморегуляції та регуляції соціальної поведінки є перехідними формами в процесі формування уявлення про саморегуляцію як інтерсуб’єктний феномен. Із позицій інтерсуб’єктності саморегуляція особистості представляє собою дворівневий процес, який відбувається на індивідуальному рівні в межах ресурсів стабільного розвитку особистості, та на соціальному рівні, якщо саморегуляція пов’язана з особистісною зміною як виживанням і представляє собою процес соціально-психологічної творчості, що здійснюється на рівні колективного суб’єкта. Аналіз природи та форм емпатії дозволив розширити уявлення про даний феномен і визначити, що емпатія та аутоемпатія є специфічними формами відображення відповідно об’єктивної реальності, якою є внутрішній світ іншої людини, та суб’єктивної реальності, якою є власний внутрішній світ, і які виникають у процесі культурного розвитку дитини та забезпечуються процесами екстеріоризації та інтеріоризації. З’ясовано, що в більшості психологічних шкіл емпатійні ставлення визнаються визначальним чинником ефективності психотерапевтичних стосунків, а основним механізмом розвитку емпатії виступає розвиток колективного суб’єкта. Існування спільного механізму, а саме механізму розвитку колективного суб’єкта, що забезпечує розвиток емпатії, з одного боку, та забезпечує саморегуляцію особистості на соціальному рівні, з іншого, свідчить про емпатійну обумовленість регуляторного процесу, тобто про здатність емпатії виконувати регуляторну функцію, що знайшло своє відображення у відповідній моделі емпатійної обумовленості саморегуляції особистості практичного психолога.
2. Виявлено, що в групах із різним рівнем розвитку емпатії домінують її різні змістовні складові. Пряма залежність має місце між рівнем розвитку емпатії та її інтуїтивною, раціональною складовими та здатністю до ідентифікації; обернена - між загальним рівнем розвитку емпатії і такими її елементами як емоційний канал і проникливість; емпатійна установка змінюється нелінійно – у середній групі вона є нижчою, ніж у двох крайніх групах. Найбільш рівномірний розподіл складових емпатії спостерігається в групі з середнім рівнем її розвитку. Кількість психологів із високою готовністю до різноспрямованих, як егоїстичних, так і альтруїстичних, дій значно перевищує кількість пасивних досліджуваних
У групах із різним рівнем розвитку саморегуляції спостерігається рівномірність розвитку всіх її функціональних ланок. Найнижчий показник серед усіх досліджуваних параметрів є в такої регуляторно-особистісної властивості як самостійність. Вольова саморегуляція в практичних психологів має високий рівень розвитку. Результати дослідження також свідчать про домінування інтерпсихічного рефлексивного механізму в системі саморегуляції практичних психологів. В інтрапсихічній складовій показники рефлексії власної діяльності, подій у минулому та майбутньому вищі, ніж показник ситуативної рефлексії.
3. На основі диференціально-психологічного аналізу емпатії практичного психолога виділено та описано 12 емпатійних портретів практичних психологів, що дало можливість поглибленого багатовимірного (за змістовими та модальнісними характеристиками емпатії) вивчення взаємозв’язку між емпатією та саморегуляцією. Описані портрети дають можливість динамічного розгляду особистості та прогнозування її поведінки в різних життєвих ситуаціях, оскільки вони відображають повний (за досліджуваними якісними та змістовими характеристиками) діапазон емпатійних ставлень особистості, що обумовлюються ситуаційним контекстом. Отримані дані вказують на наявність зв’язків різного роду (прямих, зворотних та нелінійних) між якісними, змістовими характеристиками емпатії та різними аспектами саморегуляції особистості практичних психологів, що слугує емпіричним підтвердженням її інтерсуб’єктної природи.
Відмінності у системі саморегуляції практичних психологів з різним рівнем розвитку емпатії стосуються індивідуально-типових особливостей саморегуляції (її функціональних ланок (планування та програмування) та регуляторно-особистісних якостей (гнучкість і самостійність)), рефлексивного механізму саморегуляції (рефлексивність актуальної діяльності) та вольової саморегуляції (загального її рівня та наполегливості).
Відмінності у системі саморегуляції практичних психологів з різними змістовими характеристиками емпатії стосуються індивідуально-типових особливостей саморегуляції (її загального рівня, функціональних ланок (програмування та оцінки результатів) та регуляторно-особистісної якості (самостійності), рефлексивного механізму саморегуляції (ретроспективна, актуальна та інтерпсихічна рефлексивність), вольової саморегуляції (загального її рівня та наполегливості)).
4. Розроблено програму формувального експерименту «Емпатійні джерела саморегуляції» на основі результатів теоретичного аналізу проблеми емпатійної обумовленості саморегуляції та інтроспективно-рефлексивного аналізу власного досвіду вирішення проблемної ситуації як одного із засобів моделювання. За наслідками апробації програми сформульовано методичні рекомендації, в яких відображено змістові та організаційні особливості її запровадження. Аналіз результативності програми засвідчив, що відбулися зміни в емпатійному портреті учасників програми, а саме: знизилася їх готовність діяти альтруїстично, та відбулися зміни в системі саморегуляції особистості. Отримані дані свідчать: чим нижче розвинутою є альтруїстична складова в емпатії, тим нижчою є здатність/потреба людини в усвідомленій і вольовій саморегуляції, що забезпечується на індивідуальному рівні, і, відповідно, підвищується здатність/потреба людини у виході на соціальній рівень саморегуляції. Показано, що екофасилітація як інноваційний метод психологічної допомоги та форма управління розвитком колективного суб’єкта знижує готовність до альтруїстичних дій та розвиває готовність до саморегуляції на соціальному рівні.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів окресленої проблеми. До перспективних напрямів подальшого вивчення відносимо розширення наукових уявлень про сутність феноменів емпатії і саморегуляції в інтерсуб’єктній площині, а також вивчення особливостей емпатійної обумовленості саморегуляції в інших учасників навчально-виховного процесу: керівників закладів освіти, педагогів, учнів; і практичних психологів у інших сферах професійної діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская К. А. Проблема определения субъекта в психологи / Абульханова-Славская К. А. // Субъект действия, взаимодействия, познания. Психологические философские, социокультурные аспекты. – М. : Московский психолого-социальный институт; Воронеж : Изд-во НПО «МОДЭК», 2001. – С. 36–52.
2. Алешина Ю. Е. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование / Алешина Ю. Е. – М. : Социаальное здоровье России, 1994. – 172 с.
3. Андреева Г. М. Основные направления воздействия общения на совместную деятельность / Андреева Г. М., Яноушек Я. // Общение и оптимизация совместной деятельности / Под ред. Г. М. Андреевой, Я. Яноушека. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1987. – С. 6–20.
4. Анохин П. К. Избранные труды. Философские аспекты теории функциональных систем / П. К. Анохин. – М., 1978. – 400 с.
5. Анциферова Л. И. Развитие личности специалиста как субъекта своей профессиональной жизни / Анциферова Л. И. // Психологические исследования проблемы формирования личности профессионала / Под ред. В. А. Бодрова. – М. : Институт психологии АН СССР, 1991. – С. 27–43.
6. Асмолов А. Г. Психология личности / А. Г. Асмолов. – М., 1990. – 367 с.
7. Базыма Б. А. К вопросу о природе психики / Б. А. Базыма // Вестник Харьковского университета. Серия «Психология». – 1999. – № 432. – С. 9–18.
8. Базыма Б. А. Пространство психики : [Електроний ресурс] / Б. А. Базима. – Режим доступу : http://www.colorpsy.boom.ru/Spacepsy.htm.
9. Беляев Г. С. Психогигиеническая саморегуляция / Беляев Г. С., Лобзин В. С., Копылова И. А. – Л. : Медицина, 1977. – 160 с.
10. Бех И. Д. Нравственность личности: стратегии становления / И. Д. Бех. – Ровно : РИО управление по печати, 1991. – 146 с.
11. Бодалев А. А. Теоретико-методологические аспекты изучения эмпатии / А. А. Бодалев, Т. Р. Каштанова // Групповая психотерапия при неврозах. Под ред. Б. Д. Карвасарского и В. А. Мазуренко. – Л., 1975. – С. 11–19.
12. Бондаренко А. Ф. Психологічна допомога особистості : Учб. посібник / А. Ф. Бондаренко – К. : КВІЦ, 2001. – 237 с.
13. Валантинас А. А. Взаимосвязь эмпатии и усвоение нравственных норм детьми младшего школьного возраста : автореф. дис. … канд. психол. наук : 19.00.07 / А. А. Валантинас. – К., 1988. – 16 с.
14. Валлон А. Психическое развитие ребенка / А. Валлон. – М. : Просвещение, 1967. – 196 с.
15. Василишина Т. В. Емпатійні здібності вчителів. Психологічний аспект / Т. В. Василишина // Практична психологія і соціальна робота. – 1999. – № 4. – С. 37–39.
16. Василькова А. П. Взаимосвязь емпатии с личностными свойствами будущих специалистов-медиков / А. П. Василькова // Ананьевские чтения – 99 : Тезисы научно-практ. конф. – СПб., 1999. – С. 180–181.
17. Вачков И. В. Основы технологии группового тренинга / Вачков И. В. – М : Издательство «Ось-89», 1999. – 176 с.
18. Вачков И. В. Полисубъектное взаимодействие учителей и учащихся / И. В. Вачков // Развитие личности. – 2002. – № 3. – С. 147 – 162.
19. Верещагина Л. А. Психология потребностей и мотивация персонала : Научное издание / Л. А. Верещагина, И. М. Карелина. – Х. : Изд-во Гуманитарный центр, 2002. – 152 с.
20. Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивации человека / Вилюнас В. К. – М. : Изд-во МГУ, 1990. – 288 с.
21. Вірна Ж. П. Життєво-стильовий концепт мотиваційно-смислової регуляції: професійна методологія і практика / Ж. П. Вірна. – Психологія і суспільство. – 2009. – № 4. – С.191-201.
22. Вірна Ж. П. Мотиваційно-смислова регуляція у професіоналізації психолога : автореф. дис. ... докт. психол. наук : 19.00.01. / Ж. П. Вірна; Інститут психології імені Г. С. Костюка АПН України. – Київ, 2004. – 39 c.
23. Вірна Ж. П. Самоставлення як імперативний модус професійної ідентифікації особистості – Психологічні перспективи – Луцьк, 2011. – Вип.17. – С. 28–39.
24. Выговская Л. П. О некоторых аспектах развития альтруистической направленности личности / Л. П. Выговская // Актуальні проблеми психології: традиції і сучасність : Тези міжнар. конф. 9 –11 червня 1992 р. – Київ, 1992. – С. 212–213.
25. Выговская Л. П. Формирование эмпатийной личности / Л. П. Выговская // Практична психологія і школа : Доповіді Луцької наукової конференції 11 –14 листопада 1991 р. – Київ – Луцьк, 1992. – С. 60–71.
26. Выготский Л. С. Собрание сочинений: В 6-ти т. Т.З. Проблемы развития психики / Под ред. А. М. Матюшкина. – М. : Педагогика, 1983. – 368 с., ил. – (Акад. пед. наук СССР).
27. Гаврилова Т. П. Понятие эмпатии в зарубежной психологии (Исторический обзор и современные проблемы) / Т. П. Гаврилова // Вопросы психологии. – № 2. – 1975. – с. 147–158.
28. Гаврилова Т. П. Эмпатия и ее особенности у детей младшего и среднего школьного возраста : автореф. дис. … канд. психол. наук : 19.00.07 / Т. П. Гаврилова ; АПН НИИ общей и пед. психологии. – М., 1977. – 23 с.
29. Гаврилова Т. П. Эмпатия как специфический способ познания человека человеком / Т. П. Гаврилова // Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга : Тез. докл. – Краснодар : КГУ, 1975. – С. 17–19.
30. Гласс Дж. Статистические методы в педагогике и психологи / Гласс Дж., Стенли Ж. – М. : Прогресс, 1979. – 495 с.
31. Годфруа Ж. Что такое психология : В 2-х т. Изд. 3-е, стереотипное. Т. 1 : Пер. с франц. / Годфруа Ж. – М. : «Мир», 2004. – 496 с., ил.
32. Годфруа Ж. Что такое психология : В 2-х т. Изд. 3-е, стереотипное. Т. 2 : Пер. с франц. / Годфруа Ж. – М. : «Мир», 2004. – 376 с., ил.
33. Гройсман А. Л. Личность. Творчество. Регуляция состояний / Гройсман А. Л. – М. : Магистр, 1998. – 436 с.
34. Диагностика эмоционально-нравственного развития / Ред. и сост. И. Б. Дерманова. – СПб. : Издательство «Речь», 2002. – 176 с.
35. Дикая Л. Г. Принцип полисистемности: реализация в исследованиях психической саморегуляции в триаде «деятельность-личность-состояние» // Современная психология: состояние и перспективы исследований. Часть 1. Общая психология, психология труда и инженерная психология: Материалы юбилейной научной конференции ИП РАН, 28–29 января 2002. – С. 124–157.
36. Дикая Л. Г. Психическая саморегуляция функционального состояния человека (системно-деятельностный подход) / Дикая Л. Г. – М. : ИП РАН, 2003. – 318 с.
37. Дикая Л. Г. Психология функционального состояния субъекта в экстремальных условиях деятельности : автореф. дис. … д-ра психол. наук : 19.00.03 / Л. Г. Дикая. – М., 1998. – 40 с.
38. Дикая Л. Г. Становление новой системы психической регуляции в экспериментальных условиях деятельности // Принцип системности в психологических исследованиях. – М. : Наука, 1996. – С. 103–114.
39. Дильтей В. Наброски к критике исторического разума / В. Дильтей // Вопросы философии. – 1988. – № 4. – C. 135–152.
40. Ермолаев О. Ю. Математическая статистика для психологов : Учебник / О. Ю. Ермолаев. – 2-е изд. испр. – М. : Московский психолого-социальный институт Флинта, 2003. – 336 с. – (Библиотека психолога).
41. Живая книга. Личные алгоритмы экофасилитации [Текст]. Т. 1 / [Антонова Е. В., Болычева Е. В., Бричник В. А. и др.] ; под ред. П. В. Лушина, Я. В. Сухенко. – Киев, 2012. – 204 с.
42. Журавлев А. Л. Психология коллективного субъекта / А. Л. Журавлев // Психология индивидуального и группового субъекта / Под ред. А. В. Брушлинского. М. И. Воловиковой. – М. : ПЭР СЭ, 2002. – 368 с.
43. Журавльова Л. П. Психологічні основи розвитку емпатії людини : автореф. дис. ... докт. психол. наук : 19.00.07. / Л. П. Журавльова ; Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського. – Одеса, 2008. – 42 c.
44. Журавльова Л. П. Психологія емпатії : Монографія / Л. П. Журавльова. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. – 328 с.
45. Збірник нормативно-правових документів психологічної служби системи освіти України / Упоряд. В. Г. Панок, І. І. Цушко. – К. : Ніка-Центр, 2004. – 340 с.
46. Иванников В. А. Психологические механизмы волевой регуляции. – М. : Изд-во МГУ, 1991. – 142 с.
47. Иванов Е. М. Эмоции и чувства, 2-е изд. – СПб. : Питер, 2007. – 783 с.
48. Ильин Е. П. Психология воли. – СПб. : Питер, 2002. – 288 с.
49. Калин В. К. Актуальные аспекты теории воли / Калин В. К. // Эмоционально-волевая регуляция поведения и деятельности : Тезисы Всесоюзной конференции. – Симферополь, 1986. – С. 67–68.
50. Каліна Н. Ф. Психотерапія : підручник / Н. Ф. Каліна. – К. : Академвидав, 2010. – 288 с. (Серія «Альма-матер»).
51. Карамушка Л. М. Концептуальні засади дослідження підготовки практичних психологів до надання психологічної допомоги управлінському персоналу організацій / Карамушка Л. М. // Актуальні проблеми психології. – Т. 1. – Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. – Вип. 2. – Київ : Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, 2001. – С. 260–267.
52. Карпов А. В. Рефлексивность как психологическое свойство и методика ее диагностики / А. В. Карпов // Психологический журнал. – 2003. – Том 24. – № 5. – С. 45–57.
53. Кириллова О. Г. Механизмы саморегуляции у подростков с аддиктивным поведением (в процессе приобщения к употреблению токсических веществ) : Автореф. дисс. … канд. психол. наук : 19.00.07. / Кириллова О. Г. – Казань, 1999. – 20 с.
54. Китаев-Смык Л. А., Боброва Э. С. Приемы регулирования эмоциональной и социальной активности учащихся при длительном стрессе / Китаев-Смык Л. А., Боброва Э. С. // Эмоциональная регуляция учебной деятельности. М., 1988. – С. 86–88.
55. Клепко С. Ф. Наукова робота і управління знаннями : навчальний посібник / С. Ф. Клепко. – Полтава : ПОІППО, 2005. – 201 с.
56. Коваленко О. Г. Розвиток емпатії та атракції майбутнього педагога як умов професійного спілкування : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 / О. Г. Коваленко ; Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. – К., 2005. – 21 с.
57. Коган І. М. Емпатія і особливості її розвитку у дітей молодшого шкільного віку : автореф. дис. ... канд. психолог. наук : 19.00.07 / І. М. Коган ; Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України. – К., 2005. – 20 с.
58. Колесніченко Л. А. Психологічні особливості саморегуляції у професійній діяльності менеджерів : автореф. дис. ... канд. психолог. наук : 19.00.07 / Л. А. Колесніченко ; Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України. –К., 2004. – 22 с.
59. Колпачников В. В. Индивидуальные модели консультативного процесса и психологического здоровья в консультировании / Колпачников В. В. // Журнал практического психолога. – 1997. – № 5. – С. 18–26.
60. Кон И. С. Открытие «Я» / Кон И. С. – М., 1978. – 367 с.
61. Кондрашихина О. А. Развитие способности к фасилитационному влиянию у будущих практических психологов / О. А. Кондрашихина // Практична психологія і соціальна робота. – 2002. – № 9 – 10. – С. 57–73.
62. Конопкин О. А. Общая способность к саморегуляции как фактор субъектного развития / О. А. Конопкин // Вопросы психологии. – 2004. – № 2. – С. 128–135.
63. Конопкин О. А. Психологическая саморегуляция произвольной активности человека (структурно-функциональный аспект) / Конопкин О. А. // Вопросы психологии. – 1995. – № 1. – С. 5–20.
64. Конопкин О. А. Психологические механизмы саморегуляции деятельности / О. А. Конопкин. – М. Наука, 1980. – 237 с.
65. Конопкин О. А. Стилевые особенности саморегуляции деятельности / Конопкин О. А., Моросанова В. И. // Вопросы психологии, 1989. – № 5. – С. 18–26.
66. Конопкин О. А. Теоретико-эмпирические исследования: структурно-функциональный и содержательно-психологический аспекты осознанной саморегуляции / Конопкин О. А. // Психология: Журнал Высшей школы экономики.–2005.– Т. 2.–№ 1.–С. 27–42.
67. Кохут Х. Интроспекция, эмпатия и психоанализ: Исследование взаимоотношений между способом наблюдения и теорией / Х. Кохут // Антология современного психоанализа. – Т.1 / Под ред. А. В. Россохина. - М. : Институт психологии РАН, 2000. – C. 56–79.
68. Кротенко В. І. Розвиток емпатії у дітей підліткового віку – складової риси гуманістичного розвитку суспільства / В. І. Кротенко // Психологія : Зб. наук. пр. – Вип. 2(9). – Ч. ІІ (НПУ ім. М. П. Драгоманова). – Київ, 2001. – С. 55–58.
69. Кузьмина В. П. Формирование эмпатии у младших школьников к сверстникам в зависимости от детско-родительских отношений в семье : Автореф. дис... канд. психол. наук : 19.00.07. / Кузьмина В. П. – Нижний Новгород, 1999. – 20 c.
70. Куценко Г. В. Когнітивний стиль особистості в структурі саморегуляції соціальної поведінки : Автореф. дис…канд. психол. наук: 19.00.01 / Інститут психології АПН України ім. Г. С. Костюка. – К., 1998. – 16 с.
71. Лабунская В. А. Психология затрудненного общения: теория, методы, коррекция / В. А. Лабунская, Ю. А. Менджерицкая, Е. Д. Бреус. – М. : Академия, 2001. – 288 с.
72. Леви-Брюль Л. Первобытное мышление / Л. Леви-Брюль // Психология мышления : Сб. научн. тр. – М. : Изд-во МГУ. 1980. – С. 130–140.
73. Леонова А. Б. Психодиагностика функциональных состояний человека / Леонова А. Б. – М., 1984. – 200 с.
74. Леонтьев А. Н. Формирование личности / Леонтьев А. Н. // Психология личности в трудах отечественных психологов / Сост. Л. В. Куликов. – СПб : Изд-во «Питер», 2000. – С.166–178.
75. Леонтьев Д. А. От социальных ценностей к личностным: социогенез и феноменология ценностной регуляции деятельности / Д. А. Леонтьев // Вестник МГУ. – Сер.14, Психология. – 1996. – № 4. – C. 35–44.
76. Леонтьев Д. А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. 2-е, испр. изд. / Д. А. Леонтьев. – М. : Смысл, 2007. – 511 с.
77. Липпс Т. Руководство по психологии / Т. Липпс ; [пер. с англ. М. А. Лихарева]. – Спб. : О. Н. Попова. – 1907. – 394 с.
78. Личностные и когнитивные аспекты саморегуляции деятельности человека / В. И. Моросанова, И. В. Плахотникова, Е. А. Аронова и др.; под ред. В. И. Моросановой. – М., 2006. – 320 с. : ил.
79. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологи / Б. Ф. Ломов. Отв.ред. Ю. М. Забродин, Е. В. Шорохова. – Москва : «Наука», – 1984. – 444 с.
80. Лушин П. В. Личностные изменения как процесс: теория и практика / П. В. Лушин. – Одесса : Аспект, 2005. – 334 с.
81. Лушин П. В. Проблематика и эволюция представлений о саморегуляции (на примере ситуации личностного изменения) / П. В. Лушин // Журнал практикующего психолога. – 2005. – Выпуск 11. – С. 88–93.
82. Лушин П. В. Психологія педагогічної зміни (екофасилітація) : [Науково-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів] / П. В. Лушин. – Кіровоград, Имекс ЛТД, 2002. – 76 c.
83. Лушин П. В. Технология краудсорсинга: перспектива развития в психологи [Электронний ресурс] / Лушин П. В., Бричник В. А. // Науковий часопис : Зб. наукових праць. – Серія 12. Психологічні науки. – К. : НПУ імені М.П. Драгоманова, 2012. – № 37 (61). – С. 10–14.
84. Лушин П. В. Что такое экофасилитация? : [Електроний ресурс] / П. В. Лушин. – Режим доступу : http://ecofacilitation.ucoz.com/index/chto_ takoe_ehkofasilitacija_chast_2/0-15 .
85. Лушин П. В. Экофасилитация в психотерапевтическом и образовательном контекстах: «буферная зона развития», коллективно генерируемый инсайт и неопределенность / П. В. Лушин // Журнал практикующего психолога. – № 14. – 2008. – С. 95–104.
86. Майерс Д. Эмпатия как источник подлинного альтруизма / Майерс Д. // Социальная психология. – СПб. : 1997. – C. 590–594.
87. Максименко С. Д. Актуальні проблеми підготовки психологів в контексті Європейської інтеграції (на шляху та підготовки до впровадження «європейського диплому з психології») / Максименко С. Д., Карамушка Л. М. // Актуальні проблеми психології. Том 1. : Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. / за ред. Максименка С. Д., Карамушки Л. М. – Київ : Міленіум, 2003. – С. 3–6.
88. Максименко С. Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, методи програми. процедури : Навчальний посібник для вищої школи / Максименко С. Д. – К. : Наукова думка, 1998. – 226 с.
89. Марищук В. Л. Поведение и саморегуляция человека в условиях стресса / Марищук В. Л., Евдокимов В. И. – СПб. : Изд. Дом «Сентябрь», 2001. –260 с.
90. Меновщиков В. Ю. Введение в психологическое консультирование / Меновщиков В. Ю. – М. : Смысл, 1998. – 109 с.
91. Милютина Е. Л. Особенности эмоционально-волевой регуляции в условиях внутриличностного конфликта : Дис.... канд.психол.наук : 19.00.01 / Милютина Е. Л. – Киев, 1991. – 134 с.
92. Моляко В. А. Стратегии решения задач в процессе регуляции творческой деятельности / Моляко В. А. // Психологический журнал, 1995. – № 1. – С. 84–90.
93. Моросанова В. И. Личностные аспекты саморегуляции произвольной активности человека : [Електроний ресурс] / В. И. Моросанова // Психологический журнал. – Том 23. – 2002. – № 6. – Режим доступу : http://humanities.edu.ru/db/msg/38827 .
94. Моросанова В. И. Стилевая саморегуляция поведения человека / Моросанова В. И., Коноз Е. М. // Вопросы психологии. – 2000. – № 2. – С. 118–127.
95. Мясищев В. Н. Психология отношений / Мясищев В. Н. – М. : Воронеж, 1995. – 356 с.
96. Найденова Л. А. Роль рефлексивного потенциала группы в активизации творческих способностей учащихся : Автореф. дисс. канд. психол. наук : 19.00.01 / Найденова Л. А. – К., 1993. – 20 с.
97. Наследов А. Д. Компьютерный анализ данных в психологии и социальных науках / Наследов А. Д. – Питер, 2005. – 416 с.: ил.
98. Наследов А. Д. Математические методы в психологи : Учебное пособие / А Д. Наследов. – Спб : Речь, 2004. – 232 с.
99. Настільна книга соціального педагога. Книга ІІ (нормативно-правове забезпечення діяльності) / Упоряд. Луценко Ю. А., Панок В. Г. – Камянець-Подільский : ПП Буйницький О. А., 2011. – 248 с.
100. Настільна книга соціального педагога. Книга ІІ (нормативно-правове забезпечення діяльності) / Упоряд. Луценко Ю. А., Панок В. Г. – К. : Білоцерківдрук, 2011. – 308 с.
101. Никифоров Г. C. Самоконтроль человека / Никифоров Г. C. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1989. – 191 с.
102. Никишина В. Б. Психодиагностика в системе социальной работы : Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Никишина В. Б., Василенко Т. Д. – М. : Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2004. – 208 с. – (Социальная работа).
103. Обознов А. А. Психическая регуляция операторской деятельности в особых условиях рабочей среды / Под ред. В. А. Бодрова. – М. : Изд-во «Институт психологии РАН», 2003. – 182 с.
104. Общая психодиагностика / Под ред. А. А. Бодалева, В. В. Столина. – М. : Изд-во МГУ, 1987. – 304 с.
105. Общая психодиагностика : методические указания / Автор-составитель О. В. Белова. – Новосибирск : Научно-учебный центр психологии НГУ, 1996. – 76 с.
106. Олейник Н. С. Особенности внутригруппового взаимодействия субъектов с различными типами саморегуляции деятельности: Дисс. … канд. психол. наук : 19.00.01. / Олейник Н. С. – Самара, 2005. – 20 с.
107. Орищенко О. А. Дифференциально-психологический анализ эмпатии : Дис. на соискание научной степени канд. психол. наук : 19.00.01 / О. А. Орищенко. – Одесса, 2004. – 222 с.
108. Орлов А. Б. Феномены эмпатии и конгруэнтности / Орлов А. Б., Хазанова А. М. // Вопросы психологии. – 1993. – № 4. – С. 68–73.
109. Осадько О. Ю. Психологические особенности фомирования системы саморегуляции : Автроеф. дис… канд. психол. наук. : 19.00.07 / Осадько О. Ю. ; НИИ психологии Украины. – К., 1988. – 19 с.
110. Осницкий А. К. Психология самостоятельности: Методы исследования и діагностики / Осницкий А. К – Нальчик : Издат. центр «Эль-Фа», 1996. – 126 с.
111. Осницкий А. К. Структура, содержание и функции регуляторного опыта человека : Дис. … д-ра психол. наук : 19.00.01 / Осницкий А. К. –М., 2001. – 38 с.
112. Основи практичної психології / В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін. : Підручник. – К. : Либідь, 1999. – 536 с.
113. Панок В. Г. Практична психологія. Теоретико-методологічні засади розвитку: [Монографія] / Панок В. Г. – Чернівц : Технодрук, 2010. – 486 с.
114. Панок В. Г. Психологічне консультування: теорія та практика : навч.-метод. посібник / В. Г. Панок, І. М. Зварич, Я. В. Чаплак, О. М. Чернописький. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 272 с.
115. Пашукова Т. І. Практикум із загальної психології / Т. І. Пашукова, А. І. Допіра, Г. В. Дьяконов. За заг. ред. Т. І. Пашуквої. – 2-ге вид., стер. – К. : Т-во «Знання», КОО, 2006. – 203 с.
116. Петровский В. А. Психология неадаптивной активности / Петровский В. А. – М. : ТОО «Горбунок», 1992. – 224 с.
117. Пов'якель Н. І. Професійна рефлексія психолога-практика / Пов'якель Н. І. // Практична психологія та соціальна робота. – 1998. – № 6–7. – С. 3–6.
118. Пов'якель Н. І. Професіогенез мислення психолога-практика в системі вищої школи : Монографія. – Вид.2, випр. і доп. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. – 298 с.
119. Практикум по социально-психологическому тренингу. – 3-е изд., испр. и доп. / Под ред. Б. Д. Паригина. – СПб. : Изд-во Михайлова В. А., 2000. –450 с.
120. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие / Ред. и сост. Райгородский Д. Я. – Самара, 2001. – 672 с.
121. Практическая психология образования / Под ред. И. В. Дубровиной. –М. : ТЦ «Сфера», 1997. – 528 с.
122. Пригожин И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой : Пер. с англ. / Пригожин И., Стенгерс И. Общ. ред. В. И. Аршинова, Ю. Л. Климонтовича и Ю. В. Сачкова. – М. : Прогресс, 1986. – 432 с.
123. Проблемы рефлексии. Современные комплексные исследования / Отв. ред. И. С. Следенко. – Новосибисрск : Наука, 1987. –234 с.
124. Прохоров А. О. Саморегуляция психических состояний в учебной и педагогической деятельности / А. О. Прохоров // Вопросы психологии. – 1991. – № 5. – С. 156–161.
125. Прохоров А. О. Функциональные структуры и средства саморегуляции психических состояний / А. О. Прохоров // Психологический журнал. – 2005. – Том 26. – № 2. – С. 68–80.
126. Прыгин Г. С. Особенности подготовки психологов-профессионалов в современных условиях/ Прыгин Г. С. // Тем. сб.: Актуальные проблемы педагогики, психологии и частных дидактик. Институт непрерывного педобразования. – Вып. XI. – Набережные Челны, – С. 16–19.
127. Прыгин Г. С. Психология самостоятельности : Монография / Прыгин Г. С. – Ижевск, Набережные Челны : Изд-во Института управления, 2009. – 408 с.
128. Психические состояния как общепсихологическая проблема : Хрестоматия / Сост. И. В. Герасимова. – Владивосток, 2001. – 104 с.
129. Психологические проблемы социальной регуляции поведения / Под ред. Е.В. Шороховой, М.И. Бобневой. – М., 1976. – 368 с.
130. Пузыревский В. Ю. Феномен емпатии в контексте современной западной философии / В. Ю. Пузыревский // Сибирь. Философия. Образование. Альманах. – Выпуск 6. – 2002. – C. 103–118.
131. Роджерс К. Р. Консультирование и психотерапия / Роджерс К. Р. – М. : ЭКСМО-Пресс, 1999. – 464 с.
132. Роджерс К. Р. Эмпатия / К. Р. Роджерс // Психология эмоций. Тексты. – М. : МГУ, 1984. – C. 235–239.
133. Самарин А. Н. Социальная эмпатия: у истоков солидарного сознания : [Електронний ресурс] / А. Н. Самарин. – Режим доступу : http://www.perspektivy.info/misl/cenn/socialnaya_empatiya_u_istokov_solidarnogo_soznaniya_2008-10-17-55-46.htm .
134. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности / Л. В. Бозрикова, В. В. Водзинская, Л. Д. Докторова и др.; под ред. В. А. Ядова. – Л. : Наука, 1979. – 264 с.
135. Санникова О. П. Диагностика содержательных показателей эмпатии: апробация оригинального теста О. П. Санникова, О. А. Орищенко / Санникова О. П., Орищенко О. А. // Наука і освіта. – 2001. – № 6. – С. 54–57.
136. Санникова О. П. Эмоциональность в структуре личности / Санникова О. П. – Одесса : Хорос, 1995. – 334 с.
137. Селиванов В. В. Когнитивный стиль в процессе мышления // Психологический журнал, 1989. – № 4. – Т. 10. – С. 104–112.
138. Семиченко В. А. Системно-структурне моделювання складних об’єктів у психолого-педагогічних дослідженнях / Семиченко В. А // Післядипломна освіта в Україні. – № 3 – 2003. – С. 17–23.
139. Слободянюк І. А. Основи клієнт-центрованої терапії. Навчальний посібник / Слободянюк І. А. – К. : Навчально-методичний центр «Консорціум із удосконалення менеджменту освіти в Україні», 2012. – 136 с.
140. Слободянюк І. А. Психологічний супровід професійного становлення практичних психологів на різних етапах професіоналізації / Слободянюк І. А., Слободянюк Л. У. // Вісник післядипломної освіти : зб. наук. праць / Ун-т менедж. освіти АПН України. – Вип. 11. – К. : 2009. – С. 254–260.
141. Слободянюк І. А. Роль тренінгу професійного самовизначення у формуванні базової (стартової) компетентності щодо обраної професії / Слободенюк І. А. // Вища освіта України – Додаток 4(т.15) – 2009. – Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». – С. 561–565.
142. Словарь-справочник по психологической диагностике / Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М., отв. ред. С. Б. Крымский. – Киев : Наук. думка, 1989. –200 с.
143. Смирнова Е. О. Становление межличностных отношений в раннем онтогенезе / Е. О. Смирнова // Вопросы психологии. – 1994. – № 6. – С. 5–15.
144. Смит А. Теория нравственных чувств / А. Смит ; [пер. с англ.]. – М. : Республика, 1995. – 383 с.
145. Соломатина А. В. Нравственная децентрация как механизм развития личности : автореф. дис. … канд. психол. наук : 19.00.01 / А. В. Соломатина ; МГУ им. М. В. Ломоносова – М., 1992. – 24 с.
146. Спенсер Г. Основания психологии / Г. Спенсер. – М. : АСТ. 1998. – 543 c.
147. Столороу Р. Клинический психоанализ. Интерсубъективный подход / [Столороу Р., Брандшафт Б., Атвуд Д.]; Пер. с англ. – М. : «Когито-Центр», 1999. – 252 с.
148. Сухенко Я. В. Аналіз власного досвіду як засіб моделювання програми формувального експерименту / Сухенко Я. В. // Наука і освіта. – Одеса, 2011. – № 10. – C. 67–72.
149. Сухенко Я. В. Емпатія: психотерапевтичний аспект / Сухенко Я. В.// Психологічні перспективи : Зб. наук. пр. / За ред. М. Слюсаревського. – Випуск 12. – Луцьк : Вид-во ЛНУ ім. Л. Українки, 2008. – С. 159–170.
150. Сухенко Я. В. Емпіричне дослідження взаємозв’язку між емпатією та саморегуляцією у практичних психологів / Сухенко Я. В. // Актуальні проблеми психології : зб. наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / [ред. кол. : С. Д. Максименко (гол. ред.) та ін.] – Том 1 : Організаційна психологія. Соціальна психологія. Економічна психологія / за ред. С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – 2011. – Вип. 32. – Київ : А.С.К., 2011. – С. 391–395.
151. Сухенко Я. В. Живая книга: путь от научной импровизации к коллективному творчеству и практическому результату / Сухенко Я. В. // Экология новой повседневной жизни в изменяющемся мире : Материалы ІІ Майского форума ученых и практиков «Экопсихея», 12–13 мая 2012 г. – Киев, 2012. – С. 15–17.
152. Сухенко Я. В. Інтерсуб’єктна тенденція у розвитку уявлень про саморегуляцію особистості / Сухенко Я. В. // Вісник післядипломної освіти : зб. наук. праць / Ун-т менедж. освіти НАПН України, редкол. : О. Л. Ануфрієва та ін. – К., 2005. – Вип. 2 (15) / голов. ред. В. В. Олійник. – 2011. – С. 241–248.
153. Сухенко Я. В. Про можливості формування емпатії з позицій колективної суб’єктності» / Сухенко Я. В. // Вісник післядипломної освіти : зб. наук. праць / Ун-т менедж. освіти НАПН України, редкол. : О. Л. Ануфрієва та ін. – К., 2005. – Вип. 3 (16) / голов. ред. В. В. Олійник. – 2011. – С. 487–495.
154. Сухенко Я. В. Тренінг емпатії як засіб саморегуляції практичного психолога / Сухенко Я. В. // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – Харків, 2011. – № 985. – С. 155–158.
155. Титкова Л. С. Математические методы в психологи / Л. С. Титкова. – Владивосток : Издательство ДВГУ, 2002. – 140 с.
156. Тихомиров О. К. Психология мышления: учебное пособие / Тихомиров О. К. – М. : Изд-во МГУ, 1984. – 267 с.
157. Тодд Дж. Основы клинической и консультативной психологии / Дж Тодд, А. Богарт. – СПб.; М. : Изд-во ЕКСО-Пресс, 2001. – 768 с.
158. Ференци Ш. Теория и практика психоанализа. / Ш. Ференци ; [пер. с нем. И. Стефанович]. – М. : Университетская книга, Логос, 2000. – 320 c.
159. Фетискин Н. П. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп / Фетискин Н. П., Козлов В. В., Мануйлов Г. М. – М. : Изд-во Института Психотерапии, 2005. – 490 с.
160. Филатов В. П. Парадоксы емпатии / В. П. Филатов // Загадка человеческого понимания : Сб. статей. – М. : Политиздат, 1991. – С. 176 – 195.
161. Фрейд З. Остроумие и его отношение к бессознательному / З. Фрейд. – СПб. : Азбука, 2007. – 288 с.
162. Фрейд З. Психология масс и анализ человеческого «Я» / З. Фрейд. – М. : АСТ, 2004. – 188 с.
163. Фромм Э. Бегство от свободы / Э. Фромм ; пер. с англ. Г. Ф. Швейника. – М. : Прогресс. 1990. – 272 с.
164. Хусаинова С. В. Типологические особенности и развитие саморегуляции поведения старших дошкольников : Дисс. … канд. психол. наук : 19.00.07. / Хусаинова С. В. – Курск, 2002 – 20 c.
165. Цуканов Б. И. Время в психике человека / Б. И. Цуканов. – Одесса : Астропринт, 2000. – 220 с.
166. Чебыкин А. Я. Теория и методика эмоциональной регуляции учебной деятельности / А. Я. Чебыкин. – Одесса : Астропринт, 1999. – 158 с.
167. Чепелєва Н. В. Теоретичне обґрунтування моделі особистості практичного психолога / Чепелєва А. Я., Пов'якель Н. І. // Психологія. Збірник наукових праць. – К. Либідь, 1999. – С. 377 – 385.
168. Чеснокова И. И. Проблема сознания в психологии. – М. : Наука, 1977. – 145 с.
169. Чудновский В. Э. Анатомия убеждений: логика, вера, конфликт, смысл жизни / Чудновский В. Э., Звавич Л. И. – М. : ИнтерпраксЮ 1993. – 128 с.
170. Шабельников В. К. Психологической осмысление теорий: западный и восточный взгляд : [Електронний ресурс] / В. К. Шабельников. – Режим доступу : http://flogiston.ru/articles/general/shabel .
171. Шопенгауэр А. Избранные произведения / А. Шопенгауэр : [пер. с нем. ; cост., авт. вступ. ст. и примеч. И. С. Нарский]. – М. : Просвещение, 1992. – 479 с.
172. Эволюция психотерапии: сборник статей Т. 3. «Let it be...» : Экзистенциально-гуманистическая психотерапия / Под ред. Дж. К. Зейга / Пер. с англ – М. : Независимая фирма «Класс», 1998. – 304 с. – (Библитека психологии и психотерапии).
173. Этчегоен Г. Эмпатия : [Електронний ресурс] / Г. Этчегоен // Журнал практической психологии и психоанализа. – 2003. – №1. – Режим доступу : http://psyjournal.ru/j3p/pap.php?id=20030106 .
174. Юсупов И. М. Психология взаимопонимания / И. М. Юсупов. – Казань : Татарское изд-во., 1991. – 192 с.
175. Ярушкин Н. Н. Саморегуляция и самоорганизация социального поведения личности : автореф. дис. … д-ра психол. наук : 19.00.05 / Н. Н. Ярушкин ; С.-Петерб. гос. ун-т. – СПб., 1998. – 36 с.
176. Bozarth J. D. Empathy From Framework of Client-Centered Theory and Rogerian Hypothesis / Bozarth J. D. // Empathy Reconsidered. New Directions in Psychotherapy. A.C.Bozarth and L.S.Greenberg (eds.). – New York : Guilford, 1999. – P. 79–95.
177. Brodley B. T. Can One Use Techniques and still be Client-Centered? / Brodley B. T. & Brody A.F. // Client-Centered and Experiential Therapy: A Paradigm in Motion. R.Hatterer, P.Pawlowsky, P.Shmid and R.Stipsits (eds.). – New York : Peter Lang, 1996. – P. 145–161.
178. Greenson R. R. Empathy and its Vicissitudes / Greenson R. R. // International Journal of Psychoanalysis. – 1960. – № 41. – P. 418–424.
179. Hoffman M. L. Psychological and biological perspectives on altruism / M. L. Hoffman // Internation Jorn. of Behavioval. – 1978(Dec.). – Vol. I(4). – P. 323–339.
180. Isakower O. Problems of Supervision / Isakower O. // Journal of Clinical Psychoanalysis. – 1992. – № 2. – vol. 1. – P. 94–181.
181. Kirschenbaum H. On Becoming Carl Rogers / Kirschenbaum H. – New York : Delacorte Press, 1979. – 217 p.
182. Kohut H. The Analysis of the Self / Kohut H. – New York : International Universities Press, 1971. – 213 p .
183. Kohut H. The restoration of the Self / Kohut H. – New York : International Universities Press, 1977. – 198 p.
184. May R. The Art of Counseling / May R. – Nashville, Tenn. : Abingdon Press, Apex Books, 1967. – 70 p.
185. Mitchell S. Relational concepts in p