РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ : РАЗВИТИЕ СОЦИАЛЬНОГО ИНТЕЛЛЕКТА ДЕТЕЙ ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА

На правах рукопису

МЕЛЬНИК АНАСТАСІЯ АНАТОЛІЇВНА

УДК: 159.9.072.922.2

РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ
ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Яворовська Любов Миколаївна,
кандидат психологічних наук,
доцент

Харків - 2012

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІКОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ.…………………………………………………………11
1.1. Напрямки психологічних досліджень соціального інтелекту.…………………11
1.2. Віковий аспект вивчення соціального інтелекту……………………………….26
1.2.1. Розвиток соціального інтелекту в онтогенезі……………………………...28
1.2.2. Особливості розвитку соціального інтелекту молодших школярів……………………………………………………………………...34
1.2.3. Розвиток соціального інтелекту у середньому шкільному віці…………………………………………………………………………….38
1.2.4. Основні характеристики розвитку соціального інтелекту старших школярів…..………………………………………………………………….41
1.3. Структура соціального інтелекту та комплексний підхід до визначення компонентів соціального інтелекту……………………………………….……………44
Висновки до розділу 1…………………………………………………………………...51
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ДІТЕЙ РІЗНОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ……………………………….54
2.1. Характеристика методів дослідження соціального інтелекту…………………...54
2.2. Обґрунтування комплексу психодіагностичних методик для дослідження соціального інтелекту та його складових………………………………………………58
2.3. Особливості складових когнітивного компоненту соціального інтелекту дітей шкільного віку……………………………………………………………………………73
2.4. Особливості розвитку складових емоційного компоненту соціального інтелекту дітей шкільного віку………………………………………………………………….....88
2.5. Характеристика розвитку складових поведінкового компоненту соціального інтелекту дітей шкільного віку………………………………………………………...101
2.6. Особливості прояву складових соціального інтелекту дітей шкільного віку…112
2.6.1. Факторна структура соціального інтелекту дітей шкільного віку……....112
2.6.2. Основні форми прояву складових соціального інтелекту у дітей різного шкільного віку………………………………………………………………117
Висновки до розділу 2………………………………………………………………….132
РОЗДІЛ 3. КОРЕКЦІЙНА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ……………………………………………………………135
3.1. Теоретичне обґрунтування створення корекційної програми розвитку соціального інтелекту дітей шкільного віку………………………………………….135
3.1.1. Характеристика структури та змісту корекційної програми…………….135
3.1.2. Вікові особливості корекційної програми розвитку соціального інтелекту дітей шкільного віку……………………………………………………..…142
3.2. Особливості рівня розвитку складових соціального інтелекту дітей шкільного віку після застосування корекційної програми……………...………………………..159
Висновки до розділу 3………………………………………………………………….179
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………….181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………184
ДОДАТКИ………………………………………………………………………………208

ВСТУП

Актуальність теми. Останнім часом вітчизняна психологічна наука проявляє особливий інтерес до дослідження соціального інтелекту. Виокремлення соціального інтелекту як спеціальної сфери психологічного дослідження обумовлено відносною автономністю та складністю цього феномену, який визначає успішність соціального пізнання, соціальної взаємодії та соціальної адаптації. На думку багатьох вчених (В. М. Куніцина, А. Л. Южанінова, Є. С. Михайлова-Альошина), саме високий рівень соціального інтелекту виступає провідним компонентом включення людини у соціальне життя суспільства, становлення спеціаліста соціальної сфери та управління, організатора та учасника функціонування сучасних комунікативних систем та інтеракцій. У сучасних дослідженнях сформоване положення про те, що соціальний інтелект надає людині можливість розуміти саму себе, забезпечує вірне трактування вчинків оточуючих, їх вербальних і невербальних реакцій, обумовлює процеси соціального пізнання, допомагає прогнозувати розвиток міжособистісних відносин, загострює її інтуїцію і передбачливість, забезпечує психологічну витривалість, допомагає долати раптові кризи та тривалі стреси, і саме тому сприяє успішній адаптації людини та її саморозвитку.
Виникнення нових дефініцій у сфері соціальної компетентності та соціальних здатностей призводить до уточнення вимог, які стосуються вмінь людини прогнозувати розвиток міжособистісних ситуацій та інтерпретації інформації і поведінки людей в умовах комунікації. Внаслідок цього такі здатності особистості як винахідливість, ініціативність, комунікативна успішність та змістовна наповненість конструкцій міжособистісних комунікацій, починають займати передові позиції. Згідно з вказаним аспектом існує низка робіт, присвячених дослідженню когнітивної складності як одного з параметрів когнітивного стилю особистості (О. С. Кочарян, М. О. Холодная), який істотно впливає на сприйняття себе та інших людей, а також пов'язаний з високим рівнем комунікативної компетентності, винахідливості у описі співбесідника, вмінням отримувати необхідну інформацію із спостереження за співбесідником та відображувати навколишній світ у більш повному об’ємі та багатстві нюансів, відтінків людських взаємовідносин. Високий інтелектуальний розвиток як фактор успішності людини у побудові міжособистісних зв’язків поступається високим показникам розвиненості комунікативних вмінь, емоційного контролю, соціальної адаптивності та взаємодії у колективі. Вказані процеси дозволяють визначати соціальний інтелект не лише як основу соціалізації та адаптації у сучасному суспільстві, але й як фактор соціального успіху.
Відсутність загальноприйнятого, єдиного підходу до розуміння соціального інтелекту вказує на неоднозначність та складність концептуалізації цього поняття, а також відкриває перед ученими можливості пошуку шляхів дослідження соціального інтелекту, розгляду його різних аспектів і проявів. До характеристик, які активно досліджуються в сучасній психології, відносяться соціальна компетентність (В. М. Куніцина), практичний інтелект (Р. Стернберг), емоційний інтелект (Д. Гоулмен, Дж. Майєр, П. Соловей), соціальна адаптація й адаптивність людини (Н. І. Булка), побудова нею життєвих стратегій і вирішення проблем буття тощо. Незважаючи на те, що відсутні чіткі й однозначні дефініції, доказові, емпірично перевірені підходи, у сфері дослідження соціального інтелекту відбувається процес визначення його єдиного поняття, адекватних методик збору емпіричних даних та їхнього пояснення.
Дослідження соціального інтелекту з позицій вікового підходу є актуальним для дослідників різних шкіл та напрямів, і передбачає збір даних про розвиток соціального інтелекту в різних вікових періодах та інтеграцію цих даних з фактами, накопиченими поза рамками вікового підходу. Кожний віковий період характеризується інтенсивним розвитком не лише інтелектуальних здатностей особистості, а й компетенцій міжособистісної взаємодії, уявлень про особистість та поведінку. Тим не менш у науковій літературі немає однозначної думки щодо впливу віку на становлення та розвиток соціального інтелекту, особливо у період, в рамках якого соціальний інтелект отримує свій подальший та активний розвиток – шкільний вік. На початку шкільного навчання збільшується коло спілкування дитини, поступово розвивається здатність переживати за іншу людину без безпосереднього сприйняття її почуттів, здатність до децентрації (вміння вставати на захист точки зору іншої людини, відрізняти свою точку зору від інших можливих), що і становить основу соціального інтелекту. У дітей середнього шкільного віку провідним стає особистісне, емоційне спілкування з однолітками, яке і сприяє розвитку соціального інтелекту, що отримує своє найбільше розкриття саме у цьому виді діяльності. Розвиток соціального інтелекту у старшому шкільному віці відбувається крізь процеси саморозвитку, самовдосконалення, самоактуалізації, а також професійне та особистісне самовизначення. Враховуючи те, що становлення соціального інтелекту відбувається в процесі соціалізації особистості, однією з основних задач вивчення цієї здатності є визначення особливостей розвитку структурної організації соціального інтелекту у різних вікових періодах.
Враховуючи думки вчених (Є.С. Михайлової-Альошиної, В.М. Куніциної, Г.П. Геранюшкіної) про те, що успішно керувати розвитком соціального інтелекту можливо лише на базі знань закономірностей цього процесу, необхідність їх визначення є першозавданням досліджень у сфері розгляду соціального інтелекту з позицій вікового підходу. Визначення структурної організації соціального інтелекту та його змістовних складових, а також дослідження особливостей розвитку компонентів соціального інтелекту у той період онтогенезу, що позначається як шкільний вік, – все це є головним завданням роботи та визначає актуальність обраної теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах науково-дослідної роботи факультету психології ХНУ імені В. Н. Каразіна «Розвиток особистості в психолого-педагогічній системі розвивального навчання» (№ держреєстрації 0169U001446).
Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (протокол №10 від 22.10.2010р.) та рішенням Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №8 від 15.10.2011р.).
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – створити корекційну програму розвитку складових соціального інтелекту на основі поглиблення уявлень про психологічні особливості розвитку соціального інтелекту у дітей різного шкільного віку.
Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких задач дослідження:
1) здійснити теоретичний аналіз проблеми соціального інтелекту особистості та систематизувати напрямки психолого-педагогічних досліджень з даної
проблематики;
2) обґрунтувати комплексний підхід до вивчення структури соціального інтелекту, виявити спектр здатностей особистості, що пов’язані з проявом рівня соціального інтелекту людини, та факторну структуру;
3) дослідити особливості складових когнітивного компоненту соціального інтелекту дітей різного шкільного віку та їх впливу на поведінку дитини;
4) визначити характеристики розвитку емоційного компоненту соціального інтелекту для кожного вікового періоду – молодшого, середнього та старшого шкільного віку;
5) визначити загальні тенденції розвитку поведінкового компоненту соціального інтелекту у кожному віковому періоді;
6) розробити корекційну програму, спрямовану на підвищення рівня розвитку складових соціального інтелекту згідно з особливостями його розвитку у дітей молодшого, середнього та старшого шкільного віку, здійснити порівняльний аналіз первинних та отриманих після проведення корекційної програми даних.
Об’єкт дослідження – соціальний інтелект школярів.
Предмет – розвиток структурних складових соціального інтелекту дітей різного шкільного віку.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети дослідження використовувалися теоретичні (порівняльний аналіз, системний підхід до аналізу психічних явищ, моделювання); емпіричні (опитування, психологічне тестування, психологічний експеримент); та математико-статистичні методи дослідження: кластерний аналіз (алгоритм К-середніх), встановлення кореляційних зв’язків (r-критерій Пірсона), зіставлення вибірок за ознакою (t критерій Стьюдента, непараметричний U критерій Манна-Уітні), непараметричний T критерій Вілкоксона для зв’язаних вибірок, дисперсійний аналіз, факторний аналіз.
Методологічну і теоретичну основу дослідження складають праці вітчизняних та зарубіжних вчених у сфері вікової та соціальної психології, де через відсутність системних досліджень, присвячених феномену розвитку соціального інтелекту, вивчалися лише окремі складові поняття соціального інтелекту та його розвитку: загальний та практичний інтелект (Р. Стернберг, М. О. Холодная), соціальна компетентність (В. М. Куніцина), комунікативні здатності (Н. М. Онуфрієва, Н. В. Волошина, П. А. Гончарук), емоційний інтелект (Н. І. Булка, Е. Л. Носенко, С. В. Руденко), здатність до пізнання поведінки та соціальної адаптації (Дж. Гілфорд, Е. Торндайк), інтегральна інтелектуальна здатність, що визначає успішність спілкування й соціальної адаптації (Є. С. Михайлова-Альошина). Уявлення про розвиток соціального інтелекту розкрито крізь вікову періодизацію та надбання у сфері вікової психології Д. Б. Ельконіна, Ж. Піаже, особливості розвитку особистості у процесі навчання (О. К. Дусавицький, Ю. М. Швалб), вікові та загальні характеристики розвитку особистості (С. Д. Максименко, С. М. Симоненко), вивчення надбань у сфері когнітивної складності, психотерапії та психосоматики (О. С. Кочарян, Т. Б. Хомуленко).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
в роботі вперше:
- виявлено факторну структуру соціального інтелекту, а саме визначено особливості структурної організації, яка представлена факторами «когнітивна розвиненість», «емоційний контроль», «поступливість», «домінування»;
- виявлено особливості розвитку соціального інтелекту дітей різного шкільного віку, а саме визначено різні рівні розвитку здатностей до запам’ятовування імен та облич людей, соціального прогнозування, соціальної інтуїції, соціальної чутливості, соціальної взаємодії, соціальної адаптивності, здатності до саморегуляції та емпатії у дітей молодшого, середнього та старшого шкільного віку;
поглиблено та розширено:
- уявлення щодо більш активного розвитку соціального інтелекту у старшому шкільному віці та впливу вікових особливостей на рівні розвитку складових соціального інтелекту у дітей різного шкільного віку;
- характеристики вікових особливостей розвитку соціального інтелекту шляхом виокремлення груп ініціативних та агресивних, неагресивних та здатних до підкорення, неініціативних та неагресивних та ініціативних та неагресивних школярів;
подальшого розвитку дістали:
- комплексний підхід до вивчення структури соціального інтелекту особистості, що передбачає представлення соціального інтелекту як інтегральної здатності, яка включає когнітивний, емоційний та поведінковий компоненти;
- теоретичне уявлення щодо вікових особливостей соціального інтелекту, а саме більшу орієнтацію дітей середнього шкільного віку на когнітивні складові соціального інтелекту, а старших школярів – на складові поведінкового компоненту соціального інтелекту.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено корекційну програму розвитку соціального інтелекту дітей шкільного віку в залежності від особливостей розвитку складових соціального інтелекту у різних вікових періодах.
Корекційну програму впроваджено у практику роботи практичного психолога Алчевської інформаційно-технологічної гімназії (довідка № 67 від 03.10.2012 року), психолога Алчевської середньої спеціалізованої школи № 22 з поглибленим вивченням предметів фізико-математичного циклу при Донбаському державному технічному університеті (довідка № 187 від 06.04.2012 року).
Особистий внесок автора:
У статті «Теоретичні підходи у вивченні соціального інтелекту», написаній у співавторстві з Яворовською Л. М., особистий внесок автора полягає у проведенні теоретичного аналізу підходів до вивчення проблеми соціального інтелекту як здатності, визначенні його основних ознак згідно з уявленнями про його розвиток у працях вітчизняних та зарубіжних дослідників, здійсненні спроби визначення поняття соціального інтелекту та встановлення його значення у ефективній міжособистісній взаємодії.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретико-методологічні положення та практичні результати дослідження доповідалися на міжвузівських, всеукраїнських, та міжнародних науково-практичних конференціях: Молодіжній науково-практичній конференції «Вектори психології – 2009» (Харків, 2009р.), Міжнародній конференції «Методологія та технології практичної психології в системі вищої школи» (Київ, 2009р.), Міжнародній молодіжній науково-практичній конференції «Вектори психології – 2010» (Харків, 2010р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Особистість – соціум: проблеми та перспективи» (Запоріжжя, 2010 р.), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Наука і сучасність – досвід та перспективи розвитку на межі тисячоліть» (м. Запоріжжя, 2010 р.), ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції «Наука і сучасність – досвід та перспективи розвитку на межі тисячоліть» (м. Запоріжжя, 2010р.), VІ Всеукраїнській з міжнародною участю науково-практичній заочній конференції «Сучасна освіта і наука в Україні: наукові здобутки, стан і перспективи» (м. Запоріжжя, 2011р.), Міжнародній молодіжній науково-практичній конференції «Вектори психології – 2011» (Харків, 2011р.), VII Всеукраїнській з міжнародною участю науково-практичній заочній конференції «Молода наука України. Перспективи та пріоритети розвитку» (Одеса, 2011р.).
Публікації. Основний зміст роботи викладений у 6 статтях, опублікованих у фахових виданнях, затверджених Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.
Структура та обсяг роботи зумовлені метою та задачами дослідження, і структурно складаються із вступу, трьох розділів, що містять 11 підрозділів, висновків, переліку використаної літератури, який налічує 261 джерело, 49 з яких іноземною мовою, та 8 додатків. Повний обсяг дисертації становить 249 сторінок, основний зміст дисертації викладено на 183 сторінках. Робота містить 36 таблиць, загальним обсягом 37 сторінок; 10 рисунків загальним обсягом 10 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В роботі представлено теоретичне узагальнення й нове вирішення проблеми розвитку соціального інтелекту у дітей молодшого, середнього та старшого шкільного віку на підставі аналізу особливостей впливу віку на розвиток певних складових когнітивного, емоційного та поведінкового компонентів соціального інтелекту. В результаті проведеного дослідження зроблено наступні висновки.
1. Соціальний інтелект є здатністю людини розуміти й прогнозувати поведінку людей у різних життєвих ситуаціях з огляду на їх вербальні й невербальні прояви, розуміти й адекватно оцінювати себе й свої дії та вчинки стосовно оточуючих. Він забезпечує адекватність і ефективність міжособистісної взаємодії, поєднуючи й регулюючи пізнавальні процеси, пов'язані з відображенням соціальних об'єктів. З метою визначення того, як саме соціальний інтелект визначає поведінку людини, виокремлюють певні його форми, специфічні для кожного віку, вивчають передумови їх появи, функції, які вони виконують, і трансформації, яким вони піддаються під час подальшого розвитку.
2. В той час, як уявлення про соціальний інтелект з функціональної точки зору є достатньо розробленим, щодо структурної організації цієї здатності немає єдиної концепції. Проте оптимальною є така його структура, де поєднані когнітивний, емоційний та поведінковий компоненти. На базі цієї теоретичної моделі було проведено факторізацію простору ознак, що відповідають обраним методикам, та було виокремлено 4 фактори, які підтверджують запропоновану модель, дещо поглиблюючи та розширюючи її: «когнітивна розвиненість» (соціальне прогнозування, соціальна інтуїція, здатність до саморегуляції, здатність до запам’ятовування імен та облич), «емоційний контроль» (майже всі складові емоційного компоненту соціального інтелекту, а також прийняття себе), «домінування» (ініціативність, домінування), «поступливість» (дружелюбність, підкорення та здатність до прийняття інших). Наявність таких факторів як «домінування» та «поступливість», сформованих переважно складовими поведінкового компоненту свідчать про складність та істотний вплив цього компоненту соціального інтелекту.
3. Розвиток соціального інтелекту відбувається за його компонентами. Так, при дослідженні когнітивного компоненту були виявлені наступні тенденції. Cеред старших школярів виявлено більшу, порівняно з дітьми молодшого та середнього шкільного віку, кількість учнів з високим рівнем розвитку здатності до запам’ятовування імен та облич людей. Високий рівень розвитку здатності до соціального прогнозування був виявлений у більшої кількості молодших школярів. Соціальна інтуїція розвинена на низькому рівні у дітей середнього та старшого шкільного віку, та на досить високому – у молодших школярів. Виявлено, що дітям середнього та старшого шкільного віку більш властиве сприйняття об’єкту спілкування з орієнтацією на здатність до соціального прогнозування та соціальної інтуїції, а молодшим школярам – з орієнтацією на зовнішні прояви поведінки людини.
4. При дослідженні емоційного компоненту соціального інтелекту виявлено, що емпатійність у учнів всіх вікових категорій розвинена на приблизно однаковому, досить високому рівні. Показники, які характеризують здатність до саморегуляції, показали, що у більшості всіх респондентів виявлено середній рівень розвитку даної здатності, більшій кількості старших школярів (порівняно з іншими віковими групами) властивий високий рівень. Самомотивація як здатність, на високому рівні розвинена у більшої кількості молодших та старших школярів. Виявлено, що більш розвинений рівень емоційності мають молодші та старші школярі, низькі здатності виявлені у дітей середнього шкільного віку. Також серед дітей середнього шкільного віку виявлено більше таких, які мають низький рівень розвитку когнітивного компоненту та високий рівень розвитку поведінкового компоненту соціального інтелекту, серед старших школярів – таких, що мають високий рівень розвитку поведінкового компоненту соціального інтелекту, середні ж рівні розвитку всіх компонентів соціального інтелекту діагностовано у більшої кількості молодших школярів.
5. Показники за поведінковим компонентом розподілилися наступним чином. Ініціативність на високому рівні більш властива дітям середнього шкільного віку, серед старших школярів переважно було виявлено середній рівень розвитку даної здатності. Серед молодших школярів низький рівень розвитку здатності до домінування не був діагностований, в той час як високий рівень отримала більша, порівняно з іншими віковими групами, кількість дітей молодшого шкільного віку. Агресивність більш властива дітям середнього шкільного віку, менш – молодшим школярам. Високо розвинена здатність до підкорення не встановлена взагалі серед молодших школярів, і є переважною у дітей середнього шкільного віку. Високі показники прийняття себе та інших, сумісні зі здатністю домінування над іншими більш властиві старшим школярам, залежність від інших є превалюючою серед молодших школярів, конфлікти з іншими менш всього спостерігаються у дітей середнього шкільного віку. Виявлено, що ініціативними та агресивними є більшість дітей середнього та старшого шкільного віку, неагресивними та здатними до підкорення - більшість молодших школярів, ініціативними та неагресивними – більша частка старших школярів, неініціативними та неагресивними виявлені діти молодшого та середнього шкільного віку.
6. Запропоновано корекційну програму розвитку соціального інтелекту дітей шкільного віку в залежності від особливостей розвитку складових соціального інтелекту у різних вікових періодах. Перший варіант програми розрахований для роботи з молодшими школярами віком від 7 до 11 років, другий - з дітьми середнього та старшого шкільного віку віком від 11 до 17 років, та має групову форму занять. Структура заняття побудована таким чином, що у своєму складі воно має хоча б одну вправу, спрямовану на розвиток здатності, що входить до когнітивного, емоційного або поведінкового компоненту. Проведення корекційної програми відбувається практичними психологами середніх загальноосвітніх шкіл, а також інших навчальних закладів. Аналіз даних показав, що програма є ефективною: підвищує рівень розвитку соціального прогнозування, соціальної інтуїції та соціальної чутливості, покращує процеси саморегуляції та соціальної адаптації, встановлює баланс домінування та підкорення, зменшує рівень агресивності серед дітей молодшого, середнього та старшого шкільного віку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Г. С. Возрастная психология / Г. С. Абрамова. – М.: Просвещение, 2000. – 704 c.
2. Абульханова-Славская К. А. Личность в процессе деятельности и общения / К. А. Абульханова-Славская // Психология личности. Хрестоматия. – Самара, 1999. –Т. 2. – С. 301-331.
3. Абульханова-Славская К. А. Социальное мышление личности: проблемы и стратегии исследования / К. А. Абульханова-Славская // Психологический журнал. – 1994. – Т. 15. – №4. – С. 39-55.
4. Айзенк Г. Ю. Интеллект: Новый взгляд / Г. Ю. Айзенк // Вопросы психологии. – 1995. – №1. – С. 111-131.
5. Алдер Г. Техника развития интеллекта / Г. Алдер. – СПб.: Питер, 2001. – 192 с.
6. Алексєєва М. І. Психологія ранньої юності / М. І. Алексєєва. – К.: Знання, 1971. – 48 с.
7. Аминов Н. А., Молоканов М. В. О компонентах специальных способностей будущих школьных психологов / Н. А. Аминов, М. В. Молоканов // Психологический журнал. – 1992. – Т. 13. – №5. - С. 104-109.
8. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Б. Г. Ананьев. – СПб.: Питер, 2001. – 288 с.
9. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование: Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2001. – 688 с.
10. Андреева Г. М. Социальная психология. Учебник для высших учебных заведений / Г. М. Андреева. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 363 с.
11. Андреева Г. М. Процессы каузальной атрибуции в межличностном восприятии / Г. М. Андреева //Вопросы психологии. – 1979. – №6. – С. 26-38.
12. Андреева И. Н. Взаимосвязь социальной компетентности и эмоционального интеллекта у подростков / И. Н. Андреева // Женщина. Образование. Демократия: Материалы 5-й Междунар. междисциплинарной научно-практ. конф. – Минск. – 2003. – С. 194–196.
13. Андреева И. Н. Взаимосвязь эмоционального интеллекта и тезауруса эмоциональных переживаний в юношеском возрасте / И. Н. Андреева // Психология и современное общество: взаимодействие как путь взаиморазвития: Материалы Международной научно-практической конференции. - СПб. – 2006. – Ч.1.– С. 17-21.
14. Андреева И. Н. Понятие и структура эмоционального интеллекта / И. Н. Андреева // Социально-психологические проблемы ментальности: 6-я Междунар. научно-практ. конф. – Смоленск: Изд-во СГПУ. – 2004. – Ч. 1. – С. 22–26.
15. Андреева И. Н. Эмоциональный интеллект: исследование феномена / И. Н. Андреева //Вопросы психологии. – 2006. – №3. – С. 78-86.
16. Ануфрієва Н. М. Комунікативна компетентність особистості / Н. М. Ануфрієва // Вісник КНУ ім. Т.Шевченка. Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. – К.: Київський університет. – 2002. – Вип. 12-13. – С. 52-55.
17. Анцыферова Л. И. К психологии личности как развивающейся системы / Л. И. Анцыферова //Психология формирования и развития в психологии. – М.: Наука. – 1978. – С. 3-20.
18. Бачманова Н. В., Стафурина Н. А. К вопросу о профессиональных способностях психолога / Н. В. Бачманова, Н. А. Стафурина // Современные психолого-педагогические проблемы высшей школы. – Л. – 1985. – Вып. 5. – С. 151-156.
19. Баширов И. Ф. Социальный интеллект как фактор успешной профессиональной деятельности военного психолога: Автореф. дис. … канд. психол. наук: 19. 00. 05 / И. Ф. Баширов. – М., 2006. – 25 с.
20. Белова С. С. Интеллект и адаптация / С. С. Белова, Е. А. Валуева, Д. В. Ушаков // Журнал прикладной психологии. – 2006. – № 6–3. – С. 49-53.
21. Белоконь О. В. Взаимосвязь эмоционального и социального интеллекта в юношеском возрасте / О. В. Белоконь // Актуальные проблемы высшего педагогического образования: Сб. науч. ст. Часть I. – Шадринск: Шадринский государственный педагогический институт. – 2004. – С. 14-17.
22. Белоконь О. В. Роль эмоционального и социального интеллекта в формировании профессионально важных качеств психолога-консультанта / О. В. Белоконь // Психология родительства и семейного воспитания: Сб. науч. тр. II Междунар. науч.-практич. конф. – Курган: Курганский государственный университет. – 2004. – С. 137-138.
23. Белоконь О. В. Технология развития эмоционального и социального интеллекта как фактор формирования профессионально важных качеств психолога-консультанта / О. В. Белоконь // Социально-психологические аспекты формирования личности: Материалы межрег. науч.-практич. конференции. В 2-х ч. Ч. II. – Шадринск: Шадринский государственный педагогический институт. – 2004. – С. 186-188.
24. Беляева Е. В. Социальный интеллект и психологические качества личности руководителя: на примере предприятий нефтегазовой отрасли: Дисс… канд. психол. наук: 19.00.05 / Е. В. Беляева. – Самара: СГПУ, 2005. – С. 59-78.
25. Бобнева М. И. Социальное развитие личности / М. И. Бобнева // Социальная психология личности. – М.: Наука. – 1979. – 344 с.
26. Богомолова Н. Н., Петровская Л. А. Социально-психологический тренинг как предпосылка развития общения / Н. Н. Богомолова, Л. А. Петровская // Психолого-педагогические проблемы взаимодействия учителя и учащихся. – М.: МГУ. – 1980. – С. 20-35.
27. Бодалев А. А. Восприятие и понимание человека человеком: Автореф. дисс… докт. пед. наук / А. А. Бодалев. – М., 1965. – 34 с.
28. Бодалев А. А. О коммуникативном ядре личности / А. А. Бодалев // Советская педагогика. – 1990. – №5. – С. 77-81.
29. Бодалев А. А., Ковалев А. Г. Психологические трудности общения и их преодоление / А. А. Бодалев, А. Г. Ковалев // Педагогика. – 1992. – №5-6. – С. 65-70.
30. Божович Л. И. Психологический анализ условий формирования и строения гармонической личности / Л. И. Божович // Психология формирования и развития личности. – М.: Наука. – 1981. – С. 257-284.
31. Бойко В. В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и на других / В. В. Бойко. — М.: Информ. издат. Дом Филинъ, 1996. — 472 с.
32. Бондаревская Е. В., Кульневич С. В. Педагогика: личность в гуманистических теориях и системах воспитания / Е. В. Бондаревская, С. В. Кульневич. – Ростов-на-Дону, 1999. – 560 с.
33. Булка Н.І. Ресурси соціального інтелекту: адаптивність, комунікативність, креативність / Н. І. Булка // Практ.психол. та соц.робота. – 2004. – №6. – С. 43-53.
34. Бурлачук Л. Ф. Психодиагностика: Учебник для вузов. — СПб.: Питер, 2006. — 351 с.
35. Бьюзен Т. Могущество социального интеллекта / Т. Бьюзен / Пер. с англ. Е. Г. Гендель. – Минск: Попурри, 2004.
36. Вилюнас В. К. Эмпирические характеристики эмоциональной жизни / В. К. Вилюнас // Психол. журнал. – 1997. – №3. – С. 26-34.
37. Власенко Л. В. Формування соціального інтелекту та комунікативної культури студентів вищих навчальних закладів / Л. В. Власенко // Актуальні проблеми психології. Т.1.: Соціальна психологія. Організаційна психологія. Економічна психологія.: Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д., Карамушки Л. М. – К.: Міленіум. – 2005. – Ч. 14. – С. 93-96.
38. Власова О. І. Психологія соціальних здібностей: структура, динаміка та чинники розвитку / О. І. Власова. — К.: ІВЦ, 2005. — 307 с.
39. Возрастная и педагогическая психология: Учебник для студентов пед. ин-тов / В. В. Давыдов, Т. В. Драгунова, Л. Б. Ительсон и др. / Под ред. А. В. Петровского. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Просвещение, 1979. – 288 с.
40. Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Сост. И. В. Дубровина, А. М. Прихожан, В. В. Зацепин. – М.: Издательский центр «Академия», 1999. – 386 с.
41. Волкова Н. В. Понимание социального интеллекта в современной психологии / Н. В. Волкова // Материалы VIII международной научно-практической конференции «Личность-слово-социум». – Минск: «Паркус плюс». – 2008. – Ч. 1. – С. 10-14.
42. Волошина Н. В. До питання про структуру комунікативних здібностей особистості / Н. В. Волошина // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. – 2002. — № 12-13. – С. 114-117.
43. Волошина Н. В. К вопросу о социально-коммуникативной активности личности старшеклассника / Н. В. Волошина // Журнал практикующего психолога. – 2000. — №6. – С. 148-154.
44. Выготский Л. С Вопросы детской (возрас¬тной) психологии: Собр. соч. / Л. С. Выготский. – М.: Педагогика, 1984. – Т. 4. – С. 243-¬385.
45. Гаврилова Т. П. Эмпатия как специфический способ познания человека человеком / Т. П. Гаврилова // Теоретические и прикладные проблемы познания людьми друг друга. – Краснодар: Изд-во Кубан.ун-та. – 1975. – С. 17-19.
46. Геранюшкина Г. П. Социальный интеллект студентов-менеджеров и его развитие в условиях формирующего эксперимента: Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Г. П. Геранюшкина. – Иркутск: ИрГУ, 2001. – 194 c.
47. Гилфорд Дж. Три стороны интеллекта / Дж. Гилфорд // Психология мышления. – М.: Прогресс. – 1969. –С. 433-456.
48. Голубева Э. А. Способности. Личность. Индивидуальность / Э. А. Голубева. – Дубна: Феникс+, 2005. – 512 с.
49. Гончарук П. А., Лукаш Л. А. Основні підходи до дослідження комунікативних здібностей / П. А. Гончарук, Л. А. Лукаш // Вісник Київського університету. Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. – К., 1996. – Вип. 2. – С. 153-161.
50. Горностай П. П., Титаренко Т. М., Грабская И. А. Психология личности: Словарь-справочник / П. П. Горностай, Т. М. Титаренко, И. А. Грабская / Под общ. ред. П. П. Горностай, Т. М. Титаренко. – К.: Рута, 2001. – 319 с.
51. Гоулмен Д. Эмоциональное лидерство / Д. Гоулмен, Р. Бояцис, Э. Макки. – М.: Смысл, 2005. – 362 с.
52. Гримак Л. П. Общение с собой: Начала психологии активности / Л. П. Гримак. – М.: Диброком, 2009. – Изд.3. – 336 с.
53. Гудзь Е. О., Медведев В. П. Исследование социального интеллекта молодежи средних профессиональных учебных заведений г. Таганрога / Е. О. Гудзь, В. П. Медведев // Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований. Материалы конференции. – 2010. – №3. – С. 17-18.
54. Дербенев Д. П. Социальная адаптация подростков / Д. П. Дербенев // Социологический журнал. – 1997. – №1/2. – С. 142-147.
55. Деревянко С. П. Эмоциональный интеллект: проблемы категориальности / С. П. Деревянко // Психология в современном информационном пространстве: материалы международной научной конференции. – Смоленск: Изд-во СмолГУ. – 2007. – Ч. 1. – С. 108-112.
56. Дональдс В. В. Разговор с родителями. Пер. с англ. М. Почукаева, В. Тимофеева. – М.: Независимая фирма «Класс», 1969.
57. Дружинин В. Н. Когнитивные способности: структура, диагностика, развитие / В. Н. Дружинин. – СПб.: ИМАТОН-М, 2001. – 224 с.
58. Дружинин В. Н. Психология общих способностей / В. Н. Дружинин. – СПб.: Изд-во «Питер», 1999. – 368 с.
59. Дубровина И. В. Практическая психология образования: 4-е изд., перераб. и доп // Под ред. Дубровиной И.В.. – СПб.: Питер, 2004 - 592 с.
60. Дусавицкий А. К. Межличностные отношения в младшем школьном возрасте и их зависимость от способа обучения / А. К. Дусавицкий // Вопросы психологии. – 1983. – № 1. – С. 58-65.
61. Дусавицкий А. К. Психологические особенности детей шестилетнего возраста в условиях школьного обучения / А. К. Дусавицкий // В школу с шести лет? – Х., 2001. – С. 5-8.
62. Дусавицкий А. К. Развитие личности в учебной деятельности / А. К. Дусавицкий. – М.: Дом педагогики, 1996. – 208 с.
63. Дусавицкий А. К. Социальная ситуация развития при переходе от младшего школьного к подростковому возрасту / А. К. Дусавицкий // Психологія розвитку особистості. Посібник для вчителя розвивального навчання. – Х.: Центр психології та методики розвивального навчання. – 2009. – С. 49-55.
64. Емельянов Ю. Н. Активное социально-психологическое обучение / Ю. Н. Емельянов. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. – 167 с.
65. Емельянов Ю. Н. Теория формирования и практика совершенствования коммуникативной компетентности / Ю.Н. Емельянов. - М.: Просвещение, 1995. – 183 с.
66. Журавлев А. А. Психологические исследования общения: Автореф. дисс… канд. пед. наук / А. А. Журавлев. – К., 1978. – 24 с.
67. Загальна психологія: Підруч. для студентів вищ. навч. закладів. / С. Д. Максименко, В. О. Зайчук, В. В. Клименко, В. О. Соловієнко / За заг. ред. С. Д. Максименка. – К.: Форум, 2000. — 533 с.
68. Заїка Є. В. Математичні методи в психології: Навч.-методичний комплекс для студентів зі спеціальності «Психологія». – Х., 2007. – 14 с.
69. Злобина Е. Г. Общение как фактор развития личности / Е. Г. Злобина. – К.: Наукова думка, 1981. – 115 с.
70. Золотнякова А. С. Проблемы психологии общения: Учеб. пособие по спецкурсу / А. С. Золотнякова. — Ростов-на-Дону, 1976. – 148 с.
71. Иванова И. А. Основные направления исследования социального интеллекта в отечественной науке и зарубежом / И. А. Иванова // Сборник научных трудов СевКавГТУ. Серия "Гуманитарные науки". – 2006. - №3. – С. 9-11.
72. Іванова О. Ф. Історія психології ХІХ-ХХ століття (на матеріалі розвитку психології на Слобожанщині) / О. Ф. Іванова. – Х.: ХДУ, 1995.
73. Ильин Е. П. Эмоции и чувства / Е. П. Ильин. – СПб.: Питер, 2001. – 752 с.
74. Калина Н. Ф. Диагностика социального интеллекта личности / Н. Ф. Калина //Журнал практикующего психолога. – 1999. – №5. – С. 159-178.
75. Капустина Е. А. Взаимосвязь социального интеллекта и коммуникативной компетентности личности: Автореф. дисс… канд. психол. наук: 19.00.01 / Е. А. Капустина. – Барнаул, 2004. – 22 с.
76. Карпович Т. Н. Социальный интеллект и пути его развития у учащихся юношеского возраста / Т. Н. Карпович // Психология. – 2002. – №3. – С. 78-85.
77. Карпюк И. А. Самоутверждение старшеклассников в коллективном общении / И. А. Карпюк // Общение как педагогическая проблема. – М., 1974. – С. 51-61.
78. Ковалевская А.В. Опыт психологического исследования феномена эмпатии у младших школьников 9-11 лет / А. В. Ковалевская // Психология. – 2005. – №2. – С. 31-37.
79. Кон И. С. Психология ранней юности / И. С. Кон. – М.: Просвещение, 1989. – 256 с.
80. Кон И. С. Психология старшеклассника / И. С. Кон. – М.: Просвещение, 1980. – 196 с.
81. Кон И.С. В поисках себя: Личность и ее самосознание / И. С. Кон. –М.:Политиздат, 1984. – 335 с.
82. Корчагина Н. В. Проблема соотношения академического и социального интеллекта в отечественной и зарубежной психологии / Н. В. Корчагина // Прикладная психология и психоанализ. – 2006. – №4. – С. 3-6.
83. Кочарян А. С. Преодоление эмоционально-трудных ситуаций общения в зависимости от сложности социальной перцепции: Автореф. дисс… канд. психол. наук / А. С. Кочарян. – Л., 1986. – 21 с.
84. Кубышкина М. Л. Психологические особенности мотивации социального успеха: Дисс... канд. психол. наук: 19.00.05 / М. Л. Кубышкина. – СПб.: СПбГУ, 1997. – 222 с.
85. Кудинов С. И. Проблемы исследований личности в психологии / С. И. Кудинов // Философская культура личности: межвуз. сб. науч. тр. – Бийск: НИЦ БиГПИ. – 1996. – Ч. 3. – С. 54-64.
86. Кудинова И. Б. Социальный интеллект как предмет исследования / И. Б. Кудинова, С. И. Кудинов. – Тольятти: ТГУ, 2007. – 168 с.
87. Кудрявцева Н. А. Единство интеллекта. Научный отчет (Грант РФФИ 1993-1994) / Н. А. Кудрявцева. – СПб.: Изд-во СПбГУ, 1995. – 160 с.
88. Кузнецова Е. Л. Развитие межличностной невербальной коммуникации: Автореф. дисс… канд. психол. наук: 19.00.05 / Е. Л. Кузнецова. – М.: МГУ им. М. В. Ломоносова, 1989. – 19 с.
89. Кулагина И. Ю. Возрастная психология: от рождения до 17 лет.: Учеб. пособие - 3 е изд. / И. Ю. Кулагина. – М.: Изд-во УРАО, 1997. – 176 с.
90. Куницына В. Н. Межличностное общение: учебник для вузов / В. Н. Куницына, Н. В. Казаринова, В. М. Погольша. – СПб.: Питер, 2001. – 544 с.
91. Куницына В. Н. Социальная компетентность и социальный интеллект: структура, функции, взаимоотношение / В. Н. Куницына // Теоретические и прикладные вопросы психологии. – СПб. – 1995. – Вып. 1. – Ч. 1. – С. 48-61.
92. Лабунская В. А. Экспрессия человека: общение и межличностное познание / В.А. Лабунская. – Ростов н/Д: Феникс, 1999. – 286 с.
93. Лазурский А. Ф. К учению о психической активности / А. Ф. Лазурский. – Μ., 1916.
94. Леонова И. Ю. Социальный интеллект и эффективность межличностного взаимодействия / И. Ю. Леонова // Вопросы психологии. — 2006. – №7 (1). – C. 19-32.
95. Леонтьев А. А. Психология общения. 2-е изд. / А. А. Леонтьев. –М.: Смысл, 1997. – 365 с.
96. Леонтьев А. Н. Избранные психологические произведения: В.2-х т. / А. Н. Леонтьев. – М.: Педагогика, 1983. – Т.1. – 392 с.
97. Леонтьев А. Н. О формировании способностей / А. Н. Леонтьев // Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии. Работы совет. психологов периода 1946-1980 гг. / Под ред. И. И. Ильясова, В. Я. Ляудис. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. – 304 с.
98. Леонтьев Д. А. Очерк психологии личности / Д. А. Леонтьев. – М.: Смысл, 1997. – 64 с.
99. Липкина А. И., Рыбак Л. А. Критичность и самооценка в учебной деятельности / А. И. Липкина, Л. А. Рыбак. – М.: Просвещение, 2002. – 328 с.
100. Лисина М. И. Проблемы онтогенеза общения / М. И. Лисина. - М.: Педагогика, 1986. – 144 с.
101. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Отв. ред. Ю. Забродин. – М.: Наука, 1989. – 449 с.
102. Лосенков В. А. Некоторые особенности общения старшеклассников / В. А. Лосенков // Общение как педагогическая проблема. – М.: НИИ ОПП, 1974. – С. 78-94.
103. Лужбина Н. A. Социальный интеллект как системообразующий фактор психологической культуры личности: Дисс... канд. психол. наук: 19.00.01 / Н. А. Лужбина. – Барнаул.: Изд-во БГПУ, 2002. – 181 с.
104. Лукичева М. А. Развитие социального интеллекта у студентов-будущих педагогов: Дисс... канд. психол. наук: 19.00.07 / М. А. Лукичева. - Череповец, 2004. – 138 с.
105. Лунева О. В. Социальный интеллект — условие успешной карьеры / О. В. Лукичева // Проблема понимания. – 2006. – №1. – С. 53-58.
106. Лунева О. В. Социальный интеллект: понимание и основные подходы к изучению / О. В. Лунева // Социальная психология ХХI столетия. Т. 1 / Под ред. В. В. Козлова. – Ярославль. – 2004. – С. 25-30.
107. Люсин Д. В. Современные представ¬ления об эмоциональном интеллекте / Д.В. Люсин // Социальный интеллект: теория, измерение, исследования. Труды Института психологии РАН / Под. ред. Д. В Люсина, Д. В. Ушакова. – М.: Изд-во ИП РАН, 2004. – С. 29-35.
108. Ляховець Л. Розвиток соціального інтелекту засобами тренінгу сензитивності / Л. Ляховець // Соціальна психологія. – 2008. – №2. – С. 150-159.
109. Майерс Д. Социальная психология / Д. Майерс. – СПб.: Питер, 1998. – 682 с.
110. Макаров Ю. В., Исаков В. В. Тренинг как объект психологического анализа. Вып. 1 / Ю. В. Макаров, В. В. Исаков. – СПб.: МАПН, 1996. – 24 с.
111. Макшанов С. И. Психология тренинга. Теория. Методология. Практика / С. И. Макшанов. – СПб.: Образование, 1997. – 238 с.
112. Марасанов Г. И. Социально-психологический тренинг / Г. И. Марасанов. – М.: Совершенство, 1998. – 208 с.
113. Маркелова В. А. Роль расширения социального общения в формировании личности учащегося старшего школьного возраста / В. А. Маркелова // Взаимосвязь обучения, воспитания и развития в юношеском возрасте / Под ред. Ю.А.Самарина. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1967. – С. 79-86.
114. Мельник А. А. Методи дослідження соціального інтелекту / Мельник А. А // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія Психологія. – Х., 2009. – № 857. – Вип. 42. – С. 132-138.
115. Мельник А. А. Особливості емоційного компонента соціального інтелекту дітей шкільного віку / Мельник А. А // Актуальні проблеми психології: Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія : зб. наук. праць / за ред. С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – К.: А.С.К., 2010. - Т. 1. – Вип. 29. – С. 141-145.
116. Мельник А. А. Особливості когнітивного компоненту соціального інтелекту учнів середнього та старшого шкільного віку / Мельник А. А // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія Психологія. – Х., 2010. – № 937. – Вип. 45. – С. 183-186.
117. Мельник А. А. Особливості поведінкового компоненту соціального інтелекту дітей шкільного віку / Мельник А. А // Вісник Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Серія Психологія. – Х., 2011. – Вип. 40. – С. 159-167.
118. Мельник А. А. Особливості прояву складових соціального інтелекту дітей шкільного віку / А. А. Мельник // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія Психологія. – Х., 2011. – № 959. – Вип. 46. – С. 109-113.
119. Мельник А. А. Соціальний інтелект як багатокомпонентна структура / А. А. Мельник // Матеріали Міжнародної молодіжної науково-практичної конференції «Вектори психології – 2010». – 2010. – С. 66-68.
120. Мельник А. А. Теоретичні підходи у вивченні соціального інтелекту / Мельник А. А., Яворовська Л. М. // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія Психологія. – Х., 2009. – № 857. – Вип. 42. – С. 237-244.
121. Михайлова (Алешина) Е. С. Методика исследования социального интеллекта. Адаптация теста Дж.Гилфорда и М.Салливена: руководство по использованию / Е. С. Михайлова (Алешина). – СПб.: ГП «ИМАТОН», 1996. – 53 с.
122. Михайлова Е. С. Коммуникативный и рефлексивный компоненты и их соотношение в структуре педагогических способностей: Дисс. канд. психол. наук / Е. С. Михайлова. – Л., 1990. – 199 с.
123. Михайлова Е. С. Социальный интеллект: концепции, модели, диагностика / Е. С. Михайлова. – СПб.: Изд-во СПбУ, 2007. – 266 с.
124. Михайлова Я. И. Взаимосвязь уровня развития социального интеллекта с интеллектуально-личностными характеристиками у детей 6-7 лет: Дисс... канд. психол. наук: 19.00.13 / Я. И. Михайлова. – СПб., 2001. – 136 с.
125. Молокостова А. М. Особенности социального интеллекта студентов с различным психологическим типом личности: Дисс… канд. психол. наук: 19.00.05/ А. М. Молокостова. – Самара, 2007. – 161 с.
126. Моргун В. Ф., Ткачева Н. Ю. Проблема периодизации развития личности в психологии / В. Ф, Моргун, Н. Ю. Ткачева. – М.: МГУ, 1981. – 84 с.
127. Мудрик А. К. Соціальний інтелект та соціальна компетентність / А. К. Мудрик // Практ. психол. та соц. робота. – 2006. – №3. – С. 4-6.
128. Мухина В. С. Возрастная психология / В. С. Мухина. – М.: Академия, 1997. – 431 с.
129. Мясищев В. Н. Структура личности и отношение человека к действительности / В. Н. Мясищев // Психология личности. Т. 2. Хрестоматия. –Самара, 1999. – С. 223-227.
130. Новейший психологический словарь / В. Б. Шапарь, В. Е. Россоха, О. В. Шапарь / Под общ. ред. В. Б. Шапаря. – Ростов н/Д.: Феникс, 2005. – 806 с.
131. Носенко Е. Л. Емоційний інтелект як одна з форм множинності проявів інтелекту / Е. Л. Носенко // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Педагогіка і психологія. – 1998. – Вип. 3. – С. 3-10.
132. Носенко Е. Л., Коврига Н. В. Емоційна розумність як детермінанта успішності життєдіяльності людини і шляхи її операціоналізації / Е. Л. Носенко, Н. В. Коврига // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Педагогіка і психологія. – 2000. – Вип. 6. – С. 3-9.
133. Носенко Е.Л., Коврига Н.В. Емоцiйний iнтелект: концептуалiзацiя феномену, основнi функцii / Е. Л. Носенко, Н. В. Коврига. – К.: Вища школа, 2003. – 126 с.
134. Носенко Э. Л. Эмоциональное состояние и речь / Э. Л. Носенко. — К.: Высшая школа, 1981. — 194 с.
135. Образовательная модель “Логика природы”. Концептуальные основы интеграции естественнонаучного образования / В. Р. Ильченко, К. Ж. Гуз. – М.: Народное образование. Школьные технологии, 2003. – 206 с.
136. Оданович М. В. Дидактические условия становления социального интеллекта старшего подростка в процессе решения учебно-познавательных задач: Дисс… канд. психол. наук: 13.00.01 / М. В. Оданович. – Волгоград, 2002. – 162 с.
137. Олпорт Г. Становление личности: Избранные труды. Пер. с англ. Л. В. Трубицыной и Д. А. Леонтьева / Под общ. ред. Д. А. Леонтьева. – М.: Смысл, 2002. – 461 с.
138. Панферов В. Н. Восприятие и интерпретация внешности людей / В. Н. Панферов // Вопросы психологии. – 1974. – №2. – С. 24-34.
139. Панферов В. Н. Общение как предмет социально-психологических исследований: Дисс… докт. психол. наук: 19.00.05 / В. Н. Панферов. – Л., 1983. – 353 с.
140. Парафіян А. М. Аналіз причин тривожності при спілкуванні з однолітками у підлітків: Автореф. дис. ... канд. психол. наук / А. М. Парафіян. – М.: МДУ, 1977. – 23 с.
141. Пащенко Е. И. Социальный интеллект в структуре личностных и поведенческих характеристик / Е. И. Пащенко // Ежегодник Российского психологического общества в 8 т. – СПб.: Изд-во СПбУ. – 2003. – Т. 6. – С. 276-280.
142. Петригина О. Н. Изучение социального интеллекта у младших школьников / О. Н. Петригина // Вестник Ставропольского государственного университета. – 2007. – №49. – С. 104-108.
143. Петровская Л. А. Компетентность в общении: социально-психологический тренинг / Л. А. Петровская. – М.: МГУ, 1989. – 216 с.
144. Петровская Л. А. Теоретические и методические проблемы социально-психологического тренинга / Л. А. Петровская. – М.: Изд-во МГУ, 1982. – 168 с.
145. Петровский А. В., Ярошевский М. Г. Основы теоретической психологии / А. В. Петровский, М. Г. Ярошевский. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 528 с.
146. Пиаже Ж. Избранные психологические труды: Пер. с англ. и фр./ Ж. Пиаже. – М.: Междунар. пед. академия, 1994. – 680 с.
147. Пиаже Ж. Психология интеллекта / Ж. Пиаже. – СПб.: Питер, 2003. – 192 с.
148. Пиз А. Язык телодвижений. Как читать мысли окружающих по их жестам / А. Пиз. – М.: Эксмо, 2004. – 107 с.
149. Попова О. В., Титаренко Ю. И. Социализация и профессиональное образование личности / О. В. Попова, Ю. И. Титаренко. - Барнаул: Изд–во Академии экономики и права, 2001. – 335 с.
150. Порядина В. А. Гендерные различия в структуре социального интеллекта студенческой молодежи: Дисс… канд. психол. наук: 19.00.05/ В. А. Порядина. –Ярославль, 2007. – 215 с.
151. Практический интеллект / Р. Дж. Стернберг, Дж. Б. Форсайт, Дж. Хедланд и др. – СПб.: Питер, 2002. – 272 с.
152. Проблема общения в психологии / Под ред. Б. Ф. Ломова. – М.: Наука, 1981. – 276 с.
153. Прутченков А. С. Социально – психологический тренинг межличностного общения / А. С. Прутченков. – М., 1991. – 48 с.
154. Психологический словарь / Под ред. В. П.Зинченко, Б. Г.Мещерякова. –М.: Педагогика-Пресс, 1997. – 440 с.
155. Психология современного подростка / Под ред. Д. И. Фельдштейна. – М.: Педагогика, 1987. – 240 с.
156. Психология. Словарь / Под ред. А. В. Петровского, М. Г.Ярошевского. – 2-е изд. – М.: Политиздат, 1990. – 494 с.
157. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста: Пер. с англ. / Ф. Райс. – СПб.: Питер, 2000. – 616 с.
158. Рахманкулова С. А. Гендерные характеристики социального интеллекта студентов: Дисс… канд. психол. наук: 19.00.05 / С. А. Рахманкулова. – Ярославль.: ЯрГУ, 2005.
159. Реан А. А., Коломинский Я. Л. Социальная педагогическая психология / А. А. Реан, Я. Л. Коломинский. – СПб.: Питер, 1999. – 461 с.
160. Ремшмидт Х. Подростковый и юношеский возраст: Проблемы становления личности / Х. Решмидт. – М.: Мир, 1994. – 320 с.
161. Рубинштейн С.Л. Проблема способностей и вопросы психологической теории. Хрестоматия по возрастной психологии / Под ред. Д. И. Фельдштейна. – М.: Институт практической психологии, 1996. – 304 с.
162. Руденко С. В. Исследование влияния социального интеллекта на успешность педагогической деятельности / С. В. Руденко // Матеріали Всеукр. конф. «Гуманістичні універсалії освітнього простору: можливості для самореалізації особистості» / За ред. Г. О. Балла, Н. А. Бастун. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. – 2007. – С. 210-222.
163. Руденко С. В. Социальный интеллект как фактор успешности педагогической деятельности / С. В. Руденко // Практ. психол. та соц. робота. – 2007. – №12. – С. 7-12.
164. Руденко С. В. Соціальний інтелект як фактор успішності вирішення життєвих проблем / С. В. Руденко // Матеріали Регіональної наукової конференції “Провідні напрямки психологічного дослідження життєвих проблем сучасної людини”. – Горлівка. – 2006. – С. 116-121.
165. Руденко С. В. Феномен соціального інтелекту на сучасному етапі розвитку психологічної науки / С. В. Руденко // Актуальні проблеми психології. Т. 1.: Соціальна психологія. Організаційна психологія. Економічна психологія.: Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – К.: Міленіум. – 2004. – Вип. 13. – С. 85-87.
166. Рыжов В. В. О взаимосвязи особенностей общения личности и её социально-перцептивных характеристик / В. В. Рыжов // Вопросы психологии. – 1981. – №2. – С. 58-67.
167. Савенков А. И. Концепция социального интеллекта / А. И. Савенков // Одаренный ребенок. – 2006. – №1. – С. 6-18.
168. Савенков А. И. Социальный интеллект как проблема психологии одаренности и творчества / А.И. Савенков // Психология. Журнал Высшей школы экономики. – 2005. – Т. 2. – №4. – С. 94–101.
169. Салій-Ануфрієнкова М. Рівень самооцінки та соціального інтелекту як фактор міжособистісних стосунків / М. Салій-Ануфрієнкова // Соціальна психологія. – 2007. – №1. – С. 123-131.
170. Саутина Е. С. Научное становление понятия социальный интеллект / Е. С. Саутина // Территория науки: Мультидисциплинарный научно-практический журнал. – 2007. – №2. – С. 142 – 146.
171. Саутина Е. С. Психолого-педагогические условия развития социального интеллекта студентов- психологов: Дисс… канд. психол. наук: 19.00.07 / Е. С. Саутина. – Тамбов, 2008. – 152 с.
172. Саутина Е. С. Связь социального и общего интеллектов / Е. С. Саутина // Территория науки. Мультидисциплинарный научно-практический журнал. – 2006. – №1(1). – С. 156-161.
173. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии / Е. В. Сидоренко. – СПб.: ООО «Речь», 2001. – 350 с.
174. Симоненко С. М. Вікові особливості розвитку візуального мислення у підлітків / С. М. Симоненко //Наука і освіта. – 2001. – № 1. – С. 57-60.
175. Симоненко С. М. Динамика развития интеллектуальной сферы в подростковом возрасте / С. М. Симоненко // Наука і освіта. – 2000. – № 6. – С. 70-73.
176. Смирнова Н. Л. Социальные репрезентации интеллектуальности (на примере российской выборки) / Н. Л. Смирнова // Психологический журнал. – 1994. – Т. 15. – №6. – С. 61-68.
177. Смульсон М. Л. Психологічний аналіз інтелектуального розвитку в ранній юності / М. Л. Смульсон // Зб. наук. праць Прикарпатського ун-ту: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: Вид-во “Плай” Прикарпатського ун-ту. – 2000. – Вип. 5. – Ч. 1. – С. 96–103.
178. Смульсон М. Л. Психологія розвитку інтелекту: Монографія / М. Л. Смульсон. – К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 2001. – 276 с.
179. Социальная психология / Под ред. Петровского А. В. – М.: Просвещение, 1987. – 455с.
180. Социальный интеллект. Теория, из¬мерение, исследования / Под ред. Д. В. Люсина, Д. В. Ушакова. – М.: Изд-во ИП РАН, 2004. – 175 с.
181. Социальный интеллект: Проблемы исследования и диагностики: учеб.-метод. пособие / Сост. А. П. Лобанов, О. Н. Подунова, О. Н. Кунгурцева / Под ред. А. П. Лобанова. – Мн.: БГПУ, 2003.— 46 с.
182. Столяренко Л. Д. Основы психологии: Практикум / Л. Д. Столяренко. – 4-е изд. – Ростов н/Д: Изд-во «Феникс», 2003. – 275 с.
183. Тарасенко М. Л. Влияние социального интеллекта студентов на адаптацию к учебному процессу в вузе / М. Л. Тарасенко // Психотерапия. – 2007. – №7. – С. 32-34.
184. Тарасенко М. Л. Трудности межличностного общения студентов с разным уровнем социального интеллекта: Дисс… канд. психол. наук: 19.00.07/ М. Л. Тарасенко. – Сургут, 2008. – 110 с.
185. Теплов Б. М. Способности и одаренность / Б. М. Теплов // Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии. Работы совет. психологов периода 1946-1980 гг. / Под ред. И. И. Ильясова, В. Я. Ляудис. – М.: Изд-во МГУ, 1981. – 304 с.
186. Ушаков Д. В. Социальный интеллект как вид интеллекта / Д. В. Ушаков // Социальный интеллект: теория, измерение, исследования / Под ред. Д. В. Люсина, Д. В. Ушакова. – М.: Институт психологии РАН, 2004. – С. 11-29.
187. Файзуллаев А. А. Атрибутивная характеристика личности / А. А. Файзуллаев // Вопр. психол. – 1990. – №2. – С. 147-152.
188. Фельдштейн Д. И. Психология взросления: структурно-содержательные характеристики процесса развития личности / Д. И. Фельдштейн // Избранные труды. – М.: Флинта, 1999. – 672 с.
189. Фурман А. В. Психодіагностика особистісної адаптованості / А. В. Фурман. –Тер