Психологія читання літературних творів старшокласниками : Психология чтения литературных произведений старшеклассниками

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г.С. КОСТЮКА
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ
НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

Михальчук Наталія Олександрівна

УДК 159.946.4:82 – 053.6

Психологія читання літературних творів старшокласниками

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора психологічних наук

Науковий консультант:
дійсний член НАПН України,
доктор психологічних наук
професор С.Д.Максименко

Київ – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП 4
ЧАСТИНА 1. ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЧИТАННЯ ТА РОЗУМІННЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ 22
РОЗДІЛ 1. ЧИТАННЯ ТВОРІВ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЯК ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 22
1.1. Загальна характеристика читацької діяльності 22
1.2. Читання літературних творів як діалог сучасної людини з текстом
іншої культури 41
1.3. Психологічна характеристика літературного твору 51
1.4. Актуалізація текстових категорій та смислова структура
художнього твору 69
1.5. Характеристика літературного твору з огляду на його
діалогічну сутність 79
Висновки до розділу 1 91
РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМА РОЗУМІННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРІВ В ПСИХОЛОГІЇ 95
2.1.Характеристика феномену розуміння в наукових дослідженнях 95
2.2. Розуміння літературного твору як визначальний
компонент читання 114
2.3.Роль особистісного досвіду в розумінні читачем
літературного твору 134
2.4. Особливості діалогічного читання та розуміння
літературних творів 140
Висновки до розділу 2 151
РОЗДІЛ 3. НОРМАТИВНА МОДЕЛЬ ЧИТАННЯ ТА РОЗУМІННЯ СТАРШОКЛАСНИКАМИ ТВОРІВ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ 156
3.1. Структура діяльності старшокласників з читання літературних творів та психологічні механізми їх розуміння 156
3.2.Аспекти розуміння старшокласниками літературних творів 181
3.3.Система психолого-педагогічних впливів на старшокласників з метою фасилітації розуміння учнями творів художньої літератури 212
Висновки до розділу 3 227
ЧАСТИНА 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЧИТАННЯ
ТА РОЗУМІННЯ СТАРШОКЛАСНИКАМИ
ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРІВ 233
РОЗДІЛ 4. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗУМІННЯ СТАРШОКЛАСНИКАМИ ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРІВ 233
4.1. Стан розуміння старшокласниками творів художньої літератури 233
4.2.Розуміння старшокласниками літературних творів у педагогічно регульованій читацькій діяльності 276
Висновки до розділу 4 326
РОЗДІЛ 5. АКСІОПСИХОЛОГІЧНИЙ РОЗВИТОК СТАРШОКЛАСНИКІВ У ЧИТАЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 333
5.1.Особливості розвитку особистості старшокласників у читацькій діяльності 333
5.2.Дослідження читацької діяльності старшокласників як психолого-аксіологічного процесу 351
5.3.Ціннісний вимір індивідуального образу світу старшокласників в читацькій діяльності 359
5.4.Становлення індивідуального образу світу старшокласників у педагогічно регульованій читацькій діяльності 373
5.5. Педагогічно регульована читацька діяльність та її психологічний супровід як чинники аксіопсихологічного розвитку старшокласників 382
Висновки до п’ятого розділу 396
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 401
ЛІТЕРАТУРА 407
ДОДАТКИ 466

ВСТУП
Актуальність проблеми. Становлення нових соціально-економічних та політичних відносин в українському суспільстві зумовило необхідність перегляду вимог до організації та реалізації навчально-виховного процесу в школі. Сучасна українська школа покликана сприяти відтворенню і подальшому зростанню інтелектуального й духовного потенціалу народу, готувати учнів до життя і праці в демократичному суспільстві. Одним із шляхів реалізації цього завдання є вдосконалення методів та засобів навчання, виявлення й запровадження таких його форм, які дозволили б успішно вирішувати як навчальні, так і виховні проблеми. У зв’язку з цим приділяється увага, зокрема, важливим з цього погляду характеристикам процесу читання літературних творів, формування в старшокласників прийомів діалогічної взаємодії з текстом. Хоча вивчалося широке коло проблем читання текстів та було проведено багато досліджень, певні моменти залишилися поза увагою дослідників. Зокрема, слід розкрити особливості й можливості педагогічного регулювання читацької діяльності старшокласників, що сприятиме не лише розумінню ними експліцитного та імпліцитного змісту творів, а й знаходженню учнями особистісного смислу, який несуть для них компоненти тексту, сприйняттю ними читацької діяльності як такої, що становить для них особистісну цінність.
З огляду на останнє твердження постає ще одна проблема, яка має бути досліджена в даній роботі. Так, ми вважаємо за доцільне емпіричним шляхом виокремити ті особистісні якості, які сприяють продуктивності читацької діяльності та набуттю нею вищевказаної ціннісної значущості. При цьому на особливу увагу має заслуговувати досі недосліджене питання впливу особистісного досвіду на розуміння старшокласниками літературних творів та знаходження завдяки цьому особистісних смислів. У свою чергу, якщо взяти до уваги думку Д.О.Леонтьєва, а саме те, що сутність оточуючої індивіда дійсності є емотивною складовою образів сприйняття й уявлення суб’єктом відповідних об’єктів та явищ, і це відображуватиме так званий „життєвий смисл” для особистості, то виникає потреба в уточненні поняття „розуміння учнем літературного твору”, доповненні переліку відомих психологічних механізмів такого розуміння, виділенні аспектів розуміння та розкритті психолого-педагогічних впливів вчителя на старшокласників, спрямованих на фасилітацію розуміння учнями творів художньої літератури.
Розв’язуючи це завдання, ми вважаємо за необхідне звернутися до практики навчання в загальноосвітній середній школі. Її аналіз свідчить про наявність низки суперечностей, які існують:
- між об’єктивними процесами, що відбуваються в освітній царині країни (зміна парадигми навчально-виховного процесу школи, входження в Європейський освітній простір тощо), і неспроможністю школи своєчасно й адекватно реагувати на ці зміни (упроваджувати новий зміст навчання, новітні освітні та інформаційні технології, нові стратегії педагогічної взаємодії);
- між наявністю об’єктивних умов для вияву активності, ініціативності та самостійності вчителів на уроках і відсутністю навчальних моделей та програм, що орієнтуються на впровадження інноваційних принципів, творчих підходів до пояснення та тлумачення навчального матеріалу;
- між усвідомленням багатьма учителями потреби у впровадженні новітніх форм роботи на уроках і недостатнім опрацюванням науково-методичних та психолого-організаційних засад їх розробки та впровадження;
- між розумінням вчителями необхідності впровадження нових форм роботи на уроках і невмінням педагогів сформулювати необхідні настановлення для школярів, відсутністю спеціальної цілісної системи для підготовки вчителів до виконання такого роду діяльності.
Потреба в розв’язанні цих суперечностей зумовлює необхідність розробки та впровадження у навчальний процес загальноосвітніх середніх шкіл нових освітніх моделей та технологій, які б забезпечували не лише набуття школярами певних предметних знань, умінь та навичок, а й особистісний розвиток учнів. Зокрема, вчителям слід орієнтуватися на психологічні механізми розуміння старшокласниками творів, адже складові таких механізмів у випадку їх ефективного опанування стають психологічними новоутвореннями особистості школярів. Але, як показує досвід, сьогодні в процесі викладання зарубіжної літератури психологічні закономірності читацької діяльності учнів враховуються недостатньо, вчителі здебільшого акцентують увагу на засвоєнні школярами експліцитного змісту художніх творів, і це призводить до того, що потенціал останніх реалізується недостатньо, цілісного розуміння старшокласниками творів не відбувається, а, отже, помітних зрушень в плані особистісного розвитку учнів не спостерігається.
Розробка ж інноваційних програм, зорієнтованих на підтримку активних, випереджальних стратегій поведінки, організація системи психологічного консультування, що сприяла б формуванню цілісної системи життєвого орієнтування, усвідомленню та ідентифікації життєвих сенсів, цінностей та завдань у різних сферах діяльності, є способом збагачення особистісного потенціалу старшокласників, що сприяє їх ефективній самореалізації. Це і визначає позицію, реалізовану в межах даного дисертаційного дослідження, – вихід у нове методологічне обґрунтування читацької діяльності як процесу набуття старшокласниками особистісних цінностей та смислів.
Міра наукової розробленості проблеми. Аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури показує, що є чимало праць з проблем читання та розуміння текстів. Дослідження за цією проблематикою присвячені переважно окремим теоретичним чи експериментальним темам, а ґрунтовне цілісне вивчення стосується читання наукових текстів (але художній твір має свою специфіку, тому повинен бути предметом спеціального вивчення). У суміжних напрямах досліджень в галузі педагогічної та вікової психології, загальної психології висвітлювалися окремі дотичні до даної проблеми питання, які можна об’єднати в кілька блоків.
Так, у працях Р.Андерсона, Я.Ф.Андрєєвої, А.А.Андрієвської, А.В.Антонова, В.Ф.Асмуса, Р.Барта, М.М.Бахтіна, А.Біне, В.В.Блудової, А.А.Брудного, А.В.Брушлинського, Л.С.Виготського, Г.Г.Граник, Л.П.Доблаєва, Т.М.Дрідзе, Л.Г.Жабицької, М.І.Жинкіна, В.В.Знакова, Дж.Келлі, В.В.Клименка, А.Б.Коваленко, Т.М.Косми, Г.С.Костюка, Є.П.Крупника, Д.О.Леонтьєва, О.О.Леонтьєва, Ю.М.Лотмана, В.О.Моляко, Є.І.Пассова, В.Д.Потапової, М.О.Рубакіна, М.М.Рубінштейна, С.Л.Рубінштейна, В.Ф.Сатінової, Р.Ю.Таращанської, Н.В.Чепелєвої, Т.Д.Щербан досліджено структурні компоненти читацької діяльності, такі як суб’єкт, процес, предмет, умови, способи, дії, результати. Ці вчені розглядають читання як вид комунікативно-пізнавальної діяльності.
Глибокий шар проблем специфіки і розвитку читацьких здібностей представлено в роботах Л.І.Бєляєва, Г.Г.Граник, Л.П.Доблаєва, Р.Р.Каракозова, О.І.Никифорової, Н.В.Чепелєвої. Зокрема, Н.В.Чепелєва дослідила проблему впливу текстових засобів на процеси сприймання та розуміння наукового тексту з огляду на його структурно-смислову організацію та провела комплексне дослідження читацької компетенції як найважливішого фактору, що визначає продуктивність читання. Досліджуючи читання як вид діяльності, О.І.Никифорова виокремлює три рівні розуміння літературних творів: перший – це безпосереднє сприймання твору; другий – це розуміння змісту літературного твору; третій – оцінювання твору з боку його формальних ознак. Хоча це далеко не вичерпний перелік рівнів розуміння. Адже останнє може досягатися з урахуванням особливостей життєвого шляху автора, закономірностей літературного процесу в ту чи ту історичну добу та ін.
У працях В.П.Бєляніна, В.О.Бородіної, Т.М.Дрідзе, Л.Г.Жабицької, В.І.Скрипника, Н.В.Чепелєвої ґрунтовно досліджено дискурсивні механізми тексту. Зокрема, Н.В.Чепелєва вказує на те, що побудова моделі діалогічного читання літературного твору та досягнення його адекватного розуміння залежать від: цілісності й зв’язності твору, внутрішньої його організації; композиційної структури зв’язного твору; комунікативної чіткості стилю автора; змісту контексту, прихованого за текстом; моделі аналізу дискурсу твору.
Прийоми мисленнєвої переробки змісту твору та засоби смислового аналізу тексту проаналізовано в роботах Я.Ф.Андрєєвої, Л.П.Доблаєва, М.І.Жинкіна, З.І.Кличнікової, С.Д.Максименка, І.Ф.Неволіна та ін. Більшість дослідників (С.О.Васильєв, Г.Г.Граник, Л.П.Доблаєв, М.С.Маковецький, Н.В.Чепелєва та ін.) підкреслюють, що однією з умов ефективності читання є оволодіння читачем прийомами роботи з текстом, а також уміння проводити його смисловий аналіз. Дослідники вважають, що проблема опанування прийомів смислового аналізу тексту набуває особливого значення, зокрема, для розуміння текстів наукового змісту.
Недостатньо уваги в науковій літературі приділено порівняльному аналізові зарубіжних і вітчизняних підходів до окреслення психологічних механізмів читання як специфічного виду пізнавально-комунікативної діяльності. Залишаються недостатньо з’ясованими питання розуміння старшокласниками творів художньої літератури. Зокрема, у наукових працях не розкрито, з одного боку, чи розуміння літературного твору учнем впливає на розвиток його читацьких здібностей, і, з іншого боку, – якою мірою розуміння залежить від індивідуальних особливостей читача, особистісного досвіду школяра, від рівня розвитку його пізнавальних процесів та особистісних якостей тощо. Також потребує спеціального вивчення питання формування ціннісно-смислової сфери особистості школяра в читацькій діяльності (як педагогічно регульованій, так і здійснюваній самостійно), проблема виокремлення тих індивідуальних якостей учнів, які можуть розглядатися як характеристики аксіопсихологічного розвитку старшокласників в процесі читання художньої літератури тощо.
До того ж, не досить представленим в науковій літературі є аналіз педагогічно регульованої читацької діяльності саме на уроках зарубіжної літератури. Так, залишається не розробленою цілісна модель педагогічно регульованої читацької діяльності школярів. Тут треба взяти до уваги й те, що кожен твір є культурним феноменом, а основним механізмом творчого розуміння літературного твору є смисловий діалог, який передбачає зіткнення в принципі повноправних смислових позицій, оцінок, думок тощо. Ця обставина обов’язково має бути врахована при розгляді особливостей фасилітації розуміння школярами літературних творів у педагогічно регульованій читацькій діяльності. Ця проблема також спеціально не порушувалася в наукових психологічних дослідженнях.
Таким чином, було визначено наукову проблему, важливу в теоретико-методологічному плані та актуальну в практичному. Ця проблема полягає в тому, щоб побудувати цілісну нормативну модель читацької діяльності літературних творів учнями старшого шкільного віку та її емпірично перевірити. Потрібне подальше вдосконалення методів дослідження, які можна було б застосувати щодо вивчення системи психолого-педагогічних детермінант розуміння старшокласниками літературних творів у межах педагогічно регульованої читацької діяльності, психологічних умов фасилітації розуміння школярами творів на уроках зарубіжної літератури, розробка психолого-педагогічних впливів вчителя на старшокласників з метою навчання останніх читати твори художньої літератури, набуваючи при цьому особистісних смислів, а також забезпечуючи активний саморозвиток особистості школярів в читацькій діяльності, як педагогічно регульованій, так і здійснюваній самостійно. Останню слід розглянути як ціннісний процес з позицій аксіологічної психології особистості.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні Вченої ради Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України (протокол № 1 від 29 січня 2004 року) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол № 3 від 20 березня 2007 року). Вибраний напрямок дослідження входить до комплексної теми лабораторії психології навчання Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України „Психологічні чинники самодетермінації особистості в освітньому просторі” (державний реєстраційний номер 0109U000558).
Об’єктом дослідження було обрано читання старшокласниками літературних творів та педагогічне регулювання цієї діяльності.
Предмет дослідження – психологічні характеристики та закономірності організації читацької діяльності, які визначатимуть активний розвиток та саморозвиток старшокласників, збагачення ціннісно-смислової сфери їх особистості.
Мета дослідження: побудувати цілісну нормативну модель читання та розуміння учнями старшого шкільного віку літературних творів та розкрити шляхи наближення до реалізації цієї моделі у педагогічно регульованій читацькій діяльності.
Гіпотези дослідження:
1.Особистісна цінність читацької діяльності старшокласників досягатиметься через поєднання когнітивного, комунікативного та суб’єктно-орієнтованого її компонентів, які, в свою чергу, актуалізуватимуть мотиви діяльності, смислові конструкти та настановлення, смислові диспозиції тощо, що сприятиме не лише розумінню експліцитного та імпліцитного змісту твору, а й збагаченню ціннісно-смислової сфери особистості.
2.Розвиток особистості старшокласників, становлення її ціннісно-смислової сфери забезпечуватимуться за умов розуміння школярами літературних творів та знаходження ними особистісних смислів, які несуть для учнів компоненти тексту. Відповідно, найбільш ефективне вирішення проблеми розуміння старшокласниками літературних творів може бути забезпечене через застосування вчителем психолого-педагогічних впливів, спрямованих на фасилітацію розуміння учнями творів художньої літератури. При цьому, ці впливи мають бути спрямовані на діалогічне наповнення компонентів читацької діяльності старшокласників. Цілісного ж розуміння учнями літературних творів можна досягти за умов позитивної динаміки результатів за різними аспектами розуміння (репродуктивним, раціонально-логічним, емоційно-оцінним тощо).
3. Від характерологічних особливостей особистості, зокрема розвитку її психічної ригідності-флексибільності, залежать способи збагачення ціннісно-смислової сфери особистості в процесі читацької діяльності. Ригідні старшокласники, читаючи літературні твори, більшою мірою спиратимуться на власний особистісний досвід з метою розуміння текстової інформації, а флексибільні – на розвинену антиципацію, високий рівень саморегуляції, уміння приймати розмірковані рішення, креативність, адекватну мотивацію досягнень, а також соціальність, зрілість й духовність. Тому врахування вчителем характерологічних якостей старшокласників, зокрема рівня сформованості їх психічної ригідності-флексибільності, сприяє продуктивності читацької діяльності школярів та набуттю нею ціннісної значущості.
4. Читацька діяльність, що забезпечує активний розвиток старшокласників, формування ціннісно-смислової сфери їх особистості, сприятиме становленню школяра активним суб’єктом аксіогенезу, який завдяки квазіспілкуванню з автором та героями літературного твору включатиметься в духовний світ Іншого як повноправного партнера, носія істини та можливого взірця саморозвитку.
Було визначено основні завдання дослідження:
1. Обґрунтувати загальні теоретико-методологічні основи дослідження читання літературних творів як діяльності особистості та засади педагогічного регулювання цього процесу.
2. Розробити концептуальний апарат і методичний інструментарій дослідження, виокремити аспекти розуміння старшокласниками літературних творів.
3. Побудувати нормативну модель читання та розуміння старшокласниками літературних творів, яка б: а) містила характеристику основних компонентів цієї діяльності; б) розкривала зв’язки між цими компонентами.
4. Визначити можливості застосування категорії діалогу в аналізі читацької діяльності школярів, а також розробити систему психологічних механізмів розуміння старшокласниками літературних творів.
5. Змоделювати систему психолого-педагогічних впливів вчителя на старшокласників з метою фасилітації розуміння школярами творів художньої літератури.
6. Визначити характерологічні особливості старшокласників, від яких залежать способи збагачення ціннісно-смислової сфери особистості в читацькій діяльності.
7. На основі емпіричного дослідження окреслити систему психолого-педагогічних детермінант розуміння старшокласниками літературних творів у межах педагогічно регульованої читацької діяльності.
8. Визначити та експериментально перевірити систему психологічних умов фасилітації розуміння школярами літературних творів на уроках зарубіжної літератури.
9. Емпіричним шляхом з’ясувати особливості та чинники ціннісно-психологічного розвитку особистості старшокласників з урахуванням їхньої читацької діяльності, як педагогічно регульованої, так і здійснюваної самостійно.
Методологічна основа та джерела дослідження. Методологічну основу даної роботи становлять загальні принципи психологічної науки (детермінізму, активності, розвитку, системно-структурного підходу та ін.).
Важливу роль в осмисленні феноменів читання та розуміння літературних творів відіграли положення, які розкривають зміст, структуру та психологічні особливості читацької діяльності (Л.С.Виготський, Л.Г.Жабицька, О.О.Леонтьєв, Н.В.Чепелєва та ін.), ідеї психологічної теорії тексту (Р.Барт, М.М.Бахтін, Л.С.Виготський, Т.М.Дрідзе, Ю.М.Лотман, Н.В.Чепелєва та ін.), особистісні характеристики читання (В.О.Бородіна, Л.П.Доблаєв, Т.М.Дрідзе, М.І.Жинкін та ін.). Неабияке значення для виокремлення компонентів читацької діяльності школярів стосовно художньої літератури мали праці, в яких розкрито структуру та психологічні механізми діяльності та описано психологічні процеси читання (Я.Ф.Андрєєвої, А.В.Брушлинського, Л.С.Виготського, Л.Г.Жабицької, Г.С.Костюка, О.О.Леонтьєва, С.Д.Максименка, С.Л.Рубінштейна, Н.В.Чепелєвої, Ю.М.Швалба та ін.). Для визначення системи психолого-педагогічних впливів вчителя на старшокласників з метою фасилітації розуміння школярами літературних творів суттєву роль відіграли праці класиків гуманістичної психології (А.Маслоу, Ґ.Олпорт, К.Роджерс та ін.), а також ідеї гуманістичного підходу в освіті (Г.О.Балл, М.Й.Боришевський, М.С.Бургін, А.Г.Волинець, С.Ю.Курганов, С.Д.Максименко та ін.).
Істотний внесок у розвиток психології читання та розуміння тексту зробили праці з теорії читацької діяльності (М.М.Бахтін, А.А.Брудний, А.В.Брушлинський, В.В.Знаков, А.Б.Коваленко, Г.С.Костюк, Ю.М.Лотман, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, В.Д.Потапова, М.М.Рубінштейн, С.Л.Рубінштейн, І.М.Семенов, С.Ю.Степанов, О.К.Тихомиров, Н.В.Чепелєва, Т.Д.Щербан та ін.).
Важливі орієнтири для створення нормативної моделі читання та розуміння старшокласниками літературних творів містяться в працях, присвячених з’ясуванню розвивальних функцій навчання (Л.С.Виготський, В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, М.Л.Смульсон та ін.), діяльнісному підходові до формування психічних функцій (Л.С.Виготський, В.В.Давидов, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко та ін.), сутності процесу аксіогенезу особистості (В.О.Васютинський, М.Й.Варій, П.П.Горностай, Н.Ф.Каліна, З.С.Карпенко, М.В.Папуча, В.В.Рибалка, М.В.Савчин, В.А.Семиченко, В.О.Татенко, Т.М.Титаренко, А.В.Фурман, Т.С.Яценко та ін.), змісту та структури психологічної готовності особистості до здійснення діяльності (Н.Ю.Волянюк, К.М.Дурай-Новакова, М.І.Дяченко, Л.М.Карамушка, В.В.Клименко, Г.В.Ложкін, В.О.Моляко, Н.І.Пов’якель, В.О.Семіченко, Ю.М.Швалб, Т.Д.Щербан та ін.).
Істотне значення для обґрунтування видів діалогізму, які зумовлюють розуміння старшокласниками літературних творів, відіграли підходи, що характеризують діалог як взаємодію різних смислових позицій (М.М.Бахтін, В.С.Біблер, М.Бубер, Г.Ґадамер та ін.), а також ті, що розкривають монологічні та діалогічні стратегії психологічних впливів (Г.О.Балл, М.С.Бургін, А.Г.Волинець, Г.О.Ковальов, С.Ю.Курганов).
Методи дослідження. В роботі застосовано комплекс методів:
теоретичні – категоріальний, структурно-функціональний, моделювання, аналіз, систематизація, узагальнення;
емпіричні – констатувальне дослідження, формувальний експеримент, спостереження, анкетування, інтерв’ювання, бесіда, аналіз документів, аналіз продуктів діяльності, контент-аналіз, тестування, експертна оцінка, змістово-смисловий аналіз дискурсивного мислення (за І.М.Семеновим в авторській модифікації), категоріально-нормативний аналіз, семантичний диференціал (стандартний 25-шкальний варіант аналізу розуміння тексту О.П.Журавльова та 9-шкальний особистісний диференціал О.Г.Шмельова, а також розроблені нами спеціальні варіанти семантичного диференціалу: 30-шкальний біполярний варіант СД, шкали якого орієнтують досліджуваного на оцінку різних параметрів тексту, і 24-шкальний однополярний варіант СД з такими же за змістом шкалами) та ін.;
статистичні – кореляційний, факторний та кластерний аналіз (використано комп’ютерний пакет статистичних програм Statistica ’99 Edition).
На етапах емпіричного дослідження використовувалися авторські методики для школярів, що були нами розроблені та виявили свою валідність: анкети, методика визначення рівнів обґрунтування власних думок та суджень, методика визначення характеру оригінальності думки.
Організація і база дослідження: дослідження проводилось в п’ять етапів: теоретичний аналіз проблеми (2001 – 2004 р.р.), констатувальне дослідження (2005 – 2006 р.р.), формувальний експеримент (2007 – 2010 р.р.), аналіз отриманих результатів (2011 р.), підсумковий етап (перша половина 2012 р.).
Дослідження проводилось з 2005 р. по 2010 р. з учнями 9 – 11 класів ЗОШ №№ 3, 4, 9, 11, 15, 19 м.Рівного, Шпанівської ЗОШ Рівненської області, ліцею Рівненського державного гуманітарного університету, комплексу „Освіта” Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука, ЗОШ № 96, НВК № 5 ім. М.П.Бойка м.Донецька, ЗОШ № 9 м.Донецька, Харцизької ЗОШ № 2 Донецької області, ЗОШ №№ 21, 101 м.Одеси. Експериментом було охоплено 6374 особи, з них – 4644 старшокласників, 298 – педагогів, 1432 – батьків.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечено методологічним обґрунтуванням вихідних положень, відповідністю методів дослідження його меті та завданням, поєднанням якісного і кількісного аналізу емпіричних даних.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що в дисертації:
вперше: визначено аспекти (емоційно-оцінний, експресивний та ін.) розуміння старшокласниками літературних творів та досліджено психолого-педагогічні детермінанти їх розуміння учнями; емпіричним шляхом з’ясовано чинники аксіопсихологічного розвитку особистості старшокласників в читацькій діяльності (як педагогічно регульованій, так і тій, що організується самостійно). Виявлено вплив особистісного досвіду школярів та антиципації на розуміння ними творів художньої літератури. Виокремлено ті характерологічні якості учнів, які сприяють продуктивності читацької діяльності старшокласників та набуттю нею ціннісної значущості; проведено діагностику розуміння старшокласниками творів художньої літератури на рівні трьох інформативних шарів (змістово-фактуального, концептуального та імпліцитного) та інформаційних планів (когнітивного, рефлексивного, регулятивного);
дістали подальшого розвитку: підходи, що визначають структуру читацької діяльності, зокрема виокремлено основні її компоненти стосовно художньої літератури; знання про способи збагачення ціннісно-смислової сфери особистості в процесі читацької діяльності;
розкрито можливості застосування категорії діалогу в читацькій діяльності школярів та виокремлено види діалогізму (субординативний, координативний, особистісно-рефлексивний), обґрунтовано їх вплив на розуміння старшокласниками літературних творів;
розроблено систему психолого-педагогічних впливів вчителя на старшокласників в педагогічно регульованій читацькій діяльності з метою фасилітації розуміння школярами творів художньої літератури;
поглиблено характеристики аксіопсихологічного розвитку особистості в старшому шкільному віці.
Теоретична значущість роботи полягає: у системному розкритті концептуальних основ структурно-функціональної організації читацької діяльності особистості, обґрунтуванні змісту та виокремленні основних її компонентів стосовно художньої літератури; у побудові цілісної нормативної моделі діяльності учнів старшого шкільного віку з читання літературних творів та їх розуміння; у збагаченні уявлень про психологічні механізми розуміння старшокласниками літературних творів; у закладенні теоретичних основ дослідження розуміння старшокласниками творів художньої літератури та виокремленні видів діалогізму; в обґрунтуванні теоретичних засад та конкретизуванні психолого-педагогічних впливів вчителя на старшокласників з метою фасилітації розуміння школярами літературних творів; у деталізації змісту “літературної задачі” та окресленні її трирівневої структури (змістового, операційного та рефлексивного рівнів).
Практичне значення одержаних результатів полягає у: розробці загальної системи психолого-педагогічних впливів вчителя на старшокласників з метою фасилітації розуміння школярами літературних творів та впровадженні її в практику на матеріалі навчальної діяльності учнів з предмету „Зарубіжна література”; методичних рекомендацій вчителям шкіл щодо використання нормативної моделі діяльності учнів старшого шкільного віку з читання літературних творів та розкритті шляхів наближення до реалізації цієї моделі у педагогічно регульованій читацькій діяльності; системи літературних задач, які слугували засобом навчання старшокласників аналізувати літературні твори; навчальних курсів та методичних семінарів, які було внесено в навчальні плани та впроваджено в процес підготовки бакалаврів та спеціалістів з практичної психології у вищих навчальних закладах, перепідготовки психологів на факультетах післядипломної освіти та на курсах підвищення кваліфікації інститутів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.
На підставі дисертаційного дослідження розроблено та впроваджено в практику вищих навчальних закладів систему підготовки вчителів зарубіжної літератури до навчання старшокласників розуміти літературні твори. Відповідні програми підготовки та навчальні курси „Психологія читання художньої літератури”, „Лексико-стилістичний та граматичний аналіз тексту”, „Психологічні особливості читання та розуміння літературних творів школярами” впроваджено в процес підготовки бакалаврів та спеціалістів факультету іноземної філології (спеціальностей 6.020303, 7.020303 – „Вчитель іноземної мови” та „Вчитель іноземної мови та літератури”) Рівненського державного гуманітарного університету (довідка № 11 від 25.01.2012 р.), навчальні дисципліни „Психолінгвістика” та „Психологія інтелекту” впроваджено в процес підготовки спеціалістів педагогічного факультету (спеціальність 6.010100 – „Практична психологія”) Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука (довідка № 01/676 від 14.02.2012 р.), навчальні курси „Психологія читання навчальної та художньої літератури учнями ЗОШ”, „Інтерпретація, аналіз та тлумачення творів художньої літератури”, „Шляхи використання рефлексивно-поетичного тренінгу в ЗОШ”, „Психологічні механізми розуміння старшокласниками літературних творів”, „Психолого-педагогічні впливи на старшокласників з метою фасилітації розуміння творів художньої літератури”, „Фасилітація розуміння школярами творів художньої літератури в культурологічно зорієнтованому освітньому просторі”, „Характеристика літературного твору з погляду його діалогічності” впроваджено в процес підготовки спеціалістів психологічного факультету (спеціальності 7.03010201, 6.030102 – „Соціальна психологія, педагогічна психологія”) Донецького інституту управління (довідка № 02/584–37 від 14.02.2012 р.), на семінарах, які проводилися Рівненським, Донецьким та Одеським міськими управліннями освіти (довідка № 106 від 15.02.2012 р.).
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес ЗОШ № 3 м.Рівного (довідка № 16 від 25.01.2012 р.), ЗОШ № 4 м.Рівного (довідка № 18 від 02.02.2012 р.), ЗОШ № 9 м.Рівного (довідка № 44 від 20.02.2012 р.), ЗОШ № 11 м.Рівного (довідка № 65 від 02.02.2012 р.), ЗОШ № 15 м.Рівного (довідка № 33 від 13.02.2012 р.), ЗОШ № 19 м.Рівного (довідка № 25 від 25.01.2012 р.), ліцею Рівненського державного гуманітарного університету (довідка № 11 від 25.01.2012 р.), Шпанівської ЗОШ Рівненської області (довідка № 22 від 14.03.2012 р.), комплексу „Освіта” Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука (довідка № 01/676 від 14.02.2012 р.), ЗОШ № 96 м.Донецька (довідка № 28 від 29.02.2012 р.), НВК № 5 ім. М.П.Бойка м.Донецька (довідка № 09/05 – 26 від 02.02.2012 р.), ЗОШ № 9 м.Донецька (довідка № 33 від 06.02.2012 р.), Харцизької ЗОШ № 2 Донецької області (довідка № 19 від 15.02.2012 р.), Донецького інституту управління (довідка № 02/584–37 від 14.02.2012 р.), ЗОШ № 21 м.Одеси (довідка № 20/95 від 16.02.2012 р.), ЗОШ № 101 м.Одеси (довідка № 13/73 від 21.02.2012 р.), Одеського обласного інституту удосконалення вчителів при Управлінні освітою Одеської обласної державної адміністрації (довідка № 106 від 15.02.2012 р.). В практику зазначених шкіл також впроваджено постійно діючий методичний семінар для вчителів „Читання старшокласниками літературних творів в умовах культурологічно зорієнтованого навчання”.
Особистий внесок здобувача. Розроблені автором наукові положення та одержані емпіричні дані є самостійним внеском у розробку проблеми читання та розуміння старшокласниками творів художньої літератури. У 1 навчальному посібнику, написаному у співавторстві, доробок здобувача становить 40%, у 1 навчально-методичному посібнику – 60%, у 2 методичних посібниках – 50%. Розробки та ідеї, що належать співавторам, у дисертації не використовуються.
Кандидатську дисертацію на тему „Психологічні умови ефективності дискусії як форми навчальної роботи (на матеріалі курсу „Світова література”)” за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія – захищено у 2001 році. Положення та висновки кандидатського дослідження у докторській дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дисертації. Головні положення дисертації дістали своє відображення в публікаціях автора, доповідалися й обговорювалися на розширених засіданнях лабораторії психології навчання (2001–2012 р.р.) та Вченої ради Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України (2002–2012 р.р.). Результати роботи доповідалися автором на 78 конференціях: Міжнародних науково-практичних форумах: „Гуманітарна парадигма розвитку освітніх та економічних процесів у світлі концепції європейської безпеки” (Краков, 2002); „Сучасний гуманізм і психологічні проблеми освіти” (Рівне, 2003); „Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні” (Рівне, 2003); „Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства в третьому тисячолітті” (Рівне, 2003); „Україна на шляху до європейської спільноти в умовах Помаранчевої революції” (Київ, 2005); „Формування громадянського суспільства в контексті Європейської інтеграції” (Краков, 2005); „21 століття: Наука. Технологія. Освіта” (Мукачево, 2007); „Психология 21 века. Актуальные проблемы и тенденции развития” (Москва, 2007); „Проблеми психології спілкування” (Рівне, 2007); „Професійна психологія: реалії та перспективи розвитку” (Луцьк, 2008); „Наука, освіта, суспільство очима молодих” (Рівне, 2008–2010, 2012); „Особистісні та ситуативні детермінанти поведінки і

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Підведення підсумків дисертаційного дослідження дозволило сформулювати наступні висновки:
1.На базі теоретичного та експериментального дослідження розкрито концептуальні основи читацької діяльності як психолого-аксіологічного процесу. Ми виходили з прийнятого в науковій літературі положення, за яким читацька діяльність містить пізнавальні та комунікативні компоненти. Педагогічно регульовану читацьку діяльність ми розглядаємо як таку, що здатна створити найбільш позитивні умови для розвитку аксіопсихіки особистості старшокласника. Ця діяльність сприяє становленню індивідуального образу світу старшокласників, досягненню ними такого рівня особистісного розвитку, на якому вони здатні до саморозвитку свого пізнання на основі сформованої системи цінностей та смислів. Завдяки цьому читацька діяльність (чи то педагогічно регульована, чи організована самостійно) сприятиме становленню старшокласника активним суб’єктом аксіогенезу.
2.Розуміння особистістю літературного твору описується нами через емпатію – мисленнєве входження в ту чи іншу ситуацію твору – та мовленнєву інтерпретацію контексту. В останньому аспекті розуміння виступає у вигляді діалогу з твором, квазіспілкування з автором та героями твору, відображення тексту за допомогою мовленнєвого висловлювання (у зовнішній чи внутрішній його формах), переоцінки твору в новому, самостійно побудованому контексті. Останнє визначається через механізми розпізнання та реконструкції твору та знаходження учнями особистісних смислів компонентів тексту. Розуміння твору також передбачає усвідомлення того смислу, що був закладений автором твору, можливостей інтерпретації тексту із співвіднесенням з репрезентованою у творі культурою, зокрема з тою історичною епохою, коли був написаний твір, а також процесів перенесення системи знань людини, читацького та особистісного досвіду на певний конкретний літературний твір.
3.Розроблено нормативну модель читання та розуміння старшокласниками літературних творів. Виділено компоненти читацької діяльності учнів стосовно художньої літератури та розкрито їх зміст, а також висвітлено роль та місце мотиваційних та смислових доменів (таких, як „смисловий конструкт”, „смислове настановлення”, „смислова диспозиція”, „особистісний смисл”) у читацькій діяльності старшокласників. Розкрито можливості застосування категорії діалогу в аналізі читацької діяльності школярів та виокремлено види діалогізму, які зумовлюють розуміння старшокласниками літературних творів, виокремлено психологічні механізми та аспекти розуміння школярами творів, розроблено систему психолого-педагогічних впливів вчителя на старшокласників з метою фасилітації розуміння учнями творів художньої літератури.
4.На основі аналізу наукової літератури щодо змісту та особливостей організації читацької діяльності розкрито її структуру та визначено компоненти читацької діяльності стосовно художньої літератури, а саме: когнітивний, комунікативний і суб’єктно-орієнтований компоненти.
Виокремлено види діалогізму, які зумовлюють розуміння старшокласниками літературних творів: субординативний, координативний і особистісно-рефлексивний діалогізм.
5.Окреслено систему психологічних механізмів розуміння школярами літературних творів. Механізми емпатії, рефлексії, антиципації, фасилітації було доповнено певними складовими. Також виокремлено механізми аперцепції, проекції, ейдетизму, ідентифікації, інтроекції та обґрунтовано їх зміст.
6.Розроблено концептуальний апарат і методичний інструментарій дослідження розуміння старшокласниками літературних творів. Виокремлено п’ять аспектів розуміння: репродуктивний, раціонально-логічний, емоційно-оцінний, експресивний та соціо-культурний.
Модифіковано метод змістово-смислового аналізу дискурсивного мислення для діагностики ступеня розуміння старшокласниками літературних творів. Сформульовано поняття „літературна задача”, запропоновано її трирівневу структуру та розроблено систему таких задач. Визначено критерії успішного розуміння старшокласниками літературних творів.
7.Створено систему психолого-педагогічних впливів вчителя на старшокласників з метою фасилітації розуміння школярами творів художньої літератури. Цю систему утворюють два комплекси формувальних заходів – змістового та рефлексивного характеру. До комплексу впливу змістового характеру належать основні та допоміжні методи. Основним засобом змістового впливу ми вважали розроблений нами метод рефлексивно-поетичного тренінгу. Серед формувальних впливів допоміжного характеру особливе значення ми відводили відвідуванню драматичного театру та ін. Дана система психолого-педагогічних впливів була спрямована на розумове, моральне та естетичне виховання особистості школяра.
8.Розроблену систему психолого-педагогічних впливів вчителя на учнів успішно апробовано на уроках зарубіжної літератури в старших класах середніх шкіл. Визначено, що психолого-педагогічними детермінантами розуміння старшокласниками творів художньої літератури у межах педагогічно регульованої читацької діяльності є: а) підготовленість школярів до сприймання та розуміння літературних творів, позитивна мотивація їхньої навчальної діяльності; б) підготовленість вчителів та старшокласників до спільної творчої діяльності; в) застосування вчителем методів активного навчання школярів та створення умов для виникнення когнітивного дисонансу; г) орієнтація старшокласників на суб’єкт-суб’єктну взаємодію; д) фасилітація з боку вчителя розуміння старшокласниками творів художньої літератури; е) стимулювання вчителем розвитку когнітивної складності особистості старшокласників; ж) оволодіння учнями прийомами ефективної комунікації тощо.
9.Експериментально підтверджено, що особистісна цінність читацької діяльності старшокласників досягатиметься через поєднання когнітивного, комунікативного та суб’єктно-орієнтованого її компонентів, які, в свою чергу, актуалізуватимуть мотиви діяльності, смислові конструкти та настановлення, смислові диспозиції тощо, що сприятиме не лише розумінню експліцитного та імпліцитного змісту твору, а й збагаченню ціннісно-смислової сфери особистості. Враховуючи вікові особливості розвитку особистості учнів в старшому шкільному віці, доповнено структуру аксіопсихіки старшокласників. До психічних інтенціональностей школярів ми відносимо особистісний досвід та смисложиттєві орієнтації, до проявів інтерсуб’єктних взаємодій – відповідно соціальність, зрілість, духовність, вміння приймати розмірковані рішення, антиципацію, креативність, загальну, творчу та інтелектуальну активність тощо.
10.Визначено, що психологічними умовами фасилітації розуміння старшокласниками творів художньої літератури постають: активізація, завдяки стимулювальним діям вчителя, мислення школярів; удосконалення їхніх мисленнєвих операцій; формування критичного ставлення до своєї точки зору та думок інших суб’єктів навчальної взаємодії; розвиток здатностей розуміти та усвідомлювати висловлювання партнерів по спілкуванню, обґрунтовувати власні судження, ставити запитання, формулювати сумніви, вносити нові ідеї та пропозиції, висловлювати нетрадиційні, оригінальні, унікальні думки, проявляти толерантність як до партнерів по комунікації, так і до представників інших культур (автора твору, героїв тощо), неупереджено ставитися до будь-якої інформації, використовуючи те, що є в ній прийнятним. У старшокласників експериментальних класів набули розвитку здатності до емпатії та прийняття іншої, навіть протилежної точки зору, до порівняння культурних явищ, властивих народові, мова якого вивчається, та власного народу, до уникнення стереотипів у мисленні, до усвідомлення себе суб’єктом культури, до творчого моделювання ситуацій у міжкультурному просторі, до прогнозування своїх дій, до крос-культурної взаємодії тощо.
11.У формувальному експерименті було доведено гіпотезу дослідження про те, що розвиток особистості старшокласників, становлення її ціннісно-смислової сфери забезпечуватимуться за умов розуміння школярами літературних творів та знаходження ними особистісних смислів, які несуть для учнів компоненти тексту. Відповідно, найбільш ефективне вирішення проблеми розуміння старшокласниками літературних творів може бути забезпечене через застосування вчителем психолого-педагогічних впливів, спрямованих на фасилітацію розуміння учнями творів художньої літератури. При цьому, ці впливи мають бути спрямовані на діалогічне наповнення компонентів читацької діяльності старшокласників. Цілісного ж розуміння учнями літературних творів можна досягти за умов позитивної динаміки результатів за репродуктивним, раціонально-логічним, емоційно-оцінним, експресивним, соціо-культурним аспектами розуміння.
12.На основі отриманих емпіричних даних визначено, що від характерологічних особливостей особистості, зокрема розвитку психічної ригідності-флексибільності, залежать способи збагачення ціннісно-смислової сфери особистості. Ригідні старшокласники, читаючи літературні твори, більшою мірою звертатимуться до власного особистісного досвіду з метою розуміння текстової інформації, а флексибільні – завдяки розвиненій антиципації, високому рівню саморегуляції, умінню приймати розмірковані рішення, креативності, адекватній мотивації досягнень, а також соціальності, зрілості й духовності. Тому врахування вчителем характерологічних якостей старшокласників, зокрема рівня сформованості їх психічної ригідності-флексибільності, сприяє продуктивності читацької діяльності школярів та набуттю нею ціннісної значущості.
13.Емпіричним шляхом встановлено, що читацька діяльність, яка забезпечує активний розвиток старшокласників, формування ціннісно-смислової сфери їх особистості, сприятиме становленню школяра активним суб’єктом аксіогенезу, який завдяки квазіспілкуванню з автором та героями літературного твору включатиметься в духовний світ Іншого як повноправного партнера, носія істини та можливого взірця саморозвитку.
Таким чином, отримані в емпіричному дослідженні дані узгоджуються з положеннями вихідної концепції. На основі результатів дослідження сформульовано чинники аксіопсихологічного розвитку особистості старшокласників в читацькій діяльності, як педагогічно регульованій, так і тій, що здійснюється самостійно:
-здійснення вчителем індивідуального підходу до школярів з метою врахування їх характерологічних особливостей, зокрема психічної ригідності-флексибільності, що впливає на продуктивність читацької діяльності школярів та набуттю нею ціннісної значущості;
-стимуляція вчителем загальної, творчої та інтелектуальної активності старшокласників з метою розвитку їх структури психічних інтенціональностей та проявів інтерсуб’єктних взаємодій, які наближують учня до трансцендентального духовного суб’єкта;
-врахування вчителем особливостей організації читацької діяльності старшокласників, що сприятиме не лише розумінню учнями експліцитного та імпліцитного змісту творів, а й знаходженню школярами особистісних смислів, який несуть для них компоненти тексту, сприйняттю ними читацької діяльності як такої, що становить для старшокласників особистісну цінність.
Даним дослідженням проблема вивчення читання художньої літератури як психолого-аксіологічного процесу не вичерпується. На окремий аналіз заслуговують якісні характеристики читацької діяльності, які орієнтують особистість на досягнення соціально значущих цілей, уникнення конфліктів та невдач у процесі адаптації людини до незвичних умов соціального середовища, сприяють збереженню здоров’я індивіда. Проведене в дисертації дослідження виявило психолого-педагогічні детермінанти, психологічні механізми та умови, на основі яких може бути розгорнута цілісна інноваційна система фасилітації розуміння особистістю творів художньої літератури як у загальноосвітній середній школі, так і у вищих навчальних закладах. Розробка такої системи становить перспективу подальших досліджень.

ЛІТЕРАТУРА
1. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности / Ксения Александровна Абульханова-Славская. – М. : Наука, 1980. – 335 с.
2. Агафонов А.Ю. Человек как смысловая модель мира. Про¬легомены к психологической теории смысла / А.Ю. Агафонов. – Самара : Издательский Дом „БАХРАХ-М”, 2000. – 336 с.
3. Азаров Ю.П. Искусство воспитывать : [книга для учителя] / Юрий Петрович Азаров. – М. : Просвещение, 1980. – 448 с.
4. Алексеева В.Г. Ценностные ориентации как фактор жизнедеятель¬ности и развития личности / В.Г. Алексеева // Психологический журнал. – 1984. – Т. 5. – № 5. – С. 63–70.
5. Алексеев И.С. Рефлексия и понимание в науке и философии / И.С. Алексеев // Проблемы рефлексии в научном познании. – Куйбышев, 1983. – С. 41–45.
6. Ананьев Б.Г. Задачи исскуства / Борис Герасимович Ананьев // Художественное творчество : Вопросы комплексного изучения. – М., 1982. – С. 234–245.
7. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды : в 2 т. / Борис Герасимович Ананьев. – М. : Педагогика, 1980. – Т. 1. – 230 с.
8. Ананьєв Б.Г. О проблемах современного человекознания / Борис Герасимович Ананьев. – М. : Наука, 1977. – 380 с.
9. Андрєєва Я.Ф. Формування в учнів старших класів прийомів діалогічного читання художнього тексту : дис. ... кандидата психол. наук : 19.00.07 / Ярослава Федорівна Андрєєва. – К., 2002. – 225 с.
10. Андрєєва Я.Ф. Читання як діалогічна взаємодія автора і читача / Ярослава Федорівна Андрєєва // Діалогічність як форма існування і розвитку особистості : монографія / [за заг. ред. Г.О. Балла, М.В. Папучі]. – Ніжин : Міланик, 2007. – С. 231–249.
11. Андреев А.Л. Художественный образ и спецификация искусства : [методологические аспекты проблемы] / А.Л. Андреев. – М. : Наука, 1981. – 193 с.
12. Андрієвська А.А. Психологічний аналіз процесу розуміння іноземного тексту / А.А. Андрієвська // Тези доповідей на науковій сесії НДІ психології УРСР. – К., 1948. – С. 21–22.
13. Андрієвська В.В. Навчальний діалог: основні характеристики / Валерія Вікторівна Андрієвська // Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи / [за заг. ред. : В.В. Андрієвської, Г.О. Балла, А.Г. Волинця та ін.]. – К., 1997. – С. 47–61.
14. Антонов А.В. Информация: восприятие и понимание / Анатолий Васильевич Антонов. – К. : Вища школаю Изд-во при киевском ун-те, 1988. – 184 с.
15. Антонов А.В. Сприймання та розуміння тексту / Анатолій Васильєвич Антонов. – К. : Т-во „Знання” УРСР, 1976. – 48 с.
16. Аракелов Г.Г. Учителям и родителям о психологии подростка / Г.Г. Аракелов. – М. : Наука, 1990. – 70 с.
17. Арановская-Дубовис Д.М. Понимание сказки дошкольником / Д.М. Арановская-Дубовис // Дошк. воспитание. – 1955. – № 10. – С. 33–39.
18. Арнольд И.В. Семантика. Стилистика. Интертекст / И.В. Арнольд. – СПб. : Изд-во СПб. университета, 1999. – 444 с.
19. Артемьева Е.Ю. Основы психологии субъективной семантики / Елена Юрьевна Артемьева / [под ред. И.Б. Ханиной]. – М. : Изд-во МГУ, 1999. – 127с.
20. Асеев В.Г., Мурзабеков М.И. Особенности структурного строения мотивации достижений личности / В.Г. Асеев, М.И. Мурзабеков // Акмеология и социальная психология на рубеже XXI века. – М. : Изд-во РАГС, 2001. – С. 25–31.
21. Асмус В.Ф. Чтение как труд и творчество / В.Ф. Асмус // Вопросы литературы. – 1961. – № 2. – С. 42.
22. Баженов Л.Б. Основные вопросы теории гипотезы / Лев Борисович Баженов. – М. : Высшая школа, 1961. – 68 с.
23. Бакеева Е.В. Апофатическое мышление как метод „понимания” / Е.В. Бакеева // Известия Уральского государственного ун-та. – 2004. – № 29. – С. 37–43.
24. Балацька Л.К. Розуміння дітьми молодшого шкільного віку метафор / Л.К. Балацька // Наук. зап. НДІ психології УРСР. – К., 1956. – Т. 5. – С. 198–212.
25. Балацька Л.К. Розуміння прислів’їв учнями молодших класів / Л.К. Балацька // Наук. зап. НДІ психології УРСР. – К., 1949. – Т. 1. – С. 66–82.
26. Балл Г.А. Анализ психологического воздействия и его педагогическое значение / Г.А. Балл, М.С. Бургин // Вопросы психологии. – 1994. – № 4. – С. 56–66.
27. Балл Г.О. Гуманізація освіти та діалогічний підхід / Георгій Олексійович Балл // Культурологічні та психолого-педагогічні аспекти гуманізації освіти : наук.-метод. збірник / [за ред. Г.О. Балла]. – К. : Наукова думка, 1998. – 196 с.
28. Балл Г.О. Діалогічність як форма існування і розвитку особистості : [монографія] / Г.О. Балл, М.В. Папуча / [за заг. ред. : Г.О. Балла, М.В. Папучі]. – Ніжин : Міланик, 2007. – 343 с.
29. Балл Г.О. Діалого-культурологічний підхід як напрям гуманізації освіти / Г.О. Балл, А.Г. Волинець, С.О. Копилов // Психологія – школі : зб. матер. Другого міжрегіон. наук. практ. семінару (Рівне, 16-18 січня, 1997 року). – К., 1997. – С. 16–18, 76–82.
30. Балл Г.О. Орієнтири сучасного гуманізму (в суспільній, освітній, психологічній сферах) / Георгій Олексійович Балл. – К. – Рівне : Видавець Олег Зень, 2007. – 172 с.
31. Балл Г.О. Проблема гуманізації освіти та діалогічний підхід / Георгій Олексійович Балл // Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи / [за ред. : В.В. Андрієвської, Г.О. Балла, А.Г. Волинця та ін.]. – К. : Наукова думка, 1997. – С. 6–27.
32. Балл Г.О. Про ідейні засади розбудови освіти / Г.О. Балл, А.Г. Волинець // Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи / [за ред. : В.В. Андрієвської, Г.О. Балла, А.Г. Волинця та ін.]. – К. : Наукова думка, 1997. – С. 24–27.
33. Балл Г.А. Психология в рациогуманистической перспективе : Избранные работы / Георгий Алексеевич Балл. – К. : Основа, 2006. – 408 с.
34. Бальзак О. Евгения Гранде : [роман] / Оноре де Бальзак. – К. : ВИК, 1991. – С. 175–347.
35. Бальзак О. Тридцатилетняя женщина : [роман] / Оноре де Бальзак. – К. : ВИК, 1991. – С. 7–174.
36. Барт Р. Избранные работы : Семиотика. Поэтика / Ролан Барт. – М. : Прогресс, 1989. – 616 с.
37. Баткин Л.М. Итальянские гуманисты : Стиль жизни, стиль мышления / Леонид Михайлович Баткин. – М. : Наука, 1978. – 200 с.
38. Баткин Л.М. О некоторых условиях культурологического подхода / Леонид Михайлович Баткин // Античная культура и современная наука. – М., 1995. – С. 300–311.
39. Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет / Михаил Михайлович Бахтин. – М. : Художественная литература, 1975.– 502 с.
40. Бахтин М.М. К методологии гуманитарных наук : Эстетика словесного творчества / Михаил Михайлович Бахтин // [изд-е 2-е]. –М. : Искусство, 1986. – 393 с.
41. Бахтин М.М. К философии поступка / Михаил Михайлович Бахтин // Философия и социология науки и техники. – М. : Наука, 1986. – С. 80–160.
42. Бахтин М.М. Литературно-критические статьи / Михаил Михайлович Бахтин. – М. : Художественная литература, 1986. – 514 с.
43. Бахтин М.М. Проблемы поэтики Достоевского / Михаил Михайлович Бахтин. – М. : Сов. Россия, 1979. – 320 с.
44. Бахтин М.М. Проблемы содержания, материала и формы в словесном художественном творчестве / Михаил Михайлович Бахтин // Вопросы литературы и эстетики. – М. : Наука, 1975. – 502 с.
45. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества : [сб. избр. тр.] / Михаил Михайлович Бахтин / [примеч. : С.С. Аверинцева, С.Г. Бочарова]. – М. : Искусство, 1979. – 423, [1] с. – (Из истории советской эстетики и теории искусства).
46. Бєлєхова Л.І. Словесний поетичний образ в iсторико-типологiчнiй перспективі : Лiнгвокогнiтивний аспект / Л.І. Бєлєхова. – Херсон : Айлант, 2002. – 368 с.
47. Белинский В.Г. Идея исскуства / Виссарион Григорьевич Белинский // Собрание сочинений : в 9 т. – М. : Искусство, 1978. – Т. 3. – С. 278–293.
48. Белявский И.Г., Кишинская А.Н. Исповедь пасынка века и немного исторической психологии / И.Г. Белявский, А.Н. Кишинская. – Одесса : ОКФА, 1997. – 472 с.
49. Белянин В.П. Введение в психолингвистику / Валерий Павлович Белянин. – М. : ЧеРо, 2001. – 126 с.
50. Белянин В.П. Психолингвистические аспекты художественного текста / Валерий Павлович Белянин. – М. : Изд-во МГУ, 1988. – 120, [1] с.
51. Бердяев H.A. Философия свободного духа. Проблематика и апология христианства / Николай Александрович Бердяєв. – М. : Республика, 1994. – С. 364–462.
52. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы / Эрик Берн. – СПб. : Братство, 1992. – 400 с.
53. Бехтерев В.М., Ланге М.В. Влияние коллектива на личность / В.М. Бехтерев, М.В. Ланге // Педология и воспитание. – М., 1928. – С. 28–39.
54. Библер В.С. Михаил Михайлович Бахтин / Владимир Соломонович Библер. – М., 1992. – 320 с.
55. Библер В.С. Мышление как творчество : Введение в логику мысленного диалога / Владимир Соломонович Библер. – М. : Политиздат, 1975. – 399 с.
56. Библер В.С. На гранях логики культуры. Книга избранных очерков : Русское феноменологическое общество / Владимир Соломонович Библер. – М. : Политиздат, 1997. – 440 с.
57. Библер В.С. Нравственность. Культура. Современность : Философские размышления о жизненных проблемах / Владимир Соломонович Библер. – М. : Знание, 1990. – 64 с.
58. Библер В.С. От наукоучения – к логике культуры : Два философских введения в двадцать первый век / Владимир Соломонович Библер. – М. : Политиздат, 1991. – 412, [1] с.
59. Библер В.С. Понимание Л.С.Выготским внутренней речи и логика диалога (ещё раз о предмете психологии) / Владимир Соломонович Библер // Методологические проблемы психологии личности. – М. : Наука, 1981. – С. 117–134.
60. Библер В.С. Самостоянье человека. „Предметная деятельность” в концепции Маркса и самодетерминация индивида / Владимир Соломонович Библер. – Кемерово : „АЛЕФ” Гуманитарный центр, 1993. – 94, [2] с.
61. Блонский П.П. Развитие мышления школьника / Павел Петрович Блонский / Избран. пед. и психол. соч. В 2 т. – Т. 2. – М. : Педагогіка, 1979. – С. 5–117.
62. Блудова В.В. Теоретические проблемы художественного восприятия и задачи эстетического воспитания / В.В. Блудова. – М. : Знание, 1982. – 143 с.
63. Бодалёв А.А. Общение и формирование личности / Алексей Александрович Бодалёв // Вопросы психологии познания людьми друг друга и самопознания. – Краснодар : Изд-во Кубанского ун-та, 1978. – 19 с.
64. Бодалёв А.А. Формирование понятия о другом человеке как личности / Алексей Александрович Бодалёв. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1970. – 135 с.
65. Божович Л.И. Проблемы формирования личности : Избранные психологические труды / Лидия Ильинична Божович. – М. : Международная педагогическая академия, 1995. – 212 с.
66. Бойко О.В. До проблеми розуміння тексту студентами педагогічних вузів / О.В. Бойко // Актуальні проблеми психології : збірник наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / [за ред. С.Д. Максименка, М.-Л.А. Чепи]. – К. : Міленіум, 2006. – Т. 9, ч. 1. – С. 124–131.
67. Бойко В.В. Социально-психологический климат коллектива и личность / В.В. Бойко, А.Г. Ковалёв, В.Н. Панфёров. – М. : Мысль, 1983. – 206 с.
68. Бородина В.А. Читательская деятельность : Теоретический аспект / В.А. Бородина // Психология чтения и проблемы типологии читателей : сб. научн. тр. – Л. : ЛГИК, 1984. – Вып. 90. – С. 7–21.
69. Боришевський М.Й. Дорога до себе : Від основ суб’єктності до вершин духовності : [монографія] / Мирослав Йосипович Боришевський. – К. : „Академвидав”, 2010. – 416 с. – (Серія „Монограф”).
70. Боришевський М.Й. Духовні цінності як детермінанта розвитку й саморозвитку особистості / Мирослав Йосипович Боришевський // Педагогіка і психологія. – 2008. – № 2. – С. 49–57.
71. Боришевський М.Й. Громадянське виховання як психолого-педагогічна проблема / Мирослав Йосипович Боришевський // Педагогічна газета. – 2006. – № 9. – С. 6.
72. Братусь Б.С. К проблеме нравственного сознания в культуре уходящего века / Борис Сергеевич Братусь // Вопросы психологии. – 1993. – № 1. – С. 6–13.
73. Братусь Б.С. Смысловая сфера личности. Фрагменты второй главы книги „Аномалии личности” / Борис Сергеевич Братусь. – М. : Изд-во МГУ, 1988. – С. 58–59, 89–109.
74. Брудный А.А. Другому как понять тебя? / Арон Абрамович Брудный. – М. : Знание, 1990. – 63, [1] c. – (Новое в жизни, науке, технике. Лектор. мастерство; 3 / 1990).
75. Брудный А.А. Наука понимать / Арон Абрамович Брудный. – Бишкек : Изд-во Бишкекского ун-та, 1996. – 367 с.
76. Брудный А.А. Понимание как компонент психологии чтения / Арон Абрамович Брудный // Проблемы социологии и психологии чтения. – М. : Книга, 1975. – С. 162–172.
77. Брудный А.А. Психологическая герменевтика / Арон Абрамович Брудный. – М. : Лабиринт, 1998. – 334 с.
78. Брушлинский А.В. Мышление: процесс, деятельность, общение / Андрей Владимирович Брушлинский. – М. : Наука, 1982. – 286 с.
79. Брушлинский А.В. О мышлении как прогнозировании / А.В. Брушлинский, М.М. Воловикова // Вопр. психологии. – М., 1976. – № 4. – С. 31–40.
80. Буш Г.Я. Диалогика и творчество / Г.Я. Буш. – Рига : Авотс, 1985. – 318 с.
81. Бытие человека в культуре. Опыт онтологического подхода / [Е.К. Быстрицкий, В.П. Козловский, С.В. Пролеев и др.] / [под ред. Е.К. Быстрицкого]. – К. : Наукова думка, 1992. – 176 с.
82. Ваганова Н.А. Оптимізація розуміння дітьми нової інформації / Наталія Аркадіївна Ваганова // Обдарована дитина. – 2003. – № 3. – С. 52–57.
83. Вагнер В.А. Возникновение и развитие психических способностей (с 42 рисунками в тексте) / В.А. Вагнер. – Л. : Начатки знаний, 1928. – Вып. 8: Психология питания и её эволюция. – 72 с.
84. Васильєв С.А. Синтез смысла при создании и понимании текста / Сергей Александрович Васильев. – К. : Наукова думка, 1986. – 204 с.
85. Васильєв С.А. Уровни понимания текста : Понимание как логико-гносеологическая проблема / Сергей Александрович Васильев. – К. : Наукова думка, 1982. – 271 с.
86. Василюк Ф.Е. Жизненный мир и кризис. Типологический анализ кризисных ситуаций / Ф.Е. Василюк // Психологический журнал. – 1995. – Т. 16 – 3. – С. 90–101.
87. Веккер Л.М. Психические процессы / Л.М. Веккер. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1976. – Т. 2. – 339 с.
88. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. В.Т. Бусел]. – К.; Ірпінь : ВТФ „Перун”, 2004. – 1440 с.
89. Вербицкий А.А. Концепция знаково-контекстного обучения в вузе / Андрей Александрович Вербицкий // Вопросы психологии. – М., 1987. – № 5. – С. 31–38.
90. Возрастные особенности психического развития детей / [под ред. : Н.В. Дубровиной, М.И. Лисиной]. – М. : Просвещение, 1982. – 164 с.
91. Волкова Е.В. Произведения искусства в мире художественной культуры / Елена Васильевна Волкова. – М. : Искусство, 1988. – 239 с.
92. Волкова Е.В. Эстетика М.М. Бахтина / Елена Васильевна Волкова. – М. : Знание, 1990. – 62 с. – (Новое в жизни, науке, технике. Эстетика ; 12 / 1990).
93. Волянюк Н.Ю. Психологія професійного становлення тренера : [монографія] / Наталія Юріївна Волянюк. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2006. – 444 с.
94. Воробьёва Л.И, Снегирёва Т.В. Психологический опыт личности : К обоснованию подхода / Л.И. Воробьёва, Т.В. Снегирёва // Вопросы психологии. – М., 1990. – № 2. – С. 5–13.
95. Воробьёва О.П. Текстовые категории и фактор адресата / О.П. Воробьёва. – К. : Вища школа, 1993. – 200 с.
96. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. Психологический очерк / Лев Семёнович Выготский. – [2-е изд.]. – М. : Просвещение, 1967. – 93 с.
97. Выготский Л.С. Вопросы теории и истории психологии : Собр. соч. в 6-ти т. / Лев Семёнович Выготский. – М. : Педагогика, 1982. – Т. 1. – 487 с.
98. Выготский Л.С. Мышление и речь : Собр. соч. в 6-ти т. / Лев Семёнович Выготский. – М. : Педагогика, 1982. – Т. 2. – С. 5–361.
99. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Лев Семёнович Выготский / [под ред. В.В. Давыдова]. – М. : Педагогика, 1996. – 534 с.
100. Выготский Л.С. Предыстория письменной речи : Умственное развитие детей в процессе обучения / Лев Семёнович Выготский. – М., Л. : Рос. уч.-пед. изд-во, 1935. – С. 72–95.
101. Выготский Л.С. Проблема сознания (запись основных положений доклада Л.С. Выготского) : Собр. соч. в 6-ти т. / Лев Семёнович Выготский. – М. : Педагогика, 1982. – Т. 1. – С. 156–167.
102. Выготский Л.С. Проблемы общей психологии : Собр. соч. в 6-ти т. / Лев Семёнович Выготский. – М. : Педагогика, 1982. – Т. 2. – 504 с.
103. Выготский Л.С. Психология искусства / Лев Семёнович Выготский. – М. : Искусство, 1968. – 575 с.
104. Выготский Л.С. Психология искусства. Анализ эстетической реакции / Лев Семёнович Выготский. – М. : Лабиринт, 1997. – 413 с.
105. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций / Лев Семёнович Выготский. – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1960. – 500 с.
106. Выготский Л.С. Собрание сочинений : в 6 т. / Лев Семёнович Выготский. – М. : Педагогика, 1982. – Т. 1. – 487 с.
107. Выготский Л.С. Собрание сочинений : в 6 т. / Лев Семёнович Выготский. – М. : Педагогика, 1982. – Т. 2. – 504 с.
108. Выготский Л.С. Собрание сочинений : в 6 т. / Лев Семёнович Выготский. – М. : Педагогика, 1983. – Т. 3. – 368 с.
109. Выготский Л.С. Собрание сочинений : в 6-ти т. / Лев Семёнович Выготский / [под ред. : А.Р. Лурия, М.Г. Ярошевського]. – М. : Педагогика, 1984. – Т. 2. – 360 с.
110. Гальперин П.Я. Введение в психологию / Пётр Яковлевич Гальперин. – М. : Изд-во МГУ, 1976. – 150 с.
111. Гальперин П.Я. Методы обучения и умственное развитие / Пётр Яковлевич Гальперин. – М. : Изд-во МГУ, 1985. – 45 с.
112. Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий / Пётр Яковлевич Гальперин // Исследование мышления в советской психологии / [под ред. Е.В.Шороховой]. – М. : Наука, 1966. – С. 236–277.
113. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования / Илья Романович Гальперин. – М. : Наука, 1981. – 139, [2] с.
114. Геллерштейн С.Г. Действия, основанные на предвосхищении и возможности их моделирования в эксперименте / Соломон Григорьевич Геллерштейн // Материалы по проблемам инженерной психологии. – М. : АПН РСФСР, 1966. – Вып. 4. – С. 142–154.
115. Геросименко В.А. Личностное знание и научное творчество / В.А. Геросименко. – Минск : Наука и техника, 1989. – 209 с.
116. Гизе Ф. Свободное литературное творчество детей и юношества / Ф. Гизе // Психология и дети.– 1917. – № 6–8. – С. 24–32.
117. Глассер У. Школы без неудачников / Уильям Глассер / [пер. с англ., общая ред. и предисл. В.Я. Пилиповского]. – М. : Прогресс, 1991. – 184 с.
118. Говорун Т.В. Проявление эмоционально-нравственных отношений как компонента убеждений старшеклассников / Тамара Васильевна Говорун // В кн. : Развитие нравственных убеждений школьников / [Раздел 4, под ред. М.Й. Борышевского]. – К. : Радянська школа, 1986. – С. 140–151.
119. Гореликов И.И., Магомедова Д.М. Лингвистический анализ художественного текста / И.И. Гореликов, Д.М. Магомедова. – М. : Русский язык, 1989. – 104 с.
120. Граник Г.Г., Самсонова А.И. Роль установки в процессе восприятия текста (на материале художественного текста) / Г.Г. Граник, А.И. Самсонова // Вопросы психологии. – 1993. – № 2. – С. 72–75.
121. Григоровская Л.В. Развитие образного мышления младших подростков средствами музыки : дис. … кандидата пед. наук : 13.00.01 / Любовь Владимировна Григоровская. – К., 1990. – 237 с.
122. Гурова Л.Л. Знание, понимание, творчество / Л.Л. Гурова // Учебная деятельность и творческое мышление : Тез. докл. Всесоюзн. научн. конф. – Уфа – Москва, 1985. – С. 30–31.
123. Гурова Л.Л. Психологический анализ решения задачи / Л.Л. Гурова. – Воронеж : Универс, 1976. – 327 с.
124. Гусаковский М.А., Ященко Л.А., Костюкевич С.В. Университет как центр культуропорождающего образования : Изменение форм коммуникации в учебном процессе / Михаил Антонович Гусаковский, Лина Анатольевна Ященко, Светлана Викторовна Костюкевич // [под общей ред., пред. и закл. М.А. Гусаковского]. – Минск : БГУ, 2004. – 279 с. – (Universitas).
125. Гусев С.С., Тульчинский Г.Л. Проблема понимания в философии / С.С. Гусев, Г.Л. Тульчинский. – М. : Политиздат, 1985. – 192 с.
126. Гюго В. Собор Парижской Богоматери : Роман. Пьесы. Статьи. Стихотворения / Виктор Гюго / [пер. с фр.]. – М. : НФ „Пушкинская библиотека”, ООО „Издательство АСТ”, 2003. – С. 5–450.
127. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении : логико-психологические проблемы построения учебных предметов / Василий Васильевич Давыдов. – М. : Педагогика, 1972. – 424 с.
128. Давыдов В.В. Категория деятельности и психического отражения в теории А.Н. Леонтьева / Василий Васильевич Давыдов // Вестник МГУ. – Сер. 14 : Психология. – М., 1979. – С. 25–41.
129. Давыдов В.В. Понятие деятельности как основание исследований научной школы Л.С. Выготского / Василий Васильевич Давыдов // Вопросы психологии. – 1996. – № 5. – С. 20–29.
130. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения / Василий Васильевич Давыдов. – М. : ИНТОР, 1996. – 544 с.
131. Джемс У. Психология / Уильям Джемс / [под. ред. Л.А. Петровской]. – М. : Педагогика, 1991. – 368 с.
132. Джемс У. Психология в беседах с учителями / Уильям Джемс / [пер. с англ. В.Н. Ивановского]. – М. : Изд.-во В. Линда, Д. Байкова, 1902. – 164 с.
133. Джемс У. Существует ли сознание? / Уильям Джемс // Новые идеи в философии. – СПб., 1913. – Вып. 4. – С. 14–21.
134. Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи / В.В. Андрієвська, Г.О. Балл, А.Г. Волинець та ін. / [за ред. : Г.О. Балла, О.В. Киричука, Р.М. Шамелашвілі]. – К. : УЗМН, 1997. – 136 с.
135. Доблаев Л.П. Анализ и понимание текста / Лев Петрович Доблаев. – Саратов : Саратовский университет, 1987. – 69 с.
136. Дондурей Д.Б. Эстетическая оценка как интегральный показатель отношения к художественному объекту / Д.Б. Дондурей // Социология культуры : Проблемы социальных показателей развития культуры. – М. : Труды НИИ культуры, 1982. – Вып. 109. – С. 107–121.
137. Дорфман Л.Я. Полисистемная организация метаиндивидуального мира / Л.Я. Дорфман // Психологический журнал. – 1997. – Т. 18. – № 2. – С. 3–17.
138. Дридзе Т.М. Проблемы чтения в свете информативно-целевого подхода к анализу текста : Проблемы социологии и психологии чтения / Тамара Моисеевна Дридзе. – М. : Книга, 1975. – С. 173–182.
139. Дрыжакова Е.Н. В волшебном мире поэзии : [книга для учащихся старших классов] / Елена Николаевна Дрыжакова. – М. : Просвещение, 1978. – 205 с.
140. Дункер К. Психология продуктивного (творческого) мышления / К. Дункер / [под. ред. А.М. Матюшина]. – М., 1965. – 110 с.
141. Дьюи Д. Психология и педагогика мышления / Джон Дьюи / [пер. с англ., под. ред. Н.Д. Виноградова]. – М. : Мир, 1919. – 202, [2] с.
142. Дьяченко О.М. Чего на свете не бывает? : [занимат. игры для детей от 3 до 6 лет: Книга для воспитателей детского сада и родителей] / Е.Л. Агаева, О.М. Дьяченко и др. / [под ред. : О.М. Дьяченко, Е.Л. Агаевой]. – М. : Просвещение, 1991. – 62, [2] с.
143. Еврастов Н.П. Психологическая пропаганда / Н.П. Еврастов // Теоретическая и прикладная социальная психология. – М., 1988. – С. 220–234.
144. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности / О.П. Елисеев. – С-Пб.; М.; Харьков; Минск : Изд-во „ПИТЕР”, 2001. – 554 с.
145. Жабицкая Л.Г. Воображение в восприятии художественной литературы / Лидия Германовна Жабицкая // Советская педагогика. – 1971. – № 10. – С. 81–88.
146. Жабицкая Л.Г. Восприятие художественной литературы и личность. Литературное развитие в юности / Лидия Германовна Жабицкая. – Кишинёв : Штиннца, 1974. – 134 с.
147. Жабицкая Л.Г. О психологическом подходе в исследовании восприятия художественной литературы : Проблемы социологии и психологии чтения / Лидия Германовна Жабицкая. – М., 1975. – С. 130–141.
148. Жинкин Н.И. Речь как проводник информации / Николай Иванович Жинкин / [предисл. : Р.Г. Котова, А.И. Новикова]. – М. : Наука, 1982. – 159, [1] с.
149. Жирмунский В.М. Теория литературы. Поэтика. Стилістика : Избр. труды / Виктор Максимович Жирмунський / [вступ. статья Д.С. Лихачёва]. – Л. : Наука. Ленинградское отделение, 1977. – 407 с.
150. Журавлёв А.П. Звук и смысл : [книга для внеклассного чтения (8 – 10 классы)] / Александр Павлович Журавлёв. – М. : Просвещение, 1981. – 160 с.
151. Залевский Г.В. Психическая ригидность в структуре личности людей с субъект-субъектной профессиональной ориентацией : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.03 „Психология труда, инженерная психология” / Г.В. Залевский. – Барнаул, 1999. – 19 с.
152. Залевский Г.В. Открытые и закрытые образовательные системы / Г.В. Залевский // Экспертиза инновационных процессов в образовании. – Томск : Изд-во Томского ун-та, 1999. – С. 33–46.
153. Залевский Г.В. Роль психологии в гуманизации современной школы / Г.В. Залевский // Традиционные и инновационные процессы в современном образовании / [под ред. : Г.В. Залевского, Г.Н. Прозументовой]. – Томск : Изд-во Томского ун-та, 1996. – С. 310–316.
154. Залевский Г.В. Филогенетические основания фиксированных форм поведения / Г.В. Залевский // Сибирский психологический журнал. – Вып. П. – 1999. – С. 55–58.
155. Залевский Г.В. Фиксированные формы поведения индивидуальных и групповых систем / Г.В. Залевский. – М. ; Томск : Изд-во Томского ун-та, 2004. – 458 с.
156. Залевский Г.В., Галажинский Э.В. Профессионально-личностные особенности управленцев в образовании / Г.В. Залевский, Э.В. Галажинский // Сибирский психологический журнал. – Вып. 11. – 1999. – С. 78–81.
157. Зак А.З. 600 игровых задач для развития логического мышления детей / Анатолий Залманович Зак. – Ярославль : Акад. развития, 1998. – 188 с.
158. Зарецкий В.К. Рефлексивно-личностный аспект формирования решения творческих задач / В.К. Зарецкий, И.Н. Семёнов, С.Ю. Степанов // Вопр. психологии. – № 5. – 1980. – С. 112–117.
159. Зимняя И.А. Психологические аспекты обучения говорению на иностранном языке / Ирина Алексеевна Зимняя. – М. : Просвещение, 1978. – 159, [1] с. – (Пособие для учителей средней школы).
160. Зимняя И.А. Психология перевода : [учебное пособие] / И.А. Зимняя, В.И. Ермолович. – М. : Просвещение, 1981. – 123 с.
161. Зинченко В.П. Деятельность. Знание. Духовность / Владимир Петрович Зинченко // Высшее образование в России. – 2003. – № 5. – С. 81–9