Психологічні механізми розвитку професіоналізму соціального працівника : Психологические механизмы развития профессионализма социального работника

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г. С. КОСТЮКА

На правах рукопису
КОНТНИ-ЕЛЬЖБЄТА УРШУЛЯ
УДК 159.9.07+159.9: 37.015.3

Психологічні механізми розвитку професіоналізму
соціального працівника

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Максименко Сергій Дмитрович
доктор психологічних наук, професор,
академік НАПН України, директор Інституту
психології імені Г. С. Костюка НАПН України

Київ – 2012

ЗМІСТ
ЗМІСТ 2
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА У ПСИХОЛОГІЇ 10
1.1. СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО РОЗВИТКУ Й ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА 10
1.2. ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА 35
1.3. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ІНДИКАТОРИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА 54
РОЗДІЛ 2. ОБҐРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА 72
2.1. ПОНЯТТЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА В ПРОЦЕСІ ОСВІТИ У ВНЗ 72
2.2. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА У ВУЗІВСЬКІЙ ПІДГОТОВЦІ 82
2.3. СТРУКТУРНА МОДЕЛЬ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ ПРОФЕСІЙНОЇ АКТИВНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА 96
РОЗДІЛ З. ЕКСПЕРИМЕНТ ЯК ПРОЦЕС ПРОФЕСІЙНОЇ СПІВУЧАСТІ СУБ’ЄКТІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ 119
3.1. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА 119
3.2. ДІАГНОСТИКА РІВНЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА В ПРОЦЕСІ ОСВІТИ У ВНЗ 135
3.3. ЕТАПИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ВНЗ. 148
РОЗДІЛ 4. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ У ВНЗ 153
4.1. ОРГАНІЗАЦІЯ, ПРОЦЕДУРА І МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ У ВНЗ 153
4.2. ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ ПРОФЕСІЙНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ 174
4.3. ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ВНЗ 207
4.4. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ТА КОНТРОЛЬНОЇ ГРУП НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ НАВЧАННЯ 215
ВИСНОВКИ ОШИБКА! ЗАКЛАДКА НЕ ОПРЕДЕЛЕНА.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 232

ВСТУП
Актуальність дослідження. В умовах сучасних перетворювальних процесів украй необхідне подальше реформування системи соціального захисту населення і вирішення проблеми підвищення якості підготовки соціальних працівників. Розвиток соціальної роботи як професійної діяльності обумовлює нову парадигму соціального працівника, яка визначає його як головного суб'єкта професійної діяльності в соціальній сфері, висуває систему вимог до кваліфікації і морально-етичного поводження фахівця. Проблема професіоналізму є вельми актуальною на усіх етапах розвитку суспільства. Із професіоналізмом пов'язані спроможність людини у вибраній справі, самореалізація її творчих можливостей, якість життєдіяльності в цілому. У практиці вищої освіти адекватних шляхів становлення професіоналізму на початковому етапі професіоналізації поки що не знайдено. Особливу актуальність проблемі надає відсутність серйозної традиції підготовки професійних соціальних працівників як в Україні, так і в Польщі. Існуюча система професійної підготовки соціальних працівників у ВНЗ в основному націлена на формування професійно важливих якостей особистості фахівця, зі структуруванням яких ототожнюється розвиток суб'єкта професійної діяльності. За такої постановки питання психологічні механізми й умови розвитку основ професійної майстерності соціального працівника залишаються за рамками існуючих досліджень.
Поза дослідження процесу розвитку та формування змістовних і структурних характеристик психологічних механізмів професіоналізму неможливе створення належних методологічних і теоретичних позицій стосовно освіти та підготовки фахівця, здатного продуктивно здійснювати свою професійну діяльність у динамічній соціокультурній ситуації.
Професіоналізм соціального працівника вивчається головним чином у аспекті визначення структури професійно-важливих якостей (Є. С. Романова, В. Є. Штанова); спеціальних здібностей особистості (Г. О. Балл, О. Ф. Бондаренко, М. Й. Боришевський, В. Л. Зливков, С. Д. Максименко, М. В. Молоканов, В. В. Москаленко, В. П. Москалець, М. В. Савчин); самоактивності особистості та професійної самосвідомості (М. Й. Боришевський, Т. К. Піддубна); професійної ідентифікації. (Л. П. Шнейцер); професійної культури (Н. І. Ісаєва); проектування професійної позиції (К. В. Бурмістрова). Не бракує досліджень, у яких розглядаються теоретичні та методологічні основи психологічної підготовки психолога (І. В. Дубровіна, Ф. Ю. Василюк, А. Ф. Коп'єв, Л. А. Петровська, В. М. Розін).
Розробка концептуальних основ процесу і механізму розвитку професіоналізації соціального працівника та впровадження останніх у навчальний процес ВНЗ нерозривно пов'язані з теоретичним обґрунтуванням механізму професіоналізму соціального працівника, рівнів його розвитку, особливостями освітнього процесу, що спираються на психологічні механізми професіоналізму соціального працівника.
Таким чином, існує як практична, так і теоретична необхідність дослідження теми: “Психологічні механізми розвитку професіоналізму соціального працівника”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи входить до комплексної теми лабораторії психології навчання ім. І. О. Синиці Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України “Психологічні чинники самодетермінації особистості в освітньому просторі” (номер державної реєстрації 0109U000558).
Тему затверджено Вченою радою Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України (протокол № 10 від 02.12.2010 р.) та узгоджено з Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 9 від 21.12.2010 р.).
Мета дослідження полягає у встановленні психологічних механізмів розвитку професіоналізму соціального працівника в освітньому процесі ВНЗ.

Гіпотеза дослідження:
1. Професіоналізм як професійно-важлива якість особистості соціального працівника характеризується певною єдністю психологічних механізмів, якою забезпечується ефективність професійної діяльності.
2. Розвиток професіоналізму соціального працівника в освітньому процесі ВНЗ потребує особливої організації умов та способів розбудови навчально-професійної діяльності.
Згідно з поставленою метою, визначено такі завдання дослідження:
1. Систематизувати наявні у сучасній психології теоретичні положення та підходи щодо дослідження проблеми професіоналізму соціального працівника.
2. Розкрити психологічні механізми розвитку професіоналізму соціального працівника в освітньому процесі ВНЗ.
3. Розробити модель організації експериментального освітнього процесу у формі професійної співпраці викладача-майстра й студента-стажиста.
4. З'ясувати динаміку розвитку функціонально-дієвих психологічних механізмів розвитку професіоналізму особистості студентів (майбутніх соціальних працівників) в експериментальному освітньому процесі.
Об'єкт дослідження: процес професійної підготовки соціального працівника в освітньому процесі ВНЗ.
Предмет дослідження: психологічні механізми й умови розвитку професіоналізму соціального працівника.
Методологічні й теоретичні основи дослідження. Дослідження базувалося на філософсько-психологічних принципах співвідношення історичного розвитку й індивідуальної історії становлення суб'єкта діяльності (Л. С. Виготський, В. П. Зінченко, С. Д. Максименко, М. Г. Ярошевський), онтології суб'єктності й суб'єктивності (К. О. Абульханова-Славська, Л. І. Анциферова, А. В. Брушлинський, О. М. Матюшкін, С. Л. Рубінштейн), положеннях про суб'єктивну феноменологічну реальність (М. М. Бахтін, Б. С. Братусь, Ф. Ю. Василюк, В. П. Зінченко, Є. І. Ісаєв, В. І. Слободчиков), положеннях про розвиток професійного самовизначення та професіоналізму психолога (О. Ф. Бондаренко, М. Й. Боришевський, Ф. Ю. Василюк, І. В. Дубровіна, С. Д. Максименко, А. К. Маркова, В. П. Москалець, М. В. Савчин).
Методи дослідження. Для реалізації завдань дослідження та перевірки гіпотези використовувалися загальнотеоретичні методи наукового пізнання (концептуалізація та моделювання, проектування, експеримент); емпіричні методи психологічних досліджень (методика керованої проекції, контент-аналіз самозвітів студентів, інтерв'ю, бесіди, дискусії, експертна оцінка, спостереження, моделювання контекстних завдань, імітаційні рольові ігри).
Експериментальна база й етапи організації експерименту. Експериментальна робота проводилася у Польщі на базі Верхньосілезської вищої педагогічної школи в Мисловіцах та в Україні на базі Львівського державного університету внутрішніх справ з 2008 по 2010 рік. У формувальній серії експерименту взяли участь 425 респондентів. Усього в дослідженні взяло участь 595 студентів.
Дослідження здійснювалось у три етапи. Перший етап експерименту був присвячений проектуванню й організаційно-методичним питанням реалізації констатувального та формувального експерименту.
Другий етап був спрямований на організацію й проведення серії системо-діяльних та організаційно-дієвих ігор із студентами. На даному етапі підготовки було обґрунтовано: 1) методики дослідження; 2) етапи організації та проведення формувального експерименту; 3) методична програма експерименту і його інформаційна база.
Третій етап здійснювався шляхом сполучення навчальних і позанавчальних форм роботи (методологічні семінари, інтенсивні лабораторії й експериментальні майстерні). На цьому етапі здійснювалася конкретизація концептуальних теоретичних положень, їх узагальнення, теоретична рефлексія педагогічних взаємодій та рівнів професіоналізму студентів.
Надійність і достовірність результатів дослідження забезпечені теоретико-методологічною обґрунтованістю наукових положень, логічно несуперечливою реалізацією вихідних позицій, логікою проведення експерименту відповідно до цілі завдань і умов здійсненого дослідження; практичним підтвердженням основних теоретичних положень в експериментальній роботі.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження:
• у дослідженні вперше визначено механізми розвитку професіоналізму соціального працівника;
• встановлені показники розвитку психологічних структур, що входять до мотиваційно-почуттєвих, результативно-оцінюваних, ціннісно-значимих і рефлексивно-регулятивних механізмів професійної активності студентів;
• з'ясовано зв'язок між особливостями й умовами професійного розвитку соціального працівника (володіння, кар'єрний ріст, служіння людям і своїй справі в житті) і змістом психологічних механізмів професійної активності студентів (наслідування, адаптація, індивідуалізація);
• теоретично визначені й емпірично доведені рівні розвитку професіоналізму соціального працівника (ремісника, фахівця, майстра), обґрунтовані їхні змістовні характеристики;
• розроблена авторська концепція проектування експериментального освітнього процесу професійної підготовки соціального працівника у ВНЗ.
Теоретична вагомість дослідження складає:
– визначення концептуальних положень і методологічних принципів проектування освітнього процесу професійної підготовки соціальних працівників;
– розширення й доповнення теоретичного апарату, що розкриває механізми професіоналізації соціального працівника, особливостей його професійної діяльності та її основних типів;
– виявлення рівнів професіоналізму соціального працівника, режимів функціонування їхніх психологічних структур.
Практичне значення та впровадження результатів дослідження. Впровадження у хід вузівської підготовки розвивальних форм професійної співпраці викладача й студента сприяло формуванню професіоналізму соціального працівника. Результати дослідження важливі для вирішення теоретичних і практичних питань підготовки соціальних працівників; висновки та результати дослідження можуть бути використані в лекційних курсах, на семінарських і практичних заняттях.
Результати дослідження впроваджено у процес фахової підготовки студентів за спеціальністю «Соціальна праця» Верхньосілезської вищої педагогічної школи в Мисловіцах (Польща) (довідка № 2806/01-30/28 від 11.05.2010), «Соціальна робота» та «Практична психологія» Львівського державного університету внутрішніх справ (довідка № 78 від 17.12.2010), у навчально-виховний процес Коледжу працівників соціальних служб в Хорзові (Польща) (довідка № 36 від 4.10.2010) та знайшли своє застосування у навчальному процесі Львівського медичного коледжу післядипломної освіти (довідка № 52 від 21.10.2009).
Особистий внесок автора. Наукові положення й одержані емпіричні результати є самостійним внеском автора в дослідження проблем вікової та педагогічної психології. Розробки та ідеї, котрі належать співавторам, у дисертації не використовувались.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертації доповідалися на Міжнародних і Всеукраїнських науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблема, перспективи» (Львів, 2009 р.); IV Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми професійної орієнтації та професійного навчания незайнятого населення в умовах фінасово-економічної кризи» (Київ, 2009 р.); V міжнародна науково-практична конференція «Професійне становлення особистості – проблеми і перспективи» (Київ, 2009 р.); міжнародна тристороння науково-практична конференція «Ринок праці та державна служба зайнятості в епоху глобальних змін і новітніх викликів» (Київ, 2011 р.), на засіданнях лабораторії психології навчання ім. І. О. Синиці Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України (2008 – 2012 рр.).
Публікації. Основний зміст та результати дослідження відображено у 17 наукових публікаціях, серед яких 4 – у фахових виданнях, що внесені до переліку, затвердженого МОНмолодьспорту України, 4 – у матеріалах виступів на наукових конференціях та конгресах, 9 – в інших виданнях, 8 з яких польською мовою в Польщі.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 374 найменувань (12 – іноземними мовами). Загальний обсяг дисертації становить 268 сторінок, з яких – 225 основного тексту. Робота містить 15 таблиць і 8 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове розв’язання наукової задачі, що виявляється у визначенні психологічних механізмів розвитку професіоналізму соціального працівника та поглиблення теоретичних уявлень щодо змісту, структури та розробки положень щодо організації навчання майбутніх соціальних працівників у ВНЗ.
1. Здійснене узагальнення теоретичних положень і підходів до дослідження проблеми професіоналізму соціального працівника дозволяє констатувати, що вказана проблема розглядається в літературі в дієвому й індивідуально-орієнтованому підходах. Відповідно, професіоналізм соціального працівника подається або з технологічного боку, або з боку особистісних диспозиційних структур. Показано, що екзистенціонально-феноменологічна методологія дозволяє подолати обмеження даних підходів і розглядати професіоналізм соціального працівника як суб'єктну якість.
2. З’ясовано, що професіоналізм соціального працівника проявляється в самоусвідомленні себе як майстра в соціально заданій професійній діяльності, характеризується творчим режимом функціонування психологічних механізмів професійної діяльності, перетворенням наявних установок у напрямку «удосконалення своєї справи та себе в цій справі».
3. Встановлено, що вихідною умовою, що ініціює розвиток професіоналізму психолога в освітньому процесі, виступає розробка теми буття професіонала з центральною частиною «Я – професіонал» студента-психолога, що самовизначився у позицію психолога-майстра.
Розвиток професіоналізму стажиста відбувається у двох напрямках: 1) у статусі дослідника, самодіагноста, проектувальника з моделюванням і організацією значеннєвих структур у тематичному полі та типів професійної активності; 2) руху в різних формах рефлексії.
На перетинанні цих двох напрямків стажист переживає когнітивні, комунікативні й екзистенціональні ситуації, а також різного роду події (схоплювання ідеї існування явищ професійному життя, проживання змістів «Я професіонал» від конфліктного або негативного до позитивного, події співорганізації з переходом від «Я-Моє» до «Я-Наше»).
4. Виявлено, що системоутворювальним механізмом розвитку професіоналізму студента психолога у статусі стажиста-майстра є співвідношення позиційних і особистісних протиріч у процесі узгодження типів активності, почуттів і уявлень із викладачем-майстром у ході створення спільної професійної ситуації. Узгодження базується на таких показниках взаємодії як ідентифікація, дзеркальне відбиття «Я» іншого, позиціонування, рефлексія, що обумовлює перетворення способів, розуміння учасниками освітнього процесу один одного з інверсією статусів, коли стажист виявляється в статусі викладача-майстра, що проектує психологічну реальність, а викладач-майстер – у статусі стажиста, рефлексуючого свою позицію професіонала, що формується.
5. Констатовано, що розроблена у дослідженні модель освітнього процесу на основі співучасті характеризується істотними можливостями розвитку психологічних механізмів професіоналізму майбутніх соціальних працівників. Ефективність даної моделі визначається, зокрема, структурами самоорганізації та співорганізації суб'єктів освітнього процесу з розбудовою усвідомленого процесу професійної співучасті в проектуванні та реалізації своєї професійної діяльності.
6. Розкриті принципи професійної співучасті суб'єктів освітнього процесу, які можуть бути покладені в основу проектування підготовки фахівців у системі «людина–людина». Розроблена в дослідженні модель професіоналізації соціального працівника містить обов'язкові вартісно-значеннєві й операційно-технічні механізми професійного розвитку в більш широкому контексті, а саме у співвідношенні модусів існування людини й паттернів функціонування й регуляції психологічних механізмів у професійній активності.
7. Доведено, що професіоналізм як системна організація досвіду діяльності суб'єкта в професійній галузі містить різні механізми регуляції поведінки та діяльності, вмонтовані в широкий контекст взаємодії людини зі світом.
8. Визначено, що динаміка зміни функціональних зв'язків у мотиваційно-почуттєвому, результативно-оцінному, вартісно-значеннєвому, рефлексивно-регулятивному блоках психологічних механізмів і режимів їх функціонування пов'язана з перебудовою екзистенціонального модусу існування соціального працівника та зміною форм рефлексії.
Перспектива подальшого дослідження полягає у розробці принципово нових підходів до проблеми професіоналізму, а саме – відхід від директивності та зміна парадигми психотехнічного й особистісного впливу на гуманітарну парадигму – професійної співучасті соціального працівника із самодостатнім клієнтом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абульханова-Славская К. А. Рубинштейновская категория субъекта и ее различные методологические значения / К. А. Абульханова-Славская. // Психология индивидуального и группового субъекта ; под. ред. А. В. Брушлинского, М. И. Воловиковой. – М.: ПЕРСЭ. – 2002. – С. 125–138.
2. Абульханова-Славская К. А. Проблема определения субъекта в психологии. Субъект действия, взаимодействия, познания / К. А. Абульханова-Славская. – М.: Московский психол. соц. инст.; Воронеж : НПО «МОДЭК», 2001. – С. 73–85.
3. Абулъханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Абульханова-Славская. – М.: Мысль, 1991. – 297 с.
4. Абрамова Г. С. Практическая психология / Г. С. Абрамова. – М.: Академия, 1997. – 363 с.
5. Агеев B. C. Атрибуция ответственности за успех и неудачу группы в межгрупповом взаимодействии / B. C. Агеев // Вопросы психологии. – 1982. – № 6. – С 57–69.
6. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии / Альфред Адлер. – М.: Прогресс, 1995. – 284 с.
7. Акофф Р. О целеустремленных системах / Р. Акофф, Ф. Эмери. – М., 1974. – 272 с.
8. Аллахвердов В. М. Сознание как парадокс. (Экспериментальная психологика, Т. 1. / Виктор Михайлович Аллахвердов. – СПб. : «Издательство ДНК», 2000. – 528 с. – (Новые идеи в психоллогии).
9. Аллахвердов В. М. Опыт теоретической психологии / Виктор Михайлович Аллахвердов. – СПб.: Печатный двор, 1993. – 456 с.
10. Алексеев Н. Г. Проектирование условий развития рефлексивного мышления : автореф. дис. на соискание степени д-ра психол. наук. по спец. 19.00.13 «Психология развития, акмеология» / Никита Глебович Алексеев. – М., 2002. – 42 с.
11. Алексеев К. И. Метафизика как объект исследования в философии и психологии / К. И. Алексеев // Вопросы психологии. – 1996. – № 2. – С. 73–85.
12. Аминов Н. А. О компонентах специальных способностей будущих школьных психологов / Н. А. Аминов // Психологический журнал. – 1992. – Т. 13. – № 5. – С. 105–112.
13. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания / Б. Г. Ананьев. – М. : Наука, 1977. – 380 с.
14. Андреева Г. М. Психология социального познания / Андреева Г. М. – М., 1997. – 340 с.
15. Балл Г. А. Понятие адаптации и его значение для психологии личности / Г. А. Балл // Вопросы психологии. – 1989. – № 21. – С. 92–100.
16. Балл Г. А. Психология в рациогуманистической перспективе: Избранные работы / Г. О. Балл. – К.: Основа, 2006. – 408 с.
17. Балл Г. О. Діалогічні універсалії сучасного гуманізму / Г. О. Балл // Гуманіт. науки. – 2001. – № 1. – С.4–11.
18. Балл Г. О. Пcихологія особистісно орієнтованої професійної підготовки учнівської молоді: Науково-методичний посібник; [за ред. В. В. Рибалки]; АПН України, Ін-т педагогіки і психології проф. Освіти / Г. О. Балл. – Київ, 2002. – 388 с.
19. Балл Г. О. Розвиток психологічної культури учнівської молоді в системі неперервної професійної освіти: Навч. метод. посібник / Г. О. Балл; [за ред. В. В. Рибалки]; АПН України, Ін-т педагогіки і психології профосвіти – К., 2005. – 297 с.
20. Балл Г. О. Психологія праці та професійної підготовки особистості: навчальний посібник / Г. О. Балл та ін.; [за ред. П. С. Перепелиці та ін.]; АПН України. Ін-т педагогіки і псих. проф. освіти та ін. – Хмельницький: Універ, 2001. – 329 c.
21. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Роберт Бернс. – М.: Прогресс, 1986. – 420 с.
22. Бернштейн Н. А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности / Н. А. Бернштейн. – М., 1966. – 349 с.
23. Библер B. C. От наукоучения – к логике культуры: два философских введения в XXI век / Владимир Соломонович Библер. – М.: Политиздат, 1991. – 412 с.
24. Бехтерева Н. П. Здоровый и больной мозг человека / Наталья Петровна Бехтерева. – Л., 1988. – 260 с.
25. Бисвангер Л. Бытие в мире. Введение в экзистенциальную психиатрию / Л. Бисвангер. – М.: КСП, ПСб.: Ювента, 1999. – С. 245–290.
26. Бинсвангер Л. Феноменология и психопатология / Людвиг Бинсвангер // Логос. Философско-литературный журнал. – 1992. – № 3. – С. 126–140.
27. Блинов A. M. Общение. Звуки. Смысл / A. M. Блинов. – М., 1996. – 276 с.
28. Бобнева М. И. Социальные нормы и регуляция поведения / М. И. Бобнева. – М., 1978. – 311 с.
29. Богданов Е. Н. Введение в акмеологию / Е. Н. Богданов, В. Г. Зазыкин. ¬– Калуга: КГПУ им. К. Э. Циолковского. – 2001. – 145 с.
30. Богоявленская Р. Б. Интеллектуальная активность как проблема; творчества / Р. Б. Богоявленская. – Ростов: Ростовский университет, 1983. – 176 с.
31. Богуславский М. В. Педагогические парадигмы: история и прогноз / М. В. Богуславский, Г. Б. Корнетов // Магистр. – 1992. – № 9. – С. 15–24.
32. Бодалев А. А. О феномене акме и некоторых закономерностях его формирования и развития / Алексей Александрович Бодалев // Мир психологии. М., 1995. – № 3. – С. 48–64.
33. Бодалев А. А. Профессионализм ученого психолога: характеристики, типология / А. А. Бодалев // Вопросы практической психологии. – 1996. – № 4 – С. 125–139.
34. Бодров В. А. Психологические исследования профессионализации личности / В. А. Бодров // Психологические исследования проблемы формирования личности профессионала ; под ред. В. А. Бодрова. – М., 1991. – С. 205–230.
35. Бойко Е. И. Механизмы умственной деятельности. (Динамические временные связи) / Е. И. Бойко. – М.: Педагогика, 1976. – 248 с.
36. Бондаренко А. Ф. Личностное и профессиональное самоопределение- отечественного психолога-практика / А. Ф. Бондаренко // Московский психотерапевтический журнал. – 1993. – № 1. – С. 25–41.
37. Бондаренко А. Ф. Психологическая помощь: теория и практика : учебник для психол. фак-ов / Александр Федорович Бондаренко. – М.: Институт психотерапии, 2000. – 353 с.
38. Бондаренко А. Ф. Социальная психотерапия личности (психосемантический подход) / Александр Федорович Бондаренко. – Киев: КГПИИЯ, 1991. – 189 с.
39. Борисова Е. М. Индивидуальность и профессия / Е. М. Борисова, Г. П. Логинова. – M.: Знание, 1991. – 80 с.
40. Борисова Е. М. О роли профессиональной деятельности в развитии личности / Е. М. Борисова // Психология формирования и развития личности ; под. ред. Л. И. Анцыферовой. – М., 1981. – С. 123–148.
41. Боуэн М. В. Духовность и личностно – центрированный подход / М. В. Боуэн // Вопросы психологии. –1998. – № 3. – № 4. – С. 24–33.
42. Боришевский М. И. Теоретические вопросы самосознания личности / М. И. Боришевский // Психологические особенности самосознания подростка. – К.: Вища школа, 1980. – С. 5–38.
43. Боришевський М. Й. Національна самосвідомість у громадянському становленні особистості / Мирослав Йосипович Боришевський. – К.: 2000. – 76 с.
44. Боришевський М. Й. Духовні цінності в становленні особистості громадянина / М. Й. Боришевський // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 1. – С. 144–150.
45. Боришевський М. Й. Національна самосвідомість у громадянському становленні особистості / М. Й. Боришевський. – К.: АПН України, Ін-т психології ім. Г. С. Костюка, 2000. – 63 с.
46. Боришевський М. Й. Психологічні механізми розвитку особистості / М. Й. Боришевський // Педагогіка і психологія. – 1996. – № 3. – С. 26–33.
47. Боришевський М. Й. Розвиток самоактивності дитини як основа гуманізації педагогічного процесу / М. Й. Боришевський // Міжнар. семінар з гуманістичної психології та педагогіки, (Рівне, 15–17 черв. 1998 р.) : тези допов. і повід. / [відп. ред. І. О. Балл]. – К. – Рівне, 1998.
48. Боришевський М. Й. Психологія самоактивності учнів у виховному процесі: навч.-метод. посіб. [Боришевський М. Й., Музичук С. Т., Антоненко В. В. та ін.]. – Інститут змісту і методів навчання; Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України. – К., 1999. – 190 с.
49. Братусь Б. С. К изучению смысловой сферы личности / Б. С. Братусь // Вестник МГУ. – 1981. – № 2. – С. 46–55. – (Сер. 14. Психология).
50. Братусь Б. С. К проблеме человека в психологии / Б. С. Братусь // Вопросы психологии. – 1997. – № 5. – С. 3–20.
51. Братченко С. Л. Новая встреча с гуманистической психологией / С. Л. Братченко // Вопросы психологии. – 1992. – № 1. – № 2.
52. Бронгєль Ю. Стандарти вмінь у соціальній роботі / Ю. Бронгєль, А. Курч // Соціальний працівник. – Ополє, 2002. – 60 с.
53. Брушлинский А. В. Проблемы субъекта в психологической науке / А. В. Брушлинський // Психологический журнал. – 1992. – Т. 13. – № 6. – С. 42–56.
54. Брунер Дж. Психология познания / Дж. Брунер. – М.: Прогресс, 1977. – 404 с.
55. Бубер М. Два образа веры / Мартин Бубер. – М.: Республика, 1995. – 462 с.
56. Буева Л. П. Человек: деятельность и общение / Буева Л. П. – М.: Мысль, 1978. – 214 с.
57. Бурлачук Л. Ф. Психодиагностические методы исследования личности / Леонид Фокич Бурлачук. – Киев: Знание УССР, 1982. – 17 с.
58. Валинурова Н. Г. Переживание социального бытия личности как фундаментальная проблема экзистенциальной психологии : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. психол. наук за спец. 19.00.05 «Социальная психология» / Надежда Гавриловна Валинурова. – Томск, 2002. – 32 с.
59. Васянович Г. П. Педагогічна етика: навчально-методичний посібник / Г. П. Васянович. – Л.: Норма, 2005. – 344 с.
60. Ващенко Г. Виховний ідеал / Г. Ващенко // Полтава: Полтавський вісник, 1994.– 191 с.
61. Ващенко Г. Виховний ідеал: підручник для педагогів, виховників, молоді і батьків / Г. Ващенко. – Львів: КАМУЛА, 2006. – 278 с.
62. Ващенко Г. Тіловиховання як засіб виховання волі і характеру / Г. Ващенко. – Львів: Українські технології, 2001. – 55 c.
63. Вдович С. М. Мова як засіб морально-етичного виховання особистості / С. М. Вдович // Теоретико-методичні засади викладання предметів гуманітарного циклу в професійно-технічних навчальних закладах : монографія / за ред. Г. П. Васяновича. – Львів: Українські технології, 2003. – С. 132–146.
64. Василюк Ф. Е. От психологической практики к психотехнической теории / Ф. Е. Василюк // Московский психотерапевтический журнал. – 1992. – № 1. – С. 35–48.
65. Веккер Л. М. Психические процессы / Лев Маркович Веккер. – Л., 1981. –326 с.
66. Велихов Е. П. Сознание: опыт междисциплинарного подхода / Е. П.Велихов, В. П. Зинченко , В. А. Лекторский // Вопросы философии. – 1988. – № 11. – С. 115–127.
67. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход / Андрей Александрович Вербицкий. – М.: Высш. шк., 1991. – 204 с.
68. Вілла-Еорла Л. Професійне вигоряння у соціальних працівників / Л. Вілла-Еорла // Суспільні дії в соціальній праці на порозі XXI століття. – Торунь, 2003. – 263 с.
69. Вилюнас В. К. Психология эмоциональных явлений / В. К. Вилюнас. – М., 1976. – 142 с.
70. Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивации человека / В. К. Вилюнас. – М.: МГУ, 1990. – 288 с.
71. Вишняков И. А. С-технологии в сфере образования / Вишняков И. А., Заславская Ю. В., Ясный С. В. // Вопросы профессионализма: психология, методика, практика : сб. науч. ст. ; под ред. И. А. Вишнякова, Ф. З. Кабирова. – Омск: Изд-во ОмГПЦ, 2002. – 250 с.
72. Войтвилло Е. К. Понятие как форма мышления / Е. К. Войтвилло. – М., 1989. – 145 с.
73. Войцєшак Б. Визначники професійних компетенцій соціальних працівників // Соціальна праця в Польщі / Анджей Нєспорек, Каземіра Вудз. – Катовіце, 1999. – 159 с.
74. Волков A. M. Деятельность: структура и регуляция / Волков A. M., Микадзе Ю. В., Солнцева Г. Н. – М.: МГУ, 1987. – 215 с.
75. Вольска-Приліньска Д. Освіта з використанням соціального проектування як імпульс для появлення транс¬гресії (повідомлення з досліджень) / Д. Вольска-Приліньска // На шляху до професіоналізації професії соціального працівника ; під редакцією Матияс Б, Поромбанєц М. – Кєльце, 2008. – С. 36–48.
76. Воробьев С. Л. Онтологические образы психологии / С. Л. Воробьев // Человек. – 1995. – № 1. – С. 50–64.
77. Воробьева Л. И. Гуманитарная психология: предмет и задачи / Л. И. Воробьева // Вопросы психологии. – 1993. – № 2. – С. 70–82.
78. Вудз К. Перспективи розвитку соціальних служб в Польщі. Дилеми освіти і професійного вдосконалення соціальних працівників / Каземіра Вудз // Соціальна праця і суспільна політика – області співдії у боротьбі з суспільним виключенням. – Бидгощ, 2008.
79. Вудз К. Курси соціальної праці Інституту соціології Сілезького університету. Досвід у навчанні і дослідженнях для соціальної праці / К. Вудз, Е. Лесьняк-Берек // На шляху до професіоналізації про¬фесії соціального працівника / ред. Матияс Б., Поромбанєц М. – Кєльце, 2008.
80. Выготский Л. С. Собрание сочинений в 6-ти томах / Лев Семенович Выготский.
Т. 3. Проблемы развития психики. М.: Педагогика, 1983. – 367 с.
81. Выготский Л. С. Собрание сочинений в 6-ти томах / Лев Семенович Выготский.
Т. 1. Проблема сознания. Сознание как проблема психологического поведения. М.: Педагогика, 1983. – 337 с.
82. Гадамер Х. Г. Истина и метод: основы философской герменевтики / Ханс Георг Гадамер ; пер. с нем., под общ. ред. Б. Н. Бессоновой. – М., 1988. – 704 с.
83. Гальперин П. Я. Психология как объективная наука: избранные псих.тр. в 70-ти томах / Петр Яковлевич Гальперин. – М.: «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1998. – 480 с.
84. Ганига-Янчак П. Професійні дії в області соціальної роботи. Підготовка до професії соціального працівника в Польщі / П. Ганига-Янчак // На шляху до професіоналізації професії соціального працівника ; під редакцією: Б. Матияс, М. Поромбанєц. – Кєльце, 2008.
85. Гачев Г. Р. О возможном содействии гуманитарных наук развитию естественных / Г. Р. Гачев // Методологические проблемы взаимодействия общественных, естественных и технических наук. – М., 1981. – С. 320–335.
86. Гайденко П. П. Экзистенциализм и проблема культуры (Критика философии) / П. П. Гайденко. – М., 1963. – 230 с.
87. Гегель Г. Ф. Феноменология духа / Георг Вильгельм Фридрих Гегель. – М.: Наука, 2000. – 495 с.
88. Гелен А. О. О систематике антропологии / А. О. Гелен // Проблема человека в западной философии. – М., 1988. – С. 270–286.
89. Геллерштейн С. Г. Психотехника / Соломон Григорьевич Геллештейн. – М., 1926. – 380 с.
90. Геллерштейн С. Г. К вопросу о профессиональной типологии / С. Г. Геллерштейн // Психотехника и психофизиология труда. – М., 1930. – Т. З. – Вып. 6. – С. 89–115.
91. Гинецианский В. М. Пропедевтический курс общей психологии / В. М. Гинецианский. – М., 1998. – 386 с.
92. Гиппенрейтер Ю. Б. Феномены конгруэнтной эмпатии / Ю. Б. Гиппенрейтер, Т. Д. Карягина, Е. Н. Козлова // Вопросы психологии. – 1993. – № 4. – С. 49–58.
93. Гнездилов А. В. Парадоксы кризисных переживаний встречи со смертью / А. В. Гнездилов // Психология и психотерапия. Тревога и страх: единство и многообразие взглядов. – СПб., 2003. – С. 47–48.
94. Голицын Г. А. Информационный подход в психологии творчества / Г. А. Голицын // Исследование проблем психологии творчества. – М., 1983. – С. 210–231.
95. Голицын Г. А. Рефлексия как фактор развития / Г. А. Голицын // Проблемы рефлексии. – Новосибирск, 1987. – С. 54–60.
96. Горностай П. П. Теория и практика психологического консультирования / П. П. Горностай, С. В. Васьковская. – Киев: Наукова думка, 1995. – 128 с.
97. Григоренко Н. Н. Методологический анализ психической реальности: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филос. наук. по спец. 09.00.01 «Онтология и теория познания» / Наталья Николаевна Григоренко. – Кемерово, 2000. – 48 с.
98. Громыко Ю. В. Организационно-деятельностные игры и развитие образования / Ю. В. Громыко. – М.: Независимый методологический университет, 1992. – 191 с.
99. Гуревич К. М. Овладение профессиональным мастерством как проблема дифференциальной психофизиологии / К. М. Гуревич // Психофизиологические вопросы становления профессионала. – М., 1977. – Вып. 1. – С. 37–54.
100. Гусев С. С. Проблема понимания в философии / С. С. Гусев, Г. Л. Тульчинский. – М.: Мысль, 1985. – 315 с.
101. Гуссерль Э. Логические исследования / Эдмунд Гуссерль. – Минск: Харвест; М.: Аст, 2000. – 286 с.
102. Гуссерль Э. Амстердамские доклады. Феноменологическая психология / Э. Гуссерль // Логос. Философско литературный журнал. – 1992. – № 3. – С. 120–139.
103. Давыдов В. В. Уровень планирования как условие рефлексии / В. В. Давыдов, A. 3. Зак // Проблемы рефлексии. – Новосибирск, 1987. – С. 43–49.
104. Деркач А. А. Акмеология: пути достижения вершин профессионализма / А. А. Деркач, Н. В. Кузьмин. – М.: Луч, 1993. – 32 с.
105. Деркач А. А. Психологические условия и факторы оптимизации личностно-профессионального развития государственных служащих регионального управления / А. А. Деркач, В. М. Дьячков. – М.: МААН, 1997. – 250 с.
106. Деркач А. А. Методология и стратегия акмеологического исследования / А. А. Деркач, Г. С. Михайлов. – М.: МПА, 1998. – 320 с.
107. Деркач А. А. Акмеология: личностное и профессиональное развитие человека. Методолого-прикладные основы акмеологических исследований / Анатолий Алексеевич Деркач. – М.: PAMС, 2000. – 223 с.
108. Джеймс У. Психология / Уильм Джеймс. – М.: Педагогика, 1991. – 367 с.
109. Джонс Э. Терапия неврозов / Эрнест Джонс. – М.: Педагогика, 1924. – 320 с.
110. Дильтей В. Описательная психология / Вильгельм Дильтей. – М.: Современный гуманит. университет, 2001. – 138 с.
111. Длуцік М. Підготовка соціальних працівників в Польщі // Психологічний і терапевтичний контекст соціальної праці ; ред. А.Барчик, П. Р. Барчик. – Мисловіце, 2010. – С. 116–117.
112. Донцов A. И. Профессиональные представления студентов психологов / A. И. Донцов, Г. М. Белокрылова // Вопросы психологии. – 1999. – № 2. – С. 42–49.
113. Доценко Е. Л. Манипуляция: психологическое определение понятия / Е. Л. Доценко // Психологический журнал. – 1993. – Т. 14. – № 4. – С. 96–120.
114. Дубровина И. В. Практическая психология образования : учеб. пособие для студ. высш. и средн. спец. уч. зав. / И. В. Дубровина, Е. Е. Данилова, A. M. Прихожан; под ред. И. В. Дубровиной – М., 1997. – 526 с.
115. Дукла Д. Професійні компетенції соціального працівника сучасної Європи – визначни¬к його професіоналізму / Д. Дукла // Соціальна праця як інструмент інтеграції місцевого суспільства ; за ред. М. Міровска – Ченстохова, 2008. – С. 34–35.
116. Жинкин Н. И. Механизмы речи / Николай Иванович Жинкин. – М., 1958. – 185 с.
117. Жуков Ю. М. Ценности как детерминанты: принятия решения. Социально-психологический подход к проблеме / Ю. М. Жуков // Психологические проблемы социальной регуляции поведения. – М., 1976. – С. 254–277.
118. Забродин Ю. М. Проблемы разработки практической психологии / Ю. М. Забродин // Психологический журнал. – 1980. – Т. 2. – № 2. – С. 85–97.
119. Завалишина Д. Н. Творческий аспект практического мышления / Д. Н. Завалишина // Психологический журнал. – 1991. – Т. 12. – № 2. – С. 115–125.
120. Зазыкин В. Г. Акмеологические проблемы профессионализма / В. Г. Зазыкин, А. П. Чернышов. – М.: НИИВО, 1993. – 130 с.
121. Загайнов P. M. Проклятие профессии: бытие и сознание / Р. М. Загайнов. М.: Смысл, 2001. – 570 с.
122. Залевская А. А. Индивидуальное знание. Специфика, и принципы функционирования : монография / Александра Александровна Залевская. – Тверь, 1992. – 136 с.
123. Зарецкий В. К. Опыт использования организационно-деятельностных игр в проектировании регионального образования / Зарецкий В. К., Каменский Р. Г., Краснов С. И. – Пермь: ПОИПКРО, 1995. – 242 с.
124. Зимняя И. А. Психология обучения иностранным языком в школе / И. А. Зимняя. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1981. – 315 с.
125. Зинченко В. П. Проблема внешнего и внутреннего и становление образа себя и мира / В. П. Зинченко // Первое чтение памяти В. В. Давыдова : сб. выст. – М., Рига, 1999. – С. 35–47.
126. Зинченко В. П. Идеи Л. С. Выготского о единицах анализа психики / В. П. Зинченко // Психологический журнал. – 1981. – Т. 2. – № 2. – С. 118–133.
127. Иванов В. П. Человеческая деятельность – познание – искусство / В. П. Иванов. – Киев, 1977. – 320 с.
128. Иванников В. А. Психологические механизмы волевой регуляции / В. А. Иванников. – М.: МГУ, 1991. – 140 с.
129. Ильенков Э. В. Философия и культура / Э. В. Ильенков. – М.: Политическая литература, 1991. – 450 с.
130. Ильин Е. П. Сущность и структура мотива / Е. П. Ильин // Психологический журнал. – 1995. – Т. 16. – № 2. – С. 27–41.
131. Ильин Е. П. Психология воли / Евгений Павлович Ильин. – СПб.: Питер, 2000. – 280 с.
132. Интегративные аспекты современной психотерапии : сб. науч. трудов Психоневрологического института им. Бехтерева. – Т. 131. – СПб.: Психоневрологический институт им. Бехтерева В. М. ; под общ. ред. М. Кабанова – М., 1992. – 160 с.
133. Исаева Н. И. Развитие профессиональной культуры психолога образования : автореферат дис. на соискание ученой степени д-ра психол. наук. по спец. 19.00.13 «Психология развития, акмеология» / Надежда Ивановна Исаева. – Ставрополь, 1998. – 49 с.
134. Кабаченко Т. С. Методы психологического воздействия / Т. С. Кабаченко. – М.: Пед. об-во, 2000. – 544 с.
135. Кабиров Ф. З. Диалектика «хаоса» и «порядка» в образовательных процессах / Ф. З. Кабиров // Психолого-педагогические системы и технологии : материалы первой науч. практ, конф. студ. – Омск: ОмГПУ, 1999. – С. 113–118.
136. Кабиров Ф. З. Концептуализация и технологизация обеспечения развития субъекта / Ф. З. Кабиров // Психолого – педагогические системы и технологии. – Омск: ОмГПУ, 1999. – С. 35–48.
137. Кабиров Ф. З. Философско-антропологические основания психокоррекции / Ф. З. Кабиров // Гуманитарные исследования: Ежегодник : сб. науч. тр. – Омск: ОмГПУ, 1999. – Вып. 5. – С. 256–270.
138. Кабиров Ф. З. Экспериментальная мастерская формирования собственного профессионализма в образовательном процессе / Ф. З. Кабиров // Наука образования : сб. науч. ст. – Омск: ОмГПУ, 2000. – Вып. 19. – С. 59 – 79.
139. Кабиров Ф. З. Позиция психолога в практике психокоррекции : учебное пособие / Фиргат Зарипович Кабиров. – Омск: ОмГПУ, 2001. – 78 с.
140. Кабиров Ф. З. Практика психокоррекции в процессной логике / Ф. З. Кабиров // В. М. Бехтерев: современная психология и психотерапия : материалы. Всерос. симп. – Казань: КГУ, 2001. – С. 110–121.
141. Кабиров Ф. З. Концептуальная модель феномена профессионализма практического психолога в вузе / Ф. З. Кабиров // Мир человека : научно-информ. изд. – Красноярск: СибГМУ, 2002. – Вып 2. – С. 3–10.
142. Кабиров Ф. З. Режимы функционирования психологических механизмов в процессе формирования профессионализма практического психолога в вузе / Ф. З. Кабиров // Парадигма : ежеквартальный журнал теорет., прикл. языкозн., культурологии. – Красноярск : СибГТУ, 2003. – Вып. 13. – С. 10–23.
143. Кабиров Ф. З. Феноменология формирования профессионализма практического психолога / Ф. З. Кабиров // Социальная работа с молодежью: психологические и социально-педагогические аспекты : материалы пятой регион, научно-практ. студ. конф. фак. псих, и педаг. – Омск: ОмГПУ, 2003. – С. 22–29.
144. Кабиров Ф. З. Подход к проблеме формирования феномена профессионализма практического психолога в системе вузовской подготовки / Ф. З. Кабиров // Прикладная психология. – 2002. – № 2. – Издательский Дом: МАГИСТР-Пресс- Москва. – С. 54–65.
145. Кабиров Ф. З. Структура; профессионализма практического психолога / Ф. З. Кабиров // Модернизация педагогического образования в Сибири: проблемы и перспективы : сб. науч. ст. – Омск: ОмГПУ. – 2002. – Ч. 1. – С. 115–118.
146. Кабиров Ф. З. Соучастие и формирующийся эксперимент / Кабиров Ф. З., Заславский М. В., Ясный С. В. // Вопросы профессионализма: психология, методология, практика : сб. науч. ст. ; под. ред. И. А. Вишнякова, Ф. З. Кабирова. – Омск: ОмГПУ, 2003. – С. 8–38.
147. Кабиров Ф. З. Социокультурные образовательные и психологические механизмы формирования профессионализма практического психолога / Ф. З. Кабиров // Вопросы, профессионализма: психология, методология, практика : сб. науч. ст. ; под ред. И. А. Вишнякова, Ф. З. Кабирова. – Омск: ОмГПУ, 2003. – С. 125–146.
148. Кабиров Ф. З. Функциональная модель психологических механизмов профессиональной активности, практического психолога в соотношении режимов функционирования, и модусусов существования профессионала / Ф. З. Кабиров // Вопросы профессионализма: психология, методология, практика : сб.науч. ст. ; под ред. И. А. Вишнякова; Ф. З. Кабирова. – Омск:. ОмГПУ, 2003. – С. 147–161.
149. Кабиров Ф. З. Исследование смысла «Я» студентов – психологов в процессе их профессионального становления / Ф. З. Кабиров, В. В. Шлякова // Вопросы профессионализма: психология, методология, практика : сб. науч. ст. ; под ред. И. А. Вишнякова, Ф. З. Кабирова. – Омск: ОмГПУ, 2003. – С. 223–235.
150. Кабиров Ф. З. Концепция научно – образовательного учреждения «Омский, центр: экспериментальной педагогики» / Кабиров Ф. З., Сысоев. A. M., Ясный С. В. // Гуманизация и демократизация образования (инновации и нововведения). – Омск: ОмГПУ, 1995. – С. 145–163.
151. Калина Н. Ф. Семиотическое пространство психотерапии / Н. Ф. Калина // Журнал практикующего психолога. – 1966. – № 2. – С. 29–42.
152. Калина Н. Ф. Основы психотерапии. Семиотика в психотерапии / Н. Ф. Калина. – М.: Рефл – бук, Киев: Ваклер, 1997. – 264 с.
153. Калиниченко В. В. К метакритике понятия интенциональности у Э. Гуссерля / В. В. Калиниченко // Логос. Философско-литературный журнал. – 1997. – № 10. – С. 65–80.
154. Камю А. Бунтующий человек / Альбер Камю. – М.: Политическая литература, 1990. – 413 с.
155. Кантовіч Е. Вміння у соціальній праці / Е. Кантович // Елементарні питання соціальної праці. – Плоцк, 2007. – С. 114–115.
156. Кантовіч Є. Суспільні дії в соціальній праці на порозі XXI століття / Є. Кантовіч, А. Олюбіньскі . – Торунь, 2003.
157. Кжесіньска-Жах Б. Форми навчання і професійного досконалення соціальних працівників міського осередка допомоги родині в місті Бялисток. На шляху до професіоналізації професії соціального працівника / Б. Кжесіньска-Жах . – Кєльце 2008. – С. 116–117.
158. Кжишковскі Є. Соціальна допомога. Соціологічний ескіз / Є. Кжишковскі . – Варшава, 2008.
159. Клименко В. В. Психологія творчості : навч. посібник для студ. вищих навч. закладів / В. В. Клименко; М-во освіти і науки України, Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Україна». – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 480 с.
160. Князева Е. Н. Антропный принцип в синергетике // Вопросы философии / Е. Н. Князева, С. П. Курдюмов. – 1997. – № 3. – С. 62–80.
161. Ковалев Г. А. Три парадигмы в психологии – три стратегии, психологического воздействия / Г. А. Ковалев // Вопросы психологии. –1987. – № 3. – С. 41–49.
162. Ковалев Г. А. Общение и проблема интериоризации / Г. А. Ковалев, Л. А. Радзиховский // Вопросы психологии. – 1985. – № 1. – С. 110–120.
163. Коган Л. Н. Цель и смысл жизни человека / Лев Наумович Коган. – М.: Мысль, 1984. – 252 с.
164. Кон И. С. Открытие «Я» / Игорь Семенович Кон. – М.: Политиздат, 1978. – 367 с.
165. Кон И. С. Категория«Я» в психологии / И. С. Кон // Психологический журнал. – 1981. – Т. 2. – № 3. – С. 43–54.
166. Кон И. С. В поисках себя: Личность и ее самосознание / Игорь Семенович Кон. – М.: Политиздат, 1984. – 335 с.
167. Конопкин О. Н. Психологические механизмы регуляции деятельности / О. Н. Конопкин. – М.: Наука, 1980. – 256 с.
168. Конрбек Я. Підготовка соціальних працівників до професійної праці: різноманітність програм навчання в Західній Європі і імплікації на майбутнє для поль¬ської підготовки до соціальної праці / Я. Конрбек // Вирішення проблем і суспільних питань в теорії і практиці. З вітчизняного і європейського досвідут ; за ред. Є. Кжишковскі, К. Пєнтак. – Ченстохова, 2006.
169. Копьев А. Ф. Диалогический подход в консультировании и вопросы психологической помощи / А. Ф. Копьев // Московский психотерапевтический журнал. – 1992. – № 1. – С. 35–46.
170. Коржова Е. Ю. Психологическое познание человека как субъекта жизнедеятельности : автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра психол. наук. по спец. 19.00.01 «Общая психология, психология личности, история психологии» / Елена Юрьевна оржова. – СПб., 2002. – 32 с.
171. Корнилов Ю. К. Проблемы психологии практического интеллекта. Проблемы субъекта в психологии / Ю. К. Корнилов. – М., 2000. – С. 185–215.
172. Коростылева JI. A. Особенности стратегии самореализации и стили человека / JI. A. Коростылева // Психологические проблемы самореализации личности. – СПб.: СПбТУ, 2000. – Вып. № 4. – С. 130–147.
173. Котлярска-Міхальска А. Соціальний працівник як досліджувач і стратег - нові виклики у освіті / А. Котлярска-Міхальска // Суспільні дії в соціальній праці на порозі XXI століття" ; за ред. Ева Кантовіч, Анджей Олюбіньскі. – Торунь, 2003. – 33 с.
174. Крайчинская С. Б. Психология как практическая наука / С. Б. Крайчинская // Вопросы методологии. – 1991. – № 1. – С. 67–77.
175. Кудрявцев В. Т. Выбор и надситуативность в творческом процессе: логико-психологический анализ проблемы / В. Т. Кудрявцев // Психологический журнал. – 1997. – Т. 18. – № 1. – С. 16–31.
176. Кузьмина К. В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения / К. В. Кузьмина. – М.: Высш. шк., 1990. – 119 с.
177. Кулюткин Ю. Н. Рефлексивная регуляция мыслительных действий / Ю. Н. Кулюткин // Психологические исследования интеллектуальной деятельности. – М., 2003. – С. 158–172.
178. Кун Т. Структура научных революций / Томас Кун. – М.: АСТ, 2003. – 608 с.
179. Курч А. Європейські виміри підготовки до професії соціального працівника / А. Курч // Соціальний працівник. Вибрані проблеми професії в період суспільної трансформації ; за ред. Ю. Бронгєль, А. Курч – Ополе, 2002.
180. Ласыгин А. Л. Оптимизация личностно-профессионального развития практического психолога : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. психол. наук по спец. 19.00.01 «Общая психология, психология личности, история психологии», 19.00.13 «Психология развития, акмеология» / Александр Львович Ласыгин. – М., 1999. – 49 с.
181. Левин К. Закон и эксперимент в психологии / К. Левин // Психологический журнал. – 2001. – Т. 22. – № 2. – С. 101–108.
182. Левитов Н. Д. Психотехника и профессиональная пригодность / Николай Дмитриевич Левитов. – М., 1928. – 280 с.
183. Лекторский В. А. Субъект, объект, познание / Владислав Александрович Лекторский. – М., 1980. – 190 с.
184. Леонтьев В. Г. Психологические механизмы мотивации / В. Г. Леонтьев. – Новосибирск, 1992. – 250 с.
185. Леонтьев В. Г. Влияние адаптации на эволюционный уровень учебной группы / В. Г. Леонтьев, А. Н. Жмырикова // Психология учебной деятельности. – Новосибирск: НГПЦ, 1982. – С. 115–127.
186. Леонтьев Д. А. Значение и смысл: две стороны одной медали / Д. А. Леонтьев // Психологический журнал. – 1996. – Т. 17. – № 5. – С. 19–30.
187. Леонтьев Д. А. Психология свободы: к постановке проблемы самодетерминации личности / Д. А. Леонтьев // Психологический журнал. – 2000. – Т. 21. – № 1. – С. 15–25.
188. Лефевр В. А. От психофизики к моделированию души / В. А. Лефевр // Вопросы философии. – 1990. – № 7. – С. 25–31.
189. Лидере А. Г. Особенности позиции психолога по отношению к клиенту / А. Г. Лидере // Журнал практического психолога. – 1996. – № 3. – С. 23–37.
190. Логинова Н. А. Жизненный путь человека как проблема психологии / Н. А. Логинова // Психологический журнал. – 1985. – Т. 6. – С. 103–109.
191. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Борис Федорович Ломов. – М.: Наука, 1984. – 444 с.
192. Лотман Ю. М. Внутри мыслящих миров: Человек – Текст – Семиосфера – История / Ю. М. Лотман. – М.: Языки русской культуры, 1996. – 464 с.
193. Лотман Ю. М. Семиосфера: Культура и взрыв : статьи / Ю. М. Лотман. –СПб.: Искусство СПб, 2001. – 703 с.
194. Лэнг Р. Расколотое «Я» / Р. Лэнг. – СПб.: Белый кролик, 1995. – 352 с.
195. Лэндрет Г. Л. Игровая терапия искусство отношений ; пер. с англ / Г. Л. Лэндрет. – М.: Международная педагогическая академия, 1994. – 368 с.
196. Максименко С. Д. Бібліографічний покажчик. Академік, український психолог, фундатор наукової школи генетичної психології / С. Д. Максименко. – К. : КММ, 2008. – 128 с.
197. Максименко С. Д. Загальна психологія: підручник / [за заг. ред. Максименко С. Д.] / С. Д. Максименко. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 704 с.
198. Максименко С. Д. Експериментальна психологія : підруч. для студентів / С. Д. Максименко, Е. Л. Носенко. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 360 с.
199. Максименко С. Д. Психологія особистості : підруч. для студентів вищих навч. закладів / С. Д. Максименко, К. С. Максименко, М. В. Папуча. – К.: КММ, 2007. – 296 с.
200. Максименко С. Д. Актуальні питання психологічного обґрунтування заходів пропаганди здорового способу життя серед підлітків і юнаків // Практ. психологія та соц. робота / С. Д. Максименко. – 2006. – № 11. – С. 1–3.
201. Максименко С. Д. Генеза здійснення особистості : монографія / Сергій Дмитрович Максименко. – К.: КММ, 2006. – 255 с.
202. Максименко С. Д. Генетична концепція особистості в контексті загальноцивілізаційного розвитку / С. Д. Максименко // ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія : матеріали п’ятої міжнар. наук.-теорет. конф. (26–27 травня 2006 р.). – АПН України. Ін-т психології ім. Г. С. Костюка, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. НАН України, Укр.-лівійс. Ін-т пробл. розвит. демокр., Народне бюро Лівії в Україні. – К.: Фенікс. 2006. – Кн. 5: Соц.-психол. аспекти альтерн. моделей розвитку сус-ва. – С. 7–9.
203. Максименко С. Д. Генетичні аспекти дослідження внутрішнього світу особистості // Наук. зап. АПН України. Ін-т психології ім. Г. С. Костюка / С. Д. Максименко. – К., 2006. – Вип. 25. – С. 5–21.
204. Максименко С. Д. Загальна психологія: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / С. Д. Максименко, В. О. Зайчук, В. В. Клименко та ін. – 3-тє вид., переробл. і допов. – Вінниця: «Нова книга», 2006. – 687 с.
205. Максименко С. Д. Методологічний статус категорії «нужда» в психології особистості / С. Д. Максименко // Актуальні проблеми соціології, психології та педаг