АНТИЦИПАЦІЯ В СТРУКТУРІ ПСИХІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ З ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ : АНТИЦИПАЦИЯ В СТРУКТУРЕ ПСИХИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ДЕТЕЙ С ЦЕРЕБРАЛЬНЫМ ПАРАЛИЧОМ

Краткое описание

ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ НАПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

Романенко Оксана Вікторівна

УДК: 159.922.761:616.831/.832]:159.922

АНТИЦИПАЦІЯ В СТРУКТУРІ ПСИХІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ З ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ

19.00.08 – спеціальна психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора психологічних наук

Науковий консультант:
БЕХ Іван Дмитрович,
дійсний член НАПН України,
доктор психологічних наук, професор,
директор Інституту проблем
виховання НАПН України

Київ – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ АНТИЦИПАЦІЇ ………………………………………………..............................15
1.1. Антиципація в системі психологічних категорій.………………….....15
1.2. Критерії класифікації та види антиципації……………………………23
1.3. Структура та функції антиципації……………………………………..31
1.4. Наукові підходи до вивчення антиципації…………………………….40
1.4.1. Співвідношення закономірного та випадкового як основа антиципації в контексті філософсько-методологічного трактування причинності психічного…………………………………………………………………………..40
1.4.2. Системний підхід у методології дослідження антиципації………..49
1.4.3. Антиципація у психологічних та психофізіологічних моделях.......55
Висновки до розділу 1………………………………………………………87
РОЗДІЛ 2. ОНТОГЕНЕТИЧНІ ТА ДИЗОНТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ АНТИЦИПАЦІЇ…………………………........90
2.1. Антиципація як критерій психічного розвитку ………………………90
2.2. Особливості формування антиципації в онтогенезі…………….........96
2.3. Проблема дизонтогенезу та патогенезу антиципаційних процесів у психологічній науці ………………………………………………………………112
2.4. Передумови формування антиципації у дітей з органічним ураженням головного мозку…………………………………………………...........................122
Висновки до розділу 2……………………………………………………..137
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ АНТИЦИПАЦІЇ У ДІТЕЙ З ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ …………………………………………………………………….140
3.1. Вихідні положення емпіричного дослідження антиципації ……….140
3.2. Модель системного дослідження антиципації у дітей з церебральним паралічем.………………………………………………………………………….147
3.3. Обґрунтування методики дослідження.………………………….......157
Висновки до розділу 3……………………………………………………..196
РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ АНТИЦИПАЦІЇ У ДІТЕЙ З ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ НА РІЗНИХ РІВНЯХ ПСИХІЧНОГО ВІДОБРАЖЕННЯ ………………………………………………………………200
4.1. Антиципація на сенсорно-перцептивному рівні.……………………200
4.2. Антиципація на рівні уявлень.………………………………………..211
4.3. Мовленнєво-мислительний рівень антиципації.…………………….229
4.4. Соціально-перцептивне передбачення.………………………………265
4.5. Особливості взаємозв’язку антиципаційних процесів на різних рівнях психічного відображення.……………………………………………...................281
Висновки до розділу 4……………………………………………………..293
РОЗДІЛ 5. ТЕОРЕТИКО-ТЕХНОЛОГІЧНА ПРОГРАМА КОРЕКЦІЇ АНТИЦИПАЦІЇ У ДІТЕЙ З ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ ……….....302
5.1. Теоретико-методичні основи комплексної психокорекції………….302
5.2. Методика формування антиципації як основний інструментарій системи психокорекційних заходів…….………………………………………...334
5.3. Оцінка ефективності психокорекційної програми…………………..353
Висновки до розділу 5……………………………………………………..363
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………366
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………........372

ВСТУП

Актуальність дослідження. На сьогодні Україна інтенсивно входить у культурно-освітній європейський простір, що обумовлює необхідність інтеграції в суспільство людей з особливими потребами. З огляду на це проблема пошуку ефективних засобів стимулювання їх пізнавальної та особистісної активності залишається пріоритетною у дефектологічній науці та практиці. Значний внесок у її вирішення здійснено вітчизняними вченими завдяки створенню психокорекційних програм спеціального навчання й виховання для дітей різних категорій (В. Бондар, Л. Вавіна, Т. Вісковатова, В. Засенко, Т. Ілляшенко, В. Кобильченко, А. Колупаєва, С. Конопляста, Т. Марчук, Г. Мерсіянова, Т. Сак, В. Синьов, Т. Скрипник, Є. Соботович, В. Тарасун, О. Хохліна, Л. Фомічова, М. Шеремет та ін.).
Особливого загострення ця проблема набуває стосовно дітей з церебральним паралічем, які характеризуються, з одного боку, органічно обумовленою специфікою формування вищих психічних функцій, а з другого – вираженою тенденцією до інвалідизації, що ускладнює ситуацію соціального розвитку. Попри розробку пріоритетних напрямів психологічної діагностики та психосоціальної реабілітації цієї категорії дітей (С. Зінченко, Т. Ілляшенко, Р. Карімова, І. Мамайчук, О. Мамічева, І. Омельченко, А. Панов, Є. Постовойтов, І. Смирнова, А. Тюрін, О. Узун, Л. Ханзерук, О. Чеботарьова, А. Шевцов, Л. Шипіцина та ін.), багато питань залишається відкритими для наукових дискусій і практичних розробок.
Сучасний стан проблеми вивчення психічної діяльності дітей з церебральним паралічем характеризується наявністю різноспрямованих тенденцій. З одного боку, складність та мультифакторність порушень при ДЦП обумовлюють необхідність ретельного обстеження усіх її складових, а з другого – висока астенізованість та швидка виснажливість нервової системи у цих дітей є не лише протипоказанням для застосування тривалої діагностики, але й фактором, що може призвести до зниження її валідності. Найбільш об’єктивною вважається діагностика, що спирається на моніторинг у поєднанні з поглибленим дослідженням окремих психічних функцій та з’ясуванням здатності до научуваності дитини. Водночас недостатньо вивченими залишаються прогностичні механізми, які лежать у основі цієї здатності, що актуалізує пошук нових підходів до вивчення психічної діяльності дітей з церебральним паралічем.
Проведення наукових досліджень, спрямованих на оптимізацію умов психічного розвитку дітей з психофізіологічними особливостями, ґрунтується переважно на застосуванні системного підходу. Його реалізація у вітчизняній дефектологічній науці частіше виявляється не в одновекторному, а в якомога більш повному урахуванні різноманітних складових предмету дослідження. Окрім цього недостатньо дослідженою залишається роль системоутворюючих факторів, які детермінують ефективність функціонування системи. Тому актуальним вбачається реалізація системного підходу до вивчення психічної діяльності дітей з церебральним паралічем на основі системоутворюючого фактору – феномену антиципації, що є формою випереджального відображення дійсності, виступає загальною та найголовнішою якістю психіки, виявляється у всіх видах діяльності та визначається науковцями як провідний критерій психічної активності людини (П. Анохін, М. Бернштейн, О. Леонтьєв, Б. Ломов, І. Сєченов, Є. Сурков, С. Рубінштейн, О. Ухтомський та ін.).
Успішне оволодіння предметною діяльністю, вибір різною мірою обґрунтованих гіпотез у процесі вирішення мислительних завдань, знаходження способу дії в ситуаціях управління власною учбовою діяльністю, соціально-перцептивне прогнозування в комунікативному процесі, особистісні вибори з усвідомленим пріоритетом певних моральних позицій мають загальну якість реалізації суб’єктом інтелектуально-особистісних зусиль, які ґрунтуються на процесі антиципації. Масштабність та складність зазначених проблем стосовно дітей з церебральним паралічем обґрунтовує необхідність здійснення комплексного дослідження їх психічної діяльності на якісно новому рівні, з розкриттям ролі антиципації в структурованості психічних процесів, що збігається з магістральними напрямами спеціальної психології щодо вирішення проблеми оптимізації поведінки й управління діяльністю цієї категорії дітей.
Таким чином, необхідність визначення наукових засад самоактивності дітей з церебральним паралічем як умови їх інтеграції в суспільство, потреба в розширенні арсеналу методів діагностики та корекції їхньої психічної сфери, недостатність вивчення ролі системоутворюючих факторів у межах застосування системного підходу в дефектологічній науці обумовлюють актуальність вибору теми дисертаційного дослідження: «Антиципація в структурі психічної діяльності дітей з церебральним паралічем».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано згідно з тематичним планом науково-дослідних робіт Інституту спеціальної педагогіки НАПН України (напрям: «Реформування змісту спеціальної освіти дітей з особливими потребами»; комплексна тема лабораторії інтенсивної педагогічної корекції: «Науково-методичне забезпечення навчання дітей із затримкою психічного розвитку різних вікових груп (реєстраційний № 0109U000318)).
Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту спеціальної педагогіки НАПН України (протокол № 9 від 26.10.2010 р.) та узгоджено на засіданні Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні НАПН України (протокол № 4 від 26.04.2011 р.).
Мета дослідження – розроблення та реалізація концепції системно-структурного вивчення психічної діяльності дітей з церебральним паралічем на основі визначення стану сформованості антиципації на різних рівнях психічного відображення.
Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:
1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз проблеми шляхом системного опису феномену антиципації та розкриття її ролі в структурі психічної діяльності дітей з церебральним паралічем.
2. Визначити передумови дизонтогенезу антиципації в умовах церебрально-органічної патології.
3. Розробити теоретико-пізнавальну технологію вивчення психічної діяльності дітей з церебральним паралічем на основі визначення стану сформованості антиципації на різних рівнях психічного відображення.
4. Шляхом порівняльного емпіричного дослідження виявити змістові та динамічні особливості формування антиципації у дітей з церебральним паралічем від дошкільного до молодшого шкільного віку в сукупності психічних процесів, що її забезпечують, психологічних механізмів та проявів у різних видах діяльності, з урахуванням характеру вікових новоутворень.
5. Встановити характер зв’язку між показниками антиципації на різних рівнях психічного відображення та з’ясувати функціональні механізми їх взаємодії в структурі психічної діяльності дітей з церебральним паралічем.
6. Визначити типологію порушень антиципаційних процесів у дітей з церебральним паралічем шляхом зіставлення ступеню їх сформованості на різних рівнях психічного відображення.
7. Розробити теоретико-технологічну програму психокорекції антиципації у дітей з церебральним паралічем, апробувати її та довести ефективність корекції на основі експериментальної процедури.
Об’єкт дослідження – психічна діяльність дітей з церебральним паралічем.
Предмет дослідження – система антиципації у дітей з церебральним паралічем та психологічні основи її комплексної діагностики й корекції.
Теоретико-методологічну основу дослідження склали: філософські принципи активності, детермінізму та розвитку; загальнонаукова методологія системного аналізу; теорія взаємозв’язку процесів навчання й розвитку (І. Бех, Л. Виготський, В. Давидов, Д. Ельконін, В. Засенко, О. Киричук, Г. Костюк, О. Леонтьєв, С. Максименко, Т. Сак, В. Синьов, Ю. Швалб), положення про цілісний та системно-комплексний підхід до дослідження психічного розвитку дитини (Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн); концепція загальних і спеціальних здібностей (Б. Ананьєв, С. Рубінштейн, М. Холодна, Н. Ничипоренко, В. Менделевич); структурно-рівнева теорія антиципації (Б. Ломов, Є Сурков, Л. Регуш, О. Сергієнко); психофізіологічна концепція активності (П. Анохін, М. Бернштейн, І. Сєченов, О. Ухтомський, В. Штирков, В. Русалов, Є. Соколов); когнітивна теорія інформаційних процесів (Дж. Брунер, У. Найсер, Дж. Міллер, Ю. Галантер, К. Прибрам, О. Тихомиров, Т. Корнілова); положення про психолого-педагогічну та медико-соціальну корекцію аномального розвитку (В. Бондар, Т. Вісковатова, В. Засенко, І. Єременко, В. Козявкін, А. Колупаєва, В. Тарасун, Л. Фомічова, О. Хохліна, М. Шеремет), теоретико-методичний інструментарій вивчення проблематики психічного розвитку дітей з церебральним паралічем (І. Мамайчук, О. Мастюкова, К. Семенова, А. Шевцов, Л. Шипіцина та ін.).
Методи дослідження. Для розв’язання окреслених завдань та забезпечення достовірності положень і висновків використовувався комплекс загальнонаукових та специфічних методів дослідження. Серед них:
теоретичні: дедуктивний (аксіоматичний і гіпотетико-дедуктивний) – для системного опису явища, що досліджується; індуктивний – для встановлення закономірностей, систематизації, типології на основі результатів емпіричного дослідження; моделювання (структурно-функціональне) – для побудови системних моделей дослідження;
емпіричні: 1) багаторівневий констатувальний експеримент з використанням включеного спостереження, бесіди, аналізу продуктів діяльності, методу експертних оцінок, аналізу медико-психолого-педагогічної документації, психодіагностичних методів (методика «Перетин» А. Гафарова, Є. Суркова, Г. Суходольського; ХІІ субтест тесту інтелекту Д. Векслера в модифікації Ю. Гільбуха; методика розрізних картин Л. Переслені, О. Шуранової; методика «Схематизація» Р. Бардіної; методика «Відгадайка» Л. Переслені, В. Подобед; методика утворення штучних понять Дж. Брунера; ІV субтест тесту інтелекту Р. Амтхауера в модифікації Е. Замбацявичене; методика незавершених оповідань та методика К. Тейлор (авторська модифікація); методика нестандартизованого самозвіту; малюнковий апперцептивний тест Л. Собчик, фрустраційний тест С. Розенцвейга) – для дослідження стану сформованості антиципації на різних рівнях психічного відображення; 2) формувальний експеримент із використанням методів психокорекції та авторської модифікації психодіагностичних методів – для оцінки ефективності розробленої теоретико-технологічної програми;
методи обробки даних: якісний та кількісний аналіз емпіричних показників з використанням методів математичної статистики (t-критерій Стьюдента для незалежних та для залежних вибірок; коефіцієнт узгодження розподілів хі-квадрат Пірсона; коефіцієнт кореляції Спірмена).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
вперше:
– проведено системно-структурне вивчення психічної діяльності дітей з церебральним паралічем на основі визначення стану сформованості антиципації на різних рівнях психічного відображення;
– розкрито роль антиципації у формуванні вікових новоутворень дизонтогенезу при ДЦП порівняно з нормальним розвитком дитини;
– з’ясовано специфічні особливості структури, змісту та динаміки антиципації у дітей з церебральним паралічем шляхом визначення груп факторів, які лежать в основі взаємозв’язку змінних; описано функціональні механізми їх взаємодії;
– визначено типологію порушень антиципаційних процесів у дітей з церебральним паралічем шляхом зіставлення їх сформованості на різних рівнях психічного відображення;
– теоретико-експериментальним шляхом доведено можливість цілеспрямованого формування антиципації у дітей з церебральним паралічем на основі актуалізації певних якостей психіки під впливом вимог діяльності в системі психокорекційної роботи;
удосконалено:
– структурний опис дефіцитарного типу дизонтогенезу при ДЦП;
– диференційоване визначення психологічного профілю дітей з церебральним паралічем, які характеризуються збереженим інтелектом;
– наукові засади соціальної інтеграції дітей цієї категорії шляхом розкриття ролі соціально-перцептивного передбачення в цьому процесі;
подальшого розвитку набули:
– загальна теорія антиципації як результат побудови концептуальної схеми дослідження з позицій поліпарадигмального підходу, розширення генетичних, спеціальних і прикладних аспектів її змісту та створення нового наукового знання у вигляді типології;
– наукові уявлення про феномен научуваності дитини як прояв прогностичних здібностей;
– положення про комплексність психосоціальної реабілітації дітей з ДЦП.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:
– апробована на практиці комплексна методика може застосовуватися в якості ергономічного засобу діагностики стану психічного розвитку дітей з церебральним паралічем;
– поліфункціональність діагностичного комплексу забезпечує можливість використання окремих змістових блоків як автономних програм при проведенні психологічного обстеження дітей;
– у структурі пізнавальної діяльності методика дозволяє визначати прогностичні механізми, що впливають на швидкість, точність сприймання та обробки інформації, здатність до научуваності дитини;
– визначені психологічні засади формування здатності до антиципації як пізнавальної здібності можуть використовуватися в системі методів управління учбовою діяльністю дітей з церебральним паралічем;
– розроблена психокорекційна програма рекомендована для застосування педагогам і психологам у системі комплексної психосоціальної реабілітації цієї категорії дітей.
Результати дослідження використано при розробці «Програми розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями опорно-рухового апарату» (гриф Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 1/11 – 18795 від 05.12.2012 р.) та навчально-методичного посібника «Навчання та виховання дітей з церебральним паралічем в умовах спеціального дошкільного навчального закладу» (схвалено до використання в дошкільних навчальних закладах для дітей з вадами опорно-рухового апарату комісією із спеціальної педагогіки Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (протокол № 2 від 10.04.2012 р.)
Основні практичні розробки та методичні рекомендації за результатами дисертаційного дослідження впроваджено в роботу спеціальної школи-дитячого садка «Мрія» для дітей з вадами опорно-рухового апарату м. Києва (довідки № 173 та № 174 від 27.12.2011 р.); спеціального дошкільного навчального закладу № 591 для дітей з порушенням опорно-рухового апарату та хворих на дитячий церебральний параліч м. Києва (довідка № 294 від 24.10.2011 р.); спеціального дошкільного закладу «Ясла-садок» № 248 компенсуючого типу м. Одеси (довідка № 67 від 6.09.2011 р.); спеціального дошкільного закладу «Ясла-садок» № 193 компенсуючого типу м. Одеси (довідка № 192 від 6.09.2011 р.); Міського центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів м. Миколаєва (довідка № 173/12.13.01. від 13.09.2011 р., Державного комплексу соціальної реабілітації дітей-інвалідів м. Миколаєва (довідка № 159 від 12.09.2011 р.).
Результати дослідження вагомі в системі професійної підготовки логопедів, дефектологів і психологів. Теоретичні та практичні матеріали використані при розробці навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін та спецкурсів: «Психологічна корекція», «Методичне забезпечення корекційно-виховного процесу в умовах інклюзивної освіти», «Актуальні питання сучасної корекційної педагогіки», «Комплексна фізична реабілітація дітей з психофізичними порушеннями», «Методика корекційної роботи з дітьми з комплексними порушеннями», «Методичні основи забезпечення соціалізації учнів спеціальної школи» для студентів, що навчаються за дефектологічними спеціальностями в педагогічних університетах (впроваджено в навчальний процес дефектологічного факультету Слов’янського державного педагогічного університету (довідка № 27 від 14.05.2011 р.) та Інституту корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (довідка № 55/11 від 16.06.2011 р.).
Експериментальною базою дослідження, що проводилося автором протягом 2005–2012 років, були спеціальна школа-дитячий садок «Мрія» для дітей з вадами опорно-рухового апарату (м. Київ); спеціальна школа-інтернат № 15 для дітей з наслідками поліомієліту та церебральними паралічами (м. Київ); спеціальний дошкільний навчальний заклад № 591 для дітей з порушенням опорно-рухового апарату та хворих на дитячий церебральний параліч (м. Київ); спеціальний дошкільний заклад «Ясла-садок» № 248 компенсуючого типу (м. Одеса); спеціальний дошкільний заклад «Ясла-садок» № 193 компенсуючого типу (м. Одеса); діти, яких долучено до корекційно-розвивальних програм громадської асоціації осіб з особливими потребами «Церебрал»; середня загальноосвітня школа № 250 (м. Київ).
Дослідженням було охоплено 318 дітей дошкільного та молодшого шкільного віку (із них 196 дітей з церебральним паралічем та 122 дитини – з нормальним розвитком), 53 родини, що виховують дитину, хвору на ДЦП, 48 педагогів.
Вірогідність результатів дослідження забезпечується вихідними методологічними положеннями; аналізом значного масиву літератури з визначеної проблеми; використанням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних предмету і завданням; залученням значного фактичного матеріалу; застосуванням кількісного та якісного аналізу здобутих результатів.
Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні результати теоретико-експериментального дослідження були представлені в доповідях на Міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференціях, серпневих нарадах педагогічних працівників, методичних засіданнях спеціальних психологів, корекційних педагогів та психологів, які працюють у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах: VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами» (м. Київ, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні підходи інтеграції та соціалізації дітей з особливими потребами» (м. Луцьк, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання супроводу дітей з особливими потребами: медичні, психологічні, педагогічні аспекти» (м. Луцьк, 2006); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми корекційної педагогіки та психології» (м. Кам’янець-Подільський, 2007); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Психолого-педагогічне та медичне забезпечення соціалізації дітей вразливих категорій» (м. Луцьк, 2008); ІХ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому середовищі» (м. Київ, 2008); ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Стан та перспективи розвитку корекційної освіти» (м. Кам’янець-Подільський, 2009); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Теоретико-методологічні та прикладні аспекти психології особистості», присвяченій 110-річниці з дня народження Г. С. Костюка (м. Кіровоград, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 70-річчю від Дня народження академіка В. М. Синьова, (м. Київ, 2010); Х Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому середовищі» (м. Київ, 2010), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми психології особистості та міжособистісних взаємин» (м. Кам’янець-Подільський, 2010), ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Стан та перспективи розвитку корекційної освіти», (м. Кам’янець-Подільський, 2010); Міжнародній науковій конференції «Л. С. Выготский и современная культурно-историческая психология: проблемы развития личности в изменчивом мире» (м. Гомель, 2010); Міжнародній науково-практичній конференції «Соціалізація та ресоціалізація особистості в умовах сучасного суспільства» (м. Київ, 2010); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Людиноцентризм як основа гуманітарної політики України: освіта, політика, економіка, культура» (м. Київ, 2011 р); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Здоров’я, освіта, наука та самореалізація молоді» (м. Луцьк, 2011); V Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми корекційної педагогіки та психології» (м. Луганськ, 2011); Міжнародній науково-практичній конференції «Розвивальне навчання та школа діалогу культур» (м. Луцьк, 2011); V Міжнародній науково-практичній конференції «Управління в освіті»; (м. Львів, 2011); Науково-практичному семінарі логопедів і дефектологів на базі Одеського спеціального дошкільного закладу «Ясла-садок» № 248 компенсуючого типу (м. Одеса, 2011); І Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми логопедії» (м. Київ, 2011, НПУ ім. М. П. Драгоманова); І Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми ортопедагогіки та ортопсихології» (м. Київ, 2012, НПУ ім. М. П. Драгоманова); науково-практичних семінарах для педагогічних працівників, методичних об’єднаннях, серпневих нарадах (міста Києву, Одеси, Миколаєва).
Публікації. Результати та основний зміст дослідження висвітлено у 41 праці, з яких 38 є одноосібними. Серед них: монографія – 1, навчально-методичні посібники – 3 (з них 1 – з грифом МОН України), статті в наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалів і тез конференцій – 37, у тому числі 23 наукові статті у фахових виданнях.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук «Особливості формування Я-образу у школярів з церебральним паралічем» (19.00.08 – спеціальна психологія) захищена у 2003 р. в Інституті спеціальної педагогіки АПН України. Матеріали в тексті докторської дисертації не використовуються.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (408 найменувань, у тому числі 37 – іноземною мовою), містить 37 таблиць та 7 рисунків. Загальний обсяг роботи – 408 сторінок, із них 371 сторінка основного тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Аналіз та узагальнення результатів наукових досліджень з проблематики ДЦП свідчить про їх переважну спрямованість на вирішення низки важливих завдань, пов’язаних із оптимізацією умов психосоціального розвитку цієї категорії дітей, удосконаленням відповідних психодіагностичних та психокорекційних технологій. Разом із тим проблема пошуку ефективних засобів стимулювання їх пізнавальної та особистісної активності залишається пріоритетною у дефектологічній науці та практиці. Наукові засади самоактивності дітей з церебральним паралічем як умови їх інтеграції в суспільство не знайшли достатнього психологічного обґрунтування та методичної реалізації.
У дисертації представлено нові підходи до вивчення психічної діяльності дітей з церебральним паралічем на основі визначення антиципації як інтегрального показника розвитку та активності дитини. Розроблення концепції системно-структурного вивчення психічної діяльності охоплює, по-перше, з’ясування специфіки динамічно-змістових особливостей антиципації, що створює можливість цілісного опису психічної діяльності; по-друге, визначення ефективності функціонування цієї системи у різних видах діяльності дитини, що націлено на прогнозування труднощів у діяльності та розкриття їх природи; по-третє, визначення можливостей управління діяльністю та поведінкою шляхом цілеспрямованого формування здатності до антиципації.
2. Серед основних передумов дизонтогенезу антиципації у дітей з церебральним паралічем визначено такі: 1) органічне ураження головного мозку, що призводить до затримки редукції тонічних рефлексів, порушень тонусу, патологічних імпульсів пропріоцептивної інформації, внаслідок яких формуються неправильні рухові стереотипи, – таким чином, антиципація на фундаментальних рівнях психічного відображення задається ушкодженим пусковим механізмом, що в подальшому викривлює розвиток її вищих рівнів; 2) патологічна слабкість інтегративної діяльності аналізаторних систем, що впливає на зорові, слухові, тактильні, кінестетичні відчуття та сприйняття, порушує їх взаємодію, обмежує різноманітність вражень від предметного світу та перешкоджає створенню уявлень як основи для прогностичної діяльності дитини; 3) недостатність та неповноцінність минулого досвіду, що гальмує формування ймовірнісних зв’язків між окремими стимулами, готовності до сприймання їх певних послідовностей та встановлення закономірностей.
3. На основі системного підходу здійснено розробку теоретико-пізнавальної технології вивчення психічної діяльності дитини з церебральним паралічем, що забезпечувало вирішення як теоретичних, так і прикладних завдань. Теоретичний план охоплював інтеграцію та спеціалізацію психологічних знань у галузі загальної теорії антиципації, подолання недоліків локального підходу до вивчення психіки, поглиблення інтерпретації природи психічних явищ.
У прикладному аспекті розроблена технологія була спрямована на удосконалення завдань діагностики, проектування та управління процесом психічного розвитку дітей з церебральним паралічем шляхом стимулювання когнітивно-регулятивних процесів. Розроблена теоретико-пізнавальна технологія дозволила виявити змістові та динамічні особливості формування антиципації у дітей з церебральним паралічем від дошкільного до молодшого шкільного віку в сукупності психічних процесів, що її забезпечують, психологічних механізмів та проявів у різних видах діяльності, з урахуванням характеру вікових новоутворень.
4. Встановлено специфіку ефектів сенсорно-перцептивної антиципації при ДЦП шляхом психодіагностичної оцінки рухових та зорових порушень у системі їхньої взаємодії. Визначено низку чинників, які ускладнюють результат роботи цієї системи: зниження точності окоміру при приєднанні моторного компоненту та інструментальних кінестезіях, компенсаторного перенапруження однієї половини тіла при різних формах геміпарезу, що обумовлює відповідний зсув помилки виміру, звуженість та нерівномірність полей зору. Обґрунтовано вплив порушень функціональної системності комплексу аналізаторів при ДЦП на дальність ефектів антиципації, внаслідок чого віддаленість випереджального відображення не виходить за межі простору, в якому відбувається актуальна дія.
5. Визначено провідні чинники недостатньої сформованості вторинних образів-еталонів у дітей з церебральним паралічем як ефектів антиципації на рівні уявлень: недосконалість механізмів робочої пам’яті, що забезпечує використання слідів у процесі предметної діяльності, та порушення комплементарної взаємодії чуттєвого й семантичного компонентів образу, які локалізовані в різних півкулях мозку. Оскільки права півкуля забезпечує зорове розпізнання об’єктів, обробляючи інформацію одночасно та цілісно, а ліва містить нейронний ансамбль, необхідний для породження мовлення, взаємодія обох півкуль обумовлює їх різну роль у процесах утворення, збереження та маніпулювання образами. Тому при ДЦП, так чи інакше, в залежності від локалізації порушень, природні складові образу – чуттєвий та семантичний компонент – формуються на неповноцінній основі. Недостатня сформованість способу наочно-образного орієнтування в просторі у цих дітей гальмує передумови для утворення такого ефекту антиципації, як панорамне передбачення, без якого неможлива повноцінна реалізація моторних програм дії, а також охоплення часово-просторової безперервності того середовища, в якому відбувається дія. Внаслідок неможливості охопити одночасно кілька ознак середовища та орієнтуватися на них, гальмується перетворення сукцесивних перцептивних процесів у симультанний образ.
6. Встановлено особливості здатності до ймовірнісного прогнозування у дітей з ДЦП та нормальним інтелектом: збережена структура пізнавальної діяльності поєднується зі зниженням її психодинамічних характеристик, що призводить до уповільнення переробки сенсорної інформації та перешкоджає повноцінному використання ймовірнісніх характеристик стимульної послідовності; раціональні стратегії прогностичної діяльності поєднуються з використанням більш елементарної стратегії з пріоритетом для вхідної інформації, яка є компенсаторною за своїм характером та ґрунтується на достатній сформованості механізмів «запису» та «зчитування» інформації в реєстрі короткочасної пам’яті.
Виявлено специфіку мікрогенезу мислительних стратегій у процесі продукування гіпотез у дітей з церебральним паралічем, що характеризується переважанням парціальних гіпотез, застосуванням стратегії сканування, яка носить пристосувальний характер, та відмову від стратегії фокусування внаслідок неспроможності автоматично утримувати весь необхідний зміст вхідної інформації. На основі аналізу стратегій продукування гіпотез розкрито роль таких змінних, як повнота отриманих орієнтирів, кількість виявлених суб’єктивних альтернатив, час, потрібний досліджуваному для висунення гіпотези, їх обґрунтованість, здатність до їх перетворення в процесі діяльності, суб’єктивна впевненість дитини при виконанні завдання як змінна, що опосередковує взаємодію чинників особистісної регуляції.
Мовленнєве прогнозування у дітей з церебральним паралічем характеризується нерівномірним характером його змістової структури в порівнянні зі здоровими дітьми. Виявлено диспропорційність структури вербально-логічного мислення як операціональної складової мовленнєво-мислительної антиципації у цих дітей, що полягає у несформованості уявлень про кількісні, часові та просторові відношення між предметами та обумовлює специфічну групу помилок, які мають стійкий характер. Достатній рівень адекватності прогнозу на основі встановлення контексту та обґрунтованість причинно-наслідкових зв’язків поєднується у них з недостатнім рівнем розвитку широти логічної побудови наслідків, усвідомлення їх ймовірнісного характеру, зниженою адекватністю внаслідок недосконалої типологізації ситуацій та опосередковуючого впливу несприятливих особистісних установок, що значно звужує можливості як мовленнєвого прогнозу, так і здатності до соціально-перцептивного передбачення.
7. Встановлено, що параметри антиципації у дітей з церебральним паралічем характеризуються більш тісною залежністю один від одного у порівнянні зі здоровими дітьми. Якщо в групі здорових дітей показники мовленнєво-мислительної антиципації достовірно корелюють між собою, то у дітей з церебральним паралічем спостерігається статистичний взаємозв’язок між процесами антиципації не тільки щодо вербальних шкал, але й на сенсорно-перцептивному рівні та рівні уявлень. Надмірна зв’язність вказує на недостатню гнучкість системи антиципації у цієї категорії дітей. Типологічні особливості зв’язку мовленнєво-мислительної антиципації з її проявами на інших рівнях покладено в основу рівневого розподілу сформованості цієї здатності у дітей з церебральним паралічем.
Зіставлення показників антиципації та врахування характеру зв’язку між ними дозволило визначити чотири типологічні групи, що можуть бути представлені як різновиди дефіцитарного типу дизонтогенезу у дітей з церебральним паралічем і збереженим інтелектом. Перший вид – умовно-гармонійний – характеризується достатньою збереженістю усіх компонентів системи рівнів антиципації. Другому виду – диспропорційному – притаманна дефіцитарність одного рівня (уявлень) при відносній збереженості інших. Помірно-дефіцитарний вид включає дефіцитарність двох рівнів (сенсорно-перцептивного та уявлень), а загальнодефіцитарний – характеризується загальною слабкістю системи антиципації на всіх рівнях психічного відображення.
8. Доведено, що здатність до прогнозування, яка безпосередньо визначає научуваність дитини та забезпечує ефективну соціальну взаємодію, не формується у дітей з церебральним паралічем спонтанно, а потребує цілеспрямованих психокорекційних впливів, що було реалізовано у розробці теоретико-технологічної програми корекції антиципації. Важливою умовою її застосування виступає забезпечення синергетичного ефекту психологічного, педагогічного та сімейного модулів, на основі продуктивної взаємодії когнітивного та суб’єктно-особистісного компонентів антиципації, що виступає в якості фактора подальших змін у психічному розвитку дитини. Оскільки успішність формування антиципації безпосередньо пов’язана з частотою обізнаності з певними об’єктами в минулому досвіді індивіда, що сприяє формуванню ймовірних зв’язків між окремими подіями, пріоритетним напрямом психокорекції є створення системи «штучного досвіду» в різних галузях життєдіяльності дитини.
Теоретико-експериментальним шляхом доведено, що антиципацію можна розглядати не тільки як показник розвитку та іманентну функцію психіки, але й як результат актуалізації її певних якостей під впливом вимог діяльності. Оцінка ефективності психокорекційної програми обумовлює доцільність її впровадження як необхідної ланки в системі психосоціальної реабілітації при ДЦП. Перспективними напрямами подальших досліджень в цій галузі є вивчення антиципації як умови цілепокладання та прийняття рішень у дітей з церебральним паралічем.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдурахманов Р. А. История психологии: идеи, концепции, направления: учебное пособие / Р. А. Абдурахманов. – М. : Московский психолого-социальный институт, 2006. – 323 с.
2. Абрамова, Г. С. Возрастная психология: учебное пособие [для студентов вузов] / Г С. Абрамова. – М. : Академический проект, 2000. – 624 с.
3. Абрамович-Лехтман Р. Я. Психологическая помощь детям с церебральным параличом / Р. Я. Абрамович-Лехтман // Лечебная помощь детям с церебральным параличом: Труды НИИ им. Г. И. Турнера. – Л., 1962. – С. 109–139.
4. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Абульханова-Славская. – М. : Мысль, 1991. – 299 с.
5. Абульханова-Славская К. А. О субъекте психической деятельности [Текст] / К. А. Абульханова-Славская. – М. : Наука, 1973. – 288 с.
6. Агавелян О. К. Социально-перцептивные особенности детей с нарушениями развития / О. К. Агавелян. – Челябинск : Издатель Татьяна Лурье, 1999. – 356 с.
7. Адаптація до умов колективної співпраці / [І. В. Чорна, М. І. П’ята, Г. П. Спіженко та ін.] // Дефектолог. – 2012. – № 2 (62). – С. 4–11.
8. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии / А. Адлер. – М. : Прогресс, 1995. – 296 с.
9. Акатов Л. И. Социальная реабилитация детей с ограниченными возможностями здоровья. Психологические основы / Акатов Л. И. – М. : Владос, 2004. – 368 с.
10. Акопов А. Ю. Сравнительное изучение прогнозирующей деятельности детей-дошкольников, взрослых и больных шизофренией / А. Ю. Акопов // Вопросы психологии. – 1983. – № 3. – С. 47–71.
11. Аксенова Л. И. Дети с нарушениями опорно-двигательного аппарата / Л. И. Аксенова // Социальная педагогика в специальном образовании. – М. : «Академия», 2001. – С. 133–138.
12. Александровский Ю. А. Состояние психической дезадаптации и их компенсация / Ю. А. Александровский. – М. : Наука, 1976. – 272 с.
13. Ананьев Б. Г. Особенности восприятия пространства у детей [Текст] / Б. Г. Ананьев, Е. Ф. Рыбалко. – М. : Просвещение, 1964. – 303 с.
14. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания / Б. Г. Ананьев. – СПб. : Питер, 2001. – 272 с. – (Серия «Мастера психологии»).
15. Ананьев Б. Г. Психология чувственного познания / Б. Г. Ананьев. – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1960. – 486 с.
16. Анастази А. Психологическое тестирование / А. Анастази, С. Урбина. – СПб. : Питер, 2001. – 688 с.
17. Андреева Г. М. К построению теоретической схемы исследования социальной перцепции / Г. М. Андреева // Вопросы психологии. – 1977. – № 2. – С. 3–13.
18. Анохин П. К. Биология и нейробиология условного рефлекса / П. К. Анохин. – М. : Медицина, 1968. – 547с.
19. Анохин П. К. Философские аспекты теории функциональной системы / П. К. Анохин. – М. : Наука, 1978. – 399 с.
20. Анохин П. К. Очерки по физиологии функциональных систем [Текст] / П. К. Анохин. – М. : Медицина, 1975. – 446 с.
21. Анциферова Л. И. Методологические проблемы психологии развития / Л. И. Анциферова // Принцип развития в психологии. – М. : Наука, 1978. – С.3–20.
22. Арестова О. Н. Операциональные аспекты временной перспективы личности / О. Н. Арестова // Вопросы психологии. – 1999. – № 4. – С. 61–73.
23. Архипова Е. Ф. Коррекционная работа с детьми с церебральным параличом / Е. Ф. Архипова. – М. : Просвещение, 1989. – 79 с.
24. Асмолов А. Г. О динамическом подходе к психологическому анализу деятельности / А. Г. Асмолов, А. В Петровский // Вопросы психологии. – 1978. – № 1. – С. 70–80.
25. Асмолов А. Г. О некоторых перспективах исследования смысловых образований личности / А. Г. Асмолов // Вопросы психологии. – 1979. – № 4. – С. 35–46.
26. Асмолов А. Г. По ту сторону сознания: Методологические проблемы неклассической психологии / А. Г. Асмолов. – М. : Смысл, 2002. – 480 с.
27. Асмус В. Ф. Проблема интуиции в философии и математике. (Очерк истории: ХУ11 – начало ХХ в.) / В. Ф. Асмус. – [2-е изд.]. – М. : Мысль, 1965. – 312 с.
28. Астапов В. М. Психодиагностика и коррекция детей с нарушениями и отклонениями развития: [хрестоматия] / В. М. Астапов, Ю. В. Микадзе. – [2-е изд.]. – СПб : Питер, 2008. – 256 с. : ил. – (Серия «Хрестоматия»).
29. Ахметзянова А. И. Особенности антиципационной деятельности при общем недоразвитии речи у детей старшего дошкольного возраста / А. И. Ахметзянова – Казань, 2004. – 186 с.
30. Базылевич Т. Ф. К проблеме задатков прогностических способностей / Т. Ф. Базылевич // Психологический журнал. – 1994. – № 6. – С. 90–99.
31. Бадалян Л. О. Руководство по неврологии раннего детского возраста / Л. О. Бадалян, Л. Т. Журба, Н. М. Всеволожская. – К. : Здоров’я, 1980. – 525 с.
32. Бадалян Л. О. Детские церебральные параличи / Л. О. Бадалян, Л. Т. Журба, О. В. Тимонина. – К. : Здоров’я, 1988. – 328 с.
33. Баевский Р. М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии / Р. М. Баевский. – М. : Медицина, 1979. – 295 с.
34. Балл Г. А. Психология в рациогуманистической перспективе: [избр. работы] / А. Г. Балл – К. : Основа, 2006. – 408 с.
35. Бассин Ф. В. Еще раз о законах психики / Ф. В. Бассин // Психологический журнал. – 1982. – Т. 3, № 6. – С. 145–151.
36. Барабанщиков В. А. Психология восприятия: Организация и развитие перцептивного процесса / В. А. Барабанщиков. – М. : Когито-Центр; Высшая школа психологии, 2006. – 240 с.
37. Батуев А. С. Функция двигательного анализатора / А. С. Батуев. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1970. – 199 с.
38. Белопольская И. Л. Проблемы психологического консультирования детей с отклонениями в развитии / И. Л. Белопольская // Практикум по патопсихологии / [под ред.: Б. В. Зейгарник, В. В. Николаевой, В. В. Лебединского]. – М.: Изд-во МГУ, 1987. – С. 167–178.
39. Бернер П. Я. Многофакторная модель патогенеза / П. Я. Бернер // Социальная и клиническая психиатрия. – 1994. – Т. 4, Вып. 2. – С. 121–125.
40. Бернштейн Н. А. Физиология движений и активность / Н. А. Бернштейн. – М. : Наука, 1990. – 495 с.
41. Бех І. Д. Виховання особистості: у двох книгах. Книга перша. Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: [навч.-метод. посіб.] [Текст] / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2003. – 278 с.
42. Бехтерев В. М. Объективная психология / В. М. Бехтерев. – М. : Наука, 1991. – 480 с.
43. Бехтерева Н. П. Нейрофизиологические аспекты психической деятельности человека / Н. П. Бехтерева. – М. : Медицина, 1971. – 120 с.
44. Бехтерева Н. П. Здоровый и больной мозг человека / Н. П. Бехтерева. – Л. : Наука, 1988. – 262 с.
45. Бехтерева Н. П. Магия мозга и лабиринты жизни / Н. П. Бехтерева. – СПб. : Сова, 2008. – 383 с.
46. Бизюк А. П. Основы нейропсихологии: [учеб. пособие] / А. П. Бизюк. – СПб : Речь, 2010. – 293 с.
47. Блауберг И. В. Становление и сущность системного подхода. / И. В. Блауберг, Э. Г. Юдин. – М. : Наука, 1973. – 270 с.
48. Блейхер В. М. Клиническая патопсихология / В. М. Блейхер. – Ташкент : Медицина, 1976. – 326 с.
49. Блонский П. П. Память и мышление / Блонский П. П. – М. : Наука, 1964.– 208 с. – (Избр. психолог. произведения).
50. Бобнева М. Н. Социальные нормы и регуляция поведения / М. Н. Бобнева. – М. : Наука, 1978. – 311 с.
51. Бодалев А. А. Личность и общение: [избр. труды] / А. А. Бодалев. – М. : Педагогика, 1983. – 271 с.
52. Божович Л. И. Личность и её формирование в детском возрасте / Л. И. Божович. – М. : Просвещение, 1968. – 464 с.
53. Большой психологический словарь / [сост. и общ. ред. : Б. Г. Мещеряков, В. П. Зинченко]. – М. : АСТ МОСКВА; СПб. : Прайм-Еврознак, 2009. – 811 с.
54. Бондаренко А. Ф. Социальная психотерапия личности / А. Ф. Бондаренко – К. : КГПИИЯ, 1991. – 189 с.
55. Бондарчук О. І. Експериментальна психологія: [курс лекцій] / Бондарчук О. І. – К. : МАУП, 2003. – 120 с.
56. Борисова А. А. Проницательность как проблема психологии общения / А. А. Борисова // Психологический журнал. – 1990. – № 4. – С. 117–122.
57. Боришевский М. И. Саморегуляция поведения школьников / М. И. Боришевский // Сов. педагогика. – 1991. – № 3. – С. 63-67.
58. Ботта Н. Лечебное воспитание детей с двигательными расстройствами церебрального происхождения / Н. Ботта, П. Ботта: [пер. с фр.] – Л. : Медицина, 1964. – 244 с.
59. Брагина Н. Н. Функциональные ассиметрии человека / Н. Н. Брагина, Т. А. Доброхотова. – М. : Медицина, 1981. – 289 с.
60. Брунер Дж. Психология познания. За пределами непосредственной информации / Дж. Брунер. – М. : Прогресс, 1977. – 413 с.
61. Брушлинский А. В. Мышление и прогнозирование (логико-психологический анализ) [Текст] / Брушлинский А. В. – М. : Мысль, 1996. – 230 с.
62. Брушлинский А. В. Субъект: мышление, учение, воображение: Избранные психологические труды [Текст] / А. В. Брушлинский. – [3-е изд.]. – М. : Изд-во Московского психолого-социального института; Воронеж : Изд-во НПО «МОДЕК», 2008. – 408 с. – (Серия «Психологи России»).
63. Буева Л. П. Человек: деятельность и общение / Л. П. Буева. – М. : Мысль, 1978. – 216 с.
64. Валлон А. Психическое развитие ребенка: [пер. с фр.] / А. Валлон. – М. : Просвещение, 1967. – 195 с.
65. Ваптанян И. В. Физиология сенсорных систем / И. В. Ваптанян. – СПб : Лань, 1999. – 224 с.
66. Василюк Ф. Е. Психология переживания: анализ преодоления критических ситуаций / Ф. Е. Василюк. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 200 с.
67. Веккер Л. М. О соотношении структурных и статистических характеристик образов восприятия разной степени константности / Л. М. Веккер, А. В. Бровар, Н. М. Владимирова // Вопросы психологии. – 1971. – № 1. – С. 28–35.
68. Веккер Л. М. Психика и реальность: единая теория психических процессов / Л. М. Веккер. – М. : Смысл, 1998. – 685 с.
69. Вероятностное прогнозирование в деятельности человека / [под ред. : И. М. Фейгенберга, Г. Е. Журавлева]. – М., Наука, 1977. – 390 с.
70. Вісковатова Т. Ігровий метод у корекції пізнавальної діяльності в дітей з ДЦП в умовах санаторно-курортного лікування / Т. Вісковатова, О. Шлапаченко // Молода спортивна наука України: Актуальні проблеми фізичної реабілітації. – Одеса, 2007. – С. 52–55.
71. Власова Т. А. О детях с отклонениями в развитии / Т. А. Власова, М. С. Певзнер. – М. : Просвещение, 1973. – С. 47–56.
72. Вовчик-Блакитная М. В. Развитие пространственного различения в дошкольном возрасте / М. В. Вовчик-Блакитная // Проблемы развития пространства и пространственных представлений / [под ред. Б. Г. Ананьева и Б. Ф. Ломова.]. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. – С. 37–49.
73. Волковская Т. Н. Особенности работы с родителями в условиях коррекционного дошкольного учреждения для детей с нарушениями развития / Т. Н. Волковская // Коррекционная педагогика. – 2003. – № 2. – С. 62–70.
74. Воложин А. И. Адаптация и компенсация как универсальный механизм приспособления / А. И. Воложин, Ю. К. Субботин. – М. : Медицина, 1987. – 176 с.
75. Воронова Р. А. Опыт изучения различения пространственных отношений у детей, имеющих поражения опорно-двигательного аппарата / Р. А. Воронова. – М : Изд-во АПН РСФСР, 1956. – С. 73–81.
76. Восприятие и действие / [Запорожец А. В., Венгер Л. А., Зінченко В. П., Рузская А. Г.]. – М. : Просвещение, 1967. – 322 с.
77. Выготский Л. С. Детская психология: собр. соч. в 6 т./ Л. С. Выготский. – Т. 1. [под ред. Д. Б. Эльконина]. – М. : Педагогика, 1984. – 452 с.
78. Выготский Л. С. Проблемы общей психологии: собр. соч. в 6 т./ Л. С. Выготский. – Т. 2. [под ред. В. В. Давыдова]. – М. : Педагогика, 1982. – 504 с.
79. Выготский Л. С. Основы дефектологии: собр. соч. в 6 т./ Л. С. Выготский. – Т. 5. [под ред. Т. А. Власовой]. – М. : Педагогика, 1983. – 368 с.
80. Галам С. Теория принятия коллективных решений в иерархических и неиерархических группах / С. Галлам, С. Московичи // Психологический журнал. – 1992. – № 6. – С. 93–104.
81. Галкина Т. В. Взаимосвязь между способностью действовать «в уме» и особенностями развития речи и двигательных навыков / Т. В. Галкина, М. В. Хайкина // Психологическое обозрение. – 1998. – № 1. – С. 26–41.
82. Гальперин П. Я. К исследованию интеллектуального развития ребенка / П. Я. Гальперин. – Вопросы психологи. – 1969. – № 1. – С. 15–25.
83. Гальперин П. Я. Введение в психологию: учеб. пособие [для вузов] / П. Я. Гальперин. – М. : Книжный дом «Университет», 1999. – 332 с.
84. Ганзен В. А. Системные описания в психологии / В. А. Ганзен. – Л. : Изд-во Ленингр.ун-та, 1984. – 176 с.
85. Гелдерштейн С. Г. Антиципация в свете проблемы бессознательного / С. Г. Гелдерштейн // Проблемы сознания. – М. : Наука, 1966. – С. 305–316.
86. Гильбух Ю. З. Интеллектуальное тестирование на Западе: итоги и перспективы / Ю. З. Гильбух // Сов. педагогика. 1980. – № 2. – С. 126–136.
87. Головаха Е. И. Себе и другим / Е. И. Головаха, А. А Кроник // Психология с человеческим лицом [под ред. : Д. А. Леонтьева, В. Г. Щур]. – М. : Смысл, 1997 – С. 32–110.
88. Гончарова О. Л. Взаимосвязь особенностей Я-концепции и антиципационной состоятельности у подростков с ограниченными физическими возможностями / О. Л. Гончарова. – Казань, 2003. – 176 с.
89. Гончарова М. Н. Реабилитация детей с заболеваниями и повреждениями опорно-двигательного аппарата / М. Н. Гончарова, А. В. Гринина, И. И. Мирзоева. – Л. : Медицина, 1974. – 205 с.
90. Гончарова О. Л. Взаимосвязь особенностей Я-концепции и антиципационной состоятельности у подростков с ограниченными физическими возможностями: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.04 «Медицинская психология» / О. Л. Гончарова. – Казань, 2003. – 23, [1] с.
91. Государев Н. А. Психосоматическая концепция и детский церебральный паралич / Н. А. Государев // Журнал неврологии и психиатрии. – № 7. – 2001. – с. 66–69.
92. Грановская Р. М. Интуиция и искусственный интеллект / Р. М. Грановская, И. Я. Березная. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1991. – 272 с.
93. Гранит Р. Основы регуляции движений / Р. Гранит. – М. : Мир, 1973. – 367 с.
94. Гудвин Дж. Исследование в психологии: методы и планирование / Дж. Гудвин. – [3-е изд.]. – СПб. : Питер, 2004. – 558 с.: ил. – (Серия «Мастера психологии»).
95. Гульдан В. В. Тактики поведения больных шизофренией и психопатических личностей в вероятностной среде / В. В. Гульдан // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. – 1978. – вып. 12. – С. 45–50.
96. Давыдов В. В. Проблемы развивающего обучения: Опыт теоретического и экспериментального психологического исследования / В. В. Давыдов. – М. : Педагогика, 1986. – 240 с.
97. Давыдов В. В. О понятии развивающего обучения / В. В. Давыдов. – Педагогика. – 1995. – № 1. – С. 29–39.
98. Данилова Л. А. Методы коррекции речевого и психического развития у детей с церебральным параличом / Л. А. Данилова. – Л. : Медицина. – 1977. – 95 с.
99. Данилова Е. Е. Психофизиология / Е. Е. Данилова – М. : Издат. центр «Академия», 1999. – 464 с.
100. Дернер Д. Логика неудач / Д. Дернер. – М. : Смысл. – 1997. – 242 с.
101. Детские церебральные параличи / [Козявкин В. И. , Бабадаглы М. А., Ткаченко С. К., Качмар О. О.].– Львів : Медицина світу, 1999. – 312 с.
102. Детский церебральный паралич: [хрестоматия] / [сост.: Л. М. Шипицына, И. И. Мамайчук]. – СПб. : Изд-во «Дидактика Плюс», 2003. – 520 с.
103. Джемс У. Психология / У. Джемс: [под ред. Л. А. Петровской]. – М. : Педагогика, 1991. – 368 с.
104. Доброхотова Т. А. Функциональная ассиметрия и психопатология очаговых поражений мозга / Т. А. Доброхотова, Н. Н. Брагина. – М. : Медицина, 1977. – 269 с.
105. Дормашев Ю. Б. Психология внимания / Ю. Б. Дормашев, В. Я. Романов.– М. : Тривола, 1995. – 352 с.
106. Дробинская А. О. Астенический синдром / А. О. Дробинская // Дефектология. – 1997. – № 6. – С. 75–80.
107. Дробинская А. О. Пути формирования активного отношения к обучению младших школьников с церебрастенией / А. О. Дробинская // Дефектология. – 1999. – № 3. – С. 12–17.
108. Дружинин В. Н. Экспериментальная психология: [учебник для вузов] / – СПб. : Питер, 2004. – 319 с.: ил. – (Серия «Учебник для вузов»).
109. Дункер К. Качественное (экспериментальное и теоретическое) исследование продуктивного мышления / К. Дункер // Психология мышления. – М. : Наука, 1965. – С. 21–88.
110. Ермоленко Н. А. Клинико-психологический анализ развития двигательных, перцептивных, интеллектуальных и речевых функций у детей с церебральными параличами / Н. А. Ермоленко, И. А. Скворцов, А. Ф. Неретина // Журнал неврологии и психиатрии. – № 3. – 2000. – С. 19–23.
111. Журба Л. Т. Нарушение психомоторного развития у детей первого года жизни / Л. Т. Журба, Е. М. Мастюкова. – М. : Медицина, 1981. – 175 с.
112. Забродин Ю. М. Методологические проблемы психологического анализа и синтеза человеческой деятельности [Текст] / Ю. М. Забродин // Вопросы кибернетики: Эффективность деятельности оператора. – М., 1982. – 329 с.
113. Завалишина Д. Н. Психологический анализ оперативного мышления / Д. Н. Завалишина. – М. : Наука, 1985. – 221 с.
114. Завалова Н. Д. Образ в системе психической регуляции деятельности / Н. Д. Завалова, Б. Ф. Ломов, В. А. Пономаренко. – М. : Наука, 1986. – 193 с.
115. Завалова Н. Д. Структура и содержание психического образа как механизма внутренней регуляции предметных действий / Н. Д. Завалова, В. А. Пономаренко // Психологический журнал. – 1980. – Т. 1, № 2. – С. 58.
116. Зависимость обучения от типа ориентировочной деятельности: [сб. статей] / [под ред. : П. Я. Гальперина, Н. Ф. Талызиной]. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1968. – 238 с.
117. Заика Е В. Игры для развития внутреннего плана действий школьников / Е. В. Заика // Вопросы психологии. – 1994. – № 5. – С. 60–69.
118. Запорожец А. В. Происхождение и развитие сознательного управления движениями у человека / А. В. Запорожец // Вопросы психологии. – 1958. – № 1. – С. 3–1.
119. Запорожец А. В. Развитие произвольных движений / А. В. Запорожец. – М. : Просвещение, 1960. – 427 с.
120. Запорожец А. В. Развитие восприятия в раннем и дошкольном возрасте / А. В. Запорожец. – М. : Просвещение, 1966. – С. 40–50.
121. Засенко В. В. До проблеми особистісного підходу у навчанні дітей з порушеннями психофізичного розвитку / В. В. Засенко // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: [наук.-метод. зб.] / [за ред. : В. І. Бондаря, В .В. Засенка]. – К. : Науковий світ, 2006. – Вип. 8. – С. 85–88.
122. Захаров А. И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка / А. И. Захаров. – М. : Просвещение, 1986. – 128 с.
123. Зельц О. Законы продуктивной и репродуктивной духовной деятельности / О. Зельц // Хрестоматия по общей психологии. Психология мышления / [под ред. : Ю. Б. Гиппенрейтер, В. В. Петухова]. – М. : Просвещение, 1981. – С. 28–34.
124. Зинченко П. И. Непроизвольное запоминание / П. И. Зинченко. – М. : Изд-во АПН РСФСР. – 1961. – 562 с.
125. Зинченко П. И. О некоторых вопросах изучения памяти / П. И. Зинченко // Вопросы психологии. – 1995. – № 1 – С. 11–18.
126. Зинченко В. П. Человек развивающийся. Очерки российской психологии // В. П. Зинченко, Е. Б. Моргунов. – М. : Тривола, 1994. – 302 с.
127. Иванников В. А. Психологические механизмы волевой регуляции / В. А. Иванников. – М. : МГУ, 1991. – 140 с.
128. Иванов Е. С. Астения как одна из причин неуспеваемости детей в школе / Е. С. Иванов // Психология детей с задержкой психического развития [хрестоматия: учеб. пособие для студентов факультетов психологии]. – СПб : Речь, 2003. – С. 7–8.
129. Ипполитова М. В. Воспитание детей с церебральным параличом в семье / М. В. Ипполитова, Р. Д. Бабенкова, Е. М. Мастюкова. – М. : Просвещение, 1993. – 138 с.
130. Ипполитова М. В. Формирование предпосылок учебной деятельности у дошкольников, страдающих церебральным параличом / М. В. Ипполитова, Е. М. Мастюкова // Дефектология. – 1982. – № 2. – С. 65–67.
131. Исаев Д. Н. Принципы оценки психического развития / Д. Н. Исаев // Психопрофилактика в практике педиатра. – Л. : Медицина, 1984. – С. 36-47.
132. Калижнюк Э. С. Психические нарушения при детских церебральных параличах / Э. С. Калижнюк. – К. : Вища школа, 1987. – 271 с.
133. Карімова Р. Б. Особливості порушень психічного розвитку дошкільників із церебрально-органічною патологією та основи їх комплексної корекції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора психол. наук: спец. 19.00.08 «Спеціальна психологія» / Р. Б. Карімова. – К., 2002. – 40, [2] с.
134. Квале С. Исследовательское интервью / С. Квале. – М. : Смысл, 2003. – 301 с.
135. Клименко В. В. Механізми психомоторики людини / В. В. Клименко. – К., 1997. – 192 с.
136. Ковалев В. В. Семиотика и диагностика психических заболеваний у детей и подростков / В. В. Ковалев. – М. : Медицина, 1985. – 277 с.
137. Ковалев В. И. Психологические аспекты временной организации жизни человека / В. И. Ковалев. – М. : Наука, 1990. – 115 с.
138. Козелецкий Ю. Психологическая теория решений / Ю. Козелецкий. – М. : Прогресс, 1979. – 503 с.
139. Конопкин О. А. Психологические механизмы регуляции деятельности / О. А. Конопкин. – М. : Наука, 1980. – 256 с.
140. Колупаєва А. А. Спеціальна освіта в Україні: погляд в майбутнє / А. А. Колупаєва // Дефектологія. – 2004. – № 2. – С. 50–52.
141. Колупаєва А. А. Педагогічні основи інтегрування школярів з особливостями психофізичного розвитку у загальноосвітні навчальні заклади / А. А. Колупаєва – К. : Педагогічна думка, 2007. – 458 с.
142. Кольцова М. М. Двигательная активность и развитие функций мозга ребенка / М. М. Кольцова. – М. : Наука, 1973. – 142 с.
143. Кон И. С. Социология личности / И. С. Кон. – М.: Политиздат, 1967. – 383 с.
144. Коррекционная педагогика / [под ред. Б. П. Пузанова]. – М. : Издат. центр «Академия», 1998. – 144 с.
145. Корекція психосоціального розвитку дітей з церебральним паралічем у реабілітаційному центрі [навч.-метод. посіб.] / [Т. Д. Ілляшенко, А. Г. Обухівська, О. В. Романенко, Н. С. Скрипка] / [за ред. Т. Д. Ілляшенко]. – К.: 2003. – 155 с.
146. Корнев А. Н. Нарушения чтения и письма у детей / А. Н. Корнев. – СПб. : Речь, 2003. – 330 с.
147. Корнелиуссен Г. Преодоление нарушений общих познавательных функций у детей с церебральным параличом / Г. Корнелиуссен, М. Лунд, Э. Нильсен // Дети с острым церебральным параличом. Рук-во по образованию / [под ред. Х. Рай и М. Сксортен]. – ЮНЕСКО : 1989. – С. 35– 41.
148. Корнилова Т. В. Психология риска и принятия решений: учеб. пособие [для вузов] / Корнилова Т. В. – М. : Аспект Пресс, 2003. – 286 с.
149. Корнилова Т. В. Методологические основы психологии / Т. В. Корнилова, С. Д. Смирнов. – СПб. : Питер, 2008. – 320 с.: ил. – (Серия «Учебное пособие»).
150. Корсакова Н. К. Неуспевающие дети: нейропсихологическая диагностика трудностей в обучении младших школьников / Н. К. Корсакова, Ю. В. Микадзе, Е. Ю. Балашова. – М. : Российское педагогическое агентство, 1997. – 124 с.
151. Костюк Г. С. Избранные психологические труды / Г. С. Костюк. – М. : Наука, 1982. – 304 с.
152. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г. С. Костюк. – К. : Радянська школа, 1989. – 608 с.
153. Костюченко О. В. Творчі властивості сенсорно-перцептивного образотворення / О. В. Костюченко // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / [за ред. С. Д. Максименка]. – Т. ХІІІ, част. 6. – Київ. – 2011. – С. 140–148.
154. Кравцов Ю. И. Результаты дневного полиграфического исследования у детей со спастическими формами церебральных параличей / Ю. И. Кравцов, В. А. Бронников // Журнал неврологии и психиатрии. – № 7. – 2001. – С. 49–53.
155. Кроник А. А. Психологическое время личности / А. А. Кроник, Е. И. Головаха. – М. : Изд-во «Смысл», 2008 – 234 с.
156. Куликов Л. В. Психологическое исследование: методические рекомендации по проведению / Л. В. Куликов. – СПб. : Наука, 1994. – 119 с.
157. Кулюткин Ю. Н. Рефлексивная регуляция мыслительных действий / Ю. Н. Кулюткин // Психологические исследования интеллектуальной деятельности. – М. : Изд-во МГУ, 1979. – С. 22–28.
158. Лазуренко С. І. Сенсорно-перцептивна організація рухових дій / С. І. Лазуренко // Актуальні проблеми психології: зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України / [за ред. С. Д. Максименка]. – Вип. 16. – К., 2010. – С. 399–410.
159. Лебедева С. О. О возможностях развития образной памяти / С. О. Лебедева // Дошкольное воспитание. – 1985. – № 8. – С. 52–54.
160. Лебединский В. В. Нарушения психического развития у детей / В. В. Лебединский. – М. : Изд-во МГУ, 1985. – 167 с.
161. Левитов Н. Д. О психических состояниях человека / Н. Д. Левитов. – М. : Просвещение, 1964. – 344 с.
162. Левченко И. Ю. Работа с семьей, имеющей ребенка с нарушениями опорно-двигательного аппарата / И. Ю. Левченко, О. Г. Приходько // Технология обучения и воспитания детей с нарушениями опорно-двигательного аппарата. – М. : Академия, 2001. – С. 142–149.
163. Левченкова В. Д. О ведущих звеньях морфологической основы патологии движений при детском церебральном параличе / В. Д. Левченкова // Структурно-функциональные основы интегративной деятельности мозга: Сборник научных трудов НИИ мозга АМН СССР / [под ред. О. С. Адрианова]. – М., 1988. – Вып. 17. – С. 132–134.
164. Леонтьев А. Н. О диагностических методах психологического исследования школьников / А. Н. Леонтьев, А. Р. Лурия, А. А. Смирнов // Советская педагогика. – 1968. – № 7. – С. 65–77.
165. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. / А. Н. Леонтьев. – М. : Политиздат, 1975. – 304 с.
166. Леонтьев А. Н. Психология образа / А. Н. Леонтьев // Вестник МГУ. – Серия 14. Психология. – 1979. – № 2. – С. 3–13.
167. Леонтьев А. Н. Избранные психологические произведения / А. Н. Леонтьев. – М. : Педагогика, 1982. – 325 с.
168. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики [Текст] / А. Н. Леонтьев. – М. : Изд-во МГУ, 1983. – 572 с.
169. Лернер И. Я. Проблемное обучение [Текст] / И. Я. Лернер – М. : Знание, 1974. – 64 с.
170. Лисина М. И. Общение детей со взрослыми и сверстниками: общее и различное / М. И. Лисина // Исследования по проблемам возрастной и педагогической психологии. – М. : Наука, 1980. – С. 3–32.
171. Ломов Б. Ф. Вероятностное прогнозирование как одна из детерминант непреднамеренного запоминания // Б. Ф. Ломов, А. К. Осницкий // Новые исследования в психиатрии и возрастной психиатрии. – М. : Медицина, 1972. – С. 93–104.
172. Ломов Б. Ф. Антиципация в структуре деятельности [Текст] / Б. Ф. Ломов, Е. Н. Сурков. – М. : Наука, 1980. – 279 с.
173. Ломов Б. Ф. Об исследовании законов психики / Б. Ф. Ломов // Психологический журнал. – 1982. – № 1. – С. 18–27.
174. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологи [Текст] / Б. Ф. Ломов. – М. : Наука, 1984. – 444 с.
175. Лурия А. Р. Память и строение психических процессов / А. Р. Лурия // Вопросы психологии. – 1960. – № 1. – С. 145–155.
176. Лурия А. Р. Об историческом развитии познавательных процессов / А. Р. Лурия. – М. : Наука, 1974. – 170 с.
177. Лурия А. Р. Высшие корковые функции человека и их нарушения при локальных поражениях мозга / А. Р. Лурия. – М., 2000. – 252 с.
178. Люблинская А. А. Очерки психического развития ребенка / А. А. Люблинская. – М. : Просвещение, 1965. – 217 с.
179. Люблинская А. А. Детская психология: [учеб. пособие для студентов пед. ин-тов] / А. А. Люблинская. – М. : Просвещение, 1971. – 415 с.
180. Люблинская А. А. Учителю о психологии младшего школьника: [пособие для учителя] / А. А. Л