ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ Я-КОНЦЕПЦІЇ У СЛАБОЗОРИХ ДОШКІЛЬНИКІВ : ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ Я-КОНЦЕПЦИИ В СЛАБОЗОРИХ ДОШКОЛЬНИКОВ

Краткое описание

Інститут спеціальної педагогіки АПН України

На правах рукопису

Таран Оксана Петрівна

УДК 159.923.2-056.262-053.4

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ Я-КОНЦЕПЦІЇ
У СЛАБОЗОРИХ ДОШКІЛЬНИКІВ

19.00.08 - спеціальна психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Тарасун Валентина Володимирівна
доктор педагогічних наук,
професор

Київ 2008

ЗМІСТ

ВСТУП.....5

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методичні засади дослідження проблеми Я-концепції у загальній та спеціальній психолого-педагогічній літературі..........11
1.1. Я-концепція як науково-теоретична проблема........11
1.1.1. Філософські та психолого-педагогічні аспекти дослідження Я-концепції як інтеграційної складової самосвідомості ...............12
1.1.2. Модель простору-Я як передумова забезпечення ефективної діагностики, корекції та формування Я-концепцї у слабозорих дошкільників.......23
1.1.3. Модель Я-концепції як умова здійснення діагностики та формування самосвідомості особистості.......29
1.2. Фактори формування Я-концепції у психолого-педагогічній літературі.....39
1.3. Особливості формування Я-концепції у дітей з нормальним типом розвитку та при порушеннях зору....51
1.3.1. Загальні закономірності та особливості становлення і розвитку Я-концепції у дітей дошкільного віку.......52
1.3.2. Особливості особистісного розвитку слабозорої дитини та чинники його формування як передумова дослідження її Я-концепції ...59
Висновки до першого розділу.......62

Розділ 2. Особливості стану сформованості Я-концепції у слабозорих дошкільників.65
2.1. Науково-теоретичне підґрунтя дослідження Я-концепції у слабозорих дошкільників......65
2.2. Комплексна методика діагностики стану сформованості Я-концепції у слабозорих дошкільників......72
2.3. Рівні сформованості Я-концепції у слабозорих дошкільників...................85
2.4. Типи труднощів формування Я-концепції у слабозорих дошкільників.106
Висновки до другого розділу.............117

Розділ 3. Причини труднощів формування Я-концепції у слабозорих дошкільників.......121
3.1. Науково-теоретичні засади дослідження причин труднощів формування
Я-концепції у слабозорих дошкільників....121
3.2. Методика вивчення причин труднощів формування Я-концепції у
слабозорих дошкільників........132
3.3. Причини труднощів формування Я-концепції у слабозорих дошкільників....136
Висновки до третього розділу ...........151

розділ 4. Шляхи формування гармонійної Я-концепції у слабозорих дошкільників.......153
4.1. Методологічні засади побудови методичної системи формування гармонійної Я-концепції у слабозорих дошкільників..153
4.2. Комплексна методика формування гармонійної Я-концепції у слабозорих дошкільників159
4.3. Ефективність системи формування гармонійної Я-концепції у слабозорих дошкільників....166
Висновки до четвертого розділу .......177

ВИСНОВКИ.....179

ВСТУП

Актуальність дослідження. На сучасному етапі державного розвитку в Україні постало питання щодо вдосконалення системи спеціальної освіти, пов’язане з розумінням суспільством важливості особистісного розвитку дітей з особливостями психофізичного розвитку, що визначає ефективність їхньої соціалізації та інтеграції у соціум.
Теоретичні засади реформування сучасної дошкільної освіти ґрунтуються на пріоритетності особистісного підходу до навчання та виховання з метою розвитку гармонійної особистості дитини. Приділяється значна увага розвитку самосвідомості та формуванню особистісної і соціальної компетентності дитини у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні. Однак на практиці ці теоретичні підходи не знаходять повноцінної реалізації у навчально-виховних програмах спеціальних дошкільних навчальних закладів, зокрема для дітей з вадами зору.
У спеціальних психолого-педагогічних дослідженнях (О.Г. Літвака, Г.Х. Махортової, І.М. Некрасової, Є.П. Синьової, А. Суславічус, О.М. Української) визначено труднощі формування гармонійної особистості дітей з порушеннями зору через наявні сенсорні порушення, що проявляються недостатнім пізнанням слабозорими дітьми як зовнішнього світу, так і морально-психологічних якостей людей та власної особистості. Це зумовлено обмеженістю участі дитини у багатьох подіях життя, важливих для формування її особистості, та недостатнім усвідомленням свого дефекту, що є характерним саме для дошкільного віку. Як результат, це негативно позначається на баченні дитиною самої себе та на формуванні її адекватної самооцінки, що значною мірою обумовлює формування негармонійної особистості.
Аналіз та узагальнення результатів психологічних досліджень засвідчують, що на сьогодні в теорії та практиці вікової психології розробці проблеми формування Я-концепції у дітей дошкільного віку приділяється недостатня увага, оскільки такі роботи спрямовуються переважно на вивчення її особливостей у підлітковому, юнацькому і дорослому вікових періода (О.Є.Гуменюк) та дослідження окремих аспектів проблеми «Я»: самооцінки (А.І.Ліпкіна), емоційного ставлення до себе (І.О. Лапченко), глобального ставлення до себе (В.В. Столін, С.Р. Пантилєєв). Водночас, в психології наголошується на необхідності дослідження Я-концепції у дошкільному віці, оскільки саме цей віковий період є базовим у формуванні Я-концепції, яка закладає важливі передумови для подальшого розвитку особистості дитини (Р. Бернс, О.Л. Кононко, А.А. Налчаджян, А.А. Реан).
У спеціальній психології проводилися дослідження з проблеми формування Я-образу у розумово відсталих підлітків (М.П. Матвєєвою) та у молодших школярів з дитячим церебральним паралічем (О.В. Романенко). Результати дослідження проблеми «Я» у слабозорих молодших школярів і підлітків розкрито у наукових роботах крізь призму корекції їхнього психосоціального розвитку та спілкування (В.В. Кобильченко). Результати дослідження особливостей ставлення слабозорих молодших школярів до себе засвідчують, що для багатьох з них характерні: обмежена самостійність, невпевненість, почуття неповноцінності, залежність від думки іншого та знижена здатність до самоконтролю (Т.В. Скрипник, О.П. Таран).
Таким чином, виділення Я-концепції як основної категорії нашого дослідження зумовлено: реформуванням спеціальної освіти у напрямі формування гармонійної особистості дитини з особливостями психофізичного розвитку та сприяння її соціалізації й адаптації до суспільного життя; відсутністю ґрунтовного дослідження цього психічного утворення особистості у слабозорих дошкільників; недостатнім рівнем теоретичної визначеності змісту та структури цього поняття у загальній і спеціальній психології.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до плану наукових досліджень Інституту спеціальної педагогіки АПН України і пов’язана з комплексною темою «Психологічне і нейропсихологічне забезпечення морфофункціональної готовності дітей з обмеженими можливостями здоров’я до шкільного навчання (№держреєстрації 0105U000407)». Тема дисертації узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №7 від 27.09.05 р.)
Об’єкт дослідження Я-концепція слабозорих дошкільників.
Предмет дослідження система психолого-педагогічних засобів діагностики та формування Я-концепції у слабозорих дошкільників.
Мета дослідження полягає у визначені особливостей і причин труднощів формування Я-концепції у слабозорих дошкільників та розробці і впровадженні психолого-педагогічної системи її формування.
Гіпотези дослідження. Процес формування Я-концепції у слабозорих дошкільників підпорядковується загальновіковим нормам розвитку. Однак передбачається, що даний процес у цієї категорії дітей характеризуватиметься якісними відмінностями, зумовленими дією чинників: внутрішніх (образних та понятійних уявлень дитини стосовно сфери-Я; внутрішніх підструктур особистості) і зовнішніх (сприйманням дитиною соціальної ситуації розвитку в умовах сім’ї та дошкільного навчального закладу). Передбачається, що гармонізації Я-концепції сприятиме цілеспрямоване подолання причин труднощів формування Я-концепції у слабозорих дошкільників шляхом проведення психологом навчально-розвивально-корекційної роботи з ними та консультативно-просвітницької роботи з педагогами і батьками.
Відповідно до об’єкта, предмета, мети та гіпотези дослідження визначено наступні завдання:
1. Здійснити аналіз філософських та психолого-педагогічних підходів до визначення змісту та структури поняття Я-концепція.
2. Виявити за спеціально розробленою діагностичною методикою стан сформованості Я-концепції у слабозорих дошкільників.
3. Визначити основні внутрішні та зовнішні причини труднощів формування Я-концепції у слабозорих дошкільників.
4. Розробити та впровадити у практику методичну систему формування гармонійної Я-концепції у слабозорих дошкільників.
Методологічною та теоретичною основою дослідження виступають: філософські підходи до розгляду проблеми «Я» (Аристотель, Г. Гегель, Р. Декард, І. Кант, К. Маркс, Сократ, І. Фіхте, Д. Юм); західні психологічні теорії особистості (А. Адлер, Р. Бернс, В. Джемс, Е. Еріксон, Ч. Кулі, А. Маслоу, К. Роджерс, З. Фрейд); результати досліджень проблеми самосвідомості у межах діяльнісного підходу (Б.Г. Ананьєв, Л.І. Божович, І.С. Кон, С.Л. Рубінштейн, Є.Т. Соколова, О.Г. Спіркін, В.В. Столін, І.І.Чеснокова); сучасні психолого-педагогічні погляди на гуманізацію освіти через формування «Я» особистості дитини (І.Д. Бех, В.І. Бондар, О.В. Киричук, О.Л. Кононко, В.М. Синьов, В.В. Тарасун, Н.В. Чепелєва, М.К. Шеремет); положення спеціальної педагогіки та психології про сприяння розвитку особистості слабозорих дітей з метою підвищення їх здатності до адекватної самореалізації та компетентності в соціумі (Л.С. Вавіна, В.В. Кобильченко, О.Г. Літвак, Г.Х. Махортова, І.С. Моргуліс, Є.П. Синьова, Л.І. Солнцева, А. Суславічус, О.М. Українська).
У дослідженні застосовано комплекс методів: теоретичні системно-структурний аналіз наукових джерел з проблеми дослідження; емпіричні констатувальні і формувальний експерименти, бесіда, тестування, опитування, проективні методи дослідження, метод експертних оцінок, включене спостереження; математично-статистичні обрахування t-критеріїв Стьюдента, середніх арифметичних, коефіцієнтів кореляції Пірсона.
Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося впродовж 2004-2007 рр. на базі дошкільних навчальних закладів м. Києва: №49 для дітей з вадами зору; №687 загального типу. За час проведення дослідження обстежено 40 слабозорих та 40 з нормальним типом розвитку старших дошкільників.
Наукова новизна та теоретичне значення роботи. Уперше на основі здійсненого комплексного дослідження визначено: стан сформованості Я-концепції у слабозорих дошкільників; особливості та причини труднощів її формування; зміст комплексної методичної системи, спрямованої на гармонізацію їхньої Я-концепції. Одержали подальшого розвитку зміст і структура поняття Я-концепція та його складових (описової, емоційно-оцінної і поведінкової); доведено необхідність застосування системного підходу до аналізу категорії «Я»; розкрито внутрішні та зовнішні чинники формування Я-концепції у слабозорих дошкільників.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці комплексних методик: діагностики рівня сформованості Я-концепції у слабозорих дошкільників; дослідження причин труднощів формування у них Я-концепції та методики формування гармонійної Я-концепції. Авторськими розробками є методики дослідження: стану сформованості активної Я-концепції; особливостей ставлення до власного порушення зору; діагностики стану сформованості психосоціальної зрілості поведінки; навчально-розвивально-корекційної системи формування гармонійної Я-концепції. Одержані теоретичні, методичні та практичні результати дослідження можуть використовуватися у психолого-діагностичній, навчально-виховній та розвивально-корекційній роботі зі слабозорими дошкільниками, а також при розробці навчальних і корекційних програм з особистісного розвитку дитини з особливостями психофізичного розвитку.
Апробація результатів дисертаційного дослідження здійснювалася під час їх обговорення на звітних науково-практичних конференціях Інституту спеціальної педагогіки АПН України (2004-2007). Теоретичні та експериментальні результати дослідження доповідались на: VII Міжнародній конференції молодих науковців «Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи дослідження» (Київ, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми корекційної педагогіки та спеціальної психології» (Київ, 2004); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції для студентів і молодих вчених «Психологічні проблеми сучасності» (Львів, 2005); VI Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами». (Київ, 2005); Конференції молодих вчених Інституту спеціальної педагогіки АПН України (Київ, 2006). Результати дослідження одержали схвалення на засіданнях лабораторії діагностики і психічного розвитку дитини Інституту спеціальної педагогіки АПН України (2004, 2005, 2006, 2007). Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом публікацій матеріалів у фахових науково-методичних виданнях.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних положень; використанням методів та методик, адекватних меті та завданням дослідження; якісним та кількісним аналізом даних; результативністю гармонізації Я-концепції слабозорих дошкільників.
Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображено в 11 одноосібних публікаціях. З них 7 у фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертації: Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації викладено на 200 сторінках. Робота ілюстрована 33 таблицями, 4 схемами і 2 діаграмами. Додатки займають 148 сторінок. Список використаних джерел містить 205 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Визначено, що актуальність дослідження Я-концепції у слабозорих дошкільників обумовлена: недостатнім реформуванням спеціальної освіти у напрямку формування гармонійної особистості, соціалізації та адаптації дітей до суспільного життя; відсутністю дослідження даного психічного утворення у слабозорих дошкільників; можливістю та необхідністю дослідження Я-концепції у дошкільному віці, коли закладаються базові основи формування гармонійної особистості, здатної до самореалізації у подальшому житті.
2. З’ясовано базові філософсько-психолого-педагогічні засади розгляду проблеми «Я», що ґрунтуються на системному, діяльнісному, гуманістичному і особистісно-орієнтованому підходах та утворюють системно-формувальний Я-центрований підхід. На основі визначеного теоретичного підходу розроблено теоретико-концептуальну модель простору-Я з виділенням процесуального (Я-усвідомлення), динамічного (Я-образ) та інтеграційного (Я-концепція) аспектів. Зміст інтеграційного та динамічного аспектів простору-Я розкривається через модель Я-концепції слабозорих дошкільників, яка складається з трьох змістових складових: описової (стійкі та ситуативні Я-образи); емоційно-оцінної (ставлення до себе: опосередковане ставлення інших, опосередковане ставлення до власного порушення зору; самооцінка); поведінкової (соціальний та діяльнісний аспекти поведінки) та реалізується у двох планах усвідомлення: активна Я-концепція (зовнішній усвідомлюваний план); пасивна Я-концепція (внутрішній неусвідомлюваний план). Процесуальний аспект простору-Я реалізується в процесі усвідомлення себе та представляє внутрішні чинники формування Я-концепції (функціонування психічних явищ і внутрішньої діяльності особистості). З урахуванням зазначеного Я-концепцію визначено як інтеграційний, цілісний, відносно стійкий безпосередній прояв самосвідомості, що являє собою сукупність знань і уявлень людини про себе, обумовлених власним емоційно-ціннісним ставленням, та детермінує активність суб’єкта стосовно себе, визначає його поведінку в соціумі.
3. У результаті теоретичного аналізу окреслено: основні закономірності розвитку Я-концепції від народження дитини до старшого дошкільного віку; нормативні характеристики рівня сформованості Я-концепції у старшому дошкільному віці; психологічні особливості слабозорих дітей, що можуть негативно впливати на формування їхньої Я-концепції (труднощі пізнання себе та інших, складнощі адаптації, особливості особистості та усвідомлення порушення зору); чинники формування особистості слабозорої дитини, що обумовлюють формування її Я-концепції (внутрішні, обумовлені порушенням зору, та зовнішні, зумовлені впливом на дитину соціуму).
4. Виділено основні проблеми психодіагностики та аспекти розробки методики і організації процедури дослідження стану сформованості Я-концепції у слабозорих дошкільників. Застосування спеціально розробленої нами методики діагностики стану сформованості Я-концепції дозволило встановити, що в 72 % слабозорих дошкільників активна, пасивна та загальна Я-концепція мають недостатній рівень сформованості, що в загальному вигляді співпадає з рівнем сформованості Я-концепції у дошкільників з нормальним типом розвитку та підкреслює той факт, що порушення зору не є основною причиною її недостатньої сформованості. Визначено особливості стану сформованості Я-концепції у слабозорих дошкільників, що виявлені у нижчій сформованості (порівняно з іншими складовими активної Я-концепції) емоційно-оцінної складової, обумовленої складністю самооцінної діяльності, та у сформованості соціального аспекту в описовій складовій активної Я-концепції, що вказує на його більшу доступність для усвідомлення (порівняно з усвідомленням особливостей зовнішності та психологічних особливостей). Встановлено, що (порівняно з дошкільниками з нормальним типовим розвитком) для слабозорих дошкільників характерні: наявність більшої здатності до опису своїх фізичних та психічних особливостей та меншої до діяльності, спрямованої на оцінку себе та своєї поведінки; більш гармонійний взаємозв’язок між Я-реальним та Я-ідеальним; більша залежність Я-реального від Я-відображеного (думки інших); адекватніша співвіднесеність Я-теперішнього з Я-майбутнім; нижча сформованість соціального аспекту поведінки та вища діяльнісного, що вказує як на складнощі адаптації їх у соціумі, так і на здатність до самокерування у безпосередній діяльності з дорослим, що значною мірою зумовлюється більшою пристосованістю слабозорих дітей до індивідуальної роботи з дорослим. Виявлено специфічні особливості Я-концепції слабозорих дошкільників в усвідомленні ними власного порушення зору, обумовлене використанням допоміжних засобів корекції зору та негативним ставленням дитини до окулярів, а також у наявності негативного ставлення дитини до власного порушення зору.
5. Визначено аспекти та типи труднощів у слабозорих дошкільників, що ускладнюють процес формування їхньої Я-концепції: аспект інформації труднощі актуалізації та відтворення інформації стосовно себе; труднощі усвідомлення та оперування інформацією про себе під час її безпосереднього усного відтворення; аспект дії та операції труднощі здійснення формально-логічних операцій стосовно сфери-Я на образному та понятійному рівнях; особистісний аспект труднощі в здійсненні самоконтролю при виконанні діагностичних завдань, що зумовлені несформованістю довільності поведінки; труднощі соціальної взаємодії, обумовлені особистісними особливостями; соціальний аспект труднощі сприймання і усвідомлення дитиною ставлення до неї мікросоціуму.
6. Встановлено, що основними причинами труднощів формування Я-концепції у слабозорих дошкільників є недорозвиток: внутрішніх факторів (недостатня сформованість образних уявлень та низька сформованість змістових концептів стосовно сфери-Я), зумовлених обмеженим чуттєвим досвідом дитини стосовно сфери-Я та відсутністю цілеспрямованого навчального впливу, забезпеченого навчально-виховною програмою ДНЗ стосовно сфери-Я; зовнішніх факторів (недостатнє відчуття дитиною сприятливості сімейної ситуації, схильність до агресивності і перекладання відповідальності у ситуації на інших), які характеризуються неблагополуччям соціального середовища та несформованістю навичок соціальної взаємодії.
7. Доведено, що забезпечення гармонізації Я-концепції слабозорих дошкільників можливе за умови впровадження методичної системи шляхом: проведення навчально-розвивальних занять з дітьми, спрямованих на формування у них образних уявлень і змістовних концептів сфери-Я; здійснення розвивально-корекційних занять, спрямованих на корекцію особистісних і поведінкових проявів та формування навичок соціальної взаємодії; проведення просвітницько-консультативної роботи з педагогами з метою забезпечення сприятливої ситуації виховання слабозорої дитини в ДНЗ; здійснення консультаційної та тренінгової роботу з батьками, спрямованої на сприяння ефективнішій їх взаємодії з дітьми. Узагальнення результатів дослідження дало підставу для висновку про сформованість активної Я-концепції та підвищення рівня сформованості певних складових пасивної Я-концепції (статево-вікової ідентифікації, самооцінки, ставлення до порушення зору, поведінкової складової).
8. Встановлено, що процес формування Я-концепції у слабозорих дошкільників підпорядковується загальновіковим нормам розвитку та водночас характеризується своєрідністю (особливостями прояву компонентів Я-концепції та усвідомленням і ставленням до власного порушення зору), зумовленою дією внутрішніх (недостатньою сформованістю образів та понять стосовно сфери-Я) та зовнішніх (недостатньою комфортністю в умовах сімейного мікроклімату) чинників. Цілеспрямований своєчасний формувальний вплив з метою гармонізації Я-концепції слабозорих дошкільників забезпечує підвищення компетентності дитини в соціумі і формування передумов її адекватної самореалізації. Отже, для забезпечення формування гармонійної особистості у слабозорих дошкільників у подальшому є необхідним: здійснення ґрунтовних досліджень всіх представлених компонентів Я-концепції окремо; удосконалення навчально-виховних програм для дошкільних навчальних закладів для дітей з вадами зору у напрямку вираховування сфери-Я, що сприятиме формуванню образних та понятійних уявлень стосовно даної сфери; розробка розвивально-корекційних програм, спрямованих на гармонізацію особистості дитини, які б входили до навчально-виховної програми дошкільного навчального закладу для дітей з вадами зору, починаючи з раннього дитячого віку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адлер А.Практика и теория индивидуальной психологии. М.: Прогресс, 1995. 296 с.
2. Акименко Ю.Ф. Тренінг батьківської ефективності. Програма і методика проведення // Практична психологія та соціальна робота. 1999. № 6. С. 21 28.
3. Ананьев Б.Г.Избранные психологические труды в 2-х томах / Под ред. А.А.Бодалева, Б.Ф.Ломова, Н.В.Кузьминой. М.: Педагогика, 1980. Т. 2. 287 с.
4. Ананьев Б.Г.К постановке проблемы развития детского самосознания // Известия АПН РСФСР. М., 1948: Вып 18. С. 101 124.
5. Ананьев Б.Г.О человеке как объекте и субъекте воспитания // Избранные психологические труды: В 2 т. М.: Педагогика, 1980. Т. 2. С. 9-102.
6. Андрійчук І.П. Формування позитивної Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів у процесі професійної підготовки. Автореф. дис. канд. психол. наук / Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. К., 2003. 20 с.
7. Анисимова Н.Л. Особенности психологической помощи детям с нарушениями зрения в дошкольном учереждении: Методич. рекомендации / Н.Л. Анисимова, И.В. Новичкова, Л.И. Солнцева; Под ред. Л.И. Солнцевой. М.:ИПТК «Логос» ВОС, 2001. 95 с.
8. Базовий компонент дошкільної освіти. К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 1999. 62 с.
9. Белобрыкина О.А. Диагностика развития самосознания в детском возрасте. СПб.: Речь, 2006. 320 с.
10. Бернс Р.Развитие Я-концепции и воспитание / Пер. с англ./ Общ. ред. В.Я. Пилиповского. М.: Прогресс, 1986. 422 с.
11. Бернс Р.С. Кинетический рисунок семьи: введение в понимание детей через кинетические рисунки / Р.С. Бернс, С.Х. Кауфман / Пер. с англ. А.В. Трубицын. М.: Смысл, 2000. 146 с.
12. Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн. — К.: Либідь, 2003. Кн. 1: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. 280 с.
13. Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн. К.: Либідь, 2003. Кн. 2: Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади. 344 с.
14. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання. Науково-метод. посібник / Інститут змісту і методів навчання. — К., 1998. 204 с.
15. Бех І. Д Роль самопізнання у вихованні учнів // Початкова школа. 1988. № 6. С.4 8.
16. Блауберг И.В. Проблема целостности и системный подход. М.: Эдиториал УРСС, 1997. 450 с.
17. Бобнева М.Н.Социальные нормы и регуляция поведения. М.: Наука, 1978. 311 с.
18. Божович Л.И.Личность и её формирование в детском возрасте. М.: Просвещение, 1968. 464 с.
19. Божович Л.И.Проблемы формирования личности: Избранные психол. труды / Академия педагогических и социальных наук; Московский психолого-социальный ин-т / Под. ред Фельдштейна Д.И. М., 1995. 352 с.
20. Божович Л.И. Психологическое развитие школьника и его воспитание / Л.И. Божович, Л.С. Славина М.: Знание, 1979. 21 с.
21. Бондар В.І. Особистісно-орієнтований підхід до впровадження оновленного змісту спеціальної освіти // Дидактичні та соціальнно-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі. Наук.-метод.зб. Вип.8.: Том І. К., 2006. С. 3 8.
22. Бороздина Л.В. Что такое самооценка? // Психологический журнал. 1992. Т. 13., № 4. С. 99 100.
23. Брунер Дж. Психология познания. М.: Прогресс, 1977. 412 с.
24. Бурлачук Л.Ф. Введение в проективную психологію. К.:Ника-Центр, 1997. 128 с.
25. Вавіна Л.С. Структура та корекційна спрямованість стандарту освіти осіб із порушенням зору (дошкільна і початкова ланка) // Дефектологія. 2000. №3. С.2.
26. Валлон А.Психическое развитие ребенка / Пер. с фр. М.: Просвещение, 1967. 195 с.
27. Венгер А.Л. Психологические рисуночные тесты: Иллюстрированное руководство. М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. 160 с.
28. Выготский Л.С.Собрание сочинений в 6-ти томах / Под ред. Эльконина Д.Б. М.: Педагогика, 1984. Т.4: Детская психология. 452 с.
29. Выготский Л.С.Собрание сочинений в 6-ти томах / Под ред. В.В.Давыдова. М.: Педагогика, 1982. Т.2: Проблемы общей психологи. 504 с.
30. Выготский Л.С.Собрание сочинений в 6-ти томах / Под ред. Т.А.Власовой. М.: Педагогика, 1983. Т. 5: Основы дефектологи. 368 с.
31. Ганзен В.А. Системные описания в психологии. Л.: ЛГУ, 1984. 176 с.
32. Гарач Н.Р. Генезис рефлексивної свідомості школяра // Практична психологія та соціальна робота. 1999. № 8 С. 41 43.
33. Гарицев М.А. Проблема самосознания в западноевропейской философии. М.:МГУ, 1987. 215 с.
34. Гегель Г. Система наук / Пер. Г. Шпета. — СПб.: Наука, 1999. Ч. 1: Феноменология духа. 444 с.
35. Гештальттерапия. Теория и практика / Пер. с англ. М.: Апрель Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. 320 с.
36. Гиппенрейтер Ю.Б. Общаться с ребенком. Как? М.: ЧеРо, 1998. 240 с.
37. Горський В.С. Історія української філософії. К.: Філософська думка, 1996. 286 с.
38. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. М.: ЛГУ, 1988. 564 с.
39. Гребенюк Т.М. Медико-психологічна корекція зорового сприймання у дошкільників з вадами зору: Навчальний посібник / Т.М. Гребенюк, І.О. Сасіна, Ю.В. Тімакова. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2005. 147 с.
40. Григорьева Г.В. Особенности формирования и развитие средств общения у детей с нарушениями зрения // Дефектология. 1996. - № 4. С. 84 88.
41. Гудонис В. Теоретические предпосылки интеграции лиц з нарушениями зрения // Дефектология. 1996. д № 2. С. 7 12.
42. Гуменюк О.Є. Психологія Я-концепції: Монографія. Тернопіль: Економічна думка, 2002. 186 с.
43. Декарт Р. Избранные произведения / Пер. с франц. и лат., ред. и. вступ. ст. В.В. Соколова. М.: Госполитиздат, 1950. 711 с.
44. Джемс У.Психология / Под ред. Л.А.Петровской. М.: Педагогика, 1991. 368 с.
45. Ермаков В.П. Развитие, обучение и воспитание детей с нарушением зрения / В.П. Ермаков, Г.А. Якунин. М.: Просвещение, 1990. 223 с.
46. Захарова А.В.Теоретический анализ проблем самооценки // Проблемы возрастной психологии: Тез. докл. к VІІ съезду Об-ва психол. СССР. М., 1989. С. 89 90.
47. Захарова А.В. Генезис самооценки: Автореф. дис. доктора психол. наук. М., 1989. 49 с.
48. Зотов А.И. Дефект зрения и психическое развитие личности // Психологичечкие особенности слепых и слабовидящих школьников. Л.:ЛГПИ, 1981. С. 3 18.
49. Зубкова І.Ю. Я-образ для мене та інших // Практична психологія та соціальна робота. 1999. - № 4 С. 39 40.
50. Иващенко А.В. Я-концепция личности в отечественной психологии. М., 2000. 154 с.
51. Игры и занятия с детьми раннего возраста с психофизическими нарушениями: Методическое пособие / Под ред Е.А. Стребелевой, Г.А. Мишиной. М.: Экзамен, 2004. 160 с.
52. Измерение интеллекта детей: Пособе для психолога-практика. Ч. І. Человеческий интеллект и его измерение: теория и практика / Под ред. Ю.З. Гильбуха. К.: РОВО «Укрвузполіграф», 1992. 133 с.
53. Каган В.Е. Воспитателю о сексологи. М.: Педагогіка, 1991. 252 с.
54. Кант И. Сочинения в шести томах / Под общей редакцией В.Ф. Асмуса и др. М.: Мысль, 1966. Т. 6. 743 с.
55. Кашапов Р.Р. Практическая психология для родителей, или Педагогика взаимности. М.: АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2003. 320 с.
56. Киричук О.В. Психологія особистості. - К.: ІПК ДСЗУ, 2003. 485 с.
57. Кирай-Деваи М. Формирование функций идеального Я в школьном воздасте // Психологические исследования познавательных процессов и личности. М.: Наука, 1983. С 51 56.
58. Клопота Е.А. Особливості формування Я-образу в осіб з вадами зору: Автореф. дис. канд.. психол. наук / Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Х., 2004. 20 с.
59. Кобильченко В.В. Комплекс неповноцінності підлітків з фізичними вадами // Дефектологія. 1998. № 1. С. 26 28.
60. Кобильченко В.В. Корекція психосоціального розвитку учнів 1 4 класів з вадами зору. Науково-метобичний посібник. К.: Актуальна освіта, 2005. 150 с.
61. Кобильченко В.В. Психолого-педагогічна корекція спілкування слабозорих підлітків: Науково-методичний посібник. К.: Актуальна освіта, 2006. 102 с.
62. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук.-метод. посіб. / Наук. ред. О.Л. Кононко. К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2003. 243 с.
63. Кон И.С.В поисках себя: Личность и её самосознание. М.: Политиздат, 1987. 350 с.
64. Кон И.С.Открытие «Я». М.: Политиздат, 1978. 367 с.
65. Кондильяк Э.Б. Сочинения: в 3-х т. / Пер. с франц. Н.С. Шерн-Борисовой и З.К.Манакиной. М.: Мысль, 1982. Т. 2. 541 с.
66. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості (в дошкільному дитинстві): Навч. посіб. К.: Освіта, 1998. 255 с.
67. Кононко О.Л. Простір «Я»: реальність та життєва проблема // Дошкільне виховання. 2001. № 4. С. 3 7.
68. Кононко О.Л. Психологічні основи особистісного становлення дошкільника (Системний аналіз). К.: Стилос, 2000. 336 с.
69. Концепція спеціальної освіти осіб з особливостями психофізичного розвитку в найближчі роки та на перспективу / Академія педагогічних наук. Інститут дефектології / За ред. В.І. Бондаря, Л.С. Вавіної. К., 1996. 36 с.
70. Конюхов Н.И. Словарь-справочник практического психолога. Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. 224 с.
71. Корнилова М.Г. Коррекция недостатков развития комуникативных качеств старших дошкольников с нарушениями зрения в креативной игре драматизации // Дефектология. 1998. - № 6. С. 50 58.
72. Костюк Г.С.Избранные психологические труды / Под ред. Л.Н.Проколиенко. М.: Педагогика, 1988. — 301 с.
73. Кузьменко В.У. Індивідуалізація виховання і навчання в дошкільних закладах (методичні рекомендації для дошкільних працівників). К.: КМІУВ імені Б. Грінченка, 2002. 44 с.
74. Кузьменко В.У. Розвиток індивідуальності дитини 3 7 років: Монографія. К.: НПУ імені Драгоманова, 2005. 354 с.
75. Кулагин Ю.А. Восприятие средств наглядности учащимися школы для слепых. М.: Педагогика, 1969. 295 с.
76. Кулагина И.Ю. Возрастная психология (Развитие ребенка от рождения до 17 лет). М.: Изд-во УРАО, 1997. 176 с.

77. Лапченко І.О. Емоційне ставлення до себе та ровесників як чинник особистісного розвитку дитини дошкільного віку: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Національний педагогічний ун-т. ім. М.П. Драгоманова. К., 2006. 20 с.
78. Лапланш Ж., Понталис Ж.Защита // Самосознание и защитные механизмы личности. Самара: Издат. Дом Бахрах-М”, 2003. С. 357 394.
79. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. Учеб. пособие для студ. вузов, обучающихся по направлению и спец. "Психология", "Клиническая психология". — М. : Смысл; Издательский центр "Академия", 2004. 346 с.
80. Липкина А.И. Самооценка школьника. М.: Знание, 1976. 64 с.
81. Лисина М.И. Общение детей со взрослыми и сверстниками: общее и различное // Исследования по проблемам возрастной и педагогической психологии. М., 1980. С. 3 32.
82. Лисина М.И. Общение, личность и психика ребенка / Российская академия образования; Московский психолого-социальный ин-т / Ред., авт. вступ. ст. и сост. А.Г. Рузская. — 2. изд. — М.: Воронеж : Издательство НПО "МОДЭК", 2001. 384 с .
83. Литвак А.Г. Впросы обучения и воспитания слепих и слабовидящих. Л.: ЛГПУ, 1982. 111 с.
84. Литвак А.Г. Тифлопсихология. М.: Просвещение, 1985. 208 с.
85. Локк Д. Избранные произведения в двух томах. М.: Соцэкгиз, 1960. Т. 1. 734 с.
86. Лютова Е.К., Монина Г.Б. Тренинг ефективного взаимодействия с детьми. СПб.: Речь, 2000. 190 с.
87. Максименко С.Д. Психологія в соціальній і педагогічній практиці: методологія, методи, програми, процедури. Навчальний посібник для вищої школи. К.: Наукова думка. 1998. 216 с.
88. Марцинковская Т.Д. Диагностика психического развития детей. Пособие по практической психологии. М.: ЛИНКА-ПРЕСС, 1997. 176 с.
89. Маслоу А.Психология Батия. / Пер. с англ. М.: Рефл-бук, К.: Ваклер. 1997. 304 с.
90. Матвєєва М.П. Особливості «Я-образу» розумово відсталих підлітків. Дис.... канд. психол. наук. К., 1994. 147 с.
91.