ОСОБЛИВОСТІ УСНОГО ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ У КОМУНІКАТИВНО ДЕПРИВОВАНИХ ДІТЕЙ-СИРІТ : ОСОБЕННОСТИ УСТНОГО СВЯЗНОГО ВЕЩАНИЯ В КОММУНИКАТИВНО ДЕПРИВОВАНИХ ДЕТЕЙ-СИРОТ

Краткое описание

ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

АРТЕМЧУК ІРИНА ВЯЧЕСЛАВІВНА

УДК 376.36.016:808.5]-058.862

ОСОБЛИВОСТІ УСНОГО ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ У КОМУНІКАТИВНО ДЕПРИВОВАНИХ ДІТЕЙ-СИРІТ

19.00. 08 - спеціальна психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Тарасун Валентина Володимирівна
доктор педагогічних наук,
професор

Київ -2005

ЗМІСТ

ВСТУП.6

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ЙОГО ФОРМУВАННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ

1.1. Проблема розвитку усного зв’язного мовлення в психолого-педагогічній та психолінгвістичній літературі ..14
1.2. Усне зв’язне мовлення як особливий вид мовленнєво-мисленнєвої діяльності19
1.3. Наукові підходи до вивчення особливостей розвитку особистості дітей-сиріт...38
1.4. Психологічні та соціальні особливості розвитку особистості дошкільників дитячих установ інтернатного типу..51
1.5. Аналіз практики формування усного зв’язного мовлення у старших дошкільників-сиріт.63
Висновки до першого розділу69

РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ УСНОГО ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ КОМУНІКАТИВНО ДЕПРИВОВАНИХ ДІТЕЙ-СИРІТ

2.1. Експериментальне дослідження рівнів сформованості усного зв’язного мовлення у комунікативно депривованих дітей старшого дошкільного віку. 73
2.1.1. Комплекс діагностичних завдань для визначення критеріїв та рівнів сформованості усного зв’язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку ..79
2.1.2. Характеристика рівнів сформованості усного зв’язного мовлення у комунікативно депривованих дошкільників закладів закритого типу...87
2.2. Причини труднощів оволодіння усним зв’язним мовленням комунікативно депривованимидітьми...113
2.2.1. Психологічні причини виникнення труднощів смислової організації висловлювання та його структурно-мовленнєвого оформлення..114
2.2.2. Соціально-психологічна обумовленість труднощів оволодіння усним зв’язним мовленням комунікативно депривованими дітьми-сиротами.134
Висновки до другого розділу...147

РОЗДІЛ 3
ПСИХОЛО-ПЕДАГОГІЧНА КОРЕКЦІЯ УСНОГО ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ У СИРІТ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

3.1. Теоретичне обгрунтування психолого-педагогічної корекції усного зв’язного мовлення у комунікативно депривованих дітей-сиріт..150
3.2. Організаційні аспекти побудови системи формування усного зв’язного мовлення у вихованців дитячих будинків ..156
3.3. Формування усного зв’язного мовлення у дошкільників підготовчої групи ... 159
3.4. Результативність системи заходів, спрямованих на формування усного зв’язного мовлення у вихованців закритих інтернатних установ..178
Висновки до третього розділу.182

ВИСНОВКИ185

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..190

ДОДАТКИ..215

ВСТУП

Актуальність теми. Пошук і створення нових орієнтирів розвитку суспільства передбачає удосконалення системи освіти, формування гуманістично орієнтованої особистості, яка прагне до самореалізації.
Реформування у сфері національної освіти України вимагає покращення технологій дошкільного навчання і виховання. Реалізація нових вимог знайшла відображення в Державній програмі "Освіта" (Україна ХХІ століття), "Діти України", Законах України "Про освіту", "Про загальну середню освіту" та у "Базовому компоненті дошкільної освіти".
Важливою складовою становлення особистості дошкільника є мовленнєва діяльність, яка включає вміння користуватися мовленням в конкретних ситуаціях, застосовуючи як вербальні, так і невербальні знакові системи спілкування. Повноцінний розвиток зв’язного мовлення суттєво впливає на підготовку дітей до школи і подальше шкільне навчання. Чільне місце у цьому контексті займає проблема виявлення особливостей усного зв’язного мовлення та визначення шляхів його формування і розвитку у дітей-сиріт, які мають свої особливості і складають достатньо велику групу. Так, в Україні станом на 1 січня 2005 року в дитячих будинках системи Міністерства освіти і науки виховується 6690 дітей-сиріт, які втратили опіку своїх біологічних батьків.
Аналіз психологічної літератури свідчить про те, що стан мисленнєво-мовленнєвого розвитку дошкільників був предметом вивчення О.О.Бодальовим, Л.І.Божович, Л.С.Виготським, Д.Б.Ельконіним, М.І.Лісіною та ін. Вітчизняні вчені-психологи О.Л.Кононко, В.К.Котирло, С.Е.Кулачківська, С.О.Ладивір, Т.О.Піроженко та ін. також різнобічно вивчали проблему мовленнєвого розвитку та особливості становлення дитини дошкільного віку і відзначають важливу роль спілкування у психічному розвитку особистості дошкільника.
У працях Н.С.Жукової, Є.М.Мастюкової, Т.Б.Філічевої ін. розкривається лінгводидактичний аспект проблеми формування зв’язного мовлення у дошкільників з порушенням мовленнєвого розвитку. Вагомий внесок у розвиток спеціальної педагогіки і психології, зокрема стосовно визначення особливостей мисленнєво-мовленнєвого розвитку дітей зробили такі науковці, як Л.В.Борщевська, Л.С.Вавіна, Є.Ф.Соботович, Н.М.Стадненко, В.В.Тарасун, В.В.Тищенко, Л.І.Фомічова, М.К.Шеремет та ін. Дещо менша увага спеціалістів приділялася вивченню проблеми мовленнєвого розвитку дітей-сиріт. У цьому зв’язку постає необхідність експериментального вивчення особливостей усного зв’язного мовлення у дітей вказаної категорії, оскільки мовленнєвий розвиток - це важливий компонент процесу їхньої підготовки до шкільного навчання та інтеграції в соціум.
Відомо, що умови життя і виховання в закладі закритого типу та відсутність дитячо-батьківських стосунків деструктивно впливають на особистісний розвиток дітей-сиріт (Г.М.Бевз, Л.С.Волинець, Л.Н.Галігузова, Я.О.Гошовський, М.І.Лісіна, В.С.Мухіна, І.В.Пєша, А.М.Прихожан, Н.М.Толстих). При вивченні негативного соціально-психологічного досвіду, якого зазнають дошкільники закладів інтернатного типу, особлива увага спеціалістів приділяється дослідженню явища психічної депривації (Т.А.Басілова, В.І.Брутман, Й.Лангмейер, М.М.Малофеєв, З.Матейчек, Є.А.Стребєлєва та ін.).
Повноцінний розвиток мовлення дитини значною мірою залежить від ефективної взаємодії в системі "дитина-дорослий", яка забезпечує гармонізацію психічного розвитку дитини та становлення її особистості (Л.І.Божович, О.В.Запорожець, Л.С.Виготський, В.К.Котирло, С.А.Ладивір, Т.О.Піроженко, Д.Б.Ельконін та ін.). У цьому зв’язку результати наукових дослідженень Л.Н.Галігузової, Т.В.Гуськової, І.В.Дубровіної, І.А.Залісіної, М.І.Лісіної, Є.О.Смірнової, спрямованих на вивчення стану розвитку діалогічної форми усного мовлення, засвідчують, що недостатність спілкування та обмеженість емоційних контактів дітей-сиріт з дорослими призводить до загального недорозвитку мовлення, негативно позначаючись на сформованості всіх його компонентів. Проте, як показує аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури, проблема вивчення особливостей усного монологічного мовлення у даної категорії дітей, зокрема особливостей сформованості операцій смислової організації висловлювання та операцій його структурно-мовленнєвого оформлення, не була предметом спеціальних досліджень. Разом з тим, результати аналізу матеріалів експертної оцінки, здійсненої практичними працівниками дитячих будинків, свідчать про значні труднощі у формуванні усного зв’язного мовлення у дітей-сиріт.
Таким чином, соціальна значущість проблеми та її недостатнє вивчення і визначили тему нашої дисертаційної роботи: "Особливості усного зв’язного мовлення у комунікативно депривованих дітей-сиріт".
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до плану наукових досліджень лабораторії діагностики і психічного розвитку Інституту спеціальної педагогіки АПН України при розробці теми "Науково-педагогічні основи діагностики дітей з особливостями психофізичного розвитку дошкільного віку як умова удосконалення змісту їхньої освіти"; номер держ.реєстрації 0101 U 000607; узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 3 від 27.03.02).
Об’єктом дослідження є мовленнєва діяльність комунікативно депривованих дошкільників із загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ), які перебувають у дитячих будинках.
Предмет дослідження - особливості усного зв’зного мовлення комунікативно депривованих дітей-сиріт із ЗНМ.
Мета дослідження - обгрунтувати і апробувати систему роботи, спрямовану на вивчення стану розвитку усного зв’язного мовлення у дітей-сиріт із ЗНМ; виявлення причин, що зумовлюють труднощі оволодіння ним та визначення шляхів його формування у дошкільників інтернатних установ.
В основу нашого дослідження покладено припущення про те, що усне зв’язне мовлення сиріт із ЗНМ має ряд специфічних особливостей, зумовлених їхнім перебуванням в інтернатному закладі, і тому повноцінний та ефективний його розвиток у даної категрії дітей відбуватиметься завдяки комплексному психолого-педагогічному впливу, спрямованому на корекцію виявлених труднощів оволодіння мовленням.
Для досягнення мети дослідження та перевірки висунутої гіпотези, поставлені такі завдання:
1. Визначити теоретичні підходи до вивчення проблеми зв’язного мовлення та методичні аспекти його формування у дітей дошкільного віку.
2. Розробити методику діагностики стану сформованості усного зв’язного мовлення у комунікативно депривованих дошкільників із ЗНМ.
3. Виявити особливості усного зв’язного мовлення комунікативно депривованих дітей-сиріт та встановити причини труднощів оволодіння ним даною категорією дітей.
4. Обгрунтувати і апробувати систему корекції і розвитку усного зв’язного мовлення вихованців інтернатних установ старшого дошкільного віку, які мають ЗНМ.
Методологічною та теоретичною основою нашого дослідження виступили: теорія розвитку вищих психічних функцій Л.С.Виготського; теорія депривації (Й.Лангмейер, З.Матейчек); положення вітчизняної психології про розвиток активності особистості в діяльності (Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн та ін); теорія психічного розвитку особистості дошкільника (Л.І.Божович, Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, Д.Б. Ельконін, О.В.Запорожець, Г.С.Костюк та ін.); науково-психологічні положення про своєрідність психічного розвитку дитини в інтернатних установах закритого типу (Т.А.Басілова, Г.М.Бевз, В.І.Брутман, І.В.Дубровіна, М.І.Лісіна, В.С.Мухіна, А.М.Прихожан, Н.Н.Толстих та ін.); дослідження ролі впливу спілкування на психічний розвиток особистості (Б.Г.Ананьєв, В.К.Котирло, М.І.Лісіна, А.Г.Рузська, Б.Д.Паригін Т.О.Піроженко, Ю.О.Приходько та ін.); положення про комунікативне ядро особистості (О.О.Бодальов, В.О.Киричук); особистісно орієнтований підхід до психічного розвитку дитини (О.Л.Кононко, Т.О.Піроженко та ін.); психолінгвістичний підхід до проблеми зв’язного мовлення (Л.С.Виготський, В.К.Воробйова, Н.І.Жинкін, О.О.Леонтьєв, О.Р.Лурія та ін.); концепція рівнів засвоєння знань (В.П.Беспалько, В.Ф.Паламарчук, В.В.Тарасун).
Методи дослідження. Для перевірки висунутої гіпотези та вирішення поставлених завдань нами застосовано комплексний підхід, який включав такі методи: теоретичні - аналіз та систематизація наукових даних з проблеми дослідження; емпіричні - спостереження за дітьми у ході навчально-виховного процесу, метод експертних оцінок, психолого-педагогічний експеримент (констатуючий та формуючий), психодіагностичне опитування, ігрова психотерапія, елементи соціально-психологічного тренінгу; статистичні - математична обробка експериментальних даних.
Експериментальне дослідження проводилося у три етапи впродовж 2000-2004 р-р.
На першому етапі з’ясовувалися теоретичні аспекти проблеми вивчення особливостей зв’язного мовлення дітей-сиріт старшого дошкільного віку та методичні аспекти його формування.
На другому етапі розроблявся спеціальний комплекс діагностичних завдань для дослідження стану сформованості усного зв’язного мовлення та методика з визначення рівнів сформованості комунікативного ядра особистості дітей-сиріт; визначались типи труднощів в оволодінні усним зв’язним мовленням дітьми-сиротами 5-6 річного віку та їх чинники.
На третьому етапі апробовувалася система корекційного впливу, спрямованого на розвиток усного зв’язного мовлення вихованців закритих установ.
Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота здійснювалася на базі дитячого будинку "Малятко" м. Києва, дошкільного відділення Бучанської школи-інтернату для дітей-сиріт, Київської області, дошкільного навчального закладу № 18 смт.Коцюбинського, Київської області. У дослідженні взяли участь 195 дітей підготовчих груп: з них 150 дітей-сиріт, які мали ІІІ і IV рівень ЗНМ, нормальний слух, зір та первинно збережений інтелект, а також 45 дітей, які виховувалися в умовах сім’ї і мали достатній рівень мовленнєвого розвитку.
Наукова новизна і теоретичне значення роботи полягають у тому, що: вперше визначено стан сформованості у дошкільників із ЗНМ, які перебувають в інтернатних установах, операцій смислової організації висловлювання та операцій структурно-мовленнєвого оформлення; досліджено складові комунікативного ядра особистості дитини-сироти старшого дошкільного віку та виявлено стан їх сформованості у даної категорії дітей; з’ясовано залежність рівня розвитку усного зв’язного мовлення від стану сформованості їхнього комунікативного ядра особистості. В роботі уточнено зміст поняття "комунікативної депривації" стосовно дітей-сиріт із ЗНМ дошкільного віку та розкрито поняття "комунікативне ядро дитини-сироти". Визначено особливості розвитку усного зв’язного мовлення у дітей-сиріт, розкрито причини труднощів оволодіння ним. Обгрунтовано комплексну систему заходів психолого-педагогічного розвитку усного зв’язного мовлення дітей-сиріт із ЗНМ, які перебувають в інтернатній установі закритого типу.
Практичне значення полягає в тому, що розроблений діагностично-розвивальний комплекс з визначення рівнів оволодіння усним зв’язним мовленням дітей-сиріт; методика з визначення рівнів сформованості комунікативного ядра особистості дітей-сиріт; визначені чинники і труднощі, а також авторська система роботи з розвитку зв’язного мовлення сприятимуть підвищенню ефективності корекційно-розвивальної роботи логопедів дошкільних інтернатних установ. Результати дослідження можуть бути використані в процесі викладання курсу логопедії та спеціальної психології у вищих педагогічних закладах.
Вірогідність та надійність отриманих результатів забезпечувалися методологічним обгрунтуванням вихідних теоретичних положень, цілісною організацією дослідження, використанням надійних діагностичних методик, адекватних меті, предмету і завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісного і якісного аналізу експериментальних даних, достовірною результативністю формуючого експерименту, використанням статистичних методів математичної обробки матеріалу.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Матеріали дослідження доповідалися та отримали схвалення на звітних наукових конференціях Інституту спеціальної педагогіки АПН України (Київ, 2000-2004), засіданнях лабораторії діагностики і психічного розвитку дитини Інституту спеціальної педагогіки АПН України (Київ, 2000-2004), Всеукраїнській науковій конфереції молодих вчених "Сучасні технології та індивідуальні методи дослідження проблеми корекційно-компенсаторного навчання і виховання дітей з особливими потребами: методологія, досвід, практика" (Київ, 2002), ювілейній науковій сесії до 10-річчя Інституту спеціальної педагогіки АПН України "Спеціальна освіта в Україні: погляд у майбутнє" (Київ, 2004), на конференції молодих вчених, присвяченій 170-річному ювілею НПУ імені М.П.Драгоманова (Київ, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми корекційної педагогіки та спеціальної психології" (Київ, 2004), VII Міжнародній конференції молодих науковців "Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень" (Київ, 2004).
Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес дитячого загальноосвітнього будинку "Малятко" м. Києва (довідка №166 від 07.06.05) та дошкільного відділення Бучанської школи-інтернату Київської обл. (довідка № 492 від 01.04.05).
Публікації. Матеріали дослідження відображено у 9 публікаціях, у тому числі 6-ти статтях у наукових фахових виданнях, у 2 збірниках матеріалів наукових конференцій та 1 методичному посібнику.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (294 позиції) і 9 додатків на 49 сторінках. Основний текст дисертації викладено на 189 сторінках, містить 20 таблиць, 16 рисунків. Повний обсяг роботи - 263 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми формування і розвитку усного зв’язного мовлення комунікативно депривованих дітей-сиріт старшого дошкільного віку, яке полягає у врахуванні соціально-психологічних причин і психологічних особливостей усного зв’язного мовлення та у розробці системи його психолого-педагогічної корекції у процесі підготовки вказаної вікової категорії дітей-сиріт до шкільного навчання.
1. У вивченні особливостей усного зв’язного мовлення ефективним є психолінгвістичний підхід, який дозволяє найбільш глибоко розкрити механізми мовленнєвих порушень у старших дошкільників, що виховуються в закладах інтернатного типу. Спираючись на аналіз психолінгвістичних наукових джерел, ми розглядаємо мовлення як складну ієрархічно організовану мовленнєво-мисленнєву діяльність, продуктом якої є висловлювання з його внутрішнім і зовнішнім планами, які характеризують його: а) цільність, яка забезпечується операцією смислової організації висловлювння; б) зв’язність, що передбачає сформованість операції структурно-мовленнєвого оформлення висловлювання. Процес породження мовленнєвого висловлювання в узагальненому вигляді базується на створенні внутрішньої смислової програми висловлювання, яка в подальшому розгортається і набуває граматичного оформлення. Аналіз психологічних даних, які характеризують процес смислового сприймання, показує, що його здійснення містить перехід від сприйнятого розгорнутого мовлення до його згорнутої форми, перехід від значення до смислу, від зовнішньої мовленнєвої структури повідомлення до смислового плану. Повне розуміння повідомлення можливе лише на основі членування з повідомлення двох видів інформації - лінгвістичної і семантичної.
2. Застосування спеціально розробленої діагностичної методики дозволило встановити, що для дітей-сиріт характерним є недостатній рівень сформованості усного зв’язного мовлення, що виявляється в порушеннях цільності і зв’язності їхніх мовленнєвих висловлювань. Так, серед них не було виявлено дітей з високим рівнем зв’язного мовлення. На середньому рівні більшість дітей-сиріт при розпізнанні зв’язного висловлювання спираються на поодинокі ознаки його структурно-семантичної організації; при відтворенні смислової програми вихідного повідомлення допускають "малі смислові шпарини", порушуючи тим самим послідовність передачі смислових віх; при відтворенні заданого уривку; мають труднощі при скороченні основного висловлювання до опорних смислових віх; при конструюванні висловлювання, знаходженні і розвитку задуму у мовленнєве повідомлення. У дошкільників-сиріт з низьким рівнем розвитку усного зв’язного мовлення встановлено недостатньо розгорнуте фразове мовлення, складнощі розпізнання зв’язного висловлювання, наявність значної кількості "великих і малих смислових шпарин", що приводять до пропусків смислових віх при передачі заданого уривку та при скороченні основного висловлювання до його опорних смислових віх; при знаходженні і розвитку замислу в мовленнєве повідомлення та конструюванні висловлювання. Найнижчий рівень характеризується не розгорнутістю фразового мовлення; невмінням дітей-сиріт самостійно розпізнавати зв’язні висловлювання; значними труднощами при передачі смислової програми вихідного повідомлення і відтворенні послідовності подій (їх мовленнєві висловлювання містили лише окремі елементи смислової програми повідомлення); труднощами при здійсненні задуму і розвитку його у зв’язне мовленнєве повідомлення.
3. Основними причиними труднощів оволодіння усним зв’язним мовленням дітьми-сиротами є соціально-психологічні (негативні соціально-психологічні фактори та обумовлена ними комунікативна депривація). Під комунікативною депривацією дітей-сиріт старшого дошкільного віку ми розуміємо обмеженість міжособистісних контактів дитини з дорослими та однолітками, що зумовлюється постійним перебуванням в інтернатній установі. Так, комунікативна депривація, виникаючи внаслідок порушення процесу формування особистості дитини в цілому, особливо негативно позначається на мовленнєво-мисленнєвому її розвитку. Комунікативне ядро дитини-сироти розглядається нами як сукупність внутрішньоособистісних якостей особистості вихованця інтернатної установи, які сприяють її соціальній взаємодії з дорослими і однолітками. Встановлено, що негативний вплив комунікативної депривації на дітей-сиріт зумовлюється дією двох груп несприятливих соціально-психологічних факторів: а) зумовлених недоліками виховання в колишніх родинах та б) наслідками недосконалої системи виховання в інтернатних закладах.
4. Вказані причини зумовлюють психологічні особливості усного зв’язного мовлення комунікативно депривованих дітей-сиріт, а саме: а) загальний недорозвиток мовлення, що характеризується недостатньою сформованістю усіх сторін усного мовлення дитини, особливо лексичної системи; б) особливості комунікативної сфери особистості дітей-сиріт, які утруднюють успішне розв’язання ситуацій, що виникають у процесі спілкування з однолітками та дорослими; в) низький рівень сформованості у вихованців дитячих будинків комунікативного ядра, що виявляється в зниженні таких показників як, спрямованість на соціальну взаємодію, стійкість в умовах стресових ситуацій, терпимість до дискомфорту, експресивність, естетична чутливість та підвищенні інших показників - агресивності і вразливості. г) психолінгвістичні - недостатня сформованість операцій смислової організації висловлювання та операцій його структурно-мовленнєвого оформлення.
5. Несформованість операцій, які здійснюють смислову організацію висловлювання і проявляються в складнощах при: впізнаванні зв’язного висловлювання; передачі смислової програми вихідного повідомлення; виділенні великої програми цілого зв’язного повідомлення; правильному відтворенні послідовності подій; знаходженні і розвитку замислу; сприйманні мовленнєвого повідомлення і виділенні його головної думки. Показниками несформованості операцій структурно-мовленнєвого оформлення є неправильне чергування комунікативно-сильних і комунікативно-слабких речень, труднощі у виборі необхідної лексики і відповідних засобів міжфразового зв’язку. Отже, недостатня сформованість цих операцій призводить до порушення цільності та зв’язності мовленнєвого висловлювання комунікативно депривованих дошкільників-сиріт.
6. Інтенсифікації корекційно-розвивального процесу щодо розвитку усного зв’язного мовлення сприяє застосування: особистісно орієнтованого підходу до психічного розвитку дитини, ігротерапії, елементів соціально-психологічного тренінгу, ряду психогімнастичних вправ, що дозволяють покращити міжособистісну взаємодію у сферах спілкування "дитина-дорослий" і "дитина-дитина".
7. При побудові комплексної системи корекційної роботи з розвитку усного зв’язного мовлення ефективною є трьохкомпонентна модель особистості дитини-сироти, в якій поведінковий, емоційно-вольовий і когнітивний компоненти виступають у цілісній єдності, забезпечуючи підгрунтя для успішного подолання психолінгвістичних труднощів в оволодінні усним зв’язним мовленням. Розроблена нами програма передбачає ряд послідовних за ускладненням занять, кожне з яких має бути спрямоване одночасно, як на корекцію комунікативного ядра так і на подолання психолінгвістичних труднощів.
Проведене дисертаційне дослідження є закінченою науково-дослідною роботою, проте не вичерпує всіх аспектів даної проблеми. Перспективи її подальшого вивчення пов’язані з поглибленим нейропсихологічним аналізом недорозвитку зв’язного мовлення дитини-сироти старшого дошкільного віку. Необхідна також подальша розробка адекватних методів діагностики і розвитку усного зв’язного мовлення у контексті цілісного особистісного розвитку дітей, що виховуються в умовах депривації дитячого інтернатного закладу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдеева Н.Н., Мещерякова С.Ю., Царегородцева Л.М. Ребенок маладенческого возраста // Психическое развитие воспитанников детского дома / Под ред. И.В. Дубровиной, А.Г. Рузской. - М.: Педагогика, 1990. - с.29-118.
2. Авдеева Н.Н., Мещерякова С.Ю. Этапы развития общения со взрослыми на первом году жизни ребенка // Общение и развитие психики. - М.: Просвещение, 1988. - с.72-83.
3. Аксарина Н.М. Воспитание детей раннего возраста. - М.: Просвещение, 1977. - 304 с.
4. Актуальные проблемы логопедии: Преодоление речевых нарушений у детей и взрослых. Сб. науч. тр. - М.: Педагогика, 1980.- с.91-99.
5. Анохин П.К., Шумилина А.И., Анохина А.П. и др. Функциональная система как основа интеграции нервных процессов в эмбриогенезе.Труды V съезда физиологов СССР. - М., 1937. - с.148-156.
6. Антонова О.Г., Домашевська О.П. Соціальна ситуація розвитку і особливості дітей, позбавлених батьківської опіки // Психологія: Респ. наук.- метод. зб. - К.: НДІ психології УРССР, 1991. - Вип. 36. - с. 50-54.
7. Апухтин В.Б. О смысловой структуре связного текста. - В кн.: Психолингвистические проблемы общения и обучения языку. - М., 1976. - с.112-122.
8. Аралова М.П. Психологические особенности общения со взрослыми сверстниками выпускников школ-интернатов: Автореф. дисканд. психол наук: 19.00.07 - М., 1991. - 20 с.
9. Ахутина Т.В. Порождение речи. Лингвистический анализ синтаксиса. - М.: Изд-во МГУ, 1989. - 213 с.
10. Баєв Б.Ф. Психологія внутрішнього мовлення. - К.: Рад. школа. - 1966. - с.73-89.
11. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні / За наук. ред. О.Л.Кононко. - Колектив авторів. - К.: Дошкільне виховання. - 1999. - 70 с.
12. Балинт М. Базисный дефект: Терапевтические аспекты регрессии / В.А.Агарков, С.В.Кравец (пер. с англ.). - М.:Когито-центр, 2002. - с.255.
13. Бандура А. Теория социального научения: Пер. с англ. - СПб.: Евразия, 2000. - 320 с.
14. Баранник Д.Х. Устная монологическая речь: Автореф. диссдокт. филол. наук: 10.661. К., 1970. 41 с.
15. Басилова Т.А. Основные этиопатогенетические факторы нарушений психического и соматического здоровья детей-сирот // Дети-сироты: Консультирование и диагностика развития. / Под ред. Е.А. Стребелевой. - М.: Полиграфсервис, 1998. - с.35-56.
16. Беспалько В.П.Опыт разработки и использования критериев качества усвоения знаний // Советская педагогика. - 1968. - №4. - с.52-69.
17. Богоявленский Д.М., Менчинская Н.А. Психология усвоения знаний. - М.: Педагогика, 1966. - 166 с.
18. Богуш А. Мовленнєвий розвиток дітей: сутність та шляхи реалізації. //Дошкільне виховання. - 1999. - №1. - с. 10-11.
19. Богуш А.М., Григоренко Г.І. Запрошуємо до розмови: Посібник для роботи з дошкільниками. - 2-ге вид. - К.: Освіта, 1997. - 152 с.
20. Бодалев А.А. О коммуникативном ядре личности // Советская педагогика. - № 5. - с.77-81.
21. Бодалев А.А. Развитие восприятия человека человеком в общении // Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии. - М., 1981. - Ч.ІІ. - с.113.
22. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М.: Просвещение, 1968. - 464 с.
23. Божович Л.И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии. - М., 1981. - Ч.ІІ. - с. 131.
24. Божович Л.И., Славина Л.С. Некоторые вопросы воспитательной работы в школах-интернатах // Советская педагогика. - 1957. - № 9. - с. 61-71.
25. Бондаренко А.К. Словесные игры в детском саду. - М.: Просвещение, 1981. - 95 с.
26. Борботько В.Г. Элементы теории дискурса. Грозный: Издательство университета им. Л.Н. Толстого, 1981. 113 с.
27. Борщевская Л.В.Особенности формирования диалогической речи у слабослышащих дошкольников: Автореф. дисканд. психол. наук: 19.00.08. - К., 1997. - 21 с.
28. Боскис Р.М. Глухие и слабослішащие дети. - М.: Педагогика, 1963. - 356с.
29. Брахман Р.Б. Преодоление замкнутости (госпитализма) в жизни и работе дошкольного детского дома: Автореф. дисканд. пед наук: 13.00.01 - М., 1946 - 16 с.
30. Бремс К. Полное руководство по детской психотерапии. / Пер. а англ. Ю. Брянцевой. - М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. - 640 с.
31. Брудный А.А. Понимание как философско-психологическая проблема. // Вопросы философии. 1975. - №10. с.109-117.
32. Брутман В.И. Проблема социального сиротства и пути ее разрешения // Дети-сироты: Консультирование и диагностика развития. / Под ред. Е.А. Стребелевой. - М.: Полиграфсервис, 1998. - с.12-21.
33. Брутман В.И., Варга А.Я., Хамитова И.Ю. Влияние семейных факторов на формирование девиантного поведения матери. М: Педагогика, 1998. - 234 с.
34. Брутман В.И., Родионова М.С. Формирование привязаности матери к ребенку // Вопросы психологии. - 1997. - № 6. - с.37.
35. Бородич А.М. Методика развития речи у детей дошкольного возраста. - М.: Просвещение, 1984. - с.3 - 78.
36. Боханова Л.В. О развитии речи старших дошкольников детского дома. // Дефектология. - 1992. - №2-3, с. 36-42, с. 40-43.
37. Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи: записки детского психиатра. - М.: Просвещение, 1988. - 207 с.
38. Вавіна Л. Розвиток зв’язного мовлення учнів допоміжної школи на основі тексту. // Дефектологія. - 1997. - с. 6-9.
39. Варга А.Я. Структура и типы родительских отношений: Автореф. дисканд. психол. наук: 19.00.01.- М., 1987. - 23 с.
40. Венгер Л.А. Восприятие и обучение. - М.: Просвещение, 1969. - 365 с.
41. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку: Програма та метод рекомендації / А.М. Богуш (уклад.); Інститут змісту і методів навчання. - К., 1997.- 110с.
42. Вікова та педагогічна психологія: Навч. пос. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.
43. Виленкин Н.Я., Потапов В.Г. Задачник практикум по теории вероятностей с элементами комбинаторики и математической статистики. - М.: Просвещение, 1979. - 111 с.
44. Власова Т.А., Певзнер М.С. О детях с отклонениями в развитии. М.: Просвещение, 1973, - с.21-176.
45. Внешняя среда и психическое развитие ребенка / Под ред. Р.В. Тонковой-Ямпольской. - М.: Медицина, 1984. - 207 с.
46. Войтенко Т.П., Миронова М.Н. Проблемы развития детей в детских домах и школах-интернатах. // Вопросы психологии. - 1999. - № 2. - с.118-120.
47. Воробьева В.К. Формирование связной речи у алаликов: Автореф. дисканд. пед.наук:13.00.03. М., 1986. - 16 с.
48. Воронова С.В. Психологічні особливості мотивації досягнення випускника школи-інтернату. Автореф.дисканд психол. наук :19.00.07. - К., 2003. - 20 с.
49. Выготский Л.С. Детская психология. / Под ред Д.Б.Эльконина.Т.4., Собр. соч. - М.: Педагогика, 1982.- 432 с.
50. Выготский Л.С. Собрание сочинений. В 6 т./ Под ред. М.Г. Ярошевского. - М.: Педагогика, 1984. - с.32-37.
51. Гак В.Г. О семантической организации текста. В сб.: Лингвистика текста. Метер. науч. конф. Ч.1, - М., 1974. с. 61-66.
52. Галигузова Л.Н., Мещерякова С.Ю., Царегородцева Л.М. Психологические аспекты воспитания детей в домах ребенка и детских домах // Вопросы психологии. - 1990. - № 6. - с.17-25.
53. Галигузова Л.Н., Лисина М.И. Становление потребности в общении со взрослым и сверстником. - В кн.: Исследования по проблемам возратной и педагогической психологии / Под ред. М.И. Лисиной. - М., 1980. - с. 55-78.
54. Галигузова Л.Н., Гуськова Т.В., Елагина М.Г., Рузская А.Г. Ребенок раннего возраста// Психическое развитие воспитанников детского дома / Под ред. И.В. Дубровиной, А.Г. Рузской. - М.: Педагогика, 1990. - с.119-129.
55. Гальперин И.Р. Грамматические категории текста. - М.: Изд-во Извест. АН СССР: серия лит. и яз. 1977, Т.36 - № 6. - с. 523-532.
56. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. - М.: Наука, 1981. - с.18.
57. Гальперин П.Я. К исследованию интеллектуального развития ребенка. //Вопросы психологии. - 1969. - № 1. - с.15-25.
58. Галузинский В.М. Исследование особенностей развития детского коллектива в школе-интернате: Автореф. дисканд пед. наук: 19.00.01 - К., 1963. - 19 с.
59. Гарбузов В.И. Нервные дети: советы врача. - М.: Медицина, 1990. -
176 с.
60. Гиндин С.И. Внутренняя организация текста: элементы теории и семантический анализ: Автореф. дисканд. психол. наук. М., 1973. -
23 с.
61. Глухов В.П. Особенности формирования связной монологической речи детей старшего дошкольного возраста с общим речевым недоразвитием: Автореф. дисканд. пед. наук: 13.00.03. - Л., 1987. - 26 с.
62. Гошовський Я.О. Становлення образу "я" у підлітків школи-інтернату: Автореф. дисканд. психол. наук: 19.00.07. - К., 1996. - 19 с.
63. Гриншпун Б.М., Силиверстов В.И. Развитие коммуникативных умений у дошкольников в процессе работы над связной речью. // Дефектология. - 1988. - №3. - с. 81-84.
64. Давыдов В.В., Эльконин Д.Б., Маркова А.К. Основные вопросы современной психологии детей младшего школьного возраста. // Проблемы общей, возрастной и педагогической психологии. - М.: Просвещение, 1978. - с.180-205.
65. Дитина в прийомній сім’ї: Нотатки психолога/ Г.М. Бевз, І.В. Пєша. - К.: Укр. ін-т соц. досліджень, 2001. - 101 с.
66. Доблаев Л.П. Логико - психологический анализ текста. - Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1969. - 171 с.
67. Доморацкая З.А. Особенности описаний детей 6 лет // Характеристика связной речи детей 6-7 лет / Под ред. Т.А. Ладыженской. - М.: НИИ СиМО АПН СССР, 1979. - 236 с.
68. Драпкин Б.З. Лечебная педагогика при некоторых психических заболеваниях у детей // Психиатрия детского возраста / Под ред. В.В.Ковалева. - М., 1979.
69. Дридзе Т.М. Язык и сициальная психология / Под. ред. проф. А.А.Леонтьева. - М.: Высшая школа, 1980. - 224 с.
70. Дубровина И.В., Лисина М.И. Психическое развитие детей, воспитывающихся вне семьи // Психическое развитие воспитанников детского дома / Под ред. И.В. Дубровиной, А.Г. Рузской. - М.: Педагогика, 1990. - с.8-28.
71. Евграфова Л.И. Формирование родственных взаимоотношений детей-сирот (на материале дошкольных отделений школ-интернатов для сирот и детей, оставленных без попечения родителей в УССР): Автореф. диссканд. пед. наук: 13.00.01.- К., 1987. - 18 с.
72. Ефименкова Л.Н. Формирование речи у дошкольников (дети с общим недоразвитием речи). - М.: Просвещение, 1981. - 12-36 с.
73. Жинкин Н.И. Грамматика и смысл. - В кн.: Язык и человек. / Под ред. В.А. Звягинцева. - М.: Изд-во МГУ, 1970 - с. 63-86.
74. Жинкин Н.И. К вопросам о развитии речи детей. // Советская педагогика. - 1954. - № 6. - с. 79-95.
75. Жинкин Н.И. Механизмы речи. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1958, с.38, с. 352.
76. Жинкин Н.И. О кодовых переходах во внутренней речи. // Вопросы языкознания. - 1964. - №6.- с.28-38.
77. Жинкин Н.И. Психологические особенности спонтанной речи // Ин.яз. в школе. - 1965. - № 4 - с. 2-10.
78. Жинкин Н.И. Психологические основы развития речи. - В кн.: В защиту живого слова / Сост. В.Я.Коровина. - М.:Просвещение, 1966. - с.5-25.
79. Жинкин Н.И. Речь как проводник информации. - М.: Наука, 1982. - 160с.
80. Жинкин Н.И. Сенсорная абстакция. - В кн.: Проблемы общей, возрастной и педагогической психологии. - М.: Педагогика, 1978, с. 38-59.
81. Загальна психологія. Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: "А.П.Н.", 1999. - 463 с.
82. Залысина И.А., Смирнова Е.О. Некоторые особенности психического развития дошкольников, воспитывающихся вне семьи. // Вопросы психологии. - 1985. - № 4. - с.31-37.
83. Запорожец А.В.Избранные психологические труды: В 2-х томах. - М., 1986. - Т.1. - 318 с.
84. Зарубина Н.Д. Языковые сигналы структуры связного текста и их использование в смысловом восприятии. В кн.: Смысловое восприятие речевого сообщения. М.: Наука, 1976. с. 79-83.
85. Захаров А.И. Неврозы у детей и психотерапия. Серия: Психология ребенка. - СПб.: "Издательство Союз", "Лениздат". - 2000. - 336 с.
86. Землянухина Т.М. Особенности общения и познавательной деятельности у воспитанников яслей и домов ребенка: Автореф. дисканд.психол. наук: 19.00.07 - М., 1982. - 26 с.
87. Землянухина Т.М., Лисина М.И. Особенности общения и любознательности у воспитанников закрытых детских учреждений в раннем возрасте. - В сб.: Возрастные особенности психического развития детей / Под ред. М.И. Лисиной, И.В. Дубровиной. - М., 1982. - с. 38-59.
88. Зимняя И.А. Речевой механизм в схеме порождения речи. В кн..: Психолингвистика и обучение русскому языку нерусских. М.: Русский язык, 1977. с. 121-134.
89. Зимняя И.А. Психологические аспекты обученичения говорению на иностранном языке. - М.: Просвещение, 1978. - 159 с.
90. Иванов С.И. Одинокие дети: Записки детского врача. - М.: Молодая гвардия, 1991. - 318 с.
91. Ілляшенко Т.Д., Рождественська М.В. Допоможіть дитині розвиватися. - Кам’янець-Подільський: "Абетка", 1998. - 5-19 с.
92. Исаев Д.Н. Психосоматическая медицина детского возраста. - СПб., 1996. - с. 3 - 59.
93. Исследование по проблемам возрастной и педагогической психологии: Сб. науч. тр. / АПН, НИИ общ. педагогики; Под ред. М.И. Лисиной. - М.: НИИОП, 1980. - 168 с.
94. Исследование по развитию связной речи учащихся. (Сборник статей). Под ред. Т.А. Ладыженской. - М.: Педагогика, 1974. - 168 с.
95. Кабанова-Меллер Е.М. Учебная деятельность и развивающее обучение. - М.: Знание, серия: Педагогика и психология, 1981. - №6. - 94с.
96. Карабанова О.А. Игра в коррекции психического развития ребенка: Учебное пособие. - М., 1997.
97. Карасева Н.Н. Психологические особенности развития коммуникативных способностей у подростков, оставшихся без попечения родителей : Автореф. диссканд..психол. наук: 19.00.07. К., 1991. 18 с.
98. Карпенко З.С. Експресивна психотехніка для дітей. - К.: НПЦ Перспектива, 1997. - 96 с.
99. Канішевська Л.В. Формування гуманних відносин учнів І-ІV класів шкіл-інтернатів для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків у позаурочній діяльності: Автореф.дисканд. пед. наук: 19.00.07. - К., 1995. - 20 с.
100. Киричук О.В. Моніторинг особистісного зростання. - К., 2001. - с.27-30.
101. Кистяковская М.Ю. О стимулах, вызывающих положительные эмоции ребенка первых месяцев жизни // Вопросы психологии. - 1965. - № 2. - с.137-158.
102. Клайн П. Справочное руководство по конструированию тестов: Введение в психометрическое проектирование. - К., 1994. - 284 с.
103. Кобзар Б.С., Постовойтов Е.П. Специфіка позаурочної виховної роботи з учнями шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та для дітей, які залишилися без піклування батьків. - К.: Стилос, 1997. - 312 с.
104. Кобильченко В.В. Оптимізація спілкування учнів 5-8 класів шкіл для сліпих: Автореф. дисканд. пед наук: 13.00.03. - К., 1995. - 24 с.
105. Ковтунова И.И. Порядок слов и актуальное членение предложения. - М.: Просвещение, 1976. - 239 с.
106. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук.-метод. посіб. / Наук. ред О.Л. Кононко. - К.: Ред. журн. "Дошкільне виховання", 2003. - 243 с.
107. Кондратенко Т.Д., Котырло В.К., Ладывир С.А. Обучение старших дошкольников. - К.: Рад. школа, 1986. - 152 с.
108. Кононко О.Л. Психологічні основи особистісного становлення дошкільника: Автореф. дисдокт. психол. наук: 19.00.07.- К., 2001. - 37с.
109. Кононко Е.Л., Котырло В.К. Самостоятельность дошкольников как проявление волевой регуляции поведения // Новые исследования в психологии. - М.: Педагогика. - 1982. - № 1(26) - с. 44-48.
110. Концева Л.А. Когда книга учит. - 2-е изд. доп. - М.: Педагогика, 1991.- 256 с.
111. Копыленко О.М. Ступени восприятия и понимания речи // Вопросы исследования рече-мыслительной деятельности. - Алма-ата, 1977. - с.45-50.
112. Корицкая Е.Г., Шимкович Т.Я. Формирование развернутой описательно-повествовательной речи у детей с третьим уровнем общего речевого развития. В кн.: Нарушение речи у дошкольников / Под ред. Р.А. Беловой-Давид. - М.: Просвещение, 1972. - с. 181-200.
113. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. - К., 1995. - 304 с.
114. Корніяка О.М. Лабіринти розуміння: Текст як об’єкт розуміння. - К.: Т-во "Знання" УРСР, 1990. - 48 с.
115. Короткова Э.П. Обучение рассказыванию в детском саду - М.: Просвещение, 1978. - с. 62--109.