Формування довільної поведінки у молодших школярів із затримкою психічного розвитку : Формирование произвольного поведения у младших школьников с задержкой психического развития

Краткое описание

Iнститут СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ
АПН України

На правах рукопису

КОМПАНЕЦЬ Наталія Миколаївна

УДК 159 922 766 + 376.42

Формування довільної поведінки
у молодших школярів
із затримкою психічного розвитку

19.00.08 cпеціальна психологія

Д И С Е Р Т А Ц I Я
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник кандидат психологічних наук старший науковий співробітник Ілляшенко Т.Д.

Київ 2004

зміст
список умовних скорочень........................................................ 4
Вступ........................................................................................................ 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОВІЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ У ДІТЕЙ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ................. 10
1.1. Проблема довільної поведінки в психології....................... 10
1.2. Структурна побудова довільного поведінкового акту...... 24
1.3. Формування довільної поведінки в онтогенезі................... 34
1.4. Висновки............................................................................... 50
Розділ 2. Постановка проблеми та методи дослідження 52
2.1. Психологічні передумови формування довільної поведінки у молодших школярів із ЗПР..................................................................... 52
2.2. Завдання та методи дослідження......................................... 64
2.3. Висновки............................................................................... 73
РОЗДІЛ 3. ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ДОВІЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ 75
3.1. Методика та організація експериментального дослідження 76
3.2. Аналіз результатів експериментального дослідження....... 79
3.2.1. Слідування правилам як вияв довільної поведінки. 79
3.2.2. Оперативний самоконтроль як показник здатності до внутрішнього планування................................................................... 87
3.2.3. Особливості кінцевого самоконтролю.................... 104
3.3. Індивідуальні відмінності сформованості довільної поведінки у молодших школярів із ЗПР................................................................... 111
3.4. Висновки............................................................................. 122
РОЗДІЛ 4. ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ довІЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ 126
4.1. Динаміка довільної поведінки в умовах дозованої допомоги для засвоєння способу дії............................................................................ 127
4.2. Вплив позитивної мотивації на поліпшення довільної поведінки 161
4.3. Вплив зміни умови задачі на довільну поведінку молодших школярів із ЗПР.............................................................................................. 168
4.4. Експериментальне формування довільної поведінки у молодших школярів із ЗПР....................................................................................... 179
4.5. Висновки............................................................................. 188
ВИСНОВКИ........................................................................................... 190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................... 195
ДОДАТКИ.............................................................................................. 214

Вступ
Актуальність дослідження. В системі корекції затримки психічного розвитку у дітей чільне місце займає формування їхньої довільної поведінки. Довільність як здатність до свідомої постановки цілей та вироблення засобів їх реалізації лежить в основі становлення навчальної діяльності, дієвого засвоєння соціальних норм. Психологічні дослідження свідчать, що в оволодінні дитиною довільною поведінкою фокусуються основні досягнення її психічного розвитку. Тому порушення психічного розвитку не може не позначитися на формуванні довільної поведінки, і вивчення його особливостей становить теоретичний та практичний інтерес.
Особливості довільної поведінки молодших школярів із ЗПР, причини утруднень, що виникають у них під час виконання довільного поведінкового акту, визначення шляхів формування довільної поведінки у процесі спеціально організованої навчальної діяльності потребують подальшого вивчення, оскільки в наукових дослідженнях у галузі спеціальної психології, корекційної педагогіки вивчення дітей із затримкою психічного розвитку головним чином зосереджувалося на з’ясуванні особливостей їхніх психічних процесів, і тільки почасти окремих аспектів довільної поведінки.
Так, вивчалися особливості засвоєння правил поведінки та вміння застосовувати їх в повсякденному житті (О.О.Винникова, О.С.Слєпович); досліджувалася проблема формування усвідомленості діяльності учнів із ЗПР у процесі трудового навчання (О.П.Хохліна); здатність дітей із затримкою психічного розвитку слідувати зразку та словесній інструкції (Г.Й.Жаренкова). Етапи формування саморегуляції у старших дошкіль­ників із ЗПР на заняттях та під час гри, особливості становлення довільної поведінки дітей цієї категорії представлено у роботах О.Б.Аксьонової, У.В.Ульєнкової.
Дослідження окремих структурних компонентів довільного поведін­кового акту також не залишилися поза увагою в спеціальній психології. Зокрема: визначалися вимоги до довільної поведінки як необхідного компонента готовності до шкільного навчання (Н.О.Гуткіна, Л.В.Кузнєцова, У.В.Ульєнкова); особливості мовленнєвої регуляції діяль­но­сті молодших школярів із ЗПР (В.І.Лубовський); особливості формуван­ня самоконтролю молодших школярів із ЗПР (Ю.Б.Максименко); моти­вації навчальної діяльності (Н.В.Єлфімова, Г.Й.Жаренкова, І.Ю.Кулагіна).
Проте варто зазначити, що довільна поведінка учнів молодших класів із затримкою психічного розвитку (у сензитивному для розвитку довільності віці) предметом спеціального дослідження не виступала: вивчалися лише окремі її компоненти.
Аналіз наукової літератури свідчить, що проблема формування довільної поведінки у молодших школярів із затримкою психічного розвитку, а також визначення причин утруднень, що виникають під час виконання довільного поведінкового акту потребують спеціального вивчення. Дослідження особливостей та закономірностей розвитку довільної поведінки дітей із затримкою психічного розвитку і впровадження у практику результатів досліджень з цієї проблеми відкриває можливості глибшого розуміння дітей цієї категорії, розкриває механізми їх свідомої активності і можливостей для корекційно-розвивального психолого-педагогічного впливу на них.
Актуальність зазначеної проблеми зумовила вибір теми даної дисертаційної роботи: Формування довільної поведінки у молодших школярів із затримкою психічного розвитку”.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертацій­не дослідження виконане в рамках планової теми лабораторії інтенсивної педагогічної корекції Інституту спеціальної педагогіки АПН України Психолого-педагогічні основи формування учбово-пізнавальної діяльності дітей із затримкою психічного розвитку”, номер держреєстрації 0196U004426.
Об’єктом наукового дослідження є довільна поведінка молодших школярів із затримкою психічного розвитку.
Предмет дослідження: формування довільного поведінкового акту у молодших школярів із затримкою психічного розвитку в різних умовах організації діяльності.
Мета дисертаційної роботи з’ясувати особливості довільної поведінки молодших школярів із затримкою психічного розвитку та умови її ефективного формування в навчальному процесі.
Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:
1. З’ясувати ступінь розробленості проблеми в науковій літературі.
2. Виявити особливості становлення довільної поведінки у молодших школярів із затримкою психічного розвитку порівняно з дітьми з нормальним психічним розвитком, зокрема з’ясувати особливості:
а) впливу процесів пам’яті, розуміння та усвідомлення правил на перебіг довільного поведінкового акту;
б) оперативного самоконтролю як показника внутрішнього планування;
в) кінцевого самоконтролю;
3. З’ясувати вплив різних умов організації діяльності молодших школярів із затримкою психічного розвитку на успішність довільного поведінкового акту:
а) цільової дозованої допомоги на етапі засвоєння правил та вироблення способу дії;
б) підсилення мотивації діяльності;
в) зміни умови завдання.
4. Розробити систему комплексних завдань, спрямованих на корекцію та розвиток довільних дій у молодших школярів із затримкою психічного розвитку для використання у навчальному процесі.
Методи дослідження. Теоретичні: вивчення, аналіз наукової літератури за проблемою дослідження; емпіричні: спостереження за поведінкою молодших школярів, опитування педагогів; констатуючий та формуючий експеримент, кількісний та якісний аналіз результатів експерименту.
Наукова новизна дослідження. Розроблено графічну модель довіль­ного поведін­кового акту. Доведено залежність пе­ребігу цілісного поведін­кового акту від формуючого впливу на структурні компоненти (усвідомлення задачі, мотивацію і самостиму­ляцію, вироблення плану дій, опера­тивне контролювання за ходом ви­конання завдання, кінцевий самоконтроль). Психологічно обґрунтовано використання системи комплекс­них вправ для формування довільної поведінки молодших школярів із ЗПР під час навчального процесу. Дістав подальший розвиток системно-структурний підхід до довільного поведінкового акту.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методик дослідження особливостей довільної поведінки у дітей. Розроблена система комплексних вправ для формування довільної поведінки через розвиток її структурних компонентів може використовуватися в процесі корекційного навчання дітей із затримкою психічного розвитку молодшого шкільного віку, а також з нормальним психічним розвитком, довільна поведінка яких потребує цілеспрямованого формуючого впливу.
Надійність та достовірність результатів дослідження підтверджується різностороннім теоретичним аналізом проблеми, кількісним та якісним аналізом одержаних результатів, ефективністю методів експериментального навчання.
Дослідження проводилося у три етапи з 1997 по 2003 роки.
На першому етапі (19971999 рр.) було визначено актуальність проблеми, проаналізовано наукову літературу, на основі чого розроблено модель довільного поведінкового акту. Було проведено апробацію завдань для вивчення стану актуального розвитку довільної поведінки молодших школярів, визначено вимоги до завдань експериментального дослідження.
На другому етапі (19992000 рр.) було розроблено методику констатуючого дослідження, організовано його проведення, а також здійснено систематизацію та аналіз отриманих результатів.
Третій етап (20012003 рр.) було присвячено визначенню залеж­ності довільної поведінки молодших школярів із ЗПР від умов організації їхньої діяльності, обґрунтуванню та розробці системи комплексних вправ для цілеспрямованого формування їхньої довільної поведінки. Експери­ментально перевірено ефективність введення комплексних вправ для формування довільної поведінки в навчальний процес.
Експериментальною базою були загальноосвітні школи м.Києва №№ 130, 57, 59; а також спеціальні школи-інтернати інтенсивної педаго­гічної корекції № 21 м. Києва, №103 м.Львова, м.Немирова Вінницької обл. Дослідною роботою було охоплено 94 учні масових шкіл та 132 учні з затримкою психічного розвитку.
Апробація результатів дослідження. Основні результати до­сліджен­ня доповідалися і були схвалені: на науковій сесії Інституту дефектології АПН України Дидактичні та соціально-психологічні аспекти розвитку дефектологічної науки та практики на порозі ХХІ століття”, Київ, 1999 р.; Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених Сучасні технології та індивідуальні методи дослідження проблеми корекційно-компенсаторного навчання і виховання дітей з особливими потребами: методологія, досвід, практика”, Київ, 2002 р.; ювілейній сесії Інституту спеціальної педагогіки Спеціальна освіта в Україні: погляд у майбутнє”, Київ, 2004 р.; засіданнях лабораторії інтенсивної педагогічної корекції Інституту спеціальної педагогіки АПН України.

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 5 статей у фахових виданнях, в яких розкрито основний зміст дисертації, 3 навчальних посібники, розділ в методичному посібнику.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Результати проведеного дослідження з формування довільної поведінки у молодших школярів із затримкою психічного розвитку дозволяють зробити такі висновки.
1. В результаті вивчення наукових джерел виявлено недостатність розроблення проблеми формування довільної поведінки, зокрема у молодших школярів із затримкою психічного розвитку. Проаналізовано та узагальнено категоріальний апарат для дослідження довільної поведінки дітей молодшого шкільного віку.
2. На основі вивчення психологічної літератури для аналізу формування довільної поведінки в молодших школярів обрано її хронологічну структуру. В результаті узагальнення наукових досліджень проблеми розроблено модель довільного поведінкового акту, в якій розкрито взаємовплив його структурних компонентів.
3. У ході констатуючого дослідження підтверджено, що в молодшому шкільному віці довільна поведінка дітей як з нормальним розвитком, так і тих, які мають затримку психічного розвитку, перебуває у періоді становлення. Тому виконання завдань за правилами становить значні труднощі для молодших школярів.
4. Виявлено особливості формування довільності у молодших школярів із затримкою психічного розвитку порівняно з їх однолітками з нормальним психічним розвитком. Динаміка цього процесу у дітей досліджуваної категорії відзначається нерівномірністю та недостатньою продуктивністю. Найбільш динамічно відбувається розвиток довільності у дітей із затримкою психічного розвитку протягом другого року навчання. Пізніше продуктивність цього процесу знижується, внаслідок чого на кінець початкового навчання за рівнем сформованості довільності ці діти значно більше відстають від своїх ровесників з нормальним розвитком, ніж на початку навчання.
У молодших школярів із ЗПР спостерігається недорозвинення усіх структурних компонентів довільного поведінкового акту: запам’ятовування і усвідомлення інструкції, вироблення і утримування внутрішнього плану дій, оперативний та кінцевий самоконтроль. Проте труднощі перебігу виконання завдання за правилами у дітей із затримкою психічного розвитку меншою мірою пов’язані з нерозумінням правил, аніж з труднощами їх виконання, зумовленими недоліками формування внутрішнього плану як найбільш інтелектуального структурного компоненту довільної дії, а також імпульсивністю.
Таким чином, довільна поведінка молодших школярів із ЗПР потребує цілеспрямованого формування.
5. Виявлено значні відмінності між молодшими школярами з нормальним інтелектуальним розвитком та із затримкою психічного розвитку у виконанні завдань, побудованих на вербальному матеріалі й таких, що потребують практичних дій. Під час виконання завдань, які вимагають словесного звіту, в цих дітей виникає значно більше труднощів, ніж в їхніх ровесників з нормальним розвитком.
Труднощі у виконанні завдання вербального змісту визначав сильніший провокуючий фактор, який наштовхував дитину не на слідування правилам, а на підкорення життєвим стереотипам. Завдання з вищим провокаційним фактором виявило кращу здатність дітей виробляти власний спосіб дії. Під час виконання таких завдань виразно помітно розходження між усвідомленням необхідності дотримуватися правил та умінням діяти за правилом: з’являлися умовно правильні дії, які виявлялися у фізичному контролі, спрямованому на утримування від неправильної відповіді. Вони часто призводили до руйнування діяльності за правилом, оскільки дитина підмінювала ними правила. Очевидно, що в таких випадках недостатня усвідомленість способу дії поєднується з труднощами оперування вербальним матеріалом. Показово, що, так звані, умовно правильні дії властиві переважно першокласникам з нормальним розвитком, в той час як у дітей із затримкою психічного розвитку їх найбільша кількість в третьому класі. В цьому феномені виразно виступає спільна для дітей обох категорій закономірність формування довільних дій, проте значне відставання цього процесу у дітей із затримкою психічного розвитку.
Поряд з цим, більше навантаження імпульсивності дитини сильнішим провокаційним фактором стимулює оперативний самоконтроль.
Завдання з унаочненими правилами і винесенням дії назовні полегшує дітям розуміння та засвоєння правил, дає можливість використовувати візуальну опору як знаковий засіб для побудови внутрішнього плану дії.
6. Під час проведення дослідження виявлено також неоднорідність виконання експериментальних завдань. В залежності від ступеня усвідомлення правил, здатності до вироблення внутрішнього плану дій і образу результату, а також до оперативного й кінцевого самоконтролю під час здійснення дітьми дій за правилом виокремлено якісно різні рівні довільності виконання завдань.
Так, перший рівень довільності виконання завдання характеризується здатністю дитини повністю діяти за правилом. Для другого рівня характерна наявність внутрішнього плану дій при недостатньому оперативному самоконтролі через неуважність, імпульсивність, що зумовлює його нестійкість. На третьому рівні дітям властива недостатня сформованість внутрішнього плану дії, в результаті чого вони частково втрачають можливість оперативно контролювати хід виконання завдання. Четвертий, найнижчий рівень довільності виконання завдання характеризується відсутністю у дітей самостійного формування внутрішнього плану дій через недостатньо усвідомлені правила.
7. Виявлено, що у формуванні довільного поведінкового акту найбільш дієвою є дозована навчальна допомога, яка полягає у спільному з педагогом аналізі зразка та виробленні внутрішнього плану дій. Особливо ефективним є створення образу дії за допомогою зорової опори, яка сприяє утримуванню поставленого завдання до кінця його виконання.
8. Виявлено, що введення додаткової позитивної мотивації по-різному позначається на ефективності довільної поведінки дітей досліджуваної категорії. Вона позитивно впливає на утримання виробленого внутрішнього плану дій, сприяючи зменшенню імпульсивності, оптимізації оперативного та кінцевого самоконтролю. Позитивна мотивація не справляє помітного впливу на дітей з низьким рівнем довільної поведінки, у яких значні труднощі викликає прийняття завдання та вироблення внутрішнього плану дій як найбільш інтелектуальних структурних компонентів довільного поведінкового акту.
Посилення мотивації може впливати негативно на довільність учнів з підвищеною тривожністю, у яких швидко наступає ефект гіпермотивації, що дезорганізує діяльність: відбувається перенесення уваги з об’єкта діяльності на мотивуючий фактор.
9. Виявлено, що у процесі формування свідомого вироблення способу дії та здатності до оперативного й кінцевого самоконтролю позитивний ефект дає використання зміни правил в однотипних завданнях. Незважаючи на ефект інтерференції вимог та погіршення виконання завдань на початковому етапі, дозоване використання зміни правил у поєднанні з педагогічною допомогою на їх фіксації та виробленні способу дії позитивно позначається на їх усвідомленні, сприяє розвитку оперативного і кінцевого самоконтролю.
10. Розроблено теоретично і методично обґрунтовану систему комплексних вправ, які поряд з дидактичним навантаженням забезпечували цілеспрямований вплив на розвиток довільної поведінки у молодших школярів із затримкою психічного розвитку: формували в дітей уважність, уміння слухати та приймати завдання, здійснювати поопераційний самоконтроль на основі вербалізації алгоритму.
Виявлено, що застосування розробленої системи вправ, включених в хід уроків з рідної мови та математики, позитивно впливає на розвиток довільності у молодших школярів із затримкою психічного розвитку і може бути рекомендовано до використання в педагогічному процесі.
11. Отримана в процесі дослідження наукова інформація не вичерпує усіх аспектів проблеми формування довільної поведінки у дітей із затримкою психічного розвитку. Зокрема, становить інтерес раннє формування передумов довільної поведінки у дітей цієї категорії, вплив особистості вчителя на формування довільної поведінки, а також особливості формування здатності реалізувати соціальні норми у довільній поведінці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алиев Х. Ключ к себе. М.: Центр саморегуляции человека «Homo futurus», 1993. С. 1225.
2. Аксёнова Е.Б. Формирование саморегуляции у старших дошкольников с задержкой психического развития в сюжетно-ролевой игре и на учебных занятиях: Дис. ... канд.психол.н. (19.00.10). М., 1992. С. 5148.
3. Актуальные проблемы диагностики задержки психического развития детей./ Под ред. Лебединской К.С. М.: Педагогика, 1982. 128 с.
4. Анищенко О.М. Условия формирования предпосылок учебной деятельности детей // Дошкольное воспитание. 1979. № 5. С. 3944.
5. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности. М.: Мысль, 1976. 158 с.
6. Аугис Р.Б Особенности волевой регуляции младших школьников в условиях психической напряженности. Автореф. дис. ... канд.психол. наук (спец. 19.00.07 педагогическая и возрастная психология). К., 1984. 16 с.
7. Бастун Н.А Діти із затримкою психічного розвитку і пошуки методологіч­ної моделі феномена // Дефектологія. 1997. № 1. С. 1922.
8. Бедер Е. Комплексное развитие детей с временными задержками разви­тия и вопросы обучения. // Дефектология. 1989, №4, С. 1014.
9. Белопольская Н.Л. Оценка когнитивных и эмоциональных компонентов зоны ближайшего развития у детей с задержкой психического развития // Вопросы психологии. 1997. № 10. С. 1921.
10. Белопольская Н.Л. Психологическое исследование учебной деятель­но­сти у детей с ЗПР: Автореф. дис. ... канд. психол. наук. 1976. 14 с.
11. Бех І.Д. Від волі до особистості. К.: Україна-Віта, 1995. 202с.
12. Битянова М.Р. Адаптация ребенка в школе: диагностика, коррекция, педагогическая поддержка. М.: Образовательный центр Педагогиче­ский поиск, 1997. С. 1465.
13. Битянова М.Р. Организация психологической работы в школе. М., 1998. 298 с.
14. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М.: Просвещение, 1968. 464 с.
15. Божович Л.И., Славина Л.С., Ендовицкая Т.В. Опыт эксперименталь­ного изучения произвольного поведения // Вопросы психологии. М.: Педагогика. 1976. № 4. 5568.
16. Боришевський М.Й. Виховання самоконтролю в учнів початкових класів. К.: Радянська школа, 1980. 143 с.
17. Боришевський М.Й. Сім’я ростить громадянина.- К.: Політвидав Укра­їни, 1982. 103 с.
18. Боришевский М.И. Психологические условия фомирования самокон­троля поведения у младших школьников: диссертация канд.психол.наук. К., 1965. 221 с.
19. Борякова Н.Ю. Ступеньки развития: Ранняя диагностика и коррекция задержки психического развития у детей: Учебно-методическое посо­бие. М.: «Гном-Пресс», 2000. 64 с.
20. Бреслав Г.М. Проблемы эмоциональной регуляции общения у дошкольни­ков // Вопросы психологии. 1984. № 3. С. 5359.
21. Бугрименко Е.А. Психологические условия организации контроля и само­контроля у дошкольников: Автореф. дис. ... канд. пс.н. М., 1981. 23с.
22. Буpменская Г.В., Каpабанова О.А., Лидеpс А.Г. Возpастно-психологиче­ское консультиpование: Пpоблемы психического pазвития детей. М.: Изд-во МГУ, 1990. 136 с.
23. Бухарова И.Б. Развитие произвольности познавательной деятельности у детей в классах коррекционно-развивающего обучения // Вестник пси­хосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. 1998. №2. С.1017.
24. Валлон А. Психическое развитие ребенка. М.: Просвещение, 1967.
25. Варзацька Л.О. Інтегровані уроки рідної мови й мовлення у 2(1)класі
26. Варзацька Л.О. Інтегровані уроки рідної мови й мовлення у 4(3)класі: Навчально-ме­тодичний посібник. К. ПП «Компанія Актуальна освіта”», 2000.184 с.
27. Венгер Л.А. Психологические вопросы подготовки детей к обучению в школе // Дошкольное воспитание. 1970. № 4. С. 3641.
28. Венгер А.Л., Поливанова К.Н. Особенности отношения шестилетних детей к заданиям взрослого // Вопросы психологии. 1988. №4. С.5663.
29. Винникова Е.А. Моральная регуляция поведения у старших дошкольни­ков с легкой интеллектуальной недостаточностью, воспитывающихся в разных социальных условиях: Автореф. дис. канд. психол. н. (19.00.10 - коррекционная психология). Минск, 1999. 14 с.
30. Вiкова психологiя / Костюк Г.С., Котирло В.К., Скрипченко О.В. та iн. К.: Рад. школа, 1976. 272 с.
31. Власова Н.Н. Особенности доминирования мотивов у детей младшего школьного возраста: Автореф. дис. ... канд. психол. наук. 1977. 19 с.
32. Власова Т.А., Лебединская К.С. Актуальные проблемы клинического изучения задержки психического развития у детей. // Дефектология. 1975, №6. С. 817.
33. Власова Т.А. Певзнер М.С. Учителю о детях с отклонениями в разви­тии. 2-е изд. Испр. и доп. М.: Просвещение, 1973. 175 с.
34. Власова Т.А. Певзнер М.С. О детях с отклонениями в развитии. М.; Просвещение, 1973. 175с.
35. Воспитание детей с задержкой психического развития в процессе обуче­ния. //Сб. трудов/ Под ред. Т.А.Власовой, В.И.Лубовского, Н.А.Цыпиной/ М., 1981. 120с.
36. Возрастные особенности воли школьников / Под ред. В.И.Селиванова. Рязань, 1971. 171 с.
37. Вострокнутова Т.Ф., Даниленко О.В. Театрализованные игры как спо­соб регуляции негативных эмоциональных состояний младших школь­ников с дефектами речи // Образование в школе. Дети и подростки в со­вре­менном мире: помощь, защита, поддержка. № 2. 1999. С.7780.
38. Выготский Л.С. Вопросы детской психологии. СПб: Союз, 1997. 224с.
39. Выготский Л.С. К психологии и педологии детской дефективности // Избранные психол. произведения в 6 т. М.: Педагогика, 1983. Т. 5. С.6284.
40. Выготский Л.С. Орудие и знак в развитии ребенка // Избранные психол. произведения в 6 т. М., 1984. Т. 6. С. 5191.
41. Выготский Л.С. Полное собрание сочинений в 6 т. Т.4.
42. Выготский Л.С. Проблема умственной отсталости // Избранные психоло­гические исследования. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956. С. 453470.
43. Выготский Л.С. Психология развития как феномен культуры / Под ред. М.Г.Ярошевского. М.: Изд-во «Институт практической психологии»; Воронеж: НПО «МОДЄК», 1996. 512 с.
44. Выготский Л.С. Психология развития ребенка. М.:ЭКСМО, 2003. 512 с.
45. Выготский Л.С., Лурия А.Р. Этюды по истории поведения. М.: Педаго­гика-Пресс, 1993. С. 344.
46. Высоцкий А.И. Возрастная динамика волевой активности школьников // Вопросы психологии воли в современной психологии. Рязань: Рязан­ский гос.пед.ин-т, 1984. С. 2232.
47. Газман О.С., Хаpитонова Н.Е. В школу с игpой. М.: Пpосвещение, 1991. 95 с.
48. Гальперин П.Я., Кабыльницкая С.Л. Экспериментальное формирование внимания.- М.: Изд-во Моск. ун-та, 1974. 101с.
49. Гальперин П.Я. Опыт изучения формирования умственных действий // Доклады на совещании по вопросам психологии. М.: Из-во АПН РСФСР, 1954, С.188-201.
50. Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном формирова­нии умственных действий // Исследование мышления в со­ветской психологии. М.: Наука, 1966. С. 236277.
51. Гильбух Ю.З. Психолого-педагогические основы обучения слабоуспеваю­щих учащихся. К., 1994. 2036.
52. Гильбух Ю.З. Методика отслеживания успеваемости и психического развития учащихся дифференцированных классов. К.: Ин-т психоло­гии АПН Украины, 1992. 33 с.
53. Гильбух Ю.З. Темперамент и познавательные способности школьника: психология, диагностика, педагогика: Пер. с укр.- Перераб. и доп. К.: Ин-т психологии АПН Украины, 1993. 272 с.
54. Головко О.А. Формирование саморегуляции поведения у детей с аф­фективными проявлениями : Автореф. дис. ... к.психол.н. К., 1986. 20 с.
55. Горев А.С. Возрастные особенности регуляции функционального состоя­ния (релаксация) у младших школьников // Сборник материалов Международной научно-практической конференции (Архангельск, 23-25 мая 2000 г.) «Cовременные проблемы и перспективы развития регио­нальной системы комплексной помощи ребенку». Архангельск, 2000. С. 1518.
56. Готовность детей к школе: Диагностика психического pазвития и коppекция его неблагопpиятных ваpиантов. / Е.А.Бугрименко, А.Л.Венгер, К.Н.Поливанова, Е.Ю.Сушкова /Под. pед. В.В.Слободчикова. Томск: Пеленг, 1992. 70 с.
57. Готовность к школьному обучению детей с задержкой психического развития шестилетнего возраста: Сб. науч. тр. / Под ред. В.И.Лубовского, Н.А.Цыпиной. М.: Изд-во АПН СССР, 1989. 120с.
58. Гуткина Н.И. Диагностическая программа по определению психологиче­ской готовности детей 67 лет к школьному обучению // Психологическая наука и образование. 1997. № 2. С.2835.
59. Гуткина Н.И. Инструментальный метод в детской практической психоло­гии //Вопросы психологии. 2003. № 1.
60. Гуткина Н.И. Психологическая готовность к школе. М.: НПО «Образова­ние», 1993. 160 с.
61. Давиташвили Э.Р. Психологические основы действия по образцу у де­тей шестилетнего возраста (подготовительный класс): Автореф. дис. к.психол.н. Тбилиси, 1982. 32 с.
62. Давыдов В.В Зависимость развития мышления школьников от харак­тера обучения // Вопросы психологии. 1972. № 2. С. 124133.
63. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. М.: Педагогика, 1986. 240с.
64. Дети с задержкой психического развития. Под ред. Т.В.Власовой, В.И.Лубовского, Н.А.Цыпиной. М.: Педагогика, 1984. -256 с.
65. Диагностика умственного развития дошкольников / Под ред. Л.А.Венгера и В.В.Холмовской. М.: Педагогика, 1978. 240 с.
66. Диков М.Л. К проблеме психологической готовности детей к школе // Психологическая наука и образование. 1997. № 4. С. 7179.
67. Домишкевич С.А. Продуктивность и динамические особенности умствен­ной деятельности детей с ЗПР //Дефектология. 1977. № 2. С.1219.
68. Дубровина И.В. Школьная психологическая служба: Вопросы теории и практики. М.: Педагогика, 1991. 232 с.
69. Егорова Т.В. Своеобразие процессов запоминания у детей с задержкой психического развития // Дефектология. 1972. № 4. С. 1923.
70. Елфимова Н.В. Диагностика и коррекция мотивации учения у дошкольни­ков и младших школьников: Учеб. метод. пособие. М.: Изд-во МГУ, 1991. 108 с.
71. Елфимова Н.В. Роль мотивации при поэтапном формировании умствен­ных действий // Дефектология. 1978. № 2. С. 2022.
72. Жаренкова Г.И. Действия детей с ЗПР по образцу и словесной инструк­ции // Дефектология. 1972. № 4. С. 1216.
73. Жаренкова Г.И. Психолого-педагогическое изучение детей с задержкой психического развития в спецшколе // Дефектология. 1984. № 4. с. 1724.
74. Жаренкова Г.И. Отношение детей с задержкой психического развития к осуществляемой деятельности. // Изучение личности аномального ре­бенка. М., 1977, С. 3940.
75. Завалова Н.Д., Ломов Б.Ф., Пономаренко В.А. Образ в системе психичес­кой регуляции деятельности. М.: Наука, 1986. С. 3150.
76. Занок С.С Мотивація діяльності: спонукання, активність, успіх. Луцьк, 1998. 123 с.
77. Запорожец А.В. Интеллектуальная подготовка детей к школе: Содержа­ние, формы, методы // Дошкольное воспитание. 1977. № 8. С.3034.
78. Запоpожец А.В. Изб. психол. тp.: В 2 т. Психическое развитие ребенка. М.: Педагогика, 1986. Т.1. 320 с.
79. Запорожец О.В. Развитие произвольных движений // А.В.Запорожец. Избранные психологические труды / Под ред. В.В.Давыдова и В.В.Зинченко. М., 1986. Т. 2. С. 6234.
80. Захаров А.И. Психотерапия неврозов у детей и подростков. М.: Меди­цина, 1982. 215 с.
81. Зейгарник Б.В., Холмогорова А.Б., Мазур Е.С. Саморегуляция поведе­ния в норме и патологии // Психологический журнал. 1989. №2. С. 1216.
82. Зинкевич-Евстигнеева Т.Д. Практикум по сказкотерапии. СПб.: ООО «Речь», 2000. 254 с.
83. Зинкевич-Евстигнеева Т.Д. Тренинг по сказкотерапии. СПб.: ООО «Речь», 2000. 310 с.
84. Зинченко С. Н. Почему детям бывает трудно учиться. К.: Рад. школа, 1990. 54 с.
85. Зобов А.С. Особенности волевой регуляции поведения в эмоциогенных условиях. М., 1983. С.1255.
86. Иванников В.А. Воля как произвольная форма мотивации // Эмоцио­нально-волевая регуляция поведения и деятельности: Тезисы Всесоюз­ной конференции. Симферополь, 1986. С. 5861.
87. Иванников В.А. К сущности волевого поведения // Психологический журнал. 1985. № 3. С. 4144.
88. Иванников В.А. Психологические механизмы волевой регуляции. М.: УРАО, 1998. 144 с.
89. Игнатьев Е.И. Экспериментальное изучение простейших компонентов воли у школьников // Вопросы психологии личности. М.: Учпедгиз, 1960. С. 108129.
90. Ілляшенко Т.Д. Типологія дітей з труднощами в навчанні // Дефекто­логія. 1997. № 2. С. 3741
91. Ілляшенко Т.Д., Стадненко Н.М. Аномальна дитина в школі: Нав­чально-методичний посібник. К.: ІСДО, 1995. 120 с.
92. Ильин Е.П. Психология воли. М: Владос, 2001. 288 с.
93. Кайдановская И.А. Формирование внутреннего плана мышления у де­тей дошкольного возраста (осознание собственных действий): Дис. ... канд.психол. наук (19.00.07 возрастная и педагогическая психология). М., 1985. С. 3120.
94. Калин В.К. На путях построения теории воли // Психологический жур­нал. 1989. № 2. С.1214.
95. Калмыкова З.И. Продуктивное мышление как основа обучаемости. М.: Педагогика, 1981. 200 с.
96. Карабанова О.А. Игра в коррекции психического развития ребенка. М.: Роспедагентство, 1997. 178 с.
97. Карпенко З.С. Експресивна психотехніка для дітей. К.: НПЦ Перспек­тива, 1997. 96 с.
98. Карпова Г.А., Артемьева Т.П. Диагностика особенностей поведения уча­щихся // Педагогическая диагностика учащихся с ЗПР. Екатеринбург, 1995. С. 8995.
99. Карпова Е.В. Формирование произвольности у детей с задержкой психиче­ского развития // Педагогический вестник Ярославского государственного педагогического университета. март 1999. С. 15.
100. Каpпова С.Н., Колобова И.Н. Особенности ориентировки на слово у детей. М.: Изд-во МГУ, 1978. 165 с.
101. Киричук О.В., Пушин П.В. Особистісне змінювання в умовах психо­логічної допомоги. Педагогіка і психологія. 1996. №2. С.312.
102. Клюева Н.В., Касаткина Ю.В. Учим детей общению. Характер. Ком­муникабельность: Популярное издание для родителей и педагогов. Ярославль: «Академия развития», 1997. 240 с., ил.
103. Кобзар Б.С. Основи iндивiдуалiзацiї навчально-виховної дiяльностi учнiв початкових класiв. Початкова школа. 1990. № 3. С. 56-57.
104. Кожарина Л.А. Становление произвольного поведения в дошколь­ном возрасте. Автореф. дис. ... канд.психол. наук (19.00.07 педагоги­ческая, детская и возрастная психология). К., 1992. 18 с.
105. Колупаєва А.А., Компанець Н.М. Прописи для дошкільників // Дитя­чий садок. 2001. № 11. 24 с.
106. Комогоркин В.А. Особенности проявления волевой активности слабоус­пе­вающих школьников в условиях учебной группы // Вопросы психологии волевой активности личности и коллектива. Рязань, 1984. С. 8691.
107. Компанець Н.М. Дидактичні ігри в системі ігрового інтегрованого навчання. К.: ПП Компанія Актуальна освіта””, 2000. 78 с.
108. Компанець Н.М. Зачаровані картинки. К.: ПП Компанія Акту­альна освіта””, 1997; 2001. 32 с.
109. Компанець Н.М. Читанка Забавлянка. К.: ПП Компанія Акту­альна освіта””, 1998. 32 с.
110. Конопкин О.А. Психическая саморегуляция произвольной активно­сти человека (структурно-функциональный аспект). Вопросы психоло­гии. 1995. N1. С. 512.
111. Конопкин О.А. Психологические механизмы регуляции деятельно­сти. М.: Наука, 1980. 256 с.
112. Конюхов Н.И. Словарь-справочник по психологии. М., 1996. 160с.
113. Королько Н.И. Коррекция нарушений ориентирования в учебных заданиях у детей с задержкой психического развития: Автореф. дис. ... канд. пед. наук (13.00.03 специальна педагогика). М., 1988. 17 с.
114. Корчак Януш. Как любить детей. М.: Просвещение, 1984. С. 3155.
115. Костюк Г.С. Психологія. К., 1968. С. 2865.
116. Котырло В.К. Развитие волевого поведения у дошкольников. К.: Радянська школа, 1971. 195 с.
117. Кравцова Е.Е. Психологические проблемы готовности детей к обуче­нию в школе. М.: Педагогика, 1991. 150 с.
118. Крутецкий В.А. Психология: Учеб. для учащихся пед.уч-щ. М.: Просвещение, 1986. 336 с.
119. Кряжева Н.Л. Развитие эмоционального мира детей: Популярное издание для родителей и педагогов. Ярославль: «Академия развития», 1997. 208 с., ил.
120. Кузнецова Л.В. Особенности мотивационно-волевой готовности де­тей с задержкой психического развития к школьному обучению: Дис. ... канд.психол.н. (19.00.10). М., 1986. 190 с.
121. Кулагина И.Ю. Отношение к учению у детей с ЗПР (в начальных классах спец.школ): Дис. ....к.психол.н. (19.00.10) М., 1980. С.1165.
122. Кулагина И.Ю. О возможностях формирования учебной мотивации у детей с задержкой психического развития // Дефектология. 1982. №6. С. 310.
123. Кулачковская С.Е. Роль мо