Особливості засвоєння математичних знань молодшими школярами з порушеннями мовленнєвого розвитку : Особенности усвоения математических знаний младшими школьниками с нарушениями речевого развития

Краткое описание

ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

Гаврилова Наталія Степанівна

УДК: 372.47: 376.36: 043.3

Особливості засвоєння математичних знань молодшими школярами з порушеннями мовленнєвого розвитку

19.00.08. - спеціальна психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник - доктор педагогічних наук,
професор Тарасун Валентина Володимирівна

Київ 2004

З М І С Т

ВСТУП.................................................................................................... 5

РОЗДІЛ 1. НАУКОВО ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОПАНУВАННЯ МАТЕМАТИЧНИМИ ЗНАННЯМИ, ВМІННЯМИ ТА НАВИЧКАМИ МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ (ПМР)................... 12
1.1. Психологічні механізми процесу засвоєння дітьми математичних знань, умінь та навичок............................................................ 12
1.2. Особливості оволодіння математичними знаннями, вміннями та навичками дітьми з порушеннями психофізичного розвитку.. 21
1.3. Характеристика особливостей розвитку пізнавальної діяльності у дітей з ПМР........................................................................... 32
1.4. Висновки.... 41

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСВОЄННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ З ПМР. 44
2.1. Теоретичне підrрунтя визначення стану знань, умінь та навичок у молодших школярів з ПМР..................... 44
2.2. Методика визначення та оцінювання рівня сформованості математичної компетентності у школярів з ПМР......... 54
2.3. Рівні і типи труднощів засвоєння математичного матеріалу школярами з ПМР............................................................................. 60
2.4. Висновки. 99

РОЗДІЛ 3. ПРИЧИНИ ТРУДНОЩІВ ОВОЛОДІННЯ МАТЕМАТИЧНИМ МАТЕРІАЛОМ МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ З ПМР 102
3.1. Теоретичне обrрунтування дослідження причин труднощів засвоєння математичного матеріалу молодшими учнями з ПМР...102
3.2. Нейропсихологічна методика визначення стану пізнавальної діяльності школярів з ПМР.........115
3.3. Особливості розвитку процесів та функцій пізнавальної діяльності у дітей з ПМР..................................................... 123
3.4. Причини і типи труднощів оволодіння математичними знаннями, вміннями та навичками школярами з ПМР ..........142
3.5. Шляхи запобігання труднощам вивчення математики учнями з ПМР: наукове підrрунтя, принципи, етапи, напрями, корекційні підходи..168
3.5.1. Обrрунтування моделі запобігання труднощам оволодіння математичними знаннями молодшими школярами з ПМР.168
3.5.2. Методика та результати апробації моделі програми запобігання труднощам засвоєння молодшими школярами з ПМР математичних знань... 184
3.6. Висновки .. 186

ВИСНОВКИ............................................................................................191

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................... 196

ВСТУП
Актуальність проблеми. Сучасний етап розвитку спеціальної педагогічної та психологічної науки означений переосмисленням підходів до вивчення особливостей засвоєння програмових знань, умінь та навичок різними категоріями школярів. У Державному стандарті спеціальної освіти дітей з особливими потребами визначено, що провідною ідеєю, яка повинна лягти в основу реформування освіти, є орієнтація на виявлення й ефективне використання збережених або достатньо зрілих психічних процесів та функцій цих дітей, а також на цілеспрямоване формування у них порушених у своєму розвитку тих психічних процесів, що обумовлюють рівень опанування програмовим матеріалом.
Аналіз та узагальнення результатів наукових досліджень в галузі загальної психології та педагогіки свідчить, що у вивченні проблеми засвоєння математичних знань, умінь та навичок досягнуто значних успіхів: досліджено особливості формування знань, умінь та навичок з математики, виявлено причини труднощів засвоєння математичного матеріалу, розкрито індивідуальні особливості психічного розвитку учнів зі спеціальною (з математики) неуспішністю (Д.Н.Богоявленський, В.В.Давидов, А.М.Леушина, С.Д.Максименко, Н.А.Менчинська, Н.Ф. Тализіна), визначено та охарактеризовано структуру математичних здібностей (Г.С.Костюк, В.А.Крутецький).
У розвитку дефектологічної науки також спостерігається активізація дослідженням особливостей засвоєння математики дітьми з особливими потребами, пошуком ефективних методик, які забезпечать успішне вивчення цієї дисципліни в школі (К.В.Ардобацька, В.І.Басюра, Є.П.Гроза, Н.І.Королько, М.М.Перова, Т.В.Розанова, В.В.Тарасун, Л.І.Фомічова).
Особливості засвоєння різних навчальних дисциплін учнями з порушеннями мовленнєвого розвитку (далі ПМР), умови, що забезпечують успішність оволодіння ними та причини труднощів засвоєння програмового матеріалу, були предметом наукових досліджень А.Г.Гермаковської, А.Н.Корнєва, Р.І.Лалаєвої, Є.Ф.Мастюкової, О.І.Мякушко, В.В.Тарасун, М.В.Шевченко, М.К.Шеремет, А.В.Ястрєбової. Проте, як свідчить аналіз наукових джерел, особливості засвоєння математики школярами з ПМР вивчені недостатньо. Відсутність відповідних навчальних методик змушує вчителів спеціальної школи для дітей з важкими порушеннями мовлення адаптовувати існуючі методики навчання математики дітей у загальноосвітніх школах. Зрозуміло, що цей шлях значною мірою є недостатньо ефективним, оскільки в змістовій та структурній побудові навчання не враховані специфіки їх порушень.
Одним з перспективних підходів, спрямованих на інтенсифікацію процесу навчання учнів з ПМР математики, є дослідження особливостей опанування ними програмового математичного матеріалу, визначення труднощів, що виникають у ході засвоєння математики, та вивчення причин, що їх зумовлюють. Врахування результатів дослідження може стати основою для створення нових навчальних технологій, які передбачають максимальну активізацію більш розвинутих ланок пізнавальної діяльності учнів з ПМР. Разом з тим такі дослідження сприятимуть визначенню ефективніших шляхів запобігання виникненню у них труднощів вивчення даної дисципліни в школі.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження пов'язана з науковою тематикою лабораторії діагностики і психічного розвитку Інституту спеціальної педагогіки АПН України при розробці теми: Науково-теоретичні основи діагностики і корекції труднощів у навчанні дітей з вадами мовлення”; реєстраційний № 0195 U 025369. Узгоджена в раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології АПН України (Протокол № 1 від 27.01. 04).
Об’єктом дослідження виступає процес оволодіння математичними знаннями молодшими школярами з порушеннями мовленнєвого розвитку.
Предмет дослідження: особливості засвоєння математичних знань молодшими школярами з порушеннями мовленнєвого розвитку.
Мета дослідження полягає у визначенні особливостей засвоєння математичних знань, умінь та навичок молодшими школярами з ПМР, систематизуванні типових труднощів оволодіння ними математичним матеріалом, з’ясуванні причин, що їх зумовлюють, та обгрунтуванні шляхів запобігання їх виникнення.
Ми виходили з припущення, що обrрунтування шляхів запобігання труднощів формування математичних знань, умінь та навичок у молодших школярів з ПМР можливе за умови всебічного вивчення особливостей їх засвоєння, визначення труднощів, які виникають у процесі оволодіння математичним матеріалом та встановлення причин, що зумовлюють ці труднощі.
Визначенню рівня навчальних досягнень у математиці, узагальненню та типізації труднощів, які наявні в учнів з ПМР при оволодінні даним програмовим матеріалом, сприятиме розробка і застосування спеціальної психолого-педагогічної діагностичної методики.
Вивчення причин труднощів у засвоєнні математичного матеріалу школярами з ПМР здійснене із застосуванням спеціального комплексу нейропсихологічних методик, що враховують структуру порушення пізнавальної діяльності даної категорії дітей, сприятиме визначенню цілісної характеристики особливостей засвоєння ними математичних знань.
Для досягнення мети дослідження та перевірки висунутої гіпотези визначені такі завдання:
1. Провести теоретичний аналіз та узагальнення результатів психолого-педагогічних досліджень, спрямованих на вивчення процесу засвоєння математичних знань, умінь та навичок і виявлення труднощів, що виникають у процесі оволодіння ними у молодших школярів.
2. Експериментально дослідити особливості засвоєння програмового математичного матеріалу в молодшими школярами з ПМР.
3. Визначити типи труднощів у оволодінні молодшими школярами з ПМР математичним матеріалом та їх причини.
4. Обrрунтувати шляхи запобігання виникнення труднощів у засвоєнні математичних знань учнями з ПМР початкових класів спеціальної школи.
Методологічними засадами дослідження виступали положення про: генезис числа й лічильних операцій у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку (М.В.Богданович, Г.С.Костюк, А.М.Лєушина, С.Д.Максименко, Н.А.Менчинська, Ж.Піаже); диференціацію особливостей засвоєння навчального матеріалу, які розглядаються як прояви різного ступеня самостійності під час виконання учнями певного типу завдань (В.П.Безпалько, П.Я.Гальперін, В.В.Тарасун); системну динамічну організацію діяльності кори головного мозку (О.Р.Лурія, Є.Г.Симерницька, Л.С.Цвєткова); психологічний взаємозв’язок між процесом навчання і внутрішніми процесами розвитку (Л.С.Виготський, В.В.Давидов, І.Г.Єременко, Г.С.Костюк, В.М.Синьов, Є.Ф.Соботович, М.Д.Ярмаченко); розвиток особистості і її формування в процесі діяльності (Б.Г.Ананьєв, В.І.Бондар, І.Д.Бех, Л.С.Виготський, О.В.Киричук, Г.С.Костюк, О.О.Лєонтьєв).
Методи дослідження. Теоретичні: вивчення, аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури за проблемою дослідження; вибір і систематизація завдань для формування методик дослідження рівня засвоєння математичних знань учнями з ПМР і особливостей розвитку в дітей з ПМР пізнавальної діяльності; емпіричні: констатуючий та формуючий експеримент, кількісний та якісний аналіз результатів експерименту.
Дисертаційне дослідження мало лабораторний характер і проводилося на базі багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру для дітей з вадами психофізичного розвитку (м. Кам’янець-Подільський), школи-інтернату для дітей з важкими порушеннями мовлення (ВПМ) (м.Хотин, Чернівецької області, м.Львів, м. Васильків, Київської області). В експерименті взяли участь учні 1-4-х класів з нормальним слухом та первинно збереженим інтелектом зі складною дислалією, ринолалією, дизартрією ускладнені лексико-граматичним недорозвитком. Всього в дослідженні взяло участь 310 учнів.
Експериментальне дослідження проводилося у чотири етапи впродовж 1996-2003 років. На першому етапі з'ясовувалися теоретичні аспекти проблеми - вивчення особливостей засвоєння навчального матеріалу з математики різними категоріями учнів; визначення психологічних механізмів засвоєння основних математичних знань школярами; систематизація видів знань, які вивчають учні у початковій школі; розробка гіпотези дослідження.
На другому етапі розроблявся комплекс діагностичних завдань для дослідження стану засвоєння ними навчального матеріалу з цієї дисципліни; виявлявся рівень засвоєння математичних знань, умінь та навичок учнями з ПМР та характерні помилки, що виникали у них в процесі виконання завдань; в результаті опрацювання матеріалів експерименту визначалися типи труднощів оволодіння математичним матеріалом дітьми з ПМР.
На третьому етапі розроблялася нейропсихологічна методика для виявлення причин виникнення труднощів засвоєння математичних знань учнями з ПМР; вивчалися особливості розвитку пізнавальної діяльності у дітей з ПМР і встановлювалися залежності між рівнем недорозвитку в учнів з ПМР окремих психічних процесів і функцій та рівнем засвоєння ними окремих тем з математики.
На четвертому етапі теоретично обrрунтовували і визначали шляхи запобігання труднощів вивчення математики молодшими школярами з ПМР; проводилося експериментальне навчання учнів. Перевірка ефективності дослідного навчання проводилася шляхом зіставлення рівнів засвоєння математичних знань учнями експериментальної та контрольної групи.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягала у: визначенні особливостей оволодіння математичними знаннями учнями з ПМР; встановленні рівнів засвоєння молодшими школярами з ПМР математичних знань, умінь та навичок і систематизації типів труднощів у оволодінні ними математикою; вивченні та характеристиці особливостей пізнавальної діяльності учнів з ПМР і визначенні залежності між окремими її компонентами; виявленні характеру впливу недорозвитку окремих психічних процесів і функцій у молодших школярів з ПМР на рівень оволодіння ними математичним матеріалом; визначенні причин труднощів засвоєння учнями з ПМР математичного матеріалу; обrрунтуванні шляхів запобігання виникнення можливих труднощів у засвоєнні знань, умінь та навичок з математики у молодших школярів з ПМР.
Практичне значення одержаних результатів дослідження: розроблено діагностичну методику визначення особливостей засвоєння програмового матеріалу з математики, яка може використовуватися в роботі вчителями початкових класів, вихователями і психологами спеціальних навчальних закладів для дітей з ПМР.
Розроблено нейропсихологічну розширену методику та експрес-методику, які спрямовані на дослідження особливостей розвитку в учнів з ПМР психічних процесів і функцій, що дає можливість практичному психологу, вчителеві і логопеду визначати причини труднощів у засвоєнні математики й обrрунтувати шляхи запобігання їх виникнення, що в свою чергу, сприятиме інтенсифікації процесу корекційно-превентивного навчання школярів з вадами мовлення.
Результати дослідження використовуються при читанні лекційних курсів (Логопедія”, Спеціальна психологія”, Методика математики”) студентам педвузів та логопедам курсів підвищення кваліфікації педагогів.
Особистий внесок здобувача полягає у: розкритті особливостей засвоєння математичних знань, умінь та навичок школярами з ПМР; визначенні рівнів засвоєння математичного матеріалу і типів труднощів, що виникають у процесі оволодіння ним; встановленні причин, що їх зумовлюють; обrрунтуванні шляхів запобігання труднощів у процесі засвоєння навчального матеріалу з цієї дисципліни у дітей з ПМР. Розроблено діагностичну методику визначення рівнів засвоєння програмового матеріалу з математики, яка увійшла у навчально-методичний посібник написаний у співавторстві з В.В.Тарасун. Розроблено нейропсихологічну методику, що дозволяє педагогові і психологу вивчати особливості розвитку пізнавальної діяльності дітей з ПМР і сприяє інтенсифікації процесу учіння шляхом врахування в організації навчальної діяльності структури порушення їх пізнавальної діяльності.
Апробація результатів дослідження здійснювалися читанням лекцій, шляхом популяризації основних ідей на наукових засіданнях, методичних семінарах. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях: "Змістові засади професійної підготовки соціально-педагогічних працівників" (Кам'янець-Подільський, 1999), "Соціальна робота у сфері освіти: проблеми професійної підготовки та діяльності" (Кам'янець-Подільський, 2000); на науковій сесії "Спеціальна освіта в Україні" Інституту спеціальної педагогіки АПН України (Київ, 2004). Розроблені методики впроваджено у практику роботи початкових класів спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей з важкими розладами мовлення (ВРМ) м. Хотина, Чернівецької області, м. Львова, м. Василькова Київської області та у Кам’янець-Подільському багатопрофільному навчально-реабілітаційному центрі для дітей з вадами психофізичного розвитку.
Публікації. Результати дослідження висвітлено у 8 публікаціях, серед яких: 1 навчально-методичний посібник (у співавторстві), 7 статей опубліковано у фахових виданнях).

Структура дисертації: дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (220 назв) і 4 додатків (95 сторінок). Загальний обсяг дисертації 307 сторінок (основний текст 195 сторінок). У роботі подано 4 таблиці (на 7 сторінках), 9 рисунків (на 7 сторінках).

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Аналіз та узагальнення результатів наукових досліджень у галузі логопедії свідчить про їх переважну спрямованість на розв’язання важливої проблеми, пов’язаної з вивченням характерних порушень мовлення, їх структури і природи, виявленням особливостей психічного розвитку дітей з ПМР і забезпеченням корекційно спрямованого становлення їх мовлення. Проблема вивчення специфіки оволодіння ними математичним матеріалом, визначення характеру і причин труднощів його засвоєння не знайшли своєї достатньої науково-методичної реалізації.
2. Застосування різних підходів (якісного, рівневого та поелементного) до оцінювання математичних знань дозволило констатувати, що 34 % молодших школярів з ПМР опановували знаннями та вміннями з цієї дисципліни переважно на пасивно-репродуктивному рівні, частина (52 %) на репродуктивному, і лише 14% учнів оволоділи програмовим матеріалом на репродуктивно-продуктивному рівні; найвищого, продуктивного рівня засвоєння математичного матеріалу у цих дітей не виявлено. Встановлено, що учні з ПМР оволодівали знаннями з цієї дисципліни нерівномірно, оскільки в переважної більшості з них рівень засвоєння знань з різних тем міг коливатися від пасивно-репродуктивного до репродуктивно-продуктивного рівня. Разом з тим узагальнення результатів констатуючого експерименту показало, що значна кількість учнів з ПМР мали серйозні труднощі у засвоєнні програмового матеріалу з математики.
3. Аналіз експериментальних матеріалів, який характеризував особливості опанування учнями програмовими знаннями з математики, дозволив встановити, що у всіх учнів з ПМР спостерігалися труднощі в оволодінні відповідним рівнем абстракції понять та у формуванні складних програм математичної діяльності. У переважної більшості учнів з ПМР виявлено також труднощі в оволодінні термінами, фразами, текстами арифметичних задач, символами та схемами, а також деякими простішими математичними операціями і діями.
Систематизація та узагальнення виявлених особливостей засвоєння школярами з ПМР математичного матеріалу дозволили виділити загальні типи труднощів, що характеризувалися спільністю проявів. До них належать труднощі розпізнавання засвоєних знань, їх відтворення і застосування за зразком; труднощі конкретизації та вибору засобів і способів здійснення аналізу математичного матеріалу, планування складної математичної діяльності, застосування засвоєних знань у нових, нетрадиційних ситуаціях, а також у знаходженні необхідної інформації в умовах її недостатності чи надмірності та здійсненні контролю за процесом втілення програм математичної діяльності.
Встановлено, що вади розвитку усного мовлення у дітей, хоч і викликають специфічні труднощі формування математичних знань, однак для більшості учнів ці труднощі не виражені прямо пропорційно складності порушень у них основних мовленнєвих засобів.
4. Аналіз та узагальнення результатів проведеного за спеціально розробленою нейропсихологічною методикою дослідження причин труднощів оволодіння програмовим математичним матеріалом дозволили встановити, що спільними причинами, які викликали труднощі у засвоєнні математики в учнів з ПМР є: недорозвиток у них сенсо-моторної функції мовлення, недостатня міцність запам’ятовування слухо-мовленнєвих стимулів, а також недостатня сформованість таких операцій мислення, як порівняння й умовивід. На достатньому рівні сформованості в учнів з ПМР виявились такі психічні функції, як зорове сприймання та зорово-мовленнєва пам’ять.
Подальший порівняльний аналіз показників сформованості у дітей з ПМР психічних процесів, функцій та операцій дозволив виділити фактори, що зумовили різну структуру порушень пізнавальної діяльності в учнів з ПМР, спричиняючи виникнення у них специфічних труднощів засвоєння математики:
а) недорозвиток кінетичного праксису (на перцептивному рівні), недостатня сформованість функцій регулювання та контролю слухо-мовленнєвої пам’яті (на мнестичному рівні) і операцій встановлення причиново-наслідкових зв’язків (на інтелектуальному рівні) зумовили у частини школярів з ПМР значні труднощі опанування способами аналізу змісту текстів арифметичних задач і засвоєння простих та складних математичних операцій і дій.
б) недорозвиток кінестетичного праксису в учнів з ПМР спричинив недостатню сформованість у них швидкості запам’ятовування зорово-просторових та слухо-мовленнєвих стимулів, регуляції та контролю зорової пам’яті, а також мисленнєвих операцій порівняння та узагальнення. Виявлена структура недорозвитку пізнавальної діяльності у дітей призвела до значних труднощів у оволодінні цією групою дітей з ПМР математичними термінами (опорними словами, які визначають алгоритм вирішення арифметичних задач), символами та схемами.
в) значний рівень недорозвитку слухо-мовленнєвого та зорово-просторового видів пам’яті (за всіма її властивостями) спричинив труднощі оволодіння учнями з ПМР всіма видами математичних знань, що зумовило у цих дітей переважно низький, пасивно-репродуктивний, рівень засвоєння математики.
Таким чином виявлено, що недорозвиток у школярів з ПМР мнестичних і гностико-праксичних процесів і функцій зумовлює виникнення у них труднощів розпізнавання, відтворення та репродуктивного застосування засвоєних знань. Інший тип труднощів засвоєння математики пов’язаний з недорозвитком у дітей з ПМР процесів, функцій та операцій на всіх трьох рівнях (перцептивному, мнестичному та інтелектуальному) пізнавальної діяльності. Встановлено, що ці труднощі проявляються складністю у виборі засобів і способів здійснення аналізу математичного матеріалу, у передбаченні та плануванні складної математичної діяльності; застосуванні засвоєних знань у нових ситуаціях.
5. Узагальнення результатів співставлення експериментальних матеріалів, спрямованих на вивчення особливостей пізнавальної діяльності учнів з ПМР і рівня засвоєння ними програмового матеріалу з математики, дозволяє стверджувати, що у частини школярів (14%) з низьким рівнем недорозвитку процесів та функцій пізнавальної діяльності виявлено переважно репродуктивно-продуктивний рівень засвоєння знань; в учнів (45%) з середнім рівнем недорозвитку пізнавальної діяльності переважно репродуктивний рівень; у дітей (34%) зі значним рівнем недорозвитку пізнавальної діяльності виявлено пасивно-репродуктивний рівень опанування ними, і лише в окремих з них (7%) репродуктивний рівень засвоєння математичного матеріалу.
6. Доведено, що запобігання та подолання труднощів у засвоєнні молодшими школярами з ПМР математичних знань, умінь та навичок значною мірою забезпечує комплексний підхід до організації викладання математики, в якому враховується: 1) логіка засвоєння учнями з ПМР математичного матеріалу, що зумовлюється виявленими особливостями оволодіння ними знаннями з цієї дисципліни; 2) адекватність вибору корекційно-превентивних засобів, спрямованих на розвиток тих процесів, функцій та операцій пізнавальної діяльності, які сприяють опануванню учнями конкретними видами знань; 3) застосування прийомів й методів навчання, що активізують у дітей з ПМР достатньо зрілі процеси та функції пізнавальної діяльності та визначають оптимальний обсяг вербального матеріалу, що, в кінцевому результаті, веде до покращення розуміння ними навчального матеріалу та прискорення згортання розумових дій, переведення їх із зовнішнього у внутрішній план.
Як свідчать аналіз та узагальнення матеріалів формуючого експерименту, навчання, організоване таким чином, забезпечило не лише підвищення результативності засвоєння школярами з ПМР математичних знань, але й покращило оволодіння ними математичними термінами, логікою побудови самостійних висловлювань, сприяло корекції аграматизмів у їхньому усному та писемному мовленні.
Проведене дослідження особливостей засвоєння математичних знань молодшими школярами з ПМР не вичерпує всіх аспектів проблеми. Більшої уваги вимагає аспект розробки спеціальних методик, прийомів та методів формування математичних знань, умінь і навичок у дітей з ПМР, засобів розвитку їх пізнавальної діяльності в процесі засвоєння навчального матеріалу цими учнями. Ці та інші напрями проблеми і будуть предметом нашої подальшої роботи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдурасулова В.П. Формирование способности к обобщению у слабообобщающих учащихся младшых классов (на материале математики): Автореф. дис канд. псих. наук: (19. 00. 07.) / АПН СССР НИИ общей и пед-ой психологии. - М., 1980. - 15с.
2. Алмазова Е.С. Логопедическая работа по восстановлению голоса у детей.- М.: Просвещение, 1973.- 151с.
3. Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества: Кн. для учителя.- К.: Освіта, 1991.- 330с.
4. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2 т. / Под ред. А.А.Бодалёва. - М.: Педагогика, 1980.- Т.1.- 230с.
5. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2 т. / Под ред. Н.В.Кузьминой.- М.: Педагогика, 1980.- Т.2.- 287с.
6. Анастази А. Психологическое тестирование: В 2 т. / Пер. с англ. - М.: Педагогика, 1982.- Кн. 1. - 318с.
7. Анастази А. Психологическое тестирование: В 2 т. / Пер. с англ. - М.: Педагогика, 1982.- Кн. 2.-295с.
8. Архипова Е.Ф. Коррекционная работа с детьми с церебральным параличём.- М.: Просвещение, 1989.- 79с.
9. Асратян Э.А. Очерки по высшей нервной деятельности. - Ереван: Изд-во АН Армянской ССР, 1977.- 347с.
10. Астапов В.М. Введение в дефектологию с основами нейро- и патопсихологии.- М.: Междунар. пед-ая академия, 1994.- 216с.
11. Атаханов Р.А. К диагностике развития математического мышления. // Вопросы психологии. - 1992.- № 1.- С. 60-67.
12. Беккер К.-П., Совак М. Логопедия.- М.: Медицина, 1981.- 288с.
13. Белова-Давид Р.А. Клинические особенности детей дошкольного возраста с недоразвитием речи // Нарушение речи у дошкольников. - М.: Просвещение, 1972.- С. 82 129.
14. Беспалько В.П. Програмированное обучение.- М.: Высшая школа, 1970.- 300с.
15. Бех І.Д. Від волі до особистості.- К.: Україна-Віта, 1995.- 202с.
16. Блум Ф., Лейзерсон А., Хофестеджер М. Мозг, разум, поведение: Пер. с англ. - М.: Мир, 1988.- 248с.
17. Богданова Т.Г., Корнилова Т.В. Диагностика познавательной сферы ребёнка.- М.: КоФр, 1997.- 68с.
18. Богданович М.В. Методика розв’язування задач у початковій школі. - К.: Вища школа, 1990.- 183с.
19. Богданович М.В., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в початкових класах. - К.: А.С.К., 1999.- 352с.
20. Богоявленский Д.Н., Менчинская Н.А. Психология усвоения знаний в школе.- М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959.- 347с.
21. Бодалёв А.А. Психология о личности.- М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988.- 188с.
22. Бондарь В.І. Підготовка учнів допоміжної школи до самостійної трудової діяльності.- К.: Радянська школа, 1988.- 128с.
23. Брунер Дж. Психология познания.- М.: Прогресс, 1977.- 416с.
24. Бутивищенко Л.Н. Особенности развития мыслительных операций у младших школьников в процессе обучения: Дис канд. психол. наук: 19.00.07. - К., 1988.- 195с.
25. Словарь-справочник по психодиагностике / сост. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М.- СПб.: Питер Ком, 1999.- 528с.
26. Вікова психологія / Під ред. Г.С.Костюка. - К.: Радянська школа, 1976.- 272с.
27. Винарская Е.Н. Раннее речевое развитие ребёнка и проблемы дефектологии.- М.: Просвещение, 1987.- 160с.
28. Вопросы дидактики и психологии начального обучения: Материалы научного совещания / Под ред. Б.Г.Ананьева, А.А.Люблинской.- Л.: Изд-во АПН РСФСР, 1959.- 98с.
29. Вопросы психологии ребёнка дошкольного возраста: Сбор. ст. / Под ред. А.Н.Леонтьева, А.В.Запорожца.- М.: Международный Образовательный и Психологический Коледж, 1995.- 144с.
30. Воробьёва В.К. Обучение детей с тяжёлыми нарушениями речи первоначальному навыку описательно-повествовательной речи // Дефектология.- 1990.- №4.- С. 40-46.
31. Выготский Л.С. Лекции по психологии.- СПб.: СОЮЗ, 1997.- 144с.
32. Выготский Л.С. Проблемы дефектологии.- М.: Просвещение, 1995.- 527с.
33. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. / Под ред. А.Р.Лурия, М.Г.Ярошевского. - М.: Педагогика, 1982.- Т. 1: Вопросы теории и истории психологии - 488с.
34. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. / Под ред. А.М.Матюшкина.- М.: Педагогика, 1983.- Т.3: Проблемы развития психики. - 388с.
35. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. / Под ред. М.Г.Ярошевского.- М.: Педагогика, 1984.- Т.6. Научное наследие. - 400с.
36. Винокур А.С. Подолання мовного недорозвинення у дітей молодшого шкільного віку. - К.: Радянська школа, 1977.- 142с.
37. Гальперин П.Я. Введение в психологию. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976.- 150с.
38. Гальперин П.Я., Котик Н.Р. Психология творческого мышления // Вопросы психологии.- 1982.- № 5.- С. 80-84.
39. Гапонов В.П. Психодиагностика и коррекция специфического отставания по математики у младших школьников: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07 / НИИ психологии УССР. - К., 1981. - 25с.
40. Гарибян С.А. Школа памяти: Суперактивизация памяти через возрождение эмоций.- М.: Цицеро, 1992.- 64с.
41. Гедрене Р.К. Влияние недоразвития речи на усвоение учебного материала в начальных классах общеобразовательной школы с литовским языком обучения: Автореф. дис канд. пед. наук: 13.00.03. / АПН СССР, НИИ дефектологии. - М., 1982.- 21с.
42. Глоризов П.А., Рысс В.Л. Проверочные работы по химии в средней школе. - М.: Просвещение, 1967. - 117с.
43. Гільбух Ю.З., Георгієвська В.А. Розвивайте розум у дітей: Альбом: В 2 ч. - К.: Освіта, 1993.- ч. 1. - 80с.
44. Гільбух Ю.З., Георгієвська В.А. Розвивайте розум у дітей: Альбом: В 2 ч. - К.: Освіта, 1993.- ч. 2. - 80с.
45. Глинка Г.А. Развиваю мышление и речь.- СПб.: Питер Пресс, 1998.- 200с.
46. Грегори Р. Разумный глаз: Пер. с англ.- М.: Мир, 1972.- 216с.
47. Груденов Я.И. Совершенствование работы учителя математики. - М.: Просвещение, 1990.- 224с.
48. Данилова Л.А. Методы коррекции речевого и психического развития у детей с церебральным параличём.- М.: Медицина, 1977.- 95с.
49. Данилова Н.Н., Крылова А.Л. Физиология высшей нервной деятельности: Учебник.- М.: Учебная литература, 1997.- 432с.
50. Дети с задержкой психического развития / Под ред. Т.А.Власовой, В.И.Лубовского, Н.А.Ципиной.- М.: Педагогика, 1984.- 256с.
51. Дети с отклонениями в развитии: Метод. пособие / Сост. Н.Д.Шматко.- М.: АКВАРИУМ ЛТД, 2001.- 128с.
52. Діти із затримкою психічного розвитку та їх навчання: Навчальний посібник для педагогів і шкільних психологів / Укл. Ілляшенко Т.Д., Бастун Н.А., Сак Т.В. - К.:ІЗНМ, 1997.- 128с.
53. Диагностика способностей и личностных черт учащихся в учебной деятельности / Под ред. В.Д.Шадрикова.- Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1989.- 218с.
54. Дрозденко Е.С. Психологические условия формирования положительного отношения к учению у младших школьников со слабой успеваемостью: Дис канд. психол. наук: 19.00.07. - К., 1985.- 167с.
55. Дружинин Н.В. Психология общих способностей. - СПб.: Питер, 2000.- 368с.
56. Дубовський С.О. Формування інтересу до математики в учнів початкових класів допоміжної школи // Дефектологія.- 2001.- № 2.- С. 36 38.
57. Єременко І.Г. Дидактичні основи уроку в допоміжній школі.- К.: Радянська школа, 1966.- 130с.
58. Еременко И.Г. Олигофренопедагогика. - К.: Вища школа, 1985. - 327с.
59. Ермакова И.И. Коррекция речи и голоса у детей и подростков. - М.: Просвещение, 1996. - 143с.
60. Жукова Н.С., Мастюкова Е.М., Филичёва Т.Б. Логопедия. - Екатеринбург: Изд-во АРД ЛТД, 1998. - 320с.
61. Забрамная С.Д. От диагностике к развитию.- М.: Новая школа, 1998.- 144с.
62. Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з особливостями психофізичного розвитку спеціальних шкіл різних типів І ІІІ ступенів / Л.В. Борщевська, Л.С. Вавіна, В.В. Засенко, Г.М. Мерсіянова, Т.В. Сак. // Дефектологія. - 2001. - №3. - С. 3-6.
63. Зак А.З. Как определить уровень развития мышления школьника.- М.: Знание, 1982.- 96с.
64. Затримка психічного розвитку у дітей: Методичні рекомендації / Укл. Т.Д. Ілляшенко, М.В. Рождественська.- К.: ІЗМН, 1996.- 96с.
65. Зееман М. Расстройства речи в детском возрасте. - М.: Изд-во Медицинской литературы, 1962.- 300с.
66. Ілляшенко Т.Д., Стадненко Н.М. Аномальна дитина в школі: Навч.-метод. посібник.- К.: ІСДО, 1995.- 120с.
67. Иванова А.Я., Мандрусова Э.С. Принципы психологического исследования умственной деятельности детей дошкольного возраста с патологией речи // Нарушение речи у дошкольников.- М.: Просвещение, 1972.- С. 129-143.
68. Ипполитова А.Г. Открытая рынолалия. - М.: Просвещение, 1983. - 95с.
69. Ипполитова М.В., Бабенкова Р.Д., Мастюкова Е.М. Воспитание детей с церебральным параличём в семье: Книга для родителей. - М.: Просвещение, 1993. 64с.
70. Каше Г.А. Подготовка к школе детей с недостатками речи.- М.: Просвещение, 1973.- 148с.
71. Киричук О.В. Діалог у контексті педагогічної взаємодії // Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи: Книга для вчителя / За ред. Г.О.Балла, О.В. Киричук, Р.М. Шамелашвілі, - К.: ІЗМН, 1997. - 136 с.
72. Книга для учителя вспомогательной школы / Под ред. Г.М.Дульнева.- М.: Просвещение, 1959.- 448с.
73. Козленко М.П. Фізичне виховання учнів 5-7 класів допоміжної школи. - К.: Радянська школа, 1968.- 84с.
74. Козявкин В.И., Шестопалова Л.Ф., Подкорытов В.С. Детские церебральные параличи: Медико-психологические проблемы.- Львів: Українські технології, 1999.- 143с.
75. Коломінський Н.Л. Психологічні основи розвиваючого навчання // Рад. шк.- 1979. - № 3. - С. 22-29.
76. Конфорович А.Г., Лебедєва З.Є. Формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку. - К.: Вища школа, 1976.- 232с.
77. Корнев А.Н. Нарушение чтения и письма у детей: Учебно-метод. поссобие. - СПб.: ИД МиМ”, 1997.- 286с.
78. Косева Г.В. Обучение счёту // Воспитание и обучение детей с расстройствами речи. - М.: Просвещение, 1968. - С. 125-141.
79. Костюк Г.С. Здібності та їх розвиток у дітей. - К.: Знання, 1963.- 80с.
80. Костюк Г.С. Избранные психологические труды. - М.: Педагогика, 1988.- 304с.
81. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К.: Радянська школа, 1989.- 609с.
82. Краткий дефектологический словарь / Под ред. А.И. Дьячкова. - М.: Просвещение, 1964.- 398с.
83. Крылова Н.Л. Про коррекционную работу логопеда и воспитателя на материале занятий по счёту // Дефектология. - 1980. - №4. - С. 72-79.
84. Крутецкий В.А. Психология математических способностей школьников. - М.: Просвещение, 1968. - 431с.
85. Кузьмина-Сыромятникова Н.Ф. Пропедевтика обучения арифметики во вспомогательной школе. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. - 96с.
86. Кульбіда С.В. Розвиток пізнавальних інтересів на уроках математики в школах для глухих // Дефектологія. - 2001. - № 2. - С. 27-29.
87. Кущ К.Г. Засвоєння арифметичних понять учнями початкових класів допоміжної школи. - К.: Радянська школа, 1966.- 100с.
88. Лалаева Р.И. Нарушение чтения и пути их коррекции у младших школьников: Учеб. поссобие. - СПб.: СОЮЗ, 1998.- 224с.
89. Левина Р.И. Характеристика общего недоразвития речи // Основы теории и практики логопедии. - М.: Провещение, 1967. - С. 67-85.
90. Лейтес Н.С. Возрастная одарённость школьников: Учеб. пособ. - М.: Академия, 2000.- 320с.
91. Леонтьев А.Н. Опосредствованное запоминание у детей с недостаточным и болезненно-изменённым интеллектом // Вопросы дефектологии. - 1928. - №4. - С. 28-45.
92. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1972. - 575с.
93. Леушина А.М. Формирование элементарных математических представлений у детей дошкольного возраста. - М.: Просвещение, 1974.- 368с.
94. Лернер И.Я. Качества знаний учащихся. Какими они должны быть? - М.: Знание, 1978. 47с.
95. Лингарт Й. Процесс и структура человеческого учения. - М.: Прогресс, 1970. - 682с.
96. Логопедия / Под ред. Л.С.Волковой. - М.: Просвещение, 1989. - 528с.
97. Лосев А.Ф. Проблема символа и реалистическое исскуство. - М.: Исскуство, 1995. - 320с.
98. Лубовский В.И. Психологические проблемы диагностики аномального развития детей. - М.: Педагогика, 1989.- 104с.
99. Лурия А.Р. Маленькая книжка о большой памяти. - М.: Изд-во МГУ, 1968. -88с.
100. Лурия А.Р. Нейропсихология памяти: Нарушение памяти при локальных нарушениях мозга. - М.: Педагогика, 1974. - 311с.
101. Дети с ограниченными возможностями: проблемы и инновационные тенденции в обучении и воспитании / Сост. Н.Д. Соколова, Л.В. Калинникова. - М.: ГНОМ и Д, 2001. - 448с.
102. Лурия А.Р. Роль речи в регуляции нормального и аномального поведения // Проблемы высшей нервной деятельности нормального и аномального ребёнка: Т.2. /Под ред. А.Р.Лурия.- М.: АПН РСФСР, 1958. - С. 5-42.
103. Лурия А.Р. Цветкова Л.С. Нейропсихологический анализ решения задач. Нарушения процесса решения задач при локальных поражениях мозга. - М.: Просвещение, 1966. - 291с.
104. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. - К.: Вища школа, 1974. - 255с.
105. Львовский В.А. Психологические требования к контролю и оценке знаний учащихся на основе решения системы задач: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07. / Моск. Госуд. пед. ин-т. - М., 1989. - 18с.
106. Ляпидевский С.С. Невропатология. Естественнонаучные основы специальной педагогики. - М.: Владос, 2000. - 384с.
107. Максименко Н.Л. Деякі аспекти розуміння глухими учнями змісту арифметичних задач // Дефектологія. - 2001. - № 2. - С. 23-24.
108. Максименко С.Д. Общая психология. - М.: "Рефл-бук", К.: "Ваклер", 1999. - 528с.
109. Мастюкова Е.М. Особенности школьной неуспеваемости детей с патологией речи // Дети с временными задержками развития. - М.: Педагогика, 1971.- С. 80-86.
110. Менчинская Н.А. Психология обучения арифметике. - М.: Учпедгиз, 1955.- 432с.
111. Методика діагностики відхилень у розумовому розвитку молодших школярів та старших дошкільників / Н.М. Стадненко, Т.Д. Ілляшенко, Л.В. Борщевська, А.Г. Обухівська. - Кам’янець-Подільський: Абетка, 1998.- 144с.
112. Методичні рекомендації до психологічного вивчення учнів шкіл-інтернатів для дітей з затримкою психічного розвитку / Укл. Т.Д. Ілляшенко. - К.: РУМК, 1987.- 32с.
113. Микитинська М.І., Мацько Н.Д. Математичні ігри в 1-3 класах. - К.: Радянська школа, 1980. - 127с.
114. Михайлова З.А. Игровые занимательные задачи для дошкольников. - М.: Просвещение, 1990. - 94с.
115. Моро М.Г., Пишкало А.М. Методика навчання математики в 1-3 класах. - К.: Радянська школа, 1979. - 376с.
116. Мякушко О.І. Тести досягнень у природознавстві для молодших школярі