ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ
| Бесплатное скачивание авторефератов |
| СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
| Авторские отчисления 70% |
| Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
| Акция - новый год вместе! |
ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ
Каталог / ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ / Специальная психология
- Название:
- ПІДГОТОВКА ПІДЛІТКІВ ІЗ СИНДРОМОМ ДАУНА ДО ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В СУСПІЛЬСТВО
- Альтернативное название:
- ПОДГОТОВКА ПОДРОСТКОВ С СИНДРОМОМ ДАУНА К ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ ИНТЕГРАЦИИ В ОБЩЕСТВО
- Кол-во страниц:
- 186
- ВУЗ:
- ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (м. Одеса) імені К.Д.УШИНСЬКОГО
- Год защиты:
- 2003
- Краткое описание:
- ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ (м. Одеса) імені К.Д.УШИНСЬКОГО
На правах рукопису
БОЙКО ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА
УДК 616.899.65
ПІДГОТОВКА ПІДЛІТКІВ ІЗ СИНДРОМОМ ДАУНА ДО
ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В СУСПІЛЬСТВО
19.00.08 спеціальна психологія
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Науковий керівник:
ВІСКОВАТОВА ТЕТЯНА ПАВЛІВНА,
доктор психологічних наук, професор
Одеський Національний університет
імені І.І. Мечнікова
Одеса 2003
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ................................................................4
ВСТУП ............................................................................................................. 5
РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
ОСІБ ІЗ СИНДРОМОМ ДАУНА ................................................. 13
1.1. Синдром Дауна та причини його виникнення.......13
1.2. Психофізичний і соціальний розвиток осіб із
синдромом Дауна..........................................................................18
1.3. Висновки до першого розділу ................................................38
РОЗДІЛ 2. ШЛЯХИ ПІДГОТОВКИ ПІДЛІТКІВ ІЗ СИНДРОМОМ
ДАУНА ДО ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
В СУСПІЛЬСТВО....................... 40
2.1. Організація, умови і методи дослідження .............................. 40
2.2. Психологічні основи психосоціальної інтеграції в
суспільство підлітків із синдромом Дауна........................... 45
2.3. Базальні інтеграційні показники готовності підлітків із
синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в
суспільсто................................................................................... 49
2.4. Сформованість показників готовності підлітків із синдро-
мом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство...... 56
2.4.1. Розвиток психічної сфери ............................................. 57
2.4.2. Показники фізичної працездатності..................................... 70
2.4.3. Показники соціального розвитку........................................... 74
2.5. Система психологопедагогічних корекційних заходів з
підготовки підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної
інтеграції в суспільство............................... . 92
2.6. Ефективність використання системи психологопедаго-
гічних корекційних заходів для підготовки підлітків
із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в
суспільство.................................................................100
2.7. Висновки до другого розділу....................................................149
ВИСНОВКИ ................................................................................................... 156
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...................................................... 160
ДОДАТКИ....................................................................................................... 178
Додаток А. Методики та оціночні критерії психологічного
обстеження підлітків із синдромом Дауна ......................... 179
Додаток Б. Анкета для батьків ...................................................................... 181
Додаток В. Експрес-оцінка МСК (л/хв.) за Г.Л. Апанасенко...................... 185
Додаток Д. МСК та його оцінка в нетренованих здорових людей
( за В.Л. Карпманом та співав.)...................................................186
Додаток Ж. МСК (або SL-МСК) та його оцінка в людей із пору-
шенням у стані здоров’я ( за В.Л. Карпманом та співав.)....... 187
Додаток З. Значення МСК в дітей, що займаються і не займаються
спортом ( за В.Л. Карпманом та співав.)................................... 188
Вступ
Актуальність теми. Визнання Україною конвенції ООН про права дитини та Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захист і розвиток дітей посилило увагу громадськості до проблем дітей з особливими потребами, викликало необхідність створення умов для їх інтеграції в систему сучасних суспільних відносин. У Державній національній програмі Освіта” (Україна ХХ1 століття) вказано на необхідність удосконалення системи освіти для дітей із порушеннями психофізичного розвитку у структурі закладів суспільного виховання та забезпечення їм повноцінного життя й соціального захисту.
Діти з відхиленнями психофізичного розвитку мають, як відомо, сталу соціальну дезадаптацію, яка обмежує можливості їхньої інтеграції в суспільство. У зв’язку з цим вони потребують постійного догляду та опіки (Т.К. Бєлякова, В.І. Бондар, Л.С. Вавіна, В.В.Засенко, А.В. Кігічак, М.О.Козленко, В.Г. Петрова, А.А. Самородський, В.М. Синьов, Н.М.Стадненко, О.П. Хохліна та ін.). Для людей із обмеженими можливостями необхідні спеціальні економічні, юридичні, соціальні та медичні гарантії (Л.Г. Камсюк, А.В. Кігічак, Л.В. Міхєєва).
Діти і підлітки із синдромом Дауна, у зв’язку з глибоким психофізичним недорозвитком, залишаючись ізольованими від системи освіти й суспільства, на все життя стають важким тягарем для сім’ї та оточуючих. Однак дефект дитини явище соціально-біологічне, тому його компенсація повинна стати не тільки внутрішнім, але й соціально опосередкованим процесом (Л.С.Виготський).
Україна єдина у світі держава, де спорт для людей із обмеженими можливостями не тільки розвивається на рівні громадських об’єднань, а й базується на державних програмах і має бюджетне фінансування. Створення у 1993 році Українського центру з фізичної культури і спорту інвалідів та регіональних центрів, Національної федерації „Special Olympic International” відкрило можливості для соціальної адаптації та інтеграції в суспільство осіб із важкими ураженнями інтелекту, забезпечило умови для їхньої підготовки до участі в спортивній діяльності, а в окремих випадках у професійній.
Окремими проблемами корекції відхилень у розвитку дітей і підлітків із синдромом Дауна займаються такі вітчизняні та зарубіжні фахівці, як О.Б. Гаврилов, О.Ф. Давіденкова, Г.С. Маринчева, О.Р. Маллер, Г.В. Цикото, F. Anwar, Е. Bell, К. Bleilе, J. Carr, C. Cunninqham, B. Dawies, C. Fanninq, S. Puaschel, J. Rynders, J. Hamerton та ін. Їхня увага зосереджена на біогенетичних дослідженнях, вивченні окремих психічних функцій та розробці методик формування певних навичок і навчання трудових операцій. Питання ж системного підходу до проблем психокорекційного впливу на розвиток із метою формування інтеграційного статусу осіб із синдромом Дауна у науковій літературі не порушується.
Розповсюдженість синдрому Дауна у світі, як засвідчують дослідники, становить 1 особу на 4 тисячі в популяції (К. Bleile, C. Cunninqham та ін). За даними українських учених (О.І. Тимченко, О.Т. Нікула), поширеність синдрому Дауна в нашій країні знаходиться в межах від 0,71 до 1,12 на тисячу новонароджених залежно від регіону України, що в середньому в чотири рази перевищує відповідні світові показники.
Вітчизняні та зарубіжні дослідження в галузі спеціальної психології недостатньо торкаються вивчення можливостей психічного розвитку осіб із синдромом Дауна. Наукові роботи даного спрямування мають позитивно вплинути на перспективи соціального становлення даної категорії людей із обмеженими можливостями. Тож проведення таких досліджень, практичне впровадження їх результатів, допоможе особам із синдромом Дауна адаптуватися до умов сучасного життя та дозволить вирішити ряд проблем економічного характеру, шляхом забезпечення їм можливості для частково самостійного проживання. Це дозволить батькам продовжити свою трудову діяльність не направляючи дітей до закладів соціального утримання. В окремих випадках це забезпечить можливість професійної діяльності людей із синдромом Дауна.
Поширеність синдрому Дауна в Україні, необхідність виконання положень, визначених Конвенцією ООН про права дитини, Державною програмою Освіта” (Україна ХХ1 століття) та Державних програм у галузі фізичної культури і спорту, нерозробленість у психологічній літературі проблеми підготовки дітей і підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство зумовили вібір теми нашого дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний нами напрям дослідження узгоджується із завданнями, окресленими державною програмою Фізичне виховання здоров’я нації” від 1 вересня 1998 р. за № 963 / 98, Постановою Кабінету Міністрів України Про схвалення концепції ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів” від 12.10.2000 р. за № 1545, Постановою Кабінету Міністрів України „Про затвердження державної програми вдосконалення системи підготовки спортсменів до Олімпійських та Паралімпійських ігор” від 26.09.02 за №1451, планами Українського центру Інваспорт” і регіональних центрів фізичної культури і спорту інвалідів та програмами реабілітаційно-спортивних шкіл для дітей-інвалідів, основними завданнями діяльності яких є сприяння засобами фізичної культури і спорту процесам розвитку, корекції психофізичних порушень та інтеграції в суспільство дітей і підлітків з обмеженими можливостями, підвищення рівня їх спортивної майстерності, а також із тематичним планом науково-дослідної роботи Піденноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (Фізична і психічна реабілітація інвалідів дитинства”, номер державної реєстрації 01974008543).
Об’єкт дослідження: психосоціальна інтеграція в суспільство осіб із синдромом Дауна.
Предмет дослідження: система підготовки підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство.
Мета дослідження: розробити систему психолого-педагогічної підготовки підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство.
Завдання дослідження:
1. Вивчити психологічні та соціальні умови інтеграції в суспільство підлітків із синдромом Дауна та з’ясувати базальні показники їхньої готовності до психосоціальної інтеграції в суспільство.
2. Розробити критерії оцінки рівнів готовності підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство та визначити сформованість цих показників в учасників експерименту.
3. Розробити та впровадити систему психолого-педагогічних корекційних заходів із метою підготовки підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство та перевірити ефективність запропонованої системи.
Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань дослідження ми використовували наступні методи: теоретичні аналіз, узагальнення, порівняння, класифікація, систематизація даних спеціальної літератури, а також метод пілотажних досліджень для вивчення психологічних і соціальних умов інтеграції в суспільство підлітків із синдромом Дауна та з метою з’ясування базальних показників їхньої готовності до психосоціальної інтеграції в суспільство. На основі отриманих даних нами розроблено критерії оцінки рівнів готовності підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство та визначено сформованість цих показників в учасників експерименту. Для вирішення третього завдання дослідження ми використовували емпіричні методи спостереження (за поведінкою підлітків із синдромом Дауна, їх реакціями на завдання), констатуючий і формуючий експерименти, під час яких досліджувалися показники психічного розвитку, розумової та фізичної працездатності, а також визначався рівень соціального розвитку учасників експерименту та ефективність розробленої системи психолого-педагогічної підготовки підлітків до психосоціальної інтеграції в суспільство; статистичні: кількісне та якісне опрацювання результатів із використанням методу варіаційного аналізу. Достовірність результатів визначалась за t - критерієм Стьюдента.
Дослідження проводилось у чотири етапи. На першому етапі (1996-1997рр.) здійснено різнобічний аналіз літературних джерел психологічного, педагогічного, медичного та соціального спрямування, в яких розглядаються причини виникнення та особливості прояву синдрому Дауна, проблеми сформованості інтелекту, розвитку та навчання осіб із синдромом Дауна. Проведено пілотажне обстеження підлітків із синдромом Дауна для визначення особливостей їхнього психофізичного та соціального розвитку, вибору методик психодіагностики та критеріальних оцінок психічного розвитку та розробки методик і критеріальних оцінок рівнів соціального розвитку.
На другому етапі (1997-1999рр.) здійснено: визначення зони актуального психофізичного та соціального розвитку підлітків із синдромом Дауна; проектування зон найближчого розвитку; розроблено систему психолого-педагогічної підготовки підлітків із синдромом Дауна до інтеграції в сучасне суспільство з використанням психологічних методів і прийомів, засобів фізичної культури та спортивної діяльності як соціальної; установлено критерії оцінки рівнів їхнього соціального розвитку за комплексом основних соціально значущих показників та інтеграційних рівнів.
На третьому етапі (1999-2001рр.) розроблено алгоритм практичного використання системи психолого-педагогічної підготовки підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство та проведено психолого-педагогічний експеримент. У ході експерименту здійснювався контроль за змінами у сформованості психічних функцій, за показниками розумової і фізичної працездатності та рівнів соціального розвитку підлітків.
На четвертому етапі (2001-2002рр.) проведено систематизацію, узагальнення, кількісний і якісний аналіз отриманих у процесі експерименту даних; встановлено зміни інтеграційних рівнів у підлітків із синдромом Дауна; визначено значущість занять спортивною діяльністю для формування готовності учасників експерименту до психосоціальної інтеграції в суспільство.
База дослідження. Дослідження проводилось у м. Полтаві на базі Полтавської обласної дитячо-юнацької реабілітаційно-спортивної школи інвалідів, у м. Кременчуці на базі регіонального відділення Полтавської обласної дитячо-юнацької реабілітаційно-спортивної школи інвалідів, у м. Одесі на базі обласної федерації „Спеціальної Олімпіади”. Експериментальним дослідженням було охоплено 29 підлітків із синдромом Дауна, з них у формуючому експерименті взяли участь 12 осіб.
Наукова новизна одержаних результатів:
- уперше теоретично обґрунтовано можливості психофізичного та соціального розвитку підлітків із синдромом Дауна з позиції їх підготовки до інтеграції в суспільство і доведено необхідність такої роботи в сучасних умовах;
- дано визначення поняття психосоціальної інтеграції в суспільство підлітків із синдромом Дауна як процесу входження особистості в систему суспільних відносин за умови її здатності до самостійного або частково самостійного виконання основних соціально значущих функцій (самообслуговування, суспільна взаємодія, участь у соціально значущій діяльності, у нашому випадку у спортивній).
- визначені базальні показники готовності підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство, якими є: показники психічного та соціального розвитку, фізичної працездатності;
- розроблено критеріальні оцінки рівнів сформованості показників соціального розвитку підлітків із синдромом Дауна;
- з’ясовано рівні сформованості базальних показників готовності підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство та встановлено можливість їх позитивної динаміки під впливом психолого-педагогічних корекційних заходів соціального спрямування;
- спортивна діяльність підлітків із синдромом Дауна вперше розглянута як соціальна.
Практичне значення одержаних результатів:
- розроблено алгоритм практичного використання системи психолого-педагогічної підготовки підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство із застосуванням психологічних методів і прийомів, засобів фізичної культури та спортивної діяльності як соціальної;
- доведено ефективність використання запропонованої системи психолого-педагогічної підготовки підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство в діяльності центрів із фізичної культури і спорту інвалідів Інваспорт”, реабілітаційно-спортивних шкіл.
Апробація результатів дослідження. Матеріали досліджень були представлені на міжнародних науково-практичних конференціях: Проблеми подолання постстресових станів у дітей” (Одеса, 2000), Проблемы развития Специального Олимпийского движения в России” (Москва, 2000); Молода спортивна наука України” (Львів, 2001); Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології” (Київ, 2001); Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами” (Київ, 2002); на всеукраїнських науково-практичних конференціях: Духовність та злагода в українському суспільстві на перехресті тисячоліть” (Київ, 1999), Концепція розвитку фізичної культури в Україні” (Рівне, 2001); Проблеми навчання та виховання дітей дошкільного віку” (Полтава, 2001); Сучасні технології та індивідуальні методи дослідження корекційно-компенсаторного навчання і виховання дітей з особливими потребами” (Київ, 2002); на конференції молодих учених-дефектологів (Київ, 2002); на засіданні секції психологів Будинку Вчених (Одеса, 1999); на засіданнях кафедри соціальної психології та педагогіки Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського (Одеса, 1998 1999) та на засіданні кафедри психології тогож університету (Одеса, 2001).
Результати дослідження включено до програми роботи Полтавського обласного центру з фізичної культури і спорту інвалідів Інваспорт”, Полтавської обласної дитячо-юнацької реабілітаційно-спортивної школи інвалідів, використовувалось при укладанні навчальних курсів зі спеціальностей Соціальна робота” та Фізична реабілітація” Відкритого міжнародного університету розвитку людини Україна” Полтавського представництва Інституту економіки і права.
Результати дослідження опубліковано в 6 одноосібних статтях, представлених у збірниках наукових праць, а також в одному методичному посібнику.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг дисертації становить 188 сторінок машинописного тексту, з них 159 сторінок основного тексту. Робота ілюстрована 53 таблицями (три з них уміщено на окремих сторінках), 5 рисунками. Список використаних джерел включає 187 найменувань, обсяг додатків становить 10 сторінок. синдромом Дауна до інтеграції в суспільство.
- Список литературы:
- ВИСНОВКИ
Проведене дисертаційне дослідження з проблем підготовки підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство дозволило зробити наступні висновки:
1. У результаті аналізу наукових даних було з’ясовано, що основною причиною синдрому Дауна є трисомія хромосоми-21, а причини її виникнення поліфакторні. Порушення психічної сфери зумовлюють особливості розвитку інтелекту при синдромі Дауна.
Дослідження уваги, пам’яті, мислення осіб із синдромом Дауна відзначаються фрагментарністю. Водночас, залишився практично не вивченим стан таких психічних процесів як відчуття та уява в осіб із синдромом Дауна.
Науковцями не розглянуті питання, які стосуються працездатності осіб із синдромом Дауна, їх стомлюваності під впливом розумових і фізичних навантажень. Запропоновані спеціалістами корекційні заходи не передбачають використання засобів і методів фізичної культури і спорту для впливу на психофізичний і соціальний розвиток осіб із синдромом Дауна. Відсутні відомості про шляхи їхньої підготовки до інтеграції в суспільство.
2. Завдяки аналізу літератури, власним спостереженням було визначено базальні показники готовності підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство. Їх інтегральний показник визначає інтеграційний рівень досліджуваних. Базальними показниками є: 1 група показники психофізичного розвитку пізнавальна сфера: відчуття, сприймання, пам’ять, мислення, мова; розумова працездатність; емоційно-вольова сфера; мотивація прагнення до занять; вольові зусилля; відчуття м’язової радості; задоволення досягнутими результатами; організація психічних процесів в адекватну систему до виконання діяльності; психомоторна сфера: здатність до точного відтворення основних характеристик дії; 2 група - фізичні показники фізична працездатність; 3 група показники соціального розвитку: показники готовності до виконання дій самообслуговування; до участі в спортивній діяльності; до використання соціальних і культурних цінностей суспільства. Достатній рівень сформованості соціально значущих показників у підлітків із синдромом Дауна уможливлює їх відносно самостійне проживання, а також відкриває доступ до участі в спортивній діяльності (навчально-тренувальному процесі, учбово-тренувальних і відновлювальних зборах, спортивних змаганнях, спортивних святах), яку ми розглядаємо як вид соціальної діяльності. Всі три групи базальних показників трактуються нами як інтеграційні показники.
3. Розроблені критерії та рівні оцінки психосоціального розвитку підлітків із синдромом Дауна достатній, малодостатній і недостатній, кожному з яких відповідає якісна та кількісна (бальна) оцінка. Вивчення їх сформованості в констатуючому експерименті дало такі результати: - рівень психічного розвитку досліджуваних відповідає недостатньому рівню (0,43+0,04 бала). Психологічне обстеження виявило найнижчий рівень сформованості таких психічних процесів, як обсяг і переключення уваги, короткочасної, тривалої, зорової та асоціативної пам’яті, процесів аналізу, синтезу, узагальнення, а також конструктивної діяльності та розумової працездатності; - показники фізичної працездатності у досліджуваних підлітків відповідають малодостатньому рівню (1,00 бала), що вказує на їх фізичну ослабленість і низьку дієздатність; - показники соціального розвитку, складені з комплексу соціально значущих інтеграційних показників, знаходяться на недостатньому рівні (0,78+0,05 бала), що підтверджує обмеженість сфери життєдіяльності таких підлітків, відсутність досвіду суспільної взаємодії.
4. Із метою формування достатнього інтеграційного рівня розроблено систему психолого-педагогічних корекційних заходів для підготовки підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство. Система ґрунтується на теоретичній основі, має визначену мету, зміст, методи, засоби та прийоми. Складовими системи є: розвиток психічних функцій; розвиток розумової та фізичної працездатності; етико-естетичне виховання; соціальне формування особистості.
Головним суб’єктом системи виступає реабілітолог. Він впливає на два інші суб’єкти підлітка із синдромом Дауна та сім’ю, на вихованні якої знаходиться дитина. Вплив на підлітка, як суб’єкта системи, здійснюється в процесі корекційних занять. Вплив на сім’ю проходить шляхом проведення консультативної роботи, що в свою чергу забезпечує безперервність корекційного впливу на підлітка з метою формування достатнього рівня психосоціальної готовності до інтеграції в суспільство.
5. Експериментальна апробація системи дозволила з’ясувати ефективність застосованих як традиційних, так і розроблених нами методів і засобів корекційного впливу: психологічних спостереження, бесіди, інтерв’ю, сюжетно-дидактична гра (її фрагменти); педагогічних: опорні сигнали - спеціальні засоби впливу на сенсорну сферу підлітків із синдромом Дауна, як найбільш збережену: тактильну, зорову, сенсомоторну; фізичної культури метод пасивного виконання дії, ігровий, змагальний та ін.; соціального формування особистості метод групової організації занять плаванням, метод інтегрованих груп початкової підготовки, ігровий і змагальний методи. Практичне використання системи здійснювалось у відповідності до розробленого нами алгоритму.
6. Результати порівняльного аналізу даних констатуючого і формуючого експерименту дозволили встановити, що розвиток психічних функцій підвищився з недостатнього до малодостатнього рівня (1,93+0,04 бала) (Р<0,01). Рівень фізичної працездатності виріс із малодостатнього до достатнього рівня (2,18 + 0,03 бала) (Р < 0,01); інтегральний показник соціального розвитку з недостатнього рівня (0,78+0,05 бала) зріс до малодостатнього (1,79+0,04 бала) (Р < 0,01).
Приріст значень базальних показників забезпечив підвищення інтеграційного рівня готовності підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство з недостатнього (0,73+0,05 бала) до малодостатнього (1,96+0,06 бала). Це дало можливість підготувати їх до діяльності в соціальному середовищі шляхом залучення до спортивної діяльності, а саме: дозволило їм відвідувати заняття плаванням в інтегрованих групах початкової підготовки разом із дітьми без вад психофізичного розвитку; брати участь в ігровій діяльності групи; в оздоровчих і культурних заходах (спортивних святах, Днях здоров’я, екскурсіях та ін.); бути учасниками спортивних змагань різних рангів. Залучення підлітків із синдромом Дауна до суспільних заходів сприяло розширенню сфери їх життєдіяльності, позитивно позначилося на якості життя, змінивши їх соціальний статус перетворивши ізольованого інваліда на члена суспільства з обмеженими можливостями.
7. Отримані дані доводять доцільність практичного використання системи у роботі центрів із фізичної культури і спорту інвалідів Інваспорт”, реабілітаційно-спортивних шкіл дітей-інвалідів, реабілітаційних центрів для людей із обмеженими можливостями. Впровадження системи гарантує підліткам із синдромом Дауна підготовку до психосоціальної інтеграції в суспільство шляхом забезпечення їм можливості брати участь у спортивній діяльності, в тому числі як професійній.
Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Подальшого вивчення потребує питання раннього початку розвитку базальних інтеграційних показників і створення програм інтегрованого навчання. Однак на перешкоді стоїть низка невирішених проблем, провідна з яких відсутність напрацьованої технології інтегрованого навчання, недостатність корекційної роботи, якої, безперечно, потребують діти із синдромом Дауна, починаючи з моменту народження.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Адаптивная физическая культура и функциональное состояние инвалидов / Учебное пособие под ред. С.П. Евсеева, А.С. Солдатова. С.-Петерб. акад. физ. культуры им. П.Ф. Лесгафта, 1996. 96с.
2. Апанасенко Г.Л. Физическое развитие детей и подростков. К.: Здоров’я, 1985. 80с.
3. Апанасенко Г.Л., Волков В.В., Науменко Р.Г. Лечебная физическая культура при заболеваниях сердечно-сосудистой системы. К.: Здоров’я, 1987. 120с.
4. Апанасенко Г.Л. Здоров’я, яке ми вибираємо. К.: Знання, 1989. 48с.
5. Астапов В.М. Введение в дефектологию с основами нейро- и патопсихологии. М.: Межд. пед. академия, 1994. 216с.
6. Атрошенко І.В., Лина В.О. Формування життєвих планів у розумово відсталих дітей, як складова частина корекційно-виховної роботи // Матеріали Всеукр. конф. Інтеграція аномальної дитини в сучасній системі соціальних відносин”. К., 1994. С.40-41.
7. Бадалян Л.О., Таболин В.А., Вельтищев Ю.Е. Наследственные болезни у детей. М.: Медицина, 1971. 367с.
8. Бакли С. Приобретение базовых учебных навыков: чтение, письмо, счет // Современные подходы к болезни Дауна: Пер. с англ. М.: Педагогика, 1991. С.227-250.
9. Барановский В.Г. Политическая интеграция в западной Европе.- М.: Наука, 1983.- 264с.
10. Башкатова Т.А. Западноевропейская интеграция: финансовый аспект.- М.: Финансы и статистика, 1988.- 156с.
11. Безрукова Е.З., Забрамная С.Д. Психологическое изучение умственно отсталых школьников: Учебн.-метод. пособие. Свердловск: Изд-во Свердловск. пед. инст-та, 1974. 315с.
12. Безрукова Е.З. Введение в изучение психологии умственно отсталого ребенка: Учебн.-метод. пособие. Свердловск: Изд-во Свердловск. пед. ин-та, 1975. 75с.
13. Белякова Т.К. Параксизмальный синдром и глубина интеллектуального дефекта при болезни Дауна // Невропатология и психиатрия. 1973. Т.73, №10. С.1555-1557.
14. Белова А.И., Зелинская П.В. Опыт социально-трудовой реабилитации детей, страдающих олигофренией // Вопросы социально-трудовой реабилитации психически больных. Винница, 1969. С.101-105.
15. Берко В.Г. О реабилитации // Врачебно-трудовая экспертиза и реабилитация инвалидов. К., 1986. - №18. С.61-68.
16. Бернштейн Н.А. Биомеханика и физиология движений. М.: Изд-во Ин-та практической психологии, 1997. 267с.
17. Бернштейн Н.А. О построении движений. М.: Просвещение, 1947. 98с.
18. Бернштейн Н.А. К вопросу о динамике координационной функции // Учебные записки МГУ: движение и деятельность. М.: Изд-во МГУ, 1945. - №90. С.78-93.
19. Бех І.Д. Емоційні порушення як предмет спеціального психологічного дослідження // Матеріали Всеукр. конф. Інтеграція аномальної дитини в сучасній системі соціальних відносин”. К., 1994. С.19-22.
20. Блейхер В.М., Крук И.В. Толковый словарь психиатрических терминов /Под ред. Боковва С.Н., В 2-х томах. Т.2.- Ростов-на-Дону: Феникс, 1996.- 448 с.
21. Блюмина М.Г. Предисловие редактора перевода // Современные подходы к болезни Дауна: Пер. с англ. М.: Педагогика, 1991. С.5-11.
22. Боголепова И.Н. Онтогенез мозга человека // Педиатрия, 1997, - №5. С.27-30.
23. Боднянская Н.Н. Катамнез детей с болезнью Дауна // Невропатология и психиатрия, 1973, №10. С1552-1554.
24. Боднянская Н.Н., Чугунова Т.Н. Катамнестические наблюдения больных с синдромом Дауна // Невропатология и психиатрия, 1982, №10. С.117-119.
25. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М.: Просвещение, 1968. 103с.
26. Бойко Г.Н., Бойченко Б.Ф. Основные аспекты методики обучения плаванию детей младшего школьного возраста // Труды Международн. конф. «Актуальные проблемы экономико-экологического и социально-культурного развития общества». Ч.2. Краматорськ, 1995. С.60-61.
27. Бойко Г.М. Методологічні аспекти використання засобів фізичної культури як засобу інтеграції в суспільство осіб з хворобою Дауна // Матеріали Всеукр. конф. Концепція розвитку фізичної культури в Україні”. Рівне, 1999.
28. Бойко Г.М. Навчання руховим вмінням та формування навичок як засоби інтеграції осіб з хворобою Дауна // Матеріали Всеукр. конф. Духовність та злагода в українському суспільства на перехресті тисячоліть”. К., 1999. С.316-321.
29. Бойко Г.М. Особливості виникнення та подолання постресових станів у дітей з хворобою Дауна засобами фізичної культури // Матеріали Міжнар. конф. «Наука і освіта: Стреси у повсякденному житті дітей». Одеса, 2000. С.6-8.
30. Бойко Г.М., Вісковатова Т.П. Контроль за динамікою працездатності осіб з синдромом Дауна в процесі занять фізичною культурою і спортом: Метод. посібник. Полтава, 2001. 52с.
31. Бойко Г.М. Концепція підготовки до психосоціальної інтеграції в суспільство дітей і підлітків з хворобою Дауна // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Молода спортивна наука України”. Львів, 2001. С. 118-120.
32. Болезнь Дауна / Е.Ф. Давиденкова. Л.: Медицина, Ленингр. отд., 1966. 202с.
33. Болтенко В.В., Литвинов П.Н. Формирование работоспособности у лиц с глубокой степенью умственной отсталости // Социально-трудовая реабилитация инвалидов с глубокой степенью умственной отсталости. М., 1979. С.40-47.
34. Болтенко В.В., Петракова Т.И. Проблема развития и обучения больных олигофренией в советской психологии // Социально-трудовая реабилитация инвалидов с глубокой степенью умственной отсталости. М., 1979. С.48-53.
35. Бондар В.І. Спеціальне навчання дітей з вадами розумового та сенсорного розвитку // Матеріали Всеукр. конф. Інтеграція аномальної дитини в сучасній системі соціальних відносин”. К., 1994. С.13-18.
36. Бринкворт Р. Возможности и достижения // Современные подходы к болезни Дауна: Пер. с англ. М.: Педагогика, 1991. С.297-304.
37. Булахова Л.А., Полищук И.А. Клиническая генетика в психиатрии. К.: Здоров’я, 1981. 230с.
38. Булич Є.Г., Муравов І.В. Валеологія. Теоретичні основи валеології: Навчальний посібник. К.: ІЗМН, 1997. 224с.
39. Бутомо И.В., Прозорова М.В., Хитрикова Л.Е. Множественные хромосомные аберрации в трех поколениях семьи с синдромом Дауна в результате частичной трисомии хромосомы 21 (g 21 g 22) // Цитология и генетика. 1984. Т.18, №3. С.223-228.
40. Бут Т. Последствия навешивания ярлыков // Современные подходы и болезни Дауна: Пер. с англ. М.: Педагогика, 1991. С.17-34.
41. Вавіна Л.С. Концепція мовної освіти розумово відсталих школярів // Матеріали Всеукр. конф. Інтеграція аномальної дитини в сучасній системі соціальних відносин”. К., 1994. С.42-44.
42. Вайзман Н.П. Психомоторика детей-олигофренов. М.: Педагогика, 1976. 365с.
43. Вайнруб Е.М., Плешакова Г.М. Оптимизация работоспособности учащихся вспомогательной школы: Учебно-метод. пособие. К.: Рад. школа, 1989. 96с.
44. Ватажина А.А., Коган В.М. Принципы трудового обучения глубоко умственно отсталых детей // Вопросы обучения и воспитания детей с нарушениями интеллекта. М.: Медицина, 1974. С.251-253.
45. Ведмеденко Б.Ф. Теоретичні основи і практика виховання молоді засобами фізичної культури і спорту: Навчальний посібник. К.: ІСДО, 1993. 152с.
46. Вейс Т. Как помочь ребенку? М.: Московський Центр вальдорфской педагогики, 1992. 168с.
47. Висковатова Т.П. Умственная отсталость и параолимпийский спорт // Наука в олимпийском спорте. К., 2002. № 2. С.30-35.
48. Висковатова Т.П., Висковатов Ю.И. Теоретическое обоснование методов и критерии оценки развития познавательной сферы детей 5-10 лет //Початкова освіта шляхи розвитку. Запорожье, 1995. С.33-37.
49. Висковатова Т. П. Физическая ослабленность как психолого-педагогическая характеристика задержки психического развития // Матеріали Міжнар. конф. Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров’я, рекреації, спортивної медицини і реабілітації”. К., 2000. С.599.
50. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека / Пирогова Е.А., Иващенко Л.Я., Страпко Н.П. К.: Здоровье, 1986. 167с.
51. Воєнчук М.М., Бойко Г.М. Основні аспекти методики початкового навчання плаванню в контексті реалізації програми Здоров’я” // Матеріали Міжнар. конф. Екологія і освіта: проблеми теорії і практики”. Умань, 1994. С. 99-100.
52. Воронин Л.Г. Эволюция высшей нервной деятельности. М.: Наука, 1977. 127с.
53. Вроно М.Ш. Организация служб для умственно отсталіх // Невропатология и психиатрия. 1971, №7. С.1108-1112.
54. Выготский Л.С. Педология школьного возраста. М.: на правах рукоп., 1928. 32с.
55. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. М.: Педагогика, 1960. 162с.
56. Выготский Л.С. Проблема умственной отсталости. М.: Просвещение, 1983. Т.5. 180с.
57. Гаврилов О.В. Психолого-педагогічні умови формування соціальної поведінки глибоко розумово відсталих дітей/ Автореф. на здобуття наук. ступеня кандидата психологічних наук. К., 1997. 171 с.
58. Галкин В.А., Литвинов П.Н., Розенцвайг В.М. Контингент лиц с умственной отсталостью и его группировка применительно к задачам реабилитации // Социально-трудовая реабилитация лиц с глубокой степенью умственной отсталости. М.: Медицина, 1979. С.71-81.
59. Галкин В.А., Гаубрих Н.Ю. Развитие клинических воззрений в области изучения олигофрении в связи с задачами социально-трудовой адаптации // Социально-трудовая реабилитация лиц с глубокой степенью умственной отсталости. М.: Медицина, 1979. С.3-18.
60. Ганн П. Речь и речевая деятельность // Современные подходы к болезни Дауна: Пер. с англ. М.: Педагогика, 1991. С.193-207.
61. Герсамиа Е.А. Фиксированная установка детей-олигофренов и некоторые особенности структуры их психики. Тбилиси: Мецниереба, 1968. 172с.
62. Гинзбург Б.Г. Методы определения частоты врожденных пороков развития и врожденных морфогенетических вариантов у детей в системе генетического мониторинга // Педиатрия. 1999, №4. С.41-44.
63. Гласс Дж., Стенли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1976. 494с.
64. Головенко М.М. Засоби інтеграції аномальної дитини в суспільстві // Матеріали Всеукр. конф. Інтеграція аномальної дитини в сучасній системі соціальних відносин”. К., 1994. С.55-56.
65. Гольдовская Т.И., Тимофеева А.И. К вопросу о социально-трудовой адаптации больных олигофренией // Вопросы социальной и клинической психоневрологии. М.: Медицина, 1970. С.340-343.
66. Горденчук В.Г. Особенности организации трудотерапии в комплексном лечении больных тяжелыми степенями умственной отсталости // Неврология и психиатрия. 1986. Т.86, №3. С.398-404.
67. Готсдинер А.Л. Музыкальная психология. М.: Педагогика, 1993. 190с.
68. Грачев Л.К., Козаченко И.Ю., Роберт Н.С. Об опыте деятельности детского экологического центра «Живая нить». М.: Мин. труда и соц. развития РФ, Ин-тут семьи Минтруда России, 1997. 59с.
69. Давиденкова Е.Ф., Бутомо И.В., Ковалева Н.В. Изучение происхождения дополнительной хромосомы 21 в семьях детей с болезнью Дауна // Генетика. 1988. Т.24, №9. С.1671-1678.
70. ДавиденковаЕ.Ф., ЛиберманИ.Н. Клиническая генетика. Л.: Медицина, 1975. 213с.
71. ДавиденковаЕ.Ф. Хромосомные болезни человека. Л.: Наука, 1965. 320с.
72. Дворяк С.В. Социально-психологические аспекты медицинской реабилитации // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. 1997, №3. С.26-32.
73. Дементьева Н.Ф., Ермолина Л.А., Ежкова В.А, Можаева Е.Г. Терапия и социальная адаптация больных олигофренией // Невропатология и психиатрия. 1981. Т.81, №3. С.439-450.
74. Дмитриев А.А. Организация двигательной активности умственно отсталых детей. М.: Советский спорт, 1991. 32с.
75. Домашкевич С.А., Пермякова В.А., Насонова В.И. Методы научно-психологических исследований в дефектологии: Учебн. пособие. Иркутск: Иркутск. гос. пед. Ин-т, 1983. 73с.
76. Дональдсон М. Мыслительная деятельность детей: Пер. с англ. М.: Просвещение, 1983. 116с.
77. Дыскин А.А. Критерии социальной дезадаптации детей с отклонениями в развитии // Педиатрия. 1996, №5. С.83-88.
78. Дэвис Б. Проблемы слуха // Современные подходы к болезни Дауна: Пер. с англ. М.: Педагогика, 1991. С.64-75.
79. Жданова Н.С. Ассоциации спутничных хромосом у человека в норме и при синдроме Дауна // Цитология. 1971. Т.13, №1. С.42-50.
80. Журба Л.Т., Мастюкова Е.М. Нарушение психомоторного развития детей первого года жизни. М.: Медицина, 1981. 271с.
81. Забрамная С.Д. Методические указания к психолого-педагогическому изучению детей-имбецилов. М.: Просвещение, 1979. 120с.
82. Занков Л.В. Психология умственно отсталого школьника. М.: Просвещение, 1939. 176с.
83. Заремба Я. Современные медицинские исследования // Современные подходы к болезни Дауна: пер с англ. М.: Педагогика, 1991. С.35-46.
84. Иванова А.Я. Обучаемость как принцип оценки умственного развития детей. М.: Изд-во МГУ, 1976. 248с.
85. Иванова Л.Б. Программа и результаты абилитации детей с ограниченными возможностями // Педагогическая и психологическая абилитация детей с ограниченными возможностями. М.: Наше будущее, 1998. с.10-15.
86. Исаев Д.Н. Психическое недоразвитие у детей. Л.: Медицина, 1982. 224с.
87. Каннигхем К.К., Гленн С.М. Помощь родителям: раннее вмешательство в развитие // Современные подходы к болезни Дауна: Пер. с англ. М.: Педагогика, 1991. С.251-263.
88. Карпман В.Л., Белоцерковец З.Б., Гудков И.А. Тестирование в спортивной медицине. М.: ФиС, 1988. 208с.
89. Карпман В.Л., Кайдинова Г.А., Любина Б.Т. Гемодинамические механизмы обеспечения максимального транспорта кислорода в организме // Физиология человека. 1978. Т.4, №3. С.456-469.
90. Карпман В.Л. Сердечно-сосудистая система и транспорт кислорода при мышечной работе. М.: ГЦОЛИФК, 1985. 32с.
91. Карр Дж. Развитие интеллекта // Современные подходы к болезни Дауна: Пер. с англ. М.: Педагогика, 1991. С.117-131.
92. Камсюк Л.Г. Проблемы медико-социальной реабилитации детей-инвалидов // Педиатрия. 1990, №2. С.5-10.
93. Кігічак А.В. Реабілітація неповносправних дітей в Україні (стан проблеми) // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. 1999, №1(17). С.49-51.
94. Кирюшин В.В. Интонационно-слуховые упражнения для развития абсолютного звуковысотного слуха, мышления, памяти. М.: Просвещение, 1992. 262с.
95. Клинико-генетические исследования олигофрении / Певзнер М.С. М.: Педагогика, 1972. 248с.
96. Ковалева Н.В. Ассоциации акроцентрических хромосом у родителей детей с болезнью Дауна // Цитология. 1991. Т.33, №6. С.3-11.
97. Козленко М.О. Професійно-прикладне фізичне виховання учнів допоміжної школи // Матеріали Всеукр. конф. «Інтеграція аномальної дитини в сучасній системі соціальних відносин» - К., 1994. С.65-67.
98. Коробейников Н.А. О концептуальных аспектах диагностики и коррекции умственной отсталости // Социальная и клиническая психиатрия. 1993, № 1. С.110-114.
99. Кравець Н.П. Проблеми вербальної комунікативності дітей з порушеннями інтелекту в процесі їх соціальної інтеграції // Матеріалиі Всеукр. конф. Інтеграція аномальної дитини в сучасній системі соціальних відносин”. 1994. С.44-45.
100. Краткий словарь иностранных терминов / Сост. И.В. Лехин, Н.Ф.Петров. М.: Государственное изд-во иностранных и национальных словарей, 1950. 454с.
101. Краткий психологический словарь / Сост. Л.А. Карпенко. М.: Политиздат, 1985. 431с.
102. Котова Л.А., Морозова Э.С. Врачебно-трудовая экспертиза и профессиональная реабилитация инвалидов. М.: Военная книга, 1978. 156с.
103. Кристашвили Д.И. Необычный кариотип у ребенка с болезнью Дауна // Педиатрия. 1985, №4. С.69-70.
104. Лабудова Э., Лабермак Л. Тестирование пловцов с умственной отсталостью // Матеріали Міжнар. конф. Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров’я, рекреації, спортивної медицини і реабілітації”. К. 2000. с.610.
105. Лебедев И.А. Эффективность использования средств адаптативной физической культуры на примере обучения плаванию умственно отсталых детей // Педагогическая и психологическая абилитация детей с ограниченными возможностями. М.: Наше будущее, 1998. С.25-29.
106. Лебединский В.В. Нарушение психического развития у детей. М.: МГУ, 1985. 166с.
107. Лейн Д. После школы: работа и трудоустройство взрослых с болезнью Дауна // Современные подходы к болезни Дауна: Пер. с англ. М.: Педагогика, 1991. С.283-296.
108. Лесгафт П.Ф. Избранные педагогические сочинения / Под ред. А.Ф.Лесгафт. М.: Педагогика, 1988. 398с.
109. Лихницкая И.И., Шкулев В.Л., Танчохина Э.Е., Мамбатылиев Б.С. Аэробная работоспособность и профессиональная трудоспособность // Военная книга. Физиологические основы повышения эффективности труда. Л.: Наука, 1978. С.51-54.
110. Ломов Б.Ф. Соотношение социального и биологического как методологическая проблема психологии // Вопросы философии. 1976, №4. С.36-48.
111. Лубовский В.И. Психологические проблемы диагностики аномального развития детей. М.: Педагогика, 1989. 100с.
112. Лубовский В.И. Проблемы высшей нервной деятельности нормального и аномального ребенка. М.: Педагогика, 1956. 437с.
113. Лурия А.Р. Умственно отсталый ребенок. М.: Просвещение, 1969. 166с.
114. Максимова Н.Ю., Мілютіна К.Л., Піскун В.М. Основи дитячої патопсихології: Навчальний посібник. К.: Перун, 1996. 464с.
115.
- Стоимость доставки:
- 150.00 грн
