Каталог / ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ / Специальная психология
- Название:
- РОЗВИТОК ПРОСТОРОВОЇ ПЕРЦЕПЦІЇ У ОСЛІПЛИХ ОСІБ ЗРІЛОГО ВІКУ
- Альтернативное название:
- РАЗВИТИЕ ПРОСТРАНСТВЕННОЙ ПЕРЦЕПЦИИ У ОСЛЕПШИХ ЛИЦ ЗРЕЛОГО ВОЗРАСТА
- ВУЗ:
- Інститут дефектології Академії педагогічних наук України
- Краткое описание:
- Інститут дефектології Академії педагогічних наук України
На правах рукопису
ЖУРОВ ВАДИМ ВОЛОДИМИРОВИЧ
УДК: 159.937:376.32
РОЗВИТОК ПРОСТОРОВОЇ ПЕРЦЕПЦІЇ
У ОСЛІПЛИХ ОСІБ ЗРІЛОГО ВІКУ
19.00.08 спеціальна психологія
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Науковий керівник
кандидат педагогічних наук,
старший науковий співробітник
Вавіна Людмила Сергіївна
КИЇВ 2001
Зміст
Стор.
ВСТУП .......................................................3
РОЗДІЛ1.ПЕРЕДУМОВИ КОРЕКЦІЇ ІНТЕРМОДАЛЬНОГО СПРИЙМАННЯ ПРОСТОРУ ПІЗНООСЛІПЛИМИ ІНВАЛІДАМИ ПО ЗОРУ9
1.1. Вихідні психофізіологічні основи дослідження .9
1.2.Проблема сенсорно-перцептивної реадаптації пізноосліплих зрілого віку.. ... 37
РОЗДІЛ2.СТАН ПЕРЦЕПТИВНОГО СПРИЙМАННЯ ТА ПРОСТОРОВОГО ОРІЄНТУВАННЯ ОСЛІПЛИХ ОСІБ ЗРІЛОГО ВІКУ ...72
2.1. Завдання і методика констатуючого дослідження ...72
2.2. Рівні сформованості та особливості інтермодального сприймання і орієнтації у відкритому просторі в осліплих осіб .................. ..82
РОЗДІЛ3.ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА КОРЕКЦІЯ ІНТЕРМОДАЛЬНОГО СПРИЙМАННЯ ПРОСТОРУ В ОСІБ, ЯКІ ОСЛІПЛИ В ЗРІЛОМУ ВІЦІ...98
3.1. Завдання і організація формуючого експерименту ..98
3.2. Зміст і методика корекційно-розвивальних заходів з розвитку інтермодального сприймання простору в осліплих інвалідів зрілого віку..114
3.3. Результати експериментального навчання...............................150
ВИСНОВКИ ................................................. 161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .........166
ДОДАТКИ .....................................................183
ВСТУП
Проблема спеціального навчання орієнтації сліпих у відкритому просторі залишається завжди актуальною для реабілітаційного процесу, оскільки в умовах зорової депривації значно обмежуються функціональні можливості людини. Особливо життєво значущими є питання сенсорно-перцептивної реадаптації пізноосліплих інвалідів акмеологічного періоду онтогенезу. В тифлології сенсорно-перцептивна реадаптація розглядається як важливий корелят просторової орієнтації.
Актуальність проблеми зумовлюється її реабілітаційним змістом і визначається міжнародними документами і Законами України. У загальних принципах щодо надання інвалідам рівних можливостей у суспільному житті. Організація Об'єднаних націй, наголошуючи на тому, що в світі кількість інвалідів зростає, в тексті принципу 3 (реабілітація) декларує: Держави мають сприяти розвитку національних реабілітаційних програм для усіх груп інвалідів. Подібні програми повинні базуватися на реальних індивідуальних потребах інвалідів та на принципах рівності та повної участі у суспільному житті” [55]. Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (1991, 1994 рр.) і наступні доповнення до нього також проголошує соціальний захист і забезпечення усіх видів реабілітації інвалідів - громадян України. Сенсорно-перцептивна реадаптація пізноосліплих, таким чином, виступає в контексті наведених документів як важлива ланка реабілітаційної системи.
Як відомо, просторова перцепція є обов’язковою детермінантою функціонування психіки і організму в цілому, оскільки забезпечує визначення людиною фізичних станів об’єктів і співвідношень між ними і суб'єкта відносно них. Від повноти перцептивного образу відповідно залежить повнота інформації про середовище, орієнтація у ньому, продуктивність життєдіяльності інваліда.
Необхідність розробки і обгрунтування психологічних умов перцептивного навчання інтермодальної просторової перцепції пізноосліплих дорослих на основі збережених аналізаторів зумовлюється недостатністю теоретичної та практичної розробки функціонування перцептивних процесів при втраті зору, відсутністю як корекційних методик розвитку перцепції в осіб даної вікової категорії, так і потребами реабілітаційної практики. Малопродуктивна життєдіяльність сліпих позначається в свою чергу на соціальних потребах, емоційній сфері, особистісному вдосконаленні людини, яка перебуває в умовах зорової депривації. Як зазначає Є.Д. Агеєв[2], вироблення стійких навичок самостійної діяльності в побуті й на виробництві, вироблення навичок активного життя на полісенсорній основі є провідною метою і критерієм реабілітації та реабілітованості. В Україні ці концептуальні положення розроблено в працях І.С.Моргуліса, А.Ю.Максименка, С.О.Покутнєвої, В.М.Ремажевської, Є.П. Синьової та ін.
У загальній та тифлопсихології знаходимо чисельні праці з проблем розвитку просторової перцепції та зокрема перцепції незрячих (Б.Г.Ананьєв, К.Бюрклен, Л.М.Веккер, П.Віллей, А.А. Крогіус, О.Г.Литвак, І.С.Моргуліс, А.Ю.Максименко, В.С.Сверлов та інші).Однак у більшості досліджень компенсаторне сприймання при втраті зору розглядається у помодальній інтерпретації послідовно поступаючих сигналів.Між тим перцептивний акт є цілісний і його перцепт може бути полімодальним та інформативнішим.
Максимально можлива інформативність перцепту актуальна для незрячих в цілому і можлива, що доведено Дж.Брунером, С.Геймезом, Д.Гестом, Дж.Джуурмаа, В.0.Кручиніним,С.Лехтінен-Райло,Р.Л.Солсо, Ф.М.Шемякіним та іншими вченими.Інформативність перцепту актуальна й для пізноосліплих зрілого віку з огляду на їх незначний перцептивний досвід на збереженій компенсаторній основі та домінанти зорових образів,
Більшістю вітчизняних і зарубіжних авторів було досліджено специфіку перцепції пізноосліплих (А.Алексенє, Р.Бандзявіченє, А.Грігутіс, М.І.Земцова, Б.І.Коваленко, Я.Кучіньська-Квапіш, В.Сретенська, В.0.Феоктістова), однак їх дослідження обмежувалися виявленням здебільшого загальних особливостей психічних процесів цієї категорії інвалідів.
Поза увагою тифлопсихологів та тифлопедагогів залишилися питання перцептивного розвитку як цілісного системно-функціонального утворення, яке і паралельно, і послідовно здійснює переробку рецептивної інформації та її інтерпретацію, та психологічні умови такої корекції, котрі для кожної вікової категорії за глибиною і часом втрати зору мають бути чітко визначеними.
Ряд дослідників (Н.Бухарова, Т.Головіна, В.Гудоніс, М.Наумов, Н.Клушина, А.Максименко, Ю.Петров, В.Сверлов, О.Смірнова та інші), досліжуючи орієнтацію у просторі, хоча і вказували, що збережена полімодальна аналізаторна основа є підґрунтям компенсаторних перебудов в ЦНС та детермінантою просторово-орієнтаційних процесів, але чітко не визначили рівні сформованості просторової перцепції при зоровій патології, зв'язок просторової перцепції та просторового орієнтування. Цим обумовлюється актуальність теми нашого дослідження.
Його актуальність і соціальна значущість підтверджується також результатами проведеного нами вивчення стану просторового сприймання й просторової орієнтації дорослих пізноосліплих інвалідів. Аналіз отриманих результатів засвідчив недостатній рівень сформованості у них просторової перцепції та низьку самостійність при просторовій орієнтації, наявність у досліджуваних певних психологічних утруднень у здійсненні зазначених процесів.
Тому для вибору стратегії психолого-педагогічної корекції просторової перцепції необхідно було визначити психологічні умови спеціального навчання і розробити відповідну корекційно-компенсаторну методику.
Дослідження виконано в контексті основних завдань комплексних науково-дослідних тем лабораторії тифлопедагогіки Інституту дефектології АПН України: "Компенсаторно-реабілітаційна організація навчально-виховного процесу в школі для дітей з важкими порушеннями зору" (номер держреєстрації 0196V004423) та "Науково-педагогічні засади удосконаленая змісту освіти учнів з порушенням зору" (номер держреєстрації 0101V000608).
Об'єкт дослідження просторова перцепція відкритого середовища в умовах глибокої зорової патології.
Предмет дослідження умови та зміст психолого-педагогічної корекції інтермодального просторового сприймання як суб’єктної основи просторового орієнтування осліплих осіб зрілого віку.
Мета дослідження - науково обґрунтувати психологічні умови та розробити ефективні засоби корекції інтермодального сприймання відкритого простору осліплими особами зрілого віку для підвищення ефективності просторового орієнтування на відкритій місцевості та зниження декомпенсуючого впливу ряду вторинних відхилень, зумовлених глибокою зоровою патологією.
Для досягнення мети нами визначено наступні завдання дослідження:
1. Вивчити стан розробленості проблеми розвитку інтермодального сприймання простору в загальній і спеціальній психолого-педагогічній літературі та реабілітаційній практиці.
2. Визначити рівні сформованості навичок самостійного просторового орієнтування на незнайомій відкритій місцевості та особливості сприймання динамічного середовища пізноосліплими особами.
3. Розробити і експериментально перевірити ефективність психолого-педагогічних засобів корекції інтермодального сприймання відкритого простору в цієї категорії осіб.
Методи дослідження. В ході вивчення і розробки проблеми відповідно до завдань дослідження нами було використано теоретичні та емпіричні методи: теоретичний аналіз наукових джерел, аналіз медичної документації досліджуваних; інтерв’ювання, спостереження, польовий експеримент, психотренінгові вправи, тренінг перцептивних умінь; кількісний та якісний аналіз, статистичні методи обробки матеріалу.
Інтерпретація результатів здійснювалася на підґрунті наукових концепцій, які визнані сучасною вітчизняною психологією, педагогікою, дефектологією.
Наукова новизна одержаних результатів.
1. Дістала подальший розвиток концепція функціонування сенсорно-перцептивного апарату людини як цілісного психофізіологічного утворення з паралельною і послідовною переробкою сигналів при створенні перцепту (на відміну від розгляду у вітчизняній тифлології перцепції переважно з послідовною помодальною структурою і переробкою). Розроблено авторську модель процесу перцепції.
2. Вдосконалено теоретичну модель просторової перцепції і просторового орієнтування як інтегративного орієнтаційно-перцептивного утворення. Визначено три орієнтаційно-перцептивні рівні: сенсорний (чуттєвий), сенсорно-перцептивний, перцептивний.
3. Розкрито психологічні умови навчання просторової інтермодальної перцепції осліплих осіб акмеологічного періоду онтогенезу, а також двосторонній зв’язок між зоровою депривацією та орієнтаційно-просторовою тривожністю.
4. Розроблено й апробовано оригінальну методику розвитку в осліплих осіб зрілого віку перцептивно орієнтувальних умінь на інтермодальній основі з послідовним і паралельним включенням збережених аналізаторних систем, спеціальним тренінгом активного оператора-перцепта, цілеспрямовану на активізацію перцептивної діяльності осліплих, підвищення успішності їхнього просторового орієнтування, зниження особистісної тривожності.
Практичне значення одержаних результатів полягає у визначенні психологічних умов та змісту психолого-педагогічної корекції перцептивного сприймання осліплих зрілого віку на полімодальній основі, які можуть використовуватися в практичній роботі реабілітологами та іншими спеціалістами в галузі тифлопедагогіки.
Матеріали дослідження допоможуть в удосконаленні навчально-реабілітаційних програм для школярів і дорослих інвалідів за зором.
Апробація результатів дослідження здійснювалася на міжнародній науково-практичній конференції "Діти з обмеженими фізичними та розумовими можливостями в системі корекційного навчання і виховання" (Київ, 1997), міжнародній науково-практичній конференції Механізми та критерії діагностики психофізичного розвитку дітей в системі корекційної роботи” (Дніпропетровськ, 1999 р.), ювілейній науковій сесії Інституту дефектології АПН України (Київ, 1999 р.), на педагогічних радах і засіданнях кафедри психології Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (1996-2001 рр.), засіданнях лабораторії тифлопедагогіки Інституту дефектології АПН України (1997-2001рр.).
Публікації. Основний зміст дослідження відображений у 8 одноосібних публікаціях, 5 з яких вміщено у фаховому журналі Дефектологія”.
Структура роботи. Дисертація містить вступ, три розділи, список використаних джерел (207 назв на 16 сторінках), 11 додатків на 23 сторінках. У тексті вміщено 5таблиць на 4 сторінках, 7 рисунків на 2 сторінках. Повний обсяг дисертації 206 сторінок.
- Список литературы:
- ВИСНОВКИ
Аналіз спеціальної психолого-педагогічної літератури з проблеми формування просторової перцепції, зокрема при глибокій зоровій патології, засвідчив актуальність цієї проблеми для сучасної дефектологічної науки, спеціальної психології та тифлології, зокрема. Актуальність вказаної проблеми зумовлюється й недостатньою розробленістю в теорії і практиці ряду важливих питань: функціонування перцептивної системи як цілісного психофізіологічного утворення; наявності взаємозв'язку просторової перцепції і просторового орієнтування у відкритому просторі при зоровій патології; визначення рівнів сформованості ПП і ПО у дорослих інвалідів за зором, які втратили зір у свідомому віці; взаємозв'язку орієнтаційно-перцептивних рівнів з іншими вторинними відхиленнями в структурі дефекту.
У дефектологічних дослідженнях відзначається, що в умовах тотальної і парціальної сліпоти порушуються взаємозв'язки між суб'єктом і об’єктом, що обумовлює появу дезадаптуючих процесів, які призводять до гальмування розвитку особистості та соціального досвіду людини як суб'єкта діяльності. Це підтверджує необхідність дослідження засобів психолого-педагогічної корекції їх сприймання, засобів формування просторової перцепції та навичок просторової орієнтації і визначення психологічних умов здійснення корекційного навчання.
Підтверджуючи значення корекційного навчання дітей з особливими потребами, Л.С.Вавіна зазначає: На сучасному етапі становлення системи спеціальної освіти дітей з порушеннями психофізичного розвитку особливого значення набуває подальше удосконалення змісту їх освіти" [27]. Передбачається, що таке удосконалення має здійснюватися принаймі в двох напрямках - загальноосвітньому та компенсаторно-корекційному. Тому дослідження компенсаторних можливостей незрячих є завжди актуальним в процесі онтогенезу людини з глибоким зоровим дефектом, в тому числі періоду зрілості. При цьому особливого значення набувають проблеми компенсації у перцептивній сфері, адже збережені аналізатори є основою компенсації сліпоти.
Виходячи з аналізу філософських, психологічних, педагогічних, дефектологічних джерел, в яких розкривається сутність процесу сприймання людини, ми розглядали просторову перцепцію як специфічний вид психічної діяльності, який має системний, динамічний, одночасно диференційований та інтегративний характер. Предметом цієї діяльності є перцептивний образ, а продуктом - психомоторний акт. Вся система взаємозв'язків суб’єкта з предметним і соціальним об'єктним середовищем перцепція є за своєю сутністю процесом пізнання. Даний підхід до просторової перцепції слугував нам методологічною основою для визначення мети і завдань дослідження.
У результаті наукового аналізу і на основі діалектичної філософської концепції про всебічний загальний взаємозв'язок, керуючись структурно-системною та рефлекторною концепціями функціонування психіки, спираючись на дані когнітивної психології, нами розроблена авторська модель перцепції, згідно якої образ середовища може будуватися за допомогою свідомої синтетичної діяльності спеціально навченого активного оператора не лише з нейронних кодів двох сенсорних каналів, а одночасно з суми сигналізації усієї збереженої інтерцепції. В результаті такої переробки на перцептивному рівні можливе отримання панорамного збагаченого образу, чим значно розширюються компенсаторні можливості обмеженої сенсорної сфери сліпих.
Даний підхід не знайшов достатньої практичної реалізації в системі корекційно-реабілітаційної роботи з інвалідами за зором.
Констатуюче дослідження дозволило встановити, що ПП має рівневу структуру. Чітко окреслюються три основних рівні ПП: сенсорний, сенсорно-перцептивний, перцептивний. Кожному рівню просторової перцепції відповідає певний рівень просторового орієнтування. Це дало можливість розглядати рівні просторової перцепції і просторової орієнтації як інтегративні орієнтаційно-перцептивні рівні, про зростання яких свідчать більш високі показники самостійності, впевненості, точності прямоходіння, зменшення при цьому кількості помилок, зниження часу обстеження місцевості. Ці положення були підтверджені й контрольною діагностикою після проведення корекційного навчання. Таким чином, було доведено припущення про центральне детермінуюче місце просторової перцепції у процесі просторової орієнтації.
Констатуючим дослідженням було також виявлено, що більшість дорослих пізноосліплих з тотальною і парціальною сліпотою мали низькі перцептивно-орієнтаційні рівні взаємодії з відкритим простором. Це стало основою для розробки спеціальної методики психолого-педагогічної корекції реабілітованості досліджуваних та психологічних умов проведення корекційного навчання. Серед них було виділено зовнішні (організаційні, комунікативні, стимульні) й внутрішні (вікові, структурні, дезадаптуючі) умови, а також врахування характерної для пізноосліплих людей гіперрефлексії і породжених нею фобій.
Дотримання цих психологічних умов та їх врахування в процесі корекційного навчання обумовило ефективність розробленої експериментальної методики, яка визначалася комплексним підходом, цілеспрямованою, продуманою взаємодією тренера та реабілітантів. Доброзичливість стосунків та зворотній взаємозв'язок сприяли позитивному корекційно-розвивальному ефекту проведених спеціальних занять.
Навчально-корекційна методика була орієнтована на здобуття теоретичних знань і практичних умінь з просторової перцепції і орієнтування пізноосліплих осіб зрілого віку, забезпечувала накопичення індивідуального позитивного досвіду сприймання просторових об’єктів при паралельній і послідовній активності збережених аналізаторів, попереджень і регуляції негативних емоційних станів. Навчальна методика мала чітку поетапну структуру і передбачала наступні напрямки корекційної роботи: формування мотивації і активної позиції особистості у перцептивно-орієнтаційній діяльності; корекцію і розвиток полімодальної системи сприймання; формування позитивних установок особистості; розвиток здатності до активного пізнання.
При розробці цієї методики ми керувалися наступними концептуальними підходами:
- організація корекції перцептивної сфери реабілітантів має відповідати визначеним психологічним, умовам й сприяти розвиткові у них компенсаторних процесів і особистості в цілому;
- максимальне залучення збережених аналізаторів та потенційних пізнавальних можливостей має стати основою компенсаторних процесів під час психолого-педагогічної корекції перцептивної сфери інвалідів за зором;
- корекція окремо взятої психічної функції можлива лише за умови залучення до цього процесу особистнісної сфери реабілітанта загалом.
Експериментальне навчання просторової перцепції дорослих пізноосліплих інвалідів забезпечило досягнення ними досить високих результатів, які свідчать про ефективність змісту і технологій розробленої методики і про суттєву значущість визначених психологічних умов корекції. В процесі корекційного навчання відбувалося поступове просування реабілітантів до більш високих перцептивно-орієнтаційних рівнів. Це свідчило не лише про значні пізнавальні можливості незрячих, а й про соціальну природу компенсації.
Загальнорозвивальне та корекційне значення запровадженої методики полягало в розвитку інтросистемних зв’язків психічних структур та в розширенні діапазону суб'єктно-об'єктної взаємодії.
У результаті аналізу теоретичних джерел і проведеної нами експрес-діагностики було встановлено, що корекції просторового сприймання та орієнтації в середовищі заважає боязкість простору, як вторинне відхилення емоційного походження, яке ми після деякого уточнення визначили як ОПТ (орієнтаційно-перцептивна тривожність). Зняття або послаблення ОПТ, як було встановлено в процесі корекційного навчання, сприяє формуванню у реабілітантів перцептивно-орієнтаційних навичок, а тому в процесі реабілітації необхідно враховувати ОПТ як гальмуючий фактор, створюючи умови для заспокоєння і безпеки мобільності.
Достовірність результатів дослідження забезпечувалася широким використанням вітчизняних та зарубіжних джерел, грунтуванням на визнаних в Україні методологічних філософсько-психологічних засадах, застосуванням статистичних методів при обробці результатів дослідження та проведенням польового експерименту в реальних умовах.
Матеріали дослідження можуть бути використані в процесі наступних досліджень проблеми перцепції в загальній та спеціальній психології; в практиці реабілітаційної роботи; студентами і викладачами тифловідділень дефектологічних факультетів вищих навчальних закладів.
Проблему визначення психологічних умов, змісту і технологій просторово-перцептивної корекції полімодального сприймання пізноосліплих осіб зрілого віку, яка досліджувалася в цій роботі, не можна вважати повністю вирішеною. Хоча нашу гіпотезу в цілому можна вважати доведеною, однак обмеження дослідження віком дорослих, часом втрати зорової функції та умовами територіальної первинної організації зумовило вузький спектр теоретичного аналізу і польового експерименту.
Дослідження засобів корекційного навчання просторової перцепції при глибокій зоровій патології та психологічних умов здійснення цього навчання може варіюватися за різними віковими категоріями досліджуваних, часом набуття дефекту, його глибиною, складністю дефекту, різними базовими умовами реалізації навчання. Кожен з розкритих напрямків дослідження проблеми може передбачати розробку нових психолого-педагогічних засобів перцептивного навчання сліпих.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. - М.: Издательский центр, 1996.- 220с.
2. Агеев Е.Д. Система реабилитации слепых. - М.: ВОС, 1981. - 183с.
3. Азарян Р.Н. Обучение слепых и слабовидящих детей правильной ходьбе. - М.: ВОС.1989. - 100с.
4. Айрапетьянц Э.Ш. К вопросу о функциональной структуре пространственного анализа // Проблемы восприятия пространства и пространственных представлений / Под ред. Б.Г.Ананьева, Б.Ф.Ломова.-М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. - С. 11-22.
5. Айрапетьянц Э.Ш., Батуев А.С. Принципы конвергенции анализаторных систем. - Л.: Наука, 1969. - 84с.
6. Акимушкин В.М., Моргулис И.С. Основы тифлологии. - К.: УТОС, 1993.- 138с.
7. Акимушкин В.М., Моргулис И.С. Учебно-методические материалы по тифлологии. - К.: УТОС, 1990. 160с.
8. Алексене А. Некоторые аспекты реабилитации слепых. Изд-во литовского общества слепых, 1978. - 120с./шрифтом Брайля/.
9. Алексеенко Н.Ю. Предисловие к русскому изданию // Восприятие: механизмы и модели/Под ред. Н.Ю. Алексеенко / Пер. с англ. Л.Я.Белопольского, Ю.Ф. Лашкевича. - М.: Мир, 1974. - С. 11-15.
10. Алексеев О.Л. Повышение эффективности ориентировки слепою в окружающей среде // Дефектология. - 1991.- №3. - С.5-11.
11. Ананьев Б.Г. Системный механизм восприятия пространства и парная работа полушарий головного мозга // Проблемы восприятия пространства и пространственных представлений/Под ред. Б.Ф. Ломова, Б.Г. Ананьева. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. - С.5-11.
12. Ананьев Б. Г. Психология и проблемы человекознания // Избранные психологические труды/Под ред. А.А. Бодалева. - Москва - Воронеж: Изд-во Ин-та практической психологии, 1996. - 384с.
13. Ананьев Б.Г. Сенсорно-перцептивная организация человека //' Познавательные процессы, ощущения, восприятия. - М.: Педагогика, 1982. С.7-31.
14. Антонов А. В. Информация, восприятие и понимание. -К.: Наукова думка,1988.-182с.
15. Бабанский Ю.К. Классификация методов обучения и критерии их оптимального выбора // Избранные пед. труды. - М.: Педагогика. -1989. С.282-297.
16. Багдонас А. Формы и факторы компенсации зрения // Мусу жодис. -1974. - №10. - С. 14-15. -№11.- С.14-15.
17. Бех И.Д. Психологические особенности развития нравственных свойств личности // Радянська школа. - 1987. - №12. - С.11-15.
18. Бех И.Д. Методологические принципы исследования нравственного развития личности: Сборн. научн. трудов «Проблеми філософії».- К.: Вища школа, 1988. - №76. - С.24-31.
19.Бондар В.І. Підготовка учнів допоміжної школи до самостийної трудової діяльності. - К.: Радянська школа, 1988. - 128с.
20. Борисова Л.Н. Возрастная изменчивость вербального и невербального компонентов интеллекта взрослого 41-46 лет // Возрастные особенности психических функций взрослых людей в период зрелости 41-46 лет: Сборн. научн. трудов. - М.: НИИ общ. образ. взрослых АПН, - 1984. - С.67-79.
21. Брунер Дж. О перцептивной готовности // Хрестоматия по ощущению и восприятию/Под ред. К).Б. Гипснрсйтер, М.Б. Михайловской. - М.: Изд-во МГУ, 1975. С. 134-152.
22. Брунер Дж. Психология познания за пределами непосредственной информации/Общ, ред. А.Р. Лурия. - М.: Прогресс, 1977. 416 с.
23. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. - К.: Наукова думка, 1979. -200с.
24. Бухарова Н.В. О формировании готовности сохранных анализаторов ослепших к восприятию и отражению признаков и свойств окружающего мира // Обучение инвалидов по зрению ориентировке в пространстве в условиях ШВТС: Сборник статей. - М.: ВОС, 1991. С.18-24.
25.Бюрклсн К. Психология слепых: Пер. с нем. - М.: Учпедгиз, 1934. - 64с.
26.Вавіна Л.С. Компенсаторно-розвивальні функції змісту освіти з рідної мови учнів зі складним дефектом. - К.: ВО УФЦ - БФ "Візаві". - 2001.- 58с.
27.Вавіна Л.С., Концептуальні підходи до мовної освіти учнів спеціальних шкіл // Дефектологія. 2001. - №3. С.7-11.
28.Васильев И.А., Могомед-Эминов М.Ш. Мотивация и контроль за действием. - М.: Изд-во МГУ, 1991. - 144с.
29. Введение в практическую социальную психологию /Под ред. Ю.М.Жукова, Л.О.Петровской, О.В.Соловьевой. Учебн. пособие для ВУЗов. - 2-е изд. - М.: Смысл, 1996. - 373с.
30. Веккер Л.М. Психические процессы. - Л.: Изд-во Лен. универ.1974.-Т.1.-330с.
31. Величковский Б.М. Функциональная структура перцептивных процессов // Познавательные процессы: ощущения, восприятия /Под ред. А.В. Запорожца, Б.Ф. Ломова, В.П. Зинченко. - М.: Педагогика. 1982.- С. 219-246.
32.Восприятие и действие /Запорожец А.В., Венгер Л.А., Зинченко В.П., Рузаппс А.Г. - М.: Просвещение, 1967. - 323с.
33.Выготский Л.С. Дефект и компенсация: Собр. соч. в 6-ти томах. М.: Педагогика, 1983. - Т. 5. - С. 34 - 49.
34.Выготский Л.С. Развитие высших форм восприятия: Собр. соч. М: Педагогика, 1984. - Т.6. - С.38-41.
35.Виллей П. Педагогика слепых. - М.: Учпедгиз, 1931. - 160с.
36.Возрастные особенности психических функций в период зрелости. - М.: Изд-во АПН СССР, 1984. - 88с.
37.Ганев И. Что такое слепота // Призыв. - 1996. - №4. - С.39-54.
38.Гипенрейтер Ю.Б. Движение человеческого глаза. - М.: Изд-во МГУ, 1978. -256с.
39.Головина Т.П., Стернина Э.М. Психолого-педагогические аспекты элементарной реабилитации слепых: Методическое пособие. - Л.: РГПУ им. Герцена, 1986. - 40с.
40.Графов А.П. Слепой и зрячий. - М.: ВОС, 1985. - 35с.
41.Григорьева Л.П. Концепция диагностики аномального развития детей с сенсорными нарушениями // Дефектология. - 1996. - №3 - С.3-12.
42.Григорьева Л.П. Роль перцептивного обучения в преодолении последствий зрительной депривации у детей при глубоких нарушениях зрения и слуха // Дефектология. - 1997. - №1. - С.22-26.
43.Григутис А. Профессиональная реабилитация слепых: Монография. -3-я книга. - Вильнюс: Изд-во ЛОС. - 1981. -170с.(Шрифтом Брайля).
44.Гудонис В. Развитие детей со специальными потребностями: теория и практика // Дефектология. - 1995. - №6. - С.75-76.
45.Гудонис В. Теоретические предпосылки интеграции лиц с нарушенным зрением // Дефектология. - 1996. -№2. - С.7-12.
46.Гудонис В. Как слепые оценивают навыки ориентировки в пространстве // Реабилитационная работа со слепыми и слабовидящими: Межвуз. сборн. научн. трудов / Под ред. А.Г. Литвака. - Л.: ЛГПИ, 1988. - С. 39-44.
47.Демьянов Ю.Г. Некоторые теоретические вопросы сенсорно-перцептивных нарушений // Сенсорные и интеллектуальные аномалии и пути их преодоления. - Л.: ЛГПИ, 1984. - С.66-79.
48. Демьянов Ю.Г. Об онтогенетическом подходе к проблеме нарушений восприятия // Дефектология: Научные доклады. - Л.: ЛГПИ, 1976. -С.72-75.
49. Доровской О.И. Сто советов по развитию одаренности детей. - М.: Роспедагенство, 1997. - 310 с.
50. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология: Учебное пособие для ВУЗов. - М.: Инфра, 1997. - 255с.
51. Дудкевич Я.І. Особливості орієнтування у просторі сліпих дітей залежно від різних умов звукової сигналізації // Методичні розробки питань навчання, виховання і корекційної роботи в спеціальних школах. - 2-й вип., частина 2. - К.: Мін. освіти УРСР, педтовариство УРСР, НДІ педагогіки УРСР, 1972. - С.207-209.
52. Эк Улла. Психологическая реабилитация незрячих // Проблемы социальной реабилитации слепых // Материалы Международного симпозиума/Под ред. Кондратова. - М: ВОС, 1990. - С.57.
53.Ермаков Е.П., Яконин Г.А. Развитие, обучение и воспитание детей с нарушениями зрения: Справочно-методическое пособие для учителей. - М.: Просвещение, 1990. - 223с.
54.Забродин Ю.М., Фришман Е.3., Шляхтин Г.С. Особенности решения сенсорных задач человеком. - М.: Наука, 1981. - 198с.
55.3агальні принципи щодо надання інвалідам рівних можливостей у суспільному житті. ООН, 1994 // Заклик. - 1998. - №1-2. - С.1-33 (шрифтом Брайля).
56.Запорожец А.В. Развитие восприятия и деятельность // Хрестоматия по ощущению и восприятию / Под ред. Ю.Б.Гипенрейтер, М.Б.Михайловской. - М.: Изд-во МГУ, 1975. - С. 197-204.
57.3емцова М.И. Особенности познавательной деятельности слепых // Психологическая наука в СССР. -М.: АПН РСФСР. 1960, - Т.2. - С.542-570.
58.3емцова М.И. Пути компенсации слепоты. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956. -419с.
59.3емцова М.И. Роль зрительного опыта в познавательной деятельности ослепших // Восстановление трудоспособности и приспособление к труду инвалидов. Сб. 3. -М.: ЦИЭТИН, 1949. - С. 11-16.
60. Зислина Н.Н. Нейрофизиологические механизмы нарушения зрительного восприятия у детей и подростков. - М.: Педагогика, 1987.
-168 с.
61. Как ориентируется слепой /Бесплатная публикация американского фонда для слепых: Пер. с англ. И.В.Адамовича. - Л.: Библ. для слепых, 1990. - 12с.
62. Калина Н.Ф. Основы психотерапии. - М.: Ваклер, 1997. - 272с.
63. Канах Ф.М. Суб’єкт-об’єкт і фізичне пізнання. - К.: Наукова думка, 1970. - 139с.
64. Кантор В.3. О месте категории "реабилитация" в системе тифлологических понятий // Психолого-педагогические основы коррекционной работы с аномальными детьми // Тезисы докладов. Л.: ЛГПИ, 1990. -С.68-70.
65.Карабанова А.Ф. Игра в коррекции психического развития ребенка. -М.: Роспедагенство, 1977. -91с.
66. Карпова А.Ф. Изменение поэтапного формирования при его систематическом применениии // Управляемое формирование психических процессов/Под ред. П.Я. Гальперина. - М.: МГУ, 1977.-С.173-197.
67.Касаткин Л.Ф. Коррекция недостатков физического развития и ориентировки в пространстве слепых детей: организация и содержание индивидуальных и групповых занятий. - М.: Просвещение, 1980. -105с.
68.Киричук О.В. Проблеми психолого-педагогічної взаємодії// Психологія: Республ. науково-метод. зб. /Ред. О.В. Киричук. - К.: Освіта, 1991.-С.3-12.
69.Киричук О.В. Формування в учнів активної життєвої позиції. К.: Радянська школа, 1983. - 136с.
70.Кликс Ф. Проблемы психофизики восприятия пространства: Пер. с нем. В.Гойды/Под ред. и с предисловием Б.Ф.Ломова. - М.: Прогресс, 1965.-464с.
71.Клушина Н.В. Формирование пространственных и геометрических представлений у слепых детей. - М.: Просвещение, 1984. - 120с.
72.Кобильченко В.В. Корекція соціальної перцепції в сліпих підлітків на заняттях з соціально-психологічного тренінгу // Дефектологія. 1997. - №1. С.23-25.
73.Коваленко Б.И. Возвращение ослепших к трудовой жизни. -М.: Учпедгиз, 1946. - 191с.
74.Конверс-Эверест К. Ориентировка в пространстве и восстановление физического здоровья слепых. - Л.: ВОС, 1995 - 22с.
75.Кондратов А.М. Восстановление трудоспособности слепых. М.: ВОС, 1976. - 140с.
76.Кондрашенко В.Т., Донской Д.И. Общая психология: Учеб. пос. 2-е изд. - Минск: Высшая школа. 1997. - 464с.
77. Коршунов А.М. Отражение, деятельность, познание. - М: Политиздат. 1979. 215с.
78.Крогиус А. Из душевного мира слепых // Процессы восприятия слепых. 1-я часть.-М.: СПБ, 1909.-231с.
79.Кручинин В.А.. Динамика возрастных изменений в пространственной ориентировке у детей с глубокими нарушениями зрения // Дефектология. - 1988. - №3. - С.30-36.
80. Кручинин В.А. Работа по совершенствованию сенсорно-перцептивной сферы у слепых детей на занятиях по физическому воспитанию и ориентировке в пространстве // Дефектология. - 1990. - №6. - С. 47-50.
81 .Кручинин В.А. Формирование пространственной ориентации у детей с нарушениями зрения в процессе школьного обучения: Учебн. пособие. - Л.: Росгоспедуниверситет им. А.И.Герцена, 1991. - 186с.
82.Кулак И.А. Психологофизиологические принципы обучения -функциональные особенности головного мозга в восприятии и переработке информации. - Минск: Изд-во БГУ, 1981. - 287с.
83.Кульбуш Е.А. Обследование исходного уровня готовности к обучению пространственной ориентировке слепых учащихся 1 класса // Психолого-педагогические основы коррекционной работы с аномальными детьми // Тезисы докладов межвузовской конференции молодых ученых и студентов. -Л.: РГПУ. 1990. - С.70-74.
84.Кульбуш Е.А. Овладение пространством слепыми детьми дошкольного и младшего школьного возраста // Реабилитационная работа со слепыми и слабовидящими // Межвузовский сб. научн. трудов/Под ред. А.Г.Литвака. - Л.: ЛГПИ, 1988. - С.67-74.
85.Кучинська-Квапіш Я. Сучасні тенденції в тифлопедагогіці: Пер. з польської Є. Ютріної // Дефсктологія. - 1996. - №2. - С.42-45.
86.Леонтьев А.Н. О путях исследования восприятия // Восприятие и деятельность/Ред. А.Н. Леонтьева. - МГУ, 1976. - С.3-27.
87.Леонтьев А.Н. Ощущения и восприятия как образы предметного мира // Познавательные процессы: ощущения и восприятия. М.: Педагогика, 1982.-С.32-50.
88.Линдсей П., Норман Д. Переработка информации у человека: Пер. с англ. /Под ред. и с предисловием А.Р. Лурия. - М.: Мир, 1974. - 550с.
89.Литвак А.Г. Борьба за материалистическое понимание компенсации в советской тифлопсихологии // Особенности познавательной деятельности слепых и слабовидящих школьников: Сб. научн. трудов.- Вып.3. - Л.: ЛГПИ, 1972. - С. 207-227.
90.Литвак А.Г. Некоторые теоретические вопросы тифлопсихологии // Особенности познавательной деятельности слепых и слабовидящих школьников: Сборн. научн. трудов. - Вып. 3. - Л.: ЛГПИ, 1972. С. 191-207.
91.Литвак А.Г. Очерки психологии слепых и слабовидящих. - М: Просвещение, 1982. - 209с.(шрифтом Брайля).
92.Литвак А.Г. Понятие о дефекте и компенсации: Сборн. по реабилитации слепых /Под ред. А.Г. Литвака. - М.: ВОС, 1982. - С.26-29.
93.Литвак А.Г., Сорокин Б.М., Головина Т.П. Практикум по тифлопсихологии. - М.: Просвещение, 1989. - 110с.
94.Литвак А.Г. Пути реабилитации и интеграции инвалидов по зрению: коррекция или профилактика // Дефектология. - 1991. - №6. - С.9-11.
95.Литвак А.Г. Соотношение компенсации и коррекции в развитии слепых
и слабовидящих школьников. - Вып. 7. - Л.: ЛГПИ, 1976. - С. 108-119.
96.Литвак А.Г. Теоретические вопросы тифлопсихологии. - Л.: ЛГПИ, 1973. - 148с.
97.Литвак А.Г. Тифлопсихология. - М.: Педагогика, 1985. - 208с.
98.Литвинова Т.А. Реабилитация поздноослепших // Проблемы социальной реабилитации слепых // Материалы Международного симпозиума/Ред. и сост. А.М.Кондрашов. - М.: ВОС, 1990. - С.26-43.
99.Логвиненко А.Д., Столин В.В. Восприятие пространственных свойств предметов // Познавательные процессы: ощущения и восприятия/Под ред. А.В. Запорожца, Б.Ф. Ломова. - М.: Педагогика, 1982. - С.246-277.
100.Логвиненко А.Д. Чувственные основы восприятия пространства. М.: МГУ, 1985.-223с.
101.Ломов Б.Ф. Об измерительной функции анализаторов // Проблемы восприятия пространства и пространственных представлений. М.:и Изд-во АПН РСФСР, 1961. - С. 14-40.
102.ЛубовскийВ.А. Некоторые актуальные проблемы советской дефектологии // Дефектология. - 1987. - №5. - С. 19-22.
103. Лубовский В.А. Психологические проблемы диагностики аномального развития детей. - М.: Педагогика, 1989. - 100с.
104. Луковников Н.Н. Интеграция и дифференциация в развитии психических процессов. -Калинин: КГУ, 1984. - 79с.
105. Лупандин В.И., Сурнина О.Е. Субъективные шкалы пространства и времени. - Свердловск: Урал Инта, 1991. - 123с.
106. Лурия А.Р. Основы нейропсихологии. -М.: МГУ, 1973. - 374с.
107. Макшанов С.И., Хрящева Н.Ю. Психогимнастика в тренинге, -3-я часть. - СПБ: "Институт тренинга", 1996. - 84с.
108. Масленников А.С. Диалектика отражательных процессов в нервных отражателях. - Челябинск: Южурализдат, 1975. - 160с.
109. Матвеев В.Ф. Психические нарушения при дефектах зрения и слуха. -М.: Медицина, 1987.- 184с.
110. Матинен Марти. Реабилитация поздноослепленных // Проблемы социальной реабилитации слепых // Материалы Международного симпозиума/Ред. и сост. А.И. Кондратов. - М.: ВОС, 1990. - С.32.
111. Матюгин И. Обонятельная память.- М.: Изд-во "Эйдос", 1993.- 90с.
112. Мерлин В.С. Проблемы экспериментальной психологии личности // Ученые записки Пермского пединститута. - 6-й вып. - Пермь: ППУ, 1970.- С.90-111.
113. Миллер Дж. Информация и память // Восприятие: механизм и модели/ Под ред. Алексеенко Н.Ю.: Пер. с англ. Л.Я. Белопольского. М.: Мир, 1974.- С. 28-37.
114. Моргулис И.С. Теоретические основы коррекционно-воспитательного процесса в младших классах школы слепых: Автореф. дис. д-ра пед. наук. М.:1984.
115. Напреєнко О.К., Петров К.0. Психічна саморегуляція. - К.: Здоров’я, 1995.-238с.
116. Наумов М.Н. Обучение слепых пространственной ориентировке. М.: ВОС, 1982.-116с.
117. Некоторые вопросы (длительности, расходы) тренировки мобильности для слепых ФРГ: Малвилд ланг, 1979. - 4с.
118. Немов Р.С. Психология. - Книга 1. - М.: Изд-во "Владос",- 1998.- 687с.
119. Никулина Г.В. Диагностика развития и коррекция сенсорной сферы лиц с нарушениями зрения // Дефектология. - 1997. - №2 - С. 90-92.
120. Обозов Н.Н., Щекин Г.В. Психология работы с людьми. - К.: Издательство политлитературы Украины, 1990. - 205с.
121. Обучение и воспитание слепых детей/Под ред. М.С.Мякотина, М.И.Земцовой. - М.: Учпедгиз, 1956. - 298с.
122. Обучение пространственной ориентировке слепых младших школьников /Под ред. В.А. Феоктистовой // Методическое пособие. Москва - Ленинград: ЛГПИ им. Герцена, 1989. - 46с.
123. Олпорт Ф.Х. Феномены восприятия // Хрестоматия по ощущению и восприятию. М.: МГУ, 1975. - С.47-57.
124. Ориентировка в пространстве инвалидов по зрению /Под ред. А.Г.Литвака.-Л.: РГПУ, 1991.-26с.
125. Осгут Ч. Значение термина "Восприятие" // Хрестоматия по ощущению и восприятию/Ред. Ю.Б. Гипенрейтер., М.Б. Михайловской. М.: МГУ, 1975.- С.57-61.
126. Осязание в процессах познания и труда/Ананьев Б.Г., Веккер Л.М., Ломов Б.Ф., Ярмоленко А.В./. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959. 186с.
127. Педагогический словарь. - Т.2. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960. -766с.
128. Петров Ю.И., Садчиков А.П., Блинникова И.В. Особенности ориентировки незрячих в пространстве. - М.: ВОС, 1989. - 69с.
129. Петров Ю.И. Организация и методика обучения слепых ориентировке в пространстве. - М.: ВОС, 1988. - 80с.
130. Петров Ю.И. Роль психических факторов ориентировки при самостоятельном передвижении в метро // Из опыта ориентировки слепых в московском метрополитене/Сост. Ю.И.Петров. М.: ВОС, 1989.-С.11-16.
131. Платонов К.И. Слово как физиологический и лечебный фактор. - М.: Медгиз, 1957.-431с.
132. Познавательные процессы и способности в обучении: Учебн. пособие для пединститутов /Под ред. В.Д.Шадрикова. - М.: Просвещение, 1990. - 142с.
133. Покутнєва С.О. Принцип системності як основа навчання, що розвиває учнів молодших класів в умовах зорової депривації // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук.-метод. зб. Вип. 1. К.:2000. С.149-152.
134. Покутнева С.А. Особенности развивающего обучения слепых учащихся младших классов. К.:1998.- 54 с.
135. Пономарев Я.А. Методологическое введение в психологию. М.: Наука, 1983.-204с.
136. Практическая психология образования: Учебник для студентов ВУЗов /Ред. И.В. Дубровиной. - 2-е изд. - М.: Изд-во "Сфера", 1988. -528с.
137. Пространственная ориентировка инвалидов по зрению/Бухарова Н.В., Кондрашова Г.Н., Копытина Н.Н., Сорокина М.С., Стернина Э.М., Феоктистова В.А. - Воронеж: ВОС, 1992. - 91с.
138. Психология: словарь. - М.: Изд-во "Политлитература", 1990. -494с.
139. Психологическая коррекция установок на инвалидность у ослепших /Ред. Л.Г.Литвака. - Л.: РИГУ, 1991. -36с.
140. Поучаускене Г. Стадии и уровни реадаптации как основные показатели в процессе элементарной реабилитации // Тифлопсихология:
- Стоимость доставки:
- 150.00 грн