Бистров Антон Євгенійович Особливості віктимної поведінки розумово відсталих підлітків : Быстров Антон Евгеньевич Особенности виктимного поведения умственно отсталых подростков Bystrov Anton Evgenievich Features of victim behavior of mentally retarded adolescents



  • Название:
  • Бистров Антон Євгенійович Особливості віктимної поведінки розумово відсталих підлітків
  • Альтернативное название:
  • Быстров Антон Евгеньевич Особенности виктимного поведения умственно отсталых подростков Bystrov Anton Evgenievich Features of victim behavior of mentally retarded adolescents
  • Кол-во страниц:
  • 227
  • ВУЗ:
  • у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова
  • Год защиты:
  • 2019
  • Краткое описание:
  • Бистров Антон Євгенійович, консультант - практичний психолог, фахівець з питань інтелектуального розвитку дитини ТОВ «Центр Компетенцій»: «Особливості віктимної поведінки розумово відсталих підлітків» (19.00.08 - спеці­альна психологія). Спецрада Д 26.053.23 у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова МОН України





    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА
    Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
    БИСТРОВ АНТОН ЄВГЕНОВИЧ
    УДК: 159.972: 376.035: 316.624: 371.134 - 057 ДИСЕРТАЦІЯ
    ОСОБЛИВОСТІ ВІКТИМНОЇ ПОВЕДІНКИ РОЗУМОВО
    ВІДСТАЛИХ ПІДЛІТКІВ
    19.0. 08 - спеціальна психологія
    Подається на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Дисертація містить результати власних досліджень.
    Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
    А. Є. Бистров
    (підпис, ініціали та прізвище здобувача)
    Науковий керівник:
    доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України,
    Синьов Віктор Миколайович
    Київ - 2019




    ЗМІСТ
    ВСТУП 18
    РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВІКТИМНОЇ ПОВЕДІНКИ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ 26
    1.1. Основні теоретичні підходи щодо визначення віктимності та віктимної
    поведінки в сучасній психології 26
    1.2. Підлітковий вік як фактор віктимної поведінки 44
    1.3. Особливості соціальної поведінки підлітків з інтелектуальними
    порушеннями 54
    Висновки до першого розділу 65
    РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
    ПСИХОЛОГІЧНИХ ПЕРЕДУМОВ ВІКТИМНОСТІ ТА ВІКТИМНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ 70
    2.1. Методика експериментального дослідження віктимної поведінки
    підлітків з інтелектуальними порушеннями 70
    2.2. Індивідуально-психологічні та соціально-психологічні передумови
    віктимності та віктимної поведінки підлітків 84
    2.3. Схильність підлітків з інтелектуальними порушеннями до різних видів
    віктимної поведінки 109
    2.4. Взаємозв'язок індивідуально-психологічних передумов віктимності та
    схильності до різних видів віктимної поведінки підлітків 117
    Висновки до другого розділу 127
    РОЗДІЛ 3. ПРОГРАМА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ТА КОРЕКЦІЇ ВІКТИМНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ 132
    3.1. Соціальні заходи профілактики віктимної поведінки
    підлітків 132
    3.2. Методичні рекомендації для вчителів та психологів щодо запобігання віктимних проявів у підлітків в умовах спеціальної та інклюзивної
    освіти 151
    3.3. Аналіз результатів упровадження профілактичних заходів із запобігання
    віктимізації підлітків з інтелектуальними порушеннями 175
    Висновки до третього розділу 181
    ВИСНОВКИ 184
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 188
    ДОДАТКИ 210
    ВСТУП
    Актуальність теми. В рамках концепції Нової української школи найважливішим завданням інклюзивної та спеціальної освіти в Україні є соціалізація дитини з інтелектуальними порушеннями, забезпечення її успішного розвитку. Виняткова роль у процесі соціалізації, в усвідомленні такою дитиною власного місця в соціумі та у побудові міжособистісної взаємодії з оточуючими належить формуванню соціально-нормативної поведінки та профілактиці різних поведінкових девіацій, зокрема підвищеної віктимогенної вразливості.
    Проблему віктимогенної вразливості (віктимності) в кримінології та юридичній психології вивчали О. Андроннікова, Є. Барданова, О. Бовть, С. Гарькавець, І. Малкіна-Пих, В. Медведєв, В.Мінська, Є.Моїсеєв, В. Рибальська, О. Хархан, Г. Хентінг та ін. Вчені розглядають віктимність як набуті людиною фізичні, психічні та соціальні риси та ознаки, що сприяють її перетворенню на жертву злочину, конфлікту, нещасного випадку, деструктивного культу, булінгу тощо. В. Медведєв, Б. Мендельсон,
    О. Хархан, В.Христенко наголошують, що віктимність складається з інтелектуального та вольового компонентів і є сукупністю внутрішніх чинників: вікового, дизонтогенетичного, психопатологічного й
    особистісного. Зокрема, науковці зазначають, що спрямованість особистості підлітка обумовлює його схильність до різних видів віктимної поведінки. Проблемам спрямованості особистості присвячені праці Л. Божович, О. Леонтьєва, С. Максименка, В. Петровського, К. Платонова, Є. Синьової, Л. Фомічової та ін.
    Схильність підлітків до віктимної поведінки при нормотиповому психофізичному розвиткові вивчали О. Андроннікова, С. Гарькавець, В. Медведєв, Н. Морозова, О. Романенко, характеризуючи її як різновид девіантної. Вчені наголошують, що психологічні новоутворення та властиві підлітковому віку емоційні стани (тривога, підвищена збудливість, понижена самооцінка, мінливість настроїв, емоційна нестійкість, несподівані переходи від веселощів до смутку і песимізму) є провокуючими факторами віктимності.
    Вітчизняними та зарубіжними психологами й дефектологами активно вивчалася проблема конфліктної (О. Агавелян, Ю. Бистрова, Т. Янданова), некритичної (Н. Коломінський, В. Синьов), агресивної (Н. Макарчук, Т. Морозова, Л. Руденко), імпульсивної (Г. Дульнєв, Б. Пінський, М. Царидзе), асоціальної (О. Сєвєров, В. Синьов, Т. Харченко), кримінальної (Ю. Антонян, О. Гришко, В. Гульдан, В. Кривуша, І. Кудрявцев, В. Медведєв, Л. Сабліна), залежної (Н. Морозова, М. Певзнер) поведінки підлітків з інтелектуальними порушеннями. Вчені одностайно зазначають, що порушення критичності мислення, притаманні таким дітям, не дозволяють їм вірно оцінювати свої дії, вчинки та їх наслідки, а легка піддатливість і конформізм зменшують опір впливу неприємних ситуацій і послаблюють контроль за своєю поведінкою. Наголошується, що причиною відхилень від соціальних норм у поведінці підлітків з інтелектуальними порушеннями може стати в однаковій мірі виявлення як притаманного їм конформізму, так і негативізму.
    Питання корекційно-профілактичного впливу на особистість підлітка з інтелектуальними порушеннями з метою подолання проявів девіантної поведінки вивчали О. Г аврилов, Г. Запрягаєв, М. Матвєєва, С. Максименко, В. Медведєв, Л. Руденко, В. Синьов, М. Супрун, Т. Харченко та ін.
    В науковій літературі певною мірою відображено проблему психолого- педагогічного супроводу та корекції засуджених осіб з інтелектуальними порушеннями, зокрема неповнолітніх (Ю. Антонян, О. Гришко, В. Гульдан,
    І. Кудрявцев, О. Морозов, А. Рождественський, О. Сєверов, В. Синьов, Т. Харченко). Отже, об’єктом вивчення виступала поведінка людини з порушеннями інтелекту, яка вже скоїла злочин і засуджена. Проте, віктимна поведінка, коли сам підліток найчастіше несвідомо стає жертвою злочину, використання асоціальними елементами в корисних цілях, конфлікту, булінгу, складних життєвих ситуацій, її профілактика та корекція об’єктом окремого дослідження в спеціальній психології ще не були. Практично не проводилася робота щодо вияву підлітків з інтелектуальними порушеннями із підвищеною віктимогенною вразливістю. Це зумовлено відсутністю методичного інструментарію, за допомогою якого можливо встановлювати наявність у підлітків віктимної поведінки, а також складністю самого процесу профілактики та корекції віктимності.
    Актуальність зазначеної проблеми, її недостатнє теоретичне вивчення та практична реалізація обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: „Особливості віктимної поведінки розумово відсталих підлітків”.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри психокорекційної педагогіки Національного педагогічного університету (НПУ) імені М. П. Драгоманова в межах наукового напряму «Зміст освіти, форми, методи та засоби підготовки вчителів». Тему дисертаційного дослідження затверджено рішенням Вченої радою НПУ імені М. П. Драгоманова (протокол № 6 від 26.12.2012 р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 9 від 26.11.2013 р.).
    Мета дослідження полягає у визначенні психологічних передумов віктимної поведінки розумово відсталих підлітків, розробці та апробуванні програми її соціально-психологічної профілактики та корекції.
    Відповідно до поставленої мети визначені такі завдання дослідження:
    1. Визначити сутність віктимності та віктимної поведінки, проаналізувати психологічний та кримінологічний підходи щодо їх визначення.
    2. Емпірично дослідити та узагальнити психологічні передумови віктимної поведінки підлітків з інтелектуальними порушеннями.
    3. Визначити схильність розумово відсталих підлітків до різних типів віктимної поведінки, її зв'язок з особистісними особливостями підлітків.
    4. Розробити програму соціально-психологічної профілактики та
    корекції віктимної поведінки підлітків з інтелектуальними порушеннями за характерологічними особливостями, здійснити її експериментальну
    перевірку.
    Об’єкт дослідження - девіантна поведінка підлітків з інтелектуальними порушеннями.
    Предмет дослідження - особливості віктимної поведінки підлітків з інтелектуальними порушеннями.
    Теоретико-методологічна база дослідження ґрунтується на
    положеннях психологічних теорій і концепцій, а саме: теорії взаємодії соціальних і біологічних факторів розвитку особистості (Л. Божович, Л. Виготський, Г. Костюк, О. Леонтьєв, С. Максименко, В. Синьов, та ін.); психологічної теорії віктимності і віктимної поведінки (О. Андроннікова, В. Васильєв, С. Гарькавець, І. Малкіна-Пих В. Медведєв); концепції соціально-психологічних особливостей соціалізації як процесу активного засвоєння індивідом соціальних норм, зразків поведінки (В. Андрущенко, І. Бех, Ю. Бистрова, Н. Коломінський, В. Коваленко, О. Проскурняк, Л. Руденко, В. Синьов, Є. Синьова, М. Супрун, Л. Фомічова, Д. Шульженко та ін.); теоретико-методологічних засадах соціально-психологічної
    реабілітації особистості (К. Максименко, Г. Мозгова, Я. Морено, Н.Пезешкіан, О. Романенко, Т. Титаренко, В. Чернобровкіна, А. Шевцов); науково-теоретичних положеннях про соціальну зумовленість та корекційно- профілактичну спрямованість освіти осіб з порушеннями психофізичного розвитку (В. Бондар, Т. Вісковатова, О. Гаврилов, А. Глоба, І. Дмитрієва, Г. Дульнєв, І. Єременко, С. Конопляста, В. Липа, С. Миронова, В. Синьов, В. Тарасун, С. Федоренко, В. Феоктістова, Л. Фомічова, О. Хохліна, А. Шевцов, М. Шеремет, М. Ярмаченко та ін.).
    Методи дослідження. Теоретичні: теоретико-методологічний аналіз психологічних, кримінологічних та юридичних концептуальних теорій з метою визначення стану розробленості проблеми віктимності й перспективних напрямів іі вирішення; емпіричні: у констатувальному експерименті - цілеспрямоване спостереження, бесіди, тестові та проективні методики, а саме: методика діагностики вад особистісного розвитку «ДВОР» З. Карпенко; методика «Схильність до віктимної поведінки» О. Андронікової; вимір самооцінки за методикою Дембо-Рубінштейн; експериментальна методика О. Захарової «Дослідження навіюваності»; проективна методика «Малюнок родини» (дослідження тривожності, агресії в родинних стосунках); проективна методика «Незавершені речення» (міжособистісне спілкування), методика «Копінг-стратегій» (вибір типу поведінки в складних ситуаціях); у формувальному експерименті - використання методів соціально-психологічного тренінгу, психодрами, позитивної психотерапії; діагностичних методів для оцінки ефективності моделі профілактики віктимної поведінки; статистичні: методи вторинної обробки емпіричних показників із застосуванням кореляційного та порівняльного (аналіз за критерієм Стьюдента) статистичних методів.
    Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що вперше:
    - визначено поняття віктимної поведінки як дефектологічної проблеми;
    - теоретично обґрунтовано методику експериментального дослідження віктимної поведінки підлітків з інтелектуальними порушеннями;
    - з’ясовано індивідуально-психологічні та соціально-психологічні детермінанти віктимності та віктимної поведінки підлітків з інтелектуальними порушеннями;
    - встановлено, що схильність до певних видів віктимної поведінки залежить від комплексного поєднання певних характерологічних якостей та спрямованості особистості підлітка з інтелектуальними порушеннями;
    - визначено психологічні умови профілактики та корекції причин віктимної поведінки підлітків з інтелектуальними порушеннями;
    - обґрунтовано та експериментально апробовано програму соціально- психологічної профілактики та корекції віктимної поведінки підлітків з інтелектуальними порушеннями.
    Подальшого розвитку набули:
    - висвітлення набутого вітчизняною дефектологічною та психологічною практикою досвіду з метою розробки перспективних шляхів діагностики, корекції та профілактики віктимної поведінки особистості з інтелектуальними порушеннями;
    - поняттєво-категорійний апарат (віктимність, віктимогенна вразливість, поведінка жертви, булінг);
    - узагальнення передумов віктимізації особистості підлітка.
    Удосконалено діагностичні методики вивчення особливостей віктимної
    поведінки підлітків з інтелектуальними порушеннями.
    Практична значущість одержаних результатів полягає у розробці методики емпіричного дослідження індивідуально-психологічних та соціально-психологічних передумов віктимності підлітків з інтелектуальними порушеннями, схильності підлітків цієї категорії до різних видів віктимної поведінки; розробці та впроваджені в практику спеціальних шкіл програми соціально-психологічної профілактики та корекції віктимної поведінки підлітків з інтелектуальними порушеннями; можливості використання матеріалів дисертації у процесі підготовки психологічних кадрів та слухачів курсів підвищення кваліфікації спеціальності спеціальна та інклюзивна освіта, а також для проведення нових наукових досліджень.
    Апробація результатів дослідження. Результати теоретико- емпіричного дослідження було оприлюднено на Міжнародних та Всеукраїнських конференціях: «Тенденції розвитку корекційної освіти в Україні» (Київ, 2008), «Актуальні проблеми корекційної педагогіки та психології» (Луганськ, 2008), «Психолого-педагогічний супровід соціалізації осіб з особливими освітніми потребами в сучасних умовах розвитку суспільства» (Луганськ, 2010, 2011), «Корекційна освіта: історія, сучасність та перспективи розвитку» (Кам’янець-Подільський, 2012), «Комунікація для всіх» (Київ, 2013), «Комплексний супровід дітей з психофізичними порушеннями в умовах навчально-реабілітаційного центру» (Луганськ, 2014), «Інноваційний розвиток вищої освіти: глобальний та національний виміри змін» (Суми, 2014), «Формування культури здоров’я дітей різного віку з особливими освітніми потребами» (Лисичанськ, 2014), «Педагогіка К.Д.Ушинського: історія та сьогодення» (Херсон, 2015), «The Psychology of creative teams and management methods construction» (Київ, 2017), «Інтеграція науки і практики в умовах модернізації корекційної освіти України» (Херсон, 2018), «Сучасні спеціальні освітні послуги в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами» (Нікополь, 2018), «Педагог в інклюзивному просторі: траєкторія фахової самоактуалізації» (Переяслав-Хмельницький, 2018); «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (Київ, 2018); на Науковому семінарі для співробітників УМВС України в Рівненській області «Соціально-психологічні чинники виникнення віктимної поведінки в підлітковому віці та методи її профілактики і корекції» (Рівне, 2015).
    Результати дослідження було впроваджено в корекційно-розвивальну роботу таких закладів освіти: КЗ «Петровський обласний навчально- реабілітаційний центр «Шанс», КЗ «Кремінська обласна спеціальна загальноосвітня школа-інтернат», КЗ «Сватівська обласна спеціальна загальноосвітня школа-інтернат», КЗ «Рубіжанський навчально- реабілітаційного центру «Кришталик» (довідка Луганського ОІППО № 178/2 від 26.11.18 р.); КЗ «Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Рівненської обласної ради (довідка № 01-06/636 від 24.10.18 р.); Теребовлянського Навчально-виховного комплексу (протокол № 9 від 01.06.18 р.; протокол № 1 від 30.08.18 р.); КЗ «Михайлівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат Черкаської обласної ради» (довідка № 54/11 від 28.11.18 р.).
    Особистий внесок здобувача в статтях, написаних у співавторстві, полягає у визначенні концепції дослідження, висвітленні та узагальненні експериментальних даних [5]; обґрунтуванні діагностичної методики та аналізі результатів дослідження [10]; теоретичному аналізі проблеми віктимності [11].
    Публікації: Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено в 21 науковій праці, з них: 5 статей у фахових наукових виданнях України; 5 статей - в зарубіжних фахових періодичних виданнях; 10 статей апробаційного характеру та 1 навчально-методичне видання.
    Структура роботи: Робота складається із вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел (249 найменувань, з них 17 - іноземною мовою) і додатків. Загальний обсяг роботи становить 227 сторінок, з них основний текст викладено на 187 сторінках. Текст дисертації містить 4 рисунка, 8 таблиць.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    Проведене теоретичне та емпіричне дослідження особливостей віктимної поведінки розумово відсталих підлітків дає підстави зробити наступні висновки:
    1. Встановлено, що віктимність (або віктимогенність) - це соціальні, психічні й фізичні риси та ознаки особистості, які можуть перетворити її на потенційну жертву, схильну до певного типу віктимної поведінки. Визначено поняття віктимної поведінки з дефектологічних позицій, виходячи з того, що віктимність детермінується сукупністю внутрішніх чинників: вікового, дизонтогенетичного, психопатологічного й особистісного, зокрема специфікою розвитку інтелектуальної та вольової сфери розумово відсталих осіб, особливостями кризової симптоматики підліткового віку.
    2. Обґрунтовано методику емпіричного дослідження віктимності підлітків з інтелектуальнимипорушеннями, яка передбачає реалізацію двох взаємопов’язаних блоків - виявлення передумов віктимної поведінки та встановлення схильності до різних її видів. Індивідуально-психологічними передумовами віктимної поведінки підлітків з інтелектуальними порушеннями виступають такі особистісні риси, як тривожність, агресивність, імпульсивність, естетична нечуттєвість, навіюваність, неадекватна самооцінка та некритичність мислення; соціально- психологічними передумовами є залежність типу віктимної поведінки від рівня благополуччя у родині, ставлення до підлітка батьків та сиблінгів, стиля родинного виховання, яке впливає на формування окремих стереотипів поведінки: залежної, відокремленої, агресивної, тривожної.
    3. Виявлено прояви активної та пасивної віктимної поведінки у підлітків з інтелектуальними порушеннями. Активну жертву характеризують імпульсивність, емоційна нестійкість, схильність до конфліктного стилю спілкування, слабкий самоконтроль, невміння подивитися на себе і на ситуацію з боку. Пасивна віктимна поведінка проявляється в покірному виконанні будь-яких вимог. Основними характеристиками пасивної жертви є невпевненість, низька самооцінка, негативне ставлення до себе та свого життя, високий показник комформності, залежність, слухняність.
    4. Результати дослідження схильності підлітків з інтелектуальними порушеннями до різних типів віктимної поведінки довели, що для них характерним є
    - схильність до віктимної поведінки некритичного (77,77 %),
    агресивного (51,11 %) або гіперсоціального (58,88 %) типу, що
    характеризуються втручанням у будь-який конфлікт, готовністю до ризику, недостатнім усвідомленням наслідків власної поведінки; високою потребою уваги до себе, демонстративністю. Виявлено, що індивідуально- психологічними передумовами поведінки таких типів виступають агресивність, імпульсивність, висока самооцінка та естетична нечутливість підлітка;
    - схильність до віктимної поведінки самопошкоджуючого типу (41 %), що характеризується провокуючими діями підлітка, який виступає потенційною жертвою, або провокує іншого підлітка на протиправні дії, або виявляє високу схильність до ризику, до необміркованої, небезпечної поведінки, або проявляє схильність до аутоагресії. Така поведінка є наслідком особливостей когнітивного розвитку при розумовій відсталості, зокрема наслідком низької здатності до антиципації, а також наслідком високої ситуативної тривожності, неадекватної самооцінки.
    - схильність до віктимної поведінки залежного та безпомічного типу (66,66 %), що характеризується підкоренням булерам, антисоціальним лідерам або невчиненням опору потенційному кривднику з різних причин: через вік, фізичну слабкість, безпомічний стан (стабільний чи тимчасовий), низьку самооцінку, боягузтво, сором’язливість, навіюваність, конформність та ін. Такі особи мають рольову позицію жертви.
    5. Обґрунтовано та експериментально перевірено програму соціально - психологічної профілактики та корекції віктимної поведінки підлітків з інтелектуальними порушеннями та підвищеною віктимогенною вразливістю, яка передбачала: попередження, коригування, психотерапевтичну підтримку та психологічний супровід поведінки підлітків на основі урахування визначених біологічних, особистісно-психологічних та соціальних чинників. Програма включала системну корекційно-профілактичну роботу з підлітками; психотерапевтичну допомогу підліткам-жертвам боулінгу та конфлікту; підвищення рівня обізнаності персоналу і батьків з проблеми віктимізації підлітків з інтелектуальними порушеннями, навчання їх методам медиації, профілактики та протидії булінгу.
    6. Результати профілактично-корекційної роботи свідчать про високий відсоток підлітків (90,14 %), готових до міжособистісних стосунків з однолітками з використанням у спілкуванні соціально схвалені форми взаємодії. 38,02 % підлітків взагалі позбавилися виражених акцентуацій, які приводять до віктимізації поведінки. Показник навіюваності знизився на 27 %, показник агресивності знизився в 2 рази, показник тривожності знизився в 1,5 рази, показник завищеної самооцінки знизився на 8 %, естетичної нечутливості - практично в 2 рази. У багатьох учнів ці прояви набули згладжений характер. Це стало можливим завдяки практичним прикладам та тренінговій роботі з багатократними повторюваннями елементів спілкування в різних подібних та відмінних ситуаціях.
    Результати втілення в практику роботи запропонованої моделі соціально-психологічної профілактики та корекції віктимної поведінки показали можливість створення в закладах освіти умов для запобігання віктимних проявів у підлітків з інтелектуальними порушеннями. Така профілактична робота дозволяє суттєво розширити систему соціальних зв’язків, в яких розумово відсталий підліток може повноправно існувати, переносити навики соціально схваленої поведінки в нові умови, які дозволять йому запобігти можливості стати жертвою конфлікту, булінгу, складних життєвих ситуацій.
    Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми віктимної поведінки розумово відсталих підлітків. Подальшого вивчення потребують питання психологічного забезпечення психотерапевтичного впливу на розумово відсталого підлітка, який вже став жертвою шкільного булінгу; питання профілактики віктимної поведінки розумово відсталих учнів молодших класів.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины