Подольхова Маріанна Олександрівна Дендрологічні парки Українського Полісся (комплексна оцінка, територіальна організація, ландшафт­но-композиційний аналіз)

Краткое описание

Подольхова Маріанна Олександрівна, тимчасово не працює: «Дендрологічні парки Українського Полісся (комплексна оцінка, територіальна організація, ландшафт­но-композиційний аналіз)» (06.03.01 - лісові культури та фітомеліорація). Спецрада Д 26.004.09 у Національного університеті біоресурсів і природокористування України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Кваліфікаційна наукова праця на

правах рукопису

ПОДОЛЬХОВА МАРІАННА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 712.26 (1-751.3)

ДИСЕРТАЦІЯ

ДЕНДРОЛОГІЧНІ ПАРКИ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ

(КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА, ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА

ЛАНДШАФТНО-КОМПОЗИЦІЙНИЙ АНАЛІЗ)

06.03.01 «Лісові культури та фітомеліорація» (cільськогосподарські науки)

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання
на відповідне джерело М. О. Подольхова

Науковий керівник

Олексійченко Надія Олександрівна,

доктор сільськогосподарських наук,

професор

Київ – 2018

АНОТАЦІЯ

Подольхова М. О. Дендрологічні парки Українського Полісся

(комплексна оцінка, територіальна організація, ландшафтно-

композиційний аналіз). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 «Лісові культури та фітомеліорація». Національний університет біоресурсів і природокористування України. Київ, 2018.

У дисертаційній роботі проведено ретроспективний аналіз та комплексні

дослідження(інвентаризаційні,флоро-аналітичні,дендросозологічні,

ландшафтні) п’яти дендрологічних парків Українського Полісся. Систематизовано наукову інформацію щодо поняття «дендрологічний

парк», проаналізовано законодавчу, нормативно-правову та методичну бази стосовно функціонування дендрологічних парків. Виявлено, що законодавство України порівняно з іншими державами, територія яких частково належить до поліської зони, досить чітко дає визначення та розглядає статус дендрологічних парків. У контексті законодавства щодо культурної спадщини вони виступають об’єктами садово-паркового мистецтва. Разом із тим, нині відсутні критерії для надання відповідного адміністративного рангу дендрологічним паркам, а підходи щодо їх зонування, як одного з важливих аспектів організації території, потребують вдосконалення.

Проведено ретроспективний аналіз формування території та дослідження дендрологічних колекцій дендрологічних парків Українського Полісся та дендропарку «Клесівський». Визначено, що дендрологічні парки, які мають заповідний статус, становлять лише 7 % від загальної кількості дендрологічних парків України. До їх складу входять чотири дендрологічних парки: один – загальнодержавного («Березнівський») та три — місцевого значення («Гладковицький», «Еліта» та «Пілява»). Окрім того, виявлено перспективний для заповідання дендропарк «Клесівський». Дослідні дендрологічні парки були закладені переважно у другій половині ХХ століття та отримали заповідний

статус близько 30 років тому. Постає питання щодо перевірки відповідності їх існуючого стану раніше наданому статусу, необхідність розробки заходів для

узгодження та пристосування до сучасних умов, а щодо дендропарку «Клесівський» − обґрунтування до заповідання.

Встановлено й уточнено з міжнародною базою «The plant list» кількісний та якісний склад видового і внутрішньовидового різноманіття колекцій дендрологічних парків Українського Полісся та виконано його комплексний структурний флористичний аналіз (таксономічний, біоморфологічний, географічний, аутфітосозологічний, екологічний).

Визначено, що видове і внутрішньовидове різноманіття деревних рослин у дендрологічних парках Українського Полісся включає 624 таксони видового та внутрішньовидового рангу (449 види, 23 підвиди, 11 різновиди та

141 культивар), які належать до 125 родів, що, у свою чергу, відносяться до 49 родин. Вагома частка (80,0 %) рослин дендроколекцій належить до відділу Magnoliophyta. Найрепрезентативнішими виявилися родини Rosaceae Juss.,

Cupressaceae Bartlett, Pinaceaе Lindl. та Leguminosae Juss. (від 25 до
127 таксонів видового та внутрішньовидового рангу), а найчисленнішими
родами є Betula L., Spiraea L., Thuja L., Berberis L., які включають понад

20 таксонів. Одним родом репрезентована переважна частка родин (51,0 %), тоді як досить велика частина родин (28,6 %) та родів (38,4 %) – лише одним таксоном видового чи внутрішньовидового рангу. Культиварне різноманіття становить значну частку (22,6 %) загального кількісного складу колекцій дослідних парків. При цьому найрепрезентативніше воно у парках «Березнівський» (106 культиварів) та «Клесівський» (54).

За життєвими формами у дендроколекціях переважають дерева − 54,3 %. На інтродуковані деревні види припадає − 89,7 %, а дендросозофіти становлять 21,3 % від загального видового різноманіття. За екологічними особливостями значна частка деревних рослин належить до зимостійких (82,2 %), дещо менша – до посухостійких (75,6 %) особин.

Найрепрезентативнішою за кількісним складом видового та

внутрішньовидового різноманіття виявилася колекція дендрологічного парку

«Березнівський» (572 таксонів), найобмеженішою − колекція у дендрологічному парку «Пілява» (49 таксонів).

Для дендрологічних парків Українського Полісся визначено коефіцієнти подібності та заповнення, а також індекси трапляння деревних рослин. Високий коефіцієнт подібності за складом насаджень притаманний дендрологічним паркам Житомирського Полісся (0,27–0,3), менший його показник − у дендрологічного парку «Березнівський» порівняно з дендрологічними парками «Еліта» та «Клесівський» (0,14). У всіх дослідних об’єктах трапляються деревні рослини 13 видів, що становлять лише 2,1 % видового різноманіття. При цьому вагома частка (73,4 %) – трапляється лише в одному з дослідних парків. Дендропарк «Клесівський» характеризується високим коефіцієнтом заповнення видового різноманіття (35,3), тоді як його низький рівень встановлено для дендрологічних парків «Гладковицький» (15,8) та «Пілява» (8,0).

Також у дендрологічних парках Українського Полісся проведено дослідження вікових дерев. Так, за результатами інвентаризації у дендрологічних парках «Пілява» та «Еліта» виявлено 224 вікових дерева, з яких 157 − раритетні, що належать до 13 видів 10 родів та 5 родин. Більшість з них зростає у дендрологічному парку «Пілява» (209 дерев), менша частина – у дендрологічному парку «Еліта» (15), вік яких може коливатися від 100 до

400 років.

Здійснено комплексне оцінювання сучасного стану п’яти дендрологічних парків Українського Полісся. За його підсумками можна стверджувати про різний рівень дендрологічної цінності. Цінні серед них дендрологічний парк загальнодержавного значення «Березнівський» (45 балів), а також дендропарк «Клесівський» (39 балів). Дендрологічні парки місцевого значення визначено як малоцінні, оскільки сума їх комплексної оцінки становить 29–32 бали: «Гладковицький» (32 бали), «Еліта» (31 бал) та «Пілява» (29 балів). З метою збільшення ефективності виконання наукової, культурної та рекреаційної функцій дослідними дендропарками необхідне підвищення їхньої

дендрологічної цінності за рахунок здійснення комплексу організаційних, реконструктивних та агротехнічних заходів.

Обґрунтовано аспекти дослідження територіальної організації дендрологічних парків Українського Полісся та розроблено заходи щодо пристосування останньої до сучасних умов. Виявлено, що для дослідних парків Українського Полісся на сучасному етапі розвитку притаманні такі характеристики, як: нерівномірність розподілу, відсутність взаємозв’язків між ними, нестабільність у просторі і часі внутрішніх компонентів, подібність просторових процесів як між ними, так і в загальній мережі дендрологічних парків України. Крім того, дослідні об’єкти розташовані переважно у сільській місцевості, невеликі за розмірами (до 10 га) і підпорядковані установам лісового господарства.

Обґрунтовано і запропоновано науково-практичні рекомендації щодо функціонального зонування дослідних дендропарків. Встановлено, що нині найрепрезентативнішою є експозиційна зона, значно менше – господарська. Виявлені перспективні ділянки для виділення наукової зони, за доцільне створення підзони регульованої та стаціонарної рекреації, а також меморіальні.

Проаналізовано та сформовано комплексну характеристику ландшафтно-

композиційної структури дослідних дендрологічних парків за репрезентативністю типів садово-паркових ландшафтів, композиційно-просторовою оцінкою та застосуванням засобів гармонізації композиції. Виокремлено такі їхні особливості, серед яких: переважання рівнинних територій, де використано комбіноване планувальне рішення зі змішаною та осьовою композиційними побудовами. Для значної частки дослідних парків притаманні порушені паркові, а у деяких – садові й регулярні ландшафти; найрепрезентативніший у цьому аспекті дендрологічний парк «Березнівський». На основі композиційно-просторового аналізу дослідних дендрологічних парків визначено, що переважаючими на їх територіях є закриті та напіввідкриті простори, поряд з їх межами наявні естетично цінні пейзажі. В усіх парках перспективні вісі переважно збережені, але деякі інші композиційні складові

порушені. Композиційно цілісними можна охарактеризувати дендропарки «Березнівський» та «Клесівський», тоді як у інших трьох дендропарках наявна порушена планувальна структура, слабка репрезентативність композиційних акцентів, візуальних зв’язків та засобів гармонізації.

Запропоновано рекомендації стосовно їх подальшого функціонування та адаптації як об’єктів культурної спадщини: сформовано науково-практичні рекомендації щодо підвищення дендрологічної цінності, поліпшення територіальної організації та ландшафтно-композиційних характеристик дослідних дендрологічних парків. Так, для підвищення їх дендрологічної цінності доцільним видаться здійснення комплексу організаційних, відновлювальних та агротехнічних заходів, а саме: видання офіційних джерел із науковим описом сучасного стану дендроколекцій; раціональне розширення кількісного складу видового різноманіття; здійснення заходів щодо відновлення об’єктів з урахуванням первинного задуму та принципів формування дендроколекцій, насамперед екологічного; систематичне проведення якісного догляду, спрямованого у першу чергу на збереження цінних інтродукованих, раритетних та вікових дерев.

З метою розширення складу колекцій у всіх дендрологічних парках варто відновити та створити нові посадки за рахунок інтродукованих і раритетних деревних рослин, насамперед родин та родів, які на сучасному етапі розвитку характеризуються слабкою репрезентативністю. У трьох дендрологічних парках місцевого значення («Еліта», «Гладковицький» та «Пілява»)

рекомендовано збільшити дендрорізноманіття за рахунок видів та культиварів деревних рослин, зокрема представників відділу Pinophyta, які успішно зростають на території інших парків Українського Полісся.

Для поліпшення територіальної організації мережі дендрологічних парків Українського Полісся до її складу потрібно вводити цінні дендрооб’єкти, встановити взаємодію між дослідними парками та іншими науковими установами, вдосконалити їх функціональне зонування.

У всіх дослідних парках доцільно провести комплекс заходів щодо відновлення їх ландшафтно-композиційної структури, а саме: розширити площу напіввідкритих просторів та паркових ландшафтів, дорожньо-стежкову мережу разом із реставрацією перспективних вісей та їх кульмінаційних розв’язок;

мережу композиційних акцентів з дендрологічно цінних рослин, а також із малих архітектурних форм та елементів благоустрою, що стилістично повинні бути пов’язані з функціональним призначенням дендрологічних парків, при цьому широко застосовуючи засоби гармонізації паркової композиції. Окрім того, доцільно здійснити такі локалізовані заходи, як: відновлення ритмічної побудови в їх композиціях («Еліта», «Гладковицький» та «Пілява»); реставрація водойм («Березнівський», «Клесівський»); реконструкція композиційного центру («Березнівський», «Еліта») та композиційної структури загалом («Пілява»).

Ключові слова: дендрологічний парк, дендрорізноманіття, територіальна організація, ландшафт, композиційна структура, відновлення.

ANNOTATION

Podolkhova M. O. Dendrological parks of Ukrainian Polissya (complex

assessment, territorial organization, landscape-composition analysis). –

Qualifying scientific work on the rights of manuscripts.

The thesis for awarding a scientific degree of candidate of agricultural sciences in specialty 06.03.01 Forest plantations and phytomelioration. National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Kyiv, 2018.

In the dissertation were conducted the retrospective analysis and complex researches (such as inventory, flora-analytical, dendrosozological, landscape ones) of 5 dendrological parks of Ukrainian Polissya .

The scientific information concerning the «arboretum» concept is systematized, the legislative, normative-legal and methodological bases regarding the dendrological parks functioning are analyzed. It is revealed that the Ukraine`s legislation gives a precise definition and considers the status of the dendrological

parks in comparison with other states, which areas partly belong to the Polissian zone. Within the context of the legislation regarding the culture heritage they are the objects of the landscape art. At the same time there are no any criteria to provide the dendrological parks with an appropriate administrative rank and the approaches of their zoning need to be improved as one of the important aspects of the territory organization.

A retrospective analysis of the territory formation and research of the dendrological collections concerning the Ukrainian Polissya's dendrological parks and the «Klesivskiy» park as well were carried out. It is determined that dendroparks provided with a protected status make up only 7 % of the total amount of Ukraine's dendroparks. Four dendroparks are refered to their composition: one park is state one («Bereznivskіy») and three parks are of the local importantce («Gladkovitskіy», «Elita» and «Pilyava»). Besides, the «Klesivskіy» dendropark is revealed as perspective one to be protected. The reseach dendroparks were founded mainly in the second half of the twentieth century and received a protected status nearly thirty years ago. Therefore, the question arises concerning the necessity to check the correspondence of their existing status with the previously granted status and develop the measures for their concordance and adaptation to modern conditions, and basis for protection regarding the «Klesivskіy» dendropark.

According to the «The plant list» international basis the quantitative and qualitative composition of the species and intraspecies diversity of the Ukrainian Polissya's dendrologic parks collections were established and specified, its complex structural floristic analysis (taxonomic, biomorphological, geographical, outfitosological, ecological) was carried out.

It is determined that the species and intraspecies variety of woody plants in the dendroparks of Ukrainian Polissya is represented by 624 taxa of the species and interspecies rank (449 species, 23 subspecies, 11 varieties and 141 cultivars) belonging to 125 genera, that by-turn belong to 49 families. An important part (80,0 %) of the dendrocollection belongs to Magnoliophyta division. The most representative families are Rosaceae Juss., Cupressaceae Bartlett, Pinaceae Lindl.

and Leguminosae Juss. (from 25 to 127 taxa of the species an interspecies rank), and the most numerous genera are Betula L., Spiraea L., Thuja L., Berberis L., which include more than 20 taxa. The overwhelming majority of families (51,0 % ) is represented by one species, while a significant proportion of families (28,6 %) and genera (38,4 %) is represented only by one taxon of the species an interspecies rank . Cultivar diversity forms a significant proportion (22,6 %) of the total quantitative composition of the research parks collections. Herewith, it is the most representative in such parks as «Bereznivskiy» (106 cultivars) and «Klesivskiy» (54).

According to the vital forms the trees are dominated (54,3 %) in the dendrocollections. Introduced tree species count (89,7 %) and dendrosozophytes represent 21,3 % of the total species diversity. According to the environmental characteristics a significant part of tree plants is cold-resistant (82,2 %) and slightly less - drought-resistant (75,6 %).

According to the quantitative composition the most representative collection is in the «Bereznivskiy» park (572 taxa), and the poverty of dendrodiversity was revealed in the «Pilyava» park (49 taxa).

The coefficients of similarity and filling and the index of the occurrence of tree plants are established for the Ukrainian Polissya's dendroparks. According to the plantation’s composition the high coefficient of similarity is inherent to the Zhytomyr Polissya's dendroparks (0,27−0,30), the «Bereznivskіy» dendropark has smaller index in comparison with the «Elita» and «Klesivskiy» dendroparks (0,14). In all research objects, there are 13 species of woody plants that make up only 2,1 % of species diversity. While the prevailing share (73,4 %) occurs only in one of the research parks. The «Klesivskiy» dendroparks is characterized by a high coefficient of the species diversity filling (35,3), while its low level is determined for the «Gladkovitskiy» (15,8) and «Pilyava» parks (8,0).

The research of age trees was conducted in the Ukrainian Polissya's dendroparks («Pilуava» and «Elita»).Thereby in the dendroparks «Pilуava» and «Elita» according to the inventory results were discovered 224 age trees (157 are rare), which belong to 13 species, 10 genera and 5 families.An important part of them

grows in the dendropark «Pilyava» (209 plants), and smaller part − in the «Elita» dendropark (15), the age of which can range from 100 to 400 years.

The complex assessment of the current state of 5 Ukrainian Polissya's dendroparks has been carried out. According to its results it is possible to affirm the different level of dendrological value. Valuable among them is the «Bereznivskiy» dendropark of national importance (45 points), as well as the «Klesivskiy» dendropark (39 points). The dendrologic parks of local significance are considered low-valuable, as the ammount of their complex assessment is 29−32 points: «Gladkovitskіy» (32 points), the dendrological park «Elita» (31 points) and the arboretum «Pilyava» (29 points). In order to increase the efficiency of the scientific, cultural and recreational functions of the research by the dendrological parks, it is necessary to increase their dendrological value by implementing a complex of organizational, reconstructive and agrotechnical measures.

The aspects of the study of the territorial organization of Ukrainian Polissya's dendrological parks have been substantiated and measures for its adaptation have been developed. It were identified such territorial organization characteristics of the research dendroparks network: the unevenness of their distribution, the lack of interconnections between them, the instability in space and time of their internal components, the similarity of spatial processes between them, and in the general network of dendroparks of Ukraine. Most of the research parks are located in rural areas and are small in size, subject to forestry institutions. It was identified that for the Ukrainian Polissya's research dendroparks such territorial organization characteristics are inherit: the unevenness of their distribution, the lack of interconnections between them, the instability in space and time of their internal components, the similarity of spatial processes between them, and in the general network of dendrological parks of Ukraine. Besides most of the research parks are located in rural areas and are small in size (to 10 hectares) and subordinated to forestry institutions.

The scientific-practical recommendations concerning functional zoning of reseach dendroparks are substantiated and offered. It has been established that

nowadays the most representative is the exhibition area, much less – utilitarian.The prospective areas are available for the allocation of scientific, expedient within the exhibition zone of the subzone of regulated reserve, stationary recreation and memorial.

The complex characteristic of the landscape-compositional structure of the reseach dendroparks according to the categories of the landscape, the representativeness of the garden-park landscapes types, compositional-spatial assessment, and the usage of means for harmonizing the composition have been analyzed and developed. Such characteristic features are defined: the presence of three categories of landscape with the predominance of plain areas, which used a combined architectural and planning solution with mixed and axial compositional construction. In most of the dendroparks there are broken park landscapes, as well as in some of them − garden and regular landscapes; the most representative in this aspect is the «Bereznivskiy» dendropark. On the basis of compositional-spatial analysis of the reseach dendroparks, it is determined that closed and semi-open spaces are the dominant on their territories, alongside with their boundaries there are aesthetically valuable landscapes. In all the parks most of promising lines are preserved, but some other composition components are broken. The dendroparks «Bereznivskiy» and «Klesivskiy» have integral composition, while in the other three dendroparks there is an impaired plan structure, weak representation of the elements of the microrelief, accents and architectural structures, visual bonds and means of harmonizing the composition.

It is offered the recommendations for their further functioning and adaptation as objects of cultural heritage: scientific and practical recommendations for raising dendrological value and landscape-compositional characteristics of dendrological parks have been formed. Thus, in order to increase the dendrological value of the Ukrainian Polissya's dendroparks it is expedient to carry out a complex of organizational, restoration and agronomic measures, namely: publication of official sources with a scientific description of the current state of dendrocollections; rational expansion of the quantitative composition of species diversity; realization of

measures on restoration of objects taking into account the principles of dendrocollection formation on the basis of the first plan, first of all usage of the ecological principle; the systematic qualitative care implementation , aimed primarily at preserving valuable introduced, rare and age-old trees.

In order to increase the composition of dendrocollection in the reseach parks, it is expedient to increase the filling coefficient of their species diversity due to exotic and rare plants of families and genera, which at the present stage of development are characterized by weak representativeness. In three dendrological parks of local value, it is recommended to increase dendrodiversity with help of tree plants species and cultivars that grow successfully on the territory of other dendroparks in this zone, in particular, representatives of the Pinophyta.

In order to improve the territorial organization of the network of Ukrainian Polissya's dendroparks, it is expedient to include valuable dendroobjects in it, to establish interaction between the research parks and other scientific institutions, to make a concordance of their functional zoning.

In all research parks, it is expedient to carry out a complex of restoration measures in order to improve their landscape-compositional characteristics, namely: increase the proportion of semi-open spaces and park landscapes; reconstruct the road network along with the restoration of disturbed prospects and the reconstruction of their climaxs; to reconstruct a network of accents from stylized small archtecture forms and aesthetically valuable dendroaccents, taking into account seasonal changes due to existing and due to the planting of new dendrologically valuable plant species or their cultivars, along with the widespread use of the means of composition harmonizing. In addition, it is expedient to carry out a number of localized activities, such as: reconstruction of the relief, restoration of the rhythm in the compositions («Elita», «Gladkovitskiy» and «Pilyava»); restoration of reservoirs («Bereznivskіy», «Klesivskiy»); reconstruction of the composition center («Bereznivskіy», «Elita»); reconstruction of the composite structure («Pilyava»).

Key words: dendrological park, dendrodiversity, territorial organization, landscape, composition structure, renovation.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях України,

включених до міжнародних наукометричних баз даних:

1. Гричук М. О. (Подольхова М. О.) Ретроспективний аналіз створення та розвитку дендропарків Українського Полісся. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Лісівництво та декоративне садівництво. 2014. Вип. 198. Ч. 1. С. 152–159.

2. Олексійченко Н. О., Гричук М. О. (Подольхова М. О.) Таксономічний

склад та систематична структура насаджень дендропарків Житомирського Полісся. Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. 2014. Вип. 24.11. С. 8–14. (Здобувачем проведено натурне обстеження, визначено видовий склад та здійснено аналіз систематичної структури колекцій дендрологічних парків Житомирського Полісся).

3. Курдюк О. М., Гричук М. О. (Подольхова М. О.), Лазарець М. В., Островська В. А. Таксономічний склад та структура насаджень

дендрологічного парку Березнівського лісового коледжу. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Лісівництво та декоративне садівництво. 2015. Вип. 216. Ч. 1. С. 168–175. (Здобувачем здійснено інвентаризаційні дослідження, проаналізовано динаміку кількості таксономічного складу, проведено комплексний структурний флористичний аналіз).

4. Олексійченко Н. О., Подольхова М. О. Оцінювання сучасного стану дендропарків місцевого значення в Українському Поліссі. Наукові праці Лісівничої академії наук України. 2015. Вип. 13. С. 173–179. (Здобувачем здійснено комплексне оцінювання сучасного стану дендропарків місцевого значення Українського Полісся).

5. Олексійченко Н. О., Дзиба А. А., Подольхова М. О. Дендропарк Клесівського лісництва – перлина топіарного мистецтва в Україні. Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. 2016. Вип. 26.1.

С. 139–145. (Здобувачем здійснено інвентаризаційні дослідження елементів топіарного мистецтва у парку «Клесівський», проаналізовано їх кількісний та якісний склад).

6. Олексійченко Н. О., Подольхова М. О. Ретроспективний аналіз розвитку та сучасний стан дендропарку Клесівського лісництва: [електронний ресурс]. Лісове і садово-паркове господарство. 2016. № 9. Режим доступу до

статті: http://ejournal.studnubip.com/zhurnal-9/ukr/oleksijchenko-podolhova/ (Здобувачем проведено ретроспективний аналіз розвитку та комплексне оцінювання дендрологічної цінності парку «Клесівський»).

7. Олексійченко Н. О., Подольхова М. О. Вікові дерева дендропарків Українського Полісся. Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. 2016. Вип. 26.4. С. 22–27. (Здобувачем здійснено аналіз літературних джерел, натурні обстеження та визначено структуру вікових дерев у дендрологічних парках Українського Полісся, оцінено їх сучасний стан).

Статті в інших наукових виданнях:

8. Подольхова М. О., Подольхов В. О. Актуальні проблеми розвитку та сучасний стан дендропарків Житомирського Полісся. Соціально-екологічна роль заповідних дендропарків України. 2015. С. 119–124. (Здобувачем сформовано коротку історичну довідку та наведено проблеми розвитку дендрологічних парків Житомирського Полісся).

9. Подольхова М. О., Островська В. А. До питання вивчення

таксономічного складу насаджень дендропарку Березнівського лісотехнічного коледжу. Соціально-екологічна роль заповідних дендропарків України. 2015.

С. 63–68. (Здобувачем визначено таксономічний склад дендрологічного парку

«Березнівський» та проаналізовано його систематичну структуру).

10. Подольхова М. О., Трофимчук Н. А., Островська В. А. Шляхи збагачення та значення колекційного фонду Березнівського державного дендрологічного парку лісотехнічного коледжу НУВГП. Сучасні тенденції збереження і збагачення колекцій дендрофлори в об’єктах природно-

заповідного фонду України. 2016. С. 23–27. (Здобувачем систематизовано дані щодо шляхів розширення колекції дендрологічного парку «Березнівський»).

11. Олексійченко Н. О., Подольхова М. О., Трофимчук Н. А., Трофимчук О. П., Подольхов В. О. Сучасні зміни у ландшафтному дизайні Березнівського державного дендрологічного парку. Науково-організаційні підходи до використання сучасних принципів ландшафтного дизайну у формуванні експозицій заповідних парків України. 2018. С. 21–25. (Здобувачем наведено аналіз щодо використання сучасних прийомів ландшафтного дизайну в об’ємно-просторовій структурі дендрологічного парку «Березнівський»).

Тези наукових доповідей:

12. Гричук М. О. (Подольхова М. О.) Структура дендропарків України.

Історико-культурні та природоохоронні аспекти збереження багатовікових дерев: Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених, м. Київ – Чигирин, 23–26 жовтня 2013 року: тези доповіді. К., 2013. С. 15–16.

13. Гричук М. О. (Подольхова М. О.) До питання ретроспективного аналізу створення та розвитку дендропарків Українського Полісся. Лісове і садово-паркове господарство ХХІ сторіччя: актуальні проблеми та шляхи їх

вирішення:Міжнароднанауково-практичнаконференція,м. Київ,

13–14 березня 2014 року: тези доповіді. К., 2014. С. 122–123.

14. Гричук М. О. (Подольхова М. О.) Порівняльний аналіз таксономічного складу насаджень дендропарків Житомирського Полісся. Наукові основи підвищення продуктивності і біологічної стійкості лісових та урбанізованих екосистем: 64 науково-технічна конференція, м. Львів, 23 жовтня 2014 року: тези доповіді. Львів, 2014. С. 38–39.

15. Гричук М. О. (Подольхова М. О.) Систематична структура насаджень дендропарків Житомирського Полісся. Рослини та урбанізація: ІV Міжнародна науково-практична конференція, м. Дніпропетровськ, 25–26 листопада

2014 року: тези доповіді. Дніпропетровськ, 2014. С. 113–114.

16. Подольхова М. О. Щодо питання унікальності колекції деревних

рослин дендрологічного парку Березнівського лісового коледжу. Біоресурси лісових та урбанізованих екосистем: відтворення, збереження і раціональне використання: Міжнародна науково-практична конференція, м. Київ, 23–24 квітня 2015 року: тези доповіді. К., 2015. С. 164–165.

17. Пузріна Н. В., Островська В. А., Подольхова М. О. Фітосанітарний

стан насаджень дендрологічного парку Березнівського лісового коледжу. Наукові основи збереження біотичної різноманітності: I (XIІ) Міжнародна конференція молодих учених, м. Львів, 21–22 травня 2015 року: тези доповіді. Львів, 2015. С. 90–91. (Здобувачем систематизовано інформацію щодо факторів, які впливають на погіршення фітосанітарного стану дендрологічного парку «Березнівський»).

18. Подольхова М. О. Актуальні проблеми розвитку дендропарків Українського Полісся. Виклики XXI століття та їхнє вирішення у лісовому комплексі й довкіллі: Міжнародна наукова конференція, м. Київ, 7–9 вересня

2015 року: тези доповіді. К., 2015. С. 160–161.

19. Подольхова М. О., Подольхов В. О. Функціональна структура насаджень дендропарків Житомирського Полісся. Інтродукція рослин, збереження та збагачення біорізноманіття в ботанічних садах та дендропарках: Міжнародна наукова конференція, м. Київ, 15–17 вересня 2015 року: тези доповіді. К., 2015. С. 197–198. (Здобувачем встановлено функціональну роль рослинних угруповувань та їх складових у дендрологічних парках Житомирського Полісся).

20. Подольхова М. О. Ретроспективний аналіз створення та розвитку дендрологічного парку Клесівського лісництва. Актуальні проблеми ботаніки та екології: Міжнародна конференція молодих вчених, м. Полтава,

15–20 вересня 2015 року: тези доповіді. Полтава, 2015. С. 139.

21. Подольхова М. О., Подольхов В. О. Проблеми розвитку дендропарків Українського Полісся та шляхи їх вирішення. Охорона біорізноманіття та історико-культурної спадщини у ботанічних садах та дендропарках:

Міжнародна наукова конференція, м. Умань, 6–8 жовтня 2015 року: тези

доповіді. Умань, 2015. С. 129–132. (Здобувачем систематизовано фактори впливу на розвиток дендрологічних парків Українського Полісся та запропоновано шляхи їх зменшення).

22. Олексійченко Н. О., Подольхова М. О. Перлина топіарного

мистецтва в Україні – дендропарк Клесівського лісництва. Сучасні наукові дослідження та розробки: теоретична цінність та практичні результати: Міжнародна науково-практична конференція, м. Братислава, Словацька Республіка, 15–18 березня 2016 року: тези доповіді. К., 2016. С. 190.

(Здобувачем висвітлено коротку історичну довідку та наведено результати інвентаризації насаджень у парку «Клесівський»).

23. Олексійченко Н. О., Дзиба А. А., Подольхова М. О. Елементи топіарного мистецтва в озелененні садиб державних підприємств лісового господарства Рівненської області. Сучасні тенденції збереження, відновлення та збагачення фіторізноманіття ботанічних садів і дендропарків: Міжнародна наукова конференція, м. Біла Церква, 23–25 травня 2016 року: тези доповіді. Біла Церква, 2016. С. 251–254. (Здобувачем сформовано коротку історичну довідку та наведено результати інвентаризації формованих рослин у парку «Клесівський»).

24. Подольхова М. О. Щодо питання методичних підходів оцінювання дендропарків. Сучасний ландшафт: проектування, формування, збереження:

Всеукраїнська науково-практична конференція, м. Київ, 17–18 листопада 2016 року: тези доповіді. К., 2017. С. 52–53.

25. Oleksiychenko N. О., Podolhova M. O., Trofimchuk N. A., Podolhov V. О., Trofimchuk O. P. The current modulation of views of the main sightseeing route of Bereznivskiy state dendrological park. Contribution of young scientists on forestry, wood processing technologies and horticulture: Міжнародна науково-практична конференція, м. Київ, 11–12 травня 2017 року: тези доповіді. К., 2017. С. 60–61. (Здобувачем систематизовано результати композиційно-просторової оцінки головного екскурсійного маршруту в дендрологічному парку «Березнівський»).

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 20

ВСТУП 21

РОЗДІЛ 1 РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ МЕРЕЖІ

ДЕНДРОЛОГІЧНИХ ПАРКІВ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ 27

1.1. Дендрологічні парки як об’єкти природно-заповідного фонду та

культурної спадщини…………………………………………………27

1.2. Ретроспективний аналіз формування мережі дендрологічних парків

України ………………………………………………………………..37

Висновки до першого розділу………………………………………… 51

РОЗДІЛ 2 ПРИРОДНІ УМОВИ РЕГІОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ, МЕТОДИКА ТА

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДНИХ ОБ’ЄКТІВ………………….53

2.1. Природні умови регіону досліджень……………………………….53

2.2. Методика дослідження та загальна характеристика дослідних

об’єктів………………………………………………………………..57

Висновки до другого розділу……………………………………………57

РОЗДІЛ 3 КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ДЕНДРОЛОГІЧНИХ ПАРКІВ

УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ……………………………………………………..63

3.1. Флористичний аналіз видового та кількісна структура

внутрішньовидового різноманіття……………………………… 63

3.2. Оцінка дендрологічної цінності……………………………………76

Висновки до третього розділу…………………………………………..94

РОЗДІЛ 4 ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЛАНДШАФТНО-

КОМПОЗИЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ДЕНДРОЛОГІЧНИХ ПАРКІВ УКРАЇНСЬКОГО

ПОЛІССЯ…………………………………………………………………………97

4.1. Територіальна організація…………………………………………97

4.2. Ландшафтно-композиційний аналіз………………………………112

4.3. Особливості застосування засобів гармонізації композиції в

об’ємно-просторовій структурі……………………………………148

4.4. Комплекс заходів щодо поліпшення територіальної організації та

ландшафтно-композиційних характеристик…………………… 163

Висновки до четвертого розділу 168

ВИСНОВКИ 170

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 173

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 175

ДОДАТКИ 192

20

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ЛЕП

МАФ

Мінприроди України

НААН України

НАН України

НУВГП

ПЗФ

ЧКУ

ЧС МСОП

ЄЧС

СITES

THL

– лінія електропередач

– мала архітектурна форма

– Міністерство екології та природних ресурсів

України

– Національна академія аграрних наук України

– Національна академія наук України

– Національний університет водного господарства

та природокористування

– природно-заповідний фонд України

– Червона книга України

– Червоний список Міжнародного союзу охорони

природи

– Європейський Червоний список

– Convention on International Trade in Endangered

Species of Wild Fauna and Flora

– The Plant List

21

ВСТУП

Актуальність роботи. В сучасних умовах негативних екологічних змін на нашій планеті беззаперечно зростає увага до проблеми збереження біорізноманіття, що зазначено зокрема і у «Стратегії Євросоюзу до 2020 року» («The EU biodiversity strategy to 2020», 2011) [152]. Дендрологічні парки, як штучні об’єкти природно-заповідного фонду України, слугують осередками культивування аборигенних та інтродукованих деревних рослин. За останні десятиліття свого розвитку дендрологічні парки переважно загальнодержавного

значення досліджувалися у різних напрямах низкою вчених, серед яких:
В. М. Черняк [143, 142],
Т. В. Панасенко [93],
Р. Б. Дудин [33, 34, 32],

Н. В. Гатальська [14], Ю. О. Клименко [56,
57,
59],
А. С. Чонгова [144],

Т. Р. Юник [147].

Однак нині видове різноманіття більшості дендрологічних парків, насамперед місцевого значення, залишається мало вивченим [5]. Історичні аспекти формування мережі дендрологічних парків Українського Полісся наявні у наукових працях В. Т. Харчишина [139]; фахівців Київського еколого-культурного центру О. О. Орлова, С. П. Сіренького та інших [48]; засновників дослідних парків О. Ф. Ворона [13] та В. М. Почаївця [53]; С. Ю. Поповича [109], Ф. Ф. Маркова [71], О. М. Байрак [6], А. М. Савоськіної [122]. Однак наукова інформація щодо репрезентативності їх дендрологічних колекцій досить обмежена та застаріла. Комплексні дослідження дендрологічних парків України, як заповідних об’єктів садово-паркового мистецтва, до цього часу не проводилися. До того ж нині відсутні чіткі критерії для надання відповідного адміністративного рангу дендрологічним паркам, а підходи щодо їх зонування, як одного з важливих аспектів організації території, потребують уточнення відповідно до сучасних умов розвитку таких парків.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертацію виконано на кафедрі ландшафтної архітектури та садово-паркового

будівництва впродовж 2013−2018 рр. Висвітлені у ній теоретичні та практичні

22

положення є складовою частиною державної бюджетної науково-дослідної теми Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України «Розробити новітні принципи організації та реконструкції територій об’єктів культурної спадщини» (номер державної реєстрації 0115U003395, 2014–2016 рр.), до виконання якої здобувач залучалась як виконавець окремих підрозділів.

Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження – комплексне оцінювання дендрологічних парків Українського Полісся, аналіз їх територіальної організації та ландшафтно-композиційної структури. Для вирішення мети було поставлено наступні завдання:

– провести ретроспективний аналіз формування мережі дендрологічних парків України та Українського Полісся, проаналізувати законодавчу базу в сфері їх функціонування;

– здійснити флористичний аналіз видового і визначити кількісну структуру внутрішньовидового дендрорізноманіття, виконати розподіл за життєвими формами й походженням, провести аутфітосозологічний аналіз і визначити екологічні особливості, зокрема посухостійкість та зимостійкість;

– систематизувати дані щодо таксономічної та кількісної структури вікових дерев у дослідних парках, оцінивши їх санітарний та естетичний стан;

– визначити категорію дендрологічної цінності дослідних парків Українського Полісся;

– виявити особливості їх територіальної організації та обґрунтувати цінність перспективних до виділення функціональних зон чи підзон;

– здійснити ландшафтно-композиційний аналіз та сформувати науково-

практичні рекомендації для посилення естетичних якостей дослідних парків як об’єктів культурної спадщини.

Об’єкт дослідження – формування мережі дендрологічних парків Українського Полісся.

Предмет дослідження – особливості комплексного оцінювання,

23

територіальна організація дендрологічних парків та їх ландшафтно-композиційна характеристика.

Методи дослідження. В основу дисертаційного дослідження покладено загальнонаукові (аналіз та синтез, системний підхід, математико-статистичні, польових досліджень) і спеціальні (візуальні, дендрологічні, ландшафтні, картографічні; історико-культурний та флористичний аналіз; фотофіксація видових точок, камеральна обробка та комп’ютерні методи з обробки графічних дани

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації проведено ретроспективний аналіз та комплексні

дослідження(інвентаризаційні,флоро-аналітичні,дендросозологічні,

ландшафтні) п’яти дендрологічних парків Українського Полісся. Здійснено таксономічний, біоморфологічний, географічний, аутфітосозологічний та екологічний аналіз, визначено категорію дендрологічної цінності дослідних парків, сформовано характеристику їх територіальної організації та ландшафтно-композиційної структури. Науково обґрунтовано та запропоновано заходи щодо пристосування до сучасних умов.

За результатами проведених досліджень можна зробити такі висновки:

1. Дендрологічні парки Українського Полісся, що мають заповідний

статус, становлять 7 % від загальної кількості дендрологічних парків України. У регіоні досліджень розташовано чотири заповідних дендрологічних парки: один – загальнодержавного («Березнівський») та три – місцевого («Гладковицький», «Еліта» та «Пілява») значення. Окрім того, наявний також перспективний для заповідання дендропарк «Клесівський». Більшість дендрологічних парків України, зокрема Українського Полісся, було закладено та отримали заповідний статус переважно у другій половині ХХ століття.

2. У видовому та внутрішньовидовому різноманітті деревних рослин дендрологічних парків Українського Полісся виявлено 624 таксони (449 видів, 23 підвиди, 11 різновидів та 141 культивар), які належать до 125 родів, що, у свою чергу, відносяться до 49 родин. Вагома частка (80,0 %) рослин дендроколекцій належить до відділу Magnoliophyta. Найрепрезентативнішими виявлені родини Rosaceae Juss., Cupressaceae Bartlett, Pinaceaе Lindl. та

Leguminosae Juss. (від 25 до 127 таксонів видового та внутрішньовидового рангу), а найчисленнішими родами є Betula L., Spiraea L., Thuja L., Berberis L., які включають понад 20 таксонів. Одним родом репрезентована переважна частка родин (51,0 %), тоді як значна частина родин (28,6 %) та родів (38,4 %) – лише одним таксоном видового та внутрішньовидового рангу. Культиварне

171

різноманіття становить досить велику частку (22,6 %) від загального дендрорізноманіття дослідних парків і наявне переважно у парках «Березнівський» (106 культиварів) та «Клесівський» (54 культивари).

3. За життєвими формами у дендроколекціях переважають дерева –

54,3 %. На інтродуковані деревні види припадає – 89,7 %, а дендросозофіти становлять 21,3 % від загального видового різноманіття. За екологічними особливостями значна частка деревних рослин належить до зимостійких (82,2 %), дещо менша – до посухостійких (75,6 %) особин.

4. Найрепрезентативнішою за кількісним складом видового та внутрішньовидового різноманіття виявилася колекція дендрологічному парку «Березнівський» (572 таксонів), найобмеженішою – колекція у дендрологічному парку «Пілява» (49 таксонів). Високий коефіцієнт подібності за складом насаджень притаманний дендрологічні парки Житомирського Полісся (0,27–0,3), менший його показник – у дендрологічного парку «Березнівський» порівняно з дендрологічними парками «Еліта» та «Клесівський» (0,14). У всіх дослідних об’єктах трапляються деревні рослини 13 видів, що становлять лише 2,1 % видового різноманіття. При цьому вагома частка (73,4 %) – трапляється лише в одному з дослідних парків. Дендропарк «Клесівський» характеризується високим коефіцієнтом заповнення видового різноманіття (35,3), тоді як його низький рівень встановлено для дендрологічних парків «Гладковицький» (15,8) та «Пілява» (8,0).

5. За результатами інвентаризації у двох дендрологічних парках виявлено

224 вікових дерева (157 є раритетними), що належать до 13 видів. Значна їх частка зростає у дендрологічному парку «Пілява» (209 особин), менша частина – у парку «Еліта» (15), вік яких може коливатися від 100 до 400 років.

6. За підсумками комплексного оцінювання дослідні дендрологічні парки мають різний рівень дендрологічної цінності. Цінними є дендрологічний парк загальнодержавного значення «Березнівський» (45 балів), а також дендропарк

«Клесівський» (39 балів). Дендрологічні парки місцевого значення визначено як малоцінні, оскільки сума їх комплексної оцінки знаходиться в межах

172

29–32 балів: «Гладковицький» (32 бали), дендрологічний парк «Еліта» (31 бал) та дендрологічний парк «Пілява» (29 балів). При цьому вони відзначаються значною аутфітосозологічною цінністю.

7. Для територіальної організації мережі дендрологічних парків Українського Полісся на сучасному етапі розвитку виявлено такі головні характеристики: нерівномірність розподілу, відсутність взаємозв’язків між ними, нестабільність у просторі й часі їх внутрішніх компонентів, подібність просторових процесів як між ними, так і в мережі дендрологічних парків України. Майже усі дослідні об’єкти розташовані у сільській місцевості, мають невелику площу (до 10 га) та належать установам лісового господарства. Їхнє функціональне зонування не регламентоване, при цьому найрепрезентативніша експозиційна зона, значно менше – господарська. Наявні перспективні ділянки для виділення наукової зони, доцільні в межах експозиційної зони підзони регульованої та стаціонарної рекреації, а також меморіальні.

8. На основі ландшафтно-композиційного аналізу п’яти дослідних дендрологічних парків визначено такі особливості, як: переважання рівнинних територій, на яких використане комбіноване планувальне рішення зі змішаною та осьовою композиційною побудовами; значна репрезентативність закритих і напіввідкритих просторів, поряд з якими у більшості парків виявлені естетично цінні пейзажі. Як композиційно цілісні можна вказати дендрологічні парки

«Березнівський» та «Клесівський», тоді як у інших трьох парках наявна порушена планувальна структура, слабка репрезентативність композиційних акцентів, візуальних зв’язків та засобів гармонізації композиції.

173

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою розширення складу колекцій у всіх дендрологічних парках варто відновити та створити нові посадки за рахунок інтродукованих і раритетних деревних рослин, насамперед, родин та родів, які на сучасному етапі розвитку характеризуються слабкою репрезентативністю. У трьох дендрологічних парках місцевого значення («Еліта», «Гладковицький» та

«Пілява») рекомендовано збільшити дендрорізноманіття за рахунок видів та культиварів деревних рослин, зокрема представників відділу Pinophyta, які успішно зростають на території інших парків Українського Полісся.

2. Для розширення мережі дендрологічних парків цього регіону доцільно включити до її складу такий перспективний об’єкт, як дендропарк

«Клесівський».

3. Для поліпшення територіальної організації усіх парків варто налагодити їх науково-практичну взаємодію між собою та іншими науковими спеціалізованими установами у регіоні досліджень; вдосконалити їхнє функціональне зонування, виділивши наукову зону, а в межах експозиційної

зони – підзони регульованої рекреації; у парках «Березнівський», «Еліта» та «Клесівський» – меморіальну та підзону стаціонарної рекреації.

4. У всіх дендрологічних парках рекомендовано розширити площу напіввідкритих просторів та паркових ландшафтів, дорожньо-стежкову мережу разом із реставрацією перспективних вісей та їх кульмінаційних розв’язок;

мережу композиційних акцентів з дендрологічно цінних рослин, а також із малих архітектурних форм та елементів благоустрою, що стилістично повинні бути пов’язані з функціональним призначенням дендрологічних парків, при цьому широко застосовуючи засоби гармонізації паркової композиції. Окрім того, доцільно здійснити такі локалізовані заходи, як: відновлення ритмічної побудови в їх композиціях («Еліта», «Гладковицький» та «Пілява»); реставрація водойм («Березнівський», «Клесівський»); реконструкція композиційного

174

центру («Березнівський», «Еліта») та композиційної структури загалом («Пілява»).