ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРМОВИХ БОБІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ВПЛИВУ ІНОКУЛЯЦІЇ, ДОЗ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ТА ПОЗАКОРЕНЕВИХ ПІДЖИВЛЕНЬ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ : ФОРМИРОВАНИЕ ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТИ кормовых бобов В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ВЛИЯНИЯ инокуляции, ДОЗ МИНЕРАЛЬНЫХ УДОБРЕНИЙ И внекорневых подкормок В УСЛОВИЯХ ЦЕНТРАЛЬНОГО Лесостепи УКРАИНЫ

Краткое описание

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису
Материнський Павло Васильович

УДК 633.35.003.13:631.8(477.4)

ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРМОВИХ БОБІВ
ЗАЛЕЖНО ВІД ВПЛИВУ ІНОКУЛЯЦІЇ, ДОЗ МІНЕРАЛЬНИХ
ДОБРИВ ТА ПОЗАКОРЕНЕВИХ ПІДЖИВЛЕНЬ В УМОВАХ
ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Спеціальність 06.01.09 рослинництво

Дисертація на здобуття наукового
ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник:
Петриченко Василь Флорович,
доктор сільськогосподарських наук, професор

Вінниця - 2004

ЗМІСТ

ВСТУП............................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРМОВИХ БОБІВ..........................................................................................

10

1.1. Формування величини та якості врожаю кормових бобів залежно від впливу добрив...........................................................................................

10

1.2. Формування високопродуктивних агробіоценозів бобових культур під впливом симбіотично фіксованого і технічного азоту.....................

15

1.3. Величина урожаю та якість зерна кормових бобів залежно від впливу позакореневих підживлень.........................................................................

24

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНИХ УМОВ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПОЛЬОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ.........................

33

2.1. Характеристика грунтово-кліматичних умов зони Центрального Лісостепу України.........................................................................................

33

2.2. Агрохімічна характеристика грунтового покриву дослідної ділянки.........

37

2.3. Характеристика гідротермічних умов у роки досліджень......................

38

2.4. Методика проведення досліджень.............................................................

44

РОЗДІЛ 3. РІСТ, РОЗВИТОК ТА ФОРМУВАННЯ ФОТОСИНТЕТИЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРМОВИХ БОБІВ ПІД ВПЛИВОМ ІНОКУЛЯЦІЇ, ДОЗ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ТА ПОЗАКОРЕНЕВИХ ПІДЖИВЛЕНЬ...........................................................................................................

48

3.1. Водний режим грунту та сумарне водоспоживання рослин кормових бобів залежно від впливу інокуляції, доз мінеральних добрив та позакореневих підживлень...........................................................................

48

3.2. Вплив на польову схожість та виживаність рослин кормових бобів бактеріальних і мінеральних добрив.......................................................

55

3.3. Зміна тривалості міжфазних періодів у рослин кормових бобів під впливом агротехнічних заходів.................................................................................

58

3.4. Динаміка висоти кормових бобів залежно від інокуляції, доз мінеральних добрив та позакореневих підживлень...........................................

60

3.5. Динаміка асиміляційної поверхні листків кормових бобів залежно від впливу бактеріальних і мінеральних добрив...........................................

64

3.6. Зміна облистяності рослин кормових бобів в онтогенезі під впливом агротехнічних заходів................................................................................

67

3.7. Динаміка накопичення біомаси рослин кормових бобів залежно від впливу інокуляції, доз мінеральних добрив та позакореневих підживлень............................................................................................................................

70

3.8. Вплив на формування фотосинтетичного потенціалу посівів кормових бобів бактеріальних і мінеральних добрив ................................................................

72

3.9. Чиста продуктивність фотосинтезу агробіоценозів кормових бобів залежно від впливу інокуляції, доз мінеральних добрив та позакореневих підживлень........................................................................................................

74

РОЗДІЛ 4. СИМБІОТИЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ АГРОБІОЦЕНОЗІВ КОРМОВИХ БОБІВ..........................................................................................

79

4.1. Формування симбіотичного апарату кормових бобів в онтогенезі під впливом бактеріальних і мінеральних добрив........................................

80

4.2. Особливості формування загального та активного симбіотичного потенціалів посівами кормових бобів..........................................................

85

4.3. Обсяги біологічної фіксації азоту в агробіоценозі кормових бобів залежно від впливу агротехнічних заходів.................................................

89

РОЗДІЛ 5. УРОЖАЙ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА КОРМОВИХ БОБІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ВПЛИВУ ІНОКУЛЯЦІЇ, ДОЗ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ТА ПОЗАКОРЕНЕВИХ ПІДЖИВЛЕНЬ................................................................

93

5.1. Особливості формування репродуктивних органів у рослин кормових бобів під впливом бактеріальних і мінеральних добрив........................

94

5.2. Формування індивідуальної продуктивності і структури врожаю кормових бобів залежно від впливу інокуляції, доз мінеральних добрив та позакореневих підживлень ...........................................................

96

5.3. Рівень урожаю зерна кормових бобів залежно від впливу інокуляції, доз мінеральних добрив та позакореневих підживлень.........................

100

5.4. Зміна якості врожаю та кормової продуктивності рослин кормових бобів під впливом бактеріальних і мінеральних добрив........................

103

5.5. Мінливість хімічного складу рослин кормових бобів під впливом агротехнічних заходів...................................................................................

108

5.6. Кореляційний та регресійний аналіз результатів досліджень................

113

РОЗДІЛ 6. ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КОРМОВИХ БОБІВ..........................................................

120

6.1. Економічна ефективність вирощування кормових бобів залежно від впливу інокуляції, доз мінеральних добрив та позакореневих підживлень.....................................................................................................................

120

6.2. Енергетична оцінка технологій вирощування кормових бобів..............

123

6.3. Впровадження результатів досліджень у виробництво..........................

127

ВИСНОВКИ.......................................................................................................

131

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.......................................................................

135

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................................

136

ДОДАТКИ...........................................................................................................

157

ВСТУП

Формування міцної кормової бази є запорукою успішного ведення галузі тваринництва. Проте, впродовж 1990-2002 рр. чисельність поголів’я сільськогосподарських тварин і птиці в Україні різко скоротилась: великої рогатої худоби в 2,7 рази, свиней в 2,1, птиці в 1,7, коней на 7,3% і т. д., що головним чином, обумовлено реформуванням агропромислового сектора економіки та відсутністю повноцінної кормової бази. Так, у 2000-2002 рр. витрати кормів на одну умовну голову великої рогатої худоби становили 29,6-31,4 ц к. од., хоча для досягнення середньої продуктивності тварин цей показник повинен складати не менше 40 ц к. од. При цьому, кормова база агроформувань формується, головним чином, за рахунок низькопоживних грубих та соковитих кормів, які через недостатню забезпеченість 1 к.од. перетравним протеїном не дають змоги збалансувати раціони сільськогосподарських тварин [1,2].
Провідні фахівці [3,4,5] вважають, що вирішити проблему рослинного білка можливо лише за рахунок всебічного використання зернобобових культур та продуктів їх переробки. Серед зернобобових культур особливої уваги заслуговують кормові боби, в зерні яких міститься 25-35% білка, а також весь комплекс незамінних амінокислот, що робить їх поряд з горохом та соєю цінним компонентом раціонів сільськогосподарських тварин.
Крім того, кормові боби відіграють важливу роль у покращенні балансу азоту в землеробстві. За сприятливих умов вони у симбіозі з бульбочковими бактеріями здатні фіксувати 120-140 кг/га біологічного азоту атмосфери, що становить 65-75% їх потреби у цьому елементі. При цьому, з пожнивними та кореневими рештками в грунт надходить 30-50 кг/га симбіотично фіксованого азоту повітря [6, 7]. Це дає можливість зменшити обсяги використання азотних добрив як під посів кормових бобів, так і наступної культури, що знижує собівартість продукції та енергоємність виробництва.
Актуальність теми. В ринкових умовах основою ефективного господарювання є інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур, які базуються на використанні високопродуктивних сортів, раціональному використанні факторів життя та захисті рослин від шкодочинних об’єктів. Нині в Україні створено нове покоління сортів кормових бобів інтенсивного типу Оріон і Білун, потенціал зернової продуктивності яких складає 6,0-7,0т/га [8,9], при рівні урожаю в Україні 1,64 т/га, що свідчить про недостатню вивченість їх біології та недосконалість зональних технологій вирощування. Тому, розробка нових та удосконалення існуючих технологій вирощування кормових бобів на зерно за рахунок застосування мінеральних і бактеріальних добрив з врахуванням біологічних особливостей росту, розвитку та формування фотосинтетичної, симбіотичної і зернової продуктивності сортів, а також специфіки грунтово-кліматичних умов і рівня ресурсного забезпечення агроформувань регіону має важливе народногосподарське значення і потребує наукового обгрунтування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи були складовою частиною державної тематики Міністерства аграрної політики України Створити нові високопродуктивні сорти кормових бобів і на їх основі розробити сучасні технології вирощування, які забезпечать урожайність зерна 45-50 ц/га, збір сирого протеїну 11-12 ц/ га та зниження енерговитрат на 20-25%” (номер державної реєстрації 0100U006675), а також тематичного плану науково-дослідних робіт Вінницького державного аграрного університету і були спрямованні на вивчення процесів росту, розвитку та формування величини і якості врожаю зерна кормових бобів залежно від технологічних прийомів їх вирощування.
Мета досліджень. Встановити залежності формування продуктивності рослин кормових бобів під впливом інокуляції, доз мінеральних добрив та позакореневих підживлень в умовах Центрального Лісостепу України.
Задачі досліджень:
- вивчити особливості росту, розвитку та формування зернової продуктивності кормових бобів залежно від впливу інокуляції, доз мінеральних добрив та позакореневих підживлень;
- встановити закономірності формування фотосинтетичної продуктивності рослин кормових бобів в онтогенезі залежно від впливу мінеральних і бактеріальних добрив;
- вивчити специфіку формування симбіотичного апарату кормових бобів та величини біологічно фіксованого азоту залежно від впливу інокуляції насіння, доз мінеральних добрив і позакореневих підживлень;
- встановити особливості формування плодоелементів та індивідуальної продуктивності рослин кормових бобів залежно від впливу мінеральних та бактеріальних добрив;
- вивчити мінливість хімічного складу зерна кормових бобів під впливом мінеральних та бактеріальних добрив;
- встановити кореляційні та регресійні зв’язки між продуктивністю рослин кормових бобів, інокуляцією насіння, дозами мінеральних добрив, позакореневими підживленнями і факторами навколишнього середовища;
- дати економічну і енергетичну оцінку технологіям вирощування кормових бобів елементами яких є інокуляція насіння ризоторфіном, внесення мінеральних добрив та проведення позакореневих підживлень.
Об’єкт досліджень процеси росту, розвитку та формування симбіотичної, фотосинтетичної, зернової та кормової продуктивності рослин кормових бобів залежно від впливу інокуляції, доз мінеральних добрив та позакореневих підживлень.
Предмет досліджень рослини кормових бобів, інокуляція насіння ризоторфіном, дози мінеральних добрив, позакореневі підживлення.
Методи досліджень: окомірний встановлення фенологічних змін росту і розвитку рослин кормових бобів; кількісний визначення густоти рослин, польової схожості насіння та виживаності рослин; термостатно-ваговий і розрахунковий визначення запасів продуктивної вологи, сумарного витрачання вологи за вегетаційний період, а також наростання біомаси рослин кормових бобів; метод промірів визначення висоти рослин; метод висічок облік площі листової поверхні посівів кормових бобів; фізіологічний визначення фотосинтетичної продуктивності рослин кормових бобів в онтогенезі; метод монолітів і інокуляції рослин визначення розмірів симбіотичного апарату кормових бобів та встановлення величини біологічно фіксованого азоту; метод пробного снопа визначення індивідуальної продуктивності рослин кормових бобів; метод суцільного поділянкового збирання визначення урожаю зерна кормових бобів; біохімічний встановлення якісних показників урожаю; статистичний: дисперсійний для визначення вірогідності отриманих результатів досліджень, кореляційний і регресійний для встановлення тісноти зв’язків між факторами, що були поставленні на вивчення і продуктивністю рослин кормових бобів.
Наукова новизна. Вперше в умовах Центрального Лісостепу України встановлено особливості росту, розвитку та формування продуктивності кормових бобів залежно від впливу інокуляції, доз мінеральних добрив та позакореневих підживлень. Виявлено залежності формування фотосинтетичної і симбіотичної продуктивності кормових бобів, обгрунтовано вплив інокуляції насіння ризоторфіном, доз мінеральних добрив та позакореневих підживлень на формування плодоелементів, показників індивідуальної продуктивності рослин, а також величини та якості урожаю зерна кормових бобів. Встановлено зв’язки між рівнем урожаю зерна, його якістю та фотосинтетичною, симбіотичною продуктивністю посівів і наявними гідротермічними ресурсами регіону. Проведено економічну і енергетичну оцінку технологій вирощування кормових бобів.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці елементів технології, які забезпечують гарантоване отримання урожаю зерна кормових бобів на рівні 2,81-4,11т/га та збір сирого протеїну 0,71-1,11 т/ га при зниженні енерговитрат на 15-20%.
Розробленні елементи технології пройшли виробничу перевірку в агроформуваннях Вінницької області на площі - 140 га, де забезпечили приріст урожаю зерна кормових бобів 0,78-1,05т/га.
Апробація результатів досліджень. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювалися на Першій і Другій міжвузівських науково-практичних конференціях аспірантів і молодих викладачів Сучасна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (Вінниця, 2001 р., 2002 р.), Міжнародній науковій конференції Сталий розвиток агроекосистем” (Вінниця, 2002 р.), на науково-практичній конференції молодих вчених Проблеми сучасного землекористування” (Київ Чабани, 2002 р.).
Результати досліджень включенні до навчально-методичного Плану вивчення сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур Інституту інформаційно-консультативного забезпечення приватних власників при Вінницькому державному аграрному університеті та збірника завершених наукових розробок Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Вінницької області (Вінниця, 2000 р.).
Особистий внесок здобувача полягає в безпосередній участі в організації та проведенні польових, лабораторних і біохімічних дослідів. Особисто здобувачем проведено аналіз отриманих результатів досліджень, зроблено огляд літературних джерел з даної проблеми і написана дисертаційна робота. На основі отриманих результатів досліджень сформовано узагальнюючі висновки та пропозиції, проведено їх виробничу перевірку.
Публікації. За матеріалами польових досліджень опубліковано 10 наукових праць, з них у фахових виданнях 5.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розроблено та теоретично обгрунтовано шляхи вирішення важливої наукової проблеми управління процесами росту, розвитку та формування продуктивності рослин кормових бобів, що базуються на застосуванні інокуляції насіння ризоторфіном, внесенні мінеральних добрив та проведенні позакореневих підживлень, з врахуванням специфіки грунтово-кліматичних умов та ресурсного забезпечення технологій в умовах Центрального Лісостепу України.
1. Встановлено, що інокуляція насіння ризоторфіном, внесення мінеральних добрив у дозі N60P60K90 та проведення двох позакореневих підживлень N10P10K10S3,6 у поєднанні з стимулятором росту ДГ-75А (перше у фазі бутонізації, друге через 8-10 днів після першого) сприяє більш повному та раціональному використанню запасів продуктивної вологи в метровому шарі грунту посівами кормових бобів, які протягом вегетаційного періоду змінювалися в межах від 131,6 мм у фазі повних сходів до 72,1 мм у фазі повної стиглості. При цьому, сумарне водоспоживання кормових бобів підвищувалося до 2799 т/га, а коефіцієнти водоспоживання знизилися до 294,3, що забезпечило формування максимального урожаю сухої речовини у досліді 9,51 т/ га.
2. Виявлено позитивний вплив цих факторів на польову схожість і виживаність рослин кормових бобів. Так, оптимізація поживного режиму за рахунок застосування інокуляції насіння ризоторфіном, внесення мінеральних добрив у дозі N60P60K90 і проведення двох позакореневих підживленнь N10P10K10S3,6 у поєднанні зі стимулятором росту ДГ-75А сприяла підвищенню польової схожості до 83,6% і виживаності рослин кормових бобів до 91,1%. Тоді як на ділянках контрольного варіанту показники польової схожості і виживаності рослин відповідно складали 74,9 і 83,5%.
3. На ділянках де створено оптимальні умови в агробіоценозі кормових бобів тривалість вегетаційного періоду рослин складала 108 днів. При цьому, інокуляція насіння ризоторфіном збільшувала тривалість вегетаційного періоду рослин кормових бобів на 2-3 дні, внесення мінеральних добрив в дозі N30P60K90 на 3-4 дні або N60P60K90 на 7-8 днів, а позакореневі підживлення N10P10K10S3,6 у поєднанні з стимулятором росту ДГ-75А при одноразовому застосуванні на 1-2 дні та дворазовому на 3-4 дні.
4. Оптимізація умов мінерального живлення рослин кормових бобів забезпечила максимальні середньодобові лінійні прирости за вегетаційний період 1,19 см/добу та сприяла формуванню максимальної висоти рослин 137 см, що більше на 38,3 см при порівнянні з ділянками контрольного варіанту.
5. Найбільша площа асиміляційної поверхні листків кормових бобів 71,1тис. м 2/га відмічена у фазі наливання насіння на ділянках, де створено сприятливі умови для росту і розвитку рослин. На цих варіантах досліду відмічено і максимальні показники фотосинтетичного потенціалу - 3,589млн. м2· днів/га та накопичення сухої речовини 13,0 т/га. При цьому показники чистої продуктивності фотосинтезу були найнижчими і змінювались від 7,80 г/м2 за добу у період повні сходи бутонізація до 0,92г/м2 за добу у період фізіологічна спілість повна спілість.
6. Створення сприятливих умов для активного симбіозу рослин кормових бобів і бульбочкових бактерій, шляхом інокуляції насіння ризоторфіном, внесення фосфорно-калійних добрив у дозі P60K90 і проведення двох позакореневих підживлень N10P10K10S3,6 у поєднанні з стимулятором росту ДГ-75А забезпечило збільшення його тривалості до 90 днів. При цьому інокуляція насіння подовжувала тривалість активного симбіозу на 5-9 днів, а позакореневі підживлення ще на 2-6 днів. На цих варіантах досліду відмічена і максимальна кількість активних бульбочок 51,3 шт./рослину та їх маса 1,03 г/рослину, що формується у фазі утворення зелених бобів. Поряд з цим, показники загального (ЗСП) і активного симбіотичного потенціалів (АСП) збільшувалися до рівня 24372 і 19848 кг·днів/га, що забезпечило фіксацію максимальної кількості біологічного азоту з повітря 125кг/га. Відмічено, що внесення мінеральних добрив в дозі N30P60K90 або N60P60K90 інгібувало процес біологічної фіксації азоту, що обумовило зменшення тривалості активного симбіозу до 70 днів, кількості активних бульбочок до 10,8шт/рослину і їх маси до 0,23 г/рослину, показників ЗСП і АСП до 7016 і 3052 кг×днів/ га, а кількості біологічно фіксованого азоту до 28,8кг/га.
7. Формування репродуктивних органів у рослин кормових бобів залежало від впливу інокуляції, доз мінеральних добрив та позакореневих підживлень. Так, створення оптимальних умов мінерального живлення кормових бобів сприяло формуванню максимальної кількості квіток 101,8, зав’язей 34,1 та бобів 10,8шт./рослину, що відповідно більше на 10,4, 5,5 і 3,9шт./рослину ніж на контролі.
8. Індивідуальна продуктивність рослин кормових бобів варіювала під впливом гідротермічних умов у роки досліджень і факторів, що були поставлені на вивчення. Створення оптимальних умов для росту і розвитку рослин кормових бобів забезпечувало формування максимальних показників індивідуальної продуктивності: кількість бобів 10,8 шт./рослину, кількість насінин 30,9шт./рослину, їх маса 12,26 г/рослину, маса 1000 насінин 396,8 г, які відмічені у варіанті досліду, де застосовували інокуляцію насіння ризоторфіном, вносили мінеральні добрива в дозі N60P60K90 і проводили два позакореневих підживлення повним мінеральним добривом N10P10K10S3,6 у поєднанні з стимулятором росту ДГ-75А. Тоді як на ділянках контролю ці показники відповідно становили: кількість бобів 7,2 шт./рослину, кількість насінин 24,3шт./рослину, їх маса 9,02г/рослину і маса 1000 насінин 371,2 г.
9. Максимальний рівень урожаю зерна кормових бобів 4,11 т/га формується за оптимальних умов мінерального живлення рослин, що на 1,3 т/га більше порівняно з контролем. При цьому, інокуляція насіння ризоторфіном забезпечувала додаткове одержання 0,32-0,39 т/га зерна кормових бобів, внесення мінеральних добрив у дозі N30P60K90 або N60P60K90 відповідно 0,28-0,33 т/га і 0,62-0,68 т/га, а проведення позакореневих підживлень N10P10K10S3,6 у поєднанні з стимулятором росту ДГ-75А 0,17-0,34 т/га, що є достовірним на п’ятивідсотковому рівні значимості.
10. Найбільше накопичення азоту в зерні кормових бобів відмічено у фазі повної стиглості 4,38% на ділянках, де застосовували інокуляцію насіння ризоторфіном, вносили мінеральні добрива в дозі N60P60K90 та проводили два позакореневих підживлення N10P10K10S3,6 у поєднанні з стимулятором росту ДГ-75А. На цих ділянках відмічено і максимальний вміст 27,35% та збір сирого протеїну 1,11 т/га. Тоді як на ділянках контрольного варіанту, де вносили лише фосфорно-калійні добрива в дозі P60K90 ці показники відповідно становили 25,42% і 0,71 т/га.
11. Економічна оцінка технологій вирощування кормових бобів показала, що застосування інокуляції насіння ризоторфіном і внесення мінеральних добрив у дозі N60P60K90 забезпечувало зниження собівартості продукції до 277грн./т, отримання чистого прибутку на рівні 1563грн./га, при виробничих витрат 1004грн./га, що формує найвищий рівень рентабельності у досліді 163%. При цьому енергетична оцінка технології вирощування кормових бобів показала, що найвищий коефіцієнт енергетичної 6,03 і біоенергетичної ефективності 7,03 формується при застосуванні інокуляції насіння ризоторфіном і внесенні мінеральних добрив в дозі P60K90. Це забезпечило отримання чистого енергетичного прибутку на рівні 50909МДж/га, при енерговитратах 8437 МДж/га та зниження енергетичної собівартості продукції до 2678 МДж/га.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На основі проведених польових і лабораторних досліджень, а також їх економічного та біоенергетичного аналізу, агроформуванням Центрального Лісостепу України різних форм власності для підвищення урожаю та якості зерна кормових бобів рекомендується:
1. Застосовувати передпосівну обробку насіння ризоторфіном;
2. Вносити в основне удобрення мінеральні добрива в дозі N60P60K90 та проводити два позакореневих підживлення N10P10K10S3,6 у поєднанні з стимулятором росту (перше у фазі бутонізації рослин, друге через 8-10 днів після першого).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку: Інформаційно-аналітичний збірник. / За ред. П.Т. Саблука та ін. К.: ІАЕ УААН, 2002. Вип. 5. 647 с.
2. Петриченко В.Ф. Наукові основи розвитку адаптивного кормовиробництва в Україні // Вісник аграрної науки. 2004. №1 С. 5-10
3. Петриченко В.Ф., Камінський В.Ф., Патика В.П. Бобові культури і сталий розвиток агроекосистем // Корми і кормовиробництво. К.: Аграрна наука. 2003. Вип. 51. С.3-6.
4. Бахмат М.І., Бахмат О.М. Розробка технологічних заходів для отримання екологічного зерна сої в умовах Західного Лісостепу // Корми і кормовиробництво. К.: Аграрна наука. 2001. Вип. 47. С. 105-106.
5. Зінченко О.І., Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Рослинництво. К.: Аграрна освіта, 2003. 591 с.
6. Тараріко О.Г., Шерстобоєва О.В., Патика В.П. Концентрація і наукове обгрунтування основних напрямків удосконалення систем випуску і реалізації мікробіологічних препаратів для сільськогосподарського виробництва // Мікробіологічний журнал. 1997. Вип. 59, №4. С. 102-108.
7. Колісник С.І., Кобак С.Я. Енергозберігаючі прийоми технологій вирощування кормових бобів в умовах центрального Лісостепу України // Корми і кормовиробництво. К.: Аграрна наука. 2003. Вип. 51. С. 136-139.
8. Бабич А.О., Петриченко В.Ф., Іванюк С.В., Темченко І.В., Колот В.М., Михайлов В.Г., Шерепітко В.В., Білявська Л.Г., Осадець Я.О., Вівчарик В.І., Охватенко В.Г. Селекція сої та кормових бобів на продуктивність в Лісостепу України // Корми і кормовиробництво. К.: Аграрна наука. 1998. Вип. 45. С.66-67.
9. Державний Реєстр сортів рослин України на 2002 рік / Державна Комісія України по випробуванню та охороні сортів рослин; Відповідальний редактор В.В. Волкодав. К.: 2002. 168 с.
10. Дегодюк Е.Г., Мамонтов В.Т., Гамалей В.І. Екологічні основи використання добрив. К.: Урожай, 1988. 232 с.
11. Удобрення польових культур при інтенсивних технологіях вирощування / Б.С. Носко, В.Ф. Сайко, Г.Р. Пікуш та ін./ За ред. А.Я.Буки, Г.Г. Дуди К.: Урожай, 1990. 208 с.
12. Марчук І. NPK три важливих літери для вашого врожаю // Пропозиція - 2002. №3. С. 62-63.
13. Кореньков Д.А., Гаврилов К.А., Шильников И.А., Васильев В.А. Справочник агрохимика М.: Россельхозиздат, 1980. 286 с.
14. Носко Б.С., Лісовий М.В., Христенко А.О. Довідник працівника агрохімслужби. К.: Урожай, 1991. 264 с.
15. Химия и биохимия бобовых растений: Пер. с англ. К.С. Спектрова М.: Агропромиздат, 1986. 336 с.
16. Най П., Тинкер П. Движение растворов в системе почва-растение: Пер. с англ. Кветной О.М., Петровой М.В. М.: Колос, 1980 386 с.
17. Карасюк І.М., Геркіял О.М., Господаренко Г.М. Агрохімія. К.: Вища школа, 1995. 471 с.
18. Кияк Г.С. Зернобобові культури. Львів: Каменяр”, 1970. 80 с.
19.Эберт Д., Фокке И., Клейн В. Выращивание зернобобовых культур на промышленной основе: Пер. с нем. В.И. Пономарёва М.: Колос, 1981. 160с.
20. Справочник по зерновым культурам / И.М. Карасюк, А.И. Здоровгов, В.П.Гордиенко и др. / Под ред И.М. Карасюка. К.: Урожай, 1991 - 320 с.
21. Пономарёва А.Т. Справочник по применению удобрений. Алма-Ата: Кайнер, 1981. 312 с.
22. Антоний А.К., Пылов А.П. Зернобобовые культуры на корм и семена. Л.: Колос. Ленингр. отд-ние, 1980. 221 с.
23. Барыльник В.Т. Высокобелковые кормовые культуры. Симферополь: Таврия, 1985. 128 с.
24. Зернобобові культури в інтенсивному землеробстві / А.М.Розвадовський, А.О. Бабич, В.Ф. Петриченко та ін./ За ред. А.М.Розвадовського. К.: Урожай, 1990. 176 с.
25. Бабич А.О. Зернобобові культури. К.: Урожай, 1984. 160с.
26. Колісник С.І., Кобак С.Я. Шляхи збільшення виробництва кормових бобів в умовах центрального Лісостепу України // Корми і кормовиробництво. К.: Аграрна наука. 2002, - Вип. 48. С. 141-143.
27. Кобак С.Я. Удосконалення елементів технології вирощування кормових бобів в умовах центрального Лісостепу України // Збірник матеріалів другої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” Вінниця 2002. С. 43-45.
28. Бернадзіковський С.А. Оптимізація мінерального живлення та системи захисту основа сталого виробництва кормових бобів в Лісостепу України // Матеріали Міжнародної наукової конференції Сталий розвиток агроекосистем” Вінниця. - 2002. С. 194-195.
29. Примак І.Д., Кузьменко О.С. Енергозберігаючі технології вирощування кормових культур. К.: Урожай, 1990. 253 с.
30. Гойсюк Ю.В. Продуктивність бобів кормових у південно-західній частині Лісостепу // Вісник аграрної науки 2000. №5. С. 77-78.
31. Проскура И.П., Новоселов Ю.К., Харьков Г.Д. Пути увеличения производства растительного кормового белка. М.: Знание, 1988. 64 с.
32. Гнетиева Л.Н., Попцова Л.Г. Условия минерального питания зернобобовых культур и эффективность применения удобрений в различных почвенно-климатических зонах страны // Научные труды ВАСХНИЛ Технология производства зернобобовых культур.” М.: Колос” 1977. С. 75-82.
33. Бондар Г.В., Лавриненко Г.Т. Зернобобовые культуры. М.: Колос, 1977. 194 с.
34. Глазова З.И. Действие минеральных удобрений на урожай и качество гороха и кормовых бобов // Бюллетень научно-технической информации Всесоюзного научно-исследовательского института зернобобовых и крупяных культур. Орел. 1974. Вып. ІХ. С. 58-61.
35. Лаврентович Д.И. Удобрения и качество растениеводческой продукции. К.: Вища школа, 1985. 134 с.
36. Бойко Н.П. Примеры повышения продуктивности однолетних бобовых культур // Корма и кормопроизводство. К.: Урожай. 1985. Вып. 19. С. 26-28.
37. Розвадовський А.М. Інтенсивна технологія вирощування гороху. К.: Урожай, 1988. 96 с.
38. Толстоусов В.П. Удобрения и качество урожая. М.: Агропромиздат, 1987. 192 с.
39. Бабич А.А., Петриченко В.Ф. Фотосинтетическая деятельность и продуктивность сои при известковании, внесении минеральных удобрений и инокуляции в условиях Лесостепи Украины // Весник сельскохозяйственной науки 1992. №5-6. С. 110-117.
40. Дробітько А.В. Формування урожаю і продуктивність сої залежно від впливу технологічних прийомів в умовах південно-західного Степу України // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету Вінниця. 2001. Вип. 9. С. 63-69.
41 Кулаковска Т.Н., Богдевича И.М.Справочник агрохимика Мн.: Ураджай, 1985 214 с.
42. Олексенко Ю.Ф. Однорічні кормові культури в інтенсивному кормовиробництві. К.: Урожай, 1988. 216 с.
43. Петриченко В.Ф., Лісова Т.Є. Шляхи підвищення продуктивності гороху в умовах Лісостепу України // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. Вінниця. 2001. - Вип.9. С. 74-77.
44. Антипін Р.А. Агроекологічні основи інтенсифікації вирощування гороху // Матеріали міжнародної наукової конференції Сталий розвиток агроекосистем” Вінниця. 2002. С. 200-202.
45. Луис Дуарте Пинту Влияние технологий применения минеральных удобрений на урожайность и качество семян сои. // Вісник аграрної науки. 1996. №6, С. 79-80.
46. Дробітько А.В., Січкар В.І. Вплив мінеральних добрив на врожай сої в умовах Степу // Вісник аграрної науки. 2002. №11. С. 26-28.
47. Шляхтуров Д.С. Вплив способів сівби, норм висіву та мінерального живлення на урожайність зерна квасолі // Збірник матеріалів другої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” 27-28 лютого 2002 року Вінниця. 2002. С. 42-43.
48. Запарнюк В.І. Продуктивність вики ярої залежно від вапнування, удобрення та інокуляції насіння в умовах центрального Лісостепу України. // Збірник матеріалів третьої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” 17-19 березня 2003 р. Вінниця. 2003. С. 94-95.
49. Бабич А.О., Петриченко В.Ф., Адамень Ф.Ф. Проблема фотосинтезу і біологічної фіксації азоту бобовими культурами // Вісник аграрної науки. 1996. №2. С. 34-39.
50. Бабич А.О. Проблема білка і вирощування зернобобових на корм. К.: Урожай, 1993. 192 с.
51. Проворов Н.А. Соотношение симбиотрофного и автотрофного питания азотом у бобовых растений: генетико-селекционные аспекты // Физиология растений. 1996. Т. 43, №1. С. 127-135.
52. Адамень Ф.Ф. Азотфіксація та основні напрями поліпшення азотного балансу грунтів // Вісник аграрної науки. 1999. - №2. С. 9-16.
53. Бабич А.О., Петриченко В.Ф., Побережна А.А. Світове виробництво однорічних зернових бобових культур для вирішення проблеми білка і біологічного азоту // Матеріали Першої Всеукраїнської (міжнародної) конференції по проблемі Корми і кормовий білок” 16-17 листопада 1994р. Вінниця. 1994 С. 164-165.
54. Гнетиева Л.С., Лосев С.И., Еремина Л.П. Баланс азота, фосфора и калия в севооборотах с зернобобовыми культурами (на темно-серой оподзоленой почве) // Агрохимия. 1980. - №8. С. 42-48.
55. Мишустин Е.Н., Черепков Н.И. О биологическом азоте в сельском хозяйстве СССР. М.: 1976 24 с.
56. Жуков М.С. Сравнительные размеры фиксации азота различными зернобобовыми культурами // Бюллетень научно-технической информации Всесоюзного научно-исследовательского института зернобобовых культур. Орел. 1973. Вып.V. C. 68-72.
57. Мишустин Е.Н. Биотехнология М.: Знание, 1988 62 с.
58. Мишустин Е.Н., Аренс В.Ж. Биотехнология и геотехнология. М.: Знание, 1986 64 с.
59. Посыпанов Г.С. Кормовые зернобобовые культури. М.: Знание, 1979. 64с.
60. Шумный В.К., Сидорова К.К., Клевенская И.Л Биологическая фиксация азота. Новосибирск.: Наука. Сиб. отд-ние, 1991. 271 с.
61. Синицын Е.М., Летуновский В.И, Голопятов М.Т. Кормовые бобы. М.: Агропромиздат, 1988. 32 с.
62. Хайлова Г.Ф., Васильева А.В. Симбиотическая азотфиксирующая система как источник азота для кормовых бобов. // Минеральный и биологический азот в земледелии СССР. М.: Наука, 1985. С.27-37.
63. Алиев С.А. Азотфиксирующая и физиологическая активность органических веществ почв. Новосибирск: Наука, 1988 145 с.
64. Топунов А.Ф., Иванов Б.Ф., Федулова Н.Г., Черменская И.Е., ЦагурияЗ.Н., РомановВ.И. Усвоение сахарозы и сукцината бактероидами клубеньков люпина в процессе вегетации растений // Труды всесоюзного научно-исследовательского института сельскохозяйственной микробиологии. Санкт-Петербург. 1991. Т 61. С. 134-139.
65. Мишустин Е.Н. Азотный баланс в почвах СССР // Минеральный и биологический азот в земледелии СССР. М.: Наука, 1985. С. 3-12.
66. Чеканова В.М. Бактериальные удобрения. Минск: Ураджай, 1988 94с.
67. Strzelec A.. Tolerance of rhizotia to acidity and aluminium // Interretionship between microorganisms and plants in soil (Libice, CSSR, June 22-27, 1987):­ Abstr. Libice - 1987. P. 21.
68. Мильто Н.И., Клышко Г.М., Кобзырева Л.Е. и др. Исследования термо- и ксеротолерантности клубеньковых бактерий, выделеных из различных мест обитаний // Труды ВНИИСХМ. 1991. Вып. 61. С. 26-35.
69. Бабич А.О. Кормові і лікарські рослини в ХХ-ХХІ століттях К.: Аграрна наука, 1996. 822 с.
70. Посыпанов Г.С. Азотфиксация бобовых культур в зависимости от почвенно-климатических условий. // Минеральный и биологический азот в земледелии СССР. М.: Наука, 1985. С. 75-84.
71. Базилинская М.В. Биоудобрения М.: Агропромиздат, 1989. 128 с.
72. Посыпанов Г.С., Князева Л.Д. Бобово-ризобиальный симбиоз в контролируемых и полевых условиях при разной обеспеченности минеральным азотом. // Изв. ТСХА. 1975. Вып. 1. С. 33-42.
73. Rensburg M., Jansen van Strudom B.W. Survival of fast and slow-growing Rhizobium spp under conditions ofrelively mild desiccation // Soil. Biol. And Biochem. 1980. V. 12, №4 P. 353-356.
74. Орлов В.П. Зернобобовые культуры и проблемы биологического азота в земледелии СССР М.: Наука, 1985. С. 84-92.
75. Посыпанов Г.С. Факторы, определяющие эффективность азотфиксации бобовыми культурами // Биологический азот в сельском хозяйстве СССР. М.: Наука, 1989. С. 53-59.
76. Haghparast-Tanha M.R. The influence of potessium on the activity of Rhizobium bacteria // Fertilizer use and protein production. Beme, 1975. P. 169-178.
77. Гнетиева Л.Н., Барышникова Л.М. Влияние нитрагина и минерального азота на уровень симбиотической азотфиксации, урожай белого кормового люпина и кормовых бобов и его качество // Труды всесоюзного научно-исследовательского института сельскохозяйственной микробиологии. Ленинград. 1987. Т 57. С. 56-63.
78. Посыпанов Г.С. Антагонизм и синергизм симбиотического и минерального азота в питании бобовых // Научные труды ВАСХНИЛ Технология производства зернобобовых культур”. Москва: Колос”. 1977 С. 82-91.
79. Чекасина Е.В., Фанзова Г.К., Чундерова А.И. Бактериальные удобрения: Обзорная информация. М.: ОНТИТЭН микробиопром, 1980 47 с.
80. Дубовенко Е.К., Малинская С.М., Чечельницкая Л.Н. Биологический азот в земледелии // Земледелие. 1984. Вып. 59. С.3-6.
81. Gutschick V.P. Energy Flows in the Nitrogen Cycle. Especially in Fixation. // Nitrogen Fixation. 1980. V.1. p. 17-28.
82. Okon J., Hardy R.W.F. Developments in Dasis and Applied Biologial Nitrogen Fixation // Plan Physiology. Academic Press INC. 1983. V.8. p. 5-54.
83. Башкин В.Н. Агрогеохимия азота. Пущино: ОНТИ НЦБИ АН СССР, 1987. 270 с.
84. Гнетиева Л.Н. Влияние симбиотического и минерального азота на продуктивность зернобобовых культур // Влияние условий минерального питания на процессы роста и развития сельскохозяйственных культур. Курск. 1983.- С. 71-79.
85. Вавилов П.П., Посыпанов Г.С. Бобовые культуры и проблема растительного белка. М.: Россельхозиздат, 1983. 256 с.
86. Посыпанов Г.С. Особенности расчёта доз удобрений под бобовые культуры на планируемый урожай // Агрохимия. 1982. №9. С. 77-81.
87. Доросинский Л.М. Повышение продуктивности бобовых культур и улучшение их качества // Минеральный и биологический азот в земледелии СССР. М.: Наука, 1985. С. 142-150.
88. Майстренко Г.Г., Аветисов Л.А. К вопросу о причинах ингибирующего действия высоких доз минерального азота на инокуляцию бобовых растений клубеньковыми бактериями // Использование микроорганизмов в сельском хозяйстве и промышленности.” Тр. Сибирского отделения ВАСХНИЛ. 1982. С. 15-19.
89. Базилинская М.В. Использование биологического азота в земледелии: Обзорн. информ. - М.: ВНИИУЭИСХ, 1985. 54 с.
90. Берестецкий О.А. Факторы, определяющие эффективность азотфиксации. // Материалы VI Всесоюзного Баховского коллоквиума "Биологическая фиксация молекулярного азота.” К. 1983. С. 19-26.
91. Верниченко Л.Ю. Азотфиксирующая способность клубеньков бобовых культур при возрастающих уровнях минерального азота. // Материалы VI Всесоюзного Баховского коллоквиума Биологическая фиксация молекулярного азота.” К. 1983. С. 37-39.
92. Мильто Н.И. Клубеньковые бактерии и продуктивность бобовых растений. Минск: Наука и техника, 1984. 294 с.
93. Хайлова Г.Ф., Васильева О.В. Симбиотическая азотфиксирующая система как источник азота для кормовых бобов // Минеральный и биологический азот в земледелии СССР. М.: Наука, 1985. С. 184-190.
94. Васильева О.В., Жизневская Г.Я. Динамика азотфиксирующей активности клубеньков кормовых бобов в онтогенезе // Физиология растений. 1988. Т 35, Вып 3. С. 495-502.
95. Hebblethuvaite P.D. Faba been reseach in Europe // Vicia faba: Agronomi, Phisiologi and Breding. Luxembourg. 1984. P. 297.
96. Яковлева З.М., Майстренко Г.Г. Влияние минерального азота на бобово-ризобиальный симбиоз и его утилизация с помощью белка // Минеральный и биологический азот в земледелии СССР. М.: Наука, 1985. С.190-195.
97. Кутузова О.О. Увелечение производства растительного белка. К.: Вища школа, 1985. 190 с.
98. Дубовенко Е.К., Чечельницкая Л.М., Лана И.В., Олейник В.И. Эффективность ризоторфина и азотных удобрений на посевах зернобобовых культур в Полесье УССР // Сборник трудов Использование достижений микробиологической науки в повышении продуктивности земледелия”. К. 1989. С. 59-65.
99. Хайлова Г.Ф., Жизневская Г.Я. Симбиотическая азотфиксирующая система бобовых растений // Агрохимия. 1980. №12 С. 118-133.
100. Трепачёв Е.П. Значение биологического и минерального азота в проблеме белка // Минеральный и биологический азот в земледелии СССР. М.: Наука, 1985. С. 27-37.
101. Ягодин Б.А., Демянова Т.А., Верниченко И.В. Влияние минерального азота на формирование урожая и азотфиксацию у гороха и кормовых бобов // Вести ТСХА. 1980. Вып. 1. С. 62-70.
102. Демянова Т.А. Формирование урожая и азотфиксация кормовых бобов и гороха в зависимости от уровня обеспеченности азотом. // Доклады ТСХА. 1980. Вып 258. С. 34-38.
103. Женаускас К. Влияние азота на продуктивность бобов // Науч. тр. учебн. заведен. Литовской ССР. Биология. Вильнюс. 1981. С. 27-32.
104. Самохвалов С.Е. Азотные удобрения и высокие урожаи гороха. // Труды Рязанского СХИ. 1975. Т. 36. С. 130-134.
105. Петриченко В.Ф., Колісник С.І., Кобак С.Я. Наукові основи технології вирощування кормових бобів на зерно в умовах центрального Лісостепу України // Корми і кормовиробництво К.: Аграрна наука. 2001. Вип.47. С. 124-126.
106. Симарова Б.В. Генетические основы селекции клубеньковых бактерий. Л.: Агропромиздат, 1990. 192 с.
107. Канівець В.І. Життя грунту. К.: Аграрна наука, 2001. 132 с.
108. Мишустин Е.Н., Черепкова Н.И. Биологический азот в сельском хозяйстве СССР // Темат. сб. науч. тр. Гл. упр. микрибиол. пром-сти при Совете Министров СССР Технология производства и эффективность применения бактериальных удобрений”. М.: Отделение НТИ и техн.-экон. исслед. микробиол. пром-сти. 1982. С. 3-12.
109. Шильникова В.К. Инокуляционный процесс // Минеральный и биологический азот в земледелии СССР. М.: Наука, 1985. С. 175-184.
110. Водяник А.С., Водяник Т.М. Применение ризоторфина и целесообразность его сочетания с минеральным азотом на посевах гороха // Труды всесоюзного научно-исследовательского института сельскохозяйственной микробиологии Ленинград. 1987. Т 57. С. 63-71.
111. Кожемяков А.П. Продуктивность азотфиксации в агроценозах // Мікробіол. журн. 1997. Т. 59, №4 С. 22-28.
112. Сабельникова В.И., Лупашку З.А., Шикимака А.Ф. Получение и применение нитрагина в Молдавской ССР. Кишинев, Штиница, 1982 178с.
113. Самошкин В.И., Толкачев Н.З. Влияние инокуляции и азота минеральных удобрений на фиксацию соей молекулярного азота. // Материалы VI Всесоюзного Баховского коллоквиума Биологическая фиксация молекулярного азота”. К. 1983. С. 74-76.
114. Карягин Ю.Г. Эффективность бактеризации растений сои активными расами клубеньковых бактерий // Микробиология. 1980. Т. 49, №1 С.141-146.
115. Шерепитько Е.Н., Ковтун Н.В. Инокуляция сои в условиях Луганской области // Матеріали Першої Всеукраїнської (міжнародної) конференції Корми і кормовий білок” 16-17 листопада, 1994 року Вінниця. 1994. С. 176-177.
116. Кольцова Э.В., Константинова Н.А. Стимуляторы повышения урожайности сельскохозяйственных культур: Обзорная информация. М.: ВНИИСЭНТИ, 1986. 36 с.
117. Довідник працівника агрохімслужби /Б.С. Носко, А.О. Христенко, М.В. Лісовий та ін./ За ред Б.С. Носка К.: Урожай, 1991. 264 с.
118. Илиен В., Тотев В., Райчева Л. Торене на фасула с нитрагин // Земледелие. 1983. V.81. Р. 33-36.
119. Клечковский В.М., Петербургский А.В. Агрохимия. М.: Колос”, 1967. 583 с.
120. Кожемяков А.П. Основные итоги работы Географической сети опытов с нитрагином // Технология производства и эффективность применения бактериальных удобрений. М.: 1982. &ndas