Іващук Петро Володимирович Оптимізація технології вирощування кукурудзи на зерно в умовах Західного Лісостепу України

Краткое описание

Подільський державний аграрно-технічний університет

На правах рукопису

Іващук Петро Володимирович

УДК 633.15:635 (477./51)

Оптимізація технології вирощування кукурудзи на зерно в умовах Західного Лісостепу України

06.01.09 - рослинництво

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник доктор
сільськогосподарських наук,
професор М.І. Бахмат

Кам’янець-Подільський - 2007

ЗМІСТ

ВСТУП....................................................................................................

4

РОЗДІЛ 1. ДОСЯГНЕННЯ НАУКИ У ВИВЧЕННІ КУКУРУДЗИ (огляд літератури)..

9

1.1 Походження та поширення кукурудзи..........................................

9

1.2 Місце кукурудзи в сучасній класифікації рослин ...

14

1.3 Вплив умов навколишнього середовища на формування урожайності кукурудзою

15

1.4 Особливості росту та розвитку кукурудзи залежно від норм висіву ...

26

1.5 Особливості росту і розвитку кукурудзи залежно від строків сівби .

31

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ГРУНТОВО КЛІМАТИЧНИХ УМОВ РЕГІОНУ ТА МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ.

37

2.1 Загальна характеристика умов досліджень ..

37

2.2 Характеристика ґрунтів дослідних ділянок..

39

2.3 Вимоги кукурудзи до клімату та погодні умови за роки досліджень

41

2.4 Методика досліджень..

59

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО ЗАЛЕЖНО ВІД ГІБРИДУ, НОРМИ ВИСІВУ І СТРОКУ СІВБИ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

70

3.1 Строк сівби кукурудзи на зерно та аналіз погодних умов періоду сівба сходи за роки досліджень .

70

3.2 Формування вегетаційного періоду кукурудзи на зерно та його аналіз залежно від погодних умов впродовж періоду досліджень ...

77

3.3 Вплив норми висіву на густоту рослин гібридів кукурудзи залежно від строку сівби ..

107

3.4 Фотосинтетична продуктивність посівів кукурудзи залежно від гібриду, строку його сівби та норми висіву насіння ..

112

3.5 Водоспоживання та водний баланс посівів кукурудзи залежно від строку сівби та норми висіву гібридів

126

РОЗДІЛ 4. ВПЛИВ СТРОКУ СІВБИ ТА НОРМИ ВИСІВУ НА УРОЖАЙНІСТЬ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО ..

136

4.1 Аналіз структури урожаю гібридів кукурудзи на зерно залежно від строків сівби та норм висіву насіння...

138

4.2 Статистичний аналіз достовірності впливу факторів досліду.

150

РОЗДІЛ 5. ВПЛИВ ГІБРИДУ, СТРОКУ СІВБИ ТА НОРМИ ВИСІВУ НА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ ЗЕРНА КУКУРУДЗИ ..

170

5.1 Енергетична цінність зерна кукурудзи

175

РОЗДІЛ 6. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА БІОЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО ..

182

6.1. Порівняльний аналіз економічної ефективності та енергетичної оцінки оптимізації технології вирощування кукурудзи на зерно

190

ВИСНОВКИ................................................................................................

194

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ...............................................................

197

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................

198

ДОДАТКИ...................................................................................................

217

В С Т У П
Кукурудза є однією з основних кормових культур в багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні. Її вирощують переважно на зерно, яке є найціннішим енергетичним кор­мом всіх видів тварин і птиці та характеризується висо­ким вмістом крохмалю і жиру, низьким клітковини. Також кукурудзу використовують в свіжому і особливо в силосованому стані для годівлі тварин. Крім цього, на даний час розроблені ресурсо- і енергозберігаючі технології заготівлі і вико­ристання вологого зернофуражу із кукурудзи, які передбачають заготівлю і використання таких видів зернофуражу із куку­рудзи: вологе подрібнене зерно, яке використовується в годівлі всіх видів тварин; зернострижнева суміш з дозованим вмістом клейкови­ни її використовується в годівлі свиней і великої рогатої худоби та подрібнені качани кукурудзи, що використовуються в годівлі великої рогатої худоби і овець. Зважаючи на зазначене, вирощування кукурудзи дозволяє маневрувати залежно від погодних умов осені, ступеню дозрівання кукурудзи, наявності збиральної і подрібнювальної техніки, спеціалізації госпо­дарства тощо. Такі технології дозволяють розширити вирощу­вання зернової кукурудзи там, де її вирощували раніше на силос або виробництво зерна було пов’язане з великими затратами на сушку, тим самим збільшити виробництво зернофуражу і виключити його імпорт. Ці можливості є особливо важливими в умовах сучасної глобальної економіки, активним учасником якої є і Україна. Проте варто відзначити, що так як батьківщиною кукурудзи є теплі регіони нашої планети, то вирощування її в помірних широтах, пов’язане із зменшенням її конкурентноспроможності. Але завдяки селекції ранньостиглих гібридів, вирощування кукурудзи на зерно просувається і в більш північні регіони. До таких регіонів відноситься і Західний Лісостеп України, який характеризується значним потенціалом (достатня кількість вологи та родючі ґрунти), що може вдало бути використаним при вирощуванні кукурудзи на зерно. Тому оптимізація технології вирощування кукурудзи на зерно в умовах регіону є особливо важливою в плані одержання гарантованих врожаїв з достатнім рівнем рентабельності.
Актуальність теми. Кукурудза сільськогосподарська культура з багатосторонньою можливістю використання для виробництва харчових і кормових продуктів, а також цінна сировина для переробної галузі. Вона має підвищений потенціал продуктивності, а отже і економічну конкурентноспроможність порівняно із переважною більшістю сільськогосподарських культур. Так, в результаті селекційного прогресу, продуктивність гібридів суттєво підвищилась за рахунок їх адаптації до обмежуючої кількості тепла і зважаючи на те, що на даний час селекція кукурудзи здійснюється багатьма провідними науковими центрами виникла необхідність встановити оптимальну групу зрілості кукурудзи на зерно для умов регіону, оцінити потенціал продуктивності гібридів та визначити для них оптимальний строк сівби та норму висіву. Таким чином, реалізація потенціалу продуктивності кукурудзи на зерно в регіонах із кліматично обмеженою кількістю тепла є реальною потребою сільськогосподарських товаровиробників, яка вимагає виявлення та усестороннього дослідження обмежуючих чинників для максимально можливої оптимізації технології вирощування кукурудзи на зерно в умовах Західного Лісостепу України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи були складовою частиною державної тематики Міністерства аграрної політики України „Технології вирощування зернових і олійних культур в зоні Лісостепу і Полісся ” УААН на 2000-2005 рр. (номер держреєстрації 0107U010581), а також тематичного плану науково-дослідних робіт Подільського державного аграрно-технічного університету і були спрямовані на вивчення процесів оптимізації технології вирощування кукурудзи на зерно в умовах регіону.
Мета і завдання дослідження. Основною метою досліджень було удосконалити в умовах регіону технологію вирощування кукурудзи на зерно за рахунок підбору оптимальної групи зрілості гібридів та реалізації потенціалу їх продуктивності залежно від строків сівби і норм висіву насіння.
Завдання досліджень:
1. Встановити групу зрілості гібридів кукурудзи в умовах регіону;
2. Вивчити особливості росту, розвитку та формування зернової продуктивності кукурудзи залежно від строку сівби і норми висіву;
3. Дослідити особливості формування плодоелементів та індивідуальної продуктивності рослин кукурудзи залежно від строку сівби і норми висіву;
4. Виявити закономірності формування фотосинтетичної продуктивності гібридів кукурудзи залежно строку сівби та норми висіву насіння;
5. Охарактеризувати мінливість хімічного складу зерна кукурудзи залежно від строку сівби, норми висіву насіння та умов року;
6. Встановити кореляційні зв’язки між продуктивністю гібридів кукурудзи і навколишнім середовищем;
7. Оцінити біоенергетичну та економічну ефективність оптимізації технології вирощування кукурудзи на зерно в умовах регіону.
Об'єкт дослідження процес трансформації енергії та закономірності формування продуктивності і якості зерна гібридів кукурудзи під впливом умов, в яких знаходилися рослини завдяки погодним умовам, строкам сівби, нормам висіву насіння та їх взаємодія у формуванні максимально можливої урожайності.
Предмет дослідження гібриди кукурудзи, технологія вирощування кукурудзи на зерно, строки сівби, норми висіву насіння і показники якості зерна.
Методи дослідження: візуальний - для виявлення фенологічних змін росту і розвитку рослин кукурудзи; вимірювальний встановлення температурного режиму ґрунту; кількісний визначення густоти рослин, польової схожості насіння та виживання рослин; термостатно-ваговий і розрахунковий визначення запасів продуктивної вологи, сумарного витрачання вологи за вегетаційний період, а також наростання біомаси рослин кукурудзи; метод промірів облік площі листкової поверхні посівів кукурудзи; фізіологічний визначення фотосинтетичної продуктивності рослин кукурудзи в онтогенезі; метод пробного відбору рослин визначення індивідуальної продуктивності рослин кукурудзи; метод суцільного поділянкового збирання визначення урожаю зерна кукурудзи; біохімічний встановлення якісних показників урожаю; статистичний: дисперсійний для визначення вірогідності отриманих результатів досліджень, кореляційний для встановлення тісноти зв’язків між факторами, що були поставленні на вивчення, і продуктивністю рослин кукурудзи; розрахунково-порівняльний для встановлення економічної та енергетичної ефективності технології вирощування кукурудзи на зерно.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах Західного Лісостепу України обґрунтовано групу зрілості гібридів кукурудзи. Виявлено залежності формування фотосинтетичної продуктивності кукурудзи, величину урожайності та формування плодоелементів, показників індивідуальної продуктивності рослин.
Встановлено оптимальні строки сівби і норми висіву насіння гібридів кукурудзи. Визначено вплив строків сівби та норм висіву насіння на якісні показники і поживність зерна.
Дано економічну і енергетичну оцінку технологій вирощування кукурудзи на зерно в зоні Західного Лісостепу України.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що за результатами досліджень агроформуванням регіону запропоновано оптимізовані моделі технології вирощування кукурудзи на зерно, які дають змогу отримувати врожай зерна кукурудзи на рівні 7,8-8,8 т/га з коефіцієнтом енергетичної ефективності 2,70-2,90 та одержанням рентабельності технології вирощування в межах до 140%.
Розроблені моделі технології вирощування кукурудзи на зерно впроваджені в сільськогосподарських підприємствах Хмельницької області на площі 459 га, що дало можливість одержання економічного ефекту в обсязі 849838 грн.
Особистий внесок здобувача полягає в узагальнені наукової вітчизняної та зарубіжної літератури за темою дисертаційної роботи, формуванні робочої гіпотези та розробці програми досліджень, проведенні польових дослідів і лабораторних аналізів. На основі узагальненого матеріалу автором підготовлено та видано наукові статті, надруковано дисертацію, сформовано висновки і пропозиції, а також розроблено науково-практичні рекомендації виробництву.
Апробація результатів дисертації. Матеріали результатів досліджень оприлюднені на: науково-теоретичних конференціях професорсько-викладацького складу Подільського державного аграрно-технічного університету 2000-2006 рр; обласних і районних семінарах та виробничих нарадах 2000-2006 рр.
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 6 наукових праць у наукових фахових виданнях, із них: 4 в наукових журналах і 2 в збірниках наукових праць.
Структура дисертації. Дисертація викладена на 266 сторінках машинописного тексту, включає 43 таблиці, 12 рисунків, 39 додатків. Складається із загальної характеристики роботи, шести розділів, висновків та рекомендацій виробництву. Список використаних джерел містить 242 найменування, в тому числі 28 латинських назв.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо підвищення продуктивності кукурудзи на зерно за рахунок нових високопродуктивних гібридів, для яких визначенні оптимальні строки сівби та норми висіву насіння в умовах Західного Лісостепу України.
1. В результаті проведеного аналізу погодних умов за роки досліджень встановлено, що лише один рік із шести був не досить сприятливим для вирощування гібридів групи зрілості ФАО 220, впродовж двох років із шести можна було вирощувати гібриди групи зрілості ФАО 300+ і впродовж трьох років температурний режим регіону забезпечував вегетаційний період кукурудзи групи зрілості ФАО 220 < . Тому в умовах регіону можна повноцінно вирощувати гібриди групи зрілості ФАО 220. Стримуючим чинником регіону є недостатня кількість опадів для кукурудзи, яка була меншою від оптимальних показників в п’яти із шести років досліджень.
2. Встановлено, що на тривалість вегетаційного періоду гібридів кукурудзи на зерно впливали гідротермічні умови року, строк сівби та норма висіву насіння. Так, залежно від року досліджень, строку сівби та норми висіву насіння вегетаційний період у гібриду Титан 220 СВ тривав 113 133 доби, у гібриду Генерал 112 132 доби і у гібриду Сандріна 118 139 діб. Сівба кукурудзи в строк, коли середньодобова температура ґрунту прогрівалася з + 8 0С до + 12 0С сприяла скороченню вегетаційного періоду гібридів на 1 10 діб. А збільшення норми висіву насіння з 70 тис./га до 90 тис./га подовжувало період вегетації гібридів на 4 6 діб.
3. Строк сівби і норма висіву гібридів кукурудзи на зерно суттєво впливали на формування густоти рослин на одиниці площі. Із збільшенням норми висіву від 70 тис./га до 90 тис./га зменшувалось виживання рослин гібридів кукурудзи при всіх строках сівби. Але, найбільшу кількість (72,0 тис./га) рослин перед збиранням забезпечував гібрид Титан 220 СВ в строк сівби його при середньодобовій температурі ґрунту + 10 0С нормою висіву 90 тис./га.
4. Максимальну площу (52,23 тис. м2/га) листкової поверхні посіву кукурудзи на зерно формував гібрид Сандріна при висіванні його в грунт, середньодобова температура якого складала + 8 0С нормою 90 тис./га. Гібриди Титан 220 СВ та Генерал забезпечували відповідно на 5,46 та 8,77 тис. м2/га меншу площу асиміляційної поверхні посівів і максимальні показники формували від сівби їх при середньодобовій температурі ґрунту + 10 0С при нормі висіву насіння 90 тис./га.
5. Найбільш інтенсивно впродовж періоду вегетації суху речовину накопичував посів гібриду Титан 220 СВ від сівби його при середньодобовій температурі ґрунту + 10 0С нормою висіву 90 тис./га, але в період дозрівання посів гібриду Сандріна, за рахунок більш тривалого вегетаційного періоду сформував максимальну (16,81 т/га) кількість сухої речовини при сівбі його в строк, коли середньодобова температура ґрунту становила + 8 0С, а норма висіву складала 90 тис./га.
6. Максимальні показники фотосинтетичної продуктивності посівів забезпечували гібриди Титан 220 СВ і Сандріна, зокрема, за показником фотосинтетичного потенціалу кращим в умовах регіону був гібрид Сандріна, який продукував 3,193 млн. м2 дн./га від сівби його при середньодобовій температурі ґрунту + 8 0С нормою висіву насіння 90 тис./га, а найбільш підвищений показник чистої продуктивності фотосинтезу (7,98 г/м2 за добу) забезпечував гібрид Титан 220 СВ від сівби його при середньодобовій температурі ґрунту + 12 0С нормою висіву насіння 70 тис./га
7. Гібрид Сандріна найбільш продуктивно використовував вологу і коефіцієнт вологоспоживання його від сівби при середньодобовій температурі ґрунту + 8 0С нормою висіву 70 тис./га склав 471,9 м3/т, у гібридів Титан 220 СВ та Генерал кращі коефіцієнти вологоспоживання були відповідно на 36,6 і 77,6 м3/т більшими і формувалися від сівби при середньодобовій температурі ґрунту + 10 0С і нормами висіву відповідно 90 та 80 тис./га.
8. Максимальний рівень урожайності (8,86 т/га) в умовах регіону забезпечував гібрид Сандріна від сівби його при середньодобовій температурі ґрунту + 8 0С нормою висіву 70 тис./га. Гібрид Титан 220 СВ формував кращу урожайність (8,59 т/га) від сівби його при середньодобовій температурі ґрунту + 10 0С нормою висіву 90 тис./га. І найбільш підвищені показники урожайності гібриду Генерал встановлені на рівні 7,84 т/га від сівби його при середньодобовій температурі ґрунту + 10 0С нормою висіву 80 тис./га.
9. Встановлено, що в умовах регіону кращі показники біохімічного складу зерна кукурудзи (протеїну 11,74 %; жиру 5,01 %; золи 1,51 % - від сухої речовини) встановлені у гібриду Генерал від сівби його в строк, коли середньодобова температура ґрунту під час сівби складала + 10 0С і при нормі висіву насіння 70 тис./га. Але гібрид Сандріна в умовах регіону забезпечує найбільш підвищений вихід кормових одиниць 13,06 т/га та обмінної енергії 137591,37 МДж/га при сівбі його в грунт, середньодобова температура якого під час сівби складала + 8 0С і при нормі висіву насіння 70 тис./га.
10. Економічна і біоенергетична ефективність показала, що серед гібридів грипи зрілості ФАО 220 найвищі показники рентабельності та коефіцієнта енергетичної ефективності в умовах регіону були досягненні за таких умов: гібрид Сандріна забезпечував рентабельність на рівні 139,5 % та коефіцієнт енергетичної ефективності 2,90 від сівби його при середньодобовій температурі ґрунту + 8 0С нормою висіву 70 тис./га

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

За результатами проведених польових та лабораторних досліджень, а також їх економічного та біоенергетичного аналізу, агроформуванням Західного Лісостепу України для підвищення врожайності та якості зерна кукурудзи рекомендується:
Ø вирощувати на зерно кукурудзу гібридів групи зрілості ФАО 220;
Ø висівати гібрид Сандріна при середньодобовій температурі ґрунту під час сівби + 8 0С нормою висіву насіння 70 тис./га
Ø гібриди Титан 220 СВ та Генерал висівати при середньодобовій температурі ґрунту під час сівби + 10 0С відповідно нормами висіву насіння 90 і 80 тис./га

Список використаних джерел

1. Алімов Д.М., Шелестов Ю.А. Технологія виробництва продукції рослинництва: Підручник.- К.: Вища школа, 1994.- 281 с.
2. Аніпчук Л. Прогноз росту, розвитку та урожаю кукурудзи. // Агроперспектива.- 2006.- №11.- С. 9 10.
3. Анішин Л. Вирощування кукурудзи за очікуваних агрометеорологічних умов. // Пропозиція, 2007.- 34.- С. 54 56.
4. Анішин Л. Стан, прогноз розвитку та урожайність зерна кукурудзи. // Пропозиція.- 2003.- №8 9.- С. 40 41.
5. Архипенко Ф.М., Артюшенко О.О. Кухарчук П.І. Агротехнічні заходи підвищення продуктивності та поживності кукурудзи. // Вісник аграрної науки.- 2005.- №6.- С. 15 18.
6. Астащенко А.М., Никифоров О.С. Энергетические аспекты сельскохозяйственного производства. // Аграрна наука.- 1998.- №3.- С. 3 4.
7. Афанасьев В.Л. Выбор технологии комплекса машин для возделывания кукурузы. // Кормопроизводство.- 2002.- №9.- С. 24 28.
8. Афонин Н.М. Сроки сева, густота стояния растений и продуктивность кукурузы. // Кукуруза и сорго.- 1996.- №2.- с. 7 8.
9. Бабич А.О. Кормові і білкові ресурси світу. Київ, 1995. 298 с.
10. Бабич А.О., Хіміч В.В., Кулик М.Ф. Технологія приготування кормів з кукурудзи. К.: Урожай, 1989. 128 с.
11. Багрищева В.М., Борщ Т.Н, Шаранова И.А. Урожай гибридов кукурузы при разной густоте стояния растений. // Кукуруза и сорго.- 2001.- №5.- С. 2 4.
12. Бакай С.С. Оцінка ефективності гібридів кукурудзи. // Вісник аграрної науки.- 1999.- №11.- С. 65- 70.
13. Балюра З.Ф. Происхождение кукурузы и ее ботаническая характеристика. В кн.: Кукуруза в новых районах.- М.: Сельхозгиз, 1955.- 423 с.
14. Барсуков С.С. Фотосинтетическя деятельность и дозы удобрений: (урожайность кукурузы). // Химизация сельского хозяйства.- 1992.- №3.- С. 73 75.
15. Белоусова Л.П. Изучение площадей питания кукурузы при возделывании ее на зерно в условиях левобережной Лесостепи УССР и приемов, обеспечивающих полноту насаждения.- Автореферат.- Харьков: Изд-во Харьковского сельскохозяйственного института, 1960.- 16с.
16. Биология развития растений /Под ред. М. Х. Чайлахяна. - М.: Наука, 1975.- 229 с.
17. Біологічне рослинництво: Навч. Посібник / О.І.Зінченко, О.С.Алексеєва, П.М.Приходько та ін.; За ред. О.І.Зінченка. К.: Вища школа, 1996.- 239с.
18. Блажевський В.К. Про площу живлення кукурудзи в умовах південних районів Лісостепу України. // Наукові праці Вінницької державної сільськогосподарської станції. Київ: Вид-во УАСГН, 1958.- т.1. - С.61 65.
19. Бойко Є.І., Хиленко Г.Г. Про деякі питання агротехніки кукурудзи на зерно в лісостеповій зоні Чернігівщини. У кн..: Збірник наукових праць, Київ, Вид-во УАСГН, 1960.- С. 26 33.
20. Бойко П.І. Кукурудза в інтенсивних сівозмінах. - К.: Урожай, 1990.- 144с.
21. Болдырь В.П., Солоненко О.Л. и др. Биохимическая оценка. // Кукуруза и сорго.- 1994.- №1.- С. 16 18.
22. Бомба М., Бомба І. Удосконалювати агротехніку (кукурудза). // Тваринництво України. - 1995.- №2.- С.23.
23. Бомба М.Я., Бомба М.І. Використовуємо кукурудзу сповна. // Пропозиція. - 2001.- № 3.- С. 40 43.
24. Браженко І.П., Райко О.П., Удовенко К.П. Біоенергетична оцінка польових культур. //Вісник аграної науки.- 1996.- №10.- С. 22 27.
25. Бугай С.М. Особенности агротехники в Лесостепи УССР.В кн.:Кукуруза.- М.: Сельхозгиз, 1955.- 253 с.
26. В’ялий С.О. Вплив системи основного обробітку ґрунту на його поживний режим і врожайність кукурудзи на зерно. //Науковий вісник НАУ.- Київ, 2001. - Вип. 24.- С. 87 90.
27. Вареница Е.Т., Саранин К.И. Сроки посева и способы предпосевной подготовки почвы в Подмосковье. // Кукуруза.- 1960.- №5.- С. 11 17.
28. Васильева П.И. Документы о разведении кукурузы в России. // Кукуруза, 1960- № 6.- С. 38 42.
29. Васин Г, Кресович Б. Тшимир М. Влияние режыма увалажнения на урожайность кукурузы. //Кукуруза и сорго.- 1997.- № 5.- С. 17 18.
30. Вергунов І.М. Основи математичного моделювання для аналізу та прогнозування агрономічних процесів. - К.: Нора Прінт, 2000.- 146 с.
31. Виробництво, зберігання і використання кормів. Навчальний посібник / В.Ф.Петриченко, М.Ф.Кулик, І.І.Ібатуллін та ін. /За ред. В.Ф.Петриченка. Вінниця: Діло, 2005. 472 с.
32. Вирощування екологічно чистої продукції рослинництва. /За ред. Е.Г. Дегодюка і ін. К.: Урожай, 1992.- 320с.
33. Вихрачев В.Н. Механизированый уход за посевами кукурузы. // Кукуруза и сорго.- 2003.- № 6.- С.13.
34. Вихрачов В.Н. Іншин М.А. Обґрунтування строків сівби кукурудзи. //Вісник СНАУ: агрономія і біологія.- Суми, 2004.- Вип.. 1. С.99 101.
35. Власенко М.Ю., Вельямінова Зернова Л.Д. Фізіологія рослин: Навчальний посібник. - Біла Церква, 1999.- 304 с.
36. Воейков А. Климатические условия возделывания кукурузы на зерно. / Труды ВЗО.- 1884.- т. I.- С. 127 129.
37. Вольський В.Г. Культура кукурузы и особенности выращивания ее в западных районах Украинской ССР. Автореферат докторской диссертации. - Харьков, 1966.
38. Гаврилюк В. Сумма эффективных температур. // Огородник.- 2004.- №4.- С. 2 3.
39. Гадар М. Сортовые различия в транспирации кукурузы при различных температурных условиях. В кн.: Сборник иностранной сельскохозяйственной информации, 1956 - №2.- С.149 154.
40. Голороя Т.Р., Малаканов В.П. Роль водопотребления в повышении продуктивности кукурузы. // Кукуруза и сорго.- 2001.- №4.- С. 2 3.
41. Гортлевский А.А. Макеев В.А. Высокобелковые культуры. - М.: Знание, 1984.- 64 с.
42. Гриневич Е. Кукуруза в Полесье Украины. //Кукуруза.- 1959.- № 7.
43. Даниленко Ю.П., Любименко Т.А. Совершенствование технологии возделывания кукурузы основа пути повышения урожая. //Кукуруза и сорго.- 2003.- №6.- С. 2 3.
44. Декаприлевич Л.Л. Из истории культуры кукурузы в СССР. В кн.: материалы по истории сельского хозяйства и крестьянства СССР. М.: Изд-во Академии наук, 1960.- 522 с.
45. Дзюбецький Б.В. Якому гібриду надати перевагу? //Агросвіт України.- 1998.- №9 10.- С. 14 15.
46. Дмитренко П.А., Витриховський П. Удобрення та густота посіву польових культур.- К.: Урожай, 1975.- 246 с.
47. Довідник кукурудзовода./ За ред.. В.С.Цикова.- К.: Урожай, 1986.- 232 с.
48. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта.- М.: Колос,1985.- 416 с.
49. Елкин Е.Л., Незговорова Л.А., Ибрагимов Ш.И., Соловьова А.К Отношение кукурузы в ранние фазы развития к температурному режиму почвы и вопросы повышения ее холодостойкости .- В кн.: Физиология устойчивости растений.- Киев: Изд-во АН СССР, 1960.- 776 с.