Мовчан Катерина Іванівна. Формування урожайності та якості зерна квасолі звичайної залежно від способу сівби та густоти рослин в умовах Лісостепу правобережного : Мовчан Екатерина Ивановна. Формирование урожайности и качества зерна фасоли обыкновенной в зависимости от способа посева и густоты растений в условиях Лесостепи правобережной

Краткое описание

Мовчан Катерина Іванівна. Формування урожайності та якості зерна квасолі звичайної залежно від способу сівби та густоти рослин в умовах Лісостепу правобережного.- Дисертація канд. с.-г. наук: 06.01.09, Вінниц. нац. аграр. ун-т, Нац. акад. аграр. наук, Ін-т кормів та сіл. госп-ва Поділля. - Вінниця, 2014.- 237 с.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

МОВЧАН КАТЕРИНА ІВАНІВНА

УДК: 635.652 / 654:582.736.3

ФОРМУВАННЯ УРОЖАЙНОСТІ ТА ЯКОСТІ ЗЕРНА КВАСОЛІ ЗВИЧАЙНОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБУ СІВБИ ТА ГУСТОТИ РОСЛИН В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО

Спеціальність: 06.01.09 – рослинництво

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник:
Петриченко Василь Флорович,
доктор сільськогосподарських наук,
професор, академік НААН,
заслужений діяч науки і техніки України

Вінниця – 2014

ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………………………………….... 5
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ КВАСОЛІ ЗВИЧАЙНОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ ВИРОЩУВАННЯ ………………………………..

10
1.1. Народногосподарське значення квасолі звичайної, її походження, поширення та використання ………………….
10
1.2. Особливості впливу способу сівби та густоти рослин на продуктивність квасолі звичайної ……………………………..
15
1.3. Особливості інтенсифікації процесу виробництва зерна квасолі звичайної ……………………………………………….
27
РОЗДІЛ 2. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ … 35
2.1. Агрокліматичні умови проведення досліджень …………….... 35
2.2. Методика проведення досліджень ……………………………. 37
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ РОСТУ І РОЗВИТКУ КВАСОЛІ ЗВИЧАЙНОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ …………………………….………………...

46
3.1.
Вплив технологічних прийомів на тривалість вегетаційного періоду рослин квасолі звичайної ……………………………..
46
3.2. Динаміка висоти рослин квасолі звичайної ………………... 57
3.3. Вплив способу сівби та густоти рослин на товщину основи стебла рослин квасолі звичайної ……………………………....
62
3.4. Особливості утворення генеративних органів залежно від способу сівби та густоти рослин квасолі звичайної ………….
63
РОЗДІЛ 4. ФОТОСИНТЕТИЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН КВАСОЛІ ЗВИЧАЙНОЇ ………………………………………
72
4.1. Динаміка формування асиміляційної поверхні листків квасолі звичайної ……………………………..………………...
72
4.2. Кількість трійчастих листків на рослині квасолі звичайної залежно від способу сівби та густоти рослин ………………...
78
4.3. Динаміка чистої продуктивності фотосинтезу ………………. 80
4.4. Динаміка накопичення сухої речовини рослин квасолі звичайної ………………………………………………………..
83
РОЗДІЛ 5. ФОРМУВАННЯ СИМБІОТИЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КВАСОЛІ ЗВИЧАЙНОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБУ СІВБИ ТА ГУСТОТИ РОСЛИН……………...........................

88
5.1. Динаміка кількості загальних і активних бульбочок залежно від способу сівби та густоти рослин …………………………..
88
5.2. Динаміка маси загальних і активних бульбочок залежно від способу сівби та густоти рослин ……………………………....
92
5.3. Загальний і активний симбіотичний потенціал квасолі звичайної та особливості його формування …………………..
95
РОЗДІЛ 6. ПРОДУКТИВНІСТЬ КВАСОЛІ ЗВИЧАЙНОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБУ СІВБИ ТА ГУСТОТИ РОСЛИН ………….
99
6.1. Біометричні показники квасолі звичайної залежно від технологічних прийомів ………………...……………………...
99
6.2. Зона плодоношення квасолі звичайної залежно від способу сівби та густоти рослин ………………………………………...
112
6.3. Вплив способу сівби та густоти рослин на кількість бобів квасолі звичайної .………………………………………...........
118
6.4.
Індивідуальна продуктивність квасолі звичайної залежно від технологічних прийомів………………………………………...
122
6.5.
Урожайність зерна квасолі звичайної залежно від способу сівби та густоти рослин ………………………………………...
131
6.6.
Мінливість біохімічних показників зерна квасолі звичайної залежно від способу сівби та густоти рослин………………....
144
РОЗДІЛ 7. ЕКОНОМІЧНА І БІОЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ КВАСОЛІ ЗВИЧАЙНОЇ ТА ЇХ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ …………………….

149
7.1. Економічна ефективність вирощування квасолі звичайної …. 149
7.2. Енергетична ефективність вирощування квасолі звичайної ... 151
7.3. Оцінка моделей технологій вирощування квасолі звичайної на конкурентоспроможність …………………………………...
154
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………….. 158
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ ………………………………………... 161
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………………………….. 162
ДОДАТКИ …………………………………………………………………..... 193

ВСТУП

Проблема рослинного білку є однією із головних, у вирішенні якої важлива роль належить зернобобовим культурам, в тому числі, квасолі звичайній [40, 116, 150]. Вона є цінною високобілковою продовольчою культурою, яка використовується в різних сферах народного господарства [116]. Цінність квасолі, як продовольчої культури зумовлюється вмістом у зерні 1732 % білка, 4156 % вуглеводів, 0,43,5 % жиру, 2,26,6 % клітковини. Білок квасолі за складом амінокислот близький до тваринного рівня молока або м’яса [116, 211]. Насіння і боби даної культури містять вітаміни В1, В6, Е, каротин, рибофлавін, фолазін. Зерно квасолі має високу калорійність (336 ккал в 100 г сухого насіння) і за енергетичною цінністю перевищує яловичину та рибу [232].
Квасолі також відводиться важливе значення в структурі посівних площ, зерновому і кормовому балансах, підвищенні культури землеробства [81, 116].
Також, шляхом максимального використання симбіотичного потенціалу азотфіксації бобових культур, зокрема квасолі, можна розв’язати проблему збагачення грунту та живлення рослин азотистими сполуками. Слід зазначити, що молекулярний азот з атмосфери є невичерпним джерелом. Його перехід у зв’язаний cтан здійснюється завдяки біологічній та фізико-хімічній фіксації молекул азоту бактеріями в симбіозі із бобовими рослинами [79]. Завдяки раціональному поєднанню мінерального та біологічного азоту можна збільшити прибуток на 383 грн./га, підвищити ріст рівеня рентабельності вирощування на 55 % [79, 132, 174, 214]. Недооцінка ролі симбіотичної азотфіксації як джерела збереження енергоресурсів призводить до того, що бобовим в Україні в структурі посівних площ відводять лише 10 %, тоді як у США – 26 % [210].
Квасоля звичайна є однією із зернобобових продовольчих культур світового землеробства. Її вирощування у різних країнах світу відбувається за різними технологіями, як індустріальними, з максимальним насиченням механізованих операціяй, так і за технологіями, де використовується ручна праця. Посівні площі квасолі в Україні становлять 25,3 тис. га. [47], у Мексиці 1754,8 тис. га, Китаї – 930,5, США – 530,7, Африці – 7694,5, Перу – 83,2, Індії – 9100,0, Бразилії – 2831,0, Кенії – 1000,0, Індонезії  182,1 та Європі – 260,1 тис. га [260].
Лісостепова зона України відноситься до традиційних районів вирощування квасолі. Родючі ґрунти, достатня кількість вологи, тепла, світла за досить тривалого безморозного періоду дають можливість одержувати високі врожаї зерна культури, за умови застосовування відповідних агротехнічних заходів, які забезпечують оптимальний ріст і розвиток рослин з урахуванням їх морфо-біологічних особливостей [40, 41, 235].
Вдало підібрані способи сівби і оптимальні норми висіву – важливі елементи інтенсивної технології вирощування квасолі. Важливе агротехнічне значення має площа живлення рослини. За однакової густоти рослин на одиниці площі, спосіб їх розміщення може бути різний, що підсилює або послаблює їх конкурентоспроможність за фактори життя [156, 167, 186, 190].
Оптимальне просторове та кількісне розміщення рослин на площі є важливим елементом технології вирощування, який підвищує індивідуальну і зернову продуктивність рослин [107, 221].
Актуальність теми. Одним з найважливіших завдань аграрного виробництва є використання високопродуктивних сортів сільсько-господарських культур з високими адаптивними властивостями й урожайністю. Широке їх впровадження в агроформуваннях України із застосуванням інтенсивних технологій вирощування спрямоване на максимальну реалізацію потенціалу сортів щодо рівня врожайності та високої якості продукції. Тому, удосконалення моделі технології вирощування квасолі звичайної за рахунок способу сівби та густоти рослин, направлених на підвищення урожайності, фотосинтетичної та симбіотичної продуктивності, – є актуальною проблемою, що потребує наукового обґрунтування для умов регіону.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи були складовою частиною державної тематики Національної академії аграрних наук України по виконанню науково-технічної програми „Зернові культури”, згідно завдання „Розробити нові конкурентоспроможні технології вирощування нових інтенсивних сортів зернобобових культур з урожайністю зерна 4,0–5,0 т/га гороху, 2,6–3,0 т/га сої, 4,0–5,0 т/га кормових бобів, 3,0–3,5 т/га ярої вики, які максимально відповідають їх біологічним вимогам та базуються на управлінні процесами формування врожаю, та забезпечують отримання якісного зерна в умовах Лісостепу України” (державний реєстраційний № 0106U009475).
Мета і завдання дослідження. Виявити залежності формування продуктивності квасолі звичайної залежно від способу сівби та густоти рослин в умовах правобережного Лісостепу України.
Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати такі завдання:
- дослідити процеси росту, розвитку та формування урожаю квасолі звичайної залежно від способу сівби та густоти рослин;
- оптимізувати оптимальне просторове і кількісне розміщення рослин квасолі звичайної у посіві;
- виявити залежність формування фотосинтетичних показників квасолі звичайної залежно від способу сівби та густоти рослин;
- дослідити сортові особливості формування симбіотичного апарату квасолі звичайної залежно від впливу технологічних прийомів;
- провести біометричну оцінку структури аналізу рослин квасолі звичайної залежно від способу сівби та густоти рослин;
- встановити зв’язки і залежність між показниками індивідуальної продуктивності рослин, урожайністю та якістю зерна квасолі звичайної та погодними умовами, а також способом сівби, густотою рослин;
- обґрунтувати економічну та біоенергетичну ефективність досліджуваних факторів технології вирощування квасолі звичайної та визначити ступінь їх конкурентоспроможності.
Об’єкт дослідження. Процеси росту, розвитку та особливості формування урожаю зерна квасолі звичайної залежно від способу сівби та густоти рослин.
Предмет дослідження. Фактори формування продуктивності квасолі звичайної (способи сівби, густота рослин, сорти).
Методи дослідження. Для встановлення фенологічних змін росту і розвитку рослин та продуктивності квасолі звичайної використовували візуальний та ваговий метод; для визначення фотосинтетичної діяльності – фізіологічний метод; для встановлення хімічного складу зерна квасолі звичайної застосовували біохімічний методи; для оцінки економічної і біоенергетичної ефективності розроблених елементів технології вирощування використовували порівняльно-розрахунковий метод; математично-статистичний метод – для визначення вірогідності даних і кореляційних залежностей.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в умовах правобережного Лісостепу України:
 встановлено залежності росту, розвитку та формування урожайності зерна і його якості від впливу способу сівби та густоти рослин;
 виявлено сортові особливості формування фотосинтетичного та симбіотичного апаратів квасолі звичайної залежно від впливу досліджуваних факторів;
 встановлено вплив досліджуваних факторів на формування плодоелементів;
 обґрунтовано залежності формування показників індивідуальної продуктивності рослин квасолі звичайної від впливу погодних умов та рівня мінерального живлення;
 проведено оцінку розроблених моделей технології вирощування квасолі звичайної на конкурентоспроможність;
Удосконалено: модель технології вирощування квасолі звичайної в умовах Лісостепу правобережного;
Набули подальшого розвитку: уявлення щодо проходження процесів росту і розвитку та формування величини фотосинтетичного та симбіотичного апарату, урожайності та якості зерна квасолі звичайної.
Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні моделей технології вирощування квасолі, які спрямовані на підвищення урожайності і показників якості зерна до рівня 2,89 т/га із вмістом сирого протеїну 23 % в умовах правобережного Лісостепу. Запропоновані моделі технологій вирощування квасолі звичайної на зерно впроваджені в агроформуваннях Вінницької та Хмельницької областей, зокрема у ДП ДГ ”Олександрівське”, ДП ДГ ”Пасічна” на загальній площі 5,88,4 га, де забезпечили приріст урожайності зерна на рівні 0,26–0,35 т/га, собівартість однієї тонни зерна 1579,7–1704,0 грн, рівень рентабельності 117,7–127,0 %.
Особистий внесок здобувача. За темою дисертаційної роботи автором самостійно опрацьовано вітчизняну та зарубіжну літературу, особисто закладено та виконано всі польові та лабораторні дослідження, проведено їх аналіз, сформульовано висновки та пропозиції виробництву, здійснено їх виробничу перевірку і впроваджено у виробництво. Матеріали, які викладені у дисертації, отримані здобувачем особисто у процесі проведення досліджень.
Апробація результатів досліджень. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на міжнародних наукових конференціях: ”Сучасні проблеми виробництва і використання рослинного білка: глобальні зміни та ризики” (Вінниця, 2008 р.), ”Кормовиробництво в умовах глобальних економічних відносин та прогнозованих змін клімату” (Вінниця, 2013 р.) та на засіданнях вчених рад Вінницького національного аграрного університету (Вінниця, 2006–2008 рр.) та науково-методичних радах Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН.
Публікація результатів досліджень. За темою дисертаційної роботи опубліковано 9 наукових праць, із них: 6 наукових праць у фахових виданнях, у тому числі 1 – в іноземному виданні, 1 – в іншому виданні та 2 тези науково-практичних конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі подано теоретичне обґрунтування та практичне розв’язання проблем підвищення індивідуальної продуктивності та урожайності зерна сортів квасолі звичайної залежно від способу сівби та густоти рослин в умовах правобережного Лісостепу України:
1. Встановлено, що тривалість вегетаційного періоду квасолі звичайної є мінливою ознакою і зумовлена сортовими особливостями культури та кліматичними умовами вирощування. Збільшення ширини міжрядь і зменшення густоти рослин призводить до подовження тривалості вегетаційного періоду на 12 доби;
2. Відзначено вплив способу сівби та густоти рослин на процес утворення плодоелементів. Найбільшу кількість квіток (44,7+1,02 шт./рослину), бобів (13,5+1,07 шт./рослину) отримано у сорту Мавка за широкорядного способу сівби з густотою 500 тис. шт./га;
3. Найвищий показник асиміляційної поверхні з одиниці площі – 54,8 тис.м2/га у фазі наливу насіння та вміст сухої речовини – 8,18 т/га у фазі фізіологічної стиглості відзначено у сорту Мавка за широкорядного способу сівби з шириною міжрядь 45 см з густотою рослин 600 тис./га. Тоді як максимальний показник чистої продуктивності фотосинтезу – 11,67 г/м2 за добу відмічено у сорту Надія в міжфазний період сходи  третій трійчастий листок за широкорядного способу сівби з шириною міжрядь 45 см з густотою рослин 500 тис./га;
4. Найбільші показники симбіотичного апарату відмічено за широкорядного способу сівби з густотою рослин 500 тис./га. Максимальну кількість загальних бульбочок отримано у сорту Мавка у фазі наливу насіння – 25,1 шт./рослину та активних – 20,5 шт./рослину. Показники маси загальних бульбочок становили – 0,39 г/рослину і маса активних бульбочок – 0,34 г/рослину, що забезпечило формування найвищих показників загального симбіотичного потенціалу – 8,00 тис./кг˙днів/га та активного симбіотичного потенціалу – 7,00 тис./кг˙днів/га;
5. Покращанню біометричних показників квасолі звичайної сприяє сівба широкорядним способом з шириною міжрядь 45 см і густотою рослин 500 тис. шт./га. Найбільшими ці показники були у сорту Мавка і становили: загальна кількість гілок  13,6 шт./рослину; загальна кількість вузлів  13,2 шт./рослину, у тому числі продуктивних – 4,8 шт./рослину; кількість бобів – 13,5 шт./рослину; кількість насінин – 59,7 шт./рослину; маса насіння – 12,2 г/рослину; маса 1000 насінин – 221 г. За використання позакореневого підживлення карбамідом, N30 у фазі бутонізації на фоні інокуляції насіння, внесення Р60К60 і площі живлення 303 см2 максимальну кількість загальних гілок – 16,5 шт./рослину, отримано у сорту Мавка, у тому числі гілок 1-го порядку – 10,2 шт./рослину, 2-го порядку – 6,3 шт./рослину. Водночас загальна кількість вузлів становила 15,9 шт./рослину, кількість продуктивних – 4,9 шт./рослину;
6. Встановлено, що у міру загущення рослин від 500 до 800 тис. шт./га зона плодоношення у рослин квасолі звичайної зменшується. За широкорядного способу сівби, з шириною міжрядь 45 см та густотою рослин 500 тис./га у рослин квасолі сорту Мавка, відмічено найбільшу зону плодоношення – 30,3 см або 56,9 %. Цей варіант сприяв зменшенню висоти закладки нижніх бобів до 12,5 см та збільшенню висоти закладки верхніх бобів до 42,7 см;
7. Максимальну урожайність зерна квасолі – 2,89 т/га, отримано у сорту Мавка з густотою рослин 600 тис. шт./га за широкорядного способу сівби з шириною міжрядь 45 см. Найбільшу біологічну урожайність 10,61 т/га відзначено у сорту Мавка на фоні інокуляції насіння, внесення Р60К60 та позакореневого підживлення карбамідом, N30 і за площі живлення 74 см2;
8. Найвищий вміст крохмалю (35,12 %), жиру (2,85 %), клітковини (5,02 %), магнію (0,95 г/кг), міді (10,02 мг/кг) забезпечує сорт Мавка за широкорядного способу сівби з шириною міжрядь 45 см і густотою рослин 500 тис./га. Тоді як у сорту Надія на тому ж варіанті досліду отримано максимальний вміст сирого протеїну (24,69 %), кальцію (2,66 г/кг), заліза (76,71 мг/кг), цинку (30,94 мг/кг);
9. Найбільший чистий прибуток у 8656,5 грн/га за рівня рентабельності 149,4 % відзначено у сорту Мавка з шириною міжрядь 45 см та густотою рослин 500 тис. /га. Найвищий вихід валової енергії на рівні 124,8 ГДж/га, обмінної енергії – 76,1 ГДж/га, за енергетичного коефіцієнта – 5,52, біоенергетичного коефіцієнта – 3,37 отримано у сорту Мавка з густотою рослин 600 тис./га. Найбільш ефективною за конкурентоздатністю виявилась модель вирощування квасолі звичайної, яка передбачала сівбу сорту Мавка широкорядним способом сівби з шириною міжрядь 45 см та густотою рослин 600 тис./га., про що свідчать коефіцієнти: КЕ – 1,07; J – 1,17 та КК – 1,06.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

В умовах правобережного Лісостепу України на сірих лісових ґрунтах, для одержання високих та сталих урожаїв зерна ¬з високими якісними показниками рекомендується вирощувати квасолю звичайну сорту Мавка широкорядним способом сівби, з шириною міжрядь 45 см та густотою рослин 600 тис./га.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Агробиологические особенности возделывания сои в Украине / Ф. Ф. Адамень, В. А. Вергунов, П. Н. Лазер, И. Н. Вергунова. – К. : Аграрна наука, 2006. – 456 с.
2. Алексеев Ю. В. Качество растениеводческой продукции / Алексеев Ю. В. – Л., 1978. – 256 с.
3. Андреєв О. А. Динаміка процесів лущення бобів квасолі під час механізованого збирання врожаю / О. А. Андреєв, О. В. Овчарук // Зб. наук. пр. – Кам’янець-Подільський, 2004. – Вип. 12. – С. 63–110.
4. Анчербанк С. П. Влияние температуры и влажности воздуха на цветение и плодообразование фасоли / С. П. Анчербанк // Сборник трудов молодых научных сотрудников. – Л., 1968. – Вип. 9. – C. 243–248.
5. Асфандиярова Р. Р. Корреляция и анализ путевых коэффициентов признаков урожайности у гороха посевного / Р. Р. Асфандиярова // Докл. ВАСХНИЛ. – 1983. – № 1. – С. 26–28.
6. Вивчення сортової реакції сої і кормових бобів на величину і форму площі живлення в модельних дослідах / А. О. Бабич, В. Ф. Петриченко, С. В. Колісник [та ін.] // Корми і кормовиробництво : Міжвід. темат. наук. зб. УААН, Їн-т кормів. – К. : Урожай. – 1998. – Вип. 45. – С. 36–38.
7. Бабич А. О. Вплив попередника сорту та норми висіву насіння на зміну біометричних показників посівів сої / А. О. Бабич, М. Л. Новохацький // Землеробство України в ХХІ столітті : матеріали Всеукраїн. наук.-практ. конф. – К. ; Чабани, 2000. – С. 12–13.
8. Бабич А. О. Наукові основи підвищення симбіотичної діяльності посівів сої в умовах Лісостепу України / А. О. Бабич, В. Ф. Петриченко, М. М. Магденко // Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах : матеріали міжнар. конф. – Вінниця : Аграр. наука, 1996. – С. 337–339.
9. Бабич А. О. Обґрунтування впливу способу сівби і густоти рослин на врожайність зерна сої в екологічних зонах Лісостепу України / А. О. Бабич, В. Ф. Петриченко, В. В. Смолянінов // Корми і кормовиробництво : Міжвід. темат. наук. зб. УААН, Ін-т кормів. – К. : Урожай, 1995. – Вип. 39. – С. 7–10.
10. Бабич А. О. Особливості вивчення конкурентних взаємовідносин та індивідуальної продуктивності сої в модельних дослідах / А. О. Бабич, В. Ф. Петриченко // Корми і кормовий білок : матеріали І Всеукраїн. міжнар. конф. – Вінниця, 1994. – С. 169–171.
11. Бабич А. О. Особливості проведення досліджень при вивченні конкурентних взаємовідносин в агробіоценозах сої / А. О. Бабич, В. Ф. Петриченко // Корми і кормовиробництво : Міжвід. темат. наук. зб. УААН, Ін-т кормів. – К. : Урожай, 1995. – Вип. 40. – С. 35–41.
12. Особливості формування врожаю насіння сої залежно від способів посіву, густоти рослин і мінеральних добрив / А. О. Бабич, В. Ф. Петриченко, С. І. Колісник [та ін.] // Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах : матеріали міжнар. конф. – Вінниця, 1996. – С. 330–331.
13. Бабич А. О. Розробка методологічних аспектів вивчення конкурентних взаємовідносин в агробіоценозах зернобобових культур / А. О. Бабич, В. Ф. Петриченко // Міжвід. наук. зб. [«Проблеми агропромислового комплексу»]. – Чернівці, 1994. – С. 9–17.
14. Бабич А. О. Світове виробництво однорічних зернових бобових культур для вирішення проблеми білка і біологічного азоту / А. О. Бабич, В. Ф. Петриченко, А. О. Побережна // Корми і кормовий білок : тр. І Всеукраїн. нар. конф.). – Вінниця, 1994. – С. 164–165.
15. Бабич А. О. Світові земельні, продовольчі і кормові ресурси / А. О. Бабич – К. : Аграрна наука, 1996. – С. 558.
16. Бабич А. О. Соя / А. О. Бабич, В. Ф. Петриченко // Зернобобові культури в інтенсивному землеробстві. – К. : Урожай. – 1990. – С. 51–79.
17. Бабич А. О. Соя для здоров’я і життя на планеті Земля / А. О. Бабич– К. : Аграрна наука, 1998. – 272 с.
18. Бабич А. О. Сучасне виробництво і використання сої / А. О. Бабич– К. : Урожай, 1993. – 432 с.
19. Бадина Г. В. Возделывание бобовых культур и погода / Г. В Бадина. – Л. : Гидрометиоиздат, 1974. – 242 с.
20. Барабаш О. Ю. Біологічні основи овочівництва : навч. посіб. / О. Ю. Барабаш, Л. К. Тараненко, З. Д. Сич– К. : Арістей, 2006. – 344 с .