СОЦІАЛЬНЕ СПРИЙНЯТТЯ ІНШОГО У ПОЛІКУЛЬТУРНОМУ СУСПІЛЬСТВІ : СОЦИАЛЬНОЕ ВОСПРИЯТИЕ ДРУГОГО В поликультурном обществе

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА
СОЦІОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

На правах рукопису

Сорока Юлія Георгіївна

УДК 316.7:[159.937:141.319.8]

СОЦІАЛЬНЕ СПРИЙНЯТТЯ ІНШОГО
У ПОЛІКУЛЬТУРНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

дисертація на здобуття наукового ступеню
доктора соціологічних наук

спеціальність 22.00.01 – теорія та історія соціології

Науковий консультант -
доктор соціологічних наук, професор
Сокурянська Людмила Георгіївна

Харків
2012

Зміст

Вступ 5

Розділ 1 Соціальне сприйняття як соціокультурний феномен
19

1.1 Соціальне сприйняття як соціальна взаємодія 19
1.1.1 Поняття соціального сприйняття 19
1.1.2 Соціальне сприйняття у повсякденній взаємодії 26
1.1.3 Категорії та схеми соціального сприйняття 31
1.1.4 Соціальне сприйняття та соціальний простір 37
1.2 Соціальне сприйняття та культура 50
1.2.1 Культура як фактор та контекст соціального сприйняття (підхід психології) 52
1.2.2 Роль символічних структур у соціальному сприйнятті (підхід антропології) 64
1.2.2.1 Сприйняття простору 66
1.2.2.2 Сприйняття кольору 73
1.2.2.3 Соціальне сприйняття особи 80
1.3 Соціальне сприйняття в перспективі соціокультурного підходу 90
1.3.1 Соціальний характер мислення та сприйняття 92
1.3.2 Соціальне сприйняття в рухливому середовищі 103
1.3.3 Культурна форма та соціальне сприйняття 109
1.4 Принципи емпіричного дослідження соціального сприйняття як соціокультурного феномену 128
Висновки до розділу 1 133

Розділ 2 Інший у соціокультурній перспективі соціального сприйняття
136

2.1 Конституювальна інстанція Іншого в соціальному сприйнятті 136
2.1.1 Соціальне сприйняття як соціальна дія 136
2.1.2 Конструювання сприйняття Іншого: дитина як об’єкт соціального сприйняття 142
2.2 Соціальне сприйняття Іншого як проблема сучасного суспільства 149
2.2.1 Основні засоби концептуалізації Іншого в соціальних науках 149
2.2.2 Іншування як самовизначення за допомогою протиставлення: український контекст 161
2.2.2.1 Уявлення про багатство та самоіншування 162
2.2.2.2 Іншування стосовно минулого 176
2.3 Інший як об’єкт соціального сприйняття 204
2.3.1 Соціокультурна номенклатура Іншого 204
2.3.1.1 Жінки та герої: Інший всередині культурних кордонів 211
2.3.2 Чужий у перспективі соціального сприйняття 231
2.3.3 Ворог як модус соціального сприйняття: український контекст 254
Висновки до розділу 2 265

Розділ 3 Полікультурне суспільство як простір соціального сприйняття Іншого

267

3.1 Полікультурне суспільство в концептуальному контексті розуміння множинності соціокультурного простору
267
3.2 Полікультурне суспільство та проблематизація інакшості 290
3.2.1 Детектив як модус соціального сприйняття 293
3.2.2 Повсякденне сприйняття в полі наукових порівнянь 301
3.2.3 Схеми соціального сприйняття смерті 307
3.2.4 Боротьба за нові засоби соціального сприйняття 321
3.3 Полікультурна перспектива змін українського суспільства та легітимація української культури
333
3.3.1 Регіональні ідентичності у полікультурній перспективі українського суспільства 334
3.3.2 Символи культури в полікультурній перспективі (на прикладі державних символів України) 340
3.3.3 Етнічні та громадянські значення символів «українець/українка» 347
Висновки до розділу 3 363

Висновки 365

Список використаних джерел 370-410

Вступ

Актуальність. Важливою частиною соціальної реальності є соціальне сприйняття, що втілюється як у повсякденні уявлення та знання, спонтанні висловлювання щодо соціального світу, так і в наукові теорії та концепції, художні сюжети, ідеології тощо. За допомогою соціального сприйняття індивіди пізнають та освоюють соціальній світ, перетворюючи його на простір своєї діяльності. Але являючись частиною соціального світу, соціальне сприйняття є також засобом його активного конструювання: «жінка – берегиня домашнього вогнища», «історична місія пролетаріату», «терористична загроза» – ці та інші точки зору на реальність (соціальні сприйняття) користувалися чи користуються владою бути самою соціальною реальністю. Іншими словами, соціальні сприйняття мають тенденцію ототожнюватися з реальністю, натуралізовуватися, а їх історичний характер, структурна обумовленість, культурні та ситуативні аспекти виникнення та відтворення маскуються, приховуються, стираються з пам’яті тощо.
Цей процес стає особливо небезпечним, коли об’єктом соціального сприйняття стають групи, які відрізняються від решти, наприклад, за кольором шкіри, етнічним походженням, релігійною приналежністю, способом життя тощо. Натуралізація певного сприйняття відмінних як брудних чи хитрих, агресивних чи дурних, злодіїв чи нездар призводить до відсторонення, виключення з комунікації, різноманітних форм дискримінації та пригнічення. В історії людства сприйняття в якості небезпечно чужого, ворога призводило до ізоляції, витіснення та поступового чи стрімкого знищення цілих спільнот та народів, наприклад, вірмен в Османській імперії, євреїв нацистами, аборигенів в північній Америці чи Австралії тощо.
Визначною рисою сучасної цивілізації є культурна неоднорідність суспільств. Процеси становлення індустріального способу виробництва, війни та завоювання, різноманітні форми міграції, процеси демократизації та тенденції відкритості стали основою формування сучасних поліетнічних та полікультурних націй. Культура мегаполісів й суспільство споживання інтегрували інокультурні елементи в індустрії харчування, розваг, у дизайні тощо. Процеси глобалізації також сприяли поширенню інокультурних елементів, появі, наприклад, МакДональдз в Донецьку чи суши-бару в Кельні. В цих умовах схильність до підозрілого чи ворожого ставлення до несхожих на тебе актуалізує небезпеки та ризики існування самої системи взаємодії, спричиняє масові паніки тощо. Саме ця проблема загрожує подальшому розвитку сучасного суспільства, спричиняючи насильства, агресії, бунти, акти непокори, страйки тощо. Натуралізоване сприйняття несхожого у якості чужого чи ворога, що є підґрунтям есенціалізму, а тому – расизму, партикуляризму, сексизму, націоналізму, колоніалізму, фундаменталізму та ксенофобії стає бар’єром для зростаючої полікультурності суспільств.
Означена проблематика непокоїть учених різних галузей соціальної науки (у дослідженнях меншин, міграції, культурних студіях, постколоніальних, феміністських та гендерних студіях тощо) та концептуалізується в різних аспектах проблематики Іншого. В філософії ця проблематика, що йде від греків та Фоми Аквінського, стала в постмодерністському її варіанті ключовою для розуміння свідомості та буття. У соціологічній науці їй передували: ініційований К. Марксом концепт відчуження, який продовжує залишатися важливим (проблеми електоральної поведінки, ерозія авторитету інституцій, бунти, конкуренції етнічних груп); розвинутий Г. Зіммелем концепт чужого (незнайомця), який розташований далеко та близько одночасно; дослідження маргінальності, тобто спільнот, змушених бути відокремленими від суспільства, Чиказької школи; феноменологічний концепт чужого А. Шютца, який розкриває об’єктивність новачків на тлі культурних зразків групового життя; соціологія знання П. Бергера та Т. Лукмана з ідеями соціальної категоризації та типізації; запропонована І. Гоффманом перспектива стигматизації, яка є зворотною стороною ідентифікації. Цей перелік концептів, які передували дослідженню Іншого в соціології, має бути доповненим концептами та дослідженнями соціальних груп, спільнот, приналежності, а також ідентичності, толерантності, багатокультурності в роботах таких авторів, як Х. Аренд, В. Афанасьевський, С. Баньковська, З. Бауман, М. Буравой, П. Бурдьє, В. Воронков, К. Гірц, Л. Гудков, Б. Дубін, Г. Звєрєва, Е. Зерубавель, Л. Іонін, В. Кімлічка, М. Кіммел, Г. Козирєв, П. Колінз, Ю. Кристева, М. Крепон, Ч. Кукатас, Е. Левінас, В. Малахов, А. Мадрид, П. Мельцер, А. Перотті, А. Олденквіст, П. Рікер, К. Робертс, Б. Рубл, Е. Саїд, Ц. Тодоров, С. Шакман, М. Шелер, А. Шипілов, М. Фуко, Ю. Хабермас, А. Янг, О. Ярська-Смирнова та інші. В українській соціальній науці зазначена проблематика розкривається в роботах таких авторів, як В. Арбєніна, В. Бакіров, В. Бурлачук, Є. Головаха, Н. Гончаренко, О. Гриценко, О. Даниленко, В. Євтух, І. Жерьобкіна, І. Кононов, Н. Костенко, І. Курас, О. Майборода, С. Макеєв, Л. Нагорна, Н. Паніна, В. Паніотто, А. Ручка, С. Римаренко, Л. Рязанова, Л. Сокурянська, О. Стегній, Н. Черниш та інші.
Проблематика соціального сприйняття розглядається в соціологічній науці в різних варіантах теоретичних та термінологічних традицій, у роботах культурно-аналітичної традиції. Життєві стилі М. Вебера, форма та зміст соціального Г. Зіммеля, структура особистості Н. Еліаса, фрейми знань І. Гофмана, повсякденні типізації П. Бергера та Т. Лукмана по-різному відповідають на питання щодо природи та характеру соціального сприйняття. Безпосередньо цей термін зв’являється в роботах П. Бурдьє як необхідна ланка пояснення ментальних процесів у соціальному просторі, розумінні природи активності індивіда, її структурної та символічної обумовленості.
Проте, причини есенціалізації соціального сприйняття Іншого залишається в соціології без необхідної уваги. Соціальне сприйняття інтерпретується перш за все як різновид психофізіологічного процесу сприйняття, соціальне життя та культура розглядаються як відокремлені його фактори. Накопичені у суміжних дисциплінах знання щодо зв’язку соціального сприйняття із соціокультурним контекстом не отримали ще відповідного осмислення та узагальнення. Таким чином, протистояння та запобігання натуралізації соціального сприйняття, нехтуванню його соціокультурної обумовленості та історичної, сконструйованої природи потребує аналізу цього феномену в перспективі соціокультурної трактовки людського життя, де принциповим відправним положенням є розуміння соціального сприйняття як форми соціокультурної взаємодії, характер та природа якої можуть бути визначеними тільки в інтегрованому баченні, єдності індивіда, суспільства та культури (П. Сорокін), розумінні «єдності культури та соціальності, створюваної та відтворюваної у діяльності людини» (М. Лапін), коли суспільство та культура розуміються як два боки однієї реальності, що існують репрезентованими у поведінці людей (Ф. Тенбрук).
Самий розвиток соціокультурного підходу як одного з варіантів інтегративної парадигми в сучасній соціології актуалізує такі тематичні простори, які б найповніше розкривали цей інтегративний потенціал, переваги інтегрованого бачення суспільства та культури щодо вивчення та розуміння сучасного суспільства. Саме такою є проблематика соціального сприйняття: забезпечуючи (як психофізіологічний процес) потребу в орієнтації індивіда в навколишньому середовищі, сприйняття в той же час є специфічною колективною, соціальною практикою; являючись ефектом структурної причинності, «поглядом» з певної позиції соціального простору, сприйняття спрямовується, оформлюється та наповнюється культурними значеннями. Підтвердженням такої оцінки проблематики сприйняття є відоме висловлювання П. Бурдьє, постструктуралістські праці якого також містять варіант інтегративного підходу в соціології. А саме: соціологія має брати до розгляду не тільки об’єктивну соціальну реальність, але й її сприйняття, бо втілені в спонтанних висловлюваннях, фольклорі чи наукових теоріях сприйняття отримують реальну владу конструювання соціальної реальності.
Відтак виникає необхідність формування концептуального апарату соціології для аналізу процесів ототожнення реальності та її сприйняття, натуралізації певних модусів сприйняття соціальної реальності, нехтування їх історичністю, структурною обумовленістю, культурними та ситуативними аспектами виникнення та відтворення, що реалізується у соціальному сприйняття Іншого у полікультурному суспільстві. Саме в цьому полягає й проблема, яка розв’язується в дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах наукового напрямку досліджень кафедри соціології соціологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, зокрема таких держбюджетних тем, як «Вища освіта як фактор соціоструктурних змін: порівняльний аналіз посткомуністичних суспільств» (2005-2007 рр.) (номер державної реєстрації 0105U000709), «Проблеми формування громадянської ідентичності української молоді: роль освіти як чинника консолідації суспільства» (2008-2009 рр.) (номер державної реєстрації 0108 U 001642), «Духовний світ сучасного українського студентства: національні джерела та глобальні орієнтири» (2010-2011) (керівник – професор Л.Г. Сокурянська).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у розробці соціологічної концепції соціального сприйняття Іншого у полікультурному суспільстві.
Завдання роботи:
1. Виявити специфіку інтерпретації соціального сприйняття в дискурсі соціальних наук.
2. Експлікувати характер визначення зв’язку соціального сприйняття та культури.
3. Обґрунтувати відповідні концептуальні контексти для комплексного аналізу соціального сприйняття.
4. Розробити категоріальний апарат, необхідний для соціологічного дослідження соціального сприйняття та його об’єктивацій.
5. Обґрунтувати підходи емпіричного соціологічного дослідження соціального сприйняття.
6. Схарактеризувати роль Іншого у соціальному сприйнятті.
7. Визначити особливості процесів іншування на прикладі українського суспільства.
8. Розробити концептуальні засади дослідження Іншого як об’єкта соціального сприйняття.
9. Концептуалізувати специфіку полікультурного суспільства в контексті сучасного соціологічного знання.
10. Визначити особливості соціального сприйняття Іншого у полікультурному суспільстві.
11. Схарактеризувати культурно-символічні процеси сучасного українського суспільства як полікультурного.
Об’єкт дослідження – соціальне сприйняття як соціокультурний феномен.
Предмет дослідження – соціальне сприйняття Іншого в полікультурному суспільстві.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використано загальнонаукові методи: абстрагування, узагальнення, аналіз, синтез, пояснення, систематизація, критичний та міждисциплінарний підходи.
У роботі з метою отримання інформації щодо процесів іншування в українському суспільстві, відчуття ворожості в українському студентському середовищі, розуміння значень символу «українець/українка» в полікультурній перспективі українського суспільства застосовується аналіз соціологічних даних, отриманих методом масового опитування. В роботі використовується також метод традиційного аналізу текстів масової комунікації для отримання даних щодо конкуренції засобів соціального сприйняття в умовах соціокультурних змін, метод тематичного аналізу художніх творів для отримання даних щодо окремих модусів сприйняття Іншого (жінки, героя) та професійного модусу соціального сприйняття.
Теоретико-методологічні основи роботи пов’язані з соціокультурної перспективою. Основними принципами відбору застосованих в роботі концепцій та методологій були: інтегративна та конструктивістська спрямованість, концептуальна забезпеченість аналізу змістовних аспектів соціокультурних процесів, можливість міждисциплінарних зв’язків, відкритість до інтелектуального обміну науки з мистецтвом.
У концептуалізації соціального сприйняття як соціокультурного феномену були застосовані поняття та положення розуміючої соціології М. Вебера, формальної соціології Г. Зіммеля, конструктивістської теорії П. Бергера та Т. Лукмана, конструктивістського структуралізму П. Бурдьє, соціології знання К. Мангейма, інтерпретативної антропології К. Гірца, інформаційної антропології Т. Еріксена, когнітивної соціології Е. Зерубавеля, соціокультурного аналізу Л. Іоніна, соціокультурного підходу Н. Черниш.
В обґрунтуванні положень щодо соціального сприйняття Іншого застосовані ідеї соціальної дії М. Вебера та Ю. Хабермаса, символічного інтеракціонізму Дж. Міда, філософії Іншого М. Хайдеггера, Ж.-П. Сартра, Е. Левінаса, постмодерністської етики З. Баумана, концепції ворожості Г. Зіммеля, М. Вуд, Л. Гудкова, ідеї чужості А. Шютца, поняття нетиповості О. Ярської-Смирнової, положення гендерної теорії С. де Бовуар, історико-філософські узагальнення Ю. Кристевої, Ц. Тодорова.
Методологічною основою розробки соціального сприйняття Іншого у полікультурному суспільстві стали поняття ціннісного поля Л. Сокурянської, інтерпретації теорії субкультур А. Ручки, Н. Костенко, концепція полістилізму Л. Іоніна, ідеї культурної множинності К. Гірца, поняття толерантності Ч. Кукатаса, концепція матриці домінування П. Колінз.
У роботі з метою ілюстрації та апробації теоретичних положень залучаються емпіричні дані досліджень «Соціальна структура українського суспільства на зламі століть» (2000 р., n=1800), «Вища освіта як чинник соціоструктурних змін: порівняльне дослідження посткомуністичних суспільств» (2006 р., n=3057); «Проблеми формування громадянської ідентичності української молоді: роль освіти як чинника консолідації суспільства» (2009 р., n=3058). Як джерела емпіричних даних щодо розповсюджених у суспільстві засобів соціального сприйняття Іншого в роботі застосовані культурні продукти, зокрема поетичні тексти, матеріали періодичної преси, сюжети кіно- і телефільмів.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у вирішенні важливої наукової проблеми в галузі соціологічного теоретизування – створенні соціологічної концепції соціального сприйняття як соціокультурного феномену та соціальної дії, спрямованої на Іншого, в умовах полікультурного суспільства.
На основі розробленої концепції отримані такі нові результати.
Уперше:
- соціальне сприйняття концептуалізовано як соціокультурний феномен, який розглядається як специфічний стан соціокультурного простору, форма «роботи» культури суспільства, що розгортається в повсякденному застосуванні соціально підтримуваних, сконструйованих в історичній перспективі життя спільноти категорій та символів. Розкрито, що соціальне сприйняття є специфічною соціальною практикою, «ефектом» структурної причинності, «поглядом» з певної позиції соціального простору; воно спрямовується, оформлюється та наповнюється культурними значеннями та є фактором відтворення соціокультурного світу;
- запропоновано поняття «соціокультурна номенклатура Іншого», яке визначено як гнучка, неієрархізована структура, що динамічно охоплює соціально-історичну та соціокультурну варіативність Іншого як об’єкта соціального сприйняття та поєднує наукові, повсякденні та мистецькі втілення категорій «чужий», «сторонній», «незнайомець», «ворог» у відповідних символах певного контексту. Соціокультурна номенклатура Іншого розкриває історичний, контекстуальний, ситуативний виміри соціокультурного простору, а також формує концептуальні рамки інтегрованого вивчення наукових концептів із емпіричними узагальненнями повсякденного життя та мистецькими образами;
- запропоновано інтерпретацію соціологічного опитування як специфічної ситуації соціального сприйняття, де вірогідність отримання відповіді на питання залежить від належності використаних у питаннях категорій до актуальних для респондентів схем соціального сприйняття відповідного об’єкту та готовності публічно їх обговорювати. Зорієнтований таким розумінням аналіз має доповнювати логіко-семантичний та когнітивний аналіз соціологічного інструментарію, передувати опитуванню та сприяти підвищенню його якості;
- систематизовано та змістовно схарактеризовано принципи емпіричного дослідження соціального сприйняття як явища соціокультурного простору: по-перше, соціальне сприйняття вимірюється одночасно як повсякденна дія індивідів, інституціоналізована соціальна практика, спосіб існування культурних значень та категорій; по-друге, тлумачення соціального сприйняття здійснюється на підставі інтерпретативної, структуралістської та функціоналістської моделей пояснення з методологічних позицій «веберіанського синтезу» інтерпретації й причинного пояснення та «подвійної герменевтики», з урахуванням контекстуальності та ситуативності в підборі типу й композиції емпіричних даних; по-третє, в якості носіїв значущої інформації про актуальні засоби соціального сприйняття разом з даними соціологічних опитувань використовуються культурні продукти (публікації мас-медіа, тексти художніх творів тощо);
удосконалено:
- категоріальний апарат, що забезпечує дослідження явищ, процесів та зв’язків у напрямку соціокультурного бачення соціального сприйняття Іншого, до якого увійшли такі поняття, як «соціальне сприйняття», «схема соціального сприйняття», «ситуація соціального сприйняття», «об’єктивація соціального сприйняття», «соціокультурна номенклатура Іншого», «самоіншування». Використання цих понять у практиці соціологічного дослідження соціокультурних феноменів дозволяє виокремлювати та аналізувати явища натуралізації соціального сприйняття;
- стратегію соціологічної інтерпретації полікультурного суспільства, яка базується на визнанні культурної неоднорідності невід’ємною характеристикою суспільства, взаємообумовленої із множинністю позицій соціального простору та прихованою за визнаною ієрархією культурних атрибутів національної держави. Це дозволило розглянути полікультурне суспільство як специфічний простір соціального сприйняття Іншого, проінтерпретувати умови та форми проблематизації в ньому інакшості, застосувати концепт полікультурності в дослідженні пострадянських соціокультурних трансформацій, що поглиблює інтерпретацію сучасного українського суспільства як полікультурного та обґрунтовує напрямки його дослідження в цьому контексті;
- інтерпретацію відмови від відповіді в ході соціологічного опитування як змістовної інформації та джерела емпіричних даних, що здійснено на основі соціокультурної концепції соціального сприйняття та положень когнітивного аналізу опитувального інструментарію. За допомогою цього був виявлений феномен «відмови від багатства» – форми самоіншування стосовно багатства в умовах пострадянських трансформацій українського суспільства;
дістали подальшого розвитку:
- соціокультурна трактовка Іншого в тематичному ракурсі соціального сприйняття в полікультурному суспільстві. Розкрито роль Іншого як конституювальної інстанції соціального сприйняття; інтегровано когнітивне та нормативне трактування Іншого, комунікативна та соціокультурна перспективи його розуміння; «чужий» та «ворог» розглянуті як способи соціального сприйняття Іншого, розкриті соціокультурні умови їхньої актуалізації й розповсюдження та місце в уявленнях сучасного українського суспільства на прикладі студентства;
- ідея легітимованих відмінностей в сучасному суспільстві, до яких належать розрізнення професійних, віддалених чи соціально сегрегованих культур та відповідних способів соціального сприйняття. Це дозволило аргументовано визначити полікультурність не як майбутнє, але дійсність сучасного суспільства, де співіснування відмінних культурних форм перемежовується із боротьбою та протистоянням конкуруючих способів соціального сприйняття;
- оцінка процесу легітимації української культури в якості репрезентанта країни, держави та суспільства як провідного культурно-символічний процесу українського суспільства доби незалежності. Розкрито, що процеси зростання полікультурності та легітимації української культури у своїй взаємодії визначають центральне протиріччя розвитку сучасного українського суспільства.
Теоретичне значення роботи полягає у розробці та представленні соціологічної концепції соціального сприйняття як соціокультурного феномену, в тому числі ролі Іншого як конституювальної інстанції та об’єкту соціального сприйняття, полікультурного суспільства як поля соціального сприйняття Іншого. Запропоновані та обґрунтовані поняття можуть використовуватися для аналізу процесів соціального сприйняття Іншого в полікультурному суспільстві. Робота сприяє розвитку соціокультурного підходу як інтегративної перспективи, демонструє та розвиває принципи міждисциплінарної інтеграції соціогуманітарних наук, напрямки зближення соціології та мистецтва як специфічних форм соціального пізнання. Представлені в роботі положення та висновки можуть слугувати подальшому розвитку соціології культури та збагаченню знань щодо українського суспільства як специфічного соціокультурного простору. Останнє стосується дослідження таких його характеристик, як культурна неоднорідність та полікультурність, співіснування різноманітних культурних форм та їхня взаємодія, зміни в культурно-символічному просторі України та легітимація української культури як репрезентанта країни, держави та суспільства.
Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці понятійного апарату для вивчення процесів соціального сприйняття Іншого у полікультурному суспільстві. Положення та висновки роботи можуть бути використані як в академічній, так і в громадській практиці спостереження та інтерпретації процесів соціального виключення, дискримінації, відчуження тощо. Запропоноване в роботі соціокультурне бачення соціального сприйняття Іншого дозволяє вийти на розв’язання проблем натуралізації ворожого сприйняття індивідів та спільнот поза межами культурних норм, яка може втілюватися як у дії індивідів чи груп та об’єктуватися в текстах масової комунікації чи мистецтва.
Так, практичного застосування дістали наступні результати роботи:
- обґрунтування соціального сприйняття минулого реалізовано в проекті «Пам’ять другої світової війни в монументальній репрезентації (випадок Маріуполя та Ужгорода)» (Львів, 2008);
- положення щодо соціального сприйняття в умовах культурного шоку залучені у проекті «Динаміка соціальних мереж, що провокують тероризм» (ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2005);
- висновки стосовно відчуттів ворожості в українському студентському середовищі, специфіки міжгрупової взаємодії та толерантності в полікультурному суспільстві застосовані при обговоренні Доповіді групи видатних осіб Ради Європи «Жити разом: поєднання різноманіття і свободи в Європі ХХІ століття» (ЛНУ імені Івана Франка, 2011 р.), у циклі дискусій Харківської правозахисної групи «Права людини через призму новішої історії України» (Харків, 2012).
Положення та висновки роботи активно залучаються та можуть знайти подальше застосування в навчальному процесі. Так зокрема:
- положення щодо культурної обумовленості, символічної опосередкованості, соціокультурної контекстуальності соціального сприйняття використані в навчальних курсах «Соціологія культури», «Соціологічні теорії суспільства», які викладаються авторкою на соціологічному та філософському факультетах ХНУ імені В. Н. Каразіна;
- результати дисертаційного дослідження застосовані у докторантській програмі з соціальних та гуманітарних наук «Культура в умовах соціальних змін», підготовленої для ЦГД ЛНУ імені Івана Франка (2006-2007, у співавторстві з Л. Малес);
- принципи залучення культурних продуктів до соціологічної рефлексії з метою удосконалення соціологічної освіти реалізовані в майстер-класах Зимової школи «Нетрадиційні методи викладання соціології» (Харків, ХНУ імені В. Н. Каразіна 2003, 2004), «Мистецтво викладання та оцінювання: гендерна чутливість в аудиторії» (Харків, ХНУ імені В. Н. Каразіна 2006).
Положення роботи можуть бути використаними у розробці та викладанні курсів «Етносоціологія», «Соціологія соціальних змін», а також «Соціологія соціального сприйняття», «Соціологічні візії Іншого», введення яких у навчальний процес сприятиме подальшій гуманізації соціологічної освіти, актуалізації ідей щодо протидії дискримінації та поширенню толерантності.
Апробація результатів дисертації здійснювалася під час обговорення на кафедрі соціології, на постійно діючому методологічному семінарі соціологічного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна, а також під час виступів і доповідей дисертантки на міжнародних і всеукраїнських наукових конгресах, конференціях, семінарах протягом 2002 – 2012 р., серед яких:
І Конгрес Соціологічної асоціації України (Харків, 2009), Міжнародна наукова конференція «Харківські соціологічні читання» (Харків, 2003, 2005, 2006, 2007, 2008, 2010, 2011), Всеукраїнська соціологічна конференція «Проблеми розвитку соціологічної теорії» (Київ, 2002, 2003, 2004, 2008, 2011), Міжнародна наукова конференція «Якубинська наукова сесія» (Харків, 2006, 2008, 2009, 2011), Львівський соціологічний форум (Львів 2008, 2009, 2011), «Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління» (Донецьк, 2005, 2006, 2007, 2008), Перша міжнародна наукова конференція Одеські соціологічні читання (Одеса, 2007), Міжнародна науково-практична конференція «Соціальна політика і механізми інтеграції українського суспільства» (Одеса, 2002), наукові конференції «Розмаїття культур: неокласика і контркультура» (Харків, 2009), «Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності» (Житомир, 2009), «Культура України: цілісність у регіональній різноманітності» (Київ, 2008), «Полікультурність, діалог і злагода: українські реалії» (Мелітополь, 2008), «Філософія гуманітарного знання: соціокультурні виміри» (Чернівці, 2007), ХІ Харківських міжнародних Сковородинівські читання (Харків, 2004);
а також: Семінар дослідників Інституту Кеннана (Вашингтон, США, 2010), Міжрегіональний семінар дисциплінарної групи з антропології, культурних досліджень, гендерних досліджень, історії та соціології програми AFP (OSI, HESP) (Стамбул, Турція, 2009), міжнародні конференції «Політики та колективні ідентичності у прикордонних регіонах (Молдова, Україна та Білорусь) в контексті розширення та герметизації ЄС» (Фрібург, Швейцарія, 2008), «Еліти, публічний діалог і реформа вищої освіти» (Варшава, Польща, 2008), 8-ма Конференція Європейської соціологічної асоціації (Глазго, Великобританія, 2007), Регіональний семінар з вдосконалення викладання «Переосмислюючи соціальний простір та час» (ReSet, HESP, 2007-2008), І Загальноросійська наукова конференція Сорокінські читання (Москва, Росія, 2004).
Публікації. За темою дисертації опубліковано: 2 одноосібних монографії обсягом 17,0 та 17,46 друк. арк., 2 розділи колективних монографій, 2 розділи навчальних посібників з грифом «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», 35 статей у вітчизняних та зарубіжних наукових виданнях, зокрема 21 публікація у фахових виданнях, 11 тез доповідей на конференціях.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що містять підрозділи, пункти та підпункти, висновків та списку використаних джерел. Робота містить 13 таблиць.
Загальний обсяг роботи – 410 сторінок; основний текст – 369 сторінок, список використаних джерел – 41 сторінка. Список використаних джерел становить 425 найменувань, з них 152 – англійською мовою.

Список литературы

Висновки
В роботі обґрунтовано та запропоновано вирішення важливого завдання в галузі соціологічного теоретизування, а саме – створення соціологічної концепції соціального сприйняття Іншого у полікультурному суспільстві.
На підставі проведеного теоретико-методологічного аналізу досліджень соціальної та культурної обумовленості соціального сприйняття широким колом соціальних наук (філософії, психології, соціальної психології, крос-культурної психології, соціології, соціології знання, когнітивної науки, культурної антропології) та інтерпретації отриманих положень у перспективі соціокультурного підходу доведено, що соціальне сприйняття є соціокультурним феноменом. Показано, що феномен соціального сприйняття артикульований різними соціальними науками як важливий елемент соціальної взаємодії, що забезпечує орієнтацію індивіда в соціальному світі, глибоко пов’язаний із структурними та змістовними характеристиками соціального простору, обумовлюється та опосередковується культурними категоріями та символами. Сучасне суспільство, що прискорює та інтенсифікує процеси змінювання, акцентує множинність способів соціального сприйняття в соціоструктурному та культурному вимірах та вимагає інтегрованого соціокультурного бачення соціального сприйняття.
Визначено, що соціальне сприйняття є специфічним станом соціокультурного простору, формою «роботи» культури суспільства, що розгортається в застосуванні в повсякденній життєдіяльності індивідів соціально підтримуваних, сконструйованих в історичній перспективі взаємодії соціокультурних чинників категорій та символів. Співвіднесеність індивідуального, соціального та культурного аспектів соціального сприйняття створюють певну цілісність, яка виявляє себе у відповідних ситуаціях та об’єктиваціях.
Ситуація соціального сприйняття визначена як унікальна констеляція обставин соціального сприйняття, для якої характерною є певна завершеність, цілісність; вона актуалізує ті категорії та символи доступного індивіду соціокультурного простору, які виявляються відповідними їй та, в свою чергу, стають присутніми в об’єктиваціях соціального сприйняття (спонтанних висловлюваннях, фольклорі, мистецьких творах, ідеологіях, наукових теоріях тощо), що унаочнюють способи соціального сприйняття значущих соціокультурних об’єктів (людей, діяльностей, речей, явищ, подій тощо) в їх соціально-історичній конкретиці.
Головними принципами емпіричного дослідження соціального сприйняття як соціокультурного феномену визначені: одночасність його вимірювання як повсякденної дії індивідів, інституціоналізованої соціальної практики, способу існування культурних значень та категорій; джерелами значущої інформації щодо актуальних засобів соціального сприйняття є поруч із соціологічними даними різноманітні культурні продукти (від газетних публікацій до поетичних текстів); підбір типу й композиції емпіричних даних здійснюється з урахуванням принципів контекстуальності та ситуативності; тлумачення емпіричного матеріалу відбувається на підставі інтерпретативної, структуралістської та функціоналістської моделей теоретичного пояснення з методологічних позицій «веберіанського синтезу» інтерпретації й причинного пояснення та «подвійної герменевтики».
У теоретико-методологічному полі соціокультурного підходу та в тематичному ракурсі соціального сприйняття трактовка Іншого отримала нові напрямки інтерпретації. На основі поглиблення положень щодо соціального сприйняття як соціокультурного феномену, а саме – інтерпретації його як соціальної дії, доведено, що Інший є конституювальною інстанцією соціального сприйняття. Емпіричний, когнітивний та нормативний Інший контролює соціальне сприйняття індивіда, будучи репрезентований у значущих соціокультурних символах спільноти. Орієнтованість на Іншого соціального сприйняття як традиційної чи нормативної соціальної дії конструюється в процесі історичного становлення спільноти, існує у згорнутому вигляді та потребує спеціальних дослідницьких процедур унаочнення.
Інший як об’єкт соціального сприйняття, варіативність якого є динамічною та соціокультурно й соціально-історично обумовленою, розкривається у введеному понятті «соціокультурна номенклатура Іншого». Остання є гнучкою структурою, яка поєднує наукові, повсякденні та мистецькі втілення категорій «чужий», «сторонній», «незнайомець», «ворог» у відповідних символах певного соціокультурного та культурно-історичного контексту. Продемонстровано евристичний потенціал цього концепту як методологічного підґрунтя інтегрованого бачення різноманітних соціогуманітарних візій Іншого та для аналізу мистецьких творів. На підставі критичного аналізу теоретичного матеріалу з позицій соціокультурного підходу обґрунтовано, що чужий та ворог є способами соціального сприйняття Іншого, конкретизовані умови їхньої актуалізації та розповсюдження, форми прояву та місце в уявленнях сучасного українського студентства.
Динамічний характер соціального сприйняття Іншого розкритий за допомогою аналізу процесів іншування, тобто конструювання пригнічуваного Іншого за допомогою культивування сприйняття відмінностей як моралізованих опозицій та вибудовування негативної перспективи взаємодії з ним, в сучасному українському суспільстві. Показано, що пострадянські соціокультурні трансформації спричинили зміни у способах соціального сприйняття Іншого, актуалізувавши такі критерії іншування, як багатство та ставлення до минулого. З опорою на принципи «подвійної герменевтики» продемонстровано, як ці зрушення захоплюють і суспільство, і дослідників, та стають джерелом пояснень соціально-політичних, ідеологічних та культурно-символічних процесів.
Соціологічне опитування аргументовано як специфічна ситуація соціального сприйняття, де вірогідність отримання відповіді на питання залежить від належності запропонованих в питаннях категорій до актуальних для респондентів схем соціального сприйняття відповідного об’єкту та готовності публічно їх обговорювати. Відмова від відповіді, як доведено, є важливим джерелом інформації не тільки для визначення якості опитувального інструментарію, але й для дослідження актуальних способів соціального сприйняття, зокрема явища «відмови від багатства».
Соціокультурний аналіз тематики полікультурного суспільства показав, що, з огляду на множинність соціальних груп, позицій та полів взаємодії, які відрізняються нормативно та відтворюються за допомогою відмінних культурно-символічних зразків, полікультурність є реальністю будь-якого суспільства. Визнання ж суспільства як полікультурного наштовхується на монокультурність ідеалу влади, але набирає чинності в процесах емансипації, демократизації, деколонізації, унаочнення етнокультурної та конфесійної неоднорідності. На підставі критичного аналізу існуючих концептів та теорій соціокультурної неоднорідності доведено, що позитивна роль академічного дискурсу у процесах становлення недискримінаційного полікультурного суспільства потребує наступного. Виведення дескриптивних та аналітичних процедур за рамки бінарних опозицій, нейтралізація їх оціночних інтенцій та визнання цінності культурного розмаїття як такого; запобігання ототожнення культурного домінування з функціонуванням певної культурної форми як комунікативного засобу у суспільстві; запобігання заперечення відмінностей та виправдання насилля.
Соціальне сприйняття Іншого у полікультурному суспільстві тяжіє до дискримінувальних схем, відповідних вертикально ієрархізованому простору культурних форм, чи толерантних, відповідних горизонтально орієнтованому їх простору. Легітимованими є відмінності між професійними способами соціального сприйняття, що обумовлюється їх функціональністю для суспільства в цілому, різниці віддалених у просторі культур, порівняння яких із європейською вкладається в опозиції сучасне-традиційне, лінійне-циклічне, цілеспрямованість-патернованість. Різноманітні способи соціального сприйняття певного феномену можуть як співіснувати відносно безпечно одне для одного (способи соціального сприйняття смерті), так і ставати причиною певних протистоянь у суспільстві (різні назви міста).
Обґрунтовано, що сучасне українське суспільство у русі свого змінювання набуває чинність як полікультурне. Найбільш значущими в цьому контексті є етнічні, мовні, культурно-історичні та регіональні розрізнення, легітимація яких наштовхується на складність визнання суспільством розрізнень як таких, що обумовлено тоталітарним досвідом і пов’язаними з ним цінностями тотожності. Рушійною силою культурно-символічних змін українського суспільства є процес легітимації української культури як репрезентанта країни, держави та суспільства. Етнізуючи широке коло суспільних практик, наділяючи символи української культури значними перевагами у символічній боротьбі, процеси легітимації сприяють унаочненню існуючої неоднорідності українського соціокультурного простору. Обґрунтовано, що процеси зростання полікультурності та легітимації української культури визначають центральне протиріччя розвитку сучасного українського суспільства. В цьому контексті особливої дослідницької уваги потребують процеси взаємодії різноманітних культурних форм та багатозначність доступних в українському соціокультурному просторі символів. На підставі аналізу емпіричних даних доведено, що етнічне та громадянське прочитання символів української ідентичності («українець/українка») є специфічним проявом полікультурності та будучи підтриманими певними сегментами суспільства впливають на її перспективу.

Список використаних джерел

1. Толковый словарь В. Даля ON-LINE. [Электронный ресурс] / Толковый словарь В. Даля. – Режим доступу : http://vidahl.agava.ru/.
2. Толковый словарь Ушакова ON-LINE. [Электронный ресурс] / Толковый – словарь Д. Ушакова. – Режим доступу : http://ushakovdictionary.ru/.
3. Психология : словарь / под общ. ред. А. Петровского, М. Ярошевского – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Политиздат, 1990. – 494 c.
4. Гамезо М. Атлас по психологии / М. Гамезо, И. Домашенко. – М. : Просвещение, 1986. – 464 c.
5. Сорока Ю. Социальное восприятие и взаимодействие: к социокультурной концепции восприятия / Ю. Сорока // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : збірник наукових праць. У 2-х т. – Т. 1. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2006. – С. 23–30.
6. Мид Дж. Философия акта / Дж. Мид ; пер. с англ. В. Николаева // Личность. Культура. Общество. – 2001. – Т. 3. – Вып. 1 (7). – С. 87–100.
7. Osgood Ch. Mefhod and theory in experimental psychology / Ch. Osgood. – New York : Oxford Univer. Press, 1953. – 800 p.
8. Karpf F. American social psychology / F. Karpf. – New York : McGraw-Hill Book Company, 1932. – 630 p.
9. Аристотель. О душе // Аристотель. Сочинения в четырех томах. Т. 1. / Аристотель ; Ред. В. Асмус. – М.: «Мысль», 1976. – С.369–350.
10. Лейбниц Г. Сочинения, в четырёх томах. Том 2. «Новые опыты о человеческом разумении» / Г. Лейбниц ; пер. с нем. – М.: Мысль,1983. – 686 с.
11. Кант И. Критика чистого разума / И. Кант. – Симферополь : Реноме, 1998. – 528 с.
12. Апперцепция // Философский энциклопедический словарь. 2-е изд. – М.: «Советская энциклопедия», 1989. – С. 35.

13. Bruner J. Value and need as organizing factors in perception / J. Bruner, C. Goodman // Journal of abnormal and social psychology. – 1947. – № 42. – P. 33–44.
14. Bruner J. Tension and tension-release as organizing factors in perception / J. Bruner, L. Postman // Journal of personality. – 1947. – № 15. – P. 300–308.
15. Bruner J. On the perception of incongruity: A paradigm / J. Bruner, L. Postman // Journal of personality. – 1949. – № 18. – P. 206–223.
16. Bruner J. A Study of thinking / J. Bruner, J. Goodnow, G. Austin. – New Jersey: Transaction Publishers, 1986. – 330 p.
17. Андреева Г. Социальное познание: проблемы и перспективы / Г. Андреева. – М. : Московский психолого-социальный институт, Воронеж: НПО «МОДЭК», 1999. – 416 с.
18. Майерс Д. Социальная психология / Д. Майерс. – СПб. : Питер, 1996. – 684 с.
19. Neisser U. Two themes in the study of cognition / U. Neisser // Cognition: conceptual and methodological issues. – Washington, DC : American psychological association, 1992. – Р. 333–340.
20. Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / П. Бергер, Т. Лукман. – М. : «Медиум», 1995. – 324 с.
21. Fiske S. Social cognition / S. Fiske, Sh. Taylor. – New York : McGraw-Hill Book Company, 1991. – 392 р.
22. Кубрякова Е. Краткий словарь когнитивных терминов / Е. Кубрякова, В. Демьянков, Ю. Панкрац, Л. Лузина ; под общ. ред. Е. Кубряковой. – М. : Изд-во МГУ, 1996. – 245 с.
23. Аристотель. Категории // Аристотель. Сочинения в четырех томах. Т. 2. / Аристотель ; Ред. В. Асмус. – М.: «Мысль», 1976. – С. 51–90.
24. Витгенштейн Л. Логико-философский трактат / Л. Витгенштейн ; пер. с нем. И. Добронравова и Д. Лахути ; общ. ред. и предисл. В. Асмуса – М. : Наука, 1958 (2009). – 133 с.
25. Сорока Ю. Концепция социального восприятия П. Бурдье: основные идеи и возможности применения / Ю. Сорока // Методологія, теорія і практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : збірник наукових праць. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2004. – С. 58–61.
26. Бурдье П. Социальное пространство и символическая власть / П. Бурдье // Начала / П. Бурдье ; пер. с фр. Н. Шматко. – M. : Socio-Logos, 1994. – С. 181–208.
27. Bourdieu P., Wacquant L. An invitation to reflexive sociology / P. Bourdieu, L. Wacquant. – Cambridge : Polity Press, 1996. – 330 р.
28. Бурдье П. Социальное пространство и генезис «классов» / П. Бурдье // Социология политики / П. Бурдье ; пер. с фр.; [сост., общ. ред. и предисл. Н. Шматко]. – М. : Socio-Logos, 1993. – С. 53–97.
29. Гофман И. Представление себя другим в повседневной жизни / И. Гофман ; пер. с англ. и вступ. статья А. Ковалева. – М. : Канон-Пресс-Ц, Кучково поле, 2000. – 304 с.
30. Бурдье П. Политические позиции и культурный капитал / П. Бурдье // Социология политики / П. Бурдье ; пер. с фр. [сост., общ. ред. и предисл. Н. Шматко]. – М. : Socio-Logos, 1993. – С. 99–158.
31. Бурдье П. Практический смысл / П. Бурдьем; пер. с фр. : А. Бикбов, К. Вознесенская, С. Зенкин, Н. Шматко. – М. : Институт экспериментальной социологии, 2001 ; СПб. : Алетейя, 2001. – 562 с.
32. Бурдье П. Система образования и система мышления / П. Бурдье // Высшее образование в России. – 1997. – № 2. – С. 119–125.
33. Сорока Ю. Медиа образ социальной структуры и проблема номинаций социальных агентов // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: збірник наукових праць. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2003. – С. 212–216.
34. Одоевцева И. На берегах Невы / И. Одоевцева– М.: Худож. лит., 1988. – 334 с.
35. Мерло-Понти М. Кино и новая психология / М. Мерло-Понти ; пер. с фр. М. Ямпольского // Киноведческие записки. – 1992. – № 13–14. – С. 13–23.
36. Сорокин П. Родовая структура социокультурных явлений / П. Сорокин // Человек. Цивилизация. Общество / П. Сорокин. – М. : Политиздат, 1992. – С. 190–220.
37. Сорока Ю. Психологія про зв’язок соціального сприйняття та культури: від чинників культури до культурного контексту // Вісник Харківського національного університету імені В. Н.Каразіна. Сер. : Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. – 2009. – № 844. – С. 63–68.
38. Коул М. Культура и мышление / М. Коул, С. Скрибнер; пер. с англ. под ред. А. Лурия. – М. : Прогресс, 1977. – 262 с.
39. Кросс-культурная психология. Исследования и применение / Дж. Берри, А. Пуртинга, М. Сигалл, П. Дасен ; пер. с англ. – Х. : Изд-во Гуманитарный центр, 2007. – 560 с.
40. Психология и культура / под ред. Д. Мацумото ; Пер. с англ. Т. Гутман. – СПб. : Питер, 2003. – 718 с.
41. Леви-Стросс К. Структурная антропология / К. Леви-Стросс ; пер. с фр. В. Иванова. – М. : Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – 512 с.
42. Енциклопедія постмодернізму / за редакцією Ч. Вінквіста та В. Тейлора ; пер. з англ. В. Шовкун; наук. ред. пер. О. Шевченко. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. – 503 c.
43. Гирц К. Личность, время и поведение на Бали / К. Гирц // Интерпретация культур / К. Гирц ; пер. с англ. – М. : РОССПЭН, 2004. – С.415–472.
44. Гирц К. «Насыщенное описание»: в поисках интерпретативной теории культуры / К. Гирц // Интерпретация культур / К. Гирц ; пер. с англ. – М. : РОССПЭН. – 2004. – С. 9–42.
45. Ионин Л. Социология культуры: учебное пособие / Л. Ионин – 2-е изд. – М. : «Логос», 1998. – 280 с.
46. Hallowell A. Culture and Experience / A. Hallowell. – Philadelphia : University of Pennsylvania Press, 1955. – 434 p.
47. Мегрелидзе К. Основные проблемы социологии мышления / К. Мегрелидзе ; под ред. и с предисл. А. Бочоришвили. – 3-е изд. – М. : ЛКИ, 2007. – 488 с.
48. Berlin B., Kay P. Basic color terms: their universality and evolution / B. Berlin, P. Kay. – Berkeley and Los. Angeles : University of California Press., 1969. – 490 p.
49. Sahlins M. Colors and culture / M. Sahlins // Semiotica. – 1976. – Vol. 16. – P. 1–22.
50. Тэрнер В. Символ и ритуал / В. Тэрнер ; сост., вступ. статья и пер. с англ. В. Бейлиса. – М. : Наука. – 1983. – 277 с.
51. Сорока Ю. Соціокультурний підхід у практиках досліджень та наукового спілкування соціологів в Україні / Ю. Сорока // Вісник Одеського національного університету. Т. 11. Випуск 10 : Соціологія, політологія. – 2006. – С. 108–115.
52. Сорока Ю. Магическое и медиа / Ю. Сорока // Логос. – № 2 (47). – 2005. – С. 30–38.
53. Сорока Ю. Об’єкт та предмет соціології культури / Ю. Сорока // Сучасні соціальні проблеми у вимірі соціології управління: збірник наукових праць ДонДУУ. Т. ІХ. Вип.4 (94) : «Соціологія управління». Сер. Спеціальні та галузеві соціології. – Донецьк : ДонДУУ, 2008. – С. 415–419.
54. Филиппова О. Политики идентичности: антропологические методы и социокультурные интерпретации / О. Филиппова, Ю. Сорока // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : збірник наукових праць. – Випуск 15. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. – С. 129–135.
55. Сорока Ю. Методологія дослідження культури в соціології: культурно-аналітичний підхід / Ю. Сорока // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : збірник наукових праць – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2007. – С. 113–118.
56. Манхейм К. Идеология и утопия / К. Манхейм // Диагноз нашего времени / К. Манхейм ; пер. М. Левиной и др. ; ред.-сост. Я. Бергер и др. – М. : Юрист, 1994. – С. 7–260.
57. Маркс К. К критике политической экономии. Предисловие / К. Маркс // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – 2-е изд. – Т. 13. – М.: Государственное издательство политической литературы, 1959. – С. 5–9.
58. Шелер М. Социология знания / М. Шелер ; пер. с нем. А. Н. Малинкина // Теоретическая социология: Антология: В 2 ч. ; пер. с англ., фр., нем., ит.; сост. и общ. ред. С. П. Баньковской. – М.: Книжный дом «Университет», 2002. – Ч. 1. – С. 160–171.
59. Bloor D. Knowledge and social imagery / D. Bloor. – Chicago: University of Chicago Press, 1991. – 221 p.
60. Фуко М. Воля к истине: по ту сторону знания, власти и сексуальности. Работы разных лет / М. Фуко ; пер. с франц. С. Табачниковой под ред. А. Пузырея. – М. : Магистериум – Касталь, 1996. – 448 с.
61. Бауман З. Пьер Бурдье, или диалектика vita contemplativa и vita activa / З. Бауман ; пер. с англ. А. Ковалева // Социологический журнал – 2002. – № 3. – С. 5–19.
62. Кун Т. Структура научных революций / Т. Кун ; пер. с англ. – М.: Прогресс, 1977. – 300с.
63. Малкина С. Критика метафизики и логоцентризма как основа интерпретативных стратегий деконструкции / С. Малкина // Изд. Сарат. ун-та. Новая сер. Сер. Философия. Психология. Педагогика. – 2006. Т. 6, вып. 1/2. – С. 18–21.
64. Еріксен Т. Тиранія моменту: швидкий та повільний час в інформаційну добу / Т. Еріксен ; пер. з англ. В. Дмитрука. – Львів : Кальварія, 2004. – 196 с.
65. Сорока Ю. Социальное восприятие и СМК: концепция Г. М. Маклюэна. / Ю. Сорока // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2000. – С.96–99.
66. Моль А. Социодинамика культуры / А. Моль ; пер. с франц., вступ. ст., ред. и прим. Б. Бирюкова, Р. Зарипова и С. Плотникова. – М. : Прогресс, 1973. – 406 с.
67. Сорока Ю. Активизация повседневного знания в аудитории в процессе преподавания социологии: теоретико-методологические основы и методические приемы / Ю. Сорока // Социология в аудитории: искусство преподавания. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна. – 2003. – С. 95–113.
68. Ильин И. Отказ / Ильин И. // Постмодернизм. Словарь терминов / И. Ильин. – М. : ИНИОН РАН – INTRADA. 2001. – С. 184–185.
69. Zerubavel E. Social Mindscapes: An invitation to Cognitive Sociology / E. Zerubavel. – Cambridge : Harvard University Press, 1997. – 162 p.
70. Дубин Б. Интеллектуальные группы и символические формы: Очерки социологии современной культуры / Б. Дубин. – М. : Новое издательство, 2004. – 352 с.
71. Alexander J. The Meanings of Social Life: a Cultural Sociology / J. Alexander. – New York : Oxford University Press, 2003. – 308 p.
72. Юнг К. Психология бессознательного / К. Юнг ; пер. с нем. – М.: Канон, 1994. – 320 с.
73. Деррида, Ж. О грамматологии / Ж. Деррида ; Пер. с фр. и вст. ст. Н. Автономовой. – М.: Ad Marginem, 2000. – 512 с.
74. Лакан Ж. Функция и поле речи и языка в психоанализе / Ж. Лакан ; пер. с фр. А. Черноглазова. – М.: «Гнозис», 1995. – 192 с.
75. Лиотар Ж. Состояние постмодерна / Ж. Лиотар ; пер. с фр. Н. Шматко. – М.: Институт экспериментальной социологии; СПб.: Алетейя, 1998. – 168 с.
76. Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть / Ж. Бодрийяр ; Пер. с фр. С. Зенкина. – М.: «Добросвет», 2000. – 387 с.
77. Ильин И. Культурное бессознательное / Ильин И. // Постмодернизм. Словарь терминов / И. Ильин. – М. : ИНИОН РАН – INTRADA, 2001. – С. 125–127.
78. Усманова А. «Культурные исследования» / А. Усманова // Пост-модернизм: энциклопедия, сост. и науч. ред. А. Грицанов, М. Можейко. – Минск: Интерпрессервис, Книжный Дом, 2001. – С. 394–399.
79. Усманова А. «Холл С.» / А. Усманова // Пост-модернизм: энциклопедия, сост. и науч. ред. А. Грицанов, М. Можейко. – Минск: Интерпрессервис, Книжный Дом, 2001. – С. 492–496.
80. Черныш Н. Социокультурный поход в социогуманитарных исследованиях: обмен смыслами / Н. Черныш, О. Ровенчак // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2005. – № 4. – С. 92–103.
81. Черныш Н. Основные понятия и положения социокультурного подхода и специфика их применения в социологии / Н. Черныш, О. Ровенчак // Социоогия: теория, методы, маркетинг. – 2006. – № 1. – С. 37–54.
82. Малес Л. Вивчаючи тексти культури : соціокультурний аналіз як пізнавальна стратегія соціології : монографія / Л. Малес. – К.: КІС, 2011. – 325 с.
83. Томас У. «Определение ситуации» / У. Томас // Человек и общество. Хрестоматия / под ред. С. Макеева. – К. : Ин-т социологии НАН Украины, 1999. – С. 24–28.
84. Американская социологическая мысль: Тексты / Под ред. В. Добренькова. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – 496 с.
85. Ионин Л. Основания социокультурного анализа : учебное пособие / Л. Ионин. – М. : Рос. гос. гуманит. ун-т, 1996. – 152 с.
86. Гуссерль Э. Логические исследования. Картезианские размышления. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. Кризис европейского человечества и философии. Философия как строгая наука / Э. Гуссерль ; Пер. з нім. – Мн., М., 2000. – 752 с.
87. Тайлор Э. Первобытная культура / Э. Тайлор ; пер. с англ. – М. : Политиздат, 1989. – 573 с.
88. Ритцер Дж. Современные социологические теории / Дж. Ритцер. – 5-е изд. – СПб. : Питер, 2002. – 688 с.
89. История буржуазной социологии XIX – начала XX века / Под ред. И. Кона. – М.: Наука, 1979. – 344 с.
90. Шпенглер О. Закат Европы / О. Шпенглер ; пер. с нем. – М.: Наука, 1993. – 584 с.
91. Тойнби А. Постижение истории: Сборник / А. Тойнби ; Пер. с англ. Е. Жаркова. – М.: Рольф, 2001. – 640 с.
92. Данилевский Н. Россия и Европа / Н. Данилевский. – М.: «Вехи», 2004. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://vehi.net/danilevsky/ rossiya/index.html
93. Tenbruk F. Reprasentative Kultur / F. Tenbruk // Sozialstruktur und Kultur ; Hrsg. Von H. Haferkamp. – Frankfurt am Main : Suhrkamp, 1990. – S. 20–53.
94. Лотман Ю. Культура и взрыв / Ю. Лотман // Семиосфера / Ю. Лотман. – СПб. : Искусство – СПБ, 2001. – С. 12–149.
95. Ионин Л. Социология культуры / Л. Ионин. – 4-е изд., перераб. и доп. – М. : Изд. дом ГУ ВШЭ, 2004. – 427 с.
96. Сорока Ю. Культурна форма / Ю. Сорока // Соціологічна енциклопедія ; укладач В. Городяненко. – К. : Академвидав, 2008. – С. 204.
97. Зиммель Г. Общение. Пример чистой, или формальной, социологии / Г. Зиммель / пер. с нем. в 2-х томах. – М. : Юрист, 1996. – С. 486–500.
98. Шютц А. Смысловая структура повседневного мира: очерки по феноменологической социологии / А. Шютц ; сост. А. Алхасов; пер. с англ. А. Алхасова, Н. Мазлумяновой; научн. ред. перевода Г. Батыгин. – М.: Институт Фонда «Общественное мнение», 2003. – 336 с.
99. Александер Дж. Обещания культурной социологии: технологический дискурс и сокральная и профанная информационные машины / Дж. Александер // Контексты современности-II: Актуальные проблемы общества и культуры в западной социальной теории : хрестоматия / сост. и общ. ред. С. Ерофеева : – 2-е изд., доп. и перераб. – Казань : Изд-во Каз. ун-та, 2001. – С. 91–98.

100. Сорока Ю. Стратегія емпіричного дослідження соціального сприйняття як соціокультурного феномена / Сорока Ю. // Вісник одеського національного університету. – Том 16. – Випуск 10 : Соціологія і політичні науки : збірник наукових праць. – Одеса, 2011. – С. 380–385.
101. Лапин Н. Социокультурный поход т социетально-функциональные структуры / Н. Лапин // Социологические исследования. – 2000. - № 7. – С. 3-12.
102. Девятко И. Модели объяснения и логика социологического исследования / И. Девятко – М. : ЦСО, 1996. – 173 с.
103. Сорока Ю. Кинодискурс повседневности постмодерна / Ю. Сорока // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : збірник наукових праць. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2001. – С. 346–349.
104. Сорока Ю. Сприйняття українського кіно в контексті інтеграції суспільства / Ю. Сорока // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер. : Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. – 2004. – № 621. – С. 268–272.
105. Гудков Л. Негативная идентичность. Статьи 1997–2002 годов / Л. Гудков. – М. : НЛО, «ВЦИОМ-А», 2004. – 816 с.
106. Соболевська М. Рефлексивність як критерій сучасної соціологічної теорії / Соболевська М. // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : збірник наукових праць. – Випуск 16. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2010. – С. 18–22.
107. Вебер М. Основные социологические понятия / М. Вебер // Избранные произведения / М. Вебер ; пер. с нем. ; сост., общ. ред. и послесл. Ю. Давыдова ; предисл. П. Гайденко. – М. : Прогресс, 1990. – С. 602–643.
108. Мид Дж. Г. Избранное: Сб. переводов / Дж. Мид ; пер. с англ. В. Николаев, отв. ред. Д. Ефременко. – М.: РАН. ИНИОН, 2009. – 290 с.

109. Кули Ч. Человеческая природа и социальный порядок / Ч. Кули ; Пер. с англ. – М.: Идея-Пресс, Дом интеллектуальной книги, 2000. – 320 с.
110. Парк Р. Город как социальна лаборатория / Р. Парк ; Пер. с англ. С. Баньковской // Социологическое обозрение. – 2002. – Том 2. – № 3. – С. 3–12.
111. Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие / Ю. Хабермас ; пер. с нем. под ред. Д. Скляднева, послесл. Б. Маркова. – СПб. : Наука, 2000. – 380 с.
112. Гидденс Э. Устроение общества: Очерк теории структурации / Э. Гидденс. – М. : Академический проект, 2005. – 528 с.
113. Mead, George Herbert // Encyclopedia of philosophy, second edition ; D. Borchert, ed. in Chief. – New York : Simon & Schuster ; Macmillan; London : Simon & Schuster and Prentice Hall International, 1996. – Vol. 6. – P. 81.
114. Miller D. Georg Mead. Self, language and the world / D. Miller. – Austin : University of Texas Press, 1973. – 280 p.
115. Mead G. Mind, Self and Society / G. Mead. – Chicago : University of Chicago Press, 1934. – 439 р.
116. Сорока Ю. О сексуальном воспитании / Ю. Сорока // Постмодерн: новая магическая эпоха 2: трансформация гендера : сб. статей под ред. Л. Ионина. – Х. : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2003. – С. 195–208.
117. Фрейд З. Введение в психоанализ: Лекции / З. Фрейд ; Пер. с нем. Г.Барышниковой. М., "Наука", 1989. – 455 с.
118. Райх В. Функция оргазма. Основные сексуально-экономические проблемы биологической энергии / В. Райх ; пер. с англ. – СПб., М.: Университетская книга, АСТ, 1997. – 303 с.
119. Фуко М. Історія сексуальності. – Т. 1: Жага пізнання / М. Фуко ; пер. з фр. – Х.: ОКО, 1997. – 235 с.
120. Элиас Н. О процессе цивилизации. Социогенетические и психогенетические исследования. Том 1. Изменения в поведении высшего слоя мирян в странах Запада / Н. Элиас ; пер. с нем. А. Руткевич ; Академия исследований культуры. – М. – СПб. : Университетская книга, 2001. – 332 с.
121. Коллонтай А. Дорогу крылатому Эросу! (Письмо к трудящейся молодежи) / А. Коллонтай // Молодая гвардия. – 1923. – № 3. – C. 111– 124.
122. Залкинд А. Революция и молодежь. / А. Залкинд. – М. : Изд-во коммунистического ун-та им. Свердлова, 1925. – С. 76–91.
123. За здоровый быт / [М. Лифанов, А. Вульфович, Ю. Левин и др.]. – Издание второе, исправленное и дополненное. – Л. : Общество по распространению политических и научных знаний РСФСР ; Ленинградское отделение, 1956. – 352 с.
124. Тодоров Ц. Цивилизованный диалог / Тодоров Ц. // Новая Европа. – 10.06.2008 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.n-europe.eu/article/2008/06/10/tsivilizovannyi_dialog.
125. Хайдеггер М. Бытие и время / М. Хайдеггер ; Пер. с нем. В. Бибихина. – Санкт-Петербург: «Наука», 2002. – 451 с.
126. Сартр Ж.-П. Бытие и ничто: Опыт феноменологической онтологии / Ж.-П.Сартр ; Пер. с фр., предисл., примеч. В. Колядко. – М.: Республика, 2000. – 638 с.
127. Левинас Э. Время и другой. Гуманизм другого человека / Э. Левинас ; Пер. с фр. А. Парибка. – Спбю: ВРФШ, 1998. – 265 с.
128. Рікер П. Сам як інший / П. Рікер ; Пер. із фр. – Вид. 2-е. – К.: Дух і літера, 2002. – 458 с.
129. Можейко М. Другой / М. Можейко, Д. Майборода // Пост-модернизм. Энциклопедия / сост. и науч. ред. А. Грицанов, М. Можейко. – Минск. : Интерпрессервис ; Книжный дом. – 2001. – С. 250–251.
130. Афанасьевский В. Проблема Другого в постнеклассической философии / В. Афанасьевский [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.phil63.ru/ problema-drugogo-v-postklassicheskoi-filosofii.
131. Абельс Х. Интеракция, идентичность, презентация. Введение в интерпретативную социологию / Х. Абельс ; пер. с нем. под общ. ред. Н. Головина, В. Козловского. – СПб. : Алетейя, 2000. – 266 с.
132. Гофман И. Стигма: Заметки об управлении испорченной идентичностью. Часть 1. Стигма и социальная идентичность. Часть 2. Контроль над информацией и социальная идентичность (главы 3– 6). / Гофман И. ; пер. с англ. М. Добряковой [Электронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ecsocman.edu.ru/text/17687311/.
133. Фуко М. Наглядати і карати: народження в’язниці / М. Фуко ; пер. з фр. – К.: Основи, 1998. – 392 с.
134. «Свої» та «чужі» в багатоскладовому суспільстві / А. Ручка // Соціокультурні ідентичності та практики / Під ред. А. Ручки. – К.: Інститут соціології НАН України, 2002. – С. 142–156.
135. Шипилов А. «Свои», «чужие» и другие. От античности до современности / А. Шипилов // Социологические исследования. – 2006. – № 5. – С. 103–112.
136. Schrag C. Otherness and the problem of evil: How does that which is other become evil? / C. Schrag // International journal for philosophy of religion, 2006, Vol. 60, Issue 1-3. – P. 149–156.
137. Southern N. Protestant alienation in Northern Ireland: A political, cultural and geographical examination / N. Southern // Journal of ethnic & migration studies, 2007, Vol. 33, Issue 1. – P. 159–180.
138. Lehr J. Mapping hutterite colony diffusion in north America / J. Lehr, B. McGregor, W. Hiebert // Manitoba history, 2006, Issue 53. – P. 29–31.
139. Sementelli A. Antiessentialism, parrhesia, and citizenship / A. Sementelli // Administrative theory & praxis, 2009, Vol. 31, Issue 3. – P. 360–376.
140. Stokes B. Easing Muslim alienation in Europe / B. Stokes // National journal, 2005, Vol. 37, Issue 29. – P. 2304–2304.

141. Wickberg D. Heterosexual white male: some recent inversions in American cultural history / D. Wickberg // Journal of American history, 2005, Vol. 92, Issue 1. – P. 136–157.
142. Rubin K. Paying attention to and not neglecting social withdrawal and social isolation / K. Rubin, R. Coplan // Merrill-Palmer quarterly, 2004, Vol. 50, Issue 4. – P. 506–534.
143. Herselman S. Cultural diversity, group formation and alienation as constraints on employee interaction in a wholesale company / S. Herselman // Anthropology Southern Africa, 2004, Vol. 27, Issue 3/4. – P. 122–128.
144. Erdner A. Social and existential alienation experienced by people with long-term mental illness // A. Erdner, A. Magnusson, M. Nyström, K. Lützén // Scandinavian journal of caring sciences, 2005, Vol. 19, Issue 4. – P. 373–380.
145. Spano R. Social guardianship and social isolation: an application and extension of lifestyle/routine activities theory to rural adolescents / R. Spano, S. Nagy // Rural sociology, 2005, Vol. 70, Issue 3. – P. 414–437.
146. Weakliem D. Alienation in the United States: uniform or group-specific change? / D. Weakliem, C. Borch // Sociological forum, 2006, Vol. 21, Issue 3. – P. 415–438.
147. Chakraborti N. Beyond 'passive apartheid'? Developing policy and research agendas on rural racism in Britain / N. Chakraborti // Journal of ethnic & migration studies, 2010, Vol. 36, Issue 3. – P. 501–517.
148. Reddie A. Politics of black entry into Britain: reflections on being a black British person returning to the UK / A. Reddie // Political Theology, 2007, Vol. 8, Issue 1. – P. 83–95.
149. Husan R. Critical remarks on cultural aspects of Asian ghettos in modern Britain / R. Husan // Capital & Class, 2003, Issue 81. – P. 103–134.
150. Kamano S. Comparing individual attitudes in seven countries / S. Kamano // Social science research, 1999, Vol. 28, Issue 1. – P. 1–35.
151. Tai E. "Korean Japanese" / E. Tai // Critical Asian studies, 2004, Vol. 36, Issue 3. – P. 355–382.
152. James V. Across the great divide / V. James // New statesman, 2006, Vol. 135, Issue 4804. – P. 40–41.
153. Madrid A. Missing people and others: joining together to expand the circle / A. Madrid // Change. – 1988. – Vol. 20. – No. 3. – P. 54–59.
154. White C. More authentic than thou. Authenticity and othering in Fiji tourism discourse / C. White // Tourist studies. – 2007. – Vol. 7 (1). – P. 25–49.
155. Neef S. M/othering Europe: or how Europe and Atlas are balancing on the prime meridian, he carrying the alphabet, he shouldering the globe they are walking on / S. Neef // Journal of visual culture. – 2007. – No. 6 (1). – P. 58–76.
156. Epstein D. “Othering” education: sexualities, silences, and schooling / D. Epstein, S. O'Flynn and D. Telford // Review of research in education. – 2000. – No. 25. – P. 127–179.
157. Krumer-Nevo M. The arena of othering: a life-story study with women living in poverty and social marginality / M. Krumer-Nevo // Qualitative social work. – 2002. – No. 1. – P. 303–318.
158. Schneider J. Talking German: othering strategies in public and everyday discourses / J. Schneider // International communication gazette . – 2001. – No. 63. – P. 351 –363.
159. Elsrud T. Othering through genderization in the regional press: Constructing brutal others out of immigrants in rural Sweden / T. Elsrud // European journal of cultural studies. – 2008. – No. 11. – P. 423–446.
160. Feldman A. Оthering knowledge and unknowing law: oppositional narratives in the struggle for american indian religious freedom / A. Feldman // Social legal studies. – 2000. – No. 9. – P. 557–582.
161. Riach K. “Othering” older worker identity in recruitment / K. Riach // Human relations. – 2007. – No. 60. – P. 1701–1726.
162. Бурлачук В. Символ и власть: Роль символических структур в построении картины социального мира / В. Бурлачук. – К. : Институт социологии НАН Украины, 2002. – 266 с.

163. Сорока Ю. Отношение к прошлому/ Ю. Сорока // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2009. – № 2. – С. 47–66.
164. Панина Н. Факторы национальной идентичности, толерантности, ксенофобии и антисемитизма в современной Украине / Н. Панина // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2005. – № 4. – С. 26–45.
165. Рябчук М. Дві України: реальні межі, віртуальні ігри / М. Рябчук – К. : Критика, 2003. – 335 с.
166. Гудков Л. Идеологема «врага»: «враги» как массовый синдром и механизм социокультурной интеграции / Л. Гудков // Образ врага / Сост. Л. Гудков; ред. Н. Конрадова. – М. : ОГИ, 2005. – С. 7–79.
167. Гончаренко Н. Школа іншування / Н. Гончаренко, М. Кушнарьова // Критика. – 2001. – № 4. – С. 4.
168. Гнатюк О. Прощання з імперією: Українські дискусії про ідентичність / О. Гнатюк. – К.: Критика, 2005. - С. 66-79.
169. Грицай Е. Украина: национальная идентичность в зеркале Другого / Е. Грицай, М. Николко. – Вильнюс : ЕГУ, 2009. – 220 с.
170. Рубл Б. Капітал розмаїтости. Транснаціональні мігранти в Монреалі, Вашингтоні та Києві / Б. Рубл; пер. з англ. Т. Цимбал. – К. : Критика, 2007. – 336 с.
171. Сорока Ю. Стосунки «українського» та «російського» в контексті змін символічного простору сучасної України / Ю. Сорока // Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей : тези доповідей учасників І Конгресу Соціологічної асоціації України. - Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. – С. 153.
172. Who exactly is the Other? Western and transcultural perspective / S. Sharkman, ed. – Eugene - Oregon : University of Oregon, 2002. – 76 p.
173. Archer М. Culture and agency: the place of culture in social theory / М. Archer. – Cambridge: Cambridge University Press, 1988. – 384 р.
174. The new social theory reader / Ed. by S. Seidman and J. Alexander. – London and New York : Routledge, 2001. – 481 p.
175. Bauman Z. Life in fragments: essays on postmodern morality / Z. Bauman. – London : Blackwell, 1995. – 270 p.
176. Young I. Justice and the politics of difference / I. Young . – Princeton University Press, 1990. – 286 p.
177. Appadurai A. Disjuncture and difference in the global cultural economy / A. Appadurai // Theory, culture & society. – 1990. – No. 7. – P. 295–310.
178. Саїд Е. Орієнталізм / Е. Саїд. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – 511 с.
179. Spivak G. Can the subaltern speak? / G. Spivak //Nelson C., Grossberg L. (Ed.): Marxism and the interpretation of culture. – Chicago: Illinois University Press, 1988. – P. 271–313.
180. Баньковская С. Чужаки и границы. К понятию социальной маргинальности / С. Баньковская // Отечественные записки. – 2002. – № 6 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.strana-oz.ru/?article=327&numid=7.
181. Liberman K. The Other in tibetan buddhism / K. Liberman // Who exactly is the Other? Western and transcultural perspective / S. Sharkman, ed. – Eugene- Oregon : University of Oregon, 2002. – P. 41–48.
182. Зуб Т. «Отказ от багатства» и изменения в социальном восприятии неравенства / Т. Зуб, Ю. Сорока // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2008. – № 1. – С. 222–236.
183. Лютыньский Я. Вопрос как инструмент социологического исследования / Я. Лютыньский // Социологические исследования. – 1990. – № 1. – С. 12–17.
184. Клюшкина Н. Причины, вызывающие отказ от ответа / Н. Клюшкина // Социологические исследования. – 1990. – № 1. – С. 21–26.
185. Девятко И. Методы социологического исследования: учебное пособие для вузов / И. Девятко – Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 1998. – 208 с.

186. Бутенко И. «Нет ответа»: Анализ методической ситуации на страницах журнала “Public opinion quarterly” / И. Бутенко // Социологические исследования. – 1986. – № 4. – C. 118–122.
187. Ядов В. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности / В. Ядов. – 3-е изд., испр. – М. : Омега-Л, 2007. – 567 с.
188. Батыгин Г. Лекции по методологии социологических исследований : Учебник для студентов гуманитарных вузов и аспирантов / Г. Батыгин – М. : Аспект Пресс, 1995. – 242 с.
189. Рогозин Д. Когнитивный анализ опросного инструмента / Д. Рогозин. – М. : Фонд «Общественное мнение», 2002 [Электронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.i-u.ru/biblio/archive/rogozin%5Fkongitive%5Fanalyze.
190. Sudman S., Bradburn N. Asking questions: a practical guide to guestionnaire design / S. Sudman, N. Bradburn. – San Francisco : Jossey-Bass, 1982. – 397 p.
191. Бурдье П. Общественное мнение не существует / П. Бурдье // Социология политики / П. Бурдье ; пер. с фр. ; сост., общ. ред. и предисл. Н. Шматко. – М. : Socio-Logos, 1993. – С. 159–178.
192. Ковалев А. Книга И. Гофмана и социологическая традиция / А. Ковалев // Гофман И. Представление себя другим в повседневном мире ; пер. с англ. и вступ. статья А. Ковалева. – М. : Канон-Пресс-Ц, Кучково поле, 2000. – С. 5–26.
193. Capaldi N. Philosophical amnesia / N. Capaldi // Royal Institute of Philosophy Supplement, 2009, Issue 65. – P. 93–128.
194. Pels D. Privileged nomads / D. Pels // Theory, Culture & Society, 1999, Vol. 16, Issue 1. – P. 63–86.
195. Заславская Т. Российское общество на социальном изломе: взгляд изнутри / Т. Заславская. – М. : ВЦИОМ, МВШСЭН, 1997. – 298 с.
196. Ezzell M. "Вarbie dolls" on the pitch: identity work, defensive othering, and inequality in women's rugby / M. Ezzell // Social Problems, 2009, Vol. 56, Issue 1. – P. 111–131.
197. Дубин Б. От традиции к игре: культура в социологиче