ОБРАЗИ СОЦІАЛЬНОГО ПОРЯДКУ В СУЧАСНИХ ТЕОРІЯХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ : ОБРАЗ СОЦИАЛЬНОГО ПОРЯДКА В современной теории глобализации

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Цимбал Тарас Володимирович

УДК 316(32+421)

ОБРАЗИ СОЦІАЛЬНОГО ПОРЯДКУ В СУЧАСНИХ ТЕОРІЯХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

22.00.01 теорія та історія соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

Науковий керівник
Судаков Володимир Іванович,
доктор соціологічних наук,
професор

Київ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ 1. Сучасна наукова концептуалізація глобалізації 13
1.1. Розбіжності в підходах до наукового розуміння глобалізації 22
1.2. Аналітичні критерії визначення глобалізації 37
1.3. Проблема хронології глобалізації 43
1.4. Емерджентні властивості глобальної системи. 54
1.5. Визначення глобалізації 65
1.6. Глобалізація та суміжні поняття в соціології 76
1.7. Висновки. 81
РОЗДІЛ 2. Зв’язки теорій глобалізації із традицією соціологічного теоретизування ХІХ поч. ХХ ст. 84
2.1. Розвиток соціології з погляду вивчення глобальної проблематики. 87
2.2. Релевантність основоположних понять класичної соціології для глобального аналізу. 100
2.3. Глобальність як горизонт класичної соціології 113
2.4. Вплив представників класичної соціології на сучасні теорії глобалізації 125
2.5. Висновки. 135
РОЗДІЛ 3. Концептуальні імплікації теорій глобалізації для образу соціального порядку в соціологічній теорії 139
3.1. Позасоціальні чинники стабільності соціального порядку. 147
3.2. Просторово-інформаційна організація соціального порядку. 153
3.3. Довіра та глобальний соціальний порядок. 158
3.4. Висновки. 160
ВИСНОВКИ.. 162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 168

ВСТУП

Актуальність теми. Переважна більшість науковців із різних галузей суспільствознавства визнає глобалізацію провідною тенденцією сучасного суспільного розвитку, яка зумовлює зміст основних трансформацій у сучасних суспільствах. Глобалізація, згідно з усталеними уявленнями, розпочалася близько півстоліття тому і викликала стрімке зростання взаємозалежності суспільств, які раніше існували у відносно самодостатньому стані як нації-держави. Вважається, що глобалізація поставила під сумнів традиційний основоположний постулат соціологічної теорії, згідно з яким суспільство розглядалося переважно як продукт ендогенного розвитку. Однак цей простий діагноз 8090-х років ХХ ст. спростували останні дослідження, які заперечили тезу про історичну унікальність глобалізації, чим поставили під сумнів наукову обґрунтованість і плідність самого цього терміна, а також заперечили висновки про анахронічність традиційних соціологічних категорій і понять для аналізу сучасних трансформаційних тенденцій. Таким чином, сучасний соціолог, який досліджує глобалізацію, опиняється в ситуації невизначеності, оскільки глобалізацію, з одного боку, інтерпретують як ефемерний епіфеномен, котрий не має самостійного онтологічного й пізнавального значення, а з іншого як самостійне емерджентне утворення, що є незалежним джерелом причинності і постає як важливий стимул розвитку соціологічної теорії. Інша амбівалентність в інтерпретації глобалізації полягає в відсутності згоди суспільствознавців щодо її часових рамок, яка, своєю чергою, відображає брак консенсусу в науковій спільноті відносно сутнісних ознак цього процесу. Для соціолога ці труднощі ускладнюються тим, що глобалізація в основному вивчалася в межах економічної теорії, політології, теорії міжнародних відносин, культурології та соціальної епістемології.
Отже, доцільно констатувати, що дослідження глобалізаційної проблематики в концептуальних координатах соціології перебуває на початковій стадії, тому актуальним є з’ясування пізнавальних і концептуальних імплікацій особливостей глобалізаційного процесу, виявлених іншими суспільствознавчими науками, для предметної сфери соціології. Саме тому дане дисертаційне дослідження присвячене розробці теоретичних засад інтеграції теорій глобалізації в систему сучасного соціологічного знання, адже наявне соціологічне знання виявляється недостатнім для наукової рефлексії з приводу структур, процесів, явищ та дій соціальних суб’єктів, що виникають на глобальному рівні. Таким чином, в соціологічній теорії виникли такі концептуальні питання: (1) який окремий соціологічний сенс можна вкласти у сформоване за межами соціології поняття глобалізації, щоб зробити його ефективним засобом аналізу трансформаційних процесів сучасності; (2) яким є пізнавальний статус класичних соціологічних теорій для вивчення процесів сучасності з огляду на зміни, принесені глобалізацією. Ці два питання є аспектами важливої наукової проблеми, котра полягає в невідповідності концептуальних засад і понятійно-категоріального апарату соціології для вивчення процесу глобалізації та тенденцій становлення глобального соціального порядку.
Актуальність дослідження за окресленими вище напрямками випливає із таких міркувань: (1) попри надзвичайно широкий ужиток і значущість, якою наділяють глобалізацію, вона досі не є соціологічно кодифікованим поняттям, узгодженим із концептуальним апаратом і теоретичним доробком цієї дисципліни; (2) затяжний брак адаптації та згоди навколо цього поняття в соціології загрожує фрагментацією соціологічної діяльності на методологічному та теоретичному рівнях.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота не пов’язана з виконанням планових науково-дослідних тем кафедри чи факультету.
Мета дисертації з’ясувати потенціал структурно-функціоналістського образу соціального порядку для аналізу процесів глобалізації та розробити модель змін, яких він зазнає під впливом процесів, відображених сучасними теоріями глобалізації.
Відповідно до поставленої мети виділено такі завдання дослідження:
· визначити місце і статус соціологічного вивчення глобалізації в системі наукового знання, щоб окреслити поле міждисциплінарної співпраці для розвитку цього напрямку дослідження;
· здійснити класифікацію теорій глобалізації з метою ідентифікації ключових пунктів незгоди між теоретиками щодо сутнісних ознак цього процесу;
· виділити ознаки й наслідки глобалізації, не зводимі до ознак і наслідків інших процесів, які дають змогу розробити обґрунтоване визначення поняття «глобалізація»;
· розробити епістемологічно й онтологічно обґрунтоване визначення поняття «глобалізація»;
· окреслити відношення поняття «глобалізація» із іншими поняттями, що позначають трансформаційні тенденції сучасності, з метою уточнення їхнього змісту;
· з’ясувати характер зв’язку між теоріями глобалізації і традицією класичного і посткласичного соціологічного теоретизування ХІХХХ ст.;
· окреслити основоположний структурно-функціоналістський образ соціального порядку, яким користувалися соціологи ХХ століття;
· з’ясувати, в яких аспектах теорії глобалізації передбачають зміну структурно-функціоналістського образу соціального порядку в соціологічному теоретизуванні.
Враховуючи окреслену вище проблематику даної робити, її об’єктом виступають сучасні теорії глобалізації, що розробляються в різних суспільствознавчих дисциплінах.
Предмет дослідження концептуальні наслідки сучасних теорій глобалізації для структурно-функціоналістського образу соціального порядку в сучасній теоретичній соціології.
Методи дослідження. Для вирішення поставленої мети та завдань у роботі використано низку методів загальнонаукового та специфічно соціологічного характеру. Зокрема за допомогою методу аналізу структури понять, системного, критичного й міждисциплінарного підходів у дисертації розроблено онтологічно й епістемологічно обґрунтоване визначення поняття глобалізації, на основі якого в третьому розділі здійснено його соціологічне кодування. Аналіз генезису ідей та зіставлення ідей використано для з’ясування зв’язків між соціологічним теоретизуванням в його розвитку із сучасними теоріями глобалізації, що дозволило зробити висновок про міру сполучності цих двох теоретичних традицій. Аналіз структури понять дав змогу в останньому розділі розкрити наслідки теорій глобалізації для структурно-функціоналістського образу соціального порядку в соціології.
Наукова новизна одержаних результатів, полягає в тому, що в дисертаційному дослідженні:
1. В нових концептуальних координатах розкрито пізнавальний статус сучасних теорій глобалізації, зокрема встановлено, що вони є частиною ширшого міждисциплінарного поля досліджень транссуспільних практик, яке формується не лише теоріями глобалізації, а й низкою спеціалізованих теорій, до яких належать теорії світосистем, теорії залежності, теорії імперіалізму та неоімперіалізму, теорії міжнародних відносин та теорії модернізації.
2. Вперше запропоновано дві нові класифікації теорій глобалізації, які дають можливість з’ясувати причини розбіжностей теоретичних поглядів науковців щодо змісту новітніх глобалізаційних процесів: за характером цих процесів (об’єктивістські суб’єктивістські змішані) та за критерієм визначення глобалізації (нормативістські реалістські).
3. Вперше сформульовано та обґрунтовано нові концептуальні уявлення щодо особливості глобальної соціальної системи як одиниці аналізу та унікальності структурування соціального порядку в ній шляхом виділення таких її емерджентних властивостей:
а. Досягнення глобальною системою стану рівнопротяжності із людською ойкуменою, тобто охоплення нею всього можливого соціального та символічного простору людства;
б. Втрата глобальною соціальною системою простору для екстенсивного економічного зростання;
в. Відсутність можливості бути частиною або учасником трансполітії, тобто брати участь у змагальній системі суспільств на рівні із іншими аналогічними учасниками;
г. Зникнення «інших»;
д. Втрата можливості екстерналізації економічних, соціальних і політичних збитків свого способу організації.
4. Розроблено та обґрунтовано визначення поняття «глобалізація», яке дає змогу відмежувати означуваний ним процес та його наслідки від інших трансформаційних тенденцій, які формують образ глобального соціального порядку: глобалізація це історична трансформацію, що є збірним комплексом процесів, викликаних формуванням структури соціальної системи особливого типу глобальної. Інноваційний характер запропонованого визначення полягає у використанні евристичних можливостей поняття «глобальна соціальна система».
5. Вперше здійснено систематичний аналіз співвідношень поняття «глобалізація» із поняттями, які використовуються для операціонального вираження сучасних трансформацій: «локалізація», «націоналізація», «регіоналізація», «інтернаціоналізація», «міждержавна інтеграція» та «глобалізації» (в множині), а також розмежовано наслідки глобалізації і наслідки інформаційної революції.
6. Отримала подальший розвиток позиція, що доводить релевантність понять класичної соціології та класичних теорій соціального порядку для вивчення глобалізації. Зокрема аргументовано, що класичні теорії соціального порядку безпосереднім чином відображають концептуальні зв’язки між класичною соціологією та сучасними теоріями глобалізації.
7. Вперше доведено наявність зумовлених емерджентними властивостями глобальної системи тенденцій, до яких тяжітиме глобальний соціальний порядок, зокрема таких: по-перше, структурно зумовлений брак інтеграції (зокрема централізованої) на глобальному рівні, який позначатиметься і на нижчих рівнях організації; по-друге, неможливість достатньої акумуляції ресурсів окремими суб’єктами для встановлення влади на глобальному рівні; по-третє, глобальний соціальний порядок, внаслідок трансформації своєї просторово-інформаційної організації (декомпозиції «національної констеляції»), стає, на відміну від національно-державного порядку, волатильним, тобто може зазнавати сильних і швидких збурень під впливом незначних подій, наслідки яких стрімко примножуються через цикли позитивного зворотного зв’язку; по-четверте, емерджентні властивості перешкоджають формуванню єдиної культурної ідентичності для глобальної системи; і, по-п’яте, брак довіри та її інституційних замінників на глобальному рівні.
Практичне значення отриманих результатів обумовлене тим, що у зв’язку із поступом глобалізації виникає потреба стратегічного планування соціальної, політичної та економічної сфер в умовах глобальної трансформації. Запропоноване в дисертації визначення глобалізації дає змогу чітко виокремити особливості й наслідки цієї трансформації, а виділені автором емерджентні властивості глобальної соціальної системи та зміни в структурно-функціоналістському образі соціального порядку дають основу для прогнозування розвитку процесів та інститутів в умовах глобалізації. Також наукові висновки і положення даної дисертаційної роботи можуть бути використані в процесі викладання та розробки програм спецкурсів за напрямами: «соціологія знання», «історія соціології», «соціологія глобалізації», «загальна соціологічна теорія», «сучасні соціологічні теорії» та для викладання інших галузевих і спеціальних соціологій.
Найбільш значущими з теоретичного й практичного погляду напрямками подальшого дослідження порушеної в цій дисертації проблематики є: (1) операціоналізація та емпірична інтерпретація впливу емерджентних властивостей глобальної соціальної системи з подальшим його вивченням за допомогою емпіричних методів; (2) поглиблення аналізу зв’язку динаміки капіталізму із глобальною системою; (3) розвиток теорії системних криз глобальної соціальної системи; та (4) розробка моделей практичних стратегій соціальної інтеграції та впорядкування в умовах волатильного соціального порядку.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою автора. Основні результати дослідження та положення наукової новизни отримані без співавторства. Всі статті написані автором особисто (самостійно).
Апробація результатів. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на наукових конференціях:
1. Перший Львівський соціологічний форум «Актуальні проблеми сучасного українського суспільства (міжнародна наукова конференція» (1920 травня 2007 року), Львівський національний університет імені Івана Франка. Тема виступу: «Імплікації теорій глобалізації для концепції соціального порядку на мікрорівні».
2. ХІІІ Міжнародна наукова конференція «Харківські соціологічні читання» (89 листопада 2007 року), Харківський національний університет імені Василя Каразіна, соціологічний факультет. Тема виступу: «Класичні концептуальні антецеденти теорій глобалізації».
3. Перша міжнародна наукова конференція для студентів, аспірантів, науковців «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій» (2021 лютого 2008 року), Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Тема виступу: «Історичні прецеденти глобалізації та особливості її сучасного етапу».
4. ІV міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна» (2023 березня 2008 року), Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Тема виступу: «Зникнення інших” як ознака глобальної системи».
5. ІІ міжнародний львівський соціологічний форум «Багатовимірні простори сучасних соціальних змін» (3031 травня 2008 року), Львівський національний університет імені Івана Франка. Тема виступу: «Хронологічна конкретизація та періодизація глобалізації в сучасній західній соціології».
6. І міжнародна конференція студентів та молодих науковців «Соціологія і сучасні соціальні трансформації» (910 жовтня 2008 року), Київський національний університет імені Тараса Шевченка, факультет соціології. Тема виступу: «Емерджентні властивості глобальної соціальної системи».
А також на методологічних семінарах кафедри теорії та історії соціології факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, на семінарах кафедри загальної соціології Яґеллонського університету (Краків, Польща) під час наукового стажування (жовтень 2006 червень 2007 року) та семінарах Літньої школи Гарвардського університету (червень-серпень 2007 року).
Публікації. Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:
у фахових виданнях:
1. Цимбал Т. В. Класичні концептуальні антецеденти теорій глобалізації / Тарас Володимирович Цимбал // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. Х.: Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2007. С. 6670;
2. Цимбал Т. В. Проблема періодизації процесу глобалізації в сучасній західній соціології / Тарас Володимирович Цимбал // Нова парадигма. 2008. №78. С.166177;
3. Цимбал Т. В. Емерджентні властивості глобальної соціальної системи / Тарас Володимирович Цимбал // Нова парадигма. 2009. №82. С.153163;
4. Цимбал Т. В. Перспективи соціального порядку в глобальній соціальній системі зі структурно-функціоналістського погляду / Тарас Володимирович Цимбал // Віче. 2009. №22. С. 2932.
в інших виданнях:
5. 

Список литературы

ВИСНОВКИ

Таким чином, у даному дисертаційному дослідженні було вивчено концептуальні наслідки теорій глобалізації для структурно-функціоналістського образу соціального порядку в соціологічній теорії. Незважаючи на те, що соціальний порядок одне з найбільш фундаментальних понять соціологічної теорії, а теорії глобалізації репрезентують у наш час провідний напрямок розвитку в науках про суспільство, зіставлення різних образів соціального порядку із сучасними теоріями глобалізації досі не було здійснено. Фактично, дане дисертаційне дослідження є однією з перших спроб з’ясувати і концептуалізувати імплікації дискурсу про глобалізацію для структурно-функціоналістського образу соціального порядку. В частково схожому руслі проводилися дослідження глобального порядку (під яким розуміли геополітичний порядок, що не відповідає класичному соціологічному вжитку терміна «соціальний порядок») (наприклад, [58, с. 1168]) та «світового устрою» (наприклад, [102, с. 6103], однак увага цих праць зосереджувалася винятково на політичному аспекті порядку. Тому постановка питання зміни образу соціального порядку під впливом теорій глобалізації є теоретично актуальною та обґрунтованою.
На початку дослідження було поставлено вісім завдань, які були виконані таким чином. По-перше, відповідно до першого завдання ми з’ясували, що теорії глобалізації належать до міждисциплінарного поля, яке можна визначити як «дослідження транссуспільних практик». Крім теорій глобалізації, воно також охоплює теорії модернізації, імперіалізму та неоімперіалізму, теорії залежності, світосистемний аналіз і соціологічні теорії міжнародних відносин. Концептуалізація цього поля задає напрямки міждисциплінарної співпраці, яка даватиме змогу надалі системно розвивати теорії глобалізації. Згідно з другим завданням, ми розглянули сучасні підходи до розуміння глобалізації і виявили в них брак згоди щодо визначення. Запропонувавши дві нові класифікації теорій глобалізації, ми ідентифікували головні розбіжності між ними, що дало можливість перейти до третього завдання. Виконуючи третє завдання, для уточнення соціологічного змісту поняття «глобалізація» ми концептуалізували поняття «глобальна соціальна система» за допомогою поняття її емерджентних властивостей, які роблять її окремою реальністю, не зводимою до інших систем або їх множин. Виділивши п’ять емерджентних властивостей глобальної системи (досягнення рівнопротяжності з людською ойкуменою, втрата можливостей для екстенсивного економічного зростання, неможливість бути частиною трансполітії, зникнення «інших» і втрата можливості екстерналізації соціальних, економічних і політичних збитків свого способу організації), ми забезпечили чіткий інструмент розрізнення глобалізації та деяких суміжних процесів, а також диференціації її наслідків від наслідків інших процесів.
Щоб запропонувати визначення, яке дало би змогу продовжити дослідження (четверте завдання), ми висунули низку критеріїв (онтологічних і аналітичних), яким має відповідати операціональна дефініція глобалізації. На основі цих критеріїв та наявного спектру підходів до розуміння глобалізації ми визначили глобалізацію як історичну трансформацію, що є збірним комплексом процесів, викликаних формуванням структури особливої соціальної системи глобальної.
В рамках виконання третього і четвертого завдань ми вперше запропонували і виділили емерджентні властивості глобальної соціальної системи і на їх основі розробили визначення глобалізації, яке, будучи спільним знаменником наявних підходів, дає змогу відрізняти поняття глобалізації від понять інтеграції, регіоналізації, інтернаціоналізації, локалізації та націоналізації і відокремлювати онтологічні наслідки цих процесів від наслідків глобалізації (п’яте завдання).
Таке виконання перших п’яти завдань забезпечило нас надійним пізнавальним інструментом для досягнення мети дисертації.
Відповідно до шостого завдання з’ясувати характер зв’язку між теоріями глобалізації і традицією соціологічного теоретизування ХІХХХ ст. ми спершу розширили періодизацію вивчення глобальної проблематики в соціології, яку запропонував М. Елброу і констатували, що соціологія на різних етапах свого розвитку, всупереч твердженням деяких сучасних теоретиків (наприклад, [35, с. 13], [111, с. 98]), не замикалася на національно-державних поняттях та одиницях аналізу і що в ній завжди були присутні засоби сполучення із транссуспільною проблематикою, а в окремих випадках навіть із глобальною проблематикою. Ми виявили, що головним джерелом зв’язку соціології з вивченням транссуспільних практик були її універсалістські прагнення, успадковані від просвітницького універсалізму та інтересу до категорії людства. Ці висновки ми підтвердили трьома аналізами класичних соціологічних теорій: (1) на предмет релевантності їхніх основоположних понять («соціальне», «соціальна дія», «суспільство» та «соціальна система») потребам глобального аналізу; (2) на предмет наявності в них концептуалізації соціальних процесів, для яких крайнім горизонтом була глобальність; та (3) безпосередньо на предмет наявності в них спадкового зв’язку із сучасними теоріями глобалізації (запозичених підходів, понять, ідей, тем тощо). Всі три напрямки аналізу дали позитивний результат, тим самим підтвердивши гіпотезу про релевантність понять і теорій класиків соціології для аналізу транссуспільних практик, а в деяких випадках і для аналізу глобальної системи. Результати виконання цього завдання було викладено у висновках до другого розділу, які можуть бути використанні для викладання курсів з соціології глобалізації та історії соціології.
В рамках сьомого завдання ми запропонували визначення соціального порядку як шаблонної, регулярної та передбачуваної обставини соціального існування людини, яка забезпечує соціальним суб’єктам зниження рівня невизначеності і створює умови для базової безпеки життя. Таке визначення відповідає поглядам класиків соціології на соціальний порядок і, разом з тим, не сплутує проблему соціального порядку з одним із трьох відомих теоретичних варіантів її розв’язання. Крім того, ми дійшли висновку, що аналітично некоректно зводити соціальний порядок до лише одного рівня соціальної організації, оскільки його внутрішнє впорядкування нерозривно пов’язане з його залученістю в зовнішні мережі. Таким чином, ми запропонували розуміння проблеми соціального порядку як такої, що стосується всіх рівні соціальної організації від взаємодій індивідів до взаємодій держав.
Нарешті, в ході виконання восьмого завдання ми поєднали всі дотеперішні результати і висновки, здійснивши першу спробу концептуалізувати зміни, яких зазнає структурно-функціоналістський образ соціального порядку в соціологічній теорії внаслідок теоретичної рефлексії з приводу глобалізації. З огляду на неможливість передбачити конкретні зміни, ми вказали на зумовлені емерджентними властивостями глобальної системи тенденції, до яких тяжітиме глобальний соціальний порядок, зокрема такі:
1) структурно зумовлений брак інтеграції (зокрема централізованої) на глобальному рівні, який позначатиметься і на нижчих рівнях організації;
2) неможливість достатньої акумуляції ресурсів окремими суб’єктами для встановлення влади на глобальному рівні;
3) глобальний соціальний порядок, внаслідок трансформації своєї просторово-інформаційної організації (декомпозиції «національної констеляції»), стає, на відміну від національно-державного порядку, волатильним, тобто може зазнавати сильних і швидких збурень під впливом незначних подій, наслідки яких стрімко примножуються через цикли позитивного зворотного зв’язку;
4) емерджентні властивості перешкоджають формуванню єдиної культурної ідентичності для глобальної системи;
5) брак довіри та її інституційних замінників на глобальному рівні.
Всі ці п’ять чинників свідчать про вкрай низьку ймовірність інституціоналізації та централізації влади на глобальному рівні. Найвірогіднішим сценарієм розвитку цього рівня є, вочевидь, збереження на ньому «м’яких» форм регулювання символічних систем (приміром, міжнародного права), класу експертів та принагідного гегемона. Це зміни, викликані в образі соціального порядку постанням глобальної соціальної системи та супутньою йому декомпозицією «національної констеляції».
Ці основні найзагальніші чинники структурування нового соціального порядку можуть бути практично застосовані як зовнішні параметри для оцінки вірогідності різних сценаріїв розвитку соціального порядку на всіх рівнях від глобального до міжособистісного, а також для моделювання розвитку цих рівнів. В науковому плані висновки проведеного дисертаційного дослідження можуть слугувати основою для подальшого поглибленого вивчення та прогнозування динаміки глобальної соціальної системи.
Найбільш значущими з теоретичного й практичного погляду напрямками подальшого дослідження порушеної в цій дисертації проблематики є: (1) операціоналізація та емпірична інтерпретація впливу емерджентних властивостей глобальної соціальної системи з подальшим його вивченням за допомогою емпіричних методів; (2) поглиблення аналізу зв’язку динаміки капіталізму із глобальною системою; (3) розвиток теорії системних криз глобальної соціальної системи; та (4) розробка моделей практичних стратегій соціальної інтеграції та впорядкування в умовах волатильного соціального порядку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Albrow M. Globalization, knowledge and society / Martin Albrow // Albrow M. and King E. (eds). Globalization, Knowledge and Society / Martin Albrow and Elizabeth King. London: Sage, 1990. 280 p.;
2. Albrow M. The Global Age / Martin Albrow. Cambridge: Polity Press, 1996. 246 p.;
3. Albrow M., Eade J., Washbourne N., Durrschmidt J. The Impact of Globalization on Sociological Concepts: Community, Culture and Milieu / Martin Albrow, John Eade, Neil Washbourne, Jorg Durrschmidt // Innovation: The European Journal of Social Sciences. 1994. Vol. 7, Issue 4;
4. Altvater E. and Mahnkopf B. The world market unbound / Elmar Altvater, Birgit Mahnkopf // Scott A. (ed.) The Limits of Globalization: Cases and Arguments / Alan Scott. New York: Routledge, 1997. P.306326;
5. Bayly C. A. ‘Archaic’ and ‘Modern’ Globalization in the Eurasian and African Arena, c.17501850 / Christopher Alan Bayly // Hopkins A. D. (ed.). Globalization in World History / Anthony G. Hopkins. London: Pimlico, 2002. P. 4773;
6. Beck U. and Sznaider N. Unpacking cosmopolitanism for the social sciences: a research agenda / Ulrich Beck, Natan Sznaider // British Journal of Sociology. 2006. Vol. 57. Issue 1. P. 123;
7. Beck U., Lau C. Second modernity as a research agenda: theoretical and empirical explorations in the ‘meta-change’ of modern society / Ulrich Beck, Christoph Lau // British Journal of Sociology. 2005. Vol. 56. Issue 4. P. 525557;
8. Bennison A. K. Muslim Universalism and Western Globalization / Amira K. Bennison // Hopkins A. D. (ed.). Globalization in World History / Anthony G. Hopkins. London: Pimlico, 2002. P. 7497;
9. Bentley J. H. Globalizing history and historicizing globalization / Jerry H. Bentley // Gills B. K. and Thompson W. R. (eds). Globalization and Global History / Barry K. Gills, William R. Thomson. New York: Routledge, 2006. P. 1832;
10. Bordo M. D. (eds). Globalization in Historical Perspective / Michael D. Bordo, Alan M. Taylor, Jeffrey G. Williamson. Chicago: National Bureau of Economic Research, 2005. 588 p.;
11. Brown C. Reimagining international society and global community / Chris Brown // Held D. and McGrew A. (eds). Globalization Theory: Approaches and Controversies / David Held, Anthony G. McGrew. Cambridge: Polity Press, 2007. P.171189;
12. Callinicos A. Globalization, imperialism, and the capitalist world-system / Alex Callinicos // Held D. and McGrew A. (eds). Globalization Theory: Approaches and Controversies / David Held, Anthony G. McGrew. Cambridge: Polity Press, 2007. P.6278;
13. Castells M. The Rise of the Network Society / Manuel Castells. Oxford: Blackwell, 1998. 556 p.;
14. Chase-Dunn C. Trade Globalization Since 1795: Waves of Integration in the World-System / Christopher Chase-Dunn, Yukio Kawano, Benjamin D. Brewer // American Sociological Review. 2000. Vol. 65. February: 7795. P. 7795;
15. Chase-Dunn C. Growth/decline phases and semi-peripheral development in the Ancient Mesopotamian and Egyptian world-systems / Christopher Chase-Dunn, Daniel Pasciuti, Alexis Alvarez, Thomas D. Hall // Gills B. K. and Thompson W. R. (eds). Globalization and Global History. New York: Routledge, 2006. P.114138;
16. Chew S. C. Dark Ages / Sing C. Chew // Gills B. K. and Thompson W. R. (eds). Globalization and Global History / Barry K. Gills, William R. Thomson. New York: Routledge, 2006. P.163202;
17. Chit Hlaing F. K. L. On the ‘globality hypothesis’ about social/cultural structure: An algebraic solution / F. K. Lehman Chit Hlaing // Cybernetics and Systems: An International Journal. 2005. Vol. 36. P.803816;
18. Cioffi-Revilla C. The Big Collapse / Claudio Cioffi-Revilla // Gills B. K. and Thompson W. R. (eds). Globalization and Global History / Barry K. Gills, William R. Thomson. New York: Routledge, 2006. P.7995;
19. Cook K. S. Cooperation Without Trust? / Karen S. Cook, Russell Hardin, Margaret Levi. New York: Russell Sage Foundation, 2005. 253 p.;
20. Crosby A. Columbian Exchange: Biological and Cultural Consequences of 1492 / Alfred W. Crosby. Westport: Greenwood, 1972. 268 p.;
21. Crosby A. Ecological Imperialism: The Biological Expansion of Europe, 9001900 / Alfred W. Crosby. Cambridge: Cambridge University Press, 1983. 368 p.;
22. Delanty G. The cosmopolitan imagination: critical cosmopolitanism and social theory / Gerard Delanty // British Journal of Sociology. 2006. Vol. 57. Issue 1. P.2547;
23. Diamond J. Collapse: How Societies Choose to Fail or Succeed / Diamond Jared. New York: Viking Penguin, 2005. 575 p.;
24. Doyle M. W. The liberal peace, democratic accountability and the challenge of globalization / Michael W. Doyle // Held D. and McGrew A. (eds). Globalization Theory: Approaches and Controversies / David Held, Anthony G. McGrew. Cambridge: Polity Press, 2007. P.190206;
25. Drayton R. The Collaboration of Labour: Slaves, Empires, and Globalizations in the Atlantic World, c. 16001850 / Richard Drayton // Hopkins A. D. (ed.). Globalization in World History / Anthony G. Hopkins. London: Pimlico, 2002. P.98114;
26. Edmunds J. and Turner B. S. Global generations: Social change in the twentieth century / June Edmunds and Bryan S. Turner // British Journal of Sociology. 2005. Vol. 56. Issue 4. P.559577;
27. Erikson E. and Bearman P. Malfeasance and the foundations for global trade: The structure of English trade in the East Indies, 16011833 / Emily Erikson, Peter S. Bearman // American Journal of Sociology. 2006. Vol. 112. No 1. P.195230;
28. Etzioni A. The emerging global normative synthesis / Amitai Etzioni // The Journal of Political Philosophy. 2004. Vol. 12. No 2. P.214244;
29. Firebaugh G. and Goesling B. Accounting for the recent decline in global income inequality / Glenn Firebaugh, Brian Goesling // American Journal of Sociology. 2004. Vol. 110. No 2. P.283312;
30. Flynn D. O. and Giráldez A. Globalization began in 1571 / Dennis O. Flynn, Arturo Giráldez // Gills B. K. and Thompson W. R. (eds). Globalization and Global History. New York: Routledge, 2006. P.232247;
31. Fourcade M. The construction of a global profession: The transnationalization of economics / Marion Fourcade // American Journal of Sociology. 2006. Vol. 112. No 1. P.145194;
32. Friedman J. Order and disorder in global systems: A sketch / Jonathan Friedman // Social Research. 1993. Vol. 60. No. 2. P.205234;
33. Gibbs J.P. Social Control, Deterrence, and Perspectives on Social Order / J. P. Gibbs // Social Forces. 1977. Vol. 56:2. P.408423;
34. Giddens A. Modernity and Self-identity / Anthony Giddens. Cambridge: Polity Press, 1991. 256 p.;
35. Giddens A. The Consequences of Modernity / Anthony Giddens. Cambridge: Polity Press, 1990. 186 p.;
36. Giddens A. The Transformation of Intimacy / Anthony Giddens. Cambridge: Polity Press, 1992. 212 p.;
37. Gills B. K. and Thompson W. R. Globalization, global histories and historical globalities / Barry K. Gills, William R. Thomson // Gills B. K. and Thompson W. R. (eds). Globalization and Global History // Barry K. Gills, William R. Thomson. New York: Routledge, 2006. P.117;
38. Gills B. K. and Thompson W. R. (eds). Globalization and Global History / Barry K. Gills, William R. Thomson. New York: Routledge, 2006. 302 p.;
39. Grande E. Cosmopolitan political science / Edgar Grande // British Journal of Sociology. 2006. Vol. 57. Issue 1. P.87111;
40. Hall T. D. [Re]peripheralization, [re]incorporation, frontier and non-state societies / Thomas D. Hall // Gills B. K. and Thompson W. R. (eds). Globalization and Global History / Barry K. Gills, William R. Thomson. New York: Routledge, 2006. P.96113;
41. Harding A. and Le Galès P. Globalization, urban change and urban policies in Britain and France / Alan Harding, Patrick Le Galès // Scott A. (ed.). The Limits of Globalization: Cases and Arguments / Alan Scott. New York: Routledge, 1997. P.181201;
42. Harper T. N. Empire, Diaspora and the Languages of Globalism, 18501914 / Tim N. Harper // Hopkins A. D. (ed.). Globalization in World History / Anthony G. Hopkins. London: Pimlico, 2002. P.141166;
43. Held D. Reframing global governance: Apocalypse soon or reform! / David Held // Held D. and McGrew A. (eds). Globalization Theory: Approaches and Controversies / David Held, Anthony G. McGrew. Cambridge: Polity Press, 2007. P.240260;
44. Held D. and McGrew A. (eds). Globalization Theory: Approaches and Controversies / David Held, Anthony G. McGrew. Cambridge: Polity Press, 2007. 273 p.;
45. Huntington S. P. Political Order in Changing Societies / Samuel P. Huntington. New Haven: Yale University Press, 1968. 488 p.;
46. Ikenberry G. J. Globalization as American hegemony / G. John Ikenberry // Held D. and McGrew A. (eds). Globalization Theory: Approaches and Controversies / David Held, Anthony G. McGrew. Cambridge: Polity Press, 2007. P.4161;
47. Kassim H. Air transport and globalization / Hussein Kassim // Scott A. (ed.). The Limits of Globalization: Cases and Arguments / Alan Scott. New York: Routledge, 1997. P.202222;
48. Kilminster R. Globalization as an emergent concept / Richard Kilminster // Scott A. (ed.). The Limits of Globalization: Cases and Arguments / Alan Scott. New York: Routledge, 1997. P.257283;
49. Klein E. B. and Pritchard I. L. (eds). Relatedness in a Global Economy / Edward B. Klein, Ian L. Pritchard. London: Karnac Books, 2006. 236 p.;
50. Kuper A. Reconstructing global governance: Eight innovations / Andrew Kuper // Held D. and McGrew A. (eds). Globalization Theory: Approaches and Controversies / David Held, Anthony G. McGrew. Cambridge: Polity Press, 2007. P.225239;
51. Lewis J. D., Weigert A. Trust as a Social Reality / J. David Lewis, Andrew Weigert // Social Forces. 1985. Vol. 63:4. P.967985;
52. Linklater A. Civilizing processes and international societies / Andrew Linklater // Gills B. K. and Thompson W. R. (eds). Globalization and Global History / Barry K. Gills, William R. Thomson. New York: Routledge, 2006. P.4867;
53. McGrew A. Organized violence in the making (and remaking) of globalization / Anthony G. McGrew // Held D. and McGrew A. (eds). Globalization Theory: Approaches and Controversies / David Held, Anthony G. McGrew. Cambridge: Polity Press, 2007. P.1540;
54. McNeill W. H. Plagues and Peoples / William Hardy McNeill. New York: Doubleday, 1976. 368 p.;
55. Mosley L. The political economy of globalization / Layna Mosley // Held D. and McGrew A. (eds). Globalization Theory: Approaches and Controversies / David Held, Anthony G. McGrew. Cambridge: Polity Press, 2007. P.106125;
56. Misztal B. A. Trust in Modern Societies: The Search for the Bases of Social Order / Barbara A. Misztal. Cambridge: Polity Press, 1996. 296 p.;
57. Pickel A. Homo Nationis: The Psycho-social Infrastructure of the Nation-state Order / Andreas Pickel // Global Society. 2004. Vol. 18. No. 4. P.325346;
58. Pickel A. The Problem of Order in the Global Age: Systems and Mechanisms / Andreas Pickel. New York: Palgrave Macmillan, 2006. 218 p.;
59. Pogge T. Reframing economic security and justice / Thomas Pogge // Held D. and McGrew A. (eds). Globalization Theory: Approaches and Controversies / David Held, Anthony G. McGrew. Cambridge: Polity Press, 2007. P.207224;
60. Polillo S. and Guillén M. F. Globalization pressures and the state: The worldwide spread of central bank independence / Simone Polillo and Mauro F. Guillén // American Journal of Sociology. 2005. Vol. 110. No 6. P.17641802;
61. Poppi C. Wider horizons with larger details: Subjectivity, ethnicity and globalization / Cesare Poppi // Scott A. (ed.). The Limits of Globalization: Cases and Arguments / Alan Scott. New York: Routledge, 1997. P.284305;
62. Ray L. J. Globalization and Everyday Life / Larry Ray. New York: Routledge, 2007. 238 p.;
63. Rennstich J. K. Three steps in globalization / Joachim Karl Rennstich // Gills B. K. and Thompson W. R. (eds). Globalization and Global History / Barry K. Gills, William R. Thomson. New York: Routledge, 2006. P.203232;
64. Risse T. Social constructivism meets globalization / Thomas Risse // Held D. and McGrew A. (eds). Globalization Theory: Approaches and Controversies / David Held, Anthony G. McGrew. Cambridge: Polity Press, 2007. P.126147;
65. Ritzer G. Enchanting a Disenchanted World: Revolutionizing the Means of Consumption / George Ritzer. Thousand Oaks: Pine Forge Press, 2005. 263 p.;
66. Ritzer G. The Globalization of Nothing / George Ritzer. Thousand Oaks: Pine Forge Press, 2004. 259 p.;
67. Ritzer G., McDonaldization of Society: An Investigation into the Changing Character of Contemporary Social Life / George Ritzer. Thousand Oaks: Pine Forge Press, 1993. 221 p.;
68. Robertson R. Globalization: Social Theory and Global Culture / Roland Robertson. London: Sage, 1992. 211 p.;
69. Robertson R. and Inglis D. The global animus / Roland Robertson, David Inglis // Gills B. K. and Thompson W. R. (eds). Globalization and Global History / Barry K. Gills, William R. Thomson. New York: Routledge, 2006. P.3347;
70. Sassen S. (ed.). Deciphering the Global: Its Scales, Spaces, and Subjects / Saskia Sassen. New York: Routledge, 2007. 366 p.;
71. Sassen S. The places and spaces of the global: An expanded analytic terrain / Saskia Sassen // Held D. and McGrew A. (eds). Globalization Theory: Approaches and Controversies / David Held, Anthony G. McGrew. Cambridge: Polity Press, 2007. P.79105;
72. Scott A. (ed.). The Limits of Globalization: Cases and Arguments / Alan Scott. New York: Routledge, 1997. 359 p.;
73. Sklair L. Sociology of the Global System / Leslie Sklair. Baltimore: The Johns Hopkins University Press, 1995. 325 p.;
74. Szerszynski B. and Urry J. Visuality, mobility and the cosmopolitan: inhabiting the world from afar / Bronislaw Szerszynski, John R. Urry // British Journal of Sociology. 2006. Vol. 57. Issue 1. P.113131;
75. Tomlinson J. Globalization and cultural analysis / John Tomlinson // Held D. and McGrew A. (eds). Globalization Theory: Approaches and Controversies / David Held, Anthony G. McGrew. Cambridge: Polity Press, 2007. P.148168;
76. Turner B. S. Classical sociology and cosmopolitanism: a critical defense of the social / Bryan S. Turner // British Journal of Sociology. 2006. Vol. 57. Issue 1. P.133151;
77. Turner B. S. Public intellectuals, globalization and the sociological calling: A reply to critics / Bryan S. Turner // British Journal of Sociology. 2006. Vol. 57. Issue 3. P.345351;
78. Turner B. S. The two faces of sociology: global or national? / Bryan S. Turner // Featherstone M. (ed.). Global Culture: Nationalism, Globalization and Modernity / Mike Featherstone. London: Sage, 1990. P.343358;