Трансформації інституту спорту в сучасному українському суспільстві : Трансформации института спорта в современном украинском обществе

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Кириленко Олеся Миколаївна

УДК 316.334.2:796(477)

Трансформації інституту спорту
в сучасному українському суспільстві

22.00.03 – соціальні структури та соціальні відносини

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора соціологічних наук

Науковий консультант:
доктор соціологічних наук,
професор
Цимбалюк Наталія Миколаївна

Київ - 2013

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ІНСТИТУТУ СПОРТУ 16
1.1 Теоретико-методологічні підходи до аналізу спорту 16
1.2 Теоретичні інтерпретації спорту як соціального інституту 40
1.3 Методологічні основи дослідження інституціональних трансформацій сучасного спорту 57

РОЗДІЛ 2 СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА КОНЦЕПЦІЯ ІНСТИТУТУ СПОРТУ ТА ЙОГО ТРАНСФОРМАЦІЙ 102
2.1 Принципи структурно-функціонального аналізу інституту спорту 102
2.2 Структура, функції та тенденції розвитку сучасного інституту спорту 128
2.3 Основні форми структурної конфігурації інституту спорту та їх зміни в умовах лібералізації та глобалізації 193
2.4 Дисфункції як один з чинників сучасних трансформацій інституту спорту 212

РОЗДІЛ 3 ТЕНДЕНЦІЇ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ІНСТИТУТУ СПОРТУ В УКРАЇНІ 238
3.1 Історичні умови становлення та розвитку інституту спорту в Україні 238
3.2 Зміст та напрями постсоціалістичних трансформацій спорту в Україні 245
3.3 Порівняння функціональних особливостей професійного та оздоровчо-рекреативного секторів інституту спорту в Україні 267
3.4 Цінність збереження здоров’я як стратегія інституціональних трансформацій сучасного спорту 276

РОЗДІЛ 4 ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ СОЦІАЛЬНОГО ВКЛЮЧЕННЯ В СУЧАСНОМУ СПОРТІ 329
4.1 Механізми соціалізації та культурного відбору в спорті 330
4.2 Кар’єра в спорті як форма професійної інклюзії та соціальної мобільності 350
4.3 Фактори підтримки та обмеження спортивної активності населення 371

ВИСНОВКИ 406
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 413
ДОДАТКИ 496

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. На рубежі тисячоліть спорт демонструє збільшення різноманітності культурних проявів, зростання впливу на різні сфери життя та ускладнення взаємодій з інститутами суспільства. Загальними тенденціями інституціонального розвитку сучасного світового спорту стали процеси його професіоналізації, лібералізації, комерціалізації та глобалізації. При цьому функціонування національних систем спорту в значній мірі визначається особливостями соціально-економічної та політичної організації, а також спортивної політики тих країн, в яких вони розвиваються.
Зміни у спорті будь-якої країни відбуваються під впливом не тільки соціетальних та субінституціональних, а й наднаціональних, міжнародних факторів, роль яких за умов глобалізації значно посилюється. Іншими словами, процес формування та розвитку глобальної спортивної культури та глобальної спортивної організації значно прискорює зміни в національних системах спорту. В постсоціалістичних країнах такий вплив накладається на процеси трансформації попередньої моделі організації спорту та формування нових інституціональних основ його функціонування та розвитку. В Україні даний процес супроводжується деструктивними й кризовими проявами, відновленням попередніх та виникненням нових дисфункцій в розвитку інституту спорту. Це призводить до зниження його соціальної ефективності щодо виховання молоді та збереження здоров’я населення. За останні роки в національному спорті почали проявлятись певні позитивні зміни, що може свідчити про його адаптацію до системних трансформацій українського суспільства під впливом лібералізації та глобалізації.
Отже, прояви сучасних інституціональних, структурних та функціональних змін у спорті, протиріччя та деформації в його розвитку представляють складне явище, потребують комплексних досліджень та всебічного аналізу, критичного осмислення на основі нових інтегративних підходів. Важливим аспектом дослідження проблем розвитку спорту є пошук шляхів зростання оздоровчої фізичної та спортивної активності, підвищення культури здорового способу життя населення.
У соціологічному вивченні спорту переважно отримав розвиток інституціональний підхід, представлений в роботах М. Акінсона, Є. Аллардта, Дж. Бейла, Т. Блекшоу, О. Васильченка, А. Воля, Р. Вудса, А. Григор’янца, Д. К. Давлєткалієва, А. Даніелса, Т. Деленея, Т. Дєльцової, Г. Дюмазед’є, Г. Едвардса, А. Жемільскі, Г. Кеньона, В. Козлової, А. Корнєєвої, З. Кравчика, Дж. Лоу, Л. Лубишевої, В. Лукащука, Н. Любецького, Л. Лютої, Г. Люшена, Т. Мадігена, П. Макінтоша, В. Паначєва, І. Пономарьова, Е. Пуделкієвича, Г. Сейджа, Т. Слека, В. М. Супікова, К. Такеношіти, К. Хейніла, К. Янга. Інституціональні інтерпретації спорту відрізняються багатогранністю підходів, широтою ракурсів, мають високий рівень інтегративності та міждисциплінарності. Систематизація робіт, присвячених аналізу спорту як соціального інституту, дозволяє виокремити структурно-функціональний, соціокультурний та організаційно-управлінський аспекти його вивчення.
Критичний аналіз протиріч, дисфункцій та деформацій інституту спорту, а також проявів девіантної поведінки у спорті отримав розвиток у працях М. Атріксона, Р. Беміша, Т. Блекшоу, Д. Болла, С. Брекенрідге, Л. Веннера, Дж. Венрейча, В. Вілсона, А. Вохла, Р. Вудса, Дж. Гобермана, Е. Данніна, С. Джексона, А. Дженнінгса, Г. Едвардса, Д. Ейтзена, А. Інхмана, М. Кларка, Дж. Коклі, З. Кравчика, А. Жемілські, Р. Лапчика, Р. Леверморе, Дж. Левіса, Х. Ленка, Т. Магдалінскі, М. Месснера, Г. Стоуна, Г. Сейджа, С. Стивенсона, Л. С’юене, Е. Франке, Р. Хагерса, а також Г. Апанасенко, П. Артьомова, В. Бальсевича, І. Бестужева-Лади, І. Биховської, М. Богена, О. Васильченка, С. Гуськова, А. Ісаєва, А. Єгорова, В. Козлової, С. Литвиненко, Г. Ложкина, О. Мільштейна, Л. Лубишевої, В. Лукащука, О. Філіпової В. Хоточкіна, М. Саппи, В. Столярова, Н. Цимбалюк. Зазначеними авторами проаналізовані деякі прояви нерівномірності розвитку різних напрямів та видів спорту, обмеження доступу до спортивних занять; виявлені низький рівень ефективності фізичного виховання; негативні наслідки професіоналізації, комерціалізації, бюрократизації, політизації та ідеологізації сучасного спорту; поширення корупції; порушення прав людини та проявів дискримінації в спорті, вживання спортсменами допінгів; прояви агресивності, протиправної, зокрема, кримінальної форм поведінки у спорті, девальвація загальнолюдських цінностей та порушення норм спортивної етики, які є проявом деформації сучасного спорту.
Серед авторів, які зробили вагомий внесок у соціологічне осмислення тенденцій розвитку як світового спорту за умов глобалізації, так і національних систем спорту капіталістичних, соціалістичних та постсоціалістичних країн, найбільш відомими є роботи М. Леонарда, С. Стівенсона, Дж. Лоу, Г. Сейджа, С. Ейтзена, Н. Еліаса, Є. Даннінга, Д. Малколна, Дж. Коклі, М. Новака, Д. Болла, А. Воля, З. Кравчика, Р. Грюне, Р. Гуліанотті, Б. Пронгер, Б. Хоуліхена, Дж. Ріордана Дж. Магуайра, А. Гуттманна, Р. Вудса, А. Інхема, Б. Каррінгтона, Л. Аллісона, Р. Робертсона, І. Ваддінгтона, Ф. Джоши, А. Бернера, Ф. Оля, С. Джексона, Д. Макінтоша, а також М. Пономарьова, І. Биховскої, В. Жолдака, В. Столярова, О. Мільштейна, В. Бальсевича, А. Ісаєва, Л. Матвєєва, С. Гуськова, М. Візітєя, Б. Євствф’єва, В. Паначєва, Ю. Теппера, В. Сутули, В. Глухова, В. Платонова, В. Панюкова, М. Олійника, Б. Шияна, Є. Приступи, Ю. Шкрептія, В. Завацького, Ю. Мічуди, М. Дутчака, В. Антіпової, В. Левицького, Г. Стеценко, О. Шинкарука, Г. Апанасенка та ін.
Аналіз робіт сучасних дослідників спорту в цілому засвідчує, що розширюється спектр теоретичних напрямів та аспектів соціологічного аналізу тих змін у спорті, які відбуваються в умовах глобалізації, лібералізації та постсоціалістичних трансформацій. Посилюється дослідницька увага до специфіки функціонування спорту в окремих країнах, а також до загальних тенденцій його розвитку на світовому рівні. Однак, незважаючи на зростання уваги соціологів до проблем розвитку спорту, залишаються незавершеними комплексний аналіз та критичне осмислення змісту, форм та результатів інституціональних трансформацій спорту; особливо це стосується пострадянських країн і, зокрема, Україні. Недостатньо виявленим є вплив інституціонального розвитку спорту на соціальні відносини в сучасному суспільстві. Потребує також розширення та якісного розвитку емпірична база соціологічних досліджень соціальних взаємодій, пов’язаних з функціонуванням спорту.
Науковою проблемою дисертаційного дослідження є суперечність між знанням щодо поглиблення диспропорцій та протиріч в розвитку інституту спорту як системи соціальних відносин, що виявляються у взаємодіях стосовно спорту за умов постсоціалістичних трансформацій та глобалізації, і відсутністю достатньо обґрунтованого наукового знання щодо механізмів й тенденцій інституціоналізації соціальних відносин в спорті та трансформацій інституту спорту як такого. Зокрема, потребує уваги виявлення впливу ціннісних й структурних чинників змін в соціальному ставленні до професійного та масового, оздоровчо-рекреативного спорту в українському суспільстві за умов трансформації; потребують обґрунтування напрямки урегулювання соціальних відносин між суспільством, соціальними групами та організаціями, що утворюються в різних підсистемах спорту.
Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Обраний напрям дисертаційного дослідження пов'язаний з науковими темами: кафедри соціальних структур та соціальних відносин факультету соціології КНУ імені Тараса Шевченка «Тенденції структурної трансформації українського суспільства в контексті глобалізації та євроінтеграції» (держреєстрація № 0111U003931 МОНС України 2011р.), кафедри політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету «Порівняльний аналіз політичних процесів та систем України та світу» (держреєстрація № 0107U010965 МОНС України 2007 р.), «Політичні інститути та процеси: історія та сучасність» (держреєстрація № 0112U 004049 МОНС України 2012 р.).
Мета дослідження – розробка соціологічної концепції трансформації соціальних відносин в спорті та інституціоналізації нових спортивних практик в Україні за умов постсоціалістичних змін та глобалізації.

Завдання дослідження:
 систематизувати основні теоретичні підходи з метою обґрунтування базової пізнавальної теорії дослідження особливостей розвитку інституту спорту як системи соціальних відносин;
 провести аналіз структури, функцій та тенденцій розвитку сучасного спорту;
 дослідити специфіку соціальних ролей та статусної стратифікації в спорті, їх взаємозв’язок з іншими формами соціальної стратифікації;
 вивчити соціетальний та глобальний контекст розвитку спорту в сучасних умовах;
 виявити основні дисфункції інституту спорту як одного з чинників його трансформацій;
 розкрити зміст, прояви та фактори трансформацій інституту спорту в українському суспільстві на сучасному етапі;
 провести порівняння функціональних проявів та оцінку соціальної результативності професійного та оздоровчо-рекреативного елементів структури спорту з метою обґрунтування напрямів удосконалення інституціонального дизайну спорту в сучасній Україні;
 визначити основні механізми включення особистості в систему сучасних спортивних відносин та практик;
 розглянути форми соціальної мобільності засобами професійної кар’єри в спорті як процесу зміни статусних позицій в спортивній стратифікації.
Об’єкт дослідження: соціальні відносини в спорті.
Предмет дослідження: трансформації соціальних відносин в спорті та інституційні зміни в спорті в пострадянській Україні.
Методи дослідження. Методологія дисертації базується на принципах комплексного дослідження наукової проблеми. Застосовані методи порівняльного й критичного аналізу в дослідженні соціологічних теорій інституціоналізації спорту та відповідних соціальних відносин, у виявленні протиріч в соціальних відносинах, їх чинників та соціальних наслідків. Конкретно-історичний метод застосовано у виявленні тенденцій інституціоналізації спорту, а також проявів соціальних нерівностей в спорті. Методи системного та порівняльного аналізу дозволили вивчити функціональні особливості професійного та оздоровчо-рекреативного спорту, а також з’ясувати специфіку структурної конфігурації інституту спорту та відповідних форм соціальних відносин в різних суспільствах. За допомогою методів системного та критичного аналізу виявлено основні протиріччя в інституціоналізації спорту, дисфункції в сучасному інституті спорту, вплив інституту спорту на соціальні відносини в українському суспільстві.
Для розв’язання наукової проблеми в дослідженні використані структурно-функціональний, сучасний інституціональний та неофункціональний підходи, розробки теорій соціальної структури й стратифікації, соціальних змін і трансформацій. Синтез даних теоретико-методологічних підходів представляє адекватну пізнавальну стратегію для вивчення та концептуалізації змін, які відбуваються в інституті спорту в сучасних суспільствах за умов їх значної соціальної динаміки. Теоретико-методологічні основи дослідження пов’язані з науковими розробками з структурно-функціонального (Т. Парсонс, Р. Мертон), системного (Н. Луман) та сучасного інституціонального підходів (Д. Норт, С. Кірдіна, В. Полтерович, І. Дев’ятко, Л. Лубишева), що дозволило розкрити функціонування спорту як специфічної соціокультурної та інституціональної підсистеми сучасного суспільства, виявити її структуру, функції та дисфункції, а також розкрити значення нормативних, рольових, організаційних, управлінських основ розвитку спорту. Теоретико-методологічні ідеї неофункціонального підходу Дж. Александера застосовані для врахування суб’єктивних, культурних факторів розвитку інституту спорту, які є особливо значущими на рівні мікросоціальних взаємодій. Розробки з теорій глобалізації (C. Хантінгтон, І. Валерстайн, Р. Робертсон, В. Іноземцев), теорій інформаційного, мережевого суспільства (Д. Бел, Дж. Гелбрейт, М. Кастельс), теорій суспільства ризику (У. Бек, Е. Гіденс, В. Грішаєв, Ю. Саєнко), теорій соціоструктурних змін та соцієтальних трансформацій (П. Штомпка, Е. Гіденс, Т. Заславська, В. Ядов, Є. Головаха, О. Куценко, С. Макеєв, С. Кірдіна) застосовані в концептуалізації тенденцій інституціональних трансформацій в спорті в умовах глобалізації та лібералізації. У виявленні механізмів і наслідків впливу інституту спорту на розвиток соціальних відносин в суспільстві застосовані також ідеї інвайронментальної теорії (В. Коттон, Р. Данлор, Дж. Ханінген, О. Яницький), теорії медикалізації суспільства (А. Рештніков, Є. Дмитрієва) та теорії здоров’я і здорового способу життя (І. Брехман, М. Амосов, В. Дільман, Г. Апанасенко).
Емпіричну базу дисертації складають дані медичної та спортивної статистики України, МОК, ВООЗ, а також результати наступних соціологічних досліджень: масового опитування населення СРСР (1978 р., n=9672); національного опитування «Спортивна активність населення України», проведеного Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України (2003 р., n=1800); національного вибіркового опитування (2008 р., n=1207) та експертного опитування (2008 р., n=100) «Моніторинг рівня залучення населення до спорту для всіх», проведеного ТОВ «Research & Branding Group»; національного опитування на тему «Очікування українців від Євро-2012», проведеного дослідницьким центром «GfK Ukraine» (2011 р., n=4200); а також масових опитувань, експертних та глибинних інтерв’ю з фахівцями у сфері фізичного виховання та спорту, проведених автором у м. Рівне та Рівненській області впродовж 2006-2012 рр. Також використані оприлюднені результати національних опитувань в країнах Західної Європи, США та Росії (1998-2007 рр.), серед яких найбільший інтерес представляє міжнародне дослідження в 34 країнах світу на тему «Вільний час і спорт» (International social survey program ISSP, 2007 р., n=50 967). Застосовані методи статистичного аналізу емпіричних даних.
Наукова новизна одержаних результатів. В дисертації вперше розроблено соціологічну концепцію інституціональної трансформації спорту за умов пострадянських змін суспільства та глобалізації спорту; концепція розкриває інституціональний дизайн та соціоструктурні прояви національного спорту, пояснює інституціональний конфлікт між професійним та масовим або оздоровчо-рекреативним різновидами спорту, а також окреслює перспективи подолання організаційних, соціоструктурних та ціннісних суперечностей в розвитку сучасного інституту спорту та його впливу на систему соціальних відносин в суспільстві.
Науков новизна одержаних результатів. На основі розробленої концепції в результаті дослідження отримані такі результати, що містять компоненти новизни:
Вперше:
 виявлено функціональні та структурні протиріччя в інституті спорту в сучасному українському суспільстві, а також сегментарну, функціональну та мережеву форми організаційної диференціації інституту спорту, особливості його стратифікаційної та центр-периферійної структури. Зокрема доведено, що в існуючій в українському суспільстві моделі інституціонального дизайну спорту професійний спорт набув ознак «центру» інституціоналізації спорту, в той час як оздоровчо-рекреативний спорт функціонує у формі інституціональної «периферії» за залишковим принципом або як соціальна база для спортивного відбору і розвитку структур професійного спорту. Інституціональний конфлікт між професійним та оздоровчо-рекреативним спортом структурує систему соціальних відносин стосовно спорту, а сам конфлікт знижує рівень соціальної результативності інституту в реалізації його важливої функції - збереження та зміцнення здоров’я в суспільстві;
 розкрито суперечливі тенденції інституціональної трансформації спорту в пострадянському українському суспільстві: деінституціоналізації, реінституціоналізації, інституціоналізації, конвергенції тих або інших форм структурно-функціональної організації спорту; емпірично обґрунтовано напрямок трансформації спорту від державної до державно-ліберальної форми організаційно-структурної та ціннісної конфігурації під впливом процесів лібералізації, комерціалізації, децентралізації управління, професіоналізації, медикалізації, рекреатизації, шоузації, медіатизації та глобальної інтеграції;
 введено у науковий обіг поняття «валео-статус» (health status) і «валео-стратифікація», що позначають прояви нерівності за станом здоров’я та є корисними в аналізі впливу спорту на соціальні нерівності в сучасному суспільстві; також обґрунтовано доцільність застосування поняття «статусна стратифікація в спорті», яким запропоновано позначати систему відмінних статусів учасників соціальних взаємодій в спорті як соціальній практиці (спортсменів та спортивних фахівців), що утворюються за критеріями спортивних досягнень та спортивної майстерності. Статусна стратифікація в спорті є результатом перехрещення (intersection) фізико-генетичної, професійної підсистем стратифікації та валео-стратифікації (соціальної стратифікації за станом здоров’я).
Удосконалено:
 класифікацію соціальних ролей в спорті, а саме виокремлено базові, структурно-організаційні та комплементарні групи ролей, які забезпечують соціалізацію в спорті, відновлення спортивних норм і практик; уточнено зміст, специфіку та функціональне значення системи соціальних відносин в спорті, що дозволило подолати пізнавальні обмеження поширених в науці підходів щодо формування ролей в процесі спортивної соціалізації;
 систематизацію функцій сучасного інституту спорту, яка дала можливість виявити функціональні й структурні зміни в процесі інституціональних трансформацій спорту в українському суспільстві: виокремлено (1) групу функцій, що задовольняє індивідуальні потреби у фізичному розвитку, спортивній активності та оздоровленні, (2) групу функцій, що забезпечує відтворення та розвиток субінституціональних і міжінституціональних спортивних та навколо спортивних відносин, та (3) групу функцій, що підтримує процеси соціокультурної інтеграції;
 визначення основних напрямків та перспектив інституціональної трансформації сучасного спорту, які аналітично об’єднані в дві групи: тенденції суспільного характеру (проявляються у розвитку інших інститутів та суспільства в цілому) та тенденції внутрішнього (для інституту спорту) характеру, які демонструють розширення внутрішнього простору та посилення інтеграції інституту спорту з іншими соціальними інститутами;
 класифікацію форм включення населення в спортивні практики на основі таких критеріїв, як: значущість цінностей спортивної культури, кількісні та якісні показники спортивної активності, ціннісно-мотиваційні основи спортивної діяльності, вплив спортивних занять на здоров’я людини;
 характеристику основних форм соціальної мобільності в спорті як процесу зміни соціального статусу засобами спортивної кар’єри.

Дістало подальшого розвитку:
 теоретичні узагальнення змісту та специфіки спортивної соціалізації та фізичного виховання дітей і молоді; обґрунтована необхідність подальшого розвитку теоретичних та соціально-технологічних розробок щодо спортизації фізичного виховання з метою розвитку фізичної, спортивної та валеологічної культури населення, формування стійкої мотивації до регулярних занять оздоровчим спортом протягом усього життя;
 наукове знання про суб’єктивні та об’єктивні, інституціональні та соцієтальні умови і чинники спортивної активності населення України; емпірично обґрунтовано вплив статевих, вікових, освітніх, професійних, соціально-економічних, а також інформаційних та ціннісних чинників (обмежуючих або стимулюючих) формування мотивації до регулярних спортивних занять й практичного залучення до них.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено нову, перспективну модель інституціонального дизайну спорту та відповідної системи соціальних відносин, пов’язаних зі спортом, яка передбачає автономний розвиток професійного та оздоровчо-рекреативного спорту в рамках різних інституціональних комплексів – шоу-бізнесу (сфера видовищ) та збереження здоров’я (Wellness). Дана модель враховує зростання в сучасному суспільстві цінності збереження та покращення здоров’я та може бути впроваджена в розвитку системи спорту в сучасному українському суспільстві.
Запропоновані в дисертації положення і висновки можуть сприяти вдосконаленню концептуальних, нормативно-правових засад та технологій спортивної політики в Україні, проведенню реформ в організаційному та інформаційно-виховному просторі спорту з метою посилення ролі оздоровчо-рекреативного спорту в житті українського суспільства, підвищенню рівня оздоровчо-рухової активності населення, а також якісного розвитку пропаганди цінностей оздоровчого спорту та здорового способу життя.
Результати роботи поглиблюють теоретичні та емпіричні засади дослідження соціальних відносин, які утворюються в суспільстві з приводу функціонування інституту спорту, а також дослідження сучасних трансформацій інституту спорту під впливом постсоціалістичних та глобальних змін.
Розвинутий в роботі понятійно-категоріальний апарат окреслює важливі соціоструктурні прояви та наслідки функціонування інституту спорту в суспільстві. Застосування даного понятійного апарату буде сприяти посиленню чутливості політики в галузі спорту до проблем соціальної нерівності та статусного розшарування.
Результати дослідження можуть бути використані у викладанні університетських навчальних дисциплін з соціальної структури та стратифікації, соціології спорту та здоров’я, загальної соціології для студентів різних спеціальностей. Результати дослідження будуть корисними для вдосконалення роботи регіональних центрів «Спорт для всіх» та «Здоров’я населення», а також для впровадження соціологічного моніторингу рівня фізичної культури та активності спортивної як на національному, так і на регіональному й локальному рівнях.
Особистий внесок здобувача. Зміст дисертації є самостійно виконаною науковою працею здобувачки. Наукові результати та висновки, що містяться в дисертації, є особистим доробком автора.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи представлені на міжнародних, всеукраїнських конференціях та конгресах, серед яких: VI, VІІ, VІІІ, IX Всеукраїнські науково-практичні конференції «Проблеми розвитку соціологічної теорії», КНУ імені Тараса Шевченка (м. Київ, 2009, 2010, 2011, 2012 рр.); XII Міжнародна наукова конференція “Харківські соціологічні читання (Харків, 2006 р.); ІV, VI, УІІ, УІІІ, ІХ Міжнародні наукові конференції «Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління» (Донецьк, 2008, 2010, 2011, 2012, 2013 рр.,); ІV, V, VІ Львівські соціологічні форуми (Львів, 2010, 2011, 2012 рр.); Міжнародна науково-теоретична конференція «Кроскультурність у сучасному світі» (м. Київ, 2009 р.); Науково-практична конференція «Парадигма здорового способу життя: духовні та фізичні компоненти», (Київ, 2010 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Держава і глобальні соціальні зміни: історія, теорія, ідеологія» (Київ, 2010 р.); Науково-теоретична конференція «Здоровий спосіб життя, фізичне виховання і спорт: аналіз соціальних процесів» (Київ, 2009 р.); Міжнародна науково-теоретична конференція «Діалог культур: дослідження, практики, вдосконалення» (Київ, 2011 р.); I Конгрес Соціологічної асоціації України «Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей» (Харків, 2009 р.); ІV, ХІV Міжнародні наукові конгреси «Олімпійський спорт і спорт для всіх» (Київ, 2000, 2010 рр.), ХVІІ Конгрес Міжнародної соціологічної асоціації (Ґетеборг, 2010 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладені в авторській монографії «Соціальні трансформації сучасного спорту» (обсягом 30,2 ум. др. арк.), а також у 40 наукових статтях, зокрема 20 публікаціях у фахових виданнях та 5 тезах наукових конгресів та конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, бібліографічного списку використаних джерел. Робота містить 43 рисунки та 63 таблиці. Список використаних джерел містить 874 найменувань (у тому числі 307 – іноземною мовою та 244 електронних джерел). Загальний обсяг дисертації – 534 сторінки (основний текст – 407 сторінок, список використаних джерел – 84 сторінок, додатки - 43 сторінки).

Список литературы

ВИСНОВКИ

ТЕОРЕТИЧНОЮ ОСНОВОЮ СОЦІОЛОГІЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ ТРАНСФОРМАЦІЙ ІНСТИТУТУ СПОРТУ В УКРАЇНІ АВТОРОМ ОБРАНИЙ ІНТЕГРАТИВНИЙ ПІДХІД У ФОРМІ СИНТЕЗУ ТЕОРІЙ СТРУКТУРНОГО ФУНКЦІОНАЛІЗМУ, НЕОФУНКЦІОНАЛІЗМУ, ТЕОРІЙ СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН, ВКЛЮЧНО ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ. АВТОРСЬКА КОНЦЕПЦІЯ ВКЛЮЧАЄ КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ПРОЯВІВ, ПЕРЕДУМОВ І ФАКТОРІВ СУЧАСНИХ ЗМІН В СТРУКТУРІ ТА ФУНКЦІОНУВАННІ СПОРТУ, ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ТА ПЕРСПЕКТИВ ЇХ РОЗВИТКУ. ВАЖЛИВИМ АСПЕКТОМ ТЕОРЕТИЧНОГО АНАЛІЗУ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ СПОРТИВНИХ ВІДНОСИН ВИСТУПАЄ КРИТИЧНЕ ОСМИСЛЕННЯ ПРОТИРІЧ ТА ДИСФУНКЦІЙ, ЯКІ ЇХ СУПРОВОДЖУЮТЬ.
ПРИНЦИПИ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ДОЗВОЛИЛИ АВТОРУ ПРОВЕСТИ СЕГМЕНТАРНИЙ, ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ, СТРАТИФІКАЦІЙНИЙ, ЦЕНТР-ПЕРИФЕРІЙНИЙ ТА МЕРЕЖЕВИЙ АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ІНСТИТУТУ СПОРТУ, А ТАКОЖ ВИЯВИТИ ПРОЯВИ ТА ФАКТОРИ НЕРІВНОМІРНОСТІ ЙОГО РОЗВИТКУ. В ТАКОМУ РАКУРСІ ІНСТИТУТ СПОРТУ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ ЯК СКЛАДНА СИСТЕМА СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН, ЯКА ІНТЕГРУЄ РІЗНОМАНІТНІ ФОРМИ ГРУПОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СТРУКТУР ТА СПЕЦИФІЧНІ МЕХАНІЗМИ ВКЛЮЧЕННЯ ЛЮДЕЙ В РІЗНОМАНІТНІ СПОРТИВНІ ПРАКТИКИ ТА ВИЯВЛЯЄ НЕРІВНОМІРНІСТЬ ТА НЕРІВНІСТЬ РОЗПОДІЛУ ТА СПОЖИВАННЯ ЦІННОСТЕЙ СПОРТИВНОЇ КУЛЬТУРИ.
В АВТОРСЬКІЙ КОНЦЕПЦІЇ ОБҐРУНТОВАНО ВИСНОВОК ПРО ТЕ, ЩО ШИРОКИЙ СПЕКТР ФУНКЦІЙ ІНСТИТУТУ СПОРТУ, СПРЯМОВАНИХ НА РІЗНОМАНІТНІ ПОТРЕБИ ЛЮДЕЙ ТА СУСПІЛЬСТВА, ВІДОБРАЖАЄ НЕ ТІЛЬКИ ЙОГО ПОЛІ ФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ ТА СКЛАДНІСТЬ ВНУТРІШНЬОЇ СТРУКТУРИ, А Й ВЕЛИКУ ВАРІАТИВНІСТЬ ЗВ’ЯЗКІВ ТА ВЗАЄМОДІЙ СПОРТУ З ІНШИМИ ІНСТИТУТАМИ ФУНКЦІЇ ІНСТИТУТУ СПОРТУ. ТАКИЙ ПІДХІД ДОЗВОЛИВ ПРОВЕСТИ КЛАСИФІКАЦІЮ ФУНКЦІЙ ІНСТИТУТУ СПОРТУ, В ЯКІЙ ВИОКРЕМЛЕННІ ГРУПИ БАЗОВИХ (СОЦІАЛІЗАЦІЇ, ОЗДОРОВЛЕННЯ, РЕКРЕАЦІЇ, ПІЗНАННЯ, ПРОФЕСІЙНОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ), РЕГУЛЮЮЧИХ (ПРОФЕСІЙНОГО ВІДБОРУ, ІНКЛЮЗІЇ, ЕКСКЛЮЗІЇ, ЕКОНОМІЧНА, ПОЛІТИЧНА

ФУНКЦІЇ) ТА ІНТЕГРУЮЧИХ (КОМУНІКАТИВНА, ВИДОВИЩНА, ІДЕОЛОГІЧНА, МИРОТВОРЧА, ГУМАНІСТИЧНА, ДЕМОКРАТИЧНА) ЙОГО ФУНКЦІЙ.
СИСТЕМОТВОРЧИМ ЕЛЕМЕНТОМ ІНСТИТУТУ СПОРТУ ВИСТУПАЄ ДІЯЛЬНІСТЬ ТАКИХ ГРУП СПОРТИВНИХ ПРОФЕСІОНАЛІВ ЯК СПОРТСМЕНИ, ТРЕНЕРИ, МЕНЕДЖЕРИ ТА СУДДІ, ЯКА СПРЯМОВАНА НА ВІДТВОРЕННЯ ТА ВИРОБНИЦТВО ЦІННОСТЕЙ СПОРТИВНОЇ КУЛЬТУРИ, ЗАЛУЧЕННЯ ЛЮДЕЙ ДО АКТИВНИХ ЗАНЯТЬ СПОРТОМ, ДО УЧАСТІ В СПОРТИВНИХ ЗМАГАННЯХ, СПОЖИВАННЯ СПОРТИВНИХ ВИДОВИЩ В ЯКОСТІ ГЛЯДАЧІВ, ВБОЛІВАЛЬНИКІВ. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ДАНИХ ГРУП ЛЮДЕЙ ДОЗВОЛИВ АВТОРУ ПРОВЕСТИ ТИПОЛОГІЮ СОЦІАЛЬНИХ РОЛЕЙ У СФЕРІ СПОРТИВНИХ ВІДНОСИН ТА ОБ’ЄДНАТИ ЇХ ГРУПИ БАЗОВИХ, ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ТА КОМПЛЕМЕНТАРНИХ (НАВКОЛО СПОРТИВНИХ) РОЛЕЙ. КОЖНА З ЦИХ ГРУП РОЛЕЙ ВИЗНАЧАЄ ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ РІЗНИХ СПОРТИВНИХ АКТОРІВ, ЇХ МІСЦЕ В СТРУКТУРНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ СПОРТУ.
СТРУКТУРА ІНСТИТУТУ СПОРТУ В СТРАТИФІКАЦІЙНОМУ АСПЕКТІ ПРЕДСТАВЛЯЄ СПЕЦИФІЧНИЙ ТИП СОЦІАЛЬНОЇ ІЄРАРХІЇ ТА НЕРІВНОСТІ, ЯКИЙ ТІСНО ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНИЙ З ПРОФЕСІЙНОЮ, ФІЗИКО-ГЕНЕТИЧНОЮ СИСТЕМАМИ СТРАТИФІКАЦІЇ. БАЗОВИМ ПРИНЦИПОМ ФОРМУВАННЯ ТА ВІДНОВЛЕННЯ СПОРТИВНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ ВИСТУПАЄ МЕРИТОКРАТИЧНИЙ КРИТЕРІЙ (НА ОСНОВІ ЗРОСТАННЯ СПОРТИВНОГО ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ) СПОРТИВНА СТРАТИФІКАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНО ПЕРЕХРЕЩЮЄТЬСЯ З ВАЛЕО-СТРАТИФІКАЦІЄЮ, ОСНОВОЮ ЯКОЇ ВИСТУПАЄ СТАТУС ЗДОРОВ’Я АБО ВАЛЕО-СТАТУС ЛЮДИНИ. СПОРТИВНІ ЗАНЯТТЯ ЗДАТНІ ПОКРАЩУВАТИ СТАН ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ ТА ПІДВИЩУВАТИ ЇЇ СТАТУС В СИСТЕМІ ВАЛЕО-СТРАТИФІКАЦІЇ (АБО НАВПАКИ). В РЕЗУЛЬТАТІ ЦЬОГО ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІДВИЩЕННЯ АБО ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ЛЮДИНИ, ЗБІЛЬШУЮТЬСЯ АБО ЗМЕНШУЮТЬСЯ ЇЇ ШАНСИ ТА МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ, ДОСЯГНЕННЯ УСПІХІВ В ЖИТТІ.
СПОРТИВНА СТРАТИФІКАЦІЯ ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНА З ЦЕНТР-ПЕРИФЕРІЙНОЮ ДИФЕРЕНЦІАЦІЄЮ СПОРТУ, В ЯКІЙ ПРОСЛІДКОВУЄТЬСЯ НЕРІВНОМІРНІСТЬ РОЗПОДІЛУ ІНСТИТУЦІЙНИХ РЕСУРСІВ МІЖ ПРОФЕСІЙНИМ ТА ОЗДОРОВЧО-РЕКРЕАТИВНИМ СПОРТОМ, А ТАКОЖ МІЖ РОЗВИТКОМ МІСЬКОГО ТА СІЛЬСЬКОГО СПОРТУ. ДАНИЙ ПРОЯВ НЕРІВНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ СПОРТУ ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ ЯК НА НАЦІОНАЛЬНОМУ, ТАК І НА ГЛОБАЛЬНОМУ РІВНЯХ. СУЧАСНИЙ СПОРТ ПРЕДСТАВЛЯЄ І ПЕВНИЙ ТИП МЕРЕЖЕВОЇ СТРУКТУРИ, ЯКИЙ ОБ’ЄДНУЄ

НАЦІОНАЛЬНІ ТА МІЖНАРОДНІ СПОРТИВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ВІДНОСИНИ, ТА В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НАБУВ ОЗНАК ГЛОБАЛОКАЛЬНОЇ СПОРТИВНОЇ СИСТЕМИ.
АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ЗМІН В СТРУКТУРІ ТА ФУНКЦІЯХ ІНСТИТУТУ СПОРТУ В УКРАЇНІ НА ОСНОВІ ТЕОРІЙ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ДОЗВОЛИВ АВТОРУ ВИЗНАЧИТИ ТРИ ГРУПИ ЇХ ФАКТОРІВ: ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО, СОЦІЕТАЛЬНОГО ТА ГЛОБАЛЬНОГО РІВНЯ. ВИЗНАЧЕНО, ЩО ПРОЦЕС СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ВІДБУВАЄТЬСЯ НА ОСНОВІ ПРОЦЕСІВ ВНУТРІШНЬОЇ СТРУКТУРНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ТА ПОСИЛЕННЯ ІНТЕГРАТИВНИХ ВЗАЄМОДІЙ, ПО-ПЕРШЕ – МІЖ ОРГАНІЗАЦІЙНИМИ ПІДСИСТЕМАМИ САМОГО СПОРТУ, ПО-ДРУГЕ – МІЖ СПОРТОМ ТА ІНШИМИ ІНСТИТУТАМИ СУСПІЛЬСТВА. В ЦІЛОМУ, СПОРТ НА ВСІХ РІВНЯХ (ВІД ЛОКАЛЬНОГО ДО ГЛОБАЛЬНОГО) ДЕМОНСТРУЄ ПРОЯВИ ТАКИХ ЗАГАЛЬНИХ ДЛЯ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ЯК ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ТА УСКЛАДНЕННЯ; ІНТЕГРАЦІЯ; НЕРІВНОМІРНІСТЬ, ПРИСКОРЕННЯ ТЕМПІВ ТА НЕЛІНІЙНІСТЬ РОЗВИТКУ.
ДЛЯ РОЗВ’ЯЗАННЯ НАУКОВОЇ ПРОБЛЕМИ, ЯКА ПОЛЯГАЄ В ОСМИСЛЕННІ ЦІННІСНИХ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ДИСПРОПОРЦІЙ В РОЗВИТКУ ІНСТИТУТУ СПОРТУ В УКРАЇНІ, АВТОРОМ ПРОВЕДЕНО КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ ДИСФУНКЦІЙ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО СПОРТУ. ВИЗНАЧЕНО, ЩО ОДНА ГРУПА ДИСФУНКЦІЙ У ІНСТИТУТУ СПОРТУ ФОРМУЄТЬСЯ ТА РОЗВИВАЄТЬСЯ ПІД ВПЛИВОМ І В КОНТЕКСТІ СВІТОВИХ, НАДНАЦІОНАЛЬНИХ СПОРТИВНИХ ПРОЦЕСІВ, ЯКІ ПРИТАМАННІ РОЗВИТКУ ГЛОБАЛЬНОГО СПОРТУ. ДРУГА ГРУПА ДИСФУНКЦІЙ – ЦЕ ТІ ДЕФОРМАЦІЇ, ЯКІ МАЮТЬ СВОЮ СПЕЦИФІКУ ПРОЯВІВ В УКРАЇНІ ТА ВІДДЗЕРКАЛЮЮТЬ ЗАГАЛЬНІ ДЛЯ РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ДЕФОРМАЦІЇ ТА ПРОТИРІЧЧЯ.
ОСНОВНИМ ДИСФУНКЦІОНАЛЬНИМ ПРОЯВОМ УКРАЇНСЬКОГО СПОРТУ ВИСТУПАЄ НИЗЬКИЙ РІВЕНЬ РОЗВИТКУ ЙОГО ОЗДОРОВЧО-РЕКРЕАТИВНОГО СЕКТОРУ НА ФОНІ АБСОЛЮТИЗАЦІЇ РОЛІ ПРОФЕСІЙНОГО СПОРТУ, МАКСИМАЛІЗАЦІЇ ЙОГО ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ. ТАКА ДИСФУНКЦІЯ МОЖЕ РОЗГЛЯДАТИСЬ ЯК ПРОТИРІЧЧЯ АБО КОНФЛІКТ МІЖ ЦІННОСТЯМИ, ПРАКТИКАМИ ТА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗВИТКУ ОЗДОРОВЧО-РЕКРЕАТИВНОГО ТА ПРОФЕСІЙНОГО СЕКТОРІВ ІНСТИТУТУ СПОРТУ. ПРОЯВАМИ ДАНОЇ ДИСФУНКЦІЇ ІНСТИТУТУ СПОРТУ ВИСТУПАЄ ПОСЛАБЛЕННЯ ОЗДОРОВЧОЇ, РЕКРЕАТИВНОЇ, ВИХОВНОЇ ФУНКЦІЙ СПОРТУ НА ФОНІ ЗРОСТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ, ВИДОВИЩНОЇ, ПРОФЕСІЙНОЇ, ПОЛІТИКО-ІДЕОЛОГІЧНОЇ ЙОГО ФУНКЦІЙ. В НАСЛІДОК ЦЬОГО, ЗНИЗИЛАСЬ ЯКІСТЬ ФІЗИЧНОГО ТА СПОРТИВНОГО ВИХОВАННЯ, ЗМЕНШИВСЯ ТА

ЗАЛИШАЄТЬСЯ НИЗЬКИМ РІВЕНЬ ФІЗИЧНОЇ ТА СПОРТИВНОЇ АКТИВНОСТІ ВСІХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ, ЩО НЕГАТИВНО ВІДБИВАЄТЬСЯ НА СТАНІ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ. ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ РІВЕНЬ СПОРТИВНОЇ АКТИВНОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В ДВІЧІ НИЖЧИЙ В ПОРІВНЯННІ З РОЗВИНЕНИМИ КРАЇНАМИ СВІТУ. ТАКА СИТУАЦІЯ СТИМУЛЮЄ ПОШУК ТА ВПРОВАДЖЕННЯ В СПОРТИВНІ ВІДНОСИНИ НОВИХ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ПРАКТИК З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ ЇХ СОЦІАЛЬНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ, ПОСИЛЕННЯ СОЛІДАРНОСТІ СУСПІЛЬСТВА НАВКОЛО ТАКИХ БАЗОВИХ ЦІННОСТЕЙ СПОРТУ ЯК ВИХОВАННЯ, ОЗДОРОВЛЕННЯ, ФІЗИЧНА РЕКРЕАЦІЯ.
ВИВЧЕННЯ ЗМІСТУ ТА ПРОЯВІВ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ СПОРТИВНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ ДОЗВОЛИЛИ АВТОРУ ВИЗНАЧИТИ ЇХ ЯК ПРОЦЕС КАРДИНАЛЬНИХ ЗМІН В ПОЛІТИКО-УПРАВЛІНСЬКИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ОСНОВАХ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНСТИТУТУ СПОРТУ, ЩО ПРОЯВИЛИСЬ В ЙОГО ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ ТА КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ, ЗМЕНШЕННІ ДЕРЖАВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПОРТУ, ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ДЖЕРЕЛ ЙОГО ФІНАНСУВАННЯ, ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ. АВТОРОМ ДОВЕДЕНО, ЩО ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ СПОРТУ В УКРАЇНІ ВКЛЮЧАЮТЬ СКЛАДНІ ТА СУПЕРЕЧЛИВІ ПРОЦЕСИ: РЕІНСТИТУАЛІЗАЦІЇ (ВІДНОВЛЕННЯ), ДЕІНСТИТУАЛІЗАЦІЇ (ДЕКОНСТРУКЦІЇ) ПОПЕРЕДНІХ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ СПОРТУ, А ТАКОЖ ІНСТИТУАЛІЗАЦІЇ НОВИХ ЇЇ ФОРМ. ПЕВНА ЧАСТИНА ЗМІН У РОЗВИТКУ ІНСТИТУТУ СПОРТУ ПОВ’ЯЗАНА З ПРОЦЕСОМ КОНВЕРГЕНЦІЇ ЯК ІСНУЮЧИХ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ З НОВИМИ, ТАК І ОБ’ЄДНАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ, УПРАВЛІННЯ ТА ФІНАНСУВАННЯ СПОРТУ.
АВТОРОМ ОБҐРУНТОВАНО ВИСНОВОК ПРО ТЕ, ЩО ПРОЦЕС ТРАНСФОРМАЦІЙ УКРАЇНСЬКОГО СПОРТУ ПРЕДСТАВЛЯЄ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИЙ ДРЕЙФ АБО ТРАНЗИТ ВІД ДЕРЖАВНО-АДМІНІСТРАТИВНОЇ ДО ДЕРЖАВНО-ЛІБЕРАЛЬНОЇ ФОРМИ ЙОГО СТРУКТУРНО-ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КОНФІГУРАЦІЇ. ДЕРЖАВНО-ЛІБЕРАЛЬНА МОДЕЛЬ СПОРТУ ПРОЯВЛЯЄ БІЛЬШ СКЛАДНУ – ПЛЮРАЛІСТИЧНУ, КОНВЕРГОВАНУ ФОРМУ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СПОРТУ ТА ВИСТУПАЄ РЕЗУЛЬТАТОМ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО СПОРТУ ПІД ВПЛИВОМ ПРОЦЕСІВ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. В РЕЗУЛЬТАТІ ВІДБУВАЄТЬСЯ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ КОМЕРЦІЙНОГО СЕКТОРУ СПОРТИВНИХ ВІДНОСИН ТА СПОРТИВНОЇ ІНДУСТРІЇ, ЯКИЙ ОХОПЛЮЄ ВИРОБНИЦТВО ЯК СПОРТИВНИХ ПОСЛУГ, ТАК І СПОРТИВНИХ ТОВАРІВ, ІНФОРМАЦІЇ. РОЛЬ ДЕРЖАВИ В УПРАВЛІННІ СПОРТИВНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ ЗНАЧНО ЗМЕНШИЛАСЬ, ОДНАК, ВОНА ЗАЛИШАЄТЬСЯ В УКРАЇНІ, ЯК І В БІЛЬШОСТІ ПОСТРАДЯНСЬКИХ КРАЇН, ДОСИТЬ ЗНАЧНОЮ.

З МЕТОЮ ПОШУКУ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ ПЕРСПЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ІНСТИТУТУ СПОРТУ, АВТОР ПРОВОДИТЬ ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРОФЕСІЙНОГО ТА ОЗДОРОВЧО-РЕКРЕАТИВНОГО СЕГМЕНТІВ ІНСТИТУТУ СПОРТУ. ЦЕ ДОЗВОЛИЛО ВИЗНАЧИТИ ЯК ЗАГАЛЬНІ, ТАК І ВІДМІННІ ПРОЯВИ ЇХ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ПІД ВПЛИВОМ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ, МЕДИКАЛІЗАЦІЇ ТА КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ. ТАКІ ЗМІНИ ВИЗНАЧИЛИ ФОРМУВАННЯ ЗНАЧНИХ РОЗБІЖНОСТЕЙ У ЦІЛЯХ, МОТИВАЦІЇ ТА РЕЗУЛЬТАТАХ СПОРТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО ТА ОЗДОРОВЧО-РЕКРЕАТИВНОГО СПРЯМУВАННЯ. ВАЛЕОЛОГІЧНИЙ КРИТЕРІЙ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ СПОРТИВНИХ ЗАНЯТЬ РІЗНОЇ ІНТЕНСИВНОСТІ ВИСТУПАЄ ОСНОВОЮ КРИТИЧНОЇ ОЦІНКИ СПОРТУ ВИЩИХ ДОСЯГНЕНЬ З ТОЧКИ ЗОРУ ВТРАТИ ЙОГО ОЗДОРОВЧОЇ ФУНКЦІЇ. ІНШИМИ СЛОВАМИ, ВЕЛИКИЙ СПОРТ НАБУВ ОЗНАК ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, В ЯКІЙ ЗДОРОВ’Я АТЛЕТІВ МАКСИМАЛЬНО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ, СПЕЦИФІЧНО ЕКСПЛУАТУЄТЬСЯ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ВИСОКИХ СПОРТИВНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ. ЦЕ ПІДТВЕРДЖУЄ ВИСНОВОК ПРО ІСНУВАННЯ ЦІННІСНОГО ТА ОРГАНІЗАЦІЙНОГО КОНФЛІКТУ МІЖ ДВОМА ОСНОВНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ ІНСТИТУТУ СПОРТУ, ЯКИЙ ВУАЛЮЄТЬСЯ СПОРТИВНОЮ БЮРОКРАТІЄЮ ЗА ДОПОМОГОЮ ДЕКЛАРАТИВНОЇ ПІДТРИМКИ МАСОВОГО СПОРТУ. КРИТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОСМИСЛЕННЯ ДАНОГО КОНФЛІКТУ СТАВИТЬ ПІД СУМНІВ ДОЦІЛЬНІСТЬ ПОДАЛЬШОГО ВІДНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ МОДЕЛІ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО ДИЗАЙНУ СПОРТУ, ФОРМУЄ РОЗУМІННЯ НЕОБХІДНОСТІ ПЕРЕХОДУ ДО НОВОЇ, БІЛЬШ ЕФЕКТИВНОЇ ФОРМИ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СПОРТУ В УКРАЇНІ.
НА ДУМКУ АВТОРА, НОВА МОДЕЛЬ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО ДИЗАЙНУ СПОРТУ ПЕРЕДБАЧАЄ СТРУКТУРНО-ОРГАНІЗАЦІЙНУ РЕОРГАНІЗАЦІЮ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ СПОРТУ ШЛЯХОМ ДИВЕРГЕНЦІЇ (АВТОНОМІЗАЦІЇ) СФЕР ПРОФЕСІЙНОГО ТА ОЗДОРОВЧО-РЕКРЕАТИВНОГО СПОРТУ. ТАКІ ЗМІНИ ПРИВЕДУТЬ ДО ФОРМУВАННЯ АДЕКВАТНОЇ ЦІННІСНОЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ДИСПОЗИЦІЇ-ДИСТАНЦІЇ МІЖ ПРОФЕСІЙНИМ ТА ОЗДОРОВЧИМ СПОРТОМ. ДАНИЙ ПРОЦЕС ПЕРЕДБАЧАЄ ПЕРЕОЦІНКУ ТА ЗМІНУ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ОСНОВ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ЗАКОНОДАВСТВА НЕ ТІЛЬКИ В СФЕРІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ, А У СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я.
ВАЖЛИВИМ АРГУМЕНТОМ ДЛЯ ТАКИХ ВИСНОВКІВ ВИСТУПАЄ АНАЛІЗ РІВНЯ СПОРТИВНОЇ АКТИВНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ЯК ОДНОГО З БАЗОВИХ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНСТИТУТУ СПОРТУ.

НА ОСНОВІ ВИВЧЕННЯ ЕМПІРИЧНИХ ДАНИХ, АВТОРОМ ВИЯВЛЕНО, ЩО РІВЕНЬ ВКЛЮЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В СПОРТИВНІ ЗАНЯТТЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД СУКУПНОСТІ ФАКТОРІВ ОБ’ЄКТИВНОГО ТА СУБ’ЄКТИВНОГО, ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО ТА СОЦІЕТАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ. В ТАКОМУ АСПЕКТІ, ДОСЛІДЖЕННЯ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ МЕХАНІЗМІВ ВКЛЮЧЕННЯ ЛЮДИНИ В СПОРТИВНІ ПРАКТИКИ, ПЕРЕДБАЧАЄ, В ПЕРШУ ЧЕРГУ, ОЦІНКУ ЯКОСТІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ, СПОРТИВНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ, РІВНЯ ПРОПАГАНДИ У СУСПІЛЬСТВІ ЦІННОСТЕЙ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ, ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ. ПО-ДРУГЕ, ВАЖЛИВИМ Є ВИВЧЕННЯ УМОВ ЗАЛУЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ДО АКТИВНИХ ФОРМ СПОРТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПРОВІДНУ РОЛЬ СЕРЕД ЯКИХ ВІДІГРАЮТЬ РІВЕНЬ РОЗВИТКУ СПОРТИВНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ, ДОСТУПНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧИХ ПОСЛУГ. ПО-ТРЕТЄ, ІСНУЮТЬ ДЕМОГРАФІЧНІ, ҐЕНДЕРНІ, ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНІ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНО-ПОСЕЛЕНСЬКІ ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ПРОЦЕСИ СПОРТИВНОЇ ІНКЛЮЗІЇ АБО ЕКСКЛЮЗІЇ. ДАНІ МЕХАНІЗМИ, УМОВИ ТА ФАКТОРИ МАЮТЬ ВРАХОВУВАТИСЬ В ПРОЦЕСІ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ОСНОВ РОЗВИТКУ ОЗДОРОВЧОГО СПОРТУ В УКРАЇНІ, ОСНОВНОЮ МЕТОЮ ЯКОГО Є ЗРОСТАННЯ СПОРТИВНО-РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ТА ПОКРАЩЕННЯ ЙОГО ЗДОРОВ’Я.
В УМОВАХ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ, ЕКОНОМІЗАЦІЇ ТА КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ СПОРТУ ЗНАЧНО ЗРОСЛА РОЛЬ ТАКОГО МЕХАНІЗМУ ВКЛЮЧЕННЯ ЛЮДИНИ В СПОРТИВНІ ВІДНОСИНИ ЯК ПРОФЕСІЙНА КАР’ЄРА В СПОРТІ. ДАНИЙ ВИД КАР’ЄРИ МОЖЕ РОЗГЛЯДАТИСЬ ЯК НОВІТНЯ СПЕЦИФІЧНА ФОРМА СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ЗМІНУ СТАТУСНИХ ПОЗИЦІЙ СПОРТСМЕНІВ ТА СПОРТИВНИХ ФАХІВЦІВ В СИСТЕМІ СПОРТИВНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ.
ОТЖЕ, ОСНОВНИМИ ПРОЯВАМИ ТА СУТНІСТЮ ТРАНСФОРМАЦІЙ ІНСТИТУТУ СПОРТУ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ ВИСТУПАЄ ПРОЦЕС ЙОГО ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ. В РЕЗУЛЬТАТІ, ДЕРЖАВНИЙ ТА ГРОМАДСЬКИЙ СЕКТОРИ УПРАВЛІННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ СПОРТУ В УКРАЇНІ, ЯКІ ФУНКЦІОНУВАЛИ В РАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД, ДОПОВНЮЮТЬСЯ КОМЕРЦІЙНИМ СЕКТОРОМ. ДАНИЙ СЕКТОР ПРОДОВЖУЄ ПРОЦЕС СВОЄЇ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЇ, ПОСИЛЮЄ СВІЙ ВПЛИВ НА СПОРТИВНІ ТА НАВКОЛО СПОРТИВНІ ВІДНОСИНИ. ЦЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ НА ФОНІ ЗРОСТАННЯ КУЛЬТУРНОЇ РІЗНОМАНІТНОСТІ СПОРТИВНИХ ПРАКТИК ТА АКТУАЛІЗАЦІЇ РОЛІ ОЗДОРОВЧИХ, РЕКРЕАТИВНИХ, КОМУНІКАТИВНИХ ТА ВИХОВНИХ ФУНКЦІЙ СУЧАСНОГО СПОРТУ.
ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СПОРТИВНИХ ВІДНОСИН, ПЕРЕДБАЧАЄ РОЗШИРЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ТА ЕМПІРИЧНИХ ОСНОВ АНАЛІЗУ ТИХ ЗМІН, ЯКІ ВІДБУВАЮТЬСЯ В ЙОГО СТРУКТУРНИХ І ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОЯВАХ, А ТАКОЖ ПОШУК ШЛЯХІВ ПОДОЛАННЯ ДИСФУНКЦІЙ ІНСТИТУТУ СПОРТУ ТА ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЙОГО СОЦІАЛЬНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ. ВАЖЛИВИМ НАПРЯМОМ РОЗВИТКУ ВИВЧЕННЯ СУЧАСНОГО СПОРТУ ВИСТУПАЄ ЙОГО ІНТЕГРАЦІЯ З ВАЛЕО-МЕДИЧНИМИ ДОСЛІДЖЕННЯМИ ПРОБЛЕМ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я. УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ПОТРЕБУЄ ТАКОЖ ВКЛЮЧЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ В ПРОЦЕС ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ОСНОВ ПОЛІТИКИ В СФЕРАХ СПОРТУ, ОЗДОРОВЛЕННЯ, ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА ПІДВИЩЕННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Абсалямов Т. М. Спорт высших достижений как один из путей изучения предельных возможностей человеческого организма / Т. М. Абсалямов // Олимпийское движение и социальные процессы: Материалы VII Всероссийской научно-практической конф. – Часть I. – Краснодар, 1996. – с. 32-37.
Аза Л. А. Воспитание как философско-социологическая проблема. – К. : Наук. думка, 1993. – 131 с.
Аксельрод С. Л. Физическая культура и спорт в СССР: сборник материалов в помощь пропагандисту / С. Л. Аксельрод . – М. : ФиС, 1954. – 127 с.
Александер Дж., Коломи П. Неофункционализм сегодня: восстанавливая теоретическую традицию // СОЦИС. – 1992.- № 10. – С. 112-120.
Александер Дж. После неофункционализма: деятельность, культура и гражданское общество / Дж. Александер // Социология на пороге XXI века: новые направления исследований. М. : Интеллект, 1998. – С. 231-249.
Алексеев С. В. Международное спортивное право. / С. В. Алексеев. – М. : Юнити-Дана; Закон и право, 2008a. – 896 с.
Алексеев С. В. Спортивное право России: правовые основы физической культуры и спорта. / С. В. Алексеев. – М. : ЮНИТИ-ДАНА; Закон и право, 2008b. – 894 с.
Амосов Н. М. Раздумья о здоровье / Н. М. Амосов. – М. : ФиС,1987. – 64 с.
Андреев Ю. П. Социальные институты: содержание, функции, структура. / Андреев Ю. П., Коржевская Н. М., Костина Н. Б. – Свердловск : Уральский университет, 1989. – 83 с.
Андриянова Е. Ю. Вопросы общей и спортивной фармакологии: учеб. пособие :[для вузов по специальности 032101 "Физ. культура и спорт"]. – М. : Великолук. гор. тип., 2009. – 100 с.
Андрущенко В. П. Організоване суспільство. Проблема організації та суспільної самоорганізації в період радикальних трансформацій в Україні на рубежі століть. Досвід соціально-філософського аналізу. / В. П. Андрущенко. – К. : ТОВ "Атлант ЮЕмСі", 2006. – 495 с.
Анисимов А. Профессия – спортсмен [Електронний ресурс] / А. Анисимов // Кадровик. Трудовое право для кадровика. – 2009. – №11. – Режим доступу: http://www.hr-portal.ru/article/professiya-sportsmen
Антонович И. И. После современности: Очерки цивилизации модерна и постмодерна. / И. И. Антонович. – Минск : Беларус. навука, 1997. – 446 с.
Антропов Н. П. История профсоюзов СССР / Н. П. Антропов. – М. : Профиздат, 1969 – 415 с.
Апанасенко Г. Л. Олимпийский спорт: расцвет или кризис? [Електронний ресурс]: медицинская газета «Здоровье Украины». – 2008.- июнь. – № 73. – Режим доступу: http://health-ua.com/articles/241.html
Апанасенко Г. Л. «Спорт для всех» и новая феноменология здоровья / Г. Л. Апанасенко // Наука в олимпийском спорте (спецвыпуск). – К. : КГИФК, 2000. – с. 36-40.
Апанасенко Г. Л. Збереження і зміцнення здоров’я населення: стратегія і тактика. / Г. Л. Апанасенко; [упоряд. І. Грига, Т. Семигіна] // Менеджмент охорони здоров’я: тези науково-практичної конференції (Національний університет „Київо-Могилянська академія”, 13-14 лютого 2004 p.) /. – К. : Унів. вид-во Пульсари, 2004. – с. 6 – 7.
Апанасенко Г. Л. Здоровье спортсмена: критерии оценки и прогнозирования [Електронний ресурс] / Г. Л. Апанасенко, Ю. С. Чистякова // Теория и практика физической культуры. – 2006. – № 1. – С. 19-22. – Режим доступу: http://lib.sportedu.ru/press/TPFK/2006N1/p19-22.htm
Апанасенко Г. Л. Медицинская валеология. / Г. Л. Апанасенко, Л. О. Попова – К. : Здоров‘я, 1998. – 244 с.
Апанасенко Г. Л. Валеологические принципы физического воспитания //Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: Зб. наук. праць Міжнародного університету «РЕГІ» ім. акад. Степана Дем'янчука. – Вип.2. – Рівне. – 2001. – с. 106-107.
Арнольд Шварценеггер: кино, семья и политика (часть 2) [Електронний ресурс]. – 28.01.2010. – Режим доступу : http://www.fitness96.ru/2010/01/28/arnold_schwarzenegger_2/
Артьомов П. М. Статегії конструювання маскулінності в угрупуваннях футбольних хуліганів // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. – Харків: Видавничий центр ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2006. – Т.2. – С.324-328.
Артьомов П. М. Субкультура футбольних хуліганів: фактори формування та особливості прояву на пострадянському просторі : дис. ... канд. соціол. наук :22.00.04 / Артьомов Павло Миколайович. – Х. : Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, 2009. – 214 с.
Асоціація «Спортивна індустрія України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.asiu.org.ua/ru/members.html
Бабенко С. С. Социальный механизм постсоветской трансформации: деятельностно-структурный подход / С. С. Бабенко // Посткоммунистические трансформации: векторы, измерения, содержание / под ред. О. Д. Куценко, С. С. Бабенко. – Х. Изд. центр Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина 2004. – с. 251-274.
Бабич В. І., Зайцев В. О., Нечаєва О. В. Підготовка майбутніх учителів основ здоров’я як важлива умова виховання здорової молоді / В.І. Бабич, В. О. Зайцев, О. В. Нечаєва // Педагогіка, психологiя та медико-бiологiчнi проблеми фізичного виховання і спорту. – 2010. – №1. – с. 3-5.
Балановський Я. М. Проблема типології частково трансформованих соціальних інститутів / Я. М. Балановський // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Трансформація соціальних інститутів та інституціональної структури суспільства. – К., 2003. – С. 123-126.

Балацкий Е. В. Функциональные свойства институциональных ловушек / Е. В. Балацкий // Экономика и математические методы. – 2002. – Т. 38. – № 3. – С. 54- 2.
Балацкий, Е. В. Экстернальные факторы эволюции институтов / Е. Балацкий // Общество и экономика. – 2006. – № 1.– С. 156-177.
Балацкий Е. В. Нечеткие институты, культура населения и институциональная энтропия / Е. Балацкий // Общество и экономика. — 2007. – № 5-6. – С. 37-53.
Бальсевич В. К. Здоровьеформирующая функция образования в Российской Федерации (Материалы к разработке национального проекта оздоровления подрастающего поколения России в период 2006-2026 г.г.) / В. К. Бальсевич // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. – 2006. – №5. – С. 2-6.
Бальсевич В. К., Лубышева Л. И. Спортивно ориентированное физическое воспитание: образовательный и социальный аспекты / В. К. Бальсевич, Л. И. Лубышева //Теория и практика физ.культуры. - 2003. - № 5.- С.19-22.
Баньковская С. П. Инвайроментальная социология / С. П. Баньковская. – Рига, 1991.- 128 с.
Батанов И. А. Основы теории социально-экономических трансформаций. / И. А. Батанов. – СПб. : Изд-во СПбГУЭФ, 2000. – 132 с.
Бевзенко Л. Уявлення про дієві ресурси досягнення соціального успіху як фактор вибору стратегії соціальної поведінки / Л. Бевзенко // Українське суспільство 1992–2012. Стан та динаміка змін. Соціологічний моніторинг / За ред. д.ек.н. В. Ворони, д.соц.н. М. Шульги. – К. :ІC НАНУ, “Азбука”, 2012. – С. 307–317.
Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: опыт социального прогнозирования / Д. Белл. – М. : Академия, 1999. – 956 с.
Белорусова В. В. Воспитание в спорте. / В. В. Белорусова. – М. : ФиС, 1974. – 114 с.

Бессонова О. Э. Общая теория институциональных трансформаций: парадигмальное переосмысление цивилизационного развития России // Социологические исследования. – 2008. – № 1. – С. 13-23.
Бессонова О. Э. Россия и Запад: образ будущего с позиции общей теории институциональных трансформаций// Общественные науки и современность. – 2008. – № 4. – С. 86-99.
Богославець О. Проблеми нормування і правового регулювання в сфері спорту / О. Богославець // Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури і спорту. Вип. 4. – Л., 2000. – с. 64-66.
Братановский С. Н. Правовое регулирование организационно-хозяйственной деятельности физкультурно-спортивных предприятий и организаций / С. Н. Братановский // Правоведение. -1989. – № 5. – С. 62 – 66.
Брехман И. И. Валеология – наука о здоровье. / И. И. Брехман. – [2-е изд., доп. и перераб.] – М. : ФиС, 1990. – 208 с.
Бріскін Ю. А. Спорт інвалідів. / Ю. А. Бріскін. – К. : Изд Олимпийская литература, 2006. – 264 с.
Брун О. Е. XVII Всемирный конгресс социологии: теория информационализма Мануэля Кастельса – формирование новых подходов к исследованию эффектов масс-медиа / О. Е. Брун // Социальная политика и социология. Междисциплинарный научно-практический журнал. Москва, 2010. №4(58). С. 266 – 272.
Брун О. Е. Развитие теории социальной сети / О. Е. Брун // Научно-информационный журнал «Вестник МГИМО». – Москва, 2011. – №1(16). – С. 236-241.
Бугров Н. Н. Новое мышление, олимпизм и гуманистические ценности / Н. Н. Бугров // Новое мышление и олимпийское движение: Сборник статей. – М. : Знание, 1990. – С. 3-22.

Булич Э. Г., Муравов И. В. Здоровье человека. Биологическая основа жизнедеятельности и двигательная активность в ее стимуляции / Э. Г. Булич, И. В. Муравов. – К. : Олимп. лит-ра, 2003. – 424 с.
Бурдье П. Программа для социологии спорта / П. Бурдье; пер. с фр. // Начала. – М. : Socio-Logos: Фирма "Адапт", 1994. – С. 257-275.
Быховская И. М. Быть телом – “иметь тело”, “творить телом” три уровня бытия Homosomatis и проблемы физической культуры / И. М. Быховская // Теория и практика физической культури. – 1993. – № 7. – С. 4-5.
Быховская И. М. Гуманизм или технократизм: два стиля мышления в спорте / И. М. Быховская // Нравственный потенциал современного спорта: Материалы IV Всесоюзного методологического семинара, г. Суздаль, 10-12 марта 1988 г. – М. : Советский спорт, 1989. – С. 25- 31.
Быховская И. М. Теоретико-методологические основания социокультурного анализа телесности человека // Социокультурные аспекты физической культуры и здорового образа жизни. – М. : Сов. спорт, 1996. – С. 8-14.
Бюджет Евро-2012 увеличен на 3,5 млрд гривен до 63,49 млрд гривен [Електронний ресурс] // Информационное агентство Наш продукт. – 14.01.2011 – Режим доступу : http://ianp.com.ua/ru/news/economics/read/7050
В Ванкувере зажжен огонь зимней Олимпиады-2010 [Електронний ресурс] – 13.02.2010. – Режим доступу: http://www.newsru.com/sport/13feb2010/open.html
В Словакии посадили футбольного функціонера [Електронний ресурс] – 30.11.2010. – Режим доступу: http://ukrfootball.com.ua/news/v-slovakii-posadili-futbolnogo-funktsionera
В США растет продолжительность жизни [Електронний ресурс] // Новости США и вокруг США. – 3 сентября 2007г. – Режим доступу: http://www.americaru.com/news/24584

Ванжа Є. Батьки проти слогану: «Футбол без пива – не футбол» / Є. Ванжа [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://turnir.com.ua/futbol/06082009ukrainski_batki_proti_sloganu_futbol_bez
Васильченко О. А. Еволюція норм та девіацій у сфері спорту : дис... канд. соціол. наук: 22.00.04 / Васильченко Олег Анатолійович. – Запоріжжя: Гуманітарний ун-т «Запорізький ін-т держ. та муніципального управління», 2006. – 217 с.
Васькевич В. П. Правовое регулирование отношений в сфере спорта в современной России: пути развития / В. П. Васькевич; [cост. Сараев В. В., Шаповалов А. В.] // Материалы конференции Конференция по теме: «О гражданско-правовых отношениях между спортсменом и физкультурно-спортивной организацией» – М. : Человек, 2010. – С. 18-24.
Веблен Т. Теория праздного класса / Т. Веблен; [пер. с англ., вступит. статья С. Г. Сорокиной; общая ред. В. В. Мотылева.] – М. : Прогресс, 1984. – 367 с.
Велнес – индустрия БУДУЩЕГО! [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://vip-wellness.blogspot.com/
Венирчук І. Здоров’я та чинники, що на нього впливають за оцінками громадян // Українське суспільство 1992-2012. Стан та динаміка змін. Соціологічний моніторинг / За ред. д.ек.н. В. Ворони, д.соц.н. М. Шульги. – К. :Інститут соціології НАН України, 2012.- С.490-502.
Вернадский В. И. Биосфера и ноосфера / В. И. Вернадский. – М. : Наука, 1989. – 258 c.
Визитей Н. Н. Социология спорта. Курс лекций: учебн пособие для студентов вузов / Н. Н. Визитей. – К. : Олимпийская литература, 2005. – 247 с.
Визитей Н. Н. Образ жизни. Спорт. Личность. / Н. Н. Визитей – Кишинев: Штиница, 1980. – 159 с.– С. 42 – 43.

Виктор Янукович: «Мы работаем над тем, чтобы со временем принять ЧМ» // Информационный центр «Украина-2012». Новости. 28 августа 2012. – Режим доступу: http://ukraine2012.gov.ua/ru/news/182/55284/
Виноградов П. А. Физическая культура и здоровый образ жизни (проблемы и перспективы использования средств массовой информации в их пропаганде). / П. А. Виноградов – М. : Мысль, 1990. – 288 с.
Виру А. А., Юркемяэ Г. А., Смирнова Г. А. Аэробные упражнения / А. А. Виру, Г. А. Юркемяэ, Г. А. Смирнова. – М. : ФиС, 1988. – 138 с.
Владимиров Н. Олимпиада-2014: игры с экологией [Електронний ресурс] / Н. Владимиров // Росбалт : Информационное агенство – 8 червня 2010 p.– Режим доступу : http://rosbalt.ru/2010/06/08/743744.html
Войтович С. О. Соціальні інститути: рід, влада, власність / С. О. Войтович – К. : Інститут соціології НАУ, 1998. – 170 с.
ВР не может запретить рекламу пива при Евро-2012. 02.02.2012 // Фокус.ua [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://focus.ua/society/217591/
Всемирная Декларация по здравоохранению. Принята мировым здравоохранительным сообществом на Пятьдесят первой сессии Всемирной ассамблеи здравоохранения в мае 1998 г. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.euro.who.int/Document/Health21/wa540ga199herusin.pdf
Всемирный Антидопинговый Кодекс. Всемирное Антидопинговое Агентство. 2009 [Електронний ресурс]: Национальная антидопинговая организация «РУСАДА». – Режим доступу : http://www.rusada.ru/sportsman/documents/wac
Выдрин В. М. Культура, физическая культура и спорт / В. М. Выдрин // Спорт в современном обществе. – М. : ФиС, 1980. – С. 9-45.
Выступление генерального директора ЮНЕСКО Федерико Майора на открытии конференции // Международное спортивное движение: Экспресс-информация. – М. : ЦООНТИ ; ФиС, 1988. – Вып. 10. – с. 4-8.

Герасимчук А. Ю., Єдинак Г. А. Формування соматичного здоров’я першокласників засобами фізичного виховання як педагогічна проблема.// Педагогіка, психологiя та медико-бiологiчнi проблеми фізичного виховання і спорту. – 2011. – № 6. – С.22-26.
Германия создает гигантские бордели для гостей Кубка мира по футболу. [Електронний ресурс] – 9 грудня 2005. – Режим доступу : http://www.newsru.com/sport/09dec2005/brothel.html
Гіденс Е. Соціологія. – К. : Основи, 1999. – 726 с.
Гидденс Э. Ускользающий мир: Как глобализация меняет нашу жизнь / Э. Гидденс. – М. : Весь мир, 2004. – 120 с.
Глобализация и мультикультурализм. Монография / Отв. ред. Н. С. Кирабаев. М. : Изд-во РУДН, 2005.- 332 с.
Глобалізація в соціологічному вимірі. – Зб. наук. Статей. – / К. :Інститут НАН України, соціології.К., 2011. – 319 с.
Глобализация и социальные институты: социологический подход / под редакцией И. Ф. Девятко, В. Н. Фоминой. – М. : Наука, 2010. – 335 с.
Глобальная стратегия по питанию, физической активности и здоровью. Всемирная организация здравоохранения. Доклад о состоянии здравохранения в мире, 2004 год. – Женева: ВОЗ, 2004. – 18 с.
Глотов М. Б. Cоциальный институт: определение, структура, классификация [Електронний ресурс] / М. Б. Глотов // Социологические исследования. – 2003. – № 10. – с. 13–19. – Режим доступу : http://www.ecsocman.edu.ru/data/793/915/1217/2-Glotov_13-20.pdf
Глущенко Н. В. Проблемы употребления допинга в современном спорте / Н. В. Глущенко // Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. – 2007. – № 6. – С. 69-71.

Гогунов Е. Н. Психология физического воспитания и спорта : учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Е. Н. Гогунов, Б. И. Мартьянов – М. : Изд. центр «Академия», 2000. – 288 с.
Головаха Е. Панина Н. Основные этапы и тенденции трансформации украинского общества: от перестройки до «оранжевой революции» / Е. Головаха, Н. Панина // Социология: теория, методы, маркетинг – 2006. – № 3. – С. 32-41.
Головаха Є., Панина Н. Пострадянська деінституціоналізація та становлення нових соціальних інститутів в українському суспільстві / Е. Головаха, Н. Панина // Соціологія: теорія, методи, маркетинг – 2001. – №4. – С. 5–22.
Головаха Є. Інституціональні зміни в Україні: шлях до кризи і шляхи виходу з неї / Є.Головаха // Українське суспільство. Двадцять років незалежності. Соціологічний моніторинг : У 2-х т. Т. 1. Аналітичні матеріали. / За ред. д.е.н. В. Ворони, д.соц.н. М. Шульги. – К. :Інститут соціології НАН України, 2011. – 576 с.
Горбась І. М. Профілактика хронічних неінфекційних захворювань – реальний шлях поліпшення демографічної ситуації в Україні / І.Горбась // Український кардіологічний журнал. – 2009. – № 3. – С. 6-11.
Горбачева А. Смерть как расплата за славу и золото [Електронний ресурс] / А. Горбачева, Р. Уколов – 11.11.2008. – Режим доступу : http://www.ng.ru/printed/218336
Градосельская Г. В. Сетевые измерения в социологии: Учебное пособие / Под ред. Г. С. Батыгина. – М. : Издательский дом «Новый учебник», 2004. – 248 с.
Градосельская Г. В. Сетевой анализ как метод исследования современных трансформаций / Градосельская Г. В. / /Социологические опыты. Сборник научных статей. – М. : Институт социологии РАН, 2002. – С.29-40.
Граевская Н. Д. Спорт и здоровье / Н. Д. Граевская // Теория и практика физической культуры. – 1996. – № 4. – С. 49-54.
Гребенщикова Е. Г. Медицина в горизонте культуры: амбивалентность медикализации // Вопросы культурологии №1 // 2011. – С. 75-80

Григорьев В. И. Фитнес-культура студентов: теория и практика: учебное пособие / В. И. Григорьев, Д. Н. Давиденко, С. В. Малинина. – СПб. : Изд-во СПбГУЭФ, 2010. – 228 с.
Григорьянц А. Э. Трансформация российского спорта в эпоху глобализации : Социологический анализ : автореферат дис. на здобуття наук. ступеня кандидата социологических наук : спец. 22.00.06 «Социология культуры, духовной жизни» / Артем Эдуардович Григорьянц ; МГУ имени М. В. Ломоносова – Москва, 2005. – 24 с.
Гриценко А. А. Институциональная архитектоника и социальная динамика в посткоммунистическом обществе / А. А. Гриценко // Посткоммунистические трансформации: векторы, направления, содержание. – Х. , 2004. – с. 132-150.
Гришаев В. В. Риск и общество (дискуссия о понятии риска и библиография) [Електронний ресурс] / В. В. Гришаев – М., 2002. – 47 с.– Режим доступу : www.ecsocman.edu.ru/text/ 18728811/
Губа В. П. Tеория и практика спортивного отбора и ранней ориентации в виды спорта / В. П. Губа – M. : Изд-во “ Советский спорт”, 2008. – 304 с.
Гуськов с.И. О современных концепциях любительства и профессионализма в спорте / С. И. Гуськов // Теория и практика физической культуры. – 1987. – № 8. – С. 53–55.
Гуськов с.И. Игра называется «Деньги»: все о профессиональном спорте в США / С. И. Гуськов. – М. : Полиграф сервис, 1998. – 195 с.
Гуськов с.И. Переход к рыночной экономике и развитие физической культуры и спорта / С. И. Гуськов // Теория и практика физической культури. – 1991. – № 2. – С. 11-15.
Гэлбрейт Дж. Экономические теории и цели общества / Дж. Гэлбрейт – М., 1976.- 406 с.

Давлеткалиев Д. К. Институционализация спорта в трансформирующемся российском обществе: социолого-управленческий анализ : диссертация... д-ра социол. наук :22.00.08 / Давлеткалиев Денис Куанышевич. – Москва, 2006. – 354 с.
Девятко И. Ф. Институциональная эволюция и институциональный дизайн в эпоху глобализации: методологический аспект исследования (типы исследовательских планов и стратегий) [Електронний ресурс]: – Официальный сайт ИC РАН. – 2008. – Режим доступу: URL: http://www.isras.ru/publ.html?id=913
Девятко И. Ф. Институциональная эволюция и институциональный дизайн в эпоху глобализации: методологический аспект исследования (типы исследовательских планов и стратегий) / И. Ф. Девятко ; [под редакцией И. Ф. Девятко, В. Н. Фоминой.] // Глобализация и социальные институты: социологический подход – М. : Наука, 2010. – C. 39-59.
Дембо А. Г. Актуальные проблемы спортивной медицины / А. Г .Дембо. – М., 1980.- 296 с.
Дембо А. Г. Спортивная кардиология / А. Г. Дембо., Э. В. Земцовский – Л. : Медицина, 1989. – 463 с.
Демографічна ситуація в Україні у 2008 році. Експрес-випуск [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Державний Комітету статистики України. – Режим доступу : www.ukrstat.gov.ua
Державна програма розвитку фізичної культури і спорту на 2007-2011 роки [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://portal.rada.gov.ua/rada/control/uk/publish/article
Десять фактов о глобальном бремени болезней [Електронний ресурс] / ВОЗ. – Октябрь 2008 г. – Режим доступу : http://www.who.int/features/factfiles/global_burden/ru/index.html

Джигерей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища / В. С. Джигерей. – К. :«Знання», 2002. -203 с.
Дильман В. М. Большие биологические часы: введение в интегральную медицину / В. М. Дильман. – И. : Изд-во "Знание", 1986. – 254 с.
Динаміка середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності у 1995-2010 роках. Статистична інформація [Електронний ресурс]. Державна служба статистики України. – Офіційний сайт. – http://www.ukrstat.gov.ua/
Дмитриева Е. В. От социологии медицины к социологии здоровья / Е. В. Дмитриева // Социологические исследования. – 2003. – № 11. – С. 51-57.
Добреньков В. И. Вызовы глобализации и перспективы человечества / В. И. Добреньков // Вестник МГУ – 2004. – № 4. – С. 3-20.
Добреньков В. И. Российское общество: современное состояние и перспективы (от социологии кризиса к социологии надежды) / В. И. Добреньков // Доклад ІІ Всероссийского социологического конгресса (Москва, 30 сентября – 2 октября 2003 г.). Пленарное заседание – М. : Альфа-М, 2003. – Т. 1 – с. 6.
Добров А. А. Все о спорте: справочник / А. А. Добров. – М. : ФиС, 1972. – 380 с.
Дойзер Э. Здоровье спортсмена / Э. Дойзер – М. : ФиС, 1980. – 135 с.
Доклад ВОЗ о состоянии здравоохранения в мире, 2002 год. Уменьшение риска, содействие здоровому образу жизни. – Женева: ВОЗ, 2002. – 16 с.
Доспехов А. Спорт низших достижений. Коррупция в спорте. [Електронний ресурс] / А. Доспехов // Коммерсантъ – 14.08.2002. – № 143 (2512). – Режим доступу: http://kommersant.ru/doc/336439
Драбкин Я. С. Социальные трансформации в Европе ХХ века. / Я. С. Драбкин – М., 2000. – С. 64-66.

Драбкин Я. С. Век социальных трансформаций (к кризису марксистской идеологемы) / Я. С. Драбкин // Мир в XX веке: сборник научных трудов Российской академии наук / Институт всеобщей истории ; [ред. А. О. Чубарьян]. – М. : Наука, 2001. – 487 с.
Дутчак М. В. «Спорт для всех» в утверждении идеалов олимпизма в Украине / М. Дутчак // Наука в олимпийском спорте. – 2001. – № 3. – С. 61-66.
Дутчак М. В. Спорт для всіх в Україні: результати загальнонаціонального опитування / М. Дутчак // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. – 2006. – № 2. – С. 37-43.
Дутчак М. В. Моніторинг в системі державного управління спортом для всіх в Україні / М. В. Дутчак // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : збірник наукових праць. – Харків, 2008. – № 9. – С. 34-43.
Дутчак М. В. Спорт для всіх в Україні: теорія та практика :[монографія] / М. В. Дутчак. – К. : Олімпійська література, 2009. – 280 с.
Дутчак М. В. Спорт для всіх і здоровий спосіб життя / М. В. Дутчак // Вісник Прикарпатського університету.– 2010a. – Вип. 11. – С. 124-128. – Серія: Фізична культура.
Дутчак М. В. Концептуальні напрями вдосконалення системи фізичного виховання школярів і студентів для впровадження здорового способу життя / М. В. Дутчак, Т. Ю. Круцевич, С. В. Трачук // Спортивний вісник Придніпров’я. – 2010b. – № 2. – С. 115-118.
Евгений Сандов – сильнейший человек мира, родоначальник массового атлетизма и культуризма [Електронний ресурс] // Будь здоров! Hardgainer.RU Бодибилдинг и фитнес для любителей. – Режим доступу : http://hardgainer.ru/hard4.view1.page12.html
Европейская Хартия спорта // Наука в олимпийском спорте. – 2000. – Специальный выпуск. – С. 77-79.

Евро-2012 обернулось для Украины экономической катастрофой – нардеп. // Кореспондент. Bis. – 28 июня 2012. – Режим доступу: http://korrespondent.net/buiness/economics/1365602-evro-2012-obernulos-dlya-ukrainy-ekonomicheskoj-katastrofoj-nardep
Евстафьев Б. В. О сущности физической культуры и ее компонентном составе / Б. В. Евстафьев // Теория и практика физической культуры. – 1980. – № 6. – С. 45-49.
Евстафьев Б. В. К истории появления термина "Физическая культура" / Б .В. Евстафьев // Проблемы истории физической культуры и олимпийского спорта : Всесоюз. Симпозиум 21-22 мая 1981 г., г. Львов : тезисы докл. – М., 1981. – С. 26-27.
Егоров А. Г. Олимпизм и про