РОЛЬ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ У ФОРМУВАННІ СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ ОСОБИ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ : РОЛЬ СОЦИАЛЬНОГО КАПИТАЛА В ФОРМИРОВАНИИ СОЦИАЛЬНОГО СТАТУСА ЛИЦА В СОВРЕМЕННОМ УКРАИНСКОМ ОБЩЕСТВЕ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • РОЛЬ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ У ФОРМУВАННІ СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ ОСОБИ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
  • Альтернативное название:
  • РОЛЬ СОЦИАЛЬНОГО КАПИТАЛА В ФОРМИРОВАНИИ СОЦИАЛЬНОГО СТАТУСА ЛИЦА В СОВРЕМЕННОМ УКРАИНСКОМ ОБЩЕСТВЕ
  • Кол-во страниц:
  • 289
  • ВУЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • Год защиты:
  • 2013
  • Краткое описание:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


    На правах рукопису

    КОВЯЗІНА КАРОЛІНА ОЛЕКСАНДРІВНА

    УДК 316.3 : 316.47 : 316.472.47



    РОЛЬ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ У ФОРМУВАННІ СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ ОСОБИ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

    Спеціальність 22.00.03 – соціальні структури та соціальні відносини



    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук


    Науковий керівник
    Куценко Ольга Дмитрівна
    д.соц.н., проф.




    Київ – 2013





    ЗМІСТ
    Вступ 3
    Розділ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження соціального
    капіталу 13
    1.1 Соціологічні інтерпретації поняття «соціальний капітал» 13
    1.2 Класифікація підходів до вивчення соціального капіталу 40
    1.3 Соціальний капітал як ресурс формування соціального статусу особи 50
    Висновки до розділу 1 69
    Розділ 2. Теоретична інтерпретація соціального капіталу як різновиду капіталу особи 72
    2.1 Структура, риси та форми соціального капіталу 72
    2.2 Джерела формування соціального капіталу, його функції та взаємозв’язок з іншими різновидами капіталу 86
    2.3 Функціональні особливості соціального капіталу в постсоціалістичному суспільстві 103
    Висновки до розділу 2 130
    Розділ 3. Соціальний капітал як ресурс формування і збереження статусних позицій державних службовців в українському суспільстві 133
    3.1 Програма емпіричного дослідження «Роль соціального капіталу у формуванні та/або збереженні статусних позицій державними службовцями» 133
    3.2 Структура соціального капіталу в групі державних службовців 140
    3.3 Застосування соціального капіталу в досягненні статусних позицій представниками групи державних службовців 158
    Висновки до розділу 3 170
    Висновки 174
    Список викорастанних джерел 178
    Додаток 1 199
    Додаток 2 217





    Вступ

    Актуальність дослідження. В процесах розвитку суспільства та сучасних соціальних перетворень відбувається зміна чинників соціальної стратифікації та їх впливу на соціальну ієрархію. Як наслідок, утворюються механізми і форми прояву соціальної нерівності, які є не визначеними наукою. На перший план виходить принципово нова пізнавальна ситуація, яка потребує уточнення концептуальних підходів та способів емпіричної ідентифікації чинників та форм відтворення соціальних нерівностей. Реакцією на таку пізнавальну ситуацію стало посилення з кінця 1980-х років пошуку позаекономічних чинників соціальної стратифікації й структурування соціальних відносин, які раніше не були у фокусі дослідницької уваги; зокрема, посилився науковий інтерес до феномену соціального капіталу та його ролі у відтворенні та зміні соціальних структур, його впливу на різні сторони життя індивідів і груп, на динаміку соціальних нерівностей.
    У сучасній соціології теоретичні й емпірично обґрунтовані розробки стосовно соціального капіталу, здійснені П. Бурдьо, Дж. Коулманом,
    Р. Патнемом, Ф. Фукуямою, М. Вулкоком, А. Портесом, Н. Ліном,
    М. Грановеттером, Г. Лоурі, Е. Лессером, Л. Прусаком, Дж. Нахапетом,
    С. Гошалом, Л. Араухо, Дж. Істоном, І. Мачeрінскєнє, Р. Мінкутє-Генріксоном, Ж. Сіманавіченє та іншими, дозволили виявити розширену структуру соціального капіталу, визначити основні його риси та особливості функціонування в сучасному суспільстві, зв'язок з демократією та громадянським суспільством.
    Однак, незважаючи на високий науковий інтерес до феномену соціального капіталу протягом останніх 20-30 років, до сьогодні теоретичні інтерпретації феномену є доволі неоднозначними; існуючі концепції соціального капіталу пропонують суперечливі інтерпретації самого поняття соціального капіталу, що ускладнює емпіричні дослідження проявів феномену та порівняння отриманих результатів.
    З огляду на вплив соціального капіталу на соціальні практики індивідів, особливо за часів швидких соціально-економічних перетворень, у сучасній соціології значний дослідницький інтерес пов’язаний із вивченням проявів соціального капіталу на макрорівні соціальних взаємодій, проявів «мережевого» соціального капіталу. Крім того, в соціології не припиняється пошук чинників, здатних утворювати відмінні соціальні можливості для індивідів та груп й формувати структури нерівностей. Саме одним з таких чинників науковці визначають соціальний капітал як індивідуальний або колективний ресурс, що застосовується для задоволення різного роду потреб, у тому числі в доступі до дефіцитних ресурсів. Здатність соціального капіталу до конвертації, до компенсації обмеження інших значущих ресурсів особи обумовлює його присутність та актуалізацію у різних площинах соціальних взаємодій.
    Особливе значення соціального капіталу в забезпеченні доступу до дефіцитних ресурсів виявляється за умов дисфункціональності, взаємної неузгодженості у функціонуванні соціальних інститутів. Як доводять, зокрема, А. Лєдєньова, О. Криштановська, О. Шкаратан, соціальний капітал був провідним засобом отримання дефіцитних ресурсів у суспільній системі державного соціалізму. Його циркуляція та здатність до конвертації за умов дефіцитної економіки підтримувалась жорсткими механізмами номенклатурної селекції та організаційного контролю над системами виробництва і перерозподілу, домінуванням неформальних правил взаємодій, що забезпечували розвиток сильної владно-статусної ієрархії. Закріплена протягом багатьох років модель неформальної економічної поведінки, тіньові практики та відповідні соціальні відносини не могли бути швидко зруйновані в соціальних взаємодіях індивідів в період ринково-демократичних перетворень. За умов затяжної соціально-економічної кризи пострадянського періоду мобілізація ресурсів соціальних мереж ставала одним з основних способів виживання індивідів.
    На постсоціалістичному науковому просторі аналіз проблем функціонування соціального капіталу активізувався, починаючи із середини 1990-х років. Особливо значущий внесок у вивчення механізмів селекції соціальних акторів за умов системи державного соціалізму, проявів соціальної мобільності під впливом соціального капіталу, відтворення та застосовування тіньових практик у період кристалізації ринкових відносин в пострадянську добу, розбудови стратегій виживання домогосподарств за допомогою мережевих ресурсів за умов глибокої соціально-економічної кризи зробили І. Селеньї, Г. Еял та Е. Тоунслі, А. Лєдєньова, В. Радаєв,
    І. Штейнберг, О. Криштановська, А. Нікулін, С. Барсукова, А. Дьомін,
    П. Козирєва, Н. Давидова, І. Попова й Н. Тихонова, Г. Красілова. В українській соціології зазначеною тематикою плідно займаються Т. Басіна, А. Бова, О. Демків, Ю. Свєженцева, Ю. Савко, С. Сивуха, Е. Гугнін, В. Чепак, Н. Коваліско, М. Лесечко, В. Нікулін, А. Чемерис, К. Доскаленко,
    В. Сукачов.
    Між тим майже поза дослідницької уваги залишились питання про те, чи відтворюється в сучасному суспільстві сильний зв’язок між соціальним капіталом та статусом особи в системі адміністративно-владної ієрархії, що було характерним для системи державного соціалізму. Що відбулось з соціальним капіталом як ресурсом статусних досягнень під час трансформаційних змін в українському суспільстві? Поставлені питання мають кілька аспектів. Науковий інтерес становлять, зокрема, виявлення потужності соціального капіталу в забезпеченні додаткових життєвих можливостей соціальних акторів, розкриття джерел формування капіталу, роль у досягненні та/або збереженні статусних позицій.
    Аналіз спеціальної наукової літератури дозволяє стверджувати, що структурні та функціональні властивості соціального капіталу за умов пострадянських змін українського суспільства висвітлені недостатньо, відсутня розвинута методологія дослідження проявів соціального капіталу; популярні в сучасній науці концептуальні моделі, розвинуті в західній соціології, не зазнали перевірки на емпіричному матеріалі пострадянського українського суспільства.
    Таким чином, актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена наступними обставинами. По-перше, теоретико-методологічною нечіткістю концепції соціального капіталу, суперечностями в теоретичних інтерпретаціях поняття і, відповідно, способів дослідження позначуваного ним соціального явища. Це визначає потребу уточнення поняття соціального капіталу, його властивостей, операціонального визначення та методів емпіричного дослідження. По-друге, недостатністю теоретичного узагальнення чинників, що сприяють утворенню соціального капіталу та його конвертації в пострадянському суспільстві, а також зв’язку (або його відсутності) між соціальним капіталом та збереженням та/або досягненням статусних позицій соціальними акторами в системі адміністративно-владних ієрархій. Останнє становить важливе наукове завдання, на вирішення якого спрямовано дисертаційне дослідження.
    Наукова проблема полягає у суперечностях, що склалися у соціологічній науці з приводу теоретичної інтерпретації структури та функцій соціального капіталу, емпіричних індикаторів його вияву, що ускладнює емпіричне вивчення даного явища та теоретичне узагальнення змін у структурі та функціях соціального капіталу, перебіг яких можна передбачити в період суспільного переходу від дефіцитної економіки до ринкових відносин. Для розв’язання цієї проблеми постає потреба в уточненні концептуального розуміння властивостей соціального капіталу, способів їх соціологічного вимірювання, а також у з’ясуванні характеру змін у функціонуванні соціального капіталу в пострадянському українському суспільстві та впливу цих змін на відтворення та модифікацію соціального статусу особи.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язано з науковою плановою темою «Тенденції структурної трансформації українського суспільства в контексті глобалізації та євроінтеграції» (№ державної реєстрації 0111U003931 МОНМС України, 2011р.), яку виконує факультет соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
    Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні функціональних властивостей соціального капіталу та його ролі у формуванні та/або відтворенні соціального статусу особи в системі адміністративно-владної ієрархії в пострадянському українському суспільстві (на прикладі групи державних службовців).
    Відповідно до мети висунуто такі завдання дослідження:
    1. Визначити теоретико-методологічні засади дослідження соціального капіталу:
    - на основі порівняльного аналізу концепцій соціального капіталу у сучасній соціології (П. Бурдьо, Дж. Коулман, Р. Патнем, Ф. Фукуям, М. Вулкок) та можливого синтезу їх ключових ідей визначити сутнісні властивості соціального капіталу та уточнити його дефініцію з врахуванням перспективи її емпіричної операціоналізації;
    - визначити особливості інтерпретацій та застосування концепту «соціальний капітал» в емпіричних дослідженнях пострадянських суспільств, зокрема України, Росії та Білорусії, їх пізнавальну значущість;
    - здійснити класифікацію теоретико-методологічних підходів до ідентифікації соціального капіталу та обґрунтувати вибір підходу для досягнення мети дисертаційного дослідження.
    2. Здійснити теоретичне визначення соціального капіталу як ресурсу формування соціального статусу особи, для чого:
    - уточнити теоретичну інтерпретацію поняття соціального статусу;
    - з’ясувати ресурсні характеристики соціального капіталу в досягненні особою соціального статусу, для чого уточнити структуру, риси та форми функціонування й застосування соціального капіталу, джерела його формування, функції та зв’язок з іншими різновидами капіталу;
    - визначити теоретичну модель зв’язку між соціальним капіталом та соціальним статусом особи;
    - на підставі вторинного аналізу опублікованих даних з’ясувати стан, функції соціального капіталу особи в пострадянському українському суспільстві та соціальні наслідки його функціонування.
    3. Емпірично дослідити особливості функціонування соціального капіталу в ієрархічній системі соціальних статусів на пострадянському просторі, для чого:
    - розробити методологію емпіричного дослідження зв’язку соціального капіталу особи та її соціального статусу та здійснити дослідження на прикладі соціальної групи державних службовців, включених в ієрархію державно-управлінських відносин в пострадянському українському суспільстві;
    - здійснити теоретичні узагальнення виявлених властивостей соціального капіталу у зв’язку з соціальним статусом;
    - виявити способи функціонування соціального капіталу як ресурсу відновлення та/або збереження соціального статусу особи в системі владно-управлінської ієрархії в українському суспільстві на прикладі групи державних службовців.
    Об’єктом дослідження є властивості соціального капіталу особи в пострадянському українському суспільстві.
    Предметом дослідження є роль соціального капіталу у формуванні та/або збереженні соціального статусу особи (на прикладі групи державних службовців в системі владно-управлінської ієрархії).
    Методологія дослідження ґрунтується на принципах об’єктивності, історизму та системності, що є основою аналізу представлених теоретичних положень, концепцій, соціологічних теорій, безпосередньо або опосередковано пов’язаних з концептами соціального капіталу та соціального статусу. Для з’ясування змістових особливостей теоретичних тлумачень соціального капіталу, соціального статусу, соціальних ресурсів, довіри, норм взаємності, соціальної мережі, вигод та благ застосовано загальнонаукові методи аналізу. Синтез використаний для концептуалізації структури соціального капіталу та встановлення його взаємозв’язку із соціальним статусом. Метод типологізації застосовано для виявлення характеристик, форм соціального капіталу, його структурних компонентів; метод порівняння – для аналізу концептуальних підходів до теоретичної інтерпретації соціального капіталу. Крім загальнонаукових методів, для концептуалізації поняття соціального капіталу та визначення його ролі у практиках взаємодій між соціальними акторами щодо відтворення чи модифікації соціального статусу в ієрархічній структурі застосовано теоретико-методологічні ресурси сучасного соціологічного знання.
    Емпірична частина дисертації, в якій здійснено перевірку теоретичних положень роботи щодо інтерпретації особливостей соціального капіталу та розкрито зв’язок між індивідуальним соціальним капіталом і соціальним статусом особи на прикладі групи державних службовців, ґрунтується на авторському дослідженні «Роль соціального капіталу у формуванні та збереженні статусних позицій державними службовцями», яке проводилося серед державних службовців на регіональних курсах підвищення кваліфікації в м. Києві, м. Харкові та м. Львові у період жовтень-грудень 2010 року (за організаційною підтримкою професора Е.А. Афоніна та доцента
    О.А. Котукова). Методом напівструктурованого інтерв’ю було опитано 253 особи, які презентують 4-15 ранги системи державної посадової ієрархії.
    Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційному дослідженні отримано такі результати, які характеризуються науковою новизною.
    Вперше:
    - адаптовано концепт соціального капіталу до завдання виявлення впливу соціального капіталу на відтворення статусної нерівності. Зміст концепту складають уявлення про структурні форми соціального капіталу (соціальна мережа, капітал, що зв’язує, капітал, що сполучає, ресурси знайомства), когнітивні форми (норми, цінності, довіра, які з’єднують соціальних акторів та сприяють співпраці й соціальним обмінам), функціональні риси соціального капіталу (прибутковість, рухливість, залежність від інших видів капіталу, залежність від довіри, оскільки довіра між соціальними акторами спрощує трансакції та дає можливість функціонування нормам взаємності, цінність, що визначається мірою наповнення мережі певними різновидами дефіцитних ресурсів);
    - в результаті здійсненого емпіричного дослідження обґрунтовано пізнавальну спроможність теоретичного конструкту «соціальний капітал» та розкрито вплив соціального капіталу як ресурсу соціальних дій особи на формування та відтворення соціального статусу в управлінських ієрархіях пострадянського українського суспільства. Зокрема, виявлені та описані особливості участі соціального капіталу у відтворенні статусної позиції чи її зміні в системі державно-управлінської ієрархії в пострадянському українському суспільстві. Найсуттєвішими з них є: соціальний капітал, що сполучає, як ресурс представлений значно менше, ніж капітал, що зв’язує, тобто родинно-дружні мережі переважають у порівнянні з формальними мережами; ресурсне наповнення соціальних мереж, не залежить від «сполучного» соціального капіталу, тобто від формальних зв’язків, натомість існує пряма залежність від «зв’язуючого» соціального капіталу; має місце статистично значуща відмінність обсягу та якості соціального капіталу акторів, які займають вищі та нижчі статуси у владно-управлінській ієрархії, при цьому зв’язок є лінійним, тобто із підвищенням формального статусу збільшується кількість та якість соціальних ресурсів мережі та збільшується можливість задовольняти особисті потреби.
    Дістало подальшого розвитку:
    - уявлення про способи існування соціального капіталу в процесах відтворення нерівності. Запропоновано, зокрема, розрізняти:
    1) індивідуальний або колективний суб’єкт соціального капіталу (відповідно, розрізнення соціального капіталу як індивідуального або колективного блага); 2) рівень соціальної організації (мікро-, мезо-, макро-), що уможливлює розрізнення «індивідуального соціального капіталу» мікрорівня, «групового соціального капіталу» мезорівня та «групового соціального капіталу» макрорівня і виділення їх специфіки;
    - факторна модель формування соціального статусу особи в системі державно-управлінської ієрархії в сучасному українському суспільстві з врахуванням впливу соціального капіталу;
    - систематизація теоретичних підходів до інтерпретації соціального капіталу з врахуванням еволюції теоретичних підходів та особливостей їх застосування в емпіричних дослідженнях (від розуміння соціального капіталу як індивідуального блага, виявлення його властивостей як колективного блага до визнання соціального капіталу як індикатора якості розвитку суспільства).
    Практичне значення отриманих результатів полягає в уточненні та доповнені положень концепції соціального капіталу з урахуванням специфіки його функціонування в пострадянському суспільстві, а також у доведенні зв’язку соціального капіталу та соціального статусу особи, який продовжує відтворюватись. Отримане знання може бути використане органами державного управління для підтримки розвитку демократичних процесів в суспільстві, розбудови громадянського суспільства, підвищення прозорості функціонування ієрархічних управлінських структур, а також у дослідженнях причин відтворення нерівності у суспільстві та виробленні стратегій регулювання нерівностей. Також теоретичні висновки і положення можуть бути корисними у викладанні навчальних дисциплін (зокрема, «Соціальна структура суспільства», «Соціальна стратифікація», «Соціологічні дослідження соціальних нерівностей», «Сучасні соціологічні теорії») для студентів вищої школи й слухачів курсів підвищення кваліфікації з державного управління.
    Особистий внесок здобувача. Зміст дисертації відображають одноосібні публікації здобувача, які є його особистим доробком.
    Апробація результатів. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на (1) Першому конгресі Соціологічної асоціації України (15-17.10.2009) у Харківському національному університеті імені В. Каразіна; (2) науковій студентсько-аспірантській конференції «Соціологія – соціальна робота – регулювання соціальних проблем» (17.03.2011) у Національному університеті «Львівська політехніка» (Інститут гуманітарних і соціальних наук) за темою: «Дослідження соціального капіталу в постсоціалістичних суспільствах»; (3) ІІІ науково-практичній конференції студентів та аспірантів «Соціологія та сучасний соціальний розвиток» (20.05.2011) у Києві; (4) V Львівському соціологічному форумі «Сучасне українське суспільство: рух вперед чи повернення назад?» (27.05.2011), а також на наукових семінарах факультету соціології та кафедри соціальних структур та соціальних відносин факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, на семінарах Літньої школи «EU Eastern Policy: Neighborhood, Identify and Security» в Словацькій Республіці (12-17.07.2010).
    Публікації. Основні положення дисертації викладено у 5 публікаціях, надрукованих у фахових виданнях із соціології, а також у 2 збірках тез та матеріалів доповідей на наукових конференціях.
  • Список литературы:
  • Висновки

    У висновках наводяться узагальнені результати дослідження в контексті поставлених мети і завдань, а також перспективи подальшої розробки тематики, порушеної у дисертаційній роботі. Висновки, отримані за результатами дисертаційного дослідження, полягають у наступному:
    1. На основі аналізу та порівняння теоретичних інтерпретацій ключових положень провідних концепцій соціального капіталу з’ясовано сутнісні властивості соціального капіталу, висвітлено еволюцію його теоретичних інтерпретацій від соціального капіталу як індивідуальної характеристики соціального актора до характеристики держави, інтегрального показника розвитку суспільства. Особливостями інтерпретації та застосування концепту «соціальний капітал» у дослідженнях в пострадянських суспільствах є зростання популярності його теоретичної інтерпретації у взаємозв’язку із теоріями у галузі соціології (зокрема теоріями соціальної стратифікації та мережевого аналізу), економіки (наприклад, теоріями регіонального розвитку) та політології (наприклад, теорії права, державного управління, місцевого самоврядування, громадянського суспільства). В емпіричних дослідженнях посилюється увага до соціального капіталу як чинника соціальної нерівності та застосування відповідного концепту як інструменту вивчення соціального розшарування суспільства.
    2. На основі класифікації теоретико-методологічних підходів до вивчення соціального капіталу розрізнено підходи, які акцентують концептуальну увагу на наступному: 1) рівень соціальної організації (мікро-, мезо- та макро-), на якому функціонує соціальний капітал; 2) індивідуальні чи колективні суб’єкти соціального капіталу та результати (блага) його функціонування; 3) компоненти соціального капіталу, його зміст, ресурси, джерела формування, або соціальні наслідки; 4) структура зв’язків між індивідами, які мають відношення до соціальної мережі. Розроблено перехресну класифікацію підходів до теоретичної інтерпретації соціального капіталу, що уможливило подолання інтерпретативних бар’єрів, пов’язаних з просторовими та структурними характеристиками прояву соціального капіталу.
    3. Теоретично визначено соціальний капітал як ресурс формування соціального статусу особи, уточнено дефініцію концепту соціального статусу. На основі аналізу інтерпретацій концепту соціального статусу та суміжних концептів (соціальний простір, соціальна позиція та соціальна роль), а також на основі врахування методологічних розробок щодо вимірювання соціального статусу, запропоновано теоретичну модель взаємозв’язку соціального статусу та соціального капіталу.
    4. Обґрунтовано доцільність виділення чотирикомпонентної структури поняття соціального капіталу, яке включає поняття соціальної мережі, ресурсів, цінностей-норм, довіри. Визначено основні властивості соціального капіталу, які відрізняють його від інших форм капіталу і не залежать від рівня його прояву й функціонування (мікро-, мезо-, макро-) у суспільстві. Розкрито різні форми прояву соціального капіталу та їх дис-/функціональний вплив на соціальних акторів і суспільство в цілому. Обґрунтовано доцільність для пострадянського суспільства емпіричного вивчення передусім формального та неформального різновидів соціального капіталу як такого, що «зв’язує», та що «сполучає» учасників мережевих взаємодій. З’ясовано, що основними джерелами формування соціального капіталу є конс’юматорні (споживання спільних ціннісних орієнтацій та обмежена солідарність) та інструментальні (взаємний обмін та примусова довіра) джерела, а агентами його накопичення є сім’я, спільноти (особливо які формуються за ознаками національності та статі), фірми, громадянське суспільство, державні інституції. Виявлено, що функціональні особливості соціального капіталу проявляються в його як позитивному, так і негативному впливі на соціальних акторів та на суспільство в цілому.
    5. Емпірично доведено, що соціальний капітал є одним з можливих ресурсів підвищення та/або збереження соціального статусу, особливо у суспільстві з питомою вагою соціального капіталу, що «зв’язує», який характеризується перевагою сімейно-дружніх соціальних мереж над формально-функціональними.
    6. На основі емпіричних даних наявних соціологічних досліджень виявлено, що у постсоціалістичних суспільствах найбільш поширеним є соціальний каптіл мікрорівня, що виявляється у формі соціального капіталу, що зв’язує.
    7. Емпірично досліджено особливості функціонування соціального капіталу у структурі соціальних статусів в системі державної служби в українському суспільстві, на підставі чого виявлено, що:
    - соціальний капітал справляє значний вплив на формальний соціальний статус у групі державних службовців у сучасному українському суспільстві; є тим ресурсом, завдяки якому соціальні актори можуть посідати та/або зберігати статусні позиції. Соціальний капітал і статусні позиції безпосередньо пов’язані між собою;
    - основну роль у соціальних мережах представників групи державних службовців відіграють неформальні зв’язки, що вказує на особливе значення «соціального капіталу, що зв’язує», на відміну від «соціального капіталу, що сполучає», і обумовлює низькі значення генералізованої довіри на відміну від довіри до близького оточення;
    - емпірично доведено, що принципове значення у структурі соціального капіталу має норма взаємності, що діє у більшості соціальних обмінів в групі державних службовців в українському суспільстві;
    - доведено, що зв’язок соціального капіталу та статусних позицій в управлінській ієрархії можна діагностувати передусім у практиках його безпосереднього використання з метою примноження та/або конвертації соціальних ресурсів, що вказує на ключове значення в концепті соціального капіталу аналітичного компоненту «відносин взаємності», які виявляються у практиках донорства-реципієнства;
    - соціальний капітал має характеристики капіталу як такого, оскільки цей ресурс бере участь в обмінах, а це обумовлює його обіг і приносить прибуток його власнику (у вигляді збільшення життєвих шансів та підвищення статусних позицій);
    - існує специфіка вимірювальної процедури концепту соціального капіталу, зокрема щодо його структурних компонентів та побудови відповідного адитивного індексу. У вимірюванні проявів соціального капіталу дослідницьку увагу доцільно акцентувати на індикаторах практик взаємовигідного обміну з використанням соціальної мережі контактів та організаційної довіри, на які впливає тривалість роботи в організаційній структурі;
    - конвертація соціального капіталу в інші види капіталів в обох напрямах (реципієнт соціальних ресурсів - донор соціальних ресурсів) сприяє досягненню та/або збереженню соціального статусу в державно-управлінській ієрархії в пострадянському українському суспільстві.





    Список викорастанних джерел

    1. Achieved statuses. Sociology guide [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.sociologyguide.com/basic-concepts/Achieved-Statuses.php.
    2. Adler P. S. Social Capital: Prospects for a new concept [Електронний ресурс] / P. S. Adler, S. W. Kwon // Academy of Management Review. – 2002. – Vol. 27, № 1. – P. 17-40. – Режим доступу до журн. : http://www-bcf.usc.edu/~padler/research/SocialCapital%28AMR%29-1.pdf.
    3. Adler A. E. Relationship of subjective and objective social status with psychological and physiological functioning: preliminary data in healthy white women / A. E. Adler, E. S. Epel, G. Castellazzo, J. R. Ickovics // Health Psychology. – 2000. – Vol. 19, № 6. – p. 586-592.
    4. Araujo L. A relation resource perspective on social capital / L. Araujo, G. Easton // Corporate social capital and liability / [ed. by R. Th. A. J. Leenders, S. M. Gabbay]. – USA: Kluwer Academic Publishers, 1999. – 576 p.
    5. Baker W. E. Achieving Success Through Social Capital: Tapping Hidden Resources in Your Personal and Business Networks [Електронний ресурс] / W. E. Baker. – Jossey-Bass, 2000. – 256 p. – Режим доступу : http://webuser.bus.umich.edu/wayneb/pdfs/BakerChap1.pdf.
    6. Blau P. M. The American Occupational Structure / P. M. Blau, O. D. Duncan. – New York: John Wiley and Sons,1967. – 520 p.
    7. Brown J. The politics of learning disability / J. Brown, P. Dumbleton – Basingstoke: Macmillan, 2001.
    8. Burt R. Structural holes: the social structure of competition / R. Burt. – Cambridge, MA: Harvard University Press, 1992. – 324 р.
    9. Chan T. W. Class and status: the conceptual distinction and its empirical relevance / T.W. Chan, J.H. Goldthorpe // American Sociological Review. – 2007. – № 72 (4). – Р. 512-532.
    10. Chan T. W. Social status and newspaper readership / T. W. Chan, J. H. Goldthorpe // AJS. – 2007. – Vol. 112, № 4. – Р. 1095–1134.
    11. Duncаn O. A socioeconomic index for all occupation / O. Duncаn // Occupations and Social Status / ed. Albert J., Reiss Jr. – New York: Free Press, 1961. – P. 109-138.
    12. Durlauf S. N. Social Capital [Електронний ресурс] / Durlauf S. N, M. Fafchamps. – Режим доступу : http://www.nber.org/papers/w10485.pdf.
    13. Evans P. Government actions, social capitals and development: Reviewing the evidence on synergy / P. Evans // World Development. – 1996. – Vol. 24, № 6. – P. 1119-1132.
    14. Fukuyama F. Trust: social virtues and creation of prosperity / F. Fukuyama. — NY: Free Press, 1995. – 486 p.
    15. Fukuyama F. Social Capital and Civil Society [Електронний ресурс] / Fukuyama F. // IMF Conference on Second Generation Reforms, November 8-9, 1999. – Washington, D.C. : IMF Institute and the Fiscal Affairs Department. – Режим доступу : http://www.imf.org/external/pubs/ft/seminar/1999/reforms/ fukuyama.htm.
    16. Ghoshal S. Social Capital, Intellectual Capital, and the Organizational Advantage [Електронний ресурс] / S. Ghoshal, J. Nahapiet // Academy of Management Review. – 1998. – Vol. 23, № 2. – P. 242-266. – Режим доступу до журн. : https://www.uzh.ch/iou/orga/ssl-dir/wiki/uploads/Main/v26.pdf.
    17. Goldman N. Measuring subjective social status: a case study of older Taiwanese [Електронний ресурс] / N. Goldman, J.C. Cornman, M. Chang // Journal of Cross-Cultural Gerontology. – 2006. – № 21 (1/2). – Р. 71–89. – Режим доступу до журн. : http://opr.princeton.edu/papers/opr0502.pdf.
    18. Graber G. Restructuring networks in post-socialism. Legacies, linkage, and localities / G. Graber, D. Stark. – Oxford: Oxford university press, 1997. – 347 p.
    19. Granovetter M. The strength of weak ties / M. Granovetter // American journal of sociology. – 1985. – Vol. 91, № 3. – P. 1360-1380.
    20. Grootaert C. Forthcoming. «Integrated Questionnaire for the Measurement of Social Capital» [Електронний ресурс] / C. Grootaert, D. Narayan, V. N. Jones, M. Woolcock. – World Bank, Poverty Reduction and Economic Management Network, Washington, D.C. – 61 р. – Режим доступу : http://www.acdivoca.org/acdivoca/Amapbds.nsf/26e7005b12eaab498525738e006e9b90/2f9ba2c1cbea811b85256e7f006fcbf2/$FILE/WB%20Integrated%20Ques%20on%20SC.pdf.
    21. Gurvitch G. La vocation actuelle de la sociologie / G. Gurvitch. – Paris: PUF, 1968. – V. 1. – P. 85.
    22. Hauser R. M. Socioeconomic indexes for occupations: a review, update, and critique [Електронний ресурс] / R. M. Hauser, J. R. Warren. – Madison, WI: Center for Demography and Ecology, October 1996. – 20 р. – Режим доступу : http://www.ssc.wisc.edu/cde/cdewp/96-01.pdf.
    23. Höllinger F. Kinship and networks in modern societies: a cross-cultural comparison among seven nations / F. Höllinger, M. Haller // European sociological review. – 1990. – Vol. 6, № 2. – P. 103-124.
    24. Kääriäinen J. The variety of social capital in welfare state regimes – a comparative study of 21 countries / J. Kääriäinen, H. Lehtonen // European Societies. – 2006. – Vol. 8, № 1, P. 27-57.
    25. Kozina I. The Changing significance of ties. an exploration of hiring channels in the Russian transitional labor market / I. Kozina, V. Yakubovich // International sociology. – 2000. – Vol. 15, № 3. – P. 479-500.
    26. Lesser E. L. Communities of practice, social capital and organizational knowledge / E. L. Lesser, L. Prusak // Knowledge and communities / [ed. by E. L. Lesser, M. A. Fontane, J. A. Slusher]. – Boston: Butterworth Heinemann, 2000. – P. 123-131.
    27. Levi M. Social and unsocial capital: A review essay of Robert Putnam’s “Making Democracy Work” / M. Levi // Politics and Society – 1996. – Vol. 24, № 1. – P. 45-55.
    28. Lin N. Social resources and strength of ties: structural factors in occupational attainment / N. Lin, W. M. Ensel, J. C. Vaughn // Am. Social. Rev. – 1981. – № 46. – P. 393-405.
    29. Lin N. Social Capital: A Theory of Social Structure and Action / N. Lin. – Cambridge: Cambridge University Press, 2001. – 278 p.
    30. Loury G. C. A dynamic theory of racial income differences / G. C. Loury // Women, minorities, and employment / [ed. by P. A. Wallace, A. M. La Mond]. – Lexington, M: Health, 1977. – P. 153-186.
    31. Measuring social capital: an integrated questionnaire / [Grootaer. C, Narayan D. Jones V. N., Woolcock M.]. – Washington, D.C.: The World Bank, 2004. – 53 p.
    32. Merton R. On social structure and science / R. Merton. – Chicago: The University of Chicago press, 1996. – 386 p.
    33. Narayan D. A Dimensional Approach to Measuring Social Capital: Development and Validation of a Social Capital Inventory / D. Narayan, M. Cassidy // Current Sociology. – March 2001. – Vol. 49(2). – Р. 59-102.
    34. Pichler F. Patterns of formal and informal social capital in Europe / F. Pichler, C. Wallace // European sociological review. – 2007. – Vol. 23, № 4. – P. 423–445.
    35. Pichler F. Social Capital And Social Class In Europe: The Role Of Social Networks In Social Stratification /F. Pichler C. Wallace // European Sociological Review. – 2009. – Vol. 25, № 3. – P. 319-332.
    36. Portes A. Social capital: its origins and applications in modern sociology [Електронний ресурс] / A. Portes // Annu. Rev. Social. – 1998. – № 24. – P. 1-24. – Режим доступу до журн. : http://vefsetur.hi.is/phdsoced/sites/files/phdsoced/webform/literature/Social%20Capital-A.%20Portes.pdf.
    37. Putnam Robert D. Bowling alone: America’s declining social capital [Електронний ресурс] // Journal of democracy. – 1, Jan 1995. – №6. – С. 65-78. – Режим доступу: http://xroads.virginia.edu/~HYPER/DETOC/assoc/bowling.html.
    38. Putnam Robert D. Bowling alone: The collapse and revival of American community / Robert D. Putnam. – New York: Simon and Schuster, 2000. – 541 p.
    39. Putnam R. D. Democracies in Flux: The Evolution of Social Capital in Contemporary Society / R. D. Putnam. – New York: Oxford University Press, 2002. – 522 p.
    40. Scheepers P. Welfare States And Dimensions Of Social Capital: Сross-National Comparisons Of Social Contacts In European Countries / P. Scheepers, M. T. Grotenhuis, J. Gelissen. – European Societies. – 2002. - Vol. 4, № 2, P. 185–207.
    41. Sik E. Network capital dependent path-dependency / E. Sik // Corvinus journal of sociology and social policy. – 2010. – Vol. 1, № 1. – P. 77-102.
    42. Social status [Електронний ресурс] // Wikipedia. – Режим доступу : http://en.wikipedia.org/wiki/Social_status.
    43. Sources of Social Capital [Електронний ресурс] // The World Bank. – Режим доступу : http://web.worldbank.org/WBSITE/EXTERNAL/TOPICS/ EXTSOCIALDEVELOPMENT/EXTTSOCIALCAPITAL/0,,contentMDK:20185225~menuPK:418213~pagePK:148956~piPK:216618~theSitePK:401015,00.html.
    44. What is social capital [Електронний ресурс] // The World Bank. – Режим доступу : http://web.worldbank.org/WBSITE/EXTERNAL/TOPICS/ EXTSOCIALDEVELOPMENT/EXTTSOCIALCAPITAL/0,,contentMDK:20185164~menuPK:418217~pagePK:148956~piPK:216618~theSitePK:401015,00.html.
    45. Woolcock M. The Place Of Social Capital In Understanding Social And Economic Outcomes [Електронний ресурс] / M. Woolcock // ISUMA: Canadian journal of policy research. – 2001. – № 2. – Р. 1-35. – Режим доступу до журн. : http://www.oecd.org/dataoecd/5/13/1824913.pdf.
    46. Андрущенко Г. І. Характер та особливості взаємозв’язку довіри і соціального капіталу / Г. І. Андрущенко // Науковий журнал «Український соціум». – 2010. – № 2. – С. 7-12.
    47. Aнурин В. Ф. Основы социологических знаний [Електронний ресурс] : курс лекций по общей социологии / В. Ф. Анурин. – Н. Новгород: НКИ, 1998. – 358 с. – Режим доступу : http://forstudy.h1.ru/books/anurin/struct.htm.
    48. Бакиров В. С. Постсоветский образ жизни: украинские особенности / В. С. Бакиров // Посткоммунистические трансформации: векторы, направления, содержание / [под ред. О. д. Куценко; со-редактор С. С. Бабенко]. – Харьков: Изд. центр Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина, 2004. – С. 227-241.
    49. Барзенкова-Мяскина Л. Социальный капитал небольшого города / Л. Барзенкова-Мяскина // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: збірн. наук. праць. – Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2006. – Т. 1. – С. 295-299.
    50. Барсукова С. Ю. Реципрокные взаимодействия. Сущность, функции, специфика / С. Ю. Барсукова // Социологические исследования. – 2004. – № 9. – С. 20-30.
    51. Барсукова С. Ю. Сетевые обмены российских домохозяйств: опыт эмпирического исследования / С. Ю. Барсукова // Социологические исследования. – 2005. – № 8. – С. 34-45.
    52. Басина Т. А. Социальный капитал как предмет социологической интерпретации: особенности теоретических подходов / Т. А. Басина // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: зб. наук. праць. – Харків: Вид.центр Харк.нац.ун-ту,
    2003 – 632 с.
    53. Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / [Електронний ресурс] / П. Бергер, Т. Лукман. – М.: «Медиум», 1995. – 323 с. – Режим доступу : // http://www.soc.univ.kiev.ua/LIB/PUB/B/BERGER/bergerl.pdf.
    54. Блом Р. Социальный капитал доверия и менеджериальные стратегии / Р. Блом, X. Мелин, А. Сарно, И. Сарно // Мир России. – 2005. –
    Т. XIV, № 2. – С. 126-159.
    55. Бова А. Соціальний капітал українського суспільства / А. Бова // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: збірн. наук. праць. – Харків: Вид. центр Харк. нац. ун-ту, 2003 – С. 69-72.
    56. Бова А. А. Соціальний капітал і організована злочинність [Електронний ресурс] / А. А. Бова // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2003. – №8. – Режим доступу: http://mndc.naiau.kiev.ua/Gurnal/8text/g8_04.htm.
    57. Большой толковый социологический словарь (Collins). Том 1 (А-О): Пер. с англ. – М.: Вече, АСТ, 1999. – 544 c.
    58. Бородкин Ф. М. Третий сектор в государстве благоденствия /
    Ф. М. Бородкин // Мир России. – 1997. – № 2. – С. 67-116.
    59. Бурдьё П. Дух государства: генезис и структура бюрократического поля [Електронний ресурс] / П. Бурдьё // Поэтика и политика. Альманах Российско-французского центра социологии и философии Института социологии Российской Академии наук. – М.: Институт экспериментальной социологии; СПб.: Алетейя, 1999. – С. 125-166. – Режим доступу : http://bourdieu.name/content/burde-duh-gosudarstva-genezis-i-struktura-bjurokraticheskogo-polja.
    60. Бурдье П. Начала / П. Бурдье; [пер. с фр. Н. А. Шматко] — M. : Socio-Logos, 1994. — 288 с.
    61. Бурдье П. Различие: социальная критика суждения / П. Бурдье // Западная экономическая социология: хрестоматия современной классики / [cост. и науч. ред. В. В. Радаев; пер. М. С. Добряковой и др]. – М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2004. – С. 537-565.
    62. Бурдье П. Формы капитала / П. Бурдье // Западная экономическая социология: хрестоматия современной классики / [cост. и науч. ред. В. В. Радаев; пер. М. С. Добряковой и др]. – М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2004. – С. 519-536.
    63. Будье П. Социология социального пространства / П. Бурдье; [пер. с франц.; отв. ред. перевода Н. А. Шматко]. – М.: Институт экспериментальной социологии; СПб.: Алетейя, 2007. – 288 с.
    64. Быстрова А. Стратегия выживания населения в изменяющихся условиях // А. Быстрова, Е. Евдокимова, С. Игнатова, А. Серебренникова и др. // Мир России. – 1995. – Т. 4, № 2. – С. 143-178.
    65. Бюссе С. Социальный капитал и неформальная экономика в России / С. Бюссе // Мир России. – 2002. – № 2. – С. 93-104.
    66. Вебер М. Основные понятия стратификации / М. Вебер // Человек и общество : хрестоматия ; под. ред. С.А. Макеева — К. : Ин-т социологии НАН Украины, 1999. – С. 86 –105.
    67. Вебер М. Хозяйство и общество / М. Вебер // Западная экономическая социология: хрестоматия современной классики / [cост. и науч. ред. В. В. Радаев; пер. М. С. Добряковой и др]. – М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2004. – С. 59-81.
    68. Влияние социального капитала на формирование и воспроизводство социальных неравенств [Електронний ресурс] // Социальное неравенство в социологическом измерении. Аналитический доклад. – Режим доступу : http://www.isras.ru/analytical_report_Social_inequality_7_0.html.
    69. Головаха Є. Основні етапи і тенденції трансформації українського суспільства: від перебудови до «помаранчевої революції» /
    Є. Головаха, Н. Паніна // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006.
    – № 3. – С. 32-51.
    70. Градосельская Г. Сетевые измерения в социологии /
    Г. Градосельская. – М.: Издательский дом «Новый учебник», 2004. – 240 с.
    71. Градосельская Г. В. Российское гражданское общество сегодня: реконструкция по результатам крупномасштабных опросов / Г. В. Градосельская, Е. С. Петренко // Мир России. – 2009. – № 1. – С. 117-143.
    72. Громадська організація «Інститут досліджень соціального капіталу» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://risclviv.wordpress.com/.
    73. Гугнін Е. Феномен соціального капіталу / Е. Гугнін, В. Чепак // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2001. – №1. – С. 49-56.
    74. Давыдова Н. М. Социальный капитал как фактор формирования и воспроизводства социальных неравенств / Н. М. Давыдова // Россия формирующаяся: Ежегодник / [отв. ред. М. К. Горшков]. – 2007. – Вып. 6
    – С. 169-182.
    75. Дворецька Г. В. Соціологія [Електронний ресурс] /Г. В. Дворецка. – К.: КНЕУ, 2001. – 244 с. – Режим доступу : http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,190/id,8788/.
    76. Демків О. Мережеві параметри соціального капіталу / О. Демків // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: збірн. наук. праць. – Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2004. – С. 168-170.
    77. Демків О. Соціальний капітал: теоретичні засади дослідження та операціональні параметри / О. Демків // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004. – №4. – С. 99-111.
    78. Демків О. Асоціальний капітал: проблеми концептуалізації та форми в сучасному українському суспільстві / О. Демків // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: збірн. наук. праць. – Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2005.– С. 118-124.
    79. Демків О. Концепція групового соціального капіталу та її адаптація до вітчизняних умов / О. Демків // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2005. – № 4. – С. 104-118.
    80. Демків О. Б. Мережева структура соціального капіталу : автореф. дис. На здобуття наук. ступеня канд. соціол. наук : спец. 22.00.03 «Соціальні структури та соціальні відносини» / О. Б. Демків. – К., 2006. – 16 с.
    81. Демин А. Н. Возможности использования человеком индивидуальных и социальных ресурсов в ситуации отсутствия работы / А. Н. Денин // Куда идет Россия?.. Власть, общество, личность / Под общ. ред. Т. И.Заславской. – М.: 2000. – С. 341-348.
    82. Дивальд М. Изменения в социальных сетях ФРГ и трансформация в Восточной Германии / М. Дивальд, Й. Людике // Социальное неравенство. Изменения в социальной структуре: европейская перспектива. – СПб., 2008. – С. 44-57.
    83. Доскаленко К. С. Соціальний капітал та його роль у регіональному розвитку [Електронний ресурс] / К. С. Доскаленко // Теоретичні та прикладні питання державотворення. Електронне наукове фахове видання. Одеський регіональний інститут державного управління. – 2007. – № 1. – Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/tppd/2007-1/07dksrrr.htm/07dksrrr.htm.
    84. Дука А. Теоретические проблемы в исследованиях властных элит / А. Дука // Журнал социологии и социальной антропологии. – 2000. – Т. ІІІ, № 1 (9). – С. 64-82.
    85. Дэвис К. Функционалистское обоснование стратификации / К. Дэвис // Человек и общество. Хрестоматия / под ред. С. А. Макеева. – К.: Институт социологии НАН Украины, 1999. – С.107-117.
    86. Заславская Т. И. Движущие силы трансформации российского общества / Т. И. Заславская // Посткоммунистические трансформации: векторы, направления, содержание / [под ред. О. д. Куценко; со-редактор С. С. Бабенко]. – Харьков: Изд. центр Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина, 2004. – С. 108-131.
    87. Закон України «Про державну службу» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3723-12.
    88. Захарченко О. В. Соціальний капітал як чинник взаємодії громадянського суспільства та місцевого самоврядування [Електронний ресурс] / О. В. Захарченко // Наукові записки. – 2005. – Том 45. – С. 32-38 – (Політичні науки). – Режим доступу до журн. : www.library.ukma.kiev.ua/e-lib/NZ/NZV45_2005_polityk/06_zakharchenko_ov.pdf.
    89. Золоторева Ю. И. Право и социальный капитал в структурировании социальной действительности / Ю. И. Золоторева // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: збірн. наук. праць. – Харків: Вид.центр Харк.нац.ун-ту, 2003. – С. 73-76.
    90. Зоткин А. А. «Львы» и «лисы» украинской политики. Монография / А. А. Зоткин. – К.: Наукова думка, 2010. – 341 с.
    91. Ильин В. И. Социальное неравенство: курс лекцій / В. И. Ильин. – М.: Ин-т социологии РАН, 2000. – 280 с.
    92. Красилова А. Н. Социальный капитал как инструмент анализа неравенства в российском обществе [Електронний ресурс] / А. Н. Красилова // Мир России. – 2007. – Т. XVI, № 4. – С. 160-180. – Режим доступу до журн. : http://www.ecsocman.edu.ru/data/372/758/1219/007_krassilov_mir_2007_4.pdf.
    93. Коваліско Н. Основи соціальної стратифікації / Н. Коваліско. – Львів: «Магнолія 2006», 2007. – 328 с.
    94. Коваліско Н. В. Феномен капіталу в сучасній теорії соціальної стратифікації / Н. В. Коваліско // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: збірн. наук. праць. – Харків: Вид.центр Харк.нац.ун-ту, 2007. – С. 153-158.
    95. Коваліско Н. В. Стратифікаційні порядки суспільства: концептуальні уявлення та досвід вивчення / Н. В. Коваліско. – К.: Інститут соціології НАН України, 2008. – 240 с.
    96. Козырева П. М. Межличностное доверие в контексте формирования социального капитала / П. М. Козырева. – Социологические исследования. – 2009. - № 1. – С. 43-54.
    97. Кон И. С. Личность как субъект общественных отношений /
    И. С. Кон. – М.: Знание, 1966. – 48 с.
    98. Комлева В. В. Престиж государственной службы в социокультурном контексте. Монография / В. В. Комлева. – М.: Изд-во РАГС, 2004. – 196 с.
    99. Коулман Дж. Капитал социальный и человеческий / Дж. Коулман // Общественные науки и современность. – 2001. – №3. – С. 122-139.
    100. Крыштановская О. В. Трансформация старой номенклатуры в новую российскую элиту / О. В. Крыштановская // ОНС: Общественные науки и современность. – 1995. - № 1ю – С. 51-65.
    101. Крыштановская О. Анатомия российской элиты /
    О. Крыштановская. – М.: Захаров, 2005. – 384 с.
    102. Кузьменко В. П. Теорії людського і соціального капіталу та соціально-економічних і демографічних криз / В. П. Кузьменко // Міжнарожна міграція та розвиток України в контексті європейської інтеграції: зб. матеріалів міжнар. наук. конф., 16 жовтня 2007 р., м.Київ / за заг. ред. О. С. Власюка. – К.: ПЦ «Фоліант», 2008. – С. 44-57.
    103. Куценко О. Деятельностная перспектива в понимании общества: к поиску возможности деятельностно-структурного синтеза / О. Куценко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2001. - № 1. – С. 27-41.
    104. Куценко О. Классы: неравенство деятельно-структурных потенциалов и ресурсов / О. Куценко. – Классовое общество. Теория и эмпирические реалии / [под ред. С. А. Макеева]. – К.: Институт социологии НАН Украины, 2003. – С. 56-81.
    105. Куценко О. Д. Общественность, власть и несимметричных обмены: институционализация постсоветских политических форм / О. Д. Куценко // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Трансформація соціальних інститутів та інституціональної структури суспільства: наукові доповіді і повідомлення ІІІ Всеукраїнської соціологічної конференції / Соціологічна асоціація України, Інститут соціології НАН України / за ред.
    М. О. Шульги, В.М.Ворони. – К., 2003. – С. 131-144.
    106. Куценко О. Д. Фазы и пути системных трансформаций: этапы, движущие силы, перспективы исследования / О. Д. Куценко // Посткоммунистические трансформации: векторы, направления, содержание / [под ред. О. Д. Куценко; со-редактор С. С. Бабенко]. – Харьков: Изд. центр Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина, 2004.
    – С. 11-82.
    107. Левцун О. Соціальний капітал: разом нас багато... [Електронний ресурс] / О. Левцун // Диалог.UA от 2 июля 2008 года. – Режим доступу : http://dialogs.org.ua/project_ua_full.php?m_id=13270.
    108. Леденева А. В. Личные связи и неформальные сообщества: трансформация блата в постсоветском обществе / А. В. Леденева // Мир России. – 1997.– Т. VI, № 4.– С. 89-106.
    109. Леденева А. Блат и рынок: трансформация блата в постсоветском обществе / А. Леденева // Неформальная экономика. Россия и мир / под ред. Теодора Шанина. – М.: Логос, 1999. – С. 111-124.
    110. Лейн Д. Трансформация государственного социализма: системные изменения или классовая революция? / Д. Лейн // Посткоммунистические трансформации: векторы, направления, содержание / [под ред. О. д. Куценко; со-редактор С. С. Бабенко]. – Харьков: Изд. центр Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина, 2004.
    – С. 83-107.
    111. Ленски Г. Статусная кристаллизация: невертикальное измерение социального статуса [Електронний ресурс] / Г. Ленски // Социологический журна. – 2003. – №4. – Режим доступу до журн. : www.socd.univ.kiev.ua/EDU/CURS/SDNSS/Lenski.doc.
    112. Лесечко М. Соціальний капітал: проблеми розвитку і оцінки [Електронний ресурс] / М. Лесечко, А. Чемерис // Вісник державної служби України. – 2001. – № 3. – Режим доступу до журн. : http://www.guds.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=DF6E2CF9AD5B742906D2B8899F968A04?art_id=37661&cat_id=37402.
    113. Лозовский Л. Ш. Современный экономический словарь [Електронний ресурс] / Л. Ш. Лозовский, Б. А. Райзберг, Е. Б. Стародубцева. — 2-е изд., испр. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 479 с. – Режим доступу : http://ebk.net.ua/Book/Ses/k/0212.htm.
    114. Макеев С. А. Метаморфоз социальной структуры / С. А. Макеев // Проблеми розвитку соціологічної теорії: Соціальна інтеграція та соціальні нерівності: матеріали 5 Всеукр. наук.-пр. конф. - Київ: КНУ, ІС НАНУ, 2009. – С. 11-17.
    115. Маргарян Т. Сетевые практики и их роль в формировании рыночной экономики в Армении: сети как ценность и стратегия выживания / Т. Маргарян // Неформальная экономика в постсоветском пространстве: проблемы исследования и регулирования / Под ред.: И. Олимпиевой,
    О. Паченкова. – СПб.: ЦНСИ, 2003. – С. 109-118.
    116. Мачeринскене И. Социальный капитал организации: методология исследования / И. Мачeринскене, Р. Минкуте-Генриксон, Ж. Симанавичене // Социологические исследования. – 2006. – №3. – С. 29-39.
    117. Найденова И. Л. Внеэкономический капитал и его значение для развития регионального социума / Л. И. Найденова, Л. Н. Федотов // Журнал социологии и социальной антропологии. – 2009. – Т. ХІІ, № 2. – С. 84-95.
    118. Нікулін В. С. Структурування елітних мереж в Україні: автореф. дис. На здобуття канд. солціол. наук: спец. 22.00.01 / В. С. Нікілін. – Х., 2008. – 20 с.
    119. Ньютон К. Соціальний капітал та демократія [Електронний ресурс] / К. Ньютон. – Режим доступу : http://www.edportal.org.ua/KURS_PolitProc/library/Newton.pdf.
    120. Парсонс Т. О. структуре социального действия / Т. О. Парсонс. − М.: Академический Проект, 2000. – 880 c.
    121. Партс И. Роль социального капитала в экономическом развитии переходных стран [Електронний ресурс] / И. Партс. – Режим доступу : http://dialogs.org.ua/ru/cross/page13246.html.
    122. Патнем Р. Д. Творення демократії: Традиції громадської активності в сучасній Італії / Р. Д. Патнем, Р. Леонарді, Р. Й. Нанетті; [пер. з англ. В. Ющенко]. – К. : Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001.
    – 302 с.
    123. Пауэлл У. Сети и хозяйственная жизнь / У. Пауэлл, Л. Смит-Дор // Экономическая социология. – 2003. – Т. 4, № 3. – С. 61-105.
    124. Поланьи К. Великая трансформация: политические и экономические истоки нашего времени / К. Поланьи; [пер. с англ.
    А. Васильева, С. Федорова, А. Шурбелева]. – СПб.: Алетейя, 2002. – 320 c.
    125. Полищук Л. Экономическое значение социального капитала /
    Л. Полищук, Р. Меняшев // Вопросы экономики. – 2001. – № 12. – С. 46-65.
    126. Понятие и проблема статуса личности в социологии [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://know.ru/link_2225_1.html.
    127. Портес А. Неформальная экономика и ее парадоксы / А. Портес // Экономическая социология. – 2003. – Т. 4, № 5. – С. 34-53.
    128. Радаев В. В. Понятие капитала, формы капиталов и их конвертация / В. В. Радаев // Экономическая социология. – 2002. – Т. 3, №4.
    – С. 20-32.
    129. Радаев В. В. Атомизированные действия и социальные связи: основы конкуренции в российской розничной торговле / В. В. Радаев // Мир России. – 2009. – № 2. – C. 50-88.
    130. Рона-Тас А. Устойчивость социальных сетей в посткоммунистической трансформации Восточной Европы / А. Рона-Тас // Неформальная экономика. Россия и мир / Под. ред. Теодора Шанина. – М.: Логос, 1999. – С. 396-411.
    131. Роуз Р. Достижение целей в квазисовременном обществе: социальные сети в России / Р. Роуз // Общественные науки и современность. – 2002. – № 3. – С. 23-38.
    132. Савко Ю. Громадянське суспільство, соціальний капітал і політична участь [Електронний ресурс] / Ю. Савко. // Вісник Львівського університету. Серія: філософські науки. – 2002. – Вип. 4. – Режим доступу : http://www.franko.lviv.ua/faculty/Phil/Visnyk/Visnyk4/Politologija/Savko.htm.
    133. Сарджвеладзе Н. И. Личность и ее взаимодействие с социальной средой / Н. И. Сарджвеладзе. – Тбилиси: «Мецниереба», 1989. – 206 с.
    134. Сасаки М. Доверие как элемент социального капитала современной России (компаративистский анализ) / М. Сасаки, В. А. Давыденко, Ю. В. Латов, Г. С. Ромашкин // Мир России. – 2010. – № 2.
    – С. 78-97.
    135. Селеньи И. Построение капитализма без капиталистов. Образование классов и борьба элит в посткоммунистической Центральной Европе / Селеньи И., Тоунсли Э., Эял Г.; [пер. с англ. под рук. И. Беляевой, отв. ред. О. Куценко]. – Киев: Институт социологии НАНУ; Харьков: Харьковский национальный университет им. В.Н.Каразина, 2008. – 320 с.
    136. Сивуха С. В. Капитал социальный / С. В. Сивуха // Социология: энциклопедия [сост.: А. А.Грицанов, В. Л.Абушенко, Г. М.Евелькин,
    Г. Н.Соколова, О. В.Терещенко]. – Мн.: Книжный Дом, 2003. – С. 405-406.
    137. Сивуха С. Гендерное измерение социального капитала [Електронний ресурс] / С. Сивуха // проект ПРООН «Содействие расширения общественному влиянию женщин в Республике Беларусь» (2001–2005).
    – Режим доступу : http://www.un.by/pdf/statistics/8/text1.doc.
    138. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество / П. Сорокин / [общ.ред., сост. и предисл. А.Ю.Согомонов]. – М.: Политиздат, 1992. – 543 с.
    139. Сидорина Т. Ю. Социальный капитал организации и социальная политика российского предприятия / Т. Ю. Сидорина // Журнал исследований социальной политики. – 2007. – №3. – С. 319-334.
    140. Степаненко В. Соціальний капітал у соціологічній перспективі: теоретико-методологічні аспекти дослідження / В. Степаненко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004. – № 2. – С. 24-41.
    141. Стеценко Т. О. Довіра як соціологічна проблема / Т. О. Стеценко // Проблеми розвитку соціологічної теорії : матеріали VI Всеукр. наук.-практ. конф. [«Проблеми розвитку соціологічної теорії : соціальна інтеграція та соціальні нерівності сучасних трансформацій»], (Київ, 4 груд. 2009 р.) та VIІ Всеукр. наук.-практ. конф. [«Проблеми розвитку соціологічної теорії : множинність сучасності та простори ідентичностей»], (Київ, 20-21 трав. 2010 р.) / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка [та ін. під заг. ред. Куценко О. Д., Судаков В. І.]. – К. : Логос, 2010. – С. 266-273.
    142. Социальный капитал: состояние и развитие Беларуси [Електронний ресурс] // Проект ПРООН «Содействие общественному влиянию женщин в Республике Беларусь». – Режим доступу : http://undp.by/pdf/1321_rus_Gl-5.pdf.
    143. „Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине [Електронний ресурс] // Диалог.UA от июня 2008 года.
    – Режим доступу : http://dialogs.org.ua/dialog.php?id=83.
    144. Соціологія: короткий енциклопедичний словник / [yклад.:
    В. І. Волович, В. І. Тарасенко, М. В. Захарченко та ін.; під заг. ред. В. І. Воловича]. – К. : Центр духовної культури, 1998. – 736 с.
    145. Сукачов В. В. Соціальний капітал та націоналізм [Електронний ресурс] / В. В. Сукачов // Наукові записки. – 2003. – Том 21. – С. 15-20. – (Політичні науки). – Режим доступу до журн. : www.library.ukma.kiev.ua/e-lib/NZ/NZV21_2003_polityk/03_sukachov_vv.pdf.
    146. Тамаш П. Социальный капитал и гражданское общество в условиях постсоциализма (на примере России). Вопросы для будущих исследований / П. Тамаш // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Трансформація соціальних інститутів та інституціональної структури суспільства: наукові доповіді і повідомлення ІІІ Всеукраїнської соціологічної конференції / Соціологічна асоціація України, Інститут соціології НАН України / за ред. М.О.Шульги, В.М.Ворони. – К., 2003. – С. 22-30.
    147. Тернер Б. Статус [Електронний ресурс] / Б. Тернер // Социология: Хрестоматия для студентов всех спеціальностей / [cост. О. И. Шестак,
    О. Н. Кошевая]. – Владивосток, 2004. – С. 115-120. – Режим доступ : http://abc.vvsu.ru/Books/sotsiologij/page0017.asp.
    148. Тихонова Н. Е. Социальный капитал как фактор неравенства /
    Н. Е. Тихонова // Общественные науки и современность. – 2004. – № 4. – С. 27-35.
    149. Тихонова Н. Е. Ресурсный подход как новая теоретическая парадигма в стратификационных исследованиях / Н. Е. Тихонова // Экономическая социология. – 2006. – Т. 7, № 3. – C. 11-26.
    150. Убейволк О. О. Феномен соціального капіталу: соціально-філософський аналіз / О. О. Убейволк // Культура народов Причерноморья: Научний журнал. – 2006. – № 73. – С. 223-226.
    151. Убейволк О. О. Методологічні засади дослідження феномена соціального капіталу / О. О. Убейволк // Грані: Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. – 2007. – № 5. – С. 79-84.
    152. Убейволк О. О. Факторы оптимизации развития социального капитала в Украине в условиях политических трансформаций / О. О. Убейволк // Культура народов Причерноморья: Научний журнал. – 2007.
    – № 106. – С. 247-250.
    153. Унт М. Формирование профессиональной группы государственных служащих: неформальные сети или открытый процесс приема на работу? / М. Унт // Неформальная экономика в постсоветском пространстве: проблемы исследования и регулирования / под ред.
    И. Олимпиевой, О. Паченкова. – СПб.: ЦНСИ, 2003. – С. 82-89.
    154. Уорнер Л. Янки Сити / Л. Уорнер // Альманах социальных исследований «Рубеж». – 1997. – № 10-11. – С. 42-57.
    155. Фидря Е. С. Трансцендентный капитал как внесоциальное отношение: попытка концептуализации / Е. С. Фидря // Журнал социологии и социальной антропологии. – 2009. – Т. ХІІ, № 2. – С. 96-112.
    156. Філософський словник / [за ред. В.І.Шинкарука]. –2-ге вид. – К. : УРЕ, 1986. – 800 c.
    157. Фудорова О. М. Теорії соціального статусу: пізнавальні можливості і дослідницькі стратегії / О. М. Фудорова // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – 2009. – № 881. – С.110-116.
    158. Фукуяма Ф. Социальный капитал / Ф. Фукуяма // Культура имеет значение. Каким образом ценности способствуют общественному прогрессу / под ред.: Л.Харрисона, С.Хантингтона. – М., 2002. – С. 129-149.
    159. Фукуяма Ф. Что такое социальный капитал? [Електронний ресурс] / Ф. Фукуяма // День. – 2006. – №177. – Режим доступу : http://www.day.kiev.ua/170573/.
    160. Харченко О. В. Соціальний статус особистості: структура, детермінанти розвитку та форми прояву: Автореф. дис. ... канд. філос. н. : 09.00.03; Інститут вищої освіти Академії педагогічних наук України / О. В.
    – К., 2001. – С. 27.
    161. Шабанова М. А. Границы социетальной трансформации российского общества: вклад неправовых практик / М. А. Шабанова // Посткоммунистические трансформации: векторы, направления, содержание / [под ред. О. д. Куценко; со-редактор С. С. Бабенко]. – Харьков: Изд. центр Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина, 2004.
    – С. 205-226.
    162. Шибутани Т. Социальная психология / Т. Шибутани. – М.: Прогресс, 1969. – 535 с.
    163. Шихирев П. Н. Природа социального капитала: социально-психологический подход / П. Н. Шихирев // Общественные науки и современность. – 2003. – № 2. – С. 17–31.
    164. Шкаратан О. И. Реальные группы в социальной структуре современной России / О. И. Шкаратан, Н. В. Сергеев // Куда идет Россия?.. Власть, общество, личность / под. ред. Т. И. Заславская. – М.: 2000. – С. 253-265.
    165. Шкаратан О. И. Социальное расслоение в современной России: драма расколотого общества / О. И. Шкаратан // Мир России. – 2004. – № 1.
    – С. 3-48.
    166. Шкаратан О. И. Воспроизводство социально-экономического неравенства в постсоветской России: динамика уровня жизни и положение социальных низов / О. И. Шкаратан // Мир России. – 2008. – № 4. – C. 60-89.
    167. Штейнберг И. Русское чудо: локальные и семейные сети взаимоподдержки и их трансформация / И. Штейнберг // Неформальная экономика. Россия и мир / под. ред. Теодора Шанина. – М.: Логос, 1999.
    – С. 227-239.
    168. Штейн
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины