КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ У СТРУКТУРІ ФОНДУ ЖИТТЄВИХ ЗАСОБІВ: СОЦІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ : КРЕДИТНЫЕ ОТНОШЕНИЯ В структуре фонда жизненных средств: социологический аспект

Краткое описание

Криворізький державний педагогічний університет

На правах рукопису

Андрущенко Ганна Іванівна

УДК 316.334.2

Кредитні відносини у структурі фонду життєвих засобів: соціологічний аспект

22.00.03 соціальні структури та соціальні відносини

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата
соціологічних наук

Науковий керівник:
Лобанова Алла Степанівна,
доктор соціологічних наук, професор

Кривий Ріг 2009

ЗМІСТ

ВСТУП

3

РОЗДІЛ 1. Досвід вивчення соціальних відносин у соціології

1.1. Розвиток наукової думки щодо вивчення соціальних відносин

16

1.2. Довіра як різновид соціальних відносин

33

1.3. Еволюція кредитних відносин та особливості їх формування

52

Висновки до розділу 1

76

РОЗДІЛ 2. Теоретичне обгрунтування кредитних відносин як соціологічного
поняття

2.1. Кредитні відносини як різновид соціальних зв’язків та форма
соціального обміну 78

2.2. Кредитні відносини як різновид соціально-довірчих відносин

98

2.3. Кредитування як соціальний інститут

1118

Висновки до розділу 2

131

РОЗДІЛ 3. Фонд життєвих засобів як об’єкт соціологічної науки

3.1. Сутність та зміст поняття «фонд життєвих засобів»

133

3.2.Структура фонду життєвих засобів та характеристика її складових

154

Висновки до розділу 3

177

РОЗДІЛ 4. Місце кредитних відносин у структурі фонду життєвих засобів

4.1. Мотиваційний механізм кредитних відносин у сучасних умовах

179

4.2. Соціальний вплив кредитної діяльності на збагачення фонду
життєвих засобів 211

4.3. Перспективи розвитку кредитних відносин в Україні та шляхи їх
впливу на формування фонду життєвих засобів 237

Висновки до розділу 4

255

ВИСНОВКИ 257
ДОДАТКИ 260
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 315

ВСТУП

Актуальність теми. З початку 90-х років ХХ ст. українське суспільство піддалося структурній трансформації. Були легітимізовані нові стратифікаційні утворення (підприємці, комерсанти, фермери, брокери та ін.). Змінився статус соціальних груп, що існували раніше. Значно погіршилось соціальне положення робітників висококваліфікованої розумової та фізичної праці. За короткий постсоціалістичний період суттєво зросла дистанція між полюсами бідності та багатства. Все це свідчить про радикальну зміну соціальної структури українського суспільства.
Сучасний етап розвитку українського суспільства характеризується стихійним формуванням нових соціально-класових утворень на базі приватної власності. При цьому індивідуальна власність (товари тривалого користування, автомобілі, нерухомість тощо) у розшаруванні суспільства набуває особливої значущості. Це майно не впливає на дохід, проте впливає на статус, якість і стиль життя. Будучи важливим фактором розшарування суспільства, особистий майновий стан обумовлює соціальне самопочуття та соціальну адаптацію населення до нових ринкових умов.
Особливу роль у відтворенні майнового стану людей відіграють кредитні відносини. Звісно, що основним суб’єктом кредитних відносин є населення країни. Кредитні відносини впливають на задоволення особистих потреб людей, забезпечують розвиток їх здібностей. Сукупність предметів споживання і послуг, які задовольняють людські потреби, реалізується у вигляді фонду життєвих засобів. Тож кредитні відносини сприяють зміні структури фонду життєвих засобів українців убік її збагачення. Кредит відіграє важливу роль у житті майже кожної людини, а кредитні відносини стосуються більшості населення. Людина упродовж усього життя вступає і реалізує зобов'язальні та довірчі (кредитні) відносини: або із соціальним оточенням, або із певними соціальними інститутами політичного, економічного та культурного спрямування. Тому борг (кредит) є одним із ключових факторів функціонування будь-якої зі сфер людської життєдіяльності, що базується на суспільно-визнаних цінностях, зокрема на довірі.
Однак у сучасних умовах кредитні відносини набувають нового характеру, що визначається зміною соціальних відносин та переоцінкою національних цінностей. Тож актуальність дисертаційного дослідження визначається, з одного боку, нагальною суспільною потребою з’ясування сутності і характеру кредитних відносин у сучасних умовах, а з іншого відсутністю достатнього соціологічного обґрунтування особливостей їх формування та реалізації у структурі фондів життєвих засобів людей.
Слід зазначити, що кредитування у різні часи було предметом дослідження багатьох науковців різних галузей наукового знання. Перші уявлення про кредит з’явилися ще у працях старогрецьких філософів. Згодом істотний внесок у розвиток концепції зобов'язань, відповідальності, віри і довіри у кредитних відносинах між людьми внесли Х. Аквінській, Д. Юм, М. Лютер, І. Кант, А. Шопенгауер, А. Сміт, К.Віксель, К.Маркс, Й.Шумпетер, Б.Гильдебрант, Т.Тук, Д.Пінта, Ф.Достоєвський, Г.Зіммель, М.Реріх, Т.Шевченко, Л.Толстой, І.Франко, М.Бунге та ін. Переважна більшість вчених, таких як Н.М. Внукова, А.А. Чухно, О.І. Лаврушин, Б.С. Івасів, М.П Денисенко, Р.І. Тиркало, М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна, А.С. Гальчинський, О.В. Васюренко, Р. Р. Коцовська, Б. Л. Луців, С.В. Мочерний та ін., кредитні відносини пов’язують з економічною сферою діяльності людини, тобто розглядають їх виключно як економічне поняття.
Останнім часом з’ясуванням духовного, філософського, психологічного та економічного аспектів боргу займалися В.Франкл, Ф.Фукуяма, К.Войтила, К.Поппер, О.Мень, С.Московичі, Д.Стігліц, Д.Ролз, В.Канке, І.Пессель, М.Ямпольський, Є.Жуков, Р.Кравцов, Б.Войтешенко, Б. Раушенбах, Ю. Пахомов, В. Лагутін та ін. Дослідження кредиту не тільки як економічного, а й соціального явища здійснив відомий український вчений О. Євтух, вперше акцентувавши увагу на його економічних і соціальних характеристиках. Поняття «фонд життєвих засобів» поки що є предметом наукових праць виключно економістів, зокрема сучасних: Г. Н. Климка, В. П. Нестеренка, Л. О. Каніщенка, А. С. Гальчинського, П. С. Єщенка, Ю. І. Палкіна та ін.
Отже, сутність наукової проблеми дисертації полягає в тому, що незважаючи на велику кількість досліджень кредиту і кредитних відносин, недостатньо обґрунтованою є їх соціальна сутність, не визначеною залишається їх соціальна роль у структурі фондів життєвих засобів людей. Тому соціологічне дослідження кредитних відносин у структурі фонду життєвих засобів сприятиме збагаченню соціологічної науки щодо уточнення сутності соціально-довірчих відносин у житті людини, що уможливлюють зростання її добробуту і, звісно, сприяють національному розвитку.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з науково-дослідною роботою Регіональна соціоекономічна політика в умовах домінації великих ТНК і НК” (ІV етап комплексної теми Інформоенергетика суспільного життя: синергетичний підхід”), що виконувалася кафедрою соціології та економіки Криворізького державного педагогічного університету протягом 2003-2006 років і була затверджена вченою радою КДПУ 01 грудня 2005 року (протокол № 5). Роль дисертантки полягала у розробці програми дослідження специфіки та детермінант кредитної поведінки мешканців Дніпропетровської області; організації і проведенні соціологічного дослідження за цією темою, отриманні первинних соціологічних даних, їх аналізі за допомогою пакету прикладних програм ОСА та в інтерпретації отриманих результатів.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи виявити значення функціонування кредитних відносин у системі збагачення фондів життєвих засобів людей за рахунок соціологічного розкриття сутності, структури та особливостей цих відносин.
Мета конкретизована у наступних завданнях:
- дослідити еволюцію кредитних відносин та особливості їх формування шляхом з’ясування сутності соціальних відносин та довіри як різновиду останніх;
- визначити сутність та механізм функціонування кредитних відносин як різновиду соціальних зв’язків, форми соціального обміну та різновиду соціально-довірчих відносин;
- з’ясувати зміст і сутність поняття «фонд життєвих засобів» та вивчити складові його структури;
- визначити мотиваційний механізм кредитної діяльності та роль фонду життєвих засобів у його формуванні;
- дослідити соціальний вплив кредитних відносин на структуру фондів життєвих засобів та на соціальну поведінку їх власників;
- запропонувати шляхи вдосконалення кредитного механізму, обґрунтувати необхідність подальшого розширення соціально-довірчих відносин в українському суспільстві.
Об’єкт дослідження кредитні відносини у структурі фонду життєвих засобів.
Предмет дослідження особливості функціонування кредитних відносин у структурі фонду життєвих засобів.
Теоретична база дослідження. Для обгрунтування теоретико-методологічної бази дисертаційного дослідження було використано наукові концепції та ідеї провідних соціологів, зокрема: теорію соціального обміну Дж. Хоманса (при з’ясуванні сутності кредитних відносин як форми соціального обміну) та концепцію П. Бурдьє щодо формування обмінних відносин, відносин дарування, боргових відносин (при з’ясуванні сутності кредитних відносин як різновиду соціально-довірчих відносин).
Методи дослідження. У роботі використано загальнонаукові методи: хронологічний і формаційний підходи (при дослідженні еволюції розвитку кредитних відносин), порівняльний (при зіставленні думок щодо змісту, сутності та механізму функціонування кредитних відносин), системний (при обґрунтуванні фонду життєвих засобів як соціологічного поняття, визначенні взаємодії складових у його структурі). Для збору емпіричного матеріалу застосовано такі конкретно-соціологічні методи, як аналіз документальних джерел та опитування шляхом анкетування.
Емпіричну базу дослідження склали:
- дані авторського соціологічного дослідження стану та перспектив розвитку кредитних відносин, мотивів вступу та довіри до них (осінь 2007р., Дніпропетровська область). Вибірка 1200 респондентів; репрезентативна за місцем проживання, статтю, віком та соціально-професійною сферою діяльності; двоступенева (на першому щаблі цілеспрямована з елементами випадковості, на другому щаблі квотна з апріорним відбором). Величина припустимої похибки дорівнює ± 5 %;
- результати щорічних соціологічних опитувань у рамках проекту «Українське суспільство: моніторинг соціальних змін» (Інститут НАН України, 1992 2006 рр.);
- результати емпіричних досліджень майнового стану і мотивації фінансової поведінки населення України (В. В. Леонов, 2007 р.);
- результати експертного опитування «Економічна культура населення України» (Інститут НАН України, червень-серпень 2005 рр.);
- результати соціологічного дослідження «Мотиваційні чинники фінансової поведінки населення України» (аналітична група «Центр», Інститут НАН України, серпень-вересень 2006 р.);
- результати дослідження «Соціальна адаптація населення в умовах переходу до ринкової економіки» (І. Р. Чапська, січень 1996 р.);
- емпіричні дані результатів квартирного опитування домогосподарств Росії щодо виявлення основних цілей, мотивів поточної кредитної поведінки населення, його установок по відношенню до боргу та оцінки перспектив розвитку кредитної системи у Росії (Д. О. Стрєбков, 2002 р.);
- результати дослідження складових способу життя (фонд «Демоскоп», Р. В. Ривкіна, 1998 р.).
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що було вирішено важливе наукове завдання з’ясовано сутність, структуру та особливості функціонування кредитних відносин у контексті соціологічної науки, що створює теоретичне підгрунтя для розуміння їх ролі у процесі збагачення фондів життєвих засобів людей.
Результати дослідження, що становлять наукову новизну і винесено на захист, можуть бути сформульовані у такому вигляді:
1) вперше обґрунтовано періодизацію виникнення, становлення і розвитку кредитних відносин за їх соціально-економічними критеріями (соціальний зв’язок, довіра, справедливість, відповідальність) в Україні;
2) обґрунтовано зміст кредитних відносин як системи соціально-економічних зв’язків, що охоплюють усі сфери життєдіяльності суспільства, з приводу організації та функціонування механізму кредитування, тобто надання певних благ (матеріальних і нематеріальних) у тимчасове користування (у борг) одними соціальними суб’єктами (особистостями, групами, організаціями) іншим для задоволення обопільних потреб (фізіологічних і соціальних) на засадах загальновизнаних у даному суспільстві умов: правових і/або моральних, що ґрунтуються на нормативно-законодавчих актах, довірі, справедливості і відповідальності;
3) уточнено сутність кредитних відносин як форми соціального обміну: це історично сформована і суспільно обумовлена форма соціального обміну між людьми (групами, спільнотами, організаціями, суспільствами) з приводу організації та функціонування механізму кредитування щодо надання учасниками цього обміну один одному бажаних і значущих благ, послуг та вигод з обов’язковою оцінкою їх взаємної корисності;
4) доведено, що кредитні відносини є різновидом соціально-довірчих відносин, що виникають під час кредитування у контексті прозорості інформації про наміри його учасників; вони мають зобов’язальний характер і побудовані із врахуванням таких чинників, як: довіра, час, ризиковість, відстрочка, символічність плати, соціальна дієвість, що, у свою чергу, досягаються завдяки взаємній повазі, честі та репутації суб’єктів кредитного процесу;
5) вперше доведено, що кредитування є соціальним інститутом, оскілько воно виступає: по-перше, історично обумовленою формою існування соціально-довірчих відносин між людьми з приводу обміну певними благами (матеріальними і нематеріальними); по-друге, формою практичної взаємодії певних суб’єктів (індивідів, груп, організацій, установ тощо) з метою задоволення їх потреб та інтересів у процесі трудової діяльності або для підвищення життєвого рівня, тим самим забезпечуючи реалізацію їх соціального потенціалу; по-третє, відносно стійкою структурно-функціональною формою, що заснована на формальних (законодавчо-правове забезпечення) і неформальних (суспільно визнані та індивідуальні цінності) принципах; по-четверте, видом соціально-обмінної (довірчої) діяльності, що сприяє соціальному відтворенню фондів життєвих засобів громадян;
6) вперше обґрунтовано сутність фонду життєвих засобів у соціологічному аспекті як інструменту задоволення потреб людини шляхом забезпечення прожиткового рівня для відтворення її соціо-фізіологічної, інтелектуальної та духовної сутності, що сприяє якісному покращенню життя, розкриває нові можливості для досягнення нею бажаного соціального статусу у суспільстві;
7) вперше обґрунтовано, що зміст фонду життєвих засобів слід розуміти як сукупність не тільки матеріальних, але і нематеріальних благ (послуги у сфері освіти, охорони здоров’я, юридичні, побутові тощо) та соціальних досягнень (соціальний статус, соціальна позиція, рівень освіти тощо), що необхідні людині для процесу життєдіяльності й уможливлюють її особистісне удосконалення. У зв’язку з цим, у структурі фонду життєвих засобів виділено окрему (третю) групу соціально-відтворюючу, що включає всі види послуг, які отримує людина упродовж свого життя;
8) виявлено мотиви кредитної поведінки людей, які вже мали справу з кредитуванням у суспільстві, що трансформується; з’ясовано причини виникнення бажання людей брати участь у кредитних відносинах на основі дослідження загального матеріального становища населення Дніпропетровської області, ступеня задоволення його потреб у забезпеченні різними соціальними благами та послугами, соціально-демографічних характеристик, професійної приналежності, місця проживання, ступеня духовного розвитку тощо;
9) вперше з’ясовано характер соціального впливу (позитивного або негативного) кредитних відносин на стан фонду життєвих засобів населення (на прикладі населення Дніпропетровської області), що сприяє динамічності зміни складових останнього (натурально-речової, грошової, соціально-відтворюючої);
10) запропоновано шляхи удосконалення кредитування як соціального інституту та його впливу на формування фондів життєвих засобів в українському суспільстві шляхом його ефективного використання на державному, муніципальному та особистісно-індивідуальному рівнях.
Обгрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій. Обґрунтованість отриманих результатів забезпечено використанням сучасної теоретико-методологічної бази досліджень сутності, структури та особливостей функціонування кредитних відносин у системі збагачення фондів життєвих засобів, ґрунтуючись на фундаментальних положеннях теорії соціального обміну Дж. Хоманса і теорії П. Бурдьє щодо формування обмінних відносин, відносин дарування, боргових відносин, а також теоретичних підходах визначення основних засад процесу кредитування. Достовірність отриманих даних забезпечено використанням адекватних методів соціологічного дослідження, структурою вибірки та математичним апаратом статистичної обробки отриманих емпіричних даних. Висновки обґрунтовано наявними теоретичними положеннями та підтверджені отриманими емпіричними даними. Рекомендації, надані у дисертації, ґрунтуються на послідовному аналізі всієї сукупності отриманих даних та відповідають сучасним уявленням про динаміку та перспективи розвитку кредитних відносин як засобу збагачення фондів життєвих засобів.
Наукове значення роботи полягає у розвитку соціологічних уявлень про соціальні механізми прояву та особливості кредитних відносин у структурі фондів життєвих засобів людей.
Практичне значення отриманих результатів. Запропоновані теоретичні висновки можуть бути використані: по-перше, для уточнення і систематизації категоріального апарату соціологічної науки; по-друге, для більш глибокого розуміння характеру та особливостей кредитної поведінки населення України, і зокрема населення Дніпропетровської області; по-третє, для розширення, упорядкування та систематизації категоріального апарату соціології економіки; по-четверте, у практичній діяльності працівників кредитних установ та приватних кредиторів з метою діагностування і корекції поведінки населення на ринку кредитних послуг.
Матеріали дослідження також дозволяють удосконалити викладення у вищих навчальних закладах таких соціологічних дисциплін, як: «Соціологія соціальної структури суспільства», «Соціологія соціальних відносин», «Соціологія економіки», «Соціологія праці та зайнятості», «Соціологія освіти», «Соціологія молоді».
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення дисертації і результати емпіричного дослідження доповідалися автором на наступних конференціях, методологічних семінарах, форумах: Всеукраїнська науково-методична конференція «Сучасні аспекти фінансового управління економічними процесами» (6-9 вересня 2005 р., Севастополь); Міжнародна наукова конференція «Харківські соціологічні читання» (8 9 листопада 2007 р., Харків); Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми праці та соціальних технологій у промисловому регіоні: теорія та практика» (6 7 грудня 2007 р., Луганськ); методологічний семінар «Актуальні проблеми соціо-гуманітарних та фундаментальних дисциплін» (7 грудня 2007 р., Луганськ); ІV наукова конференція «Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління» (16 лютого 2008 р., Донецьк); VІ Міжнародна науково-теоретична конференція студентів, аспірантів і молодих вчених «Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть» (16 квітня 2008 р., Тернопіль); ІІ Міжнародна науковопрактична конференція «Громадянське суспільство та проблеми становлення особистості» (18-19 квітня 2008 р., Кривий Ріг); V Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми розвитку соціологічної теорії: соціальна інтеграція та соціальні нерівності в контексті сучасних суспільних трансформацій» (16-17 травня 2008 р., Київ); ІІ Міжнародний львівський соціологічний форум (30-31 травня 2008 р., Львів).
Публікації. Результати дисертації оприлюднено у 9-и наукових статтях і тезах, зокрема у 3-х фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертації зумовлені метою й основними завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків і списку використаних джерел (195 найменувань). Основна частина дисертації має 244 сторінки і містить 12 таблиць та 11 ілюстрацій. Крім того, у роботі є 14 додатків, що займають 54 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У процесі дослідження періодизації виникнення, становлення і розвитку кредитних відносин з’ясовано, що кредитні відносини засновані на таких соціально-економічних критеріях, як соціальний зв’язок, довіра, справедливість, відповідальність, щодо яких спостерігається певна історична генеза, проявом якої є підвищення ролі кожного з цих критеріїв у організації процесу кредитування як у кожній із суспільно-економічних формацій, так і на сучасному етапі розвитку суспільства.
Встановлено, що економічне трактування кредитних відносин значно звужує їх сутність, оскільки пов’язане із розглядом кредитних відносин тільки як таких, що виникають між кредитором і позичальником виключно на грошовій основі, а соціальний аспект цих відносин не береться до уваги, що, у свою чергу, зумовило доведення автором того, що кредитні відносини - це завжди різновид соціальних зв’язків. Внаслідок узагальненості трактування змісту кредитних відносин як різновиду соціальних зв’язків, у ньому не досить чітко простежується пояснення безпосередньо механізму функціонування кредитних відносин як двостороннього (обмінного) процесу. У зв’язку з цим уточнено поняття кредитних відносин як форми соціального обміну. Для здійснення акценту на суб’єктах кредитних відносин, на особливостях їх поведінки, мотивах і основних засадах формування особистих стосунків між ними визначено сутність кредитних відносин як різновиду соціально-довірчих відносин.
Доведено, що сутність кредитування є наближеною до соціального інституту, оскілько воно виступає історично обумовленою формою існування соціально-довірчих відносин між людьми у процесі їх практичної взаємодії, що зумовлена необхідністю задоволення їх потреб та інтересів, для підвищення життєвого рівня, реалізації соціального потенціалу. Кредитний процес заснований на формальних і неформальних принципах. Кредитування сприяє соціальному відтворенню фондів життєвих засобів громадян.
У результаті вивчення поняття «ФЖЗ» та його основоположних понять виявлено, що ФЖЗ варто розглядати не лише як економічне, а ще й як соціологічне поняття, у зв’язку з чим уточнено означення ФЖЗ, що уможливило пояснення його сутності та змісту у соціологічному аспекті. У процесі дослідження структури ФЖЗ з’ясовано, що усі три її складові впливають на формування та розвиток людини як особистості. Проте найбільше сприяє відтворенню соціальної сутності людини соціально-відтворююча складова ФЖЗ, що вперше обгрунтована у даній дисертації і виступає запорукою отримання нею гідного місця у суспільстві.
Отримані результати емпіричного дослідження щодо оцінки населенням Дніпропетровської області власного матеріального стану свідчать про те, що внаслідок недостатньо високого рівня останнього потреби населення частково або повністю можуть не задовольнятись, а це, у свою чергу, вже дає підставу говорити про потенційне виникнення у людей мотивації кредитної поведінки як засобу задоволення цих потреб.
Доведено, що мотиваційними чинниками кредитної поведінки населення є їх матеріальне становище, ступінь задоволення потреб у забезпеченні різними соціальними благами та послугами, його соціально-демографічні характеристики, професійна приналежність, місце проживання, ступінь духовного розвитку.
За результатами дослідження виявлено, що соціального впливу кредитних відносин зазнає не лише ФЖЗ особи, а й вона особисто. Це виявляється у набутті нею у процесі кредитування таких важливих людських якостей, як чесність, добропорядність, довіра до ближнього. Цей вплив можливий лише тоді, коли обидві сторони процесу кредитування виправдовують надії і сподівання одне одного, додержуючись усіх належних правил і етичних норм.
Кризові явища, що відбуваються у сучасній Україні і світі, свідчать, що соціальний вплив кредитних відносин на громадян та стан їх фондів життєвих засобів є не лише позитивним. Кредитування іноді має і деякі негативні наслідки. Зокрема, кредити можна розглядати як засіб поневолення громадян. Адже, взявши участь у кредитних відносинах, людина стає боржником і, внаслідок настання у деяких випадках своєї неплатоспроможності, вона змушена погоджуватись на будь-які заходи з метою компенсації своїх боргів. Особливо відчутними є наслідки від отримання кредитів у тіньовій сфері, коли перед боржником постає можливість втрати не лише майна, а й іноді життя. Тому певним виходом із такої ситуації є те, що індивід повинен бути завжди морально готовим до форс-мажорних обставин для уникнення соціальних травм. Отже, кредитні відносини певною мірою обмежують свободу людини, перетворюють її на слухняний інструмент для здійснення державної чи комерційної політики.
В умовах фінансової кризи в Україні суттєво зростає роль держави, органів місцевого самоврядування та окремих людей у вдосконаленні цього процесу. Тому превентивні заходи доцільно здійснювати на трьох рівнях: державному, регіональному, особистісно-індивідуальному. Разом з тим, усі ці заходи є можливими лише за умови забезпечення державою чіткого правового регламентування кредитного процесу та налагодження довірчих відносин із населенням, що будуть сприяти мінімізації моральних і матеріальних збитків громадянина або суб’єкта господарської діяльності. Заохочення до користування кредитними послугами банківських установ дають змогу передбачити і врахувати певні тенденції кредитної поведінки населення у майбутньому, що, у свою чергу, уможливлює справляння фінансово-кредитними установами та державою активнішого впливу на поширення і розвиток кредитних відносин у сучасному українському суспільстві.
Разом з тим, майбутнє громадян за присутності в їх житті кредитних відносин виглядає у масовій свідомості доволі складним і проблематичним. Це пов’язано з тим, що, незважаючи на віру українців у здійснення своїх задумів у майбутньому завдяки кредитуванню, сьогодні соціальний інститут кредитування не посідає належного місця у суспільному житті, через що він не повною мірою виконує свої основні функції, зокрема задоволення споживчих потреб людей, соціальне відтворення їх ФЖЗ. Більш того, кризові явища, що супроводжують сучасне життя, а також недостатність кредитної (соціально-довірчої) культури значно знижують ступінь зацікавленості громадян у розвитку кредитування. Це загалом знижує ефективність розвитку економіки країни у цілому, внаслідок чого гальмується зростання життєвого добробуту нації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Плечко С.П. Соціальна сфера в процесі становлення демократичного суспільства / Центр перспективних соціальних досліджень. Режим доступу:
http://www.cpsr.org.ua.
2. Шавель С. А. Социальная сфера общества и личности / Сергей Александрович Шавель. Минск: Наука и техника, 1988. 203 с.
3. Осадча Г. Г. Соціологія соціальної сфери: учбовий посіб. / Ганна Григоріївна Осадча. Москва: Акад. Проект, 2003. 304 с.
4. Паніна Н.В. Українське суспільство 1994-2005: соціологічний моніторинг Київ: ТОВ «Видавництво Софія», 2005. 160 с.
5. Українське суспільство 1992 2006. Соціологічний моніторинг / [ред. В. Ворона, М. Шульга]. Київ: Інст-т соц-гії НАН України, 2006. 578 с.
6. Фромм Э. Бегство от свободы / Эрих Фромм ; [пер с англ. / Общ. ред. и послесл. П. С. Гуревич]. Москва: Прогресс, 1989. 272 с.
7. Шевченко Л. Н. Проблема эстетической когнитивности социальных отношений: дис. кандидата филос. наук : спец. 09.00.01 / Шевченко Лидия Николаевна. Краснодар, 2003. 143 c.
8. Мосс М., Юбер А. Очерк о природе и функции жертвоприношения / М. Мосс // Сакральные функции священного. Санкт-Петербург, 2000. С. 19.
9. Євтух О. Т. Кредит як соціально-економічне явище / О. Т. Євтух // Вісник НБУ. 2006. №4. С. 44 49.
10. Шопенгауэр А. Собрание сочинений в 5 т. / [сост., вступ. ст., прим. Чанышев А. А.] ; пер. Айхенвальд Ю. И. ред. Попов Ю. Н. М.: Московский клуб, 1992.
Т. 1: Мир как воля и представление. 1992. 395 с.
11. Селигмен А. Проблема доверия / Адам Селигман ; [пер. с англ. И. И. Мюрберг, Л. В. Соболева]. Москва: Идея-Пресс, 2002. 256 с.
12. Аристотель. Сочинения в 4 т. [Текст] : научно-философская литература. / [ред. Асмус В. Ф.]. М. : Мысль, 1975 (Серия «Философское наследие». АН СССР. Ин-т философии).
Т. 1: Метафизика. Философский труд. Трактат «О душе». 1975 551 с.
13. Гоббс Т. Избранные произведения в 2 т. Т. 1. Москва: Мысль, 1964. С. 161163.
14. Лейбниц Г. В. Сочинения в 4 т.: Т. 1 / [ред. и сост., авт. вступит, статьи и примеч. Соколов В. В.; пер. Боровский Я. М. и др.]. Москва: Мысль, 1982. 636 с. (Серия «Философское наследие». Т. 85).
15. Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук / Г. В. Ф. Гегель. М. : Мысль, 1974 (Серия «Философское наследие». Т. 63).
Т. 1: Наука логики. 1974. 452 с.
16. Луман Н. Понятие общества / Н. Луман // Проблемы теоретической социологии; под. ред. А. О. Бороноева. — Санкт-Петербург: Петрополис, 1994. — С. 25—42.
17. Вебер М. Про деякі категорії соціології розуміння / М. Вебер // Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. Київ, 1998. С. 104 156.
18. Маркс К. К критике политической экономии. Предисловие / К. Маркс, Ф. Энгельс // Избр. соч. В 9-ти т. М., 1986. Т.4. С. 136 140.
19. Лармин О. В. О структуре общественных отношений / О. В. Лармин // Очерки методологии познания социальных явлений. М., 1970. С. 4869.
20. Лукач Д. К онтологии общественного бытия. Пролегомены / Дьёрдь Бернат Лукач ; [пер. с нем. И. Н. Бурова, М. А. Журинская]; общ. ред. и вступ. ст. И. С. Нарский, М. А. Хевеши. М.: Прогресс, 1991. 410, [2] с.
21. Грушевський М. С. Історія й її соціально-виховуюче значіннє / М. С. Грушевський // На порозі нової України. Гадки і мрії. Київ, 1918. С. 70.
22. Общественные отношения (социально-философский анализ) / [Куценко В. И., Бойченко И. В., Прилюк Ю. Д. и др.]; отв. ред. В.И. Куценко; АН УССР. Институт философии. Киев: Наукова думка, 1991. 288 с.
23. Вікіпедія. Режим доступу:
http://uk.wikipedia.org.ua
24. Теория общества: сборник / [пер. с нем., англ.] ; вступ. статья, сост. и общая ред. А. Ф. Филиппов. — Москва: КАНОН-пресс-Ц, Кучково поле, 1999. 416 с.
25. Кривуля А. М. Диалектика общественных отношений и человеческой деятельности / Александр Михайлович Кривуля. Харьков, 1988. 161 с.
26. Буслинський В. А. Основи філософських знань: підруч. / В. А. Буслинський, П. І. Скрипка. [3-е вид., стереотип.] Львів: Новий Світ-2000, 2006. 352 с.
27. Маркс К., Энгельс Ф. Избранные произведения: в 3 т. Т. 3. М.: Политиздат, 1986, 639 с.
28. Тойнби А. Дж. Постижение истории [текст] / Арнольд Джозеф Тойнби ; [пер. с англ.] Москва: Прогресс, 1991. 736 с.
29. Мадіссон В. В. Взаємодія колективного й індивідуального інтересів як методологічна проблема філософії / В. В. Мадіссон // Право України 1999. №1 С. 31.
30. Суїменко Є. I. Вiдносини соцiальнi / Є. І. Суїменко // Енциклопедiя сучасної України. К.: Координацiйне бюро ЕСУ НАН України, 2005. Т. IV. С. 499500.
31. Соціологія: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / [В. Г. Городяненко, О. В. Гілюн, А. В. Демічева та ін.]; за ред. В. Г. Городяненка. [2-ге вид., перероб., допов.] Київ: Академія, 2002. 560с. (Серія «Альмаматер»).
32. Брызгалина Е. В. Обществознание: учеб.-метод. пособие / Брызгалина Е. В., Киселев В. Н., Шлейтере С. В. Москва: УНЦ ДО, 2000. 124 с.
33. Арефьева Г. С. Общество как объект социально-философского анализа : [текст] / Галина Сергеевна Арефьева. Москва: Московский гос. ун-т. радиотехники, 1995. 140 с.
34. Аверьянов Л. Я. Социология: что она знает и может / Аверьянов Леонид Яковлевич. Москва: Социолог, 1993 119 с.
35. Перфилев М. Н. Социальные отношения: методологические проблемы исследования / М. Н. Перфилев, Л. В. Орлова. Ленинград, 1973. — 235 с.
36. Борецька Н. П. Соціальний захист населення на сучасному етапі: стан і проблеми / Наталія Петрівна Борецька. Донецьк: [Янтра], 2001. 351 с.: іл., табл.
37. Козлов А. Е. Социальная политика: конституционно-правовые проблемы / Александр Евгеньевич Козлов — Москва: Наука, 1990. — 160 с.
38. Вебер М. Политика как призвание и профессия / М. Вебер // Избранные произведения ; [пер. с нем. ; сост., общ. ред. и послесл. Ю. Н. Давыдова; предисл. П. П. Гайденко]. М: Прогресс, 1990. С. 644706.
39. Спиридонова В.И. Бюрократия и реформа (анализ концепции М.Крозье) / В. И. Спиридонова Москва: Ин-т философии РАН, 1997. 202 с.
40. Парсонс Т. Понятие общества: компоненты и их взаимоотношения / Т. Парсонс // Американская социологическая мысль. Москва, 1996. С. 494 526.
41. Грушевський М. С. Початки громадянства (генетична соціологія) / Михайло Сергійович Грушевський. Відень: Vernay, 1921. 330 с.
42. Будз В. П. Проблема співвідношення національних і універсальних цінностей як основних інструментів соціальних змін в філософії історії Михайла Грушевського / О. М. Кривуля // Практична філософія та правовий порядок: зб. наук. статей. Харків: Центр Освітніх Ініціатив, 2000. 331 с.
43. Огаренко В. М. Соціологія праці: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. М. Огаренко, Ж. Д. Малахова. Київ: Центр навчальної літератури, 2005. 304 с.
44. Попов В. Система управления как совокупность социальных отношений. Режим доступу:
http://www.inventech.ru/lib/sociolog/sociolog0017/
45. Комбс К. Дослідження свідчать: віра в добро і зло впливає на тривалість життя // Рівне вечірнє. №5. 2006. Режим доступу до газети:
http://www.rivnepost.rovno.ua/showarticle.php.
46. Костинский А., Марков А. Роль социальных отношений в эволюции человека. Режим доступу:
http://www.svobodanews.ru.
47. Руденский Е.В.Социальная психология: курс лекций / Евгений Владимирович Руденский. МоскваНовосибирск, 1998. 224 с.
48. Джонсон Д. Соціальна психологія: тренінг міжособистісного спілкування [текст] / Девід Джонсон ; [пер. з англ. В. Хомик]. — Київ: КМ Академія, 2003. — 286 с.
49. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія : посіб. / Лідія Ернестівна Орбан-Лембрик. Київ: Академвидав, 2003. — 446 с.: іл., табл.. — (Альма матер).
50. Савчин М. В. Соціальна психологія: підруч. [для студ. вищ. навч. закл. освіти] / Михайло Володимирович. — Дрогобич: Відродження, 2000. — 272 с.
51. Парцвания В.В. Генеалогия отчуждения: от человека абстрактного к человеку конкретному / Вахушти Важаевич Парцвания. Cанкт-Петербург: Университетская книга, 2003. 372 с.
52. Подольська Є. А. Культурологія: [навч. посіб. для вищ. навч. закл.] / Подольська Є. А., Лихвар В. Д., Іванова К. А.; Нац. фармацевт. ун-т. Київ: Центр навчальної літератури, 2003. 287 c.
53. Бакалавр экономики: хрестоматия в 3 т. Т. 1. / [под общ. ред. В. И. Видяпина]; Рос. экон. академия им. Г. В. Плеханова, Центр кадрового развития. Москва: Триада, 1999. 695 с.
54. Криминология: [учеб. / под ред. В. Н. Кудрявцева, В. Е. Эминова]. Москва: Юристъ, 1997. 309 с.
55. Лапка О. Соціальний захист деяких категорій державних службовців: визначення його поняття / О. Лапка // Право України. 2001. № 3. Режим доступу:
http://www.lawbook.by.ru/
56. Заєць А. П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду / Анатолій павлович Заєць Київ: Парламентське видавництво, 1999. 247 с.
57. Скрипнюк О.В. Конституція України та її функції: проблеми теорії та практики реалізації. До десятої річниці прийняття Конституції України : монографія / Олександр Васильович Скрипнюк ; відп. ред. В. М. Литвин. Київ: Академія правових наук України, 2005. 168 с.
58. Пушкіна О. В. Система прав і свобод людини та громадянина в Україні: теоретичні і практичні аспекти забезпечення / Олена Вікторівна Пушкіна. Київ: Логос, 2006. 416 с.
59. Бабенко К. Конституційні основи розвитку та регулювання соціальних відносин // Віче. 2008. №2. С. 36. Режим доступу:
www.viche.info/archive/805/
60. Индуизм. Доверие и вера. Лекция по «Бхагавад-Гите». Режим доступу:
http://www.sunhome.ru/religion/12265
61. Паскаль Б. Из «Мыслей» / Ф. Ларошфуко, Б. Паскаль, Ж. Лабрюйер // Суждения и афоризмы ; сост., предисл., примеч. Н. А. Жирмунской. Москва: Политиздат, 1990. С. 193, 194. (Серия «Личность. Мораль. Воспитание»).
62. Локк Д. Сочинения в 3 т. / Д. Локк. М. : Мысль, 1985. (Серия «Философское наследие». Т. 93).
Т. 1: Опыт о человеческом разуме. — 1985. 621 с.
63. Эрроу К. Экономическая трансформация: темпы и масштабы / К. Эрроу // Реформы глазами американских и российских ученых. Москва: Российский экономический журнал, Фонд «За экономическую грамотность», 1996. С. 7586.
64. Фукуяма Ф. Доверие. Социальные добродетели и путь к процветанию / Фрэнсис Фукуяма ; [пер. с англ.]. Москва: АСТ, 2004. 730, [6] с. — (Philosophy).
65. Коуз Р. Г. Проблема социальных издержек. / Рональд Гарри Коуз // Фирма, рынок и право. Москва: Дело, 1993. С. 87141.
66. Дюркгейм Э. Метод социологии / Э. Дюркгейм // Западно-европейская социология ХIX-начала ХХ веков. Москва: Наука, 1996. С. 256309.
67. Тённис Ф. Общность и общество / Ф. Тённис // Теоретическая социология. Антология. Москва: Книжный дом Университет; ред. С. П. Баньковская. 2002. Ч. 1. С. 216248.
68. Зиммель Г. Как возможно общество? Общение. Пример чистой или. формальной социологии / Г. Зиммель // Теоретическая социология. Антология. Москва: Книжный дом Университет; ред. С. П. Баньковская. 2002. Ч. 1. С. 314333.
69. Штомпка П. Социология социальных изменений / Петр Штомпка ; [пер. с англ., под ред. В. А. Ядова]. Москва: Аспект Пресс, 1996. 223 с.
70. Патнам Р. Творення демократії: Традиції громадянської активності в сучасній Італії / Роберт Патнам ; [пер. з англ В. Ющенко]. Київ: Основи, 2001. 302 с.
71. Гидденс Э. Устроение общества: Очерк теории структурации / Энтони Гидденс. Москва: Академический проект, 2005. 528 с.
72. Швери Р. Теоретическая концепция Джеймса Коумана: аналитический обзор / Р. Швери // Социологический журнал. 1996. № 12. Режим доступу:
www.ecsoc.ru/images/pub_ecsoc/2004/08/14/0000010372/19_studyprog.pdf.
73. Портнов А. Мафия бессмертна? / А. Портнов // Экспедиция ХХІ. 2007. № 2 (64). Режим доступу:
http://www.exp21.com.ua/special/64-5.htm.
74. Луман Н. Общество общества. Часть I. Общество как социальная система / Н. Луман— М.: Логос, 2004. 232 с.
75. Барбер Б. Структура социальной стратификации и тенденции социальной мобильности / Б. Барбер // Американская социология: Перспективы, проблемы, методы; сокр. пер. с англ. В. Е. Воронина и Е. В. Зиньковского; ред. и вступ. ст. Г. В. Осипова. Москва: Прогресс, 1972. — С. 235247.
76. Айзенштадт Ш. Н. Конструктивные элементы великих революций: культура, социальная структура, история и человеческая деятельность / Ш. Н. Айзенштадт // THESIS. Теория и история экономических и социальных институтов и систем. 1993. Т. 1, № 2. C. 207 208.
77. Соболєва Н. І. Соціологія суб’єктивної реальності / Наталя Іванівна Соболєва. Київ: Ін-т соціології НАН України, 2002. 296 с.
78. Свєженцева Ю. О. Що таке партнерство і як його вимірювати: концептуальне та операціональне визначення соціального феномену та шляхи його емпіричного вивчення / Ю. О. Свєженцева // Соціологія: теорія, методологія, маркетинг. 2006. №2. С. 133 148.
79. Силин А. Мифы и быль социального партнерства в Российской федерации и на Западе / А. Силин // Управление персоналом. 2001. № 1. С. 227228.
80. Таран Ю. Довіра як національна ідея. Режим доступу:
http://dialogs.org.ua/project_ua_full.php.
81. Скрипкина Т. П. Психология доверия: учеб. пособие / Татьяна Петровна Скрипкина. Москва: Академия, 2000. 264 с.
82. Гельфанова С. В. Доверие как феномен культуры / С. В. Гельфанова, К. П. Стожко // Духовно-нравственный миропорядок развития России: V междунар. Ильинские чтения, 8-13 мая 2007 г. : материалы. ЯрославльСанкт-Петербург, 2007. С. 85102.
83. Словарь библейского богословия [пер. с фр.] / под ред. К. Леон-Дюфура и др. Киев: Кайрос, 2003. XXIV, 1287, IX с. Режим доступу:
http://www.krotov.info/library/bible/comm/05d.htm
84. Доверие // Ас-Салам. 2007. № 10 (287). Режим доступу:
http://www.assalam.ru/assalam07/287/09-s.shtml.
85. Ишманова Г. Д. Структура политической культуры и проявление её компонентов в социально-политической жизни современной Росии: автореф. Дис. на соискание уч. степени канд. полит. наук: спец. 23.00.02 «Политические институты, этнополитическая конфликтология, национальные и политические процессы и технологии» / Г. Д. Ишманова. УФА, 2007. 27 с. Режим доступу:
http://www.bashedu.ru/autoreferat/aref2007_69.doc.
86. Афанасьєва О. В. Етика та психологія професійної діяльності юриста / Ольга Валентинівна Афанасьєва. Р., 2000. 224 с.
87. Кокотов А. Н. Доверие. Недоверие. Право: монография / Александр Николаевич Кокотов. Москва: Юрист, 2004, 192 с.
88. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона в 82 тт. и 4 доп. тт. Т. 18. — М.: Терра, 2001 — 40 726 стр. Режим доступу:
http://gatchina3000.ru/brockhaus-and-efron-encyclopedic-dictionary/036/36806.htm.
89. Ожегов С. И. Словарь русского языка / С. И. Ожегов; гл. ред. С. П. Обнорский. М.: Гос. изд. иностр. и нац. словарей, 1949. XVIII, 968с. Режим доступу:
www.ozhegov.org.
90. Новий тлумачний словник української мови [текст]: в 4 т.: для студ. вищих та серед. навч. закладів / [укл. В. В.Яременко, О. Сліпушко]: К.: Аконіт. 2004.
Т. 1: А Є. 910 с.
91. Толковый словарь русского языка: в 4 т. / [ред. Д. Н. Ушаков]. — М.: Гос. ин-т «Сов. энцикл.»; ОГИЗ; Гос. изд-во иностр. и нац. слов., 1935-1940. Режим доступу:
http://ushdict.narod.ru/
92. Новый словарь русского языка / [ред. Т. Ф. Ефремова]. М.: Русский язык, 2000. Режим доступу:
http://www.slovopedia.com/15/192-0.html.
93. Октагон: экзотерический категориально-понятийный словарь смыслов Школы русской йоги. Режим доступу:
http://www.ashram.ru/Oktagon/SiteOktagon/ doverie.htm.
94. Кваскова Л. М. Доверие это социальный капитал / Л. М. Кваскова // Информационный бюллетень по курсу BZR654, 11 ноября 2000. Режим доступу:
http://www.ou-link.ru/654/bulletin_654_11/read.htm.
95. Історія економічних учень: у 2 ч. / [підручник / ред. Базилевич В. Д.]. К.: Знання, 2005.
Ч. 1 / [2-ге вид., випр.]. 2005. 567 с.
96. Кульчицкий С. В. Поступь истории: новое видение / С. В. Кульчицкий // Зеркало недели 2002. № 18 (393). Режим доступу:
http://www.zerkalo-nedeli.com/nn/show/393/34751/
97. Соціологія: [навч. посіб. / ред. Макєєв С. О.]. [3-тє вид., стер.]. Київ: Знання, 2005. 455 с. (Вища освіта ХХІ століття).
98. Аристотель. Політика / Аристотель ; [пер. з давньогрец. та передм. О. Кислюк]. Київ : Основи, 2000. 239 с.
99. Сміт А. Добробут націй. Дослідження про природу та причини добробуту націй / Адам Сміт ; [пер. з англ. О. Васильєв, М. Межевікіна, А. Малівський] — К.: Роrt-Rоуаl, 2001 593 с.
100. Остафійчук В. Ф. Історія України: сучасне бачення: навч. посіб. / Василь Фокович Остафійчук. [3-тє вид., перероб. і доп.] Ки