Специфіка соціалізації учнівської та студентської молоді за умов перехідного суспільства (на матеріалах Криворізького регіону) : специфика социализации ученической и студенческой молодежи в условиях переходного общества (на материалах Криворожского региона)

Краткое описание

Криворізький державний педагогічний університет

На правах рукопису

Тащенко Алла Казимирівна

УДК 316.6

Специфіка соціалізації
учнівської та студентської молоді
за умов перехідного суспільства
(на матеріалах Криворізького регіону)

22.00.06 - соціологія культури, науки та освіти

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

Науковий керівник:
Лобанова Алла Степанівна,
кандидат соціологічних наук
доцент
Кривий Ріг - 2001

ЗМІСТ

Вступ ...................................................................................................... 4
Розділ 1
Процес соціалізації учнівської та студентської молоді
як об’єкт соціологічного розгляду.............................................................. 17
1.1. Методологічні засади соціологічного дослідження соціалізації ...17
1.1.1 Теоретичне обґрунтування соціалізації як
cуспільствознавчої категорії................ 40
1.1.2. Класифікація і форми соціалізації .................................... 52
1.2. Методологічний зміст поняття молодь”........ 61
Висновки до першого розділу ................................................... 69
Розділ 2
Механізм соціалізації учнівської та студентської молоді
в суспільстві перехідного типу.................................................................... 71
2.1. Соціалізація і соціальна адаптація учнівської та студентської молоді за умов соціально-економічні кризи....... 71
2.2. Соціалізація як процес соціального становлення молоді
за умов трансформації суспільства ..................90
2.3. Специфіка самоідентифікації учнівської та студентської молоді
за умов перехідного суспільства ................................................................106
2.4. Моделі соціалізації учнівської та студентської молоді у сучасному українському суспільстві..........................................................................121
Висновки до другого розділу ............................................... 140
Висновки ........................................................................................... ..143
Список використаних джерел ........................................................ 148

Додатки ............................................................................................... 160
А. Криворізький регіон як унікальна територіально-промислова
структура України .......................................................................160
Б. Традиційні та нові підходи до оптимізації процесу соціалізації молоді, яка навчається в перехідному суспільстві 168
В. Обґрунтування програми соціологічного дослідження на тему Соціалізація учнівської та студентської молоді, яка навчається за умов суспільства, що трансформується”................. 179
Г. Анкетa для підлітків і молоді................................................................. 200

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається з одного боку діями глобальних процесів, що відбуваються у світі і впливають на перебіг соціального життя, на соціалізацію підростаючих поколінь. Йдеться, перш за все про радикальні зміни в освітянському просторі, пов’язані з інформатизацією та комп’ютеризацією всіх сфер життя людини, і зокрема системи освіти. Характер і міра цих глобальних впливів на процес соціалізації у тій чи іншій країні обумовлені сукупністю і своєрідністю політичних, соціально-економічних та духовних факторів в кожній країні, які визначають іншу сторону впливів на перебіг соціалізації.
Для сучасної України проблеми соціалізації молоді, учнівської та студентської зокрема, актуалізуються під впливом особливостей перехідного періоду, що переживає українське суспільство. Як констатують соціологи, кризові явища в Україні торкнулися не тільки політичної та економічної сфери, але й духовної та соціальної, що значно ускладнило процес адаптації всього населення в цілому, а особливо молоді, яка вчиться, до трансформації соціуму. Становлення України як незалежної і самостійної держави спричинило поруч із конструктивними явищами - деструктивні процеси, які негативно вплинули як на свідомість, так і на соціалізацію підростаючого покоління. Тому і виникає гостра потреба осмислення тих її характеристик, що проявляються через знаходження духовної самостійності підлітка або молодої людини як особистості та підвищення її соціальної активності, через творче освоєння нею досвіду інших людей та вироблення на цій основі індивідуального досвіду та досягнення соціальної зрілості. А також через формування молоддю, яка вчиться, вибіркового, критично осмисленого, творчого напрямку цього процесу, через її соціальне дозрівання до рівня вимог, які ставить перед нею життя, час, суспільство - з одного боку, та внутрішня логіка формування індивідуальності - з іншого.
Відомо, що результати індивідуальної діяльності все більш впливають на ефективність практики перетворення умов суспільного буття. Від ступеню соціальної зрілості учнівської та студентської молоді залежить рух суспільства шляхом прогресу. Адже суспільні відносини існують як форми діяльності і поведінки конкретних людей. Соціальні ж якості конкретних індивідів, що проявляються в процесі їх взаємодії, визначають властивості суспільної системи. Тому успішність здійснення процесу соціалізації підростаючого покоління буде значною мірою визначати подальший розвиток суспільства. І подолання суспільної кризи та розбудова оновленої України пов’язується саме з молоддю, яка, з одного боку, стала заручником кризової ситуації, з іншого - надією на увільнення від кризи.
Процес включення нового покоління в суспільні структури та суспільні відносини охоплює широке коло проблем і складає предмет підвищеного інтересу для суспільства в будь-який період його розвитку, оскільки старше покоління вимушено передавати долю країни в руки молодого покоління. В визначальні моменти історії така зацікавленість підвищується в багато разів, тому що боротьба нового зі старим може бути успішно завершена в тому числі юними членами суспільства, які вільні від тиску традиційних нормативних уявлень. Але молодь, разом з цим, є і осередком самих гострих проблем нашого суспільства. Притаманні йому протиріччя дуже часто, до речі в крайніх формах проявляються саме у молодіжному середовищі. Отже дослідження характеру і особливостей адаптації молоді до нових суспільних відносин, дозволить на нашу думку завчасно виявити явища, які лише починають вплітатись в тканину суспільного буття. Адекватне осмислення сукупності молодіжних проблем, зокрема в індустріально розвинутих регіонах сприятиме, в свою чергу, адекватному відтворенню моделі певного процесу для наступного прогнозування тенденцій, що виявляться в історичній перспективі, створенню наукового підґрунтя для розробки і прийняття ефективних соціально-управлінських рішень. Отже актуальність дослідження проблем соціалізації учнівської та студентської молоді в Україні зумовлена специфікою сучасних процесів соціокультурного розвитку, що мають відношення як до світової спільноти в цілому, так і для окремо взятих соціальних груп та індивідів.
Актуальність теми дослідження підтверджується також порівняльним аналізом наукових джерел з проблем соціалізації.
Ступінь наукової розробки теми. Проблеми соціалізації індивіда розроблялися у вітчизняній та зарубіжній соціології та соціальній філософії. В соціологічних і філософських працях представлено процес осмислення соціалізації індивіда, її особливостей, внутрішніх і зовнішніх факторів, умов проходження. Проблемам соціального становлення людини присвячено багато праць, починаючи із зародження людської цивілізації і до наших днів. Уже в узагальненнях давньоіндійських (Бріхаспаті та ін.), давньокитайських (Лао-цзи, Конфуцій та ін.), давньогрецьких (Анаксімандр, Демокріт, Сократ, Платон, Аристотель та ін.) філософів знаходяться ідейно-теоретичні засади багатьох наступних підходів до розгляду процесу соціалізації.
Витоки сучасних соціологічних теорій соціалізації були закладені в роботах Г.Тарда, який роглядав соціалізацію та інтерналізацію як процеси соціальної взаємодії; Т.Парсонса, який досліджував соціалізацію як процес інтеграції індивіда в соціальну систему шляхом засвоєння соціальних норм. Окрім того, Ч.Х.Кулі розумів соціалізацію як процес створення свого дзеркального Я” на основі множини взаємодій людини з оточуючим середовищем; З.Фрейд розглядав соціалізацію як конфлікт індивіда із суспільством; Ж.Піаже започаткував когнітивну теорію соціалізації; Е.Еріксон запропонував теорію соціалізації через подолання криз протягом всього життя індивіда; Л.Колберг вивчав пріоритетність морального в процесі соціалізації.
Питання про розуміння природи людини, її існування і розвитку, виховання і самовиховання підростаючого покоління аналізується в роботах Б.Г.Ананьєва, Г.М.Андрєєвої, П.І.Божовича, Л.П.Буєвої, Л.С.Виготського, А.Г.Здравомислова, С.М.Ковальова, І.Т.Фролова, С.Л.Рубінштейна та ін.
Проблеми соціалізації індивіда широко аналізуються в працях вітчизняних авторів (Р.А.Арцішевський, В.П.Андрущенко, І.Д.Бех, Є.К.Бистрицький, Л.В.Бондаренко, В.І.Войтко, В.Л.Василенко, Г.І.Волинка, В.І.Волович, Г.І.Горак, В.С.Горський, Л.В.Губерський, Н.В.Дьяченко, І.А.Зязюн, В.Г.Кремень, М.П.Лукашевич, В.В.Москаленко, М.І.Михальченко, І.Ф.Надольний, С.В.Пролєєв, В.С.Пазенок, М.Ф.Тарасенко, О.К.Шевченко, В.І.Шинкарук та ін.). В працях цих вчених розкриваються аспекти формування особистості в цілому або її окремих властивостей, розглядається діалектика суспільних відносин і розвитку людини, соціальна активність особистості як умова розвитку суспільних відносин. Важливе місце відводить ся думці про необхідність цілеспрямованої практичної роботи з проблем гармонізації способів задоволення матеріальних і духовних потреб людей.
Так, Р.А.Арцішевський, Є.К.Бистрицький, Г.І.Горак, В.С.Горський, Н.В.Дьяченко, І.Ф.Надольний, О.К.Шевченко та ін. трактують проблему соціалізації в широкому, соціально-філософському та гуманістичному плані.
І.С.Кон, Є.В.Лазоренко, М.П.Лукашевич, Г.В.Осипов, Р.Г.Яновський та ін. досліджували тлумачення поняття соціалізації індивіда та розглядали його зміст як сукупність всіх соціальних, культурних, педагогічних та психологічних процесів, що на протязі всього життя впливають на формування та розвиток особистості.
Проблему соціалізації індивіда з боку її окремих аспектів, як то розвиток внутрішнього світу та духовних потреб особистості, її направленість та зорієнтованість розглянуто в працях В.П.Андрущенка, О.А.Донченка, А.Г.Здравомислова, О.Г.Злобіної, І.С.Кона, І.Ф.Надольного, В.О.Тихоновича та ін.
Методолого-методичним підґрунтям для розробки програми соціологічного дослідження стали праці В.В.Воловича, І.М.Гавриленка, Н.В.Паніної, В.І.Паніотто, М.М.Чурілова, В.О.Ядова.
Тож поняття соціалізації досить глибоко та осмислено розроблено як в працях зарубіжних, так і вітчизняних дослідників. Разом з тим, більшість з наявних досліджень зорієнтовано на розгляд проходження процесу соціалізації у відносно стабільні періоди розвитку суспільства і недостатньо уваги приділяється розгляду соціалізації, особливостям його змісту та механізмам здійснення у періоди нестабільності та кризи. Особливо в індустріально розвинутих регіонах, які мають свою специфіку соціально-психологічних відносин.
Тому, враховуючи особливості розвитку сучасного українського суспільства, очевидною є нагальна потреба дослідження інноваційних моделей соціалізації, виявлення обставин та факторів, що вносять новий зміст у процеси становлення та розвитку особистості, впливають на механізми його здійснення як в Україні загалом, так і в окремих регіонах.
Недостатня повнота і системність досліджень проблеми соціалізації та необхідність розробки підходів до її сьогоденного осмислення обумовили та визначили тему дисертаційного дослідження, його мету і завдання.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою науково-дослідної роботи (НДР) Проблеми адаптації населення України до трансформації суспільних відносин”, що виконувалася кафедрою соціології Криворізького державного педагогічного інституту (КДПІ) протягом 1995-2000 рр. і була затверджена вченою радою КДПІ 07 грудня 1995 р. (протокол № 5). Роль автора полягала в участі щодо отримання первинних соціологічних даних, їх аналізу за допомогою ЕОМ та в здійсненні наступної інтерпретації результатів НДР.
Мета і завдання дисертації. Метою даного дослідження є виявлення сутності та особливостей процесу соціалізації учнівської та студентської молоді за умов перехідного періоду українського суспільства, визначення актуальних питань щодо цього процесу та пошук шляхів його оптимізації.
Зазначена мета передбачає необхідність постановки та розв’язання таких завдань:
1. обґрунтувати поняття ”соціалізація індивіда” і виявити його зв’язок з іншими поняттями та категоріями соціології, зокрема в контексті трансформації суспільних цінностей, пов’язаних із глобалізацією суспільних процесів;
2. виявити основні чинники соціалізації молоді, взаємозв’язок внутрішніх і зовнішніх чинників у даному процесі, необхідні і достатні умови здійснення соціалізації;
3. дослідити специфіку впливу суспільних перетворень на процеси соціалізації молоді, яка навчається;
4. розкрити особливості механізму соціалізації молоді, яка навчається в період зміни суспільних цінностей;
5. здійснити типологізацію моделей соціалізації сучасної української молоді, яка навчається;
6. визначити головні труднощі у здійсненні процесу соціалізації молодих людей у сучасній Україні;
7. виявити шляхи нейтралізації негативних наслідків кризових явищ на вибір молоддю своєї життєвої позиції та життєвих пріоритетів;
8. визначити головні соціально-психологічні принципи взаємодії молоді з іншими соціальними групами;
9. розробити адекватні підходи до регулювання процесів соціалізації молоді, що навчається за сучасних умов.
Об’єктом дослідження є сучасна учнівська та студентська молодь Криворізького регіону.
Предмет дослідження це процес соціалізації учнівської та студентської молоді за умов оновлення (трансформації) суспільних відносин у сучасній Україні.
Для розв’язання поставлених завдань використано як теоретичні, так і емпіричні методи дослідження: а) теоретико-методологічну базу дисертації становлять концепції та ідеї класиків світової соціології щодо сутності процесу соціалізації в поєднанні із сукупністю методів філософського, соціально-психологічного, загальнонаукового (системний підхід, порівняльний аналіз) пізнання: та суто соціологічних методів дослідження соціальних явищ, що необхідні для отримання первинних даних: анкетне опитування молоді, вивчення документів щодо молодіжних правопорушень, інтерв’ю з вчителями; та методи для обробки й аналізу соціологічних даних: дисперсійний аналіз, регресивний аналіз, контент-аналіз даних.
Емпірична база та етапи дослідження. Емпіричною базою є панельне соціологічне дослідження, яке проводилося протягом 1995 - 2000 рр. у м. Кривий Ріг. Вибірка - 1200 респондентів. Репрезентативна за віком, статтю та місцем навчання. Вибірка багатощаблева комбінована, серійна, імовірнісна. Перший щабель - вибір навчальних закладів, другий щабель - відбір одиниць спостереження. Шляхом власне-випадкового відбору було обрано середні школи № 1, 84, 103, 121, Центрально-міський ліцей, Новопільську середню школу Жовтневого району Дніпропетровської області. ПТУ № 37, 45, 14. Горноекономічний, Горномеханічний, Політехнічний технікуми. А також Криворізький державний педагогічний університет, Криворізький державний економічний університет та Криворізький філіал Славінського інституту ділового адміністрування (приватний учбовий заклад). Ознакою серії вибірки обирався навчальний заклад (учні середніх шкіл, студенти технікумів і училищ, студенти вузів). Анкета складається з 24 блоків питань, а також соціально- демографічного блоку.
У роботі використані статистичні матеріали районних та міських державних адміністрацій, а також матеріали конкретно-соціологічних досліджень, проведених як автором, так і науковцями кафедри соціології Криворізького державного педагогічного університету, а також опублікованих у періодичних виданнях.
Наукова новизна дисертаційного дослідження соціалізації учнівської та студентської молоді за умов трансформації суспільних цінностей полягає в наступному:
удосконалено розуміння поняття соціалізація” шляхом здійснення додаткової теоретичної інтерпретації та емпіричної верифікації, що базується на теоретичному обґрунтуванні соціально-психологічної сутності поняття та визначається сучасними особливостями періоду трансформації суспільних цінностей і соціальних відносин, а отже полягає в поєднанні традиційного та інноваційного підходів (с. 40-60);
уточнено специфіку основних чинників соціалізації молоді в перехідних умовах (с. 89-104);
ієрархізовані зовнішні соціальні фактори, зокрема встановлена їх певна упорядкованість, починаючи з матеріальних умов життя (c. 74-82), а далі навіювання засобами масової інформації молодіжного стилю життя (с. 91-104) та принципи взаємовідносин між людьми (с. 94-104);
доведено, що в умовах кризи, порушується механізм соціалізації молоді, яка навчається, набуваючи для її значної частини псевдо адаптаційного характеру, який виявляється у відповідних поведінкових моделях (с. 113-115);
вперше на основі співвідношення між декларованими та реальними суспільними цінностями молоді, що навчається, розроблено три моделі проходження процесу її соціалізації за умов перехідного суспільства: суспільно-адекватна, суспільно-неадекватна і псевдо соціалізація (с. 120-137);
дістало подальшу аргументацію розуміння впливу на успішність проходження процесу соціалізації молоді, що навчається, система основних чинників (с. 74-81, 93-103);
вперше здійснено систематизацію сучасних молодих адаптантів через виділення типів та здійснена їх подальша субординація: ціннісні раціоналісти (с. 124-127), ціле-раціоналісти (с. 127-132), ситуативні раціоналісти (с. 133-137);
удосконалено розуміння механізму наслідування молоддю соціального досвіду за перехідних умов шляхом розгляду вперше таких форм: наслідування-девіація, наслідування-повчання, наслідування-опіка, наслідування-сам на сам” (с. 110-113);
запропоновано шляхи оптимізації процесу соціалізації молоді, що навчається, з урахуванням специфіки сучасних кризових явищ і ціннісних орієнтацій молоді (с. 169-179).
Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій є наслідком застосування методологічно обґрунтованих висхідних теоретичних положень, а також адекватних меті і завданням методів проведення емпіричного етапу соціологічних досліджень: анкетування підлітків і молоді, які навчаються (додаток №1); формалізований аналіз стану правопорушень за 1995-2000 роки, що здійснені підлітками і молоддю, які навчаються у Криворізькому регіоні; інтерв’ю з вчителями щодо проблем удосконалення виховної роботи серед підростаючого покоління; та відповідними зазначеними вище методами обробки та аналізу соціологічних даних. Характеристики якості емпіричного матеріалу є наслідком обсягу вибірки (1200 респондентів) та її репрезентативності за віком, статтю та місцем навчання респондентів. Вибірка багатощаблева. Перший щабель - вибір навчальних закладів, другий щабель - відбір одиниць спостереження. Шляхом власне-стохастизованого відбору було визначено середні школи № 1, 84, 103, 121, Центрально-міський ліцей, Новопільську середню школу Жовтневого району Дніпропетровської області, ПТУ № 37, 45, 14, Горноекономічний, Горномеханічний, Політехнічний технікуми, а також Криворізький державний педагогічний університет, Криворізький державний економічний університет та Криворізький філіал Славінського інституту ділового адміністрування (приватний учбовий заклад).
Наукове і практичне значення роботи обумовлене роллю, яка належить соціалізації молоді, що навчається, в розвитку і динаміці перебігу соціально-економічних, політичних, духовно-культурних процесів у світі та країні, впливом, який вони справляють на її зміст і характер. Одержані результати дозволять уточнити понятійний апарат соціології, більш конкретно врахувати діалектику зовнішніх та внутрішніх факторів процесу соціалізації, визначити практичні шляхи підвищення ефективності соціалізації молоді, що вчиться. Матеріали дисертації можуть бути використані як теоретична база для розробки урядових програм, законодавчих актів щодо створення належних соціальних умов для соціалізації підлітків і молоді в кризових умовах, а також для відповідної корекції системи виховній роботі.
Матеріали дослідження дозволять скорегувати та удосконалити викладання таких соціологічних курсів як Соціологія особистості”, Соціологія виховання”, Соціологія молоді”, а також має бути використана для створення нового курсу з галузевої дисципліни Соціалізація молоді за умов соціальної трансформації суспільства”.
Апробація роботи. Основні положення дисертації були представлені на наукових конференціях: Проблеми соціальної діагностики в перехідний період” /Кривий Ріг, 1996/; Духовність та злагода в українському суспільстві на перехресті тисячоліть” /Київ, 1999/; Суспільне життя Криворіжжя на межі тисячоліть: стан, тенденції, перспективи розвитку” /Кривий Ріг, 2000/; Маркетинг: теорія і практика” /Ялта, 2000/; Харківські соціологічні читання - 2001” (Харків, 2001); Інформоенергетичні технології адаптаційних процесів життєдіяльності на початку ІІІ-го тисячоліття” /Кривий Ріг, 2001/; основні ідеї дослідження були викладені у доповіді на тему: ”Молодь Криворіжжя: штрихи до соціального портрету” - на засіданні Ліги інтелігенції Криворіжжя (громадській організації вчених і науковців).
Основні положення дисертації було викладено автором в дев’яти наукових публікаціях. в тому числі у фахових виданнях:
1. Тащенко А.К. Соціалізація молоді в умовах становлення нових суспільних відносин // Збірник наукових праць молодих вчених та аспірантів Економіка та підприємництво” -К.: КНЕУ. -1997. -С.246-251;
2. Тащенко А.К. Особливості соціалізації української молоді в сучасних умовах // Грані. -2000.-№ 6. -С. 49-53;
3. Тащенко А.К. Моделі соціалізації молоді в сучасному суспільстві // Соціальні технології. Актуальні проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. Вип.12. -Київ, 2001. - С.88-99;
4. Яковенко Ю.І., Тащенко А.К. Специфіка самоідентифікації молоді в умовах перехідного суспільства // Збірник наукових праць Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства” -Х., 2001. -С. 459-465;
а також у наукових збірках:
5. Тащенко А.К. До питання про соціальний захист молоді // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції Проблеми соціодіагностики в перехідний період.” - Кривий Ріг: КДПІ. - С.139-141;
6. Тащенко А.К. К вопросу о формировании экологического сознания молодёжи // Материалы международной конференции Промышленность стройматериалов и стройиндустрия, энерго- и ресурсосбережение в условиях рыночных отношений”. - Белгород, 1998. - С.241-245;
7. Тащенко А.К. До питання про соцiалiзацiю молодi в сучасних умовах // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції Духовність та злагода в українському суспільстві на перехресті тисячоліть”. - Київ, 1999. - С.178-182;
8. Тащенко А.К. Актуальні проблеми соціалізації молоді // Матеріали першої Криворізької міської науково-практичної конференції ”Суспільне житття Криворіжжя на межі тисячоліть: стан, тенденції, перспективи розвитку”. - Кривий Ріг: ”І.В.І.”. - 2000. - С. 96-99;
9. Тащенко А.К. Форми соціалізації молоді в умовах перехідного суспільства // Матеріали міжнародної наукової конференції ”Інформо-енергетичні технології адаптаційних процесів життєдіяльності на початку ІІІ-го тисячоліття”. - Київ-Кривий Ріг: ЗАТ ЗТНВФ ”КОЛО”, 2001. - С.269-273.
Особистий внесок здобувача в єдиній публікації, що підготовлена в співавторстві [4], полягає у висуненні як ідеї щодо псевдоадаптаційного характеру проходження процесу соціалізації молоді, що навчається за умов перехідного суспільства, так і ідеї про специфічні зміни у характері співвідношення між основними формами соціалізації, що виявляються у відповідних поведінкових моделях. Також авторським є визначення механізму наслідування соціального досвіду через специфічні форми.
Структура та обсяг дисертації зумовлені метою й основними завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, поділених на підрозділи, висновків і списку використаних джерел (200 найменувань), основна частина дисертації має 147 сторінок, в цій частині розміщено 12 таблиць та 3 ілюстрації, окрім зазначеного ще є 4 додатки, які займають 48 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Кризова ситуація, що охопила всі сфери суспільного життя, в наслідок трансформації українського суспільства, значно ускладнила процес адаптації всього населення до нових суспільних відносин і певним чином вплинула на проходження соціалізаційних процесів молоді, що вчиться. Тому виникла нагальна потреба в дослідженні особливостей процесу соціалізації, визначені і осмисленні його реальних труднощів і проблем, а також розробці нових підходів, що до регулювання процесів соціалізації в умовах переходу до нового суспільного ладу. В процесі дослідження були одержані такі результати:
1. Було підтверджено основну гіпотезу дисертаційного дослідження, яка полягала у передбаченні значного ускладнення процесу соціалізації молоді, яка вчиться, в умовах трансформації суспільних відносин і у наявності існування суттєвих чинників, як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру, що перешкоджають більшості підліткам та молоді ефективно, без психологічних та соціальних збитків адаптуватися до кризових умов.
2. З’ясована особливість основних чинників соціалізації молоді в перехідних умовах, серед яких домінують зовнішні фактори, зокрема матеріальні умови життя, засоби масової інформації та принципи інтерактивних відносин, які розповсюджені в стосунках між людьми різних соціальних прошарків. Серед традиційно впливових агентів соціалізації залишається сім’я, проте, школа поступово втрачає свої позиції як основний інститут соціалізації, оскільки вона перестає бути тим середовищем, де б молодь могла навчитися вирішувати свої проблеми.
3. Запропоновано авторське осмислення сутності процесу соціалізації молоді, що вчиться, яка визначається особливостями періоду трансформації суспільних цінностей і відносин і полягає в поєднанні традиційного та інноваційного підходів. Розбіжність між інноваційною і традиційною формою соціалізації вносить специфічні зміни у характер співвідношення між двома її основними формами: первинною і вторинною. В умовах сучасного українського суспільства первинна та вторинна соціалізація створюють окремі світи” у свідомості молоді, між якими існує значна розбіжність і неузгодженість. Тому соціалізація в молодому віці зазвичай починається з метою радикальної трансформації суб’єктивної реальності індивіда.
4. Доведено, що в умовах кризи порушується механізм соціалізації молоді, яка вчиться, майже для кожного другого процес соціалізації перетворюється на псевдосоціалізацію, де основними формами адаптації молоді стають конформізм і соціальна мімікрія. Молода людина теоретично демонструє високий рівень сформованості загальнолюдських цінностей, в той час, як в основі її реальної поведінки лежить зовсім інша система цінностей.
5. За рівнем відповідності між декларованими і реалізованими цінностями молоді, що вчиться, виділено три моделі проходження процесу соціалізації: суспільно-адекватну, суспільно-неадекватну і псевдосоціалізацію, а також, здійснено типологізацію сучасних молодих адаптантів:
- Ціннісні раціоналісти (25%), до яких належать колективісти та індивідуалісти-інтелектуали. Домінуючу роль в соціалізації цієї молоді відіграють засоби цілеспрямованого впливу, і моделі подальшого життя, здебільшого будуються на основі декларованих суспільних цінностей і повною мірою реалізуються в поведінці.
- Ціле-раціоналісти (35%), до складу яких входять прагматики (девіанти і новатори) та мрійники (соціалісти і оригінали). Ця група складається з молодих людей, що дотримуються у своїй поведінці групових стандартів, які в більшій чи меншій мірі суперечать суспільним.
- 40% молоді, складають ситуативні раціоналісти, що розподіляються на ексцентриків та мімікріантів. Свідомість молодих представників цієї групи являє ціннісний набір” всіх ціннісних підсистем, що існують в даному соціумі, який використовується за ситуацією”.
6. У відповідності з вищезазначеними моделями соціалізації визначено основні моделі поведінкових стилів”, за якими молоді люди адаптуються до умов перехідного суспільства:
1) ”Свій серед своїх, чужий серед чужих”;
2) ”Чужий серед своїх, свій серед чужих”;
3) Свій серед своїх і свій серед чужих”.
7. Доведено, що процес соціалізації молоді, яка вчиться, є проекцією розповсюджених в сучасному дорослому середовищі принципів індивідуалістичного або групового (кланового) напрямку життєдіяльності, а саме: Своя команда понад усе”, Кожний за себе, тільки один Бог - за всіх ”.
Таким чином, з’ясовано, що майже 2/3 молодих людей відчувають певні труднощі у процесі соціалізації, які, в умовах перехідного суспільства, пов’язані з розбалансованістю в системі суспільних цінностей. Майже кожна третя молода людина не відчуває ритму життя, а тому лише пристосовується до нього, використовуючи у своїй поведінці подвійні стандарти.
8. Враховуючи труднощі процесу соціалізації молоді, що вчиться, в умовах трансформації українського суспільства, і особливості його проходження, що були з’ясовані в результаті соціологічного дослідження, було запропоновано систему заходів, щодо оптимізації процесу соціалізації. Першим кроком до створення цієї системи повинно бути створення нової філософії соціалізації молоді, яка вчиться, в перехідному суспільстві, суть якої полягає у формуванні такої особистості ХХІ століття, основними рисами якої були б:
- по-перше, усталена орієнтація на опанування знаннями як головним чинником соціокультурного розвитку і становлення особистості;
- по-друге, вміння реально оцінювати і здійснювати свою поведінку, усвідомлюючи необхідність адекватності індивідуальної системи цінностей - суспільній;
- по-третє, вміння протистояти в процесі соціалізації девіантним формам поведінки інших і деструктивним процесам в суспільстві(див. Додаток Б”).
Реалізація такої філософії становлення особистості має будуватися на оновленій системі виховання і навчання і базуватися на таких факторах як:
- орієнтація на створення дружної міцної сім’ї, як запоруки міцної держави;
- орієнтація на колективістські, а не індивідуалістичні взаємовідносини між людьми, як історичну цінність українського народу;
- відновлення авторитета школи як одного з провідних інститутів соціалізації;
- виховання здорового способу життя, що є запорукою морально та духовно здорової особистості.
Безумовно, що кожен з цих факторів повинен мати свою систему та механізм застосування та запровадження в практичну діяльність. Крім того, необхідна цілеспрямована робота органів республіканського та регіонального рівнів влади, що до обрання своїми пріоритетами діяльності збереження підростаючого покоління духовно і фізично здоровим, адже це запорука майбутнього Української держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. -М.: Мысль. -1991.
2. Аза Л.О., Москаленко В.В. Соціалізація // Соціологія: короткий енциклопедичний словник / Під ред. В.І.Воловича. К.: УЦДК, 1998. С. 479.
3. Американская социология. Перспективы. Проблемы. Методы. -М.: Просвещение,1972. -С. 370.
4. Андреева Г.М. Социальная психология. -М.: Изд-во МГУ, 1988. -С. 334.
5. Андреева Г.М. Социальная психология. -М.: Просвещение,1980. -C. 97.
6. Андреенкова Н.В. Ткаченко Н.Б. Общественное развитие и НТР. Очерки методологии исследования. -Л., 1987.
7. Андреенкова Н.В. Роль семьи в социализации индивида // Проблема быта, брака и семьи. -Вильнюс, 1970. -С. 162- 171.
8. Андреенкова Н.В. Проблемы социализации личности // Социальные исследования. -М., 1970. -Вып.3.
9. Андрущенко В.П. Идеологическая эффективность культуры. -К.,1988.
10. Андрущенко В.П. Духовное обновление общества. -К.: Лыбидь, 1990.
11. Андрущенко В.П. Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. -М.: Прогресс, 1990.
12. Антипов Л.А. Некоторые проблемы социализации личности. // Социальные проблемы народного образования: Труды Уфим. авиац. ин-та, 1974. -Вып.80, С. 97-108.
13. Арцішевський Р.А. Світ і людина. -К.: Освіта, 1992.
14. АстаховаВ.І. Соціологія.- Х., 1995. 108 с.
15. Баразгова Е.С. Идеологическое воспитание молодёжи в США. - Свердловск: Свердл. гос. ун-т, 1989. - 15 с.
16. Батенин С.С. Человек в его истории. -Л.: Изд- во Ленинград. ун-та. -1976. -С. 32-40.
17. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. М.: Медиум, 1995.-C. 225.
18. Бердяев Н.А. Судьба человека в современном мире // Новый мир. -1990. -№1. -С. 210.
19. Бистрицький Є.К. Феномен особистості: світогляд, культура, буття.- К.: Наукова думка, 1991.
20. Бондаренко Л.В. Я - мир // Механизмы и этапы формирования личности. К.: Вища школа, 1991.
21. Вивчення молоді на сучасному етапі: питання методології і методики. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. -К.: А.Л.Д., 1996. 232 с.
22. Войтко В.И. Научно-техническая революция и проблемы социализации личности. -К., 1974.
23. Воронков С.Г., Иваненков С.П., Кусжянова А.Ж. Социализация молодёжи: проблемы и перспективы. -Оренбург, 1996. -С. 27.
24. Ворсінов Г. Як би добре дитині не було в притулку, а в сім’ї дитині краще // Червоний гірник. -1997. -№ 53.
25. Вульф А. Изменения сверху донизу // Социологические исследования. -1993. №3. -С.99 - 105.
26. Выготский Л.С. Педология школьного возраста. -М., 1928. -С.6-7.
27. Выготский Л.С. История развития высших психических функций // Собр. соч. в 6-и тт. -М.: Педагогика, 1983. -Т.3. -С.5-328.
28. Гегель Г.Ф.В. Феноменология духа. М., 1959. -С. 28.
29. Гегель Ф.В. Философия духа. Энциклопедия философских наук. -М., 1977. -Т. 3. -С. 89.
30. Гилинский Я.И. Стадии социализации индивида // Человек и общество. -Л., 1971. -Вып.9 -С. 44- 55.
31. Глезерман Г.Е. Рождение нового человека. // Проблемы формирования личности при социализме. -М.: Политиздат, 1982. -С. 56-57.
32. Гобозов И.А. Социальный детерминизм и проблемы общественного развития. -М., 1998. -С. 5-6.
33. Головатый Н.Ф. Современная молодёжная политика (социологический аспект). // Матеріали засідання секції Соціологія молоді” міжнародної науково- практичної конференції Проблеми розвитку соціології на сучасному етапі (теоретичні і методологічні питання)”. К.: Укр. НДІ проблем молоді; Інститут соціології АН України, 1990. -С. 18.
34. Головаха Є.І. Суспільство, що трансформується. Досвід соціологічного моніторингу в Україні. -К.: Демократичні ініціативи, 1997. -С.7-8.
35. Горак А.И. От дьявола к ангелу? Прогрессирует ли человеческая духовность. -К., 1991.
36. Гордин Л.Ю. Воспитание и социализация. // Советская педагогика. -1991. -№ 2. -С. 38- 43.
37. Горский В.С. История философии в контексте культуры. // Философская и социологическая мысль, 1991. -№ 3.
38. Громов И.А. Мацкевич А.Ю. Семенов В.А. Западная теоретическая социология. -Санкт-Петербург: Ольга, 1996. 286 c.
39. Данакин Н.С. Шеденков С.А. Социальное поведение. -Белгород.:Центр социальних технологий, 1996. -С. 42-50.
40. Джуринский А.И. Новые технологии в системе образования Франции. // Советская педагогика. -1991. -№ 1. -С. 132-136.
41. Дичек Н.П. С.Ф.Русова і зарубіжна педагогіка // Педагогіка і психологія. -1996. -№ 3. -С. 171-172.
42. Довідкові матеріали про становище молоді та хід реалізації державної молодіжної політики в Україні. -К.: Укр. НДІ проблем молоді. -1997. 98 с.
43. Домбровский Е.А. К вопросу о правомерности понятия ”социализация личности” // Актуальные вопросы исторического материализма. -М.: Политиздат. -1971. -С. 254- 262.
44. Духовність і моральні цінності сучасної української молоді: Аналіт. доп. // Поточ. арк. Укр. Ін-ту соц. дослідж.. - К., 1999. -С. 54.
45. Дюркгейм Е. О разделении общественного труда. // О разделении общественного труда. Метод социологии. М.: Наука, 1990. -С.68,114.
46. Закони України. -К., 1996. -Т.5. -С. 38.
47. Здравомыслов А.Г. Потребности. Интереси. Ценности. -М.: Просвещение, 1986.
48. Злобіна О.Г., Тихонович В.О. Особистість сьогодні: адаптація до суспільної нестабільності. -К. -Інститут соціології НАН України, 1996. -С. 6.
49. Иваненков С., Кусжанова А. Социализация молодёжи и перспективы развития образования. // Россия ХХІ, 1994. -№ 11-12.
50. Иваненков С.П. Традиция и будущее. // Credo, 1997, N 1.
51. Иваненков С.П. Проблемы социализации современной молодёжи. -Оренбург: ДИМУР, 1999. 291 с.
52. Иваненков С.П. Молодежь Оренбуржья вызовы развития. - Оренбург, 1995. 119 с.
53. Иванов В.П. Культура и развитие человека. Очерк философско- методологических проблем. -К., 1989. -С. 4.
54. Иванов В.Н. Реформы и будущее России // Социологические исследования. - 1996. - № 4. - С. 3-9.
55. Ильинский И.М. Наука и молодежь: обновление исследовательских подходов // Общественное положение молодежи и вопросы молодёжной политики в СССР. - М.: Наука, 1989. -С. 9-10.
56. Ионин Л.Г. Идентификация и инсценировка //Социологические исследования. -1995. -№ 4. -С. 3-4.
57. Інформаційний вісник. // Червоний гірник. -1996, 26 грудня.
58. Каган М.С. Культура и развитие человека. Очерк философско-методологических проблем. -Л., 1989.
59. Каган М.С. Системний подход и гуманитарное знание. -Л.: Изд-во ЛГУ, 1991.
60. Кант И. Соч. Т.4, ч.1. -М.:Мысль. -1964. -С. 270.
61. Кон И.С. Социология личности. -М.:Политиздат, 1967. 383 с.
62. Кон И.С. Психология ранней юности. -М.: Просвещение, 1989. -С. 19.
63. Кон И.С. Ребёнок и общество: Историко-этнографическая перспектива. -М.: Наука, 1988. 270 с.
64. Кон И.С. В поисках себя. Личность и её самосознание. -М.: Политиздат, 1984. 335 с.
65. Кон И.С. НТР и проблемы социализации молодёжи. -М.: Знание, 1988. -С. 22.
66. Кон И.С. Социализация. // Философский энциклопедический словарь. -М., 1989. -С. 603.
67. Котельников Г.А. Синергетика.-Белгород: БелГТАСМ, 1996. 96 с.
68. Кочура В.Н. Украинская молодёжь и её ценностные ориентации. // Суспільне життя на межі тисячоліть. Матеріали першої Криворізької міської науково-практичної конференції. -Кривий Ріг: І.В.І., 2000. -С.76-77.
69. Кочура В.Н. Украина на пороге XXI века. Кривой Рог: КДПИ, 1996. 116 с.
70. Краткий словарь по социологии. -М., 1988. 319 с.
71. Кузнецов П.С. Адаптация как функция развития личности. -Саратов: Изд-во Сарат. ун- та, 1991. -С. 5-48.
72. Культура и развитие человека. Очерк философско-методологических проблем. -К., 1989.
73. Лапин Н.И. Изменение ценностей и новые социо-культурные структуры: Куда идет Россия? - М., 1998
74. Лебедев П.Н. Социализация индивида и воспроизводство общества. // Человек и общество. -Л., 1971. -Вып. 9.
75. Лобанова А.С. Основи соціології. -Кривий Ріг, 1998. -С. 69.
76. Лобанова А.С. Социальная мимикрия: морально-этический аспект // Актуальні проблеми духовності.” -Вип.ІІІ. -Кривий Ріг, 2000. -С. 315-316.
77. Лобанова А.С. Груповий егоїзм // Соціологія: короткий енциклопедичний словник / Під ред. В.І.Воловича. К.: УЦДК, 1998. С. 116-118.
78. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. -М.: Просвещение. -1984. -С. 13-52.
79. Лукашевич М.П. Соціалізація. Виховні механізми і технології: Навч.-метод. Посібник. -К.: ІЗМН, 1998. -С.12-24.
80. Лукашевич М.П. Соціологія кар’єри: Навчальний посібник / М-во освіти України; ХГІ НУА”. Х., 1999. 114 с.
81. Лукашевич Н.П. Производственная адаптация молодёжи: сущность, функции, управленик. К.: Изд-во УСХА, 1990. 264 с.
82. Лукашевич Н.П. Социология воспитания: Краткий курс лекций. К.: МАУП, 1996. 180 с.
83. Майерс Д. Социальная психология. С.-П., 1997. С. 520.
84. Макеев С.А. Оксамитная С.Н. Швачко Е.В. Социальные идентификации и идентичности. Киев: Институт социологии НАН Украины, 1996.-С. 41-61.
85. Маленькие монстры. // Независимость. -1998. 4 июля. -С. 10 - 11.
86. Малер Ф. Вьведение в ювентологията. -София.: НИИМ, 1983. -С. 21-22.
87. Манхейм К. Диагноз нашего времени. - М.: Юрист, 1994. - 700 с.
88. Митев П. Социология лицом к лицу с проблемами молодёжи. -София, 1982. -С. 34.
89. Митев П. Социалиата кативност на младежта и науката. -София, 1980. -С. 10.
90. Миттус Х. Социализация ребёнка - основная социально- психологическая функция семьи. -Таллин, 1978. -С. 101-112.
91. Михальченко М. Чи можлива інтегративна ідеологія в Україні? // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. -1998. -№ 6. -С. 196
92. Міщенко М. Міфологеми громадської думки й процеси економічних реформ в Україні. // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. -1998. -№ 1-2. -С. 153.
93. Молоде покоління України про себе і про суспільство (довідкові матеріали за підсумками соціологічного опитування молоді України у грудні 1996р.). Інформаційний зошит №5. Київ, УкрНДІ проблем молоді, 1997. -С. 5.
94. Молодёжь в 80-е годы. Участие, развитие, мир. -София.: НИИМ, 1987. -Ч. 1. -С. 30.
95. Молодь в посттатолітарному суспільстві: український варіант // Матеріали наук.-практичної конференції. -Х., 1993. 200 с.
96. Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв’язання: Зб. наук. публікацій і проектів у 1996 р. Укр. НДІ проблем молоді Вип. 6. К.: АТ Видавництво Столиця”. 1997. - С. 12-13.
97. Момов В. Человек, мораль, воспитание: Теоретико- методологические проблемы. -М.: Прогресс, 1975. 163 с.
98. Москаленко В.В. Социология личности. -К., 1986. -С. 15.
99. Моніторинг громадської думки населення України. Інформаційний бюлетень №1: Київ, ЦСМ/УІСД, січень 2000. -С. 29.
100. Моніторинг громадської думки населення України. Інформаційний бюлетень № 6: Київ, ЦСМ/УІСД, червень 2000. -С. 4, 21, 27, 28.
101. Моніторинг громадської думки населення України. Інформаційний бюлетень №5(18): Київ, ЦСМ/УІСД, травень 1998.
102. Моніторинг громадської думки населення України. Інформаційний бюлетень №10(23): К.: ЦСМ/УІСД, жовтень 1998. -С. 3 9.
103. Моніторинг громадської думки населення України. Інформаційний бюлетень № 9. Спецвипуск Молодь-97”. Київ: ЦСМ/УІСД, Укр НДІ проблем молоді, 1997. -С. 24-25.
104. Моніторинг громадської думки населення України. Інформаційний бюлетень Молодь в сучасному суспільстві”. -№ 11: К.: ЦСМ/УІСД, 1999. -С. 19, 24.
105. Москаленко В.В. Социология. -М.: Мысль, 1990.
106. На трибуну сесії міськради. Інформаційний вісник. // Червоний гірник. -2000, 9 грудня. -№ 184.
107. На трибуну сесії міськради. Інформаційний вісник // Червоний гірник. -2000, 16 грудня. -№ 188.
108. Надольний І.Ф. Соціально-філософські аспекти формування всебічно розвиненої особи. // Проблеми філософії. -1991. -№ 8, 9.
109. Новикова С.С. История развития социологии в России. Москва- Воронеж, 1996. -С. 108-110
110. Нэсбит Дж., Абурден П. Мегатенденции год 2000. Новые направления 1990 годов. Реферат, ИНИОН. -М., 1992.
111. Оборонко В.И. Западные молодёжные субкультуры 80-х годов. -М.: Просвещение, 1990. -С. 32.
112. Осипов Г.В. и др. Социология. -М.: Мысль,1990. 446 с.
113. Осипов Г.В. и др. Социология. -М.: Аспект Пресс. -1996. 462 с.
114. Основы социально-психологической теории. / Под ред. БодальоваА.А. и Сухова А.Н. -М.: Международная пед. академия, 1995. 420 с.
115. Оссовский В.Л. Ценности профессиональной деятельности: Опыт и методологические проблемы социологического исследования: Автореф. дис. на соиск. учён. степ. док. философ. наук. -К.: Ин-т философии. -1986. 32 с.
116. Павленко В.Н. Представления о соотношении социальной и личностной идентичности в современной западной психологии. // Вопроси психологии. -2000. -№ 1. -С. 135.
117. Парыгин Б.Д. Основы социально-психологической теории. -М.: Мысль. -1971. 348 с .
118. Парыгин Б.Д. Научно-техническая революция и личность. Социально-психологические проблемы. -М.: Прогресс, 1978. -С. 240.
119. Пахомов Н.Н. Кризис образования в контексте глобальных проблем // Культура, образование, развитие индивида.- М., 1990.-С. 54.
120. Переведенцев В.И. Социальная зрелость выпускников шолы.М.,: Наука, 1985. -С. 47.
121. Полторак В.А. Соціологія. -К.: УМК ВО, 1992. -С. 9.
122. Помиткін Е.О. Проблема розвитку та діагностики духовних ціннісних орієнтацій у старшокласників. // Практична психологія та соціальна робота. -№ 10. -1998. -С. 11-12.
123. Пролеев С.В. Духовность и бытиё человека. -К., 1992.
124. Про становище молоді в Україні (за підсумками 1997 р.). Щорічна доповідь Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України. - К.: АТ. Видавництво Столиця”, 1998. 156 с.
125. Про становище молоді в Україні (за підсумками 1998 р.). Щорічна доповідь Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України. - К.: ТМ ПрінтІкс Прес, Print X Press TM, 1999. - C. 21, 22.
126. Разлогов К. Феномен масовой культуры // Культура, традиции, образование. -М., 1990. Вип. 1. -С. 141.
127. Ракитин Я.Г., Варгатюк П.Л. и др. Кривому Рогу 200. -Днепропетровск:Промінь, 1975. -С. 15.
128. Руссо Ж.Ж. Педагогические сочинения в 2-х тт. -М., 1981. -Т.1. -С. 298.
129. Руткевич М.Д. Диалектика и социология. -М.: Политиздат, 1980. -С. 11-49.
130. Сахань Е.Н. Студенческие интересы и их роль в становлении социальной зрелости будущих специалистов: -Автореф. дис.пед. канд. наук. -Х., 1995. С. 10-15.
131. Сигалов М.Е. Труд как фактор социализации молодого человека в развитом социалистическом обществе: -Автореф. дис. канд. фил. наук -М., 1980.
132. Скуб Б. Путевка в жизнь: Штрихи к идее профессионализации молодежи в Украине // Персонал. - 1998. - № 4. -С. 26.
133. Смелзер Н. Социология. -М.: Феникс, 1994.-687 с.
134. Снежко Л.М. Диалектика объективных условий и субъективного фактора в процессе социализации личности: -Автореф. дис. канд. фил. наук. -К., 1971. -С. 5-21.
135. Советский энциклопедический словарь / Под ред. А.М.Прохорова. - 2-е изд. -М.: Сов. энциклопедия, 1982. -C. 821, 907.
136. Современная западная социология: -Словарь / Под. ред. Давыдова Ю.Н. -М.: Политиздат, 1990. -С.3 16.
137. Социализация земли // БСЭ. -3-е изд. -М., 1976. -Т. 24. -С. 221.
138. Соціалізація особистості як проблема національної освіти: Тези доп. Всеукр. наук.- практич. конф. -Ніжин, 1993. Ч.1. 103 с.
139. Соціальна педагогіка і адаптивність особистості. / Під. ред. Слюсаренко В. -Суми: Мрія, 1994. 548 с.
140. Социальный облик молодёжи (на материалах Украинской ССР) / А.И. Вишняк, Н.Н. Чурилов, С.А. Макеев и др. - К.: Наукова думка, 1990. - С. 17.
141. Социология молодёжи: Учебное пособие / Под ред. проф. В.Т. Лисовского. - СПб.: С-Пб ун-та, 1996. - С. 41.
142. Социология: наука об обществе. Учебное пособие / Под ред. В.П. Андрущенко, Н.И. Горлача. -Х., 1996. -С. 352.
143. Старостин Б.С. Освободившиеся страны: общество и личность. -М.: Мысль, 1984. 286 с.
144. Столбун Е.Б. Механизм социализации и уровни его изучения .// Философские исследования. -М.: Изд-во МГУ, 1987. -Вып.2. -С. 188-197.
145. Суїменко Є. В якій Україні ми живемо? Ще одна версія сутності трансформації”... // Соціологія: теорія, методи, маркетинг.-1998. -№ 6. -С. 176-194.
146. Сухомлинська О.В. Проблеми теорії виховання дітей і молоді в Україні // Педагогіка і психологія. -1997. -№ 4. -С. 117.
147. Тадевосян Э.В. Словарь-справочник по социологии и политологии. М.: Знание, 1996. 272 с.
148. Тадевосян Э.В. Социология. -М.:Знание, 1995. -С. 161.
149. Тарасенко Н.Ф., Горак А.И., Демьянов В.А. и др. Императивы человечности. -К.: Лыбидь. -1990.
150. Титма М. Кенкманн П.&nb