СОЦІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В УКРАЇНСЬКОМУ ВУЗІ : Социологические аспекты межкультурной коммуникации В УКРАИНСКОМ ВУЗЕ



  • Название:
  • СОЦІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В УКРАЇНСЬКОМУ ВУЗІ
  • Альтернативное название:
  • Социологические аспекты межкультурной коммуникации В УКРАИНСКОМ ВУЗЕ
  • Кол-во страниц:
  • 183
  • ВУЗ:
  • ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ.В.Н.КАРАЗІНА
  • Год защиты:
  • 2002
  • Краткое описание:
  • Харківський національний університет ім.В.Н.Каразіна


    На правах рукопису




    Іванова Карина Андріївна



    УДК 300.372

    Соціологічні аспекти міжкультурної комунікації
    в українському вузі




    Спеціальність: 22.00.06. - соціологія культури, науки та освіти





    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата соціологічних наук



    Науковий керівник:
    Подольська Єлізавета Ананіївна,
    доктор соціологічних наук,
    професор



    Харків - 2002










    ЗМІСТ

    Вступ......................................................................................................... 3
    Розділ 1. Теоретичні засади дослідження міжкультурної комунікації
    студентів-іноземців в українському вузі
    1.1.Культура як сукупний спосіб життя: ціннісні
    та комунікативні виміри................................................................... 13
    1.2.Міжкультурна комунікація як спосіб суб'єкт-суб'єктного спілкування............................................................................................. 37
    1.3.Культурний шок і його негативні та позитивні наслідки................ 54
    Висновки............................................................................................ 78

    Розділ 2. Ціннісні аспекти вербальної міжкультурної комунікації
    в українському вузі
    2.1.Мова як символічний код міжкультурного спілкування................ 79
    2.2.Типи міжкультурного мовного контакту. Стереотипні форми
    організації мовного спілкування....................................................... 95
    2.3.Проблема розуміння й ідентифікації партнера в мовній взаємодії................................................................................................ 111
    Висновки.......................................................................................... 134

    Розділ 3. Ціннісні аспекти невербальної міжкультурної комунікації
    3.1.Символіка жестів як індикатор статусно-рольових відносин....... 135
    3.2.Житловий будинок у системі цінностей і комунікативних зразків у
    інтерпретації представників різних культур................................... 152
    3.3.Толерантність і емпатія як специфічні риси комунікативних
    процесів міжкультурного дискурсу................................................ 162
    Висновки.......................................................................................... 170

    Висновки.............................................................................................. 171

    Список використаних джерел........................................................... 173







    вступ

    Актуальність теми. Нинішня епоха, що успадкувала від недавнього протистояння систем "розколотість" світу на "ми вони", із максимальною гостротою оголила проблему вивчення ціннісних аспектів міжкультурної комунікації. Це пов'язано з цілим комплексом причин, насамперед, - з інтенсифікацією культурних контактів у міжнародному масштабі і у всіх сферах життя - політичній, економічній, соціальній, культурній.
    Сучасний процес глобалізації та інтенсифікації міжнаціонального спілкування став причиною формування ідеї ціннісного плюралізму і культурного релятивізму та поставив у зв'язку з цим завдання формування толерантних відносин між людьми, які презентують різні культурні світи.
    Поняття "міжкультурна комунікація" сьогодні трактується дуже широко і включає різні рівні - від міжособистісного спілкування представників різних соціальних груп із культурними світами, що відрізняються один від одного, до взаємодії між представниками різних національних культур чи цивілізацій, ще більш глобально - спілкування між Сходом і Заходом.
    В умовах інтенсифікації практичної взаємодії між представниками різних культур із усією гостротою постає завдання теоретичного осмислення можливостей та засобів досягнення максимального взаєморозуміння, запобігання конфліктів, досягнення нового рівня усвідомлення спільності вселюдської долі та більш глибокої психологічної єдності, що не залежить від ступенів культурних розходжень. Крім того, сучасна політика міжнародного співробітництва вимагає не тільки максимальної кооперації між культурами, але також пошуку формальних умов і можливостей для досягнення домовленостей на всіх рівнях, вироблення взаємовизнаної суспільної думки щодо потреб міжнаціонального спілкування і, насамперед, формування такого менталітету, в основі якого була б ідея цінності будь-якої культури і стилю життя. Така політика базується на вихованні певних моральних почуттів і відносин, а саме: співчуванні, толерантності, емпатії та співробітництві з різними національними культурами, оскільки усі вони входять в єдину глобальну систему взаємозалежностей, що включає не тільки економічні параметри, але також екологічні, культурні, політичні, соціальні та моральні.
    У сучасному світі, що опановує нові форми і методи передачі та збереження інформації, на перший план висувається проблема взаєморозуміння як головного результату людського спілкування, що припускає більш поглиблений підхід до процесу комунікації та враховує специфіку ціннісних орієнтацій, які багато в чому визначають мотиви і результати спілкування.
    У ХХІ столітті людина вже не може додержували звичних кліше щодо інших націй і культур, вона повинна глибше усвідомити й осмислити той факт, що кожна культура має свою систему цінностей, яка, у свою чергу, не може бути об'єктом оцінки, що припускає схвалення чи осуд з боку людей, які не поділяють цю систему цінностей. Тому сучасний світогляд включає ідею визнання ціннісної розмаїтості культур та ідею однакової поваги до всіх культур, тобто ідеї культурного плюралізму і ціннісного релятивізму.
    Для незалежної України існує об'єктивна необхідність осмислення здатності власної культури до діалогу з іншими культурами як констатуючого принципу людського співіснування, що пов'язано з пошуком оптимальних форм і напрямків цього діалогу. Тому проблема визначення своєї "ніші" у культурному просторі вимагає знання тих контактних площин, що створюють спільний з іншими народами культурний простір, а у зв'язку з цим вивчення проблеми міжкультурної комунікації необхідно для вироблення стратегії культурного діалогу, його оптимізації. Крім того, потреба в самоствердженні, позбавленні від різного роду "комплексів неповноцінності", властивих сучасній свідомості нашого суспільства, може бути задоволена за допомогою детального і всебічного аналізу образу інонаціональної культури.
    Визнання унікальності системи будь-якої національної культури повинне доповнюватися проявом її "самості" на фоні "інакшості", що виявляється в процесі міжкультурної комунікації. Інонаціональна культура з'являється як система явищ матеріального і духовного життя, що виникає в процесі становлення і функціонує у певній історичній спільноті людей, що не співпадає з даною культурною і національною ідентичністю.
    Прискорення процесів міжнародної взаємодії в глобальному масштабі, і особливо в сфері освіти, а також проблеми запобігання міжнаціональним конфліктам, усе це гостро висуває проблему міжкультурного спілкування як одну з пріоритетних проблем сучасного соціо-гуманітарного знання.
    Ступінь наукового опрацювання проблеми. Тема дисертації знаходиться на стику декількох дисциплін (соціології, соціальної філософії, культурології, педагогіки, психології та лінгвістики), оскільки припускає дослідження цілого комплексу питань і проблем: це проблема міжособистісного спілкування і його форм, проблема ціннісних і комунікативних аспектів культури, проблема виділення типів культури й опису їхньої ціннісної специфіки, виявлення специфіки міжкультурного спілкування і більш широка проблема взаємодії різних типів культури, нова інтерпретація поняття "культурного шоку" і його впливу на особистість, проблема асиміляції і психічної адаптації особистості в іншому культурному середовищі, проблема формування системи цінностей міжкультурного спілкування на сучасному рівні, проблема можливості досягнення розуміння між представниками різних культур і цивілізацій на вербальному і більш глибокому невербальному рівні спілкування.
    Серед робіт із загальних проблем спілкування і сприйняття людиною людини виділяються роботи Бахтіна М.М., Гуревича А.С., Попової І.М., Хмелька В.Є., Ядова В.О. і багатьох інших дослідників, які охарактеризували різноманітні фактори, що впливають на процес спілкування та його результати. Культура як феномен ціннісно-нормативної регуляції поведінки і спілкування розглядалася в роботах Бакірова В.С., Давидова Ю.М., Здравомислова О.Г., Межуєва В.М., Побєди Н.О., Подольської Є.А., Ручки А.О., Тугаринова В.П., Улєдова О.К. та інших. Проблема міжкультурної комунікації займає посідає важливе місце в дослідженнях Автономової Н.С., Біблера В.С., Гайденка П.П., Іоніна Л.Г., Лисиці Н.М., Паніна А.В., Шкоди В.В. та інших. Для аналізу проблем міжкультурного спілкування автор звертався до досліджень Артановського С.М., Бромлея Ю.В., Іконнікової Н.К., Кагана М.С., Старостіна Б.С. і багатьох інших філософів, соціологів, культурологів.
    Автор навмисно не торкається таких сторін міжкультурного спілкування, що пов'язані з теоріями соціальних і етнічних конфліктів, і не розглядає відповідну літературу, хоча ціннісні конфлікти є важкорозв’язуваною формою соціального конфлікту.
    Проблема цінностей - найважливіша проблема філософії, культурології, соціології, культурної антропології й етики. У гуманітарних науках у попередні десятиліття надавали великого значення класовим цінностям та гіпертрофували роль загальнолюдських цінностей і з цих позицій намагалися підійти до проблеми міжнаціонального спілкування. Зменшення уваги до культурної специфіки окремих націй призводило до протилежного результату, коли абсолютизувалась саме ця специфіка в національній свідомості, створюючи умови для стверджень про неможливість взаєморозуміння та спілкування та виступаючи основою багатьох міжнаціональних протиріч і конфліктів.
    Основна тенденція сучасного міжнаціонального спілкування пов'язана з групуванням країн не за політичними чи економічними параметрами, а за культурними і цивілізаційними. Тому найбільший інтерес викликають соціологічні аспекти проблеми спілкування між представниками різних типів культур і між різними цивілізаціями.
    Мета та завдання дослідження. Метою роботи є соціологічний аналіз міжкультурної комунікації вітчизняних та іноземних студентів на особистісному рівні, що детермінується глобальною необхідністю адекватної інтерпретації змісту і специфіки інонаціональної культури як умови її розуміння.
    Для досягнення цієї мети автор поставив перед собою наступні завдання:
    - дослідження поняття культури в його ціннісному і комунікативному аспектах; вивчення існуючих підходів до виявлення ціннісних вимірів різних культур;
    - теоретичне уточнення терміна "міжкультурна комунікація" і інтерпретація його змісту у ході сприйняття інонаціональної культури, а також місце і роль у цьому процесі ціннісних орієнтацій;
    - нова соціологічна інтерпретація поняття "культурний шок", виявлення позитивних і визначення негативних наслідків культурного шоку;
    - дослідження специфіки міжкультурної комунікації в її ціннісному вимірі на вербальному і невербальному рівні в українському вузі;
    - використання просторових і часових параметрів при вивченні динаміки ціннісних засад культури в середовищі іноземних студентів;
    - виявлення специфіки спілкування, ступеня розвиненості індивідуальних здібностей до розуміння, співчування та емпатії, характерних для традиційної культури, а також модерну та постмодерну.
    Об'єктом дослідження є міжкультурна взаємодія іноземних і вітчизняних студентів носіїв різних культур.
    Предмет дослідження - варіативність ціннісних орієнтацій комунікативних партнерів у ситуації контакту культур.
    Теоретико-методологічні засади дослідження. Сьогодні, на початку тисячоліття, важко що-небудь пророкувати щодо того майбутнього, яке може скластися в результаті процесів інтенсифікації міжкультурної комунікації. У такі переломні моменти історії різко знижується ефективність прогнозів і пророкувань, хоча вловити загальну тенденцію і напрямок розвитку можливо. Якщо можна це зробити, то тільки не за допомогою відпрацьованих методик і "технік" прогнозування, розрахованих на дослідження стаціонарних закономірностей, а лише на основі соціально-філософського узагальнення циклічного характеру розвитку різних культур, досвіду соціологічного вивчення специфіки міжкультурної комунікації, а також аналізу особливостей ціннісних орієнтацій культур різного типу і соціально-психологічних умов можливості досягнення прийнятного взаєморозуміння.
    У плані нашого розгляду велике методологічне значення має "оцінковий модус мотиваційної орієнтації" Т.Парсонса, на основі якого створюється солідарність між усіма комунікативними партнерами, взаємно зорієнтованими на загальні цінності. Методологічною основою даної роботи, безсумнівно, виступають символічний інтеракціонізм (Ч.Х.Кулі, Дж.Г.Мід), феноменологічна соціологія (А.Шюц) і, особливо, етнометодологія Г.Гарфінкеля.
    Автор звертається до методологічного потенціалу теорії повсякденності А.Шюца, його вчення про біографічну ситуацію, розуміння В.Томасом суб'єктивного сприйняття соціального і процесів формування індивідуальних взаємодій, трактування установки "узагальненого іншого" Дж.Г.Мідом.
    Для розуміння ситуації "культурного шоку" методологічною підставою стали ідеї Ч.Кулі про формування соціальної реальності як процесу міжіндивідуальних взаємодій (ідея дзеркального Я) і ситуацій дозволу "фонових чекань", що викликають симптоми гострої деперсоналізації (Г.Гарфінкель).
    Але не тільки теоретичний зміст цих напрямків включено в основу даної роботи, але і так звані якісні методи емпіричного дослідження: вивчення установок, біографічний підхід, вивчення case studies, аналіз листів і творів, невключене спостереження, неформалізоване інтерв'ю та інше.
    Соціологічний підхід до вивчення даної проблеми дозволяє зрозуміти суспільство як систему комунікативних зв'язків крізь призму потреб і інтересів особистості з урахуванням специфічних національних і етнічних особливостей. Вивчаючи варіативність ціннісних орієнтацій комунікативних партнерів в українському вузі, важливо визначити фактори формування такого менталітету, який би базувався на визнанні цінності будь-якого стилю життя, будь-якої культури.
    Методологічною основою даної роботи є ідеї символічного інтеракціонізму про наділення стимулів, що впливають на людей, певним значенням. Врешті решт, люди реагують на ці значення, а не на символи. Дисертант використовував основні ідеї і підходи авторів, що презентують цей напрямок: Дж.Г.Міда, Г.Блумера, А.Шюца, Ю.Хабермаса та інших.
    Поняття міжіндивідуальної взаємодії, відкриття феномену "узагальненого іншого", ролі жестів-символів у спілкуванні, розроблені Дж.Г.Мідом, є методологічною базою аналізу особливостей вербальної і невербальної комунікації.
    Великий пояснювальний потенціал мають, по-перше, ідея А.Кробера про моделі культури як дискретні цілісні утворення у ситуаціях, коли культура одного етносу здатна відокремлюватися від іншого і входити з ним у контакт; по-друге, висновок М.Херсковиця про "культурний синкретизм", обумовлений рекомбінацією культурних елементів; по-третє, його ж поняття "фокус культури" як галузь найбільш стрімких змін у культурі, що допомагає обміркувати поняття "соціального оксюморона" як співставлення значень, які взаємовиключають одне одного.
    Е.Хауген, У.Вайнрайх виділяли соціокультурні умови мовного контакту, Г.Гарфінкель і Г.Сакс використовували стратегію взаємного розкриття, Е.А.Щеглоффі Г.Сакс аналізували види діалогової діяльності. Д.Кондон і Ф.Юсеф вивчали вплив домашнього стилю на систему цінностей і комунікативних зразків. Р.Ханвей виділяє рівні міжкультурного розуміння. М.Маруяма вводить для позначення стану глибокого занурення в культурну ситуацію поняття "транспекція".
    Емпірична база дисертації. З метою одержання об'єктивної інформації про особливості міжкультурної взаємодії автор провів якісні дослідження з використанням різноманітних методів: спостереження, анкетного опитування, контент-аналізу, інтерв'ю. У 1987-2000 роках автором проведений ряд соціологічних досліджень ціннісних орієнтацій іноземних студентів, які навчалися в вузах Харкова. У ході цих досліджень були вивчені твори іноземних студентів про своє життя на батьківщині, їхні автобіографії та особисті справи. Участь у фокус-групі лідерів іноземних земляцтв дозволила зібрати інформацію про особливості вербальної і невербальної комунікації в ситуації контакту культур. Протягом 15 років автор вів спостереження за спілкуванням іноземних студентів у навчальний і позааудиторний час, що дозволило не просто зафіксувати ті чи інші явища, але і зрозуміти глибинні процеси в сфері міжкультурної комунікації. Протягом 19871990 років результати цієї роботи обговорювалися на щорічній Міжнародній школі-семінарі для іноземних студентів, які навчалися в Національній фармацевтичній академії України (м. Харків).
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національної фармацевтичної академії України (№ держреєстрації 01980007010 "Проблеми педагогіки і психології вищої медико-фармацевтичної школи"). Тему дисертації було розвинено у межах науково-дослідницької теми ВН 02.00061.91 "Соціологічні аспекти впливу гуманізації суспільних відносин на розвиток системи охорони здоров’я та формування здорового способу життя", яка розроблялася кафедрою суспільних наук Національної фармацевтичної академії України (м. Харків). Роль автора в цьому дослідженні полягала в розробці соціологічного підходу до аналізу ціннісних аспектів міжкультурної комунікації іноземних студентів на особистісному рівні в українському вузі.
    Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційному дослідженні розроблено комплексний соціологічний підхід до рішення проблем, які виникають у процесі спілкування представників різних держав і націй з метою формування міжкультурних і міжцивілізаційних відносин, а саме:
    вперше вводиться поняття "соціальне самопочуття іноземця", яке є похідним міжкультурного спілкування і рефлексії з цього приводу, що дозволило перевести негативні "наслідки культурного шоку" у русло позитивного соціального самопочуття;
    вперше запропонована соціологічна інтерпретація фразеологічних кластерів, а також особливостей мовного етикету представників різних культур;
    удосконалена інтерпретація категоріального ряду: культурна інтеграція, культурна асиміляція, акультурація й амальгація, а також культурний шок”, толерантність і емпатія;
    удосконалена соціологічна інтерпретація емпіричного матеріалу, що відноситься до особливостей міжкультурної комунікації на вербальному і невербальному рівнях крізь призму соціокультурних детермінант;
    дістала подальшого розвитку систематизація етнографічного матеріалу, зокрема соціологічних інтерпретацій ціннісних вимірів культури на мікро-, макро-, мезорівнях;
    дістало подальшого розвитку визначення міжкультурних стереотипів мовного поводження в ситуації взаємодії культур в Харківському регіоні;
    дістало подальшого розвитку виділення відповідних типів особистості за критерієм здатності до міжкультурного спілкування відповідно до базисних типів культур на основі врахування ціннісної специфіки внутрішньокультурного і міжкультурного спілкування.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на наукових семінарах кафедри прикладної соціології Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, кафедри суспільних наук Національної фармацевтичної академії України, кафедри соціології культури соціологічного факультету Московського державного університету імені М.В.Ломоносова.
    Результати емпіричних досліджень і основні висновки були повідомлені на Міжнародному семінарі (м. Харків; 1988, 1989 роки), на Міжнародній олімпіаді з російської мови для іноземних студентів (м.Москва, 1990 р.), на науково-теоретичних конференціях "Людина, культура, цивілізація" (м.Волгоград, 2000 р.), "Сучасні аспекти виховного процесу у вищих навчальних закладах України" (м.Львів, 2000 р.), "Громадянськість інтелігенції: шляхи формування в кризовому суспільстві" (м.Харків, 2001 р.), "Проблеми глобалізації в ціннісному вимірі" (м.Москва, 2001 р.), на методологічному семінарі Академії педагогічних наук України (м.Київ, 2001 р.).
    Публікації. Основний зміст дисертації відображений у публікаціях і виступах на наукових конференціях, серед яких 4 статті опубліковані у виданнях, що входять до списку спеціалізованих видань із соціології, затверджених ВАК України, 2 статті опубліковані в матеріалах міжнародних наукових конференцій.
    Практичне значення одержаних результатів. Дисертація містить загальні методологічні рекомендації з вивчення прикладних аспектів міжкультурної комунікації, а саме проблеми індивідуальної поведінки в ситуації контакту культур. Матеріали і висновки дисертації знайшли практичне застосування в формуванні навчальних курсів з соціології культури, з соціології комунікацій, з соціології управління, що розглядають методики для інститутів, що приймають рішення в області міжнаціональних, міжкультурних відносин, виробленню більш ефективної стратегії спілкування представників різних держав і націй.
    Науково-практична значущість роботи полягає в заповненні існуючої прогалини в дослідженні соціологічних аспектів міжкультурної комунікації, які є основою для соціології освіти, науки та соціології управління.

    Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що поділяються на підрозділи, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації - 182 с., обсяг основної частини 172 с., список використаних джерел (159 найменувань) 10 с.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВки

    У сучасних умовах інтеграційні процеси охоплюють, насамперед, національні і регіональні культури. Завдяки їм відбувається, з одного боку, асимілювання елементів загальнолюдської культури, а з іншого, - розвиток у національних культурах елементів загальнолюдської культури. На тлі загальної інтернаціоналізації культурного змісту актуалізується проблема специфіки у формах і в змісті національних культур. При цьому національні форми культури не тільки виявляють стійкість, але й активно розвиваються в рамках контактів з іншими культурами, що у свою чергу інтенсифікує національні почуття.
    Мета роботи, пов'язана з розглядом ціннісних аспектів міжкультурної комунікації, досягнута. У проведеному дослідженні здійснено аналіз деяких найважливіших понять зазначеної теми:
    - розглянуто поняття культури як системи символів, що мають значення в рамках визначеної соціальної групи і зрозумілих усім членам соціуму;
    - проаналізовано специфіку ціннісних і комунікативних аспектів культури;
    - здійснено огляд різних методик, використовуваних у соціальній філософії і соціології для крос-культурного дослідження цінностей;
    - виявлені й описані типи культури (традиційний, модерн, постмодерн), що визначають особливості процесів комунікації.
    - показано, що особливості внутрішньокультурної комунікації визначають можливості міжкультурного спілкування;
    - описано традиційну (етнічну) культуру, культуру Нового часу (національну), а також культуру постмодерну і характерні для них типи комунікації;
    - розглянуто поняття "культурний шок", що описує психологічні витрати першої фази міжкультурної комунікації; виявлені шляхи виходу зі стану культурного шоку, розглянуті його можливі негативні та позитивні наслідки;
    - проаналізовано ціннісні аспекти міжкультурного спілкування на вербальному рівні, показано значну роль цінностей у вербальній комунікації;
    - досліджено цінності, що складають фундамент усякого спілкування на всіх його етапах, визначаючи вибір партнера, ступінь довіри, рівень відвертості бесіди і її результат;
    - охарактеризовано особливості міжкультурного спілкування на невербальному рівні в контексті його великої ціннісної насиченості;
    - досліджено питання про вплив на спілкування культурного середовища (описано облаштування житла, характерне для різних культур, а саме, облаштування житлових будинків різного типу: американського, африканського, арабського, японського і німецького);
    - виявлено типи особистості, сформовані виділеними типами культур і розвиваючими різні здібності до міжкультурного розуміння, співчуття, емпатії і толерантності (традиційний тип особистості: має вузький обрій міжкультурного спілкування, характеризується неприйняттям інших культур; особистість, типова для суспільства модерну: має більш широкі культурні обрії і виявляє здатність до культурної взаємодії; людина постмодерна має глобальні перспективи і володіє у вищій мірі якостями толерантності й емпатії).







    Список використаних джерел

    1. Андреева В., Куклив В., Ровнер А. Энциклопедия символов, знаков, эмблем. М.: Локид, 2000. 600с.
    2. Андреева Г.М. Принцип деятельности и исследование общения // Общение и деятельность. На рус. и чешск. языке. Прага, 1981. C.29-40.
    3. Араб-Оглы Э.А. Европейская цивилизация и общечеловеческие ценности. "Вопросы философии". 1990, №8. С.11-23.
    4. Арутюнов С.А.. Биллингвизм-бикультуризм. //Советская этнография. 1978, - №2. С.3-14.
    5. Аршавская Е.А. Вопросы национальной специфики и адаптации к иноязычной культуре в работах американских студентов. //Этнопсихолингвистические проблемы семантики: Сб.статей. М., 1978. С.54-70.
    6. Байбурин А. К., Топорков А.К. У истоков этикета. Этнографические очерки. Ленинград: Наука, 1990. С.115-121.
    7. Бакиров В.С. Ценностное сознание и активизация человеческого фактора. Харьков: Вища школа, 1988. 147с.
    8. Бгажноков Б.Г. Прием почетного гостя в традиционной культуре адыгских народов // Этнические стереотипы поведения. Л., 1985. С.179-184.
    9. Белл Р. Социолингвистика: Цели, методы и проблемы. М., 1980. 209с.
    10. Бердичевский А.Л. Является русский язык международным. //Научно-методический иллюстрированный журнал "Мир русского слова". С.-П.: АОЗТ "Злотоуст", - №1. 2000. С.29.
    11. Библер В.С. Культура. Диалог культур. "Вопросы философии". 1989, №6, С.32-38.
    12. Библер В.С. От наукоучения к логике культуры. - М., 1991. С. 4-9.
    13. Бодуэн де Куртене И.А. Избранные труды по общему языкознанию. М., 1963. Т.1. 384с.; Т.2. 391с.
    14. Бондаренко О.Р. Некоторые аспекты межкультурной коммуникации. Иностранные языки в высшей школе: Сб.научно-метод. ст. Вып.22. М., 1989. С.43-51.
    15. Брук С.И. Население мира: Этнодемографический справочник. М., 1986. С.231.
    16. Бурдье П. Социология политики. - М., 1993. С. 36.
    17. Вайнрайх У. Одноязычие и многоязычие. Новое в лингвистике. Вып.VI. Языковые контакты. М., 1972. С.25-60.
    18. Васильева Л. Альбион и тайна времени. "Новый мир", 1978, №№3-4. С.209-211.
    19. Вежбицка А. Культурно-обусловленные сценарии и их конгитивный статус. Язык и структура знания. М., 1990. С.63-78.
    20. Верещагин Е.М. Коммуникативные тактики как поле взаимодействия языка и культуры. Русский язык и современность: Проблемы и перспективы развития русистики. Доклады. Ч.1. М., 1991. С.32-43.
    21. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура. М.: "Русский язык", 1990. С.146-147.
    22. Вольская Н.П. и др. Можно? Нельзя? Практический минимум по культурной адаптации в русской среде. М.: Рус. яз. Курсы, 2001. - С.36-38.
    23. Воробьев В.В. Лингвокультурология (теория и методы). М., 1997. С.298-331.
    24. Выготский Л.С. Мышление и речь. - М., Л.: Соцэкгиз, 1934. С. 116-118.
    25. Германова Н.Н. Коммуникативные стратегии диалога и проблемы межкультурного взаимодействия Психолингвистика и межкультурное взаимодействие, 1991, С.63-64.
    26. Головаха Е.И., Панина Н.В. Интегральный индекс социального самочувствия (ИИСС): конструирование и применение социологического теста в массовых опросах. - Киев: Институт социологии НАН Украины, 1997. С.5-10.
    27. Головаха Е.И., Панина Н.В. Социальное безумие. История, теория и современная практика. - К., 1994. 115с.
    28. Горелов И.Н. Невербальные аспекты коммуникации. М., 1980. С.99-104.
    29. Грекова И. Кафедра. М., 1983. С.16-36.
    30. Гуревич П.С. Культурология: Учеб. пособие. М., 1998. 286с.
    31. Дешериева Ю.Ю. К вопросу о создании теории межкультурной коммуникации (диалога культур) в учебных целях: аспекты экспериментального исследования. Конгресс VII. С.42-43.
    32. Дешериева Ю.Ю. Научно-художественная концепция диалога культур Язык и культура Ч.1. С.20-25.
    33. Додд К.Х. Динамика межкультурных коммуникаций. Социология культуры: Современные зарубежные исследования. М., 1987. С.96-104.
    34. Донец П.М. К типологии межкультурной коммуникации. Психолингвистика и межкультурное взаимопонимание, 1991. С.90-92.
    35. Зимина Н.В., Кузин Ф.А. Азбука жизненного успеха. М., 1997. 160с.
    36. Иванов В.В. Взаимоотношение динамического исследования эволюции языка, такта и культуры (К постановке проблемы). Изв.АН СССР: Серия литературы и языка. Т.41, - №5, 1982, С.406-419.
    37. Идентификационные практики и уточнение адресов социальной политики "Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства" //Збірка наукових праць Х., 2001, С.238-246.
    38. Ионин Л.Г. Социология культуры: путь в новое тысячелетие: учебное пособие. Изд. 3-е, перераб. и доп. - М.: Издательская корпорация "Логос", 2000. С. 50-56.
    39. Карре Д.Ле. Русский отдел. "Иностранная литература", 1990, - №№ 5-7. 150с.
    40. Клайн П. Справочное руководство по конструированию тестов. - К., 1994. с.109-115.
    41. Клюканов И.Э. Заметки по теории языковых контактов. Контакты, 1984. С.28-34.
    42. Колесникова Л.Н. Обаяние личности как категория риторики. - Орел, 1998. 280с.
    43. Контакты. Психологические и лингвистические проблемы языковых контактов. Калинин, 1978. С.151-159.
    44. Костомаров В.Г. Языковой вкус эпохи. М., 1994. С.33-47.
    45. Костомаров В.Г., Бурквинова Н.Д. Как тексты становятся прецедентными. //Русский язык за рубежом. 1994. - №1. С.73-76.
    46. Котик М.А. Как студенты Тартусского университета смотрят в будущее //Вопросы психологии 1955, №2. С.3-17
    47. Крохина И.М., Крупенин А.Л. Все об этикете. Ростов-на-Дону, 1995, 347с.
    48. Кунин В. Русские на Мариенплац. С.Пб., 1993. С. 142-143.
    49. Купина Н.Н. Тоталитарный язык Пермь, 1995. 285с.
    50. Куэва-Харамильо Х. Этноцентризм и культурные конфликты: этнография аккультурации //Культуры. Диалог народов мира //ЮНЕСКО, 1985. - №1. С.19-28.
    51. Леденева Л.И. Эмиграция во Франции: возможности профессиональной адаптации // Проблемы прогнозирования 1997, №4
    52. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. М., 1972. 291с.
    53. Лисица Н.М. Реклама в современном обществе. Харьков: Основа, 1999. 270с.
    54. Лисица Н.М. Кросскультурные особенности коммуникации в трансформирующемся обществе. //Вісник Харківського національного ун-ту ім. В.Н.Каразіна, - 2001. - №527. С.44-47.
    55. Лисовский И.Н. Этнокультурное мышление: грани, ограничения, ограниченность. //Культурология: Новые подходы. Альманах-ежегодник, - М., 1997, №2, С.44-45.
    56. Лит.газета, 6.11.79. С.10.
    57. Лихачев Д.С. О национальном характере русских //Вопросы философии, 1990, №4, С.3-6, 12-13.
    58. Логачев К.И. Основные итоги развития новогреческого литературного языка на конец 1970-х годов //Славянское и балканское языкознание: История литературных языков и письменность. - М., 1979. С.264-270.
    59. ЛЭС. 1990: Лингвистический энциклопедический словарь. М., 1990. С.267.
    60. Магун В.С. Потребности и психология социальной деятельности личности. - Л., 1983. 330с.
    61. Матвеев В., Панов А. В мире вежливости. О культуре и общении людей. М., 1991, С. 114-115.
    62. Мечковская Н.Б. Ранние восточнославянские грамматики. Минск, 1984. С.154-160.
    63. Мечковская Н.Б. Социальная лингвистика. Пособие для студентов гуманитарных вузов и учащихся лицеев. - 2-е изд., испр. М.: Аспект Пресс, 2000. - С.101-102, 156-158.
    64. Мишкуров Э.Н. О литературно-разговорной форме речевого общения в арабоязычном ареале //Военный краснознаменный институт. Сборник статей. - №12. Юридические науки. Иностранные языки. М., 1981. С141-148.
    65. Мясищев В.Н. Личность и неврозы. М., 1949. 197с.
    66. Николаева Т.М. Жест и мимика. М., 1972, С.24-30.
    67. Николаева Т.М. Невербальные средства человеческой коммуникации. //Лингвистические исследования по общей и славянской типологии. М., 1966. С.42-48
    68. Николаева Т.М.. Качели свободы/несвободы: трагедия или спасение? Речевые и ментальные стереотипы. 1995, С.83-88
    69. Новое в зарубежной лингвистике, вып. 6, 1972, С.62-63,84-85, 100.
    70. О языках, фольклоре и литературе Океании. М., 1978. С.119-122.
    71. Овчинников В. Сакура и Дуб. Впечатления и размышления о японцах и англичанах. М., 1983. С.192-193, 205, 282-293.
    72. Панина Н.В. Индекс жизненной удовлетворенности: применение методики измерения психологического состояния личности в социологических исследованиях //Методы социологических исследований. Тезисы 3-й Всесоюзной конференции. - М.,1989. - С.37-40.
    73. Победа Н.А. Социология культуры. - Одесса: Астропринт, 1997. - 225с.
    74. Победа Н.О. Молодежная субкультура. - Одесса: "АстроПринт", 1999. С.132-145.
    75. Подольская Е.А. Ценностные ориентации и проблема активности личности. Харьков: Основа”, 1991. 167с.
    76. Пономарев А.П. Межнациональные браки в УССР и процесс интернационализации. Киев: Наукова думка, 1983. С.52-58.
    77. Рождественский Ю.В. Теория риторики. М., 1997. 280с.
    78. Ручка А.А. Ценностный подход в системе социологического знания. К.: Наукова думка, 1987. С.98-115.
    79. Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. К., 1995. 224с.
    80. Симончук О. Теорія обміну //Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1998. №4-5. С.214-236.
    81. Ситарам К., Коделл Р. Основы межкультурной коммуникации //Человек. 1992. №5. С.20-29.
    82. Смелзер Нейл . Социология. М.: Феникс, 1998. 625с.
    83. Смена, №12, 1995. С.57-61
    84. Сорокин П. Человек, цивилизация, общество. М., 1992, 450с.
    85. Сперанский М.М. Правила красноречия. 1792г. Цит. по хрест. - Граудина Л.К. Русская риторика. Хрестоматия. М., 1996. С. 74-91.
    86. Статистичний щорічник України за 1998-2000 р. //Держкомстат України /За ред. О.Г.Осауленка. - К.: Техніка, 1999. 660с.
    87. Стернин И.А. Общие особенности коммуникативного поведения народа: реальность или фикция? Язык, сознание, культура, этнос, 1994, С.94-95.
    88. Тополь Э. Чужое лицо. СПб, 1994. С.290-296.
    89. Тулмин С. Человеческое понимание. - М, 1984. 280с.
    90. Феномен української культури: методологічні засади осмислення. Київ, Фенікс, 1996. С.14-19.
    91. Философский энциклопедический словарь, 1983, С. 292 - 293
    92. Философский энциклопедический словарь, М: "Советская энциклопедия". 1989. 750с.
    93. Формановская Н.И. Коммуникативно-прагматические аспекты единиц общения. - М., 1998. 267с.
    94. Хауген У Языковой контакт. Новое в лингвистике. Вып.VI. Языковые контакты. М., 1972, С.61-80.
    95. Хейзинга Й. Homo Ludens, - М; 1992. 350с.
    96. Чернявская Т.Н. Лингвострановедческий словарь и задачи формирования культурного тезауруса студента-гуманитария. Международная научная конференция "Итоги и перспективы развития методики'' теория и практика преподавания русского языка и культуры России в иностранной аудитории": тезисы докладов и сообщений. М., 1995. С.113-114.
    97. Шейман Л.А. Научные основы курса русской литературы в кыргызской школе. Дисс. д-ра пед.наук в форме науч. докл. Бишкек, 1994. С.79-86
    98. Шейман Л.А. Педагогическая этносимволография: актуальные проблемы Конгресс VІІІ (д). С.143-144.
    99. Шибутани Т. Социальная психология. М., 1969. С. 470-536.
    100. Шихирев П.Н. Современная социальная психология в США. - М.: Наука, 1994. - С.290-293.
    101. Шопенгауэр А. Об основе морали// Свобода воли и нравственность, М., 1992. С.89-107.
    102. Шутц А. Структура повседневного мышления //Социологические исследования. 1988. №2. С.131.
    103. Энциклопедический социологический словарь /Общ. ред. Осипов Г.В. - ИСПИРАН, 1995. 832с.
    104. Ядов В.А. Социально-психологический портрет инженера. - М., 1977. 320с.
    105. Ядов В.А. Социальные идентификации личности в условиях быстрых социальных перемен //Социальная идентификация личности. - М., 1994. - С.261- 272.
    106. Якуба Е.А. Социология. Учебное пособие для студентов. - Харьков: Издательство "Константа", 1996. 190с.
    107. Andrews F.M. Withey S.B. Social indicators of well-being. American's perceptions of life quality. - New-York; Plenum, 1976. Р.15-31.
    108. Andrews F.M., Inglehart R.F. The structure of subjective well-being in nine western societies //Social indicators research. 1985. Vol. 6. - P.73-90.
    109. Andrews F.M., Robinson J.P. Measures of Subjective Well-Being. - In P.Robinson, et al. (Eds) Measures of Personality and Social Psychological Attitudes. - San Diego: Academic Press, Inc., 1991. - Р. 61-114.
    110. Apel K.-O. Das Apriori der Kommunikations gemeins chaft und die Grundlagen der Ethik. Frankfurt a.M., 1976. S.411
    111. Benedict R. Race, science and politics. - New York, 1947, p. 13.
    112. Coburn D. Work and general psychological and physical well-being //International Journal of Health Services. - 1978. - Vol.8 - P.415-435.
    113. Condon J. & Youself F. Introduction to Intercultural Communication, 1957. Р.75-113.
    114. Сonrad Arensberg & Arthur Niehoff. Introducing Social Change, Chicago, 1964. Р. 68-119.
    115. Cooley Ch. Primary group and human nature //Manis I., Melser P. Symbolic interaction: A reader in social psychology. Boston, 1972. С.16-21.
    116. Culture Shock /Ed. By Ph K Block. N-Y, 1970. 450р.
    117. Dean C. Barnlung. Verbal Self - Disclosure: Topics, Targets, Depth. //Toward internationalism, Р. 147 - 165.
    118. Diener E., Griffin S. Subjective well-being: Happiness, life satisfaction and morale. Champaing: University of Illinois, 1982. Р.91-120.
    119. Diltey W. Der Aufbau der geschichtlichen Welt in der Geisteswissenschaften. Frankfurt a. M., 1970. S. 247-252.
    120. Foster G. Traditional Cultures N.Y. 1962. Р.176-187.
    121. Frijda N. Recognition of emotion. Advances in Exper. Social Psychology. N.Y, v.4, Р.167-223 .
    122. Gardner R.C., Tailor D.M., Feenstra H.J. Ehtnic Stereitypes: Attitudes or Beliefs? Canadian Journal of Psychology 24, 1970, №5, Р.321-334.
    123. Garfindel H. Studies on Ethnomethodology. N.Y., 1967, Р. 145-150.
    124. Gove W., Hughes M., Style S.B. The Effect of Marriage on the Well-Being of Adults //Journal of Family Issues. 1990. Vol.11. - P.4-35.
    125. Gove W., Hughes M., Style S.B. Does marriage have positive effekts on the pschological well-being of the individual? // Journal of Health and Social Behavior. 1983. Vol.24. - P.122-131.
    126. Gurin G. et al. Americans view their mental health. - New York: Basic, 1960. Р.14-56.
    127. Habermas J. Kommunikatives Handeln. Frankfurt. M., 2000. S. 39.
    128. Habermas J. Vorstudien und Ergänzungen zur Theorie des Kommunikativen Handels. Frankfurt a.M., 1984. S.119.
    129. Hanvey R.S. Cross-culture awarness // Toward Internationalism, 1986. Р. 18.
    130. Jaspers K. Die Idee der Universität. B. 1923. S.37.
    131. Kaplan R. Cultural Trought Patterns in Inetrcultural Education. Language Learning, 1966, №16. Р.10-17
    132. Kluckhohn F.R. Variations in Value orientations. IL 1961. Р.41-46
    133. Kroeber A.L. Configurations of culture growth. California, 1944. Р.173-187.
    134. Lerner D. The Passing of traditional society, Free Press, 1998.
    135. Liker J.K. Wage and Status Effects of Employments and Affective Well-Being among Ex-Felons //American Sociological Review. 1982. Vol.47. - P.264-283.
    136. Linton R. (editor) Acculturation in seven American Indian tribes. N.Y. 1940.; Redfild R., Linton R., Herzskovits M. Outline for Study of acculturation - American Anthropologist, 1936, P.38.
    137. Lippman W. Pablik opinion. N.Y., 1965. Р.24-29.
    138. Lotz J. On language and culture. Language in culture society. A reader in linguistics and anthropology. Ed. Hymes D. N.Y.: Harper and Row, 1964. Р. 33-45.
    139. Maruyama М. Toward a Cultural Futurology // Culture Futurology Symposium, University of Minnesota, 1958. Р. 21.
    140. Maurice Sill. Transculturation in Four Not-So-Easy Stages / The Peace Corps Experience, ed. R. Hooper, N-Y, 1968. Р.27-29.
    141. Мead G.H. Mind, Self and society. Chicago, 1936, Р. 90.
    142. Mead G.H. The philosophie of the act. Chicago, 1938, Р. 7.
    143. Mitchell R.E., Billings A.G., Moos R.H. Social support and well-being: Implications for prevention programs //Journal of Primary Prevention. 1982, vol.3. - Р.77-97.
    144. Oberg К "Culture Shock and the problem of Adjustment to New Cultural Environments", 1958. 153р.
    145. Oswald W. Understanding our culture, Winston, 1980. Р.44.
    146. Parsons T. The social system. N.Y., 1964 (1st ed. 1951). Р. 41-42.
    147. Prosser M. The Culture Dialogue: An Introduction to Intercultural Communication. Boston. 1978. Р.67-69.
    148. Prothro E.T. Arab Students choices of ways to live //The Jornal of Social Psychology. 1958, vol. 47. Р. 11-24.
    149. Rivers W.M. Teaching Foreign Language Skills. Chicago - London. 1968. 290p.
    150. Schowarts S.H. Indetifying Culture specifics in the Content and Structure of Values // Journal of Cross-Cultural Psychology. 1995, vol. 26 (1). P.47-53.
    151. Seelye H.N. Teaching the Cultural Continent of Intercultural Communication. Linguistics and Anthropology. Georgetown, 1977. Р.54-66.
    152. Schutz A. The problem of Social Reality. Collected. Papers. Hague, 1962, Vol 1. Р. 11-12.
    153. Simmel G. Dae Probleme der Geschichtsphalosophie. Eine erkenntnistheoretsche Studie. Vierte Auflage. Mücnhen; Leipzig, 1992. S. 9.
    154. Sinha J.B.P. Verma J. Social support as a moderator of the relationship between allocentrism and psychological well-being. - In U.Kim, et al. (Eds) Individualism and collectivism. - Thousand Oacs, CA: Sage, 1994. - P.367-375.
    155. Stones M.J., Kozma A. Structural relationships among happiness scales: A second order factorial study //Social indicators research. - 1985. - Vol.17. - №1. - P.19-28.
    156. Tenbruck F.H. Repräsentative Kultur // Sozialstruktur und Kultur / Hrsg. H. Hafertkamp. Frakfurt am Main: Suhrkamp, 1990. S.7-12.
    157. Toffler А. Future Shock, N-Y, 1970. P.74-81.
    158. Triadis H. & Brislen R.(ed.) Handbook of Cross-Cultural Psychology, v. 1-6, Boston, 1980. 750p.

    159. Veenhoven R. Data book of happiness. Dordrecht: Reidel, 1984. P.12-18.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины