СПЕЦИФІКА ЗАСТОСУВАННЯ МЕРЕЖЕВОГО АНАЛІЗУ В СОЦІОЛОГІЇ : Специфика применения сетевого анализа в социологии

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!



  • Название:
  • СПЕЦИФІКА ЗАСТОСУВАННЯ МЕРЕЖЕВОГО АНАЛІЗУ В СОЦІОЛОГІЇ
  • Альтернативное название:
  • Специфика применения сетевого анализа в социологии
  • Кол-во страниц:
  • 240
  • ВУЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • Год защиты:
  • 2003
  • Краткое описание:
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка


    На правах рукопису


    Жулькевська Олена Володимирівна


    УДК 316:303.7


    специфіка застосування мережевого аналізу в соціології


    22.00.02 методологія та методи соціологічних досліджень


    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
    соціологічних наук



    Науковий керівник
    Горбачик Андрій Петрович
    кандидат фізико-математичних наук
    доцент


    Київ - 2003








    ЗМІСТ

    Вступ 4
    Розділ 1. Методологічні засади, генеза та пізнавальний потенціал застосування мережевого аналізу в соціології............................................... 13
    1.1. Мережевий аналіз в контексті сучасної соціологічної теорії.............................................................................................................. 13
    1.2. Генеза мережевого аналізу. Структуральний аналіз як теоретико-
    методологічна база мережевого аналізу в соціології.... 18
    1.3. Дослідження соціальних мереж та мережевий аналіз в соціології: спільне та
    відмінне................................................................................................. 29
    1.4. Сфера застосування та пізнавальні можливості використання мережевого
    аналізу в соціологічних дослідженнях................................. 32
    1.5. Особливості визначення соціальної мережі та соціальної структури у
    мережевому аналізі......................................................................... 38
    1.6. Базові теоретичні концепти мережевого аналізу............ 47
    Висновки до першого розділу........................................................... 56
    Розділ 2. Методичні особливості збирання мережевих даних у соціологічних дослідженнях........................................................................... 58
    2.1. Вимірювання у мережевому аналізі........................................ 58
    2.2. Особливості конструювання опитувального інструментарію в дослідженнях
    соціальних мереж........................................................................... 64
    2.2.1. Загальна характеристика генераторів імен........................................ 64
    2.2.2. Комплексний міжособистісний генератор імен Кл.Фішера................. 69
    2.2.3. Генератор імен Р. Барта..................................................................... 70
    2.2.4. Інтерв’ю по соціальним мережам та соціальній підтримці (SONET).................................................................................................................. 73
    2.2.5. Опитувальний інструмент для визначення складу соціальної мережі
    (SNL)................................................................................................. 74
    2.2.6. Опитувальник по соціальній підтримці (SSQ).................................. 75
    2.2.7. Опитувальник з ресурсів соціальної підтримки (SS-R)....................... 76
    2.2.8. Порівняльна характеристика опитувального інструментарію......... 77
    2.3. Особливості визначення вибіркової сукупності в дослідженнях соціальних
    мереж.................................................................................................... 82
    2.4. Підходи до оцінки репрезентативності мережевих даних............................................................................................................. 85
    2.5. Процедурні та технічні особливості збирання інформації в дослідженнях
    соціальних мереж............................................................................ 91
    Висновки до другого розділу............................................................. 96
    Розділ 3. Інструментальна специфіка аналізу мережевих даних................ 98
    3.1. Підходи до класифікації методів мережевого аналізу. Проблема
    обґрунтування вибору методу аналізу.................................... 98
    3.2. Інструментальна специфіка застосування формальних методів мережевого
    аналізу................................................................................................. 104
    3.2.1. Методи аналізу помітності актора в мережі................................... 104
    3.2.2. Методи аналізу згуртованості........................................................... 121
    3.2.3. Методи аналізу еквівалентності........................................................ 133
    3.2.4. Методи аналізу діапазону................................................................... 149
    3.2.5. Методи аналізу посередництва........................................................... 151
    3.3. Глосарій основних понять мережевого аналізу............. 155
    3.4. Застосування мережевого аналізу в соціометричних дослідженнях.......................................................................................... 159
    3.4.1. Огляд емпіричного матеріалу............................................................ 159
    3.4.2. Аналіз структури взаємовідносин в малій соціальній групі.............. 161
    3.4.3. Дослідження когнітивної соціальної структури................................ 169
    Висновки до третього розділу......................................................... 172
    Висновки 175
    Список використаних джерел............................................................................ 179
    Додатки 193







    · Вступ

    Актуальність теми. Введення до широкого наукового обігу поняття соціальна мережа” відбулося в середині ХХ століття, поштовхом для цього стали емпіричні дослідження, проведені британськими соціальними антропологами Дж.Барнзом (J.Barnes), Е.Ботт (E.Bott), К.Мітчеллом (J.Cl.Mitchell), та теоретичні пошуки в галузі аналізу соціальної структури, здійснені австрійським психологом З.Наделем (S.Nadel). Пройшовши півстолітню історію розвитку, на сьогоднішній день мережевий аналіз в соціології постулюється, з одного боку, як окремий напрямок у сучасному структуралізмі (прихильником та пропагандистом такого підходу є відомий канадський дослідник Б.Уеллмен (B.Wellman)), з іншого ж визнається тільки як сукупність методів, що використовуються в дослідженнях соціальних мереж (вказана думка відстоюється британським дослідником Дж.Скоттом (J.Scott)).
    Наявна розбіжність є свідченням того, що, не зважаючи на велику кількість емпіричних і теоретичних досліджень та зростання інтересу до вказаної проблематики, наукове співтовариство все ще знаходиться у пошуці загальновизнаних, певною мірою стандартних, принципів, підходів, засобів, інструментів і т.п. проведення соціологічних досліджень мереж. Про це також свідчить і неузгодженість у використанні спеціальних термінів мережевого аналізу, невизначеність сфери його застосування в соціологічних дослідженнях і подекуди достатньо довільне трактування поняття соціальної мережі. Враховуючи зазначене, наукова проблема полягає у невідповідності між теоретичними здобутками в галузі структуралізму та емпіричним рівнем досліджень соціальних мереж, що, зокрема, проявляється у неузгодженості між накопиченим дослідницьким інструментарієм та теоретичним підґрунтям і понятійно-катогоріальним апаратом мережевого аналізу. Таким чином, актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю визначення наукового статусу та пізнавального потенціалу мережевого аналізу в соціології, здійснення методологічного обґрунтування досліджень соціальних мереж, а також вивчення та систематизації методів аналізу мереж.
    Ще один аспект, який потребує окремої уваги, - це визнання недостатнього рівня представленості наукових доробок мережевого аналізу у вітчизняній соціологічній думці, що як наслідком має майже повну відсутність досліджень мереж та тільки побіжне знайомство з методичним апаратом мережевого аналізу. Така ситуація може мати декілька пояснень. По-перше, це викликано відносно молодим віком використання мережевого аналізу в соціології. По-друге, це спричинено певною відірваністю за радянських часів вітчизняної соціальної науки від світової. Отже, дослідження методологічних та методичних аспектів застосування мережевого аналізу в соціології спрямоване також на подолання розриву, що спостерігається в даній галузі між науковими здобутками українських та закордонних (переважно західних) соціологів.
    Ступінь наукової розробки теми. Інституціоналізація мережевого аналізу, як окремого напрямку соціологічної методології та теоретизування, почалася у 60-х роках ХХ століття, що було пов’язано з роботою Гарвардської групи колективу науковців та студентів Гарвардського університету (США): М.Грановеттера (M.Granovetter), Б.Уеллмена (B.Wellman), С.Берковіца (S.Berkowitz) та ін., які працювали під керівництвом Г.Уайта (H.White). Гарвардська група не сформувала окремої «школи» в структуралізмі, однак важливим аспектом її діяльності було використання методів мережевого аналізу для математичного моделювання соціальних структур, що були предметом зацікавленості її представників. І якщо британські науковці використовували термін «соціальна мережа» більше як метафору, що допомагає наочно проявити реляційну (relational) природу соціальної структури, то гарвардські аналітики намагались створювати моделі структур, застосовуючи для цього спеціальний математичний інструментарій. Пізніше Б.Уеллменом та С.Берковіцем була створена Міжнародна мережа з аналізу соціальних мереж (International Network for Social Network Analysis INSNA - http://www.sfu.ca/~insna), що дало додатковий поштовх зростанню інтересу до мережевого аналізу, збільшенню мережевих досліджень та популяризації їх результатів.
    Важливо зазначити, що сама ідея мережевого представлення павутиння соціальних зв’язків та можливості застосування операцій з матрицями та понять теорії графів для їх аналізу, була присутня ще в роботах фундатора соціометричного методу Дж.Морено (J.Moreno) та дослідників структурних аспектів групової поведінки Ф.Харарі (F.Harary), Д.Картрайта (D.Cartwright), Ф.Хейдера (F.Heider), Дж.Девіса (J.Davis). Популярність соціометрії мала наслідком широке залучення методів мережевого аналізу саме до вивчення міжособистісних стосунків, свідченням чого є, зокрема, і роботи українського соціолога В.І.Паніотто. З іншого боку, очевидність застосування методів аналізу мереж до соціометричних даних дещо завуальовує їх значний пізнавальний потенціал в дослідженнях зв’язків іншого характеру (наприклад, міжнародних зв’язків, зв’язків між суб’єктами політичних процесів тощо), що як наслідком має майже повну відсутність вітчизняних досліджень соціальних мереж.
    На сьогоднішній день бібліографія мережевого аналізу нараховує сотні робіт, кількість яких з кожним роком стрімко збільшується. Але в першу чергу це пов’язано зі збільшенням робіт прикладного характеру, а також вузькоспеціальних конкретних досліджень, де не розглядаються методологічні засади, базові принципи та методи мережевого аналізу. Фундаментальні дослідження з методології аналізу мереж були здійснені Роналдом Бартом (R.Burt), Б.Уеллменом. Найбільш повний огляд методів мережевого аналізу представлено в роботі С.Вассермана (S.Wasserman) та К.Фауст (K.Faust) «Social network analysis: methods and applications». Достатньо інформативними та популярними є також монографії Дж.Скотта, Д.Ноука (D.Knoke) та Дж.Куклінскі (J.Kuklinski). Однак, не зважаючи на те, що вказані роботи присвячені одній і тій самій проблематиці, вони презентують різні, іноді неузгоджені, підходи до класифікації методів мережевого аналізу. Розпливчастим (за виключенням наробок Р.Барта) також є окреслення класів дослідницьких завдань, на вирішення яких спрямовані конкретні методи, що розглянуті в роботах згаданих авторів. Така ситуація вимагає здійснення критичного аналізу вказаних літературних джерел під кутом зору систематизації методологічних засад та інструментального забезпечення досліджень соціальних мереж.
    Показово, що за достатньо великої кількості публікацій результатів емпіричних досліджень, майже відсутніми є видання техніко-інструментального спрямування, в яких були б детально описані окремі алгоритми застосування мережевих методів в аналізі даних. Виключення складають підручники із застосування комп’ютерних програм з мережевого аналізу (UCINET, STRUCTURE та ін.) та оглядова робота навчального спрямування, підготовлена професором Каліфорнійського університету Р.Хеннеманом (R.Hanneman). Окремі методичні аспекти обрахунку мережевих показників розглядаються також в публікаціях Л.Фрімена (L.Freeman), Ф.Бонасіча (P.Bonacich), С.Боргатті (S.Borgatti).
    Велика кількість англомовної літератури з проблематики мережевого аналізу контрастує з поодинокими публікаціями вітчизняних дослідників. Зокрема, в українській соціології вагомий внесок у розробку теоретико-методологічних засад та методичних особливостей аналізу соціальних мереж внесли В.Паніотто, Ю.Свєженцева, Н.Харченко. Питання пізнавальної цінності мережевих концепцій соціальної структури досліджував С.Макєєв. Серед російських науковців, які займаються мережевим аналізом, слід відмітити М.Чуракова, серію статей якого було опубліковано у часописі «Социологические исследования», та В.Печьонкіна автора програми з візуалізації мереж GRIN. Однак, враховуючи підвищення інтересу українських соціологів до аналізу мереж та стрімке зростання кількості західних наукових публікацій на дану тему, все ще наявним та актуальним залишається завдання залучення наробок та досягнень сучасної світової теорії і практики досліджень соціальних мереж до арсеналу вітчизняної соціологічної науки.
    Метою дисертаційного дослідження є розкриття пізнавальних можливостей, теоретико-методологічних засад та методико-інструментальних особливостей застосування методів мережевого аналізу в соціологічних дослідженнях. У відповідності до мети реалізація дослідження передбачає розв’язання наступних завдань:
    - визначити евристичну цінність застосування мережевого аналізу в соціологічних дослідженнях;
    - подати аналіз основних теоретико-методологічних засад мережевого підходу до вивчення соціальної реальності;
    - розробити класифікацію та здійснити систематичний аналіз дослідницького інструментарію мережевого аналізу в соціології;
    - виявити інструментальні та техніко-процедурні особливості збирання мережевих даних;
    - вивчити пізнавальні можливості застосування методів аналізу мереж в обробці даних соціометричних досліджень;
    - розробити україномовний глосарій основних понять мережевого аналізу;
    - окреслити основні класи дослідницьких завдань, на вирішення яких спрямоване застосування мережевого аналізу в соціологічних дослідженнях, розробити методичні рекомендації щодо ефективного використання методів аналізу соціальних мереж.
    Об’єктом дослідження є мережевий аналіз в соціології.
    Предмет дослідження пізнавальний потенціал та методологічні засади досліджень соціальних мереж, а також методико-інструментальні особливості застосування мережевого аналізу в соціологічних дослідженнях.
    Теоретико-методологічні засади та емпірична база дослідження. Теоретичну базу дисертаційного дослідження складають понятійний апарат, основні принципи та положення неоструктуралізму. Теоретичний розгляд пізнавального потенціалу та методологічних засад мережевого аналізу оснований на поєднанні логічного та системного підходів. В розробці глосарію основних понять мережевого аналізу було використано теоретичний доробок структурного функціоналізму, теорії обміну та теорії раціонального вибору, а також понятійний апарат теорії графів.
    Емпіричну базу складають дані соціометричних опитувань, проведених автором дисертації. В аналізі специфіки побудови опитувального інструментарію для збирання мережевих даних було використано опитувальник пілотажного дослідження проблем та соціальних потреб підлітків, що проводилось А.Міроновою під керівництвом автора дисертації в рамках підготовки дипломної роботи на кафедрі методології та методів соціологічних досліджень Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 1998 р.
    Основними методами дослідження є аксіоматичний, генетичний та індуктивний методи. В аналізі специфіки дослідницького інструментарію мережевого аналізу було використано методи систематизації, формалізації та моделювання. В дисертаційному дослідженні було також застосовано методи збирання соціологічної інформації (соціометричне опитування, інтерв’ю). В обробці даних емпіричних досліджень було використано методи мережевого аналізу, математичної статистики та методи візуалізації мереж.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці комплексного системного підходу до визначення пізнавальної цінності, теоретико-методологічних засад та методичних особливостей застосування методів мережевого аналізу у соціологічних дослідженнях. Під час розв’язання основних завдань дисертаційного дослідження було досягнуто результатів, що характеризуються такою науковою новизною:
    - дістало подальший розвиток визначення наукового статусу мережевого аналізу в соціології. Зокрема, доведено, що на сучасному етапі розвитку соціологічної теорії мережевий аналіз не може розглядатись як окремий напрямок соціологічного теоретизування, а визначається як окремий клас дослідницьких засобів (методів, технік, обчислювальних процедур, алгоритмів), що використовуються в аналізі соціальних мереж (С.13-18);
    - отримало подальший розвиток визначення основних принципів структурального аналізу, як теоретико-методологічної бази досліджень соціальних мереж, та генезису мережевого аналізу в соціології. До аналізу поряд з результатами наукових розвідок Б.Уеллмена було також залучено методологічні висновки та положення Дж.Скотта, С.Вассермана, К.Фауст, що дозволило виявити визначальний вплив Гарвардської групи дослідників соціальних структур на подальший розвиток та поширення методів мережевого аналізу (С.22-24);
    - вперше у вітчизняній соціологічній науці здійснено систематичний аналіз базових теоретичних концептів мережевого аналізу, що визначають основні характеристики соціальної мережі: помітності, згуртованості, еквівалентності, діапазону та посередництва (С.47-55). На основі виокремлення вказаних теоретичних концептів та окреслення трьох ключових об’єктів аналізу (окремого актора, зв’язків та структури мережі в цілому) розроблено класифікацію дослідницьких завдань, що можуть бути вирішені із застосуванням методів мережевого аналізу (С.194);
    - представлено систематичний огляд техніко-інструментальних особливостей збору мережевих даних. Основною відмінністю збирання мережевих даних із застосуванням методу опитування є наявність в опитувальному інструменті спеціальних стимульних запитань (генераторів імен), відповідаючи на які респондент перераховує осіб, які входять до складу його мережі. Здійснено порівняльний аналіз опитувальних інструментів, що застосовуються в емпіричних соціологічних дослідженнях егоцентричних мереж соціальної підтримки (С.64-82). Проаналізовано підходи до оцінки репрезентативності мережевих даних, зокрема, наголошено на необхідності тлумачення репрезентативності не тільки як представленості акторів, а і як представленості відношень в соціальній мережі (С.85-91);
    - вперше розроблено україномовний глосарій основних понять мережевого аналізу, що дозволило ввести до наукового обігу у вітчизняній соціології здобутки світової науки в галузі методології та методів аналізу соціальних мереж. Глосарій підготовлено у відповідності до розробленої класифікації дослідницьких завдань, на вирішення яких спрямоване застосування методів мережевого аналізу, та з врахуванням методичної специфіки аналізу мережевих даних (С.155-159);
    -&n
  • Список литературы:
  • · Висновки

    Історія інституціоналізації мережевого аналізу в соціології є одним з прикладів стрімких і дуже цікавих трансформацій, що відбувалися впродовж ХХ століття як в царині соціологічного теоретизування, так і в галузі емпіричних соціологічних досліджень. Зокрема, це стосується розвитку термінологічного апарату аналізу соціальних мереж та накопичення методичного інструментарію по їх вивченню. З часів Барнза та Мітчелла, які почали використовувати поняття соціальна мережа” скоріше як метафору, ніж як чітко визначений теоретичний концепт, до сьогоднішніх днів, коли все більше поширюються ідеї Г.Рітцера, М.Кастельса, М.Манна про існування мережевої організації суспільства”, наявність теорії мереж”, можна спостерігати стрімке накопичення наукових робіт в царині аналізу соціальних мереж, що, з одного боку, підвищує інтерес нових дослідників до вказаного предмету, а з іншої сторони, підживлюється цікавими знахідками науковців, яких можна вважати фундаторами мережевого підходу в соціології (З.Надел, Г.Уайт, Е.Ботт, Б.Уеллмен, Р.Барт та ін.).
    Дана робота є результатом аналізу методологічних засад та методичних особливостей застосування мережевого аналізу в соціології. Проведене нами комплексне теоретико-методологічне та методичне дослідження свідчить про значний пізнавальний потенціал та високу евристичну цінність методів аналізу мереж. Реалізація дослідницьких завдань, що були окреслені на початку роботи, дозволила акумулювати результати проведеного дослідження у загальних висновках, викладених нижче.
    1. На основі розгляду генези, теоретко-методологічних засад та пізнавальних можливостей застосування мережевого аналізу в соціології доведено, що на сучасному етапі розвитку соціологічної науки необґрунтованим є виокремлення мережевого аналізу як самостійного напрямку соціологічного теоретизування. Мережевий аналіз визначається як окремий клас дослідницьких засобів (методів, технік, обчислювальних процедур, алгоритмів), що застосовуються в аналізі соціальних мереж. Методи мережевого аналізу дозволяють вивчати різні типи соціальних структур, які на операційному рівні фіксуються у сталих мережевих моделях. Соціальна мережа визначається як сукупність соціальних акторів, що з’єднані певним типом відношень.
    2. Теоретико-методологічною базою досліджень соціальних мереж є структуральний аналіз як окремий теоретичний напрямок в сучасному структуралізмі. В базових принципах структурального аналізу постулюється взаємозалежність функціонування соціальних акторів, поведінка яких пояснюється та детермінується, в першу чергу, моделями відношень між складними елементами соціальної системи.
    3. Базовими теоретичними концептами, що описують основні мережеві характеристики, є помітність, згуртованість, еквівалентність, діапазон та посередництво. В процесі аналізу соціальної мережі увага дослідника в цілому може бути зосереджена на трьох об’єктах: окремому акторі, зв’язках між акторами та структурі мережі в цілому. У відповідності до двох означених векторів” (базових теоретичних концептів та фокусу аналізу) в роботі розроблено концептуальну модель мережевого аналізу та визначено основні класи дослідницьких завдань, на вирішення яких спрямоване застосування методів мережевого аналізу в соціологічних дослідженнях.
    3. Вивчення соціальних мереж відбувається в рамках двох загальних дослідницьких стратегій: досліджень егоцентричних мереж та досліджень загальних мереж. Означені стратегії є визначальними щодо окреслення меж вибіркової сукупності, вибору методів збору інформації та обґрунтування вибору методів аналізу здобутих даних. Застосування різних стратегій також обумовлює відмінності в підходах до оцінки репрезентативності мережевих даних.
    4. Однією з визначальних особливостей збирання даних в дослідженнях мереж є застосування спеціальних запитань в опитувальному інструменті, що мають назву генераторів імен. Генератор імен є окремим запитанням, відповідь на яке передбачає складання респондентом переліку імен осіб, з якими він має зв’язки за обумовленим дослідником відношнням. В роботі розглянуто методичні аспекти складання опитувального інструментарію в дослідженнях егоцентричних соціальних мереж та здійснене порівняння стандартизованих опитувальників, що були застосовані в практиці мережевих досліджень.
    5. Визначення меж вибіркової сукупності та оцінки репрезентативності вибірки є окремою методичною проблемою досліджень соціальних мереж. В роботі розглянуто два підходи до визначення меж соціальних мереж при проведенні вибіркових досліджень (номіналістичного та реалістичного) та критеріїв відбору соціальних акторів, що входять до складу мереж (критерій логічної важливості та взаємної релевантності). Окремо проаналізовано підходи до оцінки репрезентативності мережевих даних, зокрема, наголошено на необхідності тлумачення репрезентативності не тільки як представленості акторів, а і як представленості відношень в соціальній мережі.
    6. В роботі проаналізовано різні класифікації методів мережевого аналізу. В емпіричних дослідженнях соціальних мереж запропоновано використання трьох груп методів аналізу: 1) формальних методів, що ґрунтуються на математичній теорії графів і спрямовані на отримання описової інформації про соціальну мережу; 2) методів дескриптивної статистики, що застосовуються для вивчення розподілу мережевих характеристик; 3) методів статистики виведень, метою застосування яких є перевірка статистичних гіпотез про структуру мережі та ймовірність невипадковісті отриманої мережевої характеристики чи конфігурації зв’язків. В якості критеріїв обґрунтування вибору методів мережевого аналізу в конкретних дослідженнях розглядаються: а) рівень аналізу, б) аналітичний підхід, в) характер дослідницьких завдань, г) дослідницька стратегія.
    7. Інструментальну специфіку застосування формальних методів мережевого аналізу проаналізовано у відповідності до визначених у першому розділі роботи базових теоретичних концептів. Щодо кожного з розглянутих методів окремо визначено клас дослідницьких завдань, на вирішення яких спрямоване їх застосування, подано опис обчислювальних процедур та визначено особливості інтерпретації отриманих результатів. Окремим результатом здійсненої дослідницької роботи є систематизований опис алгоритмів визначення наборів акторів, що характеризуються еквівалентним розташуванням в структурі мережі, та розробка методичних рекомендацій по застосуванню методів позиційного та рольового аналізу в дослідженнях соціальних мереж.
    8. В процесі проведення дисертаційного дослідження було проведено серію методичних експериментів, одним із завдань яких було визначення пізнавальних можливостей мережевого аналізу соціометричних даних. В третьому розділі роботи містяться результати проведених соціометричних досліджень. Визначено, що застосування методів мережевого аналізу дозволяє отримати значно ширший, ніж це традиційно представлено в соціометрії, спектр показників, що характеризують особливості міжособистісних зв’язків в малих групах. Комплексне застосування методів мережевого аналізу у відповідності до розробленої концептуальної моделі дозволяє отримати цілісну картину міжособистісних зв’язків у малій групі, де, зокрема, враховано конфігурацію та склад згуртованих підгруп, особливості позиційної структури та рольових відношень, а також характеристики посередницьких зв’язків в групі.
    Зважаючи на новизну наукової термінології, що залучається до вітчизняної соціології, в процесі проведення дисертаційного дослідження був підготовлений глосарій основних понять мережевого аналізу, що, як вбачається, сприятиме підвищенню інтересу українських соціологів до мережевих досліджень та матиме наслідком збільшення кількості емпіричних досліджень соціальних мереж.
    Зазначимо, що розглянуті в даній роботі методи аналізу мереж складають базовий пласт, своєрідну абетку” сучасного мережевого аналізу. Зокрема, ми тільки побіжно торкнулись методів статистичного аналізу, методів аналізу навантажених мереж. Цікаве поле для подальших методичних розвідок складають також методи моделювання мереж з врахуванням динамічних аспектів їх функціонування, а також методи візуалізації мереж.







    ·Список використаних джерел

    1. Стоян Л.М. Українська мова: Посібник з орфографії та пунктуації. 2-ге вид., допов. К.: Наукова думка, 2000. 104 с.
    2. Карачун В.Я. Орфографічний словник наукових і технічних термінів. К.: Криниця, 1999. 528 с.
    3. The corporation of the 1990s: information technology and organizational transformation /Ed. Michael S.Scott Morton. Ney York, Oxford: Ozford University Press, 1991. 331 p.
    4. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. Пер. с англ. /Под науч. ред. О.И.Шкаратана. М.: ГУ ВШЭ, 2000. 608 с.
    5. Манн М. Общества как организованные сети власти // Современные социологические теории общества /Сост. и научн. ред. Н.Л.Поляковой. М.: ИНИОН РАН, 1996. С. 24 32.
    6. Коллінз Р. Теорія конфлікту в сучасній макроісторичній соціології // Філософська і соціологічна думка. 1993. - №6. С. 81 98.
    7. Коллинз Р. Социология философий: глобальная теория интеллектуального изменения /Пер. с англ. Ю.Вертгейм, Н.Розова; Вст. статья Н.Розова. Новосибирск: Сибирский хронограф, 2002. 1281 с.
    8. Уили Н. История и политика современной социологической теории //Социологическая теория сегодня. Сборник статей американских и украинских теоретиков /Под ред. В.Танчера. К.: Институт социологии НАН Украины, 1994. С. 45 - 67.
    9. Ритцер Дж. Нынешнее состояние социологической теории: новые синтезы //Социологическая теория сегодня. Сборник статей американских и украинских теоретиков. Под редакцией В.Танчера. К.: Институт социологии, 1994. С.24 -44.
    10. Ritzer G. Modern sociological theory. New York: The McGRAW-HILL COMPANIES INC., 1996. 609 p.
    11. Burt R.S.Towards a structural theory of action: network models of social structure, perceptions, and action. New York: Academic Press, 1982. 381 p.
    12. White H. Identity and control: a structural theory of social action. Princeton: Princeton University Press, 1992. 423 p.
    13. Wellman B. Structural analysis: from method and metaphor to theory and substance //Wellman B, Berkowitz S.D. (eds.) Social structures: a network approach. Cambridge, England: Cambridge University Press, 1988. P.19-61.
    14. Wellman B, Berkowitz S.D. Introduction: Studying social structures // Social structures: a network approach / Wellman B, Berkowitz S.D. (eds.) Cambridge, England: Cambridge University Press, 1988. P. 1 - 14.
    15. Scott J. Social network analysis: A Handbook Newbury Park, CA: Sage, 1992. 240p.
    16. Комаров М.С. Анализ социальных сетей // Современная западная социология: Словарь / Сост. Давыдов Ю.Н, Ковалева М.С., Филиппов А.Ф. М.: Политиздат, 1990. C. 16 - 17.
    17. Wellman B. Network analysis: some basic principles // Sociological theory /Ed. Collins R. San Francisco: Jossey-Bass, 1983. P. 155 - 200.
    18. Комаров М.С. Структуры социальной концепции // Современная западная социология: Словарь /Сост. Давыдов Ю.Н, Ковалева М.С., Филиппов А.Ф. М.: Политиздат, 1990. C. 335 - 336.
    19. Свєженцева Ю.О. Структуральний аналіз в соціології: Автореф. дисканд. соц. наук: 22.00.01 / Харківськ. держ. ун-т. Х., 1995. 23 с.
    20. Тернер Дж. Структура социологической теории. Пер.с англ.. - М.: Прогресс, 1985. 471 с.
    21. Wasserman S., Faust K. Social network analysis: methods and applications. New York: Cambridge University Press, 1994. 825 p.
    22. Капитонов Э.А. Социология ХХ века. Ростов-на-Дону: Изд-во «Феникс», 1996. 512 с.
    23. Barnes J.A. Class and comittees in a Norwegian island parish // Human relations. 1954. - №7 p. 39-58.
    24. Mitchell J.C. (ed.) Social networks in urban settings. Manchester, England: Manchester University Press, 1969. 378 p.
    25. Веселкин Е.А. Понятие социальной сети в британской социальной антропологии. // Концепции зарубежной этнологии. М.: Прогресс, 1976. С. 125—152.
    26. Морено Я.Л. Социометрия: Экспериментальный метод и наука об обществе / Пер.с англ.. М.: Академический Проект, 2001 - 384 с.
    27. Moreno J.L. Contributions of sociometry to research methodology in sociology //American sociological review. 1947. Vol. 12, № 3. Р. 287-292.
    28. Харари Ф. Теория графов. М: Мир, 1973. 300 с.
    29. Дэвис Дж.Э. Социология установки // Американская социология: Перспективы. Проблемы. Методы. /Ред. и вст. статья Г.В.Осипова М.: Прогресс, 1972. С. 54 - 67.
    30. Granovetter M. Getting a job: a study of contacts and careers. Cambrige, MA: Harvard University Press, 1974. 179 p.
    31. Li N.H. The search for an abortionist. Chicago.: University of Chicago Press, 1969. 207 p.
    32. Nadel S.F. The theory of social structure London: Cohen & West Ltd., 1965. 159p.
    33. Радаев В.В., Шкаратан О.И. Социальная стратификация. М: Аспект Пресс, 1996. 318 с.
    34. Заславская Т.И., Рывкина Р.В. Социология экономической жизни: Очерки теории. Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1991. 448 с.
    35. Neuman W. Social research methods: qualitative and quantitative approaches. Boston: Allyn and Bacon, 1997. 560 p.
    36. Семенова В.В. Качественные методы: введение в гуманистическую социологию. М.: Добросвет, 1998. 292 с.
    37. Alapuro R., Lonkila M. Networks, identity, and (in)action //Europian societies - Vol. 2, №1 2000. P. 65-90.
    38. Benassi M., Gargiulo M. Unformal hierarchy and managerial flexibility in network organizations // Third European Conf. on social network analysis. Abstracts and short versions of papers. Munich (Germany). - 1993. P.13.
    39. Ibarra H.The social structure of biculturalism: opportunity, race and different social circles on middle managers` informal networks // Third European Conf. on social network analysis. Abstracts and short versions of papers. Munich (Germany). - 1993. P. 89 - 95.
    40. Borchers A. The sandwich situation”: support and stress from the point of view of the generation in the middle // Third European Conf. on social network analysis. Abstracts and short versions of papers. Munich (Germany). - 1993. P. 21 - 25.
    41. Broese M. Groenou V. Health related aspects of personal networks in old age // Third European Conf. on social network analysis. Abstracts and short versions of papers. Munich (Germany). - 1993. P. 84 - 87.
    42. Burris V. The interlock structure of the policy-planning network // Third European Conf. on social network analysis. Abstracts and short versions of papers. Munich (Germany). - 1993. P. 35 - 38.
    43. Kleinnijenhuis J. Explaining dyadical relationships in networks of international actors 1948-1978 // Third European Conf. on social network analysis. Abstracts and short versions of papers. Munich (Germany). - 1993. P. 118 - 120.
    44. Mendieta J.G., Schmidt S., Castro J., Ruiz A. A dynamic analysis of the Mexican power network //Connections 20 (2), 1997. Р.34 55.
    45. Gaiser W. Importance of peer groups in different regional contexts and biographical stages // Third European Conf. on social network analysis. Abstracts and short versions of papers. Munich (Germany). - 1993. - P. 72 - 77.
    46. Boahene K. Innovation adoption as a socio-economic process: the case of Ghanaian cocoa industry // Third European Conf. on social network analysis. Abstracts and short versions of papers. Munich (Germany). - 1993. P. 14 - 15.
    47. Behaghel K. Exploring the network of interassociational interlocking: determinants of structure and change. The case of German medical associations // Third European Conf. on social network analysis. Abstracts and short versions of papers. Munich (Germany). - 1993. - P. 10 - 12.
    48. Захарченко М.В., Харченко Н.М. Структура та зміст соціальних сітей зміни статусу зайнятості // Вісник Київського університету. Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. 1995. Вип. 1. C. 72 - 80.
    49. Roth M.S., Dakhli M. Regional trade agreements as structural networks: implications for foreign direct investment decisions / Connections. - 2000. - №23(1). P. 60 - 71.
    50. Staber U. With a little help from your friends: the role of social networks in female entrepreneurship // Third European Conf. on social network analysis. Abstracts and short versions of papers. Munich (Germany). - 1993. P. 181 - 182.
    51. Spreen M., Zwaagstra R. Networks of cocaine users in an urban area: the use of multilevel modelling for analysig personal networks // Third European Conf. on social network analysis. Abstracts and short versions of papers. Munich (Germany). - 1993. P. 179 - 180.
    52. Knoke D., Kuklinski J.H. Network analysis. Newbury Park: Sage, 1982. 92 p.
    53. Burt R. STRUCTURE. Version 4.2. Reference manual. New York: Columbia University, 1991. 236 p.
    54. Парсонс Т. О структуре социального действия /Под общ. ред. Чесноковой В.Ф., Белановского С.А. М.: Академический Проект, 2000. 880 с.
    55. Філософський словник /За ред. В.І.Шинкарука. К.: Голов. ред. УРЕ, 1986. 800с.
    56. The concise Oxford dictionary of sociology. /Ed. Gordon Marshall. Oxford; New York: Oxford University Press, 1994. 571 p.
    57. The encyclopedic dictionary of sociology /Ed. R. Lachmann. 4th ed. New York: The Dushkin Publishing Group Inc., 1991. 321 p.
    58. История теретической социологии: В 4-х т. /Ответ. ред. и составитель Ю.Н.Давыдов. М.: Канон, 1997. Т.1. 496 с.
    59. Леві-Строс К. Поняття структури в етнології // Леві-Строс К. Структурна антропологія / Пер. з фр. З.Борисюк К.: Основи, 2000. C. 262 - 304.
    60. Якобсон Р. Лінгвістика і поетика // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. /За ред. М.Зубрицької. Львів.: Літопис, 1996. с.359-377.
    61. Swingewood A. A Short History of Sociological Thought. London: Macmillan, 1984 355 с.
    62. Блау П. Различные точки зрения на социальную структуру и их общий знаменатель // Американская социологическая мысль. Тексты /Под ред. Добренькова В.И. М.: Издание Междунар. Университета Бизнеса и Управления, 1996. С. 7 - 44.
    63. Кимелев Ю.А., Полякова Н.Л. Теория общества Энтони Гидденса // Современные социологические теории общества /Сост. и научн. ред. Поляковой Н.Л. М.: ИНИОН РАН, 1996. С. 33 - 57.
    64. Комаров М.С. О двух понятиях социальной структуры в социологии // Проблемы теоретической социологии. Вып.2. Сб. статей. /Под. Ред. А.О.Бороноева. СПб.: Изд-во С.-Петербургского университета, 1996. С. 135 - 154.
    65. Макеев С.А., Оксамитная С.Н., Швачко Е.В. Социальные идентификации и идентичности. К.: Ин-т социологии НАН Украины, 1996. 185с.
    66. Wellman B., Carrington P.J., Hill A. Networks as personal communities // Social structures: a network approach /Wellman B, Berkowitz S.D. (eds.) Cambridge, England: Cambridge University Press, 1988. P. 130 - 184.
    67. Cook K.S., Whitmeyer J.M. Two approaches to social structure: exchange theory and network analysis // Annual Revew of Sociology. 1992. - Vol. 18. Р. 109 - 127.
    68. Bonacich P. Power and centrality: a family of measures // American journal of sociology. 1987. № 92. P. 1170 - 1182.
    69. Knoke D., Burt R.S. Prominence // Burt R.S., Minor M. Applied network analysis. A methodological introduction. Newbury Park, CA: Sage, 1983. Р. 195 - 222.
    70. Burt R.S. Range //Burt R.S., Minor M.J. (eds.) Applied network analysis. Beverly Hills: SAGE Publications, - 1983. Р.176-194.
    71. Granovetter M. The strength of weak ties //American journal of sociology. 1973. - №81. P. 1287 - 1303.
    72. Burt, R.S. Structural Holes: The social structure of competition. Cambridge: Harvard University Press, 1992. 313 p.
    73. Weimann G. The strength of weak conversational ties in the flow of information and influence // Social networks. 1983. - №5. Р. 245 - 267.
    74. Gould J., Fernandes J. Structures of mediation: A formal approach to brokerage in transaction networks // Sociological methodology. 1989. Vol. 19. Р. 89 - 126.
    75. Батыгин Г.С. Обоснование научного вывода в прикладной социологии. М.: Наука, 1986. 271 с.
    76. Горбачик А.П., Жулькевська О.В. Сіткові методи в аналізі соціальних явищ // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. 1995. Вип.1. С. 80-87.
    77. Жулькевська О.В. До питання методології та методики застосування сіткового аналізу в дослідженні соціальної структури //Вісник Харківського державного університету. Серія "Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи". 1997. - № 393. С. 122-127.
    78. Жулькевська О.В. Дослідницькі традиції та методологічні проблеми застосування сіткового аналізу в соціології // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. 1997. Вип.6. С. 13-15.
    79. Жулькевська О.В. Формальні моделі соціальних мереж у системі методів мережного аналізу // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. 2002. Вип.. 14. С. 16-21.
    80. Жулькевська О.В. Методологічні принципи мережного підходу до аналізу соціальної структури // Проблема личности в науке: результаты и перспективы исследований (Тезисы докладов Пятой международной конференции молодых ученых). К.:Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2002 - С. 32-34.
    81. Тихонов О.М. Інструментарій соціологічного дослідження // Соціологія: короткий енциклопедичний словник /В.І.Волович, В.І.Тарасенко, М.В.Захарченко та ін. / Під заг. ред. В.І.Воловича. К.:Укр. Центр духовн. культури, 1998. С. 206.
    82. Marsden P.V. Metwork data and measurement // Annual review of sociology. 1992. - Vol.16. Р. 435 - 463.
    83. Зыков А.А. Основы теории графов. М.: Наука, 1987. 381 с.
    84. Оре О. Теория графов. М: Наука, 1980. 336 с.
    85. Филлипс Д., Гарсиа-Диас А. Методы анализа сетей: Пер. с анг. М.: Мир, 1984. 496 с.
    86. Свами М., Тхуласираман К. Графы, сети и алгоритмы: Пер. с англ. М.: Мир, 1984. 455 с.
    87. Schenk M., Pfenning U. Validity, reliability and standardization of egocentric networks // Third European Conf. on social network analysis. Abstracts and short versions of papers. Munich (Germany). - 1993. P. 169 171.
    88. Campbell K.E., Lee B.A. Name generators in surveys of personal networks //Social networks. 1991. - № 13. Р. 203 - 221.
    89. Burt R.S. Network items and the General Social Survey // Social networks. 1984. № 6. Р. 293 - 339.
    90. Laireiter Anton-Rupert The interview on social networks and social support SONET studies on its reliability and validity // Third European Conf. on social network analysis. Abstracts and short versions of papers. Munich (Germany). - 1993. P. 127 129.
    91. Lambert M. Understanding social networks. Beverly Hills, California: SAGE Publications. 1983. 119 p.
    92. Walker M.E., Wasserman S., Wellmen B. Statistical models for social support networks. // Advances in social network analysis. / Eds. Wasserman S., Galaskiewicz J. Thousand Oaks, London, New Delhi: SAGE Publication, 1994. P. 53 - 78.
    93. Burt R.S. A note on missimg network data in the General Social Survey // Social networks. 1987. - № 9. - Р. 63 - 73.
    94. Burt R.S. A note on the General Social Survey`s ersatz network density item //Social networks. 1987. - № 9. Р. 75-85
    95. Wellman B., Carrington Peter J., Hall A. Networks as personal communities // Wellman B, Berkowitz S.D. (eds.) Social structures: a network approach. Cambridge, England: Cambridge University Press, 1988. Р. 130 - 184.
    96. Bass Lee Ann, Stein Catherine H.Comparing the structure and stability of network ties using the social support questionnaire and the social network list // Journal of social and personal relationships. 1997. - Vol. 0014, №3. - Р. 123 - 132.
    97.Sarason J.G., Levine H.M., Basham P.B., Sarason B.R. Assessing Social Support: The social Support Questionnaire // Journal of Personality and Social Psychology. 1983. - Vol. 44, № 1. P. 127 - 139.
    98.Vaux A., Phillips J., Holly L., Thomson B., Williams D., Steward D. The Social Support Appraisals (SS-A) Scale: Studies of Reliability and Validity // American Journal of Community Psychology. 1986. - Vol.14, № 2. P. 195-219.
    99.Волович В.И. Надежность информации в социологическом исследовании.. - К.: Наукова думка, 1974 - 134 с.
    100. Паниотто В.И. Качество социологической информации. - К.: Наукова думка, 1986 - 206 с.
    101. Девятко И.Ф. Методы социологического исследования. Екатеринбург: Изд-во Урал.ун-та, 1998. 208 с.
    102. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. К.: Наукова думка, 1989. 200 с.
    103. Общая психодиагностика. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. 304 с.
    104. Морозов С.М. Психометричний контроль та конструювання психодіагностичних тестів: Навч. посібник для студентів ф-ту соціології та психології. К.: РВЦ Київський університет”, 1997. 95 с.
    105. Vernooij-Dassen M., Felling A.J. The effects of different forms of social support on primary caregivers of demented persons // Third European Conf. on social network analysis. Abstracts and short versions of papers. Munich (Germany). - 1993. P. 192 - 195.
    106. Burt R.S. Distinguishing relational contents // Burt R.S., Minor M.J. (eds.) Applied network analysis. Beverly Hills: SAGE Publications, - 1983. Р. 35 - 74.
    107. Рогозин Д.М. Когнитивный анализ опросного инструмента. М.: Институт Фонда «Общественное мнение», 2002. 254 с.
    108. Lauman E.O., Marsden P.V., Prensky D. The boundary specification problem in network analysis // Burt R.S., Minor M.J. (eds.) Applied network analysis. Beverly Hills: SAGE Publications, - 1983. P. 18 - 34.
    109. Gorbachik A., Paniotto V., Finkel L. The factors which influenced on choice in mutual expert estimation of the level of qualification (The experience of using statistical package WASP) // Third European Conf. on social network analysis. Abstracts and short versions of papers. Munich (Germany). - 1993. P. 83.
    110. Rennolls K. Maximum likilihood estimation from snowball samples of simple social networks // Third European Conf. on social network analysis. Abstracts and short versions of papers. Munich (Germany). - 1993. P. 49 - 156.
    111. Rennolls K. P-weighted estimates from a snowball sampled social network // Third European Conf. on social network analysis. Abstracts and short versions of papers. Munich (Germany). - 1993. P. 157 - 163.
    112. Чурилов Н.Н. Репрезентативность // Социологический справочник. Под общей ред. В.И. Воловича. К.: Политиздат Украині, 1990. С. 170 - 172.
    113. Чурилов Н.Н. Проектирование выборочного социологического исследоввания (Некоторые методологические и методические проблемы). К.: Наукова думка, 1986 183 с.
    114. Черняк О.І. Техніка вибіркових досліджень.. - К.: МІВВЦ, 2001 248 с.
    115. Панина Н.В. Технология социологического исследования (курс лекций). - 2-е изд. - К.: Институт социологии НАН Украины, 2001 277 с.
    116. Hansen M.H., Hurwitz W.N., Madow W.H. Sample survey methods and theory. Vol. 1: Methods and applications. New York: A Wiley-interscience Publication John Wiley & Sons, inc., 1993. 638 p.
    117. Holland P., Leinhardt S. Measurement error in sociometry // Measurement in the Social Science. Theories and Strategies /Ed. by Blalock H.M. Chicago: Aldline Publishing Company , 1974. Р. 187 - 211.
    118. Методы сбора информации в социологических исследованиях. Кн.1. Социологический опрос. / Отв. ред. Андреенков В.Г., Маслова О.М. М.: Наука, 1990. 232 с.
    119. Методы сбора информации в социологических исследованиях. Кн.2. Организационно-методические проблемы опроса. Анализ документов. Наблюдение. Эксперимент / Отв. ред. В.Г.Андреенков, О.М.Маслова. М.: Наука, 1990. 224 с.
    120. Аванесов В.С. Тесты в социологическом исследовании. М.: Наука, 1982 199с.
    121.
  • Стоимость доставки:
  • 100.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ ДИССЕРТАЦИИ

Атюнина Ирина Валентиновна. Реактивность и ауторегуляция церебрального кровообращения при разных вариантах ортостатических гипотензивных реакций у больных артериальной гипертензией старших возрастных групп с цереброваскулярной патологией
Аксенов Игорь Игоревич. Совершенствование решетного стана зерноочистительной машины
Авдеева Елена Юрьевна. Фармакогностическое исследование растений рода Saussurea Dc. флоры Сибири и разработка на их основе новых остеогенных средств комплексной терапии остеомиелита
Абасс Ахмед Зкеар Абасс. Исследование режимов гибридных систем электроснабжения с использованием возобновляемых источников энергии (на примере Республики Ирак)
Юрлов Иван Александрович. Спектроскопия и особенности широкополосного «белого» излучения наноразмерных диэлектрических оксидных и фторидных частиц, легированных редкоземельными ионами Pr3+, Dy3+, Er3+, Yb3+