Білоус Євгеній В’ячеславович Емпірична ідентифікація ідеоло­гічних уявлень повсякденної свідомості : Белоус Евгений Вячеславович Эмпирическая идентификация идеологических представлений обыденного сознания

Краткое описание

Білоус Євгеній В’ячеславович, фахівець служби стра­тегічної аналітики департаменту аналітики ТОВ «Телера- діокомпанія «Україна»: «Емпірична ідентифікація ідеоло­гічних уявлень повсякденної свідомості» (22.00.02 - мето­дологія та методи соціологічних досліджень). Спецрада Д 26.001.30 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка МОН України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
БІЛОУС ЄВГЕНІЙ В’ЯЧЕСЛАВОВИЧ
УДК 303.094.4: 316.75
ДИСЕРТАЦІЯ
ЕМПІРИЧНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ ІДЕОЛОГІЧНИХ УЯВЛЕНЬ
ПОВСЯКДЕННОЇ СВІДОМОСТІ
22.00.02 – методологія та методи соціологічних досліджень
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
_______________Білоус Є. В.
Науковий керівник: Сидоров Микола Володимир-Станіславович, кандидат
фізико-математичних наук, доцент
Київ – 2018

ЗМІСТ
ВСТУП.................................................................................................................... 13
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОНЯТТЯ «ІДЕОЛОГІЯ» ......... 24
1.1. Аналітичний огляд наукових досліджень поняття «ідеологія» ........... 24
1.2. Зміст і форми функціонування ідеології ............................................... 38
Висновки до розділу 1...................................................................................... 55
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
ІДЕОЛОГІЧНИХ УЯВЛЕНЬ ПОВСЯКДЕННОЇ СВІДОМОСТІ........................ 57
2.1. Експлікація поняття «ідеологічні уявлення повсякденної свідомості» . 57
2.2. Підходи до дослідження ідеології та ідеологічних уявлень ................... 87
Висновки до розділу 2.................................................................................... 113
РОЗДІЛ 3. ЕМПІРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ІДЕОЛОГІЧНИХ УЯВЛЕНЬ
ПОВСЯКДЕННОЇ СВІДОМОСТІ....................................................................... 116
3.1. Ідентифікація ідеологічних уявлень засобами контент-аналітичного
дослідження .................................................................................................... 116
3.2. Ідентифікація ідеологічних уявлень повсякденної свідомості за
матеріалами масового опитування ................................................................ 145
Висновки до розділу 3.................................................................................... 185
ВИСНОВКИ ......................................................................................................... 191
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ...................................................... 199
ДОДАТКИ ............................................................................................................ 215

Список литературы

ВИСНОВКИ
В ході реалізації дисертаційного дослідження були виконані поставлені
на початку роботи завдання, що дозволило досягти мети дисертаційної роботи –
здійснити методологічне обґрунтування засобів емпіричної ідентифікації
ідеологічних уявлень.
За результатами здійсненого дисертаційного дослідження були зроблені
наступні висновки.
1. Інтерес до ідеології, її актуалізація у суспільствознавстві та
історичному процесі має певний циклічний характер, який зумовив не один
етап деідеологізації та реідеологізації. Відтак, дане поняття зазнало значних
трансформацій з моменту введення в обіг і до сьогодення, вбираючи нові
смисли в ході його розвитку. Сьогоднішня концептуальна багатозначність
поняття «ідеологія», його суперечливе та неоднозначне розуміння виникають
через існування, з одного боку, варіативних форм функціонування ідеології
(ідеологія як доктрина, як ідеологічні відносини та як ідеологічна діяльність), а
з іншого – ряду структурних елементів ідеології (до яких відносять ідею, ідеал,
ідеологему та теорію ідеологічного процесу). Відтак, дискусії щодо ідеології, її
сутності, змісту та права на існування перетворили дану сферу в арену
жорсткого протистояння і активного протиборства різних розумінь та підходів.
2. За період дослідження ідеології встановились як критичні, так і
нейтральні інтерпретації поняття. До критичних, негативних тлумачень поняття
слід віднести розуміння ідеологій як теорій, які спотворюють реальність,
запозичуючи аргументи науки та орієнтуючись на зміни усталеного
соціального порядку, як «хибну свідомість», яка приховує справжній стан
речей, або ж як цілісні уніфіковані системи вірувань і переконань, які
нав’язують суспільству певні когнітивні та поведінкові патерни. До
нейтральних інтерпретацій слід віднести розуміння ідеології як ідей та інтересів
соціальних груп, які виражають їх ставлення до навколишнього світу, або як
спосіб впорядкування та інтерпретації соціальної реальності. В сучасному
192
суспільствознавстві з’являється тенденція відходу від розгляду ідеології як
«системи ідей», через розгляд у ній «символічних форм». Більше того, в
сучасній інтерпретації «середовище існування» ідеології виходить за рамки
політичних інститутів, зачіпаючи і повсякденне життя.
3. Відповідно, поняття «ідеологія», залишаючись актуальним у
суспільствознавстві загалом та соціології зокрема, вимагає уточнення і
розвитку. Існуючі спроби вирішення проблеми визначення поняття «ідеологія»,
які знаходимо у Дж. Джерінга, є неприйнятними, адже не знімають поставленої
проблеми. Зокрема, 1) здійснення операціоналізації поняття в процесі
вимірювання порушує принцип попереднього обгрунтування поняття,
2) вживання інших видових та родових понять не може витіснити із вжитку
поняття «ідеологія», адже воно має специфічні конотації, 3) дослідження
походження поняття та феномену «ідеологія» як і 4) приймання усіх визначень
ідеології не передбачає визначення, яке б задовільнило усіх дослідників. Саме
тому була запропонована експлікація поняття «ідеологічні уявлення
повсякденної свідомості», яке б окреслило специфіку інтерпретації ідеології у
повсякденному житті «неспеціалізованими ідеологами» – пересічними особами.
4. В ході експлікації поняття «ідеологічні уявлення повсякденної
свідомості» було з’ясовано наявність принаймні двох основних традицій
дослідження когнітивних компонентів повсякденної свідомості, а саме
французької соціально-психологічної школи С. Московічі та англоамериканської традиції М. Рокіча. Якщо представники першої традиції
визначають пізнавальні компоненти повсякденної свідомості через «соціальні
уявлення», то представники англо-американської традиції (М. Рокіч)
пропонують розглядати судження, вірування («beliefs»), що містять оціночну
інформацію про об’єкт, пов’язують його з тим чи іншим атрибутом. Важливим
моментом концепції «beliefs» є наявність центральних та периферійних
вірувань.
5. Виходячи з наявності згаданих підходів, а також напрацювань
І. Попової, яка у своїх роботах також опиралась на існуючі традиції
193
дослідження когнітивних компонентів повсякденної свідомості, узагальнила їх і
обґрунтувала введення в обіг поняття «повсякденні ідеології», пропонуємо
концепт «ідеологічні уявлення повсякденної свідомості» – погляди особи
оціночного змісту на соціально значущі цінності, що є підставою для
групування людей, які їх поділяють і спрямовуються на спільні дії. Ідеологічні
уявлення – сукупність загальних соціальних уявлень, які формуються стихійно,
в повсякденній діяльності та відображають розуміння світу через призму
повсякденного життя. Вони є груповими оцінками, що не обов’язково
достовірні, але мають чітко виражений емотивний характер. Ці соціальні
уявлення темпоральні та фрагментовані, а їх артикульованість залежить від
рівня освіченості суб’єктів та їх місця у системі соціальної стратифікації
суспільства, тобто, узагальнюючи – від соціального досвіду суб’єктів
ідеологічних процесів та їх соціальних відносин. Ідеологічні уявлення
проявляються в оцінках та поведінці суб’єктів, яка, в свою чергу, орієнтована
потребами та інтересами. Як і ідеологія (в широкому значенні), повсякденні
ідеологічні уявлення знаходяться під впливом сприйняття (перший етап
опрацювання інформації), мислення (судження, висновки, які визначаються
рівнем культури, зокрема, політичної культури) та емоцій. Тобто, ідеологія
загалом та ідеологічні уявлення зокрема формуються як відносно стійкими
(політична культура, ментальність) так і нестійкими (настрої, емоції,
переживання) компонентами. Ідеологічні уявлення повсякденної свідомості
мають різноманітні форми вираження. Перебуваючи у свідомості, вони можуть
проявлятися в анекдотах, жартах, записах у блогах, петиціях, постах у
соціальних мережах. Сучасними жанрами таких уявлень є інтернетдемотиватори, меми, фотожаби. Механізмами трансляції ідеологічних уявлень є
блоги, листи, петиції, страйки, масові протести, засоби соціальних мереж
(публікації, коментарі, хештеги, обговорення в групах у соціальних мережах,
твітер-шторми тощо).
6. Оскільки авторка концепту «повсякденні ідеології» лише окреслює
потенційні способи його емпіричної ідентифікації, був здійснений аналітичний
194
огляд існуючих підходів дослідження ідеології загалом та ідеологічних уявлень
зокрема. Таким чином, з’ясовано, що одновимірний континуум ідеології не є
релевантним для пояснення варіативності ідеологічних уявлень груп
суспільства, а прямі запитання щодо самоідентифікації, прихильності до тих чи
інших ідеологічних течій не дають очікуваних результатів – відповідно, постає
завдання вивчення та побудови моделей структуризації ідеологічних уявлень.
Зокрема, серед спроб латентного вимірювання ідеологічних уявлень слід
виокремити створений фахівцями Київського міжнародного інституту
соціології Індекс Результативності Російської Пропаганди, здійснений підхід
А. Олійника до з’ясування ідеологічних орієнтацій українського суспільства за
критерієм бачення векторів державного будівництва в Україні через
застосування багатовимірного статистичного аналізу результатів кількісного
дослідження та підхід М. Назарова, який використовував контент-аналіз ЗМІ із
подальшим масовим опитуванням із застосуванням багатовимірних
статистичних аналізів для отриманих результатів.
7. З’ясовано, що існуючі дослідження спрямовуються на досить вузькі
сфери та не дозволяють з’ясувати все поле ідеологічних уявлень, відтак
евристичним видається використання методології із застосуванням цінностей та
загальних принципів як інструменту для потенційної ідентифікації ідеологічних
уявлень повсякденної свідомості. Річ у тім, що люди, у своїй переважній
більшості, не використовують категорії класичних ідеологій, хоч постійно
здійснюють оцінку тим чи іншим суб’єктам та об’єктам, з якими взаємодіють.
Враховуючи те, що дана оцінка залежить від складності запитання, яке
порушується, та ступеня обізнаності автора оцінки, слід вдаватись до
найзагальніших механізмів її виникнення, серед яких – цінності, загальні
принципи, а також запропонований В. Хмельком концепт соціальної
спрямованості особистості.
8. Виходячи з таких методологічних позицій, нами було проведено
аналіз гасел періоду Євромайдану – для демонстрації потенціалу ідентифікації
ідеологічних уявлень повсякденної свідомості в ході ретроспективного
195
дослідження, а також результатів масового соціологічного опитування – для
демонстрації потенціалу ідентифікації ідеологічних уявлень повсякденної
свідомості в режимі теперішнього часу.
Встановлено, що метод контент-аналізу цілком придатний для
вирішення завдання ідентифікації ідеологічних уявлень у випадку, якщо ці
уявлення знаходяться в опредмеченому вигляді. Ідеологічні уявлення масової
свідомості учасників масових протестів періоду 2013-2014 років розглянули на
прикладі гасел учасників Євромайдану через такі загальні категорії, як: загальні
відомості про кожне гасло, об’єкти гасла, членство (ідентифікація), цілі гасла,
проголошувані цінності. Детальний розгляд кожної категорії та її складових
субкатегорій дозволяє стверджувати, що ідеологічні уявлення мають
когнітивний, емотивний та конотативний компоненти. Підсумовуючи
результати контент-аналітичного дослідження, зазначимо, що попри назву
«Євромайдан», європейський вектор був мінімально представлений у гаслах
того часу, а цінності гасел Євромайдану засвідчують те, що масові протести
того часу були, у першу чергу, соціально-економічними протестами, адже
переважна більшість гасел включали саме цінності даного гатунку. Більше того,
темпоральність гасел була направлена переважно на сучасний стан, а не на
майбутнє, а серед об’єктів вирізняються значно більшою частотою згадування
внутрішні об’єкти, серед яких протиставляються влада та громадяни України.
9. Дослідження сприйняття реформ населенням, на яке було спрямоване
масове опитування, дозволяє з’ясувати основні наявні ідеологічні уявлення в
повсякденній свідомості, які проявляються через оціночне ставлення до
реформ. Оцінка окремих реформ сама по собі дає лише точкове розуміння, тоді
як сегментація населення, яке має схожі оціночні судження щодо згаданих
реформ, тобто групування за ідеологічними уявленнями, має значний
евристичний потенціал. Здійснена сегментація на базі трьох ключових сфер –
геополітики, економіки та соціальної сфери – дозволяє говорити про полярні
позиції – «послідовних лібералів» (орієнтованих на Захід, виступають за
ліберальні економічні реформи та мають ліберальні соціальні погляди) та
196
«послідовних консерваторів» (які виступають проти Заходу, проти ліберальних
економічних реформ та проти лібералізації в соціальному плані), між якими
знаходяться проміжні типи із акцентами на той чи інший аспект, всього 8
позицій в теоретичній моделі та 7 – в емпіричній. Аналіз чинників впливу на
схильність до тих чи інших ідеологічних уявлень продемонстрував, що
найбільш вагомим є регіон проживання та вік. Критеріальну валідність
запропонованої сегментації населення, яка репрезентує різні ідеологічні
уявлення підтверджує застосування методики С. Фельдмана та В. Хмелька.
Зокрема, такі індикатори методики С. Фельдмана, як «рівність можливостей» і
«економічний індивідуалізм» статистично пов’язані із виділеними раніше
типами ідеологічних уявлень повсякденної свідомості, виокремлених за
оціночними судженнями щодо змін в країні. Так, послідовні ліберали, ліберали
із соціально-консервативними поглядами та консерватори, які мають західну
орієнтацію, демонструють сильно виражений економічний індивідуалізм. У той
час як респонденти із консервативними ідеологічними поглядами (ліберали із
економічно-консервативними поглядами, консерватори із соціальноліберальними поглядами, послідовні консерватори) тяжіють до того, щоб
виступати за рівність можливостей.