КУЛЬТУРНІ ІНДУСТРІЇ В КОНТЕКСТІ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ЗМІН (НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНСЬКИХ ВЕЛИКИХ МІСТ) : КУЛЬТУРНЫЕ ИНДУСТРИИ в контексте социокультурных перемен (НА ПРИМЕРЕ УКРАИНСКИХ БОЛЬШИХ ГОРОДОВ)

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Донецький державний університет управління

На правах рукопису

ОБУХОВА НАТАЛЯ ОЛЕКСІЇВНА

УДК 316.334.7

КУЛЬТУРНІ ІНДУСТРІЇ В КОНТЕКСТІ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ЗМІН
(НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНСЬКИХ ВЕЛИКИХ МІСТ)

22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
соціологічних наук

Науковий керівник
Міхеєва Оксана Костянтинівна,
кандидат історичних наук, доцент

Донецьк – 2011

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ІНДУСТРІЙ В УМОВАХ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ЗМІН
14
1.1. Класична теоретична соціологія в осмисленні соціокультурних змін
14
1.2. Культурні індустрії і стратегії культурного розвитку сучасного міського середовища
39
Висновки до розділу 1 58
РОЗДІЛ 2. СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР МІСТА ЯК ПОЛЕ РОЗГОРТАННЯ КУЛЬТУРНИХ ІНДУСТРІЙ
60
2.1. Соціологічний аналіз поєднання культури та економіки в сучасному суспільстві
83
2.2. Основні напрямки трансформації культурної політики і культурної економіки в містах
107
Висновки до розділу 2 110
РОЗДІЛ 3. КУЛЬТУРНЕ ВИРОБНИЦТВО, ТРАНСЛЯЦІЯ І СПОЖИВАННЯ В МІСЬКОМУ ПРОСТОРІ
110
3.1. Соціальний простір великого міста: символічні форми та суб’єктивні репрезентації (Львів vs Донецьк)
132
3.2. Культурні кластери і культурна економіка великих міст (на прикладі Донецька)
153
Висновки до розділу 3 156
ВИСНОВКИ 156
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 160
ДОДАТКИ 178

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасна ситуація в Україні характеризується неоднозначністю соціально-політичного розвитку та нестійкістю функціонування українського суспільства, що дозволяє дослідникам аналізувати його як суспільство перехідного стану. Однак недостатньо уваги приділяється соціокультурним особливостям зазначених трансформаційних процесів. Актуальність дослідження культурного контексту соціальних змін, що відбуваються, стає очевидною.
Масштабні перетворення в соціокультурному просторі початку-середини 1990-х років супроводжувалися процесами деідеологізації, роздержавлення й диференціації, виникненням нових і зміною старих культурних інститутів, суспільних форм і соціальних практик. Нові політичні й економічні умови, процеси глобалізації та інформатизації обумовили формування в межах пострадянського культурного простору сектору комерційної культури, або культурних індустрій. У дисертаційному дослідженні культурні індустрії розглядаються як види діяльності, пов’язані, насамперед, із виробництвом символічних товарів, чия попередня економічна цінність визначається їх культурною цінністю. Незважаючи на численні труднощі, сьогодні можна констатувати, що культурні індустрії як сукупність форм культурного виробництва займають певне місце в суспільному житті сучасної України. Водночас процеси демократизації та плюралізації сучасного українського культурного простору порушують питання соціальної ролі й суспільного значення виробників, трансляторів і споживачів різних культурних товарів у межах цього простору. Дослідники стикаються з необхідністю дослідити характер їх взаємодій із політичними, економічними та суспільними інститутами. Соціокультурні зміни охоплюють всі сфери життєдіяльності суспільства. Головним їх чинником, який досі залишався без достатньої уваги, є культура. Культурні індустрії можна розглядати в цьому контексті як сполучну ланку між розвитком суспільства, культурою й формуванням нових соціальних відносин.
Трансформація культурного простору тісно пов’язана з процесами постіндустріального розвитку великих міських спільнот. Одним з основних чинників розвитку сучасних великих міст є розвиток саме сектору культурних індустрій. Вони стають не тільки вагомою складовою міської економіки, але й важливим іміджевим механізмом, що має потужний символічний потенціал для розвитку як регіонів, так і держави в цілому. Відновлення культурних та історичних об'єктів, створення нових культурних пам'яток, поява культурних кварталів/вулиць і районів, інвестиції в сучасні культурні індустрії – усе це дозволило владі багатьох європейських міст зробити реальні й досить успішні кроки на шляху регенерації міського середовища, економічного та соціального розвитку за рахунок залучення туристів й інвесторів. Сучасні міста створюють переваги для культурних індустрій у вигляді знань, традицій, атмосфери, локальної ідентичності, міського простору та комунікативних мереж. Це надає можливість сформувати нові творчо активні спільноти, інноваційні ідеї яких можуть суттєво вплинути на стратегію розвитку великого міста, його формування як культурного проекту.
Наукова проблема дослідження обумовлена необхідністю переосмислення ролі культурних чинників як основи процесів у соціокультурній сфері в умовах появи нових акторів культурного виробництва (культурних індустрій). Формування нового типу мислення стало причиною відходу від галузевого ставлення до сфери культури як на державному, так і регіональному рівнях. Проблема культурної конверсії великих промислових міст України потребує створення зваженої культурної політики, спрямованої на трансформацію міського соціокультурного середовища, вироблення нових культурних кодів і символів, які змогли б стати середовищем розвитку й формування нових незалежних культурних виробників (дизайнерів, митців, архітекторів, медіа-представників тощо). Тобто проблема полягає в необхідності усвідомлення того, що культура є основою соціально-економічного оновлення сучасного великого українського міста. Міські спільноти сьогодні стають споживачами культурних товарів. Отже, на арену виходять виробники культурних продуктів і саме вони визначають подальше функціонування міста. Це зумовлює необхідність проведення емпіричних соціологічних досліджень соціокультурних процесів.
Актуальною для вітчизняної соціології залишається проблема концептуалізації даних, отриманих у результаті емпіричних досліджень української культури сьогодення. Для аналізу сучасних явищ культури у вітчизняному дискурсі переважно використовуються або традиційні соціологічні підходи (з розглядом культурної сфери як підпорядкованої функціонуванню економічної сфери), або описові культурологічні. Автор дисертаційного дослідження обрав культурно-аналітичний підхід, головним завданням якого є обґрунтування єдності культури й суспільства.
Теоретичні розробки проблем соціокультурних змін, культурного поля трансформації, процесів культурного виробництва репрезентовані в працях таких дослідників, як Т. Адорно, Дж. Александер, М. Арчер, З. Бауман, Х. Беккер, Ж. Бодрійяр, П. Бурдьє, Ю. Ґабермас, Е. Ґідденс, У. Грісволд, Г. Девіс, М. Кастельс, Ж. Ліотар, Н. Луман, Дж. О’Коннор, Р. Пітерсон, А. Свінджвуд, Р. Скейз, Л. Спіллман, Дж. Томпсон, Е. Тофлер, Р. Вільямс, М. Фезерстоун, П. Ґіршем, М. Ґоркґаймер, Б. Дубін, А. Зудін, Л. Іонін, Ю. Лотман, О. Харохордін, В. Бурега, Л. Бевзенко, С. Катаєв, Н. Костенко, О. Ровенчак, Л. Сокурянська, Б. Слющинський, Ю. Сорока, Н. Черниш, Р. Шульга та інших. Проблематика соціокультурних змін у міському вимірі представлена роботами Е. Бьорджеса, М. Вебера, Л. Вірта, Г. Зіммеля, К. Лінча, Р. Маккензі, С. Мілгрема, Р. Парка, Ф. Тьонніса, В. Г. Городяненка, О. Макєєва, Л. Малес, О. Міхеєвої, І. Прибіткової, О. Семашко, В. Середи, Ю. Сурміна та інших.
Кожен з означених авторів підходив до висвітлення проблематики культурного виробництва (як в цілому, так і з урахуванням контексту – ситуації соціокультурних змін, специфіки міського простору), застосовуючи різні методологічні засади. Але всі ці автори приділяли увагу розробці пояснювального механізму взаємовпливу й взаємодії соціальних і культурних інститутів, місця й ролі культури як агента соціальних змін, у тому числі в міському просторі, що створює можливість повноцінного застосування соціокультурного підходу у вивченні культурних індустрій. Тим не менше, заявлені питання й надалі потребують теоретичного опрацювання та емпіричної верифікації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках науково-дослідної теми кафедри соціології управління Донецького державного університету управління «Соціально-гуманітарні аспекти державного управління» (номер державної реєстрації 0106U05128 (2006-2009 рр.). У межах цієї теми здобувачем розроблялися теоретичні та методичні рекомендації щодо політики органів місцевої влади у сфері культури, аналізувалися механізми створення й функціонування культурних продуктів і символів у просторі великого міста.
Мета і завдання дослідження. Головною метою дослідження є визначення основних особливостей і специфіки формування й розвитку культурних індустрій у контексті соціокультурних змін.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
1) показати засадничі соціологічні підходи до вивчення соціокультурних умов сучасного суспільства;
2) встановити наявність зв’язку між процесами соціальної трансформації й особливостями функціонування культурної сфери великих міст;
3) проаналізувати базові напрями сучасного феномену творчої або культурної економіки;
4) дослідити основні напрямки трансформації культурної політики в містах, визначити поняття «культурна індустрія», «стратегії культурного виробництва», представити існуючі типології сучасних культурних індустрій;
5) з’ясувати особливості й характерні риси соціального простору великого українського міста, обстежити механізми формування культурних символів, міських ідентичностей, культурних кластерів, комунікативних просторів як середовища виникнення та розвитку нових культурних виробників, спираючись на результати соціологічних досліджень;
6) дослідити соціальний потенціал культурних індустрій і культурних кластерів у життєдіяльності великих міст як механізму культурної конверсії й нової стратегії міського розвитку (на прикладі міст Львів та Донецьк).
Об’єктом дисертаційного дослідження є процеси культурного виробництва в ситуації соціокультурних змін.
Предметом дослідження є особливості формування і розвитку культурних індустрій у контексті соціокультурних змін.
Методи дослідження. Для здійснення теоретичних завдань дослідження застосовувались загальнонаукові методи, а саме: методи аналізу для виділення основних рис розвитку культурної сфери великого міста і ролі культурних індустрій у розробці подальшої стратегії розвитку великого промислового міста, метод синтезу для вивчення стану наукової проблеми й виділення основних рис культурної сфери сучасного суспільства, метод порівняння для зіставлення поглядів представників різних наукових шкіл щодо феномену культурних індустрій, методи класифікації й типологізації під час розгляду існуючих у культурному просторі України культурних виробників. Основними емпіричними методами накопичення соціологічної інформації були аналіз документів й опитування (анкетування та інтерв’ю).
Емпіричну базу дисертаційної роботи склали результати соціологічного дослідження «Ви та Ваше місто (соціокультурний простір міста)», яке здійснювалось у 2008 р. в містах Донецьк та Львів (Донецьк N =800, Львів N = 800, вибірки районовані, квотні). У Донецьку дослідження проводилось на базі соціологічної науково-дослідної лабораторії кафедри соціології управління Донецького державного університету управління за участю здобувача. Також до роботи були задіяні статистичні дані й дані тренд-дослідження «Львів-Донецьк: порівняльний аналіз соціальних ідентичностей та ієрархій суспільних лояльностей в сучасній Україні» (1994, 1999, 2004 рр.), «Львів-Донецьк-Київ-Житомир-Херсон: порівняльний аналіз соціальних ідентичностей та ієрархій суспільних лояльностей в сучасній Україні», 2010 р. Комп’ютерне опрацювання всіх масивів даних реалізовано за допомогою статистичного пакету SPSS 17.0 та MS Excel. Крім того, у роботі були використані програмні документи Донецького міськвиконкому щодо культурної політики міста за 2008-2009 рр. Ще одну групу емпіричних даних склали інтерв’ю, проведені безпосередньо автором дослідження з представниками сфери культурного виробництва (березень-квітень 2011 р., м. Донецьк).
Наукова новизна одержаних результатів. У дослідженні були отримані результати, які уміщують необхідні елементи наукової новизни і винесені на захист:
вперше:
- розглянуто символічний простір сучасного українського великого міста як середовище відтворення й формування культурних індустрій, де останні виступають, з одного боку, агентами культурного виробництва, а з іншого – вагомими чинниками, що визначають суспільні трансформації та розвиток культурно-символічного простору міста в умовах культурної конверсії, тобто переходу від виробництва товарів до виробництва символів і смислів;
- доведено, що розвиток і забезпечення нормального функціонування культурних індустрій у міському середовищі сприятиме мобілізації внутрішніх ресурсів культурного виробництва й споживання, формуванню нової творчо-активної міської спільноти, а також виступатиме потужним джерелом розвитку та реалізації місцевих творчих ресурсів;
удосконалено:
- концептуальні підходи західних і вітчизняних соціологів щодо вивчення процесів пострадянської соціальної й культурної трансформації, у межах яких аналіз означених процесів здійснюється через вивчення конкретних продуктів діяльності культурних індустрій (у сенсі створення, розповсюдження і споживання культурних об’єктів у ситуації культурної диференціації й комерціалізації);
- теоретичну інтерпретацію поняття «культурні індустрії», яке поєднує створення, виробництво й комерціалізацію (розповсюдження) нематеріальних за природою творчих продуктів, що належать до сфери культури. Поняття «креативність» розглядається як основа культурного виробництва в міському середовищі. Термін «креативний» пропонується розглядати як міську або соціальну креативність. Він дозволяє вийти за межі контексту культури як сфери й акцентувати увагу на виявленні смислів культурного виробництва й визначенні способів соціальної організації цього виробництва. Поглиблено розуміння «культурного виробництва» як специфічної діяльності, яка визначається типом культурного продукту і зосереджена на передачі емоцій та ідей у середовищі, що постійно змінюється. Існуючі типології культурних індустрій (за Х. Девісом і Р. Скейзі) розмежовуються на підставі використаних технологій – звуку, кіно, радіо, телекомунікації й комп’ютерної комунікації, а також традиційного «живого», тобто неопосередкованого технологією, подання;
дістало подальший розвиток:
- концептуалізація визначення основних напрямів розвитку сучасного феномену культурної економіки у великих містах, яка постає з єдності місцевості, культури й економіки. Виробництво товарів і послуг передбачає надання їм естетичних та семіотичних рис, а в цілому вони виявляються предметами символічної економіки. Економіка культури, символічна економіка базуються на виробництві й споживанні символів і цінностей, що задовольняють нематеріальні, «високі» потреби.
- соціологічне вивчення міського середовища в контексті особливостей формування регіональних міських ідентичностей, трансформацій міського простору, формування культурних кластерів, механізмів відтворення міської пам’яті як джерела міської міфології. Загальною ідеєю культурних кластерів є створення привабливого середовища, творчої атмосфери, завдяки компактному розміщенню культурних виробників на певній території великого міста;
- концепції функціонування в сучасних постіндустріальних містах культурних кластерів (районів / кварталів зосередження культурних індустрій) як елемента міського культурного планування.
Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій. Сформульовані в дослідженні наукові положення висновки, що ґрунтуються на аналізі та узагальненні існуючих концептуальних соціологічних підходів до вивчення явища культурних індустрій у межах міського середовища, дозволили екстраполювати їх на сучасну концепцію розвитку культурних індустрій в умовах соціокультурних змін. Це дало можливість теоретично обґрунтувати необхідність дослідження розвитку культурних індустрій в умовах формування культурного простору сучасного великого українського міста. Теоретично та емпірично доведено, що забезпечення нормального функціонування культурних індустрій у міському середовищі сприятиме мобілізації внутрішніх ресурсів культурного виробництва і формуванню нової творчо-активної міської спільноти, а також виступатиме потужним джерелом реалізації місцевих творчих ресурсів. Загалом наукові результати дисертаційного дослідження є науково обґрунтованими й достовірними.
Наукове значення роботи. Наукові положення дисертаційного дослідження розширюють соціологічне знання про культурні індустрії і сприяють їх подальшому емпіричному дослідженню. Висвітлення категорії «культурні індустрії» у межах соціологічного дискурсу доповнює й розширює можливості дослідження культури як вагомого чинника розвитку сучасної спільноти великого українського міста та соціокультурних змін у суспільстві. Виявлення впливу розвитку культурних індустрій на формування культурно-символічного простору великого міста, що дозволяє вивести на принципово новий науковий рівень його дослідження, дозволить підвищити ефективність вивчення специфіки й основних тенденцій суспільних трансформацій. У роботі розкрито процес споживання населенням культурних товарів і послуг, виявлено особливості повсякденної практики людей, процесів трансформацій, пояснень культурних явищ і процесів на різних рівнях соціальної організації суспільства.
Практичне значення отриманих результатів. Одержані результати дали змогу удосконалити методику проведення подальших теоретичних й емпіричних досліджень стосовно тенденцій та закономірностей розвитку соціального та культурного життя міської спільноти, споживання населенням культурних товарів і послуг, повсякденної практики людей, процесів культурної трансформації, пояснень культурних явищ і вихідних засад культурних процесів на різних рівнях соціальної організації суспільства; для розробки й удосконалення культурних програм і проектів у процесі використання їх у розробці культурної політики великих українських міст для досягнення її соціальної адекватності.
Результати дисертаційного дослідження як його окремі теоретичні положення, так і загальна концепція використовувались для розробки та удосконалення культурних програм і проектів, спрямованих на формування інноваційного середовища та інвестиційної привабливості Донецька, що розроблялися Головним управлінням регіонального розвитку, залучення інвестицій і зовнішньоекономічних відносин головного управління взаємодії з громадськістю та у справах національностей і релігій Донецької обласної адміністрації (довідка № 309-13/2 від 27 вересня 2011 р.).
Також отримані результати використовувалися при розробці інструментарію соціологічного дослідження «Ви та Ваше місто (соціокультурний простір міста)», що проводилося науково-дослідною соціологічною лабораторією кафедри соціології управління ДонДУУ у 2008 р., (довідка № 01-12/12-89, від 27 вересня 2011 р.), були складовою частиною загальної кафедральної наукової теми «Соціально-гуманітарні аспекти державного управління» та застосовувалися при написанні навчальних робочих програм і змісту лекційних курсів із навчальних дисциплін «Соціологія міста», «Соціологія культури» для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» спеціальності соціологія та навчальної дисципліни «Соціокультурний розвиток людства» для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» спеціальності соціологія (довідка № 01-12/12-90, від 27 вересня 2011 року).
Особистий внесок здобувача. Основні положення й висновки дисертації, які виносяться на захист, розроблено автором особисто. Зміст дисертації викладено в одноосібних наукових працях, що конкретизовано в переліку публікацій автора за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення дисертації були оприлюднені на П’ятій міжнародній науковій конференції Одеські читання по соціальним наукам «Соціокультурна та політична інтеграція: локальний, регіональний і глобальний виміри» (м. Одеса, 2011 р.), V-VIІ Міжнародних наукових конференціях «Суспільні проблеми у вимірі соціології управління» (м. Донецьк, 2009-2011 рр.), Міжнародній науковій конференції «Зинов’євські студії» (м. Донецьк, 2009 р.), І Конгресі Соціологічної асоціації України (м. Харків, 2009), ІІІ Регіональній науково-практичній конференції «Проблеми управління соціальним розвитком» (м. Дніпропетровськ, 2009 р.).
Публікації. Основні ідеї та результати дисертаційного дослідження відображені в 9 публікаціях, серед яких 5 статей входять до переліку ВАК України і 4 публікації в інших наукових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, 3 додатків. Робота містить 1 таблицю і 13 рисунків, які представлені в основному тексті дисертаційного дослідження. Основний зміст дисертації викладено на 162 сторінках, 17 сторінок складає перелік використаних джерел (список використаних джерел нараховує 181 найменування). Повний обсяг дисертації – 177 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

За результатами дисертаційного дослідження можна зробити наступні висновки:
1. Розуміння соціокультурних змін у сучасній соціології перебуває в межах міждисциплінарних уявлень про культуру. Головна увага здебільшого приділяється структурно-символічному визначенню культури та систем культурних об’єктів у соціально-історичних, локальних і структурних контекстах їх динамічному розвитку. Соціокультурний підхід дозволяє розглядати культуру як спосіб проживання, не єдиний та уніфікований, а як множинність конкуруючих та конфліктуючих між собою способів життя. Це значно розширює рамки культурного аналізу, об’єктами якого можуть стати будь-які суспільні групи з їх світосприйняттям, певною ідеологією, ментальністю і тими структурами соціального світу, які характерні для конкретного індивіда.
2. Процес створення та поширення символічних значень у сучасному суспільстві принципово відрізняється від культурного виробництва попередніх історичних періодів. Трансформаційні процеси на рівні економіки одразу ж віддзеркалюються в культурній площині. Поява феномену культурних індустрій і пов’язана з ними переорієнтація економіки багатьох міст світу в бік творчої складової виступає як результат фундаментальних інституціональних змін, пов’язаних із процесами диференціації культури, її деідеологізації та комерціалізації. Поряд із традиційними виробниками культурної продукції виникають їх нові форми, а саме функціонування культурного простору починає підпорядковуватися ринковим принципам вільної конкуренції. Розвиток культурних індустрій і становлення творчої економіки виступають потужним джерелом постіндустріального розвитку великих міст, що дозволяє переорієнтувати промислове виробництво на виробництво культурних продуктів, тим самим стимулюючи творчу частину мешканців міста до участі в цьому виробництві (створення арт-центрів, дизайнерських майстерень, промокомпаній, медіаіндустрій тощо).
3. Сучасна соціологічна теорія розглядає роль культури в економічній сфері під новим кутом зору. Визнається пріоритетне значення культури під час виробництва товарів і послуг, що несуть у собі знакову цінність, тобто є культурним товаром. Це дає змогу розглядати сучасну економіку як «культурну економіку». Культура в сучасному українському суспільстві є індикатором соціального розвитку, синтезатором досвіду, стабілізатором суспільних процесів, інтегратором суспільних сил. Надмірність ресурсів і запитів, які мають бути задоволені, зумовили появу нового типу підприємницьких структур, відомих сьогодні під назвою культурних індустрій. Це зумовило зміну основи підприємницької діяльності в сучасному великому українському місті. Сьогодні такою основою все частіше є творча праця.
4. Культура сучасного суспільства – це переважно культура великих міст. Сьогодні місто постає як середовище, у якому виникають нові сполучення економіки і культури, тож основним питанням для соціологів є концептуалізація специфіки культурних процесів у міському просторі. Сучасне культурне планування міст спрямоване на поєднання соціального і економічного розвитку, де на перший план виходять культурні ресурси й творчість. Відзначена специфіка виявляється, насамперед, у появі та функціонуванні культурних індустрій як нових культурних виробників. Результатом такого функціонування у великому місті стає їх трансформація в культурні кластери, що передбачає їх приналежність до культурних індустрій. У переважній більшості культурні кластери, що виникають у містах пострадянського простору, відтворюють моделі, уже відомі в західноєвропейських країнах. Відмінність полягає в тому, що поява цих кластерів не є наслідком цілеспрямованих зусиль місцевої влади або уряду, спрямованих на освоєння колишніх промислових територій і одночасно – на розвиток творчого сектору економіки. Вони виникають переважно як приватна ініціатива, як усвідомлення необхідності змін у соціокультурній сфері з боку незалежних культурних виробників.
5. Образ міст є експлікацією групової свідомості мешканців міста, його змістовною стороною, компоненти якої відбивають тимчасові особливості міста і групові уявлення про нього. Як носій ідеальних значень, образ міста пов’язує світосприйняття його мешканців із символічними або культурними цінностями. Звідси постає проблема повноцінного використання культурного потенціалу великих міст і необхідність у правильній організації управління цим потенціалом.
6. В українському суспільстві процеси формування культурних індустрій і, відповідно, культурних кластерів мають власну специфіку У вітчизняному полі культурних індустрій присутні характерні для західного суспільства стратегії культурного виробництва, але разом із тим цей процес обумовлений більш активною роллю інших полів, зокрема поля політики та історії. Як свідчать результати емпіричних досліджень, тенденції у сфері культури, що мають місце в Донецьку і Львові, є показовими для більшості великих міст України. Соціокультурний розвиток двох адміністративних центрів відбувається із різними наголосами, однак за схожим сценарієм. Дослідження міського простору дозволяють зробити висновки, що семантико-символічний простір міста перебуває в перехідному стані. Досі не сформовано середовище для креативного мислення та оформлення культурних кластерів як альтернативи індустріальному розвитку міських територій. Розвиток культурної сфери переважно розглядається крізь призму галузевого підходу та вбачається в розвитку традиційних установ і закладів культури (бібліотек, палаців культури, філармоній тощо). Культурний простір Львова стикається з проблемою збереження того рівня культурного розвитку, якого він вже досяг. Культурний простір Донецька, навпаки, потребує більшої уваги для ефективного розвитку в межах міського середовища. І в першому, і в другому випадку на допомогу можуть і мають бути покликані культурні індустрії. Для реалізації місцевих творчих ресурсів потрібно здійснювати як масштабні культурні проекти, так і проекти з підтримки сучасних мистецьких ініціатив на місцевому рівні. Необхідним елементом є здійснення аналітичної роботи і залучення до таких дій експертів, здатних вплинути на лобіювання інтересів центру на місцевому та регіональному рівнях. Важливим видається також розвиток партнерських відносин із державним сектором через спільні проекти та інтереси, партнерство незалежних організацій на місцевому, регіональному, національному та міжнародному рівнях.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абанкина Т. Экономика желаний в современной цивилизации досуга [Електронний ресурс] / Т. Абанкина. – Режим доступу: http://www.strana-oz.ru/? Numid=25&article=1101/.
2. Александер Дж. Обещание культурной социологии: технологический дискурс и сакральная и профанная информационные машины / Дж. К. Александер // Контексты современности – М. : Хрестоматия. 2-е изд., перераб. и доп. / Сост, и ред. С. А. Ерофеев. – Казань : Изд-во Казан. Ун-та, 2001. – С. 91-98.
3. Алмонд Г. А. Гражданская культура и стабильность демократии [Електронний ресурс] / Г. Алмонд, С. Верба. – Режим доступу: http://www.polisportal.ru/files/File/puvlication/Starie_publikacii_Polisa/A/1992-4-Almond_Verba_Grazhdanskaja_kultura_i_stabilnost_demokratii.pdf/.
4. Альтюссер Л. Противоречие и сверхдетерминация Заметки к исследованию Июнь-июль 1962 г. : [Пер. с англ. (сверен с фр. оригиналом) Дар Жутаев] [Електронний ресурс] / Л. Альтюссер. – Режим доступу: http://www.maoism.ru/library/contradiction_and_over-determination.htm/.
5. Арчер М. Реализм и морфогенез / М. Арчер // Теория общества. Сборник ; [пер. с нем., англ.] / Вступ. статья, сост. и общая ред. А. Ф. Филиппова. – М. : «КАНОН-пресс-Ц», «Кучково поле», 1999. – С. 157-196. – (Серия «LOGICA SOCIALIS»).
6. Бабенко С. С. Соціокультурний потенціал трансформації пострадянського суспільства: автореф. дис. канд. соц. наук: 22.00.01 «Історія та теорія соціології» / С. С. Бабенко. – Х. : Вид-во ХНУ ім. В. Каразіна, 2004. – 25 с.
7. Барабаш О. В. Методи врахування дії культурних чинників у маркетингових моделях / О. В. Барабаш // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 9. – С. 101-106.
8. Бауман З. Индивидуализированное общество / З. Бауман ; [пер. с англ. под ред. В. Л. Иноземцева]. – М. : Логос, 2005. – 390 с.
9. Бауман 3. Социологическая теория постмодерна / З. Бауман // Контексты современности: актуальные проблемы общества и культуры в западной социальной теории // Хрестоматия : пер, с англ. и нем. : 2-е изд., перераб. и доп. – Казань : Изд-во КГУ, 2000. – С. 48-51.
10. Бауман З. Текучая современность / З. Бауман. – СПб. : Питер, 2008.
11. Бевзенко Л. Д. Життєвий успіх, цінності, стилі життя / Л. Д. Бевзенко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2007. – № 4. – С. 132-151.
12. Бевзенко Л. Д. Стили жизни переходного общества / Л. Д. Бевзенко. – К. : ИС НАНУ, 2008. – 144 с
13. Бенхабиб С. Притязания культуры: равенство и разнообразие в глобальную эру / С. Бенхабиб ; [пер. с англ.] // под ред. В. Л. Иноземцева. – М. : Логос, 2005. – 289 с.
14. Боас Ф. Некоторые проблемы общественных наук / Ф. Боас // Антология исследований культуры / сост. Л. А. Мостова. – М., СПб. : Изд-во СПб. Ун-та, 2006. – С. 499-509.
15. Бодрийяр Ж. Общество потребления: его мифы и структуры / Ж. Бодрийяр. – М. : Республика, 2006. – 268 с.
16. Бокальчук Б. О. Культурна самобутність як фактор національної безпеки України: гуманітарний аспект. [Електронний ресурс] / Б. О. Бокальчук. – Режим доступу: www.niisp.gov.ua/vydanna/panorama. – Заголовок з екрана.
17. Бурдье П. Культурное поле / П. Бурдье // Контексты современности – актуальные проблемы общества и культуры в западной социальной теории / Хрестоматия ; [пер. с англ. и нем.]. – Казань : Изд-во КГУ, 2000. – С. 51-56.
18. Бурдье П. О телевидении и журналистике / П. Бурдье ; [пер. с фр. Т. В. Анисимовой и Ю. В. Марковой] // Отв. ред. и предисл. H. A. Шматко. – М. : Фонд научных исследований «Прагматика культуры», Институт экспериментальной социологии, 2002. – 159 с.
19. Бурдье П. Рынок символической продукции / П. Бурдье // Вопросы социологии. – 1994. – № 5. – С. 50-62.
20. Бурдье П. Социальное пространство: поля и практики [текст] / П. Бурдье ; [пер. с фр., сост. Н. А. Шматко]. – СПб. : Алетейя, 2007. – 576 с.
21. Буценко О. Ключові проблеми розвитку культури в Україні / О. Буценко, С. Ільїних; інформаційно-аналітичний центр «Демократія через культуру». – К. (б.в.), 2002. – 34 с.
22. Вуд Ф. Круговорот городского творчества [Електронний ресурс] / Ф. Вуд. – Режим доступу: http://www.cpolicy.ru/.
23. Высоковский А. Креативность как ресурс [Електронний ресурс] / А. Высоковский. – Режим доступу : http://www.strana-oz.ru/?numid=25&article =1105/.
24. Галкин Д. В. Стратегия культурного развития городов: современные подходы [Електронний ресурс] / Д. В. Галкин. – Режим доступу: http://jourssa.ru/2005/4/2cGalkin.pdf/.
25. Гидденс Э. Последствия модернити / Энтони Гидденс // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / под. ред. В. Л. Иноземцева. – М.: Acadcmia, 1999. – С. 103-122.
26. Гидденс Э. Социология [пер. с англ.] / Э. Гидденс, К. Бердсол. – М.: Эдиториал УРСС, 2005. – 629 с.
27. Глазычев В. Л. Городская среда: технология развития [Електронний ресурс] / В. Л. Глазычев. – Режим доступу : http://www. glazuchev.ru/.
28. Гнедовский М. Творческие индустрии: политический вызов для России / Отечественные записки [Електронний ресурс] / М. Гнедовский. – Режим доступу : http://www.strana-oz.ru/.
29. Гнедовский М. Творческие индустрии: стратегия инновационного развития / М. Гнедовский. [Електронний ресурс] / М. Гнедовский. – Режим доступу : http://www.cpolicy.n]/analytics/ innovative.html, свободный (6.03.2007).
30. Гончарик А. Политика в области творческих индустрий: зарубежный опыт и российские реалии [Електронний ресурс] / А. Гончарик. – Режим доступу: http://creativeindustries.ru/rus/publications/.
31. Городяненко В. Г. Проблемы консолидации украинского общества еа современном этапе / В. Г. Городяненко // СоцИс. – 2007. – № 2. – С. 15-20.
32. Гриджук О. Є. Пріоритети культурної політики на сучасному етапі суспільної трансформації / О. Є. Гриджук // Науковий вісник НЛТУ України. – Вип. 17.6, 2007. – С. 296-307.
33. Джери Д. Большой толковый социологический словарь: русс.-англ., англ.-русс. / Д. Джери, Дж. Джери. ; [пер. с англ. Н. Н. Марчук]. – М. : Вече ; АСТ, 1999. – Т. 1. – 543с.
34. Димаджио П. Культура и хозяйство [Електронний ресурс] / П. Димаджио ; [пер. М. С. Добряковой] / науч. ред. В. В. Радаев // Экономическая социология. – Т. 5. – 2004 – № 3. – С. 45-65. – Режим доступу : http://www.ecsoc.msses.ru/.
35. Паскуаль-і-Руїс Ж Довідник з питань участі громадян у формуванні культурної політики європейських міст [Електронний ресурс] / Ж. Паскуаль-і-Руїс, С. Драґоєвич. – Режим доступу : http://www.eurocult.org/ uploads/docs/868. pdf/.
36. Донецьк, культурна конверсія підсумки міжнародної конференції [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.izolyatsia.org/page2.html/.
37. Дробишевська Т. Політика розвитку міст в Україні: ідеологія і структура / Т. Дробишевська // Економіка України. – 2006. – № 8. – С. 48-63
38. Дрожжина С. В. Мультикультуралізм як концептуальна модель та праксеологія розуміння сучасного українського соціуму / С. В. Дрожжина. – Донецьк : ДонНУЕТ ім. Туган-Барановського, 2009. – 288 с.
39. Дубин Б. В. Интеллектуальные группы и символические формы / Б. В. Дубин. – М., 2004. – 352 с.
40. Егоров А. Н. Город как социально-экономический объект управления / А. Н. Егоров. – Донецк (ИЭП НАНУ), 2001. – 133 с.
41. Ерофалов Б. Л. Постсоветский город / Б. Л. Ерофалов. – Тольятти : Издательский дом А.С.С., НИИТИАГ, 2002. – 112 с.
42. Есаков В. А. Мегаполис и его культура (на примере Москвы) / В. А. Есаков. – М.: Альфа-М, 2008. – 208 с.
43. Есаков В. А. Особенности управления объектами культуры в условиях мегаполиса [Електронний ресурс] / В. А. Есаков. – Режим доступу : http://www.top.personal.ru/ lawissue.html?1535/.
44. Євтух В. І. Міжкультурний діалог: ефективний конструкт інтегративного розвитку поліетнічних суспільств / В. Євтух // Політичний менеджмент. – 2009. – № 3 (36). – С. 3-13.
45. Закон України «Про Концепцію державної політики в галузі культури на 2005-2007 рр.» [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.artman.kiev.ua/ukr/concept.php?calendar_year=2008&calendar_month=5/.
46. Заславская Т. И. Социетальная трансформация российского общества. Деятельностно-структурная концепция / Т. И. Заславская. – М. : «Дело», 2003. – 568 с.
47. Зеленцова Е. Креативная экономика и городское развитие [Електронний ресурс] / Е. Зеленцова. – Режим доступу : http://www.journal.60parallel.org/ru/journal/2009/34/337/.
48. Злобіна Т. Г. Радянський проект організації культурного простору та його роль у створенні «радянської» ідентичності (приклад Львова 50-80-х рр. XX ст.) [Електронний ресурс] / Т. Г. Злобіна. – Режим доступу : http://www.filosof.com.ua/Jornel/M_60/Zlobina.pdf/.
49. Зудин А. Ю. Культура имеет значение»: к предистории российского транзита / А. Ю. Зудин // Мир России – Т. 11 – 2002. – № 3. – С. 122-158.
50. Зудин А. Ю. Культура советского общества: логика политической трансформации / А. Ю. Зудин // Общественные науки и современность. – 1999 – № 3. – С. 59-72.
51. Зуев С. Новый культурно-экономический курс? [Електронний ресурс] / С. Зуев. – Режим доступу: http://www.rurev.org/content/ review/default.asp?/.
52. Иванова Р. Х. Поведение потребителей. Теорія и практика: уч. пособие / Р. Х. Иванова. – Х.: ИНЖЭК, 2005. – 303 с.
53. Ильин В. И. Показное потребление [Електронний ресурс] / В. И. Ильин Поведение потребителей: учебное пособие. – Режим доступу : http:// www.consumers.narod.ru/book/pokaznoe.html/.
54. Ионии Л. Г. Социология культуры: путь в повое тысячелетие: учеб. пособие / Л. Г. Ионин. – М. : Логос, 2000. – 431 с.
55. История социологии в Западной Европе и США: учебник для ВУЗов / отв. ред. Г. В. Осипов. – М. : Изд-во НОРМА (Изд-я группа НОРМА-ИНФРА М), 2001. – 576 с.
56. Іванкова-Стецюк О. Культура в кризовому стані і державна підтримка народної культури в Україні / О. Іванкова-Стецюк // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. – № 1. – С. 89-93.
57. Карлова В. В. Державна політика у сфері культури: сутність та особливості реалізації в сучасних умовах: автореф. дис. канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 / Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2003. – 20 с.
58. Карпова Г. Г. Культурная политика в обществе постсоветского капитализма / Г. Г. Карпова // Тезисы III Всероссийского Социологического Конгресса. – М., 2008. – С. 2.
59. Карпов А. Е. Различение. Пространство в городе / А. Е. Карпов // Социологическое обозрение. – 2001. – № 2 – Т.1. – С. 58-71.
60. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура ; [пер. с англ.] / под науч. ред. О. И. Шкаратана. – М. : ГУ ВШЭ, 2000. – 608 с.
61. Катаєв С. Л. Сучасне українське суспільство: навч. посіб / С. Л. Катаєв. – К. : Центр навч. літератури, 2006. – 199 с.
62. Кириллова Н. Б. Медиакультура: от модерна к постмодерну / Н. Б. Кириллова. – М. : Академ. проект, 2005. – 445 с.
63. Клименко О. Суспільство споживання і мода [Електронний ресурс] / О. Клименко. – Режим доступу : http://www.ekpu/ublin.pl/naukidni/ klymenko/klymenko.html/.
64. Козловски П. Культура постмодерна / П. Козловски. – М. : Республика, 1997. – 240 с.
65. Копатько Е. «Донецкие» и Донецк. Часть 1. В поисках себя [Електронний ресурс] / Е. Копатько. – Режим доступу : http://www.rb.com.ua/rus/company/publications/2007/756.htm/.
66. Костина А. В. Теоретические проблемы современной культурологии: идеи, концепции, методы исследования / А. В. Костина. – М. : Либроком, 2009. – 284 с.
67. Круш П. В. Муніципальне управління / П. В Круш, О. О. Кожемяченко. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 168с.
68. Культура чи імітація культури? // Матеріали парламентських слухань на тему «культурна політика в Україні». – К. : Парлам. вид-во, 2005. – 160 с.
69. Культурна індустрія як стратегія розвитку Києва (прес-реліз) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.culturalstudies.in.ua/ 2007_analiz_5php/.
70. Культурна політика в Україні / за ред. О. А. Гриценка. – К. : б.в., 2007. – 160 с.
71. Культурна форма / Сорока Ю.Г. // Соціологічна енциклопедія / укладач В.Г. Городяненко. – К. : Академвидав, 2008. – 456 с. – С. 204.
72. Культурная политика в Европе: выбор стратегии и ориентиры / сост. Е. И. Кузьмин, В. Р. Фирсов. – М. : Либерея, 2002. – 237 с.
73. Культурні індустрії – що це? [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.polis-web.net/.
74. Лапин Н. И. Социокультурный подход и социетально-функциональные структуры / Н. И. Лапин // СоцИс. – 2000. – № 7. – С. 3-12.
75. Линч К. Образ города / К. Линч ; [пер. с англ. В. Л. Глазычева] // под ред. А. В. Иконникова. – М. : Стройиздат, 1982. – 328 с.
76. Лиотар Ж.-Ф. Заметки о смыслах «пост» [Електронний ресурс] / Ж.-Ф. Лиотар. – Режим доступу : http://www.reader.vspu.ac.ru/part 3/gf_liot@g_bodr.htm/.
77. Лиотар Ж-Ф. Состояние постмодерна / Ж.-Ф. Лиотар ; [пер. с фр. Н. А. Шматко] – М. : Институт экспериментальной социологии; СПб.: Алетейя, 1998. – 160 с.
78. Лопатина Н. В. Социология маркетинга: уч. пособие для ВУЗов / Н. В. Лопатина. – М.: Академ. Проект, 2005. – 301 с.
79. Луман Н. Введение в системную теорию ; [пер. с нем. К. Тимофеева] / Н. Луман // под ред. Д. Беккери. – М. : «Логос», 2007 – 360 с.
80. Лэш С., Ури Дж. Хозяйства знаков и пространства (введение) / С. Лэш, Дж. Ури // Экономическая социология. – Т. 9. – № 4, сентябрь 2008. – С. 49-55
81. Малес Л. В. Міждисциплінарні можливості «соціокультурного» в аналізі сучасного суспільства / Л. В. Малес // «Наукові студії Львівського соціологічного Форуму». Збірник наукових праць. – 2009. – С.151-155.
82. Малімон В. І. Проблеми державної культурної політики в Україні на сучасному етапі розвитку суспільства [Електронний ресурс] / В. І. Малімон. – Режим доступу: http://vmalimon.if.ua/stat10.php/.
83. Малімон В. І. Стан культурної сфери та особливості здійснення державної політики у сфері культури в умовах глобалізації [Електронний ресурс] / В. І. Малімон. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Apdu/2009_1/doc/2/18.pdf/.
84. Маркова И. В. Методология управления в сфере современной шоу-культуры / В. И. Маркова // сборник научных трудов ДонГАУ: «Гуманитарные аспекты управления». – Т.3. – Вып.11. – Донецк : ДонГАУ, 2002. – С. 133-137. – (серия «Гос. управление»).
85. Менеджериальная идеология в России – теоретические аспекты и перспективы [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.jourclub. ru/9/326/.
86. Мердок Дж. П. Фундаментальные характеристики культуры / Дж. П. Мердок // Антология исследований культуры / сост. Л. А. Мостова. – М., СПб. : Изд-во СПб. Ун-та, 2006. – С.49-57.
87. Миронович Д. В. Релігійний простір міста (на прикладі м. Донецька) / Д.В. Миронович // Соціологія управління : зб. наук. праць / ДонДУУ. – Т. XI. Вип. 4 (94). Сер. «Спеціальні та галузеві соціології». – Донецьк : ДонДУУ, 2008. – С. 315-323.
88. Міхеєва О. Cоціальний простір міста: можливості «прочитування» та управління // Соціологія міста: навч. посіб. / за заг. ред. О. К. Міхеєвої. – Донецьк : Вид-во «Ноулідж» (донецьке відділення), 2010. – С. 201-224.
89. Моль А. Социодинамика культуры. Пер. с фр. / А. Моль // вступ. ст., ред. и прим. Б. В. Бирюкова, Р. Х. Зарипова, С. Н. Плотникова. – М.: УРСС. – 404 с.
90. Низамова Л. Р. Российские и западные трактовки мультикультурализма / Л. Р. Низамова // СоцИс. – 2009. – № 10. – С.80-89.
91. Огаренко Т. Символ у соціологічній теорії / Т. Огаренко, Л. Скідін // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2009. – № 3. – С. 169-183.
92. О’Коннор Дж. Культурная политика как влияние: экспорт идеи «творческих индустрий» в Санкт-Петербург / Дж. О’Коннор // Творческие индустрии в России, Серия «Культурные стратегии: Экспертный клуб». – Вып. 3. – М. : Институт культурной политики, 2004. – С. 12-35.
93. Паніна Н. В. Українське суспільство 1994-2005: соціальний моніторинг / Н. В. Паніна; Ін-т Соціології НАН України; Фонд «Демократичні ініціативи». – К. : Софія, 2005. – 157 с.
94. Пономаренко Т. О. Культура як оновлення. Аналіз вивчення підходів до визначення дефініції «культура» / Т. О. Пономаренко // Гуманітарні проблеми науки (науково-практичний журнал). – 2007. – № 2. – С. 66-71.
95. Прибыткова И. Пространственная самоорганизация населения: теоретико-методологические предпосылки исследования / И. Прибыткова // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2009. – № 4. – С. 84-98.
96. Программа развития культуры и туризма города Донецка на 2009 год [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lukyanchenko. donetsk.ua/public_echo.php?id=1153/.
97. Радаев В. В. Понятие капитала, формы капиталов и их конвертация / В. В. Радаев // Экономическая социология. Электронный журнал. – 2002. – № 4. – Т. 3. – С. 20-32 [Електронний ресурс] / Електрон. дан. (1 файл) Режим доступу: http://www.ecsoc.msses.ru/pdf/ecsoc 11.pdf/.
98. Радаев В. В. Социология потребления / В. В. Радаев // СоцИс. – 2005. – № 1. – С. 5-18.
99. Регіональні ідентичності в сучасній Україні та методи їх вивчення / Львів-Донецьк: соціальні ідентичності в сучасній Україні // Спеціальний випуск часопису «Україна Модерна» / за ред. Я. Грицака, А. Портнова, В. Сусака. – «Часопис «Критика»», 2007. – 358 с.
100. Ритцер Дж. Современные социологические теории / Дж. Ритцер. – СПб. : Питер, 2002. – 688 с.
101. Середа В. Львовянин – отдельная идентичность или место прописки? [Електронний ресурс] / В. Середа. – Режим доступу: http://www.zaxid.net/articleru/6624/.
102. Симоненко С. П. Проблеми культурної політики в Україні та світові інтеркультурні взаємодії виміри української культури / С. П. Симоненко. – Одеса, 2000. – С. 43 – 55.
103. Скотт А. Дж. Культурная экономика в городах / Скот А. Дж. // Логос. – 2002. – № 3 (34). – С. 1-25.
104. Слейтер Д. Забирая рынок у экономистов / Д. Слейтер // Экономическая социология. – 2008. – № 2. – Т. 9. – С. 29-43.
105. Слющинський Б. Взірці культурного споживання населення українського Приазов’я / Б. В. Слющинський // Грані. – 2011. – № 2. – С. 119-123.
106. Смит П. Уровни символизма [Електронний ресурс] / Електрон. дан. (1 файл). Режим доступу: http://niacom.net/archive /vospriyatie_zhiznennoj_sredy/uravni_simvolizma/.
107. Современная урбанистика: учебное пособие / сост. Е. Г. Трубина. – Екатеринбург : изд-во Уральского гос. ун-та, 2008. – 319 с.
108. Согомонов А. Ю. Социология культуры: теоретический аспект / А. Ю. Согомонов // Социология в России / под. ред. В. А. Ядова. – М. : Изд-во Института социологии РАН, 1998. – С. 335-345.
109. Сокурянская Л. Г. Студенчество на пути к другому обществу: ценностный дискурс перехода / Л. Г. Сокурянская. – Х. : изд-во ХНУ им. В. Н. Каразина, 2006.
110. Сорока Ю. Г. Видеть, мыслить, различать: социокультурная теория восприятия: монография / Ю. Г. Сорока. – Х. : изд-во ХНУ им. В. Н. Каразина, 2010. – 336 с.
111. Сорока Ю. Г. Соціокультурні зміни та місто // Соціологія міста: навч. посіб. / за заг. ред. О. К. Міхеєвої. – Донецьк : Вид-во «Ноулідж» (донецьке відділення), 2010. – С. 166-180.
112. Соціологія культури: навчальний посібник / за ред. О. М. Семашка, В. М. Пічі. – К. : Каравела; Л.: Новий Світ, 2002. – 332 с.
113. Соціологія. Підручник для студентів вищих навчальних закладів / за заг. ред В. Г. Городяненка. – К. : Вид. центр «Академія», 2002. – 560 с.
114. Степаненко В. Суспільна трансформація у соціокультурній моделі інтерпретації / В. Степаненко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2003. – № 4. – С.89-109.
115. Степаненко В. П. Социальный капитал в социологической перспективе / В. П. Степаненко // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2004. – № 2. – С. 24-42.
116. Стратегия развития г. Донецка до 2020 года [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.lukyanchenko.donetsk.ua/public_echo. php?id=341/.
117. Суїменко Є. Економіка і мистецтво / Є. Суїменко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2009. – № 2. – С.166-185.
118. Танчер В. Культуральна соціологія: «сильна програма» досліджень смислів соціального життя / В. Танчер, Л. Скокова // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2009. – № 4. – С. 19-43.
119. Творческие индустрии в России // Творческие индустрии в России, Серия «Культурные стратегии: Экспертный клуб». – Вып. 3. – М. : Институт культурной политики, 2004. – С. 71-73.
120. Творчі індустрії і нова економіка: британський шлях [текст] / Культурна політика: міжнародний досвід, теорія, практика // за ред. О. Буценко, Р. Логвіненко та ін. – Вип. 4, 2004. – К. : Інформаційно-аналітичний центр «Демократія через культуру». – 74 с.
121. Теоретическая социология: Антология: В 2 ч. ; [пер.с англ., фр., нем., ит.] / сост. и общ. ред. С. П. Баньковской. – М. : Книжный дом «Университет», 2002. – Ч.1. – 424 с.
122. Томас У. «Определение ситуации / У. Томас. // Человек и общество. Хрестоматія / ред. С. А. Макеев. – К. : Ин-т социологии НАН Украины, 1999. – 272 с.
123. Томпсон Дж. Б. Основные концепции культуры / Дж. Б. Томпсон // Контексты современности: актуальные проблемы общества и культуры в западной социальной теории / Хрестоматия ; [пер. с англ. и нем.]. – Казань : Изд-во КГУ, 2000. – С.112-116.
124. Українське суспільство – 2003: соціальний моніторинг / за ред. В. Ворони, М. Шульги. – К. : Ін-т Соціології НАН України, 2003. – 682 с.
125. Уровни символизма [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://niacom.net/archive/vospriyatie_zhiznennoj_sredy/uravni_simvoliz ma/.
126. Фадєєв В. Соціокультурні тренди та українські перспективи / В. Фадєєв. – К. : Стилос, 2009. – 194 с.
127. Фархатдинов Н. Социология искусства без искусства. Индустриальная метафора в социологических исследованиях искусства / Н. Фархатдинов // Социологическое обозрение. – 2008. – № 3. – Т. 7. – С. 50-69.
128. Федоров Ю. В. Принятие решений в управлении социально-экономическим развитием города / Ю. В. Федоров. – М. : Изд-во ЛКИ, 2007. – 184 с.
129. Фезерстоун М. Культурная продукция, потребление и развитие культурной сферы / М. Фезерстоун // Контексты современности: актуальные проблемы общества и культуры в западной социальной теории / Хрестоматия ; [пер. с англ. и нем]. – Казань : Изд-во КГУ, 2000. – С. 161-164.
130. Матарассо Ф. Пошук рівноваги: двадцять одна стратегічна дилема культурної політики [Електронний ресурс] / Ф. Матарассо, Ч. Лендрі– Режим доступу: http://www.azh.com.ua/lib/21-dylema-kult-polityky/.
131. Хабермас Ю. Философский дискурс о модерне. [пер. с нем.] / Ю. Хабермас. – М. : «Весь Мир», 2003. – 416 с.
132. Черниш Н. Й. Соціологія: підручник / Н. Й. Черниш. – К. : Знання, 2009. – 468 с.
133. Черниш Н. Основні поняття й положення соціокультурного підходу та специфіка застосування їх у соціології / Н. Черниш, О. Ровенчак // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – № 1. – С. 37-53.
134. Что такое творческие индустрии? [Електронний ресурс] / Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://www.creativeindustries.ru /rus/creative_industries/.
135. Шокало О. Нація – це передусім культура / О. Шокало // Схід. – 2005. – № 3. – С. 92-97.
136. Шматко Н. А. «Габитус» в структуре социологической теории / Н. А. Шматко // Журнал социологии и социальной антропологии. – 1998. – № 2. – Т. 1 – С. 60-70.
137. Шульга Р. П. Художественная культура в Украине: жизнь после смерти старого мифа / Р. П Шульга // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2001. – № 1. – С. 99-112.
138. Шумилович Б. М. Культурні індустрії. Творче місто / Б. Шумилович // Соціологія міста: навч. посіб. / за заг. ред. О. К. Міхеєвої. – Донецьк: Вид-во «Ноулідж» (донецьке відділення), 2010. – С. 201-224.
139. Донецк // Википедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Донецк.
140. Ізоляція. Платформа культурних ініціатив [Електронний ресурс] / Електрон. дан. Режим доступу: http://www.izolyatsia.org/ru/.
141. Alexander J., Smith Ph. The Strong Program In Cultural Sociology: Eléments of a Structural Hermeneutics / J. Alexander, Ph. Smith // Alexander J. The meaning of social life: A Cultural Sociology. – Oxford: University Press, 2003. – P. 11-26.
142. Archer M. Culture and Agency. The place of culture in social theory / Rev. ed. J M. Archer. – Cambridge university press, 1996. – 351p.
143. Bartlett Ch. A. Transnational management / Ch. A. Bartlett, S. Ghostal. – 3 ed. – Boston etc.: Irwin; McGraw-Hill, 2000. – 880 p.
144. Becker H. S. Telling about society. – Chicago: The University of Chicago Press, 2007. – 304 p.
145. Bourdieu P. Distinction: A Social critique of the Judgement of Taste / P. Bourdieu – London : Routledge, 1984. – 613 p.
146. Bourdieu P. The Field of Cultural Production / The Polity Reader in Cultural Theory. – Cambridge: Polity Press, 1994. – P. 50-69.
147. Bovone L. Cultural Intermediaries: A New Role for Intellectuals in the Postmodern Age / L. Bovone // Innovation. – 1990. – N.1. – P. 61-79.
148. Brandellero A. Crossing cultural borders? Migrants and ethnic diversity in the cultural industries. – Amsterdam: European Cultural Foundation, 2009. – 82 p.
149. Claus C, Meyer-Hollings U. Creative industries as a cultural resource: how cities can prepare the ground for future leisure offers and demands / Towards a theoretical framework for futurizing the leisure sector. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://blog.neonomad.net/files/images/20070819/claus_meyer-h_paperfinal.pdf/.
150. Cockerham W. C. The Global Society: an introduction to Sociology / Wiliam C. Cockerham. – New York: McGraw Hill, 1995. – 590 p.
151. Creative Economy. / Annual report, 2008. – 357 p.
152. Exploring City branding and the importance of city image / Master thesis // J. W. Pfefferkorn, 2005. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.brandchannel.com/images/papers/245_Branding_of_Cities.pdf.
153. Davis H., Scase R. Managing creativity. The dynamics of work and organization. – Buckingham, Philadelphia: Open University Press, 2000. – 182 p.
154. Dodds Carley. H. Dynamics of intercultural communications. – 4 ed. – Madison ETC: Brown&Benchmark, 1995. – 333 p.
155. Eisenberg Ch., Gerlach R., Handke Ch. Cultural Industries: The British Experience in International Perspective. – Humboldt University Berlin, 2006. – 234 p.
156. Fleming T. A Creative Economy Green Paper for the Nordic Region. – November 2007 [Електронний ресурс] / Електрон. дан. (1 файл). Режим доступу: http://www.nordicinnovation.net/_img/a_creative_economy_green_pap_for_the_nordic_region3.pdf/.
157. Griswold W. Cultures and Societies in a Changing World / W. Grisworld – Thousand Oaks, London, New Delhi; Pine Forge Press, 2000. – 176 p.
158. Hesmondhalgh D. Creative Labour: Media Work in Three Cultural Industries. / D. Hesmondhalgh and S. Baker – Abingdon and New York: Routledge, 2010. – 265 p.
159. Hesmondhalgh D. The Cultural Industries, 2nd ed. – London, Los Angeles and New Delhi: Sage, 2007. – 360 p.
160. Hesmondhalgh D., Pratt A. C. Cultural industries and cultural policy // International journal of cultural policy. – 2005. – 11 (1) – pp. 1-14.
161. Hirsch P. Culture industries revisited. / Paul M. Hirsch // Organization Science. – 11/3. – P. 199-202.
162. Hirsch P. Processing Fads and fashions. An organization-Set Analysis of Cultural Industry Systems / P. Hirsch // Frith S., Goodwin A. On record: rock, pop, the written word. – New York, 1990. – P. 126-139.
163. Horkheimer M., Adorno T. The Culture Industry; Enlightenment as Mass Deception / M. Horkheimer T. Adorno // Cultural sociology / Spillman L. (ed.) – Blackwell Publishers Ltd., 2002. – P. 39-46.
164. Jameson F. Postmodernism or The Cultural Logic of Late Capitalism / F. Jameson // Cultural sociology / L. Spillman (ed.). – Blackwell Publishers Ltd., 2002. – P. 341-349.
165. Jameson F. The Cultural Turn: Selected Writing on the Postmodern, 1983-1998 / F. Jameson – London, New York: Verso, 1998. – 206 p.
166. Julier G. From Visual Culture to Design Culture // Design Issues, – Vol. 22, No. 1, Boston, 2006. – P. 64-76.
167. Kavaratzis M. Branding the City through Culture and Entertainment / Dream of a Greater Europe // AESOP 05. – 13-17 July, 2005 – Viena. – P. 1-7. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://aesop2005.scix.net/data/papers/ att/378.fulTextPrint.pdf
168. Lash S. Sociology of Postmodemism / S. Lash. – Routledge, 1992. – 300 p.
169. Lash S. Spaces of culture: city, nation,world / S. Lash, M. Featherstone. – London: SAGE Publications, 1999. – 291 p.
170. Management and creativity. From creative industries to creative management / Ed. Ch. Bilton. – Blackwell Publishing, 2007. – 190 p.
171. Meyer J., Sepperson R. L. The “actors” of modern society: the cultural constractions of Social Agency / J Meyer, R. L. Sepperson // Sociological Theory. – Vol.18/1, 2000. – P. 100-120.
172. Milgram S. The individual in a social world: essays and experiments. / Edited by Thomas Blass. – London: Pinter&Martin, 2010. – 345 p.
173. O'Connor J. Cultural intermediaries, cultural policy and urban regeneration / J. O'Connor // Mode: Produrre cultura, creare comunicazione, Milano: Franco Angeli / Bovone L. (acura di), 1997. – P. 82-100.
174. O’Connor J. The Définition of Cultural Industries [Електронний ресурс] / J. O’Connor. – Режим доступу: http://www.mniu.ac.uk/hss/mipc/.
175. Peterson R. Why 1955? / R. Peterson / Popular Music. – Vol. 9/1, 1990. – P. 97- 116.
176. Ravasi D., Rindova V. Creating symbolic value: cultural perspective on production and exchange / Working paper 111/04. – May, 2004. – 25 p.
177. Scott A. J Cultural products industries and urban economic development // Urban Affairs Review / Vol. 39. – No. 4. – March, 2004. – P. 461-490.
178. Seifert, Susan C., Stern, Mark J. «Natural» cultural districts: Arts agglomerations in metropolitan Philadelphia. – Philadelphia : University of Pennsylvania, Social Impact of the Arts Project, 2007 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.trfund.com/resource/downloads/cretivity/NaturalCultural Districts.pdf.
179. Toffler A. Future Shock. – New York : Bantam Book, 1971. – 561 p.
180. Understanding creative industries: cultural statistics for public-policy making [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://portal.unesco. org/culture/en/files/30297/11942616973cultural_stat_EN.pdf/cultural_stat_EN.pdf.
181. Wolff J. Cultural Studies and the Sociology of Culture [Електронний ресурс] / J. Wolff. – Режим доступу: http://www.rochester.edu/in_visible_ culture/issue1/wolff/wolff.html.