ОСОБЛИВОСТІ СТИЛІВ ЖИТТЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ БАГАТОПОКОЛІННОЇ СІМ’Ї

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

КОЗАЧЕНКО ОЛЬГА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 316.362.35-055.5/.7:316.728

ОСОБЛИВОСТІ СТИЛІВ ЖИТТЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ БАГАТОПОКОЛІННОЇ СІМ’Ї

22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

Науковий керівник
Черниш Наталія Йосипівна
доктор соціологічних наук, професор

Львів – 2011

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………....4

РОЗДІЛ 1. Багатопоколінна сім’я як складний соціальний феномен……….12
1.1. Сім’я як об’єкт соціологічного вивчення………………………………...12
1.2. Теоретичне підґрунтя дослідження багатопоколінної сім’ї……………..22
1.3. Кількісні та якісні характеристики багатопоколінної сім’ї……………...34
Висновки до розділу 1…………………………………………………………..51

РОЗДІЛ 2. Теоретико-методологічні основи вивчення стилів життя сім’ї….55
2.1. “Стиль життя” у соціологічній перспективі ……………………………...55
2.2. Стиль життя: визначення основних компонентів………………………...65
2.3. Концептуальні засади дослідження стилів життя багатопоколінної сім’ї….71
Висновки до розділу 2…………………………………………………………..86

РОЗДІЛ 3. Особливості стилів життя сучасної багатопоколінної сім’ї (на прикладі Львівщини)…………………………………………………………….88
3.1. Специфіка ціннісної компоненти стилю життя багатопоколінної сім’ї Львівщини………………………………………………………………………..88
3.2. Поведінкова компонента стилю життя багатопоколінної сім’ї Львівщини в контексті суб’єктного, предметно-просторового, темпорального виміру та виміру соціального мікросередовища………………………………………..103
3.3. Характеристика стилів життя багатопоколінної сім’ї як складноструктурованої соціальної системи (на прикладі Львівської області)………………………………………………………………………….142
Висновки до розділу 3…………………………………………………………161

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………165

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...171

ДОДАТКИ ……………………………………………………………………..190

ВСТУП

Актуальність теми. Трансформаційні процеси, які відбуваються у сучасному світі, сприяли поширенню багатоманітності сімейних форм та підвищенню уваги дослідників до них. Незважаючи на те, що в Україні провідні позиції займає нуклеарний тип сім’ї, важливу соціальну роль відіграє також багатопоколінна сім’я, поширення якої обумовлене певною мірою економічною ситуацією, адже об’єднання різних поколінь в одну сім’ю відбувається на тлі неспроможності певних її членів забезпечити свої належні матеріальні та житлові умови. Нестача соціологічного знання, що стосується особливостей функціонування багатопоколінних сімей, відображається на недостатньо продуманій соціальній та демографічній політиці у сімейній сфері. Аналіз стилів життя сучасної української багатопоколінної сім’ї сприятиме виявленню соціально значущих проблем, що пов’язані з різними проявами взаємодії між її членами: від взаємодопомоги до конфліктності. Завдяки вивченню стилю життя, дослідник може отримати важливу інформацію про особливості ціннісної та поведінкової компоненти життєдіяльності сім’ї. А це, в свою чергу, дасть можливість удосконалити міжпоколінну взаємодію як на сімейному, так і соцієтальному рівні. Важливість розгляду стилю життя саме цього типу сім’ї зумовлена тим, що члени багатопоколінної сім’ї можуть бути важливим ресурсом допомоги у догляді за дітьми, важкохворими і престарілими людьми.
Серед зарубіжних та вітчизняних дослідників, які звертали увагу на різні аспекти проблематики багатопоколінної сім’ї, слід виділити таких соціологів як Е. Бек-Герншеім, В. Бенгстон, Х. Бертрам, М. Вдовина, Л. Дичевскі, А. Журек, Я. Іздебська, В. Пациорковський, В. Пациорковська, А. Ружже, В. Савка, А. Синельников, Т. Яблонська та ін. Однак дослідження цих науковців стосувалися переважно різних аспектів міжпоколінної взаємодії чи розгляду багатопоколінної сім’ї в історичній перспективі. Відтак, категорія стилю життя випадала з поля зору дослідників багатопоколінної сім’ї. Зауважимо, що тему стилів життя розглядали А. Адлер, Л. Бевзенко, А. Возьмитель, П. Бурдьє, М. Вебер, Т. Веблен, Е. Гідденс, Г. Зіммель, І. Мартинюк, Х. Мюллер, Н. Паніна, С. Панченко, А. Сіцінський, О. Тоффлер, М. Шульга та ін. Проте соціологічний аналіз стилю життя зосереджувався переважно на дослідженні або стилю життя особистості, або стилю життя певної групи в контексті особливостей стратифікації суспільства. Натомість використання “стилєжиттєвого підходу” до вивчення сім’ї залишається маргінальною темою. На пострадянському просторі можна зафіксувати лише доробок Є. Пчелінцевої, яка досліджувала динаміку стилю життя сім’ї в період трансформації російського суспільства. У західній соціології термін “стиль життя сім’ї” використовують переважно у випадку аналізу сімейного стилю життя чи стилю життя нових форм сім’ї (наприклад, партнерів у цивільному шлюбі, гомосексуальної пари тощо). Проте у таких доробках не простежується дослідницький погляд на сім’ю як соціальну систему, що б дало змогу розкрити додатковий евристичний потенціал цієї категорії.
Можемо констатувати, що праці вищезазначених авторів не містять ґрунтовних напрацювань стосовно концептуалізації стилю життя сім’ї та його використання в емпіричних дослідженнях багатопоколінної сім’ї. Наукова проблема, на вирішення якої спрямовано дослідження, з одного боку, полягає у відсутності системного підходу до з’ясування особливостей стилів життя сучасної української багатопоколінної сім’ї, а з іншого боку, у наявності гострої суспільної потреби в актуалізації розгляду проблем багатопоколінної сім’ї як важливого суб’єкта, що забезпечує догляд за дітьми та престарілими людьми, а також допомогу неповним та молодим сім’ям за умов недостатньої державної підтримки цих категорій.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана з науково-дослідною роботою кафедри історії та теорії соціології Львівського національного університету імені Івана Франка “Соціокультурні виміри пострадянського суспільства: національне, регіональне (г)локальне” (державний реєстраційний номер 0108U007780; індекс УДК 94(477.8) “04/19”; термін виконання 01.01.2008 – 31.12.2010). Дисертантка брала участь в упорядкуванні тематичної бібліографії, розробленні інструментарію, аналізі отриманої інформації, розробленні пропозицій та рекомендацій у рамках аналітичних звітів із зазначеної теми.
Мета і задачі дослідження.
Метою дисертаційної роботи є розроблення концептуальної схеми дослідження стилів життя багатопоколінної сім’ї, а також вивчення їхньої багаторівневої взаємодії та специфіки функціонування в сучасному українському суспільстві.
Визначена мета зумовила необхідність розв’язання низки таких задач:
- уточнення понятійно-категоріального апарату дослідження та здійснення теоретичної інтерпретації і практичної операціоналізації основних понять;
- аналіз основних підходів до вивчення сім’ї та обґрунтування застосування найбільш релевантного підходу для розгляду багатопоколінної сім’ї в соціології;
- визначення основних різновидів та структурних елементів багатопоколінної сім’ї на основі аналізу її внутрішньої будови;
- виділення основних чинників, що сприяють поширенню багатопоколінної сім’ї в сучасному українському суспільстві;
- виокремлення основних компонентів стилю життя на основі систематизації основних підходів до його розгляду;
- здійснення аплікації концепту “стиль життя” до розгляду багатопоколінної сім’ї з урахуванням її структурної будови;
- визначення основних вимірів стилів життя сім’ї та їх емпіричних індикаторів;
- розроблення та обґрунтування типології стилів життя сучасної багатопоколінної сім’ї;
- проведення емпіричного дослідження та з’ясування особливостей стилів життя сучасної української багатопоколінної сім’ї на прикладі Львівської області.
Об’єкт дослідження: стилі життя багатопоколінної сім’ї.
Предмет дослідження: особливості стилів життя, що характеризують сучасну українську багатопоколінну сім’ю як соціальну систему.
Методи дослідження. Вирішення дослідницьких завдань пов’язано з використанням комплексу загальнонаукових методів: аналізу і синтезу (для визначення концептуальних основ дослідження, систематизації теоретичних положень та емпіричних даних щодо визначення особливостей стилю життя багатопоколінної сім’ї), історичного аналізу (для порівняння динаміки розвитку багатопоколінної сім’ї в темпоральній перспективі), типологізації (для опису причин поширеності багатопоколінних сімей та вирізнення аналітичних типів стилю життя сім’ї згідно з критерієм інтеграції); методу компаративного аналізу (порівняння методики та результатів власних досліджень з дослідженнями інших соціологів).
Емпірична база дослідження: матеріали проведеного в березні-квітні 2011 р. кафедрою історії та теорії соціології Львівського національного університету імені Івана Франка (за участі автора) омнібусу в межах Львівської області (з блоком запитань стосовно стилю життя багатопоколінної сім’ї), за репрезентативною вибіркою опитано 400 осіб; матеріали проведених автором в лютому-квітні 2011 р. глибинних інтерв’ю, з членами багатопоколінних сімей, що проживали у Львівській області; загальна кількість опитаних – 44 особи з 14 багатопоколінних сімей (7 монолокального та 7 полілокального типу). Таким чином, для формування емпіричної бази дослідження застосовано тріангуляцію якісних та кількісних методів збору інформації
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні важливого наукового завдання – концептуалізації стилів життя багатопоколінної сім’ї, на підставі якої здійснене дослідження їхніх особливостей у сучасному українському суспільстві. У ході його вирішення отримано такі наукові результати:
вперше:
– розроблено концептуальну схему дослідження стилів життя багатопоколінної сім’ї, яка ґрунтується на основі синтезу несуперечливих теоретичних положень системного підходу до розгляду сім’ї та концепцій стилю життя. Запропоновано досліджувати стиль життя сім’ї з урахуванням особливостей функціонування та взаємозв’язків структурних елементів багатопоколінної сім’ї (субсистем, підсистем та елементарних структурних одиниць), які можуть мати свій власний стиль життя, що врешті-решт впливає на стиль життя усієї системи;
– визначено чотири виміри стилю життя сім’ї: темпоральний, предметно-просторовий, суб’єктний вимір та вимір соціального мікросередовища, а також запропоновано систему показників їхнього емпіричного вимірювання;
– виділено чотири ідеальні типи стилів життя багатопоколінної сім’ї за критерієм інтеграції структурних елементів: унітарний, бінарний, диверсифікований та змішаний;
удосконалено:
– соціологічну інтерпретацію поняття “багатопоколінна сім’я” з позицій системного підходу. Багатопоколінна сім’я – це соціальна система, в якій щонайменше три структурні елементи (особи) є представниками різних поколінь, що взаємопов’язані кровною спорідненістю по прямій лінії або усиновленням та характеризуються спільним/близьким місцем проживання, тісними економічними, соціокультурними, психологічними зв’язками, а також наявністю певного рівня ведення спільного побуту;
– класифікацію чинників, що сприяють поширенню багатопоколінних сімей у сучасній Україні, серед яких виділено демографічні, соціокультурні, економічні та індивідуальні;
дістало подальший розвиток:
– наукові уявлення про поділ багатопоколінних сімей на два типи: сім’ї, члени яких проживають разом, та сім’ї, члени яких проживають окремо. Саме тому в науковий обіг введено та використано в емпіричному дослідженні поняття “полілокальний” та “монолокальний” типи багатопоколінної сім’ї. Полілокальною багатопоколінною сім’єю можна вважати багатопоколінну сім’ю, члени якої просторово розділені (проживають в різних помешканнях), проте знаходяться в межах територіальної доступності (не далі, ніж в сусідніх населених пунктах) та характеризуються частими контактами (не менше декількох разів на тиждень);
– принцип дослідження стилю життя як єдності ціннісної та поведінкової складової. На основі цього було запропоновано визначення стилю життя сім’ї як сукупності типових сімейних практик (реалізованих як індивідуально, так і спільно в певному темпоральному, предметно-просторовому, суб’єктному та мікросоціальному вимірах), які взаємозумовлені ціннісними орієнтаціями членів сім’ї, спрямованими на забезпечення (дис)функціонування сім’ї як соціальної системи.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблена автором методика та емпіричні дані дисертаційного дослідження можуть бути використані для: подальших теоретичних і прикладних досліджень стилю життя різних типів сімей (нуклеарних, розширених/складних, неповних тощо), а також в їхньому моделюванні з погляду системного підходу; розроблення державними та громадськими організаціями програм підтримки та оптимізації функціонування багатопоколінних сімей та їхніх членів з огляду на найбільш значущі соціальні проблеми, що пов’язані з ними; доповнення та оновлення змісту навчальних дисциплін “Соціологія сім’ї”, “Системний підхід у соціології”, “Соціологія стилю життя” у вищих навчальних закладах ІІІ та IV рівнів акредитації, а також при розробленні/написанні підручників і навчальних посібників з цих дисциплін.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою автора. Основні висновки дослідження та положення наукової новизни є результатом самостійно проведеного дослідження. Зміст конкретного особистого внеску автора зазначено у списку опублікованих праць.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження були представлені та обговорені на I Конгресі Соціологічної асоціації України “Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей” (м. Харків, 2009), VI Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми розвитку соціологічної теорії: Українське суспільство та глобальні соціальні зміни” (м. Київ, 2009), Лабораторії наукових досліджень стипендіатів Міжнародної школи гуманітарних наук Східної Європи Варшавського університету (м. Варшава, 2009), Міжнародних наукових конференціях “Львівський соціологічний форум” (м. Львів, 2009, 2010, 2011), ХV Міжнародній науковій конференції “Харківські соціологічні читання” (м. Харків, 2010), Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих науковців “Соціальні зміни та культурна ідентичність” (м. Одеса, 2011), VІІI Всеукраїнській науково-практичній конференції з проблем розвитку соціологічної теорії “Світова соціологічна теорія та пострадянські трансформації” (м. Київ, 2011).
Публікації. Основні положення і результати дисертаційної роботи викладено у 9 публікаціях. З них 5 є науковими статтями, що опубліковані у наукових спеціалізованих фахових виданнях, 2 опубліковані в інших наукових виданнях та 2 є публікаціями тез та матеріалів наукових конференцій.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 2 додатків (на 6 сторінках), списку використаних джерел (всього 176 найменувань на 18 сторінках). Обсяг основної частини дисертації становить 170 сторінок. Робота містить 7 таблиць та 6 рисунків. Загальний обсяг дисертації – 195 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розв’язано важливе завдання, що має як наукове, так і соціальне значення, на основі застосування системного підходу до визначення особливостей стилів життя багатопоколінної сім’ї. Це дозволило розробити теоретичну та емпіричну інтерпретацію стилю життя сім’ї та втілити її у концептуальну схему, положення якої були застосовані до дослідження багатопоколінної сім’ї та особливостей її функціонування у Львівській області.
Аналіз основних теоретичних підходів до розгляду сім’ї дав змогу обґрунтувати вибір системного підходу як найбільш релевантного для розгляду багатопоколінної сім’ї. Його перевага полягає в можливості зняття дихотомічного відокремлення індивіда та сім’ї, сім’ї та оточуючого середовища, сім’ї як соціального інституту та малої групи. Окрім того, особливістю аналізованого типу сім’ї є складність її структури та взаємозв’язків між її компонентами, що, безумовно, впливає на стиль її життя. Використання системного підходу дозволило виділити структурні елементи, з яких складається багатопоколінна сімейна система (за критерієм рівня ускладненості шлюбно-сімейних зв’язків). Зауважено, що елементарними структурними одиницями багатопоколінної сім’ї є члени, які належать принаймні до трьох поколінь (діти – “перше покоління”, батько/матір – “друге покоління”, бабуся/дідусь – “третє покоління”). Саме ці елементарні структурні одиниці об’єднуються у наступні сімейні підсистеми: батьківську, подружню, сиблінгову, свояцьку та прабатьківську. Таким чином, сімейні підсистеми характеризуються наявністю дуальних зв’язків “батьки-діти”, “чоловік-дружина”, “прабатьки-онуки” тощо. Комбінація цих зв’язків утворює дві сімейні субсистеми (орієнтаційну та репродуктивну), в яких наявні ті типи шлюбно-сімейних зв’язків, які зазвичай характеризують прості нуклеарні сім’ї. Водночас багатопоколінна сімейна система твориться на основі комбінації усіх можливих для певної сім’ї видів шлюбно-сімейного зв’язку. Виділення структурних елементів багатопоколінної сім’ї (елементарних структурних одиниць, сімейних підсистем та сімейних субсистем) дає змогу враховувати гетерогенність стилю життя цього типу сім’ї, що зумовлено складною структурованістю досліджуваної системи. Варто також зазначити, що всі структурні елементи багатопоколінної сім’ї пов’язані між собою господарсько-економічними, соціокультурними та психологічними зв’язками, які забезпечують їхню інтеграцію.
Саме ускладненість структурної будови багатопоколінної сім’ї, з одного боку, зумовлює певну розмитість її визначення, а з іншого – дає змогу розглядати її у більш широкому соціокультурному контексті. Яскравим прикладом цього є виділення двох типів багатопоколінної сім’ї, а саме полілокального та монолокального. У першому випадку члени багатопоколінної сім’ї можуть бути просторово розділені, а в другому – характеризуються спільним місцем проживання. За допомогою емпіричного дослідження доведено актуальність уведення таких рамок для визначення конструкту полілокальної багатопоколінної сім’ї, як частота зустрічей (не менше декількох разів на тиждень) та постійна допомога в піклуванні та веденні домашнього господарства. Ці критерії розширюють класичні рамки аналізу функціонування сім’ї з огляду на роздільне місце проживання її членів, але водночас передбачають постійні контакти між членами сім’ї та мінімальну участь у веденні спільного побуту. Оскільки в дисертаційному дослідженні виділено полілокальний та монолокальний типи багатопоколінної сім’ї, а також використано системний підхід, то й дефініція багатопоколінної сім’ї була відповідним чином уточнена. Її розглянуто як складноструктуровану соціальну систему, в якій щонайменше три структурні елементи (особи) є представниками різних поколінь, що взаємопов’язані кровною спорідненістю по прямій ліній або усиновленням та характеризуються спільним/близьким місцем проживання, тісними господарсько-економічними, соціокультурними, психологічними зв’язками, а також наявністю певного рівня ведення спільного побуту. У цьому визначенні акцентовано на тісних зв’язках між членами багатопоколінної сім’ї, які є важливою передумовою її творення. Водночас аналіз глибинних інтерв’ю засвідчив неоднозначність розуміння меж сім’ї не лише у теоретичному вимірі, але й у свідомості респондентів – членів багатопоколінних сімей. Така розмитість меж виявлялася у амбівалентності уявлень респондентів про власну самоідентифікацію на рівні репродуктивної/орієнтаційної сімейної субсистеми. Варто зазначити однак, що саме у полілокальних багатопоколінних сім’ях частіше простежується самоусвідомлення на рівні батьківської та молодої сім’ї як окремих елементів. Окрім того, саме полілокальну багатопоколінну сім’ю можна розглядати як найбільш бажану модель підтримання міжпоколіннєвих відносин для членів усіх типів багатопоколінної сім’ї.
Життєдіяльність багатопоколінної сім’ї можна розглядати з різних боків, в дисертації було доведено, що саме стиль життя сім’ї максимально відображає і ціннісну, і поведінкову компоненту її функціонування. Синтез теоретико-методологічних основ дослідження категорії “стиль життя” та основних ідей системного підходу в експлікаціях вітчизняних та зарубіжних дослідників соціології сім’ї дав змогу створити авторську інтерпретацію “стилю життя сім’ї”. В дисертації це поняття було визначено як сукупність типових сімейних практик (реалізованих індивідуально і спільно в певному темпоральному, предметно-просторовому, суб’єктному вимірах та у вимірі соціального мікросередовища), взаємозумовлених ціннісними орієнтаціями членів сім’ї, спрямованими на забезпечення (дис)функціонування сім’ї як соціальної системи. Саме прояви ціннісної спрямованості окремих членів сім’ї, сімейних підсистем, субсистем та всієї системи неодмінно впливають на специфіку комплексів їхньої повсякденної діяльності. Варто зазначити, що дослідження передбачало розгляд сімейних практик у господарсько-побутовій, економічній, комунікативній, репродуктивно-сексуальній сферах та сфері соціалізації, опіки, управління і дозвілля. Було доведено необхідність розгляду стилю життя сім’ї з огляду на певний контекст, у якому він реалізовується. В такий спосіб було розроблено систему емпіричних показників таких вимірів: темпорального, предметно-просторового, суб’єктного, соціального мікросередовища. Саме вони характеризують стиль життя сім’ї та можуть бути відображені у всіх сферах сімейного життя.
Застосування концептуальної схеми дослідження стилів життя багатопоколінної сім’ї в авторському емпіричному дослідженні дало змогу визначити особливості їхніх проявів на прикладі Львівської області. Серед особливостей виміру соціального мікросередовища було виділено достатньо закритий характер сімейної системи, адже найближчі друзі, сусіди тощо не відіграють важливої ролі у функціонуванні багатопоколінної сім’ї. Аналіз темпорального виміру дав можливість виявити низку проблемних аспектів, що стосуються сфери комунікації, адже незначна кількість часу для сімейного спілкування членами багатопоколінної сім’ї визнається важливою проблемою. У предметно-просторовому вимірі стилю життя сім’ї було виділено відмінності у типі населених пунктів, де поширені полілокальні та монолокальні багатопоколінні сім’ї. Представники останнього типу багатопоколінних сімей Львівської області переважно проживають у сільській місцевості, натомість представники полілокального типу – у селищах міського типу, містечках, містах (окрім Львова). Такі особливості зумовлені як більш традиційною ціннісно-нормативною системою жителів сільської місцевості на Заході України, так і житловими проблемами у цих типах населених пунктів. У суб’єктному вимірі результати дослідження виявили певні гендерні особливості стилів життя багатопоколінної сім’ї у Львівській області, що простежуються у традиційному розподілі домашньої праці, виконанні жінками основних практик у сфері опіки і соціалізації та виконанні ними ролі одного з “годувальників сім’ї”, що зумовлює “потрійне навантаження” жінок. Така модель набуває стійкого міжгенераційного відтворення від орієнтаційної до репродуктивної сімейної субсистеми.
Загалом функціонування багатопоколінної сім’ї може бути спрямоване на допомогу найстаршому поколінню, на допомогу середньому та наймолодшому поколінню або на взаємодопомогу представників усіх поколінь. Саме останній варіант є найпоширенішою моделлю взаємодії у багатопоколінній сім’ї, яка відображається у більшості сфер сімейного життя. Аналіз ціннісної компоненти стилю життя сім’ї свідчить про важливість групи саме міжпоколіннєвих ціннісних орієнтацій, спрямованих передусім на онуків, дітей, а також на батьків, братів/сестер, бабусь/дідусів. Важливість наймолодшого покоління як найбільш значимого об’єкта, на який представники найстаршого покоління переносять власні цілі, великою мірою зумовлює більшість сімейних практик членів багатопоколінної сім’ї. Саме представники “третього покоління” (бабусі/дідусі) виявилися тими суб’єктами, які найбільш зацікавлені (у духовно-емоційному контексті) у функціонуванні багатопоколінної сім’ї, докладають максимальних зусиль для цього. Окрім того, вони часто поступаються власними інтересами на користь молодших поколінь. Такі результати є важливими з огляду на проблему “старіння нації”, адже вони вказують на значимість саме багатопоколінної сім’ї як тої, що дає можливість реалізації власних потреб у сімейній сфері для людей похилого віку. Зазначимо, що стиль життя членів репродуктивної субсистеми характеризується більшими проявами індивідуалізму. Водночас молодші покоління орієнтуються на допомогу з боку представників “третього покоління” у економічній сфері, а також сфері опіки над дітьми та соціалізації. Таким чином, члени багатопоколінної сім’ї були і залишаються важливим ресурсом допомоги молодим, неповним сім’ям, а також престарілим людям. Отже, багатопоколінна сім’я в Україні виконує важливу компенсаторну функцію, що полягає у реалізації тих завдань соціальної та економічної політики, за які відповідальність несе держава.
Оскільки багатопоколінна сімейна система характеризується складною будовою та взаємозв’язками між її структурними елементами, це знаходить прояв у способі їхньої інтеграції, що, своєю чергою, зумовлює виділення основних типів стилю життя багатопоколінної сім’ї. Зокрема, було виділено чотири такі ідеальні типи (за критерієм інтеграції структурних елементів): унітарний, бінарний, диверсифікований та змішаний. Їхній аналіз засвідчив динамічність стилю життя багатопоколінної сім’ї та можливості трансформації одного типу стилю життя в інший.
Загалом використання системного підходу до вивчення стилю життя багатопоколінної сім’ї можна вважати релевантним для розв’язання досліджуваної наукової проблеми. Окрім того, розроблену схему можна застосовувати до вивчення стилю життя різноманітних типів сімей сучасної України, що є важливим з погляду наукової значимості отриманих результатів. Варто зазначити, що результати дослідження свідчать про важливе значення багатопоколінної сім’ї у західному регіоні України (зокрема, у Львівській області) як суб’єкта, що забезпечує реалізацію матеріальних та духовних потреб її членів (помешкання, фінансова взаємопідтримка, господарсько-побутове забезпечення, комунікація тощо). Зважаючи на це, доцільною є активізація тих напрямків загальнодержавної соціальної політики у сфері сім’ї, які б популяризували міжпоколіннєву взаємодопомогу як основу творення багатопоколінної сім’ї.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адлер А. Наука жить [Електронний ресурс] / Альфред Адлер ; [составление и общая редакция А. А. Юдина]. – Киев : Port-Royal, 1997. – Режим доступа : www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/Adler/_Nauka_index.php
2. Амджадін Л. Трансформаційні зміни інституту сім’ї та шлюбних відносин в українському суспільстві: гендерний аналіз / Л. Амджадін // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2007. – №3. – С. 60–75.
3. Антонов А. И. Микросоциология семьи (методология исследования структур и процессов) : Учебн. пособие для вузов / А. И. Антонов. – М. : Издательский Дом “Nota Bene”, 1998. – 360 с.
4. Ануфрієва Р. Стиль життя осіб похилого віку. Проблема самотності / Ануфрієва Рима // Стилі життя: панорама змін / за ред. М. Шульги. – К. : Інститут соціології НАН України, 2008. – С. 387–415.
5. Бауман З. Индивидуализированное общество / З. Бауман; [пер. с англ. В. Л. Иноземцев]. – М. : “Логос”, 2002. – 390 с.
6. Бевзенко Л. Стили жизни переходного общества / Любовь Бевзенко. – К. : Институт социологии НАН Украины, 2008. – 144 c.
7. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / У. Бек; [пер. с нем. В. Седельник и Н. Федорова]. – М. : Прогресс–Традиция, 2000 – 384 с.
8. Белогай К. Н. Прародительство как этап развития материнского отношения / К. Н. Белогай, Е. А. Красная // Психология зрелости и старения. – 2008. – №4. – С. 62–79.
9. Бергер П. Л. Социология: Биографический подход / Питер Л. Бергер, Бриджит Бергер // Личностно-ориентированная социология. – Москва : Академический Проект, 2004. – С. 23–396.
10. Бодриар Ж. Система вещей / Жан Бодриар. – М. : Рудомино, 1995. – 222 с.
11. Бойко Н. Новітні інформаційні технології та сучасний стиль життя / Бойко Наталія // Стилі життя: панорама змін / за ред. М. Шульги. – К. : Інститут соціології НАН України, 2008. – С.157–221.
12. Божков О. Б. Биографии и генеалогии : ретроспективы социально-культурных трансформацій [Електронний ресурс] / О. Б. Божков // Социологический журнал. – 2001. – № 1. – Режим доступа : http://www.nir.ru/socio/scipubl/sj/sj1-01bozh.html
13. Брайнс Д. Экономическая зависимость, гендер и домашнее разделение труда / Д. Брайнс // Гендер и экономика: мировой опыт и экспертиза российской практики / Отв. редактор и составитель Е. Б. Мезенцева. – М. : ИСЭПН РАН – МЦГИ – “Русская панорама”, 2002. – С. 328–351.
14. Бурлачук В. Символічні системи і конституювання соціального смислу / Віктор Бурлачук // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004. – № 3. – С. 147–155.
15. Бурмыкина О. Cемейные и межпоколенческие взаимодействия петербургских студентов начала XXI века / О. Н. Бурмыкина // Журнал социологии и социальной антропологии. – 2008. – Т. 11. – № 3. – С. 48–64.
16. Вакуленко С. М. Діяльність соціальних служб з надання соціальних послуг сім’ям в оцінках їх клієнтів / Вакуленко Світлана Миколаївна // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна “Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи”. – 2007. – №761. – С. 161–163.
17. Вакуленко С. М. Організаційні аспекти модернізації системи соціальних послуг в контексті нових орієнтирів соціальної політики / Вакуленко Світлана Миколаївна // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: збірник наукових праць. – Вип. 14. – Харків : ХНУ ім. В.Н. Каразіна. – 2008. – С. 401–407.
18. Вакуленко С. М. Проблеми надання соціальних послуг неповним сім’ям на рівні територіальної громади (на прикладі м. Харкова) / С. М. Вакуленко // Socioпростір: міждисциплінарний збірник наукових праць з соціології та соціальної роботи. – 2010. – №1. – С. 215–219.
19. Васильева Э. Образ жизни городской семьи / под. ред. Э. Васильевой. – М. : Финансы и статистика, 1981. – 96 с.
20. Вдовина М. В. Динамика конфликтного взаимодействия поколений в семье / М. В. Вдовина // Практика коммуникативного поведения в социально-гуманитарных исследованиях: материалы международной научно-практической конференции 5–6 декабря 2010 года. – Пенза –Ереван – Прага : ООО Научно-издательский центр “Социосфера”, 2010. – С. 29–35.
21. Вдовина М. В. Межпоколенные конфликты в современной российской семье / М. В. Вдовина // Социологические исследования. – 2005. – № 1. – С. 102–104.
22. Вдовина М. В. О социальном конструировании межпоколенческого конфликта в семье и его разрешении / М. В. Вдовина // Знание. Понимание. Умение.– 2007. – №4. – С. 109–114.
23. Вдовина М. Специфика межпоколенных конфликтов в семье [Електронний ресурс] / Маргарита Вдовина // Демографические исследования. – № 4. – Режим доступа : http://demographia.ru/articles_N/index.html?idR=20&idArt=440
24. Векилова С. А. Междисциплинарный подход к анализу истории многопоколенной семьи [Електронний ресурс] / С. А. Великова // Материалы научно-практической заочной конференции “Интегративный подход к психологии человека и социальному взаимодействию людей” / Под редакцией В. Н. Панферова, Е. Ю. Коржовой и др. – СПб. : Издательство НИИРРР, 2011. – С. 107–176. – Режим доступа : http://humanpsy.ru/vekilova/genogramma
25. Вовк Е. Старики в семье: особенности межпоколенческого взаимодействия [Електронний ресурс] / Елена Вовк // Отечественние записки. – 2005. – №3. – Режим доступа : http://magazines.russ.ru/oz/2005/3/2005_3_11.html
26. Возьмитель А. Альтернативные способы и стили жизни в постсоветской России [Електронний ресурс] / А. А. Возьмитель // Право и безопасность. – 2002. – №4(5). – Режим доступа : http://www.dpr.ru/pravo/pravo_4_21.htm
27. Возьмитель А. Диверсификация образа жизни (Способы и стили жизни в постсоветском социальном пространстве) / А. А. Возьмитель // Мир России. – 2002. – № 1. – С. 97–113.
28. Возьмитель А. А. Образ жизни : теоретико-методологические основы анализа / А. А. Возьмитель, Г. И. Осадчая // Социологические исследования. – 2009. – № 8. – С. 58–65.
29. Гавров С. Н. Историческое изменение институтов семьи и брака. Учебное пособие / С. Н. Гавров. – М. : НИЦ МГУДТ, 2009. – 134 с.
30. Ґендерні перетворення в Україні / [Амджадін Л. М., Костенко О. Ю., Лібанова Е. М., Мельник Т. М., Піщуліна О. М.]. – К. : ТОВ “АДЕФ-Україна”, 2007. – 165 с.
31. Гидденс Э. Социология / Э. Гидденс. – 2-е изд., полн. перераб. и доп. – М. : Едиториал УРСС, 2005. – 632 с.
32. Гидденс Э. Ускользающий мир: как глобализация меняет нашу жизнь / Э. Гидденс; [пер. с англ. М. Л. Коробочкин] – М. : “Весь мир”, 2004. – 120 с.
33. Глазунов С. Соціологія сім’ї : Навч. посібник / С. В. Глазунов. – Д. : РВВДДУ, 2000. – 140 с.
34. Головаха Є. Соціальні зміни в Україні та Європі: за результатами “Європейського соціального дослідження” 2005-2007 роки / Є. Головаха, А. Горбачик. – К. : Інститут соціології НАН України, 2008. – 133 с.
35. Голод С. Перспективы моногамной семьи: сравнительний межкультурний анализ / С. Голод // Журнал социологии и антропологии. – 2003. – Т. VI.2 (22). – С. 106–119.
36. Голод С. Социально-демографический анализ состояния и эволюции семьи / С. И. Голод // Социологические исследования. – 2008. – №1. – С. 40–49.
37. Голофаст В. Люди и вещи / Валерий Борисович Голофаст // Социологический журнал. – 2000. – №1/2. – С. 58–65.
38. Гурко Т. А. Трансформация института современной семьи / Т. А. Гурко // Социологические исследования. – 1995. – № 10. – С. 95–99
39. Давыдова Н. М. Глава семьи: распределение ролей и способ выживания / Н. М. Давыдова // Общественные науки и современность. – 2000. – № 4. – С. 51–57.
40. Давыдов А. Конкурентные преимущества системной социологии [Електронний ресурс] / А. А. Давыдов. – Москва : КомКнига, 2008. – Режим доступа : www.ecsocman.edu.ru/data/342/700/1219/Davydov_ Konkurentnye_preimushestva.pdf
41. Данилова В. Стиль життя як елемент структури життєдіяльності соціуму : спроба теоретичного аналізу / В. Данилова // Соціальні виміри суспільства. Випуск 8. – К. : Інститут соціології НАН України, 2005. – С. 233–245.
42. Девятко И. Методы социологического исследования / И. Девятко. – Екатеринбург : Изд-во Уральського ун-та, 1998. – 208 с.
43. Демидов А. М. Социокультурные стили в Центральной и Восточной Европе / А. М. Демидов // Социологические исследования. – 1998. – №4. – С. 16–28.
44. Дзюба О. М. Вещная среда стиля жизни : кинематографическая презентация / Дзюба Ольга Михайловна // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : збірник наукових праць. – Харків : Видавничий центр Харківського національного університету ім. В.Н Каразіна, 2004. – С. 433–436.
45. Добреньков В. Социология: Социальные институты и процессы [Електронний ресурс] / В. Добреньков, А. Кравченко. – Режим доступа : http://lib.socio.msu.ru/l/library?e=d-000-00---001ucheb--00-0-0-0prompt-10---4------0-1l--1-ru-50---20-help---00031-001-1-0windowsZz-1251-10&a=d&c=01ucheb&cl=CL1&d=HASH0124c39d7b255fe2069c8fb8.7
46. Докуніна О. М. Шляхи запобігання насильству у багатопоколінній сім’ї / О.М. Докуніна // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : збірник наук. праць. – Кам’янець-Подільський : Видавець Зволейко Д.Г., 2009. – Вип. 13. – Ч. ІІ. – C. 133–141.
47. Дубин Б. В. Будни и празники / Б. В. Дубин // Вестник общественного мнения : Данные. Анализ. Дискуссии. – 2003. – № 2 (68). – С. 52–62.
48. Дьяконов І. В. Зміст поняття ціннісна орієнтація / І. В. Дьяконов // Мультиверсум. Філософський альманах : Зб. наук. робіт. – 2004. – № 43. – С. 93–101.
49. Елютина М. Э. Супружеские отношения в пожилом воздасте / М. Э. Елютина // Социологические исследования. – 2010. – № 11. – С. 83–92.
50. Елютина М. Э. Пожилые люди и старые вещи в повседневной жизни / М. Э. Елютина // Социологические исследования. – 2009. – № 7. – С. 101–109.
51. Загребина А. В. Социологические аспекты альтруизма в межпоколенческих отношениях / А. В. Загребина, А. В. Сурков // Социологические исследования. – 2010. – № 11. – С. 105–109.
52. Закон України “Про охорону дитинства” вiд 26.04.2001 № 2402-III [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №30. – С. 142. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2402-14
53. Зокол Т. Историческое изучение домохозяйств, семьи, родства / Зокол Т., Кошелева О., Шлюмбош Ю. // Семья, дом и узы родства в истории / ред. А. Савкин. – М. : Алтей, 2001 – С. 15–27.
54. Ионин Л. Социология культуры: путь в новое тысячелетие / Л. Ионин. – М. : Логос, 2000. – 431 с.
55. Кандя Ю. Секс? Це ви про що? [Електронний ресурс] / Ю. Кандя // Експрес. – № 58. – 6.06.2007 – Режим доступу : http://expres.ua/articles/2007/06/06/17113
56. Кісь О. Моделі конструювання ґендерної ідентичності жінки в сучасній Україні [Електронний ресурс] / О. Кісь // Ї. – 2003. – №27. – Режим доступу : http://www.ji.lviv.ua/n27texts/kis.htm
57. Клецин А. Распределение домашних обязанностей между супругами : факты, проблемы, интерпретации / А. Клецин // Журнал социологии и антропологии. – 2003. – Т. VI.2 (22). – С. 120–136.
58. Козаченко О. О. Концептуальні основи дослідження “стилю життя багатопоколінної сім’ї”: системний підхід / О. О. Козаченко // Український соціум. – 2011. – № 2 (37).– С. 51–61.
59. Козаченко О. О. Особливості взаємозв’язків у сучасній багатопоколінній сім’ї / Козаченко Ольга Олександрівна // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : збірник наукових праць. – Вип. 16. – Харків : ХНУ ім. В.Н. Каразіна. – 2010. – C. 609–613.
60. Козаченко О. Особливості стилів життя сучасної багатопоколінної сім’ї (на прикладі Львівської області) / Ольга Козаченко // Соціальна психологія. – 2011. – №4 (48). – С. 86–95.
61. Козаченко О. О. Стиль життя: основні підходи до визначення / О. О. Козаченко // Вісник Львівського університету. Серія соціологічна. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка. – 2009. – Вип. 3. – С. 5–13.
62. Козаченко О. О. Сучасна українська багатопоколінна сім’я: занепад чи розквіт? / О. О. Козаченко // Вісник Львівського університету. Серія соціологічна. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка. – 2010. – Вип. 4. – С. 246–254.
63. Корчагина И. И. Население России: о роли общества и семьи в поддержке детей и престарелих / И. И. Корчагина, Л. М. Прокофьева // Родители и дети, мужчины и женщины в семье и обществе / под. науч. ред. Т. М. Малевой, О. В. Синявской. – М. : НИСП, 2007. – С. 247–265.
64. Краснова О. В. Бабушки в семье / О. В. Краснова // Социологические исследования. – 2000. – №11. – С. 108–116.
65. Кролевець О. М. Образи зв’язку групових стилів життя і соціальної структури в соціологічних концепціях ХХ ст. / О. М. Кролевець, Ю. І. Яковенко // Социальные технологии: актуальные проблемы теории и практики. – 2005. – Вип. 27. – С. 162–172.
66. Лавріненко Н. Ґендерні відносини в українській родині / Н. Лавріненко. // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2010.– № 1. – С. 138–162.
67. Лавріненко Н. Ґендерні відносини на селі / Н. Лавріненко // Українське суспільство 1992–2006. Соціологічний моніторинг / Ред. В. Ворона, М. Шульга – К. : Ін-т соціології НАН України, 2006. – С. 86–92.
68. Лылова О. В. Неформальная взаимопомощь в сельском сообществе / О. В. Лылова // Социологические исследования. – 2002. – №2. – С. 83–86.
69. Ляшенко Н. О. Подружні ролі в молодіжній сім'ї / Н. Ляшенко. // Український соціум. – 2007.– №1(18). – С. 16–23.
70. Мартинюк І. Історичні передумови міждисциплінарного дослідження проблеми інтересів / І. Мартинюк // Соціальні виміри суспільства. – Вип. 2(13). – К. : І-т соціології НАН України, 2010. – С. 44–55.
71. Мартинюк І. Можливі шляхи вивчення стилю життя. Обговорення категорії стиль життя на засіданні соціологічного клубу / І. О. Мартинюк // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – №1. – С.188–189.
72. Мартинюк І. Теоретичні й методологічні аспекти соціологічного вивчення соціопсихічних станів / І. Мартинюк, Н. Соболєва // Соціальні виміри суспільства. – Вип. 11. – К. : І-т соціології НАН України, 2008. – С. 21–32.
73. Мацковский М. С. Социология семьи. Проблемы, теории, методологии и методыки / Отв. редактор Г. С. Батыгин. – Москва : “Наука”, 1989. – 116 с.
74. Міняйло І. В. Поняття стилю життя: можливості операціоналізації в рамках досліджень соціальної стратифікації / І. В. Міняйло // Наукові записки. Соціологічні студії. – 2006. – Т.58. – С. 80–84.
75. Мельниченко А. Ціннісні виміри духовної культури студентів технічних ВНЗ у трансформаційному суспільстві / А. Мельниченко, І. Пиголенко // Український соціум. – 2005. – №1(6). – С. 31–43.
76. Ніколаєвська А. М. Методологічні та методичні проблеми дослідження стилю життя студентської молоді / Ніколаєвська Алла Михайлівна, Пилаєва Тетяна В’ячеславівна // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: збірник наукових праць. – Харків : Видавничий центр Харківського національного університету ім. В. Н Каразіна, 2003. – С. 540–541.
77. Новицька В. Соціально-рольовий образ жінки та чоловіка у сучасному українському суспільстві / В. Новицька // Соціальні виміри суспільства. – Вип.8. – К. : І-т соціології НАН України, 2005. – С. 277–286.
78. Носкова А. Социальные факторы межличностного благополучия в семье [Електронний ресурс] / А. Носкова // Демографические исследования. – №10. – Режим доступа : http://www.demographia.ru/articles_N/index.html?idR=20&idArt=1572
79. Носкова А. Образ жизни и стили жизни семьи: теоретико-методологический подход к исследованию [Електронний ресурс] / А. Носкова // Материалы III Всероссийского социологического конгресса. М. : Институт социологии РАН, 2008. – Режим доступа : http://www.isras.ru/index.php?page_id=763&alfavit=%CD®ion=%CC%EE%F1%EA%E2%E0
80. Ноур А. Особливості становлення та розвитку молодих сімей в Україні / А. Ноур // Український соціум. – 2003. – №1(2). – С. 61–71.
81. Ньюман Л. Анализ качественных данных / Л. Ньюман // Социологические исследования. – 1998. – № 12. – С. 101–114.
82. Образ жизни : Теоретические и методологические проблемы социально-психологического исследования / Отв. ред. Л. В.Сохань, В. А.Тихонович. – Киев : Наукова думка, 1980. – 300 с.
83. Омельченко Е. Культурные практики и стили жизни российской молодежи в конце ХХ века / Елена Омельченко // Рубеж (альманах социальных исследований). – 2003. – №18. – С. 145–166.
84. Осадчая Г. Стиль жизни молодых горожан: трансформация и региональная дифференциация / Г. И. Осадчая // Социологические исследования. – 2002. – №10. – С. 88–94.
85. Пальян З. Структурні чинники народжуваності в Україні: статистичний аспект [Електронний ресурс] / З. Пальян. – Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Etp/2009_22/Pal'yan.pdf]
86. Панина Н. Избранные труди по социологии: В трех томах. – Том 2. Теория, методы и результаты социологического исследования образа жизни, психологического состояния и социального самочувствия населения / сост. и ред. Е. Головаха. – К. : Факт, 2008. – 312 с.
87. Панченко С. Становление и розвитие понятия “стиль жизни” в западной социологии / С. Панченко // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2006. – №1. – С. 182–186.
88. Парахонская Г. А. Пожилой человек в семне / Г. А. Парахонская // Социологические исследования. – 2002. – № 6. – С. 103–110.
89. Парсонс Т. О социальних системах / Под. ред. Чесноковой В. Ф., Белановского С. А. – М. :Академический Проект, 2002. – 832 с.
90. Пациорковский В. В., Пациорковская В. В. Большая семья в демографической ситуации России / В. В. Пациорковский, В. В. Пациорковская // Социологические исследования. – 2009. – №3. – С. 121–128.
91. Пациорковский В. В., Пациорковская В. В. Домохазяйство и сім’я в сельськой России / В. В. Пациорковский, В. В. Пациорковская // Социологические исследования. – 2010. – №2. – С. 111–117.
92. Піча В. Соціологія сім’ї (Матеріали до лекцій з курсу “Соціологія”) / В. Піча. – Львів, 1995. – 67 с.
93. Пчелинцева Е. “Стиль жизни семьи” как социологическая категория [Електронний ресурс] / Е. Г. Пчелинцева // Поволжский гуманитарный журнал. – 2004. – №1. – С. 49–52. – Режим доступа : http://journal.seun.ru/J2004_1R/Socio/pchel1.doc
94. Разумова И. А. Потаенное знание современной русской семьи / И. А. Разумова. – Москва : “Индрик”, 2001. – 376 с.
95. Ружже А. Структура и функции семейных групп / В. Ружже, И. Елисеева, Т. Кадибур. – М. : Финансы и статистика, 1983. – 160 с.
96. Савка В. Сім’я та соціум: проблеми взаємодії / В. Є. Савка, Н. А. Уманець. – Львів : Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2008. – 180 с.
97. Сафарян А. В. Понятие “стиль жизни” в социологии [Електронний ресурс] / А. В. Сафаян // Знание. Понимание. Умение. – 2008. – №3. – Режим доступа : http://www.zpu-journal.ru/e-zpu/2008/3/Safarian/
98. Сема В. П. Стиль жизни: поиск критериев социологического измерения / Сема Валерія Павлівна // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: збірник наукових праць. – Харків : Видавничий центр Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, 2004. – С. 428–432.
99. Семенова В. Бабушки: семейные и социальные функции прародительского поколения / В. В. Семенова // Судьбы людей: Россия XX век. Биографии семей как объект социологического исследования / ред. В. В. Семенова, Е. В. Фотеева. – М. : Институт социологии РАН, 1996. – С. 326–354.
100. Семенова В. Качественные методы: введение в гуманистическую социологию / В. В. Семенова. – М. : Добросвет, 1998. – 292 с.
101. Синельников А. Отношения между поколениями в американских и российских семьях / А. Синельников, Д. Децнер // Семья на пороге третьего тысячелетия / Ред. А. И. Антонов, М. С. Мацковский, Дж. У. Мэддок, Дж. Хоган. – М. : Центр общечеловеческих ценностей, 1995. – С. 119–127.
102. Синельников А. Б. Жилищные условия и жизненный цикл семей [Електронний ресурс] / А. Б. Синельников // Демографические исследования. – №3. – Режим доступа : http://demographia.ru/articles_N/index.html?idR=13&idArt=324
103. Синельников А. Б. Типы семей и демографическая политика в России [Електронний ресурс] / А. Б. Синельников // Демографические исследования. – №4. – Режим доступа : http://demographia.ru/articles_N/index.html?idR=5&idArt=418
104. Синявская О. Взрослые дети и их родители: интенсивность контактов между поколеними / О. В. Синявская, Е. В. Гладникова // Родители и дети, мужчины и женщины в семье и обществе / под. науч. ред. Т. М. Малевой, О. В. Синявской. – М. : НИСП, 2007. – С. 345–377.
105. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 № 2947-III [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №21-22. – С. 135. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=2947-14
106. Сім’я в умовах становлення незалежності України (1991-2003) : Державна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2003 року / [Т. Ф. Алексеєнко, О. М. Балакірєва, Ю. М. Галустян та ін.]. – К. : Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2004. – 254 с.
107. Сім’я та сімейні відносини в Україні : сучасний стан і тенденції розвитку. – К. : ТОВ “Основа-Принт”, 2009. – 248 с.
108. Социология семьи / [А. И. Антонов, О. В. Дорохина, В. М. Медков и др.] ; под ред. А. И. Антонова. – 2-е изд., перераб. и доп. – Москва : Инфра-М, 2007. – 640 с.
109. Соціологія : Короткий навчальний словник: терміни і поняття. 2-ге вид., перероб. і доповнене / за наук. ред. В. М. Пічі. – К. : “Каравела” ; Львів : “Новий світ-2000” ; Львів : “Магнолія 2006”, 2008. – 360 с.
110. Смелзер Н. Социология / Нейл Смелзер. – М. : Феникс, 1998. – 688 с.
111. Спориш Ю. О. Соціально-класова диференціація як чинник стилю життя особистості / Ю. О. Спориш // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна “Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи”. – Харків : Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – 2009. – №844. – С. 84-87.
112. Стиль жизни личности. Теоретические и методологические проблемы / под. ред. Л. Сохань, В. Тихоновича. – К. : Наукова думка, 1982. – 327 с.
113. Стюарт-Гамільтон Я. Психология старения / под. ред. Л. А. Рудкевича // СПб. : Питер, 2010. – 317 с.
114. Тоффлер Е. Третя хвиля / Е. Тоффлер; [пер. з англ. А. Євс] – К. : Всесвіт, 2000. – 480 с.
115. Тоффлер Э. Шок будущого / Э. Тоффлер. – М. : ООО “Издательство ACT”, 2002. – 557 с.
116. Українське суспільство 1992-2010: Соціологічний моніторинг / За ред. В. Ворони, М. Шульги. – К. : Інститут соціології НАН України, 2010. – 636 c.
117. Ушакин С. А. Количественный стиль: потребление в условиях символического дефицита [Електронний ресурс] / С. А. Ушакин. – Режим доступа : http://www.nir.ru/socio/scipubl/sj/sj3-4-99ush.html
118. Федотова Ю. В. Проблема понимания кризиса семьи / Ю. В. Федотова // Социологические исследования. – 2003. – №11. – С. 137–141.
119. Хамитова И. Диагностика семьи. Инструкция по применению [Електронний ресурс] / И. Ю. Хамитова // Журнал практической психологии и психоанализа. – 2004. – №4. – Режим доступа : http://www.psyjournal.ru/j3p/pap.php?id=20040406
120. Ходоривская Н. Ситуационные негативы повседневности и адаптивные ресурсы человека / Наталья Ходоривская // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2004. – №4. – С. 140–157.
121. Черняк Е. Социология семьи / Е. Черняк. – М. : Издательско-торговая корпорация “Дашков и К”, 2006. – 240 с.
122. Шалаєва К. Феміністична методологія у соціології: на прикладі вивчення стилів життя / Катерина Шалаєва // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004. – №4. – С. 112–126.
123. Штомпка П. В фокусе внимания повседневная жизнь. Новый поворот в социологии // Социологические исследования. – 2009. – №8. – С. 3–13.
124. Шульга М. Спосіб та стиль життя / М. Шульга // Стилі життя: панорама змін / за ред. М. Шульги. – К. : Інститут соціології НАН України, 2008. – С. 25–35.
125. Шульга М. Стильове розмаїття відпочинку / М. Шульга // Стилі життя: панорама змін / за ред. М. Шульги. – К. : Інститут соціології НАН України, 2008. – С. 364–387.
126. Шюц А. Структура повседневного мышления / А. Шюц // Социологические исследования. – 1998. – № 2. – С. 129–137.
127. Яблонська Т. Багатопоколінна сім’я з точки зору структурного підходу [Електронний ресурс] / Тетяна Яблонська // Наукові студії із соціальної та політичної психології. Збірник статей. – 2007. – Випуск 17(20). – Режим доступу : http://www.ispp.org.ua/files/1229965422
128. Яблонська Т. Особливості взаємин у багатопоколінній сім’ї / Т. М. Яблонська // Наукові студії із соціальної та політичної психології. Збірник статей. – 2006. – Випуск 14(17). – К., 2006. – С. 38–53.
129. Якубовский А. Э. Социальный тип – гипотеза и инструмент исследования социальной структуры / А. Э. Якубовский // Социологические исследования. – 2001. – № 4. – С. 131–133.
130. Baca Zinn Maxine. Diversity in families / Baca Zinn, Maxine and D. Stanley Eitzen. – 5-th ed. – NY : Harper & Row Publishers, 1999. – 522 p.
131. Barnett М. Mother and Grandmother Parenting in Low-Income Three-Generation Rural Households / Melissa A. Barnett // Journal of Marriage and Family. – 2008. – Vol. 70. – Issue 5. – P. 1241–1257.
132. Beck-Gernsheim E. Reinventing the family. In Search of New Lifestyles / Еlisabeth Beck-Gernsheim. – Malden : Polity press, 2002. – 170 p.
133. Bengtson V. L. Beyond the Nuclear Family: The Increasing Importance of Multigenerational Bonds / Vern L. Bengtson // Journal of Marriage and Family. – 2001. – Vol. 63. – Issue 1. – P. 1–16.
134. Berger B. The family in the modern age: more than a lifestyle choice / В. Berger. – New Jersey : Transaction Publishers, 2002. – 243 p.
135. Bertram Н. The Multi-Local and Multi-Generational Family [Electronic resource] / Hans Bertram. – Available from: http://www.bgss.hu-berlin.de/lehrbereiche/mikrosoziologie/profbertram/publikationen/2001/multilocalfamily.pdf
136. Bourdieu P. Dystynkcja. Spoleczna krytyka władzy sądzenia / Pierre Bourdieu. – Warszawa : Wydawnictwo Naukowe Scholar, 2005. – 683 s.
137. Chaney D. Lifestyles / D. Chaney. – London : Routledge,1996. – 166 p.
138. Corsaro W. The sociology of childhood / William Corsaro. – 2-nd ed. – Thousand Oaks – London – New Delhi : Pine Forge Press, 2005. – 359 p.
139. Dentinger E. Informal caregiving and retirement timing among men and women: Gender and caregiving relationships in late midlife / E. Dentinger, M. Clarkberg // Journal of Marriage and Family. – 2002. – Issues 23. – P. 857–879.
140. Dyczewski L. Konieczność kompetencji medialnej w rodzinie / L. Dyczewski // Rodzina-Dziecko-Media / Red. L. Dyczewski. – Lublin : Gaudium, 2005. – S. 332–349.
141. Dyczewski L. Więź międzypokoleniowa w rodzinie / L. Dyczewski. – Lublin : Towarzystwo Naukowe KUL, 2002. – 152 s.
142. Family in transition / ed. by A.S. Skolnick, J.H. Skolnick. – 10-th ed. – New York : Longman, 1999. – 544 p.
143. Giddens A. Nowoczesność i tożsamość / А. Giddens. – Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 2002. – 322 s.
144. Gillis J. A world of their Own Making : Myth, ritual, and the Quest for Family Values / J. Gillis. – New-York : Basic Books, 1996. – 310 p.
145. Hall Е. Ukryty wymiar / E. Hall. – Warszawa : Warszawskie Wydawnictwo Literackie Muza, 2001. – 207 s.
146. Izdebska J. Dom rodzinny postrzegany przez dzieci / Jadwiga Izdebska. – Białystok : Trans Humana, 2006. – 144 s.
147. Izdebska J. Przemiany w postrzeganiu domu rodzinnego w rodzinie wielopokoleniowej / Jadwiga Izdebska // Międzygeneracijna transmisija dziedzictwa kulturowego. Społeczno-kulturowe wymiary przekazu / pod. red. J. Nikitorowicza, J. Halickego. J. Muszynskij. – Białystok : Trans Humana, 2003. – S. 26-39.
148. Izdebska J. Rodzina – dziecko – telewizja. Szanse wychowawcze i zagrożenia telewizji / Jadwiga Izdebska. – Białystok : Trans Humana, 2001. – 304 s.
149. Kahn J. Help to Family and Friends: Are There Gender Differences at Older Ages? / Joan R. Kahn, Brittany S. McGill and Suzanne M. Bianchi // Journal of Marriage and the Family. – 2001. – Vol. 73. – P. 77–92.
150. King V. The legacy of grandparenting: Childhood experiences with gr