СОЦІАЛЬНО-РОЛЬОВА СПЕЦИФІКА ВЗАЄМОДІЇ ПЕДАГОГА І СЛУХАЧІВ В ЗАКЛАДАХ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

Краткое описание

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

УДК 316.662.4+316.422

Могілевська Вікторія Моїсеівна

СОЦІАЛЬНО-РОЛЬОВА СПЕЦИФІКА ВЗАЄМОДІЇ ПЕДАГОГА
І СЛУХАЧІВ В ЗАКЛАДАХ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

Науковий керівник:
Романенко Юрій Вікторович,
доктор соціологічних наук, доцент,

Запоріжжя – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ СТАТУСНО-РОЛЬОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ В СОЦІОЛОГІЇ 12
1.1. Поняття статусу й ролі в соціології:
історико-теоретичний та методологічний аспекти 12
1.2. Статусно-рольова взаємодія
в соціальних відносинах 32
Висновки до розділу 1 53
РОЗДІЛ 2 СТАТУСНО-РОЛЬОВА ВЗАЄМОДІЯ
В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ 61
2.1. Соціально-рольові чинники формування образу педагога в навчально-виховному процесі 61
2.2. Моделі соціально-рольової взаємодії
в навчально-виховному процесі 71
Висновки до розділу 2 94
РОЗДІЛ 3 ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
СТАТУСНО-РОЛЬОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВИКЛАДАЧІВ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ 97
3.1. Програма емпіричного дослідження
статусно-рольових особливостей викладачів
післядипломної освіти 97
3.2. Узагальнення результатів опитування
та інтерпретація даних емпіричного дослідження 109
3.2.1. Узагальнення результатів опитування
та інтерпретація даних емпіричного дослідження
слухачів, які мають фах гуманітарного спрямування 109
3.2.2. Узагальнення результатів опитування слухачів природничо-наукового спрямування
та інтерпретація даних 137
Висновки до розділу 3 161
ВИСНОВКИ 165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 171
ДОДАТКИ............................................................................................................184

ВСТУП

Актуальність теми. У системі післядипломної освіти, як і в системі вищої освіти загалом, відбуваються суттєві структурні та змістовні зміни, які пов’язані з пристосуванням вищих навчальних закладів України до стандартів Болонської системи. Зміни відбуваються на всіх рівнях, зокрема на рівні взаємодій між викладачами та слухачами в навчальних групах закладів післядипломної освіти. Їх фіксує кожен учасник навчального процесу, оскільки статусно-рольові відносини є невід’ємним структурним компонентом навчальної групи у вищому навчальному закладі.
Трансформація, якої зазнає сьогодні система післядипломної освіти України, зокрема стосовно статусів і ролей викладачів вищих навчальних закладів, є наслідком оновлення змісту основної функції останніх – надання освітніх послуг. Її реалізація передбачає зміну як статусу, так і рольових моделей поведінки викладачів. Відносини між викладачем та слухачами за таких обставин передбачають владу викладача й підпорядкування (субординацію) з боку слухачів. У викладача залишається адмінресурс, що дає йому змогу однобічно впливати на статусно-рольові розстановки в слухацькій групі, мало рахуючись при цьому з очікуваннями слухачів. Зрозуміло, що такі соціально-рольові інтеракції слабко поєднуються з наданням освітніх послуг, оскільки останнє означає підлаштування (рольову пластичність) з боку надавача освітніх послуг споживачу. Актуальність теми зумовлена необхідністю з’ясування особливостей статусно-рольових патернів взаємодії педагогів і слухачів у навчальних групах закладів післядипломної освіти в умовах трансформації освітнього простору.
Проблема, проте, набуває не лише соціально-практичного, а й теоретичного значення. Адже йдеться про пізнавальну потребу в осмисленні відповідності або ж невідповідності існуючих у системі закладів післядипломної освіти соціально-рольових моделей взаємодії педагога та слухачів нормативним статусно-рольовим патернам учасників навчально-виховного процесу за умов ринкових відносин у цій сфері.
Проблема вивчення статусів та ролей не є новою для соціології. Завдяки працям М. Вебера, Р. Мертона, Т. Парсонса, Т. Маршалла, Д. Александера, Р. Лінтона створено теоретико-методологічне підґрунтя дослідження статусно-рольових взаємодій у суспільстві. Представники структурного функціоналізму (Т. Парсонс, Р. Мертон, Д. Александер) здійснили аналіз процесу інтерналізації ролей для забезпечення рівноваги в суспільстві. Представники символічного інтеракціонізму, біхевіоризму, етнометодології (Д.-Г. Мід, Г. Блумер, І. Гоффман) розглядали процеси рольової інтерналізації. Сучасні дослідники (І. Гавриленко, П. Горностай, І. Кон, А. Лобанова, Т. Огаренко, Ю. Платонов, О. Скідін, П. Смирнов, Т. Шибутані, Г. Ушамирська) активно продовжують вивчати різні аспекти статусно-рольової взаємодії, рольові конфлікти, соціально-рольову компетентність (П. Горностай, П. Смирнов). Соціально-рольові чинники формування образу педагога в навчально-виховному процесі розглядали Г. Акопов, Б. Ананьєв, В. Давидова, Ф. Зіятдінова, І. Зубкова, Е. Климова, В. Козієв, С. Корчински, Г. Костюк, Г. Метельський, А. Петракова, А. Реан, В. Саврасов, Б. Федоршин, В. Шейнгольц, А. Щербаков та ін.
Водночас фокус уваги зарубіжних (М. Вебер, І. Гоффман, Дж. Мід, Т. Парсонс, П. Сорокін, Л. Фрімен, К. Янг) та вітчизняних авторів (О. Злобіна, С. Краснокутська, І. Мартинюк) був спрямований на взаємодію як процес цілеспрямованого взаємного впливу індивідів, спільну організація взаємних дій.
Аналіз моделей статусно-рольової взаємодії в навчальному процесі в різних аспектах здійснено в працях О. Донченко, І. Гавриленка, Є. Головахи, О. Добровича, В. Кан-Каліка, О. Леонтьєва, Б. Ломова, В. Лунькової, С. Макеєва, І. Мартинюка, Н. Паніної, О. Петровського, Л. Собчик, Т. Титаренко, В. Тихоновича, Л. Хижняк, Д. Швеця та ін.
За всієї ґрунтовності й різнобічності досліджень вони все ж таки не охоплюють усіх проблем, з якими стикається соціолог при аналізі системи післядипломної освіти в умовах соціальних змін сучасного українського суспільства, коли реальні статуси та ролі вступають у суперечність з деонтичними статусами й ролями. Розбіжності в статусно-рольових запитах слухачів певним чином можуть впливати на якісність процесу навчання, подальшу професійну соціалізацію фахівців, модифікацію системи освіти тощо. Сьогодні в соціальній практиці та на рівні теоретичної соціологічної рефлексії бракує досліджень, у яких були б висвітлені зміни статусно-рольових взаємодій педагогів і слухачів закладів післядипломної освіти. Саме тому ця проблема вимагає розв’язання наукового завдання, що полягає в теоретичному обґрунтуванні специфіки статусно-рольової взаємодії педагогів і слухачів у закладах післядипломної освіти за умов трансформації системи освіти України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах науково-дослідної теми Класичного приватного університету «Соціальні дисфункції в сучасному українському суспільстві» (номер державної реєстрації 0110U003967). Роль здобувача полягала в розробці підрозділу «Формування моделі соціально-рольової взаємодії педагога та слухачів в закладах післядипломної освіти» (довідка Класичного приватного університету № 1973/1 від 20.09.2011 р.).
Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в побудові описової схеми співвідношення реальних і нормативних статусно-рольових моделей взаємодії викладачів та слухачів у закладах післядипломної освіти.
Для реалізації зазначеної мети поставлено такі завдання:
- визначити теоретико-методологічні засади дослідження статусно-рольової взаємодії в соціології;
- виявити місце й специфіку соціально-рольових взаємодій викладача та слухачів у навчальних групах;
- провести емпіричне дослідження реальних та нормативних (деонтичних) статусно-рольових патернів у навчальних групах підрозділів післядипломної освіти ВНЗ;
- визначити відмінності щодо реальних і деонтичних статусно-рольових патернів у навчальних групах гуманітарного та природничо-математичного профілю;
- розробити термінологічний глосарій, що даватиме змогу уточненим чином описувати й аналізувати соціально-рольову взаємодію в закладах післядипломної освіти;
- внести пропозиції щодо вдосконалення сценаріїв соціально-рольової взаємодії викладачів та слухачів у педагогічних закладах післядипломної освіти.
Об’єктом дослідження є статусно-рольові взаємодії викладачів та слухачів у закладах післядипломної освіти.
Предметом дослідження є моделі та особливості статусно-рольової взаємодії викладачів і слухачів у закладах післядипломної освіти.
Методи дослідження. У роботі використано такі загальнонаукові методи дослідження, як: аналіз, синтез, систематизація – для визначення теоретико-методологічних принципів дослідження (розділ 1); класифікація – для впорядкування типів соціально-рольових взаємодій; порівняння – для виявлення специфічіних та особливих моментів соціально-рольових взаємодій у навчально-виховному процесі; логічне моделювання – для визначення засадничих моделей соціально-рольової взаємодії в навчально-виховному процесі (розділ 2); опитування у формі індикативного тестування та якісний порівняльний аналіз результатів тестування – під час емпіричного дослідження (розділ 3). У роботі використано також міждисциплінарний підхід, що дав змогу здійснити комплексний аналіз предмета дослідження та скористатися досягненнями суміжних із соціологією дисциплін, зокрема педагогіки, психології та культурології.
Подана до захисту дисертаційна робота виконана на основі поєднання ідейних засад та методологій структурного функціоналізму, символічного інтеракціонізму та діяльнісного підходу. У роботі використано також міждисциплінарний комплексний підхід, що дає змогу здійснювати соціологічну рефлексію та реінтерпретацію теоретичних ідей, висунутих і розроблених у рамках соціальної та загальної психології, педагогіки, культурології, соціальної філософії.
Емпіричну базу дослідження становлять результати проведених автором досліджень, здійснених методом анкетування. Опитування слухачів відбувалося на базі центру дистанційного навчання Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради (КЗ «ЗОІППО» ЗОР), Інституту підвищення кваліфікації та післядипломної освіти Київського національного університету імені М.П. Драгоманова та Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара протягом 2009–2011 р. Було опитано 610 осіб, що навчаються на відділеннях післядипломної освіти зазначених закладів, які були поділені за спрямуванням навчання на дві категорії: гуманітарного (вчителі з історії, української літератури, художньої культури, народознавства) (n = 296) та природничо-наукового (вчителі математики, креслення, хімії та біології) (n = 314) спрямування.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні специфіки соціально-рольової взаємодії педагогів і слухачів у навчальних групах слухачів підрозділів післядипломної освіти ВНЗ. На захист виносяться такі положення, що мають елементи новизни:
уперше:
- впроваджено в науковий обіг поняття статусно-рольового патерну (нормативного й реального), який визначається як сукупність узгоджених у часі та просторі мікросоціальних дій між педагогом і слухачами, що спрямовані на референтну мікрогрупу. При цьому доведено, що виникнення розбіжностей між нормативним і реальним патернами може бути результатом узгодження/конфліктності педагога з референтною мікрогрупою, що й визначає прогрупову, контргрупову або надгрупову спрямованість його мікросоціальних дій;
- доведено, що педагоги, які викладають гуманітарні дисципліни, мають значно ширший діапазон статусно-рольового маневрування, ніж педагоги, які викладають природничі дисципліни, що пояснюється, по-перше, багатозначністю їх пізнавальних уявлень, пов’язаних з гуманітарним світоглядом; по-друге, тим, що в перших домінують експліцитні, а в других – імпліцитні статусно-рольові патерни поведінки в слухацьких групах;
удосконалено:
- типологізацію викладачів за критерієм домінуючої ролі в навчальному процесі й запропоновано введення таких статусів, як: викладач-інформатор, адміністратор-контролер, дидакт-моралізатор. Виявлено, що ці статуси є більш затребуваними та продуктивними в слухачів природничих спеціальностей, ніж у слухачів, які проходять гуманітарну професійну підготовку;
- опис моделей поведінки викладачів у слухацькій групі за критерієм узгодженості/неузгодженості його об’єктивних та суб’єктивних статусно-рольових характеристик (статусно-рольовий асонанс/статусно-рольовий дисонанс); доведено, що статусно-рольовий асонанс породжує мультисценарну соціальну поведінку викладача, а статусно-рольовий дисонанс – моносценарну статусно-рольову поведінку, зокрема такі її типи, як: гіперрольову, гіпорольову або статусно-рольову мімікрію;
набули подальшого розвитку:
- положення, згідно з яким оптимізація навчальної діяльності потребує соціального моніторингу не тільки процесів викладання та научіння, а й особливостей соціально-статусних взаємодій викладачів і слухачів, виявлення їх особливостей відповідно до профілю спеціальності;
- характеристика суб’єкт-об’єктної та суб’єкт-суб’єктної моделей соціально-рольової взаємодії між педагогом і слухачами; виявлено, що основними ознаками суб’єкт-об’єктної моделі є такі: імперсональна орієнтація комунікатора та комуніканта; вертикальність комунікацій педагога і слухачів (зі зростанням частки директивно-владних відносин); мікрогрупова диференціація (спілкування з позиції «ми (педагоги) – вони (слухачі)»); використання стандартизованих комунікативних практик і соціально-шаблонного маніпулятивного спілкування. Головними ознаками суб’єкт-суб’єктної моделі є такі: персональна орієнтація комунікантів (прийняття педагогом рольової моделі комуніканта, а не комунікатора); горизонтальність комунікацій педагога і слухачів (зі зменшенням частки директивно-владних відносин), мікрогрупова ідентифікація (спілкування з позиції «ми», а не з позиції «ми – вони»); використання нестандартних (екстраординарних) комунікативних практик (відхід від суто рольової позиції педагога).
Практичне значення одержаних результатів зумовлено можливостями їх використання в навчально-освітній та управлінсько-освітній діяльності, тобто там, де є найбільш поширеними різні моделі соціально-рольової взаємодії, а їх вплив на якість навчання та соціальну ефективність інституту післядипломної освіти є найбільш значущим. Результати дослідження знайшли застосування в навчальному процесі Класичного приватного університету, зокрема при викладанні курсів «Соціологія освіти», «Інноваційні методики у соціальній роботі» (довідка Класичного приватного університету № 1973/2 від 20.09.2011 р.) та в навчальному процесі Інституту післядипломної освіти Класичного приватного університету при викладанні курсів «Теорія та практика менеджменту» та «Соціологія організації та управління» протягом 2010–2011 рр. (довідка № 1973/3 від 20.09.2011 р.).
Запропоновані в дисертації практичні рекомендації можуть бути корисними для педагогів вищих навчальних закладів, керівників освіти, працівників культурно-ідеологічної сфери й використані для оцінювання ефективності моделей взаємодії педагогів і слухачів, визначення чинників, що впливають на формування образу викладача в умовах трансформації соціального інституту освіти.
Використання запропонованих рекомендацій (за результатами досліджень) є доцільним в управлінсько-освітній діяльності закладу для розробки моніторингових досліджень різних моделей соціально-рольової взаємодії з метою визначення їхнього впливу на якість навчання та соціальну ефективність діяльності освітнього закладу, а також з метою підвищення ефективності навчального процесу.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є одноосібно виконаною науковою працею. Усі ключові ідеї, положення, що розкривають наукову новизну, висновки та результати дослідження отримані та сформульовані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на таких наукових конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи розвитку сучасної соціальної роботи» (м. Одеса, 12–14 вересня 2011 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Науково-методичне забезпечення розвитку інноваційних процесів у системі післядипломної освіти педагогічних кадрів сільських регіонів» (м. Запоріжжя, 08–09 квітня 2010 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління» (м. Донецьк, 18 лютого 2011 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції викладачів та слухачів «Стратегічні вектори розвитку регіональної економіки в умовах протидії викликам глобалізації» (м. Сімферополь, 1–2 березня 2011 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Виховання дітей та учнівської молоді в соціокультурному просторі сучасних освітніх закладів» (м. Київ, 7 вересня 2011 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 10 праць, у тому числі 6 статей у наукових фахових виданнях з соціології, 4 тези доповідей на конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Результатом дослідження є вирішення важливого наукового завдання, що полягає в теоретичному обґрунтуванні специфіки статусно-рольової взаємодії педагогів і слухачів у закладах післядипломної освіти за умов трансформації системи освіти України.
1. Теоретико-методологічними засадами дослідження статусів і ролей, статусно-рольових взаємодій є символічний інтеракціонізм, теорія соціальної драматургії, структурний функціоналізм та соціологія цінностей. Відповідно до положень символічного інтеракціонізму й теорії соціальної драматургії статус розуміється як набір відображених образів «Я очима інших», що характеризуються ознакою стійкої включеності в символічні інтеракції. Роль розглядається як поведінка, що скерована на підтримання бажаного для особи й суспільства режиму символічних інтеракцій. Статуси та ролі особи можуть відображатись її мікрооточенням і підтримувати соціально-рольову ідентифікованість та водночас не відображатись у макросоціальних інтеракціях.
У структурному функціоналізмі статуси й ролі визначаються межами соціальної стратифікації та підпорядковуються загальному механізму розташування в соціальній ієрархії за принципом «вище-нижче». Вони визначаються не тільки об’єктивними показниками, а й можуть бути наслідком визнання іншими зайнятого суб’єктом статусу та виконуваної ролі.
Розвиваючи вищезазначені положення символічного інтеракціонізму та структурного функціоналізму щодо розуміння статусно-рольової взаємодії, запропоновано впровадити поняття імпліцитного та експліцитного соціального статусу й соціальної ролі (згідно з термінологією Р. Мертона щодо імпліцитного та експліцитного статусно-рольового набору).
Імпліцитний соціальний статус запропоновано визначати як становище особи в соціальній системі або соціальній групі, яке фактично відповідає її диспозиціям та уречевленому в різних видах діяльності капіталу (економічному, політичному, соціальному, культурно-символічному), а імпліцитну соціальну роль – як набір поведінкових типізацій, у яких реалізується зазначена відповідність між реальними диспозиціями та величиною капіталу в різних його видах. Певне поєднання імпліцитних соціальних статусів і ролей може становити так званий повний статусно-рольовий набір.
Експліцитний соціальний статус визначається як становище особи в соціальній системі або соціальній групі, яке може відповідати (але частіше – не відповідати) її диспозиціям та уречевленому в різних видах діяльності капіталу, а експліцитна соціальна роль – як набір поведінкових типізацій, в яких реалізується зазначена невідповідність. Експліцитний соціальний статус (як і відповідна йому експліцитна соціальна роль) буває частіше ситуативно зумовленим, вимушеним і нав’язаним, ніж таким, що приймається добровільно. Це пов’язано з відносним дефіцитом у суспільстві престижних статусів і ролей, а також можливостей щодо їх здобуття, які б забезпечували переважній більшості людей реалізацію їх соціальних диспозицій при відповідному накопиченні фінансово-економічного, політичного, культурно-символічного капіталу. Певне поєднання експліцитних соціальних статусів і ролей може становити так званий неповний (редукований) статусно-рольовий набір. Така статусно-рольова редукованість може тягнути за собою формування з боку особи відповідних заявок на інші соціальні статуси і ролі, домагань та експектацій щодо отримання різних видів капіталу, який би забезпечував досягнення повного статусно-рольового набору. Таке досягнення завжди є обмеженим через обмеженість певних диспозицій особи, з одного боку, та структурно-інституційних обмеженнь самої соціальної системи щодо здобуття відповідних видів капіталу – з іншого.
2. При узгодженості об’єктивних статусно-рольових та суб’єктивних статусно-рольових характеристик викладача в слухацькій групі можна вести мову про статусно-рольовий асонанс, при їх невідповідності – статусно-рольовий дисонанс. При виникненні статусно-рольового дисонансу є можливими гіперрольова соціальна поведінка, гіпорольова соціальна поведінка та статусно-рольова мімікрія.
У статусно-рольовому асонансі стає більш імовірною мультисценарна статусно-рольова поведінка, яка передбачає поєднання декількох сценаріїв соціально-рольової взаємодії, тоді як при статусно-рольовому дисонансі – моносценарна статусно-рольова поведінка, яка передбачає переважання одного сценарію, стилю та, відповідно, однієї функції в навчально-виховному процесі. Оскільки мультисценарна статусно-рольова поведінка, яка передбачає поєднання декількох сценаріїв соціально-рольової взаємодії, є більш варіативною порівняно з моносценарною статусно-рольовою поведінкою, то вона зумовлює й більш високу частотність виникнення ситуацій нелінійного характеру в навчально-виховній діяльності, тобто стохастичних ефектів і, відповідно, передбачає виникнення третьої проблеми. Остання пов’язана зі статусом викладача в групі й полягає у визначенні того, яким чином викладач може набути роль лідера в групі, якою мірою його формальне становище сприяє або заважає прийняттю цієї ролі.
Надзвичайно важливе значення в програванні викладачем певного сценарію статусно-рольової взаємодії має контекст у соціальній макроструктурі. У більшості ситуацій взаємодії педагог не є «персоною № 1» для певної групи слухачів. Слухачі зустрічаються з ним, уже маючи в своєму уявленні «образ педагога». Це зумовлює взаємні статусно-рольові експектації (очікування), які можуть підтвердитися, змінитися в процесі взаємодії або призвести до втрати (деградації) рольової взаємодії. За критерієм соціальних експектацій та статусно-рольових моделей поведінки можна виділити викладачів, орієнтованих на предмет, на соціально-ритуальні приписи, на наукову комунікацію, на між особистісні відносини. Цим моделям відповідають характеристики соціальної поведінки, нормативно припустимі з точки зору слухацької аудиторії та педагогічної спільноти, в яку включений викладач. При цьому мова йде не лише про формально визначені норми, а передусім про неформалізовані регулятори соціальної поведінки.
3. У результаті емпіричного дослідження встановлено розбіжності між реальними та деонтичними статусно-рольовими патернами в слухацьких групах закладів післядипломної освіти, оцінка яких виступає індикатором відповідності імпліцитних та експліцитних статусів і ролей.
4. У ході дослідження виявлено особливості статусно-рольової взаємодії педагогів у групах слухачів, що знайшло підтвердження в таких показниках: за характеристиками реального мікрогрупового статусу та ролі в обох підгрупах (гуманітаріїв і природничників) доволі чітко виявляється переважаюча ідентифікація викладача-інформатора, адміністратора-контролера та дидакта-моралізатора. Їй віддають перевагу до 70% респондентів. За характеристиками деонтичного групового статусу та ролі респонденти на двох відділеннях віддають перевагу викладачам-ученим (від 20 до 35%), комунікаторам-дискусіоністам (від 20 до 30%) та фахівцям, що реалізують індивідуальний підхід до навчання (від 18 до 25%).
Розбіжності в оцінці рівня професіоналізму на двох відділеннях є супутніми преференціям тих чи інших деонтичних статусів та ролей. У цілому в підгрупі природничників слухачі оцінюють рівень професіоналізму викладачів як більш високий, чому є супутніми вищі показники оцінки реальних статусів і ролей викладачів як учених та науковців. З іншого боку, у підгрупі гуманітаріїв оцінці рівня професіоналізму викладачів як нижчого порівняно з аудиторією є супутні гранично низькі показники оцінювання реальних ролей викладачів як учених і науковців. Такими запитами й преференціями слухачі вказують на брак відповідних реальних статусів і ролей та необхідність їх трансформації.
5. Розроблено спеціалізований глосарій, який складається з 39 соціологічних термінів, які дають змогу уточненим чином описувати й аналізувати соціально-рольову взаємодію в навчальних закладах післядипломної освіти. Він може бути використаний як інструментарій під час проведення моніторингу діяльності викладача з метою коригування рефреймінгу статусно-рольових взаємодій викладачів і слухачів у навчальних групах.
6. Внесено пропозиції щодо вдосконалення сценаріїв соціально-рольової взаємодії викладачів та слухацьких груп. По-перше, серед слухачів існує чіткий запит на розширення репертуару тренінгово-навчальних занять, що потребує відповідної перепідготовки викладачів вищих навчальних закладів післядипломного спрямування. Для цього є сенс рекомендувати відповідним органам управління створення на базі зазначених навчальних закладів спеціальних тренінгових центрів з формування у викладачів навичок діалогічної комунікації зі слухацькими мікгрорупами. По-друге, у рамках відповідних дидактичних технологій має сенс створення міждисциплінарних посібників, які поруч з традиційною дидактикою містять відповідні розділи, присвячені практичній демонстрації немонологічних форм соціально-рольової взаємодії між викладачем і слухачами. По-третє, потребує впровадження система заходів ревізійної експертно-соціологічної роботи у ВНЗ, спрямована на підвищення якості викладання не лише в аспекті формального професіоналізму, а й соціально-рольових моделей, необхідних для адаптації викладача до запитів слухацьких мікрогруп. По-четверте, обґрунтованою слід визнати рекомендацію щодо проведення спеціальних семінарів з удосконалення соціально-рольової взаємодії та підвищення рівня соціально-рольової компететності для викладачів-природничників. Такі семінари могли б бути корисними також і для викладачів-гуманітаріїв. По-п’яте, існує потреба в упровадженні системи оперативного рейтингування викладачів для отримання зворотного зв’язку зі слухацькими мікрогрупами. По-шосте, з результатів опитування стає зрозумілою потреба й необхідність проведення регулярного моніторингу відповідних показників соціально-рольової взаємодії щодо виявлення малоприйнятних для продуктивного навчання комунікативних стилів (до них належать, зокрема, маніпулятивний, конвенційний, стандартизований і примітивний). По-сьоме, методологічного вдосконалення й перегляду на основі міждисциплінарного діалогу між соціологами освіти та педагогами потребує застаріла система дидактичних принципів, зорієнтована на знеособлювальний механістичний колективізм радянського зразка та викладена у відповідних програмах з педагогіки. Ця система дидактичних принципів потребує не просто доповнення й розширення, а смислового переформатовування з урахуванням статусно-рольових особливостей взаємодії викладача та слухачів у сучасних умовах. По-восьме, потребують упровадження відповідні проекти залучення до навчально-виховного процесу тьюторів, тренерів, оргконсультантів, які організовували б спеціальні сесії, демонстраційні майстер-класи і тьютинг-тренінги, що давали б змогу вдосконалювати моделі соціально-рольової взаємодії. По-дев’яте, необхідними є програми міжвузівського обміну досвіду з відповідними педагогічними ВНЗ зарубіжжя в тих країнах, де існують відповідні системи оперативного моніторингу та рейтингування викладачів в аспекті розбіжностей/збігу фактичних і деонтичних статусно-рольових характеристик (зокрема, з ВНЗ США, Канади, Австралії). По-десяте, доцільним можна вважати створення при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту робочої групи з моніторингу педагогічних ВНЗ на предмет упровадження нових моделей соціально-рольової взаємодії в рамках Болонської системи. По-одинадцяте, доцільне внесення відповідних нормативно-правових змін до Законів «Про освіту» та «Про вищу освіту», пов’язаних із заохоченням викладачів, які впроваджують інноваційні моделі статусно-рольової взаємодії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абельс Х. Интеракция, идентичность, презентация. Введение в интерпретативную социологию : пер. с нем. / Х. Абельс. – СПб. : Алетейя, 1999. – 272 с.
2. Ананьев Б.Г. Психология педагогической оценки / Б.Г. Ананьев // Избранные психологические труды : в 2 т. – М. : Педагогика, 1980. – Т. 2. – 287 с.
3. Андреева Г.М. Социально-психологические аспекты активизации человеческого фактора / Г.М. Андреева // Вопросы психологии. – 1986. – № 3. – С. 5–15.
4. Андреева Г.М. Социальная психология / Г.М. Андреева. – М. : Наука, 1990. – 443 с.
5. Антропологические основания образования : ученые записки ООИУУ. – Оренбург : Изд-во ООИУУ, 1998. – Т. 3. – С. 105–114.
6. Американская социологическая мысль / [под ред. В.И. Добренькова]. – М. : ИНФРА, 1996. – 615 с.
7. Астахова К.В. Професорсько-викладацький склад вищої школи в умовах інтеграції в міжнародний освітній простір: тенденції, що турбують / К.В. Астахова // Нова пед. думка : наук.-метод. журн. – Рівне, 2009. – Спецвип. № 2 : матеріали ІХ Міжнар. наук.-метод. конференції «Проблеми управління якістю підготовки фахівців в умовах інтеграції в міжнародний освітній простір». – С. 313–318.
8. Бакіров В.С. Університети в пошуках нової стратегії / В.С. Бакіров // Universitates = Университеты. – 2003. – № 1. – С. 4–7.
9. Бачинин В.А. Соціологія : энциклопедический словарь / В.А. Бачинин. – СПб. : Изд- во Михайлова В.А., 2005. – 287 с.
10. Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания [Электронный ресурс] / П. Бергер, Т. Лукман. – Режим доступа: http://www.soc.univ.kiev.ua/LIB/PUB/B/BERGER/bergerl.pdf.
11. Блумер Г. Коллективное поведение / Г. Блумер // Американская социологическая мысль : тексты. – М. : Междунар. ун-т бизнеса и управления : Конта, 1994. – С. 168–214.
12. Бодрийяр Ж. Общество потребления: Его мифы и структуры / Ж. Бодрийяр ; [пер. с фр., послесл. и примеч. Е.А. Самарская]. – М. : Республика : Культурная революция, 2006. – 269 с.
13. Бодрийяр Ж. Символический обмен /Ж. Бодрийяр. – М. : Добросвет, 2000. – 147 с.
14. Бодрийяр Ж. Система вещей /Ж. Бодрийяр. – М. : Рудомино, 1995. – 176 с.
15. Бурдье П. Рынок символической продукции / П. Бурдье // Вопросы социологии. – 1993. – № 1–2. – С. 49–62.
16. Бурдье П. Социальное пространство: поля и практики / П. Бурдье ; [пер. с фр., сост., послесл.: Н.А. Шматко]. – М. : Институт экспериментальной социологии, 2005. – 576 с.
17. Бурдье П. Социология политики / П. Бурдье. – М. : Socio–Logos, 1993. – 336 с.
18. Вебер М. Избранное. Образ общества / М. Вебер. – М. : Юрист, 1994. – 214 с.
19. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму / М. Вебер. – К. : Основи, 1994 – 216 с.
20. Высшая школа в зеркале общественного мнения / [отв. ред. А.А. Овсянников]. – М. : Высшая школа, 1989. – 169 с.
21. Гавриленко І.М. Соціологія / І.М. Гавриленко. – К. : КНУ, 2000. – Кн. 1: Соціальна статика. – 336 с.
22. Гавриленко І.М. Соціологія / І.М. Гавриленко. – К. : КНУ, 2000. –Кн. 2: Соціальна динаміка. – 464 с.
23. Гавриленко І.М. Соціологія та сучасне українське суспільство / І.М. Гавриленко. – К. : АПСВ, 2007. – 157 с.
24. Гавриленко І.М. Соціологія організацій / І.М. Гавриленко. – К. : АПСВ, 2005. – 302 с.
25. Гавриленко І.М. Соціологія організацій : навчальний посібник / І.М. Гавриленко, В.І. Кузьменко, О.Л. Скідін. – [2-ге вид.]. – Запоріжжя : ГУ ЗІДМУ, 2007. – 404 с.
26. Гавриленко І.М. Соціологія освіти / І.М. Гавриленко, О.Л. Скідін. – Запоріжжя : ЕТТА-Пресс, 1998. – 335 с.
27. Гавриленко І.М. Соціологія освіти / І.М. Гавриленко, О.Л. Скідін. – Запоріжжжя : ГУ ЗІДМУ, 2005. – Кн. 1. – 295 с.
28. Гавриленко І.М. Соціологія освіти / [І.М. Гавриленко, О.Л. Скідін та ін.]. – Запоріжжжя : КПУ, 2009. – Кн. 2. – 387 с.
29. Головаха Е.И. Демократизация общества и развитие личности: от тоталитаризма к демократии / Е.И. Головаха, И.Э. Бекешкина, В.С. Небоженко. – К. : Наукова думка, 1992. – 126 с.
30. Головаха Є.І. Тенденції розвитку українського суспільства (1994–1997 рр.). Соціологічні показники / Є.І. Головаха, Н.В. Паніна. – К. : ІС НАНУ, 1998. – 131 с.
31. Головаха Е. Трансформирующееся общество. Опыт социологического мониторинга в Украине / Е. Головаха. – К. : ИС НАНУ, 1996. – 143 с.
32. Горностай П.П. Рольова компетентність і адаптивність особистості / П.П. Горностай // Гімназія на зламі століть : практико-зорієнтов. посібник. – К., 1999. – С. 116–123.
33. Горностай П.П. Рольова компетентність як умова гармонійності життєвого світу особистості / П.П. Горностай // Психологічні перспективи. – 2004. – Вип. 6. – С. 23–25.
34. Гофман И. Представление себя другим в повседневной жизни [Електронный ресурс] / И. Гофман ; [пер. с англ. и вступ. статья А.Д. Ковалева]. – М. : КАНОН-пресс-Ц : Кучково поле, 2000. – 302 с.
35. Гофман И. Стигма. Заметки об испорченной идентичности [Електронний ресурс] / И. Гофман // Социологический Форум. – 2000. – № 3–4. – Режим доступу: http//sociologic.vu.
36. Гофман И. Формула внешнего выражения роли / И. Гофман // Социол. журнал. = J. of sociology. – М., 2001. – № 3. – С. 142–158.
37. Григорьев Л.Г. Альфред Шютц и социология повседневности / Л.Г. Григорьев // Социологические исследования. – 1987. – № 1. – С. 48–62.
38. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения / А.Б. Добрович. – М. : Педагогика, 1987. – 112 с.
39. Донченко Е.А. Личность: конфликт, гармония / Е.А. Донченко, Т.М. Титаренко. – К., 1987. – 217 с.
40. Зиятдинова Ф.Г. Социальные проблемы образования / Ф.Г. Зиятдинова. – М. : Сим, 1998. – 444 с.
41. Злобіна О.Г. Особистість як суб’єкт соціальних змін / О.Г. Злобіна. – К. : Інститут соціології НАН України, 2004. – 400 с.
42. Злобіна В. Суспільна криза і життєві стратегії особистості / В. Злобіна, В. Тихонович. – К. : СТИЛОС, 2001. – 187 с.
43. Зубкова І.Ю. Психологічні особливості Я-образу вчителя-професіонала за структурними компонентами цілісної моделі / І.Ю. Зубкова // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – № 5. – С. 4–11.
44. Зязюн І.А. Краса педагогічної дії / І.А. Зязюн, Г.М. Сагач. – К. : Укр.-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. – 302 с.
45. Іванченко А.В. Соціалізація і соціальне виховання : навч. посіб. / А.В. Іванченко, А.А. Сбруєва, О.М. Дікова-Фаворська ; Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Україна»; Житомирський економіко-гуманітарний ін-т. – Житомир : Полісся, 2006. – 216 с.
46. Кан-Калик Г.Ф. Стили обучения и воспитания / Г.Ф. Кан-Калик. – М. : Педагогика, 1984. – 112 с.
47. Колесников Ю.С. Эффективность образования / Ю.С. Колесников, П.П. Турченко, Л.Г. Борисова. – М. : ИНТЕР, 1991. – 191 с.
48. Кон И.С. Открытие «Я» / И.С. Кон. – М. : Политиздат, 1978. – 367 с.
49. Кон И.С. Психология ранней юности / И.С. Кон. – М. : Просвещение, 1989. – 254 с.
50. Кон И.С. Психология старшеклассника / И.С. Кон. – М. : Просвещение, 1980. – 189 с.
51. Кон И.С. Социология личности / И.С. Кон. – М. : Изд-во полит. лит-ры, 1967. – 305 с.
52. Корниенко В.Н. К вопросу о возможностях организации воспитательной работы на заочном факультете / В.Н. Корниенко // Виховна робота в умовах безперервної освіти : матеріали конф. (Харків, 3 груд. 2009 р.). – Х., 2009.
53. Костюк Г.С. Избранные психологические труды / Г.С. Костюк. – М. : Педагогика, 1988. – 302 с.
54. Краснокутская С.Н. Анализ состояния проблемы социальной компетентности в отечественной и зарубежной литературе [Электронный ресурс] / С.Н.Краснокутская // Сборник научных трудов Северо-Кавказского технического университета. Серия «Гуманитарные науки». – 2005. – № 1.– Режим доступа: http://ncstu.ru.
55. Лобанова А.С. Феномен соціальної мімікрії / А.С. Лобанова. – К. : ХНАНУ, 2004. – 300 с.
56. Лукашевич Н.П. Социология воспитания / Н.П. Лукашевич. – К. : МАУП, 1996. – 344 с.
57. Лукашевич Н.П. Социология образования : конспект лекций / Н.П. Лукашевич, В.Т. Солодков. – К. : МАУП, 1997. – 201 с.
58. Лукашевич М.П Інноваційні соціальні технології професійного самовизначення особистості : навч. посібник / М.П. Лукашевич, Л.В. Бондарчук ; Інститут підготовки кадрів держ. служби зайнятості України. – К. : ІПК ДСЗУ, 2005. – 141 с.
59. Луман Н. Тавтология и парадокс в самоописаниях современного общества / Н. Луман. – М. : Прогресс, 1991. – 480 с.
60. Луман Н. Что такое коммуникация? / Н. Луман // Социологический журнал. – 1995. – № 3. – С. 114–127.
61. Луман Н. Власть / Н. Луман. – М. : ИНФРА-М, 2001. – 236 с.
62. Луман Н. Медиа-коммуникации / Н. Луман ; [пер. с нем. А. Глухов, О. Никифоров]. – М. : Ольга, 2005. – 574 с.
63. Луман Н. Дифференциация / Н. Луман ; [пер. с нем. Б. Скуратова]. – М. : КОНТО, 2006. – 305 с.
64. Лунькова В.А. Трансформація образу вчителя в уявленнях старшокласників : дис. … канд. психолог. наук / В.А. Лунькова. – К. : 2006. – 268 с.
65. Маркс К. Избранные сочинения : в 2 т. / К. Маркс, Ф. Энгельс. – М. : Политиздат, 1948. – Т. 2. – 553 с.
66. Мартинюк І. Символічна соціальна реальність: методологічні підходи та практичний досвід вивчення / І. Мартинюк, А. Петракова // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004. – № 3. – С. 126–147.
67. Мид М. Культура и мир детства : пер. с англ. / М. Мид. – М. : Наука, 1988. – 429 с.
68. Мид Дж. От текста к символу / Дж. Мид // Американская социологическая мысль. Тексты / [под ред. В.И. Добренькова]. – М. : МУБУ, 1994. – С. 205–233.
69. Минакова С.Ф. Преподаватель в зеркале студенческой аудитори / С.Ф. Минакова // Вестник высшей школы. – 1986. – № 11. – С. 13–14.
70. Москаленко В.В. Особливості статеворольової соціалізації в умовах трансформації суспільства [Електронний ресурс] / В.В. Москаленко, В.Г. Романова. – Режим доступу: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.
php3?m=6&n=15&c=90
71. Мертон Р. Социальная теория и социальная структура / Р. Мертон. – М. : Хранитель, 2006. – 837 с.
72. Мертон Р. Социальная структура и аномия / Р. Мертон // Социолог. исследования. – 1992. – № 2, 4.
73. Миллз Т.М. О социологии малых групп : пер. с англ. / М. Теодор Миллз // Американская социология. Перспективы, проблемы, методы. – М. : Прогресс, 1972. – С. 82–88.
74. Могілевська В.М. Механізми формування образу педагога в навчально-виховному процесі / В.М. Могілевська // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики : зб. наук. пр. / [редкол. : О.Л. Скідін (голов. ред.) та ін.]. – Запоріжжя : КПУ, 2010. – Вип. 48. – С. 214–220.
75. Могілевська В.М. Еволюція соціологічного бачення сутності поняття «Статус» / В.М. Могілевська // Нова парадигма : журнал наукових праць / [голов. ред. В.П. Бех] ; Пед. ун-т імені М.П. Драгоманова ; Творче об’єднання «Нова парадигма». – К. : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2011. – Вип. 99. – С. 318–331.
76. Могілевська В.М. Теоретичні аспекти соціалізації особистості в соціальних відносинах / В.М. Могілевська // Вісник Одеського Національного університету ім. І. І. Мечникова. Серія «Соціологія та політичні науки» : наук.-практ. зб. / [голов. ред. І. М. Коваль]. – Одеса : Астропринт, 2011. – Том 16. – Вип. 10. – С.572–578.
77. Могілевська В.М. Соціальні відносини з позиції статусно-рольової взаємодії / В.М. Могілевська // Грані : науково-політичний і громадсько-аналітичний альманах / [наук. ред. С.В. Шевцов]. – Д. : Грані, 2011. – Вип. 3 (77). – С. 98–101.
78. Могілевська В.М. Реалізація освітньої політики в умовах парадигми безперервного навчання / В.М. Могілевська // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління. Серія «Соціологія» / [голов. ред. О.С. Поважний]. – Донецьк : Донецький державний університет управління, 2011. – Т. ХII. – Вип. 179. – С. 482–486.
79. Могілевська В.М. Соціологічна інтерпретація статусно-рольової взаємодії / В.М. Могілевська // Ринок праці та зайнятість населення : науково-виробниче інформаційне видання / [голов. ред. В.Г. Федоренко]. – 2011. – № 2. – С. 26–28.
80. Образ жизни современного студента: социологическое исследование / [отв. ред. В.Т. Лисовский]. – Л. : ЛГУ, 1981. – 211 с.
81. Огаренко Т.О. Статус як соціальна позиція / Т.О. Огаренко // Нова парадигма : альманах наукових праць. – 2007. – Вип. 68. – С. 194–201.
82. Огаренко Т.О. Соціологічні інтерпретації ролі та статусу / Т.О. Огаренко, О.Л. Скідін // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : збірник наукових праць. – Х. : Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2007. – С. 137–143.
83. Подшивалкина В.И. Социальные технологии: проблемы методологии и практики / В.И. Подшивалкина. – Кишинев, 1997. – 352 с.
84. Платонов Ю.П. Социальная психология поведения : учебное пособие / Ю.П. Платонов. – СПб. : Питер, 2006. – 464 с.
85. Реан А.А. Педагогические особенности взаимодействия педагога и студента / А.А. Реан // Вопросы психологии. – 1983. – № 5. – С. 58–60.
86. Романенко Ю.В. Смислопродукування в соціальних системах / Ю.В. Романенко. – К. : Е та Е, 2005. – 274 с.
87. Романенко Ю.В. Соціалізація особи: метапрограмний і психотехнологічний аспекти : монографія / Ю.В. Романенко. – К. : Вид-во ДУІКТ, 2007. – 469 с.
88. Ручка А.О. Курс історії теоретичної соціології / А.О. Ручка, В.В. Танчер. – К. : Наукова думка, 1995. – 223 с.
89. Ручка А.О. Очерки истории социологической мысли / А.О. Ручка, В.В. Танчер. – К. : Наукова думка, 1992. – 263 с.
90. Скідін О.Л. Управління освітою: теоретико-методологічний аналіз соціальних технологій / О.Л. Скідін. – Запоріжжя : ЗДУ, 2000. – 223 с.
91. Смирнов П.И. Социология личности : учебное пособие / П.И. Смирнов. – СПб. : Социологическое общество им. М.М.Ковалевского, 2001. – 380 с.
92. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество / П. Сорокин. – М. : Наука, 1992. – 543 с.
93. Социология и высшая школа / [отв. ред. А.А. Терентьев, В.В. Туранский]. – Горький : ГГУ, 1975. – 216 с.
94. Соціокультурні ідентичності та практики / [за ред. А. Ручки]. – К. : ІС НАНУ, 2002. – 315 с.
95. Социальная идентичность: Способы концептуализации и измерения : материалы Всерос. Семинара «Гуманит. проблемы Кубан. гос. ун-та» / Ин-т социологии РАН, НИИ социол ; [под ред. О.А. Оберешко, Л.Н. Ожиговой] – Краснодар, 2004. – 303 с.
96. Соціологія : навчальний посібник / [за ред. С.О. Макеєва]. – 3-тє вид., стер. – К. : Знання : КОО, 2005. – 455 с.
97. Социология образования: теории, исследования, проблемы : Хрестоматия / [сост. и ред. С.А. Ерофеев, В.П. Модестов, В.В. Фурсова]. – Казань, 2004. – 773 с.
98. Соціальний простір життя як суб'єктивна символічна реальність / [О. Злобіна, І. Мартинюк, Н. Соболєва, В. Тихонович ; НАН України; Інститут соціології]. – К. : Інститут соціології НАН України, 2004. – 298 с.
99. Социальные идентификации и идентичности / [С.А. Макеев и др.]. – К. : ИС НАНУ, 1996. – 186 с.
100. Столяренко Л.Д. Основы психологии / Л.Д. Столяренко. – [4-е изд., перераб. и доп.]. – Ростов н/Д. : Феникс, 2001. – 672 с. (Серия «Учебники, учебные пособия»).
101. Ушамирская Г.Ф. Интернализация социальных ролей учащейся и студенческой молодёжи / Г.Ф. Ушамирская. – Волгоград, 2002. – 170 с.
102. Филиппов Ф.Р. Социология образования / Ф.Р. Филиппов. – М. : Наука, 1980. – 222 с.
103. Фуко М. Герменевтика субъекта / М. Фуко // Социологос. – 1991. – Вып. 1. – С. 284–314.
104. Фуко М. Надзирать и наказывать. Рождение тюрьмы / М. Фуко. – М. : Ad Marginem, 1999. – 40 с.
105. Фуко М. Слова и виды / М. Фуко. – СПб. : A–cad, 1994. – 408 c.
106. Фурман А. Теорія освітньої діяльності як метасистема / А. Фурман // Психологія і суспільство. – 2002. – № 3–4. – С. 20–58.
107. Хворостов А. Социология образования в Великобритании и США / А. Хворостов // Труды по социологии образования. – М. : Лань, 1994. – С. 180–196.
108. Хижняк Л.М. Проблемні поля на ринку праці і ринку освітніх послуг: оптимізація управління // Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління: Зб.наук. праць ДонДУУ. Т.Х.Вип. 11б «Соціологія державного управління„. Сер. „Спеціальні та галузеві соціології». – Донецьк: ДонДУУ. Східний видавничий дім, 2009. – С. 356-361.
109. Чепак В.В. Відтворення нерівності як проблема соціології освіти / В.В. Чепак // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : збірник наукових праць : в 2 т. – Х. : Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, 2006. – Т. 1. – С. 378–382.
110. Чепак В.В. Освітня система: особливості функціонування у кризовому суспільстві / В.В. Чепак // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. – Київ-Запоріжжя, 1998. – Вип. 3. – С. 281–286.
111. Чепак В.В. Специфіка управління освітою в умовах реформування / В.В. Чепак // Актуальні проблеми соціології : збірник наукових праць. – К. :Фенікс, 2010. – Вип. 11. – С. 42–51.
112. Шаронова С.А. Попытка систематизации представлений о функциях образования / С.А. Шаронова // Актуальные проблемы образования : сборник научных трудов / [науч. ред. Д.Л. Константиновский, Г.А. Чередниченко]. – М. : Изд-во МГУ, 2003. – С. 22–31.
113. Швець Д.Є. Технології навчально-виховного процесу та управлінські технології у сфері вищої освіти: проблема взаємозв’язку / Д.Є. Швець // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики : збірник наукових праць / за ред. О.Л. Скідіна. – Запоріжжя : КПУ, 2011. – Вип. 50.
114. Шейнгольц В.П. Соціально-психологічна модель експертно-діагностичної оцінки діяльності викладачів вищих навчальних закладів : дис. … канд. психолог. наук / В.П. Шейнгольц. – К., 2005. – 228 с.
115. Шереги Ф.Э. Социология образования: прикладные исследования / Ф.Э. Шереги. – М. : ИНФРА, 2001. – 449 с.
116. Шибутани Т. Социальная психология : пер. с англ. / Т. Шибутани. – М. : Пресс, 1969. – 475 с.
117. Шуклина Е.А. Социология самообразования: предпосылки, методология, методика / Е.А. Шуклина. – Екатеринбург : Изд-во Екатеринбургского пед. ун-та, 1999. – 459 с.
118. Шюц А. Возвращение домой / А. Шюц // Социолог. исследования. – 1995. – № 2. – С. 135–146.
119. Шюц А. Смысловая структура повседневного мира: очерки по феноменологической социологии / А. Шюц. – М. : Общественное мнение, 2003. – 334 с.
120. Шюц А. Структура повседневного поведения / А. Шюц // Социологические исследования. – 1988. – № 2. – С. 124–137.
121. Энциклопедический социологический словарь / [под общей редакцией Г.В. Осипова]. – М. : Глобус, 1995. – 644 с.
122. Юрьева С.Л. Социально-перцептивные особенности учащихся средних общеобразовательных школ / С.Л. Юрьева. – М. : Тарко, 2002. – 318 с. – (Серия «Социально-педагогический практикум»).
123. Якуба О.О. Соціологія / О.О. Якуба. – Х. : Основи, 1996. – 277 с.
124. Ярцева Г.В. Тест-практикум для эмпирических исследований учащихся в средних школах (гимназиях) / Г.В. Ярцева. – СПб. : Питер, 2003. – 456 с.
125. Alexander F. Structure, roles and interactions / F. Alexander. – N.Y. : Harper, 1988. – 223 р.
126. Berger P.L. The Social Constraction of Reality / P.L. Berger, Th. Luckmann. – N.Y. : Doubledey, 1966. – 487 p.
127. Blumer H. Symbolik Interactionalism: Perspective and Method / Н. Blumer. – [2-ed.]. – Berkeley : California Univer. Press, 1990. – 434 р.
128. Centers R. The Psychology of Social Class / R. Centers. – Russell, 1999. – 247 р.
129. Coleman I.C. Foundation of Social Theory / I.C. Coleman. – Cambridge : Harvard Univ. Press, 1990. – 314 p.
130. Fiske S.T. Social cognition / S.T. Fiske, S.E. Taylor. – N.Y. : Random house, 1984. – 187 р.
131. Frazer B.J. Educational environments: antecedents, consequences, and evaluation / B.J. Frazer, H.J. Walberg. – London : Pergamon Press, 1991. – 231 р.
132. Garfinklel H. Studies in Ethnomethodology / H. Garfinklel. – N.Y. : Prentice-Hall, 1967. – 287 p.
133. Goffman E. Asielums / E. Goffman. – N.Y. : Doublday, 1961. – 314 р.
134. Goffman E. Stigma / E. Goffman. – N.Y. : Prentice Hall, 1963. – 287 р.
135. Goffman E. The Presentation of Self in Everday Life /E. Goffman. – N.Y. : Doubleday, 1959. – 314 р.
136. Hermans J.J. Some characteristics of teacher demotivation / J.J. Hermans, H.A. Creton, H.A. Hooymayers // In Teacher Education. – 1987. – № 3. – Р. 96–107.
137. Laing D. Interpersonal perception: A Theory and a method of Research / D. Laing, H. Rhilipson, A. Lec. – № 4: Perennial Libr., 1966. – 312 p.
138. Levy J. Instructional effectiveness, communicational style and teacher development / J. Levy, T. Wubbels, R. Rodriguez. – San Francisco, 2002. – 204 p.
139. Levy J. Student and teacher characteristic and perception of teacher communication style / J. Levy, Т. Wubbels, М. Brekelmans // Journal of classroom interaction. – № 27. – Р. 23–29.
140. Likert B.A. A technique for measurement of attitudes / B.A. Likert // Arch. Psycho. – 1932. – № 140. – 367 p.
141. Linton R. The study of Man / R. Linton. – Appleton – Century – crofts, 1936. – 224 р.
142. Luhmann N. Das Erziehungssystem der Gesellschaft / N. Luhmann, D. Lenzen. – F/M., 2002. – (2-е Aufkl).
143. Malcolm К. Role-behavior and teaching / К. Malcolm. – Chicago : Univ. Press, 1967.
144. Mead G. Mind. Self and Society / G. Mead. – Chicago : Univ. Press, 1999. – 242 p.
145. Merton R.K. Sociological Theory / R.K. Merton // American Journal of Sociology. – 1948. – № 50(6).
146. Social Theory and Social Structure. Toward the Codification of Theory and Research. Glencoe, IL: Free Press,1968.
147. On the History and Systematics of Sociological Theory // Social Theory and Social Structure. 1968 enlarged ed. – New York : Free Press, 1968. – P. 1–38.
148. On Sociological Theories of the Middle Range // Social Theory and Social Structure. – enlarged ed. – New York : Free Press, 1968. – P. 39–72.
149. Parsons T. The Social System / T. Parsons. – London : Routledge, 1951. – 241 p.
150. Parsons T. Structure and Process in Modern Societies / T. Parsons. – Chicago : Free Press, 1956. – 129 p.
151. Parsons T. Essays in Sociological Theory / T. Parsons. – N.Y. : Free Press, 1964. – 412 р.
152. Sociological Perspectives / [еd. K. Thompson, J. Tunstall]. – Baltimor : Pengluin Books, 1992. – 579 p.
153. Willis P. L’escole des ouvriers / P. Willis // Actes de la recherché en sciences sosiales. – 1978. – № 28. – Р. 50–62.
154. Walberg H.J. The psychology of learning environments: behavioral, structural, or perceptual? / H.J. Walberg // Review of research in education. – № 4. – Р. 321–329.
155. Wubbels T. Discipline problems of beginning teachers, interactional-teacher behaviour mapped out /T. Wubbels, H.A. Creton, H.P. Hooymayers. – Chicago, 1989. – 163 p.
156. Wubbels T. I Do you know what you look like? Interpersonal relationships in education / Т. Wubbels, I. Levy. – London ; Washington : D.C., 1993. – 201 p.