СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ ТРАНСКОРДОННИХ ТРУДОВИХ МІГРАНТІВ В СИСТЕМІ ПОДОЛАННЯ ЖИТТЄВИХ ТРУДНОЩІВ (НА ПРИКЛАДІ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Краткое описание

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Рюль Вікторія Олександрівна

УДК 316.362:331.556 (477.87)

СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ ТРАНСКОРДОННИХ ТРУДОВИХ МІГРАНТІВ В СИСТЕМІ ПОДОЛАННЯ ЖИТТЄВИХ ТРУДНОЩІВ (НА ПРИКЛАДІ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

Науковий керівник:
Лукашевич Микола Павлович,
доктор філософських наук, професор

Запоріжжя – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………... 4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДИТИНИ…………...
11
1.1. Соціалізація особистості: зміст, етапи процесу, структура й механізми………………………………………
11
1.2. Феномен соціалізації особистості дитини в соціологічному дискурсі……………………………………
32
1.3. Агенти соціалізації дітей у сучасній Україні та проблема неефективності їхньої соціалізаторської діяльності ……………………………………………………

49
Висновки до розділу 1……………………………………… 67
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ ТРАНСКОРДОННИХ ТРУДОВИХ МІГРАНТІВ …………………..
69
2.1. Транскордонна трудова міграція як соціальне явище та її вплив на соціалізацію дітей трудових мігрантів…….
69
2.2. Обґрунтування соціологічного дослідження соціалізації дітей транскордонних трудових мігрантів Закарпатської області………………………………………

84
2.3. Специфіка закарпатського заробітчанства та соціальних процесів з ним пов’язаних ……………………
90
Висновки до розділу 2…..…………………………………. 98
РОЗДІЛ 3 СОЦІАЛІЗАЦІЯ ДІТЕЙ ТРАНСКОРДОННИХ ТРУДОВИХ МІГРАНТІВ В СИСТЕМІ ДОЛАННЯ ЖИТТЄВИХ ТРУДНОЩІВ …………………………………………………………..

100
3.1. Особливості життєвих труднощів дітей транскордонних трудових мігрантів ……………………..
100
3.2. Особливості соціалізації дітей транскордонних трудових мігрантів………………………………………….
111
3.3. Моделі долання життєвих труднощів у процесі соціалізації дітьми транскордонних трудових мігрантів ...
133
3.3.1. Ресурси самостійного долання життєвих труднощів та можливості їх використання……
133
3.3.2. Соціальна допомога як засіб долання життєвих труднощів і відновлення соціалізаційного потенціалу……………………

151
Висновки до розділу 3 …………………………………....... 173
ВИСНОВКИ ………………………………………………………….. 178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………. 183
ДОДАТКИ ……………………………………………………………. 206

ВСТУП

Актуальність теми. Соціалізацію особистості в Україні останніми десятиліттями слід розглядати на фоні трансформаційних процесів, що відбуваються в соціальному та економічному житті. При цьому, з огляду на перманентно кризовий стан українського суспільства, особливої ваги набуває вивчення різних проблемних аспектів соціалізації, зокрема соціалізаційних труднощів.
Зазначені соціалізаційні труднощі виникають як наслідок соціокультурних змін, які дисонують з особистісною системою цінностей. Особливо відчутними є такі складнощі у людей, які лише тимчасово знаходяться в суспільстві, значну частку часу перебуваючи за його межами. До такої категорії належать трудові мігранти, які являють собою соціокультурне явище, досить поширене в сучасній Україні. Враховуючи, що трудовими мігрантами є здебільшого люди сімейні, а часто навіть цілі родини, проблема соціалізації дітей цієї категорії громадян постає з особливої гостротою. При цьому вона може розглядатися у двох аспектах, з одного боку, основною референтною групою виступає родина, яка для дітей цієї категорії більший час є недоступною. З іншого боку – навіть перебуваючи в родині батьків, які повернулися на Батьківщину, діти не набувають адекватного соціалізаційного впливу з їх боку, адже самі батьки вимагають соціалізації до змін, що відбулися в суспільстві за час їх відсутності.
Слід відзначити, що дослідження, пов’язані з аналізом соціалізаційних процесів у сучасній соціології, є досить поширеними. Класична традиція бере початок у працях П. Бергера, П. Бурдьє, М. Вебера, Ю. Габермаса, Е. Гідденса, Е. Дюркгейма, Т. Лукмана, А. Маслоу, М. Міда, Т. Парсонса, З. Фрейда, Е. Фромма та інших.
Дослідженню феномену соціалізації тією чи іншою мірою приділяють увагу такі вітчизняні вчені: Л. Аза, М. Шульга (етносоціологія та соціологія міграцій), О. Куценко, С. Макєєв, В. Онищук, В. Чигрин (професійна орієнтація сучасної молоді на ринку праці), В. Андрущенко, М. Лукашевич (соціалізація через освіту), А. Камбур, І. Мартинюк, Л. Сахань (соціалізація особистості та способу життя), Є. Головаха, В. Подшивалкіна (самовизначення молоді), А. Лобанова, В. Пилипенко, Є. Суїменко (соціалізація економічних практик) та низка інших відомих науковців, що розглядали окремі аспекти соціалізації.
Над питаннями стосовно дистантних сімей, зокрема сімей трудових мігрантів, запобігання педагогічній занедбаності дітей із таких сімей, долання перешкод на шляху їхньої успішної соціалізації працюють українські дослідники О. Безпалько, А. Ізотова, І. Ковальчук, Н. Куб’як, К. Левченко, Ф. Мустаєва, Д. Пенішкевич, О. Пенішкевич, І. Трубавіна, І. Цушко.
Слід, однак, зазначити, що за наявності численних розробок, присвячених розгляду проблемних і неблагополучних сімей, у сучасній соціології існує дефіцит досліджень сімей, які опинилися у критичних життєвих ситуаціях або яким властиві певні сімейні труднощі. При цьому практично не вивчаються соціалізаційні труднощі дітей у дистантних сім’ях та способи їхнього долання, що підтверджує актуальність обраної теми й обґрунтовує необхідність проведення такого дослідження. Наукове завдання, поставлене перед дослідженням, – виявити специфічні життєві труднощі українських дітей транскордонних трудових мігрантів та запропонувати можливі способи та моделі ефективного долання цих труднощів через їх соціалізацію.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах науково-дослідної теми “Соціальні дисфункції в сучасному українському суспільстві (номер державної реєстрації 0110U003967) Класичного приватного університету (м. Запоріжжя). Внесок здобувача полягає у виявленні й аналізі особливостей і специфічних труднощів соціалізації українських дітей транскордонних трудових мігрантів, а також у розробці шляхів ефективного долання цих труднощів (довідка № 2353/1 від 14.11.2011 р.).
Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає у встановленні особливостей і специфічних труднощів соціалізації дітей транскордонних трудових мігрантів та розробці способів і моделей ефективного їх долання.
Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:
– уточнити поняттєво-категоріальний апарат шляхом змістовного розмежування окремих категорій, пов’язаних із процесом соціалізації;
– охарактеризувати особливості соціалізації дитини, а також проаналізувати особливості соціалізації в контексті конкретно-соціологічного дослідження;
– визначити агентів соціалізації дітей у сучасній Україні та встановити причини неефективності їх діяльності щодо соціалізації;
– з’ясувати соціальні мотиви та наслідки транскордонної трудової міграції;
– визначити та встановити специфіку закарпатського заробітчанства й соціальних процесів, з ним пов’язаних;
– дослідити типові та специфічні життєві труднощі, що виникають у житті дитини трудових мігрантів;
– охарактеризувати особливості соціалізації дітей транскордонних трудових мігрантів;
– встановити та описати існуючі моделі долання життєвих труднощів дітьми транскордонних трудових мігрантів;
– запропонувати інституційні та позаінституційні підходи, які могли б адекватно допомогти дітям транскордонних трудових мігрантів у доланні життєвих труднощів.
Об’єкт дослідження – соціалізація особистості дитини, батьки або один із батьків якої працює чи працював раніше за кордоном.
Предмет дослідження – специфіка долання життєвих труднощів дітей транскордонних трудових мігрантів як необхідної умови їхньої успішної соціалізації в умовах сучасних українських реалій.
Методи дослідження. В ході дослідження застосовані методи аксіологічної інтерпретації для встановлення причинності окремих соціальних практик дітей транскордонних трудових мігрантів; логіко-системного аналізу – для визначення зв’язку специфічних рис соціалізації та моделей долання життєвих труднощів; структурно-функціонального аналізу – для встановлення специфічних соціалізаційних рис транскордонних трудових мігрантів; порівняльного аналізу наукової літератури – для встановлення особливостей і суперечностей наукового розуміння соціалізації та її окремих аспектів; соціологічного опитування – для з’ясування специфіки соціальних практик та соціалізації дітей транскордонних трудових мігрантів.
На рівні накопичення та опрацювання емпіричного матеріалу, необхідного для подальших узагальнень, застосовані методи соціологічного опитування, у тому числі анкетування, неструктурованого соціально-педагогічного спостереження, наближеного педагогічного спостереження (метод case study), а також математично-статистичні методи.
Емпіричною базою дослідження є результати соціологічного опитування учнів старших класів загальноосвітніх шкіл Закарпатської області на тему “Життєві труднощі дітей транскордонних трудових мігрантів”, організованого і проведеного автором (23 лютого – 20 березня 2009 р.) із застосуванням методу анкетування. Вибірка квотна за статтю та містом проживання: n = 32 576 учнів старших класів середніх навчальних закладів віком 14–17 років, n = 223 учні старших класів. Як складова соціологічного опитування проведене соціально-психологічне вимірювання (за методикою кольорових переваг М. Люшера) емоційно-динамічних патернів учнів Закарпаття.
Використано результати вторинних досліджень, зокрема проведених Клайпедським університетом (2004–2006 рр.); дослідження “Проблеми дітей трудових мігрантів”, проведеного в Україні Міжнародним жіночим правозахисним центром “Ла Страда – Україна” (2006 р.); дослідження стану українських дітей, чиї батьки тимчасово перебувають за кордоном, проведеного Інститутом соціальних досліджень ім. О. Яременка (2006 р.); соціологічного моніторингового дослідження критеріїв і рівня бідності в Україні, проведеного в рамках загальноєвропейського моніторингового проекту European Social Survey (2005–2009 рр.); дослідження проблем дітей із “транснаціональних сімей” та можливостей їх вирішення, проведеного Міжнародною організацією з міграції в Тернопільській та Чернівецькій областях (2009–2010 рр.).
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації вперше у вітчизняній соціологічній науці на емпіричному матеріалі виявлено та проаналізовано специфічні особливості життєвих труднощів у процесі соціалізації дітей транскордонних трудових мігрантів. Основні результати дослідження, що мають наукову новизну й виносяться на захист, полягають у такому:
вперше:
– на емпіричному матеріалі доведено, що діти українських трудових мігрантів мають власну систему ціннісних диспозицій (смислів) щодо розуміння життєвих особистих та сімейних труднощів і способів їхнього долання, яка суттєво відрізняється від бачення їхніх батьків, учителів, соціальних працівників, та принципово диференційовано практики таких дітей (зокрема навчальні, досудові тощо);
– у вітчизняній соціології визначено, науково обґрунтовано й уведено в науковий обіг характеристику дитини транскордонних трудових мігрантів, яку пропонується розглядати як дитину, що залишилася в країні проживання, обидва чи один із батьків якої виїхали за кордон на термін більш ніж один місяць з метою легального чи нелегального працевлаштування, а також дитина, обидва чи один із батьків якої після тривалої відсутності повернулися із заробітків з-за кордону, але після повернення проживають у сім’ї не більш ніж три місяці;
удосконалено:
– схему типових зв’язків моделей реагування дітей на життєві труднощі й моделей їх самостійного долання, де доказано, що конструктивними в плані обрання й побудови моделей самостійного долання життєвих труднощів є моделі реагування, спрямовані на перетворення (ядра таких моделей – досягання і трансформація) та адаптацію (ядро таких моделей – пристосування);
– рекомендації щодо усунення недоліків соціалізації українських дітей транскордонних трудових мігрантів, які охоплюють одночасно нормативно-правову базу та створення нових соціальних інституцій, з метою збільшення соціалізаційних можливостей системи освіти, зменшення негативних впливів ЗМІ як агента соціалізації, підвищення ефективності діяльності соціальних служб щодо надання допомоги дітям транскордонних трудових мігрантів;
– поняттєво-категоріальний апарат, де операціоналізовано і розмежовано поняття соціалізації особистості та її розвитку, виховання, навчання, формування і становлення, набуття соціальної зрілості, культурності (інкультурації); обґрунтовано розмежування понять соціалізації, соціалізованості особистості та її соціальної зрілості, а також низки інших дефініцій і концептів;
дістало подальший розвиток:
– опис специфічних особливостей життєвих труднощів дітей транскордонних трудових мігрантів Закарпатської області України, які пов’язані із порушенням традиційних сімейних стосунків як наслідок тривалої відсутності одного чи обох батьків, а також виявлено, що ця категорія дітей має психологічний підтекст, який є наслідком статусу батьків як транскордонних трудових мігрантів (як правило, нелегальних).
Практичне значення одержаних результатів полягає в розвитку нових теоретичних і методичних підходів до проблематики соціальної роботи з соціалізації дітей трудових мігрантів, обґрунтуванні механізму та чинників соціалізації таких дітей в умовах сучасної системи освіти. Проведене дослідження дало змогу використовувати окремі результати при викладанні таких навчальних дисциплін, як “Сімейне консультування”, “Соціальний супровід клієнта” (довідка № 2353/2 від 14.11.2011 р.). Також отримані результати можуть бути взяті на озброєння державними соціальними службами, громадськими організаціями, навчально-виховними закладами при формуванні політики соціального захисту дітей транскордонних трудових мігрантів, розробці стратегій і цільових програм соціальної допомоги й соціального супроводу таких дітей.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є одноосібно виконаною науковою працею. Висновки й результати, в тому числі ті, що розкривають наукову новизну, отримані та сформульовані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження обговорено і схвалено на таких наукових конференціях, як: І Конгрес Соціологічної асоціації України (м. Харків, 2009 р.); ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція “Соціологія праці та зайнятості: шляхи інституціоналізації та перспективи розвитку” (м. Київ, 2010 р.).
Публікації. Основні положення, висновки й пропозиції дослідження викладено в 14 наукових публікаціях, з яких 5 одноосібних і 1 в співавторстві у фахових виданнях із соціології; 6 – статті в інших виданнях; 2 тези доповідей на наукових і науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Реалізація комплексу поставлених у межах дослідження завдань дала змогу вирішити поставлене наукове завдання, яке полягало у виявленні специфічних життєвих труднощів українських дітей транскордонних трудових мігрантів та визначенні можливих способів і моделей ефективного долання цих труднощів через їх соціалізацію. Зокрема в процесі розв’язання завдань було отримано такі наукові результати:
1. Уточнено поняттєво-категоріальний апарат шляхом змістовного розмежування окремих категорій, пов’язаних із процесом соціалізації. Встановлено, що від виховання у вузькому розумінні як процесу цілеспрямованих впливів на розвиток особистості соціалізація відрізняється тим, що поширюється також на стихійні, нерегульовані впливи; від виховання в широкому значенні як впливу всієї системи соціокультурного середовища соціалізація відрізняється тим, що в понятті виховання акцентується увага на ролі зовнішнього впливу на розвиток особистості, а в понятті соціалізації підкреслюється двобічність процесу, яка передбачає активне відтворення і збагачення особистістю всієї соціальної системи. Соціалізація виступає як двоспрямований безперервний процес соціального конструювання, натомість навчання являє собою односпрямований дискретний процес. Від соціального розвитку соціалізація відрізняється тим, що означає розвиток особистості в певному конкретному суспільстві, це дає підстави розглядати її як конкретно-історичний феномен. Поняття “формування особистості” більшою мірою відображає її становлення з погляду становлення й набуття закінченості, зрілості її особистісних рис; поняття ж “соціалізація”, крім цього, фіксує розвиток зрілих форм соціальності особистості, їхню модифікацію в ході включення в систему нових зв’язків і залежностей, отже, воно є більш універсальним.
2. Завдяки характеристиці особливості соціалізації дитини, а також аналізу особливості дослідження категорії “соціалізація” в контексті конкретно-соціологічного дослідження встановлено таке. На основі аналізу результатів наукових досліджень феномену соціалізації з’ясовано, що в розмаїтті класичних соціологічних та соціально-психологічних теорій можна виділити два основні підходи до розгляду феномену соціалізації на мікрорівні: суб’єктно-об’єктний (Е. Дюркгейм, Т. Парсонс, З. Фрейд та інші), в рамках якого особистості відводиться роль об’єкта відносно суспільства; суб’єктно-суб’єктний (Ч.-Х. Кулі, Дж.Г. Мід, Н. Смелзер, Е. Фромм та інші), у межах якого особистість розглядається як активний суб’єкт процесу соціалізації. На думку дисертанта, соціалізацію доцільно тлумачити в рамках суб’єктно-суб’єктного підходу, виділивши узагальнено в її структурі соціальну адаптацію та інтеріоризацію і розглядаючи її зміст у площинах цих складових. При цьому звертається увага на двобічність процесу соціалізації, що включає засвоєння та відтворення соціального досвіду. Доведено, що найбільш продуктивними є ті моделі соціалізації, які об’єднуються в рамках концепції безперервної соціалізації, розглядаючи її як стадійний процес. Такий підхід дав здобувачеві змогу чітко виділити специфічні особливості соціалізації дитини, на відміну від соціалізації дорослого: вона передусім полягає у формуванні базових ціннісних орієнтацій, вимагає дотримання загальновизнаних правил і визнання авторитету дорослих, обмежуючи самостійний вибір, формує головним чином поведінкову мотивацію, загальні принципи життя й моральні цінності.
3. Визначено агентів соціалізації дітей у сучасній Україні та встановлено причини неефективності їх діяльності щодо соціалізації. Основними агентами соціалізації виступають: соціальні групи та інституції (родина та інститут батьківства як його складова), дошкільний та шкільний виховний заклад, а також позашкільні установи. Сім’я є основним агентом соціалізації, однак на виконанні українською сім’єю функцій соціалізації дітей негативно позначається низка чинників, серед яких криза сучасної сім’ї, пов’язана зі зміною суспільного ставлення до базових цінностей сім’ї та батьківства; культурна деградація (в тому числі системи виховних цінностей); економічні чинники (масова бідність і пов’язана з нею правова й матеріальна незахищеність, безробіття, житлові проблеми). Серед проблем, пов’язаних з неефективністю шкільної соціалізаторської діяльності, акцентовано увагу на ідеологічному вакуумі в освітній соціалізації, недостатньому врахуванні специфіки сучасного селективного добору. Встановлено, що негативний соціалізуючий вплив неформальних підліткових груп як агента соціалізації пов’язаний переважно з тотальним груповим конформізмом і формуванням негативних оцінок щодо соціальної символіки “Я”; вплив оточення може викривлятися в разі дезорганізації сімейних стосунків чи навіть послаблення в них згуртованості.
4. Охарактеризовано соціальні мотиви та наслідки транскордонної трудової міграції. З початку 1990-х рр. транскордонна трудова міграція перетворилася на важливу економічну стратегію значної частини населення. Її загальними соціально-економічними причинами в Україні є: економічна криза й невизначеність шляхів виходу з неї, високий рівень безробіття, істотна різниця в умовах життя та рівні оплати праці між Україною та країнами-реципієнтами вітчизняних трудових мігрантів, відсутність перспектив професійного зростання для багатьох обдарованих українців. Існують також і інші причини, зокрема соціально-економічні, до яких ми відносимо: масове поширення соціально привабливої міфологеми швидкого збагачення і світогляду, ядром якого є матеріальне споживання. В системі основних мотивів заробітчанства українців необхідність матеріального забезпечення сім’ї поєднується з бажанням досягти нового якісного рівня власного життя чи життя своєї сім’ї. З’ясовано, що освітній рівень українських трудових мігрантів не корелює зі складністю та кваліфікованістю виконуваних за кордоном робіт, а численні потенційні ризики, що супроводжують найпоширенішу нелегальну міграцію, нівелюють її позитивні наслідки.
5. Визначено специфіку закарпатського заробітчанства та соціальних процесів, з ним пов’язаних. Встановлено, що оскільки більшість транскордонних трудових мігрантів Закарпаття становлять чоловіки, соціалізація дітей відбувається за відсутності батька, що важливо з точки зору гендерного підходу у відчутті дітьми певних життєвих труднощів (жінка найчастіше залишається вдома, виконуючи традиційну соціалізаторську роль матері). Специфіка соціалізації дітей закарпатських трудових мігрантів з огляду на професійний склад їхніх батьків полягає в тому, що в робітничих сім’ях соціалізаторську функцію переважно виконує мати за відсутності батька, якщо ж за кордон виїжджають матері, які за професією є здебільшого службовцями або домогосподарками, то діти залишаються з батьком, який частіше за все є робітником або службовцем. Існують багато родин, у яких виїжджають обидва батьки, при цьому частка із таких сімей є багатодітними. Соціалізація більшості дітей закарпатських заробітчан відбувається в сім’ях, які мешкають у гірській місцевості й у сільських населених пунктах. Основними країнами-реципієнтами трудових мігрантів є Італія, Іспанія, Португалія, Німеччина, Греція, Туреччина, Чехія, а також більшість країн, з якими Україна має спільні кордони, насамперед Російська Федерація і Польща. Країни працевлаштування істотно різняться за статтю трудових мігрантів (так, у Російську Федерацію виїжджають переважно чоловіки, в Італію – жінки), а тривалість поїздок безпосередньо залежить від країни працевлаштування: більшість міграцій до країн-сусідів триває 1–6 місяців, тривалість поїздок до Іспанії, Португалії, Італії, як правило, значно більша (в середньому 1–2 роки), хоча міграційні проекти здебільшого не містять часових меж.
6. Встановлено типові та специфічні життєві труднощі, що виникають у житті дитини трудових мігрантів. Більшість життєвих труднощів пов’язана із феноменом “розірваності” сім’ї та кризою від’їзду батьків, унаслідок якої сім’ї трудових мігрантів не виконують чи не повною мірою виконують виховну, господарсько-побутову, дозвіллєву, емоційну функції сучасної сім’ї, функції первинного соціального контролю та інтимного спілкування, тобто є за цією ознакою сім’ями дисфункціональними. Наслідки цього виявляються як у суспільному плані, так і в плані особистісної соціалізації.
Типові життєві труднощі дітей транскордонних трудових мігрантів пов’язані з відсутністю можливості безпосередньо наслідувати батьківський приклад, браком ласки, батьківського тепла, любові, уваги, недостатністю спілкування. Підтверджено, що порушення емоційної системи традиційної нуклеарної сім’ї, обмеження спільних переживань, прагнень, діяльності викликають у дітей переважно психологічні труднощі, що іноді виявляються у формах психічної депривації. Тривала відсутність когось із батьків викликає в дитини почуття самотності, а накладення на відчуття самотності переживань за батьків викликає неспокій або почуття страху, часті психічні навантаження можуть призвести до депресій. Існують труднощі, пов’язані з вихованням молодших братів і сестер за відсутності батьків. Перешкодами на шляху успішного навчання в школі є пропуски занять у навчальних закладах без поважних причин і непорозуміння з учителями, пов’язані з відсутністю батьківського контролю та зниженням пізнавальної мотивації через необхідність вирішувати додаткові проблеми. У дітей із неблагополучних сімей трудових мігрантів частіше формуються шкідливі звички, вони частіше опиняються у стресових станах, отримують психологічні травми; нівелювання соціалізаторської ролі сім’ї за таких умов загострює ризик зазнати впливу девіантного середовища, що гальмує нормальні соціалізаційні процеси і створює соціалізаційні асиметрії.
7. Охарактеризовано особливості соціалізації дітей транскордонних трудових мігрантів. Зважаючи на соціалізаційну специфіку дітей і сімей транскордонних трудових мігрантів, визначено їхні статуси, при цьому доведено, що їх неправомірно відносити до соціальних сиріт: пропонується вважати дітьми транскордонних трудових мігрантів дітей, які залишилися в країні проживання, обидва чи один із батьків яких виїхали за кордон на термін більш ніж один місяць з метою легального чи нелегального працевлаштування, а також дітей, обидва чи один із батьків яких після тривалої відсутності повернулися із заробітків з-за кордону, але після повернення проживають у сім’ї не більш ніж три місяці. Відповідні статуси пропонується надавати сім’ям, у яких проживають такі діти.
8. Описано існуючу модель долання життєвих труднощів дітьми транскордонних трудових мігрантів. Позаінституційні моделі і технології самостійного долання життєвих труднощів використовують внутрішні (особистісні) й зовнішні блоки ресурсів; використання внутрішніх ресурсів вимагає активізації діяльнісного, конструктивного, автономного начала особистості. Конструктивними в плані обрання й побудови моделей самостійного долання життєвих труднощів є лише моделі реагування, спрямовані на перетворення чи адаптацію. Моделі і технології самостійного долання життєвих труднощів можуть будуватися як на перетворювальній, так і на адаптивній активності; моделі, що будуються на перетворювальній активності, більшою мірою пов’язані з плануванням своїх дій, а моделі, що будуються на адаптивній активності, спрямовані на власні цінності, атитюди, поведінку.
До найважливіших складових самостійного вироблення моделей і технологій долання життєвих труднощів належать розуміння сутності певної життєвої проблеми або ускладнення, наявність необхідної інформації, наявність психологічної установки й мотивації, відчуття оптимізму й віри у власні сили, в можливість подолати конкретні життєві труднощі. Найефективнішими є ті моделі і технології, які відновлюють утрачені соціальні взаємозв’язки між дитиною та соціальним оточенням, що автоматично мобілізує як внутрішні, так і зовнішні ресурси долання труднощів. Їхня реалізація потребує наявності комплексу психологічних навичок, здатних забезпечити виконання соціальних дій певної складності; складовими цього комплексу самостійності є формулювання мети, планування, прийняття рішень, самоконтроль і саморегуляція, відповідальність. Здатність самостійно долати життєві труднощі пов’язана, крім іншого, з креативним потенціалом дитини, творчим ставленням до дійсності, що допомагає знаходити оригінальні рішення в нестандартних ситуаціях.
9. Запропоновано інституційні та позаінституційні підходи, які могли б адекватно допомогти дітям транскордонних трудових мігрантів у доланні життєвих труднощів та скориговували б рівень їх соціалізації. Інституційні технології соціальної допомоги дітям транскордонних трудових мігрантів пропонується реалізовувати в рамках підходу “допомога для самодопомоги” з використанням широкого діапазону взаємодоповнюючих та альтернативних методів. Ці технології мають враховувати рівень усвідомленості кожною дитиною потреб в отриманні певного виду допомоги. При цьому результати аналізу засвідчують, що саме діти, батьки яких працювали за кордоном раніше, повинні бути головним суб’єктом піклування з боку соціальних працівників і представників громадськості.
Соціальну роботу із сім’єю транскордонних трудових мігрантів необхідно спрямовувати на відновлення сімейних ресурсів самозабезпечення, пошук і стимуляцію її внутрішніх резервів. Основною метою соціального супроводу дітей транскордонних трудових мігрантів є покрокова динаміка соціалізаційних змін в умовному педагогічному просторі. Також важливим заходами є сімейна профілактика, організація і проведення кампаній соціальної реклами через ЗМІ, психолого-педагогічне консультування, сімейна терапія.
Доцільним є створення при центрах соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді на обласному, районному і міському рівнях структурних підрозділів, з надання соціальної допомоги сім’ям транскордонних трудових мігрантів. Для комплексного здійснення соціальної допомоги дітям транскордонних трудових мігрантів необхідно розширити висвітлення проблем сімей трудових мігрантів у ЗМІ, об’єднати зусилля й налагодити дієві схеми тісної співпраці відповідних соціальних служб, закладів освіти, батьків та осіб, які їх тимчасово замінюють, служб у справах дітей, громадських і релігійних організацій та волонтерів, а також самих дітей, які потребують соціальної допомоги. Необхідно запровадити в Україні інститут тимчасової опіки дітей транскордонних трудових мігрантів, а також забезпечити умови для використання зарубіжного досвіду тимчасової передачі дітей в різні типи прийомних сімей на договірних засадах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Сімейний кодекс України: Закон України від 10 січня 2002 р. № 2947-ІІІ, зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 26 грудня 2002 р. № 407-IV (407-15) // Відомості ВРУ. – 2003. – № 7.
2. Про державну допомогу сім'ям з дітьми: Закон України від 21 листопада 1992 р. № 2811, зі змінами і доповненнями // [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/.
3. Про соціальні послуги: Закон України від 19 червня 2003 р. № 966-IV, зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 24 червня 2004 р. № 1891-IV. // [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/.
4. Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: Закон України від 13 січня 2005 р. № 2342-IV // Урядовий кур'єр. – 2005. – 2 лютого. – С. 1-7; 8 лютого. – С. 6-8.
5. Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей: Закон України від 2 червня 2005 р. № 2623-IV // Урядовий кур'єр. –
2005. – 1 липня. – С. 10.
6. Про соціально-педагогічну та психологічну роботу з дітьми трудових мігрантів: Наказ Міністерства освіти і науки України № 865 від 28 грудня
2006 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1038.1372.0.pdf.
7. Про організацію і проведення соціально-педагогічної роботи з дітьми трудових мігрантів у 2008 р.: Наказ Міністерства освіти і науки України
№ 1176 від 25 грудня 2007 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1038.1372.0.pdf.
8. Декларация прав ребенка от 20 ноября 1959 г.: Резолюция 1386 (XIV) Генеральной Ассамблеи ООН от 20 ноября 1959 г. // Международная защита прав и свобод человека. – М.: Юридическая литература, 1990.
9. Конвенція про права дитини: Резолюція № 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 р. – К.: Столиця, 1997. – 31 с.
10. Адлер А. Индивидуальная психология как путь к познанию и самопознанию / Альфред Адлер. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://bookland.net.ua/book/2080+Individualnaya+psihologiya+kak+put+k+poznaniyu+i+samopoznaniyu+cheloveka.html.
11. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Б. Г. Ананьев. – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1969. – 234 с.
12. Андреева Г. М. Психология социального познания / Г. М. Андреева. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 288 с.
13. Андреева Г. М. Социальная психология: Учебник / Г. М. Андреева. – М.: Аспект Пресс, 2008. – 364 с.
14. Андреенкова Н. В. Проблема социализации личности / Н. В. Андреенкова // Социальные исследования. – Выпуск 11. – М., 1970. – С. 43-45.
15. Антонов А. И. Социология семьи / А. И. Антонов, В. М. Медков. – М.: Изд-во МГУ, Изд-во Международного университета бизнеса и управления ("Братья Карич"), 1996. – 304 с.
16. Ануфрієва Н. М. Соціальна психологія: Навчально-методичний посібник / Н. М. Ануфрієва, Т. М. Зелінська, Н. О. Єрмакова. – К.: Каравела, 2009. – 216 с.
17. Анцыферова Л. И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование ситуаций и психологическая защита /
Л. И. Анцыферова // Психологический журнал. – 1994. – Т. 15. – № 1. – С. 48-56.
18. Анцыферова Л. И. Сознание и действия личности в трудных жизненных ситуациях / Л. И. Анцыферова // Психологический журнал. –
1996. – Т. 12. – № 1. – С. 32-43.
19. Архипова С. П. Основи андрагогіки / С. П. Архипова. – Черкаси – Ужгород, 2002. – 184 с.
20. Архипова С. П. Соціальна педагогіка / С. П. Архипова, Г. Я. Майборода. – Черкаси – Ужгород: Мистецька лінія, 2002. – 268 с.
21. Асмолов А. Г. Психология личности / А. Г. Асмолов. – М.: Издательство Московского университета, 1990. – 367 с.
22. Баразгова Е. С. Уильям Томас и Флориан Знанецкий: методологические ориентации чикагской школы / Е. С. Баразгова // Американская социология (традиции и современность): Курс лекций. – Екатеринбург: Деловая книга; Бишкек: Одиссей, 1997. – С. 128-142.
23. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка: схеми, таблиці, коментарі: навчальний посібник / О. В. Безпалько. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 208 с.
24. Белл Д. Социальные рамки информационного общества / Д. Белл // Новая технократическая волна на Западе. – М.: Прогресс, 1986. – С. 330-342.
25. Бергер П. Социальное конструирование реальности / Питер Бергер, Томас Лукман. – М.: Аспект Пресс, 1995. – 200 с.
26. Бердж К. Професійна підготовка працівників соціальних служб / К. Бердж // Соціальний захист. – 2006. – № 3. – С. 14-15.
27. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры / Эрик Берн. – М.: Прогресс, 1988. – 400 с.
28. Битянова М. Р. Социальная психология: Учебное пособие / М. Р. Битянова. – 2-е изд. – СПб.: Питер, 2008. – 368 с.
29. Боас Ф. Некоторые проблемы методологии общественных наук и др. статьи / Франц Боас // Антология исследований культуры. – СПб.: Университетская книга, 1997. – Т. 1. – С. 343-347; 499-508; 509-518; 519-527; 528-535.
30. Богданов В. А. Системологическое моделирование личности в социальной психологии / В. А. Богданов. – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1987. – 184 с.
31. Божович Л. И. Проблемы формирования личности / Л. И. Божович; под ред. Д. И. Фельдштейна. – М.: Институт практической психологии; Воронеж: НПО "МОДЭК", 1995. – 352 с.
32. Бондаренко О. Ф. Психологічна допомога особистості / О. Ф. Бондаренко. – Харків: Фоліо, 1996. – 237 с.
33. Бондарчук Е. И. Основы психологии и педагогики: Курс лекций /
Е. И. Бондарчук, Л. И. Бондарчук. – 3-е изд., стеретип. – К.: МАУП, 2002. – 168 с.
34. Бондарчук О. І. Психологія девіантної поведінки: Курс лекцій / О. І. Бондарчук. – К.: МАУП, 2006. – 88 с.
35. Бондарчук О. І. Психологія сім'ї: Курс лекцій / О. І. Бондарчук. – К.: МАУП, 2001. – 96 с.
36. Бурдье П. Социология политики / Пьер Бурдье. – Пер фр., сост., общ. ред. и предисл. Н. А. Шматко. – М.: Socio-Logos, 1993. – 367 с.
37. Бурдье П. Социология социального пространства / Пьер Бурдье. – Общ. ред. и послесл. Н. А. Шматко. – В 2-х т. – М.: Институт экспериментальной социологии; СПб.: Алетейя, 2005. – Т. 1, 2.
38. Бурлачук Л. Ф. Психология жизненных ситуаций / Л. Ф. Бурлачук,
Е. Ю. Коржова. – М.: Российское педагогическое агентство, 1998. – 263 с.
39. Василькова Ю. В. Лекции по социальной педагогике / Ю. В. Василькова. – В 2-х т. – Т. 1. – М.: Социально-технологический институт, 1997. – 194 с.
40. Вачков И. В. Окна в мир тренинга. Методологические основы субъективного подхода к групповой работе / И. В. Вачков, С. Д. Дерябо. – 2-е изд., перераб. и доп. – СПб.: Речь, 2004. – 272 с.
41. В движении добровольном и вынужденном: постсоветские миграции в Евразии / Под ред. А. Р. Вяткина, Н. П. Космарской, С. А. Панарина. – М.: Наталис, 1999. – 79 с.
42. Вебер М. Избранные произведения / Макс Вебер. – М.: Прогресс,
1990. – 804 с.
43. Водопьянова Н. Е. Стратегии и модели преодолевающего поведения / Н. Е. Водопьянова, Е. С. Старченкова. – СПб.: Речь, 2005. – 421 с.
44. Володько В. Вибір країни міграції та життєві траєкторії українських трудових мігрантів / Вікторія Володько // Вісник Одеського національного університету. – 2007. – Том 12. – Вип. 6: Соціологія і політичні науки. Збірник наукових праць. – С. 679-686.
45. Володько В. Репрезентація сучасної української трудової міграції в пресі / Вікторія Володько // Український соціум. – 2007. – № 2. – С. 90-101.
46. Волянська О. В. Соціальна психологія: Навчальний посібник / О. В. Волянська, А. М. Ніколаєвська. – Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2007. – 160 с.
47. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский. – М.: Педагогика, 1991. – 328 с.
48. Ганжа А. О. Гуманистическая социология Флориана Знанецкого /
А. О. Ганжа, А. А. Зотов // Социологические исследования. – 2002. – № 3. –
С. 112-120.
49. Генкин Б. М. Экономика и социология труда: Учебник для вузов /
Б. М. Генкин. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА•М, 1999. – 412 с.
50. Гидденс Э. Социология / Энтони Гидденс. – Пер. с англ.; науч. ред.
В. А. Ядов; общ. ред. Л. С. Гурьевой, Л. Н. Посилевича. – М.: Эдиториал УРСС, 1999. – 703 с.
51. Гиддингс Ф. Основания социологии / Ф. Г. Гиддингс // Американская социологическая мысль: Тексты / Сост. Е. И. Кравченко; Под ред. В. И. Добренькова. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – 496 с. – С. 286-308.
52. Головаха Є. Тенденції соціальних змін в Україні та Європі; за результатами "Європейського соціологічного дослідження 2005-2007-2009" / Євген Головаха, Андрій Горбачик. – К., 2010. – 49 с.
53. Гордієнко Н. В. Соціально-педагогічні засади профілактики деформацій у соціалізації дітей з сімей трудових мігрантів / Н. В. Гордієнко,
А. Ю. Ізотова. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Vchu/N123p048-051.pdf.
54. Горшков М. К. Как провести социологическое исследование / М. К. Горшков, Ф. Э. Шереги. – М.: Политиздат, 1985.
55. Дети. Права и реалии / подг. К. Черкай // Європа-Центр. – 2009. –
№ 45 (515), 20 листопада. – С. 5.
56. Дети социального риска и их воспитание: Учебно-методическое пособие / Под науч. ред. Л. М. Шипицыной. – СПб.: Речь, 2003. – 144 с.
57. Діти емігрантів про себе. Сповіді. Думки. Судження… Біль. – Львів: Видавничий відділ "Артос" Фундації "Андрей", 2008. – 112 с.
58. Джонсон Д. Соціальна психологія: тренінг міжособистісного спілкування: Пер. з англ. / Д. Джонсон. – К.: КМ Академія, 2003. – 288 с.
59. Добреньков В. И. Фундаментальная социология / В. И Добреньков,
А. И. Кравченко. – В 15-и т. – Т. 8: Социализация и образование. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 1040 с.
60. Добреньков В. И. Фундаментальная социология / В. И Добреньков,
А. И. Кравченко. – В 15-и т. – Т. 10: Гендер. Брак. Семья. – М.: ИНФРА-М, 2006. – 1094 с.
61. Дорошенко Л. С. Демографія / Л. С. Дорошенко. – К.: МАУП, 2005. – 112 с.
62. Дубовская Е. М. О стратегиях работы психолога в школе / Е. М. Дубовская, О. А. Тихомандрицкая // Социальная психология: Хрестоматия / Сост. Е. П. Белинская, О. А. Тихомандрицкая. – М.: Аспект Пресс, 2003. –
475 с. – С. 458-462.
63. Дьюи Дж. Введение в философию воспитания / Джон Дьюи. – М.: Издание ЦК Всероссийского союза работников просвещения, 1921. – 63 с.
64. Дюркгейм Э. Социология. Ее предмет, метод, предназначение / Эмиль Дюркгейм / Пер. с фр., составление, послесловие и примечания А. Б.
Гофмана. – М.: Канон, 1995. – 352 с.
65. Елизаров А. Н. Основы индивидуального и семейного консультирования / А. Н. Елизаров. – М.: Ось-89, 2003. – 336 с.
66. Ерасов Б. С. Социальная культурология / Б. С. Ерасов. – М.: Аспект Пресс, 1996. – 590 с.
67. Євдокименко В. К. Соціальна інфраструктура Карпатського регіону: пошуки перспектив розвитку / В. К. Євдокименко. – Чернівці, 2008. – 79 с.
68. Жукова И. А. Социальная адаптация мигрантов в социокультурном пространстве региона: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. социол. наук: спец. 22.00.04 – социальная структура, социальные институты и процессы / Ирина Александровна Жукова. – М.: Российский государственный социальный университет, 2007. – 22 с.
69. Журавлев В. И. Основы педагогической конфликтологии / В. И. Журавлев. – М.: Российское педагогическое агентство, 1995. – 183 с.
70. Зверева И. Д. Социальная работа с молодежью / И. Д. Зверева. – К.: Академпресс, 1994. – 101 с.
71. Звіт про виконання наказу № 1176 Міністерства освіти і науки України від 25 грудня 2007 р. "Про організацію і проведення соціально-педагогічної та психологічної роботи з дітьми трудових мігрантів у 2008 році" / Міжнародний жіночий правозахисний центр "Ла Страда - Україна". – К.: Україна, 2009. – 11 с.
72. Зеньковский В. В. Психология детства / В. В. Зеньковский. – М.: Академия, 1996. – 346 с.
73. Ігнатоля Н. І. Вплив соціального середовища на розвиток економічних практик самозабезпечення населення закарпатського регіону /
Н. І. Ігнатоля, В. О. Рюль // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. – Вип. 16. – Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2010. – С. 351-357.
74. Ігнатоля Н. І. Міграція населення як об'єкт соціологічного аналізу /
Н. І. Ігнатоля, В. О. Рюль // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. – Випуск 42. – Київ-Одеса-Запоріжжя, 2008. – С. 78-84.
75. Ігнатоля Н. І. Соціальні умови розвитку неформальних практик підприємництва в гірських районах Закарпаття: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соціол. наук: спец. 22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології / Наталія Іллівна Ігнатоля. – Ужгород: Ужгородський національний університет, 2007. – 19 с.
76. Ігнатоля Н. І. Соціальний розвиток дітей транскордонних трудових мігрантів в умовах українського суспільства / Н. І. Ігнатоля, В. О. Рюль // Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей: Тези доповідей учасників І Конгресу Соціологічної асоціації України. – Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. – С. 118.
77. Інтегровані соціальні служби: теорія, практика, інновації / За заг. ред.
І. Д. Звєрєва. – К.: Фенікс, 2007. – 528 с.
78. Історія вітчизняних соціологічних теорій і вчень: Навчально-методичний посібник / Укладач Білецький В. В. – Донецьк: ДонДДУ, УКЦентр, НТШ-Донецьк, 2007. – 136 с.
79. Ильчиков М. З. Социология воспитания / М. З. Ильчиков, Б. А. Смирнов. – М.: Институт международного права и экономики, 1996. – 114 с.
80. История социологии в Западной Европе и США: Учебник для вузов / Отв. ред. акад. РАН Г. В. Осипов. – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА – ИНФРА • М), 2001. – 576 с.
81. Каган М. С. Мир общения / М. С. Каган. – М.: Политиздат, 1988. –
253 с.
82. Капська А. Й. Соціальна педагогіка: підручник / А. Й. Капська. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 256 с.
83. Карпачова Н. І. Трудова міграція з України в контексті загальносвітових міграційних процесів / Н. І. Карпачова // Безпека життєдіяльності. – 2007. – № 7. – С. 5-8.
84. Келли Дж. Теория личности. Психология личных конструктов / Джордж Александр Келли. – СПб.: Речь, 2000. – 284 с.
85. Ковалева А. И. Концепция социализации молодежи: нормы, отклонения, социализационная траектория / А. И. Ковалева // [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.Kovalyova_2003.pdf.
86. Козубовська І. В. Роль і функції соціально-психологічної служби в роботі з сім'єю / І. В. Козубовська, В. Ю. Керецман, Г. В. Товканець. – Ужгород: УжНУ, 1998. – 173 с.
87. Коломінський Н. Л. Психологія педагогічного менеджменту: Навчальний посібник / Н. Л. Коломінський. – К.: МАУП, 1996. – 176 с.
88. Кон И. С. Психология ранней юности: Книга для учителей / И. С.
Кон. – М.: Просвещение, 1989. – 255 с.
89. Концепція регулювання міждержавної трудової міграції. – Луганськ: Науково-дослідницький інститут соціально-трудових відносин, 2008. – 44 с.
90. Корнєв М. Н. Соціальна психологія: Підручник / М. Н. Корнєв, А. Б. Коваленко. – К.: Київський університет ім. Тараса Шевченка, 1995. – 304 с.
91. Кравець В. П. Педагогіка та психологія: ґендерний аспект / В. П. Кравець, О. М. Кікінежді. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. –
124 с.
92. Кравченко А. И. Социология: Словарь / А. И. Кравченко. – М.: Академия, 1997. – 413 с.
93. Кричевский Р. Л. Социальная психология малой группы: Учебное пособие для вузов / Р. Л. Кричевский, Е. М. Дубовская. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 318 с.
94. Крюкова Т. Л. Психология семьи: жизненные трудности и совладание с ними / Т. Л. Крюкова, М. В. Сапоровская, Е. В. Куфтяк. – М.: Речь, 2005. – 240 с.
95. Куб'як Н. І. Запобігання педагогічної занедбаності дітей молодшого шкільного віку з дистантних сімей: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.07. – теорія і методика виховання / Наталія Іванівна Куб'як. – К.: Інститут проблем виховання АПН України, 2010. – 20 с.
96. Куб'як Н. І. Психолого-педагогічні проблеми виховання дітей з дистантних сімей, у яких батьки працюють за кордоном / Н. Куб'як // Збірник наукових праць: Педагогічні науки. – Вип. 35: Виховання дітей та молоді в контексті розвитку громадянського суспільства. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2003. – С. 341-344.
97. Кули Ч.-Х. Первичные группы / Чарльз-Хортон Кули // Американская социологическая мысль: Тексты / Сост. Е. И. Кравченко; Под ред. В. И. Добренькова. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – 496 с. – С. 330-335.
98. Лавриченко Н. М. Педагогіка соціалізації: європейські абриси / Н. М. Лавриченко. – К.: ВіРА ІНСАЙТ, 2000. – 444 с.
99. Левин К. Теория поля в социальных науках / Курт Левин / Пер.
Е. Сурпина. – СПб.: Речь, 2000. – 211 с.
100. Левит С. Я. Культурология как интегративная область знания / С. Я. Левит // Культурология. ХХ век. Антология. – М.: Юрист, 1995. – 703 с. –
С. 654-657.
101. Легенина Т. Б. Гендерная социализация в современной российской семье: социокультурный анализ: дис. … канд. социологических наук: спец. 22.00.06 – социология культуры, духовной жизни / Татьяна Багировна Легенина. – Ставрополь, 2004. – 184 с.
102. Лейбин В. М. Психоанализ. Учебник нового века / В. М. Лейбин. – СПб.: Питер, 2002. – 576 с.
103. Ложкин Г. В. Практическая психология конфликта: Учебное пособие / Г. В. Ложкин, Н. И. Повякель. – 2-е изд., стереотип. – К.: МАУП, 2002. – 256 с.
104. Луганська В. Соціальна креативність і лідерські здібності підлітків / Вікторія Луганська // Соціальна психологія. – 2006. – № 5. – С. 94-102.
105. Лукашевич Н. П. Психология труда: Учебное пособие / Н. П. Лукашевич, И. В. Сингаевская, Е. И. Бондарчук. – 2-е изд., доп. и перераб. – К.: МАУП, 2004. – 112 с.
106. Лукашевич М. П. Соціологізація: Виховний механізм і технології: Навчально-методичний посібник / М. П. Лукашевич. – К.: ІЗМН, 1998. –288с.
107. Лукашевич М. П. Соціологія. Загальний курс: Підручник / М. П. Лукашевич, М. В. Туленков. – К.: Каравела, 2004. – 456 с.
108. Лукашевич М. П. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії: Навчальний посібник / М. П. Лукашевич, М. В. Туленков. – К.: МАУП, 1999. – 344 с.
109. Льовочкіна А. М. Етнопсихологія: Навчальний посібник / А. М. Льовочкіна. – К.: МАУП, 2002. – 144 с.
110. Лялюгене И. Ю. Влияние трудовой миграции родителей на социализацию подростков / И. Ю. Лялюгене, Л. А. Рупшене. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://lyalyugene_rupshene.pdf.
111. Маклаков А. Г. Личностный адаптационный потенциал: его мобилизация и прогнозирование в экстремальных условиях / А. Г. Маклаков // Психологический журнал. – 2001. – Т. 22. – № 1. – С. 28-34.
112. Максименко С. Д. Загальна психологія: Навчальний посібник / С. Д. Максименко, В. О. Соловієнко. – К.: МАУП, 2000. – 256 с.
113. Малиновский Б. К. Научная теория культуры / Бронислав Каспар Малиновский. – Пер. В. И. Утехин. – 2-е изд., испр. – М.: Объединенное Гуманитарное Издательство, 2005. – 184 с.
114. Манхейм К. Диагноз нашего времени / К. Манхейм. – М.: Юрист, 1994. – 700 с.
115. Мардахаев Л. В. Социальная педагогика: Учебник / Л. В.
Мардахаев. – М.: Гардарики, 2005. – 269 с.
116. Методология и методы изучения миграционных процессов: Междисциплинарное учебное пособие / Под ред. Ж. Зайончковской,
И. Молодиковой, В. Мукомеля. – М.: Центр миграционных исследований,
2007. – 370 с.
117. Мигович І. І. Закарпатський соціум: етнологічний аспект / І. І. Мигович, М. П. Макара. – Ужгород: Патент, 2000. – 160 с.
118. Мигович І. І. Соціальне самопочуття і ціннісні орієнтири закарпатців (за матеріалами соціологічного дослідження) / І. І. Мигович, А. В. Колібаба. – К.: Інститут соціології АН України; Ужгород, 1994. – 147 с.
119. Мид Дж. Г. Избранное: Сб. переводов / Джордж Герберт Мид / Сост. и перев. В. Г. Николаев; отв. ред. Д. В. Ефременко. – М.: РАН ИНИОН; Центр социал. научн.-информ. исследований; Отд. социологии и социал. психологии, 2009. – 290 с.
120. Мид М. Культура и мир детства / Маргарет Мид / Сост. и предисл.
И. С. Кона. – М.: Наука, 1988. – 217 с.
121. Мудрик А. В. Социальная педагогика / А. В. Мудрик; под ред. В. А. Сластенина. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Издательский центр "Академия",
2000. – 200 с.
122. Наумова Н. Ф. Жизненная стратегия человека в переходном обществе / Н. Ф. Наумова // Социологический журнал. – 1995. – № 2. – С. 5-22.
123. Никандров Н. Д. Россия: социализация и воспитание на рубеже тысячелетий / Н. Д. Никандров. – М.: Педагогическое общество России,
2000. – 304 с.
124. Новикова С. С. Социология: история, основы, институционализация в России / С. С. Новикова. – М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Издательство НПО "МОДЭК", 2000. – 464 с.
125. Обухова Л. Ф. Детская (возрастная) психология: Учебник / Л. Ф. Обухова. – М.: Российское педагогическое агентство, 1996. – 374 с.
126. Паніна Н. В. Українське суспільство 1992-2006: соціологічний моніторинг / Н. В. Паніна. – К.: Інститут соціології НАН України, 2006. – 94 с.
127. Парк Р. Организация сообщества и романтический характер / Роберт Парк // Социологическое обозрение. – 2002. – Т. 2. – № 3. – С. 13-18.
128. Парк Р. Экология человека / Роберт Парк // Теория общества / Под ред. А. Ф. Филиппова. – М.: Канон-Пресс, Кучково поле, 1999. – С. 384-401.
129. Парсонс Т. Система координат действия и общая теория систем действия: культура, личность и место социальных систем / Толкотт Парсонс // Американская социологическая мысль. – М.: Аспект Пресс, 1996. – С. 462-478.
130. Парсонс Т. Система современных обществ / Толкотт Парсонс. – М.: Аспект Пресс, 1997. – 270 с.
131. Парунова Ю. Д. Соціалізація особистості в умовах трансформаційних процесів сучасного суспільства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец. 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії / Ю. Д. Парунова. – Сімферополь: Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, 2006. – 18 с.
132. Пелех О. Б. Міжнародна трудова міграція в Чеській Республіці: Монографія / О. Б. Пелех, Б. М. Юськів. – Рівне: Перспектива, 2006. – 200 с.
133. Пенішкевич Д. Підготовка майбутніх соціальних педагогів до роботи із дистантними сім'ями / Д. Пенішкевич. – Науковий вісник Чернівецького університету. – Вип. 225: Педагогіка та психологія. – 2005. – С. 89-93.
134. Петрушин С. В. Мастерская психологического консультирования /
С. В. Петрушин. – Казань: ЗАО "Новое знание", 2001. – 136 с.
135. Пиаже Ж. Природа интеллекта / Жан Пиаже // Хрестоматия по общей психологии. – М.: Издательство Московского университета, 1981. –
С. 48-58.
136. Пирожков С. Зовнішня міграція в Україні: причини, наслідки, стратегії / С. Пирожков, О. Малиновська, Н. Марченко. – К.: Академпрес,
1997. – 128 с.
137. Підліток у великому місті: фактори та механізми соціалізації / Під ред. Л. Г. Сокурянської. – Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2000. – 207 с.
138. Платонов К. К. Структура и развитие личности / К. К. Платонов. – М.: Наука, 1986. – 386 с.
139. Позняк А. В. Положение украинских мигрантов в России: проблемы и перспективы / А. В. Позняк // Доклад на региональной встрече экспертов "Партнерство стран СНГ в области миграции: поиск согласованных решений" (24-25 сентября 2009 г., Москва). [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.poznyak_2009.pdf.
140. Поликанова И. Е. Социализация личности / И. Е. Поликанова // Философия и общество. – 2003. – № 2. – С. 84-103.
141. Политическая социология / Отв. ред. В. Н. Иванов, Г. Ю. Семигин / Ин-т социально-политических исследований РАН. – М.: Мысль, 2000. – 133